ОЦІНЮВАННЯ ЛОКАЛЬНИХ КОРОЗІЙНИХ ПОШКОДЖЕНЬ ТРУБНИХ СТАЛЕЙ МЕТОДОМ МІКРОЕЛЕКТРОХІМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ :

Краткое описание

Національна академія наук україни

Фізико-механічний інститут ім. Г.В. КАРПЕНКА

На правах рукопису

СИСИН ГАЛИНА МИХАЙЛІВНА

УДК 620.193.4

ОЦІНЮВАННЯ ЛОКАЛЬНИХ КОРОЗІЙНИХ ПОШКОДЖЕНЬ ТРУБНИХ СТАЛЕЙ МЕТОДОМ МІКРОЕЛЕКТРОХІМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

05.17.14 – Хімічний опір матеріалів та захист від корозії

Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Науковий керівник:

Хома Мирослав Степанович

доктор технічних наук, ст.н.с.

Львів – 2012






ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень                                                                                      4

ВСТУП                                                                                                                    6

РОЗДІЛ 1. ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД                                                    12

1.1. Теоретичні основи корозії металів                                                 12

1.2. Мікроелектрохімічні дослідження сталей та сплавів                                                                   14

1.3. Корозійно-механічне пошкодження маловуглецевих і

низьколегованих сталей та їх зварних з’єднань у

хлоридно-сульфідних середовищах                                                      22

1.3.1. Електрохімічні дослідження металів із зварними з’єднаннями  27

1.4. Висновки                                                                                          29

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ                                    31

2.1. Матеріали і зразки для досліджень                                                31

2.2. Методика нанесення гальванічних нікелевого і

цинкового покриття                                                                                33

2.3. Методика та режими виконання зварних з’єднань                        35

2.4. Випробувальні середовища                                                            36

2.5. Методи експериментальних досліджень                                        37

2.5.1. Електрохімічні та металографічні методи досліджень              37

2.5.2. Визначення опірності корозійному розтріскуванню

за методом малої швидкості деформації                                               41

2.5.3. Інші методи досліджень                                                               44

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДУ МІКРОЕЛЕКТРОХІМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЙОГО ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА                   45

3.1. Вплив різних факторів на мікроелектрохімічну

гетерогенність матеріалів                                                                       51

3.1.1. Вплив капіляра та природи електроліту на результати

виміру електродних потенціалів                                                            51

3.1.2. Вплив об’єму електроліту на результати вимірів

електродних потенціалів                                                                        54

3.2. Дослідження мікроелектрохімічних властивостей

сталі 03Х22Н6АМ3 із зварним швом                                                             57

3.3. Висновки                                                                                          62

РОЗДІЛ 4. ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ МІКРОЕЛЕКТРО–

ХІМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В РУХОМІЙ КРАПЛІ ЕЛЕКТРОЛІТУ                 63

4.1. Дослідження мікроелектрохімічної гетерогенності

поверхні сталі 20 після кородування в розчинах різної

агресивності                                                                                            64

4.2. Вплив анодного розчинення в хлоридно-сульфідних

середовищах на мікроелектрохімічну гетерогенність поверхні сталі 20  74

4.3. Вплив електрохімічних характеристик та поляризації

на схильність сталей до корозійного розтріскування

в хлоридно-сульфідних середовищах                                                   80

4.4. Висновки                                                                                          82

РОЗДІЛ 5. МІКРОЕЛЕКТРОХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЗВАРНИХ

З’ЄДНАНЬ СТАЛІ 17Г1СУ ТА ЇХ КОРОЗІЙНА ТРИВКІСТЬ                          83

5.1. Характеристика зварних з’єднань сталі 17Г1СУ,

виконаних електродами УОНИИ-13/55Р                                               83

5.2. Електрохімічні властивості зварних з’єднань,

зварених електродами FOX EV 50 та Basic One                                   92

5.3. Вивчення мікроелектрохімічної гетерогенності

зварного з’єднання сталі 17Г1СУ, звареної

електродом УОНИИ-13/55Р, за методом рухомої

краплі після кородування в NACE                                                        98

5.4. Вплив рівня деформації на мікроелектрохімічну

гетерогенність зварного з’єднання сталі 17Г1СУ                                 114

5.5. Висновки                                                                                          118

ВИСНОВКИ                                                                                                           120

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ                                                        122

ДОДАТКИ                                                                                                             138

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

рН – водневий показник;

t – температура, °С;

і – струм корозії, мА/см²;

і_кор – густина струму корозії, мА/см²;

Е – електрохімічний потенціал, мВ;

Е_кор – потенціал корозії, мВ;

Е_пол – потенціал поляризації, мВ;

ΔЕ' – зміна мікроелектрохімічної гетерогенності поверхні з продуктами корозії та за їх відсутності ( надріз алмазним різцем), мВ;

ΔЕ_max – максимальне значення мікроелектрохімічної гетерогенності поверхні, мВ;

d – відносне видовження, %;

y – відносне звуження, %;

e – ступінь деформації, %;

κ – електропровідність середовища, См/м;

s_0,2 (s_т) – умовна границя текучості, МПа;

s_в– границя міцності, МПа;

t – тривалість випробувань, год;

t_р – час до руйнування зразків, год;

HV_0,1 – мікротвердість поверхні за навантаження на індентор 100 г, ГПа;

V_деф – швидкість деформації, с^-1;

d_кап – діаметр капіляра, мкм;

d_кр – діаметр краплі електроліту, мм;

p – надлишковий тиск електроліту, кПа;

ρ – густина електроліту, г/см³;

g – прискорення вільного падіння, м/с²;

h – висота на якій знаходиться електроліт, що створює тиск, м;

S_роб – площа досліджуваної поверхні, мм²;

ВСТУП

Всім конструкційним сталям і сплавам властива структурна неоднорідність, що є передумовою утворення в електролітах поверхневих макро- і мікрогальванопар, які впливатимуть на характер їх корозійного пошкодження та корозійно-механічне руйнування. Виникнення мікроелементів на поверхні металу може бути обумовлено і багатьма іншими причинами, наприклад, неоднорідністю захисних плівок, різним ступенем деформації окремих його ділянок, механічним пошкодженням, тощо. Оскільки корозія металів і сплавів охоплює низку елементарних процесів, що протікають на мікроелектродах, то, вивчивши їх, можна прогнозувати характер її розвитку та ступінь локалізації.

Актуальність теми.

Нафтогазовидобувна, енергетична, хімічна та будівельна індустрії – одні з найбільших споживачів сталей і сплавів, які використовуються для трубопровідних комунікацій, конструкцій і устаткування. Для забезпечення надійності сучасного обладнання необхідно мати достовірні дані про їх корозійну тривкість, особливо за наявності зварних з’єднань (ЗЗ). ЗЗ притаманні висока макро- і мікроструктурна неоднорідність окремих зон, нерівномірний розподіл залишкових напружень та різний хімічний склад, що передбачає електрохімічну гетерогенність їх поверхні. З огляду на це дослідження мікроелектрохімічних характеристик ЗЗ у взаємозв’язку із їх корозійним ураженням є актуальною проблемою.

Для оцінки електрохімічної гетерогенності поверхні металів на мікрорівні застосову­ють методи, які ґрунтуються на використанні електродів з капі­ля­рними зондами різної конструкції. Їх ефективність вивчали Г.В. Карпенко, Э.М. Гутман, И.Е. Замостяник, А.В. Рябченков, А.И. Голубєв, T. Suter, H. Bohni, M. Lohrengel та ін. Ці дослідження були спрямовані здебільш на визначення електрохімічних властивостей окремих структурних складових, а розподіл локальних електродних потенціалів по поверхні металів загалом не вивчався, зокрема, взаємовплив катодних і анодних ділянок на розвиток корозійних процесів. Не вивченою залишається зміна мікроелектрохімічної гетерогенності металів під час кородування в середовищах різної агресивності, що може істотно впливати на їх роботоздатність. Враховуючи те, що під час корозійно-механічного руйнування завжди має місце пошкодження поверхневих плівок, важливо також дослідити роботу гальванопар поверхнева плівка – свіжоутворена поверхня. Тому розроблення методу мікроелектрохімічних досліджень та встановлення впливу неоднорідності поверхні сталей та їх зварних з’єднань на характер пошкодження та розвиток локальних корозійних процесів є актуальним завданням для забезпечення належної довготривалої корозійної тривкості та роботоздатності обладнання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Роботу виконано у відділі корозійного розтріскування металів ФМІ ім. Г.В. Карпенка НАН України, де здобувач була виконавцем завдань у рамках фундаментальних держбюджетних тематичних планів Національної академії наук України: 1) НД № 18/343 “Встановлення впливу сумісної дії статичних і циклічних навантажень на довговічність низько- та високолегованих сталей у хлоридно-сульфідних середовищах” (№ держреєстрації 0106U004813, 2006-2008 рр.); 2) НД № 18/364 „Вибір та удосконалення матеріалів для деталей фонтанної та запірної арматури, яка працює в корозивних сірководневих середовищах”
(№ держреєстрації 0107U004064, 2007-2011 рр.); 3) НД № 18/3.17 „Встановлення впливу сірководнево-хлоридних середовищ на руйнування зварних з’єднань маловуглецевих та низьколегованих сталей під дією статичних та циклічних навантажень” (№ держреєстрації 0109U002655, 2009-2011 рр.)

Мета і задачі дослідження.

Мета роботи – встановити взаємозв’язок між швидкістю корозії та мікроелектрохімічною гетерогенністю трубних сталей та їх зварних з’єднань і визначити вплив корозії в середовищах різної агресивності на зміну локальних електродних потенціалів їх поверхні, використовуючи метод мікроелектрохімічних досліджень у рухомій краплі електроліту.

Для досягнення поставленої мети слід розв’язати такі задачі:

1. Розробити новий метод мікроелектрохімічних досліджень для неперервного сканування поверхні металів.

2. Встановити вплив капіляра, природи та об’єму електроліту на зміну локальних електродних потенціалів поверхні.

3. Оцінити взаємозв’язок між швидкістю корозії сталі 20 в середовищах з різною агресивністю та мікроелектрохімічною гетерогенністю поверхні і визначити вплив останньої на схильність до корозійно-механічного руйнування.

4. Вивчити корозійно-електрохімічні характеристики різних зон зварного з'єднання сталі 17Г1СУ, виконаного різними електродами.

5. Оцінити зміну локальних електродних потенціалів поверхні зварного з'єднання сталі 17Г1СУ під час кородування в сірководневому розчині NACE.

6. Встановити вплив мікроелектрохімічної гетерогенності на локалізацію корозійно-механічних пошкоджень сталі 17Г1СУ та її зварних з'єднань.

7. Визначити вплив ступеня пружної та пластичної деформації на зміну локальних електродних потенціалів сталі 17Г1СУ зі зварним з’єднанням.

Об’єкт дослідження: корозія трубних сталей та їх зварних з’єднань з різною мікроелектрохімічною гетерогенністю поверхні.

Предмет дослідження: закономірності впливу мікроелектрохімічної гетерогенності поверхні на характер локалізації корозії сталей та їх ЗЗ.

Методи дослідження.

Використовували загальноприйняті електрохімічні методики досліджень (залежності Е-і та Е-τ), застосовуючи потенціостати ПИ-50-1 та ІPC-Pro, а для електрохімічних випробувань різних ділянок ЗЗ – причіпні локальні комірки з площею робочої поверхні 3,14 мм². Металографічні дослідження виконували на сканівному електронному мікроскопі EVO-40XVP зі системою мікроаналізу INCA Energi 350. Мікро­твердість вимірювали мікротвердоміром ПМТ-3 за навантаження на індентор 0,98 Н з витримкою 20 с. Опірність сталей та їх ЗЗ корозійному розтріскуванню оцінювали методом розтягування з малою швидкістю деформації (2·10^-6с^-1) стандартних циліндричних зразків.

Наукова новизна одержаних результатів:

– науково обґрунтовано переваги нового методу мікроелектрохімічних досліджень у рухомій краплі електроліту, що витікає з капіляра під час його пересування. Метод дає можливість оцінити потенціали суміжних ділянок поверхні металів, що знаходяться на віддалі 35 мкм;

– вперше показано, що корозія в розчинах різної агресивності призводить до зростання мікроелектрохімічної гетерогенності поверхні сталі 20 у більшій мірі за її пасивування (в ~2…2,3 рази), ніж за активного розчинення (в ~1,3…1,4 рази). Зміна мікроелектрохімічної гетерогенності поверхні сталі 20 не залежить від швидкості її корозії;

– показано, що мікроелектрохімічна гетерогенність сталі 17Г1СУ, звареної електродом УОНИИ-13/55Р після кородування в сірководневому розчині NACE впродовж 1…100 діб найбільше зростає для зони термічного впливу (у ~4,4 рази) і досягає ~350 мВ, що зумовлює нерівномірну корозію поверхні;

– пружна деформація сталі 17Г1СУ підвищує її мікроелектрохімічну гетерогенність на ~10 мВ, рівномірна пластична – на ~40...65 мВ, а зосереджена пластична – на ~170 мВ;

– мікроелектрохімічна гетерогенність зварних зразків найбільше зростає в ЗТВ: на 40...50 мВ – у межах пружної деформації, на 70...90 мВ – рівномірної пластичної і на ~220 мВ – в області утворення шийки перед руйнуванням зразка;

– показано, що руйнування зварних з’єднань сталі 17Г1СУ в розчині NACE протікає по ЗТВ внаслідок інтенсивного наводнювання поверхні (Е_пол ≤ Е_кор), а також за прояву електрохімічного фактора (Е_пол > Е_кор).

Практичне значення одержаних результатів.

Розроблено новий метод мікроелектрохімічних досліджень поверхні металів у рухомій краплі електроліту (Патент України № 25819). Встановлено, що роздільна здатність під час мікроелектрохімічних досліджень найкраща в електролітах з низькою електропровідністю, зокрема в розчині МЕХ (0,045% H₂SO₄ + 0,14% H₂O₂ + 0,00005% K₂Cr₂O₇). Цей метод дає можливість прогнозувати характер корозійних пошкоджень сталей і сплавів у середовищах різної агресивності та вплив на нього зовнішніх факторів: хімічного складу електролітів, температури, механічних напружень тощо, а також оцінити локалізацію корозійних процесів на різних ділянках ЗЗ та виявити поверхневі мікротріщини.

Запропонована методика використовується у науково-дослідному інституті НДІХІММАШ (м. Сєвєродонецьк) для оцінювання впливу довготривалої експлуатації сталей і сплавів в умовах хімічних виробництв на характер корозійних пошкоджень, зокрема, для встановлення причин розвитку локальних корозійних процесів: міжкристалітної та виразкової корозії, пітінго- та тріщиноутворення.

Особистий внесок здобувача.

Аналіз літературних даних, основні експериментальні результати та теоретичні узагальнення, які становлять суть дисертації, отримані здобувачем самостійно.

Апробація результатів дисертації.

Основні результати роботи доповідались і обговорювались на:

·         VIIІ, Х та ХІ міжнародних конференціях-виставках “Проблеми корозії та протикорозійного захисту матеріалів” (Львів, 2006 р.; 2010 р.; 2012 р.);

·         Ι всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених КПІ (Київ, 2006 р.);

·         ΙІ міжнародній  конференції студентів, аспірантів та молодих вчених з хімії та хімічної технології (Київ, 2009 р.);

·         I, II, III науковотехнічних конференціях “Молодіжний електрохімічний форум” (Харків, 2008 р.; 2009 р.; 2010 р.);

·         V та VI Українських з'їздах з електрохімії (Чернівці 2008 р.; Дніпропетровськ 2011р.).

Публікації.

Основний зміст дисертації відображено у 13 наукових публікаціях, з них 11 статей у наукових фахових виданнях України, 1 патент України.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота спрямована на вирішення науково-технічного завдання: встановлення розподілу катодних та анодних ділянок на поверхні металів, їх взаємовпливу та ролі у розвитку локальних корозійних процесів та пошкоджень. Основні результати полягають у наступному:

1. Розроблено новий метод мікроелектрохімічних досліджень у рухомій краплі електроліту діаметром d_кр = 30…50 мкм, яка витікає з капіляра d_кап = 15…20 мкм за його пересування зі швидкістю 10 мкм·с^-1, що дає можливість неперервно сканувати поверхню металу за однакових умов випробувань (Патент України
№ 25819). На модельних гальванопарах цинковий (нікелевий) покрив – сталь 20 у розчинах різного хімічного складу та електропровідності показано, що найкраща роздільна здатність запропонованого методу в розчині МЕХ (0,045% H₂SO₄ + 0,14% H₂O₂ + 0,00005% K₂Cr₂O₇): у плівці на віддалі від межі розділу 10 мм, 1 мм у краплі, нанесеній ззовні (d_кр = 1…3 мм), та 35 мкм у рухомій краплі цього ж розчину.

2. Встановлено, що розчини, де спостерігається пасивування сталі 20
(0,4% NaOH; 0,7% Na₂S; 0,7% Na₂S + 3,5% NaCl), не нівелюють різницю потенціалів між окремими ділянками її поверхні: максимальна мікроелектрохімічна гетерогенність складає 160…180 мВ і є вища на ~ 50…70 мВ проти середовищ, у яких протікає активне розчинення (3,7% HCl, NACE,
3,5% NaCl). Мікроелектрохімічна гетерогенність поверхні сталі 20 не визначає швидкості її корозії в середовищах різної агресивності.

3. За анодного розчинення сталі 20 у хлоридно-сульфідному середовищі внаслідок формування різних за складом продуктів корозії мікроелектрохімічна гетерогенність поверхні складає DE = 10…150 мВ, а за наявності пітінгів – до 210 мВ проти 20...80 мВ для вихідного стану. Однак це не впливає на час до руйнування зразків за повільного розтягу, тому що основним чинником дії корозивного середовища є робота гальванопари поверхнева плівка – свіжоутворена поверхня із більшою різницею потенціалів.

4. Зварним з’єднанням сталі 17Г1СУ властива висока електрохімічна неоднорідність окремих їх ділянок (S_роб = 3,14 мм²), зокрема для зразків, зварених електродом УОНИИ 15/55Р, вона становить ~80 мВ, а електродами Basic One та FOX EV 50 – ~90 та 110 мВ, відповідно, проти ~30 мВ для поверхні основного металу.

5. Показано, що швидкість корозії зони термічного впливу сталі 17Г1СУ у розчині 3%-го NaCl є більшою майже в ~ 1,4 рази порівняно із металом зварного шва, виконаного електродом FOX EV 50; у 2,6 рази – електродом Basic One та практично не відрізняється для зварного з’єднання, виконаного електродом УОНИИ-13/55Р. Струми корозії різних ділянок основного металу відрізняються на ~ 15%, а різних шарів (кореневий, заповнювальний та облицювальний) зварного шва – на ~70 %.

6. Встановлено, що струми корозії під час кородування у сірководневому розчині NACE зростають у ~15 разів для основного металу сталі 17Г1СУ та у ~9 разів – для металу зварного шва, отриманого електродом УОНИИ-13/55Р. Мікроелектрохімічна гетерогенність після кородування в розчині NACE зростає у ~2 рази для зварного шва, у ~3,4 рази – для основного металу та у ~4,4 рази – для зони термічного впливу, що зумовлює рівномірнішу корозію зварного шва та її локалізацію в зоні термічного впливу.

7. На прикладі сталі 17Г1СУ, звареної електродом УОНИИ-13/55Р, показано, що за корозійного розтріскування в розчині NACE руйнування протікає по зоні термічного впливу незалежно від характеру зовнішньої поляризації: за катодної – внаслідок водневого окрихчення, а за анодної – через пришвидшене розчинення та нерівномірну корозію, що викликана високою її мікроелектрохімічною гетерогенністю (ΔЕ ≈ 350 мВ).

8. Встановлено, що пружна деформація сталі 17Г1СУ підвищує її мікроелектрохімічну гетерогенність на ~10 мВ, рівномірна пластична – на ~40...65 мВ, а зосереджена пластична – до ~250 мВ. Мікроелектрохімічна гетерогенність зварних зразків найбільше зростає в зоні термічного впливу: до ~120...130 мВ в межах пружної деформації, до ~170 мВ – пластичної і до ~300 мВ – в межах утвореної шийки перед руйнуванням зразка.





 

Список використаної літератури

1. Акимов Г.В. Теория и методы исследования коррозии металлов / Г.В. Акимов. – М.: Изд. АН СССР, 1945. – 414 с.

2. Акимов Г.В. / Основы теории коррозии металлов / Г.В. Акимов. – М.: Изд. АН СССР, 1946. – 463 с.

3. Исследование микроэлектрохимической ге­терогенности структуры металла / Г.В. Карпенко, Э.М. Гутман, И.Е. Замостяник, Л.М. Гавриленко // Физ.-хим. механика материалов. – 1969. – № 3. – С. 280-286.

4. Улиг Г. Коррозия металлов / Г. Улиг: [пер. с англ. под ред. А.В.Турковского]. – М.: Металлургия, 1968. – 306 с.

5. Томашов Н.Д. Теория коррозии и защиты металлов / Н.Д. Томашов. – М.: Изд. АН СССР, 1959. – 522 с.

6. Эванс Ю. Р. Коррозия и окисление металлов / Ю. Р. Эванс: [пер. с англ. под ред. И.Л. Розенфельда]. – М.: Машгиз, 1962. – 856 с.

7. Скорчеллетти В.В. Теоретические основы коррозии металлов / В.В. Скорчеллетти. – Л.: Химия, 1973. – 264 с.

8. Рябченков А.В. Роль электрохимических факторов в процессе коррозионного растрескивания сталей / А.В. Рябченков, В.М. Никифорова // Коррозия и защита металлов в машиностроении. – 1959. – С. 9-12.

9. Колотыркин Я.М. Механизм анодного растворения гомогенных и гетерогенных металлических материалов / Я.М. Колотыркин // Защита металлов. –1983. – Т. 19, № 5. – С. 675-685.

10. Колотыркин Я.М. Металл и коррозия / Я.М. Колотыркин. – М.: Металлургия, 1985. – 88 с.

11. Голубев А.И. Коррозионные процессы на реальных микроэлементах / А.И. Голубев. – М.: Гос. Из-во Оборонной Пром, 1953. – 123 с.

12. Розенфельд И.Л. Коррозия и защита металлов. Локальные коррозионные процессы / И.Л.Розенфельд. – М.: Металлургия, 1970. – 448 с.

13. Погодин В.П. Межкристаллитная коррозия и коррозионное растрескивание нержавеющих сталей в водных средах / В.П. Погодин. – М.: Атомиздат, 1970. – 422 с.

14. Халдеев Г.В. Структурная коррозия металлов / Г.В. Халдеев. – Пермь: ПГУ, 1994. – 473 с.

15. Маршаков И.К. Анодное растворение и селективная коррозия сплавов / И.К. Маршаков // Защита металлов. – 2002. – Т. 38, №2. – С. 139-145.

16. Лабораторные работы по коррозии и защите металлов / Н.Д. Томашов, Н.П. Жук, В.А. Титов, М.А. Веденеева. – М.: Металлургия, 1971. – 280 с.

17. Томашов Н.Д. Пассивность и защита металлов от коррозии / Н.Д. Томашов, Г.П. Чернова. – М.: Наука, 1965. – 208 с.

18. Кеше Г. Коррозия металлов / Г. Кеше. – М.: Металлургия, 1984. – 400 с.

19. Андреев И. Н. Введение в коррозиологию: [учебное пособие] / И. Н. Андреев. – Казань: Изд-во Казанского государственного технологического ун-та, 2004. – 140 с.

20. Жук Н. П. Курс теории коррозии и защиты металлов / Н. П. Жук. – М.: Металлургия, 1976. – 475 с.

21. Структура и коррозия металлов и сплавов: атлас. справ. изд. / Сокол И.Я. и др. – М.: Металлургия, 1989. – 400 с.

22. Коррозия и защита химической аппаратуры: [справочное руководство] / Под ред. А.М. Сухотина. – Л.: Химия, 1972. – Т.6. –– 376 с.

23. Защита от коррозии, старения и биоповреждений машин, оборудования и сооружений: справочник в 2 т. Т. 1. / [под ред. А. А. Герасименко]. – М., 1987. – 688 с.

24. Клинов И.Я. Коррозия химической аппаратуры и коррозионностойкие материалы / И.Я. Клинов. – М., 1967. – 468 с.

25. Oblansky L.I. A surface enhanced ruman spectroscopic study of the passive films formed in borate buffer on iron, nickel, chromium /L.I. Oblansky, T.M. Devine // Corrosion Science. – 2000. – Vol. 22. – Issue 11. – P. 107-109.

26. Есенин В. Н. Контактная коррозия металлов в водных и водно-органических средах / В. Н. Есенин, Л. И. Денисович // Физикохимия поверхности и защита материалов. – 2007. – Т. 43, № 4. – С. 390-395.

27. Relation between microstructural aspects of AA2024 and its corrosion behaviour investigated using AFM scanning potential technique / P. Campestrini, E. P. M. van Westing, H. W. van Rooijen, J. H. W. de Wi // Corrosion Science. – 2000. – Vol. 42. – Issue 11. – P. 1853-1861.

28. Томашов Н.Д. Теория коррозии и коррозионностойкие конструкционные сплавы / Н.Д. Томашов, Г.П. Чернова. – М.: Металлургия, 1986. – 359 с.

29. Колотыркин Я.М. Перенапряжение водорода и растворение металлов. Растворение свинца в кислотах / Я.М. Колотыркин, А.Н. Фрумкин // ЖФХ. – 1941. – Т.15. – № 1. – С. 346-358.

30. Колотыркин Я.М. Растворение никеля в кислотах / Я.М. Колотыркин, А.Н. Фрумкин // ДАН СССР. – 1941. – Т. 33, № 7-8. – С. 446-450.

31. Теория металлургических процессов / [под ред. Д.И. Рыжонкова]. – М.: Металлургия, 1989. – 391 с.

32. Журавлев В.Н. Машиностроительные стали: [справочник] / В.Н. Журавлев, О.А. Николаева. – М.:Машиностроение, 1981. – 391 с.

33. Международный транслятор современных сталей и сплавов: сер. международная инженерная энциклопедия. Т.1. / [под. ред. В. Кершенбаума]. – М, 1992. – 1102 с.

34. Левин Е.Е. Микроскопическое исследование металлов / Е.Е. Левин. – М.: Машгиз, 1955. – 259 с.

35. Сталь и неметаллические включения: тематический отраслевой сборник № 4. Министерство черной Металлургии СССР. – М.: Металлургия, 1980.
– 126 с.

36. Неметаллические включения в сталях: тематический отраслевой сборник. Министерство черной металлургии СССР. – М.: Металлургия, 1983. – 95 с.

37. Котрелл А.Х. Структура металлов и свойства / [под ред. М.Л. Бернштейна].
– М.: Металлургиздат, 1957. – С. 134.

38. Диаграммы состояния двойных и многокомпонентных систем на основе железа: справочник / [под ред. О.А. Банных и М.Е. Дрица]. – М.: Металлургия, 1986. – 439 с.

39. Маршаков И.К. Электрохимия интерметалличиских фаз / И.К. Маршаков // Конденсированные среды и межфазные границы. – 1999. – № 1. – С. 5-9.

40. Квасцов Ф.И. Алюминиевые сплавы типа дюралюмин / Ф.И. Квасцов,
И.Н. Фридляндер. – М.: Металлургия, 1984. – 240 с.

41. Haupt S. A combined surface analytical and electrochemical study of the formation of passive layers on Fe/Cr alloys in 0,5 H₂SO₄ / S. Haupt, H. Strehblow // Corrosion Science. – 1995.– № 1. – P. 43-54.

42. Гутман Э.М. Механохимия металлов и защита от коррозии / Э.М. Гутман.
– М.: Металлургия, 1974. – 232 с.

43. Карпенко Г.В. Исследование микроэлектрохимической гетерогенности структуры металла / Г.В. Карпенко, Э.М. Гутман, Л.М. Гавриленко // Физико-химическая механика материалов.– 1969. – № 3. – С. 281-286.

44. Suter T. Microelectrodes for corrosion studies in microsystems / T. Suter,
H. Bohni // Electrochim Acta. – 2001. – № 9. – P.191-199.

45. Карпенко Г.В. Микроэлектрохимическая ге­терогенность низкоуглеродистой стали с неметаллическими включениями / Г.В. Карпенко, И.Е. Замостяник, Э.М. Гутман // Физ.-хим. механика материалов. – 1969. – №3. – С. 3-6.

46. Замостяник И.Е. Влияние природы неме­тал­лического включения на концентрацию напряжений, найденную при помо­щи определения электродных потенциалов / И.Е. Замостяник, А.Б. Куслицкий,
Г.В. Карпенко // Физ.-хим. механика ма­териалов. – 1969. – № 3. – С. 95-99.

47. Костржицкий А.И. Электрохимическая гетерогенность как фактор развития очагов локальной корозии / А.И. Костржицкий, А.Ю. Калинков,
Е.Н. Наумова // Вопросы химии и хим. технологии. – 2003. – № 2.
– С. 67-71.

48. Костржицкий А.И. Способы получения и свойства коррозионностойких ва­ку­умных многокомпонентных пленок и покрытий: автореф.дис. д-ра техн. наук / А.И. Костржицкий. – М., 1988. – 37 с.

49. Lohrengel M. A new microcell or microreactor for material surfase investigations at large current densities / M. M. Lohrengel, C. Rosenkranz, A. Moehring // Electrochim Acta. –2004.– Vol.49, Issues 17-18. – P. 2863-2870.

50. Lohrengel M. New trends in electrochemical technologies series / M. Lohrengel, A. Moehring // Electrochim Acta. – 2002.– Vol. 2. – P. 104-121.

51. Moehring A. Electrochemical methods in corrosion research / A. Moehring,
M. Lohrengel // Proc. of 7th Int., Budapest, Hungary. – 2000. – Paper No.136.

52. Lohrengel M. Electrochemical capillary cells / M. Lohrengel// Corrosion Engineering, Science and Technology. – 2004. – Vol. 39. – P. 53-58.

53. Hintze P. A Micro-Electrochemical Study of Friction Stir Welded Aluminum 6061-T6 / P. Hintze, L. Calle, A. Bonifas // 207 th ECS Meeting Abst.
– Electrochem. Soc.– Vol. 501. – 2006. – P. 250.

54. Suter T. Electrochemical Characterization of Submicrometer Structures / T. Suter, P. Schmutz, O. Trzebiatowski // Electrochem. Soc. – 2006. – P.29-37.

55. Metastable Pitting – Occurrence and Significance for Passive Metals: [Електронний ресурс] / H. Böhni. – 201 p. – Режим доступу:                   htpp://www.electrochem.org/dl/ma/201/pdfs/0300.pdf

56. Initial stages of the localized corrosion by pitting of passivated nickel surfaces studied by STM and AFM: [Електронний ресурс] / V. Maurice, T. Nakamura, L.H. Klein, P. Marcus // Proceeding of EUROCORR. – 2004. – 1 електрон. опт. диск (CD ROM).

57. Lohrengel M. Electrochemical surface analysis with the scanning droplet cell /
M. M. Lohrengel, A. Moehring, M. Pilaski // Fresenius' Journal of Analytical Chemistry. – 2000. – Vol. 367. – № 4. – P. 334-339.

58. Micro-capillary system coupled to ICP-MS as a novel technique for investigation of micro-corrosion processes / N. Homazava, A. Ulrich, M. Trottmann,
U. Krähenbühl, J. Anal // Journal of Analytical Atomic Spectrometry. –2007.
– Р. 1122-1130.

59. Krawieca H. Local electrochemical impedance measurements on inclusion-containing stainless steels using microcapillary-based techniques / H. Krawieca, V. Vignalb, J. Banasa // Electrochim Acta. – 2009. – Vol. 54. – Р. 6070-6074.

60. Slepushkin V.V. Local electrochemical surface analysis / V.V. Slepushkin,
Yu.V. Rublinetskaya, B.M. Stifatov // Journal of Analytical Chemistry. – 2005.
– Vol. 60, № 2. – Р. 103-106.

61. Тюрин А. Г. Термодинамика химической и электрохимической устойчивости коррозионно-активных неметаллических включений / А.Г. Тюрин, И. Ю. Пышминцев, И. В. Костицына, И. М. Зубкова // Защита металлов. – 2007.
– Т. 43, № 1. – С. 39-49.

62. Влияние неметаллических включений на стойкость нефтепромысловых трубопроводов к локальной коррозии ОАО "Черметинформация": бюллетень "Черная металлургия" / И. Ю. Пышминцев, И. В. Костицына,
Д. А. Мананников [и др.]. – 2010. – № 1. – C. 55-60.

63. Роль неметаллических включений в ускорении процессов локальной коррозии нефтепромысловых трубопроводов и других видов металлопродукции и оборудования из углеродистых и низколегированных сталей: сб. трудов "Коррозионно-активные неметаллические включения в углеродистых и низколегированных сталях" / И. Г. Родионова,
О. Н. Бакланова, Г.А. Филиппов [и др.]. – М.: Металлургиздат, 2005.
– С. 7-14.

64. Петров Л.Н. Коррозия под напряжением / Л.Н. Петров. – К.: Вища школа, 1986. – 142 с.

65. Петров Л.Н. Коррозионномеханическое разрушение металлов и сплавов / Л.Н. Петров, Н.Г. Супрунюк. – К.: Наукова думка, 1991.– 215 с.

66. Коррозия и защита в нефтегазовой промышленности: экономическая эффективность катодной защиты обсадных колонн скважин / [под ред.
Г.С. Кесельмана, В.Б. Максимова]. – М.: ВНИИОЭНГ, 1974. – 74 с.

67. Похмурський В.І. Корозійно-механічне руйнування зварних конструкцій / В.І. Похмурський, Р.К. Мелехов, Г.М. Круцан, В.Г. Здановський. – К.: Наук. думка, 1995. – 261 с.

68. Клинов И.Я. Борьба с коррозией в химической и нефтаперерабатывающей промышленности: сборник 1 / И.Я. Клинов. – 1967. – 208 с.

69. Клинов И.Я. Борьба с коррозией в химической и нефтаперерабатывающей промышленности: сборник 2 / И.Я. Клинов. – 1968. – 212 с.

70. Саакиян Л. С. Повышение  коррозионной стойкости нефтепромыслового оборудования / Л. С. Саакиян, Ф. П. Ефремов, И. А. Соболев. – М: Недра, 1988. – 211 с.

71. Саакиян Л. С. Защита нефтегазопромыслового оборудования от коррозии /
Л. С. Саакиян, Ф. П. Ефремов. – М: Недра, 1982. – 228 с.

72. Негреев В. Ф. Сульфидная коррозия стали: сб. науч.-техн. информации /
В.Ф. Негреев. – Баку: Изд-во АН АзССР, 1967. – Вып. 1. – С. 17–19.

73. Стеклов О.И. Прочность сварных конструкций в агрессивных средах /
О.И. Стеклов. – М: Машиностроение, 1976. – 200 с.

74. Коррозионное растрескивание сварных соединений низколегированных сталей в сероводородосодержащей среде / С.Г. Поляков, А.А. Рыбаков,
В.А. Горбань [и др.]. // Физ.-хим. механика материалов. – 1992.– № 5.
– С. 39-43.

75. Кесельман Г.С. Экономическая эффективность предотвращения коррозии в нефтяной промышленности / Г.С. Кесельман. – М.: Недра, 1988. – 215 с.

76. Попов Ю.А.  Теория взаимодействия металлов и сплавов с коррозионно-активной средой / Ю.А. Попов. – М.: Наука, 1995. – 200 с.

77. Василенко И.И. Коррозионное растрескивание сталей / И.И. Василенко,
Р.К. Мелехов. – К.: Наук. думка, 1977. – 265 с.

78. Тетюева Т. В. Закономерности повреждаемости низколегированных сталей в коррозионно-активных сероводородсодержащих средах / Т. В. Тетюева,
Л. Р. Ботвина, С. А. Крупин // Физ.-хим. механика материалов. – 1990.
 – № 2. – С. 27-33.

79. Коррозия и защита в нефтегазовой промышленности: коррозионное растрескивание нефтегазового оборудования и защита от него / [под ред. А.А. Гоника, Г.М. Павлова]. – М.: ВНИИОЭНГ, 1977. – 95 с.

80. Иофа З.А. О механизме ускоряющего действия сероводорода на реакцию разряда ионов водорода на железе / З.А. Иофа // Защита металлов. – 1974.
– № 1. – С. 17-21.

81. Гринцов А.С. Возможная схема образования пирофорных отложений в газоперерабатывающем оборудовании / А.С. Гринцов // Коррозия и защита окружающей среды. – 1984. – Вып. 10. – С. 4-6.

82. Подобаев Н.И. Влияние катамина АБ на анодное растворение железа - армко в нейтральных хлоридных средах, содержащих H₂S / Н.И. Подобаев,
Н.И. Козлов // Защита металлов. – 1988. – № 2. – С. 333-336.

83. Подобаев Н.И. Влияние пленки сульфида железа и сероводорода на защитное действие ингибиторов при коррозии железа - армко в солевых растворах / Н.И. Подобаев, С.П. Шалыгин // Коррозия и защита окружающей среды. – 1984. – Вып 4. – С. 10-18.

84. Ефимов А.А. Локальная коррозия углеродистых сталей нефтепромышленного оборудования / А.А. Ефимов, Б.В. Гусев,
В.В. Пыхтеев // Защита металлов. – 1995. – №6. – С.604-608

85. Гутман Э.М. Защита нефтепромыслового оборудования от коррозии /
Э.М. Гутман. – М.: Недра, 1983. – 235 с.

86. Лубенский А.П. Влияние температуры на коррозию трубной стали в растворе вода - сероводород / А.П. Лубенский, З.П. Семиколенова // Коррозия и защита окружающей среды. – 1984. – Вып. 11. – С. 1-5.

87. Mudge K. Коррозионностойкие материалы для обустройства нефтяных и газовых месторождений / К. Mudge, C. Levesque // Нефтепромысловое строительство, коррозия и защита окружающей среды. – 1983. – № 8.
– С. 10-14.

88. Радкевич О. І. Вплив сірководню на роботоздатність матеріалів обладнання газодобувної промиловості / О.І. Радкевич, В. І. Похмурський // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 2001. – № 2. – С. 157-173.

89. Гоник А.А. Коррозия нефтепромыслового оборудования и меры ее предупреждения / А.А. Гоник. – М.: Недра, 1976. – 235 с.

90. Сукач С.П. Влияние сульфатов и хлоридов на коррозию металла в солоноватых вода / С.П. Сукач, И.В. Шендерович, В.В. Угланова // Химия и технология воды. – 1989. – Т. 11, № 5. – С. 470-472.

91. Флорианович Г.М. Роль пассивационных явлений в процессе активного растворения железа / Г.М. Флорианович, Ф.М. Михеева // Электрохимия.
– 1987. – Т. 23, № 10. – С. 1414-1418.

92. Причини та механізм локальної корозії промислових нафтопроводів /
В.Ю. Чернов, В.Д. Макаренко, Є.І. Крижанівський, Л.С. Шлапак // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 2002. – № 5. – С. 97-102.

93. Подобаев Н.И. Влияние сульфида железа и сероводорода на локальную коррозию железа / Н.И. Подобаев, А.Н. Козлов // Защита металлов. – 1991.
– Т. 27. – № 1. – С. 111-118.

94. Подобаев А.Н. Уточненная схема анодного растворения железа в кислых сульфатных растворах / А.Н. Подобаев, О.В. Кривохвостова // Защита металлов. – 2002. – Т. 38, № 2. – С. 213-216.

95. Standard Test Method Laboratory of Metals for Resistance to Sulfide Stress Corrosion Cracking in H₂S Environments: NACE Standard TM-0177-90.
– Houston: Tx. National Association of Corrosion Engineers (NACE), 1990.
– 22 p.

96. Похмурський В.І. Зміна механічних та електрохімічних характеристик сталі газопроводів після тривалої експлуатації / В.І. Похмурський,
Є.І. Крижанівський // Науковий вісник ІФНТУНГ. – 2009. – №3 (21).
– С. 5-10.

97. Поляков С. Г. Електрохімічний моніторинг у захисті від корозії зварних трубопроводів: автореф. дис. д-ра техн. наук / С. Г. Поляков. – Київ, 1999.
– 274 с.

98. Электрохимическая гетерогенность сварных соединений  трубных сталей в сероводосодержащих средах / В.М. Кушнаренко, Б. В. Перунов,
В.Ф. Яковенко, И.В. Юрескул // Физ.-хим. механика материалов. – 1985.
– № 3. – С. 93–95.

99. Вплив вмісту сірки в металі шва трубних сталей на їх схильність до сульфідного розтріскування / В. М. Ткач, В. С. Бендер, Р. К. Мелехов [та ін.] // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 1992. – № 6. – С. 51-56.

100. Гончаров Н. Г. Влияние фосфора на стойкость металла сварного шва против сероводородного коррозионного растрескивания: новые расчетно-эксперим. методы в трубопров. стр-ве / Н. Г. Гончаров, А. Г. Мазель, С. В. Головин.
– М.: ВНИИСТ, 1986. – С. 57-60.

101. Качество и надежность сварных соединений трубопроводов, транспортирующих сероводородсодержащие продукты / Б. В. Перунов, В.М. Кушнаренко, А. И. Пауль, Н. В. Холзаков // Коррозия и защита в нефтегазовой пром-сти. – 1980.– Вып. 6. – С. 19-22.

102. Мазель А.Г. Надежность труб и сварных соединений при транспортировании продукта с сероводородом / А. Г. Мазель // Стр-во трубопроводов. – 1989. – № 8. – С. 26-33.

103. Оценка сопротивляемости сварного нефтегазового оборудования коррозионно-механическому разрушению / О. И. Стеклов, Е. Е. Зорин,
Н. Г. Бодрохин [и др.]. – М: ВНИИорг, 1989. – 54 с.

104. Перунов Б. В. Растрескивание сварных соединений в сероводородсодержащих средах / Б.В. Перунов, А.И. Пауль, О.И. Стеклов // Физ.-хим. механика материалов. – 1986. – № 3. – С. 115-118.

105. Савченков Э. А. Стойкость стали против водородного охрупчивания и прогнозирование ресурса сварных конструкций, эксплуатируемых в сероводородсодержащем газе / Э. А. Савченков // Автомат. сварка. – 1986.
– № 11. – С. 17-20.

106. Pircher H. Testing the Resistance of Welds in Low-Alloy Steels to Hydrogen-Induced Stress Corrosion Cracking / H. Pircher , G. Sussek // Corros. Sci. – 1987. – №10/11. – P. 1183-1196.

107. The Distribution Potential for the Weld Metal and the Base Metal of AS37 Steel in Sea Water: Proc. Int.Conf., Sept. 6–9, Xiamen / M. Minya, Z. Qishan,
Z. Ziyong, K. Wei. – Xiamen: Corros. and Corros. Contr. Offshore and Mar. Constr., 1988. – Beijing, 1989. – P. 565-569.