УДОСКОНАЛЕННЯ ЯКОСТІ КОНСЕРВІВ ІЗ КВАСОЛІ У ПЛОДООВОЧЕВОМУ СОУСІ :



  • Название:
  • УДОСКОНАЛЕННЯ ЯКОСТІ КОНСЕРВІВ ІЗ КВАСОЛІ У ПЛОДООВОЧЕВОМУ СОУСІ
  • Кол-во страниц:
  • 214
  • ВУЗ:
  • ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ
  • Год защиты:
  • 2013
  • Краткое описание:
  • ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКООПСПІЛКИ


    «ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ»


     


     


     


                                                                                     На правах рукопису


     


     


    БАЛЯ ЛІЛІЯ ВІКТОРІВНА


     


     


    УДК (664.84:635.65)-021.4


     


     


     


     


    УДОСКОНАЛЕННЯ ЯКОСТІ КОНСЕРВІВ ІЗ КВАСОЛІ


    У ПЛОДООВОЧЕВОМУ СОУСІ


     


     


    Спеціальність 05.18.15 – товарознавство харчових продуктів


     


     


     


     


    ДИСЕРТАЦІЯ


    на здобуття наукового ступеня


    кандидата технічних наук


     


     


     


     










     



    Науковий керівник:


    Жук Валентина Анатоліївна,


    кандидат технічних наук, доцент


     



     


     


     


     


    Полтава – 2013








    ЗМІСТ


    ВСТУП................................................................................................................ 6


    РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ТА ПРАКТИЧНІ ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ
    ЯКОСТІ КОНСЕРВІВ: АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД
    .................................... 11


    1.1. Значення бобових культур у харчуванні людини.................................... 11


    1.2. Ботанічна характеристика та хімічний склад зернової квасолі білої...... 14


    1.3. Сучасні підходи до створення консервів підвищеної біологічної цінності 25


    1.4. Використання плодоовочевої сировини у виробництві консервів
    із квасолі ........................................................................................................... 27


    Висновки за розділом 1.................................................................................... 33


     


    РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ, ОБ’ЄКТИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ......... 35


    2.1. Організація, об’єкти і методика досліджень............................................. 35


    2.2. Методи досліджень.................................................................................... 37


    2.2.1. Методи визначення органолептичних показників................................. 37


    2.2.2. Методи визначення хімічного складу.................................................... 43


    2.2.3. Методи визначення технологічних властивостей.................................. 44


    2.2.4. Мікробіологічні методи контролювання............................................... 46


    2.2.5. Математичне моделювання рецептур консервів із квасолі................... 46


    2.2.6. Методи дослідження комплексної та інтеґральної оцінки якості.......... 47


    2.2.7. Методи визначення кольоропараметричних показників ..................... 48


     


    РОЗДІЛ 3. ТОВАРОЗНАВЧО-ТЕХНОЛОГІЧНА ОЦІНКА ЗЕРНОВОЇ КВАСОЛІ БІЛОЇ ЯК ОСНОВНОЇ СИРОВИНИ ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ КОНСЕРВІВ         53


    3.1. Органолептичні та фізичні показники зернової квасолі білої ................ 53


    3.2. Хімічний склад зернової квасолі білої...................................................... 56


    3.3. Вплив гідротермічної обробки на фізико-хімічні показники зернової
    квасолі білої ...................................................................................................... 58


    3.4. Вплив гідротермічної обробки на функціонально-технологічні
    властивості зернової квасолі білої.................................................................... 70


    3.4.1. Дослідження ступеня і швидкості поглинання вологи у процесі  замочування    71


    3.4.2. Дослідження розварюваності зернової квасолі..................................... 75


    3.5. Зміни активності інгібіторів протеолітичних ферментів у процесі  гідротермічної обробки зернової квасолі................................................................................. 80


    3.6. Комплексна та інтеґральна оцінка якості зернової квасолі...................... 82


    Висновки за розділом 3.................................................................................... 88


     


    РОЗДІЛ 4. УДОСКОНАЛЕННЯ ЯКОСТІ КОНСЕРВІВ З КВАСОЛІ..... 91


    4.1. Дослідження якості складової для соусу................................................... 91


    4.2. Комбінування сировинних компонентів плодоовочевого соусу............. 94


    4.3. Визначення кольорових характеристик зразків соусів.......................... 107


    4.4. Моделювання рецептури консервів із квасолі та їх характеристика..... 113


    Висновки за розділом 4.................................................................................. 115


     


    РОЗДІЛ 5. ТОВАРОЗНАВЧА ОЦІНКА ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ КОНСЕРВІВ ІЗ КВАСОЛІ ТА ЇХ ЗМІНИ В ПРОЦЕСІ ЗБЕРІГАННЯ............................. 118


    5.1. Органолептична оцінка показників якості консервів із квасолі............. 118


    5.2. Хімічний склад, харчова та біологічна цінність консервів із квасолі... 120


    5.2.1. Загальний хімічний склад..................................................................... 120


    5.2.2. Амінокислотний склад білків................................................................ 122


    5.2.3. Мінеральний та вітамінний склад......................................................... 124


    5.3. Безпечність консервів із квасолі.............................................................. 130


    5.4. Зміни показників якості консервів із квасолі у процесі зберігання....... 133


    Висновки за розділом 5.................................................................................. 136


     


    РОЗДІЛ 6. ВИВЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ АСПЕКТІВ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ КОНСЕРВІВ ІЗ КВАСОЛІ У ПРОЦЕСІ РОЗРОБКИ, ВИРОБНИЦТВА ТА ЗБУТУ ............................................... 138


    6.1. Маркетингові дослідження попиту та виведення на споживчий ринок
    консервів з квасолі в плодоовочевому соусі..................................................
    138


    6.2. Економічна ефективність виробництва консервів із квасолі
    в плодоовочевому соусі.................................................................................. 142


    6.3. Комплексна та інтеґральна оцінка якості консервів із квасолі.............. 147


    Висновки за розділом 6.................................................................................. 153


     


    ВИСНОВКИ................................................................................................... 154


     


    ДОДАТКИ...................................................................................................... 157


    ДОДАТОК А


    Технічні умови ТУ У 15.3 – 01597997-011:2009 «Квасоля в овочевому соусі» 157


    ДОДАТОК Б


    Технологічна інструкція на виробництво консервів із квасолі в овочевом
    соусі ТІ 01597997 – 011: 2009........................................................................
    158


    ДОДАТОК В


    Рецептури консервів із квасолі....................................................................... 159


    ДОДАТОК Г ................................................................................................... 161


    Деклараційні патенти


    Г 1. Патент на корисну модель № 46394 «Спосіб оцінки якості консервів із квасолі в томатному соусі»............................................................................................. 161


    Г 2. Патент на корисну модель № 46397 «Спосіб відбору сировини для виробництва консервів із квасолі»....................................................................................... 163


    Г 3. Патент на корисну модель № 46395 «Соуси томатні «Осінні»............. 165


    Г 4. Патент на корисну модель № 46398 «Спосіб оцінки якості зернової
    квасолі білої»...................................................................................................
    167


    Г 5. Патент на корисну модель № 46757 «Спосіб виробництва закусочних консервів із квасолі»............................................................................................................ 169


    Г 6. Патент на корисну модель № 48806 «Спосіб виробництва консервів зернової квасолі білої в томатному соусі»................................................................................ 171


    ДОДАТОК Д


    Акт виробництва дослідних партій плодоовочевих консервів з квасолі..... 173


    ДОДАТОК Е


    Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи....................... 174


    ДОДАТОК Ж


    Розрахунок очікуваної економічної ефективності......................................... 175


    ДОДАТОК И


    Калькуляція собівартості................................................................................ 178


    ДОДАТОК К


    Акти впровадження ........................................................................................ 180


    ДОДАТОК Л


    Анкета вивчення споживчих переваг консервів з квасолі............................. 183


    ДОДАТОК М


    Довідка про участь у виставках та міжнародних конференціях................... 186


    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................... 189









    Актуальність теми. В даний час  в Україні все більше приділяється уваги питанням, що стосуються здорового та збалансованого харчування населення.


    Однією з важливих проблем у харчуванні є дефіцит повноцінного білка, практично всіх вітамінів, а також інших біологічно активних речовин. Недостатність цих нутрієнтів може стати чинником ризику виникнення так званих аліментарних захворювань. У підвищенні загального рівня та якості білкового харчування населення велике значення мають продовольчі зернобобові культури. Щорічно спостерігається тенденція до збільшення виробництва та споживання бобових овочів, серед яких вагоме місце займає квасоля, насіння якої є джерелом функціональних інгредієнтів: харчових волокон, амінокислот, макро- і мікроелементів.


    Вирощування квасолі та переробка її на консервовану продукцію є перспективним напрямом, оскільки наша держава має сприятливі природно-кліматичні умови для цього, а також достатній потенціал для виготовлення високоякісної продукції.


    Проведений аналіз асортименту консервів із квасолі, представлених на ринку України, свідчить про те, що він дуже вузький та обмежується консервами «Квасоля в томатному соусі» та «Квасоля натуральна». Крім того, означені консерви містять харчові добавки (загущувачі, барвники, ароматизатори та ін.).


    Тому актуальною є розробка консервів із квасолі з включенням натуральних добавок рослинного походження з метою створення консервів з заданою підвищеною харчовою і біологічною, і в той час, зниженою енергетичною цінністю. Виробництво і споживання консервів із квасолі дозволить знизити рівень білкової недостатності, збагатити раціон харчування населення необхідними вітамінами, макро- і мікроелементами, харчовими волокнами та іншими біологічно активними речовинами, що, в свою чергу, сприятиме оздоровленню харчування населення.


    Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи було удосконалення якості консервів із квасолі в плодоовочевому соусі.


    Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити низку взаємопов’язаних задач:


    обґрунтувати перспективність використання зернової квасолі в харчуванні;


    науково підтвердити доцільність використання сировини з високими функціонально-технологічними властивостями та вмістом біологічно активних речовин для виробництва консервів із квасолі;


    -          визначити хімічний склад сортів зернової квасолі, районованих у Центральній частині України;


    -          дослідити зміни фізико-хімічних показників у зерновій квасолі білій після гідротермічної обробки;


    -          вивчити зміни активності інгібіторів протеолітичних ферментів за гідротермічної обробки зернової квасолі;


    -          визначити влив гідротермічної обробки на функціонально-технологічні властивості зернової квасолі білої;


    -          теоретично обґрунтувати раціональне комбінування сировинних інгредієнтів плодоовочевих соусів, що забезпечує високу якість консервів із квасолі;


    -          визначити хімічний склад та біологічну цінність нових консервів із квасолі;


    -          встановити зміни харчової цінності розроблених консервів у процесі зберігання і встановити гарантійний термін їх зберігання;


    -          розробити і затвердити нормативну документацію на консерви з квасолі і здійснити їх апробацію у промислових умовах;


    -          виявити споживчі переваги і провести аналіз ринку аналогів;


    -          розрахувати економічну ефективність від впровадження консервів із квасолі у виробництво.


    Об’єкти досліджень: зернова квасоля та консерви на її основі.


    Предмет дослідження: споживні властивості консервів із квасолі.


    Методи дослідження: сучасні стандартні органолептичні, фізико-хімічні методи, спектрофотометричні, хроматографічні, кваліметричні, методи планування, математичного моделювання та математико-статистичної обробки експериментальних даних із використанням комп’ютерних технологій.


    Наукова новизна одержаних результатів. На основі теоретичних і експериментальних досліджень у дисертації:


    -          науково обґрунтовані закономірності формування органолептичних, фізико-хімічних властивостей та біологічної цінності консервів із квасолі в плодоовочевому соусі за рахунок раціонального комбінування сировинних інгредієнтів;


    -          визначено вплив сортових відмінностей на хімічний склад зернової квасолі, вирощеної в Центральній частині України;


    -          визначено вплив гідротермічної обробки на органолептичні, фізико-хімічні, функціонально-технологічні показники зернової квасолі;


    -          аргументована доцільність використання у складі соусів плодоовочевої сировини з підвищеним вмістом пектинових речовин, що дає можливість отримати консерви із квасолі з високими споживними властивостями без використання загущувачів;


    -          встановлено закономірності змін показників якості розроблених консервів із квасолі у процесі зберігання.


    За результатами наукових розробок отримано патенти України на корисну модель: №46394 «Спосіб оцінки якості консервів з квасолі в томатному соусі», №46395 «Соуси томатні «Осінні», №46397 «Спосіб відбору сировини для виробництва консервів з квасолі», №46398 «Спосіб оцінки якості зернової квасолі білої», №46757 «Спосіб виробництва закусочних консервів з квасолі», №48806 «Консерви з зернової квасолі білої в томатному соусі».


    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась відповідно до основних наукових напрямів досліджень кафедри товарознавства продовольчих товарів ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», зокрема за темами: №0109U007231 «Можливості підвищення споживних властивостей консервів із зернобобових» та №0110U006321 «Удосконалення споживних властивостей готової продукції при переробці рослинної сировини, вирощеної в Полтавській області».


    Практичне значення одержаних результатів. На підставі теоретичних та експериментальних досліджень розроблено рецептури консервів із квасолі з високими споживними властивостями. Наведено товарознавчу характеристику консервів, обґрунтований гарантійний термін зберігання, удосконалено балову оцінку органолептичних показників якості зернової квасолі і консервів на її основі.


    Розроблено і затверджено у встановленому порядку технічні умови (ТУ У 15.3-01597997-011:2009 «Квасоля в плодоовочевому соусі») та технологічну інструкцію до них.


    Реалізація роботи. Апробація та виробництво дослідних партій консервів з квасолі в плодоовочевому соусі здійснені на підприємстві ТОВ «Пирятинагроконсерв» (м. Пирятин, акт від 23.11.2008 р.) Результати науково-дослідних робіт впроваджено у навчальний процес кафедри товарознавства продовольчих товарів ПУЕТ (акт від 10.12.2009 р.).


    Особистий внесок здобувача полягає у плануванні експерименту, проведенні теоретичних та експериментальних досліджень із розробки консервів із квасолі в плодоовочевому соусі, виборі методів та проведенні досліджень, аналізі, обробці й узагальненні отриманих результатів, формулюванні висновків, підготовці заявок на корисну модель, публікації результатів досліджень, розробці нормативної документації, впровадженні отриманих розробок у виробництво та навчальний процес.


    Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися і обговорювались на міжнародній науково-практичній конференції «Молодь Європи в соціально-економічних процесах ХХІ століття» (м. Харків, 2010 р.), всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні проблеми техніки та технології харчових виробництв, ресторанного бізнесу та торгівлі» (м. Харків, 2010 р.), міжнародній інноваційній науково-практичній конференції «Современная торговля: теория, практика, перспективы развития» (м. Москва, 2012 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Управление ассортиментом, качеством и конкурентоспособностью товаров и услуг» (м. Чебоксари, 2012 р.).


    Продукція демонструвалася  на виставці наукових розробок Полтавського університету економіки і торгівлі (м. Полтава, 2010 р.).


    Публікації. За результатами проведених досліджень опубліковано 16 наукових праці, у тому числі 6 статей у затверджених наукових фахових виданнях, 6 патентів України на корисну модель, 4 тез доповідей.


     


    Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел, що містить 307 найменувань, та додатків. Дисертація викладена на 156 сторінках друкованого  тексту, містить 54 таблиці та 35 рисунків.

  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ


     


    1. На основі аналізу науково-технічної літератури встановлено, що зернобобові займають виняткове місце серед продовольчої сировини завдяки унікальному біохімічному складу, обумовленому, головним чином, високим вмістом білка. Зернова квасоля є джерелом функціональних інгредієнтів: харчових волокон, амінокислот, вітамінів, макро- і мікроелементів.


    2. Встановлено можливість підвищення біологічної цінності консервів із квасолі шляхом введення в їх рецептуру плодоовочевого пюре, багатого на вітаміни, мінеральні та пектинові речовини.


    3. Визначено хімічний склад сортів зернової квасолі Мавка, Щедра та Еврика, районованих у Центральній частині України. Вміст білку в квасолі складає 20,81…22,03%, вміст жиру – 1,30…1,94%, вуглеводів – 54,34…54,89%.


    4. Отримані результати показали, що залежно від ботанічного сорту зернової квасолі за гідротермічної обробки зменшується вміст білку (в 1,08…1,29 рази), жиру (в 1,2…1,24 рази) та вуглеводів (цукрів – у 1,33…1,4 рази, крохмалю – у 2,06…2,25 рази, харчових волокон – у 0,8…1,22 рази). Також гідротермічна обробка знижує вміст вітамінів групи В і вітаміну Е в досліджуваних зразках порівняно з початковою сировиною Так, вміст тіаміну зменшився в 1,22…1,4 рази, рибофлавіну – в 1,31…1,36 рази, ніаціну – в 1,03…1,06 рази та токоферолу − в 1,18…1,5 рази. Вміст мінеральних речовин також знижується. Максимальними є втрати (25…60%) калію, натрію, фосфору, заліза. Це відбувається у процесі варіння за рахунок переходу їх у відвар.


    5. Встановлено, що найбільше поглинання вологи при замочуванні спостерігалася в зерновій квасолі сорту Мавка (збільшення на 98%) при температурі 600C протягом 70 хв. В сортах Еврика і Щедра за 115 хв набухання вологість зерен досягла максимуму і  збільшилася на 87,1 та 87,5% відповідно. Після замочування для отримання кулінарної готовності рекомендується варіння для сорту Мавка і Еврика 35 хв, а для сорту Щедра – 40 хв.  Сорти Мавка і Щедра мали найвищий коефіцієнт розварювання (2,50 і 2,41 відповідно) і отримали оцінку «відмінна якість».


    6. Встановлено, що гідротермічна обробка знижує активність інгібітору трипсину в зерновій квасолі: водорозчинних інгібіторів  –  в 2,44…3,33 рази, солерозчинних – в 3,41…4,18 рази.


    7. Методом математичного моделювання визначено та експериментально підтверджено раціональний вміст та склад рецептурних компонентів плодоовочевого соусу для  плодоовочевого пюре – 30…40% (у тому числі яблучного пюре – 15…25%, гарбузового – 15…30%, морквяного – 5…15%), томатної пасти – 20…30%, цукру білого – 2…3%, солі кухонної – 1…2%, часнику – 1…2%, цибулі ріпчастої – 1,0…1,5%, перцю – не більше 0,1%. За результатами проведених досліджень розраховано оптимальне співвідношення квасолі та соусу для консервів, яке складає 50:50.


    8. Проведена товарознавча оцінка показала, що нові консерви з квасолі, в порівнянні з консервами-аналогом, мають кращі органолептичні показники без додавання штучних барвників та загусників. Порівняльний аналіз вітамінного та мінерального складу свідчить про переваги хімічного складу.


    9. Під час зберігання консервів із квасолі за температури 20ºС і відносної вологості повітря 75% без доступу світла протягом 12 місяців помітних змін за органолептичними та фізико-хімічними показниками не відбулося.  Встановлено гарантійний термін зберігання нових консервів із квасолі – 12 місяців.


    10. Розроблено та затверджено нормативну документацію (ТУ У 15.3- 01597997-007:2009). Результати дослідження впроваджено у виробничих умовах на Пирятинському консервному заводі ТОВ «Пирятинагроконсерв».


    11. Маркетингові дослідження показали, що споживач сьогодні віддає перевагу якісним і корисним продуктам. Встановлено, що 39% респондентів згодні на підвищення ціни на 10% за умови додержання високої якості продукту.


     


    12. Виробництво нових консервів із квасолі має соціальний і економічний ефект. Соціальний ефект нових консервів із квасолі полягає у поліпшенні споживних властивостей завдяки підвищеному вмісту мінеральних речовин та вітамінів. Виробництво нових консервів є економічно ефективним (приріст рівня прибутку складає від 0,29 до 1,63%).








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


     


    1.  Андреев Н. Р. Структура, химический состав и технологические признаки основных видов крахмалсодержащего сырья / Н. Р. Андреев, В. Г. Карпов // Хранение и переработка сельхозсырья, 1999. – № 7. – С. 32–33.


    2.  Аністратенко В. О. Математичне планування експериментів в АПК : Навч. посібник / В. О. Аністратенко, В. Г. Федоров. – К. : Вища шк., 1993. – 375 с.


    3.  Арора С. К. Химия и биохимия бобовых растений / Пер. с англ.
    К. С. Спектрова. – М. : Агропромиздат, 1986. – 336 с.


    4.  Байгарин Е. К. Содержание пищевых волокон в пищевых продуктах растительного происхождения / Е. К. Байгарин // Вопросы питания. – 2006. –№3. – С. 42–44.


    5.  Баля Л. В. Моделювання рецептурного складу плодоовочевого соусу / Л. В. Баля, В. А. Жук // Харчова наука і технологія. – 2009. – №4. – С. 43–44.


    6.  Баля Л. В. Використання плодоовочевого пюре при виробництві соусу для закусочних консервів / Л. В. Баля // «Молодь Європи в соціально-економічних процесах ХХI століття». / Зб. тез доповідей міжнар. наук.-практ. конф. – 22 квітня 2010. – Харків: КНТЕУ, ХТЕІ КНТЕУ, 2010. – 276 с.


    7.  Барахаева Л. П. Определение содержания метоксильных групп и степени деметоксилирования пектиновых веществ при тепловой обработке /
    Л. П. Барахаева, В. С. Баранов // Научно-техн. рефер. сб. пищепрома. Сер. 4. Консервная, овощесушильная и пищеконцентратная промышленность. – 1983. – Вып. 1. – С. 21–23.


    8.  Барахаева Л. П. Химический состав и технологические свойства тыкв, кабачков и патиссонов: дисс. … канд. техн. наук / Л. П. Барахаева. – М., 1983. – 284 с.


    9.    Батурин А. К. Оптимизация питания и показатели качества жизни населения / А. К. Батурин, Б. П. Суханов, С. Е. Аскользина // Оптимальное питание – здоровье нации : Материалы VIII Всеросс. конф. – М., 2005. – С. 21.


    10.  Батурин А. К. Питание и здоровье: проблемы ХХІ века / А. К. Батурин, Г. И. Мендельсон // Пищевая промішленность. – 2005. – № 5. – С. 105–107.


    11.   Белая Е. А. Пищевая ценность овощей и фруктов / Е. А. Белая,
    Н. П. Енисенина, Э. Г. Парамонова. – М. : Пищевая промышленность, 1972. –
    С. 16–21.


    12.   Белки семян зерновых и масличных культур / Под ред. Дж. Инглетт. – М. : Колос, 1977. – 237 с.


    13.   Бенкен И. И. Биохимические особенности важнейших видов фасоли / Н. И. Бенкен, В. И. Буданова // Труды по прикладной ботанике, генетике и селекции. – М. : Сельхозиздат, 1980. – Т. 66. – Вып. 3. – С. 42–49.


    14.   Бенкет И. И. Антипитательные вещества белковой природы в семенах сои / И. И. Бенкет, Т. Б. Томилина // Научно-технический бюлетень ВИР. – 1985. – Вып. 149. – С. 3–10.


    15.   Бенкет И. И. Определение активности ингибиторов трипсина в семенах зерновых бобовых культур казеинолетическим методом / И. И. Бенкен // Бюл. ВИР. – 1982. – Вып. 121. – С. 65–70.


    16.   Бета-каротин // Пищевая промышленность. – 2001. – №8. – С. 56–58.


    17.   Биохимия / [Щербаков В. Г., Лобанов В. Г., Прудникова Г. Г., Минакова А. Д.] – СПб. : ГИОРД, 2003. – 440 с.


    18.   Боднар Г. В. Зернобобовые культуры / Г. В. Боднар, Г. Т. Лавриненко. – М. : Колос, 1977. – С. 12–14, 36.


    19.   Братан Л. Исследование связывания свинца пектинами различных типов в присутствии растительных полифенолов / Л. Братан, И. Краснова, А. Даналаки // Хранение и переработка сельхозсырья. – 2001. – № 1. – С. 38–39.


    20.   Бурнштейн А. И. Методы исследования продукто / А. И. Бурнштейн. – К. : Гос. мед. изд-во УССР. – 1963. – 643 с.


    21.   Валуева Т. А. Белки-ингибиторы протеолитических ферментов у растений / Валуева Т. А., Мосолов В. В. // Прикладная биохимия и микробиология. – 1995. – Т. 31, № 6. – С. 579–589.


    22.   Василенко З. В. Плодоовощное пюре в производстве продуктов /
    З. В. Василенко, В. С. Баранов. – М. : Агропромиздат, 1987. – 125 с.


    23.   Ветрова Е. Г. Зернобобовые культуры (горох, фасоль, соя) /
    Е. Г. Ветрова, Н. М. Голбан, В. А. Коробко. – Кишенев : Картя Молдаваняскэ, 1982. – 205 с.


    24.   Витамин Е // Пищевая промышленность. – 2000. – № 8. – С. 42–43.


    25.   Влияние продуктов, обогащенных витаминами и β-каротином на обеспеченность витаминами А и концентрацию различных каротиноидов в сыворотке крови лиц,пострадавших от аварии на ЧАЭС / Л. М. Якунина,
    А. Г. Таранова, Г. Р. Покровская [и др.] // Вопросы питания. – 1996. – № 1. –
    С. 12–15.


    26.   Воробьев В. И. Организация диетотерапии в лечебно-профилактических учереждениях. – М. : Медицина, 1983.– С. 20–29.


    27.   Высоцкий В. Г. Экспериментальное обоснование рациональных уровней потребления белка для различных груп взрослого населения СССР /
    В. Г. Высоцкий, Н. А. Михайлов, Млодик Е. Я. // Вопр. питания. – 1991. – № 4. – С. 6–13.


    28.   Гащук О. І. Розробка технології реструктурованих шинкових виробів з використанням текстурованого квасолевого борошна : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук / О. І. Гащук. – Київ, 2005. – 24 с.


    29.   Гігієна харчування з основами нутріціології / За ред. В. І. Ципріяна. – К., 1999. – 568 с.


    30.   Головченко В. Н. Технологические направления промышленной переработки семян люпина и сои / В. Н. Головченко // Тез. докл. науч.-практ. конф. «Пути решения проблемы пищевого белка в Украине». – К., 1994. –
    С. 10–12.


    31.   Гореньков Э. С. Использование химических веществ при производстве плодоовощных консервов // Пищевая промышленность. – 1998. – № 6. – С. 22–23.


    32.   Гореньков Э. С. Пищевые добавки в плодоовощных консервах /
    Э. С. Гореньков , А. Н. Горенькова // Пищевая промышленность. – 1996. – № 6. – С. 10–11.


    33.   Гореньков Э. С. Технология консервирования овощей / Э. С. Горень-ков, А. Н. Горенькова, Г. Г. Усачева. – М. : Агропромиздат, 1987. – 125 с.


    34.   Гореньков Э. С. Технология консервирования / Э. С. Гореньков,
    А. Н. Горенькова, Г. Г. Усачева. – М. : Агропромиздат, 1987. – 351 с.


    35.   Горячковский А. М. Клиническая биохимия : справочное пособие /
    А. М. Горячковский. – Одесса : Астропринт, 1998. – 608 с.


       36.Горячова О.О. Удосконалення споживних властивостей яблучних та купажованих соків і їх зміни при зберіганні :. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата техн.. наук : спец. 05.18.15 „Товарознавство” / О.О.Горячова. – К., 2009. – 138 с.


    37.ГОСТ 10444.12-88. Продукты пищевые. Методы определения дрожжей и плесневых грибов. – М. : Изд-во стандартов, 1988. – 9 с.


    38.   ГОСТ 10444.15-94. Продукты пищевые. Метод определения количества мезофильных аэробных и факультативно-анаэробных микроорганизмов. – М. : Изд-во стандартов, 1995. – 5 с.


    39.   ГОСТ 10444.15-94. Продукты пищевые. Методы определения количества мезофильных аэробных и факультативно-анаэробных микроорганизмов. – М. : Издательство стандартов, 1996. – 8 с.


    40.   ГОСТ 10444.4-85. Консервы. Метод определения мезофильных анаеробных микроорганизмов. – М. : Изд-во стандартов, 1994.– 8 с.


    41.   ГОСТ 10842-89. Зерно зерновых и бобовых культур и семена масличных культур. Метод определения массы 1000 зерен или 1000 семян. – Взамен ГОСТ 10842-76; Введ. 01.01.90. – М. : Изд-во стандартов, 1989. – 5 с.


    42.   ГОСТ 10845-76. Зерно. Метод определения крахмала. – М. : Издательство стандартов, 1987. – 3 с.


    43.   ГОСТ 10846-91. Зерно и продукты его переработки. Метод определения белка. – М. : Издательство стандартов, 1991. – 6 с.


    44    ГОСТ 10847-74. Зерно. Методы определения зольности. – М. : Издательство стандартов, 1985. – 4 с.


    45.   ГОСТ 25555.0-82. Продукты переработки плодов и овощей. Методы определения титруемой кислотности. – М. : Изд-во стандартов, 1983. – 4 с.


    46.   ГОСТ 25555.4-91. Продукты переработки плодов и овощей. Методы определения золы и щелочности общей и водорастворимой золы. – М. : Изд-во стандартов, 1992. – 6 с.


    47.   ГОСТ 25749-83. Крышки металлические для стеклянной тары с венчиком горловины типа III. Технические условия. – М. : Изд-во стандартов, 1983. – 12 с.


    48.   ГОСТ 26188-84. Продукты переработки плодов и овощей, консервы мясные и мясорастительные. Метод определения рН. – М. : Изд-во стандартов, 1992. – 3 с.


    49.   ГОСТ 26312.2-84. Крупа. Методы определения органолептических показателей развариваемости гречневой крупы и овсяных хлопьев. – М. : Издательство стандартов, 1995. – 4 с.


    50.   ГОСТ 26312.7-88. Крупа. Метод определения влажности. – М. : Издательство стандартов, 1995. – 5 с.


    51.   ГОСТ 26313-84. Продукты переработки плодов и овощей. Правила приемки, методы отбора проб. – М. : Издательство стандартов, 1995. – 4 с.


    52.   ГОСТ 26668-85. Продукты пищевые и вкусовые. Методы отбора проб для микробиологических анализов. – М. : Изд-во стандартов, 1986. – 4 с.


    53.   ГОСТ 26669-85. Продукты пищевые и вкусовые. Подготовка проб для микробиологических анализов. – М. : Изд-во стандартов, 1991 (переиздание с изменением). – 14 с.


    54.   ГОСТ 26767-85. Морковь столовая свежая, реализуемая в розничной торговой сети. Технические условия. – М. : Издательство стандартов, 1995. – 5 с.


    55.   ГОСТ 26889-86. Продукты пищевые и вкусовые. Общие указания по определению азота методом Кьельдаля. – М. : Изд-во стандартов, 1986. – 8 с.


    56.   ГОСТ 27572-87. Яблоки свежие для промышленной переработки. Технические условия. – М. : Издательство стандартов, 1995. – 6 с.


    57.   ГОСТ 28561-90. Продукты переработки плодов и овощей. Методы определения сухих веществ или влаги. – М. : Изд-во стандартов, 1990. – 14 с.


    58.   ГОСТ 28562-90. Продукты переработки плодов и овощей. Рефрактометрический метод определения растворимых сухих веществ. – М. : Изд-во стандартов, 1990. – 15 с.


    59.   ГОСТ 28805-90. Продукты пищевые. Методы выявления и определения количества осмотолерантных дрожжей и плесневых грибов. – М. : Изд-во стандартов, 1991. – 6 с.


    60.   ГОСТ 29033-91. Зерно и продукты его переработки. Методы определения жира. – М. : Издательство стандартов, 1991. – 4 с.


    61.   ГОСТ 29053-91. Пряности. Перец красный молотый. Технические условия. (Прянощі. Перець червоний мелений. Технічні умови). – М. : Издательство стандартов, 1991. – 5 с.


    62.   ГОСТ 29270-95. Продукты переработки плодов и овощей. Методы определения нитратов (с дополнениями и поправками). – К. : Госстандарт Украины, 1997. – 20 с.


    63.   ГОСТ 30518-97. Продукты пищевые. Метод выявления и определения количества бактерий группы кишечных палочек (колиформных бактерий). – Введ. 01.01.98. – Минск : Межгосуд. совет по стандарт., метрол. и сертиф., 2005. – 5 с.


    64.   ГОСТ 30519-97. Продукты пищевые. Метод выявления бактерий рода Salmonella. – М. : Изд-во стандартов, 1997. – 9 с.


    65.   ГОСТ 3343-89. Продукты томатные концентрированные. Общие технические условия. – М. : Издательство стандартов, 1995. – 5 с.


    66.   ГОСТ 5717-91. Банки стеклянные для консервов. Технические условия. – М. : Издательство стандартов, 1995. – 4 с.


    67.   ГОСТ 5903-89. Изделия кондитерские. Методы определения сахара. – М. : Издательство стандартов, 1989. – 10 с.


    68.   ГОСТ 7758-75. Фасоль продовольственная. Технические условия. – М. : Издательство стандартов, 1976. – 7 с.


    69.   ГОСТ 8756.1-79. Продукты пищевые консервированные. Методы определения органолептических показателей, массы нетто или объема и массовой доли составных частей. – Взамен ГОСТ 8756.1-70; Введ. 01.01.80. – М. : Изд-во стандартов, 1979. – 8 с.


    70.   ГОСТ 8756.22-80. Продукты переработки плодов и овощей. Метод определения бета-каротина. – М. : Изд-во стандартов, 1980. – 10 с.


    71.   ГОСТ Р 50474-93. Продукты пищевые. Метод выявления и определения количества бактерий группы кишечных палочек (колиформных бактерий). – М. : Издательство стандартов, 1994. – 10 с.


    72.   ГОСТ Р 50480-93. Продукты пищевые. Методы выявления бактерий рода Salmonella. – М. : Издательство стандартов, 1994. – 15 с.


    73.   Декарпелевич Л. Л. Фасоль. – М. : Колос, 1965. – 94 с.


    74.   Джадд Д. Цвет в науке и технике / Д. Джадд, Г. Вышецки. – М. : Мир, 1978. – 690 с.


    75.   Добровольский В. Ф. Отечественный и зарубежный опыт по созданию продуктов профилактического действия // Пищевая промышленность. – 1998. – № 10. – С. 54–55.


    76.   Донченко Л. В. Безопасность пищевой продукции / Л. В. Донченко, В. Д. Надыкта. – М. : Пищепромиздат, 2001. – 528 с.


    77.   Доронин А. Ф. Функциональное питание / А. Ф. Доронин, Б. А. Ше-ендеров. – М. : Грантъ, 2002. – 296 с.


    78.   Доценко В. А. Овощи и плоды в питании / В. А. Доценко. – Л. : Лениздат, 1988. – 287 с.


    79.   Дружинин Н. К. Основные математико-статистические методы в экономических исследованиях. – М. : Статистика, 1968. – 247 с.


    80.   ДСТУ 3190-95. Гарбузи продовольчі свіжі. Технічні умови. Гарбузи продовольчі свіжі. Технічні умови. Тыквы продовольственные свежие.Технические условия : стандарт. – Введ. с 1997.01.01. – 11 с.


    81.   ДСТУ 3233-95. Часник свіжий. Технічні умови. Чеснок свежий. Технические условия :стандарт. – Введ. с 01.07.1996. – 8 с.


    82.   ДСТУ 3234-95. Цибуля ріпчаста свіжа. Технічні умови. Лук репчатый свежий.Технические условия: стандарт. – Введ. с 01.07.1996. – 9 с.


    83.   ДСТУ 3583-97. (ГОСТ 13830-97) Сіль кухонна. Загальні технічні умови. Соль поваренная пищевая. Общие технические условия : стандарт. – Введ. с 01.07.1998. – 8 с.


    84.   ДСТУ 4623:2006. Цукор білий. Технічні умови. – Введ. с 29.06.2006 – с. 18.


    85.   Дудкин М. С. Об использовании термина «пищевые волокна» и их классификация / М. С. Дудкин, Л. Ф. Щелкунов // Вопросы питания. – 1997. – № 3. – С. 42–43.


    86.   Дудкин М. С. Пищевые волокна и новые продукты питания /
    М. С. Дудкин, Л. Ф. Щелкунов // Вопросы питания. – 1998. – № 2. – С. 35–40.


    87.   Дудкин М. С. Пищевые волокна – новый раздел химии и технология пищи / М. С. Дудкин, Л. Ф. Щелкунов // Вопросы питания. – 1998. – № 3. –
    С. 36–38.


    88.   Економіка підприємства : в 2 т. / за ред. С. Ф. Покропивного. – К. : Вид-во «Хвиля-Прес», 1995. – Т. 2. – С. 114–279.


    89.   Ермаков А. И. Методы биохимического исследования растений /
    А. И. Ермаков, В. В. Аврасимович, Н. П. Ярош [и др.] / Под ред. Ермакова А. И. – Л. : Агропромиздат, 1987. – 430 с.


    90.   Жемела Г. П. Технологія зберігання і переробки продукції рослинництва / Г. П. Жемела, В. І. Шемавньов, О. М. Олексюк. – Полтава, 2003. – 420 с.


    91.   Жук В. А. Вплив вологотермічної обробки на біологічну цінність зернової квасолі / В. А. Жук, Л. В. Баля // Товари і ринки. – 2010. – № 1. –
    С. 116–120.


    92.   Жук В. А. Вплив вологотермічної обробки на фізико-хімічні показники зернової квасолі білої / В. А. Жук, Л. В. Баля // Товарознавство і торгівельне підприємство: фахова професіоналізація, дослідження, інновації : Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. 15-16 квітня 2009. – Київ, 2009. – С. 102–104.


    93.   Жук В. А. Поживна цінність нових консервів з квасолі / В. А. Жук,
    Л. В. Баля // Прогресивні техніка та технології харчових виробництв ресторанного господарства і торгівлі : зб. наук. праць Харк. держ. ун-т харчування та торгівлі. – Харків, 2009. – Вип. 2. – С. 382–389.


    94.   Жук В. А. Якість консервованої квасолі на ринку України / В. А. Жук, Л. В. Баля // Сучасні тенденції та проблеми інновації виробництва товарів і надання послуг : Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. 7 травня 2008 р. – Львів, – 2008. – С. 173–175.


    95.   Жук В. А. Якість та конкурентоспроможність консервованої квасолі / В. А. Жук, Л. В. Баля // Харчова і переробна промисловість. – 2008. – № 8–9. – С. 21–23.


    96.   Задорин А. Д. Новые продукты переработки зерна бобовых и крупяных культур / А. Д. Задорин, Н. В. Шелепина. – Орел, 2002. – С. 9–21.


    97.   Зернобобовые культуры / [Шпаар Д., Эллмер Ф., Постников А. и др.]. – Минск : «ФУАинформ», 2000. – 264 с.


    98.   Зерновые бобовые культуры (горох, чечевица, фасоль, соя, нут, чина, бобы) / под ред. акад. П. М. Жуковского и Н. Р. Иванова. – М. : Сельхозгиз, 1953. – 350 с.


    99.   Зубар Н. М. Основи фізіології та гігієни харчування. – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 336 с.


    100. Иванов Н. Р. Фасоль / Н. Р. Иванов. – М. : Сельхозгиз, 1955. – 278 с.


    101. Иванов Н. Р. Фасоль : изд. 2-е перераб. / Н. Р. Иванов. – Л.-М. : Сельхоз, 1961. – 280 с.


    102. Иванова Т. Н. Влияние кальцийсодержащего обогатителя на качество плодоовощных пюре для лечебного питания / Т. Н. Иванова // Пищевая промышленность. – 1995. – № 8. – С. 42–43.


    103. Иванова Т. Н. Теоретические основы коммерческого товароведения продовольственных товаров : уч. пос. – Орел : Орл. гос. техн. ун-т, 1995. – 215 с.


    104. Ильина И. А. Теоретическое и экспериментальное обоснование технологии модифицированных пектинов : автореф. дис. на соиск. науч. степени докт. техн. наук. – Краснодар, 2001. – 40 с.


    105. Источник пищевого белка / пер. с англ. Н. И.Яковлевой : под ред. и с предисл. В. Н. Сойфера. – М. : Колос, 1979. – 302 с.


    106. Казаков Е. Д. Биохимия зерна и продуктов его переработки /
    Е. Д. Казаков, В. Л. Кретович. – М. : Агропромиздат, 1989. – 368 с.


    107. Казаков Е. Д. Биохимия зерна и хлебопродуктов / Е. Д. Казаков,
    Г. П. Карниленко. – СПб. : ГИОРД, 2005. – 512 с.


    108. Касьянов Г. И. Применение пряноароматических и лекарственных растений в пищевой промышленности / Г. И. Касьянов, М. Е. Кизим,
    М. А. Холодцов // Пищевая промышленность. – 2000. – № 5. – С. 33–35.


    109. Касьянов Г. И. Технология производства пищевых волокон /
    Г. И. Касьянов, О. И. Квасенков // Вторая Всерос. науч.-теор. конф. «Прогр. экологически безопасные технологии хранения и комплекс, переработки сельхозпродукции для создания продуктов питания повышенной пищ. и биол. ценности», 1–4 окт. 1996 г. : Тез. докл. – Углич, 1996. – С. 241–242.


    110. Кизим И. Б. Технология получения и применения экстрактов субтропических культур / И. Б. Кизим, Г. И. Касьянов // Известие ВУЗов. Пищевая технология. – 2000. – № 2–3. – С. 39–46.


    111. Клименко В. Г. Растительные белки и их биосинтез / В. Г. Клименко. – М. : Наука, 1975. – С. 120–126.


    112. Козьмина Е. П. Технологические свойства сортов крупяных и зернобобовых культур / Е. П. Козьмина. – М. : Колос, 1981. – 176 с.


    113. Козьмина Е.П. Зерно и продукты его переработки / Е. П. Козьмина. – М. : Изд-во техн. и экон. литер. по вопросам заготовок, 1961. – 520 с.


    114. Колесникова Н. Г. Разработка технологии и оценка потребительских свойств продуктов питания на основе зерновой фасоли для детей школьного возраста : дис. на соиск. уч. степени канд. техн. наук / Н. Г. Колесникова. – Москва, 2007. – 237 с.


    115. Колеснов А. Ю. Пектиновые смеси для домашнего приготовления продуктов пищевого и лечебного профилактического назначения / А. Ю. Ко-леснов, В. В. Письменный, Б. Н. Троицкий // Пищевая промышленность. – 1998. – № 6. – С. 16–19.


    116. Колтелова Е. К. Фосфатный крахмал: основные свойства и применение / Е. К. Колтелова, С. Г. Быкова // Пищевая промышленность. – 1999. – № 3. – С. 29–34.


    117. Комбіновані харчові продукти : конспект лекції / В. Ю. Міцик,
    Н. В. Притульська, А. А. Самійленко [та ін.]. – К. : КДТЕУ, 1995. – 45 с.


    118. Конарев В. Г. Ресурсы растительного белка и проблемы его качества // Тр. ВИР по прикл. ботанике, генетике и селекции. – М. : ВИР. – 1981. – № 2. – С. 3–12.


       119. Кондратенко Т. Є. Основи формування промислового сортименту яблуні в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора с.-г. наук : спец. 06.01.07 „Плодівництво” / Т. Є. Кондратенко. – К., 2002. – 38 с.


    120. Концепция развития государственной политики в области здорового питания в Российской Федерации. – М. : 2003. – 265 с.


    121. Кочеткова А. А. Пищевые гидроколлонды: теоретические заметки // Пищевые ингредиенты : сырье и добавки. – 2000. – № 1. – С. 10–11.


    122. Кочеткова А. А. Функциональные ингредиенты и концепция здорового питания / А. А. Кочеткова, И. Н. Нестерова // Ingredients. – 2002. –
    № 2. – С. 4–7.


    123. Красильников В. Н. Перспективы производства белковых нутрицевтиков / В. Н. Красильников, И. П. Гаврилюк // Растительный белок: новые перспективы. – М. : Пищепромиздат, 2000. – С. 24–39.


    124. Кретович В. Л. Биохимия растений / В. Л. Кретович. – М. : Высшая школа, 1986. – 520 с.


    125. Кроха С. Н. Возможность создания продуктов здорового питания на основе семян зернобобовых культур / С. Н. Кроха, Т. А. Петер, О. И. Сергиенко //«Хранение и переработка сельхозсырья. – 1998. – № 1. – С. 34–36.


    126. Кружилин А. С. Биологические особенности и продуктивность орошаемых культур / А. С. Кружилин. – М. : Колос, 1977. – 304 с.


    127. Крюк И. Ф. Биохимия и товароведение семян зернобобовых культур и продуктов их переработки / И. Ф. Крюк. – Минск : Минист. высш., среднего и спец. проф. образ. БССР, 1961. – 276 с.


    128. Кудряшова А. А. Влияние сортовых особенностей и физиологического возраста на пищевую ценность, товарное качество и сохраняемость корнеплодов моркови / А. А. Кудряшова, Л. Г. Елисеева,
    Е. В. Иванова // Хранение и переработка сельхозсырья. – 1997. – № 1. – С. 16–17.


    129. Кулжинский С. П. Зернобобовые культуры / С. П. Кулжинский. – М. : Сельхозгиз, 1948. – 296 с.


    130. Кухарчук А. Поработаем на вас (торговая марка) / А. Кухарчук // Бызнес. – 2006. – № 14. – С. 42-44.


    131. Лебедева А. Т. Тыква, кабачок, патисон / А. Т. Лебедева. – М. : Росагропромиздат, 1989. – 63 с.


    132. Линер И. Е. Переработка природного сырья с целью удаления токсических и вредных компонентов / И. Е. Линер // Химия и обеспечение человечества пищей ; под ред. Г. Е. Заикова. – М. : Мир, 1986. – С. 415–427.


    133. Липатов Н. Н. Методологические подходы к проектированию рецептур многокомпонентных пищевых продуктов третьего поколения / Н. Н. Липатов // Тез. докл. III Всесоюз. НТК «Разработка процессов получения комбинированных продуктов питания. – М., 1988. – 249 с.


    134. Лобанов Д. И. Технология производства продуктов общественного питания / Д. И. Лобанов. – М. : Экономика, 1967. – 378 с.


    135. Мазур О. А. Морковь против рака и других 65 болезней / О. А. Мазур. – СПб. : Невский проспект, 2000. – 145 с.


    136. Майсурян П. Я. Растениеводство / П. Я. Майсурян [и др.]. – М. : Колос, 1977. – 191 с.


    137. Мартынов С. М. Пектины и радиация / С. М. Мартынов // Пищевая промышленность. – 1991. – № 2. – С. 23–29.


    138. Мартьянова А. И. Зернобобовые: распространение, закупки, химический состав и ценность / А. И. Мартьянова // Зерновые культуры. – 2001. – № 1. – С. 24–25.


    139. Марх А. Т. Техно-химический контроль консервного производства / А. Т. Марх, Т. Ф. Зикіна, В. И. Голубев. – М. : Агропромиздат, 1989. – 304 с.


    140. Масолов В. В. Природные ингрибиторы протеолитических ферментов / В. В. Масолов // Успехи биологической химии. – М. : Наука, 1982. – Т. 22. –
    С. 100–104.


    141. Масолов В. В. Протеолитические ферменты / В. В. Масолов. – М. : Наука, 1971. – 144 с.


    142. Масолов В. В. Растительные белки-ингрибиторы ферментов /
    В. В. Масолов // Растительные белки их биосинтез» АН СССР. – М. : Наука, 1975. – С. 172–184.


    143. Масолов В. В. Растительные белковые ингрибиторы протеолитических ферментов / В. В. Масолов, Т. А. Валуева. – М. : Наука, 1983. – 207 с.


    144. Математическая модель расчета коэффициента весомости // Стандарты и качество. – 1996. – № 4. – С. 34–36.


    145. Махинько В. М. Удосконалення технології хлібобулочних виробів з продуктами із сої : автореф. на здобуттч наук. ступеня канд. техн. наук /
    В. М. Махинько. – Київ, 2006. – 22 с.


    146. Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов. Утв. зам. министра здравоохранения СССР, № 5061-89. – М. : Стандарты, 1990. – 287 с.


    147. Мельник І. В. Розробка технології консервованих харчових продуктів із нуту : автореф. на здобуттч наук. ступеня канд. техн. наук / І. В. Мельник. – Одеса, 1999. – 16 с.


    148. Метлицкий Л. В. Основы биохимии плодов и овощей. – М. : Экономика, 1976. – 347 с.


    149. Методические рекомендации по формированию себестоимости продукции (работ, услуг) в промишленности, утвержденные приказом Государственного комитета промышленной политики Украины от 02.02.01 г.
    № 47, с изменениями и дополнениями.


    150. Методы биохимических исследований растений / под ред А. И. Ерма-кова. – Л. : Агропромиздат, 1987. – 430 с.


    151. Минкевич И. А. Растеневодство / И. А. Минкевич. – М. : Высшая школа, 1965. – 326 с.


    152. Минюк П. М. Фасоль / П. М. Минюк. – Минск : Урожай, 1974. – 48 с.


    153. Минюк П. М. Фасоль / П.М.Минюк. – Минск, 1991. – 93 с.


    154. Мицык В. Е. Мясные продукты с использованием белков растительного происхождения / В. Е. Мицык, Н. Р. Джурик. – К. : КТЭИ. – 1980. – 108 с.


    155. Мицык В. Е. Применение растительных белков при производстве фаршевых мясных продуктов / В. Е. Мицык, В. С. Михайловский, Л. А. Само-фолова // Пищевая промышленность. – 1983. – № 1. – С. 44–47.


    156. Мицык В. Е. Рациональное питание и пищевые продукты /
    В. Е. Мицык, А. Ф. Невольниченко. – К. : Урожай, 1993. – 336 с.


    157. Муков В. И. Изменение биохимического состава корнеплодов моркови в процессе многолетней селекции / В. И. Муков, С. Д. Сапелкина // Картофель и овощи. – 1999. – № 6. – С. 26.


    158. Наймушина Е. Г. Новые плодоовощные соусы / Е. Г. Наймушина,
    Г. М. Зайко // Пищевая промышленность. –2001. – № 6. – С. 52–53.


    159. Николаева М. А. Товароведение плодов и овощей / М. А. Николаева. – Экономика, 1990. – 287 с.


    160. Николаевская В. Р. Сравнительное изучение биологической ценности качественно различных белков и их атакуемости пищеварительными протеиназами / В. Р. Николаевская, А. П. Екимовский, М. П. Черников // Вопр. питания. – 1989. – № 2. – С. 37–40.


    161. Новиков Н. Н. Физиолого-биохимические основы формирования качества урожая сельскохозяйственных культур / Н. Н. Новиков. – М. : МСХА, 1994. – С. 10–48.


    162. О перспективах повышения питательной ценности сои при селекции на низкую тринсинингибирующую активность / В. С. Петибская, А. В. Коче-гура, С. В. Зеленцов [и др.] // Сельскохозяйственная биология. – 1998. – № 1. – С. 63–66.


    163. Опыт использования нетрадиционных видов сырья. – М. : ВННИ Агропром, 1987. – 19 с.


    164. Основы современных компьютерных технологий : под ред. А. Д. Хо-менко. – СПб: Корона принт, 1998. – 448 с.


    165. Пацюк Л. К. Консервы с радиозащитными и радиопротекторными свойствами для детей / Л. К. Пацюк // Пищевая промышленность. – 1997. –
    № 10. – С. 38–39.


    166. Пащенко Л. П. Некоторые показатели липид-белковых компонентов из ратительного сырья / Л. П. Пащенко, Е. А. Назинцева, С. Н. Кузьмина //
    Изв. вузов. Пищевые технологии. – 1996. – № 5–6. – С. 15–16.


    167. Пектин. Производство и применение : под ред. Н. С. Карповича. – К. : Урожай, 1989. – 87 с.


    168. Петибская В. С. Пути снижения трипсиноингибирующей активности сои / В. С. Петибская // Изв. вузов. Пищевая технология. – 2000. – № 1. – С. 6–8.


    169. Петр И. Формирование урожая зерновых культур / И. Петр // Формирование урожая основных сельскохозяйственных культур. – M. : Колос, 1984. – С. 84–174.


    170. Плешков Б. П. Биохимия сельскохозяйственных растений / Б. П. Пле-шков. – М., 1980. – 495 с.


    171. Плешков Б. П. Практикум по биохимии растений / Б. П. Плешков. – М. : Колос, 1976. – 255 с.


    172. Побегай Т.В. Пищевые волокна и качество готовой продукции /
    Т. В. Побегай // Пищевая промышленность.-2003.№3.С 31


    173. Повышение биологической ценности семян сои пищевого назвначения / В. С. Петибская, О. М. Шабалта, А. В. Кочегура [и др.] // Изв. вузов. Пищевая технология. – 1997. – № 2–3. – С. 19–22.


    174. Погожева А.В. Пищевые волокна в лечебно-профилактическом питании / А. В. Погожева // Вопросы питания. – 1998. – № 1. – С. 39–42.


    175. Подобедов А. В. О дефиците белка в России и его устранении за счет производства и переработки сои / А. В Подобедов // Пищевая промышленность. – 1998. – № 8. – С. 30–34.


    176. Покровский А. А. Метаболические аспекты фармакалогии и токсикологии пищи / А. А. Покровский. – М. : Медицина, 1979. – 184 с.


    177. Покровский А.

  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины