ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ ІНСТРУМЕНТУ З КНБ ПРИ ЧИСТОВОМУ ТОЧІННІ ЗАГАРТОВАНИХ СТАЛЕЙ ЗА РАХУНОК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІБРОСТІЙКОСТІ РІЗЦІВ : ПОВЫШЕНИЕ УСТОЙЧИВОСТИ ИНСТРУМЕНТА С КНБ при чистовом точении закаленных сталей ЗА СЧЕТ ОБЕСПЕЧЕНИЯ виброустойчивости резцов

Краткое описание

Національна Академія наук України
Інститут надтвердих матеріалів ім.В.М.Бакуля НАН України

На правах рукопису

Осадчий Олександр Анатолійович

УДК 621.941

ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ ІНСТРУМЕНТУ З КНБ ПРИ ЧИСТОВОМУ ТОЧІННІ ЗАГАРТОВАНИХ СТАЛЕЙ ЗА РАХУНОК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІБРОСТІЙКОСТІ РІЗЦІВ

Спеціальність 05.03.01
Процеси механічної обробки, верстати та інструменти

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук

Науковий керівник:
Девін Леонід Миколайович
доктор технічних наук
професор

Київ 2013

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ВІБРАЦІЇ ПРИ РІЗАННІ МЕТАЛІВ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ РІЗЦЯ
1.1. Джерела та механізм виникнення вібрацій при точінні
1.2. Методи вимірювання параметрів вібрацій
1.2.1. Контактні методи вимірювання параметрів вібрацій
1.2.2. Безконтактні методи вимірювання параметрів вібрацій
1.2.3. Вибір вібровимірювального перетворювача для дослідів
1.3. Методи керування коливаннями при різанні
1.4. Матеріали з високими демпфуючими властивостями
1.4.1. Сплави високого демпфування
1.4.2. Матеріал з високими демпфуючими властивостями, що мають ефект пам’яті форми
1.5. Висновки
РОЗДІЛ 2. ОБЛАДНАННЯ, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Автоматизована система дослідження процесу різання
2.2. Особливості обробки експериментальних даних сил різання та віброприскорень при точінні
2.3. Теоретичне визначення власних частот коливань зразків матеріалів
2.4. Модернізація системи контролю демпфуючих характеристик матеріалів на базі приладу «Звук-107»
2.5. Визначення демпфуючих характеристик матеріалів резонансним методом
2.6. Визначення демпфуючих характеристик різця з елементами з високодемпфуючих матеріалів.
2.6.1. Визначення демпфуючих характеристик системи, що здійснює вільні затухаючі коливання
2.6.2. Інструмент, що містить елементи з високодемпфуючих матеріалів.
2.6.3. Установка для вимірювання декремента коливань різця
2.7. Дослідження шорсткості обробленої поверхні
2.8. Дослідження стійкості різального інструмента
2.9. Ймовірність руйнування різця з ПНТМ
2.10. Висновки
РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ КОЛИВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ В ПРОЦЕСІ ТОЧІННЯ ЗАГАРТОВАНИХ СТАЛЕЙ
3.1. Математична модель процесу точіння
3.1.1. Сили, що ініціюють коливання
3.1.2. Математична модель процесу точіння з врахуванням демпфуючих властивостей різця
3.2. Дослідження впливу демпфуючих властивостей різального інструменту на вібрації в процесі різання
3.2.1. Визначення демпфуючих характеристик різця зі вставками з високодемпфуючих матеріалів
3.2.2. Вплив верхньої та нижньої демпфуючої вставки на гасіння коливань при точінні загартованої сталі
3.2.3. Вплив демпфування на рівень вібрацій та середньоквадратичні відхилення сили різання
3.2.4. Вплив режимів різання на рівень вібрацій та середньоквадратичні відхилення сили різання
3.3. Висновки
РОЗДІЛ 4. ВПЛИВ ДЕМПФУЮЧИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ РІЗАЛЬНОГО ІНСТРУМЕНТУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТОЧІННЯ ЗАГАРТОВАНИХ СТАЛЕЙ
4.1. Вплив демпфування різальних пластин на стійкість інструменту при точінні загартованих сталей
4.2. Вплив демпфуючих вставок на шорсткість обробленої поверхні
4.3. Вплив демпфуючих властивостей різця на ймовірність руйнування пластин з КНБ
4.4. Висновки
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

5
7

14
14
25
25
32
33
35
39
39

45
49

52
52

57
63

65

71

73

73

77
79
80
86
88
92

94
94
94

99

100

100

105

107

110
121

124

124
131

135
142
144
147
158

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
КНБ кубічний нітрид бору
ПНТМ полікристалічний надтвердий матеріал
РІ різальний інструмент
АЧХ амплітудно-частотна характеристика
СКВ середньоквадратичне відхилення
АЦП аналогово-цифровий перетворювач
ЧПК числове програмне керування
v швидкість різання
t глибина різання
S подача
f частота коливань
f0 резонансна частота
μ коефіцієнт Пуассона
Q добротність
δ логарифмічний декремент коливань
δ0* узагальнений логарифмічний декремент коливань
δд логарифмічний декремент коливань різця з елементами з високодемпфуючих матеріалів
C жорсткість системи
α задній кут різця
γ передній кут різця
hз ширина фаски зносу по задній поверхні
φ кут в плані
φ1 допоміжний кут в плані
μвн.пл. коефіцієнт внутрішнього тертя в пластичній зоні
μвн. коефіцієнт внутрішнього тертя в матеріалі деталі
μ1 коефіцієнтів внутрішнього тертя між інструментом і деталлю
μ2 коефіцієнтів внутрішнього тертя між стружкою та інструментом
m приведена маса
Ra параметр шорсткості обробленої поверхні
Px осьова складова сили різання
Py радіальна складова сили різання
Pz тангенціальна складова сили різання
а амплітуда відроприскорень

ВСТУП
Актуальність роботи. В машино- та приладобудуванні ефективність механічної обробки і якість оброблених поверхонь деталей підвищується різноманітними методами. Однак найменше вивченим та маючим значні виробничі можливості є шлях дослідження і використання динамічних процесів, що відбуваються в пружних замкнутих технологічних системах. Це перш за все відноситься до коливань технологічних систем. Особливо значні коливання мають місце в процесі точіння важкооброблюваних загартованих сталей високої твердості при використанні ріжучих пластин з великим радіусом закруглення вершини різця, круглих пластин або при косокутному точінні безвершинним інструментом. На даний момент найбільш ефективними при обробці таких матеріалів є інструменти оснащені полікристалічними надтвердими матеріалами (ПНТМ) на основі кубічного нітриду бору (КНБ). Чистова токарна обробка деталей із загартованих сталей інструментом з КНБ дозволяє в деяких випадках відмовитись від шліфування традиційного способу отримання поверхонь з шорсткістю меншою Ra 1,25 мкм. В той же час, дослідженнями вітчизняних та іноземних вчених встановлено, що стійкість інструменту та якість обробленої поверхні деталей суттєво залежать від амплітуди і частоти коливань під час обробки. Коливання при різанні призводять до передчасного зносу дорогого різального інструменту, а також зниження точності та шорсткості обробленої поверхні, тому їх зменшення при чистовому точінні особливо важливо.
Відомо декілька методів боротьби з вібраціями при різанні. З них найбільш розповсюдженими є використання віброгасників, нанесення на різальну пластину вібростійких покриттів, використання в конструкції різального інструмента елементів з матеріалів, що мають високі демпфуючі властивості. Перевага гасіння коливань за допомогою матеріалів високого демпфування полягає в простоті (відпадає необхідність в спеціальних доволі складних віброгасних пристроях), практична незалежність ефекту демпфування від частоти і, як правило, широкій області робочих температур.
В зв’язку з цим актуальним для процесу чистового точіння загартованих сталей інструментом з КНБ є забезпечення вібростійкості різця шляхом застосування в його конструкції демпфуючих елементів з матеріалів з високими демпфуючими властивостями для гасіння коливань, а також встановити вплив цих елементів на ефективність процесу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Відображені в дисертаційній роботі дослідження були проведені в 2007-2012 роках в відділі технологічного управління якістю обробки поверхні в лабораторії неруйнівного контролю та діагностики лезових інструментів з надтвердих матеріалів та структурованих композитів ІНМ ім. В.М. Бакуля НАН України в рамках наступних тем: Р 2.4.1 «Розробка методу діагностики та прогнозування працездатності виробів з твердих сплавів для важких умов експлуатації» (№ держреєстрації 0107U004911); ІІІ-72-07 (1867) «Дослідження формування стану поверхневого шару виробів з кольорових металів, напівпровідних та неметалевих матеріалів при прецизійній алмазній мікрообробці» (№ держреєстрації 0107U002814); ІІІ-88-09 (0762) «Дослідження впливу тисків та температур на функціональні властивості наноструктурних матеріалів на основі MgB2, шаруватих перовскітоподібних MAX та Y-Ba-Cu-O (Y123)» (№держреєстрації 0109U001254).

Метою роботи було підвищення стійкості інструмента з КНБ при чистовому точінні загартованих сталей забезпеченням вібростійкості різця шляхом збільшення його демпфуючих характеристик за рахунок застосування в конструкції інструменту елементів, що виготовлені з матеріалів з високими демпфуючими властивостями.

Відповідно до мети основними задачами досліджень були:
розробити систему і методику вимірювання демпфуючих властивостей матеріалів;
дослідити вплив демпфуючих характеристик різця на ймовірність руйнування пластин з КНБ при точінні загартованих сталей;
вивчити вплив демпфуючих елементів на рівень коливань і динамічну складову сил різання;
дослідити вплив демпфуючих елементів на зносостійкість інструменту з надтвердих матеріалів при неперервному точінні і при точінні з ударом;
вивчити вплив демпфуючих елементів на шорсткість обробленої поверхні;
встановити межі ефективного застосування в інструменті матеріалів з високими демпфуючими властивостями;
розробити конструкцію різця з високими демпфуючими характеристиками, шляхом використання елементів з високодемпфуючих матеріалів.

Об’єкт дослідження. Процес чистового точіння загартованих сталей інструментом з полікристалічних надтвердих матеріалів на основі КНБ із застосуванням елементів, виготовлених із матеріалів з високими демпфуючими властивостями.

Предмет дослідження. Забезпечення вібростійкості різця шляхом збільшення його демпфуючих характеристик за рахунок використання елементів з високодемпфуючих матеріалів для підвищення стійкості різального інструменту з КНБ та ефективності процесу чистового точіння загартованих сталей.

Методи дослідження. Експериментальні дослідження характеристик процесу коливань при точінні з використанням контактних методів вимірювання вібрацій за допомогою п’єзоелектричного акселерометра. Контроль силових характеристик процесу різання здійснювали експериментальним методом за допомогою приладів для динамометричних вимірів. Оцінку параметрів шорсткості обробленої поверхні проводили методом профілометрії. Демпфуючі характеристики різця визначали за рахунок ударно-акустичних методів контролю, демпфуючі характеристики матеріалу досліджували за допомогою резонансного методу.

Наукова новизна одержаних результатів
1. Вперше встановлено, що для ефективного демпфування різального інструменту необхідно використовувати демпфуючі вставки, виготовлені з матеріалів, що мають значення декремента згасання коливань δ не менше 1,4%, що забезпечує зниження віброприскорень в процесі точіння в 1,9-2,1 рази.
2. Вперше встановлено, що за рахунок використання демпфуючих вставок інтенсивність зношування різального інструменту зменшується до величини зносу hз=0,1мм при чистовому точінні загартованих сталей внаслідок зниження амплітуди віброприскорень, на відміну від точіння стандартним інструментом, при якому виникають інтенсивні коливання та мікровикришування частинок КНБ, що призводить до інтенсивного зносу на аналогічному етапі зношування.
3. Встановлено, що збільшення стійкості інструменту з КНБ в 1,52,4 рази при точінні загартованих сталей з ударом, де виникають значні коливання, досягається за рахунок використання в конструкції інструменту демпфуючих елементів з TiNi та Ti-Al-C, при застосуванні яких амплітуда віброприскорень зменшується до 2,0 раз.
4. Встановлено, що використання в різальному інструменті демпфуючих вставок з матеріалів з високими демпфуючими властивостями (TiNi, Ti-Al-C, Ti-Si-C) на відміну від стандартних матеріалів (сталь, твердий сплав, чавун) дозволяє зменшити ймовірність руйнування різального інструменту з КНБ при чистовому точінні загартованих сталей та доведено перевагу застосування при швидкостях різання більше 2 м/с трьохфазних керамік систем Ti-Al-C та Ti-Si-C, які не втрачають демпфуючі властивості при високих швидкостях різання на відміну від TiNi.

Практичне значення отриманих результатів.
В ході виконання дисертаційної роботи розроблено конструкцію інструменту з підвищеною здатністю гасіння коливань за рахунок використання демпфуючих елементів. На розроблений інструмент отримано патент України на корисну модель № 57353.
Створено систему контролю демпфуючих властивостей матеріалів на базі приладу «Звук-107» та розроблено оригінальну методику визначення демпфуючих характеристик (логарифмічного декремента коливань δ та добротностіQ), що ґрунтується на методі резонансних кривих.
Дослідно-промислову перевірку результатів дисертаційної роботи, а саме застосування інструменту з високою здатністю гасіння коливань для підвищення ефективності чистового точіння загартованих сталей, було проведено на ДКБ Луч” (м. Київ) та ВАТ Вібросепаратор” (м. Житомир). Дослідження показали перевагу інструменту з елементами з високодемпфуючих матеріалів над стандартним інструментом. При точінні сталі 35ХГСА твердістю 4552 HRC стійкість інструменту збільшилась в 1,6-1,8 рази, а при точінні сталі ХВГ твердістю 5761 HRC в 1,4-1,6 рази в порівнянні зі стандартним інструментом. Інструмент з демпфуючими вставками дозволив отримати шорсткість обробленої поверхні Ra 0,630,97 мкм, тоді як при обробці стандартним інструментом шорсткість обробленої поверхні становила Ra 1,011,36 мкм.

Особистий вклад здобувача.
Основні наукові та практичні результати по дисертаційній роботі отримані автором самостійно або за його безпосередньої участі. Постановку мети та задач по підвищенню стійкості інструмента з КНБ при чистовому точінні загартованих сталей шляхом забезпечення вібростійкості різця автор виконував спільно з науковим керівником д.т.н., проф. Девіним Л.М.
Безпосередньо автором роботи виконані експериментальні дослідження по впливу демпфуючих елементів на рівень коливань, сили різання, знос різального інструменту при чистовому неперервному точінні та при точінні з ударом загартованих сталей. Розроблено оригінальне пристосування для вимірювання логарифмічного декремента коливань державки різця, що ґрунтується на методі вільних затухаючих коливань. Вдосконалена установка і розроблена методика контролю демпфуючих властивостей матеріалів. Розроблено конструкцію різального інструменту з підвищеними демпфуючими властивостями за рахунок використання елементів з високодемпфуючих матеріалів.
Спільно з науковим керівником д.т.н. Девіном Л.М. проведені дослідження впливу демпфуючих елементів на ймовірність руйнування різального інструменту з КНБ при чистовому точінні загартованих сталей. Дослідження по вимірюванню шорсткості обробленої поверхні проведені спільно з к.т.н. Стахнівом М.Є.
Автор висловлює подяку м.н.с. Сулимі О.Г. за розробку електронних схем та виготовлення підсилювачів для експериментальних установок, чл.-кор. НАН України ПріхніТ.О., чл.-кор. НАН України Шульженку О.О., д.т.н. Шевченку А.Д., к.т.н. Мельнійчуку Ю.О., м.н.с. Старостіній О.В. за допомогу в розробці демпфуючих та різальних матеріалів.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи доповідались на: Четвертій конференції молодих вчених та спеціалістів «Надтверді композиційні матеріали і покриття: отримання, властивості, використання» 15-16 жовтня 2008 р. в Києві; Дев’ятій Всеукраїнській молодіжній науково-технічній конференції «Машинобудування України очима молодих: прогресивні ідеї наука виробництво» 25-27 листопада 2009 р. в Запоріжжі; Школі семінарі молодих вчених та спеціалістів «Надтверді композиційні матеріали і покриття: отримання, властивості, використання» 18-21 травня 2010 р. в Морському; П’ятій конференції молодих вчених та спеціалістів «Надтверді композиційні матеріали і покриття: отримання, властивості, використання» 23-27 травня 2011 р. в Морському.
Робота в повному обсязі доповідалась і схвалена на розширеному засіданні кафедри інтегрованих технологій машинобудування механіко-машинобудівного інституту Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» та на розширеному засіданні кафедри інформаційних технологій Інституту інформаційно-діагностичних систем Національного авіаційного університету.

Публікації. По темі дисертаційної роботи опубліковано 16 друкованих робіт в науково-технічних журналах, в тому числі 6 робіт в спеціалізованих фахових виданнях. Отримано 2 патенти України на корисну модель.

Структура та об’єм дисертації. Дисертаційна робота складається із загальної характеристики роботи, вступу, чотирьох розділів, висновків, списку літератури і додатків. Повний об’єм дисертації 155 сторінок, 82 рисунків і 4 таблиці. Список джерел використаної літератури складається із 114 найменувань.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
В дисертаційній роботі наведено нове рішення науково-технічної задачі підвищення стійкості інструмента з КНБ шляхом забезпечення вібростійкості в процесі обробки, що досягається за рахунок збільшення демпфуючих характеристик різця шляхом використання в його конструкції елементів із матеріалів з високими демпфуючими властивостями. В результаті виконання комплексу досліджень отримані наступні основні результати:
1. Проведені дослідження демпфуючих характеристик ряду матеріалів (тверді сплави, чавуни, литий та порошковий нікелід титану TiNi, трьохфазні кераміки Ti-Al-C та Ti-Si-C та інші), та вперше було встановлено високі демпфуючі властивості у трьохфазних керамік систем Ti-Al-C та Ti-Si-C, синтезованих із застосуванням високих тисків та температур, що дозволило рекомендувати нікеліди титану TiNi та трьохфазні кераміки систем Ti-Al-C та Ti-Si-C для подальшого застосування в якості демпфуючих елементів в конструкції різальних інструментів.
2. Залежність віброприскорень від демпфуючих характеристик різця має характер спадання, так при зростанні логарифмічного декремента коливань від 0,2 до 1,4% значення віброприскорень зменшувались в 1,9-2,1 рази, що дозволило встановити оптимальні характеристики демпфуючих елементів в конструкції різального інструменту (логарифмічний декремент згасання коливань δ>1,4%).
3. Підвищення демпфуючих властивостей різця приводить до зменшення середньоквадратичних відхилень сили різання при чистовому точінні загартованої сталі, так найбільш ефективно демпфуючі елементи впливали на зниження рівня коливань сили різання при швидкостях різання до 2 м/с.
4. Використання в конструкції різального інструменту демпфуючих елементів з TiNi дозволяє уникнути інтенсивного зносу до величини зносу по задній грані hз = 0,1 мм внаслідок зменшення амплітуди коливань, що дозволило підвищити стійкість різця при неперервному чистовому точінні загартованих сталей в 1,2-1,3 рази в порівнянні з різцем без демпфування, за рахунок того, що при точінні гострим інструментом на різальній кромці виникають напруження близькі до межі міцності інструментального матеріалу і без демпфуючих елементів під дією коливань більша ймовірність мікровикришування частинок КНБ, що призводить до інтенсивного механічного зносу на етапі припрацювання.
5. Використання демпфуючих вставок з TiNi та Ti-Al-C дозволило підвищити стійкість інструменту з КНБ при чистовому точінні загартованих сталей з ударом, так стійкість пластин при обробці сталі 35ХГСА збільшилась в 2,1-2,4 рази, сталі ХВГ в 1,6-2,0 рази, У8 в 1,5-1,9 рази в порівнянні з традиційним інструментом, проте при зростанні твердості оброблюваного матеріалу вплив демпфуючих елементів з TiNi на стійкість різального інструменту з КНБ зменшувався у зв’язку зі збільшенням температури в зоні різання.
6. Для зменшення ймовірності руйнування різального інструменту з КНБ при обробці загартованих сталей з високою твердістю (>60HRC) та при швидкостях різання більше 2 м/с, необхідно використовувати в якості демпфуючих елементів вставки з трьохфазних керамік Ti-Al-C та Ti-Si-C, які не втрачають демпфуючі властивості при високих швидкостях різання, на відміну від вставок з TiNi.
7. Використання демпфуючих елементів з TiNi дозволило зменшити шорсткість обробленої поверхні (Ra на 35 45% нижче в порівнянні з обробкою стандартним інструментом), та встановлено, що найнижча шорсткість обробленої поверхні досягається при зносі hз = 0,10-0,25 мм при якому амплітуда коливань була мінімальна.
8. Розроблено конструкцію та виготовлено дослідну партію різців з підвищеною здатністю гасіння коливань, які містять спеціальні вставки з демпфуючих матеріалів, що пройшли дослідно-промислову перевірку на ДКБ Луч” (м. Київ) та ВАТ Вібросепаратор” (м. Житомир) і показали перспективність їх використання у виробництві, так різець зі вставками з високодемпфуючих матеріалів мав більшу (в 1,4-1,8 рази) стійкість та забезпечував кращу шорсткість обробленої поверхні (Ra менше на 30-40%) у порівнянні зі стандартним інструментом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Жарков И.Г. Вибрации при обработке лезвийным инструментом. Л.: Машиностроение. Ленингр. отд-ние, 1986. 184 с.
2. Розенберг Ю.А. Резание материалов: Учебник для техн. вузов. Курган: Издво ОАО «Полиграфический комбинат» Зауралье: 2007. 294 с.
3. Васин С.А. Прогнозирование виброустойчивости инструмента при точении и фрезеровании. Серия «Библиотека инструментальщика». М.: Машиностроение, 2006. 384 с.
4. Дас М. Автоколебания станков. Пер. с англ. Кушнир Э.Ф.// Автоматические линии и металлорежущие станки. 1982. Вып. 17. С. 1018.
5. Каминская В.В. Приближенный расчет несущих систем станков, находящихся под действием стационарных случайных возмущений // Станки и инструмент. 1969. №6. С.1114.
6. Каминская В.В., Решетов Д.Н. Фундаменты и установка металлорежущих станков. М.: Машиностроение, 1975. 208 с.
7. Командури Р., Ван Туркович Б. Новые данные о механизме стружкообразования при обработке резанием титановых сплавов. / Пер. англ. М.М.Эйдинова // Режущие инструменты. 1981. Вып. 19.
8. Кудинов В.А. Динамика станков. М.: Машиностроение, 1967. 359 с.
9. Кудинов В.А. Динамическая характеристика резания // Станки и инструмент. 1963. №10. С. 17.
10. Кудинов В.А. Схема стружкообразования (динамическая модель процесса резания) // Станки и инструмент. 1992. №10. С. 1417.
11. Лазарев Г.С. Автоколебания при резании металлов. М.: Высшая школа, 1971. 243 с.
12. Лиин З., Ходсан Д. Текущий контроль динамических характеристик станка. / Пер. с англ. А.Елисаветского // Технология и оборудование обработки металлов резанием. 1988. №23. С. 2124.
13. Малкин А.Я. Вопросы качества режущих инструментов. // Известия вузов. Машиностроение. Изд. МВТУ им. Н.Э.Баумана. 1979. №11. С. 95104.
14. Маслов А.Р. Новые способы крепления инструмента на металлорежущих станках. Машиностроительное пр-во. Сер. Инструментальное и метролог. оснащение металлообрабат. пр-ва: Обзор информ. / ВННИИТЕМР. Вып. 2. М.: 1991. 24 с.
15. Мурашкин Л.С., Мурашкин С.Л. Прикладная нелинейная механика станков. Л.: Машиностроение, 1977. 192 с.
16. Попов В.И., Локтев В.И. Динамика станков. Киев: Техника, 1975. 135 с.
17. Тлусты И. Влияние колебаний на шероховатость поверхности при фрезеровании / Пер. с англ. Б.А.Мартынова // Средства технологического оснащения металлообрабатывающего производства. 1988. Вып. 17. С. 1113.
18. Тлусты И., Исмаил Ф. Учет нелинейности при анализе вибраций станков. Пер. с англ. Цейтлин Л.Н. // Автоматические линии и металлообрабатывающие станки. 1982. Вып.18. С. 112.
19. Томпсон Р. Модуляция вибраций, возникающих при механической обработке материалов / Конструирование и технология машиностроения. М.: Мир, 1969. №3. С. 141148.
20. Шустиков А.Д. Анализ качества сборных проходных резцов. Обзор. М.: НИИМАШ, 1981. 40 с.
21. Эльясберг М.Е. О независимости границ устойчивости процесса резания от возмущений по следу // Станки и инструмент. 1976. №11. С. 3236.
22. Каширин А.И. Исследования вибраций при резании металлов. М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1944. 262 с.
23. Соколовский А.П. Жесткость в технологии машиностроения. М.; Л.: Машгиз, 1946. 206 с.
24. Глазер, Нахтигал. Разработка борштанг с активным управлением при помощи гидравлических камер // Конструирование и технология машиностроения. М.: Мир, 1979. №3. С. 210213.
25. Тлусты И. Автоколебания в металлорежущих станках: Пер. с чешского. М.: Машгиз, 1956. 394 с.
26. Кучма Л.К. Экспериментальное исследование вибраций при резании на токарном станке. В кн.: Новые исследования в области резания металлов. М.; Л.: Машгиз, 1948, С. 100128.
27. Кучма Л.К. Вибрации при работе на фрезерных станках и методы их гашения. М.: Изд-во АН СССР, 1959. 122 с.
28. Ташлицкий Н.И. Первичный источник энергии возбуждения автоколебаний при резании металлов. Вестн. машиностроения, 1960, №2, С. 4550.
29. Като Ямада, Хасимото, Ямагути. Связь между колебаниями силы резания и условиями резания при фрезеровании плоскости. Ч.1. Фрезерование плоскости однозубой фрезой с винтовым зубом // Технология машиностроения. Сер. 14 А. Резание металлов. Станки и инструменты: РЖ 1982. №2. С.211.
30. Жарков И.Г., Попов И.Г. Влияние автоколебаний на стойкость инструмента. Станки и инструмент, 1971. №5, С. 78.
31. Девин Л.Н., Сулима А.Г. Применение пакета Power Graph для исследования процесса резания. Промышленные измерения контроль, автоматизация диагностика (ПиКАД), №3, 2008. С.24-26.
32. Армарего И.Дж.А., Браун Р.Х. Обработка металлов резанием: Пер. с англ. М.: Машиностроение, 1977. 325 с.
33. Афонин А.А. Повышение виброустойчивости технологической системы токарного станка с применением адаптивного управления привода главного движения: Автореф. дис. канд. техн. наук. Тула, 1998. 20 с.
34. Генкин М.Д. Вибрации в технике. Том 5. М.: Машиностроение, 1981.
35. Бледных А.М. Устройство для регистрации пиковых нагрузок на инструмент в процессе резания // Сб. статей. Надежность режущего инструмента. КиевДонецк. Вища школа, 1975. Вып. 2 310 с.
36. Василюк Г.Д. Гашение вибраций при точении // Станки и инструмент. 1985. № 12. С.2021.
37. Васин С.А., Васин Л.А. Прогнозирование виброустойчивости процесса точения. ТулГУ, 2000. 108 с.
38. Кедров С.С. Колебания металлорежущих станков. М.: Машиностроение, 1978. 199 с.
39. Кунце Х.И. Методы физических измерений: Пер. с нем. М.: Мир, 1989. 214 с.
40. Тимошенко С.П., Янг Д.Х., Унвер У. Колебания в инженерном деле: Пер. с англ. М.: Машиностроение, 1985. 472 с.
41. Тихомиров Ю.Ф. Промышленные вибрации и борьба с ними. Киев: Техника, 1975. 181 с.
42. Метрологические характеристики и эксплуатация вибродатчиков фирмы Metra Meb- und Frequenztechnik Radebeul, 2003. 10 с.
43. Нашиф А.Н. Демпфирование колебаний. М.: Машиностроение, 1988. 448 с.
44. Вейц В.Л., Дондошанский В.К., Чиряев В.И. Вынужденные колебания в металлорежущих станках. М.; Л.: Машгиз, 1959. 288 с.
45. Динамика станков: Тезисы докладов всесоюзной научнотехнической конференции 46 июня 1980 г. Куйбышев: 1980. 347 с.
46. Исследование колебаний металлорежущих станков при резании металла / Под ред. В.И. Дикушина и Д.Н. Решетова. М.: Машгиз, 1958. 294 с.
47. Пуш В.Э., Пигерт Р., Сосонкин В.Л. Автоматические станочные системы. М.: Машиностроение, 1982. 319 с.
48. Ильинский И.И. Колебания в металлорежущих станках и пути их устранения. М.; Свердловск: Машгиз, 1958. 168 с.
49. Подураев В.Н. Автоматически регулируемые и комбинированные процессы резания. М.: Машиностроение, 1977. 304 с.
50. Заковоротный В.Л. Исследование динамической характеристики резания при автоколебаниях инструмента. В кн.: Изв. техн. науки. Ростов: Ростов. ин-т с.-х. машиностроения, 1976. С. 3744.
51. Пат. 1355362 SU, В 23 В 27/00. Резец для чистовой обработки / В.А.Кудинов, Н.Н. Гудименко, В.Е. Барт, В.А. Рогов, Г.С.Санина. Заявл. 06.03.1986; Опубл. 30.11.1987, Бюл. № 44.
52. Пат. 1306650 SU, В 23 В 27/00. Резец с прорезью / Ю.З. Болотин, А.А.Вяльцев, В.Г. Грановский, А.В. Ключников, Е.Х. Родионова. Заявл. 30.12.1985; Опубл. 30.04.1987, Бюл. № 16.
53. Пат. 1648640 SU, В 23 В 27/00. Резец для чистовой обработки / В.А.Рогов, Л.Г. Теминасова, В.М. Стрельцов, И.Г. Солодков. Заявл. 16.01.1989; Опубл. 15.05.1991, Бюл. № 18.
54. Пат. 1514496 SU, В 23 В 27/16. Вибродемпфирующий резец / С.В.Батраков. Заявл. 18.05.1987; Опубл. 15.10.1989, Бюл. № 38.
55. Пат. 1537389 SU, В 23 В 27/14. Державка сборного резца / В.И.Люкевич, В.Ф. Кушнир, К.Р. Краутман, М.И. Михеев, В.А.Захаров. Заявл. 13.07.1987; Опубл. 23.01.1990, Бюл. № 3.
56. Васин Л.А., Васин С.А., Дмитриева О.Л. Виброизолирующие свойства резцов с цельной и многослойной державками. Деп. в НИИМАШ, №54 мш-Д83. М., 1983. 14 с.
57. Васин С.А., Бородкин Н.Н., Мишунина Г.Е. Возможность изготовления державок токарных резцов из специального бетона. // Технология механообработки и сборки. Тула, 1991. С. 59.
58. Васин С.А., Васин Л.А., Бородкин Н.Н., Мишунина Г.Е. Разработка составов для державок токарных резцов на основе бетонных композитов. // Технология механической обработки и сборки. Тула, 1992. С. 6467.
59. Васин С.А., Васин Л.А., Мишунина Г.Е. Проектирование режущих инструментов с бетонными корпусами. / ЦНТИ. Тула, 1993. 164 с.
60. Пат. 1673282 SU, В 23 В 27/00, 29/02. Режущий инструмент / Э.В.Рыжов, С.А. Клименко, Ю.А. Муковоз, Г.И. Рудник. Заявл. 04.08.1989; Опубл. 30.08.1991, Бюл. № 32.
61. Пат. 1585083 SU, В 23 В 27/00. Режущий инструмент / Б.М. Сойкин. Заявл. 19.09.1988; Опубл. 15.08.1990, Бюл. № 30.
62. Пат. 1192907 SU, В 23 В 27/16. Режущий инструмент / Л.А. Васин, С.А. Васин, О.Л. Дмитриева. Заявл. 15.06.1984; Опубл. 23.11.1985, Бюл. № 43.
63. Пат. 1284714 SU, В 23 В 27/00. Режущий инструмент / А.А. Зайцев, Г.А. Ганзбург, Б.М. Любченко. Заявл. 24.04.1985; Опубл. 23.01.1987, Бюл. № 3.
64. Фавстов Ю.К., Шульга Ю.Н. Сплавы с высокими демпфирующими свойствами. М.: «Металлургия», 1973. 256с.
65. Фавстов Ю.К., Шульга Ю.Н., Рахштадт А.Г. Металловедение высокодемпфирующих сплавов. М., «Металлургия», 1980 272с.
66. Тимошенко В.Г. Труды научно технического совещания по демпфированию колебаний. К.: Изд-во АН УССР, 1960, 92с.
67. Нашиф А.Н. Демпфирование колебаний. М.: Машиностроение, 1988, 448с.
68. Шевченко А.Д., Шульженко А.А. Новый материал с высокой демпфирующей способностью // Физика и техника высоких давлений. 1991. 1 том. №3 С. 26-31.
69. Девин Л.Н. Прогнозирование работоспособности металлорежущего инструмента К.: Наукова думка, 1992. 131с.
70. Martincek G. Determination of Poisson’s Gratio from Flexural Resonant Frequencies of Thick Dusks, I. of Sound and Vibration, 2, 1965. p.116-127.
71. Баранов В.М. Определение констант упругости образцов материалов, имеющих форму диска. «Заводская лаборатория», 1972, №9, с.1120-1124.
72. Глаговский Б.А., Чофнус Е.Г. Метод расчета частотно-амплитудных характеристик абразивного круга при ударном воздействии. (Труды ВНИИАШ, №2), М.: Машиностроение, 1965, с.67-72.
73. Глаговский Б.А., Ройтштейн Г.Ш., Яшин В.А. Контрольно-измерительные приборы и основы автоматизации производства абразивных инструментов: Учеб. пособие для машиностроит. техникум. Л.: Машиностроение, Ленингр. отд-ние, 1980. 278 с.
74. Глаговский Б.А., Чофнус Е.Г. К вопросу контроля частот собственных колебаний конструкций. «Измерительная техника», 1966, № 3, с.38-44.
75. Devin L.M., Bondarenko V.P., Osadchyi O.A., Nimchenko T.V. Application of acoustic methods for the monitoring of products made of hard alloys (2009) Materials Science, 45 (3), p. 392-398.
76. КрауткрамерЙ., КрауткрамерГ. Ультразвуковой контроль материалов: Справоч. Изд. Пер. с нем. М.: Металлургия, 1991. 752 с.
77. Фізика для інженерних спеціальностей. Кредито-модульна система: Навч. посібник. Ф 503 У2 ч. Ч. 2. / В.В. Куліш, А.М. Соловйов, О.Я. Кузнєцова, В.М. Кулішенко. К.: НАУ, 2005. 380 с.
78. Фізика для інженерних спеціальностей. Кредито-модульна система: Навч. посібник. Ф 503 У2 ч. Ч. 1. / В.В. Куліш, А.М. Соловйов, О.Я. Кузнєцова, В.М. Кулішенко. К.: НАУ, 2004. 456 с.
79. Старостина A.В. Исследование демпфирующих свойств материалов на основе МАХ фазы Ti3AlC2 / Старостина A.В., Прихна Т.А., ОсадчийА.А., Карпец М.В., Ковыляев В.В., Девин Л.Н., Свердун В.Б., Мощиль В.Е., Козырев А.В., Кузнецов Р.А. // Проблемы современного физического материаловедения. - 2011. - №20. - С. 73-79.
80. Старостина A.В. Синтез тройных соединений системы TiAlC в условиях высоких давлений и температур A.В. Старостина, Т.А. Прихна, М.В. Карпец, С.Н. Дуб, П.Шартье, T. Кабьеш, В.Б. Свердун, В.Е. Мощиль, А.В. Козырев // Сверхтвердые материалы. 2011. №5. С.307-314.
81. Патент на корисну модель № 57353, МПК В23В 27/16. Різальний інструмент/ Девін Л.М., Осадчий О.А.; заявник і патентотримач Інститут надтвердих матеріалів. № u 2010 08986; заявл. 19.07.2010; опубл. 25.02.2011, Бюл. №4.
82. Патент на корисну модель № 74760, МПК В23В 27/16. Різальний інструмент/ Новіков М.В., Девін Л.М., Пріхна Т.О., Осадчий О.А., Старостіна О.В.; заявник і патентотримач Інститут надтвердих матеріалів. № u 2012 04921; заявл. 19.04.2012; опубл. 12.11.2012, Бюл. №21.
83. Стахнив Н.Е., Девин Л.Н. Автоматизированная система исследования процесса резания / Резание и инструмент в технологических системах: Междунар. Науч.-техн. сб. Х.: НТУ «ХПИ», 2006. Вып. 70. 546 с.
84. Стахнив Н.Е. Программа расчета параметров шероховатости и волнистости / Инженерия поверхности и реновации изделий. Материалы 9-ой Международной научно-технической конференции, 25-29 мая 2009 г., г. Ялта Киев: АТМ Украины 2009. С.180-182.
85. Землянский В.А. Обработка высокопрочных материалов инструментами с самовращающимися резцами / В. А. Землянский, Б. А. Лункин. К.: Техніка, 1980. 119 с.
86. Лоладзе Т.Н. Прочность и износостойкость режущего инструмента / Т.Н. Лоладзе. М.: Машиностроение. 1980. 320 с.
87. Мазур М.П. Основи теорії різання матеріалів: підручник / Мазур М.П., Доброскок В.Л., Залога В.О. та інші Л.: Новий світ-2000, 2010. 422 с
88. Клименко Г.П. Разработка системы рациональной эксплуатации режущего инструмента // Резание и инструмент в технологических системах. Межд. Науч.-техн. Сборник. Вып. 57. Х.: ХГПУ. 2000 С.110-114.
89. Девин Л.Н., Вильгельм М. Прогнозирование вероятности разрушения резцов на основе КНБ / Сверхтвердые материалы. 1992, № 6 С.41-46.
90. Ивченко Т.Г. Вероятностная модель отказов режущего инструмента / Надежность инструмента и оптимизация технологических систем. Сб. научных трудов. Кр.: ДГМА. Вып. №13. 2003. С.31-36.
91. ГОСТ 27.00289. Надежность в технике. Основные понятия. Термины и определения. Утверждён: 15.11.1989 Госстандарт СССР Постановление 3375.
92. Инструменты из сверхтвердых материалов / Учебное пособие // Под. ред. Н.В. Новикова. К.: ИСМ НАНУ, 2001. 528 с.
93. Девин Л.Н. Определение предела прочности при растяжении поликристаллических сверхтвердых материалов / Сверхтвердые материалы, 1988, № 2 С. 24-28.
94. Новиков Н.В., Девин Л.Н., Иванов С.А. Силоизмерительное устройство для динамических испытаний. Заводская лаборатория, 1980, 46, № 7, С. 665-667.
95. Бетанели А.И. Прочность и надежность режущего инструмента / А.И. Бетанели. Тб.: Сабчота Сакартвело, 1973. 304 с.
96. Остафьев В.А. Расчет динамической прочности режущего инструмента / В.А. Остафьев. М.: Машиностроение, 1979. 18 с.
97. Новиков Н.В., Девин Л.Н. Расчет вероятности разрушения лезвийных инструментов с использованием пакета программ «Mathcad» // Інструментальний світ, №4 (48), 2010. С.4-6.
98. Вентцель Е.С., Овчаров Л.А. Теория вероятностей, М.: Наука. 1969. 366 с.
99. Малкин И.Г. Теория устойчивости движения. М.: Наука, 1966. 530 с.
100. Боголюбов Н.Н., Митропольский Ю.А. Асимптотические методы в теории нелинейных колебаний. М.: Физматгиз. 1963. 410 с.
101. Красовский Н.Н. Теория управления движением. М.: Наука. 1968. 530 с.
102. Шиманов С.Н. О неустойчивости движения систем с запаздыванием времени. Прикладная механика и математика, 1960. т.24. Вып. 1 С.44-47.
103. Прочность, устойчивость, колебания / Под ред. И.А.Биргера, Я.Г.Пановко. М.: Машиностроение, 1968. т. 3. 567 с.
104. Внутреннее трение металлов / Пер. с англ. М.: Металлургиздат. 1963. 128 с.
105. Писаренко Г.С. Рассеяние энергии при механических колебаниях. К.: Изд-во АН УССР. 1962. 198 с.