РОЗРОБКА КОМПОЗИЦІЙНИХ ПРЕПАРАТІВ ДЛЯ ПРОСОЧУВАЛЬНО-НАКАТНОГО СПОСОБУ БІЛІННЯ БАВОВНЯНИХ ТКАНИН : РАЗРАБОТКА КОМПОЗИЦИОННЫХ ПРЕПАРАТОВ ДЛЯ пропиточного-накатного способа беления хлопчатобумажных тканей

Краткое описание

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

БЕРЕЗЮК ОКСАНА ЯРОСЛАВІВНА

УДК 661.85:648.28

РОЗРОБКА КОМПОЗИЦІЙНИХ ПРЕПАРАТІВ ДЛЯ
ПРОСОЧУВАЛЬНО-НАКАТНОГО СПОСОБУ БІЛІННЯ
БАВОВНЯНИХ ТКАНИН

Спеціальність – 05.18.19 – технологія текстильних матеріалів, швейних і
трикотажних виробів

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Науковий керівник
КУЛАКОВ ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
кандидат технічних наук, доцент

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ – 2010
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ................................................................
ВСТУП…………………………………………………………………………...
РОЗДІЛ 1. ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД………………………………………….
1.1. Аналіз способів біління бавовняних тканин пероксидом водню……….
1.1.1. Безперервні способи біління………………………………………..
1.1.2. Періодичні способи біління…………………………………………
1.2. Критичний аналіз препаратів для вибілювання бавовняних тканин пероксидом водню………………………………………………………………
1.2.1. Препарати для виведення мастильних забруднень………………..
1.2.2. Стабілізатори розкладу пероксиду водню…..……………………..
1.2.3. Текстильно-допоміжні речовини…………………………………...
Висновки з літературного огляду і вибір напрямків дослідження…………..
РОЗДІЛ 2. ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.....................................
2.1. Характеристика об’єктів дослідження і речовин, які використані у роботі…………………………………………………………………………….
2.2. Способи приготування робочих композицій та обробки зразків……….
2.3. Методи досліджень………………………………………………………..
2.4. Методи обробки результатів експериментів…………………………….
РОЗДІЛ 3. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗРОБКИ КОМПОЗИЦІЙНИХ ПРЕПАРАТІВ ДЛЯ ПРОСОЧУВАЛЬНО-НАКАТНОГО СПОСОБУ БІЛІННЯ БАВОВНЯНИХ ТКАНИН…………………………………………..
РОЗДІЛ 4. ТЕОРЕТИЧНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ…….
4.1. Фізико-хімічне обґрунтування процесу підготовки бавовняних тканин до вибілювання…………………………………………………………
4.1.1. Принципи створення композицій для виведення мастильних забруднень з бавовняних матеріалів……………………….. ……………….
4.1.2. Теоретичні обґрунтування створення композицій для видалення шліхти і супутніх речовин з бавовняних тканин……………………………...
4.2. Оптимізація складів композицій для видалення мастильних забруднень з бавовняних тканин методом математичного планування експерименту……………………………………………………………………
4.3. Розробка рецептур для просочувально-накатного способу біління бавовняних тканин……………………………………………………………...
4.4. Моделювання процесу видалення шліхти і супутніх речовин з бавовняних тканин.……………………………………………………………..
РОЗДІЛ 5. ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ РОЗРОБЛЕНИХ КОМПОЗИЦІЙ НА ВЛАСТИВОСТІ І СТРУКТУРУ БАВОВНЯНИХ ТКАНИН………………………………………………………………………...
5.1. Вплив колоїдно-хімічних властивостей розроблених композицій на капілярність і білість бавовняних тканин..........................................................
5.2. Вивчення змін у структурі бавовняного волокна після вибілювання розробленими композиціями…………………………………………………..
5.3. Фарбування бавовняних тканин активними барвниками………………..
5.4. Порівняння технологій вибілювання бавовняних тканин……………..
РОЗДІЛ 6. РОЗРАХУНОК ОЧІКУВАНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ КОМПОЗИЦІЙНИХ ПРЕПАРАТІВ ТА АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИРОБНИЧИХ ВИПРОБУВАНЬ.....................
6.1 . Розрахунок очікуваної економічної ефективності застосування композиційних препаратів………………………………………………….
6.2 . Аналіз результатів виробничих випробувань……………………….........
ВИСНОВКИ………………………………………………………………..........
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………
ДОДАТКИ………………………………………………………………............. 4
5
12
12
13
17

19
20
22
23
24
26

26
29
31
38

43
52

52

53

59

61

67

83

90

91

98
108
115

119

119
121
123
126
139

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

БВ – бавовна
БВТ – бавовняна тканина
ПЕФ – поліефір
КТДР – композиційна текстильно-допоміжна речовина
ТДР  текстильно-допоміжна речовина
ПАР – поверхнево-активна речовина
АПАР – аніоноактивна поверхнево-активна речовина
НПАР – неіоногенна поверхнево-активна речовина
ПЕГ – поліетиленгліколь
МВ – модуль ванни
ГДК – гранично-допустима концентрація
ККМ – критична концентрація міцелоутворення
ОВП – окисно-відновний потенціал
– стандартний окисно-відновний потенціал
– гранична напруга зсуву реологічного тіла

ВСТУП

Вітчизняна текстильна продукція на Україні характеризується високою вартістю у зв'язку з відсутністю сировини та високих цін на електроенергію, воду, пару, хімічні матеріали, і це визначає її неконкурентоспроможність не тільки на світовому, але і на внутрішньому ринку. Український споживач у теперішній час віддає перевагу недорогій і художньо привабливій текстильній продукції закордонних фірм. Із врахуванням сучасної ситуації однією з основних задач, які стоять перед текстильною промисловістю, є випуск конкурентоспроможної продукції [13].
Конкурентоспроможність продукції забезпечується її високою якістю, що відповідає світовому рівню, собівартістю, раціональним використанням ресурсів і ступенем екологічності [4, 5].
Для збільшення об'єму виробництва необхідно вдосконалювати існуючі технології і створювати нові, інтенсифікувати технологічні процеси, а також розробляти нові препарати на основі застосування вітчизняних реагентів, які забезпечать високу якість текстильних матеріалів [611].
Одним з направлень покращення якості текстильних матеріалів є удосконалення стадії підготовки тканин до наступного колорування і завершального оздоблення шляхом впровадження нових технологій і нових композиційних препаратів. Це у повній мірі стосується бавовняних тканин.
Основою бавовняного волокна є целюлоза, яка визначає міцність, еластичність та інші цінні властивості, необхідні для виробництва тканин. Крім целюлози бавовняне волокно містить ряд домішок, природних і виробничих, які не мають вказаних властивостей, а саме: воскоподібні речовини, пектини, протеїни (білки), мінеральні речовини, цілий ряд органічних сполук, а також природні кольорові речовини. Кількісний вміст супутніх речовин у бавовняному волокні залежить від багатьох причин: воно неоднакове для бавовни різної селекції і залежить від зрілості волокна, місця вирощування, умов зростання і кліматичних умов даного року. Крім того, бавовняне волокно містить механічні домішки у вигляді частинок шкурок насіння бавовни, так званих "галочок". Для таких домішок характерний високий вміст лігніну [10, 11].
Однією з основних задач попередньої підготовки є видалення супутніх речовин з незначним ушкодженням волокна. Хімічна природа супутніх речовин неоднакова і видалення їх потребує великих зусиль, тому процеси підготовки є складними і працеємними, особливо це стосується просочувально-накатного способу біління.
До підготовчих процесів можна віднести і процес виведення мастильних забруднень, які з’являються у процесі виробництва тканин. Усунення такого виду браку дозволить збільшити вихід готових тканин [1215].
Таким чином, якісна підготовка бавовняних тканин дозволить отримати конкурентоспроможну текстильну продукцію.
Як відомо, бавовняне волокно в основному призначене для виготовлення білизни і одягу, до яких пред’являються високі вимоги у відношенні яскравості кольорової гами і стійкості пофарбувань до фізико-хімічних впливів, які можуть в повній мірі забезпечити активні барвники. Вони мають також переваги перед іншими класами барвників по різноманіттю, універсальності і простоті способів застосування, максимального вибирання з фарбувальної ванни, широкій, яскравості і чистоті тонів, стійкості пофарбувань до мокрих обробок [16, 17].
Тому викликає практичний інтерес впливу просочувально-накатного способу підготовки бавовняних тканин у порівнянні з класичним способом на колористичні показники пофарбувань активними барвниками.
Актуальність теми. У технології підготовки бавовняних тканин до фарбування, друкування й завершального оброблення основним завданням є одержання продукції з високими показниками ступеня підготовки. При просочувально-накатному способі біління бавовняних тканин найбільші проблеми виникають у зв’язку із суміщенням ряду процесів (розшліхтовування, відварювання, вибілювання) в один. При цьому треба досягнути високих ступеня білості і капілярності тканини. Цей спосіб характеризується низькими витратами води, енергії, робочої сили, забезпечує різке зниження небезпеки каталітичного ушкодження волокна, тому є доцільним для виробництва. Однак просочувально-накатний спосіб біління потребує підвищених витрат хімічних матеріалів і застосування більш складних композицій для вибілювання, а також проведення ретельнішого аналізу властивостей сурової тканини, яка надходить в опоряджувальне виробництво [18].
В зв’язку з вищевикладеним, дослідження, які направлені на розробку складів сучасних текстильно-допоміжних речовин (ТДР) для удосконалення технології підготовки просочувально-накатним способом бавовняних тканин до фарбування, друкування й завершального оброблення, є актуальними. Застосування ефективних засобів для виведення мастильних забруднень, а також нових ефективних композицій для вибілювання бавовняних тканин дозволить знизити собівартість продукції і підвищити її конкурентоспроможність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота відповідає направленню "Розробка ресурсозберігаючих технологій обробки текстильних матеріалів" і завданням, які викладені у Концепціях Державної програми розвитку легкої промисловості України на період до 2011 року, яка затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України (КМУ) від 27.12.2006 р., № 637-р. Автор виконував роботу у рамках науково-дослідної роботи 4Б-2006 "Наукові основи розробки ефективних складів композицій для обробки текстильних матеріалів", номер державної реєстрації – 0106U001005, Наказ Міністерства освіти і науки України від 16.11.2005 року № 654.
Особистий внесок автора полягає в науковому обґрунтуванні та розробці нових композиційних препаратів для вибілювання бавовняних тканин за просочувально-накатним способом та для виведення мастильних забруднень з сурових тканин.
Мета і завдання дослідження. Метою даної дисертаційної роботи є розробка композиційних препаратів шляхом використання текстильно-допоміжних речовин нового покоління для отримання високого ступеня підготовки бавовняних тканин просочувально-накатним способом.
Для досягнення поставленої мети передбачалось:
 вибрати і запропонувати уповільнювачі розкладу пероксиду водню для процесу вибілювання тканин із бавовняних волокон просочувально-накатним способом;
 дослідити і обгрунтувати вибір найбільш ефективних компонентів для створення композиційних текстильно-допоміжних речовин (КТДР) нового покоління для вибілювання бавовняних тканин;
 дослідити та проаналізувати колоїдно-хімічні властивості текстильно-допоміжних речовин для вибілювання бавовняних тканин;
 встановити вплив компонентів композиції на хімізм вибілювання бавовняних тканин;
 вибрати і запропонувати речовини для видалення мастильних і мастильно-пігментних забруднень;
 оцінити якість видалення мастильних і мастильно-пігментних забруднень з бавовняних тканин;
 оцінити якість бавовняних тканин, вибілених при температурах від 20 до 35 ºC із застосуванням текстильно-допоміжних речовин нового покоління;
 оцінити економічну і екологічну ефективність вдосконаленої технології просочувально-накатного способу підготовки у порівнянні з існуючою.
Об’єкт дослідження – процеси підготовки бавовняних тканин.
Предмет дослідження – композиційні текстильно-допоміжні речовини, бавовняні тканини.
Методи дослідження. При вирішенні поставлених задач використовували наступні методи дослідження:
– експериментально-розрахункові стандартизовані методи дослідження колоїдно-хімічних властивостей композиційних текстильно-допоміжних речовин та їх складових;
– методи віскозиметрії для оцінки реологічних властивостей композиційних текстильно-допоміжних речовин;
– метод визначення питомої в'язкості 0,1%-х мідно-аміачних розчинів целюлози для оцінки ступеня деструкції бавовняних тканин після вибілювання;
– метод йодометрії для оцінки пошкодження бавовняного волокна;
– методи ІЧ-спектроскопії для дослідження змін у структурі макромолекул целюлози після підготовки тканин із бавовняних волокон;
– спектрофотометричні методи для оцінки інтенсивності забарвлення і колірних характеристик;
– методи, визначені чинними державними стандартами України на відповідну текстильну продукцію для оцінки фізико-хімічних і фізико-механічних показників оброблених тканин;
– математичні методи планування і обробки результатів експериментальних досліджень із застосуванням пакетів прикладних програм і комп’ютерної техніки.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
– вперше запропоновано поліетиленгліколі різної молекулярної маси у якості уповільнювачів розкладу пероксиду водню у вибілювальній ванні, що дозволило збільшити час контакту окисника з супутніми речовинами целюлози в бавовняній тканині без суттєвих змін її структури;
– встановлено механізм кінетики вибілювання бавовняної тканини в присутності поліетиленгліколів, який описується реакцією першого порядку;
– вперше запропоновано композиційні текстильно-допоміжні речовини у пастоподібному вигляді для видалення мастильних і мастильно-пігментних забруднень, які виводять забруднення за адсорбційним (гідрофобна КТДР) і солюбілізаційним (гідрофільна КТДР) механізмами.

Практичне значення одержаних результатів полягає в наступному:
– розроблені КТДР для вибілювання бавовняних тканин просочувально-накатним способом дозволять при їх застосуванні відмовитись від натрій силікату у просочувальній ванні та знизити концентрацію пероксиду водню від 92 до 40 мл/л в порівнянні з базовою силікатною просочувально-накатною технологією вибілювання;
– створені КТДР для виведення мастильних і мастильно-пігментних забруднень, внаслідок чого знизиться відсоток вибракуваних тканин;
– на основі отриманих результатів удосконалена технологія двохстадійного просочення бавовняних тканин при підготовці їх до опорядження. При цьому поліпшаться умови праці робітників і створяться умови для зниження екологічного навантаження на навколишнє середовище.
Одержані в дисертаційній роботі результати позитивно апробовані у виробничих умовах ВАТ Тернопільського об’єднання "ТЕКСТЕРНО" (акт виробничих випробовувань від 16 березня 2010 року, акт виробничих випробувань від 29 березня 2010 року).
Передбачуваний економічний ефект від використання розроблених композицій складає 32,24 грн на 1000 м2 бавовняної тканини в цінах 2010 року.
Впроваджено результати роботи у навчальний процес підготовки фахівців за спеціальністю «Хімічна технологія та обладнання опоряджувального виробництва» у лекційний курс «Хімічна технологія опоряджувальних матеріалів».
Особистий внесок здобувача полягає в колоїдно-хімічному обґрунтуванні вибору компонентів КТДР для вибілювання бавовняних тканин та виведення мастильних і мастильно-пігментних забруднень, проведенні експериментальних досліджень з метою визначення найбільш ефективних співвідношень компонентів складів КТДР та визначення механізмів їх взаємодії, а також апробації розроблених складів КТДР у виробничих умовах. У роботах, виконаних у співавторстві, особистий внесок здобувача полягає в критичному аналізі науково-технічної літератури та патентної документації, у проведенні експериментальних досліджень, в узагальненні результатів, у формулюванні висновків та розробці складів КТДР для вибілювання та виведення мастильних і мастильно-пігментних забруднень.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та результати дисертаційної роботи доповідались та здобули позитивну оцінку на:
 наукових семінарах кафедри хімії і хімічної технології Хмельницького національного університету (м. Хмельницький, 2009 – 2010 рр.); наукових семінарах кафедри ХТДВМ Херсонського національного технічного університету (м. Херсон, 2009 – 2010 рр.);
 науковій конференції молодих вчених та студентів "Наукові розробки молоді на сучасному етапі" (м. Київ, 22-23 квітня, 2010 р.);
 науково-практичній конференції "Хімічні проблеми сучасних технологій" (м. Херсон, 25-26 травня, 2010 р.);
 регіональній науково-практичній конференції "Сучасні технології в легкій промисловості та сервісі" (м. Хмельницький, 22-23 вересня, 2010 р.).
Публікації за темою дисертаційної роботи включають 9 найменувань, в тому числі 6 статей в наукових фахових журналах, 3 – у збірниках тез конференцій.
Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел, шести додатків.
Дисертація містить 152 сторінки машинописного тексту, у тому числі основної частини 125 сторінок, 28 таблиць, 29 рисунків, 123 найменування літературних джерел. Обсяг додатків – 14 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Теоретично обґрунтовано розробку композиційних препаратів для біління бавовняних тканин просочувально-накатним способом з метою отримання високих показників якості, які відповідають держстандарту.
2. Розроблено склади композиційних текстильно-допоміжних речовин, які є сумішшю лінійного полімеру поліетиленгліколю, поверхнево-активних речовин різного технологічного направлення: змочування, диспергування, емульгування, солюбілізації, і допоміжних речовин та досліджено їх вплив на розклад пероксиду водню в присутності супутніх речовин бавовняного волокна.
3. Вперше запропоновано і досліджено механізм протікання процесу просочувально-накатного способу вибілювання бавовняних тканин пероксидом водню в присутності композиційних текстильно-допоміжних речовин, який враховує не лише всі типи реакцій його розкладу, дифузійні і хімічні взаємодії з супутніми речовинами целюлози, а також і стан пероксиду водню, властивості води і характеристики текстильного матеріалу.
4. Встановлено, що супутні речовини і забруднення, які містяться на бавовняних тканинах можуть служити у якості каталізаторів розкладу пероксиду водню в присутності розроблених композиційних текстильно-допоміжних речовин, практично не впливають на процес вибілювання.
5. За рахунок використання розроблених композиційних текстильно-допоміжних речовин удосконалено технологію просочувально-накатного способу біління тканин з бавовняного волокна, яка спочатку передбачає найбільш повне видалення шліхти, воскоподібних та інших супутніх речовин целюлози шляхом просочення протягом від 5 до 10 хв розчином композиційних текстильно-допоміжних речовин з концентрацією 5 г/л при температурі 80 ± 2 ºС, а потім просочення розчином вибілювання і вилежуванням до 24 год.
6. Теоретично обґрунтовано і розроблено склади композиційних текстильно-допоміжних речовин для виведення мастильних і мастильно-пігментних забруднень з бавовняних тканин у процесі їх підготовки до вибілювання за різними механізмами: розчинення, диспергування, емульгування і солюбілізації. Композиційні текстильно-допоміжні речовини з мінеральними адсорбентами виводять забруднення за механізмами: розчинення, адсорбція.
7. Досліджено реологічні властивості композиційних текстильно-допоміжних речовин для виведення мастильних і мастильно-пігментних забруднень в інтервалі градієнтів швидкостей зсуву від 3 до 145 с-1, значення яких спостерігаються при нанесенні композицій на тканину. Встановлено, що за характером руху розроблені композиції відносяться до псевдопластичних рідин і характеризуються високим ступенем тиксотропного відновлення структури (80,5 – 85,6 %).
8. Удосконалена технологія біління бавовняних тканин із застосування розроблених складів композиційних текстильно-допоміжних речовин характеризується низькими енерго- і матеріаловитратами і дозволяє випускати тканини із високими споживчими властивостями за капілярністю, білістю, зносостійкістю, міцністю до розривання. Очікуваний економічний ефект при вибілюванні 1000 м2 бавовняної тканини складає 32,24 грн., тобто удосконалена технологія дозволяє знизити витрати у порівнянні з базовою із 110 до 70 грн на 1000 м2.
9. Результати дослідження та позитивні виробничі випробування дозволяють обґрунтовано рекомендувати композиційні текстильно-допоміжні речовини для виведення мастильних і мастильно-пігментних забруднень, а також композиції у якості уповільнювачів розкладу пероксиду водню для створення нових енерго- і матеріалоощадних технологій біління бавовняних тканин.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Сафонов Ю. М. До концепції державного регулювання розвитку текстильної промисловості України і напрямів її реалізації [Електронний ресурс]:http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2010_3/Safonov_310.htm.
2. Статистичний щорічник України за 2008 рік / Державний комітет статистики України. – К.: Державне підприємство «Інформаційно-аналітичне агентство». 2009. – 568 с.
3. Легка промисловість України: стан, проблеми, перспективи економічного розвитку / [О. І. Волков, Ю. В. Гончаров, В. І. Бокій та ін.]; за ред. О. І. Волкова та Ю. В. Гончарова – К.: Т-во «Знання» України, 2009. – 391 с.
4. Черній Ю. Перспективи розвитку текстильної промисловості / Ю. Черній, В. Красько // Легка промисловість. – 2005. – № 7. – С. 6.
5. Березненко Н. П. Тенденції розвитку ринку текстильних матеріалів та їх використання у товарах широкого вжитку // Легка промисловість. – 2004. – № 1. – С. 44–45.
6. Рукавцев Г. І. Деякі проблеми легкої промисловості у зв’язку із вступом України до Світової організації торгівлі / Г. І. Рукавцев, О. М. Савельєва, Л. А. Дмитренко // Легка промисловість. – 2002. – № 1. – С. 6–7.
7. Харлашкина О. И. Современное состояние и перспективы развития ресурсосберегающих технологий в текстильной промышленности / О. И. Харлашкина // Новое в науке, технике и производстве: обзорная информация. Сер. ресурсосбережение. – К. : УкрНИИТИ. – № 1. – 15 с.
8. Поліщук С. О. Напрями досягнення конкурентоспроможності текстильної продукції в обробному виробництві / С. О. Поліщук, С. С. Поліщук // Легка промисловість. – 2008. – № 2. – С. 46.
9. Мельников Б. Н. Современное состояние и перспективы развития технологии отделки тканей / Б. Н. Мельников, А. П. Морыганов // Известия ВУЗов. Технология текстильной промышленности. 1998. – № 1. – С. 61–65.
10. Волхонская Н. С. Универсальность, экономичность, экологичность / Н. С. Волхонская, С. Н. Веденеева // В мире оборудования. – 2005. – № 2. – С. 53.
11. Разуваев А. В. Новые экологические требования к текстилю в Европе / А. В. Разуваев, А. Г. Новорадовский //Текстильная химия. – 1996.– № 1(8). – С. 38.
12. Петерс Р. Х. Текстильная химия. Очистка текстильных материалов от загрязнений ; пер. с англ. / Р. Х. Петерс. – М. : Легкая индустрия, 1977. – 238 с.
13. Отделка хлопчатобумажных тканей : справочник в двух томах / [под ред. Б. Н. Мельникова]. – М. : Легпромбытиздат, 1991. – Т.1. – 432 с.
14. Шиканова И. А. Технология отделки шерстяных тканей / И. А. Шиканова. – М. : Легкая и пищевая пром-сть, 1983. – 352 с.
15. Фридлянд Г. И. Отделка льняных тканей : учеб. пособие [для средн. спец. учеб. заведений легк. пром-ти] / Г. И. Фридлянд. – М. : Легкая и пищевая пром-сть, 1982. – 430 с.
16. Романова М. Г. Активные красители в текстильной промышленности / М. Г. Романова, Н. В. Гордеева. – М. : Легпромбытиздат, 1986. – 143 с.
17. Беленький Л. И. Крашение и печатание текстильных материалов из смесей природных и химических волокон / Л. И. Беленький, И. Я. Росинская, Н. Д. Олтаржевская. – М. : Легпромбытиздат, 1987. – 208 с.
18. Wurster P. Der Bleichprozess-dickontinuierlich und kontinuierlich / P. Wurster // Textilveredlung. – Bd. 22. – 1987. – № 6. – S. 230–236.
19. Мельников Б. Н. Физико-химические основы процессов отделочного производства / Б. Н. Мельников, Т. Д. Захарова, М. Н. Кириллова. – М. : Легкая и пищевая промышленность, 1982. – 280 с.
20. Blanckenhorn R. Alkalische Abkochprozesse bei Cellulosefasern. / R. Blanckenhorn // Melliand Textilberichte. – 1980. - № 9. – S. 1063–1069.
21. Мельхорн А. ZSM – экономичная методика для непрерывных процессов предварительной обработки тканого товара из целлюлозы и смесей / А. Мельхорн, Н. Викерт, Й. Мюлленбах // Текстильная промышленность, 2005. - № 10. – С. 46–50.
22. Завадский А. Е. Оптимизация качества хлопчатобумажных тканей на основе регулируемой модификации структуры целлюлозы при мерсеризации / А. Е. Завадский, Б. Н. Мельников // Текстильная промышленность, 2006. - № 1-2. – С. 28–31.
23. Neveling V. Die Behandlung von Textilgut unter Norwaldruck bei erhohter Temperatur / V. Neveling, W. Sebb // Textilveredlung. – Bd. 91. – 1982. – № 11. – S. 65–70.
24. Neveling V. Die Behandlung von Textilgut unter Norwaldruck bei erhohter Temperatur / V. Neveling, W. Sebb // Textilveredlung. – Bd. 91. – 1983. – № 11. – S. 58–64.  № 4. – S. 70–76.  № 6. – S. 52–58.  № 10. – S. 46–48.
25. Альтер-Песоцкий Ф. Л. Перспективы применения физических методов в процессах отделки текстильных материалов / Ф. Л. Альтер-Песоцкий // Текстильная промышленность. – 1970. - № 10. – С. 54–57.
26. Шибашов А. В. Изучение влияния ультразвукового поля на процесс пероксидного беления хлопкового волокна / А. В. Шибашов, С. Ю. Шибашова // Технология текстильной промышленности. – 2007. – № 3(298). – С. 7071.
27. Коломейцева Э. А. Беление целлюлозосодержащих тканей с использованием УФ излучения / Э. А. Коломейцева, В. С. Побединский // Текстильная химия. – 1997. – № 2 (11). – С. 6467.
28. Bartsch F. Kaltverweilbleichverfahren mit Wasserstoffperoxid / F. Bartsch // Textilveredlung. – Bd. 18. – 1983. – № 10. – S. 305–310.
29. Greif S. Optimisation of waching machinens : development trends / S. Greif // International Textile Bulletin : Dyeing/Printing/Finisching. – 1985.  № 3. – P. 5357.
30. Готовцева Л. А. Однофазный непрерывный способ беления хлопчатобумажных тканей перекисью водорода / Л. А. Готовцева, С. Н. Яблокова // Новая техника и технология. – 1968. – С. 96–101.
31. Шибашова С. Ю. Одностадийный способ пероксидного беления хлопчатобумажных тканей / С. Ю. Шибашова, О. С. Новикова, А. В. Шибашов // Технология текстильной промышленности. – 2004. – № 5 – С. 5052 .
32. Раскина И. Х. К вопросу о механизме стабилизации перекиси водорода силикатом натрия / И. Х. Раскина, М. В. Корчагин, Г. А. Богданов // Журнал прикладной химии. – 1966. – Т. 39. – № 1. – С. 35–39.
33. Галашина В. Н. Эффективность действия органических и неорганических стабилизаторов при пероксидном белении текстильных материалов / В. Н. Галашина, С. М. Губина, М. В. Клюев // Современная технология текстильной промышленности: тез. докл. Всерос. научн.-техн. конфер. – М.  1997. – С. 184.
34. Мамай О. И. Использование пероксидных соединений при отбеливании хлопчатобумажных тканей / О. И. Мамай, Г. Ф. Слезко // Актуальные проблемы и технологии текстильной промышленности. – Херсон. – 1997. – С. 94–99.
35. Ксєнжук Н. І. Застосування нових текстильно-допоміжних речовин для холодного вибілювання бавовняних тканин / Н. І. Ксєнжук // Легка промисловість. – 1999. - № 4(180). – С. 59.
36. Ксєнжук Н. І. Нові текстильно-допоміжні речовини для процесів вибілювання вовняних, бавовняних тканин та тканин із сумішей волокон / Н. І. Ксєнжук, Г. Ф. Сльозко // Сб. трудов Всеукраин. научно-тех. конференции "Проблемы легкой и текстильной промышленности на пороге нового века".  Херсон. – 2000. – С. 167.
37. Барановский В. И. Оценка влияния нетрадиционных технологий подготовки хлопчатобумажных тканей на цветовые характеристики окрасок при печатании активными красителями / В. И. Барановский, И. Хан, О. П. Сумская // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины.  2000.  № 4. – С. 5457.
38. Пат. 38286 Україна. МКВ 7 D 06L 3/02. Спосіб вибілювання бавовни / Г. Ф. Сльозко, В. І. Червоненко, П. Г. Клочко, В. І. Барановський, Н. І. Ксєнжук; заявник і власник ХДТУ.  № 2000063528 ; заявл. 16.06.2000 ; опубл. 15.05.2001, Бюл. № 4. – 4 с. : іл.
39. Кулігін М. Л. Вирішення проблеми одержання гідрофільних тканин після низькотемператрного пероксидного біління / М. Л. Кулігін, В. А. Євдокимова // Збірник тез Всеукраїнської наукової конференції молодих вчених та студентів "Наукові розробки молоді на сучасному етапі"  Київ. – 2010. – С. 320321.
40. Степаненкова И. В. Устранение масляных загрязнений с текстильных материалов / И. В. Степаненкова, О. К. Смирнова, А. П. Морыганов // Текстильная промышленность, 1998. – № 5. – С. 3437.
41. Кричмар С. И. Экспрессный люминесцентный метод определения замасливания текстильных материалов / С. И. Кричмар, Е. А. Лопушко // Сб. "Прогрессивная технология переработки натуральных и химических волокон в текстильной промышленности" – К. : Вища школа, 1975. – С. 4041.
42. Беспальченко В. М. Способ определения содержания технического масла в текстильных материалах / В. М. Беспальченко, О. О. Семенченко, С. И. Кричмар // Праці Міжвузівської науково-практичної конференції "Хімічні проблеми сучасних технологій". – Херсон : ХНТУ. – 2010. – С. 112113.
43. Федорова А. Ф. Технология химической чистки и крашения : Учеб. для вузов. – 2-е изд. перераб. и доп. – М. : Легпромбытиздат, 1990. – 336 с.
44. Петрунина Л. С. Влияние природы поверхностно-активных веществ на десорбцию жировых загрязнений с поверхности текстильных материалов / Л. С. Петрунина, Т. Е. Баланова, В. В. Сафонов // Технология текстильной промышленности.  2009. – № 3(316). – С. 5659.
45. Кулаков О. І. Текстильно-допоміжні речовини на основі високомолекулярних сполук з низькомолекулярними добавками / О. І. Кулаков, А. Я. Ганзюк, С. О. Поліщук // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. – 2008. – № 1(14). – С. 7478.
46. Астрелін І. М. Сульфат алюмінію на основі каоліну як порошкоподібний коагулянт-флокулянт-адсорбент / І. М. Астрелін, Н. М. Толстопалова, Кримець Г. В. // Збірник наукових статей II-го Всеукраїнського з'їзду екологів з міжнародною участю (Екологія 2009). – Вінниця : ВНТУ. – 23-26 серпня 2009 р. – С. 554560.
47. Артюх Ю. В. Порошкоподібний флокулянт-сорбент, виготовлений на основі української сировини / Ю. В. Артюх, І. М. Астрелін, Н. М. Толстопалова // Вісник Черкаського державн. технолог. універ-ту. – 2004. – № 3.  С. 120123.
48. Кричевский Е. Г. Химическая технология текстильных материалов : учеб. [для студ. высш. учеб. завед.] / Е. Г. Кричевский, М. В. Корчагин, А. В. Сенахов. – М. : Легпромбытиздат, 1985. – 640 с.
49. Атаханов А. А. Новые малосиликатные стабилизирующие системы для пероксидного беления хлопкового волокна / А. А. Атаханов [и др.] // Химия растительного сырья. – 2004. – № 4. – С. 5–9.
50. Мамай О. И. Исследование влияния барвалитов на эффективность беления хлопчатобумажных тканей / О. И. Мамай [и др.] // Ресурсосберегающий и энергосберегающие технологии. Херсон. – 1996. – С. 160–162.
51. Пат. 13446 Україна. МКВ D 06 L 3/02. Склад для вибілювання текстильних матеріалів / Г. Ф. Сльозко, Л. І. Примак, О. І. Мамай.; заявник і власник Херсонський державний технічний університет.  № 94128034 ; заявл. 15.12.94 ; опубл. 28.02.97, Бюл. № 2. – 4 с. : іл.
52. Мамай О. І. Розробка і застосування препаратів на основі нафтілсульфокислот для пероксидного вибілювання бавовняних текстильних матеріалів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук спец. 05.19.03 "Технологія текстильних матеріалів" / О. І. Мамай. – Херсон – 1998. – 17 с.
53. Ксенжук Н. И. Исследование комплекса пероксида водорода и карбамида (Перокса) и го применение в текстильной промышленности / Н. И. Ксенжук, Г. Ф. Слезко // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. – 2001. – № 5. – С. 82.
54. Текстильно-вспомогательные композиции Текстинол 6, 7, 10, 11/НП [Электронный ресурс] // НПК "Химаком" г. Москва. – Режим доступа : http://www/khimakom.ru/th.html.
55. Ковальчук Л. С. Достижения в области интенсификации процессов предварительной подготовки хлопчатобумажных тканей к крашению и печати / Л. С. Ковальчук, В. С. Жолобова, И. Х. Раскина [и др.]. М. : ЦНИИТЭИлегпром (серия " Хлопчатобумажная промышленность").  1977. – № 5. – 32 с.
56. Мельников Б. Н. Роль текстильных вспомогательных веществ. Прогресс текстильной химии и технологии / Б. Н. Мельников // Рос. хим. об-ва им. Д. И. Менделеева. – 2002. – т. XLVI.  № 1. – С. 919.
57. Шендфельд Н. Поверхностно-активные вещества на основе оксида этилена / Н. Шенфельд. – М. : Химия, 1982. – 752 с.
58. Абрамзон А. А. Поверхностно-активные вещества : справочник / А. А. Абрамзон, В. В. Бочаров, Г. М. Гаевой и др. ; под ред. А. А. Абрамзона и Г. М. Гаевого. – М. : Химия, 1979. – 376 с.
59. Абрамзон А. А. Поверхностно-активные вещества: свойства и применение / А. А. Абрамзон. – Л. : Химия, 1981. – 304 с.
60. Ланге К. Р. Поверхностно-активные вещества: синтез, свойства, анализ и применение / К. Р. Ланге. – М. : Профессия, 2005. – 239 с.
61. Текстильно-вспомогательные вещества : каталог / НИИТЭХИМ. – Черкассы, 1980. – 168 с.
62. Плетнев М. Ю. Косметико-гигиенические моющие средства / М. Ю. Плетнев. – М. : Химия, 1990. – 272 с.
63. Абрамзон А. А. Зависимость мицеллообразования от полярных и неполярных групп ПАВ / А. А. Абрамзон, В. Д. Яковлев, А. А. Новоженец // ЖПХ. – 1985.  № 5. – С. 1023–1027.
64. Абрамзон А. А. Критерии и параметры процессов смачивания и растекания / А. А. Абрамзон // ЖПХ. – 1985.  № 6. – С. 1286–1290.
65. Яковлев В. Д. Практическое приложение критической концентрации мицеллообразования / В. Д. Яковлев, А. А. Абрамзон, Ж. Я. Лещенко // ЖПХ. – 1985.  № 9. – С. 2000–2004.
66. Абрамзон А. А. Изучение поверхностной активности систем, содержащих несколько ПАР / А. А. Абрамзон, Ж. Я. Лещенко // ЖПХ. – 1985.  № 9. – С. 2009–2016.
67. Абрамзон А. А. Расчет и прогноз эмульгирующих свойств ПАР / А. А. Абрамзон // ЖПХ. – Том 69. – Вып. 4.  С. 649–652.
68. Владимирцева Е. Р. Физика волокнистых материалов: структура, свойства, наукоемкие технологии и материалы (SmarTex-2007) / Е. Р. Владимирцева, А. Л. Никифоров, О. В. Лещева // Сборник материалов Х-го международного научно-практического семинара (29-30 мая 2007 г.). – Иваново : ИГТА. – 2007. – С. 148158.
69. Садыкова Ф. Х. Текстильное материаловедение и основы текстильных производств / Ф. Х. Садыкова, Д. М. Садыкова, Н. И. Кудряшова. – М. : Легпромбытиздат, 1989. – 287 с.
70. Морозовская И. С. Способы повышения качества тканей / И. С. Морозовская. – М. : Легкая индустрия, 1981. – 96 с.
71. Завод тонкого органічного синтезу ТОВ "Барва" [Електронний ресурс] // ТОВ "Барва", м. Івано-Франківськ. – Режим доступу : http://www.barva.com.ua.
72. Крикунова К. Ф. Технический анализ при отделке тканей, трикотажных изделий: учебник для техникумов / К. Ф. Крикунова, И. В. Крикунов. – М. : Легпромбытиздат, 1989. – 256 с.
73. Херсонський бавовняний комбінат, ОАО [Електронний ресурс] // м. Херсон. – Режим доступу : http://6677.ua.all-biz.info/uk/.
74. Новорадовская Т. С. Лабораторный практикум по химической технологии текстильных материалов: уч. пос. для вузов / Т. С. Новорадовская [и др.] ; под ред. Г. Е. Кричевского. – М. : 1995. – 398 с.
75. Горбатов А. М. Структурно-механические характеристики пищевых продуктов / А. М. Горбатов [и др.]. – М. : Легкая и пищевая промышленность, 1990. – 296 с.
76. Виноградов Г. В. Реология полимеров / Г. В. Виноградов, А. В. Малкин. – М. : Химия, 1977. – 438 с.
77. ГОСТ 8837–83. Материалы текстильные. Метод определения вязкости растворов целлюлозы. – М. : Из-во стандартов, 1984. – 14 с.
78. Материалы текстильные. Метод определения белизны : ГОСТ 18054 – 72. – [Действительный с 01.01.1974]. – М. : Издательство стандартов. – 8 с.
79. Ткани текстильные. Методы определения гигроскопических и водоотталкивающих свойств : ГОСТ 3816 – 81. – [Действительный с 01.07.1981]. – М. : Издательство стандартов. – 12 с.
80. Ткани технические. Метод определения разрывной нагрузки и удлинения при разрыве : ГОСТ 29104.4 – 91 – [Действительный с 01.01.1993]. – М. : Издательство стандартов. – 7 с.
81. Микроскоп металлографический исследовательский. Техническое описание и инструкция по эксплуатации Ю– 3.25.606 ТО, 1991.  15 с.
82. Олейник Ф. Э. Инфракрасная спектроскопия полимеров / Ф. Э. Олейник. – М. : Химия, 1976. – 471 с.
83. Беллами Л. Инфракрасные спектры сложных молекул / Л. Беллами. – М. : Издательство иностранной литературы, 1963. – 580 с.
84. Мак-Дональд Р. Цвет в промышленности / Мак-Дональд Р. ; [пер. с англ.] ; под ред. Ф. Ю. Телегина. – М. : Лотос, 2002. – 596 с.
85. Материалы текстильные. Методы испытаний устойчивости окрасок к физико-химическим воздействиям : ГОСТ 9733.0-83. - [Действительный с 28.04.1992]. – М. : Издательство стандартов. – 74 с. Содерж.: ГОСТ 9733.0-83 - ГОСТ 9733.27-83.
86. Фролов Ю. Г. Лабораторные работы и задачи по коллоидной химии / Ю. Г. Фролов, А. С. Гродский. – М. : Химия, 1986. – 216 с.
87. Нейман Р. Э. Практикум по коллоидной химии (коллоидная химия латексов и поверхностно-активных веществ) : учеб. пособие для вузов // Р. Э. Нейман, В. Н. Вережников, А. П. Кирдеева и др. : под. ред. Р. Э. Неймана. – М. : Высшая школа, 1978. – 176 с.
88. Ахназарова С. Л. Оптимизация эксперимента в химии и химической технологии : учеб. пособие [для химико-технологических ВУЗов] / С. Л. Ахназарова, В. В. Кафаров. – М. : Высшая школа, 1978. – 319 с.
89. Ерохина А. А. Применения препарата «Тканол» для удаления масляных пятен с ткани / А. А. Ерохина, Т. Н. Алексеева // Текстильная промышленность. – 1987. – № 12. – С. 45 – 46.
90. Кулаков О. І. Розробка складів засобів для виведення масляних плям з бавовняних тканин в процесах підготовки їх до опорядження / О. І. Кулаков, О. Я. Березюк, А. Я. Ганзюк, С. О. Поліщук // Вісник ХНУ. – 2008. – № 5. – С. 97100.
91. Зимон А. Д. Адгезия жидкостей и смачивание / А. Д. Зимон. – М. : Химия, 1974. – 416 с.
92. Ребиндер П. А. Физико-химическая механика дисперсных структур / П. А. Ребиндер. – М. : Наука, 1976. – С. 3–14.
93. Фридрихсберг Д. А. Курс коллоидной химии : учеб. для вузов. – 2-е изд., перераб. и доп. / Д. А. Фридрихсберг. – Л. : Химия, 1984. – 368 с.
94. Березюк О. Я. Розробка та оптимізація складів паст на основі мінеральних речовин для виведення масляних плям з бавовняних тканин / О. Я. Березюк // Вісник ХНУ. – 2009. – № 1. – С. 160162.
95. Ванштейн Э. Ф. Дополнительная диссоциация и ориентация низкомолекулярных соединений в присутствии полимеров и твердых поверхностей / Э. Ф. Ванштейн // Текстильная химия.  1998. – № 1(13). – С. 3336.
96. Павлов Н. Н. Неорганическая химия на службе промышленности [Електроннийресурс]:http://www.textileclub.ru/index.php?option=articles&tas
97. Артемов А. В. Новые принципы стабилизации пероксида водорода [Електронний ресурс]: http://www.textileclub.ru/index.php?option=articles&task
98. Клюев М. В. Стабилизация водных растворов пероксида водорода полимерами / М. В. Клюев, Н. Н. Голубева, О. В. Гарина, В. Н. Галашина // Текстильная химия. – 1998. – № 1(13). – С. 4648.
99. Кулаков О. І. Технологічні та екологічні аспекти застосування просочувально-накатного способу біління бавовняних тканин / О. І. Кулаков, О. Я. Березюк // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. – 2010. – № 1 (16). – С. 16 – 19.
100. Ферментная обработка суровой хлопчатобумажной ткани для придания ей устойчивой смачиваемости и сорбционной способности / С. Г. Гришутин, А. В. Гусаков, А. П. Синицын [и др.] // Текстильная промышленность.  2000. – № 4. – С. 4548.
101. Кулаков О. І. Фізико-хімічний підхід до підбору компонентів композицій для просочувально-накатного способу біління текстильних матеріалів із бавовняних волокон / О. І. Кулаков, О. Я. Березюк, Ю. О. Яфинович // Праці Регіональної науково-практичної конференції ″Сучасні технології в легкій промисловості і сервісі ″. – Хмельницький : ХНУ, 2010. – С. 22.
102. Вершаль В. В. Исследование разложения пероксида водорода в щелочной среде и его влияние на отбелку лигноцеллюлозы и гомогенное окисление лигнина / В. В. Вершаль, Е. Н. Медведева, Н. А. Рыбальченко, В. А. Бабкин // Химия растительного сырья. – 1988. – № 1. – С. 4550.
103. Березюк О. Я. Вивчення кінетики розкладу гідроген пероксиду при біління бавовняних тканин просочувально-накатним способом / О. Я. Березюк, О. І. Кулаков // Праці Міжвузівської науково-практичної конференції ″Хімічні проблеми сучасних технологій″. – Херсон : ХНТУ, 2010. – С. 118 – 119.
104. Березюк О.Я. Підготовка тканин із целюлозних матеріалів для просочувально-накатного способу біління / О.Я. Березюк, О. І. Кулаков // Вісник Хмельницького національного університету. – 2010. – № 2. – С. 254 – 258.
105. Березюк О.Я. Вплив колоїдно-хімічних властивостей текстильно допоміжних речовин на процес біління бавовняних тканин / О.Я. Березюк, О. І. Кулаков // Восточно-европейский журнал передовых технологий . – 2010. – № 2/6 (44). – С. 34– 38.
106. Березюк О. Я. Вплив текстильно-допоміжних речовин на процес біління бавовняних тканин / О. Я. Березюк, О. І. Кулаков // Праці Ювілейної Всеукраїнської наукової конференції молодих вчених та студентів ″Наукові розробки молоді на сучасному етапі ″. – Київ : КНУТД, 2010. – С. 316.
107. Роговин З. А. Химия целлюлозы: Монография / З. А. Роговин. – М. : Химия, 1972. – 520 с.
108. Базарнова Н. Г. Методы исследования древесины и ее производных : учеб. пособие / Н. Г. Базарнова, Е. В. Карпова, И. Б. Катраков и др.] ; под ред. Н. Г. Базарновой. – Барнаул : Изд-во Алт. гос. ун-та, 2002. – 160 с.
109. Шихер М. Г. Беление хлопчатобумажных тканей / М. Г. Шихер. – М. : Легкая индустрия, 1975. – 144 с.
110. Цой Б. Разрушение тонких полимерных пленок и волокон : [учеб. пособ.] / Б. Цой, Э. М. Карташов, В. В. Шевелев, А. А. Валишин. – М. : Химия, 1997. – 344 с.
111. Kondo T. The assignment of IR absorption bands due to free hydroxyl groups in cellulose / Т. Kondo // Cellulose. – 1997. – № 4. – P. 281–292.
112. Kondo T. The relationship between intramolecule hydrogen bonds and certain physical properties of regioselectively substituted cellulose derivatives / Т. Kondo // Journal Polymer Science. B. Polym. Phys. – 1997. – Vol. 35. – P. 717–723.
113. Liang C. Y. Infrared spectra of crystalline polysaccharides. I. Hydrogen Bonds in native cellulose / C. Y. Liang, R. H. Marchessault // Journal of polymer science. – 1959. – Vol. XXXVII. – P. 385–395.
114. Методы исследования древесины и ее производных : учеб. пособие / [Базарнова Н. Г., Карпова Е. В., Катраков И. Б. и др.] ; под ред. Н. Г. Базарновой. – Барнаул: Изд-во Алт. гос. ун-та, 2002. – 160 с.
115. Алесковский В. Б. Физико-химические методы анализа : практич. руководство [учеб. пособие] / В. Б. Алесковский, В. В. Бардин, М. И. Булатов. – Л. : Химия, 1988. – 376 с.
116. Свердлова О. В. Электронные спектры в органической химии / О. В. Свердлова. – Л. : Химия, 1985. – 248 с.
117. Байклз Н. Целлюлоза и ее производные. Т.1 / Н. Байклз, Л. Сегал. – М. : Мир, 1974. – 249 с.
118. Миронов В. А. Спектроскопия в органической химии. Сборник задач : учебное пособие / В. А. Миронов, С. А. Янковский.– М.: Химия, 1985.–232 с.
119. Беллами Л. Новые данные по ИК-спектрам сложных молекул / Л. Беллами : пер с англ. В. А. Акимова, Э. Г. Тетерина ; под ред. Ю. А. Пентина. – М. : Мир, 1971. – 318 с.
120. Бенуэлл К. Основы молекулярной спектроскопии / К. Бенуэлл : пер. с англ. Е. Б. Гордона. – М. : Мир, 1985. – 384 с.
121. Бранд Д. Применение спектроскопии в органической химии / Д. Бранд, Г. Эглинтон : пер. с англ. М. Ю. Корнилова, В. А. Чуйгука : под ред. Ю. Н. Шнейкера. – М. : Мир, 1967. – 280 с.
122. Кулаков О. І. Фарбування бавовняних тканин активними барвниками підготовлених просочувально-накатним способом біління // О. І. Кулаков, О. Я. Березюк, С. А. Карван // Вісник Хмельницького національного університету. – 2010. – № 3. – С. 135 – 138.
123. Лурье Ю. Ю. Аналитическая химия промышленных сточных вод / Ю. Ю. Лурье. – М. : Химия, 1984. – 448 с.