ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ ОКСИДАЦІЙНОГО ОЧИЩЕННЯ РІДКИХ ТА ТВЕРДИХ ПАЛИВ :

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет “Львівська політехніка”

На правах рукопису

ПИШ’ЄВ СЕРГІЙ ВІКТОРОВИЧ

УДК 665.666.4:[662.642+662.66+665.753]

ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ ОКСИДАЦІЙНОГО ОЧИЩЕННЯ РІДКИХ ТА ТВЕРДИХ ПАЛИВ

05.17.07 – хімічна технологія палива і паливно-мастильних матеріалів

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора технічних наук

Науковий консультант –
доктор хімічних наук,
професор Братичак М. М.

Ідентичність всіх примірників дисертації
ЗАСВІДЧУЮ:
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради /Б.О. Дзіняк/

Львів – 2012

ЗМІСТ

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 7
ВСТУП 9
РОЗДІЛ 1. СКЛАД, ВЛАСТИВОСТІ ТА СПОСОБИ ОЧИЩЕННЯ ВУГЛЕВОДНЕВИХ ПАЛИВ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ) 17
1.1. Структура видобутку, виробництва і споживання вуглеводневих палив 17
1.2. Екологічні наслідки використання вуглеводневих палив та їх причини 20
1.3. Склад та властивості гасових і дизельних нафтових фракцій 25
1.4. Способи очищення нафтових фракцій 29
1.4.1. Фізико-хімічні методи 30
1.4.2. Хімічні методи 32
1.5. Склад та структура вугілля 38
1.6. Методи зменшення забруднення довкілля при спалюванні вугілля 40
1.6.1. Очищення димових газів 40
1.6.2. Очищення вугілля до його використання 42
1.6.2.1. Фізичні методи 42
1.6.2.2. Біологічні методи 43
1.6.2.3. Фізико-хімічні методи 43
1.6.2.4. Хімічні методи 44
1.7. Висновки з огляду літератури та постановка задачі 46
РОЗДІЛ 2. ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТІВ І АНАЛІЗІВ 49
2.1. Характеристика вихідної сировини та допоміжних речовин 49
2.2. Опис лабораторної установки оксидаційного очищення гасових і дизельних нафтових фракцій 56
2.3. Опис лабораторної установки оксидаційного знесірчення вугілля 59
2.4. Методики проведення експериментів та оброблення результатів 61
2.4.1. Методика оксидаційного очищення гасових і дизельних нафтових фракцій та оброблення результатів 61
2.4.2. Методика окиснення нафтових фракцій надбензойною кислотою 64
2.4.3. Методики оксидаційного знесірчення вугілля та оброблення результатів 64
2.4.4. Методика флотаційного збагачення вугілля 69
2.4.5. Методики дослідження напрямків використання побічних продуктів 69
2.5. Методики проведення аналізів сировини і продуктів 69
2.5.1. Методики проведення аналізів сировини і продуктів процесу оксидаційного очищення гасових і дизельних нафтових фракцій 69
2.5.2. Методики проведення аналізів сировини і продуктів процесу оксидаційного знесірчення вугілля 72
2.6. Методики проведення розрахунків 75
РОЗДІЛ 3. ОКСИДАЦІЙНЕ ОЧИЩЕННЯ ГАСОВИХ І ДИЗЕЛЬНИХ НАФТОВИХ ФРАКЦІЙ 81
3.1. Вибір умов проведення процесу оксидаційного очищення гасових і дизельних нафтових фракцій 81
3.1.1. Вплив тиску 82
3.1.2. Вплив гідродинамічних параметрів потоків 86
3.1.3. Вплив води 93
3.1.4. Вплив якості сировини 95
3.1.5. Дослідження способів розділення рідкої фази оксидату 99
3.2. Вивчення впливу чинників на процес оксидаційного очищення гасових і дизельних нафтових фракцій 107
3.2.1. Вплив температури 108
3.2.2. Вплив співвідношення вода : сировина 112
3.2.3. Вплив тривалості процесу 115
3.2.4. Вплив співвідношення оксидант : сировина 118
3.3. Окремі аспекти хімізму процесу оксидаційного очищення гасових і дизельних нафтових фракцій 122
3.4. Висновки за розділом 3 132
РОЗДІЛ 4. ОКСИДАЦІЙНЕ ЗНЕСІРЧЕННЯ ВУГІЛЛЯ 134
4.1. Вибір умов проведення процесу оксидаційного знесірчення вугілля 135
4.1.1. Взаємний вплив процесів знесірчення та збагачення 138
4.1.2. Вплив водяної пари 144
4.1.3. Вплив лінійної швидкості руху оксиданту 147
4.1.4. Вплив розміру зерна вугілля 157
4.2. Вивчення впливу чинників на процес оксидаційного знесірчення вугілля 165
4.2.1. Вплив температури 166
4.2.2. Вплив співвідношення оксидант : сировина 171
4.2.3. Вплив складу оксиданту 178
4.2.4. Вплив тривалості процесу 182
4.3. Дослідження хімізму перетворення сірчистих сполук 189
4.3.1. Вплив органічної частини вугілля 193
4.3.2. Вплив температури 201
4.3.3. Вплив водяної пари 207
4.4. Висновки за розділом 4 213
РОЗДІЛ 5. ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОЦЕСІВ ОКСИДАЦІЙНОГО ОЧИЩЕННЯ РІДКИХ ТА ТВЕРДИХ ПАЛИВ 216
5.1. Процес оксидаційного очищення гасових і дизельних нафтових фракцій 216
5.1.1. Процес оксидаційного очищення гасової нафтової фракції 216
5.1.2. Процес оксидаційного очищення дизельних нафтових фракцій 219
5.2. Процес знесірчення вугілля 222
5.2.1. Процес знесірчення кам’яного вугілля низького та високого ступенів метаморфізму 222
5.2.2. Процес знесірчення кам’яного вугілля середнього ступеня метаморфізму 224
5.3. Висновки за розділом 5 227
РОЗДІЛ 6. ЗАСТОСУВАННЯ ОСНОВНИХ І ПОБІЧНИХ ПРОДУКТІВ ОКСИДАЦІЙНОГО ОЧИЩЕННЯ РІДКИХ ТА ТВЕРДИХ ПАЛИВ 228
6.1. Застосування очищених дизельних нафтових фракцій для покращання мастильних властивостей дизельних палив 228
6.2. Використання концентратів рідких продуктів окиснення, отриманих при оксидаційному очищенні гасових і дизельних нафтових фракцій 231
6.3. Використання твердої фази оксидату, отриманої при оксидаційному очищенні гасових і дизельних нафтових фракцій 234
6.4. Використання водної фази оксидату, отриманої при оксидаційному очищенні гасових і дизельних нафтових фракцій 237
6.5. Використання смоли термічного розкладу, отриманої при знесірченні кам’яного вугілля 240
6.6. Використання смоли термічного розкладу, отриманої при знесірченні бурого вугілля 241
6.7. Використання газів, отриманих при знесірченні вугілля 242
6.8. Висновки за розділом 6 243
РОЗДІЛ 7. ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ ОКСИДАЦІЙНОГО ОЧИЩЕННЯ ВУГЛЕВОДНЕВИХ ПАЛИВ 245
7.1. Основи технології оксидаційного очищення гасових і дизельних нафтових фракцій 245
7.1.1. Характеристика реактивних та дизельних палив, отриманих внаслідок оксидаційного очищення гасових і дизельних нафтових фракцій 245
7.1.2. Матеріальні і теплові баланси оксидаційного очищення гасових і дизельних нафтових фракцій 248
7.1.3 Обґрунтування вибору технологічної схеми установки оксидаційного очищення гасових і дизельних нафтових фракцій 251
7.1.4. Принципова технологічна схема і технологічна карта процесу оксидаційного очищення гасових і дизельних нафтових фракцій 254
7.1.5. Оцінка економічної доцільності реалізації процесу оксидаційного очищення гасових і дизельних нафтових фракцій 256
7.1.6. Випробування процесу оксидаційного очищення гасових і дизельних нафтових фракцій та створення нормативно-технічної документації для його дослідно-промислового впровадження 261
7.2. Основи технології оксидаційного знесірчення вугілля 262
7.2.1. Характеристика знесірчених зразків вугілля 262
7.2.2. Матеріальні і теплові баланси процесів оксидаційного знесірчення вугілля 264
7.2.3 Обґрунтування вибору технологічної схеми установки оксидаційного знесірчення вугілля 264
7.2.4. Принципова технологічна схема та технологічна карта процесу оксидаційного знесірчення вугілля 270
7.2.5. Оцінка економічної доцільності реалізації процесу оксидаційного знесірчення вугілля 275
7.2.6. Випробування процесу оксидаційного знесірчення вугілля та створення нормативно-технічної документації для його дослідно-промислового впровадження 277
7.3. Висновки за розділом 7 278
ВИСНОВКИ 279
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 281
Додаток А. Методики та результати математичного оброблення експериментальних даних 329
Додаток Б. ІЧ-спектри 345
Додаток В. Мікрофотографії і результати рентгено-емісійного аналізу 351
Додаток Г. Диференційно-термічний аналіз бурого вугілля 358
Додаток Д. Спектри Месбауера 360
Додаток Е. Акти впроваджень та випробувань, технічні умови, тимчасові технологічні регламенти 363

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БПХФС бі-пара-хлорфенілсульфон
В.п. водяна пара
ГЗ гази знесірчення
ГО гідроочищення
ДП дизельне пальне
ДМСО диметилсульфоксид
ДГ димові гази
ДТА диференційно-термічний аналіз
ЕСММ екперементально-статистична математична модель
КВО кратність витрати оксиданту
Кввк коефіцієнт відносної витрати кисню
Кепомв коефіцієнт ефективності перетворень органічної маси вугілля
Кевк коефіцієнт ефективності використання кисню
Кнп коефіцієнт надлишку повітря
КП кратність повітря
КРПО концентрат рідких продуктів окиснення
ЛШРО лінійна швидкість руху оксиданту
МКП мінімальнонеобхідна кратність повітря
МС модельна суміш
МХР мастильно-холодильні рідини
НБК надбензойна кислота
НПЗ нафтопереробний завод
ОЗ оксидаційне знесірчення
ОМВ органічна маса вугілля
ОМ органічна маса (матриця)
ОО оксидаційне очищення
ОП очищене паливо
ОС (IV) оксид сірки (IV), діоксид сірки, сірчистий ангідрид, SO2
ОШПО об’ємна швидкість подачі оксиданту
ПАР поверхнево-активні речовини
ПГФ прямогонна гасова фракція
ППС паро-повітряна суміш
РЕА рентгено-емісійний аналіз
РК реакції крекінгу
РП реактивне пальне
РС реакції синтезу
РФО рідка фаза оксидату
СНФ середньодистилятна нафтова фракція
СВС(З, М, П) ступінь вилучення сірки (загальної, меркаптанової, піритної)
СЕМ скануючи електронна мікроскопія (мікроскоп)
СПОМВ ступінь перетворення органічної маси вугілля
СПС(З, П) ступінь перетворення сірки (загальної, піритної)
ТГ(А) термогравіметричний (аналіз), термограма
ТЕС теплова електростанція
ТЕЦ тепло-електро централь
ТФО тверда фаза оксидату
ФС фактичні смоли
ШДФ широка дизельна фракція
Б буре вугілля
Д кам’яне вугілля марки довгополум’яне
Г кам’яне вугілля марки газове
Ж кам’яне вугілля марки жирне
К кам’яне вугілля марки коксівне
ПС кам’яне вугілля марки піснувато-спікливе
П кам’яне вугілля марки пісне
А антрацит

ВСТУП

Актуальність теми. Основними джерелами викидів у атмосферу оксиду сірки (IV) (ОС (IV)) є вихлопні гази двигунів внутрішнього згоряння та димові гази стаціонарних установок спалювання палива, на які припадає 99,6-100,0 % всіх викидів SO2. У першому випадку це пов’язано з великою кількістю пристроїв та механізмів, що використовують двигуни внутрішнього згоряння, хоча вміст сірки у паливах для більшості з них обмежується порівняно низькими значеннями (0,001-0,4 % мас.). У другому – з високим вмістом сірки у вугіллі, яке на сьогодні є основною сировиною теплових електростанцій та централей (ТЕС і ТЕЦ). Її середній вміст у вугіллі становить 1,0-1,5 % мас.; існує велика кількість басейнів з сірчистістю до 8-11 % мас.; значну частину родовищ вугілля України (близько 70 %) можна віднести до високосірчистих і сірчистих, оскільки кількість сірки в них перевищує 1,5 % мас.
На сьогодні існує тільки одна широковживана промислова технологія очищення нафтової сировини від сполук сірки – гідроочищення, яка має низку недоліків, головними з яких є: необхідність використання складного обладнання та дорогого чистого водню; погіршення в очищеному продукті мастильних та антиокиснювальних властивостей; неспроможність вилучати деякі похідні тіофену.
Існуючі промислові методи, спрямовані на зменшення забруднення довкілля ОС (IV) при спалюванні вугілля, суть яких полягає у сорбції SO2 сполуками кальцію, дають змогу суттєво знизити вміст сірчистих сполук у вихідних димових газах ТЕС (до 99 %). Проте вони вимагають значних капітальних затрат на переобладнання теплових електростанцій і державних дотацій на їхню експлуатацію, ускладнюють утилізацію сірки через невеликий попит на гіпс, що утворюється в цих процесах, і, загалом, є збитковими. У зв’язку з цим для виробництва енергії намагаються використовувати низькосірчисте паливо та сплачувати штрафи за викиди SO2. Високосірчисте вугілля, як правило, не видобувають, не зважаючи, навіть, на сприятливі умови залягання.
Все вищенаведене дає змогу стверджувати, що створення основ альтернативних технологій очищення рідких нафтових фракцій та вугілля від сполук сірки є актуальним і вимагає детального вивчення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота була складовою частиною наукового напрямку кафедри хімічної технології переробки нафти та газу НУ «Львівська політехніка» – «Розробка наукових основ одержання високооктанових компонентів моторних палив, поверхнево-активних речовин, смол і допоміжних матеріалів з нафтової та газової сировини». Дисертаційна робота виконувалася у рамках галузевої науково-дослідної роботи “Розробка та дослідження процесів вилучення сірки із вуглеводневої сировини” (№ держ. реєстр. 0107U008825) і держбюджетної науково-дослідної роботи “Розроблення основ технології процесу оксидаційного знесірчування високосірчистого вугілля” (№ держ. реєстр. 0111U001219). Автор дисертаційної роботи – відповідальний виконавець цих тем.
Мета і задачі досліджень. Метою дисертаційної роботи є розроблення наукових і технологічних основ процесів оксидаційного очищення (ОО) середньодистилятних нафтових фракцій і високосірчистого вугілля й встановлення напрямків практичного застосування їх цільових та побічних продуктів.
Для досягнення цієї мети необхідно виконати низку завдань науково-прикладного характеру:
 встановити основні закономірності (вплив на процес тиску, температури, тривалості, співвідношення між кількостями сировини і реагентів, гідродинамічних параметрів потоків, якості сировини, способів вилучення продуктів окиснення з оксидату) і розробити наукові засади технології ОО рідких вуглеводневих палив;
 розробити наукові основи технології оксидаційного знесірчення (ОЗ) кам’яного та бурого вугілля і встановити базові закономірності цього процесу (вплив температури, витрати та складу оксиданту, тривалості і розмірів зерен вугілля, якості сировини на вихід та характеристику продуктів);
 створити експериментально-статистичні моделі процесів ОО рідких та твердих вуглеводневих палив;
 визначити властивості отриманих цільових та побічних продуктів і запропонувати методи й напрямки їх ефективного використання;
 запропонувати технологічні схеми процесів оксидаційного очищення середньодистилятних нафтових фракцій і різних типів вугілля та довести економічну доцільність їх реалізації у промисловості;
 створити нормативно-технічну документацію (технічні умови, технологічні карти, тимчасові регламенти) для дослідно-промислового впровадження у промисловість процесів оксидаційного очищення рідких та твердих вуглеводневих палив;
 провести апробацію запропонованих процесів і випробування отриманих продуктів у лабораторіях заводів і науково-дослідних інститутів України з метою підтвердження їхньої відповідності нормативним документам.
Об’єкт дослідження – процеси виробництва екологічно “чистих” палив з низьким вмістом сірки, що здійснюються з метою зменшення забруднення довкілля.
Предмет дослідження – технології оксидаційного очищення середньодистилятних (гасових і дизельних) нафтових фракцій та різних типів кам’яного і бурого вугілля.
Методи дослідження. Окиснення рідких палив здійснювали повітрям за наявності води у реакторі барботажного типу. З отриманого оксидату фільтруванням, ректифікацією і/або адсорбцією вилучали продукти окиснення. Нафтову сировину та продукти її перетворення аналізували згідно з нормативними документами, спеціальними хімічними методами якісного аналізу та за допомогою ІЧ-спектроскопії.
Знесірчення вугілля здійснювали паро-повітряною сумішшю або повітрям у реакторі з киплячим шаром за умов, близьких до ізотермічних. Технічний аналіз, визначення вмісту сірки та різних її форм у вугіллі проводили згідно з нормативними документами; для вивчення складу газів знесірчення застосовувалась проявна адсорбційна хроматографія, твердих продуктів знесірчення – спектроскопія Месбауера; для встановлення розмірів і характеру розподілу неорганічної частини (у т. ч. піриту) у вугіллі використовували сканувальний електронний мікроскоп ZEISS EVO 40XVP з системою рентгенівського мікроаналізу INCA Energy; характер зміни якості органічної матриці бурого вугілля після знесірчення вивчали за допомогою диференціально-термічного аналізу; теплоту згоряння вугілля визначали згідно з стандартною методикою на калориметрі LECO AC-350.
Наукова новизна одержаних результатів. Внаслідок системних комплексних досліджень процесів оксидаційного очищення гасових і дизельних фракцій та вугілля вперше одержано такі наукові результати:
 встановлено основні закономірності окиснення повітрям у реакторі барботажного типу за наявності води середньодистилятних нафтових фракцій з подальшим вилученням з оксидату рідких продуктів окиснення ректифікацією, адсорбцією чи їх комбінацією;
 доведено, що за температур близько 200 0С та тисків 2,5-3,0 МПа окисненням повітрям можна досягти перетворення всіх типів сірковмісних сполук, що містяться у вихідних гасових чи дизельних фракціях, у сульфони та сульфоксиди;
 встановлено, що здійснення процесу ОО рідких палив за присутності води та тисків, що забезпечують перебування середовища у рідкому стані, спричинює зменшення ступеня окиснення вуглеводнів середньодистилятних нафтових фракцій (покращує селективність процесу) внаслідок утворення інгібіторів окиснення (фенолів і/або вищих третинних спиртів);
 вивчено вплив основних чинників (температура, склад оксиданту, співвідношення оксидант : сировина, тривалість, розмір зерен вугілля і лінійна швидкість руху оксиданту) на напрямки та глибину перетворення сірчистих сполук і органічної частини вугілля, які відбуваються під час процесу його оксидаційного знесірчення;
 доведено, що десульфуризація кам’яного вугілля відбувається внаслідок реакцій піриту з киснем; майже вся вилучена сірка перетворюється у її оксид (IV). За температур 425 °С і вище проходить інтенсифікація процесу у зв’язку з термічним розкладанням піриту на Fe1-xS і S з їх подальшим окисненням до Fe2О3 і SО2. Додавання до повітря водяної пари збільшує реакційну здатність FeS2 внаслідок утворення його комплексів з водою;
 показано, що перетворення сірки бурого вугілля відбувається з одержанням H2S, головним чином, внаслідок її взаємодії з органічною частиною цього типу вугілля;
 встановлено, що інтенсивність процесу знесірчення кам’яного вугілля не залежить від розмірів частинок піриту. При дрібно- та крупнокристалічних формах FeS2 досягаються практично однакові ступені вилучення та перетворення піритної сірки;
 доведено, що перебіг процесу знесірчення кам’яного вугілля практично не залежить від якості органічної частини вихідної сировини, за винятком середньометаморфізованого вугілля. Інтенсивність процесу вилучення сірки з вугілля середнього ступеня вуглефікації є дещо меншою, порівняно з іншими типами кам’яного вугілля. Це пов’язано з його здатністю за температур досліджень (350-500 0С) переходити у пластичний стан і спікатися, що перешкоджає доступу паро-повітряної суміші до зерен піриту.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблено основи технології оксидаційного знесірчення рідких та твердих палив. Виходячи із проведених досліджень і створених експериментально-статистичних математичних моделей, знайдено оптимальні умови процесів очищення гасових і дизельних фракцій та вугілля запропонованими методами.
Встановлені закономірності процесу оксидаційного очищення середньодистилятних нафтових фракцій дають змогу з прямогонних гасових фракцій з вмістом сірки 0,15-0,46 % мас. одержувати реактивні палива, що відповідають вимогам ГОСТ 10227 до пального марки РТ; з прямогонних дизельних фракцій з вмістом сірки 0,25-0,67 % мас. – дизельне пальне, що відповідає вимогам ДСТУ 3868 до палива марки Л–0,2–40; з гідрогенізату (вміст сірки – 0,055 % мас.) – дизельне пальне, що відповідає вимогам ДСТУ 4840 до палива виду ІІ.
Використання процесу оксидаційного знесірчення вугілля в енергетичній промисловості дасть змогу зменшити забруднення довкілля оксидом сірки (IV) в середньому на 55-75 %. Унаслідок вилучення піритної сірки з кам’яного низько- та високометаморфізованого вугілля вдається одержати низькосірчисте тверде паливо (вміст сірки – менше 1,5 % мас.); з вугілля середнього ступеня вуглефікації – паливо з вмістом сірки 2,0 % мас.
Очищені рідкі нафтові фракції можна використовувати як компоненти товарних реактивних та дизельних палив, що покращують їх мастильні властивості. Отримані під час знесірчення середньодистилятних нафтових фракцій концентрати рідких продуктів окиснення, кількість яких становить 2,3-8,2 % мас. на сировину, можуть використовуватися як мастильно-холодильні оливні рідини. Конденсовані нерозчинні у паливах тверді продукти окиснення гасових і дизельних фракцій (0,1-0,4 % мас. на сировину) і смоли розкладу органічної частини кам’яного вугілля (1,7-11,8 % мас. на сировину) – як компоненти нафтових бітумів. Смоли розкладу органічної частини бурого вугілля (18,9-20,7 % мас. на сировину) – як компоненти паливних мазутів. Водорозчинні продукти процесів знесірчення нафтових фракцій (0,2-0,3 % мас. на сировину) – для одержання сульфонів та сульфоксидів. Гази знесірчення кам’яного вугілля (30,0-168,8 % мас. на сировину), що містять 2,6-7,0 % об. SO2, – для отримання зрідженого оксиду сірки (IV)). Гази знесірчення бурого вугілля (12,4-19,5 % мас. на сировину), концентрація Н2S у яких становить 8,0-12,5 % об., – для одержання сірки.
Доведено, що розроблену принципову технологічну схему установки оксидаційного очищення нафтових гасових та дизельних фракцій найбільш доцільно впроваджувати на нафтопереробних заводах для одержання компонентів палив, які будуть покращувати їх мастильні властивості або для доочищення пального після гідроочищення. Запропонована технологія оксидаційного знесірчення вугілля буде найбільш ефективна як перша стадія спалювання вугілля на ТЕС.
За результатами проведених досліджень одержано патент на спосіб оксидаційного очищення дизельних фракцій, розроблено технічні умови на виготовлення дослідних партій очищених зразків твердих і рідких палив та два тимчасових технологічних регламенти.
Результати з вивчення процесу ОО середньодистилятних нафтових фракцій і вугілля використовуються в навчальному процесі на кафедрах хімічної технології переробки нафти та газу Національного університету «Львівська політехніка» і прикладної екології Сумського державного університету.
Особистий внесок здобувача полягає в загальній постановці проблеми та обґрунтуванні мети, визначенні об’єктів і завдань досліджень; створенні й опрацюванні методик експериментів та аналізів; плануванні, частковому виконанні та узагальненні результатів експериментальних досліджень; проведенні аналізів одержаних результатів; визначенні та обґрунтуванні напрямків практичної реалізації результатів досліджень; формулюванні основних висновків. Внесок автора у вирішення завдань, що виносяться на захист, є основним.
Дослідження проводились у співавторстві з науковцями, що зазначені в публікаціях, які стосуються дисертації, а їх результати на різних етапах виконання роботи обговорювалися з науковим консультантом – д.х.н., проф. М.М. Братичаком.
Апробація результатів дисертації. Головні положення дисертаційної роботи доповідалися та опубліковані в матеріалах міжнародних і вітчизняних конференцій, основними з яких є: ІІІ міжнародна науково-технічна конференція “АВІА-2001” (м. Київ, 2001 р.); XLV Zjazd Naukowy Polskiego Towarzystwa Naukowego (м. Краків, Польща, 2002); ІІІ-VІ науково-технічні конференції “Поступ в нафтогазопереробній і нафтохімічній промисловості” (Львів, 2004, 2007, 2009, 2012 рр.); міжнародна науково-технічна конференція “Прогрес в технології горючих копалин та хімотології паливно-мастильних матеріалів” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.); І-ІІ міжнародні науково-технічні конференції “Проблеми хіммотології” (м. Київ, 2006, 2008 рр.); наукова конференція “Перспективы развития химической переработки горючих ископаемых” (м. Санкт-Петербург, 2006 р.); ІХ міжнародна науково-технічна конференція (м. Бердянськ, 2006); І-ІІ Міжнародні конференції молодих вчених ССТ-2011 «Хімія та хімічні технології» (м. Львів, 2010, 2011 рр.); всеукраїнська наукова конференція з міжнародною участю “Инженерные средства и методы оптимизации химических производств” (м. Дніпропетровськ, 2011 р.); тринадцята наукова конференція “Львівські хімічні читання” (м. Львів, 2011 р.); V міжнародна науково-технічна конференція студентів, аспірантів та молодих вчених “Хімія та сучасні технології” (м. Дніпропетровськ, 2011 р.); ECOpole 2011 (м. Закопане, Польща, 2011 р.); VI міжнародна науково-практична конференція молодих вчених “Екологічний інтелект – 2011” (м. Дніпропетровськ, 2011 р.).
Публікації. Основний зміст роботи викладено у 25 статтях у фахових виданнях, 1 патенті України та 29 матеріалах і тезах доповідей на наукових конференціях.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, 7 розділів, висновків, списку використаних джерел літератури та 6 додатків. Загальний обсяг дисертації – 389 сторінок. Дисертація містить 148 таблиць, 28 рисунків, 468 найменувань використаної літератури. Рисунки, таблиці, додатки та список джерел використаної літератури займають 167 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Вирішено важливу науково-технічну проблему, яка має наукову новизну та практичне значення, а саме: розроблено основи технології оксидаційного очищення гасових і дизельних нафтових фракцій та вугілля, що дає змогу з нафтової сировини отримувати товарні реактивні і дизельні палива та суттєво зменшувати забруднення довкілля у випадку спалювання вугілля на об’єктах енергетичного комплексу.
2. Встановлено вплив основних чинників на процес оксидаційного очищення середньодистилятних нафтових фракцій та доведено, що за температур 180-195 0С, тиску 3,0 МПа, тривалостей 9-28 хв., об’ємних швидкостей подачі повітря 1,65-3,0 хв-1, лінійних швидкостей руху оксиданту понад 0,0026 м/с і об’ємних відношень вода : сировина 0,06-0,40 можна отримувати реактивні і дизельні палива із вмістом сірки, який відповідає вимогам ГОСТ 10227, ДСТУ 3868 та ДСТУ 4840, і задовільними мастильними властивостями.
3. При оксидаційному очищенні рідких палив за вищенаведених умов всі типи сірковмісних сполук, що містяться у сировині, перетворюються у сульфони та сульфоксиди. Додавання в реакційне середовище води зумовлює зменшення ступеня окиснення вуглеводнів (покращує селективність процесу) внаслідок утворення фенолів і/або вищих третинних спиртів, які є інгібіторами окиснення.
4. Встановлено основні закономірності перебігу перетворень сірчистих і органічних сполук вугілля, які відбуваються під час процесу його оксидаційного знесірчення паро-повітряною сумішшю. Завдяки цьому, за температур 420-445 °С, тривалостей 10-21,5 хв., витрат паро-повітряної суміші 0,6-7,1 м3/год на один кг вугілля, кількостей водяної пари в оксиданті 4,5-70 % об., відбувається перетворення у газоподібні речовини 85-91 % піритної сірки, що дає змогу, у випадку подальшого спалювання вугілля, зменшити забруднення довкілля оксидом сірки (IV) на 53-77 %.
5. Доведено, що для забезпечення перебігу реакцій перетворення піритної сірки у кінетичній області при використанні кам’яного вугілля критерій Шервуда повинен бути не меншим від 0,002-0,003, коефіцієнт масообміну – більший від 0,0015-0,0021 м/с. Для бурого вугілля значення цих параметрів можуть бути у 2-3 рази меншими. При цьому розміри зерен та лінійна швидкість руху оксиданту повинні забезпечувати порізність киплячого шару понад 0,6.
6. Зольність вугілля та природа його неорганічної частини практично не впливають на процес оксидаційного знесірчення твердих палив. Тому знесірченню можна піддавати вугілля як до, так і після збагачення.
7. При оксидаційному знесірченні кам’яного вугілля майже вся вилучена сірка перетворюється у її оксид (IV), а бурого – у H2S, що пояснюється взаємодією FeS2 з органічною матрицею цього типу вугілля.
8. За температур 425 °С і вище спостерігається інтенсифікація процесу оксидаційного знесірчення вугілля внаслідок розкладу піриту на піротит і сірку з подальшим окисненням останніх до Fe2О3 і SО2. Додавання до повітря водяної пари спричинює збільшення реакційної здатності піриту, при чому найбільш істотно водяна пара впливає за температур 350-400 °С.
9. Розроблено адекватні експериментально-статистичні моделі опису процесів очищення: гасової прямогонної фракції; вузьких дизельних фракцій; кам’яного вугілля низького та високого ступенів метаморфізму; кам’яного вугілля середнього ступеня вуглефікації. На основі цих моделей знайдено оптимальні умови знесірчення всіх вищеперелічених видів сировини.
10. Запропоновано принципові технологічні схеми установок оксидаційного очищення рідких та твердих палив, розраховано матеріальні і теплові баланси та доведено доцільність реалізації цих технологій у промисловості. Ефективність розроблених процесів підтверджено актами випробувань у лабораторіях семи заводів та інститутів України, патентом, технічними умовами і тимчасовими технологічними регламентами, актами впровадження в навчальний процес у Національному університеті «Львівська політехніка» і Сумському державному університеті.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. BP statistical review of world energy. June 2011. – Режим доступу: http://www.bp.com/sectiongenericarticle800.do?categoryId=9037128&contentId=7068555
2. Мінаєв О.А. Випереджувальна роль нематеріальних активів в сфері комплексного використання надр / О.А. Мінаєв, В.К. Костенко, М.М. Шафоростова // Проблеми екології. – 2008. – № 1-2. – С. 3-7.
3. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України. Енергетична стратегія України на період до 2030 року. – Режим доступу: http://mpe.kmu.gov.ua/fuel/control/uk/doccatalog/list?currDir=50358
4. Трушина Г.С. Значение угольной промышленности в развитии мировой энергетики / Г.С. Трушина, М.С. Щипачев // Уголь. – 2011. – № 10. – С. 40-42.
5. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України. Інформаційна довідка про основні показники розвитку галузей паливно-енергетичного комплексу України за грудень 2011 рік. – Режим доступу: http://mpe.kmu.gov.ua/fuel/control/uk/publish/ article; jsessionid = D52C6CB5BDE15E1F0CFFE5793D5BDE4D?art_id=216923&cat_id=35081.
6. Худолєй О.Г. Регіональні аспекти світового ринку коксівного вугілля / О.Г. Худолєй, Т.О. Худолєй // Науковий вісник НГУ. – 2009. – № 9. – С. 75-79.
7. Маляренко В.А. Енергетичні установки / В.А. Маляренко. – Харків: САГА, 2008. – 317 с.
8. Sevenster M., Croezen H., van Valkengoed M., Markowska A., Dönszelmann E. External costs of coal: global estimate. – Режим доступу: http: // www.cedelft.eu/ publicatie / external_costs_of_coal / 878?PHPSESSID=f138219238c72e8038a0a5694354af1d.
9. The clean air act. – Режим доступу: http://epw.senate.gov/envlaws/cleanair.pdf
10. Worldwide fuel charter, fourth edition, September 2006. – Режим доступу: http://www.acea.be/images/uploads/aq/Final%20WWFC%204%20Sep%202006.pdf
11. Council Directive 93/12/EEC of 23 March 1993 relating to the sulphur content of certain liquid fuels. – Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/ LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:31993L0012:EN:HTML
12. Council Directive 1999/32/EC of 26 April 1999 relating to a reduction in the sulphur content of certain liquid fuels and amending Directive 93/12/EEC. –Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/ LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:1999:121:0013:0013:EN: pdf
13. Council Directive 96/61/EC of 24 September 1996 concerning integrated pollution prevention and control. – Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/ LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:31996L0061:en:HTML
14. Directive 2001/80/EC of the European Parliament and of the Council. Режим доступу:http://eur-lex.europa.eu/ LexUriServ/LexUriServ.do?uri =OJ:L:2001 :309:0001:0001:EN: pdf
15. Directive 2010/75/ЕU of the European Parliament and of the Council. – Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/ LexUriServ/LexUriServ.do?uri =OJ:L:2010:334:0017:0119:EN: pdf
16. Regulatory impact analysis. Proposed new source performance standards and amendments to the national emissions standards for hazardous air pollutants for the oil and natural gas industry. – Режим доступу: http://www.epa.gov/ttnecas1/regdata/RIAs/oilnaturalgasfinalria.pdf.
17. EPA. Control of air pollution from new motor vehicles amendment to the tier-2/gasoline sulfur regulations. US Environmental Protection Agency, April 13, 2001. – Режим доступу: http://www.epa.gov/fedrgstr/EPA-AIR/2001/April/Day-13/a8927.html.
18. Dixson-Decleve S. Up coming fuel quality changes in the European Union./ S. Dixson-Decleve // World Refining, September/October. – 2004.– Vol.14, № 7.– P. 19.
19. Anonymous. Lukoil confirms 10-ppm ULSD production at Perm refinery / Anonymous.// World Refining. Houston: Jul. – 2005.– Vol. 15, № 4. – Р. 17.
20. Anonymous. Lithuanian refiner investing for sulfur-free gasoline / Anonymous.// World Refining. Houston: Apr/May. – 2005.– Vol. 15, № 3. – Р. 14.
21. Anonymous. Singapore planning 50-ppm sulfur diesel requirement/ Anonymous.// World Refining. Houston: Jul/Aug. – 2004. – Vol. 14, № 6. – Р. 20.
22. Anonymous. Mexico: government agencies to present scheme on national gasoline, diesel desulfurization / Anonymous.// World Refining. Houston: Jul. – 2005. – Vol. 15, № 4. – Р. 11.
23. Anonymous. South African refinery planning 50-ppm sulfur fuels investment in 2010 / Anonymous. // World Refining. Houston: Jul/Aug. – 2004. – Vol. 14, № 6. – Р. 18.
24. Anonymous. Shell opens ULSD facility in Australia / Anonymous. // World Refining. Houston: Jan/Feb. – 2005. – Vol. 15, № 1. – Р. 13.
25. Proposal for a «Directive of the European Parliament and of the Council amending Directive 1999/32/EC as regards the sulphur content of marine fuels».– Режим доступу: http://ec.europa.eu/environment/ air/transport /pdf/ ships/com_2011_190_en.pdf
26. Washington D. Hart's world fuels conference 2004 / D. Washington // World Refining. Houston: Sep/Oct. – 2004.– Vol. 14, № 7. – Р. 74.
27. EPA, Reducing non-road diesel emissions, US Environmental Protection Agency, April 2003. – Режим доступу: http://www.epa. gov/nonroad /f03008.htm#q3.
28. Higgins T. Jet fuel supply concerns emerging / T. Higgins // World Refining. Houston: October. – 2005. – Vol. 15, № 5. – Р. 4.
29. Link Dirk D. Class- and structure-specific separation, analysis, and identification techniques for the characterization of the sulfur components of JP-8/ Dirk D. Link, John P. Baltrus, Kurt S. Rothenberger // Aviation Fuel Energy & Fuels. – 2003. – Vol. 17, № 5. – Р. 1292 – 1302.
30. ГОСТ 10227-86. Топлива для реактивных двигателей. Технические условия. – Введ. 01.01.87. – М.: Изд-во стандартов, 1987. – 7 с.
31. World jet fuel specifications. 2005. – Режим доступу: http://www. exxonmobil.com/AviationGlobal/Files/WorldJetFuelSpecifications2005.pdf.
32. Peckham J. FT jet fuel study may aid lower emissions / J.Peckham// Avoid Performance Problems. Gas-to-Liquids News. Dec 11. –2000. – Vol. 3, № 12. – Р.20.
33. Peckham J. Low-sulfur jet fuel study aims to avoid problems / J.Peckham// Diesel Fuel News. Jan. 8. – 2001. – Vol.5, № 1. – Р. 1.
34. Міжнародний центр перспективних досліджень. Зменшення викидів у тепловій електроенергетиці України через виконання вимог Європейського енергетичного співтовариства. Зелена книга. 2011. – Режим доступу: http://www.icps.com.ua/files/articles/64/71/ Energy _Com _Green_UKR.pdf
35. Sulphur dioxide SO2 emissions (APE 001) (APE 001) - Assessment published Dec 2011. – Режим доступу: http://www.eea.europa.eu/data-and-maps/indicators/eea-32-sulphur-dioxide-so2-emissions-1/assessment-1.
36. Викиди окремих шкідливих речовин та діоксиду вуглецю в атмосферне повітря у 2008 році. – Режим доступу: http://ukrstat. gov.ua /operativ/operativ2009/ns_rik/ns_u/vosr_u2008.html
37. Викиди окремих шкідливих речовин та діоксиду вуглецю в атмосферне повітря у 2009 році. – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2010/ns_rik/ns_u/vosr_u2009.html
38. Викиди окремих забруднюючих речовин та діоксиду вуглецю в атмосферне повітря у 2010 році. – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2011/ns_rik/ns_u/vosr_u2010.html
39. Sulphur dioxide SO2 emissions (APE 001) (APE 001) - Assessment published Oct 2010. Режим доступу: http://www.eea.europa.eu/data-and-maps/indicators/eea-32-sulphur-dioxide-so2-emissions-1/assessment.
40. ДСТУ 3868-99. Паливо дизельне. Технічні умови. - Заменяет ГОСТ 305-82; Введ. 8 квітня 1999 р., № 179. – УкрНДІНП «МАСМА», ТК 38.
41. ДСТУ 4840:2007. Паливо дизельне підвищеної якості. Технічні умови. - Введ. 01 січня 2008 р. - УкрНДІНП «МАСМА».
42. Наказ Міністерства охорони навколишнього середовища України від 22.10.2008 № 541. – Режим доступу: http://news.yurist-online.com/laws/864/
43. Уралс. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Уралс
44. Эффективная очистка нефтепродуктов от серы. – Режим доступу: http://energoelement.biz/vacuum/articles/1097/
45. Юровский А.З. Сера каменных углей / Юровский А.З. – М.: Изд-во Ак. Наук СССР, 1960. – 236 с.
46. Сірка у вугіллі. – Режим доступу: http://uk.wikipedia. org/wiki /Сірка_у_вугіллі
47. Jasienko S. Chemia i fizyka wegla / S. Jasienko. – Wroclaw: Oficyna Wydawnicza Politechniki Wroclawskiej, 1995. – 407 s.
48. Sulfur dioxide and coal. – Режим доступу: http://www.sourcewatch.org/index.php?title=Sulfur_dioxide_and_coal#Environmental_impacts_of_SO2.
49. Варламов Г.Б. Теплоенергетичні установки та екологічні аспекти виробництва енергії / Г.Б. Варламов, Г.М. Любчик, В.А. Маляренко. – К.: ІВЦ “Видавництво «Політехніка»”, 2003. – 232 с.
50. Олійник Т.А. Обґрунтування параметрів технології видалення шкідливих домішок з вугілля донецького басейну / Т.А. Олійник, О.І. Єгурнов, В.В. Панченко // Вісник КТУ. – 2010. – № 25. – С. 25–31.
51. Саранчук В. Стан вуглехімії в Україні / Віктор Саранчук // Донецький Вісник Наукового Товариства ім. Шевченка. – 2003. – T. 3. – Режим доступу до журн.: http://vesna.org.ua/txt/donvisn/t3/02.html.
52. Долгий В.Я. Кадастр угольных шахтопластов, предусмотренных к обработке шахтами и разрезами Госуглепрома Украины с характеристикой горно-геологических, горнотехнических условий и показателей качества углей / В.Я. Долгий, Н.Э. Капланец, П.П. Шведик, М.Д. Шамало, В.А. Долая, Л.А. Лісникова – Донецьк: ДонУгИ, 2001. – 125 с.
53. Справочник по обогатимости каменных углей и антрацитов действующих шахт Украины / [ред.-техн. В.В. Кочетков]. – Харьков: “ИПП Контраст”, 2004. – 395 с.
54. Магарил Р.З. Теоретические основы процессов переработки нефти / Р.З. Магарил. – М.: Химия, 1996. – 543 с.
55. Химия нефти и газа / Под ред. Проскурякова В.А. – Л.: Химия, 1989. – 422 с.
56. Большаков Г.Ф. Образование гетерогенной системы при окислении углеводородных топлив / Г.Ф. Большаков – Новосибирск: Наука, 1990. – 312 с.
57. Черножуков Н.И. Окисляемость минеральных масел / Н.И. Черножуков, С.Э. Крейн. – М: Гостоптехиздат, 1955. – 385 с.
58. Смидович Е.В. Технология переработки нефти и газа. Ч.2./ Е.В. Смидович. – М.: Химия, 1980. – 328 с.
59. Кружалов Б.Д. Совместное получение фенола и ацетона / Б.Д. Кружалов, Б.И. Голованенко. – М.: Государственное науч.-техн. изд-во хим. литературы, 1963. – 197 с.
60. Кулиев А.М. Химия и технология присадок к маслам и топливам / А.М. Кулиев. – М.: Химия, 1972. – 358 с.
61. Нейланд О.Я. Органическая химия / О.Я. Нейланд. – М.: Высшая школа, 1990. – 750 с.
62. Гуреев А.А. Химмотология / А.А. Гуреев, И.Г. Фукс, В.Л. Лашхи. – М.: Химия, 1986. – 366 с.
63. Школьников В.М. Топлива, смазочные материалы, технические жидкости. Ассортимент и применение: [Справочник] / В.М. Школьников. – М.: Техинформ, 1999. – 596 с.
64. Большаков Г.Ф. Сероорганические соединения нефти / Г.Ф. Большаков. – Новосибирск: Наука, 1986. – 246 с.
65. Караулова Е.Н. Химия сульфидов нефти / Е.Н. Караулова. – М.: Наука, 1970. – 202 с.
66. Эмануэль Н.М. Цепные реакции окисления углеводородов в жидкой фазе / Н.М. Эмануэль, Е.Т. Денисов, З.К. Майзус .– М.: Наука, 1965. – С. 291.
67. Чертков Я.Б. Современные и перспективные углеводородные реактивные и дизельные топлива / Я.Б. Чертков. – М.: Химия, 1968. – 355 с.
68. Авдеева Л.Б. ХІV Научная сессия по химии и технологии органических соединений серы и сернистых нефтей / Л.Б. Авдеева, А.В. Машкина, А.Х. Шарипов. – Рига: Зинатне, 1976. – C. 245-246.
69. Каталитическое окисление сульфидов дистиллата 190360 С нефти в сульфоксиды кислородом воздуха / А.В. Машкина, А.Х. Шарипов, Н.К. Ляпина [и др.] // Нефтехимия. – 1984. – Т. XXIV, № 1. – С. 106-114.
70. Окисление сульфидов нефти пероксидом водорода в присутствии карбонильных соединений / А.Х. Шарипов, Р.М. Масагутов, З.А. Сулейманова [и др.] // Нефтехимия. – 1989. – Т. XXIX, № 4. – С. 551-555.
71. Дудина Р.И. Исследование жидкофазного окисления нефтяных сульфидов кислородом воздуха в присутствии хлорида меди / Дудина Р.И., Авдеева Л.Б, Власова Л.В. // Нефтехимия. – 1979. – Т. XIX, № 3. – С. 462-467.
72. Жидкофазное окисление диэтилсульфида кислородом в медьсодержащих катализаторах / Г.В. Варнакова, А.В. Машкина, Н.П. Кирик [и др.] // Кинетика и катализ. – 1984. – Т. XXV, № 4. – С. 837-841.
73. Окисление сульфидов и сульфоксидов кислородом, катализируемое галогенидами меди в растворе ацетона / А.В. Машкина, Г.В. Варнакова, Л.М. Загряцкая [и др.] // Кинетика и катализ. – 1981. – Т. XXII, № 3. – С. 607-612.
74. Гальперн Г.Д. Гетероатомные компоненты нефти / Г.Д. Гальперн // Успехи химии. – 1976. – Т. XLX, № 8. – С. 1395-1427.
75. Получение сульфоксидов озонолизом сульфидов в эфирных растворителях / В.Н. Одиноков, О.С. Куковинец, Г.Ю. Ишмуратов [ и др.] // Нефтехимия. – 1979. – Т. XIX, № 2. – С. 269-272.
76. Babich I. V. Science and technology of novel processes for deep desulfurization of oil refinery streams: a review / I. V. Babich, J. A. Moulijn // Fuel. – 2003. – Vol. 82, № 6. – P. 607-631.
77. Сюняев З.И. Химия нефти / Сюняев З.И. – Л.: Химия, 1984. – 359 с.
78. Мин Р.С. Хроматографическое выделение сернистых соединений нефти через комплексы с хлоридами металлов. / Р.С. Мин, Л.Н. Бауер // НПНХ. – 1997. – № 3. – С. 20-23.
79. Ляпина Н.К. Химия и физико-химия сераорганических соединений нефтяных дистиллятов / Ляпина Н.К. – М.: Химия, 1984. – 118 с.
80. Мухленова И.П. Технология катализаторов / Мухленова И.П. – Л.: Химия, 1989. – 271 с.
81. Черножуков Н.И. Технология переработки нефти и газа. Ч.3. / Черножуков Н.И. – М.: Химия, 1978. – 423 с.
82. Kolbe N. Influence of desulfurization methods on the phenol content and pattern in gas oil and diesel fuel / N. Kolbe, O. van Rheinberg, T. Jan Andersson // Energy&Fuels. – 2009. – Vol. 23, № 6. – P. 3024–3031.
83. Selective removal of sulphur in liquid fuels for fuel cell applications / Oliver van Rheinberg, Lucka Klaus, Köhne Heinrich [ et al. ] // Fuel. – 2008. – Vol. 87, № 13-14. – P. 2988-2996.
84. Удаление серы из бензина каталитического крекинга-флюид при помощи адсорбции полукоксом / Ван Линьсюе, Ли Чуньху, Инь Хайянь [ и др.] // ХТТМ. – 2009. – № 2. – С. 20-23.
85. Улендеева А.Д. Химия и физика нефти и нефтехимический синтез / А.Д. Улендеева, Т.С. Никитина, Н.К. Ляпина // Уфа. – 1976. – С. 219-223.
86. US Patent 5753102. Process for recovering organic sulfur compounds from fuel oil / I. Funakoshi, T. Aida. – US Patent Issued on May 19, 1998. – Estimated Patent Expiration Date: October 3, 2015.
87. US Patent 5582714. Process for the removal of sulfur from petroleum fractions / P. Forte. – US Patent Issued on December 10, 1996. – Estimated Patent Expiration Date: March 20, 2015.
88. US Patent 5494572. Desulfurization and denitration of light oil by extraction / Y. Horii, H. Onuki, T. Mori, T. Takatori [at al.]. – US Patent Issued on February 27, 1996. – Estimated Patent Expiration Date: June 2, 2015.
89. Extractive Desulfurization Using Fe-Containing Ionic Liquids / N. H. Ko, J. S. Lee, E. S. Huh [et al.] // Energy&Fuels. – 2008. – Vol. 22, № 3. – P. 1687–1690.
90. Deep oxidative desulfurization of fuels catalyzed by phosphotungstic acid in ionic liquids at room temperature / L. Huaming, H. Lining, L. Jidong [et al.] // Energy&Fuels. – 2009. – Vol. 23, № 3. – P. 1354–1357.
91. Oxidative desulfurization of thiophene catalyzed by (C4H9)4NBr•2C6H11NO coordinated ionic liquid / D. Zhao, Z. Sun, F. Li [et al.] // Energy&Fuels. – 2008. – Vol. 22, № 5. – P. 3065–3069.
92. Чертков Я.Б. Сернистые и кислородные соединения нефтяных дистиллятов / Я.Б. Чертков, В.Г. Спиркин. – М.: Химия.1971, – 312 с.
93. Чертков Я.Б. Применение серной кислоты для извлечения сероорганических соединений из нефтяных фракций / Я.Б. Чертков, В.Г. Спиркин, В.Н. Демишев // Нефтехимия. – 1965. – Т. 5, № 5. – С. 741.
94. Экстракционная очистка прямогонной дизельной фракции от сероорганических соединений и ароматических углеводородов / А.А. Гайле, Л.В. Залищевский, Л.В. Семенов, [и др.] // НПНХ. – 2004. – № 1. – С. 23-27.
95. Гайле А.А. Экстракционная очистка дизельной фракции от сероорганических соединений и ароматических углеводородов / А.А. Гайле, Б.М. Сайфидинов, Л.Л. Колдобская // НПНХ. – 2011. – № 3. – С. 11-15.
96. Пыхалова Н.В. Исследование влияния условий проведения жидкостной экстракции дизельной фракции N-метилпирролидоном на экологические показатели дизельного топлива / Н.В. Пыхалова, А.Ю. Аппазов, У.А. Баламедова // НПНХ. – 2011. – № 12. – С. 19-23.
97. Экстракционная очистка легких газойлей висбрекинга и замедленного коксования диметилформамидом / А.А. Гайле, В.Н. Чистяков, Л.Л. Колдобская, [и др.] // НПНХ. – 2011. – № 12. – С. 23-27.
98. А.с. 1502602 СССР, МКИ С 10 G 29/2, 29/06. Способ очистки нефтепродуктов от сероорганических соединений / Р.С. Мин, И.А. Савинова, А.Н. Плюснин (СССР). – № 4328034/23-04; Заявл. 17.11.87; Опубл. 23.08.89; Бюл. № 31, 1989. – 2 с.
99. А.с. 1505960 СССР, МКИ С 10 G 29/12. Способ очистки нефтепродуктов от сероорганических соединений / С.М. Лещев, С.Ф. Фукс, Е.М. Рахманько (СССР). – № 4322728/23-04; Заявл. 29.10.87; Опубл. 7.09.89; Бюл. № 33, 1989. – 3 с.
100. Данилова Т.А. Взаимодействие водного раствора ацетата ртути с меркаптанами, сульфидами и дисульфидами. / Т.А.Данилова, И.Н. Тиц-Скворцова, И.Насыров // Сообщение II / VI Научная сессия по химии сераорганических соединений нефтей и нефтепродуктов. – Уфа. – 1961. – С. 77-78.
101. Бауер Л.Н. Использование реакции комплексообразования для разделения и концентрирования сернистых соединений нефти // Л.Н. Бауер, Р.С. Мин // Материалы IV Междунар. конф. «Химия нефти и газа».– Т.1. Секция А. – Томск. – 2000. – С. 88-91.
102. Никитина В.С. Выделение сульфидов из сернистых концентратов нефти / В.С. Никитина, Н.К. Ляпина, А.Д. Улендеева // Нефтехимия. – 1970. – Т. X, № 4. – С.594-598.
103. Meille V. A new route towards deep desulfurization: selective charge transfer complex formation / V. Meille, E. Schulz, Mi. Vrinat // Chem. Commun. – 1998. – P. 305 – 306.
104. Selective elimination of alkyldibenzothiophenes from gas oil by formation of insoluble charge-transfer complexes / A. Milenkovic, E. Schulz, V. Meille [et al.] // Energy&Fuels. – 1999. – Vol. 13, № 4. – P. 881–887.
105. X. Ma. Molecular simulation on hydrodesulfurization of thiophenic compounds over MoS2 using ZINDO / X. Ma, H. H. Schobert // Journ. of Mol. Catal. A: Chemical. – Vol. 160, № 2. – P. 409-427.
106. Каталитическое окисление сульфидов средних дистиллятов сернистой нефти / А.Х. Шарипов, В.Р. Нигматуллин, И.Р. Нигматуллин, [и др.] // ХТТМ. – 2006. – № 6. – C. 45-51.
107. Красногорская Н.Н. Экстракция средних нефтяных фракций / Н.Н. Красногорская, А.Р. Габдикеева, А.Э. Грушевенко / Химия. – 1989. – C. 72.
108. Гайле А.А. Экстракционная технология производства экологически чистых дизельных и реактивных топлив / А.А. Гайле, В.Е. Сомов, Л.В. Семенов // ХТТМ. – 1999. – № 5. – С. 3-7.
109. US Patent 5454933. Deep desulfurization of distillate fuels / D. W. Kaul, B. K. Dupre, D.Gerald [et al.]. – Patent Issued on October 3, 1995. – Estimated Patent Expiration Date: October 3, 2012.
110. US Patent 6056871.Transport desulfurization process utilizing a sulfur sorbent that is both fluidizable and circulatable and a method of making such sulfur sorbent / G. Khare, P. Engelbert, R. Donald – Patent Issued on May 2, 2000. – Estimated Patent Expiration Date: January 12, 2019.
111. New challenges in catalyst selection / F. Diehl, N. Chapus, S. Kasztelan [et al.] // Hydrocarbon Engineering. – 1999. – Vol. 4, № 3. – Р. 67-70.
112. Рудин М.Г. Краткий справочник нефтепереработчика / М.Г. Рудин, А.Е. Драбкин. – Л.: Химия, 1980. – 327 с.
113. Lecrenay E. Catalytic hydrodesulfurization of gas oil and model sulfur compounds over commercial and laboratory-made CoMo and NiMo catalysts / E. Lecrenay, K. Sakanishi, I. Mochida // Catal. Today. – 1997. – Vol. 39, N 1-2.– P. 13-20.
114. Матвейчук А. Каталитические процессы нефтепереработки: реальность и надежды / A. Матвейчук // Нефть России. – 1997. – № 9. – С. 42-46.
115. Oрганизация производства дизельных топлив, соответствующих требованиям технического регламента / А.И. Ёлшин, В.П. Томин, Э.А. Рыбаков [и др.] // НПНХ. – 2010. – № 6. – С. 10-12.
116. Пути решения проблемы получения малосернистого дизельного топлива / Р.Г. Теляшев, А.Н. Обрывалина, Г.Г. Васильев, [и др.] // Мир нефтепродуктов. – 2011. – № 12. – С. 20-23.
117. Активизация катализатора гидроочистки ГО-30-7 элементной серы в реакторе с радиальным вводом сырья / В.А. Крылов, Б.М. Штерман, В.Ф. Дианов [и др.] // НПНХ. – 1991 – № 8. – С. 9-11.
118. Цеолитсодержащие катализаторы в процессе гидроочистки нефтяных фракций / Р.Р. Алиев, В.А. Овсянников, Н.А. Григорьев [и др.] // НПНХ. – 1993. – № 8. – С. 9-11.
119. Сидельковская В.Г. Роль цеолитного компонента в улучшении каталитических, эксплуатационных и регенерационных свойств катализаторов гидроочистки / В.Г. Сидельковская, Р.Р. Алиев // ХТТМ. – 1994. – № 4. – С. 14-18.
120. Хвостенко Н.Н. Перевод установки гидроочистки дизельного топлива Л-24/6 на новый алюмоникельмолибденовый катализатор / Н.Н. Хвостенко, В.Н. Овчинников, Б.Л. Лебедев // НПНХ. – 1997. – № 1. – С . 21-22.
121. Колесников И.М. Гомогенно-каталитическое гидродесульфирование нефтяных фракций / И.М. Колесников, С.И. Колесников, Р. Арифур. // ХТТМ. – 1995. – № 1. – С. 9-11.
122. Предсульфидирование катализаторов гидроочистки элементной серой вне реактора / Р.К. Насиров, С.А. Дианова, Н.А. Ковальчук [и др.] // ХТТМ. – 1998. – № 6. – С. 19-22.
123. Производство малосернистых дизельных топлив на Ново-Уфимском НПЗ с применением отечественных катализаторов гидроочистки / П.В. Халманских, Д.О. Беликов, А.Ю. Муниров [и др.] // НПНХ. – 1999. – № 2. – С. 13-15.
124. Смирнов В.К. Отечественные катализаторы для производства дизельного топлива с улучшенными экологическими характеристиками / В.К. Смирнов, Н.Р. Сайфуллин, Н.Р. Калимуллин [и др.] // ХТТМ. – 1999. – № 4.– С.6-9.
125. Смирнов В.К. Новые катализаторы для гидрооблагораживания нефтяных фракций / В.К. Смирнов, В.М. Капустин, В.А. Ганцев // ХТТМ. – 2002. – № 3. – С. 3-7.
126. Развитие технологии производства катализаторов гидрооблагораживания нефтяных фракций серии РК / В.К. Смирнов, К.Н. Ирисова, Е.Л. Талисман [и др.] // НПНХ. – 2011. – № 8. – С. 21-27.
127. Jr. Torrisi S. Key fundamentals of ultra-low sulfur diesel production: the four c’s / S. Jr. Torrisi, P.M. Gunter // Petroleum tech. quart. – 2004. – № 3. – P. 29-35.
128. Долинский С.Э. Комбинировання модульная установка гидроочистки дизельного топлива производительностью от 50 до 500 тыс. т/год с блоком получения водорода / С.Э. Долинский, Т.А. Чижевская, Д.А. Никифоров // ХТТМ. – 2010. – № 1. – С. 18-20.
129. Улучшение стабильности углеводородных топлив с помощью антиокислительных присадок / Т.П. Вишнякова, И.А. Голубева, Т.В. Попова [и др.] // ХТТМ. – 1990. – № 7. – С. 28-30.
130. Спиркин В.Г. Противоизносные свойства дизельных топлив с улучшенными экологическими характеристиками / В.Г. Спиркин, С.В. Мурашев // ХТТМ. – 1999. – № 3. – С. 29-30.
131. Митусова Т.Н. Влияние качества дизельных топлив на их противоизносные свойства / Т.Н. Митусова, Е.В. Полина, М.В. Калинина // НПНХ. – 1999. – № 4. – С.8-11.
132. Улучшение смазочных свойств дизельных топлив / Т.Н. Митусова, С.А. Логинов, Е.В. Полина [и др.] // ХТТМ. – 2002. – № 3. – С. 24-25.
133. Исследование стабильности эксплуатационных свойств дизельных топлив для холодного климата при длительном хранении / В.П. Томин, Л.С. Хомина, О.В. Старикова [и др.] // НПНХ. – 2011. – № 10. – С. 16-20.
134. Азев В.С. Влияние соединений серы на противоизносные свойства дизельных топлив / В.С. Азев, А.В. Середа // ХТТМ. – 2009. – № 3. – С. 23-27.
135. Химмотология ракетных и реактивных топлив / Под ред. А.А. Браткова. – М.: Химия, 1987. – 304 с.
136. Алиев Р.Р. Гидроочистка смесевого дизельного топлива на секции 100 комплекса Г-43-107 Бакинского НПЗ им. Гейдара Алиева / Р.Р. Алиев // Нефтепереработка и нефтехимия. – 2008. – № 1. – P. 14–19.
137. Oxidative desulfurization of fuel oil. Part I. Oxidation of dibenzothiophenes using tert-butyl hydroperoxide / D. Wang, E.W. Qian, H.Amano, [at аl.] // Appl. Catal. A: General. – 2003. – N 253. – P. 91-99.
138. Лукъяница В.Г. Окисление нефтяных сульфидов диоксидом азота / В.Г. Лукъяница, Г.Д. Гальперн // Нефтехимия. – 1985. – Т. XXV, № 1. – С. 103-109.
139. Chan N. Y.. Alternative Oxidants for the Oxidative Desulfurization Process / N. Y. Chan, T.-Y. Lin, T. F. Yen // Energy&Fuels. – 2008. – Vol. 22, N 5. – P. 3326–3328.
140. Лунин В.В. Обессеривание и деметаллизация тяжелых фракций нефти путем озонолиза и радиолиза / В.В. Лунин, В.К. Французов, Н.М. Лихтерова // Нефтехимия. – 2002. – Т. 42, № 3. – С. 195-202.
141. Превращение углеводородов нефти под действием пучка активных электронов и озона / В.В. Лунин, Н.М. Лихтерова, В.Н. Торховский [и др.] // ХТТМ. – 1999. – № 4. – С. 38-43.
142. Shiraishi Y. A deep desulfurization process for light oil by photochemical reaction in an organic two-phase liquid−liquid extraction system / Y. Shiraishi, T. Hirai, I. Komasawa.// Ind. Eng. Chem. Res. – 1998. – Vol. 37, N 1. – P. 203–211.
143. Visible light-induced deep desulfurization process for light oils by photochemical electron-transfer oxidation in an organic two-phase extraction / Y. Shiraishi, Y. Taki, T. Hirai [et al.] // Ind. Eng. Chem. Res. – 1999. – Vol. 38, N 9. – P. 3310–3318.
144. Visible light-induced desulfurization process for catalytic-cracked gasoline using an organic two-phase extraction system / Y. Shiraishi, Y. Taki, T. Hirai [et al.] // Ind. Eng. Chem. Res. – 1999. – Vol. 38, N 12. – P. 4538–4544.
145. Shiraishi Y. Photochemical desulfurization and denitrogenation process for vacuum gas oil using an organic two-phase extraction system / Y. Shiraishi, T. Hirai, I. Komasawa // Ind. Eng. Chem. Res. – 2001. – Vol. 40, N 12. – P. 293–303.
146. Deep desulfurization of fuels catalyzed by surfactant-type decatungstates using H2O2 as oxidant / X. Jiang, H. Li, W. Zhu [et al.] // Fuel. – 2009. – Vol. 88, N 3. – P. 431-436.
147. Кривцов Е.Б. Сравнение изменений группового состава дизельного топлива в процессах гидроочистки и окислительного обессеривания / Е.Б. Кривцов, А.К. Головко // НПНХ. – 2011. – № 1. – С. 3-8.
148. Колесников С.И. Каталитическая сероочистка дизельного топлива с применением кавитационного смесителя / С.И. Колесников, М.Ю. Кильянов, О.М. Чеховская // ХТТМ. – 2010. – N 1. – С. 54-56.
149. Демеркаптанизация углеводородных фракций / П.В. Безворотный, А. Г Аликин., А.М. Мазгаров [и др.] // НПНХ. – 1999. – № 7. – C. 14-17.
150. Шарипов А.Х. Окислительное обессеривание меркаптансодержащего сырья/ А.Х. Шарипов // ХТТМ. – 1998. – № 4. – С. 9-13.
151. Гетерогенно-каталитическая демеркаптанизация легкого углеводородного сырья / А. Г. Ахмадулина, Б. В. Кижаев, Г. М. Нургалиева [и др.] // НПНХ. – 1994. – № 2. – C. 39-41.
152. Шарипов А.Х. Использование полифталоцианина кобальта в процессах демеркаптанизации топлив и газов / А.Х. Шарипов // ЦНИИТЭ нефтехим. – 1993. – С. 38-46.
153. Шарипов А.Х. Полифталоцианин кобальта как катализатор окисления меркаптанов / А.Х. Шарипов, Ю.В Кириченко // ХТТМ. – 1999. – № 1. – C. 33-35.
154. Жадановский Н.Б. Процесс демеркаптанизации топлив на окисно-цинковых катализаторах. Переработка нефти / Н. Б. Жадановский, Г. Ю.Беридзе, З. Н. Дыдыкина. – М.: ЦНИИТЭ нефтехим, 1989. – 98 с.
155. Шарипов А.Х. Промышленные схемы получения концентратов сульфоксидов из нефтяного сырья/ А.Х. Шарипов // ХТТМ. – 1991. – № 4. – С. 2-5.
156. Шарипов А.Х. Каталитическое окисление сульфидов масляных фракций органическими гидропероксидами / А.Х. Шарипов, В.Р. Нигматуллин // ХТТМ. – 2006. – № 1. – С. 38-40.
157. Проскуряков В.А. Обессеривание нефтей и нефтепродуктов методом окисления/ В.А. Проскуряков, Д.А. Розенталь, Г.М. Васильева и др. // VI Научная сессия по химии сераорганических соединений нефтей и нефтепродуктов: материалы конф. – Уфа: 1961 – С. 26.
158. Проскуряков В.А. Способ очистки нефти и нефтепродуктов от сернистых соединений / В.А. Проскуряков, Д.А. Розенталь, Г.М. Васильева // XTTM. – 1964. – № 8.– С. 4.
159. Oxidative desulfurization and denitrogenation of a light gas oil using an oxidation/adsorption continuous flow process / A. Ishihara, D. Wang, F. Dumeignil [et al.] // Appl. Catal. A: General. – 2005. – № 279. – P. 279-287.
160. Larivé J.F. Low sulfur fuels in Europe: an analysis / J.F. Larivé // Hydrocarbon Engineering. – 2001. – Vol. 6, № 4. – P. 15-20.
161. Morris P. Increasing capacity with cleaner fuels / P. Morris, W.F. Baade, R.L. Jordan // Hydrocarbon Engineering. – 2001. – Vol. 6, № 7. – P. 23-28.
162. Low L.P. Criterion Catalysts and Technologies sulfur solutions / L.P. Low // Hydrocarbon Engineering. – 2001. – Vol. 6, № 9. – P. 25-31.
163. Unipure`s ASR-2 desulphurization process provides cost-effective solution for ultra-low-sulfur refined products / R.E. Levy, A.S. Rappas, S.J. Decanio [et al.] // World Refining. – 2001. – Vol. 12, №.4. – P. 24-32.
164. Сайфидинов В.М. Окисление сульфидов дизельной фракции южно-узбекской нефти пероксидом водорода в присутствии карбонильных соединений / В.М. Сайфидинов, А.Х. Шарипов // НПНХ. – 2010. – № 9. – C. 17-19.
165. Сайфидинов В.М. Окисление сульфидов дизельной фракции южно-узбекской нефти пероксидом водорода, катализируемое соединениями металлов / В.М. Сайфидинов, А.Х. Шарипов // НПНХ. – 2010. – № 1. – C. 13-16.
166. Будник В.А. Каталитическое окисление дистиллятных фракций с целью удаления сернистых соединений / В.А. Будник, Т.М. Гарифуллин, В.В. Зольников // НПНХ. – 2010. – № 12. – C. 19-25.
167. De Filippis P. Oxidative desulfurization: oxidation reactivity of sulfur compounds in different organic matrixes / P. De Filippis, M. Scarsella // Energy & Fuels. – 2003. – Vol. 17, N 6. – P. 1452–1455.
168. Vanadium peroxocomplexes as oxidation catalysts of sulphur organic compounds by hydrogen peroxide in bi-phase systems / A. V. Anisimov, E. V. Fedorova, A. Z. Lesnugin [et al.] //Catal. Today. – 2003. – 78. – P. 319–325.
169. Окисление органических соединений серы пероксидом водорода в присутствии краун-эфиров / А. В. Анисимов, А. В. Тараканова, Ф. В. Тхай [и др.] // Нефтехимия. – 2007. – № 2. – С. 1.
170. Анисимов А. В. Окислительное обессеривание углеводородного сырья / А. В. Анисимов, А. В. Тараканова // Рос. хим. ж. – 2008. – Т. LII, № 4. – С. 32-40.
171. Deep desulfurization of diesel oil oxidized by Fe (VI) systems / S. Liu, B. Wang, B. Cui [et al.] // Fuel. – 2008. – Vol. 87. – P. 422-428.
172. Dehkordi A. M. Oxidative desulfurization of non-hydrotreated kerosene using hydrogen peroxide and acetic acid / A. M. Dehkordi, M. A. Sobati, M. A. Nazem // Chinese J. of Chem. Eng. – 2009. – Vol. 17, № 5. – 869-874.
173. Catalytic oxidative desulfurization of diesel utilizing hydrogen peroxide and functionalized-activated carbon in a biphasic diesel–acetonitrile system / K.-G. Haw, W. A. W. Abu Bakar, R. Ali, J.-F. Chong [et al. // Fuel Proces. Tech. – 2010. – Vol. 91, № 9. – Р. 1105-1112.
174. Kong L. Mild oxidation of thiophene over TS-1/H2O2 / L. Kong, G. Li, X. Wang // Catal. Today. – 2004. – Vol. 93-95. – Р. 341-345.
175. Oxidative desulphurization of 4,6-dimethyldibenzothiophene with hydrogenpPeroxide over Ti-HMS / Y. Wang, G. Li, X. Wang [et al.] // Energy & Fuels. – 2007. – Vol. 21, № 3. – P. 1415–1419.
176. Oxidation of dibenzothiophene by a metal–oxygen–aldehyde system / V. Dumont, L. Oliviero, F. Maugé [et al.] // Catal. Today. – 2008. – Vol. 130, № 1. – Р. 195-198.
177. Novel oxidative desulfurization system for diesel fuels with molecular oxygen in the presence of cobalt catalysts and aldehydes / S. Murata, K. Murata, K. Kidena [et al.] // Energy & Fuels. – 2004. – Vol. 18, № 1. – P. 116–121.
178. VO(acac)2 supported on titania: a heterogeneous protocol for the selective oxidation of sulfides using TBHP / M. L. Kantam, B. Neelima, Ch. V. Reddy [et al.] // Catal. Lett. – 2004. – Vol. 95, № 1-2. – Р. 19-22.
179. Oxidative desulfurization of light gas oil and vacuum gas oil by oxidation and solvent extraction / Sh. Otsuki, T. Nonaka, N. Takashima [et al.] // Energy & Fuels. – 2000. – Vol.14, №6. – P. 1232-1239.
180. Deep desulfurization from fuel oil via selective oxidation using an amphiphilic peroxotungsten catalyst assembled in emulsion droplets / J. Gao, Sh. Wang, Z. Jiang [et al.] // J. Mol. Catal. A: Chem. – 2006. – Vol. 258, №1-2. – P. 261-266.
181. Никитин Ю.Е. Химия экстракции сульфоксидами / Ю.Е. Никитин, Ю. И. Муринов, А. М. Розен // Успехи химии. – Т. XLV, №. 12. – С. 2233-2252.
182. Ахметов Л.И. Утилизация продуктов демеркаптанизации углеводородного сырья / Л.И. Ахметов, А.М. Колбин, Ф.Р. Исмагилов // ХТТМ. – 1999. – № 3. – С. 8-9.
183. Шарипов А.Х. Оксиды органических сульфидов для нефтепереработки и нефтехимии / А.Х. Шарипов // ХТТМ. – 2001. – № 1. – С. 43-49.
184. Гарипов Т.В. Научная сессия по химии и технологии органических соединений серы и сернистых нефтей / Т.В. Гарипов, Д.К. Червяков. – Рига: Зинатне. – 1976. – С. 70.
185. Радцева Г.Е. Научная сессия по химии и технологии органических соединений серы и сернистых нефтей/ Г.Е. Радцева, Н.Н. Ряховская, А.Х. Шарипов. – Рига: Зинатне. – 1976. – С. 103.
186. Шарипов А.Х. Новое в получении концентратов сульфоксидов и сульфонов из нефтяного сырья / А.Х. Шарипов // Нефтехимия. – 1991. – Т. 31, № 3. – C. 275-283.
187. Химия процессов экстракции / [А. В. Николаев, В. Г. Торгов, В. Н. Андриевский и др.]. – М.: Наука, 1970. – 80 с.
188. Сайфидинов В.М. Состав концентрата сульфоксидов из дизельной фракции южно-узбекской нефти / В.М. Сайфидинов, А.Х. Шарипов // НПНХ. – 2011. – № 11. – C. 48-49.
189. Камнева А.И. Теоретические основы химической технологии горючих ископаемых / А.И. Камнева, В.В. Платонов. – М.: Химия, 1990. – 287 с.
190. Gryglewicz G. Zwięzki siarki w różnych typach węgli kamienych / G. Gryglewicz, S. Jasieńko // Chemia Stosowana. – 1988. – T. 32. – S. 395-407.
191. Пиш’єв С.В. Оксидаційна десульфуризація високосіркового низькометаморфізованого вугілля: дис. … канд. техн. наук: 05.17.07 / Пиш’єв Сергій Вікторович. – Львів, 1999. – 149 с.
192. Hayvanovych V. Desulfurization of low-rank coal with high sulfur content is the first stage of coal burning at heat electric station / V. Hayvanovych, S. Pysh’yev // Energy&Fuels. – 2003. – Vol.17, №5. – P. 1186-1190.
193. Сигал И. Я. Защита воздушного бассейна при сжигании топлива / И. Я. Сигал. – Л.: Недра, 1988. – 312 с.
194. Яворський В. Т. Технологія сірки і сульфатної кислоти / В. Т. Яворський – Львів: в-цтво“Львівська політехніка”, 2010. – 404 с.
195. Розенкноп З. П. Извлечение двуокиси серы из газов / З. П. Розенкоп. – М.: ГХИ, 1952. – 192 с.
196. Jaffe А. Switching to beat out FGPs for clean air / Adam Jaffe, Richard Newell, Robert Stavins // Coal and Synfuels Technol. – 1994. – Vol. 15, №18. – P. 5-6.
197. Weinberg A. NC Firm constructs unit with SCR / A. Weinberg, R.H. Petrini, R.D. Butler // McGraw-Hill’s Coal Tech. International. – 1994. – № 21. – P. 6.
198. Hagelin D. Gavin scrubber may hike Ohio Power rates / D. Hagelin, C. Erikson, R. Rosenberry // Coal and Synfuels Technol. – 1994. – Vol. 15, № 18. – P. 3-4.
199. Witcomb R. World lagest FGD station open / R. Witcomb // World Coal – 1994. – Jan. – P. 5-6.
200. Ruach E. Vautility adds capacity, eyes scrubbers / E. Ruach, B. Bird // Coal and Synfuels Technol. – 1994. – Vol. 15, № 45. – P. 5.
201. Horn D. Cincinati utility projects show promise / D. Horn // Coal and Synfuels Technol. – 1994. – Vol. 15, № 42. – P. 7.
202. Шпирт М.Я. Безотходная технология / М.Я. Шпирт. – М.: Недра, 1986. – 60 с.
203. Hansen B. B. Investigation of the gypsum quality at three full-scale wet flue gas desulphurisation plants / B. B. Hansen, S. Kiil, , J. E. Johnsson // Fuel. – Vol. 90, № 10. – 2011. – P. 2965–2973.
204. Sulfur dioxide emissions from combustion in China: from 1990 to 2007 / Sh. Su, B. Li, S. Cui [et al.] // Environ. Sci. Technol. – 2011. – Vol. 45, № 19. – Р. 8403–8410.
205. Geochemistry of fly ash from desulphurisation process performed by sodium bicarbonate / H. Raclavska, D. Matysek, K. Raclavsky [et al.] // Fuel Proc. Tech. – 2010. – Vol. 91 № 2. – P. 150–157.
206. Guan R. Effects of Ca-based additives on desulfurization during coal pyrolysis / R. Guan, W. Li, B. Li // Fuel. – 2003. – Vol. 82, № 15-17. – P. 1961-1966.
207. Agrell J. US’s clean coal technology programme adds more projects / J. Agrell, K. Hasselbo // Coal Trans. – 1990. – Vol. 5, № 1. – P. 24-25.
208. Fan H. Ultrasonic loading of calcium on coal for enhanced SO2 captured / H. Fan, K. Matsuoka, J. Wang // Fuel. – 2003. – Vol. 82, № 5. – P. 481-486.
209. Scaroni A. W. Lower calcium carbonate limestone is better for SO2 removal with FBC / A. W. Scaroni, J. Morison, Y. Liu // Mc Graw-Hiil’s Coal Tech. Internatuional. – 1994. – Vol. 2, №13. – P. 3-4.
210. Пат. A.C. 4022608 ФРГ, МКИ5 С 10/10/14. Verfahren zur – verringen des schweldioxid – gehaltesin den abgasen von kleinfeuerungsanlagen / K. Gerd. – № 4022608.5; заявл. 17.7.90; опубл. 23.1.92.
211. Пат. A.C. 4140267 ФРГ, МКИ5 С 10 L 5/04. Verfahren zur – verringen des schweldioxid – gehaltesin den abgasen von feuerungsanlagen / K. Gerd.– № 4022608.5; заявл. 17.7.90; опубл. 23.1.92.
212. Noudorf W. Veringerung der SO2 – emission bei der verbrennung von briketts aus mitteldeutscher braunkohle / W. Noudorf, R. Wollenberg // Braunkohle – 1994. – Vol. 46, № 6. – P. 11-18.
213. Пат. 5284497 США, МКИ5 С 10 L 9/10. Desulfurization of solid carbonaceous fuels by coagglomeration with sulfur sorbents / O. E. Nosa, J. U. Otaigbe. – № 838916; заявл. 21.2.92; опубл. 8.2.94. НКИ 44.561.
214. The influences of coal type on in-bed desulphurization in a PFBC demonstration plant / M. Huda, I. Mochida, Y. Korai [et al.] // Fuel. – 2006. – Vol. 85, № 12–13. – P. 1913–1920.
215. Calcium-based sorbents behaviour during sulphation at oxy-fuel fluidised bed combustion conditions / F. García-Labiano, A.Rufas, L.F. de Diego [et al.] // Fuel. – 2011. – Vol. 90, № 10. – P. 3100–3108.
216. Scheme of O2/CO2 combustion with partial CO2 removal from recycled gas. Part 2: high efficiency of in-furnace desulfurization / H. Liu, H. Yao, X. Yuan [et al.] // Energy & Fuels. – 2012. – Vol. 26, № 2. – Р. 835–841.
217. An experimental study on the primary fragmentation and attrition of limestones in a fluidized bed / X. Yao, H. Zhang, H. Yang [et al.] // Fuel Proc. Tech. – 2010. – Vol. 91, №9. – P. 1119–1124.
218. Lin G.-H. DOE completes Heavy environmental review; will proceed with funding / G.-H. Lin, N. E. Sauer, T. J. Cutright // McGraw-Hiil’s Coal Tech. Internatuional. – 1994. – Vol. 2, № 12. – P. 5-6.
219. Olson J. Consultant undershoots heavy cost / J. Olson // Coal and Synfuels Technol. – 1994. – Vol. 15, № 45. – P. 20-22.
220. Han K.-H. Sees FGD orders of over billion wordwide / K.-H. Han, J.N. Park, J.-I. Ryu. // McGraw-Hiil’s Coal Tech. Internatuional. – 1994. – Vol. 2, № 9. – P. 5.
221. Li M. S. Ecological restoration of mineland with particular reference / M. S. Li // Chin. I. Environ. – 1993. –14, № 2. – P. 7 – 10.
222. Шмиголь И.Н. Екологические проблемы промышленных регионов / И.Н. Шмиголь // 7-я Всероссийская практическая конференция, 2006 г.: тезисы докл. - Екатеринбург, 2006– с.95 – 97.
223. Sulphur dioxide removal using South African limestone/siliceous materials / D.O. Ogenga, M.M. Mbarawa, K.T. Leeb [et al.] // Fuel. – 2010. – Vol. 89, № 9. – P. 2549–2555.
224. Evaluation of SO2 oxidation and fly ash filtration by an activated carbon fluidized-bed reactor: The effects of acid modification, copper addition and operating condition / J.-Y. Rau, H.-H. Tseng, B.-Ch. Chiang [et al.] // Fuel. – 2010. – Vol. 89, № 3. – P. 732–742.
225. Lau L.C. Simultaneous SO2 and NO removal using sorbents derived from rice husks: An optimisation study / L.C. Lau, K.T. Lee, A.R. Mohamed // Fuel. – 2011. – Vol. 90, № 5. – P. 1811–1817.
226. Effect of adding aluminum salts to wet FGD systems upon the stabilization of mercury / R. O. González, M. Díaz-Somoano, M.A. López Antón [et al.] // Fuel. – 2012. – Vol. 90, № 2. – P. 568–571.
227. Zhao Y. Simultaneous removal of SO2 and NO from flue gas using multicomposite active absorbent / Y. Zhao, Y. Han, Ch. Chen // Ind. Eng. Chem. Res. – 2012. – Vol. 51, № 1. – Р. 480–486.
228. Hlincik T. Use of technical lanoline from adjustment of sheep wool in desulfurization of fluidized-bed combustors / T. Hlincik, P. Buryan // Fuel Proc. Tech. – 2011. – Vol. 92, № 8. – P. 1475–1479.
229. Microwave catalytic NOx and SO2 removal using FeCu/zeolite as catalyst / Z.S. Wei, G.H. Zeng, Z.R. Xie [et al.] // Fuel. – 2011. – Vol. 90, № 4. – P. 1599–1603.
230. Pasini R. Estimating constituent release from FGD gypsum under different management scenarios / R. Pasini, H. W. Walker // Fuel. – 2012. – Vol. 95. – P. 190–196.
231. Базаянц Г.В. Прогноз технико-экономических показателей десульфурационных установок угольных котлов Украины / Г.В. Базаянц // Энергетика и электрификация. – 1999. – T. 189, № 2. – С. 48-50.
232. Гусар М. Г. Розробка заходів та техніко - економічних оцінок зниження викидів оксидів сірки на ТЕС України. / М. Г. Гусар // Енергетика та електрифікація. – 2010. – № 7. – С. 39-42.
233. EU directive: Poland must halve industrial emissions by 2020. 12th July 2010. – Режим доступу: http://www.wbj.pl/article-50262-eu-directive-poland-must-halve-industrial-emissions-by-2020.html.
234. Нечаєва Т.П. Дослідження можливих стратегій структури електроенергетичного комплексу України з врахуванням впливу екологічних обмежень та вимог / Т.П. Нечаєва // Проблеми загальної енергетики. – 2011. – Вип. 2, № 25. – С. 25-31.
235. Podda E. Megalopolis WFGD: Project experience and design initiatives / E. Podda // European Users Conference, 15–17 Sept., 2009, Lisbon.
236. Johansson L.-E. FGD: Choosing NID® DFGD or Open Spray Tower WFGD / L.-E. Johansson // European Users Conference, 15–17 Sept., 2009, Lisbon.
237. Смирнов В.О. Технологія збагачення вугілля / В.О. Смирнов, П.В. Сергєєв, В.С. Білецький. – Донецьк: Східний видавничий дім, 2011. – 476 c.
238. Atlas mikroskopowych typov struktur wystepujacych w weglach kamiennych i koksach / [S. Jasienko, C. Bieganska, U. Swietlik, H. Kidawa]. – Wroclaw: Oficyna Wydawnicza Politechniki Wroclawskiej, 1997. – 152 s.
239. Ягодкина Т.К. Десульфуризацыя углей в процессах обогащения / Т.К. Ягодкина. – М.: УНИИЭИ уголь, 1982. – 60-62 с.
240. Goode A.J.K. Coal preparation for sulfur reduction / A.J.K. Goode // Colliery Guard. – 1993. – Vol. 241, № 5. – P.163-166.
241. C. J. Kulik New dry process for precombustion coal cleaning / J. C. Kulik // Turbomach. Int. – 1987. – Vol. 28, № 6. – P. 14-15.
242. Eременко С.А. Влияние свойств углей на эффективность их обессеривания и обеззоливания методом криомагнитной сепарации. Збірка праць магістрантів ДонНТУ – 2002. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://masters.donntu.edu.ua/publ2002/masters2002.pdf
243. Chaber Marian. Odsiarczanie paliw / Marian Chaber, Jezry Sredniawa // Aura. – 1988. – № 11. – P. 13-15.
244. Onursal B. New cleaning technologies advance coal. Part 1 – Flotation and separation processes / B. Onursal // Coal Mining. – 1984. – Vol. 21, № 5. – P. 38-41.
245. Пат. A.C. 49966608 США, МКИ5