РОЗВИТОК НАУКОВИХ ОСНОВ ВИРОБЛЕННЯ ІНТЕГРОВАНОГО КУЛІРНОГО ТРИКОТАЖУ З ПРОГНОЗОВАНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ : Развитие научных основ ВЫРАБОТКИ ИНТЕГРИРОВАННОГО кулирного ТРИКОТАЖА с прогнозируемым СВОЙСТВАМИ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

На правах рукопису

ГАЛАВСЬКА ЛЮДМИЛА ЄВГЕНІЇВНА

УДК 677.025

РОЗВИТОК НАУКОВИХ ОСНОВ
ВИРОБЛЕННЯ ІНТЕГРОВАНОГО КУЛІРНОГО ТРИКОТАЖУ З ПРОГНОЗОВАНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ

Спеціальність
05.18.19 – «Технологія текстильних матеріалів, швейних і трикотажних виробів»

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
доктора технічних наук

Науковий консультант:
ЩЕРБАНЬ ВОЛОДИМИР ЮРІЙОВИЧ,
доктор технічних наук, професор

Київ–2013

ЗМІСТ

ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ ПРОГНОЗУВАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ КУЛІРНОГО ТРИКОТАЖУ НА ЕТАПІ ЙОГО ПРОЕКТУВАННЯ…………………………..………….

13
1.1. Аналіз існуючих геометричних моделей структури трикотажу…….. 15
1.2. Аналіз видів та особливостей будови функціональної білизни…………………………………………………………………..
46
1.3. Теоретичні аспекти фільтрації повітря крізь текстильні матеріали…. 55
1.3.1. Аналіз робіт, присвячених дослідженню повітропроникності….. 58
1.3.2. Вплив показників будови текстильних матеріалів на їх повітропроникність………………………………………..………..
70
1.4. Особливості перенесення тепла крізь текстильні матеріали…....………... 78
1.4.1. Вплив теплофізичних факторів на теплопровідність……………..……. 81
1.4.2. Вплив кліматичних факторів на теплопровідність…………..……. 84
1.4.3. Вплив структурних факторів на теплопровідність…………….….……. 88
Висновки до розділу 1………………………………………………………... 92
РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК НАУКОВИХ ОСНОВ МОДЕЛЮВАННЯ ГЕОМЕТРИЧНИХ ТА ФІЗИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК КУЛІРНОГО ТРИКОТАЖУ…………………….……………..………………………....

98
2.1. Розробка тривимірної геометричної моделі нитки як об’єкту структури кулірного трикотажу….………..………………………...
98
2.1.1. Математичний опис просторової конфігурації нитки ……………. 100
2.1.2. Визначення координат опорних точок, що задають кривизну осьової лінії нитки в структурі кулірного трикотажу…………….
107
2.1.3. Методика розрахунку технологічних параметрів структури кулірного трикотажу через механічні характеристики сировини
118
2.1.4. Визначення координат характерних точок, що задають кривизну осьової лінії ґрунтової та платировочної ниток в структурі кулірного трикотажу платированого переплетення……………....

131
2.1.5. Визначення координат характерних точок, що задають кривизну осьової лінії нитки петлі з пресовим накидом в структурі двошарового трикотажу…………………………………………….

135
2.2. Розробка науково-обґрунтованої системи кодування ниток в структурі кулірного трикотажу….………….……………………....
144
2.3. Визначення характеристик пористості кулірного трикотажу……... 172
2.4. Теоретична модель повітропроникності кулірного трикотажу…..... 183
2.5. Моделювання перенесення тепла крізь елемент структури кулір-ного трикотажу………………….………………………………..........
193
Висновки до розділу 2………………………………………………………... 198
РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ ХАРАКТЕРУ ВПЛИВУ ПАРАМЕТРІВ В’ЯЗАННЯ, ОСОБЛИВОСТЕЙ СТРУКТУРОУТВОРЕННЯ ТА ВИДІВ СИРОВИНИ ГІДРОФІЛЬНОГО ТА ГІДРОФОБНОГО ШАРІВ НА ПАРАМЕТРИ СТРУКТУРИ ІНТЕГРОВАНОГО КУЛІРНОГО ТРИКОТАЖУ………………………………………………………..…….…...

202
3.1. Технологія вироблення інтегрованого кулірного трикотажу…..………… 202
3.2. Інтегрований кулірний трикотаж платированого переплетення….. 211
3.3. Інтегрований кулірний трикотаж плюшевого переплетення……… 218
3.4. Інтегрований кулірний трикотаж футерованого переплетення…… 227
3.5. Інтегрований двошаровий кулірний трикотаж…………………….. 234
3.6. Вплив кліматичних умов на процес в’язання, параметри структури та властивості трикотажу………………………………………………….. 248
Висновки до розділу 3………………………………………………………... 250
РОЗДІЛ 4. ДОСЛІДЖЕННЯ ХАРАКТЕРУ ВПЛИВУ ПАРАМЕТРІВ В’ЯЗАННЯ, ОСОБЛИВОСТЕЙ СТРУКТУРОУТВОРЕННЯ ТА ВИДІВ СИРОВИНИ ГІДРОФІЛЬНОГО ТА ГІДРОФОБНОГО ШАРІВ НА СПОЖИВЧІ ВЛАСТИВОСТІ ІНТЕГРОВАНОГО КУЛІРНОГО ТРИКОТАЖУ………………………………………..……….……...…….…...

253
4.1. Дослідження гігроскопічності інтегрованого трикотажу…………... 255
4.2. Дослідження пористості інтегрованого трикотажу…………………. 263
4.3. Дослідження повітропроникності інтегрованого трикотажу……..... 278
4.4. Дослідження капілярності інтегрованого трикотажу……………...... 287
4.5. Дослідження паропроникності інтегрованого трикотажу…….…..... 306
4.6. Дослідження характеру передачі вологи між шарами інтегрованого трикотажу………………..………………………..….
316
Висновки до розділу 4………………………………………………………... 345

РОЗДІЛ 5. РОЗРОБКА КОМП’ЮТЕРНИХ ЗАСОБІВ ПРОЕКТУ-ВАННЯ ІНТЕГРОВАНОГО КУЛІРНОГО ТРИКОТАЖУ З ЗАДАНИ-МИ ПАРАМЕТРАМИ СТРУКТУРИ ТА ВЛАСТИВОСТЯМИ….……..

353
5.1. Прогнозування показників якості інтегрованого кулірного трикотажу на основі встановлених регресійних математичних залежностей………………………………………..………..…………

353
5.2. Оптимізація технологічних параметрів роботи в’язального обладнання, параметрів структури та властивостей інтегрованого трикотажу для виготовлення функціональної білизни……………..

367
5.2.1. Розробка класифікації функціональної білизни…………………. 368
5.2.2. Математичне моделювання показників якості інтегрованого три-котажу для виготовлення термобілизни………..….……………….
372
5.2.3. Розв’язання оптимізаційної задачі методом лінійного програ-мування……………..………………………………………………….
379
5.2.4. Розробка комп’ютерних засобів математичного вирішення системи компромісних задач у ході оптимізації параметрів готових трикотажних полотен.........………………………………..

384
5.3. Прогнозування показників якості інтегрованого кулірного трикотажу шляхом використання комп’ютерних тривимірних геометричних моделей його петельної структури...…………….…..

388
5.3.1. Верифікація розроблених тривимірних геометричних моделей структури інтегрованого кулірного трикотажу……………………...
389
5.3.2. Визначення характеристик пористості інтегрованого кулірного трикотажу гладкого платированого переплетення з використанням тривимірних геометричних моделей його структури………………………………………………………………

391
5.3.3. Експериментальна оцінка розробленої теоретичної моделі для визначення швидкості фільтрації повітря крізь елемент структури трикотажу……………………………………………………………...

393
5.3.4. Аналітична оцінка розробленої теоретичної моделі для визначення кондуктивної складової ефективного коефіцієнта теплопровідності……………………………………………………… 395
Висновки до розділу 5………………………………………………………... 398
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ……………………………………………………. 400
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………... 404

ВСТУП
Актуальність теми. Виробництво конкурентоспроможних трикотажних виробів передбачає ретельне вивчення ринку їх збуту, тобто вимог і запитів потенційних споживачів та максимально повне їх задоволення. Прагнення людей до здорового способу життя, що включає поєднання професійної діяльності зі спортом та активним відпочинком, спричиняє постійно зростаючий попит на трикотажні вироби даних асортиментних груп. Однак сучасному споживачу вже недостатньо мати у своєму гардеробі просто гарний та якісний трикотажний виріб. Він жадає придбати багатофункціональну річ. Пріоритетна тенденція в усьому світі полягає у створенні поліфункціональних текстильних матеріалів із широкою гамою заданих властивостей. Надання трикотажним полотнам поліфункціональності забезпечується шляхом пошарового поєднання у процесі в’язання в одному полотні декількох видів сировини з діаметрально протилежними гігроскопічними властивостями, кожен з яких виконує свою функцію. У світовій практиці такий трикотаж одержав назву інтегрований. При відповідному підборі сировини для його шарів він має широкі можливості не лише у виготовленні функціонального одягу для різних сфер життєдіяльності людини, але й у медицині, взуттєвій промисловості, автомобіле- та літакобудуванні. Тому науковий та промисловий потенціал спрямований на пошук та вивчення нових можливостей в’язального обладнання щодо виробництва поліфункціонального трикотажу й переробки нових нетрадиційних видів сировини, з появою яких стало можливим вироблення багатьох його видів.
Дослідження трикотажних полотен доводять, що саме від метричних характеристик структурної одиниці нитки та розподілу її маси у площині та об’ємі залежать всі основні фізико-механічні властивості трикотажу. Тому домінуючу роль у формуванні споживчих властивостей інтегрованих трикотажних полотен відіграють особливості структуроутворення, види сировини функціональних шарів та параметри в’язання. Пошук оптимальних технологічних режимів вироблення інтегрованого трикотажу з заданими параметрами структури та властивостями пов’язаний зі значними витратами сировинних та трудових ресурсів, що у кінцевому результаті відображається на собівартості та конкурентоспромож-ності готової продукції. При цьому недостатньо уваги приділяється вирішенню проблеми оптимізації процесу вироблення поліфункціонального трикотажу з заданими споживчими властивостями. Отже формування науково обґрунтованої теоретичної бази, що забезпечує вироблення інтегрованого трикотажу з прогнозованими властивостями за умови зведення до мінімально необхідних обсягів дослідних зразків трикотажу є актуальною науковою та практичною проблемою, що й зумовлює актуальність даної дисертаційної роботи.
Виконання роботи стало можливим у результаті аналізу наукових досягнень вчених у напрямку геометричного моделювання структури кулірного трикотажу; дослідження факторів, що впливають на пористість, повітропроникність та теплопровідність текстильних матеріалів; дослідження та теоретичного моделювання руху повітря крізь структуру текстильного матеріалу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась відповідно до напряму науково-дослідної роботи Київського національного університету технологій та дизайну (КНУТД) «1.6.3. Композиційні, монокристалічні, волокнисті і плівкові матеріали різного функціонального призначення (високотемпературного, з включенням нано-добавок тощо)»; відповідно до перспективних планів науково-дослідної роботи кафедри технології трикотажного виробництва КНУТД; у рамках науково-дослідних робіт «Розробити шляхи технологічної трансформації трикотажної промисловості України та банк даних світових досягнень галузі» (держбюджетна тематика 16.04.16 ДБ відповідно до плану НДР Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, номер ДР 0109U002478, 2009–2010 рр.); «Створити нові в’язані поліфункціональні текстильні матеріали, наукові основи їх проектування та раціональні технологічні процеси їх виробництва» (держбюджетна тематика 16.04.31 ДБ відповідно до плану НДР Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, номер ДР 0112 U 000267, 2012–2013 рр.).
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є вирішення на підставі науково-обґрунтованого теоретичного підґрунтя та експериментальних досліджень важливої для науки та промисловості проблеми з розвитку наукових основ прогнозування параметрів структури та споживчих властивостей інтегрованого кулірного трикотажу на етапі проектування його петельної структури.
Для досягнення поставленої мети було визначено та вирішено наступні задачі:
– вивчено теоретичні аспекти геометричного моделювання нитки в структурі кулірного трикотажу;
– розроблено тривимірні геометричні моделі нитки в структурі кулірного трикотажу платированого, плюшевого, футерованого переплетень та двошарового трикотажу з урахуванням її фізико-механічних властивостей;
– розроблено систему кодування ниток в структурі інтегрованого кулірного трикотажу гладкого платированого, плюшевого, футерованого переплетень та двошарового трикотажу з пресовим з’єднанням шарів основними нитками, що дозволяє визначити адресацію точок контакту для опису конфігурації ниток у їх петельній структурі;
– уточнено методику розрахунку характеристик пористості кулірного трикотажу;
– розроблено та реалізовано методику визначення комп’ютерними засобами характеристик наскрізних пор в елементі структури кулірного трикотажу, зокрема периметр та площу, на основі його макрофотографії;
– досліджено вплив параметрів в’язання на величину та форму наскрізних пор в структурі кулірного трикотажу.
– досліджено теоретичні аспекти фільтрації повітря крізь структуру кулірного трикотажу;
– вивчено вплив різноманітних факторів на теплопровідність текстильних матеріалів;
– розроблено теоретичну модель кондуктивної складової ефективного коефіцієнта теплопровідності кулірного трикотажу;
– розроблено оптимальні структури та заправки інтегрованого кулірного трикотажу функціонального призначення;
– експериментально досліджено характер впливу параметрів в’язання на параметри структури (щільність по горизонталі та вертикалі, поверхневу густину, товщину) та споживчі властивості (гігроскопічність, повітропроникність, капілярність, паропроникність) інтегрованого трикотажу;
– досліджено здатність розроблених зразків інтегрованого кулірного трикотажу до поглинання та передачі вологи між шарами сировини з діаметрально протилежними гігроскопічними властивостями;
– здійснено верифікацію одержаних комп’ютерних тривимірних геометричних моделей структури інтегрованого кулірного трикотажу платированого, плюшевого, футерованого переплетень та двошарового трикотажу з пресовим з’єднанням шарів.
Об’єкт дослідження – процес формування на етапі технологічного проектування інтегрованого кулірного трикотажу поліфункціонального призначення заданих параметрів його структури та властивостей.
Предметом дослідження є наукові основи вироблення інтегрованого кулірного трикотажу з прогнозованими властивостями.
Методи дослідження. Теоретичні дослідження базуються на основних положеннях теорії трикотажного виробництва, механіки нитки, теорії пружних стержнів, теорії сплайнів, теорії тепломасоперенесення, теорії фільтрації газу і рідин через пористі середовища. Підґрунтям для проведення експериментальних досліджень є основні положення теорії трикотажного виробництва та матеріалознавства товарів текстильної галузі. При проведенні експеримен-тальних досліджень використані стандартизовані методи визначення парамет-рів структури та властивостей трикотажних полотен, а також методи мате-матичного планування і статистичної обробки результатів експерименту із застосуванням прикладних комп’ютерних програм. Експериментальні дослід-ження впливу структури переплетення, параметрів в’язання, виду сировини шарів інтегрованого кулірного трикотажу на його параметри структури та споживчі властивості проведено у сертифікованій лабораторії Головного науково-дослідного інституту в структурі КНУТД.
Наукова новизна роботи полягає у розробці науково-обґрунтованої теоретичної бази, що забезпечує розвиток наукових основ вироблення інтегрованого кулірного трикотажу з прогнозованими властивостями. При цьому вперше:
- розроблено теоретичні основи опису просторової конфігурації нитки в структурі інтегрованого кулірного трикотажу платированого, плюшевого, футерованого переплетень та двошарового трикотажу з пресовим з’єднанням шарів основними нитками;
- розроблено систему кодування ниток в структурі кулірного трикотажу візерункових та комбінованих переплетень для побудови інформаційної моделі, що визначає взаємне переплетення та перекриття ділянок нитки в зонах міжниткової взаємодії;
- розроблено теоретичну модель для розрахунку швидкості фільтрації повітря крізь елемент структури кулірного трикотажу – петлю;
- розроблено теоретичну модель кондуктивної складової ефективного коефіцієнта теплопровідності кулірного трикотажу, що враховує структурні характеристики та властивості сировини, з якої його вироблено;
- встановлено регресійні математичні залежності, що описують вплив параметрів в’язання на параметри структури та властивості інтегрованого кулірного трикотажу, різноманітного як за видом переплетення, так і видами сировини гідрофільного та гідрофобного шарів.
Практичне значення одержаних результатів:
- вперше розроблено комп’ютерні тривимірні геометричні моделі кулірного трикотажу гладкого платированого, футерованого, плюшевого переплетень та двошарового трикотажу з пресовим з’єднанням шарів основними нитками, що дозволяють з’ясувати просторове розташування ниток у структурі трикотажу та науково-обґрунтовано прогнозувати параметри структури та споживчі властивості на етапі технологічного проектування інтегрованого кулірного трикотажу поліфункціонального призначення;
- уточнено методику розрахунку характеристик пористості кулірного трикотажу;
- розроблено методику визначення характеристик наскрізних пор у структурі кулірного трикотажу комп’ютерними засобами на основі його макрофотографії;
- запропоновано науково-обґрунтовану технологію вироблення інтегрованого кулірного трикотажу з заданими властивостями для виготовлення функціонального одягу на основі узагальнень результатів теоретичного моделювання та експериментальних досліджень;
- визначено оптимальні структури та заправки інтегрованого кулірного трикотажу, різноманітного як за видом переплетення, так і видами сировини гідрофільного та гідрофобного шарів, у відповідності до його функціонального призначення;
- встановлено характер впливу параметрів в’язання, особливостей структуроутворення, виду сировини гідрофільного та гідрофобного шарів на перебіг вологопередачі крізь структуру інтегрованого кулірного трикотажу;
- розроблено комп’ютерну програму автоматизованого проектування параметрів структури та властивостей інтегрованого кулірного трикотажу платированого, плюшевого, футерованого переплетень та двошарового трикотажу з пресовим з’єднанням шарів основними нитками;
- вирішено задачу оптимізації показників якості інтегрованого кулірного трикотажу для виготовлення функціональної білизни шляхом використання симплекс-методу лінійного програмування та розроблено відповідну комп’ютерну програму.
Практична цінність підтверджена семи свідоцтвами України про реєстрацію авторського права, з яких чотири на комп’ютерні програми й три на твір, та двома патентами України на корисну модель. Результати наукових досліджень використовуються у навчальному процесі при підготовці фахівців за напрямом 6.051601 – Технологія та дизайн текстильних матеріалів, зі спеціальності 7.05160101, 8.05160101 – «Технології та дизайн трикотажу» у лекційному курсі та лабораторних циклах з технології трикотажного виробництва; курсовому та дипломному проектуванні; керівництві магістрантами та аспірантами.
Особистий внесок здобувача полягає у виборі теми дисертації, предмета й методів дослідження, постановці та вирішенні основних теоретичних та експериментальних завдань. Розвинуто наукові основи на шляху вирішення наукової проблеми прогнозування споживчих властивостей інтегрованого трикотажу для виготовлення поліфункціонального одягу на етапі проектування його структурних характеристик. Під керівництвом та за безпосередньої участі автора розроблено заправки та вироблено на в’язальному обладнанні зразки інтегрованого кулірного трикотажу, виконано експериментальний та регресійний аналіз одержаних результатів.
Авторові належать основні ідеї опублікованих праць, отриманих патентів та авторських свідоцтв, а також аналіз та узагальнення результатів роботи.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати роботи доповідались і отримали позитивну оцінку на наукових конференціях професорсько-викладацького складу КНУТД (2008, 2010рр.); засіданнях кафедри технології трикотажного виробництва КНУТД (2008–2012рр.); міжнародній науково-технічній конференції «Современные технологии и оборудование текстильной промышленности» (м. Москва, Росія, 28-29 листопада 2006р., 11-12 листопада 2008р., 24-25 листопада 2009р., ТЕКСТИЛЬ-2006, 2008, 2009рр.); Всеросійській науково-технічній конференції студентів та аспірантів «Проблемы экономики и прогрессивные технологи в текстильной, лёгкой и полиграфической отраслях промышленности» (м. Санкт-Петербург, Росія, 26-29 квітня 2010р., Дни науки – 2010); міжнародній конференції в області товарознавства та експертизи «Проблемы идентификации, качества и конкурентоспособности потребительских товаров» (м. Курськ, Росія, КГТУ, 20-21 жовтня 2009р.); 44 конгресі Міжнародної федерації трикотажників (м. Санкт-Петербург, Росія, СПДУТД, 23-27 вересня 2008р.); 45 конгресі Міжнародної федерації трикотажників (м. Любляна, Словенія, 27-29 травня 2010р.); VI міжнародній конференції молодих науковців «Інформатика та механіка» (м. Кам’янець-Подільський, 6-8 травня 2008р.); VII Українсько-Польській конференції молодих науковців «Механіка та інформатика» (м. Хмельницький, 12-14 травня 2011р.); міжнародній науково-технічній та науково-методичній конференції, присвяченій 80-річчю від дня заснування КНУТД «Інтеграція освіти і науки – майбутнє України» (м. Київ, 4-8 жовтня 2010р.); міжнародній науково-технічній конференції «Перспективи розвитку текстильної та легкої промисловості» (м. Київ, 4-6 жовтня 2010р.), Х міжнародній науковій конференції «Unitech-10» (м. Габрово, Болгарія, 19-20 листопада 2010р.), міжнародній науково-технічній конференції «Проблемы лёгкой и текстильной промышленности» (м. Херсон, ХНТУ, 27-28 жовтня 2010р.); міжнародній науково-практичній конференції «Легкая и текстильная промышленность: современное состояние и перспективы» (м. Херсон, ХНТУ, 27-28 жовтня 2010р., 27-29 жовтня 2011р.); всеукраїнській науковій конференції молодих вчених, аспірантів і студентів «Перспективи розвитку легкої промисловості» (м. Луцьк, 26-28 жовтня 2011р.); міжнародній науково-технічній конференції «Новітні технології в текстильній промисловості» (м. Хмельницький, 9-11 жовтня 2012р.); всеукраїнській науково-практичній конференції «Лёгкая и текстильная промышленность: современное состояние и перспективы» (м. Херсон, ХНТУ, 29-31 жовтня 2012р.).
Матеріали дисертації доповідались та здобули позитивну оцінку на наукових семінарах кафедри технології трикотажного виробництва КНУТД (м. Київ, 2012р.) та на фаховому семінарі кафедри експертизи, технології та дизайну текстилю Херсонського національного технічного університету.
Публікації. Основні результати досліджень опубліковано в 90 роботах, з яких 23 – статті у фахових виданнях, у т.ч. 5 статей без співавторів, 13 – у інших виданнях; 45 тез доповідей на наукових конференціях, у т.ч. 33 всеукраїнського та 12 міжнародного рівнів; 2 патенти України та 7 авторських свідоцтв України, з яких 4 на комп’ютерну програму та 3 на твір.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів з висновками, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Основна частина дисертації подана на 403 сторінках друкованого тексту, включає 96 ілюстрацій, 25 таблиць. Список використаних джерел з 311 найменувань, поданий на 26 сторінках. Повний обсяг дисертації складає 586 сторінки, включаючи додатки на 157 сторінках.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
1. Вирішено важливу науково-технічну проблему розвитку наукових основ прогнозування параметрів структури та властивостей інтегрованого кулірного трикотажу для виготовлення поліфункціонального одягу у відповідності до особливостей структури, параметрів в’язання та видів сировини:
• шляхом розробки формалізованого образу об’єкта, а саме тривимірної геометричної моделі трикотажу, що наглядно візуалізує його реальну будову й дозволяє здійснювати на її основі оцінку показників якості та теоретично моделювати фізичні процеси;
• встановленням взаємозв’язків між параметрами в’язання та показниками якості трикотажу у результаті планування та проведення експериментальних досліджень.
2. Запропоновано конфігурацію осьової лінії нитки в елементі структури трикотажу описати параметричним рівнянням кривої за допомогою неперіодичного В-сплайна третього порядку. Для складання рівняння просторової кривої на відрізку нитки виділено характерні точки, тривимірні координати яких знаходяться через силові фактори (жорсткість нитки, сила міжниткової взаємодії) або на основі відомих параметрів структури. Для відображення характеру зміни кривизни нитки по дуговій координаті розроблено алгоритм пошуку тривимірних координат опорних точок, що задають кривизну.
3. Розроблено систему кодування структури кулірного трикотажу візерункових та комбінованих переплетень як складової автоматизованої процедури побудови комп’ютерних тривимірних геометричних моделей, яка дозволяє з’ясувати адресацію точок контакту та належність ниток, що переплетені, тій чи іншій системі. Інформаційну модель структури кулірного трикотажу запропоновано представити у вигляді клітин поля в’язання, які відтворюють процес в’язання у закодованому вигляді.
4. Встановлено теоретичну модель для визначення швидкості фільтрації повітря крізь елемент структури трикотажу – петлю за умови ламінарного режиму протікання повітря, яка перевірена експериментально. Відхилення розрахункового значення коефіцієнта повітропроникності інтегрованого трикотажу платированого переплетення від експериментального, встановленого за допомогою приладу, не перевищують 5%.
5. Для визначення кількості тепла, що пройшло крізь структуру трикотажу, його елемент – петлю розбито на зони з різним коефіцієнтом теплопровідності: зону наскрізних пор, зону міжниткової взаємодії та зону вільних від взаємодії ділянок нитки, площі яких встановлюються з використанням тривимірних геометричних моделей. Запропоновано кондуктивну складову ефективного коефіцієнта теплопровідності трикотажу, як текстильного матеріалу, що має складну будову на відміну від однорідних пласких тіл з постійними фізичними властивостями, розглядати як результат взаємодії пряжі чи ниток з повітрям у відповідності до його структури. У ході аналітичних досліджень теплопровідності на основі встановленої теоретичної залежності для визначення кондуктивної складової ефективного коефіцієнта теплопровідності виявлено, що теплоізолюючі властивості інтегрованого трикотажу платированого переплетення у більшій мірі залежать від щільності в’язання, а ніж від теплопровідності пряжі чи ниток, з яких він складається. Так, зміна виду сировини функціональних шарів призводить до зміни теплопровідності на 12,5…22%, а зміна щільності в’язання – на 35,5…42%.
6. Розроблено технологію вироблення інтегрованого трикотажу для виготовлення функціонального одягу на базі платированого, плюшевого, футерованого переплетень та двошарового трикотажу з використанням різноманітних видів сировини для утворення гідрофільного й гідрофобного шарів та виявлено найбільш раціональні заправки щодо забезпечення відведення вологи.
7. Встановлено регресійні математичні залежності, що описують вплив параметрів в’язання та виду сировини для утворення гідрофільного й гідрофобного шарів на параметри структури та властивості інтегрованого трикотажу. У якості керованого фактора для трикотажу платированого та плюшевого переплетень обрано заправну довжину нитки в петлі, а для двошарового трикотажу та футерованих переплетень – глибину кулірування, яка безпосередньо впливає на заправну довжину нитки в петлі. З’ясовано, що на гігроскопічність інтегрованого трикотажу впливає не лише вид сировини його функціональних шарів, а й щільність в’язання, яка визначає ступінь перекриття гідрофільного шару гідрофобним з виворітної сторони полотна та їх масову частку в одиниці площі.
8. У ході визначення специфічних ергономічних властивостей інтегрованого трикотажу виявлено його здатність відводити та передавати вологу від одного шару до іншого. Встановлено характер впливу параметрів в’язання, виду сировини шарів інтегрованого трикотажу та особливостей його структуроутворення на поглинання та передачу вологи. Найкраще вологовідведення забезпечує структура двошарового трикотажу, особливістю якої є чітке розмежуванням шарів з різними гігроскопічними властивостями. У разі вироблення інтегрованого трикотажу на базі плюшевого переплетення рекомендовано використовувати його у виробах лицьовою стороною до тіла людини. Експериментально доведено, що збільшення застилистості гідрофобного шару інтегрованого трикотажу футерованого переплетення за рахунок введення додаткової футерної нитки в одному петельному ряді не сприяє покращенню відведення вологи.
9. На основі регресійних математичних залежностей, одержаних у ході експериментальних досліджень, розроблено програму автоматизованого інженерного проектування інтегрованого кулірного трикотажу платирова-ного, плюшевого, футерованого переплетень та двошарового трикотажу з заданими показниками якості, а саме: щільність трикотажу, товщина, поверхнева густина, усадка, гігроскопічність, капілярність, повітропроникність, паропроникність, характеристики вологопередачі.
10. Вирішено питання оптимізації показників якості інтегрованого кулірного двошарового трикотажу для виготовлення функціональної білизни застосуванням симплекс методу лінійного програмування на основі встановленого взаємозв’язку між основними показниками якості трикотажу та технологічними параметрами роботи в’язального обладнання. Використання комп’ютерних засобів для визначення оптимальних технологічних режимів вироблення поліфункціонального трикотажу з прогнозованими властивостями дає значний економічний ефект за рахунок зменшення матеріальних витрат на впровадження у виробництво, збільшення продуктивності праці та раціонального використання можливостей в’язального обладнання й сировинних ресурсів.
11. При визначенні наскрізної пористості та площі пор, на основі розроблених геометричних моделей інтегрованого трикотажу, запропоновано ввести емпіричний коефіцієнт, що враховує ворсистість пряжі та її нерівномірність за товщиною. Експериментально підтверджено, що коефіцієнт ворсистості залежить від виду сировини гідрофільного та гідрофобного шарів інтегрованого трикотажу. Доведено, що на його величину не впливає рівень заправної довжини нитки в петлі. Встановлено значення даного коефіцієнта для інтегрованого кулірного трикотажу платированого переплетення усіх зазначених заправок.
12. Верифікація створених тривимірних геометричних моделей інтегрованого трикотажу підтвердила відповідність розроблених наукових основ їх математичної побудови заданому рівню точності та можливість використання комп'ютерних моделей для прогнозування показників якості трикотажу та теоретичного моделювання фізичних процесів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Шалов И.И., Далидович А.С., Кудрявин Л.А. Технология трикотажного производства: Основы теории вязания. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1984. – 296 с.
2. Кудрявин Л.А. Шалов И.И., Основы технологи трикотажного производства. – М.: Легпромбытиздат, 1991. – 496 с.
3. Шалов И.И., Кудрявин Л.А. Основы проектирования трикотажного производства с элементами САПР. – М.: Легпромбытиздат, 1989. – 288 с.
4. Кобляков А.И. Структура и механические свойства трикотажа. – М.: Легкая индустрия, 1973. – 240 с.
5. Шалов И.И. Усадка трикотажа. – М.: Гизлегпром, 1958. – 177 с.
6. Шалов И.И. Новое в теории вязания трикотажа. – М.: Легкая индустрия, 1969. – 32 с.
7. Флерова Л. Н., Суринова Г. И. Материаловедение трикотажа. – М.: Легкая индустрия, 1972. – 184 с.
8. Tompkins Е. The science of knitting. - London, New York: John Wiley and sons, 1914. – 330 pp.
9. Pierce F.T. Geometrical principle applicable to the design of functional fabrics // Textile Research Journal. – 1947. – Vol. 17. – №3. – p. 123-147
10. Doyle P J. Fundamental aspects of the design of knitted fabrics // Journal of the Textile Institute. – 1953. – Vol.44. – №8. – p.561-578
11. Nutting T.S., Leaf G.A.V. A generalized geometry of weft - knitted fabrics // Journal of the Textile Institute. – 1964. – Vol.55. – №1. – p.45-53
12. Munden D.L. The geometry and dimensional properties of plain knitted fabric // Journal of the Textile Institute. – 1959. – Vol.50. – №7. – p.448-471
13. Wolfaard C, Knapton J.J. dimensional properties of the all - wood lxl rib fabric // Journal of the Textile Institute. – 1971. – Vol.62. – №8. – p.561-584
14. Postle R., De Jong S. An energy analysis of the mechanics of weft-knitted fabrics // Journal of the Textile Institute. – 1977. – Vol.68. – №10. – p.307-329
15. Цитович И.Г. Технологическое обеспечение качества и эффективности процессов вязания поперечновязаного трикотажа. – М.: Легпромбытиздат, 1992. – 98 с.
16. Цитович И.Г. К расчету параметров одинарного кулирного трикотажа // Изв. вузов. Технология легкой промышленности. – М.: МГТУ. – 1992. – №3, 4.
17. Труевцев А. В. Теоретические основы проектирования параметров кулирного трикотажа и разработки технологических режимов его производства с учетом деформационных свойств нитей и полотен: Дисс… докт. техн. наук / СПбГУТД. – С-Пб, 1997. – 637 с.
18. Труевцев А.В. Прикладная механика трикотажа: учебное пособие. – СПб.: СПбГУТД, 2001. – 87 с.
19. Труевцев А.В. Определение жесткости нити при изгибе с целью нахождения геометрических параметров петли кулирного трикотажа. / А.В. Труевцев, В.Г. Кивипелто // Изв. вузов. Технология легкой промышленности. – М.: МГТУ. – 1991. – №6. – С. 71-77.
20. Якуничева Е.Н. Разработка метода проектирования параметров петельной структуры одинарного кулирного трикотажа с учётом сжатия пряжи: Дисс… канд. техн. наук / СПбГУТД. – СПб, 2004. – 199 с.
21. Крутикова В.P. Сравнительный анализ расчета длины нити петле по моделям геометрического подобия структуры трикотажа. / В.P. Крутикова, E.A. Борисова, Н.Н. Копылова // Известия вузов. Технология текстильной промышленности – Костромской государственный технологический
университет. – 2000. – №4. – C.85-87
22. Крутикова В.P Развитие теории формирования трикотажа и методов прогнозирования технологических параметров процесса вязания на плоско- и кругловязальных машинах: Дисс… докт. техн. наук / КГТУ. – Кострома, 2007. – 203 с.
23. Полякова Т.И. Проектирование технологии кулирного трикотажа их текстильно-металлических нитей: Дисс… канд. техн. наук / МГТУ. – М., 2008. – 163 с.
24. Игнатова Л.П. О степени достоверности некоторых расчётных величин, получаемых при проектировании трикотажа. // Научно-исследовательские труды КТИЛП. – 1953. – т.V. – с. 83
25. Мильченко И.С. Приведенная плотность вязально-трикотажных изделий. // Трикотажная промышленность. – 1964. – №1 – с.42.
26. Fletcher H.M., Roberts S.H. The Geometry of pain and rib knit Cotton Fabrics and its Relation to shrinkage in Laundering.// Text.Res.J. – 1952. – № 2. – p. 84.
27. Glaskin A., Leaf G.A.V. An analysis of the stresses in some approximation to a simple knitted loop of monofilament yarn //Journal of the Textile Institute. – 1953. – Vol.44. – № 11. – p. 534-543.
28. Fletcher H.M., Roberts S.H. The Geometry and Properties of Two-bar Tricot Fabrics. // Text.Res.J. – 1956. – p. 889.
29. Leaf G.A.V. Models of the plain - knitted loop //Journal of the Textile Institute. – 1960. – Vol.51. – № 2. – p. 49-58.
30. Leaf G.A.V. The stresses in a plain-knitted loop // Journal of the Textile Institute. – 1961. – Vol. 52. – № 8. – p. 351-365.

31. Nutting T.S., Leaf G.A.V. A generalized geometry of weft - knitted fabrics // Journal of the Textile Institute. – 1964. – Vol. 55. – №1. – р. 45-53.
32. Leaf G.A.V. A property of a buckled elastic rod // British Journal of Applied Physics. – 1958. – Vol. 9. – № 2. – р. 71-72.
33. Postle R., Munden D.L. Analysis of the dry-relaxed knitted loop configuration
// Journal of the Textile Institute. – 1967. – Vol. 58. - № 8. – р. 329-365.
34. Spenser D. Knitting technology. – Oxford: Pergamon Press. – 1989. – 357 pp.
35. Конопасек М. Метод исследования петельной структуры трикотажа.// Известия вузов. Технология лёгкой промышленности. – 1968. – №1. – с.81-87.
36. Щербаков В.П., Журек В. Определение механических характеристик и расчеты нитей по теории вязкоупругости. - М.: МТИ, 1980.
37. Щербаков В.П. Расчет прочности пряжи с применением теории упругости анизотроп¬ного тела // Изв. вузов. Технология текстильной пром-ти. – М.: МГТА. – 1996. – №6. – С. 10-13; 1997. – №1. – С.6-10.
38. Щербаков В.П. Теоретические основы определения жесткости нитей при изгибе // Изв.вузов. Технология текстильной пром-ти. – М.: МГТА. – 1987. – №4. – С.13-16.
39. Щербаков В.П. Прикладная механика нити. – М.: МГТУ, 2000. – 278 с.
40. Щербаков В.П., Усенко Л.А. Идентификация параметров линейной вязкоупругой моде¬ли текстильных материалов в условиях реального нагружения // Изв.вузов. Технология текстильной пром-ти. – М.: МГТА. – 1999. – №2.
41. Дзюба В.И. Геометрическая модель трикотажа. / В.И. Дзюба, Л.Е. Галавская //Межвузовский журнал. Проблемы лёгкой и текстильной промышленности. – 2002. – № 6. – С.119-120.
42. Щербаков В.П. Влияние жесткости нити на длину петли // Изв. вузов. Технология легкой пром-сти. – М.: МГТА. – 1975. – №5. – С.125-129.
43. Щербаков В.П., Цыганов И.Б., Заваруев В.А. Расчет упругих модулей и прочности кру¬ченой нити методами теории упругости анизотропного тела // Изв. вузов. Технология легкой промышленности. – М.: МГТУ. – 2003. – №6, 2004. – №1.
44. Щербаков В.П. Моделирование формы, расчет параметров трикотажной петли //Изв.вузов. Технология текстильной пром-сти. – М.: МГТУ. – 2006. – № 5.
45. Щербаков В.П. Вариант построения решения задачи о расчете длины нити в петле. // РЖ ВИНИТИ Технология текстильной пром-ти –М.: МГТА им. А.Н. Косыгина. – 1999. – №1. – с.81-85.
46. Щербаков Г.В. Новый подход к системам автоматизированного проектирования трикотажных изделий. // Текстильная промышленность. – М.: МГТУ. – №5. – 2002.
47. Ляв А. Математическая теория упругости. – М.: ОНТИ, 1936. – 674с.
48. Гарбарук В.Н. Проектирование трикотажных машин. – Л.: Машиностроение, 1980. – 287 с.
49. Лазаренко В.М. Процессы петлеобразования. – М.: Легпромбытиздат, 1986. – 78 с.
50. Пинхасович А.В. Особенности переработки асбестовых нитей на плоскофанговых машинах низких и сверхнизких классов: Дис... канд. техн. наук. – М.: МТИ, 1975. – 146 с.
51. Савина С.А. Исследование натяжения нити при вязании на плоскофанговой машине: Дис…канд. техн. наук. – Л.: ЛИТЛП, 1974. – 189с.
52. Симин С.Х. Теоретические основы процесса петлеобразования двухфонтурных кругловязальных машин: Дис... докт. техн. наук. – Л.: ЛИТЛП, 1970. – 378 с.
53. http://www.gorgany.com
54. http://www.celt.com.ua/tehno.html 19
55. Hollies R.S., Goldman R.F. Clothing Comfort. John Wiley. Chichester. – 1977.
56. O.Meehels. Melliand Textielberichte. – 1957. – №5. – p. 527 – 531.
57. Сильченко K.K. Модель потовой жидкости. / K.K. Сильченко, Л.П. Терентьев // Материалы симпозиума ["Современные методы исследования одежды"]. – Л.: ЛИТЛП. – 1973.
58. E.T.Renbourn, W.H.Rees. Materials and Clothing in Health and Disease. – 1972.
59. I.F.C. Hampton, J.H.Keighly, Y.Li, J.T. Mclntyre. Fibres for Comfort // Textile Institute. Fiber Science Group Conference. – 1989.
60. Либерзон В.Л. Определение воздухопроницаемости тканей и одежды / Труды ВММА. – Т.1. – 1941.
61. Рекк Е.В. Сравнительная оценка тканей, применяющихся для очистки воздуха от пыли в вентиляционных фильтрах //Отопление и вентиляция. – № 4. – 1934.
62. Флоринский Б. О скорости прохождения воздушного потока через ткани //Ж.Т.Ф. – Т.6. – вып.5. – 1936.
63. Форхгеймер Ф. Гидравлика /Пер. с англ. – М.: 1935. – 325с.
64. Рахматуллин Х.А. Обтекание проницаемого тела / Вестник МГУ. – 1950. - № 3.
65. Попов С.Г. Некоторые задачи и методы экспериментальной аэромеханики. – М.: Госизд. тех.-теор. лит-ры, 1952. – 256с.
66. Ханжонков В.И. Сопротивление сеток. Промышленная аэродинамика. – М.: ЦАГИ. – 1944. – 278с.
67. Зеленко М.Ф. Воздухопроницаемость парашютных тканей при больших разностях давлений воздуха на ткань. Автореф. дисс. ... к.т.н. – М.: МТИ. – 1949. – 125с.
68. L.W. Rainard //Т. R. J. - №16. – 1946; №17. – 1947.
69. Архангельский Н.А. Товароведные исследования зависимости некоторых свойств тканей от их строения. Автореф. дисс. – М.: МТИ, 1955.
70. Архангельский Н.А. Воздухопроницаемость тканей в зависимости от их строения /Сборник научн. тр. ин-та нар. хоз-ва им. Плеханова. – Вып.16. – 1959.
71. Архангельский Н.А. Воздухопроницаемость тканей. Эксплуатационные свойства тканей и современные методы их исследования. – М.: Ростехиздат. – 1960. – С. 376 - 413.
72. Колесников Л.А. Теплозащитные свойства одежды. – М.: Легкая индустрия. – 1965. – 268с.
73. Пугачевский Г. Ф. Воздухопроницаемость рубашечных тканей // Текстильная промышленность. – 1964. – №2.
74. Семак Б. Д. Воздухопроницаемость летних платьев тканей разного волокнистого состава. // Известия ВУЗов. Технология текстильной промышленности. – 1964. – №2.
75. Фокин К. Ф. Строительная теплотехника ограждающих частей зданий. М.: Стройиздат, 1973. – 288 с.
76. Ильинский В.М. Строительная теплофизика. – М.: Высшая школа, 1974. – 320 с.
77. Богословский В. Н. Строительная теплофизика. – М: Высшая школа, 1970. – 376 с.
78. Иванникова И. М. Изучение гигиенически важных свойств льняных, хлопчатобумажных и вискозных штапельных тканей для летней одежды: Дис.... канд. техн. наук. – М.: МТИ, 1969. – 156 с.
79. Розанова Н. П. Зависимость воздухопроницаемости ткани от переплетения в ней нитей / Научные труды. – М.: МТИ, 1954. Т.
80. Архангельский Н. А. Исследование воздухопроницаемости тканей / Отчет о научно-исследовательской работе. – М: МТИ, 1947.
81. Ерёмина Н. С. Составление номограмм показателей физико-механических свойств тканей дли их проектирования / Рефераты ЦНИХБИ: Вып. V, 1952.
82. Горячев И. К. Фильтровальные материалы для очистки газов. – М.: ЦИНГИ. ХИМНЕФТЕМАШ, 1980. – 31с.
83. Моргулис М. Л., Мазус М.Г., Мандрико А.С., Биргер М.И. Рукавные фильтры. – М.: Машиностроение, 1977. – 256с.
84. Данилов С. А., Ивлютин А. И. Течение и теплообмен в пористом слое коллекторной системы / Научные труды. М.: МЛТИ, Вып. 196, 1986. – 66 с.
85. Данилов С.А., Ивлютин А.И. Особенности гидродинамических течений в пористом слое компактных теплообменников / Научные труды. – М.: МЛТИ, Вып. 207. – 1988. – 85-91 с.
86. Сурина Н. Ф. Строение и физические свойства драпа / Научные труды МТИ, 1954. Т. XD.
87. Семячкин А. И. О связях и структуре парашютной ткани: Дис. ... канд. тех. наук. М.: МТИ, 1946. – 135 с.
88. Розанова Н. П. Влияние крутки пряжи на основные свойства хлопчатобумажных парашютных тканей. Дис. ... канд. техн. наук. – Иваново: ИвТИ, 1946. – 146 с.
89. Ерёмина Н. С, Пшеничникова Е. А. Изучение закономерностей изменения физико-механических и гигиенических свойств тканей от их строения / ЦНИХБИ, 1950.
90. Шанкин П. А. Расчет фильтрации водных суспензий. М.: РИО МТИ, 1973. 60 с.
91. Кленов В. Б. Фильтрация жидкости через слой деформируемого текстильного материала. – М.: Легкая индустрия, 1972. – 88 с.
92. Шейдеггер А. Э. Физика течения газов через пористые среды. – М.: Гостопиздат, 1960. – 368 с.
93. Юхина Е. А. Определение оптимальных параметров строения и условий изготовления хлопколавсановых тканей: Дис. ... канд. тех. наук. М.: МТИ, 1985. – 189 с.
94. Пятенков И. В. Разработка методики оценки изменения тепловых режимов пористых элементов промтеплоэнергетического оборудования в условиях фильтрации воздуха. Дис. ... канд. тех. наук. М.: МТИ им. А. Н. Косыгина, 1991. – 156 с.
95. Горячев М. В. Разработка метода и оценки расчета воздухопроницаемости тканей, выработанных из мононитей: Дис. ... кан. тех. наук. – М.: МГТУ, 2002. – 163 с.
96. Hruza I., Havlicek P. Relations between the location of fibers and filtration properties II Research Journal of Textile and Apparel. Vol.7. – №2, Nov 2003. – Р. 18-25.
97. Черняков А.Л., Кирш А.А. Влияние дальних корреляций в расположении и ориентации волокон на гидродинамическое сопротивление и диффузионное осаждение в волокнистых фильтрах. // Коллоид. журн. – 2001. – Т. 63. – №4, с. 506.
98. Черняков А.Л. Гидродинамическое сопротивление шероховатого цилиндра в пористой среде. // Коллоид. журн. – 2001. – Т.63. – №4. – с.499.
99. Супрун Н.П. Наукові основи визначення властивостей пакетів бар'єрного одягу з урахуванням особливостей експлуатації: Дис. ... докт. тех. наук. – К.: КНУТД, 2006. – 317 с.
100. Куличенко А.В. Разрабока моделей и экспериментальных методов изучения воздухопроницаемости текстильних материалов: Дис… докт. техн. наук. – С-Пб.: СПГУТД. – 2005. – 439 с.
101. Кукин Г.Н., Соловьев А.Н. Текстильное материаловедение. Ч.З. - М.: Легкая индустрия. – 1967. – 226c.
102. K.Sperschneider. Einsatzmoglichkeiten bekleidungshygienisch wichtiger
textilphysikalischer Prufverfahren im Industriezweig Trikotagen und Strumpfe
//Bekieidung und Maschenware. – 1973. – Bd.12. – No.5. – Р. 199-205.
103. Clayton H.C. //Journal of the Textile Institute. – №26. - 1935. - Р. 171.
104. Вершинина К.И. Исследование новых фильтрующих материалов для очистки воздуха от волокнистой пыли в установках кондиционирования основных текстильных производств. – Канд. дисс. – М.: МТИ. – 1964. – 145с.
105. Склянников В.П., Афанасьева Р.Ф., Машкова Е.Н. Гигиеническая оценка материалов для одежды (Теоретические основы разработки). – М.: Легпромбытиздат. – 1985. – 144 с.
106. Ахмеджанова Ф.А., Склянников В.П. Потребительские свойства шелковых тканей для региона с жарким сырым климатом. – М.: Текстильная промышленность. – 1992. – № 8.
107. Склянников В.П., Кондратьева А.В. Система комплексов параметров строения тканей. Текстильная промышленность. – 1988. – № 4.
108. Розанова Н.П. Влияние крутки пряжи на основные свойства х/б парашютных тканей. – Автореф. дисс.... к.т.н. – ИвТИ. – 1946.
109. Скворцова В.Н. Зависимость воздухопроницаемости ткани от максимальной длины перекрытия //Текстильная пром-сть. – М.: МТИ. – 1968. – № 6. – С. 75 -76.
110. Шустов Ю.С., Горячев Н.В. Влияние параметров строения и давления на воздухопроницаемость тканей, выработанных из мононитей. // Химические волокна – М.: МГТУ. – 2002. – № 2.
111. Шустов Ю.С. Разработка методов прогнозирования строения и свойств текстильных материалов с использованием теории подобия и анализа размерностей. Автореферат докторской диссертации. – М. – 2003. – 167 c.
112. Кондрацкий Э.В., Карпов В.Е. Оценка воздухопроницаемости тканей в текстильных полотнах // Товароведение и легкая промышленность. – Минск: Высшая школа. – 1975. – Вып.2. – С. 134-135.
113. N.C.Davies. Factors in influencing the air-Permeability of Felt and Felt-like Structures. - Proc. Inst. mech. Eng. - 1952. - L.1B. - Р. 185.
114. Кесвелл P. Текстильные волокна, пряжа и ткани. – М.: Изд-во научно-техн. лит-ры РСФСР, 1960. – 214 с.
115. G.E.R. Lamb, P. Constanza, В. Miller. Influences of filter geometry on the performance of nonwoven air filters. Part 1: T.R.J. – 1975. – vol. 46. – №6; Part 2: T.R.J. – 1979. – vol. 49. – №2.
116. Васильев Б.Ф. Воздухопроницаемость сыпучих материалов. Вопросы строительной физики в проектировании. – Сб. 2. – Изд. строит. литературы. – Л.: 1941.
117. Бычков M., Дианич M. Воздухопроницаемость полульняных сорочечно-платьевых тканей //Изв. ВУЗов. ТТП. – М.: МТИ. – 1975. – № 5.
118. Бузов Б.А., Модестова Т.А., Алыменкова Н.Д. Материаловедение швейного производства. – 4-е изд. – М.: Легпромбытиздат, – 1986. – 424с.
119. Модестова Т.А., Флерова Л.Н., Бузов Б.А. Материаловедение швейного производства. – М.: Легкая индустрия. – 1969. – 297с.
120. Михеев М.А., Михеева ИМ. Основы теплопередачи. – М.: Энергия. 1977. 344 с.
121. Лыков А.В. Теория теплопроводности. – М.: Высшая школа. 1967. – 513 с.
122. Лыков А.В. Теория сушки. – М.: Энергия, 1968. – 472 с.
123. Лыков А.В. Явления переноса в капиллярно-пористых телах. – М.: Гостехиздат, 1964. – 301 с.
124. Афанасьева Р.Ф. Гигиенические основы проектирования одежды для защиты от холода. – М.: Легкая индустрия. – 1977. – 135 с.
125. Делль Р.А., Афанасьева Р.Ф., Чубарова З.С. Гигиена одежды. – М.: Легпромбытиздат, 1991. – 160 с.
126. Колесников П.А. Основы проектирования теплозащитной одежды. - М.: Легкая индустрия, 1971. – 112 с.
127. Шалмина И.И., Салтыкова B.C., Захарова А.А Расчет толщины теплоизоляционного слоя спецодежды для холодильных камер // Швейная промышленность, 1992. – №6. – С. 34 - 35.
128. Шалмина И.И., Салтыкова B.C., Захарова А.А., Бахшиева Л.Т., Медиков Е.Х. Тепломассообменные свойства материалов для теплозащитной одежды // Швейная промышленность, 1992. – №4. – С. 40 - 42
129. Куликов Б.П., Шингарев Р.В., Стебелъский М.В. Проектирование одежды с заданной теплозащитной способностью. – Иваново, 1984. – 47с.
130. McFarland E.G., Carr W. W., Sarma D.S., DorrityJ.L. Effects of Moisture and Fiber Type on Infrared Absorption of Fabrics II Textile Research Journal. – 1999. Vol. 69. – №8. – Р. 607-615.
131. Дульнев Г.Н., Заричняк Ю.Г. Теплопроводность смесей и композиционных материалов. – М.: Энергия, 1974. – 214 с.
132. Филимонов С.С., Хрусталев Б.А., Мазилин ИМ. Теплообмен в многослойных и пористых тешюизоляциях. – М.: Энергоатомиздат, 1990. – 184 с.
133. Ганин Е.А. Физическая модель контактного теплообмена. // Теплотехнические проблемы энергосберегающей технологии в текстильной и легкой промышленности, 1989. – С. 6-23.
134. Попов В.М. Теплообмен в зоне контакта разъемных и неразъемных соединений. – М.: Энергия. – 1971. – 215 с.
135. Шлыков Ю.П. Термическое сопротивление контакта металлических поверхностей / Общие вопросы тепло- и массообмена. Под ред. Лыкова А.В. – Минск: Наука и техника. – 1966. – С. 237-247.
136. Бузанов Г.Б., Сухарев М.И. К вопросу исследования теплозащитных свойств текстильных материалов и пакетов из них // Известия вузов. Технология текстильной промышленности. – М.: МТИ. – 1974. – № 4. – С. 11-13.
137. Бузанов Г.Б., Сухарев М.И. К вопросу исследования теплозащитных свойств текстильных материалов и пакетов из них // Известия вузов. Технология текстильной промышленности. – М.: МТИ. – 1974. – № 5. – С. 9-12.
138. Кокеткин П.П., Чубарова З.С., Афанасьева Р.Ф. Промышленное проектирование специальной одежды. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1982. – 183 с.
139. Бузанов Г.Б. Исследование теплозащитных свойств текстильных материалов и пакетов из них в условиях, наиболее близко моделирующих эксплуатацию одежды. Дисс... канд. техн. наук. – Л.: ЛТИЛП, 1975. – 126 с.
140. Онищенко Л.А. Установка и метод исследования теплозащитных характеристик текстильных материалов в вакууме / Л.А.Онищенко, Ц.П.Ливийский, А.Ф. Чудаков, М.И. Сухарев // Известия вузов. Технология легкой промышленности. – М.: МТИ. – 1982. – № 5. – С. 19-22.
141. Martin J.R., Lamb G.E.R. Measurement of Thermal Conductivity of Nonwovens Using a Dynamic Method II Textile Research Journal. – 1987. – Vol. 57. – №12. – Р.721-727.
142. Farnwort B. Mechanism of Heat Flow Through Clothing Insulation II Textile Research Journal. – 1983. – Vol. 53. – №12. – Р.717-725.
143. Woo S.S., Shalev I., Barker R.L. Heat and Moisture Transfer Through Nonwoven Fabrics. Part III Textile Research Journal. – 1994. – Vol. 64. – №3. – Р. 149-162.
144. Jirsak O., Gok Т., OzipekB., Pan N. Comparing Dynamic and Static Methods for Measuring Thermal Conductive Properties of Textiles II Textile Research Journal. – 1998. – Vol. 68. – №l. – Р. 47-56.
145. Корнюхин И.П. Тепломассообмен в пористых телах. Дисс. докт. техн. наук. – М.: МТИ, 1991. – 367 c.
146. Садовская М.А. Исследование теплозащитных свойств трикотажных полотен из высокообъемных текстильных нитей. Дисс... канд. техн. наук. – Л.: ЛТИЛП, 1980. – 136 с.
147. Carr W. W., Sarma D.S., Johnson M.R., Do B.T., Williamson V.A. Infrared Absorption Studies of Fabrics II Textile Research Journal. – 1997. – Vol. 67. – №10. – Р. 725 -738.
148. Янкелевич В.И. Расчет теплового сопротивления воздушных прослоек в воздухопроницаемой одежде // Известия вузов. Технология текстильной промышленности. – М: МТИ – 1971. – № 2. – С. 111-115.
149. Янкелевич В.И. Перенос тепла через воздухопроницаемые материалы // Известия вузов. Технология текстильной промышленности. – М.: МТИ. – 1971. – № 1. – С. 104-108.
150. Карлина КВ. Исследование влияния микропрослоек воздуха на теплозащитные свойства пакетов материалов для одежды // Известия вузов. Технология легкой промышленности. М.: МТИ. – 1971. – № 3. – С. 26-32.
151. Смирнов В.А. Расчет коэффициента теплопроводности тканей / В.А. Смирнов, А.П. Жихарев, Шапкин В.Е., Б.А. Бузов // Конструирование и технология швейных изделий. – М. – 1979. – С. 117-120.
152. Бершев Е.Н. Исследования влияния структуры нетканого теплоизоляционного материала на коэффициент теплопроводности / Е.Н. Бершев, И.И. Жуковская, Ф.Л. Хватова, К.Н. Неганова, М.А. Швейницкая // Механизация и автоматизация производственных процессов отраслей текстильной и легкой промышленности. – Л. – 1978. – С.105 -107.
153. Жихарев А.П. Теоретические основы и экспериментальные методы исследований для оценки качества материалов при силовых, температурных и влажностных воздействиях: монография / А.П.Жихарев – М.: ИИЦ МГУДТ. – 2003. – 327с.
154. Жихарев А.П. Евдокимова М.Ю., Свешников С.А. Исследование теплофизических свойств материалов и пакетов для спецобуви / Техника, технология и улучшение качества изделий легкой промышленности. – М. – 1990. – С.16 -20.
155. Гущина КГ Исследование теплозащитных свойств пакетов одежды / Совершенствование методов и приборов, улучшающих оценку качества текстильных материалов: тезисы докладов XI всесоюзной научной конференции по текстильному материаловедению. – М. –1984. – С.120-121.
156. Горшкова Р.И. Сравнительная характеристика теплозащитных свойств одежды и теплового состояния человека, находящегося в покое и движении, при различных скоростях ветра и температуре воздуха / Труды ЦНИИШП. – 1972. – Сб.21. – С. 3-8.
157. Осипова В.А. Экспериментальное исследование процессов теплообмена. – М.: Энергия. – 1979. – 320с.
158. Дзидзигури Т.О. Комплексная оценка теплозащитных свойств пакетов одежды зимнего назначения. Дисс. канд. техн. наук, Л. – 1986.
159. Литвиненко Г.Е., Третьякова Л.И., Карпинос Д.М. Влияние влажности окружающей среды на теплопроводность пакетов одежды // Известия вузов. Технология легкой промышленности. – М.: МТИ. – 1978. – № 5. – С. 86-89.
160. Farnworth B. A Numerical Model of the Combined Diffusion of Heat and Water Vapor Through Clothing II Textile Research Journal. – 1986. – Vol. 56. – №11. – P. 653-665.
161. Li Y., Holcombe B. V. Mathematical Simulation of Heat and Moisture Transfer in a Human-Clothing-Environment System II Textile Research Journal. – 1999. – Vol. 68. – №6. – Р. 389-397.
162. Li Y., Luo Z. An Improved Mathematical Simulation of the Coupled Diffusion of Moisture and Heat in Wool Fabric II Textile Research Journal. – 1999. – Vol. 69. – №10. – Р.760-768.
163. Бахшиева Л.Т., Салтыкова B.C., Захарова С.С. Расчет термического сопротивления пакетов одежды // Швейная промышленность, 1996. – № 6. – С. 38-39.
164. Литвиненко Г.Е. Изменение теплозащитных свойств в пакетах одежды под влиянием влажности окружающей среды. Дисс.канд. техн. наук. – К .: КТИЛП, 1979. – (259)
165. Yasuda Т., Miyama M., Yasuda H. Dynamic Water Vapor and Heat Transport Through Layered Fabrics. Part 2: Effect of the Chemical Nature of fibers. II Textile Research Journal. – 1992. – Vol. 62. – №4. – Р. 227 - 235.
166. Schneider A.M., Hoschke B.N. Heat Transfer Through Moist Fabrics II Textile Research Journal. – 1992. – Vol. 62. – №2. – Р. 61 - 66.
167. Brownless N.J., AnandS.C, Holmes D.A., Rowe T. The Dynamics of Moisture Transportation. Part 1: The Effects of "Wicking" on the Thermal Resistance of Single and Multi-layer Fabric Systems. II Journal of the Textile Institute. – 1996. – Vol. 87. – №1. – P. 172 -182.
168. Саливон Н.И. Казанский М.Ф., Луцик П.П., Луцык Р.В., Литевчук Д.П. Влияние влаги и пористой структуры на коэффициенты тепло- и массопереноса некоторых шерстяных тканей // Известия вузов. Технология легкой промышленности, 1978. – № 5. – С. 24-29.
169. Чуйкова Л. Ф., Гривцова Л.А., Танкова Н.Л. Особенности процесса влагопереноса в материалах, различающихся гидрофильностью и пористой структурой // Кожевенно-обувная промышленность, 1983. – № 12. – С. 41-44.
170. Fohr J.P., Couton D., Treguier G. Dynamic Heat and Water Transfer Through Layered Fabrics II Textile Research Journal. – 2002. – Vol. 72. – №1. – P. 1-12.
171. Zhang P., GongRH, Yanai Y., Tokura H. Effects of Clothing Material on Thermoregulatory Responses II Textile Research Journal. – 2002. – Vol. 72. – №1. – P. 83-89.
172. Горшкова Р.И. Влияние ветра на теплозащитные свойства зимней бытовой одежды / Труды ЦНИИШП, 1972. – Сб. 22. – С. 13-16.
173. Физический энциклопедический словарь. / Под ред. Прохорова A.M. - М.: Советская энциклопедия, 1983. – 928 с.
174. Салихова Э.Г Исследование теплозащитных свойств тканей в зависимости от структурных параметров / Исследование износостойкости и оценка качества текстильных материалов и готовых изделий: тезисы X научной конференции по текстильному материаловедению. – Львов. – 1980. – С. 149-151.
175. Салихова Э.Г, Бухарин В.И., Фукс ЮТ. Оптимизация теплопроводности текстильных материалов по объемному заполнению // Известия вузов. Технология легкой промышленности, 1981. – №6. – С. 57 -58.
176. Карлина КВ., Боровский В.Р. Исследование свойств пакетов утепленных курток с устойчивыми воздушными прослойками // Известия вузов. Технология легкой промышленности, 1974. – №2. – С. 80 -83.
177. Колесников П.А., Лейбман Е.Я. Влияние воздухопроницаемости материалов и пакетов одежды при различной скорости ветра на их тепловое сопротивление/Труды ЦНИИШП, 1966. – Сб. 14. – С. 112-124.
178. Короткова И.В., Бухарин В.И., Анциферова А.И. Теплопередача через
цилиндрическую воздухопроницаемую оболочку из текстильных материалов
// Известия вузов. Технология текстильной промышленности, 1982. – №6. – С. 81-85.
179. Методические указания по формированию рациональных пакетов теплозащитной одежды с учетом физиолого-гигиенических требований. – М.: ЦНИИТЭИЛегпром, 1986. – 16 с.
180. Чудновский А.Ф. Теплофизические характеристики дисперсных материалов. – М.: Физматгиз, 1962.
181. Таблицы физических величин: Справочник /Под ред. Кикоина И.К. – М.: Атомиздат, 1976. – 270 с.
182. Holcombe B. V., Hoschke B.N. Dry Heat Transfer Characteristics of Underwear Fabrics II Textile Research Journal. – 1983. – Vol. 53. – №6. – P. 368-374.
183. Белоусов В.П. Теплозащитные свойства обуви. Учебное пособие. - М.: Изд. ВЗМИ. 1982.
184. Hes L., de Araujo M, Djulay V. Effects of Mutual Bonding of Textile Layers on Thermal Insulation and Thermal Contact Properties of Fabric Assamblies II Journal of the Textile Institute. 1996. Vol. 66. – №4. – P. 245-250.
185. Obendorf S.K., Smith J.P. Heat Transfer Characteristics of Nonwoven Insulating Materials II Journal of the Textile Institute. 1986. Vol. 56. – №11. – P. 691-696.
186. Колесников П.А., Афанасьева Р.Ф. Проектирование производственной и специальной зимней одежды для различных условий труда и климата. - Л. 28 с.
187. Matsudaira M., Kondo Y. The Effects of a Grooved Hollow in a Fiber on Fabric Moisture- and Heat-transport Properties II Journal of the Textile Institute. 1996. Vol. 87. – №3. – P. 409 -416.
188. Годовский Ю.К. Теплофизические методы исследования полимеров. – М.: Химия. – 1976. – 216 с.
189. Kawabata S. Measurement of Anisotropic Thermal Conductivity of Single Fiber II Journal of the Textile Machinery Society of Japan. 1986. Vol. 39. – №12. P.T184-T186.
190. Гущина К.Г. Теплозащитные свойства материалов и пакетов одежды // Швейная промышленность. 1991. – № 5. – С. 7-9.
191. Белоусова Г.Г. Расширение возможности бикалориметра при исследовании теплоизоляционных свойств пакетов одежды // Известия вузов. Технология легкой промышленности. – М.: 1989. – №1. – С. 75-77.
192. Бройко А.П. Разработка метода прогнозирования теплопроводности трикотажных полотен на основе численного моделирования теплопередачи. Дисс. канд. техн. наук. – С-Пб.: СПбГУТД, 2003. – 235с.
193. Корнюхин И.П., Кононов A.M., Дульнев С.Г., Короткова Н.А. Экспериментальное определение коэффициента теплопроводности текстильных материалов // Известия вузов. Технология легкой промышленности. М.: МТИ. – 1990. – № 2. – С.25-28.
194. Ли К. Основы САПР (CAD/CAM/CAE). – СПб.: Питер, 2004. – 560 с.: ил.
195. Попов Е.П. Теория и расчет гибких упругих стержней. – М.: Наука, 1986. – 287 с.
196. Степанов С.Г. Развитие теории формирования и строения ткани на основе нелинейной механики гибких нитей: Степанов Сергей Гаевич: Дис...докт. техн. наук. – Иваново.: ИГТА, 2007. – 398с.
197. Беляев О.Ф., Кудрявин Л.А., Кисанов Ю.А. и др. Применение упрощенной трехмерной нелинейной теории упругости для определения формы упругой линии в элементах структуры трикотажа // Изв. вузов. Технология легкой промышленности, 1992. – №2.
198. Щербань В.Ю. Научные основы взаимодействия нитей с направляющими при изготов¬лении ткани и трикотажа: Дис. докт. техн. наук. – Херсон: ХИИ, 1994.
199. Щербань В.Ю., Хомяк О.Н., Щербань Ю.Ю. Механика нити. – К: КГУТД, 2001. – 196 с.
200. Мигушов И.И. Механика текстильной нити и ткани. – М.: Легкая индустрия, 1980. – 267 с.
201. Проталинский СЕ. Развитие теории и вопросы приложения механики нити к задачам текстильной технологии: Дис. докт. техн. наук. – Кострома: КГТУ, 1999. – 398 с.
202. А.с. 46469 Україна. Комп’ютерна програма «Структура – 3D». / Єліна Т.В., Галавська Л.Є. – заявка №46726 від 25.09.2012, опубл. 23.11.2012.
203. Єліна Т.В. Створення комп’ютерної моделі структури трикотажу одинарних футерованих переплетень. Повідомлення 1. / Т.В. Єліна, С.Ю. Боброва, Л.Є. Галавська // Вісник ХНУ. – 2011. – №3. – C. 94-99.247
204. Єліна Т.В. Створення комп’ютерної моделі структури трикотажу одинарних футерованих переплетень. Повідомлення 2. / Т.В.Єліна, С.Ю. Боброва, Л.Є. Галавська // Вісник ХНУ. – 2011. – №4. – C. 135-139.
205. Лоскутов П., Полещук Н. AutoLISP и Visual LISP в среде AutoCAD. – СПб: Изд. ВНV СПб. – 2006. – 960 с.: ил.
206. М.Андреева. Технология визуального проектирования параметрических 3D_моделей в AutoCAD 2008, СADmaster, 2007. – №5.
207. Єліна Т.В. Силова тривимірна геометрична модель кулірного трикотажу. / Т.В. Єліна, Л.Є. Галавська // Міжвузівський збірник «Наукові нотатки». – Луцьк. – 2011. – Випуск 34. – C. 77-81
208. Светлицкий В.А. Механика гибких стержней и нитей. – М.: Машиностроение, 1978. – 292 с.
209. Михайлов Л.Н. Исследования и методы определения жесткостей текстильных нитей при изгибе и кручении: Дис... канд. техн. наук – Л.: ЛИТЛП, 1981. – 156 с.
210. Николаев С.Д. Теоретические основы определения жесткости нитей при изгибе //Изв.вузов. Технология текстильной пром-ти. – М.: МГТУ. – 1989, №2. – С. 14-17.
211. Общанская И.В. Метод оценки деформационных свойств пряжи для трикотажного про¬изводства: Дис... канд. техн. наук. – Кострома: КГТУ. – 2004. – 169 с.
212. Спорыхина В.И., Шустов Е.Ю., Груздева М.А. Математические методы проектирования трикотажных полотен. – М.: ЦЦУ РАН, 2006. – 214 с.
213. Бронштейн И.Н., Семендяев К.А. Справочник по математике для инженеров и учащих¬ся втузов. – М.: Наука, 1980. 168 c.
214. Крячкова Т.А. Разработка рациональных путей применения компьютерных технологий для выработки верхнего трикотажа на плосковязальных автоматах и методов прогнози¬рования его деформационных свойств: Дис...канд. техн. наук – С-Пб.: СПГУТД, 2002. – 167 с.
215. Джермакян С. Текстильное патентоведение. – М.: Арбат-Информ, 2004. – 392с.
216. Дзюба В.И. Научные основы автоматизированного проектирования рабочих процессов трикотажных машин (объектно-ориентированный подход): Моногр. – Киев, 2000. – 186 с.
217. Кочеткова О.В. Разработка методологии ав