КОМПОЗИЦІЙНІ В’ЯЖУЧІ, БЕТОНИ І РОЗЧИНИ З ВИКОРИСТАННЯМ ПИЛУ-ВИНОСУ КЛІНКЕРОВИПАЛЮВАЛЬНИХ ПЕЧЕЙ : КОМПОЗИЦИОННЫЕ ВЯЖУЩИЕ, БЕТОНЫ И РАСТВОРЫ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ПЫЛИ-выноса КЛИНКЕРООТОПИТЕЛЬНЫХ печей

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

На правах рукопису
УДК 666.97

ЧОРНА ІРИНА ВАСИЛІВНА

КОМПОЗИЦІЙНІ В’ЯЖУЧІ, БЕТОНИ І РОЗЧИНИ З ВИКОРИСТАННЯМ ПИЛУ-ВИНОСУ КЛІНКЕРОВИПАЛЮВАЛЬНИХ ПЕЧЕЙ

Спеціальність 05.23.05 Будівельні матеріали та вироби

Дисертація на здобуття
наукового ступеня кандидата технічних наук

Науковий керівник:
ДВОРКІН Олег Леонідович,
доктор технічних наук,
професор

РІВНЕ 2013

ЗМІСТ

ВСТУП

4

РОЗДІЛ 1
АНАЛІЗ СТАНУ ПРОБЛЕМИ. ОБҐРУНТУВАННЯ ОСНОВНИХ НАПРЯМКІВ І ЗАДАЧ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

9

1.1. Пил-виносу клінкеровипалювальних печей активний компонент в’яжучих систем

9

1.2. Сумісне застосування активних мінеральних наповнювачів
і суперпластифікаторів ефективний напрямок отримання будівельних розчинів і бетонів

15

1.3. Шляхи підвищення активності мінеральних наповнювачів цементних систем. Отримання високоякісних і економічних розчинів

22

1.4. Наукова гіпотеза. Мета та основні задачі досліджень

26

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ, ЗАГАЛЬНА СХЕМА І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

28

2.1. Характеристика вихідних матеріалів

28

2.2. Загальна схема досліджень цементно-пилошлакових
в’яжучих, бетонів і розчинів на їхній основі

34

2.3. Методи досліджень

38

РОЗДІЛ 3
РЕОЛОГІЧНІ ТА СТРУКТУРНО-МЕХАНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ВОДНИХ ПАСТ В СИСТЕМАХ ПИЛ-ШЛАК-СУПЕРПЛАСТИФІКАТОР І ПИЛ-ШЛАК-ЦЕМЕНТ- СУПЕРПЛАСТИФІКАТОР

39

3.1. Нормальна густота та строки тужавлення

39

3.2. Вплив складу паст на їхню в’язкість і пластичну міцність

47

3.3. Особливості гідратації композиційних в’яжучих

59

Висновки

67

РОЗДІЛ 4
КОМПОЗИЦІЙНІ ЦЕМЕНТНОПИЛОШЛАКОВІ В’ЯЖУЧІ (ЦПШВ) НИЗЬКОЇ ВОДОПОТРЕБИ ТА БЕТОНИ НА ЇХ ОСНОВІ

69

4.1. Вплив складу і питомої поверхні ЦПШВ на їх міцність

69

4.2. Рухомість бетонних сумішей та міцність бетону
на ЦПШВ низької водопотреби

84

4.3. Особливості структури, деформативність та морозостійкість бетонів

106

Висновки

120

РОЗДІЛ 5
СУХІ БУДІВЕЛЬНІ СУМІШІ І РОЗЧИНИ НА ОСНОВІ КОМПОЗИЦІЙНИХ В’ЯЖУЧИХ

123

5.1. Вплив складу сухих сумішей, що містять пил-виносу,
на властивості будівельних розчинів

123

5.2. Вплив вмісту лужних оксидів та вільного вапна
в складі пилу-виносу на міцність розчинів

140

5.3. Технологічні властивості розчинових сумішей

147

Висновки

160

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

162

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

166

ДОДАТОК

177

ВСТУП
Актуальність теми. Перехід на енергозберігаючі технології виробництва в’яжучих матеріалів, бетонів і розчинів на їхній основі обумовлює актуальність розширення обсягів виробництва ефективних композиційних цементів, бетонів і розчинів на їхній основі. Збільшенню виробництва композиційних в’яжучих сприяє розширення бази сировинних матеріалів і, перш за все, високоякісної техногенної сировини. До такої сировини відносяться доменний гранульований шлак і пил-виносу обертових клінкеровипалювальних печей. Поряд з поверненням пилу-виносу в технологічний процес отримання цементного клінкеру, що застосовується сучасному цементному виробництві, практичний інтерес представляє розробка інших ефективних шляхів утилізації цементного пилу і, зокрема, використання його як компонента композиційних в’яжучих низької водопотреби. В даній дисертаційній роботі досліджено технологічні параметри і розроблено оптимальні рішення отримання цементно-пилошлакових в’яжучих з покращеними будівельно-технічними властивостями, бетонів і розчинів на їхній основі.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до пріоритетних напрямків розвитку науки і техніки, визначеними в Законі України від 11 липня 2011 р. №263-ІІІ (напрямок №6 «Нові ресурсозберігаючі технології в енергетиці, промисловості та агропромисловому комплексі), а також основному напрямку кафедральної теми «Застосування техногенних відходів промисловості (цементного пилу, золи-виносу ТЕС, відходів каменеподрібнення) для виготовлення ефективних будівельних матеріалів, в’яжучих, сухих бетонних сумішей, бетонів і розчинів.
Мета роботи полягала в розробці оптимальних технологічних параметрів отримання композиційних цементно-пилошлакових в’яжучих низької водопотреби та на їх основі сухих модифікованих сумішей і розчинів, а також бетонів з покращеними якісними показниками.
Задачі досліджень:
1. Дослідити вплив складу цементно-пилошлакових в’яжучих (ЦПШВ) і їх тонкості помелу, а також вмісту лугів в пилу на процеси структуроутворення і фізико-механічні властивості цементного каменю
2. Розробити технологічні параметри отримання ЦПШВ низької водопотреби. Визначити ефективність добавок суперпластифікаторів і полігліколей як інтенсифікаторів помелу ЦПШВ.
3. Дослідити вплив основних технологічних параметрів на рухомість бетонних сумішей на основі ЦПШВ низької водопотреби і міцність бетонів. Розробити методику проектування складів бетонних сумішей на основі ЦПШВ із застосуванням експериментально-статистичних моделей.
4. Дослідити параметри порової структури бетонів на основі ЦПШВ і їх вплив на властивості бетону.
5. Дослідити вплив складів бетонних сумішей на основі ЦПШВ на деформативність і тріщиностійкість бетону.
6. Визначити технологічні параметри отримання модифікованих сухих будівельних сумішей і властивості розчинів на основі ЦПШВ. Розробити методику проектування складів сухих сумішей і розчинів з використанням експериментально-статистичних моделей.
Об’єкт дослідження. Композиційні в’яжучі матеріали з використанням портландцементу, пилу-виносу клінкеровипалювальних обертових печей, доменного гранульованого шлаку та суперпластифікаторів, бетони та будівельні розчини із сухих модифікованих сумішей на їх основі.
Предмет дослідження. Вплив основних технологічних факторів і добавок суперпластифікаторів на процеси структуроутворення та фізико-механічні властивості цементно-пилошлакових в’яжучих, бетонів і розчинів на їх основі.
Методи досліджень. Експериментальні дослідження основних фізико-механічних властивостей в’яжучих, бетонів і розчинів виконані із застосуванням стандартизованих методів. Реологічні та структурно-механічні властивості водних паст на основі композиційних в’яжучих здійснені із застосуванням методів визначення в’язкості, пластичної міцності, швидкості проходження ультразвукових хвиль.
Для визначення хімічного складу матеріалів, ступеня їх гідратації застосовані відповідні хімічні методи аналізу. Фазовий склад вихідних матеріалів і продуктів тверднення визначали за допомогою петрографічного і рентгеноструктурного аналізу. Особливості порової структури бетонів і розчинів вивчали апроксимацією залежностей, що характеризують кінетику їх водопоглинання.
Для вивчення впливу досліджуваних факторів і ефектів їх взаємодії, отримання необхідних кількісних залежностей у вигляді експериментально-статистичних моделей використані методи математичного планування експериментів.
Наукова новизна отриманих результатів.
1. Експериментально обґрунтована можливість отримання композиційних в’яжучих низької водопотреби на основі портландцементу, пилу-виносу обертових клінкеровипалювальних печей та доменного гранульованого шлаку, а також бетонів і будівельних розчинів на їх основі з високими показниками будівельно-технічних властивостей.
2. Вперше встановлені особливості впливу складу, питомої поверхні, виду та кількості суперпластифікатора на реологічні та структурно-механічні властивості, ступінь гідратації та міцність композиційних в’яжучих систем, що включають пил-виносу.
3. Отриманий комплекс кількісних залежностей та експериментально-статистичних моделей, що розкривають вплив основних технологічних факторів та ефектів їх взаємодії на фізико-механічні властивості в’яжучих, бетонів та розчинів.
4. Розроблені із застосуванням експериментально-статистичних моделей методи проектування складів бетонних та розчинових сумішей, що забезпечують необхідні показники їх експлуатаційних властивостей.
Практичне значення отриманих результатів.
1. Запропоновані оптимальні склади високоміцних, швидкотвердіючих
композиційних в’яжучих матеріалів на основі портландцементу, пилу-виносу та доменного шлаку.
2. Показана можливість, визначені склади і технологічні умови отримання бетонів, що відповідають вимогам до високоякісних бетонів типу High Perfomance Concrete.
3. Розроблені склади модифікованих сухих сумішей, отримуваних при змішуванні портландцементу, пилу-виносу, меленого доменного шлаку і кварцового піску, що задовольняють нормованим показникам для сумішей, які використовуються для виготовлення мурувальних будівельних розчинів.
Особистий внесок здобувача полягає у виконанні експериментальних досліджень, обробці одержаних результатів, впроваджені їх у виробництво і відображенні в опублікованих роботах і дисертації. Здобувачем теоретично обґрунтовано та досліджено:
- спосіб отримання і властивості цементно-пилошлакових в’яжучих (ЦПШВ) низької водопотреби [110-123].
- реологічні та структурно-механічні властивості водних паст в системах пил - шлак - СП і пил - шлак - цемент - СП [112,116,117,120,122].
- особливості структури і властивості бетонних сумішей і бетонів на основі ЦПШВ низької водопотреби [115,117,118,120,121].
- вплив складу сухих сумішей, що містять портландцемент, доменний гранульований щлак та пил-виносу, на властивості будівельних розчинів [112,113,116,117,119,120,1211,123].
- визначено раціональні технологічні параметри для отримання модифікованих композиційних в’яжучих, розчинів і бетонів, що містять пил-виносу клінкеровипалювальних печей [114,115,117,121,123].
Апробація результатів досліджень. Результати досліджень представлені на міжнародних науково практичних конференціях: "Сучасні технології і методи розрахунків у будівництві” (Луцьк, 2012), "Бетони та добавки для бетону в сучасному будівництві. Актуальні питання виробництва і застосування" (Київ, 2012), "Гідротехнічне та транспортне будівництво" (Одеса, 2012).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 14 друкованих праць, 8 з яких у виданнях, рекомендованих ДАК України, 3 в міжнародних виданнях, 1 патент України.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Реологічні та структурно-механічні властивості композиційних пилошлакових і цементно-пилошлакових (ЦПШВ) в’яжучих, особливості їх гідратації визначаються складом і співвідношенням вихідних компонентів, видом і вмістом добавки суперпластифікатору. Спільне подрібнення вихідних компонентів ЦПШВ при наявності добавки суперпластифікатору призводить до значного зменшення нормальної густоти та строків тужавлення. Надмірне скорочення строків тужавлення компенсується додатковим введенням у в’яжуче двоводного гіпсу до 4 5% за SО3. Коливання в пилу вмісту лугів не призводять до істотної зміни періоду коагуляційного структуроутворення паст на основі композиційних в’яжучих.
Ступінь гідратації трьохкомпонентних цементно-пилошлакових в’яжучих в 1,5-2 рази вища, ніж двокомпонентних пилошлакових. Збільшення вмісту лугів і підвищення питомої поверхні призводить до збільшення ступеню гідратації ЦПШВ. Міцність штучного каменю на основі ЦПШВ пов'язана ступеневою залежністю з його відносною густиною, що визначається ступенем гідратації та водо-в’яжучим відношенням.
2. При спільному подрібненні компонентів ЦПШВ до Sпит=450-500 м2/кг з введенням добавки суперпластифікатору можливе отримання в’яжучих низької водопотреби з нормальною густотою 19-20% і активністю 50-60 МПа при введенні нафталінформальдегідного суперпластифікатора С-3 і до 70 МПа поліакрилатного суперпластифікатора "Sika VC 225". Добавки суперпластифікатора, введені при подрібненні в’яжучих викликають ефект інтенсифікації помелу, який посилюється додатковим введенням добавки пропіленгліколей
Оптимальне співвідношення у складі ЦПШВ пилу-виносу та доменного шлаку наближається до одиниці по масі при загальному вмісті композиційної мінеральної добавки 50-60%. ЦПШВ низької водопотреби є швидкотверднучим, їх 2 добова міцність складає не менше 50% 28-добової.
3. Застосування ЦПШВ низької водопотреби дозволяє отримувати при водовмісті 130-160 л/м3 на середньозернистому піску та гранітному щебені фракції 5-20 мм бетонні суміші марок по рухомості П2-П5 (ОК=8-24 см). Зміна водов’яжучого відношення від 0,3 до 0,6 при постійному водовмісті бетонних сумішей незначно позначається на показнику рухомості. Використання у складі ЦПШВ добавки суперпластифікатора дозволяє отримувати литі бетонні суміші з В/Ц≤0,4.
4. Для бетонів на ЦПШВ характерна лінійна залежність міцності від в’яжуче-водного відношення. При використанні ЦПШВ низької водопотреби можливе отримання при водов’яжучому відношенні В/Вж≤0,4 бетонів на основі литих сумішей з міцністю при стиску в 1 добу не менше 25-30 МПа і 28 діб не менше 60 МПа. Такі бетони входять до групи високоякісних (High Performance Concrete). Поряд із зменшенням В/Вж прискоренню зростання міцності бетонів сприяє зменшення вмісту мінеральних добавок у складі в’яжучого і зниження водовмісту бетонних сумішей. Значення коефіцієнту ефективності використання в’яжучого («вихід міцності» на 1 кг в’яжучого) в бетонах на ЦПШВ низької водопотреби як в одно, так і в 28-добовому віці вище, ніж при застосуванні бездобавочного портландцементу. Висока рання міцність бетону на досліджуваних композиційних в’яжучих низької водопотреби дозволяє суттєво знизити температуру і тривалість тепловологісної обробки або перейти на безпрогрівну технологію отримання виробів.
Експериментально-статистичні моделі дозволяють розраховувати склади бетонів із заданими значеннями осадки конуса та міцності бетонів на ЦПШВ низької водопотреби при заданих значеннях вмісту у в’яжучому композиційної мінеральної добавки і суперпластифікатору, а також виконувати їхній техніко-економічний аналіз.
5. Для бетонів на ЦПШВ низької водопотреби характерно понижене водопоглинання, що характеризує величину відкритою пористості. Величина водопоглинання для бетонів при В/Вж=0,3 та В=130 кг/м3 менше 2,5% по масі, тобто граничного значення, прийнятого для високоякісних бетонів (High Performance Concrete). Аналіз кінетики водопоглинання бетонів показує, що при застосуванні досліджуваних в’яжучих має місце покращення структури порового простору зменшення середнього розміру пор і підвищення однорідності їхнього розподілу.
Зменшення відкритої капілярної пористості і покращення структури порового простору бетонів, а також певне повітровтягнення, викликане в бетонах на ЦПШВ низької водопотреби добавкою суперпластифікатору сприяє зменшенню ступеня насичення бетонів водою і збільшенню їхньої морозостійкості. Експериментально показана можливість отримання бетонів на ЦПШВ низької водопотреби з морозостійкістю до 400 циклів і більше.
6. Аналіз експериментальних значень відношення міцності бетонів на розтяг при розколюванні до міцності на стиск і зміни їх в часі дозволяє вважати, що бетони на ЦПШВ низької водопотреби мають підвищену деформативність та тріщиностійкість. Про це свідчать також зміни усадочних деформацій та розрахункові значення модуля тріщиностійкості бетонів, тобто відношення міцності на розтяг до величини усадочних деформацій.
7. На основі цементно-пилошлакових в’яжучих (ЦПШВ), отриманих змішуванням вихідних компонентів, добавки пластифікатора і дрібнозернистого кварцового піску можливе отримання сухих будівельних сумішей та розчинів на їх основі з 28-добовою міцністю при стиску 10-30 МПа при рухомості розчинової суміші 8-10 см по зануренню конуса. Характер падіння рухомості розчинових сумішей на ЦПШВ в часі задовільно описується показовою функцією.
у = ах,
де х показник ступеню, що характеризує тривалість витримки суміші; а основа ступені, на величину якої впливає склад сухої і розчинової суміші.
Достатня водоутримуюча здатність розчинових сумішей на основі ЦПШВ забезпечується при водовмісті В<1,35 Вж (де Вж вміст в суміші композиційного в’яжучого, кг).
8. Збільшення вмісту пилу призводить до зниження міцності розчинів при недостатньому вмісті доменного шлаку та суперпластифікатора. В малоцементних розчинах (витрата цементу до 200-250 кг/м3) сумісне введення доменного шлаку та пилу-виносу призводить до відчутного збільшення як 7-ми, так і 28-добової міцності на стиск.
У розчинах на ЦПШВ підвищений вміст лугів і вільного вапна може мати позитивний вплив на міцність. При цьому істотне значення має вибір оптимального масового співвідношення шлаку та пилу-виносу з врахуванням хімічного складу останнього.
Для проектування складів сухих сумішей та розчинів на їх основі можливе використання експериментально-статистичних моделей і номограм. При переході від складу сухої суміші до складу розчинів необхідно враховувати значення коефіцієнта виходу розчинової суміші (л/кг), яке може бути знайдене з відповідного рівняння регресії.
Міцність зчеплення розчинів з основою в дослідженій області зміни факторів складу перевищує нормативні вимоги.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бутт Ю. М. Химическая технология вяжущих материалов / Ю. М. Бутт, М. М. Сычев, В. В. Тимашев М.: Высш.школа, 1980. 472 с.
2. Петров Б. А. Обеспыливание технологических газов цементного производства / Б. А. Петров, П. В. Сидяков М.: Стройиздат 1965. 90 с.
3. Коленова К. Г. Изучение состава и свойств пыли, уловленной электрофильтрами вращающихся печей и пути ее использования: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. Наук / К. Г. Коленова. М., 1692. 25 с.
4. Справочник по химии цемента: [Под. ред. Б. В. Волженского и Л. Г. Судакаса]. А.: Стройиздат, 1980. 224 с.
5. Дворкин Л. Й. Строительные материалы из отходов промышленности / Л. Й. Дворкин, О. Л. Дворкин. Ростов-на-Дону: Фенікс, 2007 369 с.
6. Гус С. Поведение щелочей при обжиге цемента. Сб. Цемент. / С. Гус, Ф. Кегль М.: Изд-во иностр. литературы, 1962. С. 37 69.
7. Справочник по производству цемента: [под ред. И. И. Холина]. М.: Стройиздат, 1963. 851 с.
8. Банит Ф. Г. Пылеулавливание и газоочистка в промышленности строительных материалов. / Ф. Г. Банит, А. Д. Малыгин. М.: Стройиздат, 1979. 351 с.
9. Дворкин Л. И. Строительные минеральные вяжущие материалы / Л. И. Дворкин, О. Л. Дворкин М.: Инфра Инженерия, 2011. 544 с.
10. Хеннинг О. Использование высокощелочной цементной пыли в портландцементе / О. Хеннинг, Р. Штилем. М.: Стройиздат, 1974. 27-30 с. (Труды 6-го Международного конгресса по химии цемента).
11. Болдырев А. С. Использование отходов и вторичных ресурсов в промышленности строительных материалов / А. С. Болдырев // Строительные материалы. 1989. №7. С. 5-7.
12. Сыркин Я. М. Силикатные материалы на основе пыли, улавливаемой из отходящих газов вращающихся печей / Я. М. Сыркин, Э. М. Гольдшмидт // Строительные материалы. 1961. №2. С. 17-19.
13. Куатбаев К. К. Силикатные бетоны из побочных продуктов промышленности / К. К. Куатбаев. М.: Стройиздат, 1981. 246 с.
14. Сулейменов А. Т. Вяжущие материалы из побочных продуктов промышленности / А. Т. Сулейменов. М.: Стройидат, 1986. 189 с.
15. Терновая Е. А. Использование пыли вращающихся печей цементных заводов / Е. А. Терновая // Строительные материалы, изделия и санитарная техника. 1987. №10. С. 22-23.
16. Спесивцев Ю. А. Изготовление местного вяжущего на основе пыли электрофильтров вращающихся печей / Ю. А. Спесивцев // Строительные материалы. 1963. С. 18-19.
17. Свод правил по проектированию и строительству. Приготовление и применение растворов строительных: [СП 682-101-98]. М.: 1999 12 с.
18. Баталин Б. С. Местное вяжущее на основе пыли электрофильтров Ново-Пашийського цементного завода: Сб. Вяжущие материалы Сибири и Дальнего востока / Б. С. Наталин. Новосибирск: Наука, 1970. С. 283-287.
19. Алехин Ю. А. Экономическая эффективность использования вторичных ресурсов в производстве строительных материалов / Ю. А. Алехин, А. М. Любов. М.: Стройиздат, 1988. 344 с.
20. Македон Н. Л. Вяжущее на основе шлака и пыли, уловленной запечными электрофильтрами / Н. Л. Македон, С. А. Кругляк, И. М. Сидоченко, Н. С. Завгородний // Цемент. 1969. №4 С. 7-8.
21. Македон Н. Л. Пылешлаковый цемент шлакощелочное вяжущее из промышленных отходов / Н. Л. Македон // Шлакощелочные цементы, бетоны и конструкции: тез. докл. К., 1979. С. 54.
22. Глуховский В. Д. Грунтоцементы, содержащие пыль-унос клинкерообжигательных печей / В. Д. Глуховский, Н. Л. Македон // Шлакощелочные цементы, бетоны и кострукции: тез. докл. К., 1989. С. 35-36.
23. Волженский А. В. Минеральные вяжущие материалы / А. В. Волженский М.: Стройиздат, 1986. 464 с.
24. Глуховский В. Д. Шлакощелочные цементы и бетоны / В. Д. Глуховский, В. А. Пахомов К.: Будівельник, 1978. 174 с.
25. Методические рекомендации по проектированию дорожных одежд с основаниями из материалов, укрепленными неорганическими вяжущими. М.: СоюздорНИИ, 1985. 25с.
26. Методические рекомендации по применению низкомарочных каменных материалов и загрязненных песков, обработанных неорганическими вяжущими. М.: СоюздорНИИ, 1990. 31 с.
27. Дворкин Л. И. Снижение расхода цемента и топлива в производстве сборного железобетона / Л. И. Дворкин. К.: Вища шк., 1985. 99 с.
28. Малинина Л. А. Снижение энергозатрат путем рационального выбора цементов / Л. А. Малинина // Бетон и железобетон. 1983. №3. С. 8-9.
29. Соболь Х. С. Концепція застосування модифікованих композиційних цементів у будівельному виробництві / Х. С. Соболь // Вісн. Нац. ун-ту «Львівська політехніка «Теорія і практика будівництва». 2004. №520. С. 179-182.
30. Дмитриев А. М. Теоретические и экономические основы технологи многокомпонентных цементнов / А. М. Дмитриев, В. В. Тимашев // Цемент. 1981. №10. С.1-3.
31. Саницький М. А. Малоенергомісткі композиційні цементи / М. А. Саницький, Х. С. Соболь, О. Т. Позняк, О. Т. Мазурак // Вісн. Нац. ун-ту „Львівська політехніка”. 2001. №426. С. 37-40.
32. Саницький М. А. Модифіковані композиційні цементи / М. А. Саницький, Х. С. Соболь, Т. Е. Марків Львів: Вид. Львівської політехніки, 2010. 130 с.
33. Рунова Р. Ф. Технологія модифікованих будівельних розчинів / Р. Ф. Рунова, Ю. Л. Косовський. К.: КНУБА, 2007. 256 с.
34. Дворкин Л. И. Основы бетоноведения / Л. И. Дворкин, О. Л. Дворкин. М.: С-Петербург, 2006. 692 с.
35. Баженов Ю. М. Модифицированные высококачественые бетоны / Ю. М. Баженов, В. С. Демьянова, В. И. Калашников. М.: Изд-во АСВ, 2006. 368 с.
36. Батраков В. Г. Модифицированные бетоны. Теория и практика / В. Г. Батраков М., 1992. Вып. 2.
37. Бабаев Ш. Т. Особенности технологии и свойств бетонов на основе вяжущих низкой водопотребности / Ш. Т. Бабаев, М. Ф. Башлыков, Ю. В. Сорокин // Промыленность строит. материалов. Сер. 3 М.: ВНИИЭСМ, 1992. Вып. 2.
38. Бабаев Ш. Т. Эффективные вяжущие низкой водопотребности / Ш. Т. Бабаев, Н. В. Башлыков, Б. Э. Юдович // Экономия цемента и повышение качества бетона в производстве сборного железобетона. М., 1990. С. 71-76.
39. Бабаев Ш. Т. Основные принципы получения высокоэффективных вяжущих низкой водопотребности / Ш. Т. Бабаев, Н. В. Башлыков, В. Н. Сердюк // Промышленность строительных материалов. Сер. 3. М.: ВНИИЭСМ, 1991. Вып.1.
40. Мчедлов-Петросян О. П. Перспективы использования ПГПФ в технологии сборного железобетона / О. П. Мчедлов-Петросян, А. В. Ушеров-Маршак, С. Б. Москаленко // Бетон и железобетон. 1986. №9.
41. Трофимов Б. Я. Использование отхода производства ферросилиция / Б. Я. Трофимов, Л. Я. Горбунов, Л. Я. Крамар и др. // Бетон и железобетон. 1987. №4 С. 39-41.
42. Дворкин Л. И. Цементные бетоны с минеральными наполнителями / Л. И. Дворкин, В. И. Соломатов, В. Н. Выровой К.: Будівельник, 1991. 136 с.
43. Соломатов В. И. Развитие полиструктурной теории композиционных материалов / В. И. Соломатов // Изв. вузов. Стр-во и архитектура. 1985 №8. С. 58-64.
44. Дворкин Л. И. Эффект активных наполнителей в пластифицированных цементных бетонах / Л. И. Дворкин // Изв. вузов. Стр-во и архитектура. 1988. №9. С. 53-57.
45. Сычев М. М. Твердение вяжущих веществ / М. М. Сычев Л.: Стройиздат, 1974. 80 с.
46. Conference of silicate industry and silicate science: Adsorption of Superplasticizers on ettringite / F. Massazza, U. Costa, A. Barrila. Budapest, 1981. Р. 177-181.
47. Massazza F. Adsorption of Superplasticizers / F. Massazza, U. Costa, A. Barrila. American Concrete Institute, SP-681981. Р. 499-514.
48. Гершберг О. А. Технология бетонных и железобетонных изделий / О. А. Гершберг. М.: Стройиздат, 1971. 355 с.
49. Malhotra V. M. Superplasticizers: Their Effect on Fresh and Hardened Concrete/ V. M. Malhotra // Canmet Rept. Canady, 1979. Р. 23.
50. Рамачандран В. Наука о бетоне. Физико-химическое бетоноведение / В. Рамачандран, Р. Фельдман, Дж. Бодуэн М.: Стройиздат, 1986. 278 с.
51. Калашников В. И. Основы пластифицирования минеральных дисперсных систем для производства строительных материалов: автореферат дис. на здобуття наук. ступеня докт. техн. наук. Воронеж, 1996. 34 с.
52. Калашников В. И. О реологической эффективности суперпластификаторов и гидратационной активности цементов / В. И. Калашников, А. А. Борисов, В. М. Тростянский и др. // Вопросы планировки и застройки городов. Пемза: ПДНГП, 1997. С. 182-183.
53. Калашников В. И. Основы пластифицирования минеральных дисперсных систем для производства строительных материалов: автореферат дис. на здобуття наук. ступеня докт. техн. наук. Воронеж, 1996. 34 с.
54. Аганин С. П. Бетоны низкой вдопотребности, модифицированные кварцевым наполнителем / С. П. Аганин, Н. В. Амосов, В. Д. Кузменко, В. И. Соломатов // Состояние и пути экономии цемента в строительстве: сб. науч. тр. Ташкент, 1990. С. 153-158.
55. Соломатов В. И. Интенсивная технология бетонов / В. И. Соломатов, М. К. Тахиров. М.: Стройиздат, 1989. 264 с.
56. Соломатов В. И. Пути активизации наполнителей композиционных строительных материалов / В. И. Соломатов, Л. И. Дворкин, С. М. Чудновский // Изв. вуз. „Стр-во и архитектура”. 1987. №1. С. 60-63.
57. Круглицкий Н. Н. Способы модификации микронаполнителей / Н. Н. Круглицкий, Г. Р. Вагнер, Е. И. Прийма, И. А. Кулин // Строительные материалы и конструкции. 1981. №4. С. 27-33.
58. Удачкин И. Б. Активность кремнесодержащих веществ / И. Б. Удачкин, Л. Д. Драгнирецкая, А. С. Семидидько и др. // Строит. материалы и конструкции 1986. №4 С. 25.
59. Овчаренко Ф. Д. О механизме влияния тонкомолотых добавок на свойства цементного камня / Ф. Д. Овчаренко, В. И. Соломатов, В. М. Казанский и др. // Докл. АН СССР. 1985. Т.284, №2. С. 318- 403.
60. Сергеев А. М. Использование в строительстве отходов энергетической промышленности / А. М. Сергеев. К.: Будівельник, 1984. 120 с.
61. Урьев Н. В. Высоконцентрированные дисперсные системы / Н. В. Урьев М.: Химия, 1980. 320 с.
62. Басин В. Е. Адгезионная прочность / В. Е. Басин М.: Химия, 1981. 208 с.
63. Урьев Н. Б. Коллоидный цементный клей и его применение в строительстве / Н. Б. Урьев, Н. В. Михайлов М.: Стройиздат, 1967. 175 с.
64. Физико-химическая механика дисперсных структур: [под ред. П. А. Ребиндера]. М.: Наука, 1966. 400 с.
65. Выровой В. Н. Макроструктура бетона как композиционного материала / В. Н. Выровой, В. И. Соломатов // Повышение долговечности бетонов транспортних сооружений. М.: МИИТ, 1986. С. 55-59.
66. Выровой В. М. Механизм формирования внутренних поверхностей раздела при твердении строительных композиционных материалов: сб. науч. тр. СибАДИ / В. М. Выровой. Омск, 1983. С. 2-10.
67. Соболь Х. С. Механо-хімічна активізація портландцементів з мінеральними добавками / Х. С. Соболь, М. П. Петрук, Н. И. Петровська // Вісн. ун-ту «Львівська політехніка» 1997. №332. С. 252-255.
68. Хаютин Ю. Г. Монолитный бетон / Ю. Г. Хатин. М.: Стройиздат, 1991. 573 с.
69. Дворкин Л. И. Эффективные цементно-зольные бетоны / Л. И. Дворкин, О. Л. Дворкин, Ю. А. Корнійчук. Ровно, 1998. 196 с.
70. Sanytsky M. Composite cements for energy-saving concrete technologies/ M. Sanytsky, Kh. Sobol, T. Markiv, W. Bialczak // Praca zbiorowa «Budownictvo o zoptymalizowanym potencjale energetycznym». - Crestochova (Poland), 2004. Р. 373-377.
71. Соболь Х. С. Концепція застосування модифікованих композиційних цементів у будівельному виробництві / Х. С. Соболь // Вісн. Нац. ун-ту «Львівська політехніка». 2004. №520. С. 179-182.
72. Borsoi A. Superplasticized Concretes with Slag-Fly Ash Portland Cement / A. Borsoi, S. Collepardi, L. Copolla, R. Troli // Proc. Sixth CANMET/ACI International Conference on Superplasticizers in Concrete. Nice (France), 2000. Р. 93-103.
73. Волженский А. В. Минеральные вяжущие вещества / А. В. Волженский М.: Стройиздат, 1986. 484 с.
74. Батраков В. Г. Пластифицирующий эффект суперпластификатора в зависимости от состава цемента / В. Г. Батраков, Г. Е. Тюрина, В. Р. Фаликман // Бетон с эффективными модифицирующими добавками. М., 1985. С. 8-14.
75. Лещинский М. Ю. Испытания бетона / М. Ю. Лещинский - Стройиздат, 1980. 360 с.
76. Рекомендации по применению методов математического планирования эксперимента в технологии бетона. М.: НИИЖБ, 1982. 103 с.
77. Дворкін Л. Й. Розв"язування будівельно-технологічних задач методами математичного планування експерименту / Дворкін Л. Й., Дворкін О. Л., Житковський В. В. Рівне: НУВГП, 2011. - 174 с.
78. Dvorkin L. Mathematical Experiments Planning in Concrete Technology / L. Dvorkin, O. Dvorkin, Y. Ribakov. New York: Nova Science Publishers, 2012. - 146 p.
79. Шейкин А. Е. Структура, прочность и трещиностойкость цементного камня / А. Е. Шейки М.: Стройиздат, 1974. 192 с.
80. Теория цемента: [под ред. А. А. Пащенко]. К.: Будивельник, 1991. 168 с.
81. 7-th International Congress on the Chemistry of Cement Paris, 1980. 502 p.
82. Сычев М. М. Неорганические клеи / М. М. Сычев. Л.: «Химия», 1974. 160 с.
83. Крищенко П. В. Специальные шлакощелочные цементы / П. В. Крищенко. К.: «Будівельник», 1992. 192 с.
84. Добавки в бетон. [Справ. Пособие. Под ред. В. С. Рамачандрана]. М.: Стройиздат, 1988. 575 с.
85. Бабаев Ш. Т. Особенности технологии и свойств бетонов на основе вяжущих низкой водопотребности / Ш. Т. Бабаев, Н. Ф. Башлыков, Ю. В. Сорокин // Промыленность строит. материалов. Сер. 3. М.: ВНИИЭСМ, 1992. Вып. 2.
86. Урьев Н. В. Высококонцентрированные дисперсне системы / Н. В. Урьев М.: Химия, 1980. 320 с.
87. Баженов Ю. М. Получение бетона с заданными свойствами / Ю. М. Баженов, Г. И. Горчаков, Л. И. Алимов, В. В. Воронин. М.: Стройиздат, 1978. 54 с.
88. Глуховский В. Д. Грунтосиликаты / В. Д. Глуховский К.: Госстройиздат, 1959. 154 с.
89. Крищенко П. В. Долговечность шлакощелочного бетона / П. В. Крищенко, Е. К. Пушкарева К.: Будівельник, 1993. 224 с.
90. Глуховский В. Д. Производство бетонов и конструкций на основе шлакощелочных вяжущих / В. Д. Глуховский, П. В. Крищенко, Г. В. Румина К.: Будівельник, 1988. 143 с.
91. Powers T. C. Studies and physical properties of hardened Portland cement paste / T. C. Powers, T. L. Brownyard Proc. Amer.