ТЕХНОЛОГІЯ ОБРОБЛЕННЯ РОБОЧОЇ ПОВЕРХНІ ПРОТЕЗІВ КОЛІННИХ СУГЛОБІВ ЛЮДИНИ НА ВЕРСТАТАХ З ЧПК : ТЕХНОЛОГИЯ ОБРАБОТКИ РАБОЧЕЙ ПОВЕРХНОСТИ ПРОТЕЗОВ коленного сустава ЧЕЛОВЕКА НА СТАНКАХ С ЧПУ



  • Название:
  • ТЕХНОЛОГІЯ ОБРОБЛЕННЯ РОБОЧОЇ ПОВЕРХНІ ПРОТЕЗІВ КОЛІННИХ СУГЛОБІВ ЛЮДИНИ НА ВЕРСТАТАХ З ЧПК
  • Альтернативное название:
  • ТЕХНОЛОГИЯ ОБРАБОТКИ РАБОЧЕЙ ПОВЕРХНОСТИ ПРОТЕЗОВ коленного сустава ЧЕЛОВЕКА НА СТАНКАХ С ЧПУ
  • Кол-во страниц:
  • 205
  • ВУЗ:
  • КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ
  • Год защиты:
  • 2013
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
    НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
    «КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»



    На правах рукопису


    Писаренко Василь Віталійович

    УДК 621.963



    ТЕХНОЛОГІЯ ОБРОБЛЕННЯ РОБОЧОЇ ПОВЕРХНІ ПРОТЕЗІВ КОЛІННИХ СУГЛОБІВ ЛЮДИНИ НА ВЕРСТАТАХ З ЧПК



    Спеціальність 05.02.08 – Технологія машинобудування





    Дисертація на здобуття вченого ступеня
    кандидата технічних наук






    Науковий керівник
    Петраков Юрій Володимирович
    доктор технічних наук, професор,
    завідуючий кафедрою
    технології машинобудування
    НТУУ «КПІ»




    Київ -2013











    ЗМІСТ
    Стор.
    Вступ………………………………………………………………………… 5
    Розділ 1 Аналітичний огляд стану проблеми. Мета і завдання дослідження………………………………………………………………… 11
    1.1 Штучний протез колінного суглоба людини……………..……….. 11
    1.1.1 Конструктивні особливості й вимоги до протезів колінних
    суглобів……………………………..……………….................. 13
    1.1.2 Матеріали, з яких виробляються протези колінних суглобів людини в сучасній медицині…………………………………… 15
    1.2 Аналіз технологій виготовлення протезів………………………… 19
    1.2.1 Технологічні схеми формоутворення……………………….... 19
    1.2.2 Верстати та пристрої для оброблення робочої поверхні….. 22
    1.2.3 Інструменти і режими різання………………………………. 23
    1.3 Інтегровані САD/CAM системи автоматизованого програмування… 30
    1.4 Мета і завдання дослідження………………………………………….. 35
    Розділ 2 Моделювання процесів формоутворення робочої поверхні протезів колінних суглобів людини…………………………………….. 37
    2.1 Технологічні схеми формоутворення……………………………… 37
    2.2 Математичні моделі робочої поверхні протеза колінного суглоба людини………………………………………………………………… 39
    2.3 Методика проектування управляючої програми…………….......... 45
    2.4 Моделювання формоутворення робочої поверхні протезу…........ 48
    2.4.1 Формоутворення інструментом зі сферичною інструментальною поверхнею…………………….………... 48
    2.4.2 Формоутворення інструментом зі сферичною інструментальною поверхнею…………………………....... 50
    2.4.3 Формоутворення інструментом з інструментальною поверхнею у формі тора………………………………...…… 52
    2.5 Проектування формоутворюючих траєкторій за віссю Z 3D поверхні…………………………………………………………………… 54
    Стор.
    2.6 Проектування траєкторій холостих рухів………………………….. 57
    2.7 Висновки за розділом………………………………………………... 64
    Розділ 3 Моделювання процесу зрізування припуску……………….. 66
    3.1 Новий підхід до моделювання 3D обробки………….…………….. 66
    3.2 Моделювання зрізування припуску при шліфуванні протезу…… 70
    3.3 Стабілізація процесу фрезерування протезу………………………. 74
    3.4 Модуль САМ системи визначення параметрів шару припуску, що зрізується, при шліфуванні протезу…………………………………. 77
    3.5 Висновки за розділом………………………………………………... 87
    Розділ 4 Визначення законів управління процесом оброблення протезу колінного суглобу……………………………………………….. 89
    4.1 Методика проектування законів управління при шліфуванні……. 89
    4.2 Визначення залежності шорсткості поверхні від швидкості зрізування припуску…………………………………………………. 91
    4.3 Визначення бездефектного режиму шліфування титанового сплаву…………………………………………………………………. 99
    4.4 Висновки за розділом………………………………………………... 106
    Розділ 5 експериментальне дослідження процесів оброблення 3D поверхні протезу колінного суглобу…………………………………….. 108
    5.1 Методика проведення експериментальних досліджень…………… 108
    5.2 Оброблення експериментального зразка протеза фрезеруванням сферичною фрезою………………………………………………….. 110
    5.3 Оброблення експериментального зразка ендопротеза фрезеруванням циліндричною фрезою…………………………….. 114
    5.4 Оброблення експериментального зразка протеза шліфуванням …. 117
    5.5 Вимірювання шорсткості складної 3-D поверхні протеза………… 118
    5.6 Аналіз точності виготовлення експериментального зразка ендопротеза колінного суглоба людини……………………………. 123

    Стор.
    5.7 Висновки за розділом………………………………………………... 132
    Загальні висновки ………………………………………………………… 134
    Перелік посилань ………………….……………………………………… 137
    Додаток А…………………………………………………………………… 146
    Додаток Б…………………………………………………………………… 163
    Додаток В…………………………………………………………………… 166
    Додаток Г…………………………………………………………………… 169
    Додаток Д…………………………………………………………………… 202










    ВСТУП

    Актуальність теми. Протези колінних суглобів відрізняються складною криволінійною формою робочої поверхні, виготовляються з важкооброблювальних матеріалів, що обумовлює значні труднощі при їх виготовленні. Статистика різних країн світу показує, що в середньому щорічно потребують протезування 500 - 1000 хворих і травмованих на 1 млн. населення, тобто з урахуванням населення України, щорічно в нашій країні потребують протезування 25 - 40 тисяч хворих. Наразі в Україні виконується в 10 разів менше прогнозованої кількості ендопротезувань суглобів.
    Колінний суглоб кожної людини має сугубо індивідуальну геометричну форму, що обумовлює необхідність застосування гнучких технологій, верстатів з ЧПК, а високі вимоги до точності та шорсткості робочої поверхні вимагають застосування фінішних операцій шліфування.
    Для управління формоутворенням складних криволінійних поверхонь на сучасних верстатах з ЧПК широко застосовують САМ-системи (Computer Aided Manufacturing), за допомогою яких автоматизується процес створення управляючої програми. Проте, аналіз САМ-систем провідних фірм (Pro/Engineer, Cimatron, Delcam тощо) показав, що вони мають універсальний характер і не вирішують завдання з автоматичного вибору оптимальної стратегії формоутворення і призначення режимів різання. Крім того, процеси оброблення різанням (лезвійне та абразивне) складних криволінійних поверхонь є недостатньо вивченими, що ускладнює створення алгоритмів оптимального управління. До того ж, немає усталених технологічних рішень з кінематики формоутворення на верстатах з ЧПК – пропонуються технології, спрямовані на невиправдане застосування 5-ти координатної обробки, що значно підвищує собівартість виготовлення. Крім того, наразі в Україні поки що не створені технології виготовлення робочої поверхні протезів колінних суглобів людини, орієнтовані на використання верстатів з ЧПК.
    Таким чином, розробка технологічного забезпечення оброблення робочої поверхні протезів колінних суглобів людини є актуальною науково-технічною задачею.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана на кафедрі Технології машинобудування Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут» в рамках держбюджетної теми №2249П (№ державної реєстрації 0111U002534) «Інтегрована CAD/CAM система автоматизованого проектування операцій виготовлення штучного колінного суглоба людини» Міністерства освіти і науки України, по пріоритетному напрямку згідно Закону України «Про пріоритетні напрямки розвитку науки й техніки: Нові технології й ресурсозберігаючі технології в енергетиці, промисловості та агропромисловому комплексі» й планом робіт Галузевої науково-методичної лабораторії віртуальних засобів навчання при Механіко-машинобудівному інституті НТУУ «КПІ».
    Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка алгоритмів та створення модулів САМ системи автоматизованого програмування оброблення робочої поверхні штучного колінного суглоба людини на фрезерному та шліфувальному верстатах з ЧПК.
    Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі основні задачі:
    1. розробити технологічні схеми формоутворення робочої поверхні протезів колінних суглобів людини на верстатах з ЧПК, які мінімізують кількість координат, що управляються;
    2. розробити методику завдання вихідних даних, що описують робочої поверхні, у відповідності до системи формоутворюючих координат у вигляді тривимірного числового масиву та представлення їх у вигляді сплайн-функцій;
    3. розробити математичні моделі формоутворення робочої поверхні протезів колінних суглобів людини фрезеруванням та шліфуванням;
    4. розробити алгоритми автоматичного вибору стратегії формоутворення, що забезпечує необхідну шорсткість робочої поверхні протезів та спроектувати оптимальні (за мінімумом динамічних навантажень приводів верстата з ЧПК) траєкторії переміщення на холостих рухах, ураховуючи застосування НSM обробки, зокрема, при шліфуванні;
    5. створити прикладні програми моделювання процесів оброблення, що автоматично визначатимуть всі параметри процесу різання, необхідні для проектування управління з метою стабілізації умов різання за всією формоутворюючою траєкторією;
    6. створити модуль САМ систем автоматичного програмування верстатів з ЧПК для обробки робочої поверхні протезів колінних суглобів людини;
    7. провести експериментальні дослідження з обробленням всіма розробленими способами формоутворення робочих поверхонь протезів на верстатах з ЧПК за управляючими програмами, які спроектовані в створеній CAM системі, провести оцінку якості обробленої поверхні та її точності;
    8. розробити практичні рекомендації по використанню створеної CAM системи автоматизованого проектування управляючих програм для виготовлення протезів колінного суглоба людини.
    Об’єкт дослідження – процеси оброблення різанням (фрезеруванням і шліфуванням) складних робочих поверхонь штучних колінних суглобів людини на верстатах з ЧПК та процеси автоматизації конструкторсько-технологічної підготовки виробництва при умові забезпечення гнучкості.
    Предмет дослідження – основні характеристики процесу оброблення та програмування верстатів з ЧПК для виробництва протезів колінних суглобів людини в умовах гнучкого виробництва.
    Методи дослідження. Розробка математичних моделей процесів оброблення складних поверхонь на верстатах з ЧПК проводилась на основі положень теорії формоутворення, теорії різання і теорії автоматичного управління. Апробація розроблених алгоритмів та модулів САМ-систем автоматизованого програмування виконувалась експериментальними методами на верстатах з ЧПК, а також з використанням комп’ютерного моделювання.
    Наукова новизна одержаних результатів:
    1. Створена нова САМ система автоматизованого проектування управляючих програм верстатів з ЧПК для оброблення робочої поверхні протезів колінних суглобів людини, основу якої складають принципово нові математичні моделі процесу зрізування припуску і алгоритми оптимізації, що дозволяє автоматично проектувати оптимальні за максимумом продуктивності режими оброблення як фрезеруванням, так і шліфуванням.
    2. Розроблений алгоритм автоматичного проектування траєкторій холостих рухів, для виконання високошвидкісної обробки за умов максимально плавного спряження траєкторій робочих рухів на двох суміжних проходах при довільних значеннях похідних на кінцях таких траєкторій, що гарантує мінімум динамічних навантажень на приводи верстата з ЧПК.
    3. Обґрунтована нова схема оброблення робочої поверхні протезів колінних суглобів людини циліндричним інструментом і розроблена математична модель формоутворення з використанням мінімальної кількості координат (одна обертальна і дві поступальні), що управляються.
    4. Визначені оптимальні стратегії обробки при шліфуванні та фрезеруванні робочої поверхні протезів колінних суглобів людини, що полягають у забезпеченні формоутворення за траєкторіями, які гарантують виконання всіх умов за шорсткістю і якістю оброблюваної поверхні та стабілізацію умов різання вздовж формоутворюючої траєкторії.
    5. Запропонований новий метод оцінки точності виготовлення робочої поверхні протезів колінних суглобів людини за її радіус-вектором, що дозволяє розрахувати корекцію формоутворюючої траєкторії відповідно до схеми обробки.
    Практична цінність одержаних результатів. Розроблено модулі САМ системи технологічної підготовки обробки (фрезеруванням, шліфуванням) робочої поверхні протезів колінних суглобів людини на верстатах з ЧПК, які гарантують оптимізацію процесів. Модуль пройшов практичну апробацію на ПрАТ «ВКФ «АС» (м. Київ), в Інституті надтвердих матеріалів ім. В.М.Бакуля НАН України та лабораторії навчально-тренувального центру «НААS-КПІ» (м. Київ) при підготовці управляючих програм обробки робочих поверхонь протезів колінних суглобів людини для верстатів з ЧПК типу VF3 фірми HAAS та 60 Schaublin. Розроблені програмні продукти для визначення шорсткості складних робочих поверхонь, аналізу точності виготовлення складних робочих поверхонь протезів. Результати роботи використовуються в програмних продуктах лабораторії віртуальних засобів навчання, в навчальному процесі кафедри Технології машинобудування НТУУ «КПІ» при підготовці бакалаврів інженерної механіки й магістрів технології машинобудування.
    Особистий внесок здобувача. Основні наукові положення і висновки були отримані здобувачем особисто або за його безпосередньої участі. При проведенні досліджень, результати яких опубліковано у співавторстві, автором спільно з науковим керівником проведено аналіз літературних джерел, сформульовано мету та завдання досліджень, сформульовано висновки, розроблено принципи функціонування CAМ системи автоматизованого проектування керуючих програм. Автор особисто розробив математичний опис геометричної взаємодії деталі та заготовки під час моделювання процесу зрізання припуску, основні процедури та об’єкти прикладного програмного забезпечення для моделювання процесу обробки ендопротезів колінних суглобів людини трьома методами – фрезеруванням циліндричною фрезою, фрезеруванням сферичною фрезою і шліфуванням, виконав теоретичні та експериментальні дослідження.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати роботи були заслухані і обговорені на науково-технічних конференціях викладачів, аспірантів та співробітників Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» в 2009 – 2013 роках, науково-технічних конференціях аспірантів та молодих вчених «Україна очима молодих: прогресивні ідеї – наука - виробництво» ІХ 2009р. (м. Запоріжжя), ХІ 2011р. (м. Житомир) та ХІІ 2012р. (м. Київ), І Українсько-німецькій конференції з машинобудування «Новітні матеріали та технології в машинобудуванні – 2011» (м. Київ).
    Публікації за матеріалами дисертації. За темою дисертації опубліковано 18 наукових робіт, в тому числі 9 статей в провідних фахових виданнях, 1 стаття без співавторів, 1 патент України на корисну модель та 7 тез доповідей на міжнародних і українських конференціях.
    Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, загальних висновків, переліку посилань з 88 найменувань та додатків. Повний обсяг дисертації 204 сторінки, включаючи 93 рисунки, 7 таблиць та 5 додатків.
  • Список литературы:
  • ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

    В дисертаційній роботі вирішена важлива науково-технічна задача технологічної підготовки обробки різанням на верстатах з ЧПК робочої поверхні протезів колінних суглобів людини і створена CAM система автоматизованого проектування управляючих програм.
    1. Проектування управляючої програми для обробки робочої поверхні протезів на верстатах з ЧПК необхідно вести за наступним алгоритмом:
    - розрахунок цифрової моделі робочої поверхні протезів в системі координат формоутворення;
    - проектування траєкторій формоутворення;
    - моделювання процесу зрізування припуску та формування управління для стабілізації умов різання за всією поверхнею, що обробляється;
    - проектування управляючої програми у G-кодах.
    Всі такі процедури виконуються автоматично в створеній САМ системі.
    2. Визначення головної характеристики процесу різання – швидкості зрізування припуску – необхідно виконувати в процесі моделювання за розробленим алгоритмом, який перетворює задачу вирішення перетину двох тіл у просторі у дві 2D задачі перетину плоских поверхонь.
    3. Проектування траєкторій холостих рухів при шліфуванні робочої поверхні протезу доцільно виконувати за розробленим алгоритмом, який автоматично забезпечує максимальну плавність та мінімальну амплітуду зміни прискорень, що дозволяє мінімізувати динамічні навантаження на приводи верстата з ЧПК та підвищити швидкість формоутворення.
    4. Суттєво зменшити похибку формоутворення при зміні діаметра шліфувального круга внаслідок його правок можна за рахунок визначення оптимального (за мінімумом максимуму діапазону зміни кута тиску в парі інструмент-деталь) положення технологічної осі, що дозволило більш ніж у 4 рази зменшити похибку формоутворення при шліфуванні робочої поверхні протезу.
    5. Визначення режиму бездефектного шліфування необхідно виконувати за результатами експериментів у вигляді залежності, що зв’язує глибину дефектного шару з комплексним показником інтенсивності процесу шліфування – швидкістю зрізування припуску – який об’єктивно відображає реальний процес різання при шліфуванні складних криволінійних поверхонь, якими є поверхні протезів колінних суглобів людини. Експериментально визначено границю бездефектного шліфування титанового сплаву марки Grade 5 ALI ASTM F67-89 для формування закону управління на шліфувальних верстатах з ЧПК, яка складає 935мм3/хв.
    6. Необхідно ураховувати що робоча поверхня протезів колінних суглобів людини має складну поверхню, що не дозволяє виконувати вимірювання шорсткості традиційними методами, тому слід застосовувати розроблену нову методику вимірювання шорсткості поверхні, у тому числі робочої поверхні протеза колінного суглоба людини. Доведено, що складений алгоритм, який покладено в основу створеної прикладної програми для розрахунку досліджуваних параметрів шорсткості поверхні Rz і Ra, дозволили в інтерактивному режимі зчитувати файл даних з профілографу та виводити їх на осцилограф.
    7. Доведено, що для оцінки точності виготовлення робочої поверхні протезів колінних суглобів людини слід застосовувати метод, який використовує спеціальний алгоритм, що базується на геометричних співвідношеннях теоретично заданої поверхні у вигляді математичної моделі і результатів вимірювань на верстаті з ЧПК. Експериментальні дослідження довели адекватність розробленої прикладної програми, її ефективність і спроможність вимірювати похибку оброблення у напрямку радіус-вектора поверхні. Крім того, дані вимірювань можуть використовуватись для корекції управляючої програми з метою підвищення точності виготовлення. Під час оцінки точності прошліфованого протезу було зафіксоване максимальне відхилення у полі ±0,05мм.
    8. Розроблений модуль моделювання процесу різання при обробленні робочої поверхні протезу колінного суглоба, в якому використані результати формування траєкторій за оптимальним кроком зміни координати Z, що дозволило підвищити продуктивність у 2 рази в порівнянні з відомими САМ системами. Крім того, додатковий виграш в продуктивності більш ніж в 2,5 рази, досягається шляхом застосування процедури стабілізації процесу різання з урахуванням отриманих при моделюванні характеристик процесу різання при формуванні управління за поперечною подачею.









    СПИСОК ПОСИЛАНЬ

    1. Абразивная и алмазная обработка материалов. Справочник. Под ред. д-ра техн. наук проф. А.Н. Резникова. М., Машиностроение, 1977.-391с.
    2. В ожидании новой версии Mastercam, V9.1 CAD/CAM/CAE Observer #1 (10) 2003.
    3. Гайдадин А.Н., С.А. Ефремова, Использование метода композиционного планирования эксперимента для описания технологических процессов; ВолгГТУ. – Волгоград, 2008. – 16с.
    4. Кальченко В.Н. «Шлифование криволинейных поверхностей крупногабаритных деталей» - М.: Машиностроение, 1979.-160с.
    5. Кащук В.А., Верещагин А.Б., Справочник шлифовщика. – М.: Машиностроение, 1988.-480с.
    6. Криворучко Д.В., Залога В.О., Корбач В.Г. Основи 3-D моделювання процесів механічної обробки методом скінчених елементів / Суми, 2009.-208С.
    7. Любин Л.: Опыт использования Power Solution в инструментальном производстве, Ж: CАПР и графика, 3/2001.
    8. Маслов Е.Н. Теорія шлифования материалов. М., Машиностроение, 1974.-320с.
    9. Михелькевич В.Н. Автоматическое управление шлифованием. – М:Машиностроение, 1975. – 304с.
    10. Обзор отечественных и зарубежных САD/CAM систем, http://www.edu.ru/db/portal/elibrary/00000044/05_Глава_3_Обзор_отечественных_и_зарубежных_САD_CAM_систем.pdf
    11. Петраков Ю.В. Автоматичне управління процесами обробки матеріалів різанням. – УкрДНІАТ, Київ, 2004.-383с.
    12. Петраков Ю.В., Драчев О.И. Автоматическое управление процессами резания: учебное пособие. Старый Оскол: ТНТ, 2011.-408с.
    13. Петраков Ю.В., Косміна Н.О. Автоматичне проектування оптимального керування при круглому врізному шліфуванні / Наукові вісті НТУУ «КПІ» №2, 2008.-С.127-134.
    14. Петраков Ю.В., Скрипник Т.М. Аналіз технологічних траєкторій при контурному фрезеруванні / Процеси механічної обробки в машинобудуванні: зб.наук.праць №11 – Житомир, 2011, с.195-205.
    15. Петраков Ю.В., Клавак А.М. Комп’ютерна підтримка підготовки програм фрезерування багатогранників на верстатах з ЧПК / Актуальні проблеми комп’ютерних технологій: зб.наук.праць, том 1, Хмельницький, 2011, с.179-188.
    16. Петраков Ю.В., Кравець Н.А. Моделювання утворення хвилястості і ограновування поверхні при плоскому шліфуванні / Міжвузівський збірник наукових праць «Наукові нотатки», вип. 31, Луцьк, 2011.- с. 245-252.
    17. Петраков Ю.В. Розвиток САМ-систем автоматизованого програмування верстатів з ЧПУ: Монографія. – К.: Січкар, 2011.–220с.
    18. Петраков Ю.В., Клавак А.М., Симута Р.Р. Управление 2,5D фрезерованием на станке с ЧПУ при использовании САМ систем. Міжнародний збірник наукових праць «Прогресивні технології і системи машинобудування», Донецьк, 2012, с.198-206.
    19. Петраков Ю.В., Клавак А.М. Управління фрезерування багатогранників на токарних верстатах з ЧПУ / Надійність інструменту та оптимізація технологічних систем, Вип.28, Краматорськ, 2011, с.199-205.
    20. Петраков Ю.В., Клавак А.М., Шевчук А.И Управление процессом резания на станках с ЧПУ с использованием САМ систем. Вісник НТУУ «КПІ», Машинобудування, Київ, 2012, с.264-270.
    21. Петраков Ю.В., Писаренко В.В. Визначення режиму фрезерування 3-D поверхонь для забезпечення якості //Надійність інструменту та оптимізація технологічних систем, Вип.30, Краматорськ, 2012, с.150-156.
    22. Петраков Ю.В., Писаренко В.В. Визначення бездефектного режиму шліфування титанових сплавів // Процеси механічної обробки в машинобудуванні, Зб.наук. пр. ЖДТУ №10, 2011.–С.285-296.
    23. Петраков Ю.В., Писаренко В.В. Підготовка геометричної моделі штучного суглоба людини до виготовлення на верстаті з ЧПК // Вісник НТУУ «КПІ» №59, 2010.
    24. Петраков Ю.В., Писаренко В.В. Підготовка програми шліфувального верстату з ЧПК для виготовлення штучного суглоба людини // Сб. ДонНТУ, 2010.-С.200-205.
    25. Петраков Ю.В., Писаренко В.В., Розенберг О.О. Нова концепція проектування 3-D моделі ендопротезу суглобу людини // Вісник Житомирського державного технологічного університету №51, 2009.
    26. Петраков Ю.В., Писаренко В.В. Оцінка точності виготовлення 3-D поверхні ендопротеза колінного суглоба людини // Вісник НТУУ «КПІ» №66, 2012, с.11-16.
    27. Петраков Ю.В., Писаренко В.В. Формоутворення ендопротеза колінного суглоба людини циліндричною фрезою на фрезерному верстаті з ЧПК // Вісник Житомирського державного технологічного університету №12, 2012.-С.108-117.
    28. Петраков Ю.В., Писаренко В.В. Патент України на корисну модель №76419, МПК (2013.01) А61F 2/00 В23С 3/00. Фрезерування ендопротеза штучного колінного суглоба людини циліндричною фрезою; Опубл. 10.01.2013, Бюл. № 1, 2013 р.
    29. Петраков Ю.В., Писаренко В.В. Simulation of grinding process of 3-D surface artificial knee-joint //Вісник НТУУ «КПІ» №61, 2011.- С.208-212.
    30. Петраков Ю.В., Писаренко В.В. The CAD/САМ system module for design of NC data for 3-D surfaces machining of human knee-joint prosthesis // Вісник НТУУ «КПІ» №67, 2013, с.73-83.
    31. Петраков Ю.В., Тишкевич Ю.В. Оптимізація режиму різання при фрезеруванні кінцевою фрезою. Вісник Чернігівського державного технологічного університету №3(59) «Технічні науки», Чернігів, 2012, с.63-68.
    32. Режимы резания труднообрабатываемых материалов: Справочник / Я.Л.Гуревич, М.В.Горохов, В.И.Захаров и др. 2-е изд.М.: Машиностроение, 1986. 240с.
    33. Родин П.Р. «Основы формообразования поверхностей резанием», Киев, Издательское объединение «Вища школа», 1977, 192с.
    34. Розенберг О.А., Возный В.В.: Технологические аспекты задания и формообразования сложных лекальных поверхностей эндопротезов суставов человека, /Сучасні технології в машинобудуванні. Вип.3, ХНТУ «ХПІ», Харків, 2009, с.168-175.
    35. CAM-система FeatureCAM 2011: возможности новой версти, Ж. CАПР и Графика, октябрь 2010.
    36. Системa программирования роботов, CAD/CAM/CAE Observer #8 (52)/2009.
    37. Справочник технолога-машиностроителя. Т.2 / Под ред. А. М. Дальского, А. Г. Косиловой, Р. К. Мещерякова, А. Г. Суслова -М.: Машиностроение-1, 2003, 944с.
    38. Сорокин В.Ф., Комбаров В.В. Влияние математических параметров гладких траекторий высокоскоростной обработки на кинематические параметры движения рабочих органов оборудования // Прогресивні технології і системи машино¬будування: міжнар. зб. наук. праць. – Донецьк: ДонНТУ, 2012. – № 1,2 (44). – С. 231 – 237.
    39. Сорокин В.Ф., Шапошников А.К. Условия сшивки сплайновой кривой по кривизне и кручению при автоматизации технологической подготовки производства // Вісник НТУ „ХПІ”. Зб. наук. праць. Серія: Технології в машинобудуванні. – Х.: НТУ „ХПІ”. – 2012. – № 53 (959). – С. 140 – 144.
    40. Состояние САМ рынка 2009, CAD/CAM Publishing, Inc. CAD/CAM Net 12.06.2003.
    41. Abend U.: NEM-Legierungen, Dental-Kompakt, 2009, c. 514-515.
    42. Aguiar P.R, Dotto F. R., Bianchi E.C.: Study of Thresholds to Burning Surface Grinding Process, Vargem Limpa 17033-360 Bauru, SP. Brazil 150/Vol. XXVII, No. 2, April-June 2005.
    43. AMS-Feedrate-Optimizer, www.ams.com
    44. ANCA Medical Brochure, www.anca.com
    45. Bagci E.: Monitoring and analysis of MRR-based feedrate optimization approach and effects of cutting conditions using acoustic sound pressure level in free-form surface milling, Scientific Research and Essays Vol. 6(2), 18 January,2011, p.256-277.
    46. Balic J.: Intelligent CAD/CAM system for CNC programming – an overview, Advances in Production Engineering & Management 1 (2006) 1, p.13-22.
    47. Biehl, V, Brem, J.: Metallic Biomaterials, in: Mat.-wiss. U. Werkstofftechnik - 32, 2001, c.23-29.
    48. Chu A Mya, Erik Boheza, Stanlislav Makhanov: On 5-Axis Freeform Surface Machining Optimization: Vector Field Clustering Approach, Technology, P.O box 4, Klongluang, Pathumthani 12120, Thailand.
    49. Comley P., Walton I.,.Jin T, Stephenson D.J.: A High Material Removal Rate Grinding Process for the Production of Automotive Crankshafts, Annals of the CIRP Vol. 55/1/2006.
    50. A.Del Prete1, D.Mazzotta, A.Anglani: Control and optimization of toolpath in metal cutting applications through the usage of computer aided instruments, University of Lecce, Department of Engineering Innovation, Lecce.
    51. Delcam’s new PowerMILL offers safest-ever machining, 17Dec.2010
    http://powermill.com/general/psoptifed.asp
    52. Eichner K., Kappert H.F.: Zahnarztliche Werkstoffe und ihre Verarbeitung, Band 1: Grundlagen und Verarbeitung, 6. Auflage, 1 Huthig Verlag GmbH, Heidelberg, 1996, c. 34-41, 169-172.
    53. Elkeran, A.: Nurbs feedrate adaptation for 3-axis CNC machining, Manufacturing & Industrial Innovation research conference, Jan 7-10, 2001, Tempra, Florida.
    54. Ekkard Brinksmeier, Lutz Autschbach: Ball-end Milling of Free-form Surfaces for Optical Mold Inserts Laboratory for Precision Machining LFM, University of Bremen, Germany.
    55. Erdim H., Lazoglu I., Ozturk B.: Feedrate scheduling strategies for free-form surfaces, International Journal of Machine Tools & Manufacture 46(2006),p.747–757.
    56. Feature CAM, http://featurecam.com/general/software/featuremill2d.asp
    57. Geis-Gerstorfer J., Fa.ler P.: Untersuchungen zur Bruch- und Dauerfestigkeit der Dentalkeramiken Zirkonoxid-TZP und In-Ceram. Dtsch. Zahnarztl. Z. 54, 1999, c. 692-694.
    58. Geis-Gerstorfer J.: Titan und Titanlegierungen, ZM 93, Nr. 7, 2003, c.828-832.
    59. Geis-Gerstorfer J.: Nichtedelmetallegierungen. Huthig Verlag GmbH, Heidelberg, 1996, c.15-24.
    60. Jerard B., K. Fussell Mustafa T. Ercan: On-Line Optimization of Cutting Conditions for NC Machining, 2001 NSF Design, Manufacturing & Industrial Innovation Research Conference, Jan 7-10, 2001, Tampa, Florida.
    61. Karunakaran K.P., Shringi R.: A solid model-based off-line adaptive controller for feed rate scheduling for milling process, Journal of materials processing technology 204 (2008) p.384–396.
    62. Kopac J., Peter Krajnik: Review of high-performance grinding in precision manufacturing processes, 12-th International scientific conference Achievements in mechanical & Materials Engineering, 2003.
    63. Koji Matsumaru, Atsushi Takata, Kozo Ishizaki: Porous cast-iron bonded diamond grinding wheel, Journal of Ceramic Processing Research. Vol. 3, No. 2, p.80-81 (2002).
    64. Lauer H.: Vollkeramlsche Restaurationen in der Hand des Generalisten, Zahnarztl. Mitt. 93, 2003, c.40-43.
    65. Lee J.N., C.B. Huang, T.C. Chen: Toolpath generation method for four-axis NC machining of helical rotor, Journal of Achievements in Materials and Manufacturing Engineering, VOLUME 31, ISSUE 2 December 2008.
    66. Liu Gu Ran, Quanhong Liu, Dongfu Zhao, Deyu Song, J Wang: Highly effective way in five-axis sculptured surfaces machining using flat-end cutter, Dept. of Mechanical Engineering, Zhejiang University of Science and Technology Curtin University of technology, Australia.
    67. Lindigkeit J.: Edelmetallfreie Legierungen, Dental-Kompakt 4, 2008, c. 40-42.
    68. Luthardt R., Rudolph H., Quaas S., Holzhuter M., Walter M.: Beeinflussung der mechanischen Eigenschaften von Zirkondioxid-Keramik bei simulierter Kronenfertigung. Biomaterialien, 2004, c. 81-91
    69. Method of generation grinding path from a computer model for controlling a numerically controlled grinder / Патент США №5677855 від 14.10.1997, 21с.
    70. Modeling and Optimization of Milling Process by using RSM and ANN Methods, International Journal of Engineering and Technology, Vol.2, No.5, October 2010.
    71. Nadežda Čuboňova, PhD., Ing.Miroslav Michalco: Optimization possibilities in CAD/CAM systems, 7th International multidisciplinary conference Baia Mare, Romania, May 17-18, 2007.
    72. H.Narita, H.Fujimoto: Environmental burden analysis due to high speed milling, 19th International Conference on Production Research, Department of Mechanical Engineering, Nagoya Institute of Technology Gokiso-cho, Showa-ku, Nagoya, Aichi, 466-8555, Japan.
    73. Numerical controller for machining a non-circular workpiece / Патент США №5060164 від 22.10.1991, 18с.
    74. Optimisation of the High Efficiency Deep Grinding Process with Fuzzy Fitness Function and Constraints, Evolutionary Computation, 19-23 June 2004, p.574-581.
    75. R.A. Osomio-Rios, R.J. Romero-Troncoso: Feedrate optimization by polynomial interpolation for CNC machines based on reconfigurable FPGA controller, Journal of Scientific & Industrial Research, Vol.69, May 2010, p.342-349.
    76. Pro/Toolmaker, www.ptc.com/products/protoolmaker
    77. Robert B. Jererd, Barry K. Fussell, Mustafa T. Ercan Manufacturing & Industrial Innovation Research Conference, Florida, 2001.
    78. Rudolph H., Quaas S., Luthardt R.: CAD/CAM - Neue Technologien und Entwicklungen in Zahnmedizin und Zahntechnik, Dtsch. Zahnarztl. Z. 58, 2003, c. 35-44, 559-569.
    79. Save Time, wear and money with feed rate optimization, HTTP://WWW.MASTERCAMROUTER.COM/FEEDRATE.HTML
    80. M. Sedighi, M. Noorani Azad: Classification of the feed-rate optimization techniques a case study in minimizing CNC machining time, International Journal of Engineering Science, Vol. 19, No.5-1, 2008, p.83-87.
    81. B.Sencer, Y.Altintas, E.Croft: Feed optimization for five-axis CNC machine tools with drive constraints, International Journal of Machine Tools & Manufacture 48 (2008), p.733–745.
    82. G. H. Senussi: Interaction Effect of Feed Rate and Cutting Speed in CNC-Turning on Chip Micro-Hardness, World Academy of Science, Engineering and Technology 28,2007.
    83. Soichi Ibaraki, Iwao Yamaji: Tool Path Planning Using Trohoid Cycles, Advances in Angle Manufacturing – ICAM 2003.
    84. Tinschert, J., Natt., G.: Oxidkeramiken und CAD/CAM-Technologien, Atlas fur Klinik, Labortechnik und Werkstoffkunde, Deutscher Verlag, 2007, c. 5-10, 67-82.
    85. Tianshun Liu, Bruno A.Latella, Liangchi Zhang: Grinding of Ceramics:Strength, Surface Features and Grinding Conditions, Key Engineering Materials Vols. 196 (2001) p.53-60.
    86. L.T. Tunc , E. Budak: Optimization of 5-Axis Milling Processes based on the process models with application to airfoil machining, Sabanci University, Faculty of Engineering and Natural Sciences, Istanbul-Turkiye.
    87. VERICUT Optimization vs. Adaptive Controls,
    http://www.cgtech.com/usa/optipath%C2%A9/
    88. Zainal R. Mahayuddin, Che Hassan Che Haron, Rosilah Hassan Flank Wear Simulation of a Virtual End Milling Process / European Journal of Scientific Research ISSN 1450-216X Vol.24 No.1 (2008), pp.148-156.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины