УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ОДЕРЖАННЯ ДОВГОГО ТІПАНОГО ПЕНЬКОВОГО ВОЛОКНА : СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ТЕХНОЛОГИИ ПОЛУЧЕНИЯ Довгого трепаный Пеньков ВОЛОКНА

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КОРОЛЕНКО ЄВГЕНІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 677.12: 027

УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ОДЕРЖАННЯ ДОВГОГО ТІПАНОГО ПЕНЬКОВОГО ВОЛОКНА

05.18.02 технологія зернових, бобових, круп’яних продуктів і комбікормів, олійних і луб’яних культур

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук

Науковий керівник:
Валько Микола Іванович,
доктор технічних наук, професор

Херсон 2012

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ6
ВСТУП..7
РОЗДІЛ 1. Огляд літератури за темою дисертації..13
1.1. Морфологічна будова стебла конопель, значення і сфера використання цієї рослини...13
1.2. Основні компоненти стебла і волокна..16
1.3. Способи обробки волокнистих матеріалів і надання їм поліпшених прядильних властивостей...26
1.3.1. Вибілювання.28
1.3.2. Емульсування волокна36
1.3.3. Обробка волокнистих матеріалів для надання їм поліпшених прядильних властивостей...38
Висновки до розділу 1...40
РОЗДІЛ 2. Загальні методики і основні методи досліджень.41
2.1. Речовини, прилади і апарати, використані в роботі41
2.2. Характеристика вихідного волокна і методи визначення його фізико - механічних показників..44
2.3. Загальна методика проведення досліджень.44
2.4. Визначення фізико-механічних показників волокна..46
2.4.1. Визначення розривного навантаження волокна...46
2.4.2. Визначення гнучкості пенькового волокна..46
2.4.3. Визначення лінійної щільності і метричного номера волокна...47
2.4.4. Мікроскопічні дослідження ступеню розщепленості волокна..49
2.4.5. Визначення ступеню розволокнення волокна..51
2.5. Аналіз якості пенькового волокна, обробленого за запропонованою схемою.52
2.5.1. Показник білизни ........52
2.5.2. Визначення діаметру, лінійної щільності і площини поперечного перетину комплексного пенькового волокна..52
2.5.3. Визначення вологості волокна...53
2.5.4. Дослідження хімічного складу пенькового волокна53
2.6. Визначення показників рН розчинів.55
2.7. Отримання математичної моделі..56
2.8. Статистична обробка результатів проведених експериментів..56
2.9. Умови проведення досліджень..57
Висновки до розділу 2...57
РОЗДІЛ 3. Теоретичні дослідження.....58
3.1. Мікроскопічні дослідження і прогнозування змін структури волокна.63
3.2. Прогнозування змін якості пенькового волокна в результаті додаткової обробки...67
3.3. Прогнозування змін фізико-механічних характеристик пенькового волокна..80
3.4. Розробка математичної моделі процесу пом’якшення...86
3.4.1. Формування плану експерименту..87
3.4.2. Перетворення і відбір..87
3.4.3. Отримання коефіцієнтів..88
3.4.4. Аналіз результатів побудови моделі..89
3.4.5. Розрахунок по моделі..90
Висновки до розділу 3...92
РОЗДІЛ 4. Експериментальні дослідження.........93
4.1. Дослідження впливу вибілювання і емульсування пом’якшувальними розчинами на якість пенькового волокна...95
4.1.1. Дослідження процесу вибілювання тіпаного пенькового волокна.97
4.1.2. Дослідження впливу процесу емульсування на вибілені пенькові волокна109
4.2. Дослідження зміни фізико - механічних характеристик волокна внаслідок оздоблювальної обробки.128
4.3. Дослідження впливу температури обробки і рН розчинів на фізико-механічні характеристики пенькового волокна.137
4.4. Дослідження впливу терміну обробки на фізико - механічні характеристики волокна..145
4.5. Вплив запропонованої обробки на якісні і хімічні показники пенькового волокна..149
4.5.1. Вплив запропонованої обробки пенькового волокна на зміну його хімічного складу149
4.5.2. Вплив запропонованої обробки на якість пенькового волокна....153
4.5.3. Визначення білизни волокна....154
Висновки до розділу 4.156
РОЗДІЛ 5. Узагальнення результатів досліджень159
5.1. Економічна оцінка ефективності впровадження запропонованих схем одержання пенькового волокна.....159
5.1.1. Вибір режиму роботи і визначення річного фонду робочого часу
підприємства....159
5.1.2. Визначення річного фонду робочого часу..159
5.1.3. Розрахунок виробничої потужності заводу160
5.1.4. Визначення виробничої потужності підприємства по переробці заготовленої сировини...160
5.1.5. Розрахунок сировини, напівфабрикатів і готової продукції по переходах технологічного процесу..161
5.1.6. Розрахунок витрат допоміжних матеріалів при обробці волокна....163
5.1.7. Розрахунок економічної ефективності від застосування додаткової обробки тіпаного пенькового волокна..164
5.2. Пропозиції виробництву при використанні розробленої обробки пенькового волокна..166
Висновки до розділу 5.166
ВИСНОВКИ.....167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ169
Додаток А. Математичний опис гнучкості пенькового волокна184
Додаток Б. Кількісна характеристика пенькового волокна.193
Додаток В. Мікроскопічний аналіз волокна повздовжній вигляд...203
Додаток Д. Програма розрахунку похибки вимірювань..205
Додаток Е. Дослідження змін рН розчинів пом’якшувача.207
Додаток Ж. Патент на корисну модель....209
Додаток З. Акт впровадження результатів науково-дослідних робіт211
Додаток И. Акт впровадження результатів дисертаційної роботи213

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ПАР поверхнево-активні речовини;
ПАН поверхнево-активний натяг;
ПОЛВ первинна обробка луб’яних волокон.

ВСТУП

Пенькові волокна мають великий попит на світовому ринку. Вони відрізняються особливою міцністю та стійкістю при намоканні, тому забезпечують довгий термін служби виробам з них. На даному етапі розвитку коноплярства в Україні волокно конопель використовується переважно для виготовлення грубих тарних і технічних тканин. Використання такого волокна для виробництва тонкої пряжі дуже обмежене.
Дослідженням якості й удосконаленням технологій отримання конопляного волокна займалися такі вчені, як Мохер Ю.В., Тімонін М.О., Гілязетдінов Р.Н., Воронцова Н.Г., Вербицький О.М., Коропченко С.П., Калінський Є.О., Ляліна Н.П. та багато інших. Однією з перешкод для широкого використання волокна конопель у виробництві тонких тканин побутового призначення є його значні жорсткість, грубість і товщина порівняно з іншими натуральними волокнами. Колір конопляного волокна найчастіше є сірим, що потребує додаткового вибілювання готових виробів. Крім того, у разі додавання волокна конопель у багатокомпонентні волокнисті суміші при подальшому вибілюванні тканин, полотна характеризуються неоднорідністю кольору, що пов’язано з особливостями будови волокон різної природи. Таким чином, перед вченими постає завдання удосконалення способу отримання тіпаного пенькового волокна, технологічні можливості якого забезпечили б поліпшення прядильних властивостей отриманого волокна.
Актуальність теми. Одним із основних завдань галузі первинної переробки луб’яних волокон у сучасних умовах є отримання тіпаного пенькового волокна високої якості для розширення сфери його використання в текстильній промисловості.
Відомі способи отримання довгих тіпаних волокон з конопляної трести не повністю задовольняють потреби прядильного виробництва одержане волокно при прядінні потребує додаткової механічної обробки для пом’якшення та підвищення прядильної здатності. Прядіння коноплеволокна в суміші з іншими волокнами ускладнює обробку готових тканин. Це спричинено природою самого волокна конопель, яке є грубішим порівняно з льоном і бавовною й менше піддається впливу обробки, ніж деякі інші натуральні та хімічні текстильні волокна. У зв’язку з цим для текстильної промисловості необхідним є удосконалення існуючих технологій обробки коноплеволокна, спрямоване на отримання волокон з покращеними прядильними властивостями.
Таким чином, удосконалення технології одержання довгого тіпаного пенькового волокна з метою розширення сфери його використання для виробництва тканин широкого вжитку є важливим і актуальним завданням сьогодення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема досліджень є складовою частиною науково-дослідних робіт, що виконуються кафедрою товарознавства, стандартизації та сертифікації Херсонського національного технічного університету за темами: «Отримання луб’яної сировини підвищеної якості за матеріало- та енергозберігаючими технологіями», номер державної реєстрації‎‏ 0102U0055291, протокол №2 від 30.10.2001 р. і «Розроблення ресурсозберігаючих та енергозберігаючих технологій комплексної переробки луб’яних культур», номер державної реєстрації 0107U006817, протокол № 644 від 23.07.2007 р., затверджено рішенням експертної ради Міністерства освіти і науки України № 25.4/147 від 02.08.2007р.
Особистий внесок автора полягає в удосконаленні технології одержання довгого тіпаного волокна конопель та розробці технологічного процесу його обробки з метою поліпшення якості.
Мета і задачі дослідження. Метою досліджень є одержання довгого тіпаного волокна конопель з новими поліпшеними технологічними характеристиками за рахунок удосконалення технології його первинної обробки. Для досягнення основної мети досліджень необхідно було вирішити такі задачі:
- проаналізувати існуючі технології одержання та обробки довгого тіпаного волокна конопель, виявити їх основні недоліки й визначити напрямки удосконалення процесів його первинної обробки;
- дослідити фізико-механічні властивості та хімічний склад волокна конопель і проаналізувати їх якісні та кількісні зміни в процесі обробки;
- на основі результатів теоретичних досліджень запропонувати схему удосконалення існуючої технології одержання довгого тіпаного коноплеволокна;
- теоретично обґрунтувати та експериментально довести вплив запропонованої обробки на зміну якісних характеристик тіпаного волокна конопель;
- розробити математичну модель процесу обробки волокна конопель за удосконаленою схемою;
- визначити вплив удосконалення первинної обробки на кінцеві якісні характеристики волокна конопель і встановити оптимальні режими обробки для отримання вибіленого коноплеволокна з поліпшеними показниками м’якості та розщепленості;
- надати рекомендації виробництву на основі техніко-економічної оцінки ефективності одержання довгого конопляного волокна за удосконаленою технологією.
Об’єкт дослідження процес первинної обробки волокна конопель.
Предмет дослідження довге тіпане волокно конопель.
Методи дослідження. Завдання, поставлені в роботі, вирішувалися за допомогою сучасних методів теоретичних та експериментальних досліджень:
- оцінку якості довгого тіпаного коноплеволокна здійснювали з використанням загальноприйнятих методик відповідно до ГОСТ 10379-76 «Пенька трепаная. Технические условия»;
- показник білості визначали згідно з вимогами стандарту ДСТУ ISO 105-J02-2001 / ГОСТ ИСО 105-J02-2002 «Текстиль. Випробовування на стійкість забарвлення. Частина J02. Метод оцінювання білості за допомогою приладу» (ISO 105J02:1997, IDT; ГОСТ ИСО 105-J02-2002, IDT), використовуючи прилад Spectro 5100;
- для проведення мікроскопічних досліджень коноплеволокна використовували метод світлової мікроскопії поперечних зрізів волокон;
- хімічний склад волокна конопель досліджували з використанням загальноприйнятих методик: визначення вмісту целюлози проводили за методом Вільштеттера і Шудля; для визначення кількості лігніну у волокні використовували гідролітично-ваговий метод; кількість пектинових речовин у волокні визначали йодометричним методом;
- для побудови математичної моделі процесу обробки волокна конопель використовували регресійний аналіз у середовищі Microsoft Office Excel 2007;
- обробку результатів експериментальних досліджень здійснювали за допомогою математично-статистичного методу із застосуванням програмних продуктів «MathCAD 2000», «Curve Expert 1.3» і «Maple 10».
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
- доведено можливість одержання довгого волокна конопель за рахунок введення додаткової хімічної обробки волокна вибілюючими розчинами й пом’якшувачами після стадії тіпання для отримання більш гнучкого та розщепленого коноплеволокна;
- отримано математичну модель процесу обробки волокна конопель пом’якшувальними розчинами, яка дозволяє визначити оптимальні тривалість процесу, температуру й концентрацію розчину пом’якшувача для отримання пенькового волокна з підвищеними показниками гнучкості;
- експериментально підтверджено ефективність застосування процесу хімічної обробки тіпаного пенькового волокна вибілюючими розчинами й пом’якшувачами для одержання довгого коноплеволокна з поліпшеними прядильними характеристиками.
Практичне значення одержаних результатів. Поставлені в роботі наукові завдання вирішено за рахунок удосконалення технології отримання довгого тіпаного волокна конопель, що дозволило одержати високоякісне коноплеволокно з підвищеними показниками м’якості та розщепленості, придатне для прядіння в суміші з іншими волокнами й виробництва тканин побутового призначення.
Удосконалений спосіб отримання луб’яного волокна захищено патентом України № 55399 від 16.06.2010 р.
Результати досліджень впроваджені на ВАТ «Льонокомбінат Старосамбірський» (м. Старий Самбір Львівської обл.) (акт впровадження від 22 серпня 2012 року).
Очікуваний економічний ефект від впровадження запропонованої схеми обробки тіпаного пенькового волокна становить 205,6 грн/т при виробництві сланкого волокна і 121,7 грн/т при виробництві моченцевого волокна.
Особистий внесок здобувача. Здобувач самостійно сформулювала й обґрунтувала завдання дослідження, виконала теоретичні та експериментальні дослідження з удосконалення технології одержання довгого тіпаного волокна конопель, критично проаналізувала науково-технічну літературу з проблем первинної обробки довгого коноплеволокна, науково обґрунтувала вибір методів обробки тіпаного волокна конопель, розробила математичну модель визначення оптимальних параметрів обробки волокна, розробила технологію одержання високоякісного тіпаного волокна конопель, здійснила статистичну обробку експериментальних даних, аналіз та узагальнення одержаних результатів, формулювання висновків.
У наукових працях, виконаних у співавторстві, здобувачу належать постановка завдань, проведення експериментальних досліджень, аналіз і наукове обґрунтування отриманих результатів, формулювання висновків.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи було представлено, обговорено і схвалено на:
- Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми легкої і текстильної промисловості України», м. Херсон, 2008 р.;
- Ювілейній Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених та студентів, присвяченій 80-річчю КНУТД «Наукові розробки молоді на сучасному етапі», м. Київ, 2010 р.;
- міжвузівській науково-практичній конференції «Хімічні проблеми сучасних технологій», м. Херсон, 2010 р.;
- науково-практичній конференції молодих вчених «Технічні культури: інноваційні напрями досліджень», м. Глухів, 2012 р.;
- наукових семінарах кафедри товарознавства, стандартизації та сертифікації Херсонського національного технічного університету, м. Херсон, 2008 2012 рр.
Публікації за темою дисертації. Основні положення дисертації викладено в 11 наукових працях, у тому числі статей у провідних наукових фахових виданнях України 6, патентів України 1, тез доповідей на конференціях 4.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, загальної характеристики роботи, 5 розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і додатків. Дисертаційну роботу викладено на 213 сторінках, у тому числі основна частина складається з 152 сторінок; дисертаційна робота містить 44 рисунки, 18 таблиць і 8 додатків. Список використаних наукових джерел охоплює 180 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Досліджено основні фізико-механічні показники довгого тіпаного волокна конопель і визначено головні недоліки, які унеможливлюють його використання в прядінні при виробництві тканин широкого вжитку, а також у прядінні суміші волокон. Теоретично обґрунтовано необхідність додаткової хімічної обробки тіпаного коноплеволокна на стадії первинної обробки з метою поліпшення його прядильних властивостей.
2. Запропоновано схему процесу обробки тіпаного пенькового волокна для поліпшення його прядильних властивостей, яка включає «холодне вибілювання» тіпаного коноплеволокна та подальше пом’якшення його розчином емульсії.
3. Розроблено математичну модель, яка дозволяє визначити гнучкість волокна конопель при заданих параметрах процесу його емульсування.
4. Визначено оптимальні параметри обробки тіпаного пенькового волокна для отримання волокна високої якості: обробка тіпаного коноплеволокна вибілюючим розчином пероксиду водню при температурі 17÷22 ºС протягом 24 годин і подальше промивання, емульсування вибіленого волокна при температурі 45 ºС протягом 20 хвилин і концентрації пом’якшувальних розчинів 8 г/л для сланкого волокна та 10 г/л для моченцевого волокна.
5. Доведено, що в процесі емульсування вибіленого коноплеволокна найбільшої м’якості набуває волокно, оброблене розчином пом’якшувача катіонної природи. Мікроскопічний аналіз такого волокна свідчить про достатньо високий рівень його розщепленості в результаті запропонованої обробки, оскільки до 75 % комплексних волокон складаються з 10÷14 елементарних волокон для сланкого волокна та 15÷20 для моченцевого. Відповідно до показників ступеня розволокнення таке волокно за функціональним призначенням характеризується як текстильне й може бути використано в прядінні.
6. Визначено, що в результаті запропонованої технологічної обробки показники білості коноплеволокна зросли до 14,4 % для сланкого та до 19,3 % для моченцевого. З урахуванням подальшого вибілювання волокна в готових виробах, досягнутий показник білизни є достатнім для первинної обробки волокна.
7. Встановлено основні фізико-механічні показники обробленого тіпаного пенькового волокна (сланкого й моченцевого відповідно): гнучкість 35,4 і 46,6 мм; розривне навантаження 17,7 і 26,0 даН; тонина 0,045 і 0,048 км/г; лінійна щільність 22,2 і 20,5 текс.
8. Визначено вплив запропонованої схеми обробки волокна конопель на зміну його хімічного складу. В результаті запропонованої обробки вміст целюлози в коноплеволокні збільшується з 55,2 % до 68,7 % у сланкому та з 57,5 % до 75,5% у моченцевому волокні. Це відбувається завдяки видаленню її небажаних супутників пектинових речовин і лігніну. Кількість останніх після обробки волокна зменшилася більш ніж вдвічі і становила: 1,9 % пектинових речовин у моченцевому та 2,1 % у сланкому волокні; 2,3 % лігніну в моченцевому та 2,6% у сланкому волокні.
9. Встановлено, що очікуваний економічний ефект від впровадження запропонованої схеми обробки тіпаного пенькового волокна становить 205,6грн/т при виробництві сланкого волокна та 121,7 грн/т при виробництві моченцевого волокна.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Губанова Я. В. Технические культуры / Я. В. Губанова. М.: Агропромиздат, 1986. С. 231 245.
2. Скорченко С. Б. Історичні аспекти розвитку коноплярства в Україні: дис. кандидата іст. наук: 07.00.07 / Скорченко Світлана Борисівна. К., 1994. С. 1 18.
3. Живетин В. В. Лен и его комплексное использование / Живетин В. В., Гинзбург Л. Н., Ольшанская О. М. М.: Информ - Знание, 2002. С. 12 20.
4. Давыдян Г. Г. Возделывание льна-долгунца и конопли / Г. Г. Давыдян. Л.: ВИР, 1979. С. 50 99.
5. Давыдян Г. Г. Конопля (Биология и исходный материал для селекции) / Г. Г. Давыдян // Тр. по прикл. ботан., генетике и селекции. 1972. Т. 48. Вып. 3. С. 3 160.
6. Кондратьев Н. М. Спутник пеньковщика / Н. М. Кондратьев. М.: Крест. газ, 1933. С. 5.
7. Герцог Р. О. Пенька и лубяные волокна / Р. О. Герцог. М.: Издат, 1931. 70 с.
8. Гикалов С.Я. Конопля / С. Я. Гикалов, В. С.Заразиха. М.: Издат, 1938. 375 с.
9. Гминдер Э. Культивирование и использование конопли в Германии / Э. Гминдер // Вестник льняного дела. 1925. С. 504 506.
10. Дорошенко А.В. Фотопериодизм некоторых культурных форм в связи с их географическим происхождением / А.В. Дорошенко, В.И. Разумов // Труды по прикладной ботанике, генетике и селекции. 1929. Т. XXII. Вып. 1. С. 55 64.
11. Дунаевский А.М. Льноводство и коноплеводство. Пути восстановления и развития / А.М. Дунаевский. М.: Издат, 1925. С. 65 88.
12. Козлов Д. И. Освоение новых земель под лен и коноплю / Д. И. Козлов // Лен и конопля в крупном социалистическом хозяйстве. 1932. С. 108 116.
13. Котт М. А. Культура и первичная обработка конопли / М. А. Котт. М.: Узда, 1921. С. 3.
14. Лаповок И. Е. Конопля / И. Е. Лаповок. М.: Издат, 1927. 36 с.
15. Основы земледелия / Под. ред. проф. И.П. Гуренева. М.: Колос, 1981. С. 357 360.
16. Довідник по технічних культурах / За ред. Г.І. Сенченка. К.: Урожай, 1989. С. 134 184.
17. Технічні культури / За ред. Д.П. Корж. К.: Урожай, 1969. С. 151 255.
18. Бухтарева Э.Ф. Товароведение пищевых жиров, молока и молочних продуктов / Э. Ф. Бухтарева, Т. П. Ильенко-Петровская, Г. В. Твердохлеб. М.: Экономика, 1985. С. 47 50, 73 77.
19. Плешков Б. П. Биохимия сельскохозяйственных растений / Б. П. Плешков. М.: Колос, 1980. С. 413 429.
20. Мигаль М. Д. Відмінності статевих типів однодомних конопель за насіннєвою продуктивністю / М. Д. Мигаль // Вісник аграрної науки: науково-теоретичний журнал. 2005. № 8. С. 28 30.
21. Вировец В. Г. О семенной продуктивности однодомной конопли / В. Г. Вировец, И. И. Щербань, Т. И. Ситник // Биология, возделывание и первичная обработка конопли и кенафа. Сб. науч. тр. ВНИИ лубяных культур. Глухов, 1976. Вып. 39. С. 21 - 26.
22. Генетическая разнокачественность семян конопли // Технические культуры. 1991. № 3. С. 53 54.
23. Каплунова Р. И. Гибридизация двудомной и однодомной конопли / Р. И. Каплунова // Лен и конопля. 1968. № 7. С . 34 37.
24. Щербань И. И. Взаимосвязь между некоторыми хозяйственно ценными признаками половых типов однодомной конопли / И. И. Щербань // Биологические особенности, технология возделывания и первичная обработка лубяных культур. Сб. науч. тр. ВНИИ лубяных культур. Глухов, 1985. С. 8 12.
25. Марков В. В. Первичная обработка льна и других лубяных культур / Марков В. В. М.: Легкая и пищевая промышленность, 1981. С. 17 40.
26. Ситник В. П. Проблемы коноплеводства / В. П. Ситник // Технические культуры. 1991. - № 6. С. 41 46.
27. Галенков П. Коноплеводство Средневолжского края / П. Галенков. М.: Промиздат, 2002. 320 с.
28. Шумейко К. И. Состояние и перспективы использования недревесного растительного сырья в мировой целлюлозно-бумажной промышленности. Диагностические признаки недревесных растительных и химических волокон / К. И. Шумейко, Л. А. Волошина. М.: Лесная промышленность, 1981. С. 6 11.
29. Долгов К. А. Азотно-кислый способ получения целлюлозы из однолетних растений. Использование тростинка и однолетних растений в целлюлозно-бумажной промышленности / К. А. Долгов. М.: Лениздат, 1960. С. 131 - 134.
30. Орлов Н. Н. Получение высокосортной целлюлозы из однолетних растений / Н. Н. Орлов // Бумажная промышленность. 1934. № 1. С. 13 31.
31. Леонов А. И. Южная конопля / А. И. Леонов. М.: Сельхозгиз, 1979. 162 с.
32. Голобородько П. Неоправданно униженная и оскорбленная / П. Голобородько // Агровестник. 2008. № 1 (24). С. 38 43.
33. Ленская Л. А. Заразиха ветвистая на конопле / Л. А. Ленская // Сборник научных трудов. Глухов, 1991. С. 44 50.
34. Лисицын П. И. Коноплеводство на новых путях / П. И. Лисицын // Семеноводство. 1931. - №17. С. 23 29.
35. Лисицын П. И. Селекция конопли в Америке / П. И. Лисицын // Семеноводство. 1932. №2. С. 13 14.
36. Пашин Е. Л. Состояние, проблемы и тенденции развития первичной обработки стеблей и волокна конопли и их стандартизація / Е. Л. Пашин // Технические культуры: селекція, технолог. переработки. 1995. С. 250 257.
37. Гинзбург Л. Н. Пути развития промышленности лубяных волокон / Л. Н. Гинзбург, Е. М. Фридман, Ф. М. Дынин. М.: Легкая индустрия, 1980. С.5 39.
38. Первинна переробка конопель // Під ред. С.І. Лебедева і І.В. Реви. Держвидав колгосп і радгосп літ. УРСР, 1935. С. 25 30.
39. Борухсон Б. В. Товароведение лубяных волокон / Б. В. Борухсон, В. В. Городов, А. Г. Скворцов. М.: Наука, 1974. С. 31 33.
40. Ордина Н. А. Структура лубоволокнистих растений и ее изменение в процессе переработки / Н. А. Ордина. М.: Легкая индустрия, 1978. С.70 74.
41. Чамов Ю. С. Лубяные культуры / Ю. С. Чамов. М.: - Наука, 1973. С. 55 57.
42. Марков В. В. Первичная обработка лубяных волокон. Учебник для студентов вузов текстильной промышленности / В. В. Марков, Н. Н. Суслов, В. Г. Трифонов, А. М. Ипатов. М.: Легкая индустрия, 1974. С. 6 18, 43 44.
43. Марков В. В. Первичная обработка лубяных культур / В. В. Марков. М.: Легкая индустрия, 1969. С. 8, 36 49, 50, 66, 98, 95 99.
44. Комаров В. Г. Прядение лубяных и химических волокон и производство крученых изделий: Учебник для вузов / В. Г. Комаров, Л. Н. Гинзбург, В. А. Забелин, Н. С. Кульков, Л. Г. Меламед. М.: Легкая индустрия, 1980. С. 6 - 14.
45. Соболев М. А. Химия льна и лубоволокнистих материалов / М. А. Соболев. М.: Гизлегпром, 1963. С. 6 52.
46. Макарова Т.А. Текстильное материаловедение / Т. А. Макарова, Л. В. Потапова. М.: МТИ, 1986. С. 5 14, 63.
47. Коршак В. В. Химия высокомолекулярных соединений / В. В. Коршак. М.: Наука, 1950. С. 26 32.
48. Садов Ф.И. Краткий курс химической технологии волокнистых материалов / Ф. И. Садов, Н. М. Соколова, И. А. Шиканова. М.: Легкая индустрия, 1966. С. 8 - 21.
49. Садов Ф. И. Химическая технология волокнистых материалов / Ф. И. Садов. М. Легкая индустрия, 1968. С. 18 51, 60 62.
50. Кукин Г. Н. Текстильное материаловедение (исходные текстильные материалы): Учебник для вузов / Г. Н. Кукин, А. Н. Соловьев. М.: Легпромбытиздат, 1985. С. 35, 56 72, 107 113.
51. Берестнев В. А. Микроструктура волокон и элементарных нитей и особенности их разрушения / В. А. Берестнев, Л. А. Флексер, Л. М. Лукьянова. М.: Легкая и пищевая промышленность, 1982. С. 73 81.
52. Берестнев В. А. Макроструктура волокон и элементарных нитей и особенности их разрушения / В. А. Берестнев, Л. А. Флексер, Л. М. Лукьянова. М.: Легкая и пищевая промышленность, 1982. С. 155 163.
53. Каргин В. А. Краткие очерки по физико-химии полимеров / В. А. Каргин, Г. Л. Слонимский. М.: Издат, 1967. С. 45 49.
54. Бартенев Г. М. Курс физики полимеров / Г. М. Бартенев, Ю. В. Зеленев. Л.: Техника, 1976. С. 22 28.
55. Мортон В. Е. Механические свойства текстильных волокон / В. Е. Мортон, Д. В. Херл. М.: , 1971. С.42-56.
56. Кукин Г. Н. Текстильное материаловедение / Г. Н. Кукин, А. Н. Соловьев. М.: Техиздат, 1964. С. 34.
57. Роговин З. А. Химия целлюлозы / З. А. Роговин. М.: Наука, 1972. С. 46 58.
58. Goldstein H. American Duestuff Reporter / H. Goldstein. 1959. Р. 15 23.
59. Reves W. Z. Textile Research / W. Z. Reves. 1955. Р. 25 41.
60. Ключарев С. В. Шелковая промышленность / С. В. Ключарев. М.: Информация, 1965. С. 34 38.
61. Магитт Михаил Савельевич. Основы технической анатомии лубяных культур / Михаил Савельевич Магитт. М.: Сельхозсиз, 1948. С. 37 39, 64 66, 84 87.
62. Соболев М. А. О молекулярном весе пектиновых веществ льна / М. А. Соболев, А. А. Красивская // ЖПХ, 1957. № 12. С. 34 36.
63. Красивская А. А. Применение метода хроматографии для анализа пектиновых веществ льна / А. А. Красивская // Известия высших учебных заведений, 1959. № 15 (12). С. 14.
64. Соболев М. А. Изменение химического состава льняного стебля при его обработке / Соболев М. А. // Научно-исследовательские труды КТИ. М.: Издание 5, 1947. С. 56 58.
65. Еремина К. И. Текстильные волокна, их получение и свойства / К. И. Еремина, Б. В. Борухсон. М.: Легкая индустрия, 1966. С. 111 115.
66. Труевцев Н. И. Прядение / Н. И. Труевцев. М.: Гизлегпром, 1952. С. 42 44.
67. Броунинг Б. Л. Химия древесины / Б. Л. Броунинг. М.: Лесная промышленность, 1967. С. 16 20.
68. Регель В. Р. Кинетическая природа прочности твердых тел / В. Р. Регель, А. И. Слуцкер, Э. Е. Томашевский. М.: НТЦ, 1974. С. 31 35.
69. Вернадский В. И. Очерки геохимии / В. И. Вернадский. М.: Горгеонефтьиздат, 1934. С. 158.
70. Klason P. Beitrag zur Kenntnis der Konstitution des Fichtenholz-Lignins E.: Chem. Ber., 1922, Р. 55, 448.
71. Роговин З. А. Химия целлюлозы и ее спутников / З. А. Роговин, Н. Н.Шорыгина. М.: ГХИ, 1953. С. 48 54.
72. Роговин З. А. Основы химии и технологии химических волокон / З. А. Роговин. М.: Химия, 1964. С. 35 37.
73. Бобранский Б. Количественный анализ органических соединений / Б. Бобранский. М.: Наука, 1961. С. 73.
74. Вайбель С. Идентификация органических соединений / С. Вайбель. М.: Химия, 1957. С. 64 65.
75. Гуген-Вейль В. Методы органической химии. Методы анализа / В. Гуген-Вейль. М.: Химия, 1967. Т.2. С. 3842.
76. Климова В. А. Основные микрометоды анализа органических соединений / В. А. Климова. М.: Госхимиздат, 1967. С. 55 59.
77. Критчфильд Ф. Анализ основных функциональных групп в органических соединениях / Ф. Критчфильд. М.: Наука, 1965. С. 73 77.
78. Черонис Н. Д. Микро - и полумикрометоды органического функционального анализа / Н. Д. Черонис, Т. С. Ма. М.: Химия, 1973. С. 43 51.
79. Bauer H. Die organische Analyse / H. Bauer, H. Moll Berlin: Auflage, 1960. Р. 26 29.
80. Грушников О. П., Елкин В. В. Достижения и проблемы химии лигнина / О. П. Грушников, В. В. Елкин. М.: Госхимиздат, 1973. С. 45 48.
81. Никитин В. М. Лигнин / В. М. Никитин. М.: Госхимиздат, 1961. С. 86 93, 170.
82. Brauns F. E. The Chemistry of Lignin / F. E. Brauns. New York, 1952. Р. 57 60, 245.
83. Brauns F. E. The Chemistry of Lignin / F. E. Brauns, D. A. Brauns. New York London, 1960. Р.124 156, 241.
84. Freudenberg K. Constitution and Biosynthesis of Lignin / K. Freudenberg, A. C. Neish. Berlin Heidelberg New York, 1968. - Р. 16 24.
85. Pearl I. A. The Chemistry of Lignin / I. A. Pearl. New York, 1967, Р. 36 44.
86. Dr. Herzog A.O. Technologie der Textilfasern / Dr. Herzog A.O. Der Flachs, 1930. Р. 66 70.
87. Роговин З. А. Химия целлюлозы и ее спутников / З. А. Роговин, Н. Н. Шорыгина. М.: Госхимиздат, 1953. С. 78 84.
88. Закис Г. Ф. Методы определения функциональных групп лигнина / Г. Ф. Закис, Г. М. Телышева. Рига: Зинатне, 1975. С. 33 35, 116, 151.
89.Чемерис М. М. Химия древесины / М. М. Чемерис, Л. А. Першина. Рига: Зинатне, 1973. С. 42 43.
90. Klason P. Beitrag zur Kenntnis der Konstitution des Fichtenholz-Lignins E.: Chem. Ber., 1922, Р. 55, 448.
91. Коренман И. М. Аналитическая химия / И. М. Коренман. М.: Химиздат, 2003. 340 с.
92. Samuelson O. Svensk papperstidn / O. Samuelson, A. Westlin. Berlin: SVC, 1947. P. 50,149.
93. Цыпкина М.Н. Сульфидно-связанные вещества / Цыпкина М. Н., Севастьянова З. В., Вишнякова М. А. // Тр. Ленинградской лесотехнической академии, 1956. С. 41, 75.
94. Menzel K. C. Beitrag zur Untersuchung von loslichen Nichtcellulose-substanzen bei Flachs. Faserfoschung und Textiltechnik / K. C. Menzel. Berlin: Akademie Verlag, 1957. P. 45 53.
95. Бернард В. Практика беления и крашения текстильных материалов (механическая и химическая технология) / В. Бернард. М.: Легкая индустрия, 1971. С. 275.
96. Хвала А., Ангер В. Текстильные вспомогательные вещества. Справочное пособие в 2-х т. / А. Хвала, В. Ангер. М.: Легпромиздат, 1991. Ч. 1. С. 170.
97. Гордон Н. Б., Борисов Н. А. Отделка льняных тканей / Н. Б. Гордон, Н. А. Борисов. М.: Минлегпром СССР, 1956. 366с.
98. Ксенжук Н. И. Разработка и применение композиционных текстильно-вспомогательных веществ для беления хлопчатобумажных материалов: дис. кандидата тех. наук: 05.19.03 / Ксенжук Н. И. Херсон, 2002. 127 с.
99. КузьмінаТ. О. Якість і стандартизація модифікованих лляних волокон. Монографія / КузьмінаТ. О., Чурсіна Л. А., Тіхосова Г. А. Херсон: Олді плюс, 2009. С. 178 182, 366 370.
100. Derry R. L. Dyers Colourists / R. L. Derry, J. Soc. London: Gauta, 1955. Р. 884.
101. Бернард В. Практика беления и крашения текстильных материалов / В. Бернард. М.: Легкая индустрия, 1971. 472с.
102. Шихер М. Г. Беление хлопчатобумажных тканей / М. Г. Шихер. М.: Легкая индустрия, 1975. 143 с.
103. Фротшер Г. Химия и физическая химия текстильных вспомогательных материалов / Г. Фротшер. М.: Легкая промышленность, 1958. Т.1. 204 с.
104. Ballow K. D. Control of the caustic-silicate rato in peroxide bleaching liquors / K. D. Ballow, J. J. Rourke, G. M. Gantz. Amer.: Dyest. Rep., 1951. - №7. P. 218 222.
105. Кричевский Г. Е. Химическая технология текстильных материалов / Кричевский Г. Е., Корчагин М. В., Сенахов А. В. М.: Легпромбытиздат, 1985. 639 с.
106. Петерс Р. Х. Текстильная химия. Очистка текстильных материалов от загрязнений / Р. Х. Петерс. М.: Легкая индустрия, 1973. С. 34, 74, 77.
107. Shumb W. C. Hydrogen Peroxide, Reinhold / Shumb W. C., Sattersfield C. N., Wentworth R. L. New York: N.Y., 1955. P. 25.
108. Позина М. Е. Перекись водорода и перекисные соединения / М. Е. Позина. М.: Госиздат хим. лит-ры, 1951. 476 с.
109. Неумывакин И. П. Перекись водорода - мифы и реальность / И. П. Неумывакин. М.: Диля, 2004. 144 с.
110. Хвала А., Ангер В. Текстильные вспомогательные вещества. Справочное пособие в 2-х т. / А. Хвала, В. Ангер. М.: Легпромиздат, 1991. Ч. 1. С. 170.
111. Справочник по прядению грубых волокон и производству крученых изделий. М.: Легкая индустрия, 1973. С. 62 67.
112. Прядение лубяных и химических волокон и производство крученых изделий / Гинзбург Л. Н., Комаров В. Г., Забелин В. А., Дверницкий С. А. М.: Легкая индустрия, 1971. С. 81 82.
113. Каталог справочник лабораторных приборов для текстильной и легкой промышленности. М.: ЦНИИТЭИлегпром, 1980. 63 с.
114. Испытания лубоволокнистых материалов. М.: Легкая индустрия, 1969. С. 20 24, 26, 100.
115. Пенька трепаная. Технические условия: ГОСТ 10379 76. ГОСТ 10379 76. [Введение в действие 01.07.1977.] М.: Государственный комитет стандартов совета министров СССР ( Издательство стандартов), 1976. 8 с. (Государственный стандарт Союза ССР).
116. Треста конопляная. Технические условия. ГОСТ 6729 60. ГОСТ 6729 60. [Введен в действие 01.10.1960] - М.: Государственный комитет СССР по стандартам ( Издательство стандартов), 1973. 13 с. (Государственный стандарт Союза ССР).
117. Борщова Е. П. Приборы для определения качества лубяного сырья / Е. П. Борщова. М.: Наука, 1967. С. 46 50.
118. Сидоров М. И. Общая технология переработки лубяных волокон: Учебник для сред. спец. учеб. заведений легкой промышленности / Сидоров М. И., Храмцов В. Н., Алексеева З. Ф.. М.: Легкая индустрия, 1980. С. 13, 15, 71.
119. Коблякова А. И. Лабораторный практикум по текстильному материаловедению. М.: Легпромбытиздат, 1986. 344 с.
120. «Материалы текстильные. Линейная плотность в единицах текс и основной ряд номинальных линейных плотностей» ГОСТ 10878 70. - [Введение в действие 01.01.1972.] М.: Государственный комитет СССР по стандартам (Издательство стандартов), 1988. 5 с. (Государственный стандарт Союза ССР)
121. Кукин Г.Н. Текстильное материаловедение. Часть II / Г. Н. Кукин, А. Н. Соловьев. М.: Легкая индустрия, 1964. С. 84.
122. Расторгуева М. И. Разработка технологии получения многокомпонентной пряжи с использованием конопляного котонина: дис. ... кандидата тех. наук: 05.18.19 / М. И. Расторгуева. Херсон, ХНТУ, 2007. 178 с.
123. Микроскоп биологический рабочий МБР-1. Руководство по эксплуатации и паспорт ФЦЗ. 250. 003. РЭ. 1983. 21 с.
124. Кукина Г. Н. Лабораторный практикум по текстильному материаловедению. Учебное пособие для студентов, изучающих текстильное материаловедение / Кукина Г. Н., Соловьева А. Н., Садыковой Ф. Х. М.: Легкая индустрия, 1974. 390 с.
125. Емельянов А. Г. Оптически отбеливающие вещества и их применение в текстильной промышленности / Е. А. Г.мельянов. М.: Легкая индустрия, 1971. С. 239.
126. Текстиль. Випробовування на стійкість забарвлення. Частина J02. Метод оцінювання білості за допомогою приладу (ISO 105 J02:1997, IDT; ГОСТ ИСО 105- J02-2002, IDT): ДСТУ ISO 105-J02-2001/ГОСТ ИСО 105-J02-2002. Київ: Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, 2003. 6 с. (Державний стандарт України).
127. Микроскоп стереоскопический МБС-10. Руководство по эксплуатации и паспорт. АЦЗ.850.005 РЭ. 1990. 16 с.
128. Смелова Н. А. Технология хлопчатобумажного производства: Уч. для сред. спец. учебн. заведений / Смелова Н. А., Казарян М. З., Локтюшева В. И. М.: Легкая и пищевая промышленность, 1982. С. 5.
129. Борухсон Б.В. Общая технология льна / Б. В.Борухсон, М. И.Сидоров. М.: Легкая индустрия, 1964. 256 с.
130. Ячменева Ю. Р. Исследования изменений внутренней структуры целлюлозы льна и содержания сопутствующих веществ в процессе мочки и расстила методом ИК спектроскопии / Ю. Р. Ячменева, Н. К. Швецова. Ярославль: ЯПИ, 1984. с. 33 40.
131. Справочник по химической технологии обработки льняных тканей. М.: Легкая индустрия, 1973. 408 с.
132. Лабораторный практикум по курсу химическая технология волокнистых материалов / [Ф. И. Садов, Н. М. Соколова, Е. О. Вильдт и др.]. М.: Издательство научно-технической литературы легкой промышленности Гизлегпром, 1963. C. 37 45.
133. Садова Ф. И. Лабораторный практикум по химической технологии волокнистых материалов / Ф. И. Садова М.: Гизлегпром, 1973. 273 с.
134. Живетин В. В. Оценка качества текстильных волокон на фильтровом флуориметре / Живетин В. В., Ходырев Н. Н., Осипова Н. А. // Текстильная промышленность. 1986. - № 1. C. 8.
135. Лабораторный практикум по химической технологии волокнистых материалов / Садов Ф.И., Соколова Н.М., Шикалова Н.А., Корчагин М.Г. М.: Легкая индустрия, 1995. 349 с.
136. Бейтс Р., Определение рН. Теория и практика / Р. Бейтс. Л.: Химия, 1972. С. 20.
137. Хомченко И. Г. Общая химия / И. Г. Хомченко. М.: ООО Издательство Новая Волна”, «ОНИКС», 1999. С. 40 42.
138. Золотов Ю. А. Основы аналитической химии / Ю. А. Золотов. М.: Высшая школа, 2000. С. 65 69.
139. Кузьменко Н. Химия / Кузьменко Н., Еремин В., Попков В. М.: Дрофа, 2004. С.120.
140. Мэйдональд Дж. Вычислительные алгоритмы в прикладной статистике / Дж. Мэйдональд. М.: Финансы истатистика, 1988. 350 с.
141. Лапач С.Н. Статистические методы / Лапач С. Н., Пасечник М. Ф., Чубенко А. В. К.: ЗАО «Укрспецмонтажпроект», 1999. 312 с.
142. «Государственная система обеспечения единства измерений. Прямые измерения с многократными наблюдениями. Методы обработки результатов наблюдений. Основные положения» ГОСТ 8.207 76. - [Введение в действие 01.01.1977.] М.: Государственный комитет стандартов совета министров СССР (Издательство стандартов), 1976. 7 с. (Государственный стандарт Союза ССР)
143. Материалы текстильные. Климатические условия для кондиционирования и испытания проб и методы их определения: ГОСТ 10681 75. ГОСТ 10681 75. [Введение в действие 01.01.1978.] М.: Государственный комитет стандартов совета министров СССР ( Издательство стандартов), 1978. 28 с. (Государственный стандарт Союза ССР)
144. Костына Е.А. (Короленко Е.А.). Химическая обработка лубяных волокон и ее влияние на показатели качества пенькового волокна при различных температурных режимах / Е. А. Костына (Е. А. Короленко), Н. И. Валько // Хімічні проблеми сучасних технологій: Міжвузівська науково - практична конференція, 25 26 травня 2010 р. Херсон: ХНТУ, 2010. С. 92 95.
145. Хархаров А. А. Подготовка и крашение лубоволокнистых материалов / А. А. Хархаров, И. А. Предтеченская. Л.: Издательство Ленинградского института, 1979. 224 с.
146. Крагельский И. В. Физические свойства луб’яного сырья / И. В. Крагельский. М.: Государственное издание легкой промышленности, 1939. С. 54.
147. Мередит Р. М. Физические методы исследования текстильных материалов / Р. М. Мередит, Дж. В. С. Хирл. Л.: Лениздат, 1963. С. 38.
148. Кукин Г. Н. Текстильное материаловедение. Часть 2. / Г. Н. Кукин, А. Н. Соловьев. М.: Легкая индустрия, 1964. С. 56, 83 93, 324 338.
149. Костына Е.А. (Короленко Е.А.), Валько Н.И., Полищук С.А. Обработка лубяных волокон с целью повышения их прядильных свойств / Костына Е.А. (Короленко Е.А.), Валько Н.И., Полищук С.А. // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. 2010. - № 1 (16). С. 85-87.
150. Соболев М. А. Химия льна и лубоволокнистых материалов / М. А. Соболев. - М.: Гизлегпром, 1963. С. 6.
151. Костина Є. О. (Короленко Є. О.), Валько М. І. Використання відходів переробки текстильної промисловості / Є. О. Костина (Є. О. Короленко), М. І. Валько // Вестник херсонского национального технического университета. 2008. - № 32. С. 79 82.
152. Селекция, технология возделывания, уборки и первичной обработки конопли: Сборник научных трудов. Глухов: ВНИИ лубяных культур, 1989. С. 85 86.
153. Евдокимова В. А. Разработка технологии бессиликатного низкотемпературного пероксидного целлюлозосодержащих текстильных материалов / В. А. Евдокимова, М. Л. Кулигин // Весник Хмельницкого национального университета. 2010. - № 1. С. 227 229.
154. Євдокимова В. А. Розробка високоефективної технології біління бавовняних тканин на холоду / В. А. Евдокимова, М. Л. Кулигин // Вісник КНУТД. 2009. - № 3. С. 97-100.
155. Шамб У. Перекись водовода / У. Шамб, Ч. Сеттерфилд. М.: Изд-во иностр. лит-ры, 1958. 578 с.
156. Asp M. Hardbook of Textile Passing Chemicals. Synapse Information Resources / M. Asp, J. Asp. N.Y.: Jnc, 2001. 1107 p.
157. Короленко Є. О. Застосування пом’якшувальних розчинів для надання лубоволокнистим матеріалам підвищених показників якості / Короленко Є. О., Поліщук С. О., Валько М. І. // Вісник Хмельницького національного університету. Хмельницький: ХНУ, 2012. № 3 (189). С. 175 178.
158. Валько П. М. Удосконалення технології одержання тіпаного лляного волокна з використанням очищувальних валків: дис. канд. техн. наук: 05.18.01 / Павло Миколайович Валько. Херсон, ХНТУ, 2011. 142 с.
159. Валько В. М. Змінювання відокремлюваності волокна при витримуванні зволоженої льносоломи без доступу повітря / В. М. Валько // Вісник технологічного університету Поділля. 2000. - № 1. С. 46 48.
160. Выгодский М.Я. Справочник по высшей математике / М. Я. Выгодский. М.: Изд-во физико-математической литературы, 1963. С. 243 496.
161. Мортон В. Е. Механические свойства текстильних волокон / В. Е. Мортон, Д. В. Хирл. М.: Легкая индустрия, 1971. 184 с.
162. Испытания лубоволокнистых материалов. М.: Легкая индустрия, 1969. С. 32 51.
163. Дубров А. М. Многомерные статистические методы / А. М.Дубров, В. С. Мхитарян, Л. И. Трошин. М.: Финансы и статистика, 1998. 352 с.
164. Совершенствование технологических процессов в промышленности лубяных волокон: Сборник научных трудов / под ред. Карякина Л.Б. и Гинзбурга Л.Н., Москва, ЦНИИТЭИ легпром, 1981 С. 88 106
165. Первичная обработка льна и конопли. Рефераты статей, опубликованных в зарубежной технической литературе за 1952 1954 гг. / Под ред. П.Г. Третьякова. - М.: Государственное научно техническое издательство министерства текстильной промышленности СССР, 1956. C. 5, 34.
166. Пат. 55399 Україна, D01С 1/00. Спосіб отримання луб’яного волокна / Валько М.І., Костина Є.О. (Короленко Є.О.)., Поліщук С.О. (Україна). № u 2010 07539; заявл. 16.06.2010; опубл. 10.12.2010, Бюл. № 23. 4 с.
167. Ипатов А. М. Теоретические основы механической обработки стеблей лубяных культур / А. М. Ипатов. М.: Легпромбытиздат, 1989. С. 13 14, 45.
168. Кобляков А. И. Лабораторный практикум по текстильному материаловедению: Учеб. пособ. для вузов / Кобляков А. И., Кукин Г. Н., Соловьев А. Н. М: Легпромбытиздат, 1986. С. 92, 344 с.
169. Кабачний В. І. Фізична і колоїдна хімія / Кабачний В. І., Осіпенко Л. К., Грицан Л. Д. Х.: Прапор, Видавництво Укр ФА, 1999. С. 45, 164, 299.
170. Я. И. Михайленко. Курс общей и неорганической химии / Михайленко Я. И. М.: Высшая школа, 1966. С. 234.
171. Общая и неорганическая химия: Учеб. для вузов. М.: Дрофа, 2002. С. 169 170, 214.
172. Хомченко Г. П. Химия для поступающих в вузы / Г. П. Хомченко. М.: Высш. шк., 1986. С.91,114.
173. Цвєткова Л. Б. Неорганічна хімія: теорія і задачі: Навчальний посібник / Л. Б. Цвєткова. Львів: Магнолія Плюс, 2006. С. 108, 113.
174. Ячменева Ю. Р. Исследования изменений внутренней структуры целлюлозы льна и содержания сопутствующих веществ в процессе мочки, расстила методом ИКспектроскопи / Ю. Р. Ячменева, Н. К. Швецова. Ярославль: ЯПИ, 1984. С. 33 40.
175. Лабораторный практикум по химической технологии волокнистых материалов. Учебное пособие для студентов вузов текстильной промышленности. М.: Легкая индустрия, 1976. С. 35 36.
176. Материалы текстильные. Метод определения белизны: ГОСТ 18054-72. ГОСТ 18054-72. [Введение в действие 01.01.1974.] М.: Государственный комитет СССР по стандартам (Издательство стандартов), 1982. 13 с. (Государственный стандарт Союза ССР)
177. Гинзбург Л. Н. Справочник по прядению грубых лубяных волокон и производству крученых изделий / Л. Н. Гинзбург. М.: Издательство научно-технической литературы РСФСР, 1961. С. 13 17.
178. Разуваева А. А. Справочник по заводской первичной обработке конопли, кенафа и джута / А. А. Разуваева. М.: Ростехиздат, 1960. С. 26.
179. Рородов В. В. Испытание лубоволокнистых материалов / Рородов В. В., Лазарева С. Е., Лунев И. Я. М.: Легкая индустрия, 1969. 208 с.
180. Брикус Н. В. Экономика, организация и планирование производства первичной обработки лубяных волокон / Брикус Н. В., Соболев М. Г., Левковская Т.Н. М.: Легкая и пищевая промышленность, 1984. С. 7 20.