УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПЛОДОВО-ЯГІДНИХ МЕДОВИХ ВИН ПІДВИЩЕНОЇ БІОЛОГІЧНОЇ ЦІННОСТІ : СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ТЕХНОЛОГИИ плодово-ягодных медов ВИН ПОВЫШЕННОЙ БИОЛОГИЧЕСКОЙ ЦЕННОСТИ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

На правах рукопису

ПОБЕРЕЖЕЦЬ ВІКТОР ІВАНОВИЧ

УДК 663.393

УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПЛОДОВО-ЯГІДНИХ МЕДОВИХ ВИН ПІДВИЩЕНОЇ БІОЛОГІЧНОЇ ЦІННОСТІ
05.18.05 – технологія цукристих речовин та продуктів бродіння

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Науковий керівник: доктор
технічних наук, професор
Литовченко О.М.

Київ – 2013

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………… 4
РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ………………….......... 10
1.1. Вплив елементів технології на якість плодово-ягідних вин……. 10
1.2. Основні хімічні сполуки соків і вин, їх зміни в процесі
бродіння та фізичні властивості……………………………………………… 14
1.3. Методи контролю за бродінням і показниками якості виноматеріалів та вин…………………………………………………………. 23
1.4. Висновки та обґрунтування завдань досліджень………………... 30
РОЗДІЛ 2. ОБ’ЄКТИ, МЕТОДИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ
ДОСЛІДЖЕНЬ………………………………………………………………… 32
2.1. Об’єкти досліджень………………………………………………... 32
2.2 Методи досліджень ………………………………………………… 33
2.3. Методика проведення експериментальних досліджень………… 38
РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ БІОХІМІЧНОГО СКЛАДУ
ПЛОДОВО-ЯГІДНИХ ВИН………………………………………………….. 41
3.1. Дослідження меду як сировини для виробництва плодово-
ягідних вин підвищеної біологічної цінності…………………………...…... 41
3.2. Дослідження вмісту цукрів, кислот та амінокислот в плодово-ягідних виноматеріалах……………………………………………………….. 46
3.3. Порівняльна характеристика вмісту фенольного комплексу плодово-ягідних виноматеріалів з цукром та медом з підвищеними
біологічно активними властивостями……………………………………….. 53
3.4. Дослідження складу ароматутворювального комплексу
плодово-ягідних медових та цукрових виноматеріалів…………………….. 60
РОЗДІЛ 4. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ТА АНАЛІТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ФІЗИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ СОКІВ, СУСЕЛ, ВИНОМАТЕРІАЛІВ І ВИН…………………………………………………………………………….. 75
4.1. Дослідження густини і швидкості бродіння сусел……………… 75
4.2. Дослідження динамічної і структурної в’язкості……………....... 88
4.3. Залежність поверхневого натягу виноматеріалів від вмісту
етилового спирту…………………………….……………………………..… 92
4.4. Дослідження зміни електропровідності в процесі бродіння
сусла………………………………………………………………………..….. 96
4.5. Дослідження оптичних властивостей виноматеріалів………… 111
4.6. Оптимізація технології плодово-ягідних медових вин за
рахунок автоматизації контролю основних технологічних параметрів…. 118
РОЗДІЛ 5. РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЇ СОЛОДКИХ ПЛОДОВО-
ЯГІДНИХ МЕДОВИХ ВИН………………………………………………... 136
5.1. Розробка технології медово-яблучного солодкого вина………. 136
5.2. Розробка технології медово-вишневого солодкого вина……… 140
5.3. Економічна ефективність виробництва плодово-ягідних
медових вин…………………………………………………………………... 145
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….. 150
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………. 152
ДОДАТКИ…………………………………………………………….............. 173

ВСТУП
Виноробством люди займаються із стародавніх часів, і тому вино є одним із найдавніших алкогольних напоїв. Спочатку виготовляли виноградні вина. З часів Київської Русі широко виготовлялись медові напої і вина. Без цілющих медових вин не відбувалось жодне обрядове дійство. При княжому дворі тримали спеціальних людей – медоварів, які приготовляли медові напої і вина. Медоваріння набуло масового характеру не лише при княжих дворах, але й серед простого люду та в монастирях. Розвиненим було медоваріння на українських землях і за литовсько-польського панування, на Запорізькій Січі. Медові вина, крім ритуальних обрядових дійств, використовувались як лікувальні мікстури, тому що до їх складу входили різноманітні екстракти і витяжки з лікарських рослин (чебрець, звіробій, шалфей, горицвіт тощо).
Харчова цінність вин обумовлена наявністю в них різних сполук: вуглеводів, пектинових речовин, ароматичних, фенольних і барвних речовин, органічних кислот, вітамінів та інших біологічно активних речовин. Вино має лікувальні, профілактичні, і оздоровчі властивості. Збільшення виробництва і споживання високоякісних вин дають можливість зменшити споживання міцних спиртних напоїв.
Разом з цим, розвиток науки і техніки в XX столітті привів до переоснащення виробництва. Відбувся перехід на нові технології, збільшилися виробничі потужності і відповідно зросли потреби в сировині. В зв’язку із цим необхідно розробляти нові технологічні схеми, рецептури і методи експрес-контролю виробництва плодово-ягідних вин, які б дозволили автоматизувати виробництво.
Актуальність теми. В другій половині ХІХ століття розвиток цукрового виробництва зменшив попит на мед, що стимулювало реалізацію меду через виробництво плодово-ягідних медових вин.
Мед відноситься до продуктів підвищеної біологічної цінності. Під час бродіння відбувається ферментація та утворюється спирт, і біологічно цінні сполуки краще засвоюються.
Плодово-ягідні медові вина поєднують в собі оздоровчі і лікувально-профілактичні властивості меду, плодів та ягід, тому в багатьох випадках вони не поступаються виноградним винам за органолептичними показниками та за вмістом біологічно активних речовин. Тому необхідно збільшувати їх асортимент і виробництво.
Важливий вклад в наукове обґрунтування і розвиток технології плодово-ягідних і медових плодово-ягідних вин внесли П.Н. Делле, В.І. Дучман, І.І. Корабльов, В.В. Скрипник, О.С. Вечер, Ю.Г. Скрипніков, М.А. Мехузла, О.Л. Панасюк, Л.А. Юрченко, Т.С. Тюрін, О.М. Литовченко та ін.
Удосконалення технології плодово-ягідних медових вин підвищеної біологічної цінності вимагає чіткого контролю за протіканням технологічних процесів, якістю сировини і готової продукції. Поряд з методами хімічного аналізу доцільно розробляти і використовувати фізичні методи контролю, які потребують значно менше часу і тому можуть використовуватися для проведення експрес-аналізів, що дає можливість оптимізувати технологічні процеси та автоматизувати виробництво плодово-ягідних медових вин.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Робота виконана за темою «Технологія виготовлення некріплених виноматеріалів і вин», яка є підрозділом тематичного плану науково-дослідної роботи Уманського національного університету садівництва «Розробка сучасних конкурентоспроможних технологій виробництва харчових продуктів рослинного походження» (державний реєстраційний номер 0101U004498).
Автор безпосередньо брав участь в експериментальних дослідженнях, опрацюванні та узагальненні одержаних результатів, проведенні промислових досліджень та розробці нормативно-технічної документації.
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є удосконалення технології плодово-ягідних медових вин для максимального збереження цінних біологічно активних сполук вихідної сировини та використання фізичних методів контролю для оптимізації технологічних процесів виробництва цих вин.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
 дослідити біохімічний склад соків, меду, плодово-ягідних виноматеріалів, виброджених з додаванням цукру або меду;
 дослідити фізичні властивості соків, сусел, виноматеріалів, виброджених з додаванням цукру або меду;
 розробити новий високоефективний метод визначення вмісту етилового спирту і загального екстракту в плодово-ягідних виноматеріалах та винах;
 розробити математичні моделі, які встановлюють кореляційні і функціональні зв’язки між фізичними параметрами і складовими сполуками соків, сусел, виноматеріалів та вин;
 удосконалити технологію плодово-ягідних медових вин з підвищеним вмістом біологічно-активних речовин;
 розробити апаратурно-технологічну схему виробництва плодово-ягідних медових вин;
 розробити нормативно-технічну документацію з контролюючими параметрами, технологічні інструкції виготовлення плодово-ягідних медових вин з плодів яблук і вишень.
Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є технологія плодово-ягідних медових вин підвищеної біологічної цінності.
Предмет дослідження. Предметом дослідження є соки, плодово-ягідні сусла з додаванням меду або цукру, виноматеріали та вина.
Методи дослідження. В дослідженнях використовували загальноприйняті методи аналізу фізико-хімічних показників меду, сусла, виноматеріалів і вин. Оцінку якості виноматеріалів і вин проводили органолептичним аналізом. В процесі досліджень використовували математичні методи планування експерименту і обробки одержаних даних з використанням комп’ютерної техніки. Перевірку гіпотези про відповідність вибіркового розподілу теоретичному здійснювали за критерієм Пірсона.
Наукова новизна одержаних результатів. В результаті виконання комплексу теоретичних і експериментальних досліджень удосконалено технологію плодово-ягідних медових вин підвищеної біологічної цінності.
Досліджено біохімічний склад меду з різних медоносів та встановлено вплив соняшникового меду на підвищення біологічної цінності плодово-ягідних вин.
Проведено порівняльний аналіз фізико-хімічного складу яблучних і вишневих виноматеріалів, виброджених із додаванням цукру або меду та встановлені особливості в їх ароматичному комплексі.
Встановлено наявність інтенсивного самоосвітлення після тихого бродіння медово-фруктових сусел.
Вперше розроблено новий високоефективний метод визначення вмісту етилового спирту і загального екстракту в плодово-ягідних виноматеріалах та винах, що дозволяє проводити технологічні процеси в автоматичному режимі.
Встановлено залежності зміни в’язкості, поверхневого натягу, питомої електропровідності від вмісту етилового спирту в процесі бродіння медово-фруктових сусел.
Розроблено математичні моделі для визначення швидкості бродіння сусел та вмісту етилового спирту в довільний момент часу, перевірено моделі на адекватність.
Доведено, що виміряні значення питомої електропровідності сприяють встановленню вмісту мінеральних сполук та зміни органічних кислот в процесі бродіння та зберігання виноматеріалів і вин.
Практичне значення одержаних результатів. На основі результатів проведених експериментальних досліджень розроблено технологічні інструкції на виробництво солодких плодово-ягідних медових вин «Медове яблучне» (ТІ 37471967-129-2012) і «Медове вишневе» (ТІ 37471967-128-2012), які апробовані Центральною дегустаційною комісією і затверджені Міністерством аграрно-промислового комплексу України.
Розроблена апаратурно-технологічна схема і встановлені контролюючі параметри виробництва високоякісних медових плодово-ягідних вин з підвищеним вмістом біологічно цінних речовин.
Реалізація розробленого методу контролю вмісту етилового спирту і загального екстракту у виноматеріалах і винах (патент України на корисну модель №66428) дає можливість проводити експрес-контроль за процесом бродіння сусла на великих і малих підприємствах.
Очікуваний економічний ефект від впровадження удосконаленої технології плодово-ягідних медових вин складе 20,98 грн на 1 дал вина.
Особистий внесок здобувача полягає у проведенні експериментальних досліджень фізичних і біохімічних властивостей соків, сусел, виноматеріалів і вин, математичній обробці результатів досліджень, вивченні спеціальної літератури і узагальненні результатів досліджень по даній тематиці, формуванні висновків та участі в підготовці публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на 73-й, 77-й, 78-й, 79-й Наукових конференціях молодих учених, аспірантів і студентів (Київ, НУХТ, 2007, 2011, 2012, 2013 рр.), Міжнародній науковій конференції «Основи біологічного рослинництва у сучасному землеробстві» (Умань, УНУС, 2011 р.), VII Международной научно-практической конференции «Пищевые технологии – 2011» (Одесса, ОНАПТ, 2011 р.), Всеукраїнських наукових конференціях молодих учених (Умань, УНУС, 2012, 2013 рр.), на Першій науково-практичній конференції (Київ, Інститут продовольчих ресурсів НААН, 2013 р.).
Публікації. За результатами досліджень, які проведені в дисертаційній роботі, опубліковано шість статей у фахових виданнях, дев’ять тез доповідей на наукових конференціях, отримано патент України на корисну модель.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел, який включає 214 найменувань і трьох додатків. Робота містить 56 таблиць і 18 рисунків. Загальний обсяг дисертації становить 152 сторінки друкованого тексту.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Базуючись на одній із головних задач харчової промисловості щодо підвищення якості і розширення асортименту плодово-ягідних медових вин в роботі виконано наступне:
1. Удосконалено технологію плодово-ягідних медових вин на основі яблучної і вишневої сировини.
2. Встановлено біологічну цінність соняшникового меду, яблучних і вишневих соків та їх виноматеріалів за вмістом амінокислот, фенольних і ароматутворюючих сполук. Загальний вміст сполук ароматутворювального комплексу в середньому був на 41,6 % вищий у яблучних і вишневих виноматеріалах, виброджених з додаванням меду (639,0, 597,8 мг/дм3), ніж у відповідних виноматеріалах, виброджених з додаванням цукру (539,0 334,3 мг/дм3).
3. Встановлено, що повне самоосвітлення плодово-ягідних медових виноматеріалів наступає відразу після закінчення бродіння (біля 50 днів). Самоосвітлення яблучних виноматеріалів, виброджених з додаванням цукру, триває в шість разів довше.
4. Розроблені та перевірені на адекватність математичні моделі для визначення швидкості бродіння плодово-ягідних сусел в довільний момент часу.
5. Розроблено новий метод контролю якості виноматеріалів та вин, який в потоці дає можливість визначати вміст етилового спирту з точністю до 0,2 % об. і загального екстракту з точністю 0,1 %. Метод дає можливість оптимізувати технологію плодово-ягідних медових вин за рахунок автоматизації контролю основних технологічних параметрів.
6. Встановлено, що в процесі бродіння яблучних сусел їх в’язкість зменшується з 3,4 до 1,97 мПа•с, що обумовлено зменшенням динамічної і структурної в’язкості. Динамічна в’язкість зменшується завдяки зменшенню вмісту цукрів, а структурна в’язкість – внаслідок зменшення вмісту пектинових речовин. При зброджуванні вишневих сусел структурна в’язкість відсутня, а динамічна зменшується з 2,46 до 1,73 мПа•с.
7. Доведено, що поверхневий натяг виноматеріалів і вин обумовлений вмістом етилового спирту, тому за поверхневим натягом методом відриву краплі можна визначати вміст спирту. В залежності від виду виноматеріалу, похибка становить 0,3…0,5 % об.
8. Встановлено, що в процесі бродіння плодово-ягідних сусел питома електропровідність зростає на 5…25 % в результаті зменшення концентрації цукрів. Вміст сильних електролітів, якими є мінеральні сполуки, не змінюється. Визначений за електропровідністю вміст мінеральних сполук становив у вишневих і яблучних виноматеріалах 0,25 і 0,12 %, відповідно. Концентрація слабких електролітів, основну масу яких складають органічні кислоти, зменшувалась у вишневому суслі і майже не змінювалась у яблучному суслі.
9. Запропоновано удосконалену апаратурно-технологічну схему виробництва плодово-ягідних медових вин з контролюючими параметрами по визначенню етилового спирту та загального екстракту та розроблено технологічні інструкції на виробництво солодких плодово-ягідних медових вин «Медове яблучне» (ТІ 37471967-129-2012) і «Медове вишневе» (ТІ 37471967-128-2012). Очікуваний економічний ефект від виробництва 1000 дал медово-яблучного солодкого вина складе 20984 грн.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Кишенский Д. Виноделие: приготовление столового вина из винограда и всех отечественных ягодъ и плодовъ / Кишенский Д. — М. : Типография А. К. Ермовой, 1873. — 233 с.
2. Дучмань В. Меда напитки / Дучмань В. — СПб: Типография В. Демакова, 1894. — 12 с.
3. Литовченко О. М. Залежність якості яблучних сидрових виноматеріалів від сорту яблук та раси дріжджів / О. М. Литовченко, В. І. Войцехівський // Зб. наук. пр. Уманської ДАА. — К., 2001. — Вип. 52. — С. 166–169.
4. Скрипніков Ю. Г. Технологія переробки плодів і ягід / Ю. Г. Скрипніков. — К. : Урожай, 1991. — 272 с.
5. Влияние технологических приемов обработки виноматериалов на качество вина / А. М. Литовченко, В. В. Калиниченко, Б. А. Виноградов, В. М. Боярский // Пищевая промышленность. — 1982. — № 3. — С. 41–42.
6. Дунаевский Г. А. Овощи и фрукты в питании здорового и больного человека / Дунаевский Г. А., Попик С. Я. — К.: Здоровье, 1990. — 158 с.
7. Донченко Л. В. Безопасность пищевой продукции / Л. В. Донченко, В. Д. Надыкта. — М. : Пищепромиздат, 2001. — 528 с.
8. Запрометов М. Н. Фенольные соединения и их биологические функции / М. Н. Запрометов, С. В. Коленкова. — М.: Наука, 1968. — 238 с.
9. Запрометов М. Н. О фенольных соединениях яблок / М. Н. Запрометов, Г. Г. Смирнова // Прикладная биохимия и микробиология. — 1969. — Т. 5, № 1. — С. 65–71.
10. Валуйко Г. Г. Вино и здоровье / Г. Г. Валуйко, А. С. Луканин. — Ялта : ВНИИВиВ «Магарач», 1992. — 17 с.
11. Барабашова Л. Ю. Вітамінний щит від радіації / Л. Ю. Барабашова // Сад, виноград і вино України. — 1999. — № 2. — С. 22–23.
12. Гудковский В. А. Антиокислительные (целебные) свойства плодов и ягод и прогрессивные методы их хранения / В. А. Гудковский // Хранение и переработка сельхозсырья. — 2001. — № 4. — С. 13–19.
13. Шобингер У. Плодово-ягодные и овощные соки / Шобингер У. — М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1982. — 472 с.
14. Валуйко Г. Г. Биохимия и технология красных вин / Г. Г. Валуйко. — М. : Легкая и пищевая промышленность, 1979. — 271 с.
15. Роль фенольных препаратов в процессе переработки яблок / [Е. В. Воробьева, И. И. Бурачевский, Н. Н. Буракова и др.] // Консервная овощесушильная промышленность. — 1989. — Вып. 8. — С. 13–17.
16. Плодовые и овощные соки / [П. Даскалов, Р. Асланян, Р. Тенов и др.]; пер. с болгар. Солоид М. Е. — М. : Пищевая пром-сть, 1969. — 424 с.
17. Теория и практика виноделия: пер. с франц. / Риберо-Гайон Ж., Пейно Э., Риберо-Гайон П., Сюдро П. — М.: Легкая и пищевая промышленность, 1981. — Т. 3. — 479 с.
18. Скорикова Ю. Г. Полифенолы плодов и ягод и ферментирование цвета продуктов / Ю. Г. Скорикова. — М.: Легкая и пищевая промышленность, 1973. — 230 с.
19. Каракозова Е. В. Влияние приемов первичного виноделия на качество и экстрактивность белых столовых вин / Е. В. Каракозова, Шольц- Е. П. Куликов // Виноград и вино России. — 1999. — № 6. — С. 19–21.
20. Мехузла Н. А. Основные направления повышения качества Крымских вин / Н. А. Мехузла, А. Л. Панасюк. — М.: Легкая и пищевая промышленность, 1978. — 56 с.
21. Билько М. В. Влияние технологических приемов производства вина на соотношение форм терпенов / М. В. Билько, Н. С. Аникина // Виноград и вино России. — 1999. — № 2. — С. 20–21.
22. Білько М. В. Ферментні препарати у виноробстві / М. В. Білько, В. Г. Гержикова // Харчова і переробна промисловість. — 2002. — № 5. — С. 20–21.
23. Справочник технолога плодоовощного производства / сост. М. И. Куницын. — СПб.: Профикс, 2003. — 480 с.
24. Датунашвили Е. Н. Применение пектолитических ферментов в плодово-ягодном виноделии / Е. Н. Датунашвили, В. П. Уларджишвили, А. М. Сейдер // Виноделие и виноградарство СССР. — 1979. — № 7. — С. 60–61.
25. Peres-Magarino S. Influence of commercial pectolytic preparations on the composition and storage evolution of Albillo white wines / Peres-Magarino S., Gonzalez-San Jose M. L. // Intern. J. Food Technol. — 2001. — Vol. 36, № 7. — P. 789–796.
26. Сборник технологических инструкций и нормативных материалов по плодово-ягодному виноделию: кн. 1–8 / [А. М. Литовченко, Т. С. Тюрин, П. В. Кондратенко и др.]. — Днепропетровск: Ин–т садоводства УААН, 2002. — 2000 с.
27. Скрипник В. В. Фруктани. Технологія фруктових алкогольних напоїв: практ. посіб. / В. В. Скрипник. — К.: Вид-во УСГІ, 1992. — 99 с.
28. Теппер Е. З. Практикум по микробиологии / Е. З. Теппер, В. К. Шильников, Г. М. Переверзева. — М.: Колос, 1972. — 200 с.
29. Справочник по виноделию / под ред. В. М. Малтабара, Э. М. Шприцмана. — М.: Пищевая промышленность, 1973. — 408 с.
30. Церевитинов Ф. В. Основы плодового и ягодного виноделия / Ф. В. Церевитинов. — М.: Печатня С. П. Яковлева, 1906. — 238 с.
31. Шашилова В. П. Оптимальные режимы сбраживания плодово-ягодного сусла / В. П. Шашилова // Виноделие и виноградарство. — 1974. — № 7. — С. 25–30.
32. Овчинникова Г. П. О факторах, влияющих на экстрактивность белых столовых вин / Г. П. Овчинникова // Виноградарство и виноделие. — К.: Урожай, 1980. — Вып. 23. — С. 5–12.
33. Герасимов М. А. Технология вина / М. А. Герасимов. — М. : Легкая и пищевая промышленность, 1964. — 639 с.
34. Эффективные расы дрожжей для плодово-ягодного виноделия / [А. С. Вечер, С. И. Василькевич, Л. А. Юрченко, Е. С. Романовец] // Виноградарство и виноделие. — 1972. — № 3. — С. 21–25.
35. Багатурия Н. Ш. Исследование ароматических веществ яблочного и ткемалевого соков и влияние на них кислотопонижающих рас дрожжей / Н. Ш. Багатурия, Э. Г. Эдиберидзе // Хранение и переработка сельхозсырья. — 2001. — № 12. — С. 38–41.
36. Yeast starter cultures affecting wine fermentation and volatiles /J. Vateo, M. Jimenes, A. Pastor, T. Huerta // Food Res. Intern. — 2001. — Vol. 34, № 4. — P. 307–314.
37. Erten H. The prodaction of low-alcohol wines by aerobic yeasts / H. Erten, J. Campbell // J. Inst. Brewing. — 2001. — Vol. 107, № 4. — P. 207–215.
38. Marin M. R. Alcoholic fermentation modeling^ current state and perspectives / M. R. Marin //Am. J. Anol. Vitic. — 1999. — Vol. 50, № 2. — P. 166–178.
39. Bisson L. F. Stuck and sluggish fermentation / L. F. Bisson // Am. J. Enol. Vitic. — 1999. — Vol. 50, №1. — P. 107–119.
40. Taking advantage of temperature changes to determine the progress of a cider fermentation / C. de La Roza, A. Laca, L.A. Garcia, M. Diaz // J. Inst. Drewing. — 2002. — Vol. 108, № 1. — P. 32–33.
41. Шандерль Г. Микробиология соков и вин : пер. с нем. / Г. Шандерль. — М.: Пищевая промышленность, 1967. — 359 с.
42. Юрченко Л. Биохимия яблочного виноделия / Л. Юрченко. — Минск: Наука и техника, 1983. — 167 с.
43. Вечер А. С. Производство слабоалкогольных напитков и вин / А. С. Вечер, Л. А. Юрченко. — Минск: Наука и техника, 1974. — 104 с.
44. Бабьева И. А. Методы выделения и идентификации дрожей / И. А. Бабьева, В. И. Голубов. — М.: Пищевая промышленность, 1979. — 1209 с.
45. Токар А. Ю. Вплив раси дріжджів на якість виноматеріалів / А. Ю. Токар // Зб. наук. пр. Уманської СГА. — Умань, 1998. — С. 161–163.
46. Токар А. Ю. Формування якості плодів і ягід та її збереження за удосконаленої технології некріплених виноматеріалів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. с/г наук: спец. 06.01.15 «Первинна обробка і зберігання продуктів рослинництва» / А. Ю Токар. — Умань. — 2010. — 40 с.
47. Каричковський В. Д. Хіміко-технологічна оцінка плодів чорної смородини і йошти та оптимізація технології некріплених виноматеріалів з них: автореф. дис.. на здобуття наукового ступеня канд. с/г наук: спец. 05.18.03 «Первинна обробка та зберігання продукуії рослинництва» / В. Д. Каричковський. — Умань, 2005. — 20 с.
48. Токар А. Ю. Зміна вмісту титрованих і накопичення летких кислот у некріплених виноматеріалах / А. Ю. Токар // Зб. наук. пр. / Уманська ДАА. — К., 2001. — № 52. — С. 173–175.
49. Токар А. Ю. Накопичення летких кислот у некріплених плодових виноматеріалах / А. Ю. Токар // Науковий вісник Нац. аграр. ун–ту. — К., 2002. — № 7. — С. 215–217.
50. Влияние различных технологических приемов осветления сусла на физико-химические свойства белков вин / [В. Г. Гержикова, Е. Г. Сонина, О. В. Моренко, В. И. Загоруйко и др.] // Виноград и вино России. — 1997. — № 5. — С. 21–22.
51. Участие полисахаридов в формировании коллоидных помутнений марочных вин / В. И. Зинченко, Д. П. Демин, В. А. Загоруйко, А. М. Филиппов // Садоводство и виноградарство Молдавии. — 1988. — № 3. — С. 33–35.
52. Lec C. Y. Enzymatic Browning and its Prevention in Foods / Lec C. Y., Whitaker J. R. — Washington Amer. Chem. Soc., 1995. — 338 p.
53. Кердиваренко М. А. Физико-химические свойства соков при обработке молдавскими бентонитами / М. А. Кердиваренко, В. Ф. Тарыца, И. П. Дульнева // Известия вузов. — 1975. — № 2 (1050). — С. 47–51.
54. Субботин В. А. Физико-химические показатели вина и виноматериалов / В. А. Субботин, С. Т. Тюрин, В. Г. Валуйко. — М.: Легкая и пищевая промышленность, 1972. — 228 с.
55. Датунашвили Е. Н. Белковые помутнения вин и перспективы применения протеолитических ферментов / Е. Н. Датунашвили, Н. М. Павленко. — М.: Легкая и пищевая промышленность, 1967. — 36 с.
56. Кердиваренко М. А. Осветление виноматериалов в потоке природными адсорбентами / М. А. Кердиваренко, Г. А. Кренис, М. В. Чофу // Известия вузов. — 1983. — №1 (152). — С. 42–46.
57. Алексєєва Л. М. Розробка методики контролю стабілізації міцних виноматеріалів проти оборотних колоїдних помутніть: автореф. дис.. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук: спец. 05.02.08 «Технологія вина» / Л. М. Алексєєва. — Ялта, 2003. — 20 с.
58. Weiss K. C. Effect of bentonite treatment of grape juice on yeast fermentation / K. C. Weiss, L. F. Bisson // Am. J. Enol. Vitic. — 2002. — Vol. 53, № 1. — P. 28–36.
59. Войцехівський В. І. Біохімічні основи вдосконалення технологій виробництва столових плодово-ягідних вин: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 05.18.03 «Первинна обробка та зберігання продукції рослинництва» / В. І. Войцехівський. — К., 2002. — 20 с.
60. Таран Н. М. Осветление белого столового вина одесскими бентонитовыми глинами / Н. М. Таран, М. М. Бомко, Ж. И.Безгудова // Известия вузов. — 1972. — №5 (90). — С. 89–90.
61. Христюк В. Т. Осветление плодово-ягодных виноматериалов дисперсными минералами различной кристаллической структуры / В. Т. Христюк // Известия вузов. — 1979. — № 6 (133). — С. 55–58.
62. Самсонова А. Н. Фруктовые и овощные соки / А. Н. Самсонова, В. Б. Ушева. — М.: Агропромиздат, 1990. — 288 с.
63. Бегунова Р. Д. Химия вина / Р. Д. Бегунова. — М.: Пищевая пром-сть, 1972. — 224 с.
64. Свободные аминокислоты плодовых соков, осветленные ферментными препаратами / [Л. П. Давидюк, Г. И.Нилов, С. В. Баранова, Б. А. Виноградов] // Прикладная биохимия и микробиология. — 1975. — Т. 12, Вып. 5. — С. 769–771.
65. Датунашвили Е. Н. О действии ферментного препарата Пектаваморина П10х на полисахариды кожицы и сока виноградной ягоды / Е. Н. Датунашвили, Н. О. Ежова // Прикладная биохимия и микробиология. — 1974. — Т. 10, Вып. 1. — С. 117–121.
66. Марх А. Т. Биохимия консервирования плодов и овощей / А. Т. Марх. — М.: Легкая и пищевая промышленность, 1973. — 359 с.
67 Фан-Юнг А. Ф. Осветление купажных плодовых соков / А. Ф. Фан-Юнг, Л. П. Доброскок, Н. В. Оськина // Известия вузов. — 1983. — №4 (155). — С. 113–115.
68. Авакянц С. П. Цитофизиология и биохимия автолиза дрожжей в вине / С. П. Авакянц, Ф. И. Шакарова // Известия вузов. — 1970. — №4 (77). — С. 81–85.
69. Вечер А. С. Сидры и яблочные игристые вина (химия и технология) / А. С. Вечер, Л. А. Юрченко. — М.: Легкая и пищевая промышленность, 1976. — 168 с.
70. Мачарашвили Г. И. Исследование ароматических веществ яблучного сусла, вина и сидра / Г. И. Мачарашвили // Прикладная биохимия и микробиология. — 1971. — Т. 2, № 5. — С. 566–571.
71. Исследование ароматобразующих веществ сухих столовых вин / А. К. Родопуло, А. А. Беззубов, И. А. Егоров, Л. Н. Нечаев // Прикладная биохимия и микробиология. — 1979. – Т. 12, № 2. — С. 309–314.
72. Oxygen consumption by wine lees impact on lees integrity during wine ageing /J.-M. Salmon, C. Fornairon-Bonnefond, J.-P. Mazauric, M. Moutounet // Food Chem. — 2000. — Vol. 71, № 4. — P. 519–528.
73. Дэллэ П. Н. Производство ликерныхъ винъ изъ плодовъ и ягодъ / П. Н. Дэллэ. — СПб: Изд–е Императорского Росс. Об–ва Плодоводства, 1909. — 60 с.
74. Дэллэ П. Н. Вопросы плодово-ягодного виноделия и медоварения въ связи съ данными добытыми опытным путем / П. Н. Дэллэ. — Кишиневъ: Типо-Литография Ф. П. Кашевскаго, 1914. — 76 с.
75. Дэллэ П. Н. Новый способъ установки суселъ для практических целей плодово-ягодного виноделія и медоваренія, а равно постановки сравнительніх опітовъ / П. Н. Дэллэ. — Кишиневъ: Типо-Литография Ф. П. Кашевскаго, 1914. — 21 с.
76. Кораблев И. И. Медоварение и медофруктовое виноделие / И. И. Кораблев. — М.; Л.: Сельхозгиз, 1930. — 94 с.
77. Церевитинов Ф. В. Химия и товароведение свежих плодов и овощей / Ф. В. Церевитинов. –– М.: Госторгиздат, 1949. — Т. 1. — 612 с.
78. Церевитинов Ф. В. Химия и товароведение свежих плодов и овощей / Ф. В. Церевитинов. — М.: Госторгиздат, 1949. — Т. 2. — 512 с.
79. Скрыпников Ю. Г. Производство плодово-ягодных вин и соков / Ю. Г. Скрыпников. — М.: Колос, 1983. — 256 с.
80. Кишковский З. Н. Химия вина / З. Н. Кишковский, И. И. Скурихин. — М.: Пищевая пром-сть, 1976. — 312 с.
81. Родопуло А. К. Основы биохимии виноделия / А. К. Родопуло. — М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1983. — 240 с.
82. Юрченко Л. А. Биохимия яблочного виноделия / Л. А. Юрченко. — Минск: Наука и техника, 1983. — 168 с.
83. Домарецький В. А. Хімія і біохімія вина / [В. А. Домарецький, В. О. Маринченко, М. В. Білько та ін.]. — К.: НУХТ, 2007. — 261 с.
84. Енохович А. С. Справочник по физике и технике / А. С. Енохович. — М.: Просвещение, 1983. — 255 с.
85. Электрофизические, оптические и акустические характеристики пищевых продуктов / под. ред. И. А. Рогова. — М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1981. — 288 с.
86. Литовченко А. М. Требования к плодам, ягодам, сокам, напиткам и винам / А. М. Литовченко, С. Т. Тюрин. — К., 1994. — 42 с.
87. Валуйко Г. Г. Технологія вина / Г. Г. Валуйко, В. А. Домарецкий, В. О. Загоруйко. — К.: ЦНЛ, 2003. — 592 с.
88. Литовченко О. М. Виноробство із плодів та ягід / О. М. Литовченко, А. Ю. Токар; за ред. д-ра техн. наук, проф. О. М. Литовченка. — Умань: УВПП, 2007. — 430 с.
89. Домарецький В. А. Технологія харчових продуктів / В. А. Домарецький, М. В. Остапчук, А. І. Українець. — К.: НУХТ, 2003. — 570 с.
90. Домарецкий В. А. Технология экстрактов, концентратов и напитков из растительного сырья / В. А. Домарецкий, А. И. Украинец // Винница: Новая книга, 2006. — 370 с.
91. Донченко Л. В. Технология пектина и пектинопродуктов / Л. В. Донченко. — М.: ДеЛи, 2000. — 320 с.
92. Валуйко Г. Г. Вино и здоровье / Г. Г. Валуйко // Виноделие и виноградарство СССР. — 1990. — № 3. — С. 27–30.
93. Стрижак С. Молочна кислота – це здоров’я / С. Стрижак, Н. Киселева, О. Потапенко // Харчова і переробна промисловість. — 2002. — № 7. — С. 12–13.
94. Implication of acetic acid in the induction of slow/stuck grape juice fermentation and inhibition of yeast by Lactobacillus sp./ C. G. Edwards, A. G. Reynolds, A. V. Rodrigues, M. J. Semon // Am. J. Enol. Vitic. — 1999. — Vol 50, № 2. — P. 204–210.
95. Weekley A. J. Nondestructive method of determining acetic acid spoilaqe in an unopened bottle of wine / Weekley A. J., Bruins P., Augustine M. P. // Am. J. Enol. Vitic. — 2002. — Vol 53, № 4. — P. 204–210.
96. Deguin S. Acidification of grape musts by Sacharomyces urevisiae wine yeast strains genetically engineered to produce lactic acid / Deguin S., Baptista E., Barre P. // Am. J. Enol. Vitic. — 1999. — Vol 50, № 1. — P. 45–50.
97. Майоров В. С. Динамика органических кислот в процессе брожения пастеризованных и непастеризованых плодово-ягодных сусел / В. С. Майоров, В. П. Шашилова // Виноделие и виноградарство СССР. — 1967. — № 4. — С. 28–30.
98. Захарина О. С. Исследования динамики органических кислот в процессе приготовления вина / О. С. Захарина, С. Г. Фридман // Виноделие и виноградарство СССР. — 1967. — № 4. — С. 26–28.
99. Шашилова В. П. Оптимальные режимы сбраживания плодово-ягодного сусла / В. П. Шашилова // Виноделие и виноградарство СССР. — 1974. — № 7. — С. 25–29.
100. Чаленко Д. К. Меры борьбы с биологическим кислотопонижением / Д. К. Чаленко // Виноделие и виноградарство СССР. — 1964. — № 8. — С. 13–17.
101. Токар А. Ю. Біотрансформація органічних кислот при бродінні плодово-ягідних сусел / А. Ю. Токар, С. М. Кобєлєва // Наук. пр. Одеської нац. акад. харчових технологій. — Одеса, 2007. — Вип. 31, Т. 1. — С. 194–199.
102. Органічна хімія / Ф. Ф. Боєчко, В. М. Найдан, Д. М. Захарик, Н. М. Захарченко. — К.: Вища школа, 1986. — 320 с.
103. Changes in nitrogen compounds in must and wine during fermentation and biological aging by flor yeasts / J. Mauricio, E. Valero, C. Millan, J. Ortega // Journal of Agricultural and Food Chemistry. — 2001. — Vol. 49, № 7. — P. 3310–3315.
104. Some observation about the correlation between the amino acid content of musts and wines of the chardonnay variety and their fermentation aromas / A. Guitart, P. Hernandez Orte, V. Ferreira, C. Pena, G. Cacho // Am. J. Enol. Vitic. — 1999. — Vol 50, № 3. — P. 253–258.
105. Астабацян Г. А. Изменение содержания витаминов группы В при хранении винограда / Г. А. Астабацян, Л. А. Геворкян // Виноделие и виноградарство СССР. — 1976. — № 5. — С. 50–52.
106. Содержание витаминов в виноградных соках и столовых винах [Н. А. Мехузла, Т. И. Качури, З. Ш. Стуруа и др.] // Виноделие и виноградарство СССР. — 1987. — № 4. — С. 40–41.
107. Скорикова Ю. Г. Полифенолы плодов и ягод и формирование цвета продуктов / Ю. Г. Скорикова. — М.: Пищевая промышленность, 1973. — 232 с.
108. Липис Б. В. Определение мутности соков и вин / Б. В. Липис, Н. Х. Гринберг, Л. А. Спектор // Виноделие и виноградарство СССР. — 1967. — № 8. — С. 7–11.
109. Изменение состава и качества плодово-ягодных виноматериалов в период хранения / А. Д. Митюков, В. А. Мыськов, А. А. Страшко, М. И. Ржеусская // Виноделие и виноградарство СССР. — 1970. — № 7. — С. 28–30.
110.Ozkan M. Degradation of antocyanis in the sour cherry and pomegranate juices by hydrogen peroxide in the presence of addeb ascorbicacid / M. Ozkan // Food chem. — 2002. — Vol. 78, № 4. — P. 499–504.
111. Osamy I. et. al. Stability of Antocyanins of Sambucus Canadensis and Sambucus nigra // Journal of Agricultural and Food Chemistry. — 1996. — Vol. 44, № 7. — P. 3090–3096.
112. Фенольный состав винограда и продуктов его переработки З. Ш. Стуруа, М. З. Ананидзе, Н. А. Мехузла, Т. И. Качури // Пищевая пром-сть. — 1988. — № 7. — С. 53–54.
113. Landrault N. Antioxidant capacities and phenolics levels of French wines from different varieties and vintages / N. Landrault, P. Poucheret, P. Ravel, F. Gasc, // Journal of Agricultural and Food Chemistry. — 2001. — Vol. 49, № 7. — P. 3341–3348.
114. Electron spin resonance [ESR] spectroscopic assessment of the contribution of guercetin and other flavonols to the antioxidant capacity of red wines / P.T. Gardner, D.B. Mophail, A. Crozier, G.G. Duthie // J. Sc. Food Agr. — 1999. — Vol. 79, № 7. — P. 1011–1014.
115. Brenna Oreste V. Pagliarini Ella Multivariate analusis of antioxidant power and poliphenolic composition in red vines / Brenna Oreste V. // Journal of Agricultural and Food Chemistry. — 2001. — Vol. 49, № 2. — P. 484.
116. Inhibition in vitro human LDL oxidation by phenolik antioxidants from crapes and vines / Fessendre P.L., Fzankel E.N., Waterhouse A.L., Peley H., German J.B. // J. Ski. Food Agric. — 1996. — Vol. 70, № 1. — P. 51–61.
117. Millar N. J. Antioxidantaktiviti of resveratrol in red wine / Millar N. J., Rice-Evans C. A. // Clinical chemistry. — 1995. — Vol. 41. — P. 1788–1792.
118. Sluis A. A. van der. Activity and concentration of poliphenolik antioxidants in apple juise. Effekt of existing production methods / Sluis A. A. van der, Dekher M, Shrede G., Jongen W. // Journal of Agricultural and Food Chemistry. — 2002. — Vol. 50, № 25. — P. 7211–7219.
119. White wine with red wine-like properties increased extraction of grape skin polyphenols improves the antioxidant capacity of the derived white wine /B. Fuhrman, N. Volkova, A. Suraski, M. Aviram // Journal of Agricultural and Food Chemistry. — 2001. — Vol. 49, № 7. — P. 3164–3168.
120. Сборник международных методов анализа и оценки вин и сусел / пер. с франц. и общая ред. Н. А. Мехузла. — М.: Пищевая пром-сть, 1993. — 320 с.
121. Родопуло А. К. Ароматообразующие вещества винограда и виноградного сока / А. К. Родопуло //Виноделие и виноградарство СССР. — 1987. — № 4. — С. 53–54.
122. Changes in aroma compounds of cherry wines during their biological aging carried out by Saccharomyces cerevisiae races bayanus and canensis / M. B. Cortes, J. Moreno, L. Zea, L. Moyanl, M. Medina // J. agr. Food Chem. — 1998. — Vol. 146, № 6. — P. 2389–2394.
123. Engau S. Estere in beer / S. Engau // Browers Digest. — 1974. — № 11. — P. 40–48.
124. Cutzach I. Study of the formation mechanisms of some volatile compounds during the aging of sweet fortified wines / I. Cutzach, P. Chatonnet, D. Dubourdieu // Journal of Agricultural and Food Chemistry. — 1999. — Vol. 47, № 7. — P. 2837–2846.
125. Рева А. Г. Содержание этиловых эфиров и высших спиртов в виноматериалах в зависимости от условий брожения / А. Г. Рева // Виноделие и виноградарство СССР. — 1978. — № 7. — С. 17–18.
126. Коробкана З. В. Витамины и минеральные вещества плодов и ягод / З. В. Коробкана. — М.: Экономика, 1969. — 152 с.
127. Фельдман А. Л. Влияние минерального состава винограда на активность окислительных ферментов / А. Л. Фельдман, Н. Т. Коримов // Виноделие и виноградарство СССР. — 1967. — № 4. — С. 17–21.
128. Добролюбский О. К. Влияние микроэлементов на виноград и химический состав вина / О. К. Добролюбский, В. Г. Страхов, Т. П. Чазов // Садоводство, виноградарство и виноделие Молдавии. — 1979. — № 9. — С. 47–48.
129. Дульнева И. П. Улучшить качество сока / И. П. Дульнева, Ц. Б. Конусова, Э. И. Гак // Пищевая пром.-сть. — 1988. — № 8. — С. 31.
130. Деметаллизация вин фосфоросодержащими комплесонами / Л. М. Романцева, И. С. Шабловская, Е. Н. Числова, Т. Ю. Андриянова // Виноделие и виноградарство СССР. — 1980. — № 4. — С. 17–18.
131. Хорн Х. Все о меде: производство, получение, экологическая чистота и сбыт/ Хельмут Хорн, Корд Люлльманн; пер. с нем. – М.: АСТ; Астрель, 2007. – 316 с.
132. Продукты переработки плодов и овощей. Методы определения сухих веществ или влаги : ГОСТ 28561-90. — М.: Изд-во стандартов, 1990. — 16 с.
133. Определение содержания сухих веществ по плотности во фруктово-ягодных соках и экстрактах пикнометром (арбитражный метод) : ГОСТ 87562-82. — М.: Изд.-во стандартов, 1982. — 9 с.
134. Глыбин И. П. Автоматические плотномеры и концентратомеры в пищевой промышленности / И. П. Глыбин. — М.: Пищевая промышленность, 1975. — 184 с.
135. Рефрактометрическое определение сухих веществ: ГОСТ 28562-90. — М.: Изд-во стандартов, 1990. — 12 с.
136. Вина. Методы определения относительной плотности: ГОСТ 14136-73. — М.: Изд-во стандартов, 1976. — 4 с.
137. Вина, коньяки и коньячные спирты. Методы определения содержания этилового спирта: ГОСТ 13191-73. — М.: Изд-во стандартов, 1975. — 12 с.
138. Вина и коньяки. Методы определения сахаров: ГОСТ 13192-73. — М.: Изд-во стандартов, 1977. — 13 с.
139. Вина. Методы определения титруемой кислотности: ГОСТ 14252-73. — М.: Изд-во стандартов, 1976. — 4 с.
140. Вина и коньячные спирты. Методы определения содержания летучих кислот : ГОСТ 13193-73. — М.: Изд-во стандартов, 1977. — 7 с.
141. Вина и виноматериалы. Методы определения содержания приведенного экстракта :ГОСТ 14251 – 73. — М.: Изд-во стандартов, 1975. — 4 с.
142. Методы технохимического контроля в виноделии / под ред. Гержиковой В. Г. — Симферополь: Таврида, 2009. — 260 с.
143. Справочник по виноделию / под ред. Малтабора В. М., Шприцмана Э. М. — М.: Пищевая пром-сть, 1973. — 408 с.
144. Лабораторный практикум по курсу «Технология вина» / [Мержаниан А. А., Монастырский В. Ф., Платонов И. Б. др.]. — М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1981. — 216 с.
145. Петров И. К. Технологические измерения и приборы в пищевой промышленности / И. К. Петров. — М.: Пищевая пром-сть, 1973. — 368 с.
146. Короткевич А. В. К определению сахаристости виноградного сусла рефрактометром / А. В. Короткевич // Виноделие и виноградарство СССР. — 1962. — № 2. — С. 25–26.
147. Огородник С. Т. Об определении сахаристости винограда / С. Т. Огородник, Г. В. Серебрянская // Виноделие и виноградарство СССР. — 1976. — № 1. — С. 32–34.
148. Лабораторно-практические занятия по технологии сельскохозяйственных продуктов / В. В. Тугаринов, В. А. Туркир, М. А. Гусев, В. В. Головашенко. — М.: Сельхозгиз, 1955. — 256 с.
149. Парфентьева Т. Л. Определение спирта и экстракта в винах по температуре кипения и удельному весу / Т. Л. Парфентьева // Виноделие и виноградарство СССР. — 1961. — № 4. — С. 7–11.
150. Ниниашвили Г. Д. Метод полуавтоматического контроля спиртуозности вин по двум параметрам / Г. Д. Ниниашвили, Ц. Г. Хмиадашвили // Виноделие и виноградарство СССР. — 1972. — № 5. — С. 29–30.
151. Павленко Н. М. К определению спирта в крепленых винах / Н. М. Павленко, Л. А. Криницын, Л. Г. Владимирова // Виноделие и виноградарство СССР. — 1972. — № 1. — С. 25–26.
152. Фоменко Н. К. Ускоренный рефрактометрический метод определения спирта и экстракта в коньяках / Н. К. Фоменко, А. И. Баранов // Виноделие и виноградарство СССР. — 1961. — № 4. — С. 12–17.
153. Эмме Ф. Диэлектрические измерения для количественного анализа и для определения химической структуры : пер. с нем. / Эмме Ф. — М.: Химия, 1967. — 224 с.
154. Артюнов В. О. Электрические измерительные приборы и измерения / Артюнов В. О. — М.; Л.: Госэнергоиздат, 1958. — 162 с.
155. Берлингер М. А. Электрические измерения, автоматический контроль и регулирование влажности / Берлингер М. А. — М.: Энергия, 1965. — 488 с.
156. Эпштейн С. Л. Измерения характеристик конденсаторов / Эпштейн С. Л. — М.; Л.: Энергия, 1965. — 236 с.
157. Полулях К. С. Электронные измерительные приборы / К. С. Полулях. — Х.: Харьковский. ун-т, 1963. — 312 с.
158. Грохольский А. Л. Измерители добротности – куметры / Грохольский А. Л. — Новороссийск: Наука, 1966. — 260 с.
159. Брандт А. А. Исследование диэлектриков на сверхвысоких частотах / Брандт А. А. — М.: Физматиз, 1963. — 404 с.
160. Тишер Ф. Техника измерения на сверхвысоких частотах /Тишер Ф. — М.: Гос. изд-во физ.-мат. лит-ры, 1963. — 367 с.
161. Романовський І. Я. Дослідження електрофізичних властивостей продуктів харчування / І. Я. Романовський. — К.: Наук. думка, 2002. — 112 с.
162. Богданов С. В. Методика измерения куметром емкости и потерь на высоких частотах / С. В. Богданов // Приборы и техника эксперимента. — 1957. — № 3. — С. 90–93.
163. Нетушил А. В. Инструкция по применению куметра типа КВ-1 для измерения электрических свойств диэлектриков и полупроводников / А. В. Нетушил, В. А. Кудин. — М.: Моск. энерг. ин-т, 1962. — 54 с.
164. Нетушил А. В. О применении схемы куметра для измерения малых добротностей / Нетушил А. В. // Электричество. — 1955. — № 11. — С. 60–62.
165. Романовський І. Я. Електрофізичні методи контролю якості продуктів харчування / Романовський І. Я. — К.: Наукова думка, 1996. — 184 с.
166. Bengtsson N. E. Dielectric properties of foods at 3 GHz as determined by a cavity perturbation technique II Measurements on food materials / Bengtsson N. E., Risman P. O. // Journal of Microwave Power. — 1971. — Vol. 6, № 2. — P. 107.
167. Rzepecka M. A. Method for permittivity Measurement / Rzepecka M. A. // Journal of Microwave Power. — 1973. — Vol. 8, № 1. — P. 3–10.
168. Ohlsson Th. Dielectric Food Data / Ohlsson Th., Bengtsson N. E. // Journal of Microwave Power. —1975. — Vol. 10, № 1. — P. 93–108.
169. Рогов И. А. СВЧ и ИК-нагрев пищевых продуктов / И. А. Рогов, С. В. Некрутман. — М.: Пищевая пром.-сть, 1976. — 212 с.
170. Rzepecka M. A. Permittivity of some Dairy Products / Rzepecka M. A. // Journal of Microwave Power. — 1976. — Vol. 11, № 4. — P. 71–76.
171. Лопатин Б. А. Высокочастотное титрование с многозвенными ячейками / Б. А. Лопатин. — М.: Химия, 1980. — 207 с.
172. Худякова Т. А. Теория и практика кондуктометрического и хронокондуктометрического анализа / Т. А. Худякова, А. П. Крешков. — М.: Химия, 1976. — 304 с.
173. Грилихес М. С. Контактная кондуктометрия / М. С. Грилихес, Б. К. Филановский. — Л.: Химия, 1980. — 135 с.
174. Электропроводность вина / Кишковский З. Н., Кольс О. Р., Мехузла Н. А., Линецкая А. Е. // Садоводство, виноградарство и виноделие Молдавии. — 1975. — № 1. — С. 31–34.
175. Помология: Т. 1: Яблоня / [М. В. Андриенко, Н. М. Артеменко, В. В. Данник и др.]; науч. ред. В. П. Копань. — К.: Урожай, 1992. — 352 с.
176. Помология: Т. 2: Груша и айва / [Р. П. Дрозденко, Е. А. Дуганов, В. И. Сайко и др.]; науч. ред. Р. П. Дрозденко, О. Д. Чиж. — К.: Урожай, 1995. — 224 с.
177. Груша / науч. ред. В. И. Сергеев. — М.: Гос. Изд-во с.–х. лит–ры, 1960. — 536 с.
178. Помология: Т. 4: Слива, вишня, черешня / [Н. И. Туровцев, Л. И. Тараненко, В. В. Павлюк и др.]; науч. ред. В. В. Павлюк. — К.: Урожай, 2004. — 272 с.
179. Колесникова А. Ф. Вишня / А. Ф. Колесникова, А. И. Колесников, В. И. Муханин. — М.: Агропромиздат, 1986. — 238 с.
180. Майоров В. С. О выходах этилового спирта при сбраживании плодово-ягодных соков / В. С. Майоров, В. П. Шашилова // Виноделие и виноградарство СССР. — 1966. — № 1. — С. 16–19.
181. Корабльов І.І. Бджільництво / І.І. Корабльов, І.А. Бабич, С.О. Розов. – К.: Держсільгоспвидав, 1958. – 424 с.
182. Поліщук В.П. Бджільництво / В.П. Поліщук, О.Г. Мегедь. – К.: Вища шк.. Головне вид-во, 1987. – 248 с.
183. Гайворонская З.И. Изменение коллоидных веществ и вязкости сока при созревании и длительном хранении винограда / З. И. Гайворонская // Виноделие и виноградарство СССР. — 1972. — № 3. — С. 28–29.
184. Калдаре И. Г. Плотность и вязкость виноградных вин / Калдаре И. Г., Калдаре Г. А. // Садоводство, виноградарство и виноделие Молдовы. — 1991. — № 4. — С. 22–23.
185. Петров И. К. технологические измерения и приборы в пищевой промышленности / И. К. Петров. — М.: Пищевая пром-сть, 1973. — 368 с.
186. Реометрия пищевого сырья и продуктов: справ. / под ред. Ю. А. Мачихина. — М.: Агропромиздат. — 1990. — 271 с.
187. Кошкин Н. И. Справочник по элементарной физике / Н. И. Кошкин, М. Г. Ширкевич. — М.: Гос. Узд–во физ.-мат. лит–ры, 1962. — 208 с.
188. Физический энциклопедический словарь / [гл. ред. Введенский Б. А., Вул Б. М.]. — М.: Сов. энциклопедия, 1960. — Т. 1. — 664 с.
189. Мержаниан А. А. Физико-химия игристых вин / Мержаниан А. А. — М.: Пищевая пром-сть, 1979. — 272 с.
190. Физический энциклопедический словарь / [гл. ред. Введенский Б. А., Вул Б. М.]. — М.: Сов. энциклопедия, 1965. — Т. 4. — 592 с.
191. Лопатин Б. А. Теоретические основы электрохимических методов анализа / Лопатин Б. А. — М.: Высшая школа, 1975. — 295 с.
192. Побережець І. І. Електроакустичний вимірювальний комплекс експрес-контролю якості рослинних соків: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук / І. І. Побережець; Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України. — К., 2011. — 18 с.
193. Побережець І. І. Контроль якості яблучних соків за їх фізичними властивостями / І. І. Побережець, В. І. Побережець, І. Я. Романовський // Наук. пр. НУХТ. — К., 2005. — № 16. — С. 110–111.
194. Електропровідність рослинних соків [Електронний ресурс] / І. Я. Романовський, Т. І. Романовська, І. І. Побережець, В. І. Побережець // Енергетика і автоматика. — 2009. — № 2. — Режим доступу: С. 1–9.
195 Литовченко О. М. Електропровідність медово-фруктових виноматеріалів та вин / О. М. Литовченко, В. І. Побережець, І. І. Побережець // Наук. пр. НУХТ. — К., 2012. — № 43. — С. 72–77.
196. Полищук В. П. Пчеловодство: справ. пособ. / Полищук В. П., Пилипенко В. П. — К.: Выща школа, 1990. — 312 с.
197. Романовська Т. І. Оцінка якості рослинних соків за фізичними параметрами / Т. І Романовська, І. І. Побережець, Н. О. Дроба // Товари і ринки. — 2010. — № 2. — С. 84–88.
198. Сапронов А. Р. Технология сахарного производства / А. Р. Сапронов. — М.: Агропромиздат, 1986. — 432 с.
199. Сканави Г. И. Физика диэлектриков (область слабых полей) / Г. И. Сканави. — М.: Гостехиздат, 1949. — 500 с.
200. Антропов Л. И. Теоретическая электрохимия / Антропов Л. И. — М.: Высшая школа, 1975. — 568 с.
201. Литовченко А. М. Справочник по плодово-ягодному виноделию / Литовченко А. М. Тюрин С. Т. — Днепропетровск: Сич, 2002.— 508 с.
202. Кишковский З. Н. Технология вина / З. Н. Кишковский, А. А. Мержаниан. — М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1984. — 504 с.
203. Вечер А. С. Рефрактометрическое определение сахара в
шампанских ликерах / А. С. Вечер // Виноделие и виноградарство СССР. — 1957. — № 4. — С. 20–23.
204. Длин А. М. Факторный анализ в производстве / Длин А. М. — М.: Статистика, 1975. — 328 с.
205. Физический практикум / под ред. И. В. Ивероновой. — М.; Л.: Гос. изд-во тех.-теор. лит., 1951. — 616 с.
206. Литовченко О. М. Експрес-метод визначення етилового спирту і загального екстракту в продукції виноробства / О. М. Литовченко, В. І. Побережець // Наук. пр. ОНАХТ. — Одеса, 2011. — Вип. 40, Т. 2. — С. 319–322.
207. Литовченко О. М. К-метод експрес-контролю за бродінням яблучного сусла / О. М. Литовченко, В. І. Побережець, І. І. Побережець // Наук. пр. НУХТ. — К., 2012. — № 42. — С. 112–116.
208. Литовченко О. М. Визначення вмісту спирту і загального екстракту в плодово-ягідних виноматеріалах К-методом / О. М. Литовченко, В. І. Побережець, І. І. Побережець // Харчова промисловість. — 2012. — № 13. — С. 86–89.
209. Основи метрології та електричних вимірювань: підруч. / [Кухарчук В. В., Кучерук В. Ю., Володарський Є. Т., Грабко В. В.]. — Вінниця: ВНТУ, 2012. — 522 с.
210. Технічне діагностування та контроль технічного стану: терміни та визначення: ДСТУ 2389 – 94. — [Чинний від 01.01.95]. — К.: Держстандарт України, 1994. — 24 с.
211. Мозгалевский А. В. Диагностирование электронных систем / А. В. Мозгалевский, В. П. Калявин, Г. Г. Костанди; под. ред. А. В. Мозгалевского. — Л.: Судостроение, 1984. — 240 с.
212. Дунаев Б. Б. Точность измерений при контроле качества / Б. Б. Дунаев. — К.: Техніка, 1981. — 150 с.
213. Дунаев Б. Б. Определение требований к точности измерений в системах контроля / Б. Б. Дунаев // Точность и надежность кибернетических систем. — 1974. — Вып. 2. — С. 90–94.
214. Економіка підприємств харчової промисловості / [за ред. А. О. Заїчковського]. — К.: Урожай, 1998. — 272 с.