МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ МЕТРОЛОГІЧНОЇ САМОПЕРЕВІРКИ ПРЕЦИЗІЙНИХ АНАЛОГО-ЦИФРОВИХ ПЕРЕТВОРЮВАЧІВ У ПРОЦЕСІ ЕКСПЛУАТАЦІЇ : МЕТОДЫ И СРЕДСТВА МЕТРОЛОГИЧЕСКОЙ САМОПРОВЕРКИ ПРЕЦИЗИОННЫХ АНАЛОГО-ЦИФРОВЫХ ПРЕОБРАЗОВАТЕЛЕЙ В ПРОЦЕССЕ ЭКСПЛУАТАЦИИ

Краткое описание

Міністерство освіти і науки України
Національний університет «Львівська політехніка»

На правах рукопису

Кочан Роман Володимирович

УДК 621.317.7

МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ МЕТРОЛОГІЧНОЇ САМОПЕРЕВІРКИ ПРЕЦИЗІЙНИХ АНАЛОГО-ЦИФРОВИХ ПЕРЕТВОРЮВАЧІВ У ПРОЦЕСІ ЕКСПЛУАТАЦІЇ

05.11.05 – “ Прилади та методи вимірювання електричних та магнітних величин ”

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора технічних наук

Науковий консультант
Романов Володимир Олександрович
Доктор технічних наук, старший науковий співробітник

Львів 2013

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 6
ВСТУП 7
РОЗДІЛ 1
АНАЛІЗ ВІДОМИХ МЕТОДІВ МЕТРОЛОГІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ПРЕЦИЗІЙНИХ АНАЛОГО-ЦИФРОВИХ ПЕРЕТВОРЮВАЧІВ 20
1.1. Проблема єдності вимірювань в умовах масового випуску і
використання АЦП 20
1.2. Відомі методи підвищення точності та метрологічної
надійності АЦП 23
1.3. Дослідження гістограмного методу визначення диференціальної
та інтегральної похибки нелінійності АЦП 35
1.4. Методи забезпечення єдності та високої метрологічної
надійності аналого-цифрового перетворення 47
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ, ОТРИМАНІ В РОЗДІЛІ 1 52
РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОБУДОВИ СИСТЕМ МЕТРОЛОГІЧНОЇ САМОПЕРЕВІРКИ АЦП 53
2.1. Теоретичні основи формування точок визначення нелінійної складової похибки АЦП з допомогою багаторезисторних подільників напруги 53
2.2. Методика визначенння нелінійної складової похибки АЦП 55
2.3. Оцінка інструментальної похибки визначення нелінійної
складової похибки АЦП 61
2.4. Базовий метод визначення нелінійної складової похибки АЦП 66
2.5. Методика дослідження методів формаування точок визначення
нелінійної складової похибки АЦП 70
2.6. Результати дослідження базового методу формаування точок
визначення нелінійної складової похибки АЦП 76
2.7. Методологія синтезу методів формування точок визначення нелінійної складової похибки АЦП 81
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ, ОТРИМАНІ В РОЗДІЛІ 2 84
РОЗДІЛ 3
МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ ТОЧОК ВИЗНАЧЕННЯ НЕЛІНІЙНОЇ СКЛАДОВОЇ ПОХИБКИ АЦП 85
3.1. Метод формування точок визначення нелінійної складової
похибки АЦП 1 85
3.2. Метод формування точок визначення нелінійної складової
похибки АЦП 2 92
3.3. Метод формування точок визначення нелінійної складової
похибки АЦП 3 101
3.4. Метод формування точок визначення нелінійної складової
похибки АЦП 4 110
3.5. Метод формування точок визначення нелінійної складової
похибки АЦП 5 120
3.6. Метод формування точок визначення нелінійної складової
похибки АЦП 6 126
3.7. Метод формування точок визначення нелінійної складової
похибки АЦП 7 137
3.8. Аналіз результатів дослідження запропонованих методів 150
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ, ОТРИМАНІ В РОЗДІЛІ 3 156
РОЗДІЛ 4
ДОСЛІДЖЕННЯ ХАРАКТЕРУ ФУНКЦІЇ ПЕРЕТВОРЕННЯ СИГМА-
ДЕЛЬТА АЦП 157
4.1. Принцип роботи сигма-дельта АЦП 158
4.2. Розроблення моделі СДМ 165
4.3. Дослідження характеру функції нелінійності однобітного
СДМ першого порядку 180
4.4. Дослідження характеру функції нелінійності однобітного
СДМ другого порядку 187
4.5. Дослідження характеру функції нелінійності однобітного
СДМ третього порядку 198
4.6. Дослідження методів корекції нелінійності сигма-
дельта АЦП 208
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ, ОТРИМАНІ В РОЗДІЛІ 4 217
РОЗДІЛ 5
МЕТОДИ МЕТРОЛОГІЧНОЇ САМОПЕРЕВІРКИ АЦП 218
5.1. Аналіз вимог до методів бездемонтажної метрологічної
самоперевірки АЦП 218
5.2. Концепція метрологічної самоперевірки АЦП 222
5.3. Операції метрологічної самоперевірки 229
5.4. Оцінка метрологічних характеристик АЦП за результатами
метрологічної самоперевірки 232
5.5. Бездемонтажна метрологічна самоперевірка АЦП з
неперервною функцією систематичної похибки 238
5.6. Контроль достовірності результатів метрологічної
самоперевірки 250
5.7. Метрологічне забезпечення АЦП з метрологічною
самоперевіркою 254
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ, ОТРИМАНІ В РОЗДІЛІ 5 259
РОЗДІЛ 6
ЗАСТОСУВАННЯ ПРОПОНОВАНИХ АЦП ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ МЕТОДУ ЗАМІЩЕННЯ 261
6.1. Аналіз вимог методу заміщення до АЦП 262
6.2. Оцінка похибки методу заміщення при використанні АЦП
з гладкою функцією похибки 266
6.3. Аналіз впливу структури перехідної міри на похибку результату
перетворення 270
6.4. Використання методу заміщення для корекції похибки
самонагрівання термоперетворювача опору 278
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ, ОТРИМАНІ В РОЗДІЛІ 6 297
ВИСНОВКИ 298
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 302
ПЕРЕЛІК ДОДАТКІВ 322

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АЦП – аналого-цифровий перетворювач;
БРПН – багаторезисторний подільник напруги;
ВНТК – встановлення нуля та калібрування;
ДНК – джерело напруги калібрування;
ФП – функція перетворення;
ЦАП – цифро-аналоговий перетворювач;
СДМ – сигма-дельта модулятор;

ВСТУП
Актуальність теми. Розвиток пристроїв обчислювальної техніки, постійне підвищення їхньої ефективності привели до широкого застосування засобів обчислювальної техніки та програмних методів обробки даних у найрізноманітніших галузях [1 – 7]. Особливо це стосується зв’язку, телекомунікації, а також інформаційно-вимірювальних і керуючих систем [8, 9]. В останній галузі чітко простежується і зворотний зв’язок – дані, що надходять з інформаційно-вимірювальних систем і вимірювальних каналів систем керування [6, 10], є одним з найважливіших джерел об’єктивної інформації для обчислювальних систем. Тому одним з найпоширеніших елементів каналів вимірювання, зв’язку, обробки сигналів став аналого-цифровий перетворювач (АЦП). АЦП забезпечує перетворення сигналів, що несуть інформацію про навколишній світ і його об’єкти в аналоговому вигляді (у багатьох випадках це сигнали різноманітних первинних перетворювачів фізичних величин – давачів, сенсорів), на відповідний код (найчастіше двійковий) [7, 11], який можна обробляти з допомогою засобів обчислювальної техніки (цифровими методами). Прикладами несистемного використання АЦП можуть бути цифрові вимірювальні прилади, пристрої звукозапису та запису зображень (з використанням цифрових пристроїв пам’яті [4, 6, 8, 12 – 15]). Однак більшість АЦП використовуються в складі різноманітних систем – інформаційно-вимірювальних, вимірювально-керуючих, систем технічної діагностики, систем технічного зору, розпізнавання образів та інших [8, 9]. Отже, АЦП є однією з найважливіших ланок інформаційних технологій [16, 17]. Його інформаційна здатність, крім інших параметрів, характеризується також і відношенням діапазону перетворення до поточної похибки, що часто оцінюється в їх “ефективній розрядності” [18 – 21]. При цьому діапазон перетворення повинен відповідати вхідному сигналу, тобто визначається зовнішніми відносно АЦП факторами. А поточна похибка великою мірою визначається властивостями самого АЦП.
Завдяки досягненням мікроелектроніки точність, чутливість, габарити, вартість, споживана енергія та інші технічні характеристики інформаційно-вимірювальних і керуючих систем суттєво покращилися [11, 22]. Це привело, своєю чергою, до різкого зростання кількості вимірювальних каналів [23]. Поширеними стали розподілені (дистрибутивні) вимірювальні системи, в яких обробка інформації (найчастіше первинна, але іноді й кінцева) здійснюється або в місці її виникнення, або поблизу. Такі системи значно менше навантажують канали зв’язку, мають вищу “живучість”, менші затрати на зв’язок, часто оснащені модулями безпровідного зв’язку. Також широкого розвитку набули інформаційно-вимірювальні та керуючі системи, вбудовані в технологічне обладнання. АЦП є одним з основних вузлів таких систем [4, 6, 8, 12 – 15].
Розвиток технологій мікроелектроніки привів до випуску АЦП в мікроелектронному виконанні. При цьому, тоді як 30 років тому [14, 24] переважали АЦП, в яких за допомогою мікроелектронних технологій на одному кристалі реалізувалися переважно окремі вузли (пристрої управління та аналогові вузли реалізувалися як окремі мікросхеми), то вже 20 років тому [25] на одному кристалі (як одна мікросхема) реалізувалися АЦП в цілому. Сьогодні відбувся поступовий перехід від випуску АЦП невисокої розрядності та середньої швидкодії до високоякісних АЦП, технічні характеристики яких перевершують відповідні параметри АЦП, виконаних на дискретних елементах. Зокрема, із прецизійних АЦП серійно випускаються 24-розрядні багатодіапазонні сигма-дельта АЦП родини AD77хх [26] фірми Analog Devices, а також 31-розрядні сигма-дельта АЦП ADS1281 [27] фірми Texas Instruments.
Крім того, сьогодні більшість мікроконтролерів, що тиражуються багатомільйонними партіями, мають вбудовані АЦП [28]. Хоча здебільшого такі вбудовані АЦП мають порівняно низькі та ненормовані метрологічні параметри (8–12 розрядів, 20 мВ напруга зміщення нуля, ненормовані похибки перетворення, температурні та часові дрейфи), деякі фірми випустили мікросхеми, оснащені прецизійними АЦП. Зокрема, Analog Devices випустила серії мікроконверторів ADuC-8xx [20], що, як повідомила фірма, спеціально проектовані як базові вузли прецизійних вимірювальних приладів і систем та поєднують високоякісні АЦП з популярними мікроконтролерами. Частина з них мають вбудовані 24-розрядні багатодіапазонні сигма-дельта АЦП, а також інші пристрої введення-виведення як цифрових сигналів (паралельні та послідовні інтерфейси), так і аналогових сигналів – додаткові АЦП, цифро-аналогові перетворювачі (ЦАП), широтно-імпульсні модулятори. Крім цього, як мікроконтролери з вбудованими АЦП, так і мікроконвертори серій ADuC-8xx, мають невисоку ціну. Такий стан робить мікроконвертори практично ідеальною базою для побудови вимірювально-керуючих модулів як традиційних централізованих, так і розподілених систем збору даних сенсорів температури, тиску, витрати та інших фізичних величин [29].
Оскільки результати перетворення в процесі обробки потрібні для прийняття різноманітних рішень, важливо, щоби вони адекватно відображали фізичні величини, які надходять на вхід АЦП. Така необхідна властивість АЦП тісно пов’язана з проблемою встановлення, зберігання та відтворення фізичних величин [30 – 32]. Тобто АЦП переважно є метрологічно значущим вузлом і повинен відповідати всім вимогам метрології [33]. Однією з фундаментальних вимог метрології є вимога єдності вимірювань, яка полягає в тому, що до результатів вимірювань ставляться додаткові вимоги. За ДСТУ 2681-94 єдність вимірювань визначається як такий стан вимірювань, за якого їхні результати виражають в узаконених одиницях і похибки вимірювань відомі із заданою ймовірністю [34].
Щодо АЦП вимога єдності вимірювань полягає в тому, що їх параметри, зокрема функція перетворення (ФП), повинні завжди відповідати вимогам чинних стандартів – ГОСТ 8.009-78 [35], ГОСТ 14014-94 [36], ГОСТ 30605-98 [37], ДСТУ 3744-98 [38]. Крім того, ФП АЦП має залишатися у відповідних межах під час експлуатації, тобто дійсна ФП АЦП не повинна відхилятися від номінальної ФП більше ніж на деяке відоме значення, задане в документації на АЦП. Межі допустимого відхилення, згідно зі стандартами [33, 35 – 37], задаються границею основної допустимої похибки результату перетворення під час експлуатації в нормальних умовах. Якщо АЦП експлуатується в умовах, які відповідають не нормальним, а вказаним у документації робочим умовам, то допускається розширення меж допустимої похибки за рахунок нормованої границі додаткової допустимої похибки результату перетворення. Однак експлуатацію АЦП в умовах, за яких його похибка не нормується, стандарти забороняють [33, 35 – 38]. Власне такий порядок експлуатації зумовлений необхідністю забезпечення єдності вимірювань [34]. За умови її дотримання досягається достатня метрологічна надійність засобів вимірювальної техніки, яка полягає у забезпеченні заданої ймовірності того, що межі допустимих похибок результатів перетворення АЦП не будуть перевищені [39].
Отже, метрологічна значущість АЦП полягає в тому, що показник його якості – похибка перетворення, з огляду на необхідність дотримання єдності вимірювань, повинен нормуватися та контролюватися як під час випуску з виробництва, так і під час експлуатації (первинна та періодична метрологічна перевірка). Однак трудомісткість метрологічних перевірок АЦП, в зв’язку з підвищенням метрологічних параметрів, зростає, а мережа метрологічних лабораторій, здатних та уповноважених проводити такі перевірки, не розширюється пропорційно до випуску АЦП. Тому широкомасштабне тиражування АЦП, особливо їх використання у вбудованих системах, суперечить вимогам забезпечення єдності вимірювань та їх метрологічної надійності. До того ж під час випуску трудомісткість тестування та налаштування мікроелектронних АЦП, за даними [22], досягає 60 % всієї трудомісткості випуску. Отже, масовий випуск АЦП загострює питання відповідного метрологічного забезпечення як під час випуску з виробництва, так і упродовж довготривалої експлуатації.
Звичайно, не всі АЦП, що входять до складу мікроконтролерів, фактично використовуються, а серед тих, що використовуються, – не всі потребують метрологічного обслуговування. Однак неможливо наперед визначити, які з випущених АЦП (серед тих, що випускаються як окремі вузли, і тих, що входять до складу мікроконтролерів) будуть використовуватися та як саме – котрі як індикатори, а котрі як складові частини пристроїв і систем, де метрологічна надійність результатів їх перетворення матиме вирішальне значення. Хоча це протиріччя існувало раніше, порівняно невеликі кількості АЦП в експлуатації та їх “наочність” (зокрема, легкість візуального виявлення під час метрологічної ревізії) значно полегшували його вирішення. Сьогодні ці суперечності значно загострилися.
Як бачимо, масовий випуск і використання АЦП привів до загострення наявних та появи нових протиріч, для усунення яких треба розв’язати низку науково-технічних задач. Однак ці задачі виявляються взаємопов’язаними, їх окреме розв’язання лише незначно покращить ситуацію, що склалася. Отже, розглянуті протиріччя в комплексі формують проблему забезпечення єдності вимірювань та метрологічної надійності результатів аналого-цифрового перетворення в умовах масового виробництва та використання АЦП.
Як видно з викладеного, ця проблема сьогодні значно загострилася. Її вирішення має багато аспектів – наукових, технічних, економічних, організаційних тощо. Зрозуміло, насамперед потрібно вирішити наукові та технічні аспекти. Відповідно до [40, 41] спочатку сформулюємо ідеальне вирішення цієї проблеми. Чи не найкращим її вирішенням було би оснащення кожного АЦП простою та надійною вбудованою підсистемою метрологічної самоперевірки, що забезпечила би його автоматичне метрологічне обслуговування, тобто бездемонтажну періодичну метрологічну перевірку в процесі експлуатації, без необхідності зупинки системи, в яку АЦП входить. Додатковою важливою вимогою до такої підсистеми метрологічної самоперевірки є її економічна ефективність, під якою розумітимемо порівняно незначне зростання собівартості вимірювального каналу, викликане уведенням до його складу підсистеми метрологічної самоперевірки.
Підсистем метрологічної самоперевірки, які задовольняють такі вимоги, поки що немає. Відомі методи і засоби самотестування, самодіагностики АЦП мають різні недоліки, зокрема, спрямовані на перевірку правильності їх функціонування, а не на оцінку поточної похибки перетворення. Ці методи і засоби не зорієнтовані на забезпечення єдності вимірювань і, найчастіше, сприяють підвищенню функціональної надійності, а не підвищенню метрологічної надійності результатів перетворення. Тому вирішенням проблеми могло б стати створення такої підсистеми метрологічної самоперевірки АЦП, яка відповідає вимогам забезпечення єдності та точності вимірювань і одночасно зменшує витрати на метрологічне обслуговування.
У цій роботі основну увагу звернемо на побудову систем метрологічної самоперевірки прецизійних АЦП для вимірювальних каналів напруги постійного струму, зокрема, 24-розрядних сигма-дельта АЦП.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках:
- держбюджетної теми кафедри спеціалізованих комп’ютерних систем Національного університету “Львівська політехніка” “Вдосконалення теорії проектування NoC з матричною топологією” (2012 р. № держ. реєстр. 0112U006717);
- держбюджетної науково-дослідної роботи за планом Міносвіти України “Динамічно репрограмований мережевий прикладний процесор, здатний працювати в Інтернеті” (2007 р. № держ. реєстр. 0107U005985);
- спільного науково-дослідного україно-італійського проекту № М/79-2004 “Розробка Web-базованої вимірювальної системи з розподіленим інтелектом”, що виконувався в рамках Виконавчої програми співробітництва в галузі освіти, культури та науки на 2004-2006 роки;
- грантів фонду цивільних досліджень та розвитку США (US Civilian Research & Development Foundation)
o “Dynamically reprogrammable network capable application processor with Internet capability” (2007 – 2008 рр. № UKC2-005073-KV-07),
o “Investigation of the Intelligent Properties of Re-Configurable Network Capable Application Processor in Adaptive Distributed Instrumentation and Control Systems” (2004 – 2006 рр. № UE2-2534-TE-03);
- гранту НАТО по програмі Cooperative Science and Technology – “Development of Intelligent Precision System for Thermal Objects Control” (2003 – 2005 р. № PST.CLG.977647).
Мета і завдання дослідження. Розроблення теорії та методів підтримки єдності вимірювань та метрологічної надійності результатів аналого-цифрового перетворення в умовах широкомасштабного виробництва та використання аналого-цифових перетворювачів у вимірювальних системах.
Для досягнення мети необхідно вирішити наступні задачі:
1. Проаналізувати прийняті методи і засоби метрологічного обслуговування АЦП на всіх етапах життєвого циклу.
2. Сформувати необхідні та достатні вимоги до системи автоматичного метрологічного обслуговування АЦП в процесі експлуатації, що відповідають чинним нормативним документам.
3. Створити та дослідити методи визначення похибки нелінійності прецизійних АЦП для побудови систем їх метрологічної самоперевірки та корекції похибок.
4. Дослідити характер нелінійності функції перетворення прецизійних сигма-дельта АЦП, а також особливості їх метрологічної самоперевірки та корекції похибок.
5. Розробити концепцію побудови систем бездемонтажної метрологічної самоперевірки АЦП в процесі експлуатації та проаналізувати особливості її впровадження в системи, в яких використовуються прецизійні АЦП.
6. Дослідити особливості ВС, у яких використовуються прецизійні АЦП з метрологічною самоперевіркою в процесі експлуатації.
Об'єкт дослідження. Процес забезпечення єдності вимірювання та метрологічної надійності результатів аналого-цифрового перетворення.
Предмет дослідження. Система метрологічної самоперевірки прецизійних АЦП в процесі експлуатації.
Методи дослідження. Методи аналізу та синтезу електричних кіл, теоретичні основи інформаційно-вимірювальної техніки та метрології, математичного та імітаційного моделювання, статистичної обробки даних, цифрової обробки сигналів.
Наукова новизна одержаних результатів . Вперше:
1. Доведено, що середнє арифметичне значення спадів напруги на всіх резисторах багаторезисторного подільника напруги строго дорівнює вхідній напрузі подільника, поділеній на кількість резисторів, і не залежить від значень опорів цих резисторів, що дає змогу сформувати прецизійну точку визначення нелінійної складової похибки АЦП без використання прецизійних резисторів, оскільки багаторезисторний подільник напруги вносить лише теплові шуми своїх резисторів у похибку цієї точки.
2. Запропоновано базовий метод формування точок визначення нелінійної складової похибки АЦП. Суть методу полягає у аналого-цифровому перетворенні спадів напруги на групах послідовно з’єднаних резисторів багаторезисторного подільника напруги, який складається з резисторів (кількість резисторів у групі змінюється для кожної сформованої точки і становить резисторів, де – дільники ). Подільник під’єднано до джерела напруги калібрування АЦП. Це дає змогу сформувати точок визначення нелінійної складової похибки АЦП, причому похибка формування цих точок відповідає п.1.
3. Доведено, що в разі корекції нелінійної складової похибки АЦП на кожному з відрізків між точками визначення його нелінійної складової похибки, максимальне значення невиключеної похибки пропорційне до довжини цього відрізка. Це дало змогу виділити частини діапазону перетворення (нижню та верхню), які після корекції нелінійної складової похибки АЦП згідно з базовим методом мають різну точність перетворення.
4. Запропоновано методологію формування точок визначення нелінійної складової похибки АЦП у вигляді узагальненого набору правил, яка дала змогу запропонувати нові методи формування цих точок, розміщених рівномірніше (порівняно з базовим методом) на діапазоні перетворення АЦП.
5. Запропоновано сім методів формування точок визначення нелінійної складової похибки АЦП, що забезпечують, згідно із запропонованою методологією, прецизійне формування 3 … 31 таких точок з рівномірнішим (порівняно з базовим методом) розподілом на діапазоні перетворення АЦП:
 метод 1, який передбачає формування точок визначення нелінійної складової похибки АЦП для нижчого діапазону перетворення АЦП як спадів напруги на послідовно з’єднаних резисторах багаторезисторного подільника напруги, виміряних у нижній частині вищого діапазону перетворення АЦП, де висока точність забезпечується корекцією похибок базовим методом;
 метод 2, який передбачає використання базового методу на вищому і нижчому діапазонах перетворення АЦП та калібрування нижчого діапазону за результа-том вимірювання на вищому діапазоні перетворення АЦП спаду напруги на послідовно з’єднаних резисторах багаторезисторного подільника напруги;
 метод 3, який ґрунтується на тому, що точки визначення нелінійної складової похибки АЦП, сформовані згідно з методом № 2, доповнюються точками, сформованими за методом № 1;
 метод 4, який відрізняється від базового методу тим, що напругу прецизійного джерела живлення багаторезисторного подільника вибирають у декілька разів вищою, ніж діапазон перетворення АЦП, а напруга калібрування АЦП формується як одна з точок визначення нелінійної складової похибки АЦП такого подільника;
 метод 5, оснований на використанні базового методу для корекції похибки нелінійності АЦП у нижній половині діапазону перетворення та передбачає формування точки визначення нелінійної складової похибки АЦП як спадів напруги на послідовно з’єднаних резисторах багаторезисторного подільника, починаючи від першого і до - го, з яких: напруга сформованих точок (з меншими значеннями напруги) безпосередньо вимірюється АЦП, а напруга решти сформованих точок розраховується як сума двох результатів безпосередніх вимірювань спадів напруги на резисторах: починаючи від першого до -го, та від -го;
 метод 6, який ґрунтується на формуванні точок визначення нелінійної складової похибки АЦП комутацією порядку увімкнення резисторів багаторезисторного подільника матричним комутатором і ввімкненні всіх можливих комбінацій резисторів з по (де – кількість резисторів, на яких вимірюється спад напруги);
 метод 7, який передбачає використання чотирирезисторного подільника напруги та формування точок 25 і 50 % діапазону перетворення згідно з базовим методом, а також попарне перемикання послідовності увімкнення резисторів з метою дослідження всіх можливих комбінацій резисторів з чотирьох по три для формування точки 75 % діапазону перетворення.
6. Створено імітаційну модель однобітних сигма-дельта модуляторів, яка дає змогу задавати параметри його компонентів та досліджувати вплив цих параметрів на параметри модулятора загалом. Це дало змогу дослідити характер нелінійної складової функції перетворення АЦП на базі модуляторів першого, другого та третього порядків, сформулювати рекомендації щодо оптимізації параметрів компонентів таких модуляторів для того, щоби підвищити ефективність корекції нелінійної складової функції перетворення АЦП і показати, що їх нелінійність визначається лише нелінійністю першого інтегратора.
7. Запропоновано концепцію бездемонтажної метрологічної самоперевірки АЦП в процесі експлуатації шляхом поєднання необхідних і достатніх процедур – встановлення нуля, калібрування та визначення нелінійної складової похибки АЦП за допомогою розроблених методів формування відповідних точок, а також запропоновано метод опрацювання результатів цієї самоперевірки, що дає змогу адекватно оцінити похибку поточного результату перетворення з врахуванням процедур корекції адитивної, мультиплікативної та нелінійної складових похибки АЦП, зводить метрологічне обслуговування АЦП до періодичної заміни джерела напруги калібрування, забезпечує єдність вимірювань, підвищує метрологічну надійність результатів перетворення, зменшує навантаження на метрологічні лабораторії.
8. Отримав подальший розвиток метод заміщення за рахунок поширення його на вимірювальні канали, в яких використовуються АЦП, для чого визначено критерії придатності таких АЦП, запропоновано метод дослідження їх придатності та оцінено похибку результатів вимірювань за методом заміщення із застосуванням АЦП, що дало змогу підвищити точність результату вимірювання такими каналами загалом.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:
1. Досліджено:
 оцінку впливу зразкового обладнання на похибку визначення нелінійної складової похибки АЦП гістограмним методом та часу її визначення, що дало змогу зробити висновок про непридатність цього методу для метрологічної самоперевірки прецизійних багаторозрядних АЦП;
 залежність похибки вимірювання опору за методом заміщення від нелінійної складової похибки прецизійних АЦП, що дало змогу цілеспрямовано вибирати структуру та параметри перехідної міри опору під час синтезу вимірювального каналу;
 залежності невиключеної похибки самонагрівання термометрів опору струмом від співвідношення робочих струмів та їх значення під час корекції цієї похибки, що дало змогу оцінити величину цієї похибки та цілеспрямовано вибрати режим роботи вимірювальної схеми;
 залежність форми функції нелінійної складової похибки однобітних сигма-дельта модуляторів від співвідношення струмів заряджання та розряджання інтеграторів, що дало змогу цілеспрямовано вибрати значення такого співвідношення, щоб спростити цю функцію та підвищити ефективність корекції нелінійної складової похибки однобітних сигма-дельта модуляторів.
2. Сформульовано критерій визначення лінійного режиму роботи однобітних сигма-дельта модуляторів, що дає змогу розраховувати параметри компонентів модулятора для заданого діапазону перетворення.
3. Розроблено:
 алгоритм та програму, що реалізує імітаційну модель однобітного сигма-дельта модулятора з довільною кількістю контурів зворотного зв’язку, що дало змогу дослідити вплив параметрів компонентів модулятора на його похибку;
 декілька систем метрологічної самоперевірки прецизійних АЦП, що дало змогу підвищити їх метрологічну надійність;
 методику вимірювання опору за методом заміщення за допомогою АЦП, що дало можливість сформулювати вимоги до цих АЦП та оцінити похибку результату перетворення;
 алгоритми та програми оброблення результатів перетворення, що реалізують запропоновані методи формування точок метрологічної самоперевірки АЦП.
Теоретичні та практичні результати дисертаційної роботи впроваджені :
ВАТ ЛьвівОРГРЕС, ВП «Вагонне депо Клепарів» Державного галузевого об’єднання «Львівська залізниця», Інституті єлектродинаміки Національної Академії Наук України, а також в навчальному процесі кафедри спеціалізованих комп’ютерних систем Національного університету “Львівська політехніка”, а саме в курсах: “Інформаційно-вимірювальні обчислювальні системи”, “Дослідження та проектування вбудованих комп’ютерних систем”, дипломному проектуванні, магістерських роботах та дослідженнях аспірантів.
Особистий внесок здобувача. Основні наукові результати, подані в дисертації, отримані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні положення, наукові результати та практичні розробки дисертації доповідались та обговорювались на 35 національних і міжнародних конференціях, науковому семінарі відділу перетворювачів форми інформації Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова Національної Академії Наук України, науковому семінарі відділу електричних і магнітних вимірювань Інституту електродинаміки Національної Академії Наук України, науковому семінарі Західного наукового центру Національної Академії Наук України.
Публікації. За темою дисертації опубліковано 72 наукові праці (9 входять в міжнародну наукометричну базу SCOPUS), з них: одна монографія, одна стаття у науковому журналі, 28 статей у фахових наукових виданнях України (з них 21 одноосібна), 3 статті у закордонних періодичних наукових виданнях, 4 патенти на винаходи, 35 доповідей в тезах та матеріалах міжнародних та національних конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, шести розділів та висновків, викладених на 321 сторінках, містить 133 рисунки і 15 таблиць, переліку посилань і додатків.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації вирішено важливу науково-технічну проблему – забезпечення єдності вимірювань та метрологічної надійності результатів аналого-цифрового перетворення в умовах масового виробництва та використання АЦП.
1. У результаті аналізу наслідків масового виробництва та використання АЦП у вимірювальних системах сформульовано комплекс протиріч, пов’язаних із відповідним зростанням трудомісткості їх метрологічного обслуговування, особливо під час експлуатації, що, за обмежених ресурсів метрологічних лабораторій, знижує рівень метрологічної надійності АЦП і результатів їх перетворення і загрожує порушенням єдності вимірювань. Цей комплекс протиріч призводить до виникнення проблеми, яка потребує комплексного вирішення – зокрема, оснащенням АЦП вбудованою системою метрологічної самоперевірки в процесі експлуатації. Доведено, що для створення цієї системи необхідні та достатні операції встановлення нуля, калібрування та визначення нелінійної складової похибки АЦП. Але відомі методи і засоби визначення нелінійної складової похибки АЦП поки що не дають змоги побудувати системи метрологічної самоперевірки, що мають прийнятні техніко-економічні показники та не суперечать вимогам чинних стандартів.
2. Теоретично, на основі закону Ома та другого закону Кірхгофа, доведено твердження про те, що багаторезисторний подільник напруги з усередненням спадів напруги на всіх резисторах, які входять до його складу, є вимірювальним перетворювачем з коефіцієнтом передачі, оберненим до кількості резисторів. Такий вимірювальний перетворювач, нечутливий до відхилення опорів резисто¬рів від середнього значення і під’єднаний до джерела напруги калібрування АЦП, дає змогу створювати ефективні за метрологічними, технічними та економічними показниками засоби визначення нелінійної складової похибки АЦП в точці, що відповідає середньому значенню спадів напруги на всіх резисторах.
3. На основі сформульованого і доведеного твердження запропоновано та досліджено базовий метод формування точок визначення нелінійної складової похибки АЦП, що передбачає вимірювання та опрацювання спадів напруги на групах послідовно з’єднаних резисторів багаторезисторного подільника напруги зі змінною кількістю резисторів у групі для формування кожної точки. Запропонований метод, у поєднанні з встановленням нуля та калібруванням, забезпечує метрологічну самоперевірку прецизійних АЦП (з неперервною функцією систематичної похибки) в процесі експлуатації (без зупинки вимірю¬вальної системи) та корекцію результатів перетворення у нижній половині діапа¬зону перетворення з максимальною невиключеною похибкою (без урахування похибки джерела напруги калібрування), що перевищує напругу шумів АЦП не більше ніж в 3,5 разу (для 12 резисторного подільника). Всі сформовані точки визначення нелінійної складової похибки АЦП розміщені в нижній половині діа¬пазону перетворення, тому корекція нелінійної складової похибки АЦП у верхній половині діапазону перетворення за допомогою базового методу є неефективною.
4. Теоретично, на основі аналізу приростів функцій нелінійності АЦП та її корекції, доведено інше твердження про те, що невиключена похибка корекції нелінійної складової похибки АЦП пов’язана з кількістю та густиною розміщення точок визначення цієї нелінійної складової, а її максимальне значення пропорційне до довжини відрізка між точками визначення нелінійної складової похибки АЦП. Це, в поєднанні з базовим методом, вперше дало змогу створити методологію синтезу нових методів формування точок визначення нелінійної складової похибки АЦП, що забезпечують, порівняно з базовим методом, рівномірніший розподіл цих точок на діапазоні перетворення АЦП.
5. Згідно з створеною методологією запропоновано та досліджено сім методів формування 3 … 31 точок визначення нелінійної складової похибки АЦП. Аналіз похибок запропонованих методів показав їх придатність для побудови вбудованих систем метрологічної самоперевірки прецизійних АЦП, як тих, що випускаються серійно, так і розроблюваних. Показано, що на похибку самоперевірки максимально впливає випадкова похибка (шум) АЦП, а після здійснення самоперевірки та корекції похибок максимальна невиключена похибка результатів перетворення (без урахування похибки джерела напруги калібрування) перевищує напругу шумів АЦП у 1…4 рази (для 12 резисторного подільника).
6. Для оцінки невиключеної похибки метрологічної самоперевірки досліджено характер нелінійності однобітних сигма-дельта модуляторів з 1 … 3 контурами зворотного зв’язку, які сьогодні є основою побудови прецизійних АЦП, що забезпечують найвищу розрядність і найнижчий рівень шумів. Для цього створено математичну модель сигма-дельта модуляторів, яка дає змогу задавати параметри компонентів модуляторів і досліджувати вплив цих параметрів на параметри модулятора загалом. Дослідження сигма-дельта модуляторів з допомогою створеної моделі показало, що:
 нелінійність функції перетворення другого та третього інтеграторів сигма-дельта модуляторів практично не впливає на нелінійність сигма-дельта АЦП;
 нелінійна складова похибка сигма-дельта модуляторів пов’язана складною залежністю із вхідною напругою, що обмежує можливості корекції цієї похибки сигма-дельта АЦП;
 функцію корекції нелінійної складової похибки сигма-дельта АЦП можна задати як набір поліномів 2 … 9 порядку, що потребує великої кількості точок визначення нелінійності;
 збільшення мінімального відношення струму розряджання до струму заряджання першого інтегратора до значення веде до спрощення характеру функції нелінійної складової похибки сигма-дельта АЦП, що забезпечує підвищення точності її корекції на всьому діапазоні перетворення з використанням полінома меншого степеня.
7. На основі запропонованих методів формування точок визначення нелінійної складової похибки АЦП, у поєднанні з встановленням нуля та калібруванням, запропоновано концепцію бездемонтажної метрологічної самоперевірки прецизійних АЦП в процесі експлуатації, що дало змогу синтезувати структурні схеми АЦП із системою метрологічної самоперевірки, метрологічне обслуговування яких у процесі експлуатації зводиться до метрологічного обслуговування джерела напруги калібрування. Показано, що в такому випадку доцільне окреме нормування похибок джерела напруги калібрування та АЦП. Синтезовані структурні схеми систем метрологічної самоперевірки можуть або входити до складу вимірювальних систем (тоді потрібен лише один додатковий вимірювальний канал), або бути вбудованими в АЦП.
8. Розроблено методику опрацювання результатів метрологічної самоперевірки АЦП у процесі експлуатації, яка дає змогу коректно оцінити похибку поточного результату перетворення з урахуванням процедур корекції адитивної, мультиплікативної та нелінійної складових похибки функції перетворення, та адаптувати інтервал між метрологічними перевірками до швидкості зміни складових похибки на діапазоні, що забезпечує довгострокову високу метрологічну надійність результатів перетворення. Також запропоновано метод підвищення метрологічної надійності самоперевірки поєднанням різних методів формування точок визначення нелінійної складової похибки АЦП.
9. Показано переваги використання АЦП, оснащених системою метрологічної самоперевірки та корекції його нелінійності у разі вимірювання опору за методом заміщення, зокрема вимірювання температури платиновими термометрами опору. Аналіз похибок вимірювання температури показав, що для таких АЦП достатня дводекадна перехідна міра опору, тоді джерелом домінуючої складової похибки буде самонагрівання термометра опору робочим струмом. Методом заміщення можна коригувати похибку від самонагрівання термометра, навіть якщо порівняно велика систематична похибка вимірювання опору. Аналіз показав, що невиключена похибка самонагрівання в разі використання методу найменших квадратів для чотирьох струмів у межах від 1 до 10 мА та еквівалентного рівня шумів АЦП 0,2 мК і 0,5 мК, становить 0,1…0,2 мК, а для п’яти струмів – 0,05 мК.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Высокопроизводительные преобразователи формы информации / А.И. Кондалев, В.А. Багацкий, В.А. Романов, В.А. Фабричев. – К.: Наук. думка, 1987. – 280 с.
2. Обробка сигналів: підручник / В.П. Бабак, В.С. Хандецький, Е. Шрюфер. – К.: Либідь, 1996. – 392 с.
3. Архітектура комп’ютера / А.О. Мельник. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2008. – 470 с.
4. Преобразователи формы информации: современное состояние и перспективы развития / В.А. Романов, В.О. Багацкий, П.С. Клочан, Л.В. Тесленко // ІК НАНУ, Комп’ютерні засоби, мережі та системи. – 2003. – Вип. 2.
5. Романов В.А. Высокопроизводительные АЦП // Электронные компоненты и системы. – 2002. – № 3.
6. Измерительные информационные системы / М.П. Цапенко. – М.: Энергоатомиздат, 1985. – 440 с.
7. Kester W. Which ADC Architecture Is Right for Your Application? // Analog Dialogue. – 2005. – Vol. 39, № 2. Р. 11–19 (URL: http://www.analog.com/library/ analogdialogue/archives/39-06/architecture.pdf).
8. Fowler K. Part 7: analog-to-digital conversion in real-time systems. IEEE Instrumentation & Measurement Magazine. 2003. Vol. 6. Issue 3. – Р. 58–64.
9. Fowler K. Grounding and shielding, Part 1 – Noise. IEEE Instrumentation & Measurement Magazine. 2000. Vol. 6. – Р. 41–44.
10. Методи підвищення точності вимірювань: підручник / В.О. Яцук, П.С. Малачківський. – Львів: Бескид Біт, 2008. – 368 с.
11. Уолт Кестер. Аналого-цифровое преобразование / под ред. Уолта Кестера. – М.: Техносфера, 2007. – 1016 с.
12. Мичуда З.Р. Логарифмічні аналого-цифрові перетворювачі – АЦП майбутнього. – Львів: Простір, 2002. – 242 с.
13. Орнатский П.П. Автоматические измерения и приборы (аналоговые и цифровые) / Орнатский П.П. – 5-е изд., перераб. и доп. – К.: Вища шк., 1986. – 504 с.
14. Микроэлектронные цифроаналоговые и аналого-цифровые преобразователи информации / В.Б. Смолов, Е.П. Угрюмов, В.К. Шмидт. – М.: Энергия, 1976.
15. Электронные цифровые приборы / Б.Й. Швецкий. – 2-е изд., перераб. и доп. – К.: Технiка, 1991.
16. Николайчук Я. М. Теорія джерел інформації: [монографія] / Я.М. Николайчук. – Тернопіль: ТНЕУ, Економічна думка, 2008. – 396 с.
17. Проектування спеціалізованих комп’ютерних систем: навч. посіб. / Я.М. Николайчук, Н.Я. Возна, І.Р. Пітух, В.В. Кочан, 2-ге вид. – Тернопіль: ТзОВ “Терно-граф”, 2011. – 396 с.
18. Динамические погрешности аналого-цифровых преобразователей / В.В. Островерхов. – Л.: Энергия, 1975. – 176 с.
19. AD7714: CMOS, 3V/5V, 500 µA, 24-BIT SIGMA-DELTA, SIGNAL CONDITIONING ADC. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.analog.com/en/analog-to-digital-converters/ad-converters/ad7714/products/product.html.
20. ADUC845: PRECISION ANALOG MICROCONTROLLER www.analog. com/en/analog-microcontrollers/analog-microcontrollers/aduc845/products/product. html
21. A/D Converters [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://www. analog.com/en/analog-to-digital-converters/ad-converters/products/index.html
22. Микросхемы ЦАП и АЦП: функционирование, параметры, применение / Б.Г. Федорков, В.А.Телец. – М.: Энергоатомиздат, 1990. – 320 с.
23. 2011 Data Converter Market Tracker. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.google.com/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=8&cad=rja&ved=0CFkQFjAH&url=http%3A%2F%2Fwww.search-document.com%2Fpdf%2F1%2Fdata-converter-market.html&ei=qHelUMTWHobDtAbJ64CgCw&usg=AFQjCNHbFXVm38b7lJeYiOtEK1acg4_w6Q&sig2=cN_kVdI0Q5RdUuTU8KFLVA
24. Интегральные схемы аналого-цифровых и цифро-аналоговых преобразователей / В.Г. Балакай, И.П. Крюк, Л.М. Лукьянов; под ред. Л.М. Лукьянова. – М.: Энергия, 1978. – 256 с.
25. Аналого-цифровые периферийные устройства микропроцессорных систем / Р.И. Грушвицкий, А.Х. Мурсаев, В.Б. Смолов. – Л.: Энергоатомиздат, Ленингр. отд-ние, 1989. – 160 с.
26. Analog to Digital Converters. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.analog.com/en/analog-to-digital-converters/products/index.html
27. ADS1281 High Resolution 24-Bit Analog-to Digital Converter. [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://focus.ti.com/docs/prod/folders/print/ads1281.html.
28. 2012 Microcontrollers Market Research Report [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://www.databeans.net/products/current_products/reports/digital-mcu.php
29. Процессорные измерительные средства / Э.И. Цветков. – Л.: Энергоатомиздат. Ленингр. отд-ние, 1989. – 224 с.
30. Брагин А.А. Основы метрологического обеспечения аналого-цифровых преобразователей электрических сигналов / А.А. Брагин, А.Л. Семенюк. – М.: Издательство стандартов, 1989, 164 с.
31. Дорожовець М. Опрацювання результатів вимірювань: навч. посіб. – Львів: Вид-во Нац. ун-ту “Львівська політехніка”, 2007. – 624 с.
32. Поверка средств электрических измерений: справочная книга / М.И. Любимов, П.Д. Форсилова, Е.З. Шапиро. – 2-е изд., перераб. и доп. – Л.: Энергоатомиздат. Ленингр. отд-ние, 1987. – 296 с.
33. Дорожовець М., Мотало В., Стадник Б. та ін. Основи метрології та вимірювальної техніки: У 2-х т. Т. 1. Основи метрології. – Львів: Вид-во Нац. ун-ту “Львівська політехніка”, 2005. – 532 с. Дорожовець М., Мотало В., Стадник Б. та ін. Основи метрології та вимірювальної техніки: У 2-х т. Т. 2. Вимірювальна техніка. – Львів: Вид-во Нац. ун-ту “Львівська політехніка”, 2005. – 656 с.
34. ДСТУ 2681-94. Метрологія. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України, 1994. – 67 с.
35. ГОСТ 8.009-84. Нормируемые метрологические характеристики средств измерений
36. ГОСТ 14014-91. Приборы и преобразователи измерительные цифровые напряжения, тока, сопротивления. Общие технические требования и методы испытаний. – М.: Изд-во стандартов 1991.
37. ГОСТ 30605-98. Преобразователи измерительные напряжения и тока цифровые. Общие технические условия.
38. ДСТУ 3744-98. Перетворювачі вимірювальні напруги та струму цифрові. Загальні технічні умови
39. Васілевський О.М. Нормування показників метрологічної надійності // Вісник Вінницького політехнічного інституту. – Вінниця, 2011. – № 4. – С. 9–13.
40. Альтшуллер Г. С. Творчество как точная наука / Г.С. Альтшуллер. – 2 изд., дополн. – Петрозаводск: Скандинавия, 2004. – 208 с.
41. Альтшуллер Г.С. Поиск новых идей: от озарения к технологии: Теория и практика решения изобретательских задач / Г.С. Альтшуллер, Б.Л. Злотин, А.В. Зусман, В.И. Филатов. – Кишинев: Картя молдовеняскэ, 1989. – 382 с.
42. K.B. Klaasen, “Digitally controlled absolute voltage division,” IEEE Transaction on Instrumentation and Measurement, 1975, Volume 24, Nomber 2, pp. 106-112.
43. J. Wibbenmeyer, C.-I.H. Chen. Built-In Self-Test for Low-Voltage High-Speed Analog-to-Digital Converters. IEEE Transactions on Instrumentation and Measurement. 2007, Volume 56, Issue 6. pp. 2748 – 2756.
44. S.-D. Grigorescu, C. Iliescu, B. Pantelimon. Sigma-Delta modulation and PWM performs high-resolution DAC for DC applications. Proc. of Conference on Precision Electromagnetic Measurements Digest. 17-21 June 1996. Braunschweig, Germany. pp. 45 – 46. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ieeexplore.ieee.org/xpl/articleDetails.jsp?tp=&arnumber=546551&matchBoolean%3Dtrue%26searchField%3DSearch_All%26queryText%3D%28%28DAC%29+AND+PWM%29
45. Автоматическая система для измерения динамической погрешности быстродействующих АЦП / А.Я. Корсунский, С.В. Орлов // Приборы и системы управления, 1983. – № 6. – С. 20–21.
46. Ломтев Е.А., Прозоров Ю.П., Жмакин А.А. Способ определения погрешности АЦП в динамическом режиме // Цифровая информационно-измерительная техника: межвуз. сб. науч. тр. – Пенза: Пензенский политехнический ин-т, 1984. – Вып. 14. – С. 100–104.
47. Достоверность измерений и критерии качества испытаний приборов / А.Н. Карташева. – М.: Изд-во стандартов, 1967. – 158 с.
48. Анализ схемотехнических решений и расчет метрологических характеристик измерительных каналов ПТК АСУ ТП АЭС. Этап 2: технический отчет ВЕРЕС.01265.Б1.02.2-1.М. – АО “ЛьвивОРГРЭС”, 1996.
49. Локазюк В.М. Тестове комбіноване діагностування персональних комп’ютерів / В.М. Локазюк, О.М. Заєць // Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах: зб. наук. пр.– Хмельницький: ТУП, 2000. – С. 160–163.
50. Локазюк В.М. Оцінка ефективності інтелектуальних систем діагностування комп’ютерних засобів / В.М. Локазюк, О.В. Поморова // Современные информационные технологии. – 2006. – № 1. – С. 1–5.
51. Бромберг Э.М. Тестовые методы повышения точности измерений / Э.М. Бромберг, К.Л. Куликовский. – М.: Энергия, 1978. – 176 с.
52. Итерационные методы повышения точности измерений / Т.М. Алиев, А.А. Тер-Хачатуров, А.М. Шекиханов. – М.: Энергоатомиздат, 1986. – 168 с.
53. ДСТУ 2709:2006. Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення.
54. Земельман М.А. Автоматическая коррекция погрешностей измерительных устройств. – М.: Изд-во стандартов, 1972. – 199 с.
55. Земельман М.А. Точный аналого-цифровой преобразователь на грубых элементах // Измерительная техника. – 1964. – № 9.
56. AD7712: CMOS, 24-Bit Sigma-Delta, Signal Conditioning ADC with 2 Analog Input Channels [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.analog.com/en/other-products/militaryaerospace/ad7712/products/product.html
57. Оценка погрешностей результатов измерений / П.В. Новицкий, А.И. Зограф. – Л.: Энергоатомиздат, Ленингр. отд-ние, 1985. – 248 с.
58. PIC18F2423/2523/4423/4523 Data Sheet www.microchip.com/wwwproducts/ Devices.aspx?dDocName=en026425#1
59. IEEE Std 1241-2000, IEEE Standard for Terminology and Test Methods for Analog-to-Digital Converters, The Institute of Electrical and Electronics Engineers, Inc., New York, 2000.
60. Измерительные комбинированные цифровые приборы и преобразователи КЦ 7000, КЦ 7001 / Машенков В.М., Ноткин Ю.А. и др. // Приборы и системы управления. – 1992. – № 5. – С. 23,24.
61. МИ118-78. ГСИ. Методика поверки цифровых вольтметров и аналого-цифровых преобразователей. – М.: Изд-во стандартов, 1978.
62. МИ1202-86. ГСИ. Приборы и преобразователи измерительные напряжения, тока, сопротивления цифровые. Общие требования к методике поверки. – М.: Изд-во стандартов, 1986.
63. Belega D., Dallet D. Estimation of the Multifrequency Signal Parameters by Interpolated DFT Method with Maximum Sidelobe Decay. IEEE Workshop on Intelligent Data Acquisition and Advanced Computing Systems: Technology and Applications (IDAACS’2007), pp. 294-299, Dortmund, Germany, September 6-8, 2007
64. Larsson, A.; Sonkusale, S. A background calibration scheme for pipelined ADCs including non-linear operational amplifier gain and reference error correction: Proc. of IEEE International Systems-on-Chip Conference, Santa Clara, California, 2004. Page(s): 37–40. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ieeexplore.ieee.org/xpl/topAccessedArticles. jsp?punumber=9408.
65. Björsell N., Händel P. Achievable ADC Performance by Postcorrection Utilizing Dynamic Modeling of the Integral Nonlinearity // EURASIP Journal on Advances in Signal Processing, vol. 2008, Article ID 497187, 10 pages, 2008. doi:10.1155/2008/497187.
66. Яцук В. Інформаційно-енергетичний підхід до оцінювання коефіцієнта якості засобів вимірювальної техніки // Вимірювальна техніка та метрологія. – 2008. – Вип. 68. – С. 224–228.
67. Яцук В.О. Розвиток теорії та методів підвищення якості засобів вимірювальної техніки з використанням кодокерованих мір: автореф. дис. д-ра техн. наук. – Львів, 2004. – 38 с
67. А. с. СССР № 1547062. H03M 13/53. Аналого-цифровой преобразователь / соавторы: А.П. Стахов, Н.А. Квитка, В.А. Лужецкий, С.Н. Квитка, Ю.А. Петросюк. – БИ, 10. 1989.
68. А. с. СССР № 1571761. H03M 13/53. Аналого-цифровой преобразователь / соавторы: А.П. Стахов, В.И. Моисеев, В.Я. Стейскал, Л.В. Крупельницкий. – БИ, 18, 1990.
69. Захарченко С.М. Нові методи цифрового самокалібрування для АЦП з перерозподілом заряду / С.М. Захарченко, Н.О. Біліченко, О.Д. Азаров // Зб. праць міжнародної науково-технічної конференції “Приборостроение-2000”. – Сімеїз, 2000. – С. 233–237.
70. Аналого-цифрові пристрої систем, що самокоригуються, для вимірювання і обробляння низькочастотних сигналів: монографія / Л.В. Крупельницький, О.Д. Азаров. – Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2005. – 167 с.
71. Один из методов автокоррекции нелинейности прецизионных АЦП / А.Н. Крутицкий, П.Ф. Чередниченко // Судостроит. пром-ть. Серия вычисл. техн. – 1990. – № 26. – С. 42–48.
72. Троцишин І.В., Войтюк О.П. Троцишина Н.І. Шляхи підвищення роздільної здатності шкали вимірювального перетворення ЦАП і АЦП. Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах. Хмельницький, 2010, № 2. с. 236 – 242.
73. Паньків Р.С. Структурні методи збільшення розділової здатності цифро-аналогового перетворювача // Вісник Держ. ун-ту “Львівська політехніка”. – 1998. – № 350. – С. 67–70.
74. Аппаратурное определение погрешностей цифровых приборов / Г.П. Шлыков. – М.: Энергоатомиздат, 1984. – 128 с.
75. Толпыга С.М. Метод автоматизированного измерения дифференциальной и интегральной нелинейности аналого-цифровых преобразователей / С.М. Толпыга // Методы и средства преобразования сигналов в научном приборостроении. – Красноярск: Институт физики СО АН СССР, 1979. – 310 с.
76. De Vito L.; Rapuano S.; Slepieka D. ADC Standard Harmonization: Comparison of Test Methods - Phase II. Proc. of 2009 IEEE Instrumentation & Measurement Technology Conference. Singapore, 2009, p. 1490-1495.
77. Suchanek P., Slepicka D., Haasz V. Several approaches to ADC transfer function approximation and their application for ADC non-linearity correction // Metrology and Measurement Systems, vol. 15, No. 4, 2008, Р. 501–511.
78. Suchanek, P.; Haasz, V.; Slepicka, D. ADC nonlinearity correction based on INL(n) approximations. Proc. of 5-th IEEE International Workshop on Intelligent Data Acquisition and Advanced Computing Systems: Technology and Applications (IDAACS 2009). Rende (Cosenza), Italy September 21–23, 2009, Р. 137–140.
79. Eduri U., Maloberti F. On-line digital correction of harmonic distortion in analog-to-digital converters. Proc. of 8th IEEE International Conference on Electronics, Circuits and Systems. ICECS 2001. 2–5 Sept. 2001 Page(s):837 – 840 vol.2.
80. Справочник по математике (для научных работников и инженеров) / Г. Корн, Т. Корн. – М.: Наука, 1973. – 832 с.
81. Вопросы проектирования преобразователей формы информации / А.И. Кондалеев, А.Н. Никитин, В.А. Багацкий, В.А. Романов и др. – К.: Наук. думка, 1977. – 242 с.
82. Haasz V. Testing of High-Resolution / Middle-Speed A/D Converters and Modules – Problems and Ways of their Solving. Proc. of IEEE International Workshop on Intelligent Data Acquisition and Advanced Computing Systems: Technology and Applications 8–10 September 2003, Lviv, Ukraine. Р. 7–12.
83. Кочан Р.В. Аналіз властивостей гістограмного методу оцінки нелінійності характеристики перетворення прецизійних АЦП // Вісник Нац. ун-ту “Львівська політехніка”: “Комп’ютерні системи та мережі”. – Львів, 2010. – № 688. – С. 138–147.
84. Kochan R., Kochan О. Investigation of Histogram Method Implementation for High Resolution ADC Testing. Proc.of the 6-th IEEE International Conference on Intelligent Data Acquisition and Advancing Computing Systems: Technology and Application (IDAACS’2011). 15–17 September 2011, Prague, Czech Republic. Р. 43–49.
85. Fluke Corporation 5720A (Multifunction Calibrator). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.telogylk.com/display_model.aspx?bm-FLU(5720A)
86. Туз Ю.М. Структурные методы повышения точности измерений / Ю.М. Туз. – К.: Вища шк., 1976. – 274 с.
87. Бойко О. Покращання метрологічних характеристик серійних переносних калібраторів опору, напруги, струму / О. Бойко, П. Столярчук, В. Яцук, В. Матвіїв // Вимірювальна техніка та метрологія. – 2000. – № 56. – С. 78–81.
88. Переносні багатозначні калібратори для перевірки температурних каналів технічних систем на місці експлуатації / В.І. Лилак, О.В. Бойко, В.О. Яцук // Вісник Харківського держ. політехн. ун-ту. “Системний аналіз керування та інформаційні технології”. – 1999. – Вип. 71. – С. 94–96.
89. Андрусяк С.А., Кочан В.А., Марунчак Д.Е. Сусуловский С.Г. Методика подгонки сопротивлений делителя напряжения ДН-62, определение коэфициентов деления и их погрешностей. – Контрольно-измерительная техника. Львов: Изд-во Львов. Ун-та, 1966, вып. 3, с. 58-66.
90. Справочник по электроизмерительным приборам / К.К. Илюшин, Д.И. Леонтьев, Л.И. Набебина и др.; Под. ред. К.К. Илюшина. – 3-е изд. – Л.: Энергоатомиздат. Ленингр. Отд-ние, 1983, - 784 с.
91. Андрусяк С.А., Бойчук В.Г., Кочан В.А., Сусуловский С.Г. Ступенчатый потенциометр и делитель напряжения для поверки цифровых вольтметров высокой точности / Автометрия, 1970, №2. с.108-112. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://scholar.google.com/scholar_host?q=info:oGtnEZOPuuAJ:scholar.google.com/&output=viewport&pg=110
92. Андрусяк С.А., Кочан В.А., Шпилевая З.Ф. Разработка калибратора постоянного напряжения для поверки точных цифровых вольтметров. – В кн. Метрологическое обеспечение измерительных и управляющих систем. Львов, 1980, с. 32-43.
93. А.с. 468192 (СССР). Способ измерения сопротивления переменного ступенчатого резистора / Кочан В.В., Заничковская Л.В., Кочан В.А. – Б.И., 1975, №15.
94. Прецизійні аналого-цифрові перетворювачі з бездемонтажною метрологічною самоперевіркою: монографія / Р.В. Кочан. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2012. – 252 с.
95. Кочан Р.В. Методологія використання подільника напруги в підсистемі метрологічної самоперевірки АЦП // Збірник праць IIX міжнародної науково-технічної конференції «Метрологія та вимірювальна техніка (Метрологія 2012)», Харків, 9-11 жовтня 2012, , ст. 605 – 610.
96. Справочник по физике: пер. с нем. / X. Кухлинг. – 2-е изд. – М.: Мир, 1985. – 520 с.
97. Спосіб повірки аналого-цифрових перетворювачів на місці експлуатації: пат. 200805621 Україна. МПК 7Н01Н51/00. Кочан Р.В., Кочан О.В. Заявл. 29.04.2008 р.
98. ADG431: LC2MOS Precision Quad SPST Switch. – Режим доступу: http://www.analog.com/en/switchesmultiplexers/analog-switches/adg431/products/product.html
99. Спосіб визначення інтегральної нелінійності характеристики перетворення аналого-цифрових перетворювачів / Кочан Р.В., Кочан О.В. // збірник тез XV Міжнародного семінару метрологів “Методи і техніка перетворення сигналів при фізичних вимірюваннях”, Жешів–Львів, 24–27 вересня 2007 р. – С. 89.
100. Кочан Р.В. Визначення інтегральної нелінійності аналого-цифрових перетворювачів // Вісник Хмельницького національного університету. – Хмельницький, 2007. – № 2. – Т. 2.
101. Кочан Р.В. Визначення інтегральної нелінійності аналого-цифрових перетворювачів // Реферативний збірник наукових праць за результатами міжнародної науково-практичної конференції “Комп’ютерні системи в автоматизації виробничих процесів”. – Хмельницький, 17–19 травня 2007. – С. 44–44.
102. Кочан Р.В. Спосіб визначення інтегральної нелінійності характеристики перетворення аналого-цифрових перетворювачів // Вимірювальна техніка та метрологія. – Львів, 2008. – № 68. – С. 55–59.
103. Kochan R., Kochan О. Integral Nonlinearity of ADC’s Conversion Characteristic Identification. Proceedings of the International Conference TCSET’2006. February 28–March 04, 2006, Lviv-Slavske. – P. 178–180.
104. Гитис Э.А. Аналого-цифровые преобразователи: учеб. пособие для вузов / Э.А. Гитис, Е.А. Пискулов. – М.: Энергоиздат, 1981. – 360 с.
105. Цифровые измерительные устройства: учеб. пособ. для вузов / В.Ю. Кончаловский. – М.: Энергоатомиздат, 1985. – С. 358.
106. Top-Down Design of High-Performance Sigma-Delta Modulators. F.Medeiro, A. Perez-Verdu, A.Rodriguez-Vazquez. – Kluwer Academic Publishers. – 1999. – 287 p.
107. Кочан Р.В. Метод повірки АЦП на базі резистивного подільника // Матеріали 5-ї Міжнародної науково-технічної конференції “Сучасні комп’ютерні системи та мережі: розробка та використання”. – Львів, 2011. – 29 вересня–01 жовтня. – С. 235–239.
108. Кочан Р.В. Похибка методу корекції інтегральної нелінійності АЦП з допомогою багаторезистивного подільника // Вісник Національного університету “Львівська політехніка” “Комп’ютерні системи та мережі”. – Львів, 2011. – № 717. – С. 69–75.
109. Дослідження методу корекції похибки нелінійності прецизійних аналого-цифрових перетворювачів / В.С. Левицький, Р.В. Кочан // Матеріали І Всеукраїнської школи-семінару молодих вчених і студентів “Сучасні комп’ютерні інформаційні технології” (АСІТ’2011). – Тернопіль, 2011. [20–21 травня]. – С. 76–78.
110. Kochan R., Kochan О. Method of ADC’s Nonlinearity Identification. Proc. of the IEEE International Workshop on Intelligent Data Acquisition and Advancing Computing Systems (IDAACS’2007), Dortmund, Germany, September 6–8, 2007, Р. 14–17.
111. Kochan R., Berezky O., Karachka A., Bojko O., Maruschak I. Development of the integrating analog to digital converter for distributive data acquisition systems with improved noise immunity // IEEE Transactions on Instrumentation and Measurement. – 2002. – Vol. 51, № 1. – Р. 96–101.
112. Прецизійний блок збору даних з дистанційним перепрограмуванням / Кочан Р.В., Кочан О.В. // Міжнародний науково-технічний журнал “Комп’ютинг”. – 2004. – Т 3. – № 3. – С. 82–92.
113. Кочан Р.В. Метод метрологічної перевірки (повірки) аналого-цифрових перетворювачів однозначною мірою // Український метрологічний журнал. – Харків, 2011. – № 1. – С. 51–56.
114. Кочан Р.В. Метод метрологічної перевірки (повірки) аналого-цифрових перетворювачів однозначною мірою // Збірник праць VII міжнародної науково-технічної конференції “Метрологія та вимірювальна техніка (Метрологія 2010)”, Харків, 2010. – 12–14 жовтня 2010. – Т. 2. – С. 303–306.
115. Кочан Р.В. Спосіб повірки аналого-цифрових перетворювачів з неперервною функцією похибки // Радіоелектронні і комп’ютерні системи. – Харків, 2010. – № 5. – С. 224–229.
116. ADP3335: High Accuracy Ultralow Quiescent Current, 500mA, anyCAP® Low Dropout. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.analog.com/en/power-management/linear-regulators/adp3335/products/product.html
117. ГОСТ 8.212-84. ГСИ. Меры электродвижущей силы. Элементы нормальные. Методика поверки. – М.: Изд-во стандартов, 1984.
118. Элемент нормальный Х485. Паспорт. 0.005.388ПС.
119. AD584: Pin Programmable Precision Voltage Reference. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.analog.com/en/references/voltage-references/ad584/products/ product.html
120. REF01: +10V Precision Voltage Reference. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.analog.com/en/references/voltage-references/ref01/products/product.html.
121. Кочан Р.В. Лінеаризація характеристики перетворення аналого-цифрових перетворювачів з високою роздільною здатністю // Вісник Вінницького політехнічного інституту. – Вінниця, 2009. – № 2. – С. 7–12.
122. Кочан Р.В. Лінеаризація характеристики перетворення аналого-цифрових перетворювачів з високою роздільною здатністю // Матеріали ІХ Міжнародної конференції “Контроль і управління в складних системах” (КУСС-2008): секція 2 “Перспективні методи і технічні засоби систем контролю і управління”, підсекція 2.3 “Обробка сигналів, зображень” Вінниця, 21–24 жовтня 2008. – С. 23.
123. ADG781: CMOS, LOW VOLTAGE 2.5 OHM QUAD SPST SWITCHES IN CHIP SCALE PACKAGE. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.analog.com/en/switchesmultiplexers/analog-switches/adg781/products/product.html
124. Пристрій визначення інтегральної нелінійності характеристики перетворення аналого-цифрових перетворювачів: пат. 97465 Україна, МПК 7Н01Н51/00. Кочан Р.В., Кочан О.В. заявл. 10.04.2007; опубл. 27.02.2012, Бюл. № 4.
125. Кочан Р.В. Аналіз впливу опору перемикачів на похибку корекції інтегральної нелінійності аналого-цифрових перетворювачів // Вісник Тернопільського державного технічного університету ім. І. Пулюя. – Тернопіль, 2010. – Т. 15, № 2. – С. 127–134.
126. Кочан Р.В. Метод корекції інтегральної нелінійності характеристики перетворення прецизійних аналого-цифрових перетворювачів // Вимірювальна техніка та метрологія. – 2009. – Вип. 70. – С. 18–25.
127. Кочан Р.В. Спосіб лінеаризації перетворювачів напруга-код з неперервною функцією похибки // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. “Комп’ютерні системи та мережі”. – Львів, 2009. – № 658. – С. 54–59.
128. Кочан Р.В. Структурно-алгоритмічний метод підвищення лінійності перетворювачів напруга-код з неперервною функцією похибки // Матеріали 4-ї Міжнародної науково-технічної конференції “Сучасні комп’ютерні системи та мережі: розробка та використання”. – Львів, 2009. – 9–11 листопада. – С. 230–233.
129. Метод корекції похибки нелінійності прецизійних аналого-цифрових перетворювачів / Нагрибецький І., Кочан Р. // Матеріали 13-ї наукової конференції Тернопільського державного технічного університету ім. І. Пулюя. – Тернопіль, 2009. – 26–28 квітня. – С. 96–97.
130. Устройства частотного и время-импульсного преобразования / В.Д. Махнанов, Н.Т. Милохин. – М: Энергия, 1970. – 128 с.
131. Автоматические измерения и приборы: учебник для вузов / Орнатский П.П. – 4-е изд., перераб. и доп. – К.: Выща шк., 1980. – 560 с.
132. Швецкий Б.И. Электронные измерительные приборы с цифровым отсчетом. 2-е издание,исправленное и дополненное Киев Технiка 1980г. 268с.
133. Шахов Э.К. ΣΔ-АЦП: понятие о передискретизации, шейпинге шума квантования и децимации // Датчики и системы. – 2006. – № 11. – С. 50–57.
134. Schreier R. and Temes G. C. Understanding Delta-Sigma Data Converters, John Wiley & Sons, New York, 2004. – 455 р.
135. Шахов Э.К. ΣΔ-АЦП: многоконтурные структуры // Датчики и системы. – 2006. – № 12. – С. 69–76.
136. Шахов Э.К. ΣΔ-АЦП: цифровая фильтрация и децимация // Датчики и системы. – 2007. – № 2. – С. 44–50.
137. Голуб В.С. Сигма-дельта-модуляторы и АЦП // Технологии и конструирование в электронной аппаратуре. – 2003. – № 4. – С. 35–41.
138. Голуб В.С. Цифровая обработка сигналов: cигма-дельта АЦП // Электроника: Наука, Технология, Бизнес. – 2001. – № 4. – С. 22–26.
139. Delta Sigma Toolbox – MatLab Central [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mathworks.com/matlabcentral/fileexchange/19-delta-sigma-toolbox
140. Автоматизированное проектирование: учебник / И.П. Норенков. – M.: Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2000. – 188 с.:ил. –Серия: Информатика в техническом университете.
141. Кочан Р.В. Вплив параметрів інтеграторів на нелінійність сигма-дельта модулятора високого порядку // Відбір та обробка інформації. – Львів, 2010. – Вип. 33(109). – С. 52–59.
142. Кочан Р.В. Вплив параметрів інтеграторів на нелінійність дельта-сигма модулятора високого порядку // Зб. праць наук.-техн. конф. “Обчислювальні методи і системи перетворення інформації”, Львів, 7–8 жовтня 2010. – С. 203–206.
143. Kochan R., Klym H. Simulation Model of Delta-Sigma Modulator. СD of X-th International Conference “Modern problems of radio engineering, telecommunications and computer science” TCSET’2010. Lviv–Slavske. – February 23–27, 2010. – (URL: CD/articles/248_article.pdf)
144. Kochan R., Klym H. Proc. of X-th International Conference “Modern problems of radio engineering, telecommunications and computer science” TCSET’2010. Lviv-Slavske. – February 23–27, 2010. –– Р. 44.
145. Кочан Р.В. Вплив параметрів інтегратора на нелінійність дельта-сигма модулятора // Тези доповідей Х Міжнародної конференції “Контроль і управління в складних системах” (КУСС-2010). – Вінниця, 2010. – 19–21 жовтня. – С. 130.
146. Кочан Р.В. Вплив параметрів інтегратора на нелінійність дельта-сигма модулятора // Вісник Вінницького політехнічного інституту. – Вінниця, 2011. – № 5. –С. 172–177.
147. Кузин Л.Т. Расчет и проектирование дискретных систем управления / Государственное научно-техническое издательство машиностроительной литературы. – М., 1962. – 684 с.
148. Кочан Р.В. Лінійний режим роботи однобітного багатоконтурного сигма-дельта модулятора // Матеріали 18-ї Міжнародної конференції з автоматичного управління (Автоматика – 2011), Львів, 28 – 30 вересня 2011. – С. 384–385.
149. Kochan R. Linear mode of single bit high order Sigma-Delta Modulator. Proc. of 12-th International Workshop “Computational Problems of Electrical Engineering” (CPEE’2011). Kostryna, Trans-Carpatian region, Ukraine. – September 5–7. – 2011. – Р. 22.
150. R. Kochan. Linear Mode of Single Bit High Order Sigma-Delta Modulator // Computer Problems of Electrical Engineering. – Львів, 2012, №2, ст. 65 – 68.
151. Операционные усилители и их применение / Марше Ж.; пер. с франц. – Л.: Энергия, 1974. – 216 с.
152. Кочан Р.В. Вплив нелінійності інтегратора на нелінійність сигма-дельта модулятора // Матеріали міжнародної проблемно-наукової міжгалузевої конференції “Інформаційні проблеми комп’ютерних систем, юриспруденції, енергетики, економіки, моделювання та управління” (ПНМК-2011). – Бучач, 17–20 травня 2011. – С. 96–100.
153. Кочан Р.В. Дослідження інтегральної нелінійності сигма-дельта модулятора другого порядку // Збірник наукових праць міжнародної проблемно-наукової міжгалузевої конференції “Інформаційні проблеми комп’ютерних систем, юриспруденції, енергетики, економіки, моделювання та управління” (ПНМК-2012). 7 – 10 червня 2012, Бучач, ст. 101 – 109.
154. Кочан Р.В. Вплив інтеграторів на нелінійність багатоконтурних однобітних сигма-дельта модуляторів // Зб. праць II-ї наук. техн. конф. ”Обчислювальні методи і системи перетворення інформації”, Львів, 4 - 5 жовтня 2012 р., ст. 93 – 97.
155. Bergh J., Lofstrom J. Interpolation Spaces (Grundlehren der mathematischen Wissenschaften).
156. Кочан Р.В. Концепція самоповірки аналого-цифрових перетворювачів в процесі експлуатації // Вимірювальна техніка та метрологія. – Львів, 2010. – № 71. – С. 25–33.
157. Микийчук М. М. Актуальні питання метрологічної надійності промислових ЗВТ / М. М. Микийчук // Методи та прилади контролю якості. – 2009. – № 23. – С. 57–60.
158. Романов В.А. Методы исследования метрологической надежности преобразователей формы информации // Сборник научных трудов “Средства получения и обработки цифровой информации”. – К.: ИК АН, 1994.
159. Метрология в промышленности / В.И. Проненко, Р.В. Якирин. – К.: Техника, 1979. – 223 с.
160. Sobolev V., Sachenko A., Daponte P., Aumala O. Metrological Automatic Support in Intelligent Measurement Systems. Computer Standards and Interfaces, Vol. 24, Number 2, June 2002, Р. 123–131.
161. Соболев В.С. Метрологическое автосопровождение результатов измерений в интеллектуальных измерительных системах: автореф. дис. на соискание ученой степени д-ра техн. наук. – Санкт-Петербург: ЛЭТИ, 1999.
162. Володарський Є.Т., Кухарчук В.В., Поджаренко В.О., Сердюк Г.Б. Метрологічне забезпечення вимірювань і контролю. Навчальний посібник. – Вінниця: ВДТУ, 2001. – 219 с.
163. “IEEE Std 1451.2-1997, Standard for a Smart Transducer Interface for Sensors and Actuators – Transducer to Microprocessor Communication Protocols and Transducer Electronic Data Sheet (TEDS) Formats” Institute of Electrical and Electronics Engineers, Inc., Piscataway, New Jersey 08855, September 26, 1997.
164. Кочан В.А. Точные мостовые методы измерения на постоянном токе по методу замещения // Научные записки Львовского политехнического института. Вып. ІХ, серия электротехническая. – 1949. – № 5. – С. 48–59.
165. Fluke Corporation 8508A (Reference Multimeter) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://assets.fluke.com/datasheets/29415_8508A_Brochure_2.pdf
166. А. с. СССР № 1402980. Устройство для автоматической коррекции погрешностей измерительного преобразователя / Е.Т. Изаков, В.В. Кочан, А.А. Саченко, М.И. Чирка, Ю.А. Ноткин. – БИ, 22, 1988. – С. 159.
167. Автоматические измерения и приборы (аналоговые и цифровые) / П.П. Орнатский. – 5-е изд., перераб. и доп. – К.: Вища шк., Головное изд-во, 1986. – 504 с.
168. Долинов С.Н. Оценка погрешностей средств измерений при поверке / С.Н. Долинов, О.П. Тетивко / Измерительная техника. – 1984. – № 10. – С. 3.
169. Комутатор сигналів низького рівня. Пат. 86987 Україна, МПК G01R27/00; Кочан О.В., Кочан Р.В., Кочан В.В., Барило Г.І. Заявл. 13.10.2006; опубл. 10.06.2009. Бюл. № 11.
170. Двопровідна локальна обчислювальна мережа, повторювач сигналу та інвертор для використання в ній: пат. 25609A Україна, МПК G06F 15/00 / В.В. Кочан, В.О. Тимчишин Заявл. 30.10.97, вид. 30.10.98.
171. Комутатор сигналів низького рівня: пат. 82313 Україна, МПК Н01Н51/00. / Кочан Р.В., Кочан В.В. Заявл. 23.03.2004; опубл. 10.04.2008, Бюл. № 7.
172. Березький О.М., Кочан В.В. Засоби вимірювання температури з елементами штучного інтелекту // Вимірювальна техніка та метрологія. – Львів, 1998. – № 53. C. 142–146.
173. V. Hrusha, O. Osolinskiy, A. Sachenko, R. Kochan. Distributed On-Line Temperature Measurement & Control System // Міжн. науково-техн. журнал “Комп’ютинг”. Тернопіль, 2007, Том 6, Вип. 2, с. 62-67.
174. В.М. Груша, О.Р.Осолінський, Р.В. Кочан, А.О. Саченко, В.О.Турченко. Веб-базована розподілена система вимірювання // Вістник Хмельницького національного університету. – Хмельницький, 2006, №5(85) – С. 115-119.
175. V. Hrusha, O. Osolinskiy, R. Kochan. Development of Measurement System with Remote Access Based on Internet // Proc.of the IEEE International Workshop on Intelligent Data Acquisition and Advancing Computing Systems (IDAACS’2007), Dortmund, Germany, September 6 – 8, 2007, pp. 126 - 128.
176. Майків І.М., Кочан Р.В. Програмно-апаратний контролер інтерфейсу // Пат. 90766 Україна, МПК G06F7/00. Заявл. 25.05.2008, опубл. 25.05.2010 бюл. №10.
177. Майків І.М., Турченко І.В., Кочан Р.В., Кочан В.В. Мережевий модуль обробки даних з дистанційною реконфігураці