МОДИФІКОВАНІ ГІПСОЦЕМЕНТНОПУЦОЛАНОВІ В’ЯЖУЧІ РЕЧОВИНИ ТА БУДІВЕЛЬНІ РОЗЧИНИ ДЛЯ АРХІТЕКТУРНОГО ДЕКОРУ ЕКСТЕР’ЄРІВ : МОДИФИЦИРОВАННЫЕ ГИПСОЦЕМЕНТНОПУЦОЛАНОВЫЕ ВЯЖУЩИЕ



  • Название:
  • МОДИФІКОВАНІ ГІПСОЦЕМЕНТНОПУЦОЛАНОВІ В’ЯЖУЧІ РЕЧОВИНИ ТА БУДІВЕЛЬНІ РОЗЧИНИ ДЛЯ АРХІТЕКТУРНОГО ДЕКОРУ ЕКСТЕР’ЄРІВ
  • Альтернативное название:
  • МОДИФИЦИРОВАННЫЕ ГИПСОЦЕМЕНТНОПУЦОЛАНОВЫЕ ВЯЖУЩИЕ
  • Кол-во страниц:
  • 158
  • ВУЗ:
  • Київський національний університет будівництва і архітектури
  • Год защиты:
  • 2013
  • Краткое описание:
  • Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
    Київський національний університет будівництва і архітектури


    На правах рукопису

    Червенко Євгеній Миколайович

    УДК 691.5


    МОДИФІКОВАНІ ГІПСОЦЕМЕНТНОПУЦОЛАНОВІ В’ЯЖУЧІ РЕЧОВИНИ ТА БУДІВЕЛЬНІ РОЗЧИНИ ДЛЯ АРХІТЕКТУРНОГО ДЕКОРУ ЕКСТЕР’ЄРІВ


    05.23.05 будівельні матеріали та вироби


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата технічних наук


    Науковий керівник
    Гасан Юрій Гусейнович
    кандидат технічних наук, доцент



    Київ-2013

    ЗМІСТ


    Стор.




    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ................................


    5




    ВСТУП..........................


    6




    РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ОТРИ-МАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ГІПСОЦЕМЕНТНО-ПУЦОЛАНОВИХ В`ЯЖУЧИХ РЕЧОВИН ....................


    15




    1.1. Характеристика гіпсових в’яжучих речовин і виробів на їхній основі та застосування цих в’яжучих для виготовлення елементів архітектурного декору .............


    15




    1.2. Фізико-хімічні особливості формування структури гіпсових в'яжучих речовин...............................................


    18




    1.3. Способи підвищення водостійкості виробів на основі гіпсових в’яжучих речовин...........................................


    21




    1.4. Вплив складу гіпсоцементнопуцоланової в'яжучої речовини на властивості штучного каменю...................


    26




    1.5. Теоретичні передумови досліджень і наукова гіпотеза


    35




    РОЗДІЛ 2 ХАРАКТЕРИСТИКА СИРОВИННИХ МАТЕРІАЛІВ ТА МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕНЬ ............................


    38




    2.1. Сировинні матеріали...........................


    38




    2.2. Методи досліджень.........................................................


    46




    РОЗДІЛ 3 ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ СТРУКТУРОУТВОРЕННЯ ГІПСОЦЕМЕНТНОПУЦОЛАНОВИХ В’ЯЖУЧИХ РЕЧОВИН, МОДИФІКОВАНИХ BaCO3 ТА TiO2......


    50




    3.1. Оптимізація складу модифікованої гіпсоцементно-пуцоланової в'яжучої речовини ..



    50




    3.2. Дослідження впливу хімічних добавок BaCO3 та TiO2 на процеси структуроутворення штучного каменю на основі гіпсоцементнопуцоланової в'яжучої речовини ...




    72




    3.3. Взаємозв’язок процесів структуроутворення і фізико-механічних властивостей штучного каменю із застосу-ванням модифікованої гіпсоцементнопуцоланової в'яжучої речовини ...............


    100




    3.4. Висновки до розділу 3.................


    101




    РОЗДІЛ 4 РОЗРОБКА СКЛАДІВ І ВИВЧЕННЯ ВЛАСТИВОС-ТЕЙ БУДІВЕЛЬНИХ РОЗЧИНІВ НА ОСНОВІ МОДИФІКОВАНОЇ ГІПСОЦЕМЕНТНОПУЦОЛА-НОВОЇ В`ЯЖУЧОЇ РЕЧОВИНИ .


    104




    4.1. Оптимізація складів розроблених будівельних розчинів із застосуванням модифікованої гіпсоцементно-пуцоланової в'яжучої речовини .......


    104




    4.2. Дослідження впливу складу розчинової суміші на її реологічні властивості...............


    107




    4.3. Дослідження впливу умов тверднення штучного каменю в'яжучої речовини на його характеристики...


    113




    4.4. Дослідження морозостійкості........


    116




    4.5. Висновки до розділу 4.................................................


    119




    РОЗДІЛ 5 ДОСЛІДНО-ПРОМИСЛОВЕ ВПРОВАДЖЕННЯ ДЕТА-ЛЕЙ АРХІТЕКТУРНОГО ДЕКОРУ, ВИГОТОВЛЕ-НИХ З РОЗЧИНОВИХ СУМІШЕЙ ІЗ ЗАСТОСУ-ВАННЯМ МОДИФІКОВАНОЇ ГІПСОЦЕМЕНТНО-ПУЦОЛАНОВОЇ В`ЯЖУЧОЇ РЕЧОВИНИ


    121




    5.1. Технологічні особливості виготовлення виробів з буді-вельних розчинів із застосуванням модифікованої гіпсоцементнопуцоланової в'яжучої речовини ..




    121




    5.2. Апробація можливості виготовлення та застосування у виробничих умовах деталей архітектурного декору на основі модифікованої гіпсоцементнопуцоланової в'яжучої речовини...





    125




    5.3. Ефективність розробленого модифікованого матеріалу за економічними характеристиками та показниками довговічності...


    126




    5.2. Висновки до розділу 5...............................


    128




    ВИСНОВКИ........................................


    130




    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........


    133




    Додаток А. Акт виготовлення дослідної партії деталей архітектур-ного декору з розчину із застосуванням модифікованої гіпсоцементнопуцоланової в'яжучої речовини та перлітового спученого піску ...


    148




    Додаток Б. Акт монтажу дослідної партії деталей архітектурного декору з розчину із застосуванням модифікованої гіпсоцементнопуцоланової в'яжучої речовини та перлітового спученого піску .


    151




    Додаток В. Розрахунок економічної ефективності впровадження дослідної партії деталей архітектурного декору із засто-суванням модифікованої гіпсоцементнопуцоланової в'яжучої речовини та перлітового спученого піску .





    153




    Додаток Д. Довідка про дослідно-промислове впровадження............


    156




    Додаток Е.


    Рівняння регресії математичної обробки експеримента-льних даних.


    157












    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ







    ГЦПВ


    - Гіпсоцементнопуцоланова в’яжуча речовина




    БС-100


    - Мікрокремнезем біла сажа




    ПЦ з БС-100


    - Суміш портландцементу з білою сажею




    ДТА


    - Диференційно-термічний аналіз




    В/В


    - Водо - в’яжуче відношення




    В/Т


    - Водо - тверде відношення




    ГЦ


    - Гіпсоцементна в’яжуча речовина






















    ВСТУП



    Актуальність роботи. Враховуючи тенденції розвитку будівництва, необхідність відновлення та реставрації фасадів пам’яток архітектури і старих будівель, які мають культурну та історичну цінність, виникає потреба в ефективному матеріалі для виготовлення деталей архітектурного декору та садово-паркової архітектури. Такі вироби здебільшого виготовляють з гіпсових в’яжучих речовин або із застосуванням портландцементу, що обмежує їх виробництво та використання внаслідок незадовільних експлуатаційних характеристик у разі використання гіпсу або надмірної тривалості технологічних процесів виготовлення у випадку використання портландцементу.
    Гіпсоцементнопуцоланова в’яжуча речовина (ГЦПВ) є більш досконалим матеріалом, оскільки в ньому нівелюються або повністю усунуті недоліки гіпсової в’яжучої речовини та портландцементу. Матеріали із застосуванням відомих складів таких в’яжучих речовин мають низку недоліків, які призводять до виникнення деструктивних процесів за рахунок некерованого утворення в структурі штучного каменю етрингіту та таумаситу, що обмежує застосування ГЦПВ речовини для виготовлення довговічних виробів.
    Таким чином, існує можливість отримання довговічних матеріалів із застосуванням ГЦПВ за рахунок їх модифікації мінеральними компонентами та хімічними добавками направленої дії, які суттєво зменшать або повністю виключать некероване утворення етрингіту та таумаситу і це матиме позитивний вплив на формування властивостей штучного каменю.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, визначеними Законом України від 11.07.2001 р. №2623-ІІІ «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки», напрям №6 «Нові речовини і матеріали», Державної цільової програми «Наука в університетах» на 2008-2012 роки», яка була затверджена Кабінетом Міністрів України (постанова №548-р від 18 липня 2007 року).
    Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка модифікованої ГЦПВ речовини та будівельних розчинів для виготовлення виробів архітектурного декору.
    Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі:
    - запроектувати склад та дослідити вплив комплексних добавок на процеси структуроутворення модифікованих ГЦПВ;
    - встановити закономірності та механізми впливу мінеральних та органічних добавок на умови формування та структуроутворення модифікованих матеріалів підвищеної міцності й водостійкості, а також оптимізувати склад композиційного матеріалу;
    - обґрунтувати та вибрати технологічні параметри виготовлення модифікованих матеріалів із застосуванням змішаної в’яжучої речовини для різноманітних виробів архітектурного декору підвищеної водостійкості і довговічності;
    - дослідити вплив поліфункціональної комплексної добавки на фізико-механічні і інші експлуатаційні властивості модифікованих матеріалів;
    - впровадити у виробництво результати досліджень та оцінити ефективність запропонованих технічних рішень на виготовлених виробах за показниками водостійкості, порової структури, гігроскопічності і морозостійкості через певний термін після їх монтажу в реальних умовах експлуатації.
    Об’єктом досліджень є процес регулювання технологічних властивостей, твердіння і направленого формування на мікро- та макрорівнях структури штучного каменю із застосуванням модифікованої ГЦПВ.
    Предметом досліджень є штучний камінь із застосуванням ГЦПВ, модифікованої поліфункціональною комплексною добавкою ВаСО3 + ТіО2.
    Методи досліджень. Експериментальні дослідження виконано за допомогою сучасних методів фізико-хімічного аналізу: рентгенофазового, диференційно-термічного, електронної растрової мікроскопії, петрографіч-них досліджень. Характер порової структури досліджено за допомогою методу капілярного просочування. Використання даного методу дозволило уточнити спосіб оцінки водостійкості будівельних матеріалів. Визначення середньої густини, міцності при стиску, атмосферо- та морозостійкості проведено за традиційними методиками згідно з діючими нормативними документами. Розрахунки та оптимізацію складів модифікованої ГЦПВ проведено за допомогою математичних методів планування експерименту.
    Наукова новизна одержаних результатів:
    - поглиблено уявлення про механізм взаємодії складових ГЦПВ, який впливає на процеси структуроутворення штучного каменю та синтез його властивостей і показано, що при проектуванні ГЦПВ з підвищеною водостійкістю та покращеними експлуатаційними властивостями і довговічністю обов’язковим є врахування виду й кількості пуцоланового компонента та його спільної взаємодії з портландцементом та гіпсом. Для цього необхідно, на відміну від традиційного підходу проектування ГЦПВ, підвищити вміст активної кремнеземистої складової на 5-15 % залежно від вмісту в цементі С2S та C4AF, що дозволить запобігти можливому утворенню додаткового етрингіту на пізніх етапах твердіння;
    - теоретично обґрунтовано вибір та вперше запропоновано використання добавок-модифікаторів BaCO3 та TiO2 в складі гіпсоцементно-пуцоланової в’яжучої речовини, що містить гіпсову в’яжучу речовину, білий портландцемент та білу сажу (БС-100) і призначеної для архітектурного декору екстер’єрів. Показано, що дія BaCO3 обумовлює прискорення процесів кристалізації гідроалюмінатних й гідросилікатних фаз, а вплив ТіО2 полягає у блокуванні росту кристалів гіпсу по повздовжнім граням, що забезпечує зниження напруження в структурі гідратованої системи;
    - встановлено підвищення ефективності спільної дії BaCO3 та TiO2 у складі комплексної поліфункціональної модифікуючої добавки на процеси формування структури, властивостей і довговічності штучного каменю на основі ГЦПВ. Цей вплив полягає у прискоренні кристалізації гідросилікатів кальцію й етрингіту, підвищенні його термодинамічної стійкості та збільшенні щільності структури штучного каменю внаслідок мікроармування міжкаркасного простору гідросилікатами кальцію, що дозволяє отримати штучний камінь з водостійкістю 0,82-0,93, міцністю 15-24 МПа та морозостійкістю не нижче F 30;
    - виявлено особливості утворення порового простору штучного каменю при тривалому твердінні (360 діб) і показано, що внаслідок використання комплексної модифікуючої добавки у в’яжучій композиції виникають умови формування структури штучного каменю, за яких змінюється поперечний переріз капілярів до стану, при якому виникає їх облітерація і перетворення з наскрізних на тупикові і квазитупикові, що ускладнює потрапляння в структуру води та обумовлює підвищення водостійкості до 27,4 % залежно від вмісту комплексної добавки.
    Практичне значення одержаних результатів:
    - підібрано та оптимізовано склади будівельних розчинів з покращеними експлуатаційними властивостями з урахуванням технологій виготовлення деталей архітектурного декору, що дозволяє при використанні спученого перлітового піску отримувати матеріали з міцністю в межах 216 МПа, водостійкістю 0,880,93, морозостійкістю не нижче F 35 та середньою густиною ρ=4501400 кг/м3. Використання вапнякового або кварцового піску дозволяє отримувати матеріали з міцністю 322,5 МПа, водостійкістю 0,880,93, морозостійкістю не нижче F 30 та середньою густиною ρ=15002200 кг/м3;
    - розроблено способи зміни реологічних характеристик розчинових сумішей шляхом вибору певного виду гіпсової в’яжучої речовини, зміни співвідношення компонентів в’яжучої речовини, застосування різних заповнювачів та використання суперпластифікатора полікарбоксилатного складу, які дозволять виготовляти вироби з необхідною міцністю, водостійкістю, морозостійкістю, середньою густиною та чистотою лицьової поверхні;
    - вдосконалено методику визначення водостійкості матеріалів, які містять у своєму складі повітряні в’яжучі речовини. Стандартні способи визначення водостійкості дозволяють оцінити ступінь водостійкості лише на момент випробування, а запропонована методика дає можливість спрогнозувати збереження водостійкості матеріалу в часі внаслідок порівняння результатів фізико-механічних характеристик та оцінювання стійкості структури матеріалу до впливу води, яку встановлюють за кінетикою капілярного просочування;
    - використано запропоновані будівельні розчини на основі модифікованих ГЦПВ речовин для виготовлення виробів методом відливання, протягування і виточування та апробовано їх під час випуску дослідної партії виробів архітектурного декору, які застосовано в оздобленні фасаду житлового будинку. Фактичний економічний ефект від застосування розроблених складів розчинів становить 324,36 грн. на 1 м3 готової продукції.
    Особистий внесок здобувача полягає у виконанні експериментальних досліджень, обробці отриманих результатів та впровадженні розроблених матеріалів у виробництво. Особистий внесок здобувача в наукових роботах:
    1. Червенко Є.М. Модифікована композиційна гіпсовміщуюча в’яжуча речовина та розчини на її основі /Червенко Є.М. //Зб. «Будівельні матеріали вироби та санітарна техніка» К., НДІБМВ, 2012. - Вип. 44. - С. 143-153.
    Проведено аналіз впливу на міцність та водостійкість штучного каменю співвідношення компонентів в’яжучої речовини. Досліджено можливість отримання високотехнологічних розчинових сумішей із застосуванням модифікованої ГЦПВ та різних за характеристиками заповнювачів.
    2. Развитие представлений о структуре гипсового камня [Плугин А.Н., Плугин А.А., Гасан Ю.Г., Червенко Е.Н.] //Зб. «Будівельні матеріали вироби та санітарна техніка» К., НДІБМВ, 2012. - Вип. 43. - С. 21-29.
    Виконано критичний аналіз існуючих уявлень про структуру гіпсу, в тому числі про механізм виникнення фазових контактів зрощування між кристалами двоводного гіпсу. Показана мала вірогідність утворення таких контактів.
    3. Вплив поліфункціональної добавки на характер новоутворень та властивості штучного каменю, виготовленого з композиційної гіпсовміщуючої в’яжучої речовини /Гасан Ю.Г., Борзяк О.С., Червенко Є.М., Бердник О.В. //Зб. «Будівельні матеріали, вироби та санітарна техніка». К., НДІБМВ, 2011. Вип. 42, С. 56-62.
    Розглянуто питання про особливості утворення в композиційних гіпсовміщуючих матеріалах гідросилікатів кальцію. Проведено аналіз їх впливу на міцність та водостійкість штучного каменю. Висвітлено механізм утворення первинної структури штучного каменю та позитивну роль етрингіту в її формуванні.
    4. Гасан Ю.Г. В’яжучі речовини для виготовлення елементів архітектурного декору та проведення реконструкції і реставрації будівель і споруд /Гасан Ю.Г., Червенко Є.М. //Науково-виробниче видання «Реконструкція житла». Київ, 2010, випуск 12. C. 120-128.
    Наведені вимоги до в'яжучих речовин, які доцільно використовувати при виробництві таких виробів, а також для оздоблення фасадів будівель. Описано декілька складів композиційних гіпсовміщуючих в'яжучих речовин, що призначені для вирішення поставлених завдань.
    5. Гасан Ю.Г. Модифіковані композиційні гіпсовміщуючі в’яжучі речовини /Гасан Ю.Г., Червенко Є.М. //Збірник наукових праць «Вісник Донбаської національної академії будівництва і архітектури» Сучасні будівельні матеріали, конструкції та інноваційні технології зведення будівель і споруд. Том 1. Макіївка 2010. Випуск 2010-5(85).- С39-43.
    Наведені деякі теоретичні аспекти створення міцних, водостійких та довговічних гіпсовміщуючих матеріалів.
    6. Гасан Ю.Г. Особливості процесів структуроутворення в композиційних гіпсовміщуючих в’яжучих, призначених для виготовлення елементів архітектурного декору /Гасан Ю.Г., Червенко Є.М. //Вісник Одеської державної академії будівництва та архітектури. - Одеса Місто майстрів”, 2009.- Вип. 35 - С. 71-75.
    Вивчено процеси, що відбуваються під час тужавлення та структуроутворення модифікованих ГЦПВ та шляхи покращення експлуатаційних властивостей виробів з їх застосуванням.
    7. Гасан Ю.Г. Енерго- і ресурсозберігаючі технології виготовлення архітектурно-оздоблювальних деталей з композиційних гіпсовміщуючих матеріалів /Гасан Ю.Г., Червенко Є.М. //Збірник наукових праць Будівельні конструкції”. - Київ, НДІБК, 2009. - Вип. 72 - С. 528-535.
    Досліджено технології формування деталей архітектурного декору та їх вплив на ефективність виготовлення виробів.
    8. Гасан Ю.Г. Композиционные гипсосодержащие энерго- и ресурсосберегающие материалы для архитектурного декора /Гасан Ю.Г., Червенко Є.М., Берник М.В. //Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди. Збірник наукових праць. - Випуск 19.- Рівне, 2009. C. 3-8.
    Наведені результати теоретичних та експериментальних досліджень композиційних гіпсовміщуючих енерго- і ресурсозберігаючих матеріалів для деталей архітектурного декору.
    9. Гасан Ю.Г. Спосіб визначення водостійкості будівельних матеріалів та виробів /Гасан Ю.Г., Червенко Є.М., Тарасевич В.І. //Патент України №72683 опубліковано 27.08.2012, - Бюл.№ 16/2012.
    Запатентовано спосіб визначення водостійкості, який полягає в порівнянні фізико-механічних характеристик та структурних особливостей досліджуваного матеріалу.
    10. Гасан Ю.Г. Композиційна гіпсовмісна в’яжуча речовина /Гасан Ю.Г., Червенко Є.М. //Патент України №99560 опубліковано 27.08.2012, - Бюл.№ 16/2012.
    Запатентовано підібраний склад модифікованої ГЦПВ.
    11. Gasan Y. Composite gypsum - containing materials of enhanced strength and water resistance /Gasan Y., Chervenko E. //17. Ibausil. Internationale Baustofftagung. Weimar, September 23-26, 2009. Tagungsbericht - Band 1. - P. 1-0765 - 1-0770.
    Розглянуто шляхи підвищення міцності та водостійкості гіпсовміщуючих матеріалів.
    12. Червенко Є.М. Вплив пластифікаторів полікарбоксилатного складу на зміну термінів тужавлення водостійких гіпсовміщуючих в’яжучих речовин /Червенко Є.М., Берник М.В. //Збірник тез студентських доповідей 72-ї науково-практичної конференції КНУБА.- Київ, 2011, С. 90-91.
    Висвітлено позитивний вплив пластифікаторів полікарбоксилатного складу на реологічні характеристики розчинових сумішей із застосуванням модифікованої ГЦПВ речовини.
    13. Гасан Ю.Г. Деякі аспекти надійності і довговічності гіпсовміщуючих композиційних матеріалів /Гасан Ю.Г., Тарасевич В.І., Червенко Є.М. //Збірник наукових праць УкрДАЗТ.- Харків, 2011.- Випуск 125. C. 157-159.
    Проведено дослідження дії хімічних добавок на гіпсоцементно-пуцоланову в'яжучу речовину. Встановлено, що запропоновані добавки змінюють структуру гіпсоцементнопуцоланового каменю, знижуючи його капілярне водовбирання, і підвищують водостійкість з 0,8 до 0,85-0,95, морозостійкість з 20 до 30 циклів.
    14. Червенко Є.М. Аспекти підвищення водостійкості і довговічності композиційного гіпсовміщуючого в’яжучого /Червенко Є.М., Берник M.B. //Наукова конференція молодих вчених, аспірантів і студентів в двох частинах: Частина 2.- Тези доповідей 3-5 листопада 2009 року. - Київ, 2009- С. 76.
    Розглянуто вплив складу композиційних гіпсовміщуючих матеріалів на експлуатаційні властивості.
    15. Гасан Ю.Г. Проблеми виготовлення і застосування деталей архітектурного декору /Гасан Ю.Г. Червенко Є.М., Берник M.B. //Збірник студентських наукових праць 69-ї науково-практичної конференції КНУБА, Київ - 2008 - С. 81-82.
    Розглянуто особливості виготовлення і застосування деталей архітектурного декору.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були висвітлені на 69, 70, 71 та 72 науково-практичних конференціях Київського національного університету будівництва і архітектури (2008-2011 рр.); наукових конференціях молодих вчених, аспірантів і студентів КНУБА (2008-2010 рр.); міжнародній науково-практичній конференції «Енергозбереження в будівництві. Будівельні суміші. Гіпс та вироби з гіпсу. Фасадні системи» (Київ, НДІБМВ, 2011 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Будівельні суміші на основі мінеральних в’яжучих: цементні, вапняні, гіпсові. Системи сухого будівництва, вироби з гіпсу». (Київ, НДІБМВ, 2012 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Енергозбереження в будівництві. Тепло- та звукоізоляційні матеріали. Фасади. Будівельні суміші. Фасадні системи. Сухі будівельні суміші. Гіпс та вироби з гіпсу» (Київ, НДІБМВ, 2009 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні технології і методи розрахунків у будівництві». (Луцьк, 2009 р.).

    Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 друкованих робіт, в тому числі 8 у наукових фахових виданнях, отримано 2 патенти України, 8 публікацій у матеріалах вітчизняних і міжнародних конференцій.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ



    1. Теоретично обґрунтована та експериментально доведена можливість отримання ефективних і довговічних будівельних розчинів для архітектурного декору екстер’єрів на основі гіпсоцементнопуцоланової в’яжучої речовини, що містить напівводний гіпс, білий портландцемент та білу сажу (БС-100), за рахунок модифікації в’яжучої системи комплексною добавкою складу BaCO3+TiO2.
    2. Доведено, що внаслідок модифікування гіпсоцементнопуцоланової в’яжучої речовини комплексною добавкою BaCO3+TiO2 підвищується щільність, збільшується міцність та водостійкість штучного каменю завдяки прискоренню процесів кристалізації гідросилікатних фаз, які сприяють мікроармуванню штучного каменю.
    3. Встановлено, що добавки BaCO3 і TiO2 у складі ГЦПВ речовини створюють умови, за яких знижується розчинність сульфатної складової та прискорюються процеси кристалізації етрингіту, це дозволяє уникнути його пізнього утворення. При використанні TiO2 як модифікуючої добавки розміри кристалів двоводного гіпсу зменшилися на 7% порівняно з контрольним складом, а при використанні комплексної поліфункціональної добавки BaCO3+TiO2 розміри кристалів двоводного гіпсу зменшилися на 9% порівняно з контрольним складом. Це знижує вірогідність виникнення та розвитку деструктивних процесів у штучному камені на пізніх стадіях твердіння та під час експлуатації виробів й обумовлює підвищення міцності та водостійкості.
    4. Виявлено, що новоутворення частково або повністю заповнюють пори, змінюють наскрізні капіляри на тупикові і квазитупикові, а також змінюють їх поперечний переріз до стану, при якому виникає їх облітерація. Це в свою чергу ускладнює потрапляння води в структуру штучного каменю та приводить до підвищення його водостійкості. Одночасне використання BaCO3 з TiO2 обумовлює посилення такого впливу.
    5. Удосконалено метод оцінки водостійкості матеріалів, які містять повітряні в’яжучі речовини, що дозволяє оцінити її не тільки на момент випробування, як це робиться за традиційними методами, а і спрогнозувати цей показник на подальші періоди за рахунок врахування зміни структури штучного каменю від впливу води, які встановлюють за допомогою дослідження кінетики капілярного просочування.
    6. Досліджено технологічні характеристики модифікованої ГЦПВ, розчинових сумішей з її застосуванням та властивості матеріалу і визначено, що:
    - керувати термінами тужавлення розроблених в'яжучих речовин можливо за рахунок вибору певного виду гіпсової складової з необхідними термінами тужавлення, які можливо подовжувати шляхом збільшення вмісту портландцементної складової або застосування суперпластифікатора "Melflux 2651F", що дозволить подовжити на 1,5-2 години час використання тіста в’яжучої речовини чи розчинової суміші при її застосуванні;
    - використання заповнювачів з різною характеристикою поверхні зерен та середньою густиною дозволить отримувати необхідні реологічні властивості розчинової суміші, внаслідок чого можливо обрати доцільну технологію формування та ефективно виготовляти вироби з необхідною міцністю, водостійкістю, морозостійкістю, середньою густиною та чистотою лицьової поверхні.
    7. Встановлено, що використання в якості заповнювача спученого перлітового піску дозволяє отримувати будівельні розчини з міцністю в межах 216 МПа, водостійкістю 0,880,93, морозостійкістю не нижче F 35 та середньою густиною ρ=4501400 кг/м3.. Використання в якості заповнювача вапнякового або кварцового піску дозволяє отримувати будівельні розчини з міцністю в межах 322,5 МПа, водостійкістю 0,880,93, морозостійкістю не нижче F 30 та середньою густиною ρ=15002200 кг/м3.
    8. Результати роботи використані при виготовленні дослідно-промислової партії ГЦПВ і будівельних розчинів із застосуванням спученого перлітового піску для деталей архітектурного декору, які було використано для оздоблення фасаду житлового будинку. Фактичний економічний ефект від застосування запропонованого технічного рішення становить 324,36 грн. на 1 м3 готової продукції і досягається за рахунок значного зниження трудозатрат на виробництво розроблених матеріалів і виробів та за рахунок покращених експлуатаційних характеристик виробів і, відповідно, підвищення їх довговічності.

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



    1. Гавриш О.М. З досвіду підвищення енергоефективності виробництва гіпсокартонних плит на підприємстві «Кнауф гіпс Київ» / О.М. Гавриш//Науково-технічний збірник «Будівельні матеріали вироби та санітарна техніка». Київ, НДІБМВ, 2012. Вип. 44. С. 133-118.
    2. Ферронская А.В. Гипсовые материалы и изделия (производство и применение) / А.В. Ферронская. М.: Изд-во ACВ, 2004. 488 с.
    3. Естемесов З.А. Новое в химии и технологи силикатных и строительных материалов /З.А. Естемесов // Сборник научных трудов, вып. 1. Алматы: ЦеЛСИМ, 2001. 460 с.
    4. Тейлор Х. Химия цемента / Х. Тейлор. М: Мир, 1996. 560 с.
    5. Будников П.П. Гипс, его исследование и применение /П.П. Будников. М.-Л. 1943. 373с.
    6. Бутт Ю.М. Гидратация и твердение цементов / Ю.М. Бутт. Челябинск. 1969. 198 с.
    7. Le Chatelier М. Comptes rendus / М. Le Chatelier. 1883. 94 p.
    8. Ребиндер П.А. Физико-химические основы водопроницаемости строительных материалов / П.А. Ребиндер. М.: Промстройиздат, 1953. 60 с.
    9. Michaelis W. Kolloidal Zeitschrin,V.5/ Michaelis W. 1909. 253 p.
    10. Мчедлов-Петросян О.П. О роли структурной аналогии и стехиометрии в термодинамическом исследовании силикатов /О.П.Мчедлов-Петросян, В.И. Бабушкин // Кристаллография. 1961. Т. 6. С. 933-936.
    11. Байков А.А. Избранные труды / А.А. Байков. М.: Металлургия, 1961. 210 с.
    12. Sanytsky М. Modified composite gypsum binders based on phosphogypsum / M. Sanytsky, H.B. Fischer, S. Korolko // 16 Internationale Baustofftagung. Weimar: Bauhaus-Universitet Weimar, 2006. Band 1. P.875-882.
    13. Повышение водостойкости строительного гипса минеральными добавками /[ А.Н. Плугин, А.А. Плугин, Х.-Б. Фишер, Г.Н. Шабанова]// Збірник наукових праць Української державної академії залізничного транспорту. Харків, 2011. Вип. 122. С. 227-236.
    14. Кондращенко О.В. Гіпсові будівельні матеріали підвищеної міцності і водостійкості (фізико-хімічні та енергетичні основи): дис. докт. техн. наук: спец. 05.23.05 «Будівельні матеріали та вироби» / О.В. Кондращенко. Х.: УДАЗТ, 2004. 289 с.
    15. Плугин А.Н. Коллоидно-химические аспекты прочности и водостойкости различных вяжущих и композиционных материалов: Proceedingsof 4th InternationalConference [«Modern Building Materials, Structures and Techniques»](Vilnius, Lithuania, May 10-13, 1995) / А.Н. Плугин, A.A. Плугин. Vilnius: Technika, 1995. Vol.1. P. 206-211.
    16. Фрейсине Э. Переворот в технике бетонов / Э. Фрейсине. Л.-М.: Стройиздат, 1938. 10 с.
    17. Bernal J.D. Journ. Sal. Instr. N3, P.99, 1949.
    18. Щукин Е.Д. Физико-химические закономерности структурообразования в дисперсных системах как научная основа повышения прочности и долговечности материалов / Е.Д.Щукин, С.И.Конторович, Е.А. Амелина // Журнал ВХО им. Д.И.Менделеева. 1989. Т. 34, № 2. С.167-174.
    19. Щукин Е.Д. Коллоидная химия / Е.Д.Щукин, А.В. Перцов, Е.А. Амелина. М.: МГУ, 1982. 352 с.
    20. Балдин В.П. Современные виды эффективных гипсовых изделий и способы их производства / В.П. Балдин. М., 1990. 142 с.
    21. Сегалова Е.Е. Новое в химии и технологии цемента / Е.Е. Сегалова, П.А. Ребиндер. М.: Госстройиздат, 1962. 242 с.
    22. Полак А.Ф. О механизме гидратации вяжущих веществ / Полак А.Ф., Е.П.Андреева // Журнал прикладной химии. 1984. Т.57, № 9. С.1991-1996.
    23. Сегалова Е.Е., Исследование структурно-механических свойств и тиксотропии в олеоколлоидных системах/ Е.Е.Сегалова, П.А. Ребиндер // Коллоидный журнал. М. 1948. Т. 10, № 3. с. 177-186.
    24. Полак А.Ф. Кинетика гидратации и развития кристаллизационной структуры срастания мономинеральных вяжущих веществ типа полуводного гипса / А.Ф. Полак// Коллоидный журнал. М. 1960. Т. 22, № 6. С. 78-85.
    25. Полак А.Ф. О механизме структурообразования при твердении мономинеральных вяжущих веществ / А.Ф. Полак// Коллоидный журнал. М. 1962. Т. 24, № 2. С. 42-54.
    26. Полак А.Ф. Механизм возникновения внутреннего напряжения при твердении вяжущих веществ / А.Ф. Полак// Коллоидный журнал. М. 1963. Т. 25, № 3. С. 19-26.
    27. Плугин, А.Н. Коллоидно-химические основы прочности, разрушения и долговечности бетона и железобетонных конструкций / А.Н. Плугин, A.A. Плугин, O.A. Калинин // Цемент. 1997. № 2. С. 28-32.
    28. Сегалова E.E., Ребиндер П.А. Современные физико-химические представления о процессах твердения минеральных вяжущих веществ / E.E.Сегалова, П.А. Ребиндер // Строительные материалы. 1960. № 1. С. 21 -26.
    29. Ли Ф.М. Химия цемента и бетона / Ф.М. Ли. М: Госстройиздат, 1961. 647 с.
    30. Кондо Р. Фазовый состав затвердевшего цементного теста /Р.Кондо, М. Даймон // Труды VI Международного конгресса по химии цемента. М.: Стройиздат, 1976. Т. 1. С. 244-256.
    31. Ратинов В.Б. Классификация добавок по механизму их действия на цемент/ В.Б.Ратинов// ТрудыVI Международного конгресса по химии цемента. М: Стройиздат, 1976. Т. 2. С. 18-21.
    32. Капранов В.В. Твердение вяжущих веществ и изделий на их основе /В.В. Капранов. Челябинск: Южно-Уральское книжное издательство, 1976. 189 с.
    33. Волженский А.В. Минеральные вяжущиевещества / А.В.Волженский, Ю.С. Буров, B.C. Колокольникова. М.: Стройиздат, 1979. 473 с.
    34. Сычев М.М. Твердение вяжущих веществ / М.М.Сычев. Л.: Стройиздат, 1974. 80 с.
    35. Бутт Ю.М. Химическая технология вяжущих материалов / Ю.М.Бутт, М.М.Сычев, В.В. Тимашев. М.: Высшая школа, 1980. 472 с.
    36. Теория цемента / [Пащенко А. А., Мясникова Е.А., Гумен B.C. и др.]. Киев: Будивельник, 1991. 166 с.
    37. Штакельберг Д.И. Самоорганизация в дисперсных системах / Д.И.Штакельберг, М.М. Сычев. Рига: Зинатне, 1990. 175 с.
    38. Плугин А.Н. Электрогетерогенные взаимодействия при твердении цементных вяжущих: дис. докт. хим. наук: спец. 02.00.11 «Коллоидная химия» / А.Н.Плугин. К., 1989. 282 с.
    39. Термодинамика структурообразования самотвердеющих композиций на основе тугоплавких оксидов и вяжущих материалов / [Илюха Н.Г., Тимофеева В.П., Спасибова О.И. и др.]// Науковий вісник будівництва. Харків: ХДТУБА, ХОТВ АБУ. 2003. Вип. 21. С. 71-75.
    40. Полак А.Ф. Элементы теории прочности пористых кристаллизационных структур типа гипсолит / А.Ф.Полак. М.: Отд. науч.-техн. информации, 1958. 12 с.
    41. Полак А.Ф. Теория твердения мономинеральных вяжущих веществ / А.Ф.Полак. М.: Стройиздат, 1966. 208 с.
    42. Полак А.Ф. Твердение минеральных вяжущих веществ (вопросы теории) / А.Ф.Полак, В.В.Бабков,Е.П. Андреева. Уфа: Башкирское кн. изд-во, 1990. 215 с.
    43. Бабушкин В.И. О роли коллоидно-химических явлений в объемных изменениях цементного камня и бетона / В.И. Бабушкин, С. П. Новикова // Труды ВНИИВОДГЕО. М., 1973. С. 133-144.
    44. Бабушкин В.И. Исследование физико-химических процессов при гидратации и твердении расширяющихся цементов / В.И. Бабушкин // Труды VI Международного конгресса по химии цемента. М.: Стройздат, 1976. Т. 3. С. 187-189.
    45. Ратинов В.Б. Химия в строительстве / В.Б.Ратинов, Ф.М. Иванов. М: Стройиздат,1969. 200 с.
    46. Коровяков В.Ф. Гипсовые вяжущие и их применение в строительстве / В.Ф. Коровяков //Российский химический журнал. 2003. Т. 47, № 4. С. 21-27.
    47. Ферронская А.В. Развитие теории и практики в области гипсовых вяжущих веществ / А.В. Ферронская // Сборник «Развитие теории и технологий в области силикатных и гипсовых материалов»,ч.1. М.,МГСУ, 2000. С.47 56.
    48. Балдин В.П. Современные виды эффективных гипсовых изделий и способы их производства / В.П. Балдин. М., 1990. 142 с.
    49. Волженский А.В. Гипсовые вяжущие и изделия / А.В. Волженский, А.В. Ферронская. М.: Стройиздат, 1974. 328 с.
    50. Исследование механизма твердения гипсоцементнопуццолановых вяжущих / [Розенберг Т.И., Кучеряева Г.Д., Смирнова И.А., Ратинов В.Б.] //Сборник трудов ВНИИЖелезобетона, 1964. Вып. 9. С. 48-57.
    51. Книгина Г.И. Гипсоцементные вяжущие на основе гипса-сырца / Г.И.Книгина, Л.Г. Тимофеева //Строительные материалы. 1962. № 12. С. 25-33.
    52. Быстротвердеющие композиционные гипсовые вяжущие, бетоны и изделия / [Коровяков В.Ф., Ферронская А.В., Чумаков Л.Д., Иванов С.В.] //Бетон и железобетон.1991. № 11. С. 17-18.
    53. Коровяков В.Ф. Перспективы применения водостойких гипсовых вяжущих в современном строительстве / В.Ф. Коровяков // Сборник материалов семинара «Повышение эффективности производства и применения гипсовых материалов и изделий». М., 2002. С. 34-41.
    54. Баженов Ю.М. Универсальные органоминеральные модификаторы гипсовых вяжущих веществ / Ю.М.Баженов, В.Ф. Коровяков // Строительные материалы, оборудование, технологии ХХI века. 1999. № 7-8. С. 63-67.
    55. Водостойкие гипсовые вяжущие низкой водопотребности для зимнего бетонирования / [Ферронская А.В., Коровяков В.Ф., Мельниченко С.В., Чумаков Л.Д.] // Строительные материалы. 1992. № 5. С. 48-54.
    56. Ферронская А.В. Бетоны на многокомпонентных гипсовых вяжущих: материалы 1-й Всероссийской конференции по проблемам бетона и железобетона / А.В.Ферронская, В.Ф.Коровяков. М. 2001. С. 111-120.
    57. Коровяков В.Ф. Легкие бетоны на композиционных гипсосодержащих вяжущих: материалы 1-й Всероссийской конференции по проблемам бетона и железобетона / В.Ф. Коровяков. М. 2001. С. 151-159.
    58. Ферронская А.В. Коровяков В.Ф. Эксплуатационные свойства бетонов на композиционном гипсовом вяжущем /А.В. Ферронская, В.Ф. Коровяков //Строительные материалы. 1998. № 6. С. 18-22.
    59. Быстротвердеющий керамзитобетон для зимнего бетонирования / [Ферронская А.В., Мельниченко С.В., Коровяков В.Ф., Чумаков В.Ф.]// Бетон и железобетон. 1992. № 6. С. 35-40.
    60. Коровяков В.Ф. Теоретические аспекты и практические результаты создания гидравлических композиционных гипсовых вяжущих повышенной долговечности / В.Ф. Коровяков // Сборник «Проблемы и пути создания композиционных материалов из отходов промышленности». Новокузнецк, СибГИУ, 1999. С. 67-71.
    61. Коровяков В.Ф. Гипсовые вяжущие и их применение в строительстве // Российский химический журнал. 2003. №4, том XLVII С. 18-25.
    62. Коровяков В.Ф. Новые технологии в производстве стеновых изделий из водостойких гипсовых бетонов:материалы II-го Всероссийского семинара с международным участием «Повышение эффективности производства и применения гипсовых материалов и изделий» / В.Ф.Коровяков, В.К. Сергеев. М.: Изд-во «ЛМ-ПРИНТ», 2004. С. 106-111.
    63. Коровяков В.Ф. Повышение водостойкости гипсовых вяжущих веществ и расширение областей их применения / В.Ф. Коровяков // Строительные материалы, оборудование, технологии XXI века. 2005. Вып. 3. С. 95-99.
    64. Коровяков В.Ф. Современные достижения в области создания гипсовых вяжущих / В.Ф. Коровяков // Сборник научных трудов (к 50-летию института). М.: ГУП «НИИМОССТРОЙ», 2006. 149 с.
    65. Развитие представлений о структуре гипсового камня /[Плугин А.Н., Плугин А.А., Гасан Ю.Г., Червенко Е.Н.] //Науково-технічний збірник «Будівельні матеріали, вироби та санітарна техніка». К., НДІБМВ, 2012. Вип. 43. С. 21-29.
    66. Плугин A.A. Об электроповерхностном потенциале в твердеющих минеральных вяжущих / A.A. Плугин // Вестник НТУ «ХПИ»: сборник науч. трудов. Харьков: НТУ «ХПИ», 2003. Вып. 15 (тематический выпуск «Химия, технология и экология»). С. 66-74.
    67. Коровяков В.Ф. Теоретические аспекты и практические результаты создания гидравлических композиционных гипсовых вяжущих повышенной долговечности / В.Ф. Коровяков // Сборник «Проблемы и пути создания композиционных материалов из отходов промышленности». Новокузнецк: СибГИУ, 1999. С. 48-53.
    68. Юнг В.Н. Основы технологии вяжущих веществ/ В.Н. Юнг. М.: Пром-стройиздат, 1951. 547 с.
    69. Алкснис Ф.Ф. Твердение и деструкция гипсоцементных композиционных материалов / Ф.Ф.Алкснис. Л.: Стройиздат, 1988. 103 с.
    70. Баранов И.М. Новая конкурентноспособная номенклатура гипсовых изделий: материалы семинара «Повышение эффективности производства и применения гипсовых материалов и изделий» / И.М.Баранов. М. 2002. С. 44-50.
    71. Северинова Г.В. Сухие гипсовые отделочные смеси в строительстве / Г.В. Северинова, Ю.Е. Громов // Строительные материалы. 2000. № 5. С. 6-7.
    72. Производство гипса и гипсовых изделий. [Мак И.Л., Ратинов В.Б. и др.]- М.: Госстройиздат, 1961.- 100 с.
    73. Справочник по производству гипса и гипсовых изделий. /Под ред. К.А. Зубарева. М.: Госстройиздат, 1963. 464 с.
    74. Волженский А.В. Гипсоцементные я гипсошлаковые вяжущие вещества / А.В. Волженский, Р.В. Иванникова // Науково-технічний збірник «Строительные материалы, изделия и конструкции». 1965. Вип. 4. С 13-16.
    75. Волженский А.В. Влияние активного кремнезема на процессы взаимодействия алюминатиых составляющих портланддементиого клинкера с гипсом /А.В. Волженский, Г.С. Коган, З.С. Красноелободская // Строительные материалы. 1963. Т 1. С. 31-34.
    76. Волженский А.В. Гипсоцементнопуццолановые вяжущие, бетоны и изделия / А.В. Волженский, В.И. Стамбулко, А.В. Ферронская. М.: Стройиздат, 1971. 318 с.
    77. Ферронская А.В. Теория и практика применения в строительстве гипсоцементно-пуццолановых вяжущих веществ: автореф. дис. на соискание науч. степени докт. техн. наук: спец. 05.23.05 / А.В.Ферронская. М., 1974. 47 с.
    78. Гасан ЮГ. Особливості фізико-хімічних процесів структуроутворення деяких гіпсовміщуючих композицій / Ю.Г.Гасан, Є.М.Червенко // Науковий вісник будівництва. Харків: ХДТУБА, ХОТВ АБУ, 2010. Вип. 59. C. 362-368.
    79. Сычев М.М. Неорганические клеи /М.М. Сычев. Л.:Изд-во «Химия»,1974. 157 с.
    80. Алскнис Ф. Гипсополимерцементнопесчаный бетон / Ф.Алскнис. Рига. 1969. 28 с.
    81. Гасан Ю.Г. Композиционные гипсосодержащие энерго- и ресурсосберегающие материалы для деталей архитектурного декора/ Ю.Г.Гасан, Е.Н.Червенко, М.В. Берник // Науково-технічний збірник «Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди». Рівне:НУВГП, 2009. Вип. 19. С. 3-8.
    82. Гасан Ю.Г. Композиційна гіпсовміщуюча в’яжуча речовина. /Червенко Є.М., Гасан Ю.Г. // Патент України № 51449 від 12.07.2010.
    83. Гипсоцементнопуццолановое вяжущее. Технические условия. ТУ 21-31-62-89.
    84. Гасан Ю.Г. Особливості оцінки водостійкості композиційних гіпсовміщуючих матеріалів / Ю.Г.Гасан, В.І.Тарасевич, Є.М.Червенко //Будівельні матеріали, вироби та санітарна техніка. К., НДІБМВ, 2010. Вип. 35. С. 128-129.
    85. Горшков В. С. Методы физико-химического анализа вяжущих веществ / В. С.Горшков, В. В.Тимашев, В. Г. Савельев. М.: Высш. школа, 1981. 335 с.
    86. Горшков В. С. Термография строительных материалов / В.С. Горшков. М.: Стройиздат, 1968. 238 с.
    87. Михеев В.И. Рентгенометрический определитель минералов / В.И. Михеев. М.: Госгеолтехиздат, 1957. 867 с.
    88. Зевин Л.С. Рентгеновские методы исследования строительных материалов / Л.С.Зевин, Д.М. Хейкер. М.: Стройиздат, 1965. 361 с.
    89. Зевин Л.С. Количественный рентгенографический фазовый анализ / Л.С.Зевин, Л.Л. Завьялова. М.: Недра, 1974. 183 с.
    90. Сахибгареев Р.Р. Процессы деструкции и структурно-технологические факторы обеспечения эксплуатационной надежности цементных бетонов:автореф. дис. на соискание науч. степени канд. техн. наук: спец. 05.23.05 / Р.Р. Сахибгареев. Уфа, 2010. 20 с.
    91. Пунагин В.В. Особенности структурообразования гидросиликатов кальция в активированной цементной системе /В.В. Пунагин //Вісник Донбаської національної академії будівництва і архітектури «Сучасні будівельні матеріали». Макіївка, 2011. Вип. 1(87). С. 68-73.
    92. Штарк Й. Цемент и известь / Й. Штарк, Б. Вихт. Киев. 2008. 469 с.
    93. Копелянский Г.Д. Придание штукатурному гипсу погодоустойчивости. Отчет НИЭС Моссовета.
    94. Спосіб отримання водостійкого виробу (варіанти) і композиційний виріб, отриманий за цим способом. Патент РФ № 2375386. 10.12.2009.
    95. Поліщук-Герасимчук Т.О. Ефективні сухі будівельні суміші на основі модифікованих гіпсових і фосфогіпсових в’яжучих: Дис. к.т.н.: спец. 05.23.05 / Т.О. Поліщук-Герасимчук. Рівне, 2009. 157 с.
    96. Коровяков В.Ф. Органо-минеральный модификатор гипсовых вяжущих, строительных растворов, бетонов и изделий на их основе. / Коровяков В.Ф. Ферронская А.В. // Патент РФ № 2381191. 20.02.2010.
    97. Будников П.П. Гипс, его исследование и применение / П.П. Будников. М.: Стройиздат, 1951. 418 с.
    98. Ферронская А.В. Долговечность гипсовых материалов, изделий и конструкцій /А.В. Ферронская. М.: Стройиздат, 1984. 286 с.
    99. Водостойкие гипсовые вяжущие низкой водопотребности для зимнего бетонирования / [Ферронская А.В., Коровяков В.Ф., Мельниченко С.В., Чумаков Л.Д.]//Строительные материалы. 1992. № 5. С. 15-17.
    100. Ферронская А.В. Эксплуатационные свойства бетонов на композиционном гипсовом вяжущем /А.В.Ферронская, В.Ф.Коровяков //Строительные материалы. 1998. № 6. С.34-36.
    101. Колкатаева Н.А. Гипсополимерная композиция для изготовления стеновых и теплоизоляционных материалов: дис. насоискание науч. степени канд. техн. наук: спец. 05.23.05 / Н.А. Колкатаева. М.: ВНИИСМ, 2007. 125 с.
    102. О механизме возникновения электроповерхностного потенциала различных веществ в водных растворах [Плугин А.Н., Вдовенко Н.В., Бирюков А.И., Овчаренко Ф.Д.] // ДАН СССР.-1988.-Т.298.-№3.-С.656-661.
    103. Нее Tai Eun Preparation of Gypsum Using STS Sludge and Waste Sulfuric Acid Produced in Iron & Steel Industry / Нее Tai Eun, Yong Sig Ko// Ind. Eng. Chem. 2003. V. 9, № 5. P. 614-618.
    104. Leger G. A. A crystallographic study of the low-temperature dehydration products of gypsum CaSO4∙2H2O,hemihydrate CaSO4∙0,5H2O and CaSO4/ [Leger G. A., Anmbruster Th., Rotella F. J., Jorgensen J. D., Hinks D. G.] // American Mineralogist. 1984. V. 69. Р. 910-918.
    105. Mandal Pradip K. Anion water in gypsum (CaSO4∙2H2O) and hemihydrate (CaSO4∙1/2H2O) / Mandal Pradip K., Mandal Tanuj K. // Cement and Concrete Research. 2002. № 32. P. 313-316.
    106. Fridrichovв M. Mechanism mineralization of alpha gypsum with weak organic acid / М. Fridrichovв, М. Ricвnek, О. Hoffmann // Maltoviny. Brno.- 2004.- Р. 68 -74.
    107. Lul C. Calcination condition of Belite-Calcium Barium Sulphoaluminate Cement and its performance. / C. Lul, W.W. Zhang, H.Z. Xuan // Journal of the Chinese Ceramic Society.- 2008.- №l.- Р. 165-169.
    108. Щавелева Н.А.Исследование свойств, технологи и применения гипсополимерцементных отделочных составов:дис. на соискание науч. степени канд. техн. наук: спец.05.23.05 / Н.А. Щавелева. М., 1974. 19 с.
    109. Edge R.A. Crystal structure of Thaumasite, a Mineral, containing (Si(OH)6)2-groups /R.A.Edge, H.F.W.Taylor // Nature. 1969. Vol. 224, № 5217. p. 363.
    110. X-Ray powder Date File, ASTM, Philadelphia, 1973.
    111. Stark J. Sulfathüttenzement / J. Stark // Wissenschaftliche Zeitschrift HAB Weimar 4.- 1995.- №. 6/7, S. 7-15.
    112. Klein A. Expansive and Shrinkage-Compensating Cements, U. S. Patent № 3251701, 1966.
    113. Kollman H. Mineralsynthetische Untersuchun­gen zu Treibursachen durch Ca-Al-Sulfat-Hydrat und Ca-Si-Carbonat-Sulfat-Hydrat / H.Kollman, G. Strubel, F. Trost //Tonind. Ztg. 1977. № 3. S. 63-70.
    114. Fridrichovв M. Properties modification alpha-gypsum / М. Fridrichovв, M. Ricвnek, М. Machвcek // Construmat. Kosice.- 2004.- Р. 91 - 93.
    115. Stark J. New approaches to ordinary Portland cement hydration in the early hardening stage. / J. Stark, B. Moser, F. Bellmann // Proceedings of the 11 th International Conference on the Chemistry of Cement. Durban (Südafrika).-2003.- S. 261-277.
    116. Lukas W. Betonzersturung durch SO3-Angriff unter bildung von Thaumasit und Woodfordit/ W.Lukas //Cement and Concrete Research. 1975. № 5. P. 503-518.
    117. Negro A. Expansion associated with ettringite formation at different temperatures / А. Negro, A. Bachiorrini // Cement and Concrete Research.- №12.-1982.- S. 677-684.
    118. Ramachandran V.S. Applications of Differential Thermal Analysis in Ce­ment Chemistry / V.S. Ramachandran. New-York. 1969. 295 p.
    119. Kalivoda K. Gypsum dehydratation in solution contain KC1. / К. Kalivoda, М. Fridrichovв // Construmat. Maltoviny. Brno.- 2008. -Р. 53 -55.
    120. St. John D. A. An unusual case of ground water sulphate attack on concrete/ D. A. St. John // Cement and Concrete Research. 1982. № 5. P. 633-639.
    121. Venuat M. Relation entre la carbonatation du beton et les phenomenes de corrosion des armatures du beton / M.Venuat // Annales de l'institut technique btiment et des traraux pullics. 1978. № 368. P. 42-47.
    122.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины