Науково-технологічні основи виробництва пилопродукції з урахуванням форми та розмірно-якісної характеристики лісоматеріалів : Научно-технологические основы производства пилопродукции с учетом формы и размеро-качественной характеристики лесоматериалов

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • Науково-технологічні основи виробництва пилопродукції з урахуванням форми та розмірно-якісної характеристики лісоматеріалів
  • Альтернативное название:
  • Научно-технологические основы производства пилопродукции с учетом формы и размеро-качественной характеристики лесоматериалов
  • Кол-во страниц:
  • 431
  • ВУЗ:
  • Національний лісотехнічний університет України
  • Год защиты:
  • 2013
  • Краткое описание:
  • Міністерство освіти і науки України
    Державний вищий навчальний заклад
    Національний лісотехнічний університет України
    На правах рукопису
    Маєвський Володимир Олександрович
    УДК 674.09:674.023
    Науково-технологічні основи виробництва пилопродукції з урахуванням форми та розмірно-якісної характеристики лісоматеріалів
    Спеціальність 05.23.06 - Технологія деревообробки, виготовлення меблів та виробів з деревини
    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    Доктора технічних наук
    Науковий консультант:
    доктор технічних наук, професор
    Максимів Володимир Михайлович





    Зміст
    Зміст 2
    Вступ 7
    Розділ 1. Стан проблеми та її сутність 16
    1.1. Огляд основних проблемних питань деревообробної галузі 16
    1.2. Аналіз способів оцінювання розмірно-якісної характеристики колод 24
    1.3. Математичне моделювання форми колод у технології лісопиляння 32
    1.4. Аналіз основних робіт з моделювання розпилювання колод на пилопродукцію 34
    1.5. Аналіз прогнозування балансу деревинної сировини та оптимізації розпилювання колод 39
    1.5.1. Аналіз прогнозування балансу деревинної сировини 39
    1.5.2. Аналіз оптимізації розпилювання колод 41
    1.6. Висновки до розділу 46
    Розділ 2. Моделювання колод з урахуванням їх форми та наявних зовнішніх сучків. Визначення розмірів та розміщення зовнішніх сучків колоди на пилопродукції 48
    2.1. Розроблення математичної моделі колоди з урахуванням її форми 48
    2.2. Модифікація математичної моделі колоди з урахуванням її форми та явних локальних вад на поверхні колоди 57
    2.3. Ідентифікація простої кривизни лісоматеріалу (колоди) та моделювання його поперечного розпилювання 63
    2.4. Ідентифікація складної кривизни лісоматеріалу (колоди) та моделювання його поперечного розпилювання 76
    2.5. Методика визначення розмірів та розміщення зовнішніх сучків колоди, що сягають її серцевини, на пилопродукції залежно від варіанта розпилювання колоди 86
    2.6. Висновки до розділу 113
    Розділ 3. Моделювання розпилювання колод з урахуванням їх форми на пилопродукцію 115
    3.1. Теоретичні та прикладні аспекти моделювання розпилювання колод з урахуванням їх форми на пилопродукцію 115
    3.2. Моделювання розпилювання колод з урахуванням їх форми на пилопродукцію розвальним способом 118
    3.3. Моделювання розпилювання колод з урахуванням їх форми на пилопродукцію брусо-розвальним способом 130
    3.4. Моделювання розпилювання колод з урахуванням їх форми на пилопродукцію розвально-сегментним способом 140
    3.5. Моделювання розпилювання колод з урахуванням їх форми на пилопродукцію (радіальні пиломатеріали) секторним способом 148
    3.6. Моделювання розпилювання колод з урахуванням їх форми на пилопродукцію (тангенціальні пиломатеріали) секторним способом 158
    3.7. Моделювання розпилювання колод з урахуванням їх форми на пилопродукцію розвальним способом паралельно твірним колод 166
    3.8. Моделювання розпилювання колод з урахуванням їх форми на пилопродукцію розвальним способом під кутом до ЛРВ колод 176
    3.9. Методика теоретичного прогнозування U та O-подібної текстури на пласті пилопродукції, випиляній під кутом до ЛРВ колоди 188
    3.10. Висновки до розділу 193
    Розділ 4. Розроблення методики визначення ширини робочої зони охоплення колоди, бруса, сегмента і сектора та розміщення схеми розпилювання на ній. Моделювання розрахунку балансу деревинної сировини за розпилювання колод на пилопродукцію з урахуванням їх форми 195
    4.1. Методика визначення ширини робочої зони охоплення схемою розпилювання колоди, сегмента та сектора з урахуванням їх форми 195
    4.2. Моделювання варіантів розміщення схеми розпилювання на робочій зоні охоплення колоди, бруса, сегмента та сектора з урахуванням їх форми 207
    4.3. Моделювання балансу деревинної сировини за розпилювання колоди на пилопродукцію з урахуванням їх форми 224
    4.4. Висновки до розділу 240
    Розділ 5. Оптимізація розпилювання колод на пилопродукцію з урахуванням форми та розмірно-якісної характеристики лісоматеріалів 243
    5.1. Розроблення нечіткої експертної системи підтримки прийняття рішень щодо вибору поточної квазіоптимальної схеми розпилювання колод на пилопродукцію 244
    5.2. Розроблення програмного забезпечення для моделювання колоди з урахуванням форми і зовнішніх сучків та імітаційного розпилювання її моделі на пилопродукцію 259
    5.3. Висновки до розділу 263
    Розділ 6. Методика проведення експериментальних досліджень та опрацювання їх результатів 265
    6.1. Розроблення методики визначення розмірно-якісних характеристик лісоматеріалів і пилопродукції та об’єму кускових відходів 265
    6.2. Розроблення методики розпилювання лісоматеріалів на пилопродукцію у виробничих умовах 269
    6.3. Розроблення методики встановлення основних фізико-механічних характеристик деревини, випиляної під кутом до осі колоди 270
    6.4. Розроблення методики перевірки ефективності використання розробленої нечіткої експертної системи підтримки прийняття поточних квазіоптимальних рішень у процесі розпилювання колод на пиломатеріали у виробничих умовах 274
    6.5. Статистична обробка результатів експериментальних досліджень 275
    Розділ 7. Результати експериментальних досліджень, їх аналіз та узагальнення рекомендацій виробництву 277
    7.1. Побудова моделей реальних колод для їх імітаційного розпилювання на пилопродукцію 277
    7.1.1. Особливості побудови моделей реальних колод 277
    7.1.2. Побудова моделей реальних колод з урахуванням їх розмірів, форми та наявних вад у комп’ютерній програмі SolidWorks 278
    7.2. Результати експериментального та імітаційного розпилювань колод для прогнозування об’ємного та сортового виходів пиломатеріалів 281
    7.2.1. Особливості організації експериментального та імітаційного розпилювань колод 281
    7.2.2. Результати експериментального розпилювання колод розвальним способом та їх порівняння з результатами імітаційного розпилювання для різних варіантів представлення форми колод 284
    7.2.3. Результати імітаційного розпилювання колод розвальним і розвально-сегментним способами для різних кутів повороту (базування) колод навколо їх ЛРВ 286
    7.2.4. Результати експериментального розпилювання колод розвальним способом та порівняння з результатами їх імітаційного розпилювання для різних варіантів розміщення схеми розпилювання на ширині робочої зони охоплення колоди 290
    7.2.5. Результати імітаційного розпилювання колод розвальним способом для різних схем розпилювання 293
    7.2.6. Результати експериментального та імітаційного розпилювань колод для прогнозування сортового виходу пиломатеріалів 295
    7.3. Розпилювання колод на пилопродукцію у виробничих умовах 298
    7.3.1. Експериментальні дослідження з визначення виходу пилопродукції у виробничих умовах для технологічних потоків на базі пилорам 298
    7.3.2. Експериментальні дослідження з визначення виходу пилопродукції у виробничих умовах для технологічних потоків на базі стрічкопилкового обладнання 299
    7.3.3. Експериментальні дослідження з визначення виходу пилопродукції для різних способів розпилювання колод паралельно їх осі у виробничих умовах 301
    7.3.4. Аналіз результатів експериментальних досліджень. Порівняння результатів теоретичних розрахунків з експериментальними даними 303
    7.3.5. Експериментальні дослідження з визначення виходу пилопродукції за розпилювання колод паралельно твірним у виробничих умовах 312
    7.3.6. Експериментальні дослідження з підтвердження технологічної можливості розпилювання колод під кутом до їх ЛРВ на пилопродукцію з U- та O-подібною текстурою деревини 315
    7.3.7. Порівняння результатів теоретичних розрахунків моделювання U- та O-подібної текстури деревини на пилопродукції, випиляній під кутом до осі колоди з експериментальними даними. 320
    7.3.8. Результати експериментальних досліджень основних фізико-механічних характеристик деревини, випиляної під кутом до осі колоди 321
    7.4. Результати перевірки ефективності використання розробленої нечіткої експертної системи прийняття поточних квазіоптимальних рішень у процесі розпилювання колод на пиломатеріали у виробничих умовах 332
    7.5. Висновки до розділу та узагальнення рекомендацій виробництву 336
    Висновки 340
    Список використаних джерел 346
    Додатки 386





    Вступ
    Ак¬ту¬аль¬ність те¬ми. Од¬нією із гло¬баль¬них сві¬то¬вих проб¬лем сього¬ден¬ня є об¬ме¬же¬ність за¬па¬сів і знач¬не зрос¬тан¬ня вар¬тос¬ті си¬ро¬вин¬них та енер¬ге¬тич¬них ре¬сур¬сів, що зу¬мов¬лює не¬об¬хід¬ність ра¬ці¬ональ¬но¬го під¬хо¬ду до їх ви¬ко¬рис¬тан¬ня. А¬дже тіль¬ки та¬кий шлях є ефек¬тив¬ним для ре¬алі¬за¬ції ос¬нов¬них зав¬дань і заходів, спря¬мо-ва¬них на ви¬рі¬шен¬ня найваж¬ли¬ві¬ших проб¬лем роз¬вит¬ку дер¬жа¬ви та ок¬ре¬мих га¬лу¬зей про¬мис¬ло¬вос¬ті, зок¬ре¬ма й де¬ре¬во¬об¬роб¬ної га¬лу¬зі.
    Найбільш ре¬сур¬со¬зат¬рат¬ною ста¬дією ви¬роб¬ництв де¬ре¬во¬об¬роб¬ної га¬лу¬зі, у яких пе¬ред¬ба¬че¬на ре¬алі¬за¬ція тех-но¬ло¬гіч¬но¬го про¬це¬су ви¬роб¬ниц¬тва пилопродукції, є його пер¬вин¬на ста¬дія – роз¬пи¬лю¬ван¬ня лі¬со¬ма¬те¬рі¬алів (ко-лод). Проб¬ле¬ма ре¬сур¬со¬зат¬рат¬нос¬ті си¬ро¬ви¬ни у тех¬но¬ло¬гіч¬но¬му про¬це¬сі ви¬роб¬ниц¬тва пи¬лоп¬ро¬дук¬ції в ос¬нов-но¬му спри¬чи¬не¬на нев¬ра¬ху¬ван¬ням фор¬ми і роз¬мір¬но-якісної ха¬рак¬те¬рис¬ти¬ки лі¬со¬ма¬те¬рі¬алів та ви¬ко¬рис¬тан¬ням не¬ефек¬тив¬ної у виробни¬чих умо¬вах оп¬ти¬мі¬за¬ції пла¬ну роз¬пи¬лю¬ван¬ня, що приз¬во¬дить до значних пе¬ре¬вит¬рат си¬ро¬ви¬ни на ви¬ко¬нан¬ня спе¬ци¬фі¬ка¬ції пи¬лоп¬ро¬дук¬ції. То¬му ду¬же важ¬ли¬вим є роз¬роб¬лен¬ня на¬уко¬во-тех¬но¬ло-гіч¬них ос¬нов ви¬роб¬ниц¬тва пилоп¬ро¬дук¬ції з ура¬ху¬ван¬ням фор¬ми і роз¬мір¬но-якіс¬ної ха¬рак¬те¬рис¬ти¬ки лісомате-рі¬алів. Без роз¬роб¬лен¬ня та¬кої на¬уко¬вої ба¬зи та ре¬алі¬за¬ції оп¬ти¬мі¬за¬ції пла¬ну роз¬пи¬лю¬ван¬ня в умо¬вах ап¬рі¬ор-ної не¬виз¬на¬че¬нос¬ті не¬мож¬ли¬во на¬уко¬во¬обґрун¬то¬ва¬но виб¬ра¬ти ра¬ці¬ональ¬ні рі¬шен¬ня у тех¬но¬ло¬гіч¬но¬му про¬це-сі виробниц¬тва пи¬лоп¬ро¬дук¬ції.
    Іс¬ну¬ючий рі¬вень знань про ре¬алі¬за¬цію тех¬но¬ло¬гіч¬но¬го про¬це¬су ви¬роб¬ниц¬тва пи¬лоп¬ро¬дук¬ції з ура¬ху¬ван¬ням фор¬ми та роз¬мір¬но-якіс¬ної ха¬рак¬те¬рис¬ти¬ки лісомате¬рі¬алів, вста¬нов¬ле¬ний за ре¬зуль¬та¬та¬ми дос¬лі¬джень віт¬чиз-ня¬них та закордон¬них на¬уков¬ців, свід¬чить, що пос¬тав¬ле¬на проб¬ле¬ма не є пов¬ніс¬тю вирішеною.
    Та¬ким чи¬ном, мож¬на ствер¬джу¬ва¬ти, що дос¬лі¬джен¬ня спря¬мо¬ва¬ні на вирішен¬ня пи¬тань, пов'яза¬них з ре¬алі¬за-цією тех¬но¬ло¬гіч¬но¬го про¬це¬су ви¬роб¬ниц¬тва пи¬лоп¬ро¬дук¬ції з ура¬ху¬ван¬ням фор¬ми та роз¬мір¬но-якіс¬ної ха¬рак¬те-рис¬ти¬ки лісома¬те¬рі¬алів, є ак¬ту¬аль¬ни¬ми і ма¬ють не тіль¬ки на¬уко¬во-прак¬тич¬ну цін¬ність, але й важ¬ли¬ве гос¬по-дарсь¬ке зна¬чен¬ня. Ре¬зуль¬та¬ти цих дос¬лі¬джень да¬ють змо¬гу мо¬де¬лю¬ва¬ти про¬це¬си роз¬пи¬лю¬ван¬ня ко¬лод та прог¬но¬зу¬ва¬ти ви¬хід пи¬лоп¬ро¬дук¬ції, її роз¬мі¬ри, якість і фор¬му, ще до про¬це¬су фак¬тич¬но¬го роз¬пи¬лю¬ван¬ня, а та-кож ви¬ко¬рис¬та¬ти от¬ри¬ма¬ні ре¬зуль¬та¬ти для роз¬роб¬лен¬ня но¬вих або удос¬ко¬на¬лен¬ня відо¬мих тех¬но¬ло¬гіч¬них про¬це¬сів ви¬роб¬ниц¬тва пи¬лоп¬ро¬дук¬ції. Та¬кож ак¬ту¬аль¬ним є от¬ри¬ман¬ня та дос¬лі¬джен¬ня но¬во¬го ви¬ду пи¬лоп¬ро-дук¬ції з ори¬гі¬наль¬ною (U- та О-по¬діб¬ною) тек¬сту¬рою де¬ре¬ви¬ни, яка уріз¬но¬ма¬ніт¬нить ес¬те¬тич¬ність та ексклюзив¬ність ви¬ро¬бів з де¬ре¬ви¬ни.
    Зв'язок ро¬бо¬ти з на¬уко¬ви¬ми прог¬ра¬ма¬ми, пла¬на¬ми, те¬ма¬ми. Ди¬сер¬та¬ційна ро¬бо¬та пов'яза¬на з на¬уко¬вим нап¬ря¬мом НЛТУ Ук¬ра¬їни "Роз¬роб¬лен¬ня те¬оре¬тич¬них ос¬нов ство¬рен¬ня енер¬го¬ощад¬них і еко¬ло¬го¬без¬печ¬них тех¬но¬ло¬гій де¬ре¬во¬об¬роб¬ки, мо¬де¬лю¬ван¬ня тех¬но¬ло¬гіч¬них про¬це¬сів, ма¬те¬рі¬алів і кон¬ку¬рен¬тоз¬дат¬них конструк¬цій ви¬ро¬бів з де¬ре¬ви¬ни су¬час¬но¬го ди¬зайну", від¬по¬ві¬дає ос¬нов¬но¬му напрям¬ку на¬уко¬вої ді¬яль¬нос¬ті ка-фед¬ри тех¬но¬ло¬гій лі¬со¬пи¬лян¬ня, сто¬ляр¬них і дерев'яних бу¬ді¬вель¬них ви¬ро¬бів НЛТУ Ук¬ра¬їни, а та¬кож є скла-до¬вою частиною на¬уко¬во-дос¬лід¬них ро¬біт, що ви¬ко¬на¬ні в НЛТУ Ук¬ра¬їни: "Вив¬чи¬ти та про¬вес¬ти обґрун¬ту-ван¬ня ефек¬тив¬них спо¬со¬бів роз¬пи¬лю¬ван¬ня круг¬лих лісоматері¬алів та струк¬ту¬ри тех¬но¬ло¬гіч¬них по¬то¬ків на ба-зі стріч¬ко¬пиль¬но¬го обладнання" (2004–2005 рр., ГД №08.18-08-04, № держ. реєстр. 0104U005509, ди¬сер¬тант – відповідаль¬ний ви¬ко¬на¬вець); "Роз¬роб¬лен¬ня ре¬сур¬соз¬бе¬рі¬га¬ючих тех¬но¬ло¬гій ви¬го¬тов¬лен¬ня ви¬ро¬бів з де¬ре¬ви-ни із вра¬ху¬ван¬ням її мак¬рос¬ко¬піч¬них оз¬нак" (2006–2008 рр., ДБ №08.24-08-06, № дер¬жреєстр. 0105U009086, дисертант – від¬по¬ві¬даль¬ний ви¬ко¬на¬вець); "Дос¬лі¬джен¬ня та роз¬роб¬ка ресурсозбері¬га¬ючих тех¬но¬ло¬гій ви¬ко-рис¬тан¬ня де¬ре¬ви¬ни" (2007–2008 рр., ГД №08.19-17-07, № держреєстр. 0107U008205, ди¬сер¬тант – від¬по¬ві-даль¬ний ви¬ко¬на¬вець); "Роз¬роб¬ка ре¬сур¬со¬ощад¬них та еко¬ло¬го¬без¬печ¬них тех¬но¬ло¬гій ви¬го¬тов¬лен¬ня клеєних щи¬тів з де¬ре¬ви¬ни" (2009–2010 рр., ГД №08.19-11-09, № дер¬жреєстр. 0109U005726, дисертант – від¬по¬ві¬даль-ний ви¬ко¬на¬вець); "Роз¬ро¬би¬ти нор¬ма¬ти¬ви вит¬рат си¬ро¬ви¬ни на ви¬роб¬ниц¬тво стру¬га¬но¬го шпо¬ну" (2001–2002 рр., ГД №08.22-04-01, № держ. реєстр. 0101U008002, ди¬сер¬тант – ви¬ко¬на¬вець роз¬ді¬лів); "Роз¬ви¬ток те¬орії еколого-енер¬го¬ощад¬но¬го об¬роб¬лен¬ня де¬ре¬ви¬ни та ви¬роб¬ниц¬тва меб¬лів" (2003–2005 рр., ДБ 16.08-07-2003, № держ. реєстр. 0103U000083, ди¬сер¬тант – ви¬ко¬на¬вець роз¬ді¬лів); "Роз¬ро¬би¬ти на¬уко¬во-об¬грун¬то¬ва¬ні нор¬ма¬ти¬ви вит¬рат де¬ре¬ви¬ни у вироб¬ниц¬тві пи¬ло¬ма¬те¬рі¬алів" (2005–2006 рр., ГД №08.22-08-05, № держ. реєстр. 0105U004468, ди¬сер¬тант – ви¬ко¬на¬вець роз¬ді¬лів).
    Ме¬та і зав¬дан¬ня дос¬лі¬джен¬ня. Ме¬тою дос¬лі¬джен¬ня є роз¬роб¬лен¬ня на¬уко¬во-тех¬но¬ло¬гіч¬них ос¬нов ви¬роб¬ниц-тва пи¬лоп¬ро¬дук¬ції, які скла¬да¬ють на¬уко¬ву ба¬зу для ви¬бо¬ру ра¬ці¬ональ¬них рі¬шень у тех¬но¬ло¬гіч¬но¬му про¬це¬сі ви¬роб¬ниц¬тва пилопро¬дук¬ції зав¬дя¬ки вра¬ху¬ван¬ню фор¬ми та роз¬мір¬но-якіс¬ної ха¬рак¬те¬рис¬ти¬ки ко¬лод і оп¬ти¬мі-за¬ції пла¬ну їх роз¬пи¬лю¬ван¬ня. Для до¬сяг¬нен¬ня вка¬за¬ної ме¬ти необхід¬но ви¬рі¬ши¬ти та¬кі ос¬нов¬ні зав¬дан¬ня:
    – роз¬ро¬би¬ти ма¬те¬ма¬тич¬ну мо¬дель ко¬ло¬ди з ура¬ху¬ван¬ням її фор¬ми;
    – здійсни¬ти іден¬ти¬фі¬ка¬цію кри¬виз¬ни лі¬со¬ма¬те¬рі¬алу (ко¬ло¬ди) та мо¬де¬лю¬ван¬ня його по¬пе¬реч¬но¬го по¬ді¬лу на ок¬ре¬мі до¬пус¬ти¬мі фраг¬мен¬ти;
    – здійсни¬ти мо¬де¬лю¬ван¬ня зов¬ніш¬ніх суч¬ків ко¬ло¬ди та роз¬ро¬би¬ти ме¬то¬ди¬ку виз¬на¬чен¬ня їх роз¬мі¬щен¬ня на пи¬лоп¬ро¬дук¬ції за¬леж¬но від ва¬рі¬ан¬та розпилюван¬ня ко¬ло¬ди;
    – роз¬ро¬би¬ти ма¬те¬ма¬тич¬ну мо¬дель роз¬пи¬лю¬ван¬ня ко¬лод на пи¬лоп¬ро¬дук¬цію основ¬ни¬ми про¬мис¬ло¬ви¬ми спо¬со¬ба¬ми з ура¬ху¬ван¬ням фор¬ми ко¬лод та їх обер¬тан¬ня нав¬ко¬ло своєї осі за роз¬пи¬лю¬ван¬ня на ко¬ло¬до-пи¬ляль¬но¬му обладнан¬ні з вер¬ти¬каль¬ним або го¬ри¬зон¬таль¬ним роз¬мі¬щен¬ням рі¬заль¬но¬го інстру¬мен¬та;
    – зап¬ро¬по¬ну¬ва¬ти спо¬сіб роз¬пи¬лю¬ван¬ня ко¬лод на пи¬лоп¬ро¬дук¬цію з U- та O-подібною тек¬сту¬рою де¬ре-ви¬ни та до¬пов¬ни¬ти роз¬роб¬ле¬ну ма¬те¬ма¬тич¬ну мо¬дель роз¬пи¬лю¬ван¬ня ко¬лод на пи¬лоп¬ро¬дук¬цію ос¬нов¬ни-ми про¬мис¬ло¬ви¬ми спо¬со¬ба¬ми з ура¬ху¬ван¬ням особ¬ли¬вос¬тей роз¬пи¬лю¬ван¬ня ко¬лод під ку¬том до їх осі;
    – роз¬ро¬би¬ти ме¬то¬ди¬ку те¬оре¬тич¬но¬го прог¬но¬зу¬ван¬ня U- та O-по¬діб¬ної тек¬сту¬ри де¬ре¬ви¬ни;
    – роз¬ро¬би¬ти ме¬то¬ди¬ку виз¬на¬чен¬ня ши¬ри¬ни ро¬бо¬чої зо¬ни охоп¬лен¬ня ко¬ло¬ди, бру¬са, сег¬мен¬та і сек¬то¬ра та роз¬мі¬щен¬ня схем роз¬пи¬лю¬ван¬ня на ній з урахуван¬ням фор¬ми ко¬ло¬ди та її обер¬тан¬ня нав¬ко¬ло своєї осі;
    – встановити залежність об'ємного та сортового виходів пиломатеріалів від кута повороту (базування) колоди і величини зміщення схеми розпилювання відносно ЛРВ колоди;
    – роз¬ро¬би¬ти ма¬те¬ма¬тич¬ну мо¬дель роз¬ра¬хун¬ку ба¬лан¬су де¬ре¬вин¬ної си¬ро¬ви¬ни за роз¬пи¬лю¬ван¬ня ко¬лод на пи¬лоп¬ро¬дук¬цію з ура¬ху¬ван¬ням їх фор¬ми і зовніш¬ніх вад;
    – про¬вес¬ти ек¬спе¬ри¬мен¬таль¬ні дос¬лі¬джен¬ня для виз¬на¬чен¬ня фор¬ми та роз¬мір¬но-якіс¬них ха¬рак¬те¬рис¬тик ко¬лод і пи¬лоп¬ро¬дук¬ції, ви¬пи¬ля¬ної ос¬нов¬ни¬ми промис¬ло¬ви¬ми спо¬со¬ба¬ми, та роз¬ра¬хун¬ку ба¬лан¬су де¬ре-вин¬ної си¬ро¬ви¬ни;
    – ек¬спе¬ри¬мен¬таль¬но під¬твер¬ди¬ти тех¬но¬ло¬гіч¬ну мож¬ли¬вість роз¬пи¬лю¬ван¬ня колод під ку¬том до їх осі, виз-на¬чи¬ти ос¬нов¬ні фі¬зи¬ко-ме¬ха¬ніч¬ні влас¬ти¬вос¬ті от¬ри¬ма¬ної де¬ре¬ви¬ни та ок¬рес¬ли¬ти нап¬ря¬ми ви¬ко¬рис¬тан¬ня пи¬лоп¬ро¬дук¬ції з U- та O-по¬діб¬ною тек¬сту¬рою де¬ре¬ви¬ни;
    – роз¬ро¬би¬ти не¬чіт¬ку ек¬спер¬тну сис¬те¬му під¬трим¬ки прийнят¬тя рі¬шень що¬до ви¬бо¬ру по¬точ¬ної ква¬зі¬оп¬ти-маль¬ної схе¬ми роз¬пи¬лю¬ван¬ня ко¬лод на пилопродук¬цію та під¬твер¬ди¬ти її ефек¬тив¬ність у ви¬роб¬ни¬чих умо¬вах;
    – роз¬ро¬би¬ти прог¬рам¬не за¬без¬пе¬чен¬ня для мо¬де¬лю¬ван¬ня фор¬ми ко¬лод з урахуван¬ням зов¬ніш¬ніх вад та роз¬пи¬лю¬ван¬ня от¬ри¬ма¬них мо¬де¬лей ко¬лод на пилоп¬ро¬дук¬цію з оп¬ти¬мі¬за¬цією пла¬ну роз¬пи¬лю¬ван¬ня;
    – роз¬ро¬би¬ти ре¬ко¬мен¬да¬ції для впро¬ва¬джен¬ня от¬ри¬ма¬них ре¬зуль¬та¬тів у виробниц¬тво.
    Об'єкт дос¬лі¬джен¬ня – тех¬но¬ло¬гіч¬ний про¬цес ви¬роб¬ниц¬тва пи¬лоп¬ро¬дук¬ції.
    Пред¬мет дос¬лі¬джен¬ня – роз¬роб¬лен¬ня мо¬де¬лей прог¬но¬зу¬ван¬ня ви¬хо¬ду пилоп¬ро¬дук¬ції, її роз¬мі¬рів, якос¬ті і фор¬ми та прийнят¬тя ра¬ці¬ональ¬них рі¬шень у тех¬но¬ло¬гіч¬но¬му про¬це¬сі ви¬роб¬ниц¬тва пи¬лоп¬ро¬дук¬ції з ура¬ху¬ван-ням фор¬ми і розмір¬но-якіс¬ної ха¬рак¬те¬рис¬ти¬ки ко¬лод.
    Ме¬то¬ди дос¬лі¬джен¬ня. Те¬оре¬тич¬ні та ек¬спе¬ри¬мен¬таль¬ні дос¬лі¬джен¬ня здійсню¬ва¬ли із зас¬то¬су¬ван¬ням сис¬тем-но¬го під¬хо¬ду і ви¬ко¬рис¬тан¬ням комп'ютер¬ної тех¬ні¬ки та прог¬рам¬но¬го за¬без¬пе¬чен¬ня. У ди¬сер¬та¬ційній ро¬бо¬ті ви¬ко¬рис¬та¬но та¬кі ме¬то¬ди: ма¬те¬ма¬тич¬ної ста¬тис¬ти¬ки – для виз¬на¬чен¬ня роз¬мір¬но-якіс¬них характерис¬тик ко¬лод і пи¬лоп¬ро¬дук¬ції та об¬роб¬ки ре¬зуль¬та¬тів дос¬лі¬джень; експери¬мен¬таль¬ні ме¬то¬ди – для виз¬на¬чен¬ня ви¬хо¬ду пи-лоп¬ро¬дук¬ції та ба¬лан¬су де¬ре¬вин¬ної си¬ро¬ви¬ни, дос¬лі¬джен¬ня тек¬сту¬ри де¬ре¬ви¬ни; твер¬до¬тіль¬но¬го моделюван¬ня – для по¬бу¬до¬ви мо¬де¬лей ре¬аль¬них ко¬лод; ма¬те¬ма¬тич¬но¬го моделюван¬ня та чис¬ло¬ві ме¬то¬ди – для роз¬роб¬лен¬ня та ре¬алі¬за¬ції ма¬те¬ма¬тич¬них мо¬де¬лей роз¬пи¬лю¬ван¬ня ко¬лод з ура¬ху¬ван¬ням їх фор¬ми і зов¬ніш¬ніх вад на пилопро¬дук¬цію; те¬орії не¬чіт¬ких мно¬жин – для роз¬роб¬лен¬ня не¬чіт¬кої ек¬спер¬тної сис¬те¬ми під¬трим¬ки прийнят¬тя рі¬шень що¬до ви¬бо¬ру по¬точ¬ної ква¬зі¬оп¬ти¬маль¬ної схе¬ми роз¬пи¬лю¬ван¬ня ко¬лод на пи¬лоп¬ро¬дук¬цію.
    На¬уко¬ва но¬виз¬на одер¬жа¬них ре¬зуль¬та¬тів
    Роз¬роб¬ле¬но но¬ву ма¬те¬ма¬тич¬ну мо¬дель ко¬ло¬ди з ура¬ху¬ван¬ням її фор¬ми у виг¬ля¬ді на¬бо¬ру 2D ска¬нів, от¬ри¬ма-них за ре¬зуль¬та¬та¬ми ска¬ну¬ван¬ня по¬пе¬реч¬них пе¬ре¬ти¬нів ко¬ло¬ди за її дов¬жи¬ною та опи¬са¬них час¬тин¬ною су-мою три¬го¬но¬мет¬рич¬но¬го ря¬ду Фур'є. Ма¬те¬ма¬тич¬на мо¬дель ура¬хо¬вує мо¬ди¬фі¬ка¬цію 2D ска¬нів для ко¬лод з яв-ни¬ми ло¬каль¬ни¬ми ва¬да¬ми на по¬вер¬хні ко¬лод та мож¬ли¬ве змі¬щен¬ня лі¬нійної рег¬ре¬сійної осі ко¬ло¬ди від¬нос¬но осі ска¬ну¬ван¬ня.
    Удос¬ко¬на¬ле¬но ме¬то¬ди¬ку виз¬на¬чен¬ня ви¬ду кри¬виз¬ни та ефек¬тив¬но¬го попереч¬но¬го по¬ді¬лу лі¬со¬ма¬те¬рі¬алу (ко¬ло-ди) на до¬пус¬ти¬мі фраг¬мен¬ти з ме¬тою усу¬нен¬ня не¬до¬пус¬ти¬мої кри¬виз¬ни.
    У рам¬ках роз¬ви¬не¬но¬го те¬оре¬тич¬но¬го під¬хо¬ду до мо¬де¬лю¬ван¬ня зов¬ніш¬ніх суч¬ків, що ся¬га¬ють сер¬це¬ви¬ни ко¬ло-ди, роз¬роб¬ле¬но ме¬то¬ди¬ку виз¬на¬чен¬ня роз¬мі¬рів та роз¬мі¬щен¬ня та¬ких суч¬ків на пи¬лоп¬ро¬дук¬ції. Роз¬роб¬ле¬на ме-то¬ди¬ка дає змо¬гу ефек¬тив¬но прог¬но¬зу¬ва¬ти якіс¬ні ха¬рак¬те¬рис¬ти¬ки пи¬лоп¬ро¬дук¬ції, які зде¬біль¬шо¬го виз¬на¬ча-ють¬ся суч¬ка¬ми.
    Впер¬ше роз¬роб¬ле¬но ма¬те¬ма¬тич¬ну мо¬дель роз¬пи¬лю¬ван¬ня ко¬лод на пилопродук¬цію з ура¬ху¬ван¬ням їх фор¬ми та обер¬тан¬ня нав¬ко¬ло їх лі¬нійної регресійної осі на за¬да¬ний кут за роз¬пи¬лю¬ван¬ня на ко¬ло¬до¬пи¬ляль¬но¬му об-лад¬нан¬ні з вер¬ти¬каль¬ним або го¬ри¬зон¬таль¬ним роз¬мі¬щен¬ням рі¬заль¬но¬го інстру¬мен¬та. Розроб¬ле¬на мо¬дель пе-ред¬ба¬чає роз¬ра¬ху¬нок схем роз¬пи¬лю¬ван¬ня для ос¬нов¬них про¬мис¬ло¬вих спо¬со¬бів па¬ра¬лель¬но лі¬нійній рег¬ре-сійній осі ко¬лод та роз¬валь¬но¬го спо¬со¬бу па¬ра¬лель¬но твір¬ним ко¬лод і під ку¬том до їх лі¬нійної рег¬ре¬сійної осі.
    Вста¬нов¬ле¬но, що за¬леж¬ність об’ємно¬го та сор¬то¬во¬го ви¬хо¬дів пи¬ло¬ма¬те¬рі¬алів від ку¬та по¬во¬ро¬ту (ба¬зу¬ван¬ня) ко¬ло¬ди і ве¬ли¬чи¬ни змі¬щен¬ня схе¬ми роз¬пи¬лю¬ван¬ня від¬нос¬но ЛРВ ко¬ло¬ди має сто¬хас¬тич¬ний ха¬рак¬тер, зу¬мов-ле¬ний впли¬вом фор¬ми і роз¬мір¬но-якіс¬ної ха¬рак¬те¬рис¬ти¬ки ко¬лод, прийня¬тої схе¬ми роз¬пи¬лю¬ван¬ня та почат¬ко-во¬го ба¬зу¬ван¬ня ко¬лод.
    Роз¬роб¬ле¬но ме¬то¬ди¬ку те¬оре¬тич¬но¬го прог¬но¬зу¬ван¬ня U- та O-по¬діб¬ної тексту¬ри де¬ре¬ви¬ни, ви¬ко¬рис¬та¬ну для ство¬рен¬ня но¬вої тех¬но¬ло¬гії ви¬роб¬ниц¬тва пи¬лоп¬ро¬дук¬ції з U- та O-по¬діб¬ною тек¬сту¬рою де¬ре¬ви¬ни, що пе¬ред-ба¬чає розпилю¬ван¬ня ко¬лод під ку¬том до їх лі¬нійної рег¬ре¬сійної осі.
    Роз¬роб¬ле¬но но¬ві ме¬то¬ди¬ки виз¬на¬чен¬ня ши¬ри¬ни ро¬бо¬чої зо¬ни охоп¬лен¬ня коло¬ди, бру¬са, сег¬мен¬та і сек¬то¬ра (за роз¬пи¬лю¬ван¬ня на ра¬ді¬аль¬ні і тан¬ген¬ці¬аль¬ні пи¬ло¬ма¬те¬рі¬али) та роз¬мі¬щен¬ня схе¬ми роз¬пи¬лю¬ван¬ня на ній з ура-ху¬ван¬ням фор¬ми ко¬ло¬ди та її обер¬тан¬ня нав¬ко¬ло своєї осі. Во¬ни да¬ють змо¬гу ефек¬тив¬но прогнозу¬ва¬ти різ¬ні ва¬рі¬ан¬ти роз¬мі¬щен¬ня схе¬ми роз¬пи¬лю¬ван¬ня у ро¬бо¬чій зо¬ні охоп¬лен¬ня та ви¬би¬ра¬ти се¬ред них ра¬ці¬ональ¬ний.
    Удос¬ко¬на¬ле¬но ма¬те¬ма¬тич¬ну мо¬дель роз¬ра¬хун¬ку ба¬лан¬су де¬ре¬вин¬ної си¬ро¬ви¬ни за роз¬пи¬лю¬ван¬ня ко¬лод на пи¬лоп¬ро¬дук¬цію з ура¬ху¬ван¬ням їх фор¬ми і зов¬ніш¬ніх вад. Ре¬алі¬за¬ція цієї мо¬де¬лі дає змо¬гу здійсни¬ти ефек¬тив¬не прог¬но¬зу¬ван¬ня розподі¬лу пи¬лов¬ної си¬ро¬ви¬ни піс¬ля її роз¬пи¬лю¬ван¬ня за ви¬да¬ми пи¬лоп¬ро¬дук¬ції, від¬хо¬дів і втрат.
    Впер¬ше для оп¬ти¬мі¬за¬ції роз¬пи¬лю¬ван¬ня ко¬лод на пи¬лоп¬ро¬дук¬цію пе¬ред¬ба¬че¬но ви¬ко¬рис¬тан¬ня не¬чіт¬ких ек¬спер-тних сис¬тем прийнят¬тя по¬точ¬них ква¬зі¬оп¬ти¬маль¬них рі¬шень у про¬це¬сі роз¬пи¬лю¬ван¬ня.
    Прак¬тич¬не зна¬чен¬ня одер¬жа¬них ре¬зуль¬та¬тів. На ос¬но¬ві уза¬галь¬нен¬ня та ре¬алі¬за¬ції ре¬зуль¬та¬тів те¬оре¬тич-них та ек¬спе¬ри¬мен¬таль¬них дос¬лі¬джень роз¬роб¬ле¬но на¬уко¬во¬обґрун¬то¬ва¬ні ре¬ко¬мен¬да¬ції що¬до за¬без¬пе¬чен¬ня ра¬ці¬ональ¬но¬го використан¬ня де¬ре¬ви¬ни та ефек¬тив¬ної ор¬га¬ні¬за¬ції тех¬но¬ло¬гіч¬них про¬це¬сів вироб¬ниц¬тва пи-лоп¬ро¬дук¬ції.
    Ре¬зуль¬та¬ти те¬оре¬тич¬них та ек¬спе¬ри¬мен¬таль¬них дос¬лі¬джень що¬до прогнозуван¬ня ви¬хо¬ду, роз¬мі¬рів і фор¬ми пи¬лоп¬ро¬дук¬ції та роз¬ра¬хун¬ку ба¬лан¬су де¬ре¬вин¬ної си¬ро¬ви¬ни з ура¬ху¬ван¬ням фор¬ми ко¬лод ап¬ро¬бо¬ва¬но та впро¬ва¬дже¬но на "Стар¬вуд За¬кар¬пат¬тя" (смт Ви¬лок За¬кар¬патсь¬кої обл., Акт від 25.10.2012 р.) і на ТзОВ "ЕНО МЕБ¬ЛІ ЛТД" (смт Дов¬ге За¬кар¬патсь¬кої обл., Акт від 21.11.2012 р.).
    Роз¬роб¬ле¬не прог¬рам¬не за¬без¬пе¬чен¬ня для мо¬де¬лю¬ван¬ня фор¬ми ко¬лод з ураху¬ван¬ням зов¬ніш¬ніх вад та роз¬пи-лю¬ван¬ня от¬ри¬ма¬них мо¬де¬лей ко¬лод на пилоп¬ро¬дук¬цію з оп¬ти¬мі¬за¬цією пла¬ну роз¬пи¬лю¬ван¬ня дає змо¬гу здійсни¬ти сортуван¬ня ко¬лод за їх фор¬мою і зов¬ніш¬ні¬ми ва¬да¬ми, оп¬ти¬маль¬не ба¬зу¬ван¬ня колод пе¬ред їх роз¬пи-лю¬ван¬ням та за¬без¬пе¬чує ра¬ці¬ональ¬не ви¬ко¬рис¬тан¬ня де¬ре¬ви¬ни.
    Ек¬спе¬ри¬мен¬таль¬но під¬твер¬дже¬на тех¬но¬ло¬гіч¬на мож¬ли¬вість роз¬пи¬лю¬ван¬ня колод під ку¬том до їх лі¬нійної рег-ре¬сійної осі на пи¬лоп¬ро¬дук¬цію з ори¬гі¬наль¬ною U- та О-по¬діб¬ною тек¬сту¬рою де¬ре¬ви¬ни. От¬ри¬ма¬на тек¬сту¬ра де¬ре¬ви¬ни урізноманіт¬нює ес¬те¬тич¬ність та ексклю¬зив¬ність ви¬ро¬бів із де¬ре¬ви¬ни.
    Прі¬ори¬тет от¬ри¬ма¬них ре¬зуль¬та¬тів під¬твер¬дже¬но па¬тен¬том на ви¬на¬хід та патен¬та¬ми на ко¬рис¬ні мо¬де¬лі що¬до спо¬со¬бів: ви¬го¬тов¬лен¬ня клеєних щи¬тів зі збере¬жен¬ням тек¬сту¬ри де¬ре¬ви¬ни, роз¬пи¬лю¬ван¬ня ко¬лод під ку¬том до їх осі та вимі¬рю¬ван¬ня ді¬амет¬рів лі¬со¬ма¬те¬рі¬алів.
    От¬ри¬ма¬ні ре¬зуль¬та¬ти ди¬сер¬та¬ційної ро¬бо¬ти ви¬ко¬рис¬то¬ву¬ють¬ся у нав¬чаль¬них дис¬цип¬лі¬нах "Тех¬но¬ло¬гія лі¬со-пи¬ляль¬но-де¬ре¬во¬об¬роб¬них ви¬роб¬ництв" (для підго¬тов¬ки ба¬ка¬лав¬рів нап¬ря¬му "Де¬ре¬во¬об¬роб¬лю¬валь¬ні тех¬но-ло¬гії"), "Те¬орія та прак¬ти¬ка лі¬со¬пи¬лян¬ня" (для під¬го¬тов¬ки спе¬ці¬аліс¬тів та ма¬гіс¬трів спе¬ці¬аль¬нос¬ті "Тех¬но¬ло¬гії де¬ре¬во¬об¬роб¬ки") і "Мо¬де¬лі та за¬со¬би прийнят¬тя рі¬шень" (для підготов¬ки ма¬гіс¬трів спе¬ці¬аль¬нос¬тей "Тех¬но¬ло¬гії де¬ре¬во¬об¬роб¬ки" та "Тех¬но¬ло¬гії ви¬ро¬бів з де¬ре¬ви¬ни"), які вик¬ла¬да¬ють¬ся у На¬ці¬ональ¬но¬му лі¬со¬тех¬ніч¬но¬му універ¬си¬те¬ті Ук¬ра¬їни (Акт від 30.11.2012 р.).
    Осо¬бис¬тий вне¬сок здо¬бу¬ва¬ча по¬ля¬гає в ана¬лі¬зі ста¬ну проб¬ле¬ми, обґрунтуван¬ні і роз¬роб¬лен¬ні за¬галь¬ної на-уко¬вої кон¬цеп¬ції, ос¬нов¬ної ідеї та те¬ми ди¬сер¬та¬ції, фор¬му¬ван¬ні ме¬ти та зав¬дань дос¬лі¬джен¬ня, ви¬бо¬рі на¬уко-вих під¬хо¬дів до їх ви¬рі¬шен¬ня, ана¬лі¬зі та уза¬галь¬нен¬ні от¬ри¬ма¬них ре¬зуль¬та¬тів. Гі¬по¬те¬зи, основ¬ні те¬оре¬тич¬ні та прак¬тич¬ні по¬ло¬жен¬ня, вис¬нов¬ки та ре¬ко¬мен¬да¬ції, які вино¬сять¬ся на за¬хист, здо¬бу¬вач роз¬ро¬бив і ви¬ко¬нав осо-бис¬то. У на¬уко¬вих працях, опуб¬лі¬ко¬ва¬них у спі¬вав¬тор¬стві, осо¬бис¬тий вне¬сок здо¬бу¬ва¬ча є та¬ким: [1] – ана¬ліз лі¬те¬ра¬тур¬них дже¬рел, роз¬роб¬лен¬ня ак¬ту¬аль¬них нап¬ря¬мів дос¬лі¬джень у тех¬но¬ло¬гії лі¬со¬пи¬лян¬ня; [4, 31] – пла-ну¬ван¬ня та про¬ве¬ден¬ня ек¬спе¬ри¬мен¬таль¬них дос¬лі¬джень, ана¬ліз та уза¬галь¬нен¬ня от¬ри¬ма¬них ре¬зуль¬та¬тів; [5] – пос¬та¬нов¬ка проб¬ле¬ми, розроб¬лен¬ня ме¬то¬ди¬ки дос¬лі¬джень, їх про¬ве¬ден¬ня та ана¬ліз от¬ри¬ма¬них ре¬зуль¬та¬тів; [6] – ана¬ліз тех¬но¬ло¬гій ска¬ну¬ван¬ня та оп¬ти¬мі¬за¬ції тех¬но¬ло¬гіч¬но¬го про¬це¬су лісопи¬лян¬ня; [7] – пос¬та¬нов¬ка проб¬ле¬ми, роз¬роб¬лен¬ня ал¬го¬рит¬мів; [8] – постанов¬ка проб¬ле¬ми, роз¬роб¬лен¬ня ме¬то¬ди¬ки ма¬те¬ма¬тич¬но¬го мо¬де-лю¬ван¬ня фор¬ми ко¬ло¬ди, об¬го¬во¬рен¬ня ре¬зуль¬та¬тів; [9] – пос¬та¬нов¬ка проб¬ле¬ми, ана¬ліз впли¬ву основ¬них фак¬то-рів на ви¬хід за¬го¬то¬вок із пи¬ло¬ма¬те¬рі¬алів; [10] – пос¬та¬нов¬ка пробле¬ми, роз¬роб¬лен¬ня ме¬то¬ди¬ки згла¬джу¬ван¬ня яв¬них ло¬каль¬них вад на по¬вер¬хні ко¬ло¬ди; [11, 12] – пос¬та¬нов¬ка проб¬ле¬ми, роз¬роб¬лен¬ня ме¬то¬ди¬ки ма¬те¬ма-тич¬но¬го мо¬де¬лю¬ван¬ня фор¬ми ко¬ло¬ди з ура¬ху¬ван¬ням на¬яв¬нос¬ті прос¬тої (склад¬ної) кривиз¬ни та ме¬то¬ди¬ки пе-ре¬вір¬ки мож¬ли¬вос¬ті змен¬шен¬ня кри¬виз¬ни; [14, 15, 16, 19–22] – пос¬та¬нов¬ка проб¬ле¬ми, роз¬роб¬лен¬ня ма¬те¬ма-тич¬ної мо¬де¬лі роз¬пи¬лю¬ван¬ня ко¬лод; [17, 25, 29, 32] – пос¬та¬нов¬ка проб¬ле¬ми, об¬го¬во¬рен¬ня та ана¬ліз ре¬зуль¬та-тів; [18] – пос¬та¬нов¬ка проб¬ле¬ми, роз¬роб¬лен¬ня ма¬те¬ма¬тич¬ної мо¬де¬лі роз¬ра¬хун¬ку ком¬по¬нен¬тів ба¬лан¬су; [23] – пос¬та¬нов¬ка проб¬ле¬ми, роз¬роб¬лен¬ня ме¬то¬ди¬ки виз¬на¬чен¬ня ши¬ри¬ни ро¬бо¬чої зо¬ни охоп¬лен¬ня схе¬мою роз¬пи¬лю-ван¬ня ко¬ло¬ди, бру¬са, сег¬мен¬та та сектора; [24] – пос¬та¬нов¬ка проб¬ле¬ми, ана¬ліз різ¬них ви¬дів клеєних бру¬сів; [26–28, 30] – пос¬та¬нов¬ка проб¬ле¬ми, участь у роз¬роб¬лен¬ні ма¬те¬ма¬тич¬ної мо¬де¬лі розпилюван¬ня ко¬лод.
    Ап¬ро¬ба¬ція ре¬зуль¬та¬тів ро¬бо¬ти. Ос¬нов¬ні по¬ло¬жен¬ня та ре¬зуль¬та¬ти ди¬сер¬та¬ційної ро¬бо¬ти ап¬ро¬бо¬ва¬но на: 5 між¬на¬род¬но¬му сим¬по¬зі¬умі IUF¬RO "Wo¬od Struc¬tu¬re and Pro¬per¬ti¬es '06" (03–06.09.2006, Sli¬ac-Si¬el¬ni¬ca, Slo¬va¬kia); 5 між¬на¬род¬ній на¬уко¬вій кон¬фе¬рен¬ції "Chip and chip¬less wo¬od¬wor¬king pro¬ces¬ses" (12–14.10.2006, Zvo¬len, Slo¬va-kia); між¬на¬род¬ній COST Ac¬ti¬on E40 кон¬фе¬рен¬ції "Wo¬od Qua¬lity and Nic¬he Pro¬ducts" (29–30.03.2007, Gre¬nob¬le, Fran¬ce); кон¬фе¬рен¬ції на¬уко¬во-пе¬да¬го¬гіч¬них пра¬ців¬ни¬ків, на¬уко¬вих спів¬ро¬біт¬ни¬ків і ас¬пі¬ран¬тів На¬ці¬ональ¬но¬го аг¬рар¬но¬го універ¬си¬те¬ту (22–23.03.2007, Ки¬їв); 1-й між¬на¬род¬ній на¬уко¬во-прак¬тич¬ній конфе¬рен¬ції "Лі¬со¬вий сек¬тор еко¬но¬мі¬ки Ук¬ра¬їни у третьо¬му ти¬ся¬чо¬літ¬ті" (19–20.05.2007, Львів); між¬на¬род¬ній на¬уко¬во-тех¬ніч¬ній кон¬фе¬рен¬ції "Но¬вейшие дости¬же¬ния в об¬лас¬ти им¬пор¬то¬за¬ме¬ще¬ния в хи¬ми¬чес¬кой про¬мыш¬лен¬нос¬ти и про¬из-вод¬стве стро¬итель¬ных ма¬те¬ри¬алов" (25–27.11.2009, Минск, Бе¬ла¬русь); між¬на¬род¬ній кон¬фе¬рен¬ції "Trends in Fur¬nis¬hings and Ac¬com¬mo¬da¬ti¬on 2010" (23–24.11.2010, Brno, Czech); все¬ро¬сійсь¬кій на¬уко¬во-прак¬тич¬ній кон-фе¬рен¬ції (з міжна¬род¬ною учас¬тю) "Мо¬ло¬дые учёные в ре¬ше¬нии ак¬ту¬аль¬ных проб¬лем науки" (12–13.05.2011, Крас¬но¬ярск, Рос¬сийская Фе¬де¬ра¬ция); між¬на¬род¬ній науко¬во-прак¬тич¬ній кон¬фе¬рен¬ції "Стан та пер¬спек¬ти¬ви роз¬вит¬ку де¬ре¬во¬об¬роб¬ки" (17–18.05.2011, Львів); все¬ро¬сійсь¬кій на¬уко¬во-прак¬тич¬ній кон¬фе¬рен¬ції (з міжнарод-ною учас¬тю) "Лес¬ной и хи¬ми¬чес¬кий ком¬плек¬сы – проб¬ле¬мы и ре¬ше¬ния" (20–21.10.2011, Крас¬но¬ярск, Рос-сийская Фе¬де¬ра¬ция); все¬ро¬сійсь¬кій на¬уко¬во-прак¬тич¬ній кон¬фе¬рен¬ції (з між¬на¬род¬ною учас¬тю) "Лес¬ной и хи-ми¬чес¬кий комплек¬сы – проб¬ле¬мы и ре¬ше¬ния" (17–18.05.2012, Крас¬но¬ярск, Рос¬сийская Феде¬ра¬ция); на що¬річ-них на¬уко¬во-тех¬ніч¬них кон¬фе¬рен¬ці¬ях про¬фе¬сорсь¬ко-викла¬даць¬ко¬го скла¬ду, ас¬пі¬ран¬тів та здо¬бу¬ва¬чів На¬ці-ональ¬но¬го лі¬со¬тех¬ніч¬но¬го уні¬вер¬си¬те¬ту Ук¬ра¬їни (2004–2012 рр.).
    Пуб¬лі¬ка¬ції. За те¬мою ди¬сер¬та¬ційної ро¬бо¬ти опуб¬лі¬ко¬ва¬но 44 на¬уко¬ві пра¬ці, у то¬му чис¬лі 32 на¬уко¬ві стат¬ті у фа¬хо¬вих ви¬дан¬нях, 4 па¬тен¬ти Ук¬ра¬їни та 8 матері¬алів і тез кон¬фе¬рен¬цій та сим¬по¬зі¬уму.
  • Список литературы:
  • Висновки
    У дисертаційній роботі розроблено та обґрунтовано наукові положення, висновки та рекомендації, сукупність яких представляє собою вирішення важливої науково-прикладної проблеми, пов’язаної з розробленням науково-технологічних основ виробництва пилопродукції з урахуванням форми та розмірно-якісної характеристики лісоматеріалів. Вирішена науково-прикладна проблема присвячена створенню наукової бази для вибору раціональних рішень у технологічному процесі виробництва пилопродукції завдяки врахуванню форми та розмірно-якісної характеристики колод і оптимізації плану їх розпилювання в умовах апріорної невизначеності. Це дає змогу моделювати процеси розпилювання колод та прогнозувати вихід пилопродукції, її розміри, якість і форму для розроблення нових або удосконалення відомих технологічних процесів її виробництва.
    1. Результати проведеного аналізу літературних джерел засвідчили, що науково-прикладна проблема, пов’язана із розробленням науково-технологічних основ виробництва пилопродукції з урахуванням форми та розмірно-якісної характеристики колод, вирішена не повністю. Відсутність комплексного підходу до її вирішення в умовах апріорної невизначеності процесу розпилювання колод на пилопродукцію вказує на необхідність проведення подальших досліджень, які сприятимуть ефективному вибору раціональних варіантів розпилювання та розробленню нових або удосконаленню відомих технологічних процесів виробництва пилопродукції.
    2. Розроблено нову математичну модель колоди з урахуванням її форми у вигляді набору 2D сканів, отриманих за результатами сканування поперечних перетинів колоди за її довжиною та описаних частинною сумою тригонометричного ряду Фур’є. За розробленою математичною моделлю колоди з урахуванням її форми здійснено ідентифікацію наявності у колоди (лісоматеріалу) кривизни і розроблено методику визначення виду кривизни та ефективного поперечного поділу колод (лісоматеріалів) на допустимі фрагменти з метою усунення недопустимої кривизни. Реалізація отриманих моделей у технологічних процесах виробництва пилопродукції сприятиме їх автоматизації та забезпечуватиме оптимальне базування (позиціонування) колод перед їх розпилюванням, а використання цих моделей у технологічних розрахунках – ефективне прогнозування виходу, розмірів і форми пилопродукції та прийняття поточних квазіоптимальних рішень у процесі розпилювання колод.
    3. Розроблено методику визначення розмірів та розміщення зовнішніх сучків на пиломатеріалах залежно від варіанта розпилювання колоди. Застосування розробленої методики, що ґрунтується на використанні моделі колоди з урахуванням її форми, для встановлення насиченості сучками умовних секторів колоди дає змогу вибрати оптимальне базування колоди з точки зору забезпечення якісного виходу пилопродукції, а використання цієї методики для визначення розмірів та розміщення таких сучків на пиломатеріалах – ефективно прогнозувати якісні характеристики пилопродукції, які здебільшого визначаються сучками.
    4. Встановлено, що поділ схем розпилювання (поставів) на симетричні та несиметричні, парні та непарні доцільно розглядати з точки зору їх прив’язки до ЛРВ колоди. Такий підхід забезпечує створення єдиних правил у складанні та розрахунку схем розпилювання колод незалежно від їх форми.
    5. На основі єдиного методологічного підходу вперше розроблено математичну модель розпилювання колод на пилопродукцію з урахуванням їх форми та обертання навколо їх ЛРВ на заданий кут за розпилювання на колодопиляльному обладнанні з вертикальним або горизонтальним розміщенням різального інструмента. Математичну модель розроблено для основних промислових способів розпилювання паралельно ЛРВ колод, розвального способу паралельно твірним та запропонованого для виробництва пилопродукції з U- та O-подібною текстурою деревини нового способу розпилювання – розвального під кутом до ЛРВ колоди. Розроблена модель придатна для розрахунку схем розпилювання, зокрема ширини, довжини, об’єму та об’ємного виходу пиломатеріалів або їх фрагментів. Реалізація розробленої моделі дає змогу врахувати форму колод, відшукати оптимальний кут обертання (повороту) кожної колоди навколо своєї ЛРВ, за якого здійснюється її раціональне розпилювання, та здійснити ефективну оптимізацію плану розпилювання колод. Порівняння результатів розпилювання колод засвідчило, що імітаційне розпилювання за розробленою математичною моделлю забезпечує найбільш близьке значення до експериментального розпилювання (відхилення, здебільшого, знаходиться в межах від 0,3 до 1,7%).
    6. Розроблені методики визначення ширини робочої зони охоплення колоди, бруса, сегмента і сектора (за розпилювання на радіальні і тангенціальні пиломатеріали) та розміщення схеми розпилювання на ній з урахуванням обертання колоди навколо своєї осі на заданий кут, які є важливою складовою математичної моделі розпилювання колод на пилопродукцію. Вони придатні для визначення числовими методами реальної ширини робочої зони охоплення схемою розпилювання колоди, бруса, сегмента і сектора та моделювання всіх можливих варіантів розміщення схеми розпилювання на цій зоні. Реалізація розроблених методик дає змогу встановити раціональний варіант розпилювання колоди, який характеризується величиною кроку зміщення схеми розпилювання на робочій зоні охоплення та кутом повороту колоди навколо ЛРВ.
    7. Встановлено, що залежність об'ємного та сортового виходів пиломатеріалів від кута повороту (базування) колоди і величини зміщення схеми розпилювання відносно ЛРВ колоди має стохастичний характер, зумовлений впливом форми і розмірно-якісної характеристики колод, прийнятої схеми розпилювання та початкового базування колод. Це підтверджує необхідність розрахунку всіх ймовірних варіантів розпилювання колоди на пилопродукцію перед прийняттям раціонального рішення щодо її фактичного розпилювання.
    8. Удосконалено математичну модель розрахунку балансу деревинної сировини, яка є завершальним етапом у створенні математичної моделі розпилювання колод на пилопродукцію. Ця модель дає змогу здійснити ефективне прогнозування об’єму пилопродукції, зокрема, випиляних пиломатеріалів, тирси та кускових відходів, що забезпечить дійове планування показників економічної діяльності лісопиляльно-деревообробних підприємств.
    9. На основі використання теорії нечітких множин розроблено НЕС для розв’язування найважчої і найгірше формалізованої задачі, що виникає на технологічному етапі розпилювання колод на пилопродукцію – вибору поточного квазіоптимального рішення щодо варіанта розпилювання колоди на пилопродукцію. Порівняння результатів функціонування розробленої НЕС із результатами проведених пасивних експериментів у виробничих умовах засвідчили, що: 1) за умови розпилювання 25,17м3 букової пиловної сировини, можна було б досягнути збільшення виходу необрізних пиломатеріалів на 5,84% порівняно з тим, який був реально отриманий на виробництві (70,73%) (ТОВ «Старвуд Закарпаття» (смт Вилок Закарпатської обл.)); 2) за умови розпилювання 10,81м3 соснової пиловної сировини, можна було б досягнути збільшення виходу необрізних пиломатеріалів на 6,85% порівняно з тим, який був реально отриманий на виробництві (68,80%) (ПП «Л.П.С.» (м. Рожище Волинської обл.)).
    10. Експериментально підтверджена технологічна можливість розпилювання колод під кутом до їх ЛРВ (відмінного від кута між твірною і ЛРВ колоди) з метою отримання пилопродукції з оригінальною U- та О-подібною текстурою деревини. За результатами експериментальних розпилювань колод під різними кутами до їх ЛРВ, встановлено, що оптимальними кутами розпилювання з точки зору об’ємного виходу пилопродукції та технологічності способу розпилювання є кути, більші від кута між твірною і ЛРВ колоди та до 5°. Порівняння результатів теоретичного моделювання текстури деревини на пласті пилопродукції, випиляної під кутом до ЛРВ колод, та експериментальних досліджень засвідчили ефективність теоретичного моделювання, позаяк отримані результати мали подібний характер залежності основної макроскопічної ознаки – річних кілець від кута розпилювання.
    11. Експериментально досліджено основні фізико-механічні характеристики соснової деревини, випиляної під кутом до ЛРВ колод. Порівняння їх результатів зі стандартизованими значеннями (для деревини, випиляної паралельно ЛРВ колоди) засвідчило: збільшення значення щільності до 40%, зменшення границі міцності при стиску впоперек волокон на 14…79%, зменшення границі міцності при статичному згині на 60…80% та зменшення модуля пружності при статичному згині на 73…89% залежно від кута розпилювання колод. Отримані результати, а також прогнозовано висока собівартість деревини, випиляної під кутом до ЛРВ колод, вказують на доцільність її використання виключно для декоративних елементів, що не піддаються значному навантаженню.
    12. Створено базу моделей колод, які використано для їх імітаційного розпилювання на пилопродукцію з метою встановлення закономірностей впливу форми і розмірно-якісних характеристик колод та технологічних чинників на об’ємний, якісний, ціннісний і специфікаційний виходи пилопродукції та розподіл колод за видами продукції, відходів і втрат.
    13. Розроблено програмне забезпечення для моделювання форми колод у вигляді набору 2D сканів з урахуванням зовнішніх вад (сучків) та для розпилювання отриманих моделей колод на пилопродукцію з оптимізацією плану розпилювання. Апробація програмного забезпечення у виробничих умовах засвідчила можливість збільшення специфікаційного виходу пиломатеріалів з пиловної сировини на 5,84% у першому та 6,85% – у другому випадках, порівняно з базовим варіантом, який використовувався на виробництві.
    14. Запропоновано рекомендації щодо організації технологічного процесу розпилювання колод на пилопродукцію з урахуванням їх розмірно-якісних характеристик та впровадження у цей процес НЕС підтримки прийняття поточних квазіоптимальних рішень, реалізація яких у виробничих умовах дасть змогу підвищити раціональне використання деревини та забезпечити виробництво оригінальної пилопродукції з U- та О-подібною текстурою деревини. Розроблено напрями використання пилопродукції з U- та О-подібною текстурою деревини та створено набір текстур деревини, випиляної з різних порід (дуба, бука, ясена, береста, сосни та бархата амурського) і під різними кутами до ЛРВ колоди, використання яких урізноманітнює естетичність клеєних елементів, зокрема щитів для виготовлення фасадних поверхонь меблевих виробів, тахель дверей, інтер’єрів кімнат тощо, що розширює дизайнерські можливості у виробництві виробів з деревини.
    15. Результати дисертаційної роботи, ефективність яких обгрунтована аналітично та підтверджена практично, апробовано та впроваджено на таких підприємствах: ТзОВ «ЕНО МЕБЛІ ЛТД» (смт Довге Закарпатської обл.) і ТзОВ «Старвуд Закарпаття» (смт Вилок Закарпатської обл.) – для удосконалення технології розпилювання лісоматеріалів (колод) на пилопродукцію. Окремі результати дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі НЛТУ України, зокрема створене програмне забезпечення, математичні моделі, методики, набір текстур деревини, випиляної з різних порід та НЕС підтримки прийняття поточних квазіоптимальних рішень у процесі розпилювання колод на пилопродукцію. Результати теоретичних та експериментальних досліджень об’ємного виходу пиломатеріалів використано для розроблення проектів галузевих стандартів з нормування витрат пиловника на пилопродукцію.








    Список використаних джерел
    1. Маєвський В.О. Основні напрями досліджень у технології лісопиляння / В.О. Маєвський, В.М. Максимів // Науковий вісник. Зб. науково-технічних праць. Львів, УкрДЛТУ. – 2004. – Вип. 4.1. – С.72–77.
    2. Маєвський В.О. Математична модель розпилювання розвальним способом колод з формою поперечного перетину у вигляді еліпса / В.О. Маєвський, В.М. Максимів, І.Я. Горбачевський [та ін.] // Ліс. госп-во, ліс., папер. і деревооб. пром-сть: Міжвід. наук.-техн. зб. – Львів: НЛТУ України, 2008. – Вип. 34. – С. 123–129.
    3. Mayevskyy V.O. The mathematical model of sawing by breakdown and segment method for logs with elliptic form of cross section / V.O. Mayevskyy, V.M. Maksymiv, Ye.M. Myskiv // Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість. – Львів: НЛТУ України, 2009. – Вип. 35. – С. 56–62.
    4. Математична модель розпилювання колод з формою поперечного перетину у вигляді еліпса секторним способом на радіальні пиломатеріали / Є.М. Миськів, В.О. Маєвський, В.М. Максимів [та ін.]. // Наук. вісник НЛТУ України: Зб. наук.-техн. праць – 2010. – Вип. 20.13. – С. 314–322.
    5. Миськів Є.М. Математична модель розпилювання колод з формою поперечного перетину у вигляді еліпса секторним способом на тангенціальні пиломатеріали / Є.М. Миськів, В.О. Маєвський, В.М. Максимів // Науковий вісник. Зб. науково-технічних праць. – Львів: НЛТУ України. – 2011. – Вип. 21.7. – С. 336 – 349.
    6. Skatter S. Determination of cross-sectional shape of softwood logs from three x-ray projections using an elliptical model / S. Skatter // Holz als Roh- und Werkstoff. – 1998. – 56. – P. 179–186.
    7. Skatter S. Cross-sectional shape models of Scots pine (Pinussilvestris) and Norway Spruce (Picea abies) / S. Skatter, O. Hoibo // Holz als Roh- und Werkstoff. – 1998. – 56. – P. 187–191.
    8. Todoroki C.L. Lumber volume and value from elliptical western hemlock logs / C.L. Todoroki, R..A.. Monserud,, D..L.. Parry, // Forest Products Journal. – 2007. – 57(7/8). – P. 76–82.
    9. Коширець С.І. Моделі та засоби вдосконалення процесу розкрою колод хвойних порід на пилопродукцію для столярного виробництва: дис. … канд. техн. наук: 05.23.06 / Коширець Світлана Іванівна. – Львів, 2011. – 248 с.
    10. Saint-Andre L. An elliptical model for tree ring shape in transverse section. Methodology and case study on Norway spruce / L. Saint-Andre, J.-M. Leban // Holz als Roh- und Werkstoff. – 2000. – 58. – P. 368–374.
    11. Янушкевич А.А. Совершенствование лесопиления на основе индивидуальных моделей раскроя / А.А. Янушкевич, М.К. Яковлев // Деревообраб. пром.-сть. – 1991. – № 3. – С. 18–19.
    12. Янушкевич А.А. Измерение круглых лесоматериалов: индивидуальный подход / А.А. Янушкевич, М.К. Яковлев // Лесная и деревообраб. пром-сть. Серия П. – Минск: БГТУ. – 1994. – Вып. 2. – С. 91–97.
    13. Яковлев М.К. Совершенствование учёта и раскроя круглых лесоматериалов на основе метода индивидуальных моделей: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. техн. наук: спец. 05.21.05 „Древесиноведение, технология и оборудование деревообработки” / М.К. Яковлев. – Минск, 1995. – 19 с.
    14. Pfeifer N. Modelling of tree cross sections from terrestrial laser scanning data with free-form curves / Pfeifer N., Winterhalder D. // International archives of photogrammetry, remote sensing and spatial information sciences. Laser-Scanners for Forest and Landscape Assessment – Proceedings of the ISPRS working group VIII/2 (Freiburg, Germany, Europe). – 2004. – P. 76–81.
    15. Zeng Y. Integration of an expert system and dynamic programming approach to optimize log breakdown using 3-dimensional log and internal defect shape information: PhD Thesis / Zeng Yimin. – Oregon State University, 1995. – 133 p.
    16. Ветшева В.Ф. Раскрой крупномерных брёвен на пиломатериалы / Ветшева В.Ф. – М.: Лесная промышленность, 1976. – 168 с.
    17. Ветшева В.Ф. Рациональный раскрой пиловочного сырья / В.Ф. Ветшева, М.В. Малькевич. – Красноярск: ПИК „Офсет”, 1993. – 149 с.
    18. Ветшева В.Ф. Организация раскроя брёвен с учётом качества пиловочника и вырабатываемой пилопродукции / В.Ф. Ветшева // Деревообрабатывающая промышленность. – 2002. – №6. – С. 10–12.
    19. Братилов Д.А. Совершенствование раскроя высококачественных пиловочных сортиментов: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. техн. наук: спец. 05.21.05 „ Древесиноведение, технология и оборудование деревообработки ” / Д.А. Братилов. – Архангельск, 2005. – 20 с.
    20. Технология пиломатериалов: [учебн. для вузов] / П.П. Аксенов, Н.С. Макарова, И.К. Прохоров, Ю.П. Тюкина. – М.: Лесная промышленность, 1976. – 480 с.
    21. Brdicko J. Using external and internal log characteristics for log breakdown optimization / J. Brdicko, L. Orbay, Q. Tong // Image Processing and Scanning of Wood – Proceedings: 5-th Int. conf., 23–26 March 2003. – Bad Waltersdorf, Austria, Europe, 2003. – P. 115–124.
    22. Lewis D.W. Sawmill simulation and the Best Opening Face system: A user’s guide / D.W. Lewis // Gen. Tech. Rep. FPL-48. Madison, WI: U.S. Department of Agriculture, Forest Service, Forest Products Laboratory, 1985. – 29 p.
    23. Occena L.G. Computer graphics simulation of hardwood log sawing / L.G. Occena, J.M.A. Tanchoco // Forest Products Journal. – 1988. – V. 38(10). – P. 72–76.
    24. Occena L.G. A prototype interactive GRAphic sawing program / L.G. Occena, D.L. Schmoldt // MU-IE Technical Report 019501. – 1995. – 17 p.
    25. Nordmark U. Value Recovery and Production Control in the ForestryWood Chain using Simulation Technique: Doctoral Thesis / Nordmark Urban. – Luleå University of Technology, Division of Wood Technology, Skellefteå Campus, 2005. – 224 p.
    26. Oniśko W. Evaluation of advances in wood science in 1994–2003 and main areas and directions of future research in Poland / W. Oniśko, W. Moliński // Folia Forestalia Polonica Series B „Drzewnictwo”, Poznan. – 2005. – Issue 36. – P. 95–110.
    27. Winn M.F. ALOG: A spreadsheet-based program for generating artificial logs / M.F. Winn, R.H. Wynne, P.A. Araman // Forest Products Journal. – 2004. – V. 54 (1). – P. 62–66.
    28. Todoroki C.L. Autosaw system for sawing simulation / C.L. Todoroki // New Zealand Journal of Forestry Science. – 1990. – V. 20(3). – P. 332–348.
    29. Monserud R.A. Recovery from simulated sawn logs with sweep / R.A.Monserud, D.L. Parry, C.L. Todoroki // New Zealand Journal of Forestry Science. – 2004. – V. 34(2). – P. 190–205.
    30. Buchholz J. Programmirowanie raspiłowki breven na pilomaterialy dlja proizvodstva zagotovok (na primere bukovego syr’ja) / J. Buchholz, G. Hruzik // Metody a modely systemoveho riadenia vyrobnych procesov v mechanickom spracovani dreva – Zbornik referatov: I-st Medzin. kolokv., 13–15 November 1984. – Zvolen, Slovakia, 1984. – S. 169–178.
    31. Hruzik G. Komputerowy dobór technologii przerobu drewna w tartakach / G. Hruzik, W. Grzegorzewicz // Metodyka zastosowań informatyki w dydaktyce i pracach badawczych – Zbiór referatów: III Ogólnopol. konf. nauk., 19–21 November 1996. – Poznań, Polska, 1996. – S. 89–96.
    32. Hruzik G. TarGraf 3.0 – program do analizy technologiczno-ekonomicznej przetarcia drewna / G. Hruzik // LAS-DREWNO-EKOLOGIA – Materiały konferencyjne: IV Konferencja nt, 24–25 November 1998. – Poznań, Polska, 1998. – S. 211–221.
    33. Коваль В. Моделирование раскроя круглых лесоматериалов на пиломатериалы в среде математического процессора MathCAD / В. Коваль, Т. Коваль // Forestry and Wood Technology, Warsaw. – 2011. – N 74. – С. 206–211.
    34. Ветшева, В.Ф. Комплексный расчёт поставов на ЭВМ: учебн. пособ. / В.Ф. Ветшева, С.А. Черепанова. – Красноярск, Лесосибирск: КГТА, 1995. – 26 с.
    35. Мелешко А.В. Автоматизированная система для составления оптимальных планов раскроя пиловочника на спецификационную пилопродукцию / А.В. Мелешко, С.В. Трапезников, Р.А. Белобородов // Деревообрабатывающая промышленность. – 2004. – №5. – С. 13–15.
    36. Шако О.И. Модель и программа расчета поставов для раскроя бревен на обрезные пиломатериалы заданных размеров / О.И. Шако // Технология и оборудование для переработки древесины: научн. тр. – М.: МГУЛ. – 2005. – Вып. 326.– С. 37–40.
    37. Иванкин И.И. Программа для расчета поставов и выхода пилопродукции / И.И. Иванкин // ИВУЗ. Лесной журнал. – 2004. – №3. – С. 72–75.
    38. Guddanti S. Replicating sawmill sawing with TOPSAW using CT images of a full length hardwood log / S. Guddanti, S.J. Chang // Forest Products Journal. – 1998. – 48(1). – P. 72–75.
    39. Increased lumber value from optimum orientation of internal defects with respect to sawing pattern in hardwood sawlogs / P.H. Steele, T.E. Harless, F.G. Wagner [et al.] // Forest Products Journal. – 1994. – V. 44 (3). – P. 69–72.
    40. Guddanti S. Replicating sawmill sawing with TOPSAW using CT images of a full-length hardwood log / S. Guddanti, S.J. Chang // Forest Products Journal. – 1998. – V. 48 (1). – P. 72–75.
    41. Chang S.J. Hardwood sawing optimization based on CT scanning of internal defects / S.J. Chang // Image Processing and Scanning of Wood – Proceedings: 5-th Int. conf., 23–26 March 2003. – Bad Waltersdorf, Austria, Europe, 2003. – P. 107–113.
    42. Internal log scanning: research to reality / D.L. Schmoldt, E. Scheinman, A. Rinnhofer [et al.] // West Virginia now-the future for the hardwood industry: Proceedings of the 28-th Annual Hardwood Symposium, 11–13 May 2000. – Davis, West Virginia, USA, 2000. – P. 103–114.
    43. Покотило В.П. Пособие по раскрою пиловочного сырья / В.П. Покотило. – М.: Лесная промышленность, 1981. – 216 с.
    44. Уласовец В.Г. Технологические основы производства пиломатериалов: учебн. пособ. [для студ. высш. учебн. завед.] / В.Г. Уласовец. – Екатеринбург: УГЛТУ, 2002. – 510 с.
    45. Уласовец В.Г. Рациональный раскрой пиловочника: моногр. / В.Г. Уласовец. – Екатеринбург: УГЛТУ, 2003. – 278 с.
    46. Рыкунин С.Н. Технология лесопильно-деревообрабатывающих производств: учебн. пособ. / С.Н. Рыкунин, Ю.П. Тюкина, B.C. Шалаев. – М.: МГУЛ, 2003. – 225 с.
    47. Белозеров И.Л. Технология лесопильно-деревообрабатывающих производств: учебн. пособ. / И.Л. Белозеров, С.И. Кибякова. – Владивосток: ДВГТУ, 2004. – 129 с.
    48. Sandberg D. Radially sawn timber. Star-sawing – a new method for producing timber with vertical annual rings / D. Sandberg // Holz als Roh- und Werkstoff. – 1996. – V. 54. – P. 145–151.
    49. Sandberg D. Radially sawn timber. Gluing of star-sawn triangular profiles into form-stable products with vertical annual rings / D. Sandberg, H. Holmberg // Holz als Roh- und Werkstoff. – 1998. – V. 56. – P. 171–177.
    50. Справочник по древесине / А.М. Боровиков, Б.Н. Уголев / под. ред. Б.Н. Уголева. – М.: Лесная промышленность, 1989. – 296 с.
    51. Wood handbook – Wood as an engineering material. Gen. Tech. Rep. FPL–GTR–113. Madison, WI: U.S. Department of Agriculture, Forest Service, Forest Products Laboratory, 1999. – 463 p.
    52. Уголев Б.Н. Древесиноведение и лесное товароведение: учебн. [для студ. высш. учебн. завед.] / Б.Н. Уголев. – [2-е изд., доп.]. – М.: Академия, 2006. – 272 с.
    53. Вінтонів І.С. Деревинознавство: навч. посібн. [для студ. вищ. навч. закл.] / І.С. Вінтонів, І.М. Сопушинський, А. Тайшінгер. – [2-ге вид., доповн.]. – Львів: Апріорі, 2007. – 312 с.
    54. Korn G. Mathematical handbook for scientists and engineers: definitions, theorems and formulas for reference and review. Second revised edition. / G. Korn, T. Korn. – New York, San Francisko, Toronto, London, Sydney: Mc Gram-Hill Book Company, 1968. – 1130 p.
    55. Беклемишев Д.В. Курс аналитической геометрии и линейной алгебры: учебн. [для студ. высш. учебн. завед.] / Беклемишев Д.В. – [10-е изд., испр.]. – М.: ФИЗМАТЛИТ, 2005. – 304 с.
    56. Тевяшев А.Д. Вища математика у прикладах та задачах. Ч.1 Лінійна алгебра і аналітична геометрія Диференціальне числення функцій однієї змінної / А.Д. Тевяшев, О.Г. Литвин. – Харків: ХТУРЕ, 2002. – 552 с.
    57. Фергин В.Р. Гибкие технологии лесопиления [Електронний ресурс] / В.Р. Фергин, О.И. Шако // Труды Московского государственного университета леса. – 2001. – №1. – 21 с. – Режим доступу до журн.: http://www.mgul.ac.ru/journal/ru.
    58. Фергин В.Р. Теория и расчет совмещенных поставов / В.Р. Фергин // Деревообрабатывающая промышленность. – 2000. – №2. – С. 4–7.
    59. Белозеров И.Л. Рациональный раскрой пиловочного сырья дальневосточного региона: автореф. дис. на соискание учен. степени докт. техн. наук: спец. 05.21.05 „ Древесиноведение, технология и оборудование деревообработки” / И.Л. Белозеров. – М., 1999. – 47 с.
    60. Копейкин А.М. Технологические основы эффективного использования древесины мягколиственных пород в производстве пилопродукции: автореф. дис. на соискание учен. степени докт. техн. наук: спец. 05.21.05 „ Древесиноведение, технология и оборудование деревообработки” / А.М. Копейкин. – Архангельск, 2002. – 40 с.
    61. Шалаев В.С. Совершенствование теории раскроя древесного сырья на пилопродукцию заданных размеров и качества: автореф. дис. на соискание учен. степени докт. техн. наук: спец. 05.21.05 „ Древесиноведение, технология и оборудование деревообработки” / В.С. Шалаев. – М., 1995. – 46 с.
    62. Рыкунин С.Н. Рациональное использование древесного сырья в производстве заготовок: автореф. дис. на соискание учен. степени докт. техн. наук: спец. 05.21.05 „Древесиноведение, технология и оборудование деревопереработки” / С.Н. Рыкунин – М., 1988. – 35 с.
    63. Межов И.С. Основы повышения объёмного и спецификационного выхода пиломатериалов и заготовок при раскрое брёвен брусово-сегментным способом на специализированном оборудовании: автореф. дис. на соискание учен. степени докт. техн. наук: спец. 05.21.05 „Древесиноведение, технология и оборудование деревообработки” / И.С. Межов. – С.-Пб., 1994. – 33 с.
    64. Логинова Г.А. Повышение эффективности производства тонких пиломатериалов повышенного спроса: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. техн. наук: спец. 05.21.05 „Древесиноведение, технология и оборудование деревообработки” / Г.А.Логинова. – Красноярск, 1999. – 24 с.
    65. Черных П.П. Обоснование эффективных технологических режимов производства радиальных пиломатериалов: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. техн. наук: спец. 05.21.05 „Древесиноведение, технология и оборудование деревообработки” / П.П. Черных. – С.-Пб, 2000. – 21 с.
    66. Маслий В.В. Рациональное использование дубового пиловочного сырья при выработке мебельных заготовок: дис. … канд. техн. наук: 05.21.05 / Маслий Василий Васильевич. – Львов, 1988. – 183 с.
    67. Мацюк Р.И. Исследование влиния качества елового пиловочного сырья на выход заготовок: дис. … канд. техн. наук: 05.21.01 / Мацюк Роман Иванович. – Львов, 1974. – 203 с.
    68. Ференц О.Б. Влияние размерно-качественных особенностей осиновых пиломатериалов на выход заготовок столярно-строительных изделий в условиях УССР: дис. …канд. техн. наук: 05.21.01 / Ференц Олег Богданович. – Львов, 1985. – 224 с.
    69. Малыгин С.И. Исследование и разработка технологических процессов раскроя низкокачественного елового сырья на пилопродукцию: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. техн. наук: спец. 05.421 „Машины, оборудование и технология лесопильных и деревообрабатывающих производств” / С.И. Малыгин. – М., 1970. – 33 с.
    70. Сыпневская Л.А. Расход древесины при раскрое лиственничного пиловочного сырья на пиломатериалы внутрисоюзного потребления: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. техн. наук: спец. 05.21.05 „Технология и оборудование деревообрабатывающих производств, древесиноведение” / Л.А. Сыпневская. – Красноярск, 1987. – 19 с.
    71. Горбачева Л.Н. Исследование влияния размерно-качественных особенностей соснового пиловочного сырья на ценностный выход пиломатериалов внутрисоюзного потребления: дис. ... канд. техн. наук: 05.21.05 / Горбачева Людмила Никифоровна. – М., 1981. – 165 с.
    72. Минеев А.В. Теоретические и экспериментальные исследования получения пиломатериалов радиальной распиловки из древесины крупномерной лиственницы: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. техн. наук: спец. 05.21.05 „Процессы и механизация деревообрабатывающих производств; древесиноведение” / А.В. Минеев. – Л., 1980. – 20 с.
    73. Ясинский B.C. Проблема рационального комплексного использования сосновой и еловой древесины в лесопилении: автореф. дис. на соискание учен. степени докт. техн. наук: спец. 05.21.05 „Процессы и механизация деревообрабатывающих производств; древесиноведение” / B.C. Ясинский. – Л., 1979. – 40 с.
    74. Уласовец В.Г. Теоретическое обоснование раскроя боковой зоны пиловочника на пиломатериалы: дис. … доктора техн. наук: 05.21.05 / Уласовец Вадим Григорьевич. – Екатеринбург, 2005. – 325 с.
    75. Уласовец В.Г. Расчет оптимальных размеров пиломатериалов, получаемых при раскрое бревен параллельно образующей / В.Г. Уласовец // Деревообрабатывающая промышленность. – 2005. – №3. – С. 7–10.
    76. Уласовец В.Г. Распиловка боковой зоны бревен крупных диаметров на спецификационные пиломатериалы одинаковых толщин / В.Г. Уласовец II Деревообрабатывающая промышленность. – 1983. – № 6. – С. 3–6.
    77. Уласовец В.Г. Рациональный раскрой центральной зоны сосновых бревен / В.Г. Уласовец // Механическая обработка древесины. – М.: ВНИПИЭИлеспром, 1988. – Вып. 4. – С. 14–18.
    78. Ulasovets V.G. Determination of the rational plank thickness in sawing the central zone of pine logs / V.G. Ulasovets // Drewno-Wood. – Poznan: Inst. Technol. Drew. – 2004. – Vol. 47. – Nr. 171. – P. 69–80.
    79. Ulasovets V.G. The volume yield of edqed saw-timber acquired from unedqed using different methods of loq sawing / V.G. Ulasovets // Drewno-Wood. – Poznan: Inst. Technol. Drew., 2005. – Vol. 48. – Nr. 174. – P. 41–53.
    80. Бокщанин Ю.Р. Обработка и применение древесины лиственницы / Бокщанин Ю.Р. – М. : Лесная промышленность, 1982. – 216 с.
    81. Батин Н.А. Влияние ширины постава, количества пар досок в поставе и ширины пропила на полезный выход пиломатериалов при распиловке бревен вразвал / Н.А. Батин // ИВУЗ. Лесной журнал. – 1960. –№5. – С. 165–169.
    82. Батин Н.А. К составлению поставов на распиловку радиальных пиломатериалов / Н.А. Батин, А.А. Янушкевич // Механическая технология древесины. – 1971. – Вып. 1. – C. 9–13.
    83. Мчедлишвили Н. Пути увеличения выхода резонансных пиломатериалов / Н. Мчедлишвили // Труды МЛТИ. – 1988. – Вып. 201. – С. 27–29.
    84. Тюкина Ю.Н. Исследование выхода специальных пиломатериалов в зависимости от размеров и качества пиловочного сырья: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. техн. наук: спец. 05.421 „Машины, оборудование и технология лесопильных и деревообрабатывающих производств” / Ю.Н. Тюкина. – М., 1954. – 18 с.
    85. Нушкарев Г. Исследование способов раскроя соснового сырья на авиационную пилопродукцию: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. техн. наук: спец. 05.21.05 „Процессы и механизация деревообрабатывающих производств; древесиноведение” / Г. Нушкарев. – Л., 1974. – 18 с.
    86. Торопов А.С. Оптимальный раскрой и прогнозирование выхода продукции деревообрабатывающих производств / А.С. Торопов, А.П. Домрачеев. – Йошкар-Ола, 2001. – 110 с.
    87. Торопов A.C. Совершенствование раскроя дуба черешчатого, поражённого внутренней заболонью воздействием низких температур / A.C. Торопов, В.Ф. Краснова // ИВУЗ. Лесной журнал. – 2011. – №1. – С. 95–100.
    88. Шако О.И. Прогнозирование объёмного выхода пиломатериалов / О.И. Шако // Технология и оборудование для переработки древесины: науч. тр. – М.: ГОУ ВПО МГУЛ. – 2005. – Вып. 331. –С. 88–91.
    89. Lin W. A three-dimensional optimal sawing system for small sawmills in central Appalachia / Lin W., Wang J., Thomas E. // Proceedings of the 17th Central Hardwood Forest Conference GTR-NRS-P-78. – 2011. – P. 67–76.
    90. Автоматизированный измерительный комплекс для круглых лесоматериалов / А.А. Янушкевич, М.К. Яковлев, Г.Д. Василёнок [и др.] // Труды Белорусского технологического университета. – Серия 2. Лесная и деревообрабатывающая промышленность. – 1993. – С. 6–11.
    91. Gjerdrum P. Classification of crook types for unbarked Norway spruce sawlogs by means of a 3D log scanner / P. Gjerdrum, M. Warensjo, M Nylinder // Holz als Roh- und Werkstoff . – 2001. – V. 59. – P. 374–379.
    92. Automatic grading of sawlogs – industrial experiences from X-ray scanning and optical 3D scanning / J. Oja, J. Fredriksson, S. Grundberg [et al.] // Image Processing and Scanning of Wood – Proceedings: 5-th Int. conf., 23–26 March 2003. – Bad Waltersdorf, Austria, Europe, 2003. – P. 107–113.
    93. Automatic grading of sawlogs: A comparison between X-ray scanning, optical three-dimensional scanning and combinations of both methods / J. Oja, S. Grundberg, J. Fredriksson [et al.]// Scandinavian Journal of Forest Research. – 2004. – V. 19, N. 1. – P. 89–95.
    94. Nordmark U. Prediction of board values in Pinus sylvestris sawlogs using X-ray scanning and optical three-dimensional scanning of stems / U. Nordmark, J. Oja // Scandinavian Journal of Forest Research. – 2004. – V. 19, N. 5. – P. 473–480.
    95. Jäppinen A. Automatic Sorting of Sawlogs by Grade: Doctoral Thesis / Jäppinen Armas. – Swedish University of Agricultural Sciences, Department of Forest Management and Products, Uppsala, 2000. – 41 p.
    96. Chiorescu S. The fingerprint approach: Using data generated by a 3D log scanner on debarked logs to accomplish traceability in the sawmill's log yard / S. Chiorescu, A. Gronlund // Forest Products Journal. – 2004. – V. 54, N. 12. – P. 269–276.
    97. Edlund J. Repeatability in automatic sorting of curved Norway spruce saw logs / J. Edlund, M. Warensjö // Silva Fennica . – 2005. – V. 39(2). – P. 265–275.
    98. Andreu J-Ph. Modelling of internal defects in logs for value optimization based on industrial CT scanning / J-Ph. Andreu, A. Rinnhofer // Image Processing and Scanning of Wood – Proceedings: 5-th Int. conf., 23–26 March 2003. – Bad Waltersdorf, Austria, Europe, 2003. – P. 141–150.
    99. Chang S.J. External and internal defect detection to optimize cutting of hardwood logs and lumber / S.J. Chang // Transferring technologies for the hardwood industry: No. 3. US Department of Commerce, Beltsville, MD. – 1992. – 24 p.
    100. Flood K. On 3D segmentation of knots in 3D-volume data acquired from X-ray linear cone-beam scanning / K. Flood, P-Er. Danielsson, Seger M. Magnusson // Image Processing and Scanning of Wood – Proceedings: 5-th Int. conf., 23–26 March 2003. – Bad Waltersdorf, Austria, Europe, 2003. – P. 151–160.
    101. Rayner T. The development of an Internet-based log marketing tool / T. Rayner, W. Garms, E. Scheinman // First International Precision Forestry Symposium, 23–26 March 2001. – Washington, Seattle, USA, 2001. – 46 p.
    102. Sarigul E. Rule-driven defect detection in CT images of hardwood logs / E. Sarigul, A.L. Abbott, D.L. Schmoldt // Image Processing and Scanning of Wood: 4-th Int. conf., 23–26 March 2000. – Mountain Lake, Virginia, USA, 2000. – P. 37–49.
    103. Schad K.C. Nondestructive methods for detecting defects in softwood logs / K.C. Schad, D.L. Schmoldt, R.J. Ross // Res. Pap. FPL–RP–546. Madison, WI: U.S. Department of Agriculture, Forest Service, Forest Products Laboratory. – 1996. –13 p.
    104. Identification of log characteristics in computed tomography images of black spruce (picea mariana) logs by means of maximum likelihood classifier / Q. Wei, S. Yin Zhang, Y. Hei Chui [et. al] // International Journal of Tomography & Statistics. – 2010. – V. 14, N. S10. – P. 68–82.
    105. Detection of cracks in computer tomography images of logs / S. Bhandarkar, X. Luo, R. Daniels [et. al] // Pattern Recognition Letters. – 2005. – V. 26. – P. 2282–2294.
    106. Wei Q. CT image analysis for the identification and 3D reconstruction of internal log characteristics of sugar maple (acer saccharum) and black spruce (picea mariana) / Qiang (Alan) Wei. // Thesis submitted to the University of New Brunswick. – 2008. – 174 p.
    107. Measurement of knot width in CT images of norway spruce (Picea abies [L.] Karst.) – evaluating the accuracy of an image analysis method / L. Breinig, F. BrüChert, R. Baumgartner [et. al] // Computers and Electronics in Agriculture. – 2012. – V. 85. – P. 149–156.
    108. Automatic knot detection and measurements from X-ray CT images of wood: A review and validation of an improved algorithm on softwood samples / F. Longuetaud, F. Mothe, B. Kerautret [et. al] // Computers and Electronics in Agriculture. – 2012. – V. 85. – P. 77–89.
    109. Lei Yu. Analysis and processing of decayed log CT image based on multifractal theory / Yu Lei, Qi Dawei // Computers and Electronics in Agriculture. – 2008. – V. 63(2). – P. 147–154.
    110. Identification of internal defect of sugar maple logs from CT images using supervised classification methods / G. Rojas, A. Condal, R. Beauregard [et. al] // Holz als Roh- und Werkstoff. – 2006. – V. 64, Issue 4. – P. 295–303.
    111. Gupta N.K. Rationale and application of tangential scanning to industrial inspection of hardwood logs / N.K. Gupta, D.L. Schmoldt, B. Isaacson // Proceedings of the international conference on multisource-multisensor information Fusion, 23–26 March 1998. – Las Vegas, Nevada, USA, 1998. – vol. 2. – P. 528–535.
    112. Gupta N.K. Tangential scanning of hardwood logs: developing an industrial computer tomography scanner / N.K. Gupta, D.L. Schmoldt, B. Isaacson // Proceedings of the eleventh international symposium on nondestructive testing of wood, 23–26 March 1999. – Madison, Wisconsin, USA, 1999. – P. 131–139.
    113. Detection of fungal wood decay using Magnetic Resonance Imaging / U. Muller, R. Bammer, E. Halmschlager [et. al] // Holz als Roh- und Werkstoff. – 2001. – V. 59. – P. 190–194.
    114. Chang S.J. NMR application for internal defect detection / S.J. Chang // Proceedings of Process Control/Production Management of Wood Products: Technology for the 90s, 23–26 March 1990. – Athens, Georgia, USA, 1990. – P. 89–98.
    115. Kabir M.F. Detection of defects in red oak deckboards by ultrasonic scanning / M.F. Kabir, D.L. Schmoldt, M.E. Schafer // Image Processing and Scanning of Wood: 4-th Int. conf., 23–26 March 2000. – Mountain Lake, Virginia, USA, 2000. – P. 89–96.
    116. Arnerup F. Infrared imaging of Scots pine cross sections: automatic heartwood size measurements: Master of Science thesis / F. Arnerup. – Stockholm, 2002. – 40 p.
    117. Gjerdrum P. Heartwood identification in Scots pine crosscuts by means of digital IR exposures / P. Gjerdrum, O. Hoibo // Image Processing and Scanning of Wood – Proceedings: 5-th Int. conf., 23–26 March 2003. – Bad Waltersdorf, Austria, Europe, 2003. – P. 67–74.
    118. Evaluation of wood characteristics: internal scanning of materials by microwave / P. Martin, R. Collet, P. Barthelemy [et. al] // Wood Science and Technology. – 1987. – 21(4). – P. 361–371.
    119. Варениця В.О. Підсумки роботи підприємств лісової і деревообробної промисловості Мінпромполітики України за перше півріччя 2001 року / В.О. Варениця, І.Ф. Розора, М.П. Саганюк // Світ меблів і деревини. – 2001. – № 2–3. – С. 5–16.
    120. Ohman M. Plank grade indicators in radiograph images of Scots pine logs / M. Ohman // Holz als Roh- und Werkstoff . – 1999. – V. 57. – P. 359–363.
    121. Saint-Andre L. A model for the position and ring eccentricity in transverse sections of Norway spruce logs / L. Saint-Andre, J.-M. Leban // Holz als Roh- und Werkstoff. – 2001. – V. 59. – P. 137–144.
    122. Лісоматеріали круглі та пиляні. Методи обмірювання та визначення об’ємів. Частина 2. Лісоматеріали круглі: ДСТУ 4020-2-2001 (pr EN 1309-2:1998). – [Чинний від 2001-07-01]. – К.: Держстандарт України, 2001. – 70 с. – (Національний стандарт України).
    123. Лесоматериалы круглые. Таблицы объемов: ГОСТ 2708-75. – [Действительный от 1977-01-01]. – М.: Издательство стандартов, 1975. – 56 с. – (Межгосударственный стандарт).
    124. Fritz van Zyl. Determining the optimal log position during primary breakdown using internal wood scanning techniques and meta-heuristic algorithms / Fritz van Zyl. // Thesis submitted in Engineering at the University of Stellenbosch. – 2011. – 116 p.
    125. Lundahl C.G. Optimized Processes in Sawmills: Doctoral Thesis / Lundahl Carl Gustav. – Luleå University of Technology, Division of Wood Science and Technology, Skellefteå, 2007. – 197p.
    126. Чижов А.П. Совершенствование процессов лесопиления на основе картографирования сосняков Нижнего Приангарья: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. техн. наук: спец. 05.21.05 „Древесиноведение, технология и оборудование деревообработки” / А.П. Чижов. – Красноярск, 2001. – 20 с.
    127. Аксенов П.П. Теоретические основы раскроя пиловочного сырья / П.П. Аксенов. – М.-Л.: Гослесбумиздат, 1960. – 216 с.
    128. Батин Н.А. Теоретические и экспериментальные исследования раскроя пиловочного сырья: автореф. дис. на соискание учен. степени докт. техн. наук: 05.421 „Машины, оборудование и технология лесопильных и деревообрабатывающих производств” / Н.А. Батин. – Л., 1965. – 33 с.
    129. Розенблит М.С. О математическом описании поверхности древесных стволов и моделирования задачи продольного раскроя бревен / М.С. Розенблит // Технология и оборудование деревообрабатывающих производств: межвуз. сб. научн. тр. – Л.: ЛЛТА. – 1980. – Вып. 9.– С. 3–5.
    130. Розенблит М.С. О разработке имитационной модели раскроя хлыстов и бревен / М.С. Розенблит // Научные труды МЛТИ. – М.: МЛТИ. – 1982. – Вып. 140. – С. 54–56.
    131. Розенблит М.С. Об алгоритме математического описания поверхности бревен / М.С. Розенблит // Научные труды МЛТИ. – М.: МЛТИ. – 1986. – Вып. 178. – С. 13–15.
    132. Розенблит М.С. Оптимизация раскроя пиловочного сырья: автореф. дис. на соискание учен. степени докт. техн. наук: 05.21.05 „ Технология и оборудование деревообрабатывающих производств, древесиноведение” / М.С. Розенблит. – М., 1990. – 34 с.
    133. Пижурин А.А. О применении имитационных моделей при решении некоторых задач раскроя пиловочного сырья / А.А. Пижурин, М.С. Розенблит // Научные труды МЛТИ. – М.: МЛТИ. – 1982. – Вып. 140. – С. 116–118.
    134. Петровский В.С. Оптимальная раскряжевка лесоматериалов / В.С. Петровский. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М.: Лесная промышленность, 1989. – 288 с.
    135. Елсаков С.Г. Совершенствование технологии раскроя пиловочного сырья неправильной формы: Автореф. дис ... канд. техн. наук: 05.21.05 „Технология и оборудование деревообрабатывающих производств, древесиноведение” / С.Г. Елсаков. – Л., 1990. – 16 с.
    136. Елсаков С.Г. О раскрое пиловочных бревен неправильной формы. / С.Г. Елсаков., Р.Е. Калитеевский // ИВУЗ. Лесной журнал. – 1990. – №2. – С. 60–68.
    137. Елсаков С.Г. Математическое моделирование раскроя пиловочного сырья неправильной формы с использованием сплайн-функции / С.Г. Елсаков // ИВУЗ. Лесной журнал. – 1990. – №3. – С.70–73.
    138. Todoroki C.L. Conceptual method for comparing yield from curve-sawn and straight-sawn logs / C.L. Todoroki, E.M. Ronnqvist // New Zealand Journal of Forestry Science. – 1998. – V. 28(2). – P. 242–253.
    139. Исаев С.П. Аналитическое решение задачи базирования круглых лесоматериалов перед обработкой [Текст] / С.П. Исаев // ИВУЗ. Лесной журнал. – 2005. – № 6. – С. 74 – 78.
    140. Исаев С.П. Формирование древесных материалов из хвойного сырья на основе учета его морфометрических характеристик: Автореф. дис ... докт. техн. наук: 05.21.05 „Древесиноведение, технология и оборудование деревообработки ” / С.П Исаев. – СПб., 2009. – 41 с.
    141. Соболев И.В. Управление производством пиломатериалов / И.В. Соболев. – М.: Лесная промышленность, 1981. – 184 с.
    142. Калитеевский Р.Е. Информационные технологии производства пиломатериалов с использованием ЭВМ / Р. Е. Калитеевский. – СПб.: ЛТА, 2000. – 94 с.
    143. Калитеевский Р. Е. Система компьютерных программ для оперативного управления процессами подготовки и раскроя пиловочного сырья / Р.Е. Калитеевский, А.С. Гудков // Деревообрабатывающая промышленность. – 1996. – №2. – С. 2–5.
    144. Калитеевский Р.Е. Т
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины