ЗАКОНОМІРНОСТІ ТЕРМІЧНОГО МОДИФІКУВАННЯ ДЕРЕВИНИ ДУБА У ВУГЛЕКИСЛОМУ ГАЗІ : ЗАКОНОМЕРНОСТИ Термического модифицирования ДРЕВЕСИНЫ ДУБА в углекислом газе

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ЗАКОНОМІРНОСТІ ТЕРМІЧНОГО МОДИФІКУВАННЯ ДЕРЕВИНИ ДУБА У ВУГЛЕКИСЛОМУ ГАЗІ
  • Альтернативное название:
  • ЗАКОНОМЕРНОСТИ Термического модифицирования ДРЕВЕСИНЫ ДУБА в углекислом газе
  • Кол-во страниц:
  • 244
  • ВУЗ:
  • Національний лісотехнічний університет України
  • Год защиты:
  • 2013
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
    ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
    НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІСОТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ



    На правах рукопису

    Щупаківський Роман Богданович


    УДК 674.047


    ЗАКОНОМІРНОСТІ ТЕРМІЧНОГО МОДИФІКУВАННЯ ДЕРЕВИНИ ДУБА У ВУГЛЕКИСЛОМУ ГАЗІ


    05.23.06 Технологія деревообробки, виготовлення меблів та виробів з деревини

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата технічних наук









    Науковий керівник
    Максимів Володимир Михайлович
    доктор технічних наук, професор






    Львів 2013








    ЗМІСТ

    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ..
    ВСТУП
    1. АНАЛІЗ СТАНУ ПИТАННЯ ТА ПОСТАНОВКА ЗАВДАНЬ ДОСЛІДЖЕНЬ .
    1.1. Передмова
    1.2. Суть та основні принципи термічного модифікування деревини ......
    1.3. Аналіз основних способів термооброблення ....
    1.4. Властивості деревини дуба, що визначають хід процесу термічного модифікування
    1.4.1. Особливості структурної будови ..
    1.4.2. Теплофізичні властивості ..
    1.5. Загальна характеристика технології термічного модифікування деревини дуба у вуглекислому газі
    1.6. Висновки до розділу. Мета і завдання досліджень ..
    2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ КІНЕТИКИ ПРОЦЕСІВ ТЕПЛОМАСООБМІНУ ДЕРЕВИНИ ДУБА ПРИ ТЕРМІЧНОМУ МОДИФІКУВАННІ В СЕРЕДОВИЩІ ВУГЛЕКИСЛОГО ГАЗУ
    2.1. Вступ. Характеристика кінетики та основні принципи вибору математичної моделі для опису процесу ...
    2.2. Науково-методичні принципи визначення кінетичних характеристик процесу термічного модифікування деревини в середовищі вуглекислого газу при застосуванні моделі мультифазових перетворень .
    2.3. Побудова математичної моделі ..


    46
    2.4. Задання умов однозначності ...
    2.5. Висновки до розділу
    3. ДОСЛІДЖЕННЯ ЗМІНИ ГУСТИНИ ТЕРМІЧНО МОДИФІКОВАНОЇ ДЕРЕВИНИ ДУБА ..
    3.1. Вступ. Завдання досліджень .
    3.2. Аналіз методик визначення густини термічно модифікованої деревини ..
    3.3. Принцип та особливості використання методу високочастотної денситометрії для визначення густини деревини
    3.3.1. Експериментальна установка та підготовка взірців .
    3.3.2. Аналіз результатів експериментальних досліджень
    3.4. Статистичне моделювання впливу режимних параметрів процесу термічного модифікування деревини дуба на зміну її густини .
    3.4.1. Планування та методика проведення експерименту
    3.4.2. Математичний опис впливу технологічних факторів на зміну густини деревини дуба .
    3.4.3. Аналіз регресійних моделей ..
    3.5. Висновки до розділу
    4. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗПОДІЛУ ТЕМПЕРАТУРИ ТА ВОЛОГОСТІ ДЕРЕВИНИ ДУБА В ПРОЦЕСІ ТЕРМІЧНОГО МОДИФІКУВАННЯ В СЕРЕДОВИЩІ ВУГЛЕКИСЛОГО ГАЗУ
    4.1. Концепція експериментального дослідження ...
    4.2. Методика проведення досліджень ..


    4.2.1. Експериментальна установка для дослідження процесу та характеристика вимірювального обладнання
    4.2.2. Методика визначення розподілу вологості та температури за товщиною матеріалу в процесі модифікування .
    4.2.3. Планування та проведення експериментальних досліджень ..
    4.3. Реалізація математичної моделі та результати моделювання ..
    4.4. Аналіз результатів експериментальних і розрахункових полів вологості та температури в процесі термічного модифікування
    4.5. Аналіз закономірностей впливу змінних режимних параметрів та теплофізичних параметрів матеріалу на протікання процесу термічного модифікування
    4.6. Основні принципи побудови режимів термічного модифікування деревини у вуглекислому газі
    4.7. Висновки до розділу
    5. АПРОБУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ
    5.1. Виробнича перевірка розроблених режимів термічного модифікування деревини дуба ...
    5.2. Результати виробничих досліджень ...
    5.3. Висновки до розділу
    ВИСНОВКИ ...
    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ...
    ДОДАТКИ ..




    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
    mд.р. маса деревини в абсолютно сухому стані, кг;
    Vд.р. об`єм деревинної речовини, м3;
    W вміст вологи в деревині, %;
    Ws.p. вологість деревини в точці насичення, %;
    Wmax максимальна вологість деревини, %;
    Ji густина потоку маси (вологи), кг/(м2·c);
    індекс v водянапара;
    b зв’язана волога;
    fвільна волога;
    s суміш повітря, діоксиду вуглецю та органічних речовин.
    l1, l2 геометричні розміри взірця, м;
    mv. молярна маса пари, кг/моль;
    D коефіцієнт дифузії, м2/с;
    R універсальна газова стала, Дж/(моль·К);
    λ коефіцієнт теплопровідності,Вт/м·К
    Pv парціальний тиск парів води, Па;
    Sv ентропія, Дж/K;
    Cp питома теплоємність, Дж/(кг·К);
    Psv парціальний тиск насичення водяної пари, Па;




    Ср0теплоємність деревини в абсолютно сухому стані, Дж/кг·К;
    Срw. теплоємність води, Дж/кг·К
    ρ густина матеріалу, кг/м3;
    ρd. густина деревини в абсолютно сухому стані, кг/м3;
    ρw. густина води, кг/м3;
    ρ’1 густина деревини до термічного модифікування, кг/м3;
    ρ2 густина термічно обробленої деревини, кг/м3;
    kf відносна проникливість деревини, м2/(H·c);
    гранична відносна проникливість, м2/(H·c);
    hi питомий тепловміст і-го компоненту, Дж/кг;
    µl динамічна в`язкість вологи, Па/с;
    пористість деревини, %;
    r0 питома теплота пароутворення, Дж/кг.
    αi коефіцієнт теплообміну, Вт/м2·°С;
    n вектор зовнішньої нормалі границі області Ω;
    TСО2+A температура агента обробки, °С;
    R визначальний розмір пиломатеріалу, м;
    βi коефіцієнт вологообміну, м/c;
    U вологовміст деревини, кг/кг;
    DСО2+A бінарний коефіцієнт дифузії агента обробки, м2/с;
    Re число Рейнольдса;
    Sc число Шмідта;
    Sh число Шервуда;
    Nu число Нусельта;
    Pr число Прандтля;
    швидкість циркуляції агента обробки в камері, м/с;
    μ динамічна в`язкість агента обробки, Па/с;
    k сталаБольцмана, Дж/К;
    MCO2 молекулярна маса діоксиду вуглецю, а.о.м.;
    MA. молекулярна маса повітря, а.о.м.;
    ΩD інтеграл зіткнення для дифузії;
    ni число молекул в одиниці об’єму;
    характерна відстань (силовий потенціал суміші СО2-повітря), Å;
    ɛ характерна енергія (енергетичний потенціал Ленарда-Джонса);
    W критерій Шапіро-Уїлка;
    B критерій Бартлетта;
    ua квантіль нормального розподілу;
    Т температура термообробки деревини, °С;
    ν швидкість нагрівання при модифікуванні, °С/год;
    τ час витримки матеріалу при температурі модифікування, год;

    ВЧД високочастотна денситометрія;
    ІЧС інфрачервона спектроскопія;
    ТМД термічно модифікована деревина.






    ВСТУП
    Актуальність теми. Тенденція до зниження можливостей використання хімічно обробленої деревини, в умовах домінування принципу екологізації виробництв, постійно зростаючих вимог до самих хімічних модифікаторів, що, зокрема, підтверджується забороною Єврокомісії застосовувати деревину оброблену антисептиками, які містять солі важких металів, та аналогічними заборонами ініційованими США і Канадою, вимагають розроблення та впровадження нових енергоефективних технологій глибинного модифікування деревинних матеріалів.
    Інтенсивні дослідження з розробки методів покращення експлуатаційних характеристик деревини та підвищення її довговічності проводяться впродовж тривалого часу. Найбільш широке застосування отримало термічне модифікування деревини, ринок споживання продукції якого в останні роки постійно розширюється. Існуючі технології, як правило, створювались шляхом проб і помилок” і до сьогодні практична їх реалізація створює чимало проблем, зокрема технічного характеру.
    Не зважаючи на те, що технологія виготовлення термічно модифікованої деревини, як така, що дозволяла б отримати екологічно чистий продукт із задовільними фізико-механічними властивостями та зовнішнім виглядом, досліджується впродовж тривалого часу, чіткої методології розрахунку раціональних режимів процесу для визначених порід все ще не розроблено; не існує й конкретних рекомендацій щодо вибору температурного режиму і тривалості обробки, залежно від необхідних якостей готового продукту; триває пошук ефективних способів запобіганню уникнення можливого займання деревини, що піддається термічному обробленню; здійснюються пошуки здешевлення виготовлення продукції шляхом розробки нових конструкцій камер, використання інноваційних систем теплозабезпечення, енергоносіїв, агентів обробки, тощо.
    Виходячи з вище описаної проблематики, постає ряд завдань науково-дослідного рівня, що обумовлюють актуальність обраної тематики досліджень дисертаційної роботи.
    Мета роботи встановлення на основі теоретичних та експериментальних досліджень закономірностей нестаціонарного вологоперенесення та розподілу температури деревини дуба під час термічного оброблення в середовищі вуглекислого газу, обґрунтування вибору параметрів процесу та формулювання основних принципів розроблення режимів термічного модифікування.
    Для досягнення вказаної мети необхідно розв’язати такі завдання:
    · провести аналіз процесів, що проходять в деревині під час термічного оброблення в інертній атмосфері вуглекислого газу;
    · розробити методику моделювання динаміки процесу термообробки із застосуванням сучасних методів математичного аналізу;
    · встановити закономірності впливу режимних параметрів процесу модифікування на зміну об’ємної маси деревинної речовини дуба;
    · провести експериментальні дослідження розподілу вологості та температури за поперечним перетином пиломатеріалу в процесі термічної обробки в середовищі діоксиду вуглецю, порівняти експериментальні дані з результатами чисельного моделювання;
    · встановити закономірності впливу режимних параметрів процесу та розмірних характеристик матеріалу на кінетику термооброблення;
    · запропонувати допустимі значення режимних параметрів за умови енергоефективності проходження процесу та забезпечення якісних показників матеріалу;
    · провести промислове апробування результатів досліджень.
    Об’єкт дослідження технологія термічного модифікування деревини дуба в середовищі вуглекислого газу.
    Предмет дослідження закономірності процесів тепло- та вологоперенесення в деревині дуба при термічному модифікуванні, вплив факторів на динаміку проходження процесу.
    Методи дослідження. Для вирішення зазначених завдань дослідження використовувались: аналітичні методи математичної фізики для розробки та метод скінченних елементів для реалізації математичних моделей. Експериментальні дослідження по визначенні густини деревини, розподілу температури та вологості виконували згідно зі стандартними методиками: вологість ваговий метод, температура метод контактної термометрії, густина метод високочастотної денситометрії. Для зменшення системних похибок під час проведення дослідів застосовано метод рандомізації. Оброблення експериментальних даних виконано методом статистичного аналізу. У процесі дослідження використовували табличний процесор Microsoft Excel 2010, пакети для статистичної обробки даних Statistica 10, IBM SPSS Statistic 20, програмний пакет COMSOL Multiphysics 4.2.
    Наукова новизна одержаних результатів. На основі виконаних теоретичних та експериментальних досліджень у роботі одержано наступні результати:
    · розроблено нову математичну модель розподілу температури та вологості деревини дуба в процесі термічного модифікування у вуглекислому газі, яка враховує особливості використання суміші газів вологе повітря-діоксид вуглецю як агента обробки;
    · вперше для визначення густини деревини дуба при термічному модифікуванні використано метод високочастотної денситометрії, що дало змогу виконати дослідження її зміни в межах річного приросту одного зразка до та після теплового оброблення;
    · встановлено нові закономірності та отримано регресійні залежності зміни густини деревини дуба від впливу режимних параметрів процесу термооброблення, що дають змогу прогнозування зміни міцнісних, теплових та інших фізико-механічних властивостей матеріалу, в процесі чи внаслідок його термічного модифікування;
    · встановлено основні закономірності впливу режимних параметрів, розмірних характеристик матеріалу його вологості та типу середовища модифікування на протікання процесу термообробки, на основі яких створено нові та удосконалено існуючі режими термічного модифікування деревини дуба в умовах забезпечення вимог щодо якісних показників матеріалу;
    · запропоновано практичні рекомендації та сформульовано основні принципи регулювання режимних параметрів процесу термооброблення, що враховують стадійність його проходження та дають можливість створення адаптивної автоматичної системи контролю та керування.
    Обгрунтованість і достовірність результатів дослідження. Достовірність і обгрунтованість наукових положень, висновків і рекомендацій забезпечується: коректними допущеннями при заміні реальних процесів їх математичними моделями; сучасними засобами наукового дослідження; використанням положень теорії тепломасообміну для капілярно-пористих тіл; концепціями теорії конвективних потоків і гідравлічної теорії руху газів; оцінкою адекватності результатів, отриманих з використанням розрахункової методики, фактичним явищам тепломасообміну в матеріалі; відповідністю результатів теоретичних досліджень з експериментальними даними; апробацією та практичною реалізацією роботи.
    Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених досліджень дозволяють науково обґрунтувати та встановити закономірності процесу термічного модифікування деревини дуба в інертній атмосфері вуглекислого газу. Розроблена математична модель покладена в основу автоматичної системи контролю та управління термокамерою. На основі отриманих результатів та розрахунків чисельного моделювання встановлено закономірності протікання процесу та сформульовано основні принципи побудови режимів термічного модифікування деревини дуба в середовищі СО2.
    Результати досліджень використані при проектуванні термокамери та автоматизованої системи контролю і управління процесом MST-201 та розробленні технології термічного модифікування деревини у вуглекислому газі компанією AMS Elektronik” Sp.z o.o. (м. Щанець, Польща).
    Розробки дисертаційної роботи також використовуються у навчальному процесі Національного лісотехнічного університету України при викладанні дисципліни Сушіння і захист деревини”.
    Особистий внесок здобувача. полягає у виборі теми, аналізі стану проблеми, формуванні мети та завдань досліджень, розробленні основних положень дисертації, а також виборі наукових підходів до вирішення завдань теоретичного та практичного характеру, аналізі та узагальненні отриманих результатів. Автору належать основні ідеї опублікованих статей. Здобувач приймав безпосередню участь в проектуванні, та пусконалагоджувальних роботах камери для термічного модифікування деревини та створенні системи автоматичного керування та контролю.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи, її окремі розділи і результати обговорювались на:
    · Міжнародній науковій конференції Стан та перспективи розвитку деревообробки” (м. Львів, НЛТУ України, 17-18 травня 2011 р.);
    · 8-й Регіональній конференції Northern European Network for Wood Science and Engineering (WSE)” (1314. 09. 2012, Kaunas, Litauen);
    · науково-технічних семінарах кафедри технології деревообробки Університету сталого розвитку Еберсвальде (січень квітень 2012р., Еберсвальде, Німеччина);
    · 62-й науково-технічній конференції професорсько-викладацького складу, наукових працівників, докторантів та аспірантів технологічного факультету НЛТУ України (10-11 травня 2012 р., НЛТУ України, Львів);
    ·
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    У дисертації вирішено актуальну наукову задачу встановлення закономірностей процесу термічного модифікування деревини дуба у вуглекислому газі, що має важливе значення для вибору параметрів процесу та формулюванні основних принципів розробки режимів термооброблення за умови забезпечення необхідної якості продукції.
    1. Результати проведеного аналізу сучасних способів термічного модифікування деревини засвідчили, що проблема створення енергоефективних і безпечних технологій, незважаючи на проведену значну дослідницьку роботу, вирішена лише частково. Не достатність обсягів теретичних досліджень тепломосообмінних процесів, динаміки зміни густини та структури термічно модифікованої деревини свідчать про необхідність здійснення грунтовних теоретичних та експериментальних досліджень, які сприятимуть розробленню нових та удосконаленню існуючих раціональних режимів теплового модифікування пиломатеріалів.
    2. На основі загальних законів термодинаміки у системі капілярно-пористий матеріал агент обробки сформульовано нову математичну модель розподілу температури та вологості деревини при термообробленні з врахуванням впливу середовища модифікування.
    3. Здійснено статистичне моделювання впливу факторів процесу термооброблення деревини на динаміку зміни її густини. Встановлено, що залежно від регулювання режимних параметрів, величина зміни густини деревини дуба коливається в межах 12,3 - 20,6% в ранній та 4,3 - 12,7% в пізній зонах відповідно. На основі виконаних експериментальних досліджень отримано адекватну та відтворювану регресійну залежність, що описує закономірності впливу температури модифікування, часу витримки та швидкості нагрівання деревини дуба на зміну її об’ємної маси.
    4. Проведено аналіз експериментальних даних та результатів чисельного моделювання зміни вологовмісту та температури деревини дуба при модифікуванні у вуглекислому газі. Методами математичної статистики доведено адекватність розробленої моделі; відхилення від результатів експериментальних досліджень при моделюванні розподілу температури та вологості не перевищують 7,2% та 8,9% відповідно.
    5. На основі результатів чисельного моделювання встановлено основні закономірності впливу режимних параметрів процесу, розмірних характеристик матеріалу та його початкової вологості, а також виду агента обробки на кінетику процесу термооброблення.
    6. Сформульовано основні принципи побудови та запропоновано нові режими для термічного модифікування деревини дуба у середовищі вуглекислого газу. Розроблено рекомендації щодо регулювання температури середовища, швидкості нагрівання, потенціалу сушіння та концентрації діоксиду вуглецю на всіх стадіях процесу термооброблення залежно від розмірно-якісних показників оброблюваного матеріалу.
    7. За результатами виробничої апробації розроблених режимів на AMS Elektronik” Sp.z o.o встановлено відповідність отриманої продукції ряду вимог щодо показників якості: відсутність видимих дефектів модифікування, рівномірність розподілу вологи за товщиною матеріалу (в межах до 1,8%), відхилення вологості від середнього значення по штабелю (не перевищує 1,5%) та рівномірність кольору по глибині. Отримані дані підтверджуються результатами виробничих досліджень та дають змогу констатувати ефективність використання запропонованих режимів модифікування.






    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
    1. Андрашек Й.В. Аналіз зміни механічних властивостей термічно модифікованої деревини клена (Acer pseudoplatanus L.) та ялини звичайної (Picea abies K.) шляхом дослідження її пористої структури / Андрашек Й.В., Щупаківський Р.Б. // Науковий вісник НЛТУ: зб. наук. - техн. праць. Львів : НЛТУ. 2012. Вип. 22.01. С. 97-100.
    2. Ахметова Д.А. Разработка энергосберегающей технологии термомодифици-рования древесины : Дис. канд. техн. наук. - Казань.: 2009. C. 150.
    3. Баланцева Н.Б. Совершенствование технологии конвективной сушки пиломатериалов на основе моделирования динамики процесса: Дис. канд. техн. наук. Архангельск: 2010. C. 147.
    4. Білей П.В., Павлюст В.М. Сушіння і захист деревини. Львів: 2008. C. 312.
    5. Большее Л.Н., Смирнов Н.В. Таблицы математической статистики. М.: Наука. Главн. редакция физико-математ. литературы, 1983 C. 416.
    6. Бояринов А.И., Кафаров В.В. Методы оптимизации в химической технологии. - М.: Химия, 1975. C. 578.
    7. Вихров В. Е. Строение и физико-механические свойства древесины дуба. М.: АН СССР, 6, 1954. C. 263.
    8. Вінтонів І.С., Сопушинський І.М. Деревинознавство 2-ге вид., [доповн.] Львів: "Апріорі", 2007. C. 321.
    9. Губер Ю.М. Експериментальні дослідження зміни фізико-механічних властивостей деревини в процесі вакуумно-кондуктивного термічного оброблення / Губер Ю.М., Гуменюк Ж.Я. // Науковий вісник НЛТУ: зб. наук. - техн. праць. Львів : НЛТУ. 2010. Вип. 20.2. С. 92-99.
    10. Казакавичюс К.А. Приближенные формулы для статистической обработки резульрезультатов механических испытаний. // Завод, лаб. 1988. Т. 54, № 12 С. 82-85.
    11. Кантер К.Р. О тепловых свойствах древесины. // Деревообраб, пром-ть. № 7, 1957. С. 17-18.
    12. Кислицин А.Н. Исследования химизма термораспада компонентов древесины. Автор. дисс. д-р хим. наук. Ленинград: ЛТА им. Кирова, 1974. С. 35.
    13. Кислицин А.Н. Пиролиз древесины: химизм, кинетика, продукты, новые процессы. М.: Лесная промышленность, 1990. С. 312.
    14. Кобзарь А.И. Прикладная математическая статистика для инженеров и научных работников - Изд. 2-е, испр. - Москва : Физматлит., 2012. С. 816.
    15. Козловский Н.И. Сухая перегонка органических веществ. Скипидар, канифоль и канифольные масла. - Казань, 1992. С. 676.
    16. Лыков А.В. О системах дифференциальных уравнений тепломассопереноса в капиллярно-пористых телах. - ИФЖ, - 1974. - T.XXVL № 1. - С. 18-25.
    17. Лыков А.В., Ауэрман Л.Я. Теория сушки коллоидных капиллярно-пористых материалов пищевой промышленности. - М.: Пищепромиздат, 1946 С. 288.
    18. Лыков А.В., Михайлов Ю.А. Теория тепло- и массопереноса. - М.-Л.: Госэнергоиздат, 1963. С. 535.
    19. Максимів В.М. Використання методу високочастотної денситометрії для оцінки зміни щільності деревини дуба при термічному модифікуванні в середовищі вуглекислого газу / Максимів В.М., Андрашек Й.В., Щупаківський Р.Б. // наукові праці Лісівничої академії наук України: зб. наук. - техн. праць. Львів : РВВ НЛТУ України. 2012. вип.10 С. 83-90
    20. Мартыненко О.Г., Павлюкевич Н.В. Тепло- и массоперенос в пористых средах. // ИФЖ. - 1998. - Т. 71. - № 1. - С. 5-18.
    21. Орлов А.И. Прикладная статистика. — М.: Экзамен, 2006. С. 672.
    22. Оуэн Д.Б.Сборник статистических таблиц. Изд. 2-е, испр. М.: ВЦ АН СССР, 1973. С. 586.
    23. Пижурин А.А., Розенблит М.С. Исследования процессов деревообработки М.: Лесн. пром-сть, 1984 С. 232.
    24. Полубояринов О.И. Плотность древесины / О. И. Полубояринов. М.: Лесная промышленность, 1976. С. 160.
    25. Руденко В. М. Математична статистика. К.: Центр учбової літератури, 2012. С. 304.
    26. Серговский П.С. Гидротермическая обработка и консервирование древесины. - М.: Лесн. пром-ть, 1981. С. 314.
    27. Ситник В. Ф., Орленко Н. С. Імітаційне моделювання. — К.: КНЕУ, 1999. С. 208.
    28. Соколовський Я. І. Моделювання та оптимізація технологічних режимів сушіння деревини / Я. І. Соколовський, А. В. Бакалець // Вісник Національного університету «Львівська політехніка» : Комп’ютерні науки та інформаційні технології. Львів : НУ «Львівська політехніка». 2008. Вип. 629. С. 105-111.
    29. Уголев Б.Н. Деформативность древесины и напряжения при сушке. М.: Лесн. пром-сть, 1971. С. 174.
    30. Уголев Б.Н. Древесиноведение с основами лесного товароведения: Учебник для вузов. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Лесн. Пром-сть, 1986. С. 368.
    31. Халафян А.А. STATISTICА 6. Статистический анализ данных. 3-е изд. Учебник — М: ООО «Бином-Пресс», 2007. С. 512.
    32. Чудинов Б.С. Теория тепловой обработки древесины. — М.: Наука, 1968. С. 255.
    33. Шубин Г.С. Сушка и тепловая обработка древесины. М.: Лесн. пром-сть, 1990. С. 336.
    34. Baehr H.D. Thermodynamik, 14th ed., Berlin: Springer 2009. P. 6869.
    35. Baronas R., Ivanauskas F., Sapagovas M. Modelling of wood drying and influence of lumber geometry on drying dynamics, Nonlinear Anal. / Baronas R., Ivanauskas F., Sapagovas M. //: Modelling Control 4 1999. P. 1122.
    36. Bekhta P. Effect of temperature on color and strength of spruce wood / Bekhta P., Niemz P. // Holzforschung 57, 2003. P. 539546.
    37. Burmester A. Dimensional stabilisation of wood. International Research Group on Wood Preservation, Doc. No. IRG/WP 3171, 1981.
    38. Chapman S., Cowling T.G. The Mathematical Theory of Non-uniform Gases, Cambridge, New York, 1961. Р. 510.
    39. DIN 52180. Testing of wood; sampling and cutting, principles. DIN 52180-1-1977.
    40. DIN 52182. Testing of wood; determination of density. Standart. DIN 52182:1976-09.
    41. Dushman S, Lafferty J. Scientific Foundations of Vacuum Technique. Willey New-Yourk, 1962. P. 806.
    42. Eitelberger J. Modeling of transport processes in wood. Development and validation of multiscale homogenization model for transport properties of softwood. VMD Verlag Dr. Muller, 2011. P. 117.
    43. EN-133. Wood preservatives. Test method for determining the protective effectiveness against wood destroying basidiomycetes. Determination of the toxic values. EN 113:1997.
    44. Femlab® 3.1 Reference Manual. Burlington, MA: Comsol Inc.; 2006
    45. Finnish Thermowood Association. Thermowood Handbook. Wood Focus Oy, Helsinki, Finland, 2003. Р. 66.
    46. Garrote G. Mild autohydrolysis: an environmentally friendly technology for xylooligosaccharide production from wood / Garrote G., Domínguez H., Parajó J.C. // Journal of Chemical Technology and Biotechnology, 77.11, 1999. P. 1101-1109.
    47. Gunduz G. The density, compression strength and surface hardness of heat-treated hornbeam (Carpinus betulus) wood / Gunduz G., Korkut S., Aydemir D. // Maderas. Ciencia y tecnología 11(1), 2009. P. 61-70.
    48. Hill CAS Wood modification. Chemical, thermal and other processes.Wiley, New York, 2006. Р. 238.
    49. Incropera F.P., DeWitt D.P. Fundamentals of Heat and Mass Transfer. John Wiley & Sons, New York, USA, 2002. Р. 319.
    50. International ThermoWood Association Production statistics, 2012. Р. 8.
    51. ISO 554. Standard atmospheres for conditioning and/or testing; Specifications. ISO 554:01-07-1976.
    52. Keey R.B. Drying of Loose and Particulate Materials. Hemisphere Publishing, New York, 1992. Р. 247.
    53. Kocaefe D. Comparison of different models for the high-temperature heat-treatment of wood / Kocaefe D., Younsi R., Poncsak S., Kocaefe Y. // Int. J. Therm. Sci. 2007, 46. P. 707-716.
    54. Korkut S. The effects of heat treatment on physical and technological properties and surface roughness of European Hophornbeam (Ostrya carpinifolia Scop.) wood / Korkut S., Alma M., Elyildirim Y.K. // African Journal of Biotechnology Vol. 8 (20), 2009. P. 5316 - 5327.
    55. Langrish T.A.G. Modeling the temperature profiles withinboard during the high temperature drying of Pinus radiata timber: the influence of airflow reversals / Langrish T.A.G., Pang S., Keey R.B. // International Journal of Heat and Mass Transfer 38, 1995. P. 189205.
    56. Leon G. Thermal characterization of pine wood by photoacoustic and photothermal techniques / Leon G., Cruz-de-Leon J. // Holz Roh - und Werkstoff, 2000, 58. P. 241-246.
    57. Luikov A.V. Systems of differential equations of heat and mass transfer in capillary-porous bodies. Int J Heat Mass Transfer, 18, 1975. Р. 1-14.
    58. MacLean J.D. Rate of disintegration of wood under different heating conditions. Proceedings of the American Wood Preservers Association, 47, 1951. P.155-169.
    59. Maksymiv V.M. Thermally modified wood: technologies, trends and prospects / Maksymiv V.M., Andrashek J. V., Shchupakivskyy R.B. // Forestry, Forest, Paper and Woodworking Industry. Collection of scientific and technical works. Lviv: NUFWT of Ukraine. − 2010, pub. 36. − P. 45-48.
    60. Maksymiv V.M. Statistical simulation of wood density changes due to thermal treatment in carbon dioxide atmosphere / Maksymiv V.M., Andrashek J. V., Shchupakivskyy R.B., Bilyk S.I. // Forestry, Forest, Paper and Woodworking Industry. Collection of scientific and technical works. Lviv: NUFWT of Ukraine. − 2012, pub. 38 − P. 56-61.
    61. Malan A.G. Modelling coupled heat and mass transfer in drying nonhygroscopic capillary particulate materials / Malan A.G, Lewis R.W. // Commun Numer Meth Eng. 19, 2003. P. 669-677.
    62. Manninen A. Comparing the VOC emissions between air-dried and heattreated Scots pinewood / Manninen A., Pasanen P., Holopainen J.K. // Atmos Environ 36, 2002. P. 1763-1768.
    63. Militz H. Thermal treatment of wood: European processes and their background. International Research Group on Wood Preservation, Doc. No. IRG/WP, 02. 2002. Р. 402-410.
    64. Militz H. Heat Treatment Technologies in Europe: Scientific Background and Technological State-of-Art. (In: Proceedings of Conference on "Enhancing the durability of lumber and engineered wood products" February 11-13, 2002, Orlando. Forest Products Society, Madison, US.)
    65. Mills A. Heat and Mass Transfer. CRC Press, Boca Raton, 1994. Р. 216.
    66. Moore, Walter. Physical Chemistry, 4th ed., Prentice-Hall, Englewood Cliffs, New Jersey, 1972. Р. 191.
    67. Moyne C. Contribution a` l’e´tude du transfert simultane´ de chaleur et de masse lors du se´chage sous vide d’un bois re´sineux. PhD Thesis. Nancy, France: Nancy University, 1982. Р. 117.
    68. Mujumdar A. S. Advances in Drying. Hemisphere Pub., Washington, D.C. 1, 1983. Р. 301.
    69. Neufeld P. D., Janzen A. R., Aziz R. A. J. Chem. Phys., 57, 1972. Р. 1100.
    70. Niemz P. Physik des Holzes und der Holzwerkstoffe. DRW Verlag. Leinfelden-Echterdingen, 1993. Р. 243.
    71. Pfriem A. Alteration of the pore structure of spruce (Picea abies (L) Karst) and maple (Acer pseudoplatanus L) due to thermal treatment as determined by helium pycnometry and mercury intrusion porosimetr / Pfriem A., Zauer M., Wagenführ A. // Holzforschung. 63, 2009. P. 94-98.
    72. Poling B.E., Prausnitz J.M., O’Connell J.P. The properties of gases and liquids (Fifth Edition). McGRAW-HILL, 2005. Р. 803.
    73. Rapp A., Brischke C., Welzbacher C. Interrelationship between the severity of heat treatments and sieve fractions after impact ball milling: a mechanical test for quality control of thermally modified wood / Rapp A., Brischke C., Welzbacher C. // Holzforschung. 60, 2006. P. 64-70.
    74. Rapp A.O., Peek R.D. New principles for the protection of wood: Impregnation with waterborne resins. International Research Group on Wood Preservation, 1995, Doc. No. IRG/WP 95-40047. Р. 9.
    75. Rosenberg R., Klotz I.M. Chemical thermodynamics. Basic Concepts and Methods (Seventh Edition). Hoboken, New Jersey 2008. Р. 583.
    76. Schinker M. High-frequency densitometry a new method for the rapid evaluation of wood density variations / Schinker M., Hansen N., Spiecker H. // IAWA Journal, Vol. 24 (3), 2003. P. 231-239.
    77. Shapiro S. S., Wilk M. B. An analysis of variance test for normality (complete samples) // Biometrika. V. 52, №3,1965. P. 591-611.
    78. Shapiro S., Francia R. An approximate analysis of variance test normality // JASA. V. 67, №337, 1972. P. 215-216.
    79. Shchupakivskyy R. NUFWT of Ukraine. Features of thermally modified wood in the environment of carbon dioxide // Forestry, Forest, Paper and Woodworking Industry. Collection of scientific and technical works. Lviv: NUFWT of Ukraine. − 2011, pub. 37.1 − P. 175-178.
    80. Shchupakivskyy R. Anwendung der Hochfrequenz-Dichtemessung zur Erfassung der lokalen Dichteänderung von Eichenholz infolge einer thermischen Modifikation / Pfriem A., Shchupakivskyy R., Clauder L., Linke N., // Holztechnologie 54(3), 2013. P. 11-14.
    81. Siau J.F. Transport Processes in Wood. New York, NY: Springer-Verlag, 1984. Р. 260.
    82. Simpson W. T. Equilibrium Moisture Content Prediction for Wood. For. Prod. J. 21(5), 1971. Р. 48.
    83. Simpson W., Tenwold A. Physical properties and moisture relations of wood. Wood Handbook. Madison, WI: USDA Forest Service, Forest Product Laboratory, 3, 1999. P. 1-23.
    84. Simpson W., Tenwold A. Wood Handbook wood as an engineering material. Chapter 2: Physical Properties and Moisture Relations of Wood. Forest Products Laboratory, USDA Forest Service, Madison, Wisconsin, USA, 1999. P. 223.
    85. Skaar C. Water in wood. Syracuse Univ. Press, Syracuse, 1972. Р. 218.
    86. Skaar C. Wood-water relation. Berlin. Springer-Verlag, 1988. Р. 283.
    87. Sokolowskyy Ya. Modeling deformation of wood with changeable potentials of mass heat transfer / Ya. Sokolowskyy, M. Denduk, A. Bakalets // International Conference on Computer Science and Information Technologies (SCIT '2007). Lviv, 2007. P. 251-252.
    88. Spolek G. A. Capillary Pressure in Softwoods / Spolek G.A., Plumb O.A. // WoodSci. Technol., 15, 1981. Р. 189.
    89. Stanish M. A mathematical model of drying for hygroscopic porous media/ Stanish M., Schajer S., Kayihan F. // AIChE J. 32, 1986. Р. 1301-1311.
    90. Storozhyk O. Statistical simulation for influence of wood characteristics on propagation speed of ultrasonic waves / Storozhyk O., Sokolowskyy Ya. // Scientific and technical research collection Forestry, forest, paper and woodworking industry” of the Ukrainian National Forestry University. vol.35, 2009. P. 108-114.
    91. Sokolovskyy Ya.I. Mathematical modeling of stressed-strained relaxsation fields in wood drying process / Sokolovskyy Ya.I., Dendjuk M.V., Bakalets A.V., Zdolbinskyy A.P. // Наукові нотатки Луцького національного технічного університету. Вип. 27, 2010 р. C. 410.
    92. Tesoro F. Relative Permeability and the Gross Pore Structure of Wood,” Wood Fiber, 6(3), 1974. Р. 226.
    93. Thomas H. A fully nonlinear analysis of heat and mass transfer problems in porous media / Thomas H., Morgan K., Lewis R. // Int. J. Numer. Meth. Eng. 15, 1980. Р. 1381-1395.
    94. Tjeerdsma B., Militz H. Holz als Roh- und Werkstoff. 63, 2005. Р. 102
    95. Viikari Ala-Jukka, Mayes Duncan. New generation ThermoWood® - How to take Thermowood to the next level. (In: European Conference on Wood Modification 2009).
    96. Vining G., Scott Kowalski S. Statistical Methods for Engineers. 3rd edition, Duxbury Press, 2010. Р. 648.
    97. Wagenführ A. Der Einfluss einer thermischen Modifikation von Holz auf einige im Musikinstrumentenbau relevanten Eigenschaften Teil 1 ausgewählte anatomische und physikalische Eigenschaften / Wagenführ A., Pfriem A., Eichelberger K. // Holztechnol, 46(4), 2005. P. 36-42
    98. Wahl A. Wood market trends in Europe. Special publication, Vancouer, 2008. Р. 41.
    99. Wålinder M. Micromorphological studies of modified wood using a surface preparation technique based on ultraviolet laser ablation / Wålinder M., Omidvarc A., Seltmana J. // Wood Mat Sci. Eng 4, 2009. P. 46-51.
    100. Whitaker S. Simultaneous heat, mass and momentum transfer in porous media: A theory of drying. Adv Heat Transfer. 13, 1977. P. 119-203.
    101. Younsi R. Three-dimensional simulation of heat and moisture transfer in wood / Younsi R., Kocaefe D., Kocaefe Y. // Appl. Therm. Eng. 2006. P. 1274-1285.
    102. Younsi R. Transient multiphase model for the high temperature thermal treatment of wood / Younsi R., Kocaefe D., Poncsak S., Kocaefe S. // AIChE J. 52, 2006. P. 2340-2349.
    103. Younsi R. A diffusion-based model for transient high temperature treatment of wood / Younsi R., Kocaefe D., Poncsak S., Kocaefe Y. // J. Building Phys. 30 (2), 2006. P. 113135.
    104. Younsi R. Thermal modeling of the high temperature treatment of wood based on Luikov’s approach / Younsi R., Kocaefe D., Poncsak S., Kocaefe Y. // Int. J. Energy Res.30 (9), 2006. P. 699-711.
    105. Zabaloy, M.S., and Brignole E.A.: Fluid Phase Equil. 87, 1997. Р. 140.
    106. Zabransky, M. Heat Capacity of Liquids: Critical Review and Recommended Values / Zabransky, M ,V. Ruzicka, V. Majer, and E. S. Domalski // Amer. Chem. Soc., and Amer. Inst. Phys. For NIST, Washington D. C., 1996. Р.264.
    107. Zaman A. Thermal behaviour of Scots pine (Pinus sylvestris) and silver birch (Betula pubescens) at 200230 deg.C / Zaman A., Alén R., Kotilainen R. // Wood and Fiber Science, 32(2), 2000 P. 138-143.
    108. Zeberg-Mikkelsen, C.K., Stenby E.H. Fluid Phase Equil., 7,1999. Р.167.
    109.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины