РОЗВИТОК НАУКОВИХ ОСНОВ СТВОРЕННЯ ЗАХИСНОГО ОДЯГУ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ АТОМНИХ ЕЛЕКТРИЧНИХ СТАНЦІЙ : РАЗВИТИЕ НАУЧНЫХ ОСНОВ СОЗДАНИЯ ЗАЩИТНОЙ ОДЕЖДЫ ДЛЯ РАБОТНИКОВ АТОМНЫХ ЭЛЕКТРИЧЕСКИХ СТАНЦИЙ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
“КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”

На правах рукопису

ТРЕТЯКОВА ЛАРИСА ДМИТРІВНА

УДК [687.174:621.039]:001.891 (043)

РОЗВИТОК НАУКОВИХ ОСНОВ СТВОРЕННЯ ЗАХИСНОГО ОДЯГУ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ АТОМНИХ ЕЛЕКТРИЧНИХ СТАНЦІЙ

Спеціальність 05.18.19 – технологія текстильних матеріалів, швейних і трикотажних виробів

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук

Науковий консультант
Колосніченко Марина Вікторівна
доктор технічних наук, професор

Київ – 2013

ЗМІСТ
ЗМІСТ 1
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 6
ВСТУП 7
РОЗДІЛ 1 СУЧАСНИЙ СТАН НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ПРОБЛЕМИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ПРАЦІВНИКІВ АТОМНИХ ЕЛЕКТРИЧНИХ СТАНЦІАЙ. МЕТОДИ АНАЛІЗУ, РОЗРАХУНКУ ТА ОПТИМІЗАЦІЇ 18
1.1. Характеристика наявного захисного одягу для працівників атомних електричних станцій 18
1.2. Характеристика завдань створення матеріалів і захисних комплектів 23
1.3. Аналіз умов праці та безпеки на атомних електричних станціях та об’єкті “Укриття” 34
1.4. Особливості використання захисних комплектів в умовах виробничого середовища атомних електричних станцій 39
1.5. Обґрунтування моделей і методів досліджень 46
1.6. Особливості проектної розробки захисного одягу з оптимальними параметрами 60
Висновки 64
РОЗДІЛ 2 ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СТВОРЕННЯ ІЗОЛЮВАЛЬНОГО ОДЯГУ ДЛЯ ЗАХИСТУ ВІД РАДІОАКТИВНИХ ЗАБРУДНЕНЬ 66
2.1. Розробка і вибір полімерних матеріалів з прогнозованими властивостями до формування пакетів захисного одягу 67
2.2. Експериментально-розрахункова оцінка показників захисту від зовнішніх іонізуючих альфа і бета випромінювань 71
2.3. Дослідження показників якості розроблених матеріалів 74
2.3.1. Аналіз фізико-механічних характеристик 74
2.3.2. Аналіз впливу температури на фізико-механічні характеристики 81
2.4. Моделі і методи оцінки надійності захисного одягу 84
2.4.1. Вибір показників надійності захисного одягу 85
2.4.2. Статистично-розрахункова оцінка показників надійності захисного одягу 87
2.4.3. Принципи побудови математичних моделей надійності захисного одягу 98
2.5. Розробка рекомендацій щодо створення пакетів ізолювального захисного одягу для захисту від радіоактивних забруднень 100
Висновки 105
РОЗДІЛ 3 ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СТВОРЕННЯ ІЗОЛЮВАЛЬНИХ КОМПЛЕКТІВ ДЛЯ ЗАХИСТУ ВІД ХІМІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН 107
3.1. Розробка матеріалів з прогнозованими захисними властивостями 107
3.2. Дослідження показників якості розроблених матеріалів 109
3.3. Вибір математичних моделей та оцінка надійності ізолювальних комплектів 113
3.3.1. Статистично-розрахункова оцінка показників надійності захисного одягу 113
3.3.2. Математичні моделі надійності виробів з конструкторським і технологічним резервуванням 114
3.3.3. Математичні моделі надійності засобів індивідуального захисту зі складною конструкцією 118
3.4. Зонально-модульна модель побудови конструкцій захисного одягу 122
3.5. Узагальнений алгоритм розрахунку надійності захисного одягу 128
3.6. Розробка рекомендацій щодо створення пакетів ізолювальних комплектів для захисту від хімічно активних речовин 129
Висновки 132
РОЗДІЛ 4 МЕТОДИ ОЦІНКИ ЕЛЕКТРОСТАТИЧНИХ І ТЕПЛОВИХ РИЗИКІВ У ВИКОРИСТАННІ ІЗОЛЮВАЛЬНИХ КОМПЛЕКТІВ 134
4.1. Моделі і методи оцінки електростатичних ризиків 135
4.1.1.Аналіз чинників, які обумовлюють утворення електростатичних полів на поверхнях ізолювальних комплектів 135
4.1.2. Аналіз впливу виробничих умов на електричні характеристики матеріалів 136
4.1.3. Вибір системи узагальнених показників та їх експериментальна оцінка 141
4.1.4. Метод моделювання тривимірного електростатичного поля на поверхнях захисного одягу 146
4.2. Комплексний підхід під час розрахунку та оцінки електростатичних ризиків 154
4.2.1. Алгоритм розрахунку енергетичних показників тривимірного електростатичногоо поля 154
4.2.2. Алгоритм розрахунку параметрів розрядів статичної електрики 156
4.3. Оцінка електростатичних ризиків за енергетичними показниками 160
4.4. Моделі і методи оцінки теплових ризиків для працівників в ізолювальних комплектах 166
4.4.1 Математична модель теплообміну працівника із зовнішнім виробничим середовищем 167
4.4.2. Методика експериментального дослідження теплового стану працівника 175
4.4.3. Вплив достовірності вихідних даних і моделі на результати розрахунків процесів теплообміну 179
4.5. Метод моделювання теплообмінних процесів 184
4.6. Розробка рекомендацій щодо запобігання електростатичних і теплових ризиків під час створення та використання ізолювальних комплектів 187
Висновки 192
РОЗДІЛ 5 ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ СТВОРЕННЯ РАДІАЦІЙНОЗАХИСНИХ І ФІЛЬТРУВАЛЬНИХ КОМПЛЕКТІВ ДЛЯ ЗАХИСТУ ВІД ЗОВНІШНЬОГО ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ 196
5.1. Розробка і вибір матеріалів до формування пакетів радіаційнозахисного і фільтрувального комплектів 197
5.2. Дослідження показників захисту та якості радіаційнозахисних матеріалів 200
5.2.1. Експериментально-розрахункова оцінка показників захисту від зовнішнього іонізуючого гамма-випромінювання 200
5.2.2.Аналіз фізико-механічних характеристик 204
5.3. Теоретичне обґрунтування пакетів радіаційнозахисного одягу 206
5.4. Дослідження показників якості і захисту фільтрувальних матеріалів 208
5.5. Математичні моделі надійності радіаційнозахисного та фільтрувального одягу 210
5.6. Розробка рекомендацій щодо створення пакетів радіаційнозахисних і фільтрувальних комплектів 214
Висновки 219
РОЗДІЛ 6 БАГАТОКРИТЕРІАЛЬНА ОПТИМІЗАЦІЯ ПАРАМЕТРІВ 221
КОНСТРУКЦІЙ ЗАХИСНОГО ОДЯГУ 221
6.1. Прийняття рішень під час конструкторсько-технологічної розробки захисних комплектів 221
6.2. Формалізація процедури надання технічних заходів у оптимізаційних розрахунках 225
6.3. Структурна оптимізація конструкцій радіаційнозахисного одягу 229
6.4. Структурна оптимізація асортименту захисних комплектів у процесі експлуатації 231
6.5. Математична модель зміни вартості під час впровадження конструкторсько-технологічних заходів з підвищення надійності 235
6.6. Параметрична оптимізація показників надійності за техніко-економічним критерієм 238
6.6.1. Оптимізація інтенсивності відмов захисного одягу під час конструкторсько-технологічної розробки. 238
6.6.2. Оптимізація інтенсивності відмов захисного одягу із загальним резервуванням. 243
6.7. Структурна оптимізація конструкції ізолювального захисного одягу 245
6.8. Розробка рекомендацій щодо створення пакетів захисного одягу за результатами багатокритеріальної оптимізації 249
Висновки 257
7.1. Розробка конструктивно-технологічного рішення ізолювальних комплектів для захисту від радіоактивних забруднень 261
7.1.1. Вибір асортиментного виду та конструктивного рішення виробів ізолювального захисного одягу. 261
7.1.2. Особливості технології виготовлення ізолювального захисного одягу. 266
7.2. Розробка конструктивно-технологічного рішення ізолювальних комплектів для захисту від хімічно активних речовин 267
7.2.1. Вибір асортиментного виду та конструктивного рішення виробів ізолювальних комплектів. 268
7.2.2. Особливості технології виготовлення ізолювального комплекту. 270
7.3. Розробка конструктивно-технологічного рішення радіаційнозахисних комплектів 272
7.3.1. Вибір асортиментного виду та конструктивного рішення виробів радіаційнозахисних комплектів. 272
7.3.2. Особливості технології виготовлення радіаційнозахисного комплекту. 276
7.4. Розробка конструктивно-технологічного рішення фільтрувальних комплектів 278
7.4.1. Вибір асортиментного виду та конструктивного рішення виробів фільтрувальних комплектів. 278
7.4.2. Особливості технології виготовлення фільтрувальних комплектів. 281
7.5. Оцінка економічної ефективності виробничого впровадження 282
Висновки 285
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 288
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 292

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АЕС Атомна електрична станція
ЕСП Електростатичне поле
ЗІЗ Засоби індивідуального захисту
ЗІЗОД Засоби індивідуального захисту органів дихання
ЗО Захисний одяг
НВП Науково-виробниче підприємство
НШВЧ Небезпечні і шкідливі виробничі чинники
ПВХ Полівінілхлорид
ФМХ Фізико-механічні характеристики
СВЧ Струм високої частоти;
ТУ Технічні умови;
IAEA International Atomic Energy Agency
(Міжнародна комісія з атомної енергетики)
IEC The International Electrotechnical Commission
(Міжнародна електротехнічна комісія)
MD Розривальне навантаження за довжиною матеріалу
CD Розривальне навантаження за шириною матеріалу

ВСТУП

Актуальність теми. За роки незалежності на енергетичних підприємствах України способи поліпшення умов праці орієнтовано на досягнення ефекту через використання технічних та організаційних заходів і засобів індивідуального захисту (ЗІЗ). Такий підхід в умовах перехідної економіки і технічного стану основної маси виробничих фондів в Україні найефективніший.
Велике значення на розвиток науки в галузі технології швейного виробництва, створення ефективних засобів захисту на засадах системного підходу мають наукові здобутки українських вчених, серед яких Кондратьєв Г.М., Бігункова Г.Ф., Колесніков П.А., Романова В.Є., Славінська А.Л., Воробьйов В.Д., Колесник В.Є., Пашковський П.С., Перепелкін К.Е., Носов М.П., Роговін З.О., Ходжінова М.А., Мичко А.А., Луцик Р.В., Семак Б.Д., Кукін Г.Н., Колосніченко М.В., Литвиненко Г.Є. та науковців з інших країн Брінклі Дж., Латгес Г., Вілсон Н.
Ядерна енергетика є найдинамічнішим напрямом розвитку енергетичної безпеки України. Робота на об’єктах ядерної енергетики (атомні електричні станції (АЕС), об’єкт “Укриття”) та пов’язаних з ними виробництв (видобування, збагачення і переробка уранової руди, обслуговування сховищ відпрацьованого палива та радіоактивних відходів, наукові дослідження) потребує особливої уваги до здоров’я працівників [1].
В Україні споруджено чотири АЕС, на яких впроваджено в експлуатацію п'ятнадцять ядерних блоків, що забезпечує виробництво до 52 % загального обсягу електроенергії. Встановлена потужність генераторів на АЕС досягла 13,8 ГВт, що відповідає 24 % загальних потужностей електростанцій. Планами розвитку ядерної енергетики України [2] до 2030 року передбачено будівництво ще шести блоків, доведення встановленої потужності до 29,5 ГВт та організацію вітчизняного ядерно-паливного циклу для отримання ядерного палива власного виробництва. Перспективи розвитку ядерної енергетики неможливо відокремити від необхідності створення дієвої системи індивідуального захисту [3].
До робіт на радіаційно-небезпечних об’єктах залучено велику кількість працівників. Виробничий персонал на АЕС налічує більш як 35 тисяч осіб, серед яких жінки становлять 34 %, на допоміжних об’єктах працює до 5 тисяч працівників. Для робіт на будівництві “Укриття 2” планують залучити більш як 200 тис. осіб.
В Україні відповідно до рекомендацій International Labour Organization, World Health Organization, International Electrotechnical Commission (IEC) і International Atomic Energy Agency (IAEA) ухвалено низку законодавчі документи з промислової безпеки та охорони праці на радіаційно-небезпечних об’єктах [4, 5]. Чинне законодавство України у цій сфері визначає основні вимоги до охорони здоров’я працівників від можливої шкоди внаслідок опромінювання та ймовірних забруднень довкілля [6, 7]. У документах [8, 9] вказано, що основний напрям підвищення промислової безпеки АЕС є планові системні дії, спрямовані на зниження рівня опромінювання персоналу.
Накопичений досвід експлуатації АЕС у світовій практиці свідчить, що навіть найвищі вимоги до якості устаткування не в змозі запобігти виникненню аварійних ситуацій. Зношеність і низький рівень оновлення основних виробничих фондів АЕС України зумовлюють високу аварійність, а застаріла технологічна база призводить до утворення великої кількості відходів, які підлягають утилізації. Критичний рівень зношеності фондів спостерігається зокрема на першому і другому блоках Рівненської АЕС і першому блоці Південноукраїнської АЕС [10].
На АЕС і суміжних до них виробництвах, пов’язаних з використанням радіоактивних матеріалів і здійснення робіт в умовах впливу іонізуючого випромінювання, передусім створюють інженерно-технічну систему захисту працівників (рис. В.1) [11, 12].

Рис. В.1. Структура системи захисту на АЕС.

Системи захисту впроваджують задля контролювання рівнів опромінювання та інших нерадіологічних шкідливих чинників і забезпечення їхніх значень настільки низькими, наскільки це розумно досяжне з урахуванням соціальних і економічних факторів [13]. Інженерно-технічні та організаційні заходи з охорони праці на АЕС можуть бути неефективними під час робіт на об’єкті “Укриття”, використання його структури для подальшого вирішення проблем безпечного виймання паливовмісних матеріалів з третього і четвертого блоків; будівництва пунктів збереження радіоактивних відходів; будівництва безпечного конфайнменту; очищення сильно забруднених ділянок території зони відчуження [14–16]. Головною особливістю таких проектів є наявність великої кількості відкритих радіоактивних джерел з невідомим розташуванням та інтенсивними змінними характеристиками. У таких умовах замість вибору технічних систем захисту від джерела випромінювання з відомими параметрами виникає необхідність постійного контролю за радіаційними параметрами у зоні робіт та оперативного впровадження радіаційного захисту на основі аналізу поточної інформації. Якщо технічні заходи та організаційні обмеження, які можливо здійснювати, недостатні для забезпечення необхідного захисту та адекватного обмеження дози опромінення, виникає необхідність використання ЗІЗ [17]. Нині захисний одяг (ЗО), ЗІЗ рук, ніг, голови, органів дихання використовують під час проведення всіх видів робіт на АЕС. Місце ЗІЗ у загальній структурі систем захисту АЕС наведено на рис. В.1. Якщо над створенням інженерно-технічних та організаційних заходів працюють великі науково-дослідні, проектні установи (НАН України, Інститут проблем безпеки атомних електростанцій, Інститут радіаційних досліджень, НАК України та ін.), то розробкою ЗІЗ займаються набагато менше організацій.
Таким чином, в умовах експлуатації недосконалого і застарілого устаткування АЕС розроблення і впровадження нових типів ЗО і матеріалів для їх виготовлення є актуальним завданням. Усе це свідчить про важливість і необхідність інтенсифікації робіт у галузі створення нових видів і типів ЗІЗ з оптимальними параметрами за математично та економічно обґрунтованими принципами, моделями, методами та інформаційно-розрахунковими програмами. Роботи, які здійснює у цьому напрямі автор, починаючи з середини 90-х років, спрямовані на розробку і випуск негерметичних видів ЗІЗ з оптимальними параметрами за критеріями захисту, надійності та економічності, які призначено для комплексного захисту персоналу АЕС в умовах впливу різноманітних небезпечних і шкідливих виробничих чинників (НШВЧ). У дисертаційній роботі досліджено передусім завдання, які досі не вирішено або вирішено неповно з великою кількістю допущень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в Національному технічному університеті України “Київський політехнічний інститут” відповідно до таких національних програм: “Програма розвитку і виготовлення засобів індивідуального захисту працюючих на 2001–2004 роки”, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2001 № 952, і “Поліпшення стану безпеки, гігієни праці і промислового середовища на 2001–2005 роки”, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1320, у рамках науково-дослідних робіт. Основні положення дисертаційної роботи реалізовано в науково-конструкторських роботах: “Дослідження і розробка спецодягу одноразового для проведення пошуково-рятувальних робіт в агресивному середовищі” (ДР № 0103U000966); “Дослідження і розробка матеріалу з полімерним покриттям і ізолювального костюма з цього матеріалу для захисту від нафти і продуктів її переробки” (ДР № 0103U000965) за безпосередньої участі автора як наукового керівника.
Мета і завдання досліджень. Мета роботи – розвиток наукових основ та практичних методів створення захисного одягу для підвищення його ефективності за показниками захисту, надійності та безпеки використання в умовах агресивного середовища атомних електричних станцій.
Досягнення цієї мети передбачає створення теорії та аналітичних методів на основі комплексного врахування параметрів небезпечних і шкідливих виробничих чинників, релевантних характеристик матеріалів і конструкцій з урахуванням дискретності і невизначеності різного характеру під час моделювання та оптимізації параметрів захисного одягу.
Для досягнення мети поставлено та вирішено такі завдання:
– розроблено на основі системного підходу методологічні принципи вирішення задач математичного моделювання та оптимізації параметрів, конструкцій і режимів використання захисних комплектів;
– розроблено рецептури полімерних матеріалів з прогнозованими властивостями, призначені для створення захисного одягу визначеної функціональної спрямованості;
– встановлено закономірності впливу характеристик якості нових полімерних матеріалів на показники захисту, надійності і безпеки використання захисного одягу в умовах виробничого середовища атомних електричних станцій;
– досліджено статистичну інформацію про причини виникнення відмов та розроблено параметричну оцінку надійності захисного одягу для збільшення тривалості використання під час робіт на атомних станціях;
– експериментально досліджено енергетичні параметри (густину електричних зарядів, потенціали) електростатичних полів і довільних електричних розрядів (струм, напруга) на поверхнях ізолювального захисного одягу;
– розроблено математичну модель і метод комп’ютерного моделювання тривимірного електростатичного поля на поверхнях ізолювального захисного одягу для обмеження електростатичних ризиків;
– розроблено математичну модель і метод комп’ютерного моделювання нестаціонарних процесів теплообміну між працівником в ізолювальному комплекті і зовнішнім середовищем для обмеження теплових ризиків; здійснено її верифікацію;
– розроблено модель і метод структурної оптимізації для обґрунтування способів підвищення ефективності захисного одягу;
– сформовано структуру асортиментного ряду ізолювального, радіаційнозахисного, фільтрувального захисного одягу.
– розроблено конструктивно-технологічні рішення та впроваджено у виробництво захисні комплекти для працівників атомних електричних станцій: матеріали, захисний одяг, засоби захисту рук, ніг і голови.
Об’єкт досліджень – процес створення ефективного і надійного захисного одягу визначеної функціональної спрямованості.
Предмет досліджень – розвиток теорії і практичних методів проектної розробки захисного одягу для працівників атомних електричних станцій.
Методи дослідження. В основу досліджень покладено елементи системного аналізу і математичного моделювання як засоби вирішення поставлених завдань. Під час формування моделей використано основні положення теорій надійності, теплообмінних процесів та електромагнітного поля. Розрахунки та оцінки здійснено з використанням аналітичних, числових, графоаналітичних, статистичних методів і техніко-економічного аналізу. Натурні експерименти використано як засіб перевірки адекватності запропонованих математичних моделей і здійснено з використанням сучасних вимірювальних приладів згідно з методиками, наведеними у стандартах для відповідних ЗІЗ. Для прийняття рішень під час вибору параметрів конструкцій ЗО використано метод дискретної багатокритеріальної оптимізації.
Наукова новизна одержаних результатів
Наукові положення, які виносяться на захист:
– параметричні залежності узагальнених показників надійності захисного одягу від фізико-механічних характеристик матеріалів і швів та режимів використання;
– закономірності виникнення електростатичних ризиків під час застосування ізолювального захисного одягу у виробничому середовищі атомних станцій;
– закономірності виникнення теплових ризиків під час виконання робіт за змінюваних ерготермічних навантажень;
– зонально-модульна модель побудови конструкції захисного одягу для обґрунтування структурної оптимізації проектно-технологічних рішень за показниками надійності, захисту та економічності;
– метод структурної дискретної оптимізації для формування багатошарових пакетів матеріалів і систем резервування захисного одягу;
– конструктивно-технологічні рішення ізолювального, радіаційнозахисного і фільтрувального одягу.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що
– запропоновано пакети матеріалів для ізолювального, фільтрувального і радіаційнозахисного одягу разового і багаторазового використання;
– дістала подальшого розвитку математична модель електростатичного поля на криволінійних поверхнях захисного одягу;
– встановлено залежності зміни у просторі напруженості, потенціалів, енергій електростатичного поля від розподілу набутого електричного заряду за поверхнею ізолювального захисного одягу, а також зміни струмів і напруги довільного поверхневого електричного розряду у часі;
– удосконалено нелінійну математичну модель теплообміну між працівником в ізолювальному комплекті і виробничим середовищем, яка на відміну від наявних, враховує нестаціонарність процесу теплообмін і нелінійність функціональних залежностей теплопередачі людини;
– встановлено аналітичні залежності між надійністю та економічними показниками захисного одягу під час вибору засобів і способів її підвищення в процесі проектно-технологічної розробки;
– отримано способи цілеспрямованого формування та практичної реалізації конструкторсько-технологічних рішень створення асортиментного ряду ЗО з урахуванням техніко-економічних і споживчих показників.
Наукову новизну отриманих результатів підтверджено шістьма патентами на винаходи і промислові зразки.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні узагальнення і результати розрахунків використано як методологічну основу для розробки підходів до проектування нових високоефективних видів захисного одягу, застосування яких уможливило підвищення безпеки і продуктивності діяльності працівників АЕС за рахунок зниження травматизму і професійних захворювань.
Результати дисертаційної роботи використано на підприємствах ТОВ “НВП “Ікар”, ТОВ “Укрмаскпол” під час розробки нормативних документів на окремі види захисних матеріалів: пластикату полівінілхлоридного для засобів індивідуального захисту від радіоактивних речовин (ТУ У 25.2-25661375.005:2006); матеріалу з полівінілхлоридним покриттям для спецодягу (ТУ У 25.2–00300363–014–2005). Розроблено нові проектно-технологічні рішення щодо формування асортименту ЗО та його комплектації: одягу спеціального пластикового від радіоактивного забруднення (ТУ У 25661375.015–99); костюма ізолювального для захисту від нафти і продуктів її переробки (ТУ У 25.2 – 25661375–021:2005); одягу захисного одноразового (ТУ У 25.2–25661375–028:2005); фільтрувальні та ізолювальних захисних комплектів (ТУ У 25.2–25661375–024:2006); напівмаски фільтрувальні У–2к (АФЕА 305262.026 ТУ); каптура фільтрувального (ТУ В 25.1–25661375-030:2006); протигазу фільтрувального МП-5У (АФЕА 305269.023ТУ); напівмаски фільтрувальні (ТУ У 33.1–37146482–001: 2011); взуття спеціального пластикового від радіоактивного забруднення (ТУ У 13667483.014–98).
Наукові положення, висновки та рекомендації практично реалізували: підприємство ВАТ “Слов’янський завод “Тореласт” під час випуску нових захисних матеріалів; підприємства ТОВ “НВП “Ікар”, ТОВ “Укрмаскпол”, ПрАТ “Скіф” під час випуску ЗО, респіраторів і протигазів; Південноукраїнська, Запорізька, Рівненська АЕС; на об’єкті “Укриття”; на підприємствах, підпорядкованих Міністерству промислової політики; у частинах хімічного захисту Збройних сил України під час використання нових видів ЗО.
Результати дисертаційної роботи використано під час підготовки навчальних посібників для студентів вищих навчальних закладів: “Засоби індивідуального захисту: виготовлення та застосування”; “Охорона праці та промислова безпека”. Результати дослідження впроваджено у навчальний процес кафедри ергономіки і проектування одягу Київського національного університету технологій та дизайну і кафедри охорони праці, промислової та цивільної безпеки Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” під час підготовки дипломних робіт за освітньо-кваліфікаційними рівнями “спеціаліст” і “магістр”.
Особистий внесок здобувача полягає у формулюванні, узагальненні і вирішенні теоретичних та експериментальних завдань дисертаційної роботи. Автор здійснив вибір предмета досліджень, розробив методи моделювання режимів використання та оптимізації параметрів ЗО. Впроваджено проектно-технологічні рішення щодо створення ізолювального одягу для захисту від радіаційних забруднень і хімічно активних речовин, радіаційнозахисного одягу для обмеження впливу зовнішнього іонізуючого випромінювання, фільтрувального одягу для тривалих робіт в умовах агресивного середовища, що дає можливість цілеспрямовано формувати захисні комплекти для обмеження впливу визначених НШВЧ середовища АЕС, а також забезпечує соціальну та економічну ефективність впровадження нових видів ЗО. Авторові належать основні ідеї опублікованих праць, отриманих патентів, а також аналіз та узагальнення результатів роботи.
Апробація результатів дисертації
Основні результати досліджень і положення дисертаційної роботи на окремих етапах її виконання і загалом доповідалися і дістали схвалення на:
– Міжнародній виставці-форумі “Виробництво і захист – 2003”. 22–24 жовтня 2003 р., Київ;
– Міжнародній виставці-форумі “Виробництво і захист – 2004”. 1–2 грудня 2004 р., Київ;
– Міжнародній виставці засобів захисту “ISPEK - 2003”. 25–27 листопада 2003 р., Київ;
– семінарі Державного науково-дослідного інституту охорони праці “Проблеми розробки, виробництва та використання засобів індивідуального захисту працюючих”. 16 травня 2003 р., Київ;
– науковій конференції “Легка промисловість України: питання захисту вітчизняного виробника”. 22 квітня 2004 р., Київ;
– Третій Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених та студентів “Наукові розробки молоді на сучасному етапі”. 19–21 квітня 2004 р., Київ;
– Всеукраїнській ювілейній науковій конференції молодих вчених та студентів “Наукові розробки молоді на сучасному етапі”. 19–21 травня 2005 р., Київ;
– кonferencja międzynarodowa “Rola menedeżеra w audycie personalnym przedsiębiorstw”. 15 травня 2006 р., Варшава;
– ХIV International Symposium on Theoretical Electrical Engineering ISTEt 07. 20–23 червня 2007 р, Польща, Щецин;
– науковій конференції “Безпека праці та соціальний захист на виробництві”. 25 квітня 2008 р, Київ;
– Міжнародній конференції “Охорона праці та соціальний захист”. 19–21 листопада 2008 р., Київ;
– Третій міжнародний науково-практичний конференції “Безпека життєдіяльності людини як умова сталого розвитку сучасного суспільства”. 18–20 листопада 2009 р., Харків;
– науково-технічній конференції “Енергетика, Гірництво: Економіка, технології, екологія”. 14–15 січня 2010 р., Київ;
– науковій конференції “Проблемы энергосбережения Украины и пути их решения”. 22–23 квітня 2010 р., Харків;
– науково-практичній конференції “Безопасность труда на угольных шахтах Украины”. 26 лютого 2008 р., Київ;
– наукових конференціях професорсько-викладацького складу НТУУ “КПІ” “Проблеми охорони праці, промислової та цивільної безпеки” (2007 – 2012 рр.,), Київ.
Публікації
За темою дисертаційної роботи опубліковано 62 наукові праці, з яких 2 – навчальні посібники, 25 – статті в спеціалізованих виданнях, які входять у перелік МОН України (12 статей у спеціалізованих журналах написано самостійно), 6 – патентів; 14 – у збірках доповідей і тезах конференцій, 8 – в інформаційних бюлетенях.
Мета і завдання визначили структуру дисертаційної роботи, яка складається з вступу, семи розділів, висновків і додатків.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Дисертація є закінченою науково-дослідною роботою, у якій здійснено теоретичне обґрунтування і вирішена актуальна наукова проблема розвитку теоретичних основ моделювання, оптимізації та оцінки параметрів захисного одягу, режимів його використання з комплексним обліком всього спектру НШВЧ, змінних умов праці, додаткових ризиків, і спрямована на підвищення захисної ефективності, надійності й економічності систем захисту на АЕС. Отримані результати у сукупності мають суттєве значення для розвитку теорії і методів проектно-технологічної розробки окремих типів і видів ЗІЗ з урахуванням необхідності їх спільного використання з метою зниження або повністю унеможливлення впливу НШВЧ на персонал АЕС. При цьому отримано такі основні наукові і практичні результати, висновки і рекомендації:
1. Вирішено актуальну науково-технічну проблему розвитку наукових основ створення комплектів захисного одягу визначеного функціонального призначення, які ґрунтуються на методах математичного моделювання та оптимізації з комплексним урахуванням особливостей умов праці і додаткових ризиків на атомних електричних станція і спрямована на підвищення захисної ефективності, надійності та економічності системи індивідуального захисту.
2. Розроблено нові рецептури і впроваджено у виробництво ПВХ-пластикати і двошарові матеріали з покриттям, які не містять свинець і захищають від зовнішнього іонізуючого випромінювання, пилу і аерозолів з радіонуклідами та хімічно активних речовин. Доведено на основі аналізу показників якості нових матеріалів, що вони придатні для проектування, виготовлення та експлуатації в умовах АЕС захисного одягу та засобів захисту рук, ніг і голови.
3. Визначено та експериментально підтверджено коефіцієнти захисту від α-, β-, γ-випромінювань нових матеріалів залежно від їхньої товщини і енергії випромінювання, що дало можливість науково обґрунтувати пакети матеріалів радіаційнозахисного та ізолювального одягу.
4. Виявлено кореляційні зв’язки між поверхневою густиною, розривальним і роздиральним навантаженнями, стійкістю до проколу і багаторазового згину нових полімерних матеріалів і встановлено, що основними показниками, які визначають рівень надійності та гарантований термін використання захисного одягу є такі: поверхнева густина матеріалів, розривальні навантаження матеріалів і швів, температурні режими дезактивації.
5. Розроблено структурну зонально-модульну модель, призначену для конструктивно-технологічної розробки комплектів захисного одягу, особливості якої полягають у можливості добору складу пакетів матеріалів залежно від їх вартості, топографії впливу радіоактивних речовин і випромінювань, місць з найбільшим зношенням.
6. Запропоновано параметричну оцінку надійності захисного одягу на основі узагальнених показників: інтенсивність відмов, термін роботи без відмов, коефіцієнт готовності, термін роботи до списання, які експериментально визначено для ізолювального, фільтрувального, радіаційнозахисного комплектів разового і багаторазового використання.
7. Показано, що підвищення надійності досягається впровадженням систем резервування, які у конструкціях захисного одягу реалізовано у вигляді додаткових шарів матеріалів (загальне резервування), додаткових конструктивних елементів (поелементне резервування) та спільним використанням виробів з асортиментного ряду захисного одягу (блочне резервування). Впровадження систем резервування у захисному одязі дало можливість суттєво підвищити рівень надійності: до 53,3 % – за загального резервування; до 72,2 % – за блочного і до 92,5% – за поелементного резервування.
8. Експериментально встановлено, що нагромадження електричних зарядів відбувається нерівномірно за поверхнею ізолювального захисного одягу: найбільшу густину зарядів 1∙10-7 Кл/м2 зафіксовано на пілочках одягу в ділянці грудної клітки, шоломі і лицьовій масці, найменшу – 2∙10-13 Кл/м2 на штанах і рукавах, що може призводити до додаткових ризиків для працівників під час використання захисного одягу, порушенням електромагнітної сумісності електронних приладів систем керування і контролю енергетичного устаткування та вибухам і пожежам у середовищі атомних електричних станцій.
9. Розроблено математичні моделі тривимірного ЕСП та довільних електричних розрядів з поверхонь захисного одягу, визначено параметри і запропоновано комп’ютерні алгоритми числового методу розрахунку, що дало можливість обґрунтувати інформаційні критерії електростатичних ризиків. Розраховано та експериментально підтверджено, що ЕСП, яке утворюється на поверхнях ізолювального захисного одягу, локалізовано в межах до 1 м, з потенціалом до 8 кВ і енергією до 1 мДж.
10. Експериментально встановлено, що під час виконання робіт у ізолювальному захисному одязі з підвищеним рівнем ерготермічного навантаження на атомних електричних станціях, порушується тепловий стан працівників, що призводить до виникнення теплового ризику та обмеження часу роботи. Встановлено, що серед зовнішніх причин, які пришвидшують процес нагрівання, є підвищена (більш як три кілограми) маса комплекту, підвищена (більш як 20 оС) температура зовнішнього середовища, використання повних лицьових масок.
11. Розроблено математичну модель теплообміну між працівником крізь багатошаровий пакет захисного одягу та виробничим середовищем, в якій враховано особливості нестаціонарних теплообмінних процесів організму людини, і яка дала можливість розрахувати температуру на внутрішніх і зовнішніх поверхнях захисного одягу і визначити тривалість безперервної роботи і відпочинку без порушення теплового стану працівників.
12. Розроблено метод структурної покрокової оптимізації на основі метода динамічного програмування з урахуванням нелінійності цільової функції, наявності обмежень і дискретності вихідної інформації для пакетів захисного одягу. Метод спрямовано на вирішення завдань максимізації коефіцієнта захисту або мінімізації загальної вартості пакета захисного одягу.
13. Сформовано та практично реалізовано раціональну структуру асортименту комплектів визначеного функціонального призначення на основі зонально-модульної моделі: радіаційнозахисного – для робіт в умовах впливу γ-випромінювання (жилет, нанапівкомбінезон, куртка, каптур, нарукавники, шорти, рукавиці, бахили); ізолювального – для робіт в умовах впливу α-, β-випромінювання і з хімічно активними речовинами (нанапівкомбінезон, куртка, фільтрувальний каптур, рукавиці); ізолювального – для робіт з рідкими радіоактивними відходами під час дезактивації засобів захисту, приміщень, устаткування (нанапівкомбінезон, куртка, фартух, нарукавники, бахили, разовий респіратор третього класу захисту); фільтрувального – для тривалих робіт в умовах радіоактивного забруднення територій (комбінезон, куртка, штани, рукавиці, протигаз); разовий – для робіт у контрольованих зонах з хімічними і радіоактивними речовинами (комбінезон, куртка, штани, респіратор). Новизну рішень підтверджено патентами України на корисні моделі і промислові зразки.
14. Результати досліджень використано під час створення нових матеріалів і захисного одягу на підприємствах ТОВ “НВП “Ікар” (м. Київ), ТОВ “Укрмакспол” (м. Київ), ПрАТ “Скіф”(м. Корсунь-Шевченківський), ВАТ “Слов’янський завод “Тореласт” (м. Слов'янськ). Загальний обсяг виробництва за останні п’ять років становить більш як 8 млн. грн. Розроблені види ЗО впроваджено на атомних електричних станціях, у частинах збройних сил України, на підприємствах Міністерства промислової політики України. Впродовж п’яти років отримано економічний ефект у розмірі 2 940 тис. грн. за рахунок відмови від закупівлі захисного одягу іноземного виробництва.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Закон України. Про захист людини від іонізуючих випромінювання. – К.: Верховна Рада України, 1998. – № 22. – 25 с.
2. Енергетична стратегія України на період до 2030 року / Міністерство палива та енергетики – К.: МПЕУ, 2006. – 132 с.
3. Закон України. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку. Від 08.02.95 № 39/95. – К.: Верховна Рада України, 1995. – 25 с.
4. Radiation Protection of Workers (ionizing radiations), and ILO Code of Practice. –Geneva, ILO, 1987. – 63 р.
5. Conversion Coefficients for Use in Radiological Protection Against External Radiation // ICRP, ICRU. Tech. Rep. Ser. – 1997. – No. 57. – 48 p.
6. Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України. – К.: МОЗ України, 2005. – 40 с.
7. Наказ МОЗ України № 54 від 02.02.2005 р. Про затвердження державних санітарних правил ”Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України.“ – К.: МОЗ України, 2005. – 4 с.
8. Патон Б. Майбутнє атомної енергетики / Б. Патон, В. Бар’яхтар, О. Бакай, І. Неклюдов // Вісник НАН України. – 2006.– № 4. – С. 4–7.
9. Intervention Criteria in a Nuclear or Radiation Emergency.// IAEA. Tech. Rep. Ser. – 1994. – No. 109. – 88 p.
10. Неклюдов І. М. Сьогодення і перспективи ядерної енергетики в Україні / І. М. Неклюдов // Вісник НАН України. – 2006. – № 2. – С. 11–17.
11. Загальні положення забезпечення безпеки атомних станцій. НП 306.2.141 – 2008. – К.: Державна адміністрація ядерного регулювання України, 2008. – 35 с.
12. Международные основные нормы безопасности для защиты от ионизирующих излучений и безопасного обращения с источниками излучения // МАГАТЭ. Серия норм по безопасности. – 1997. – № 115. – 156 с.
13. Work Management in the Nuclear Power Industry: A Manual prepared for the NEA Committee on Radiation Protection and Public Health by the ISOE Expert Group on the Impact of Work Management on Occupational Exposure. // OECD/NEA, 1997. – 26 р.
14. Шевцов А. І. Ядерна енергетика України: стан та напрями розвитку / А. І. Шевцов, А. З. Дорошенко // Стратегічні пріоритети. – 2008. – № 1(6). – С. 153–160.
15. Соботович Е. Ядерна енергетика і наслідки чорнобильської катаст-рофи / Е. Соботович, Р. Бєлєвцев // Вісник НАН України. – 2009. – № 4 – С. 29–39.
16. Денисов А. С. Сучасні проблеми атомної енергетики України: пріоритетні напрямки розвитку / А. С. Денисов // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. – № 3 (82). – С. 179–184.
17. Радиационная защита при профессиональном облучении // МАГАТЭ, МБТ. Серия норм по безопасности. – 2002. – No. RS-G-1.1. – 77 c.
18. Средства индивидуальной защиты работников (классификация, качество, гармонизация нормативных документов) / [В. Д. Воробьев, Н. Н. Карнаух, В. Б. Руринкевич В.Б. и др.]; под ред. Н.А. Лысюка и Ю.Г.Сорокина. – К.: ННИОТ, 2005. – 83 с.
19. Каталог вітчизняних засобів індивідуального захисту працівників / За заг. ред. М.О.Лисюка. – Дніпропетровськ: ВАТ “Видавництво Зоря”, 2004. – 167 с.
20. Технічний регламент з підтверджень відповідності засобів індивідуального захисту, затверджений Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики 27.09.2004, № 207. – К.:
21. Кокеткин П. П. Промышленное проектирование специальной одежды / П. П. Кокеткин, З. С. Чубарова, Р. Ф. Афанасьева. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1982. – 184 с.
22. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ–97). Державні гігієнічні нормативи ДГН 6.6.1–6.5.001–98. – К.: Комітет з питань гігієнічного регламентування. Національна комісія з радіаційного захисту населення України, 2000. – 135 с.
23. Басматов Л. И. Использование респираторов ШБ-1 Лепесток при ликвидации последствий аварии на ЧАЭС / Л. И. Басманов, Н. Б. Борисов, Л. И. Борисова [и др.] // Охрана окружающей среды, вопросы экологии и контроля качества продукции. – 1992. – Вып. 5. – С. 32–39.
24. Батий В. Г. Исследования в области повышения радиационной безопасности при реализации практической деятельности в зоне отчуждения ЧАЭС / В. Г. Батий // Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля. – 2009. – Вип. 12. – 113–123 с.
25. Personal protective equipment // IAEA. PRTM–5. – 2004. – 69 p.
26. Одяг спеціальний захисний. Загальні вимоги (EN 340:1993, IDT): ДСТУ EN 340-2001. – [Чинний від 2003-07-01]. – К.: Держcпоживстандарт України, 2003. – 12 с. – (Національний стандарт України).
27. Dose Coefficients for Intakes of Radionuclides by Workers // ICRP. Tech. Rep. Ser. – 1994. – No. 68. – 60 p.
28. Бахчеван Д. Н. Общие вопросы регулирования и оценки безопасности объектов по обращению с радиоактивными отходами / Д. Н. Бахчеван // Ядерная и радиационная безопасность. – 2004. – № 3. – С. 39–45.
29. Колосниченко М.В. Розвиток наукових основ створення термозахисного спеціального одягу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора. техн. наук: спец. 05.19.04 “Технологія швейних виробів” / М. В. Колосниченко. – К., 2004. – 35 с.
30. Долженков А. Ф. Розвиток наукових основ створення високоефективних засобів індивідуального захисту шахтарів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора. техн. наук: спец. 05.26.01 “Охорона праці” / А. Ф. Долженков. – Макеевка, 2009. – 35 с.
31. Болібрух Б. В. Удосконалення методів оцінки показників якості спеціальних матеріалів захисного одягу пожежників: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук: спец. 21.06.02 “Пожежна безпека” / Б. В. Болібрух. –К., 2004. – 20 с.
32. Одяг захисний. Загальні вимоги. ДСТУ ISO 13688:2001. – [Чинний від 2003-07-01]. – К.: Держстандарт України, 2002. – 12 с. – (Національний стандарт України).
33. Взуття спеціальне. Номенклатура показників. ДСТУ 3242:95. – [Чинний від 1996-07-01]. – К.: Держстандарт України, 1995. – 6 с. – (Національний стандарт України).
34. Основні положення розроблення і виготовлення ЗІЗ. ДСТУ 4676:2006. – [Чинний від 2006-07-01]. – К.: Держстандарт України, 2006. – 14 с. – (Національний стандарт України).
35. Состав и общие правила задания требований по надежности. ДСТУ ГОСТ 27.003. – [Чинний від 1996-07-01]. – К.: Держстандарт України, 1995. – 27 с. – (Національний стандарт України).
36. Одяг для захисту від радіоактивного випромінювання і забруднення. ДСТУ ISO 8194:2004. – [Чинний від 2004-06-01]. – К.: Держстандарт України, 2004. – 24 с. – (Національний стандарт України).
37. Костюми ізолювальні та одяг спеціальний вентильований від радіоактивного забруднення. Технічні вимоги і методи випробувань. ДСТУ EN 1073–1:2001. – [Чинний від 2003-01-01]. – К.: Держстандарт України, 2003. – 10 с. – (Національний стандарт України).
38. Романов В. Е. Системный поход к проектированию специальной одежды / В. Е. Романов. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1981. – 128 с.
39. Худецький І. Ю. Застосування нових підходів до оцінки комплексів засобів індивідуального захисту / І. Ю. Худецький, О. П. Яворовський, Н. М. Худецька // Військова медицина України. – 2003. – № 3–4. – С. 136–143.
40. Колосніченко М. В. Методологічні підходи до обґрунтування тривалості захисної дії термозахисного спецодягу / М. В. Колосніченко // Вісник технологічного університету Поділля. – 2002. – № 4. – С. 186–187.
41. Кокеткин П. Какая нужна спецодежда / П. Кокеткин, С. Беляева, Л. Эглит // Охрана труда и социальное страхование. – 2002.– № 10.– С. 28–30.
42. Дрегуляс О. П. Розробка спецодягу для екстремальних умов при підвищеній вологості / О. П. Дрегуляс, Г. Є. Літвіненко // Легка промисловість. – 2003.– № 2.– С. 9–12.
43. Щурин К. Социотехническое регулирование надежности / К. Щурин // Стандарты и качество. – 2007. – № 4. – С. 32 – 37.
44. Долженков А. Ф. Модель многофакторного регрессионного анализа зависимости заболеваемости и травматизма от условий труда и применяемых средств индивидуальной защиты / А. Ф. Долженков // Способы и средства создания безопасных и здоровых условий труда в угольных шахтах. – 2007.– Вып. 20. – С. 120–129.
45. Миронов Л. А. Повышение эффективного применения средств индиви-дуальной защиты / Л. А. Миронов // Безопасность и охрана труда. – 1999. – № 1.– с. 43–47.
46. Эксплуатационные свойства материалов для одежды и методы оценки их качества / Под ред. К.Г. Гущиной. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1984. – 312 с.
47. Мазеин С. А. Методика оценки сроков носки СИЗ и их экономическая эффективность / С. А. Мазеин // Средства индивидуальной защиты. – 2005. – № 7. – С. 75 – 79.
48. Третьякова Л. И. Совершенствование процессов проектирования и изготовления спецодежды. / Л. И. Третьякова, А.И. Сандуковский. – К.: Знание, 1983. – 205 с.
49. Шишонок Н. А. Основы теории надежности и эксплуатации радиоэлектронной техники / Н. А. Шишонок, В. Ф. Репкин, Л. Л. Барвинский. – М.: Сов. Радио, 1964. – 550 с.
50. Барлоу Р. Математическая теория надежности / Р. Барлоу, Ф. Прошан : пер. с англ. под ред. Б. В. Гнеденко. – М.: Сов. Радио, 1969. – 345 с.
51. Синчугов Ф. И. Расчет надежности схем электрических соединений / Ф. И. Синчугов. – М.: Энергия, 1971 – 175 с.
52. Сурженко Е. Я. Теоретические и методические основы эргономического проектирования специальной одежды: автореф. дис. на соискание степени доктора техн. наук: спец. 05.19.04 “Технология швейных изделий” / Е. Я. Сурженко. – Санкт-Петербург, 2001. – 35 с
53. Пацюра И. В. Надежность электронных систем / И. В. Пацюра, В. И. Корнейчук, Л. В. Довбыш. – К.: Світ, 1997. – 128 с.
54. Одежда специальная защитная. Номенклатура показателей качества. ГОСТ 12.4.016: 83. – М.: ГКСС. – 9 с.
55. Protective clothing. General requirements. ЕN – 340: 1993.– London, BSI, 1993. – 7 p.
56. Изделия швейные. Методы контроля качества. ГОСТ 4103:82. – М.: ГКСС – 31 с.
57. Чубарова З. С. Методы оценки качества специальной одежды. / З. С. Чубарова. – М.: Легпромбытиздат, 1989. – 160 с.
58. Надійність техніки. Терміни та визначення. ДСТУ 2860:94. – [Чинний від 1994-12-28]. – К.: Держстандарт України, 1995. – 26 с. – (Національний стандарт України).
59. Надійність техніки. Методи розрахунку показників надійності. Загальні вимоги. ДСТУ 2862:94. – [Чинний від 1997-01-01]. – К.: Держстандарт України, 1995. – 16 с. – (Національний стандарт України).
60. Долженков А. Ф. Повышение эффективности средств индивидуальной защиты горнорабочих угольных шахт / [А. Ф. Долженков, В. Д. Воробьев, А. И. Крючков, С. А. Долженков]. – Донецк, Донбасс, 2011. – 218 с.
61. Барзилович Е. Ю. Вопросы математической теории надежности / [Е.Ю. Барзилович, В.А. Беляев, И.Н. Каштанов и др.]; под ред. Б. В. Гнеденко. – М.: Радио и связь, 1983. – 376 с.
62. Смит Д. Функциональная безопасность / Д. Смит, К. Симпсон: пер. с англ.– М.: Технологии, 2004. – 207 с.
63. Барлоу Р. Статистическая теория надежности и испытания на безотказность / Р. Барлоу, Ф. Прошан: пер. с англ. И. А. Ушакова. – М.: Наука, 1984. – 356 с.
64. Abrasion resistance of protective clothing material. BS EN 530:1995. – London, BS. – 7 p.
65. Ткани для спецодежды и средств защиты рук. Номенклатура показателей качества. ГОСТ 12.4.073–79. – М.: ГКСС, 1979. – 9 с.
66. Материалы с полимерным покрытием для специальной одежды. Номенклатура показателей качества. ГОСТ 12.4.058 – 84. – М.: ГКСС, 1984. – 9 с.
67. Бузов Б. А. Материаловедение в производстве изделий легкой промышленности / Б. А. Бузов, Н. Д. Алыменкова. – М.: Academia, 2004. – 448 c.
68. Кирюхин С. М. Качество тканей / С. М. Кирюхин, Ю. В. Додонкин. – М.: Легпромбытиздат, 1986. – 160 с.
69. Голубеев М. И. Разработка спецодежды для защиты от радиоактивного загрязнения / М. И. Голубеев, В. Ю. Мишаков // Рабочая одежда. – 2005. – №2. – С. 27–30.
70. Бенецкий Б. А. Новая концепция индивидуальной защиты от облучения при тяжелых радиационных авариях и реализация ее на основе композиционных текстильных материалов: диссертация в виде научного доклада на соискание ученой степени доктора физ-мат наук. / Б. А. Бенецкий. – М.: Физический институт им. Лебедева П. Н., 1999.– 110 с.
71. Фрид Е. С. Средства защиты от рентгеновского излучения на основе многослойных композиционных материалов / Е. С. Фрид, А. Б. Блинов. А. Б. Милентев [и др.] // Радиология-практика. – 2001.– №3. – С. 61–63.
72. Голубеев М. И. Анализ современных материалов для спецодежды / М. И. Голубеев, Н. А. Синева [и др.] // Рабочая одежда. – 2003. – № 1. – С. 8–11.
73. Верзилин М. М. Разработка аварийно-радиационного-защитного изолирующего костюма для пожарных: автореф. дис. на соискание степени канд. техн. наук: спец. 05.26.03 “Пожарная и промышленная безопасность (по отраслям)” / М. М. Верзилин. – М., 2009. – 24 с.
74. Волокна с особыми свойствами: [сб. науч. трудов / наук. ред. Л. А. Вольфа]. – М.: Химия, 1980. – 240 с.
75. Кудрявцев Г. И. Армирующие химические волокна для композиционных материалов / [Г. И. Кудрявцев, В. Я. Варшавский, А. М. Щетинин, М. Е. Казаков]. – М.: Химия, 1992. – 236 с.
76. Перепелкин К. Е. Структура и свойства волокон / К. Е. Перепелкин. – М.: Химия, 1985. – 208 с.
77. Горботкина Ю. А. Адгезионная прочность в системах полимер-волокно / Ю. А. Горботкина. – М.: Химия, 1987.– 235 с.
78. Гусев В.Е. Химические волокна в текстильной промышленности./ В. Е. Гусев. – М.: Легкая промышленность, 1971. – 408 с.
79. Гуняев Г. М. Структура и свойства полимерных волокнистых композитов / Г. М. Гуняев. – М.: Химия. – 1974. – 626 с.
80. Симамура С. Углеводородные волокна / С. Симамура: пер. с япон. Сафонов П. –М.: Мир, 1987.– 456 с.
81. Масленников К. Н. Химические волокна: словарь-справочник / К. Н. Масленников. – М.: Химия, 1973. – 192 с.
82. Патлашенко О. А. Матеріалознавство швейного виробництва: навч. пос. / О. А. Патлашенко. – К.: Арістей, 2006. – 288 с.
83. Савостицкий Н. А. Материаловедение швейного производства. / Н. А. Савостицкий, Э. К. Амирова. – М.: Мастерство, 2000. – 520 с.
84. Каминский С. М. Искусственные материалы для спецодежды и рабочей обу-ви / С. М. Каминский, К. М. Смирнов. // Охрана труда. – 2001.– № 4. – С. 18–19.
85. Армированные пластики – современные конструкторские материалы / [Э. С. Зеленский, А. М Куперман, Ю. А. Горбаткина [и др.] // Рос. Хим. Журнал. – 2002. – m. XLVI. – № 1. – С. 56–74.
86. Патков С. П. Полимерные волокнистые материалы / С. П. Патков. – М.: Химия, 1986. – 139 с.
87. Першина Л. Ф. Технология швейного производства / Л. Ф. Першина, С. В. Петрова. – М: Легпромбытиздат, 1991. – 416 с.
88. Білоусова Г. Г. Методи обробки швейних виробів: [навчальний посібник] / Г. Г. Білоусова, М. В. Колосніченко, Л. О. Масловська, А. В. Курганський. – К.: Медінформ, 2007. – 292 с.
89. Родин В.Е. Научно-технические основы разработки средств индивидуальной защиты человека от основных видов производственных загрязнений: автореф. дис. на соискание степени доктора техн. наук: спец. 05.26.01 “Охрана труда (по отраслям)” / В.Е. Родин. – М., 1999. – 36 с.
90. До парламентських слухань у зв’язку з 15-ю річницею Чорноби-льської катастрофи: зб. Матеріалів. – К.: Верховна Рада України, 2001. – 40 с.
91. Риск-ориентированные подходы оптимизации технического обслуживания и эксплуатационного контроля систем, важных для безопасности АЭС: [сб. н. р. / под. ред. В. И. Скалазубова]. – Одесса: ТЭС, 2004. – 530 с.
92. Стыро Б. И. Изотопы йода и радиоактивная безопасность / Б. И. Стыро, Т. Н. Недвецкайте, В. И. Филистович. – Новосибирск: Сиб. Гидрометеоиздат, 1992. – 249 с.
93. Снятие с эксплуатации ядерных энергетических установок / под ред. А. В. Носовского. – К.: Техніка, 2005. – 288 с.
94. Бахчеван Д. Н. Общие вопросы регулирования и оценки безопасности объектов по обращению с радиоактивными отходами / Д. Н. Бахчеван // Ядерная и радиационная безопасность. – 2004. – № 3. – С. 39–45.
95. Kim I. S. Тest errors in evaluating surveillance test intervals: BNL-NUREG- 46381. / I.S. Kim., S. Martorell, W.E. Vesely, P.K. Samanta. – U.S. Nuclear regulatory Commission, 1993. – 12 p.
96. Носовский А. В. Методология, состав и порядок проведения комплексного инженерного и радиационного обследования блока АЭС / А. В. Носовский // Проблеми Чорнобиля. – 2002. – № 9. – С. 16–24.
97. Оценка профессионального облучения от внешних источников ионизирующего излучения // МАГАТЭ. Серия норм по безопасности. – 1999.– № RS–G–1.3. – 73 с.
98. Огляд результативності природоохоронної діяльності в Україні. Публікації ООН. Sales No. E.00.11.E.1., 2005 – № 6.– C. 45–66.
99. Батий В. Г. Проблемы радиационной безопасности в условиях объекта “Укрытие” и пути их решения / В. Г. Батий, Л. И. Павловский, А. А. Правдивый // Проблеми безпеки атомних станцій і Чорнобиля. – 2005. – Вип. 3. – С. 24–30.
100. Бєгун В. В. Результати оцінки безпеки АЕС України / В. В. Бєгун, І. М. Науменко // Безпека життєдіяльності. – 2004. – № 9. – C. 4–7.
101. Богорад В. И Методология внедрения принципа оптимизации при снятии с эксплуатации энергоблоков АЭС / В. И. Богорад, Т. В. Литвинская, А. В. Носовский, А. Ю. Слепченко // Проблеми безпеки атомних станцій і Чорнобиля. – 2009. – Вип. 12. – С. 60–68.
102. Алешин А. М. Анализ безопасности завода по переработке жидких ра-диоактивных отходов Чернобыльской АЭС / А. М. Алешин, В. Г. Батий, Н. А. Ко-чнев // Наукові і технічні проблеми Чорнобиля: зб.наук.пр. – 2002. – С. 171–182.
103. Batiy V. Preliminary Accident Analysis for Construction and Operation of the Chornobyl New safe Confinement / V. Batiy, Y. Rubezhansky, V. Rudko // Proceeding of ANSTMD. – Denver, 2005. – P. 210–213.
104. Risk based Optimization of Technical Specifications for operation of nuclear power plants: IAEA-TECDOC-729. IAEA. – Vienna (Austria), 1993. – 145 p.
105. Пристер Б. С. Чернобыльская катастрофа: эффективность мер защиты населения, опыт международного сотрудничества. / Б. С. Пристер, Р. М. Алек-сахин, В. Г. Бебешко. – К.: Украинское ядерное общество, 2007. – 64 с.
106. Носовский А. В. Радиационная безопасность и защита на атомных электрических станциях: монография / А. В. Носовский, В. И. Богород, А. Ю. Слепченко: под ред. А. В. Носовского. – Х.: Оберіг, 2008. – 356 с.
107. Чернобыльская атомная электростанция – Славутич: медицинские аспекты: [сб. науч. роб. / науч. ред. В. Г. Бебешко, А. В. Носовского, Д. А. Базыки]. – К.: Вища школа, 1996. – 367 с.
108. Качинський А. Б. Екологічна безпека України: аналіз, оцінка та державна політика / А. Б. Качинський, Г. А. Хміль. – К.: НІСД, 1997. – 127 с.
109. Luttgens G. Electrostatic hazards / G. Luttgens, N. Wilson – Oxford, Linacre House, 1997. – 163 p
110. Taylor D. M. Industrial Electrostatics. Research, Studies, Press. / D. M. Taylor, P. E. Secker. – Ltd, GB, 1994. – 350 р.
111. Prek М. Thermodynamical analysis of human thermal comfort / М. Prek // Energy. – 2006. – № 31.− Р. 732 − 743.
112. Кощеев В. С. Физиология и гигиена индивидуальной защиты человека в условиях высоких температур / В. С. Кощеев, Е. И. Кузнец. – М.: Медицина, 1986. – 256 с.
113. Теоретические основы теплотехники. / Под общей ред. Григорьева В.А. и Зорина В.М. – М.: Энергоатомиздат, 1988. – 560 с.
114. Юдаев Б. Н. Теплопередача / Б. Н. Юдаев. – М.: Высшая школа, 1973. – 300с.
115. Константінов С. М. Теплообмін / С. М. Константінов – К.: ВПІ ВПК Політехніка: Інрес, 2005. – 304 с.
116. Колосніченко М. В. Кондуктивні системи охолодження для спецодягу різноманітного призначення в умовах мікроклімату, що нагріває / М. В. Колосніченко // Вісник технологічного університету Поділля. – 2003. – № 4. – С. 90–93.
117. Олонцев В. Ф. Российские промышленные противогазы и респираторы: каталог-справочник / В. Ф. Олонцев, В. В. Олонцев. – Пермь: ГУ Пермский ЦНТИ, 2005. – 79 с.
118. Третьяков О. В. Охорона праці / О. В. Третьяков, В. В. Зацарний, В. Л. Безсонний. – Харків, УЦЗУ, 2009. – 436 с.
119. Ткачук К. Н. Охорона праці і промислова безпека: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / К. Н. Ткачук, В. В. Зацарний, Л. Д. Третякова [та ін.] – К.: Лібра, 2010. – 560 с.
120. Бартон Э. Человек в условиях холода. Физиологические явления, возникающие при действии низких температур / Э. Бартон. – М.: Медиздат, 1977. – 184 с.
121. Энциклопедия по безопасности и гигиене труда: [сб. науч. тр. / под ред. Л. П. Бирюкова – М.: Профиздат, 1985 – 158 с.
122. Городинский С. М. Калориметрия в изолирующих средствах защиты человека / С. М. Городинский, А. А. Глушко, Б. В. Орехов – М.: Машиностроение, 1976. – 208 с.
123. Литвинова Г. О. Гігієна з основами екології / Г. О. Литвинова. – К.: Здоров’я, 1999. – 368 с.
124. Метод определения работоспособности человека в средствах индивидуальной защиты. ГОСТ 12.4.061-88. – Взамен ГОСТ 12.4.061-79. – М.: ГКСС, 1989. – 14 с.
125. Колосниченко М. В. Розвиток наукових основ створення термозахисного спеціального одягу: рукопис. дис. на здобуття наук. ступеня доктора. техн. наук: спец. 05.19.04 “Технологія швейних виробів” / М. В. Колосниченко. – К., 2004. – 350 с.
126. Делль Р. А. Гигиена одежды / Р. А. Делль, Р. Ф. Афанасьева, З. С. Чубарова. – М.: Легкая индустрия, 1979.–144 с.
127. Аверин Ю. Ф. Моделирование нестационарных температурных полей в многослойных пакетах теплозащитной одежды / Ю. Ф. Аверин, Н. И. Простов, В. И. Логинов, А. К. Некрасов // Проблемы повышения эффективности пожарной техники. – 1988. – С. 98–104.
128. Колосніченко М. В. Дослідження спецодягу з пасивним та активним теплозахистом / М. В. Колосніченко // Вісник технологічного університету Поділля. – 2002. – Т.2, №3. – С. 262–264.
129. Колесников П. А. Теплозащитные свойства одежды / П. А. Колесников. – М.: Легкая индустрия, 1965. – 346 с.
130. Полька Т. О. Розробка підходів до створення раціональних пакетів термозахисного спецодягу пожежників / Т. О. Полька, М. В. Колосніченко // Вісник Київського державного університету технології та дизайну. – 2001. – № 1. – С. 58–61.
131. Славин М. Б. Методы системного анализа в медицинских исследованиях / М. Б. Славин. – М.: Медицина, 1989. – 304 с.
132. Худецький І. Ю. Методика фізіолого-ергономічних випробувань засобів індивідуального захисту / І. Ю. Худецький, Ю. М. Скалецький, М. С. Корольчук. – К.: ІС:УВМА, 1994. – 16 с.
133. Друзь И. Г. Исследование влияния толщины пакета материалов на величину прибавки на свободное облегание / И. Г. Друзь // Совершенствование методов проектирования специальной одежды: сб. науч. труд. МТИЛП. – 1984. – С. 15– 19.
134. Колосніченко М. В. Проектування спеціального одягу / М. В. Колосніченко, Н. В. Остапенко. – К.: КНУТД, 2008. – 128 с.
135. Оценка теплового состояния человека с целью обеспечения гигиенических требований к микроклимату рабочих мест и мерам профилактики охлаждения и перегревания. // Методические рекомендации № 5168-90. – М.: МЗ СССР. – 20 с.
136. Профилактика перегревания у работающих в условиях нагревающего мик-роклимата. // Методические рекомендации № 5172-90.– М.: МЗ СССР, 1990. – 18с.
137. Пам’ятка військовослужбовцю: Зброя масового ураження та захист від неї / Під заг. ред. Литвака В.М. — К.: Міністерство оборони України, 2003. — 88 с.
138. Колосніченко М. В. Моделювання нагріву термозахисного костюма. Повідом. 2. / М. В. Колосніченко. // Вісник ДАЛПУ. – 2000. – № 2. – С. 166–169.
139. Зубкова Л. І. Розвиток принципів підвищення технологічності конструкцій одягу промислового виробництва: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук: спец. 05.19.04 “Технологія швейних виробів” / Л. І. Зубкова. — К., 1996. – 23 с.
140. Бондарь П. О. Технологічний процес проектування термозахисного комбінезону на основі модульного підходу / П. О. Бондарь, М. В. Колосніченко // Вісник технологічного університету поділля. –2002. – № 4, ч. 3. – С. 121–124.
141. Chubb J. N. Measurement of tribe and corona charging features of materials for assessment of risks from static electricity / J. N. Chubb // Trans. IEEE Ind. Appl. – Nov/Dec 2000. – № 36 (6). – P. 1515–1522.
142. Smallwood J. Standardization of electrostatic test methods and electrostatic discharge prevention measures for the world market / J. Smallwood // J. Electrostatics. – 2005. – № 63. – P. 501–508.
143. Luttgens G. Electrostatic hazards / G. Luttgens, N. Wilson. – Oxford, Linacre House, 1997. – 163 p
144. Бондина Н. Н. Физические поля в биологических объектах / Н. Н. Бондина, И. П. Хавина. – Харьков: НТУ ХПИ, 2001. – 203 с.
145. Paasi J. Risks of damage to electronics with reference o charged clothing / J. Paasi, L. Fast, Т. Kalliohaka // J. Electrostatics. – 2005. – № 63. – Р. 603–608.
146. Davies D. K. Harmful effects and damage to electronics by electrostatic discharges / D. K. Davies // J. Electrostatics. – 1985. – № 16. – Р. 329–342.
147. Kathirgamanathan P. Measurements of incendivity of electrostatic discharges from textiles used in personal protective clothing / P. Kathirgamanathan, M. J. Toohey, J. Haase, P. Holdstock, J. Laperre, G. Schmeer-Lioe // J. Electrostatics. – 2000. – № 49. – P. 51–70.
148. Бобровский С.А. Защита от статического электричества в нефтяной промышленности / С.А.Бобровский. – М.: Недра, 1983. – 224 с.
149. Статическое электричество в химической промышленности. / Под. ред. Б.И. Сажина. – М.: Химия, 1977. – 238 с.
150. Ptasinshi L. Identification of hazards caused by static electricity in dust chambers / L. Ptasinshi // J. Electrostatics. – 1985. – No 17. – P. 313–320.
151. Санітарно-гігієнічні норми допустимої напруженості електростатичного поля. СН № 1757. – К.: Держстандарт, 2008. – 17 с.
152. Schwenzfeuer K. A new apparatus for ignition tests with brush discharges / K. Schwenzfeuer, M. Glor // J. Electrostatics. – 1997. – No 40–41. – P. 383–388.
153. Kowalski J. M. Premises for Practical Evaluation of the Anti-electrostatic Properties of Protective Garments / J. M. Kowalski, M. Wroblewska // Fibres and Textiles in Eastern Europe. – 2006. – Vol. 14, No 5(93). – P. 23–28.
154. Guanghui W. New Test Method and Device of Frictional Voltage Decaying for Fabrics / W. Guanghui, L. Shanghe, Tan Wei, Chen Yazhou // J. Electrostatics. – 1998. – No 44. – P. 105–111.
155. Tolson P. The stored energy needed to ignite methane by discharges from a charged person. / Р.Tolson // J. Electrostatics. – 1980. – No 2–3. – Р. 289–290.
156. Сидоренко Г. И. Влияние электромагнитных полей на здоровье (обзор) / Г. И. Сидоренко, В. В. Вашкова, Е. А. Можаев // Гигиена и санитария. – 1999. – № 2. – с. 52–62.
157. Гвозденко Л. А. Вплив електромагнітних випромінювань на працівників швейної промисловості / Л. А. Гвозденко, В. І. Назаренко, О. В. Чабанов // Охорона праці. – 2003. – № 1. – с. 46–47.
158. Baumgartner G. Consideration for developing ESD garment specifications. / G. Baumgartner // Report ESD TR 05-00, ESDA, New York, 2000. – 117 p.
159. Pidoll U. An overview of standards concerning unwanted electrostatic discharges / U. Pidoll // J. Electrostatics. – 2009. – № 67. – Р. 445–452.
160. Теоретические основы электротехники. Том 3. / К. С. Демирчян, Л. Р. Нейман, Н. В. Коровкин [и др.]. – С-Петербург, Изд. дом “Питер”, 2004. – 376 с.
161. Шимони К. Теоретическая электротехника / К. Шимони: пер. с нем. под ред. К. М. Поливанова. – М.: Мир, 1964. – 773 с.
162. Xu P. Application of nanosol on the antistatic property of polyester / P. Xu, W. Wang, S.L. Chen // Melliand International. – 2005. – № 11. – P. 56–59.
163. Коблякова Е. Б. Конструирование одежды с элементами САПРа / Е. Б. Коблякова. – М.: Легкая промышленность, 1988. – 438 с.
164. Кузнецов И. Д. Совершенствование системы конструирования одежды с использованием современных технических средств / И. Д. Кузнецов. – М.: Наука, 1989. – 465 с.
165. Славінська А. Л. Методи і способи антропометричних досліджень для проектування одягу / А. Л. Славінська. – Хмельницький: ХНУ, 2012. – 191 с.
166. Шершнева Л. П. Конструирование одежды: Теория и практика / Л. П. Шершнева, Л. В. Ларькина. – М.: Форум: Инфра-М, 2006. – 288 с.
167. Коробейникова А. К. Новые стандарты средств индивидуальной защиты / А. К. Коробейникова // Охрана труда и социальное страхование.– 2001. – № 10. – С. 20–27.
168. Ольшанская Г. Г. Функционально-эргономическое обоснование проектных решений одежды специального назначения: автореферат диссертации на соискание ученой ст. канд. тех. наук: спец 05.19.04 “Технология швейных изделий” / Г. Г. Ольшанская. – С. Петербург, 1990. – 19 с
169. Барзилович Е. Ю. Некоторые математические вопросы теории обслуживания сложных систем / Е. Ю. Барзилович, В. А. Каштанов. – М.: Наука, 1971. – 271с.
170. Математико-экономические методы и модели / Под ред.И.В. Романовского. – М.: Наука, 1981. – 312 с.
171. Барзилович Е. Ю. Модели технического обслуживания сложных систем / Е. Ю. Барзилович. – М.: Высшая школа, 1982. – 132 с.
172. Зорин В. В. Разработка модели для исследования электромагнитной совместимости бытовых приборов / В. В. Зорин, Л. Д. Третьякова // Электрические сети и системы. –1979. – Вып. 15. – С. 148–154.
173. Бусленко Н. П. Моделирование сложных систем / Н. П. Бусленко. – М.: Наука, 1968. – 355 с.
174. Ли Т. Г. Управление процессами с помощью ЭВМ. Моделирование и опти-мизация / Т. Г. Ли, Г. Э. Адамс, У. М. Гейнз. – М.: Советское радио, 1972. – 312 с.
175. Фадеев Д. К. Вычислительные методы линейной алгебры / Д. К. Фадеев, В. Н. Фадеева. – М.-Л.: Физматгиз, 1963,– 736 с.
176. Джонсон Н. Статистика и планирование эксперимента в технике и науке. Методы обработки данных / Н. Джонсон, Ф.Лион. – М.: Мир, 1984. – 610 с.
177. Жихарев А. П. Приборы и методы исследования физико-механических свойств материалов в широком интервале температур / А. П. Жихарев, Б. А. Бузов. – М.: Легкая промышленность, 1979. – 320 с.
178. Kim I. S. Test errors in evaluating surveillance test intervals: BNL-NUREG-46381 / [I. S. Kim, S. Martorell, W. E. Vesely, P. K. Samanta]. – U.S. Nuclear regulatory Commission, 1993. – 12 p.
179. Павленко В. И. Полимерные радиационно-защитные композиты / В.И. Павленко. Р. И. Ястребинский. – Белгород: Изд. БГГУ. – 2009. – 219 с.
180. Kurmazenko E. A. A detailed simulation model of the human organism thermoregulation system / E. A. Kurmazenko, T. V. Matjushev, N. V. Soloshenko // Sixth European Symposium on Space Environmental Control Systems, 20−22 May, 1997. − Noordwijk, Netherlands, SP-400, 1997. − Р. 815−821.
181. Fiala D. A computer model of human thermoregulation for а wide range of environmental conditions: the passive system / D. Fiala, K. J. Lomas, М. Stohre // J. Appl. Physiol. – 1999. − № 87.− Р. 1957−1972.
182. Prek М. Thermodynamical analysis of human thermal comfort / М. Prek // Energy. – 2006. – № 31.− Р. 732 − 743.
183. Claessens van Ooijen M. J. Heat Production and Body Temperature During Cooling and Rewarming in Overweight and Lean Men / [M. J. Claessens van Ooijen, K. R. Westerterp, L. Wouters, F. M. Schoffelen, А. А. Steenhoven, D. Wouter van Marken Lichtenbelt]. – Vena: Obesity, 2006. − 223 p.
184. Ермаков С. М. Курс статистического моделирования / С. М. Ермаков, Г. А. Михайлов. – М.: Наука. 1976. – 320 с.
185. Маергойз И. Д. Итерационные методы расчета статических полей в неоднородных анизотропных нелинейных средах / И. Д. Маергойз. – К.: Наук. Думка, 1979. – 210 с.
186. Алифанов О. М. Обратные задачи теплообмена / О.М. Алифанов – М.: Машиностроение, 1988. – 280 с
187. Алифанов О. М. Основы идентификации и проектирования тепловых процессов и систем / О. М. Алифанов, П. Н. Вабищевич, В. В. Михайлов. – М.: Логос, 2001. – 400 с.
188. Кенделл М. Теория распределений / М. Кенделл, А. Стьюарт: пер. с англ. под ред. А. Н. Колмагорова. – М.: Наука, 1966. – 587 с.
189. Князев А. Д. Элементы теории надежности радиоэлектронной аппаратуры / А. Д. Князев. – М.: МЭИ, 1988. – 114 с.
190. Наруга-Рид А. Т. Элементы теории марковских процессов и их приложения / А. Т. Наруга-Рид. – М.: Наука, 1969. – 511 с.
191. Ушаков И. А. Вероятностные модели надежности информационно-вычислительных систем / И. А. Ушаков. – М.: Радио и связь, 1991. – 131 с.
192. Зорин В.В. Системы электроснабжения общего назначения / В. В. Зорин, В. В. Тисленко. – Чернигов, 2005. – 341 с.
193. Чемерісін М. М. Економічні розрахунки в інженерній діяльності / М. М. Чемерісін, В. І. Романченко. – Харків: 2006. – 167 с.
194. Кулаков К. Н. Методы оценки повышения надежности технических изделий по технико-экономическим показателям / К. Н. Кулаков, А. О. Загоруйко. – Новосибирск: Наука, 1969. – 142 с.
195. Вагнер Г. Основы исследования операций. Т. 1 / Г. Вагнер. – М.: Мир, 1972. – 336 с.
196. Третьякова Л. Д. В Метод моделирования, расчета и оценки коле-баний напряжения в сетях низкого напряжения / Л. Д. Третьякова // Вісник Київ-ського політехнічного інституту. Серія “Гірництво”. –1984. – Вип. 15. – С. 47–50.
197. Подольцев А. Д. Элементы теории и численного расчета электромагнитных процессов в проводящих средах / А. Д. Подольцев. – К.: Инс-т електродинамики, 1999. – 353 с.
198. Патанкар С. Численные методы решения задач теплообмена и динамики жидкости / С. Патанкар. – М.: Энергоиздат, 1984. – 150 с.
199. Дульнев Г. Н. Применение ЭВМ для решения з