ТЕХНОЛОГІЯ ОДЕРЖАННЯ ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНИХ ДІАЦИЛГЛІЦЕРИНІВ ТА АЛКІЛІМІДАЗОЛІНІВ АМІДУВАННЯМ РІПАКОВОЇ ОЛІЇ : ТЕХНОЛОГИЯ ПОЛУЧЕНИЯ ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНОГО диацилглицерина И АЛКИЛИМИДАЗОЛИНОВ амидированием рапсового масла

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”

Крамарев Сергій Олегович

УДК 664.3+(543.635.34:661.185.44:66.095.833)

ТЕХНОЛОГІЯ ОДЕРЖАННЯ ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНИХ ДІАЦИЛГЛІЦЕРИНІВ ТА АЛКІЛІМІДАЗОЛІНІВ АМІДУВАННЯМ РІПАКОВОЇ ОЛІЇ

Спеціальність 05.18.06 технологія жирів, ефірних масел і
парфумерно-косметичних продуктів

дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук

Харків 2013
ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень .

5

Вступ ...

7

Розділ 1. Літературний огляд щодо одержання та властивостей діацилгліцеринів та азотпохідних жирних кислот

13

1.1 Одержання, властивості та застосування діацилгліцеринів

13

1.1.1 Одержання діацілгліцеринів .

13

1.1.2 Властивості діацилгліцеринів

20

1.1.3 Використання діацилгліцеринів

23

1.2 Отримання та застосування циклічних азотопохідних жирних кислот ...

25

1.2.1 Одержання деяких циклічних азотопохідних жирних кислот.

25

1.2.2 Властивості та застосування циклічних азотопохідних жирних кислот .....

30

1.3 Обґрунтування мети та постановка задач досліджень .

33

Розділ 2. Характеристика об’єктів досліджень, методики проведення експериментів та аналізів ..

36

2.1 Характеристика сировини та допоміжних матеріалів .

36

2.2 Методики проведення кінетичних досліджень та синтезів .

37

2.2.1 Методика кінетичних досліджень .....

37

2.2.2 Синтез аміноамідів та діамідів ..

38

2.3 Методики аналізу реакційних сумішей та одержаних продуктів

39

2.3.1 Визначення вмісту загальної кількості амінних груп ..

39

2.3.2 Визначення вмісту вільного аміноетилетаноламіну

39

2.3.3 Визначення ступеней перетворення реагентів та ступеней утворення продуктів ...

41

2.3.4 Визначення вмісту моноацилгліцеринів та гліцерину ...

42

2.3.5 Визначення концентрації катіоноактивних поверхнево-активних речовин ..

45

2.3.6 Визначення кислотного числа, йодного числа та числа омилення ..

47

2.3.7 Визначення емульгуючої здатності ..

47

2.3.8 Визначення поверхневого натягу .

48

2.3.9 Визначення міжфазного натягу .

48

2.3.10 Визначення солюбілізуючої здатності .

50

2.3.11 Оцінка компонентного складу суміші методом ТШХ ...

51

2.3.12 Визначення жирно кислотного складу методом газової хроматографії ..

51

2.3.13 Одержання ІЧ-спектрів реакційних мас ..

52

2.3.14 Визначення піноутворюючої здатності та миючої дії

52

2.3.15 Оцінка адсорбційної здатності на поверхні металу ..

52

Розділ 3. Перетворення триацилгліцеринів ріпакової олії в діацилгліцерини і алкілімідазоліни за реакцією амідування ....

53

3.1 Дослідження компонентного складу реакційних мас ...

53

3.2 Хімізм амідування ацилгліцеринів ріпакової олії аміноетилетаноламіном ....

58

3.3 Оцінка вільних енергій реакцій взаємодії ацилгліцеринів з аміноетилетаноламіном та одержання алкілімідазолінів .....

65

3.4 Оцінка впливу каталізатору на утворення алкілімідазолінів і ацилгліцеринів ..

70

3.5 Дослідження кінетики реакції взаємодії ріпакової олії з аміноетилетаноламіном .

78

3.6 Розрахунок кінетичних і термодинамічних параметрів реакції взаємодії ріпакової олії з аміноетилетаноламіном .

97

3.7 Математична модель реакції амідування ріпакової олії аміноетилетаноламіном .

106

Розділ 4 Розробка технології отримання діацилгліцеринів та алкілімідазолінів жирних кислот .

112

4.1 Обґрунтування умов та технологічної схеми амідування ріпакової олії аміноетилетаноламіном .

112

4.2 Обґрунтування технологічної схеми виділення діацилгліцеринів ..

118

4.3 Розрахунок матеріального балансу отримання діацилгліцеринів

127

4.4 Розрахунок собівартості концентрату діацилгліцеринів .

128

Розділ 5. Оцінка властивостей одержаних продуктів .

131

5.1 Дослідження поверхнево-активних властивостей концентрату ДАГ ..

131

5.1.1 Оцінка поверхневого та міжфазного натягу виділеного концентрату ДАГ ...

132

5.1.2 Оцінка емульгуючих властивостей концентрату ДАГ ...

136

5.2 Оцінка поверхнево-активних властивостей алкілімідазолінів

140

5.2.1 Оцінка поверхневого натягу концентрату алкілімідазолінів ..

140

5.2.2 Оцінка міжфазного натягу концентрату алкілімідазолінів .

143

5.2.3 Оцінка емульгуючої здатності концентрату алкілімідазолінів

146

5.2.4 Визначення солюбілізуючої здатності ...

148

5.2.5 Визначення адсорбційних властивостей на твердій поверхні .

149

5.2.6 Визначення миючої дії

153

5.2.7 Визначення піноутворюючої здатності

154

Висновки ..

158

Список використаних джерел

161

Додатки ....

174

Додаток А. Хроматограма зразку ріпакової олії

174

Додаток Б. ІЧ-спектри реакційних мас та вихідних реагентів ..

175

Додаток В. Акт випробування діацилгліцеринів при отриманні майонезу .

181

Додаток Г. Акт промислових випробувань технології амідування оліє жирової сировини .

183

Додаток Д. Акт випробування розробленого інгібітору корозії .

185

Додаток Ж. Технічні умови на розроблений інгібітор корозії .

187

Додаток З. Технічний регламент на виробництво інгібітору .

188

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АА аміноаміди жирних кислот;
АЕЕА аміноетилетаноламін;
АІ 2-алкілімідазоліни жирних кислот;
Г адсорбція, г·моль/м2;
г грам;
Гл - гліцерин;
ГЛБ - гідрофільно-ліпофільний баланс;
год. - година;
ДАГ - діацилгліцерин;
ДАД - діаміди жирних кислот;
ІЧ спектроскопія інфра-червона спектроскопія;
ЙЧ - йодне число,гІ2/100г;
кг - килограм;
ККМ - критична концентрація міцело утворення;
КЧ - кислотне число, мгКОН/г;
МАГ - моноацилгліцерин;
МВ - мольне відношення;
ПАР - поверхнево-активна речовина;
СП - ступінь перетворення, %;
Т температура реакції, К;
ТАГ - триацилгліцерини;
хв. - хвилина;
ЧО - число омилення, мгКОН/г;
ΔEа - енергія активації, кДж/моль;
DG - енергія Гіббса або вільна енергія, кДж/моль;
DН - ентальпія, Дж/(моль×К);
рН - водневий показник;
Rf - коефіцієнт сорбуємості;
DS - ентропія, кДж/моль;
t час,с;
W - робота адсорбції, кДж/м2;
Z захисний ефект, %;
σ міжфазний натяг, мН/м;
τ тривалість реакції, с.

ВСТУП

Актуальність теми.
Стан сучасних технологій одержання як діацилгліцеринів, так і алкілімідазолінів жирних кислот, спонукає дослідників до пошуків менш енергоємних технологій отримання цих речовин. Крім того, в Україні недостатньо розвинене виробництво поверхнево-активних речовин, як харчового, так і технічного призначення, а виробництво ДАГ-олій у нашій країні відсутнє, в той же час за виробництвом звичайних рослинних олій Україна займає одну з провідних позицій у світі.
Тому дослідження, що спрямовані на отримання таких поверхнево-активних речовин як діацилгліцерини та алкілімідазоліни жирних кислот на основі перспективних енергозаощаджувальних технологій з використанням вітчизняної відновлюваної сировини, а саме ріпакової олії, є актуальними та складають наукове завдання, що вирішує дисертаційна робота.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно плану проведення науково-дослідних робіт кафедри технології жирів та продуктів бродіння НТУХПІ” у рамках держбюджетних науково-дослідних робіт МОН України: Дослідження хімічних перетворень жирів” (№ДР0102U000979) і Дослідження хімічних перетворень олієжирової сировини” (№ДР0108U001448), де здобувач був відповідальним виконавцем окремих етапів робіт.
Мета і задачі дослідження. Мета роботи науково-практичне обґрунтування і розробка перспективної технології одержання поверхнево-активних діацилгліцеринів і алкілімідазолінів жирних кислот амідуванням триацилгліцеринів (ТАГ) ріпакової олії аміноетилетаноламіном (АЕЕА).
Для досягнення мети поставлені наступні задачі:
на основі експериментальних досліджень довести, що при амідуванні ріпакової олії аміноетилетаноламіном утворюються, разом з іншими продуктами, діацилгліцерини та алкілімідазоліни і дослідити зміни компонентного складу одержаних реакційних мас;
вивчити кінетичні і термодинамічні параметри взаємодії триацилгліцеринів ріпакової олії в реакції з аміноетилетаноламіном та утворення діацилгліцеринів і алкілімідазолінів;
створити математичну модель процесу амідування ацилгліцеринів ріпакової олії аміноетилетаноламіном;
на основі експериментальних досліджень та створених математичних моделей визначити раціональні технологічні параметри одержання діацилгліцеринів та алкілімідазолінів жирних кислот ріпакової олії;
оцінити основні фізико-хімічні та поверхнево-активні властивості одержаних діацилгліцеринів та алкілімідазолінів жирних кислот ріпакової олії;
розробити технологію амідування ріпакової олії аміноетилетаноламіном та виділення діацилгліцеринів з одержаних реакційних мас і провести дослідно-промислові випробування розробленої технології і продуктів амідування.
Об’єктом дослідження є технологія амідування ріпакової олії аміноетилетаноламіном.
Предмет дослідження кінетика і технологія перетворення триацилгліцеринів ріпакової олії в діацилгліцерини та алкілімідазоліни та виділення цих продуктів.
Методи дослідження. Жирнокислотний склад і компонентний склад вихідних речовин і продуктів амідування встановлено з використанням методів газорідинної хроматографії, хроматографії в тонкому шарі, титрометричними методами, інфрачервоною спектроскопією. Розрахунки кінетичних параметрів проведено диференціальним методом аналізу. Термодинамічні характеристики визначено за кінетичними параметрами і теоретичним аналізом за адитивно-груповим методом. Дослідження адсорбційної здатності продуктів реакції проведено сталагмометричним методом, електрохімічним методом поляризаційного опору; емульгуючу, миючу, піноутворюючу здатності стандартними методами. Планування експерименту, обробку експериментальних даних, математичне моделювання процесу амідування здійснено з використанням програмних пакетів Microsoft Excel, Mathcad, Mathlab, HyperChem, NCSS. Експериментальні дослідження проведено на обладнанні кафедри технології жирів та продуктів бродіння НТУ«ХПІ».
Наукова новизна одержаних результатів: вперше:
-доведено, що до складу реакційних мас, одержаних амідуванням триацилгліцеринів ріпакової олії аміноетилетаноламіном, крім реагентів входять моно- та діацилгліцерини, гліцерин, моно- та діаміди і алкілімідазоліни жирних кислот;
-експериментально встановлено, що реакція взаємодії триацилгліцеринів ріпакової олії з аміноетилетаноламіном протікає постадійно, з утворенням водневих зв’язків; запропоновано хімізм амідування, згідно якого триацилгліцерини послідовно перетворюються у діацилгліцерини, моноацилгліцерини та гліцерин з паралельним утворенням аміноамідів та діамідів, які далі перетворюються в алкілімідазоліни;
- одержано наукові дані щодо кінетики амідування триацилгліцеринів ріпакової олії аміноетилетаноламіном і встановлено, що ефективні константи швидкостей реакцій зменшуються в ряду триацилгліцерини > діацилгліцерини> моноацилгліцерини, при чому константи швидкості реакцій ацилгліцеринів з аміноетилетаноламіном більші, ніж константи швидкості реакцій з аміноамідами. Визначено енергію Гіббса, ентальпію і ентропію активації по кожній стадії;
-створено кінетичну модель процесу амідування, яка основана на системі з 8 диференційних рівнянь і адекватно описує утворення всіх компонентів реакційних мас з середньою похибкою не більше10%;
-створено адекватні реальним перетворенням статистичні математичні моделі залежності виходів діацилгліцеринів та алкілімідазолінів від технологічних параметрів: мольного відношення реагентів, температури і часу реакції;
-за технологією екстракції розчинниками одержано концентрати діацилгліцеринів і алкілімідазолінів та визначено поверхневий, міжфазний натяг, роботу адсорбції, емульгуючі, миючі, піноутворюючі та адсорбційні властивості їх розчинів.
Практичне значення одержаних результатів для олійножирової галузі полягає у визначенні технологічних умов, які необхідно підтримувати під час амідування для досягнення максимального виходу діацилгліцеринів, а для інших галузей виходу алкілімідазолінів жирних кислот. В розробці технологій амідування ріпакової олії аміноетилетаноламіном та отримання концентратів діацилгліцеринів і алкілімідазолінів; в створенні кінетичної моделі, з використанням якої можна прогнозувати компонентний склад продуктів реакцій, а за допомогою статистичної моделі керувати технологічним процесом амідування. В оцінці поверхнево-активних властивостей, що стало підставою розробки харчової емульсії (Акт УкрНДІОЖ НААН України) та інгібітору корозії.
Розроблена технологічна схема процесу амідування випробувана в промислових умовах ТОВ «НХІ Сервіс» (м.Київ), за якою виготовлено 120т адсорбційно-активних речовин. З використанням результатів досліджень розроблено технічні умови ТУ У 24.5-34841217-002:2008 на інгібітор корозії, який використовується в промислових умовах газовидобувних підприємств для захисту свердловин від корозії (ГПУ Шебелинкагазвидобування” с.м.т. Червоний Донець, Харківська обл.).
Особистий внесок здобувача. Всі основні положення дисертації, які винесено на захист, одержано здобувачем самостійно, серед яких: планування та виконання експериментальної частини роботи по амідуванню ріпакової олії аміноетилетаноламіном, математична обробка одержаних експериментальних даних, щодо кінетики та термодинаміки процесу амідування, виконання необхідних експериментальних досліджень по визначенню основних характеристик продуктів реакції, формулювання основних висновків дисертації. Постановка мети та задач дослідження, обговорення та аналіз одержаних результатів виконано разом з науковим керівником.
Апробація результатів роботи. Основні положення і результати дисертації оприлюднено і обговорено на: І та ІІ наукових конференціях «Химия и технология жиров. Перспективы развития масложировой отрасли» (м.Алушта, 2008, 2009р.)<

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної науково-практичної задачі, що стосується розробки технології сумісного отримання діацилгліцериниів та алкілімідазолінів жирних кислот амідуванням ріпакової олії аміноетилетаноламіном.
На основі проведених досліджень сформульовано наступні висновки:
1. На основі дослідження компонентного складу реакційних мас, які одержані амідуванням ріпакової олії аміноетитетаноламіном, вперше встановлено, що до їх складу, крім реагентів, входять діацилгліцерини, моноацилгліцерини, гліцерин, аміноаміди, діаміди та алкілімідазоліни. Це стало підставою запропонованого хімізму перетворень, згідно якого триацилгліцерини спочатку перетворюються в діацилгліцерини, потім в моноацилгліцерини і в гліцерин з паралельним утворенням моно амідів, які реагуючи з ацилгліцериами, перетворюються в діаміди жирних кислот або алкілімідазоліни;
2. Теоретичним термодинамічним аналізом вперше показано, що вільна енергія зменшується в ряду реакцій утворення діацилгліцерини < моноацилгліцерини < гліцерин і алкілімідазоліни < моноаміди < діаміди з врахуванням водневих зв’язків між атомами кисню і водню;
3. Кінетичними дослідженнями взаємодії ацилгліцеринів ріпакової олії з аміноетилетаноламіном при температурах 413К 453К впродовж 6 годин вперше встановлено, що реакції амідування підпорядковуються закономірностям реакцій 2-го порядку. За знайденими закономірностями витрат реагентів і утворення продуктів розраховано константи швидкостей кожної з 8 реакцій і доведено, що константи швидкості реакцій ацилгліцеринів з аміноетилетаноламіном більші ніж з моно амідами і збільшуються в ряду моноацилгліцерини < діацилгліцерини < триацилгліцерини чим обґрунтовано постадійний перебіг досліджених реакцій;
4. За визначеними константами швидкості, енергіями, ентальпіями і ентропія ми активації, згідно хімізму реакцій, запропонованої системи диференційних рівнянь створено математичну кінетичну модель амідування ріпакової олії аміноетилетаноламіном, яка адекватна експериментальним результатам досліджень з похибкою < 10 % та дозволяє прогнозувати компонентний склад реакційних мас;
5. Встановлено технологічні умови, мольне відношення реагентів, темепарутра, час реакції, за яких досягається максимальний 90-99% ступінь перетворення аміноетилетаноламіну і максимальні 42% вихід діацилгліцеринів та 74% алкілімідазолінів. Знайдено, що найбільший вихід алкілімідазолінів відбувається у присутності 5% кислотного каталізатору. Створеностатистичні математичні моделі для визначення концентрацій діацилгліцеринів і алкілімідазолінів в реакційних масах в залежності від змін технологічних параметрів з похибкою 0,4% 4%, що дозволяє здійснювати контроль і керування технологічними процесами одержання цих цільових продуктів;
6. Дослідженнями адсорбційної здатності (поверхневого, міжфазного натягу, граничної адсорбції, роботи адсорбції) і поверхнево-активних властивостей (емульгуючої солюбілізуючої, піноутворюючої, миючої дії) продуктів реакції доведено, що одержані діацилгліцерини можуть бути використані у виробництві майонезів, а алкілімідазоліни жирних кислот як поверхнево-активні речовини технічного призначення в складі інгібіторів корозії, піноутворювачів, миючих засобів та ін.;
7. Розроблено технологію і технологічну схему сумісного цілеспрямованого одержання амідуванням ріпакової олії аміноетилетаноламіном діацилгліцеринів з виділенням 60%-го концентрату ДАГ із реакційної маси екстракцією розчинниками і наступним їх випаровуванням чи 65%-их алкілімідазолінів без додаткової обробки реакційної маси;
8. За результатами випробування в УкрНДІОЖ НААН підтверджено можливість використання одержаного концентрату діацилгліцеринів у технології майонезів, а за результатами досліджень алкілімідазолінів розроблено ТУ У 24.5-34841217-002:2008 і технологічний регламент амідування ріпакової олії, що впроваджений у виробництві та виготовлено 120т продукту, який використано ГПУ «Шебелинкагазвидобування» як ефективний інгібітор корозії. Економічна ефективність за рахунок заміни імпортного аналогу складає ≈16500грн/т.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Kristensen, J.B. Diacylglycerol synthesis by enzymatic glycerolisis: screening of commercially available lipases / J.B.Kristensen, X.Xu, H.Mu // JAOCS. 2005. 85. P. 329-334.
2. О'БрайнР. Жиры и масла. Производство, состав и свойства, применение / О'БрайнР. СПб.: Профессия, 2007. 752 с.
3. D’AlonzoR.P. Glyceride composition of processed fats and oils as determined by glass capillary gas chromatography / R.P.D’Alonzo, W.J.Kozarek, R.L.Wade // JAOCS. 1982. 59. P. 292-295.
4. Research and development. Kao Corporation [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.kao.com/jp/en/corp_rd/research.html
5. Lipid library lipid chemistry, biology, technology and analysis [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://lipidlibrary.aocs.org/index.html
6. Diacylglycerol oil properties, processes and products: a review / [Seong-KoonL., Chin-PingT., KamariahL. et. al.] Food bioprocess technology. 2008. 1. P. 223-233.
7. Diacylglycerols from butterfat: Production by glycerolysis and short-path distillation and analysis of physical properties / [YangT., ZhangH., MuH. et. al.] JAOCS. 2004. 81. P. 979-987.
8. High-yield production of mono- and di-oleylglycerol by lipase catalyzed hydrolisis of triolein / [PlouF.J., BarandiaranM. CalvoM. et. al.] Enzyme and microbial technology. 1996. 18. P. 66-71.
9. ДіхтенкоК.М. Технологія отримання моноацилгліцеринів амідуванням ріпакової олії: дис. на здобуття наукового ступеня канд. техн. наук: 05.18.06/Діхтенко Костянтин Миколайович Харків, 2008. 184 с.
10. Пат.WO03029392 Міжнародний. B01J31/04; C11B7/00; C11C3/06;(IPC1-7):C11C3/06. Chemical process for the production of 1,3-diglyceride oils / Jacobs Lewis, Lee Inmok, Poppe George ; Archer daniels midland co. №20021003; опубл. 10.04.03.
11. High-yield diacylglycerol formation by solid-phase enzymatic glycerolisis of hydrogenated beef tallow / [YamaneT., TaeKangS., KawaharaK. et. al.] JAOCS. 1994. 71. P. 339-342.
12. Enzymatic preparation of enantiomerically pure sn-2,3-diacylglycerols: a stereoselective ethanolysis approach / PiyatheerawongW., Yamane T., NakanoH. et al. // JAOCS. 2006. 83. Р. 603 607.
13. Preparation of diglycerides by lipase-catalized alcoholisis of triglycerides / [FurebyA.M., TianL., AdlercreutzP. et. al.] Enzyme and microbial technology. 1997. 20. P. 198-206.
14. SafariM. Intermediate production of mono- and diolein by an immobilized lipase from Candida antarctica / M.Safari, S.Karboune, S.Kermasha // Iranian journal of biotechnology. 2009. 7. P. 67-74.
15. Low-Pressure Lipase-Catalyzed Production of Mono- and Diglycerides with and Without N-Butane and AOT Surfactant / [ValerioA., FiamettiKG., RovaniS. et. al.] Appl. Biochem Biotechnol. 2010. 160. P.1789-1796.
16. Enzymatic synthesis of symmetrical 1,3-diacylglycerols by direct esterification of glycerol in solvent-free system / [RosuR., YasuiM., IwasakiY., et. al.] JAOCS. 1999. 76. P.839-843.
17. BergerM. Enzymatic esterification of glycerol I. Lipase-catalyzed synthesis of regioisomerically pure 1,3-sn-diacylglycerols / M.Berger, LaumenK., P.SchneiderM. // JAOCS. 1992. 69. P. 955-960.
18. Optimization of Reaction Conditions for the Production of DAG Using Immobilized 1,3-Regiospecific Lipase Lipozyme RM IM / [WatanabeT., ShimizuM., SugiuraM. et. al.] JAOCS. 2003. 80. P.1201-1207.
19. Hernandez-MartinE. Selective Synthesis of Diacylglycerols of Conjugated Linoleic Acid / E.Hernandez-Martin, G.HillC., OteroC. // JAOCS. 2009. 86. P.427-435.
20. CravenR.J. Preparation of Diacid 1,3-Diacylglycerols / R.J. Craven, R.W.Lencki // JAOCS. 2010. 87. P.1281-1291.
21. Two-Step Production of Oil Enriched in Conjugated Linoleic Acids and Diacylglycerol / [Phuong-LanV., Rae-KyunP., Yun-JeungL. et. al.] JAOCS. 2007. 84. P. 123-128.
22. Assessment of process parameters on the production of diglycerides rich in omega-3 fatty acids through the enzymatic glycerolysis of fish oil / [CaminoFeltesM.M., OliveiraJ.V., TreichelH. et. al.] European food research and technology. 2010. 231. P.701-710.
23. SighC.P. Synthesis of mono- and diglycerides in water-in-oil microemulsions / C.P.Sigh, D.O.Shah, K.Holmberg // JAOCS. 1994. 71. P.583-587.
24. Пат. 6261812 США С12P 7/64. Process for production diglycerides / Yasushi Yamada, Masami Shimizu, Masakatsu Sugiura, Naoto Yamada, Kao corporation. №09/070,006; заявл. 30.04.1998 опубл. 17.07.2001.
25. Preparation of 1.3-diacylglycerols and 1-alkyl-3-acylglycerols in the precence of quaternary ammonium salt / [IkedaI., GuX.P., MiyamotoI. et. al.] JAOCS. 1989. 66. P.822-824.
26. ПапченкоВ.Ю. Технологія моно-, діацилгліцеринів та діетаноламідів жирних кислот амідуванням соняшникової олії: дис. на здобуття наукового ступеня канд. техн. наук: 05.18.06/Папченко вікторія Юріївна Харків, 2011. 204 с.
27. МатвєєваТ.В. Технологія отримання моноацилгліцеринів амідуванням соняшникової олії: дис. на здобуття наукового ступеня канд. техн. наук: 05.18.06/Матвєєва Тетяна Вікторівна Харків, 2005. 190 с.
28. Diacylglycerol oil / [YoshihisaK., TakujiY., NoboruM. et al.] Champaing, Illinois: AOCS PRESS, 2006. 272 C.
29. LazloJ.A. Acyl migration kinetics of vegetable oil 1.2-diacylglycerols / J.ALazlo, D.L.Compton, K.E.Vermillion // JAOCS. 2008. 85. P.307-312.
30. WrightA.J. Effect of DAG on milk fat TAG crystallization / A.J.Wright, A.G.Marangoni / JAOCS. 2002. 79. P.395-402.
31. ГоряевМ.И. Синтез и применение моноглицеридов / ГоряевМ.И. Алма-Ата: Наука, 1975. 135 с.
32. Emission of volatile aldehydes from DAG-rich and TAG-rich oils with different degrees of unsaturation during deep-frying / [IzumiK., MasaoS.,TohruY. et. al.] JAOCS. 2008. 85. P.513-519.
33. Thermal Deterioration of Diacylglycerol and Triacylglycerol Oils During Deep-Frying / [ShimizuM., MoriwakiJ., NishideT. et. al.] JAOCS. 2004. 81. P.571-576.
34. Evaluation of the Oxidative Stability of Diacylglycerol-Enriched Soybean Oil and Palm Olein Under Rancimat-Accelerated Oxidation Conditions / [WangY., ZhaoM., TangS. et. al.] JAOCS. 2010. 87. P.483-491.
35. EnovaOil Home [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.enovaoil.com
36. Emulsifiers for stabilizing emulsions /DuPont ™ Danisco ® DuPont ™ Danisco ® [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.danisco.com/product-range/emulsifiers/
37. Ингредиенты для спредов и маргаринов [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://egh.com.ua/en/molochnaya-produkcziya/spredy-i-margarin?page=shop.browse&category_id=7
38. ТУ У 22942814.011-2000 Емульгатор «ЕСТЕР А». Загальні технічні умови.
39. Урядовий портал останні надходження актів КМУ [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/newsnpd
40. SirirungW. Lipase catalized synthesis of structured triglycerides from 1.3-diglycerides / W.Sirirung, A.H-Kittikun, U.T.Bornscheuer // JAOCS. 2004. 82. P.151-155.
41. The effect of partial acylglycerols on the exchange between liquid and solid tripalmitoilglycerol / [R.SmithP., FuroI., W.SmithK. et. al.] JAOCS. 2007. 84. P.325-329.
42. LinxingY. Textural and physical properties of biorenewable "waxes" containing partial acylglycerols / Y.Linxing, W.Tong // JAOCS. 2011. 89. P.155-166.
43. ИванскийВ.И. Химия гетероциклических соединений / ИванскийМ.И. М.: Высшая школа, 1978. 559с.
44. TyagiR. Imidazoline and its derivatives: an overview / R.Tyagi, V.K.Tyagi, S.K.Pandey // Journal of oleo science. 2007. 56. P.211-222.
45. BajpaiD. Fatty imidazolines: chemistry, synthesis, properties and their industrial application / D.Bajpai V.K.Tyagi // Journal of oleo science. 2006. 55. P.319-329.
46. WuY Thermal Reactions of fatty acids with diethylen triamine / Y.Wu, P.R.Herrington // JAOCS. 1997. 74. P.61-64.
47. ФайнгольдС.И. Химия анионных и амфолитных азотсодержащих поверхностно-активных веществ / ФайнгольдС.И., КуускА.Э., КийкХ.Э. Таллин: Валгус, 1984. 290с.
48. Пат. 4161604 США С07D 233/64. Process for making 1-hydroxyerhyl-2-undecyl-2-imidazoline / Charles H. Elster Gabriel J. Gibs Lonza inc. №868,350; заявл: 10.01.1979 опубл: 17.07.1979.
49. BistlineR.G.Jr., Synthesis and properties of fatty imidazolines and their N-(2-aminoethyl) derivatives / R.G.BistlineJr., J.W.Hampson, W.M.Linfield // JAOCS. 1983. 60. P.823-828.
50. Пат. 4212983 США С07В 233/14; С07В 233/16. Manufacture of imidazoline compounds / Phillips BrileyG. Jr, Hampson James W., Linfield Warner M. Albright and Wilson limited. №971,449; заявл: 20.12.1978 опубл: 15.07.1980.
51. Linfield Warner M. Fatty oxazolines and imidazolines / Warner M. Linfield // JAOCS. 1984. 61. P.437-441.
52. ОбразцовЕ.В. Адсорбционные и ингибирующие свойства производных имидазолина / Е.В.Образцов // Вісник Харківського національного університету. 2005. 12(35). С.392-395.
53. GabrielR. Selective amidation of fatty methyl esters with N-(2-aminoethyl)-ethanolamine under base catalysis / R. Gabriel // Surfactants and detergents. 1984. 61. P.965-971.
54. Multicomponent synthesis of 2-imidazolines / [BonR.S., vanViletB., SprenkelsN.E. et. al.] Journal of organic chemistry. 2005. 70. P.3542-3553.
55. IshiharaM. An efficient preperation of 2-imidazolines and imidazoles from aldehydes with molecular iodine and (diacetoxyido)benzene / M.Ishihara, T.Hideo // Cheminform. 2006. 37. P.227-230.
56. БеловП.С. Новые поверхностно-активные вещества на основе замещенных имидазолинов. Тематический обзор, сер. Нефтехимия и сланцепереработка” / П.С.Белов, В.И.Фролов, Б.Е.Чистяков // Москва.: ЦНИИТЭнефтехим 1975. 76с.
57. СеребряковБ.Р. Новые процессы органического синтеза / Б.Р.Серебряков, Р.М.Масагутов, В.Г.Правдин; [под ред. С.П.Черных]. М.: Химия, 1989. 400с.
58. WattsM.M. Imidazoline hydrolysis in alkaline and acidic media f review / M.M.Watts // Surfactants and detergents. 1990. 67. P.993-995.
59. Hydrolysis of 1,2-disubstituted imidazolnes in aquaeous media / [BondarevaS.O., LisitskiiV.V., YakovtsevaN.I. et. al.] Russian chemical bulletin, International edition. 2004. 53. P.803-807.
60. Hydrolysis of 2-substituted and 1,2-substituted imidazolines / [LisitskiiV.V., AkhmetchenkoZ.A., AlekhinaI.E. et. al.] Russian journal of applied chemistry. 2007. 80. P.761-766.
61. ВишневськийР.М. Циклічні та ациклічні аміни, як потенційні інгібітори корозії металів / Р.М.Вишневський, Б.Л.Литвин, А.С.Федорів // Фізика і хімія твердого тіла. 2009. 10. С.332-346.
62. Пат. 6338819 США С23F 11/14. Combination of imadazolines and wetting agents as environmentally aceptable corrosion inhibitors / ThomasG. Braga, RichardL. Martin, Jo AnnMcMahon et.al. Baker Hudges Incorporated. №09/250,595; заявл: 16.02.1999 опубл: 15.01.2002.
63. Пат. 5393464 США С23F 11/167. Biodegradable corrosion inhibitors of low toxicity / RichardL. Martin, Jo AnnMcMahon, BernardusA. Oude Alink et.al. №146,900; заявл: 2.11.1993 опубл: 28.02.1995.
64. Пат. 5322640 США С23F 11/14 С23F 11/16. Water soluble corrosion inhibitors / NormanE. Byrne, John D. Johnson. Nalco Chemical company. №70б598; заявл: 1.06.1993 опубл: 21.06.1994.
65. Inhibition of mild steel corrosion in presence of fatty acid imidazolines in hydrochloric acid / [QuraishiM.A., RafiqueeZ.A., SaxenaN. et. al.] Protection of metals. 2008. 44. P.91-98.
66. Пат. 7057050 США C07D 233/24 C23F 11/14. Imidazoline corrosion inhibitors / George Richard Meyer. Nalco Energy Services. №11/411,748; заявл: 11.04.2003 опубл: 6.06.2006.
67. Пат 4102795 США D06M 13/18. Softener composition for fabrics or hair / Yutaka Minigishi, Harubiko Arai. Kao Soap Co. Ltd. №788,408; заявл: 18.04.1977 опубл: 25.07.1978.
68. Пат RU2090580 Россия C08L95/00. Адгезионная добавка к битуму для повішеня сцепления с кисліми горніми породами / КрутьВ.В. СоломенцевА.Б. КолодезныйВ.П. и др. АО «Орелдорстрой». №94028231/04; заявл: 28.07.1994 опубл: 20.09.1997.
69. Пат WO 97/25965 Міжнародний PCT/US97/00742. Mild shampoo composition / Deppa Debra, Zhou Joe. Amway corporation. №08/587,463; заявл: 15.01.1997 опубл: 24.07.1997.
70. ToshioT. N-lauroyl-ethylenediamine chelates: preparation and evaluation of surface tension and dispersant properties / T.Toshio, M.Shigeru // JAOCS. 1969. 46. P.344-347.
71. СиггиаС. Количественный анализ по функциональным группам / С.Сиггиа, Дж.Г.Ханна. М.: Химия, 1983. 672с.
72. ГашкоГ.П. Методика определения содержания диэтилентриамина (ДЭТА) в сукцинимидных присадках / Г.П.Гашко, А.С. Журба // Технология топлива и масел. 1975. 5. C.84-89.
73. ГашкоГ.П. Определение свободных полиаминов в основаниях Манниха / Г.П.Гашко, А.С. Журба // Нефтепереработка и нефтехимия. Киев: Наукова думка”, 1981. Вып. 21. - C.54 - 55.
74. ДіхтенкоК.М. Дослідження властивостей продуктів реакції взаємодії ріпакової олії та етилендіаміну / Діхтенко Костянтин Миколайович // Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Харків: НТУ ”ХПІ”, 2003. - № 11,т. 2. С. 32 - 35.
75. Руководство по методам исследования, технологическому контролю и учету производства в масложировой промышленности / [под ред. РжехинаВ.П., СергееваА.Г.].- Л.: НПО „Масложирпром”, 1964. Т.ІІІ. 408с.
76. AOCS OFFICIAL METHOD Cd11-57. a-Monoglycerides. Revised 2003.
77. МельникА.П. Практикум з хімії та технології поверхнево-активних похідних вуглеводневої сировини : навчальний посібник [для студ. вищ. навч. закл.] / А.П.Мельник, ЧумакО.П., БерезкаТ.О.- Харків: Курсор, 2004. 277с.
78. Олії, натуральні жирні кислоти, какао-масло і його замінники: ДСТУ 4604:2006. [Чинний від 2008-01-01]. К. : Держспоживстандарт України 2008. 8 с. (Національний стандарт України)
79. Олії. Методи визначення кислотного числа: ДСТУ 4350:2004. [Чинний від 2004-01-01]. К. : Держспоживстандарт України 2008. 12 с. (Національний стандарт України)
80. Жири тваринні і рослинні та олії. Визначання йодного числа: ДСТУ ISO 3961:2004. [Чинний від 2004-01-01]. К. : Держспоживстандарт України 2004. 10 с. (Національний стандарт України)
81. Майонезы. Правила приемки и методы испытаний: ДСТУ4560:2006. [Чинний від 2006-01-01]. К. : Держспоживстандарт України 2006. 20 с. (Національний стандарт України)
82. Кнорре Д.Г. Физическая химия / Д.Г.Кнорре, Л.Ф.Крылова, В.С.Музыкантов - М.: Высш. шк., 1990. 416 с.
83. BaboianR. NACE corrosion engineer’s reference book / Robert Baboian. Houston: NACEInternational, 2002. 452p.
84. Практикум по общей химии / [под ред. проф. Соколовского Е.М. и доц. Зайцева О.С.] М.: МГУ, 1981. 400c.
85. Олія ріпакова. Технічні умови: ГСТУ 46.072:2005. [Чинний від 2005-01-01]. К. : Держспоживстандарт України 2005. 20 с. (Міжнародний стандарт)
86. КейтсМ. Техника липидологии / Моррис Кейтс М.: Мир, 1975. 324с.
87. ГордонА. Спутник химика / А.Гордон, Р.Форд М.: Мир, 1976. 516с.
88. ВасильевА.В. Инфракрасная спектроскопия органических и природных соединений. Учебное пособие / А.В.Васильев, Е.В.Гриненко, А.О.Щукин Санкт-Петербург: СПбГЛТА, 2007. 54с.
89. ЛебедевН.Н.Теория химических процессов основного органического и нефтехимического синтеза / Н.Н.Лебедев, М.Н.Монаков, В.Ф.Швец; [под ред. Н.Н.Лебедева. 2-е изд. перераб.]. М.: Химия, 1984. 376с.
90. Физическая химия в вопросах и ответах / Под общей редакцией проф.К.В. Топчиевой и проф. Федорович. - М.: МГУ, 1981. - 264 с.
91. ПіхЗ.Г. Теорія хімічних процесів органічного синтезу: [навч. посіб.] / З.Г.Піх. Львів: НУ „Львівська політехніка”, 2002. С. 214 234.
92. БерезинИ.В. Практический курс химической и ферментативной кинетики / И.В. Березин, А.А. Клесов М.: МГУ, 1976. 320с.
93. Шмид Р. Неформальная кинетика. В поисках путей химических реакций / Р.Шмид, В.Н.Сапунов М.: «Мир», 1985. 264с.
94. Сайкс П. Механизмы реакций в органической химии / Сайкс П. М.: Химия, 1971. С. 196 197.
95. КуллеП.А.Свободная энергия как аддитивная величина свободных энергий атомов и связей / П.А.Кулле, А.П.Мельник, Ю.Д.Панаев // Сб. Математическое моделирование в науке и технике. Л.: ЛТИ, 1974. Вып.2, Ч.2. С. 35 58.
96. КарапетянцМ.Х. Основные термодинамические константы неорганических и органических веществ / М.Х.Карапетянц, М.П.Карапетянц. М.: Химия, 1968. 472 с.
97. HyperChem computational Chemistry. Practical Guide Canada: Hypercybe inc., 2006. 366p.
98. Химия жиров / [ТютюнниковБ.Н, БухштабЗ.И. и др.]. М.: Колос, 1992. 448 с.
99. NCSS & PASS: Statistics, graphics, power analysis & sample size [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ncss.com/
100. PTC PTC Mathcad Engeneering clculations software [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ptc.com/product/mathcad/
101. КрамаревС.О. Исследование кинетики образования диацилглицеринов рапсового масла / С.О.Крамарев, А.П.Мельник // Масложировой комплекс. 2012. №1(36). 42-43.
102. КрамаревС.О. Дослідження кінетики одержання діацилгліцеринів ріпакової олії / С.О.Крамарев, А.П.Мельник, Т.В.Матвєєва и др. // Вісник Національного технічного університету Харківський політехнічний інститут”. Збірник наукових праць. Тематичний випуск: Нові рішення в сучасних технологіях. Харків: НТУ "ХПІ", 2009. № 37. С. 19 21.
103. КрамаревС.О. Дослідження утворення алкілімідазолінів з ріпакової олії / С.О.Крамарев, А.П.Мельник, В.А.Руднєв // Вісник Національного технічного університету Харківський політехнічний інститут”. Збірник наукових праць. Тематичний випуск: Нові рішення в сучасних технологіях. Харків: НТУ "ХПІ", 2010. № 44. С. 87 92.
104. КрамаревС.О. Сумісне одержання МАГ та азотопохідних жирних кислот амідуванням ріпакової олії / А.П.