НАУКОВО-ПРАКТИЧНІ ОСНОВИ ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПОБУТОВИХ ХОЛОДИЛЬНИХ ПРИЛАДІВ :



  • Название:
  • НАУКОВО-ПРАКТИЧНІ ОСНОВИ ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПОБУТОВИХ ХОЛОДИЛЬНИХ ПРИЛАДІВ
  • Кол-во страниц:
  • 369
  • ВУЗ:
  • ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
  • Год защиты:
  • 2013
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
    ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

    На правах рукопису


    БАЙДАК Юрій Вікторович

    УДК 621.565.9.001.57




    НАУКОВО-ПРАКТИЧНІ ОСНОВИ ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПОБУТОВИХ ХОЛОДИЛЬНИХ ПРИЛАДІВ



    Спеціальність 05.05.14 – холодильна, вакуумна та компресорна техніка,
    системи кондиціювання


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    доктора технічних наук


    Науковий консультант
    доктор технічних наук, професор


    Одеса  2013











    ЗМІСТ

    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ……………………………………………6
    ВСТУП……………………………………………………………………………..7
    Розділ 1 РІВЕНЬ РОЗВИТКУ І УДОСКОНАЛЕННЯ СУЧАСНИХ ПХП.
    ПОСТАНОВКА ЗАДАЧ ………………………………………………………..24
    1.1. Аналіз сучасного стану виробництва і розвитку параметричного
    ряду ПХП………………………………………………………………...........…26
    1.2. Напрямки розвитку параметричного ряду ПХП………………………….29
    1.2.1. Удосконалення ПХП застосуванням екологічно безпечного хладону..29
    1.2.2. Збільшення об’єму і зниження температури у морозильній камері.......32
    1.2.3. Впровадження новітніх теплоізоляційних матеріалів.............................41
    1.2.4. Зниження площини зовнішньої поверхні ПХП у межах незмінного корисного об’єму шаф .........................................................................................45
    1.2.5. Створення умов із рівномірного розподілу температури всередині корисного об’єму ШО ..........................................................................................47
    1.2.6. Зниження рівня споживання електричної енергії МКА та
    пристроями підвищення комфортності ХМ.......................................................50
    1.2.7. Розробка і удосконалення вимірювальних пристроїв
    тестування ПХП....................................................................................................57
    1.3. Висновки і постановка задач досліджень....................................................60
    Розділ 2. ЕФЕКТИВНІСТЬ РОБОТИ ХМ І РОЗРОБКА ПРИСТРОЇВ ТЕСТУВАННЯ ПХП.............................................................................................65
    2.1. Теоретичний аналіз роботи ХМ із герметичним МКА .............................67
    2.2. Облік впливу температури двигуна МКА на ККД і продуктивність
    компресора……………………………………………………………………….71
    2.3. Розробка пристрою вимірювача температури на РКД...............................82
    2.3.1. Елементна база пристрою тестування температури................................82
    2.3.2. Принципова схема вимірювача температури...........................................85
    2.3.3. Апробація вимірювача температури ........................................................87
    2.4. Розробка пристрою вимірювача температури із віртуальним
    дисплеєм ................................................................................................................89
    2.4.1. Керуюча програма пристрою..............................................................91
    2.4.2. Апробація пристрою моніторингу температури..................................94
    2.5. Вимірюючі пристрої енергоспоживання із мультимедійним та віртуальним дисплеєм...........................................................................................95
    2.5.1. Елементна база вимірювального пристрою енергоспоживання.............96
    2.5.2. Порядок роботи лічильника електричної енергії ....................................98
    2.5.3. Керуюча програма ....................................................................................101
    2.5.4. Апробація пристрою віртуального моніторингу енергоспоживання...103
    ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2..............................................................................106
    Розділ 3. НАУКОВО−ПРАКТИЧНІ ОСНОВИ МЕТОДУ РОЗРАХУНКУ
    ЕЕ ПХП ЗА ПОКАЗНИКОМ ХК ......................................................................109
    3.1. Теоретичні передумови методу визначення ЕЕ ПХП...............................109
    3.2. Аналіз експериментальних даних робочого циклу ХМ ...........................112
    3.3. Аналітична ММ розрахунку продуктивності випарника на неробочій ділянці циклу ХМ................................................................................................115
    3.4. Аналітична ММ розрахунку продуктивності випарника на робочій ділянці циклу ХМ ...............................................................................................119
    3.5. Апробація методу і аналітичної ММ визначення ЕЕ ПХП......................125
    ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 .............................................................................132
    Розділ 4. МЕТОД І ММ ЧИСЕЛЬНОГО ВИЗНАЧЕННЯ ЕЕ ПХП ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ТЕСТУВАННЯ............................................. ......................134
    4.1. Метод тестування показників якості і ефективності роботи ПХП..........135
    4.2. Чисельна ММ методу визначення сталої часу охолодження ХМ ПХП..142
    4.3. Апробація методу і ММ чисельного визначення ЕЕ ПХП.......................147
    ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 4 .............................................................................153

    Розділ 5. ПРАКТИЧНІ ОСНОВИ РОЗРОБКИ АНАЛІЗАТОРА ЕЕ ПХП
    ЗА ПОКАЗНИКОМ ХК......................................................................................156
    5.1. Теплофізичні випробування компресорів ХМ ПХП................................158
    5.2. Пристрій аналізатора ЕЕ і порядок його роботи ......................................164
    5.3. Апробація аналізатора ЕЕ ПХП..................................................................172
    ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 5 .............................................................................178
    Розділ 6. МЕТОД ОПТИМІЗАЦІЇ ЛІНІЙНИХ РОЗМІРІВ ПОВЕРХНІ ПХП. СЕЛЕКТИВНА СИСТЕМА КЛІМАТ КОНТРОЛЮ.......................................181
    6.1. Метод прямого оцінювання і вибору оптимальних розмірів теплоізоляційних поверхонь ПХП.....................................................................181
    6.1.1. Оптимізація площі поверхні теплоізоляційних шаф ............................182
    6.2. Удосконалення елементів системи охолодження ХМ ПХП....................192
    6.2.1. Моделювання і аналіз поля температур в корисному об’ємі ПХП......194
    6.3. Аналіз існуючих систем клімат контролю у ШО ПХП............................209
    6.3.1. Селективна система клімат контролю.....................................................211
    6.3.2. Пристрій електронного терморегулятора селективної системи
    клімат контролю..................................................................................................217
    ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 6 .............................................................................223
    Розділ 7. ПРАКТИЧНЕ УДОСКОНАЛЕННЯ ГЕРМЕТИЧНОГО МКА......226
    7.1. Малопотужний двигун МКА як об’єкт удосконалення............................227
    7.1.1. Формалізація задачі...................................................................................230
    7.1.2. Експериментальні випробування АКД МКА.........................................233
    7.1.3. Аналіз робочих характеристик АКД………….......................................234
    7.2. Розробка і удосконалення АКД МКА........................................................240
    7.2.1. Обмотки АКД.............................................................................................241
    7.2.2. Однофазна одношарова обмотка АКД ...................................................244
    7.2.3. Теоретичне обґрунтування нової обмотки ………………….................248
    7.3. Математичне моделювання АКД МКА із новою однофазною обмоткою..............................................................................................................254
    7.3.1. Робота АКД під час пуску МКА.................………………….................255
    7.3.2. Основні рівняння ММ нового двигуна ……………...............................258
    7.3.3. Метод експериментального визначення параметрів обмотки..............264
    7.3.4. Математична модель АКД МКА в статиці.............................................268
    7.3.5. Апробація математичної моделі АКД МКА...........................................270
    7.4. АКД МКА із позистором у якості комутатора конденсатора..................272
    7.5. Експериментальне випробування моделі нового двигуна ..................…276
    7.6. Моделювання робочих характеристик АКД МКА в динаміці................281
    7.6.1. Диференційні рівняння АКД в динаміці................................................282
    7.6.2. Математична модель прямого пуску.......................................................286
    7.6.3. Чисельні розрахунки динамічних характеристик і аналіз перехідних процесів пуску АКД...........................................................................................289
    7.6.4. Розрахунок розподілу магнітного поля в новому АКД під час перехідного процесу пуску.................................................................................293
    7.7. Регулювання продуктивності герметичного компресора ХМ ПХП........296
    7.7.1. Показники ЕЕ ПХП при регулюванні продуктивності його МКА
    від ПЧ...................................................................................................................297
    7.7.2. Пристрій регулятора напруги живлення МКА.......................................304
    7.7.3. Дослідження ефективності роботи РН живлення МКА за впливом
    на ХК ПХП...........................................................................................................309
    ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 7 .............................................................................314
    ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ....................................................................................318
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..........................................................324
    ДОДАТКИ ...........................................................................................................343
    ДОДАТОК А. Апробація аналізатора ЕЕ ПХП ...............................................344
    ДОДАТОК Б. Результати розрахунків робочих характеристик
    нового АКД МКА NKV 10-3K..........................................................................349
    ДОДАТОК В. Акти впроваджень у виробництві результатів
    дисертаційної роботи.........................................................................................360








    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

    АКД - асинхронний конденсаторний двигун;
    АЦП - аналого-цифровий перетворювач;
    BG - тахометр;
    ДК - додаткова котушкова група обмотки статора;
    ЕЕ - енергетична ефективність;
    КШ - компресійний холодильник однокамерний у вигляді шафи;
    КШД - компресійний холодильник двохкамерний у вигляді шафи;
    МКА - моторкомпресорний агрегат;
    ММ - математична модель;
    ПК - пускова котушкова група обмотки статора;
    ПЧ - перетворювач частоти
    ПХП - побутовий холодильний прилад;
    РК - робоча котушкова група обмотки статора;
    РКД - рідинокришталевий дисплей;
    PM - коммунікатор потужності (power communicator);
    РН - регулятор напруги;
    РНО - регулятор напруги однофазний;
    РО - робоча обмотка статора;
    РП - вимкнений контакт РПС;
    РПС - реле пускового струму;
    САПР - система автоматизованого проектування;
    ХК - холодильний коефіцієнт;
    ХМ - холодильна машина;
    ЦАП - цифро-аналоговий перетворювач;
    ШМ - шафа морозильна;
    ШО - шафа охолодження.










    ВСТУП

    Модернізація виробів холодильної промисловості зниженням їх енергоємності забезпечує економію усіх видів ресурсів і захист оточуючого середовища від змін, обумовлених антропогенним навантаженням. Підвищення ЕЕ ПХП є проблемою загальнодержавного характеру, оскільки разом побутові прилади є найбільш потужним споживачем електричної енергії. До того ж якість електричної енергії залежить не тільки від процесу її виробництва, але і від якості споживання. Виробник енергоносія і споживач урівноважують один одного, знаходячись по різні боки однієї гілки ─ видобуток, передача та перетворення енергоносія через споживання. Якщо підвищення ЕЕ ПХП здійснюється без урахування раціонального, економічно обґрунтованого використання невідновлюваних ресурсів, підвищення ефективності передачі і споживання енергії кінцевим користувачем, то вартість її видобутку є великою, а ефективність − незначною. Отже, наукове вирішення проблеми покращення ЕЕ ПХП можливе лише практичним удосконаленням їх топології і компонентів та в межах вирішення загальнодержавної проблеми підвищення або утримання якості енергоносія в мережах живлення.
    Безпосередніми споживачами електричної енергії у компресорному ПХП є МКА, а точніше його АКД. Саме тому наукове і практичне удосконалення герметичних МКА є пріоритетним завданням у вирішенні комплексної проблеми підвищення ЕЕ як ПХП, так і загальнодержавної проблеми з підвищення ефективності передачі і кінцевого споживання енергії. До того ж, у будь-якому випадку, ЕЕ має бути теоретично доведеною кількісним показником – коефіцієнтом потужності, холодильним коефіцієнтом (EER) тощо, та експериментально визначена вимірювальним пристроєм − аналізатором, який на практиці не тільки відтворює визнаний метод тестування, але і розвиває його. Відтак, розробка методології і методу теоретичного та експериментального тестування ЕЕ без порушень цілісності герметичної системи ПХП у будь-яких умовах її застосування, наукового обґрунтування пристрою аналізатора – є також обов’язковими складовими утворюючого в галузі ефекту.
    Характерною особливістю існування проблеми з розробки науково-практичних основ підвищення ЕЕ ПХП, з метою їх сталого розвитку на сучасному рівні виробництва, є відсутність чіткої домовленості щодо загальноприйнятого виду і визначення показника ефективності. Тестування ПХП при їх атестації виконується підприємством-виробником відповідно до діючих в Україні стандартів і, у тому числі, за сукупністю таких показників як: час виходу ХМ в упорядкований режим роботи; досягнуті температури у корисному об’ємі шаф; тривалість циклів роботи МКА; енергоспоживання; продуктивність компресора тощо. Кожен з цих показників окремо характеризує корисні властивості ПХП, а тому може розглядатись як частковий критерій або складова інтернаціонального оціночного критерію для холодильної техніки − EER (Energy Efficiency Ratio). У першому наближенні цим критерієм припустимо вважати розрахунковий показник ХК, який кількісно оцінює співвідношення продуктивності випарника упродовж циклу роботи ХМ в упорядкованому режимі, до електричної енергії спожитої МКА за визначений проміжок часу і, в значній мірі, відповідає критерію EER. Цей показник залежить від умов тестування, а тому є миттєвим, прив’язаним до одного режиму роботи ПХП, наприклад для номінального – при 100% тепловому навантаженні і стандартних умовах, або в режимі холостого ходу – без навантаження. Отже, цей показник потребує процедури швидкого оцінювання, а тому визначення ЕЕ чи продуктивності випарника повинне здійснюватись без розгерметизації ХМ для встановлення датчиків тиску і, тим більше, визначення типу застосованого теплоносія, використання його діаграми циклу, графоаналітичного розрахунку масової витрати тощо.
    Відтак, ХК постає кількісною оцінкою заходів, спрямованих на підвищення ЕЕ ПХП будь-яким чином, але існують і певні складнощі у його впровадженні. По-перше, це ті, які пов’язані із практичною недосконалістю існуючих пристріїв: за синхронністю тестування у реальному часі енергетичних показників  температури, спожитої електрики; потребою встановлювати необхідну і достатню кількість визначальних параметрів, які можливо вимірювати із високою довірчою вірогідністю. По-друге, це відсутність аналітичного методу, ММ із розрахунку ЕЕ ХМ, ПХП в цілому, або під час встановлення ефективності окремого застосованих заходів, чи причин які перешкоджають її досягненню. Вирішення цих складнощів потребуватиме переогляду діючих в Україні державних стандартів щодо прийняття нової методики тестування ЕЕ але, якщо вона дозволить виконувати його за показником класу енергоспоживання ПХП на підставі непрямих ознак роботи ХМ і без потреби у попередній розгерметизації та не тільки у виробника, а і за місцем використання  у торгівельній мережі, у споживача.
    Удосконаленням ЕЕ окремих компонентів ПХП, вітчизняні науковці: Б. Бабакін, Б. Вейнберг, В. Вигодін, О. Горін, В. Желєзний, І. Красновський, А. Лагутін, В. Чепурненко, М. Хмельнюк, О. Тітлов, В. Осокін, І. Чумак, В. Якобсон та інші, суттєво змінили їх спільні зв’язки і, тому, кожне з них повинне бути оцінено не окремо, а разом за їх впливом на комплексний критерій  ХК. Саме його впровадження у державний стандарт здатне вже сьогодні захистити споживчий ринок України від проникнення недосконалих ПХП світових виробників, та надати можливість вітчизняному виробнику розробити власні енергозберігаючі ПХП і обґрунтувати вимоги, яким повинні відповідати їх аналоги, що потрапляють на вітчизняний ринок із закордону. Відтак, проведення робіт, спрямованих на вирішення проблеми з розробки науково-практичних основ підвищення ЕЕ ПХП, розробку і виготовлення сучасних приладів тестування ХК  є значущими і необхідними заходами для їх виробника та суспільства споживачів.
    Актуальність теми. Серед побутової техніки компресорні ПХП є найбільш поширеними та впливовими споживачами електричної енергії. На їхню частку припадає понад 15 % загального обсягу її виробництва, а робоче тіло (холодоагент) ХМ є небезпечним для оточуючого середовища. То ж сучасні технічні регламенти розвинених країн світу встановлюють жорсткі вимоги до ПХП з підвищення ЕЕ – щорічне зниження енергоспоживання на рівні 3 % та усунення небезпеки потрапляння холодоагенту в повітря.
    Сьогодні Україна має власне потужне виробництво ПХП, але її споживчий ринок більш ніж на 80 % монополізовано світовими виробниками. Тож скорочення енергоспоживання вітчизняними ПХП є загальнодержавним завданням, оскільки пов’язане з її енергетичними ресурсами. Вирішення цієї проблеми потребує підвищення ХК циклу ХМ як показника ЕЕ ПХП.
    Безпосередніми споживачами електричної енергії у герметичному ПХП є МКА, а саме – двигуни компресорів. Визначення ефективності ПХП шляхом тестування продуктивності його ХМ є необхідною умовою подальшого їх удосконалення, усунення ризиків небезпеки упродовж експлуатації, вибору ефективних рішень МКА. На теперішній час не існує технічних засобів для вимірювання реальної продуктивності ХМ, окрім як в лабораторних умовах. Проте такий підхід до тестування продуктивності ХМ не може бути реалізований на практиці без розгерметизації системи холодоагенту. То ж вирішення загальної проблеми підвищення ЕЕ ПХП неможливе без розробки методів теоретичного та експериментального тестування енергоспоживання та продуктивності холодильних приладів, а також технічних засобів, передусім аналізаторів, для тестування ЕЕ за місцем використання ПХП без порушень цілісності герметичної системи ХМ.
    Аналіз сучасних заходів з підвищення ХК ПХП свідчить про відсутність системного підходу до існуючої проблеми – з визначенням пріоритетів та врахуванням причинно-наслідкових зв’язків при її вирішенні. Оскільки герметичні МКА з вбудованими електродвигунами є найбільш впливовими споживачами електричної енергії, то саме їх вдосконалення з метою скорочення витрат електричної енергії має бути пріоритетним. В той же час, проблема удосконалення методів і технічних засобів тестування енергоспоживання, продуктивності і передусім без розгерметизації ХМ, лишається не вирішеною.
    Відтак, підвищення ЕЕ побутових ПХП, розробка і вдосконалення методів і технічних засобів тестування енергоспоживання, продуктивності ПХП є важливою для холодильної та компресорної техніки науково-прикладною проблемою, що має народногосподарське значення, тим більше, що в Україні знаходиться найпотужніший виробник ПХП – ПАТ «УкрНДІ ПобутМаш» холдингу «Група Норд» (м. Донецьк).
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
    Дослідження виконані відповідно до тематики науково-технічних завдань із підвищення ЕЕ приладів холодильної, вакуумної та компресорної техніки, які проводяться у рамках Постанови Верховної Ради України від 22. 02. 2001 р. № 2274-111 (2274-14) «Енергетична стратегія України на період до 2030 року», Постанови Кабінету Міністрів України від 03. 04. 2006 р. № 412 «Про забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів», Постанови Кабінету Міністрів України № 787 від 03. 09. 2008 р. «Про затвердження Технічного регламенту максимально дозволеного споживання електроенергії холодильними приладами», Постанови Кабінету Міністрів України від 22. 10. 2008 р. № 935 «Про організацію державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів».
    Мета і завдання наукового дослідження.
    Метою дослідження є розроблення й удосконалення енергозберігаючих ПХП, які забезпечували б підвищення ХК як показника продуктивності, ЕЕ, методів і технічних засобів тестування ЕЕ приладів холодильної та компресорної техніки.
    Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
    а) виявити резерви підвищення ЕЕ ПХП та визначити заходи подальшого удосконалення їх енергоощадних зразків;
    б) виконати аналіз впливу показника відносного перегріву пари хладону у МКА на ЕЕ ПХП, розробити методи і сучасні енергозберігаючі вимірювальні пристрої тестування ЕЕ та управління роботою ХМ;
    в) розробити методологію і математичну модель (ММ) визначення продуктивності випарника та ЕЕ ПХП, за непрямою ознакою - температурою;
    г) розробити методологію чисельного визначення ХК за результатами експериментальних випробувань ПХП по місцю експлуатації без розгерметизації його ХМ;
    д) розробити прилад аналізатора ЕЕ побутового ПХП за показником ХК;
    є) розробити рекомендації щодо вибору лінійних розмірів ПХП з мінімальними теплоприпливами до корисного об'єму ззовні, визначити їх та забезпечити в шафах рівномірний розподіл температури;
    ж) розробити ММ, спрощену інженерну методику та малопотужне програмне забезпечення для розрахунку поля температур в об'ємі ПХП;
    к) удосконалити герметичний МКА ХМ і, передусім, двигун компресора, розробити ММ енергетично ефективного двигуна для розрахунку робочих і енергетичних характеристик в статиці та динаміці з метою вибору компресора відповідної продуктивності, розробити пристрій РН живлення, який забезпечує експлуатацію МКА з меншою температурою, енергоспоживанням, відносним перегрівом теплоносія.
    Об’єкт дослідження – теплофізичні процеси отримання низьких температур у шафах ПХП із підвищеними показниками ЕЕ ХМ її МКА, методи і технічні засоби тестування та управління енергоощадною роботою ХМ ПХП.
    Предмет дослідження – методи і технічні засоби підвищення ЕЕ ПХП, тестування та управління енергоощадною роботою ХМ і МКА ПХП.
    Методи дослідження:
    а) теоретичні – при складанні та вирішенні диференційних рівнянь теплових балансів, розробці ММ і методології визначення продуктивності та ЕЕ ПХП, при формалізації задачі з розробки ММ і спрощеної інженерної методики та програмного забезпечення з розрахунку поля температур в об'ємі ПХП, зокрема методи Фортеск’ю та Рунге-Кутта при розробці ММ для розрахунку робочих і енергетичних характеристик в статиці та динаміці привода компресора, метод невизначених множників Лагранжа при розробці рекомендації щодо вибору лінійних розмірів ПХП за мінімумом припливів тепла ззовні до корисного об'єму;
    б) чисельні - при визначенні впливу температури МКА на відносний перегрів пари теплоносія і ефективність термодинамічного циклу, методології визначення ХК за результатами експериментальних випробувань ПХП по місцю експлуатації без розгерметизації ХМ, складанні алгоритму визначення ХК циклу, при алгебраізації диференційних рівнянь;
    в) емпіричні - при удосконаленні елементами наукової новизни герметичного МКА ХМ, шафи охолодження (ШО) ПХП, при моделюванні умов пуску МКА і його роботи з меншою температурою, енергоспоживанням, відносним перегрівом теплоносія;
    г) прикладні – на етапах розробки схемотехнічних рішень, ідентифікації та моделювання приладу аналізатора ЕЕ ПХП за показником ХК, розробки системи клімат-контролю у ШО ПХП з природною конвекцією повітря, розробки РН живлення МКА, розробці ЕЕ двигуна герметичного МКА;
    д) експериментальні - при визначенні показників продуктивності та ЕЕ ПХП, досліджені реальних теплофізичних процесів у ХМ, виявленні резерву підвищення ЕЕ ПХП та визначені заходів подальшого удосконалення їх енергоощадних зразків, розробці і апробації методу та сучасних енергоощадних технічних засобів тестування ЕЕ та управління роботою ХМ.
    Наукова новизна одержаних результатів.
    У дисертації захищаються наукові положення:
    1. Методологія теоретичного і експериментального визначення упродовж (30…40) хвилин продуктивності та ЕЕ ПХП за ХК, що базується на розрахунку дійсного циклу роботи ХМ за експериментальними даними температури та енергоспоживання, забезпечує створення удосконалених ПХП класу А++ з системою клімат-контролю, що функціонує за селективним методом і відтворює рівномірний розподіл температури у корисному об’ємі ШО з точністю до ±1ºС, якісне охолодження та економне енергоспоживання.
    2. Створення енергоощадних ПХП залежить від вдосконалення МКА і, у тому числі, оснащенням РН живлення, який утворює його м’який пуск, зниженим на (7…8) % споживанням електричної енергії, в яких при номінальній продуктивності компресорів відсутнє теплове перевантаження, що зменшує перегрів пари хладону після всмоктування і, як наслідок, підвищує ХК ПХП на (5…7) %, та немає негативного впливу на якість ЕЕ мережі живлення.
    Наукові результати з визначенням ступеня новизни і їх відмінність від раніше відомих.
    Дістало уточнень значення відносного перегрівання пари хладону від контакту з поверхнею МКА на початку його стискання компресором, яке виявилось у десять разів вище, ніж його започатковані значення. Відповідно до цього виявились нижчими ККД, продуктивність компресора - майже на третину та ЕЕ ПХП, що спричиняє зростання тривалості робочих циклів охолодження ХМ і споживання електричної енергії двигуном МКА.
    Вперше, на підставі розрахунку дійсних циклів роботи ХМ і фізичних властивостей випарника, розроблено методологію теоретичного та експериментального визначення його продуктивності за температурами, які вимірюють на двох ділянках у випарнику та у ШО на інтервалі часу одного циклу роботи ХМ і ХК ПХП - при відомому енергоспоживанні.
    Вперше створено аналізатор для тестувань показників ЕЕ ПХП та ХК, який працює за розробленою методологією і призначений для застосування на стендах заводів-виробників, у мережі сервісного обслуговування, за місцем експлуатації ПХП без втручань у його герметичну систему.
    Дістали подальший розвиток методи та засоби вимірювальної техніки, виконані на базі спільної платформи - мікроконтролері, що надало можливість комбінувати їх у складі нової системи тестування ЕЕ під час проведення теплоенергетичних випробувань і атестації ПХП засобами вищого рівня ієрархії ‒ ПЕОМ.
    Вперше запропоновано нову систему клімат-контролю у ПХП з контролером, який працює за селективним методом і дозволяє отримати рівномірне розподілення температури за висотою корисного об’єму ШО та забезпечити якісне охолодження при економному енергоспоживанні.
    Вперше визначено раціональне застосування поверхонь теплоізоляційних шаф ПХП і визначено їх розміри, що забезпечують мінімум теплоприпливів до корисного об’єму ззовні. Доведено, що дотримання їх раціональних співвідношень при проектуванні дозволяє заощадити до 30 % споживаної МКА електричної енергії та підвищити ХК побутового ПХП на 15 %.
    Вперше розроблено спрощену ММ та до 0,8 МБ пам’яті програмне забезпечення для інженерних розрахунків розподілення поля температур у загальному об’ємі ПХП, програмування мікроконтролерів, що керують роботою ХМ з надвеликими сталими часу перехідного процесу охолодження, застосування яких дозволяє визначати раціональні місця розташування випарника та джерел незворотного теплового потоку у часі за критерієм ЕЕ - ХК або за умови отримання рівномірного розподілення температури у ШО.
    Вперше обґрунтовано, що дійсне значення активної потужності, яку споживає двигун компресора ХМ, на (25…35) % вище за її розрахункове значення і, як наслідок, для забезпечення номінальної продуктивності компресора двигун працює з перевантаженням за струмом та температурою, що спричиняє зниження ХК.
    Вперше експериментально встановлено, що під час роботи компресора на збільшення тиску хладону у конденсаторі до (0,8...1,0) МПа, споживана двигуном компресора активна потужність спадає, що є неприродним, адже пропорційно утворенню тиску у конденсаторі має зростати навантаження на випускний клапан. Вірогідною причиною перевантажень двигунів компресорів ХМ, а також збільшеного на третину енергоспоживання і зменшення ХК є пружність їх пластинчастих клапанів, яка потребує оптимізації.
    Усунено важливі технологічні недоліки для виробництва базового двигуна МКА ХМ шляхом виготовлення обмотки його статора з обмотувального дроту одного перерізу і включення її котушок за новою схемою, що додатково надало можливість знизити енергоспоживання ПХП в середньому на 25 %, відповідно збільшити питому потужність за рахунок зменшення ваги МКА, а також підвищити надійність роботи в умовах коливань напруги живлення у побутовій мережі та, в цілому, здешевити виробництво герметичного МКА завдяки зменшенню собівартості й автоматизації виготовлення обмотки статора.
    Вперше теоретично обґрунтовано удосконалений двигун МКА ХМ, складено його ММ в статиці і динаміці, уточнено метод визначення його параметрів за результатами експериментальних випробувань. Зразки двигунів розроблені, виготовлені та досліджені на ПАТ «УкрНДІ ПобутМаш» холдингу «Група Норд» (м. Донецьк) у складі сучасного МКА NKV 10-3-K підтвердили їх ефективність порівняно з існуючими базовими аналогами. Доведено, що запропонований двигун завжди має позитивний обертовий магнітний момент, менший на чверть час пуску, відсутнє теплове перевантаження, що позитивно впливає на відносне перегрівання пари хладону і підвищує ХК ПХП.
    Вперше теоретично обґрунтовано й експериментально підтверджено доцільність зниження напруги живлення двигуна компресора в межах ковзань його ротора до 5 % під час роботи ХМ, що забезпечує зниження споживання ним потужності на 8 % і температури обмотки статора майже у два рази, підвищення ХК ПХП на 7 %. Розроблено регулятор напруги (РН) живлення ПХП, який одночасно забезпечує плавний пуск МКА, роботу ХМ з меншим енергоспоживанням при вищому ХК.
    Новизна розроблених методів тестування ЕЕ ПХП, принципів непрямого її визначення і схемних рішень, які їх реалізують, захищені патентами України.
    Достовірність наукових положень і теоретичних результатів підтверджується їх задовільним кількісним узгодженням із отриманими в роботі експериментальними даними, ЕЕ експлуатацією ПХП, спроектованих за запропонованою методологією, надійною роботою розроблених контролерів і вимірювальних приладів.
    Значення одержаних результатів для теорії полягає у наступному.
    Розроблено методологію теоретичного і експериментального визначення продуктивності та ЕЕ ПХП за ХК, що базується на розрахунку дійсного циклу роботи ХМ за температурами та енергоспоживанням.
    Вперше встановлено дійсне, уточнене, значення відносного перегріву пари хладону від обтікання гарячої поверхні герметичного МКА на початку його стискання, яке у десять разів вище ніж започатковані в методиці проектування ПХП значення, що призводить до зменшення на третину дійсного ККД компресора, його продуктивності та ЕЕ ПХП, відповідно до зростання тривалості робочих циклів охолодження ХМ і споживання електричної енергії МКА, виходячи з якого повинні розраховуватись дійсні цикли роботи ХМ у методології визначення ЕЕ ПХП за ХК.
    Вперше обґрунтовано, що дійсне значення активної потужності, яку споживає електричний двигун ХМ, на (25…35) % вище за її розрахункове значення, що спричиняє зниження ХК ПХП і враховано у методології визначення ЕЕ ПХП.
    Дістали подальшого розвитку методи та засоби вимірювальної техніки, виконані на базі спільної платформи - мікроконтролері, що надало можливість комбінувати їх у складі системи тестування ЕЕ при проведенні теплоенергетичних випробувань і атестації ПХП засобами мультимедійної або віртуальної візуалізації.
    Отримали розвиток ММ та програмне забезпечення для розрахунку нового типу двигунів у складі герметичного МКА ХМ, результати розрахунку за якими довели, що МКА з удосконаленими двигунами забезпечують найвищій коефіцієнт потужності - одиницю, вищій на 15 % ККД, вдвічі нижче теплове перевантаження завдяки зменшенню відносного перегріву пари хладону, підвищення ХК ПХП, скорочення на 30 % маси активних матеріалів і не здійснюють негативного впливу на якість енергетичних показників мережі живлення.
    Практичне значення одержаних результатів.
    Виготовлено та апробовано на виробництві прилад аналізатора продуктивності, ЕЕ ПХП за показником ХК без розгерметизації системи ХМ, який у 3 – 4 рази скорочує час тестування, є переносним і придатний для застосування за місцем встановлення холодильного приладу.
    Виготовлено і апробовано нову систему клімат-контролю у ПХП, яка працює за селективним методом і забезпечує рівномірний розподіл температури по висоті корисного об’єму ШО та якісне охолодження при зменшеному енергоспоживанні.
    Розроблено спрощену ММ та програмне забезпечення для інженерних розрахунків розподілу поля температур у загальному об’ємі ПХП, які дозволяють оптимізувати розташування випарника та джерел необоротного теплового потоку за критерієм ЕЕ - ХК або за умови отримання рівномірного розподілу температури у ШО, а також визначити раціональні розміри поверхонь теплоізоляційних шаф ПХП, що забезпечують мінімум теплоприпливів до корисного об’єму ззовні, відповідно й споживання МКА ХМ електричної енергії, підвищення питомого ХК ПХП.
    Виготовлено МКА з удосконаленим двигуном, який забезпечує максимальний коефіцієнт потужності. Проведені випробування двигуна на компресорі NKV 10-3-K довели 25 % зменшення споживаного струму за тієї ж продуктивності компресора.
    Виготовлено регулятор, який, зниженням напруги живлення, змінює оберти і продуктивність МКА в межах 5 % під час роботи ХМ, чим забезпечує зниження споживання ним потужності на 8 %, температури обмотки двигуна майже у два рази і підвищує ХК ПХП на 7 %.
    При проведенні аналізу існуючих моделей, з метою удосконалення топології сучасного ПХП, використано розроблені в дисертаційній роботі методи і діючі моделі технічних пристроїв, які знайшли практичне застосування, а саме:
    а) результати уточнень дійсних значень відносного перегрівання пари хладону у МКА, продуктивності і ККД компресора ХМ;
    б) вимірювальні пристрої температури, енергоспоживання, оснащені мультимедійними і віртуальними засобами візуалізації результатів тестування та такі, що мають елементи керування виконавчими механізмами ХМ, чим спрощують проведення їх експериментальних випробувань з похибкою вимірювань в межах чуттєвості задіяних датчиків, і здатні підвищити комфортність ПХП;
    в) метод визначення ЕЕ ПХП за показником ХК, побудований на ММ теплового розрахунку робочого циклу ХМ, що працює в упорядкованому режимі;
    г) метод аналітичного і чисельного розрахунку ХК ПХП, алгоритм якого побудовано на визначенні за непрямим методом сталих часу охолодження протягом одного циклу роботи ХМ в упорядкованому режимі за відомих температур у шафах, масі, площині поверхні і виду матеріалу випарника та величини енергоспоживання МКА;
    д) метод експериментальних випробувань із визначення ХК ПХП за непрямими ознаками ЕЕ і без розгерметизації його ХМ;
    є) пристрій аналізатора ХК, який дозволяє проводити технічний нагляд за раціональним використанням електричної енергії ПХП, що потрапляють на споживчий ринок України з-за кордону або виробляються в її межах;
    ж) діюча модель ШО з новою системою клімат-контролю, яка працює за селективним методом і позбавлена вагомих недоліків штучної системи „no frost";
    з) метод визначення лінійних розмірів теплоізоляційних поверхонь загального об’єму шаф ПХП за умови мінімуму теплоприпливів ззовні до корисного об'єму ШО та інженерний метод моделювання поля температур в загальному об’ємі компресорних холодильників за методом кінцевих елементів;
    к) метод аналітичного і чисельного розрахунку робочих характеристик двигуна МКА в статиці і динаміці, які дозволяють на основі порівняльного аналізу отриманих результатів визначити недоліки і переваги базової або нової його моделі, вибрати оптимальний за показником енергозбереження зразок для приводу компресора ХМ;
    л) двигун МКА із однофазною обмоткою, виготовленою обмотувальним дротом одного перерізу і оснащеною конденсатором із позистором в якості його комутатора, яка є енергоощадною, технологічною у виготовлені, має нижчу собівартість та вищу надійність у роботі за коливань напруги живлення і, за відповідних умов, покращує ЕЕ живлячої мережі;
    м) діюча модель РН живлення ХМ, який дозволяє покращити енергоощадні показники існуючих МКА, підвищити ХК ПХП і усуває потребу встановлення пускового реле струму.
    Новизна конструкторсько-технологічних рішень, запропонованих і апробованих у роботі, методика непрямого визначення енергетичної досконалості ПХП і його аналізатор, захищені патентами України.
    Розроблені методи, діючі моделі приладів, які впроваджено в експериментальних зразках ПХП, сприяли зниженню ними енергоспоживання в межах 30 %, підвищили якість експериментальних випробувань і спростили їх проведення завдяки автоматизації, у 3-4 рази скоротили термін проведення випробувань, а тому є корисними підприємству-виробнику для розроблення нових та модернізації існуючих зразків холодильних приладів, а також для їх атестації під час просування на споживчий ринок та у мережі сервісного обслуговування.
    Подані розробки виконані та досліджені в серійних ПХП вітчизняного виробництва типу КШ, КШД [2-32] із використанням лабораторій навчально-наукового інституту холоду, кріотехнологій та екоенергетики ім. В. С. Мартиновського Одеської національної академії харчових технологій, застосовані у навчальному процесі для підготовки фахівців відповідного профілю та
  • Список литературы:
  • ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

    В дисертаційній роботі вирішено науково-практичну проблему за двома напрямками:
    - вдосконалення процесу тестування ПХП розробкою нової методології теоретичного і експериментального визначення його ЕЕ за показником ХК, яка базується на розрахунку продуктивності випарника ХМ на протязі часу одного робочого циклу і за непрямими ознаками − температурою та енергоспоживанням, не потребує порушення цілісності герметичної системи, забезпечує умови підвищення ЕЕ ПХП, створення та просування на ринку їх енергозберігаючих зразків, оснащених розробленими пристроями комфортності середнього і вищого класу ієрархії.
    - вдосконалення МКА ХМ енергетично ефективним АКД і його РН живлення, який забезпечує м’який пуск, знижене на (7…8) % споживання електричної енергії і в яких при номінальній продуктивності компресорів відсутнє теплове перевантаження, що зменшує відносний перегрів пари хладону після всмоктування і підвищує ХК та ЕЕ ПХП на (5…7 )%.
    В результаті виконання роботи сформульовані основні висновки.
    1. Встановлено, що упродовж минулих років проблемі підвищення ЕЕ ПХП приділялось обмаль уваги і, у тому числі: вдосконаленню процесу їх тестування розробкою сучасних вимірювальних пристроїв; адекватній оцінці ЕЕ холодильного циклу за показником ХК і його покращенню; обмеженню теплоприливів до корисного об’єму шаф мінімізацією розмірів його теплоізолюючої поверхні; розробці мало витратних систем клімат-контролю, які забезпечують рівномірне розподілення температури по висоті шаф природнім шляхом; удосконаленню МКА розробкою і впровадженням нового АКД, робочі характеристики якого одночасно забезпечують зменшене і ощадне для мережі живлення енергоспоживання; розробці мало витратних електронних пристроїв ефективно керуючих надійною роботою ХМ.
    Аналіз джерел вказує, що аналогом інтернаціонального коефіцієнта EER (Energy Efficiency Ratio), в аспекті визначення ЕЕ ПХП, є розрахунковий показник ХК, який кількісно оцінює співвідношення продуктивності випарника упродовж циклу роботи ХМ в упорядкованому режимі, до електричної енергії спожитої її МКА. Цей показник залежить від умов тестування, а тому є миттєвим, прив’язаним до режиму роботи ПХП – номінального при 100% тепловому навантаженні в стандартних умовах або холостого ходу без навантаження. В частині визначення, ХК – визнаний фахівцями але, за умов швидкої його оцінки, тестування продуктивності випарника повинне здійснюватись без розгерметизації ХМ, а, отже, за непрямими ознаками показника ЕЕ – температурою та енергоспоживанням.
    2. Виконано уточнення значень відносного перегріву пари хладону у МКА. Наведено, що на початку стискання хладону у герметичному МКА, його слід визначати за різницею температур кипіння хладону і поверхні двигуна компресора, а не конденсації. Відносний перегрів пари хладону майже на порядок вищій за визнаний і, відповідно до нього, теоретичний ККД герметичного компресора нижче та коливається в межах , що призводить до збільшення відносної тривалості робочої частини циклу ХМ, тривалості роботи МКА, спожитої електричної енергії і зменшення ефективної холодильної продуктивності компресора. Встановлено, що зворотно пропорційно відносному перегріву пари хладону, у МКА погіршується показник ЕЕ ХМ. В межах дійсної температури МКА його теоретичне значення нижче і становить
    Розроблені принципові електронні і монтажні схеми та на спільній платформі мікроконтролера АТ89С52-Л виготовлені вимірювальні і керуючі роботою ХМ енергозберігаючі пристрої тестування температури і енергоспоживання. Пристрої оснащено засобами візуалізації синхронізованих у часі показників на РКД або моніторі ПЕОМ. Чутливість застосованих датчиків температури типу TCN75 на рівні ±0,5 ºС, а клас точності багатофункціонального лічильника електричної енергії, виконаного із застосуванням мікросхеми ADE7755, на рівні 0,2. Апробовані пристрої задовольняють усім вимогам програми тестувань ПХП за діючими стандартами є малогабаритними, швидкісними, споживають обмаль енергії на власні потреби, прості у застосуванні. Закладені у архітектурі мікроконтролера малопотужні керовані транзисторні ключі і надлишок входів/виходів - разом із керованими датчиками температури, фототранзисторами та оптичними електронними парами виконують функцію швидкісного терморегулятора ХМ з регульованим гістерезисом температури у морозильнику 1 ºС, управління одночасно двома МКА і блоком спостереження за станом дверці ШО тощо.
    3. Виходячи з припливів теплового потоку до випарника ПХП, розроблено нову методологію і ММ аналітичного розрахунку його продуктивності та ЕЕ. У якості початкових даних закладено непрямі ознаки роботи ХМ упродовж одного циклу в упорядкованому режимі  часові залежності температур всередині ШО , в реперній точці морозильної камери , температура кипіння хладону , тривалість часу роботи та зупинки МКА і спожитої ним електричної енергії, які повинні бути отримані у реальному часі. За розробленою ММ виконано аналітичний розрахунок диференційних рівнянь теплового балансу випарника, складених за параметрами ПХП типу КШ-160, і порівняння результатів із аналогічними, але отриманими шляхом інтегрування експериментальних часових залежностей температур, яке довело їх збіжність в межах ±6 %. Доведено, що нова методологія не потребує розгерметизації системи ХМ чим усуває негативні для оточуючого середовища наслідки від вилучення холодильного агенту. Розроблений метод визначення ХК ПХП за непрямою ознакою – температурою запатентовано в Україні як спосіб.
    4. Розроблено методологію чисельного визначення ХК за результатами експериментальних випробувань ПХП по місцю експлуатації без розгерметизації його ХМ. Для визначення швидкості перехідного процесу спадання або зростання температури у реперній точці випарника, виконано чисельний аналіз його експоненціальної залежності і отримано чисельні залежності похідних щодо визначення коефіцієнту тепловіддачі у випарник. Доведено, що для розробленої чисельної ММ розрахунку ЕЕ ПХП, через визначення швидкості течії перехідного процесу охолодження, вагомого показника ХК, достатньо експериментальних даних від трьох датчиків температури, одного лічильника часу і одного циклу роботи МКА. Апробацію чисельного методу виконано на розробленій штучній схемі тестування ПХП. Похибка методу на рівні ±5 % складається з припущень закладених під час вирішення диференціальних рівнянь теплового балансу випарника і залежить від розміру інтервалу часу зчитувань показань температури та від точності вимірювальних пристроїв. За розробленою методологію чисельного визначення ХК складено алгоритм і програмне забезпечення для програмування роботи аналізатора ЕЕ ПХП
    5. Розроблено аналізатор ЕЕ ПХП, який забезпечує виконання програми теплових випробувань ПХП в обсязі передбаченому вимогами ДСТУ із додатковим визначенням холодильної продуктивності компресора по роботі випарника, а також показника ХК упродовж одного циклу роботи ХМ в упорядкованому режимі та, завдяки безпосередньому включенню МКА через аналізатор, синхронізує увімкнення та вимкнення холодильного приладу із початком і завершенням процедури тестування. Усі процедури з проведення тестування, за винятком розміщення трьох датчиків температури у шафах, є автоматизованими, а незначні розміри аналізатора (150•80•60 мм3) надають можливість застосовувати його у будь-яких умовах використання ПХП. Загальний час проведення повного аналізу дорівнює одному циклу роботи ХМ в усталеному режимі і знаходиться в межах (14...30) хвилин при температурі оточуючого середовища (32…42) ºС. Апробацію аналізатора засвідчено актом випробувань під час тестування ПХП типу КШД-239 на підприємстві-виробнику - ПАТ «УкрНДІ ПобутМаш» холдингу «Група Норд» (м. Донецьк) і патентом України на корисну модель.
    6. Розроблено рівняння лінійних розмірів ПХП, дотримання яких обмежує приплив тепла до корисного об'єму ззовні, і виконано аналіз діючих розмірів поверхонь шаф модельних рядів побутових ПХП на відповідність. Доведено, що вітчизняні ПХП мають завищені їх значення на (8...9) %. Впроваджені у виробництві діючі поверхні ШО відповідають більшим на (30…40) % фактичним об’ємам шаф ПХП, ніж в них започатковані, і тому утворюють збільшене енергоспоживання. Розроблено ШО із рухомим випарником, яку оснащену мікропроцесорною системою. Доведено, що алгоритм роботи автоматизованої системи пошуку місця знаходження випарника по висоті у ШО повинен працювати за селективним методом, який враховує випадкове розміщення теплового навантаження в її об’ємі і здійснює перенос тепла вздовж коротшої відстані між об’єктом охолодження та випарником. Нова система клімат-контролю підтримує природній розподіл температури у ШО, надає можливість програмувати режим охолодження з точністю розподілу температури по висоті шафи на рівні ±1 ºС, здійснює комутацію МКА і займає обмаль місця під встановлення.
    7. Розроблено ММ і малопотужне, до 0,8МБ, програмне забезпечення із розрахунку поля температур для програмування мікропроцесорних систем керування режимом роботи ХМ, що у порівнянні із існуючими програмними продуктами майже у 320 разів менше. Перевірка адекватності розробленого математичного і програмного забезпечення показує збіжність температурних залежностей отриманих із застосуванням розробленого програмного забезпечення та на підставі FEMLAB 3.0 – в межах до 10 %.
    8. Розроблено теоретичне обґрунтування і виготовлено новий АКД, який покращив ефективність МКА за показниками ККД та продуктивністю. Складено його ММ в статиці і динаміці. Отримана збіжність результатів розрахунків і експериментальних даних в межах 5 %. Вперше теоретично обґрунтовано і експериментально підтверджено доцільність зниження напруги живлення МКА до 0,8Uн під час роботи при підвищенні на (5...7) % ХК. Встановлено, що потужність обраних двигунів МКА відповідає продуктивності компресора на початку його пуску. Із зростанням тиску хладону у конденсаторі зростають температура двигуна, втрати потужності і, майже, на 20 % корисна потужність, яку він забезпечить із перевантаженням за споживаним струмом і подальшим збільшенням температури та зростанням необоротного теплового потоку у замкненому циклі ХМ. Виготовлена із обмотувального дроту одного перерізу, обмотка статора нового двигуна має меншу вагу, температуру і є технологічною у виробництві. Випробування нового двигуна у складі МКА NKV 10-3K ПХП типу КШД-239 довели його перевагу над існуючим – ДАО 130-90-3,0-с18П за усіма показниками ЕЕ і при меншому на 30 % енергоспоживанні. Виконано експериментальне дослідження впливу регулювання продуктивності герметичного МКА на показник ЕЕ ПХП, варіюванням обертів його двигуна від ПЧ. Встановлено, що глибоке регулювання продуктивності МКА від ПЧ неможливе і погіршує показник ефективності – ХК, а при зниженні напруги живлення нижче критичного за струмом, у рази зростає споживання реактивної індуктивної потужності, яке погіршує якість мережі живлення. Відтак, розроблено схему і корисну модель пристрою РН, який забезпечує живлення МКА за мінімумом споживаного струму, і в межах ковзань ротора АКД до 5 %. Доведено, що регулювання продуктивності МКА у такий спосіб підвищує ЕЕ ПХП в межах до 8 %, знижує температуру АКД і відносний перегріву пари хладону до його стискання.











    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Моделирование и автоматизация проектирования измерительных преобразователей тока / [Стогний Б. С., Кириленко А. В., Байдак Ю. В. и др.] ; под ред. В. В. Рогозы. – АН УССР. Ин–т электродинамики. – К.: Наук. думка, 1989. – 272 с.
    2. Байдак Ю. В. Устройство мультимедийного мониторинга температуры / Ю. В. Байдак, С. А. Чугаевский // Холодильна техніка і технологія. – 2006. – №2 (100). – С. 91 – 94.
    3. Байдак Ю. В. Устройство виртуального мониторинга энергопотребления / Ю. В. Байдак, В. Ю. Байдак // Холодильна техніка і технологія. – 2006. – №101 (3). – С. 93 – 98.
    4. Байдак Ю. В. Измерительный комплекс виртуального мониторинга температуры / Ю. В. Байдак, В. Ю. Байдак // Холодильна техніка і технологія. – 2006. – №4 (102). – С. 85 – 89.
    5. Байдак Ю. В. Облік впливу температури приводу герметичного компресора на роботу холодильної установки / Ю. В. Байдак, П. Г. Пушкарєв // Холодильна техніка і технологія. – 2008. – №6 (116). – С. 16 – 18.
    6. Байдак Ю. В. Експериментальні дослідження електричного двигуна привода герметичного компресора холодильної установки / Ю. В. Байдак // Холодильна техніка і технологія. – 2009. – №1 (117). – С.24 – 30.
    7. Байдак Ю. В. Однофазний двигун привода герметичного компресора з покращеними енергетичними характеристиками / Ю. В. Байдак // Холодильна техніка і технологія. – 2009. – №2 (118). – С. 12 – 19.
    8. Байдак Ю. В. Особливості роботи герметичних компресорів малих холодильних машин / Ю. В. Байдак, П. Г. Пушкарєв // Обладнання та технології харчових виробництв: темат. зб. наук. пр. / Донец. нац. ун–т економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. – 2009. – Вип.. 21. – С. 48 – 56.
    9. Байдак Ю. В. Удосконалення холодильної машини побутового холодильника / Ю. В. Байдак, В. П. Чепурненко // Холодильна техніка і технологія. – 2009. – №3 (119). – С. 17 – 25.
    10. Байдак Ю. В. Прямі заходи досягнення високої енергетичної ефективності побутових холодильних приладів / Ю. В. Байдак, В. П. Чепурненко // Холодильна техніка і технологія. – 2009. – №4 (120). – С. 13 – 20.
    11. Байдак Ю. В. Математична модель малопотужного конденсаторного двигуна герметичного компресора холодильного приладу / Ю. В. Байдак // Холодильна техніка і технологія. – 2009. – №5 (121). – С. 28 – 35.
    12. Байдак Ю. В. Математична модель електричного двигуна герметичного компресора холодильного приладу із однофазною обмоткою / Ю. В. Байдак // Холодильна техніка і технологія. – 2009. – №6 (122). – С. 06 – 15.
    13. Байдак Ю. В. Енергетична досконалість побутових холодильних приладів і метод її оцінювання / Ю. В. Байдак, П. Г. Пушкарєв // Холодильна техніка і технологія. – 2010. – №1 (123). – С. 11 – 18.
    14. Байдак Ю. В. Дослідження динамічних режимів пуску електричного двигуна герметичного компресора холодильного приладу / Ю. В. Байдак // Холодильна техніка і технологія. – 2010. – №2 (124). – С. 06 – 14 .
    15. Байдак Ю. В. Методика непрямого визначення питомої електричної холодильної продуктивності малопотужного холодильного апарату / Ю. В. Байдак // Холодильна техніка і технологія. – 2010. – №3 (125). – С. 4 – 11.
    16. Байдак Ю. В. Аналізатор енергетичної ефективності холодильного апарату / Ю. В. Байдак, О. П. Шпуряка // Холодильна техніка і технологія. – 2010. – №4 (126). – С. 04 – 11.
    17. Байдак Ю. В. Регулятор напруги живлення електричного двигуна привода герметичного компресора холодильної машини / Ю. В. Байдак // Холодильна техніка і технологія. – 2010. – №5 (127). – С. 06 – 14.
    18. Пат. 38468 А Україна, МПК7 H01F 27/28. Повітряний трансформатор струму / Байдак Ю. В., Кузмицький В. В.; №2000 074043; заявл. 10.07.00; опубл. 15.05.01, Бюл. № 4.
    19. Пат. 49638 Україна, МПК7 F25D 11/00. Шафа охолодження / Байдак Ю. В.; власник Одеська державна академія холоду. – №u2009 09933; заявл. 29.09.09; опубл. 11.05.10, Бюл. №9.
    20. Пат. 48033 Україна, МПК7 Н02К 17/14(2006.01). Однофазна одношарова обмотка / Байдак Ю. В.; власник Одеська державна академія холоду. – №u2009 02772; заявл. 25.03.09; опубл. 10.03.10, Бюл. №5.
    21. Пат. №56237 Україна, МПК7 (2011.01) G01K 17/16 (2006/01) G01R 22/00. Аналізатор енергетичної ефективності холодильного апарату / Байдак Ю. В., Шпуряка О. П.; №u2010 06729; заявл. 01.06.10; опубл. 10.01.2011, Бюл. №1.
    22. Пат. 97696 Україна, МПК7 F25B 49/00. Спосіб тестування енергетичної ефективності холодильної машини / Байдак Ю. В.; №а2010 05738; заявл. 12.05.10; опубл. 12.03.2012, Бюл. №5.
    23. Байдак Ю. В. Основи теорії кіл. Навч. посіб. / Юрій Вікторович Байдак. – К.: Вища шк.: Слово, 2009. – 271 с.
    24. Байдак Ю. В. Устройство диагностики энергопотребления электромеханических систем / Ю. В. Байдак, Б. И. Слободниченко, В. Ю. Байдак // Електромашинобудування та електрообладнання.: Міжвід. наук.-техн. зб. Проблеми автоматизованого електропривода. Теорія і практика. – К.: Техніка, 2006. – Вип. 66. – С. 344–347.
    25. Пат. 63322 Україна, МПК7 H02K 17/08(2006.01). Асинхронний конденсаторний двигун / Байдак Ю. В.; №u2011 01642; заявл. 14.02.2011; опубл. 10.10.2011, Бюл. №19.
    26. Байдак Ю. В. Метод оцінювання енергетичної досконалості побутового холодильного приладу / Ю. В. Байдак, П. Г. Пушкарєв // Обладнання та технології харчових виробництв: темат. зб. наук. пр. / Донец. нац. ун–т економіки і торгівлі ім. М. Туган–Барановського. – 2010. – Вип. 24. – С. 153 – 165.
    27. Байдак Ю. В. Анализатор энергетической эффективности холодильных аппаратов: / Ю. В. Байдак // Современные методы и средства исследований теплофизических свойств веществ : междунар. научно–технич. конф., 28 нояб. – 2 дек.2010 г. :матер. конф. – СПб., СПбГУНиПТ, 2010.– С. 109.
    28. Сенина Т. И. Поле температур камеры промышленного холодильника / Т. И. Сенина, Я. В. Яковенко, Ю. В. Байдак // Холодильна техніка і технологія. – 2001. – №5 (74). – С. 26 – 29.
    29. Байдак Ю. В. Асинхронний конденсаторний двигун привода герметичного компресора холодильної установки / Ю. В. Байдак // Проблеми енергоресурсозбереження в електротехнічних системах. Наука, освіта і практика. Наукове видання. – Кременчук: КрНУ, 2011. – Вип. 1/2011 (1). – С. 250 – 251.
    30. Байдак Ю. В. Штучне підвищення енергетичної ефективності асинхронного конденсаторного двигуна / Ю. В. Байдак // Проблеми автоматики та електрообладнання транспортних засобів: всеукр. наук.-техн. конф. з міжнар. участю 19-21 трав. 2011 р. : Миколаїв:, 2011р. – web–site: conference. nuos.edu.ua.
    31. Байдак Ю. В. Методика та пристрій для енергетичного тестування компресійного холодильного приладу / Ю. В. Байдак // Наукові праці Одеської національної академії харчових технологій. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України. – Одеса, 2011. – Вип.39. – Том. 1.– С. 5 – 9.
    32. Baydak Y. V. Refrigerating unit energy efficiency analyzer / The 23rd IIR International Congress of Refrigeration. Refrigeration for Sustainable Development. August 21 – 26, 2011. Prague, Czech Republic. www.icr2011.org.
    33. Пат. 2108521 Российская Федерация, МПК F25D11/02, F25D17/06. Холодильник – морозильник / Е. В. Гурова, С. В. Гуров. – № 96116468/13; заявл. 13.08.96; опубл. 10.04.98.
    34. Експериментальні дослідження електричного двигуна герметичного компресора холодильної установки: // Сучасні проблеми холодильної техніки і технології : 6та міжнар. наук.-техн. конф. – тези доповідей. – Одеса, видавн. ОДАХ, 2009.– С. 115 – 117.
    35. Прилади холодильні побутові. Експлуатаційні характеристики та методи випробувань (ГОСТ 30204–95, ISO 5155–83, ISO 7371–85, ISO 8187–91); ДСТУ 3023–95, – [Чинний від 1995–7–20] – К.: Держстандарт України, 1996, – 22 с. – (Національний стандарт України).
    36. Прилади холодильні електричні побутові. Загальні технічні умови: (ГОСТ 16317–95, ISO 5155–83, ISO 7371–85, IEC 335–2–24–84); ДСТУ 2295–93, – [Чинний від 1995–7–20] – К. : Держстандарт України, 1996, – 35 с. – (Національний стандарт України).
    37. Прилади холодильні побутові. Експлуатаційні характеристики та методи випробувань; ДСТУ 3023–95 (ГОСТ 3023–95, ISO 5155–83, ISO 7371–85, ISO 8187–91) – [Чинний від 1995–7–20] – К.: Держстандарт України, 1996, – 35 с. – (Національний стандарт України).
    38. Perspectives in refrigerant development // Bitzer Kuhlmachinenban. – 1993. – №9306E – 23 p.
    39. Приборы холодильные. Электрические приборы, ГОСТ 16317–87, Государственный комитет СССР по стандартам, Москва, 1989.
    40. Commission Regulation (EC) No1275/2008 of 17 December 2008 implementing Directive 2005/32/EC of the European Parliament and of the Council with regard to eco design requirements for standby and off mode electric power consumption of electrical and electronic household and office equipment // Official Journal. – 2008. – L. 339. – 18 December. – P. 0045 – 0048.
    41. Council Directive 92/75EEC of 22 September 1992 on the indication by labeling and standard product information of the consumption of energy and other resources by household appliances // Official Journal. – 1992. – L. 297. – 14 October. – P. 0016 – 0019.
    42. Бытовые холодильные устройства – холодильники – морозильники – характеристики и методы тестирования (ISO 8187: 1991г.); Европейский стандарт ЕN 28187.
    43. Стандарт СЭВ. СТ СЕВ 665–77, Оборудование холодильное. Компрессоры. Методы испытания; Международный стандарт ИСО 917. Компрессоры холодильные. Методы испытаний. Рег. № ИСО 917–74.
    44. Про затвердження Технічного регламенту максимально дозволеного споживання електроенергії холодильними приладами / Постанова Кабінету Міністрів України № 787 від 3 вересня 2008 року.
    45. Пат. 50516 А Україна, МПК7 F25B 49/00. Спосіб визначення питомої витрати електроенергії на вироблення холоду /Бровіков О. С., Добро– вольський І. І., Живиця В. І., Живиця Ю. В., Онищенко О. А. : №u2002 020873; заявл. 04.02.2002; опубл. 15.10.2002; Бюл. №10.
    46. Юферов Ф. М. Электрические машины автоматических устройств: учебник [для студентов вузов, обучающихся по спец. «Электромеханика» – 2–е изд., перераб. и доп.] / Ф. М. Юферов – М.: Высш. шк. 1988. – 479 с.
    47. Ландик В. И. Современные холодильники NORD / В. И. Ландик, А. Н. Горин. – СПб. : Наука и Техника. 2003. – 144 с.
    48. Меркин Г. Б. Конденсаторные электродвигатели для промышленности и транспорта / Г. Б. Меркин. – М.-Л., изд-во «Энергия», 1966. – 223 с.
    49. Лопухина Е. М. Проектирование асинхронных микродвигателей с применением ЭВМ: учеб. пособие [для вузов] / Е. М. Лопухина, Г. А. Семенчуков. – М.: Высш. школа, 1980.– 395 с.
    50. Бабакин Б. С. Бытовые холодильники и морозильники: Справочник / Б. С. Бабакин, В. А. Выгодин. – [2–е изд.].– М.: Колос, 2000. – 656 с.
    51. Бабакин Б. С. Бытовые холодильники и морозильники: Справочник / Б. С. Бабакин, В. А. Выгодин. – Рязань: Узорочье, 2005. – 860 с.
    52. Грузов Л. Н. Методы математического исследования электрических машин / Л. Н. Грузов. – Госэнергоиздат, 1953.
    53. Адкинс Б. Общая теория электрических машин / Б. Адкинс. – Госэнергоиздат, 1960.
    54. Алябьев М. И. Уравнения электрических машин переменного тока в физических и относительных единицах / М. И. Алябьев // Электричество. – 1960. – №1. – С. 27–29.
    55. Ковач К. П. Переходные процессы в машинах переменного тока / К. П. Ковач, И. Рац. – Госэнергоиздат. 1963.
    56. Копылов И. П. Уравнения обобщенной двухфазной многообмоточной электрической машины / И. П. Копылов // Электромеханика. – 1964. –вып. 56. (Труды МЭИ). – С. 32–34.
    57. Слободниченко Б. І. Елементи та системи автоматизованого електроприводу. Навч. посіб. / Борис Іванович Слободниченко – Одеська держ. акад. холоду. – Одеса, Видавн. ОДАХ, 2009. – 194 с.
    58. Алфавитно–цифровые индицирующие ЖК – модули фирмы Powertip. Каталог, 1–е издание, 1998. – КТЦ–МК.
    59. Евстифеев А. В. Микроконтроллеры AVR семейства Tiny и Mega фирмы ATMEL Москва; Издательский дом «Додек – ХХI», 2005.
    60. Гейер Г. В. Измерительно-вычислительная система для исследований холодильной техники / Г. В. Гейер, И. Н. Красновский, В. И. Афанасенко // Прогрессивная техника и технология машиностроения: Тезисы докладов междунар. науч.–технич. конф., 12–15 сентября 1995 г. – Донецк: ДонГТУ, 1995. – С. 338.
    61. Горин А. Н. Исследование влияния технико–технологических параметров бытового холодильного прибора на повышение его энергоэффективности / А. Н. Горин, И. Н. Красновский //Холодильна техніка і технологія. – 2010. – №3 (125). – С. 45 – 51.
    62. Доссат Р. Д. Основы холодильной техники / Под ред. Л. Г. Каплан : Пер. с англ. М. Б. Розенберг. – М.: Легкая и пищевая промышленность,1984.–520 с.
    63. Белов А. В. Конструирование устройств на микроконтроллерах / А. В. Белов. – СПб.: Наука и Техника, 2005. – 256 с.
    64. Оносовский В. В. Моделирование и оптимизация холодильных установок: учеб. пособие. / В. В. Оносовский. – Л.: изд–во Ленинградского университета, 1990. – 208 с.
    65. Горін О. М. Проблеми досягнення високої енергоефективності побутових холодильних приладів / О. М. Горін // Обладнання та технології харчових виробництв: темат. зб. наук. пр. / Донец. нац. ун–т економіки і торгівлі ім. М. Туган–Барановського. – 2009. – Вип. 21. – С. 62 – 69.
    66. Исследование и разработка двухкамерного холодильника КШД–260 с низкотемпературной камерой объёмом не менее 40 дм3, с режимом замораживания продуктов и автоматической оттайкой: Отчет по НИР / Одес. техннол. ин–т холод. прои–сти; –№ ГР 15.КО76/80, 5016; Одеса, 1978. – 167 с.
    67. Живиця В. І. Непрямий вимір масової витрати холодагента в малих холодильних системах / В. І. Живиця, О. В. Глазєва, Е. Й. Вайнфельд // Обладнання та технології харчових виробництв: темат. зб. наук.пр. / Донец. нац. ун–т економіки і торгівлі ім. М. Туган–Барановського. – 2009. – Вип.21. – С. 15 – 22.
    68. Якобсон В. Б. Малые холодильные машины / Якобсон В. Б. – М.: Пищевая промышленность, 1977. – 368 с.
    69. Вейнберг Б. С. Поршневые компрессоры холодильных машин / Вейнберг Б. С. – М.: Госторгиздат, 1960. – 344 с.
    70. Beyond A. A dynamic new labeling scheme is necessary for promoting continuous improvement of the energy performance of home appliances // CECED Position Paper. – 2007. – 4th December. – P. 4.
    71. Европатент №90110175.8, МПК F25D17/06. Холодильник – морозильник системы No–frost. – №0403838, А2; заявл. 23.06.89 ІТ 2097089 ; опубл. 25.05.90
    72. Титлов А. С. Научно-технические основы создания энергосберегающих бытовых абсорбционных холодильных приборов: Дис….докт. техн. наук: 05.05.14 / Титлов Александр Сергеевич. – Одесса, 2008. – 447 с.
    73. UNEP. Montreal Protocol on Substances That Deplete The Ozone Layer. Final Act: date 16 September 1987. – 6 p.
    74. UNEP. Montreal Protocol on Substances That Deplete The Ozone Layer. As adjusted and amended by the second meeting of the parties: London, 1990.
    75. Чумак И. Г. Холодильная техника и технология: состояние и перспективы развития / И. Г. Чумак, А. Е. Лагутин, В. П. Кочетов // Вестник международной академии холода. – 1999. – №4. – С. 4 – 7.
    76. Вагин А. В. Новая система терморегулирования бытовой холодильной техники класса ХОЛТ / А. В. Вагин, В. П. Зверьков, В. Е. Руссо [и др.] // Холодильная техника. – 1999. – №9. – С. 28 – 30.
    77. Шелашова С. Л. Эффективные теплоизоляционные конструкции в бытовой холодильной технике / С. Л. Шелашова, Г. П. Барыкина // Холодильная техника. – 1990. – №5. – С. 14 – 16.
    78. Войтенко А. Г. Оптимизация толщины теплоизоляции ограждающих конструкций бытового холодильника / А. Г. Войтенко, В. А. Каролик, А. В. Станкевич // Холодильная техника. – 1989. – №12. – С. 12 – 15.
    79. Баклан О. В. Принципы поиска оптимальной толщины бытовых холодильных приборов / О. В. Баклан, Л. В. Сергиенко, Н. Ю. Болейко // Новое в разработках и исследованиях электробытовых машин и приборов : cб. науч. тр.. – К.: ВНИЭКИЭМП, 1988. – С. 32 – 37.
    80. Шелашова С. Л. Энергетические характеристики бытовой холодильной техники / С. Л. Шелашова, Г. П. Барыкина // Холодильная техника. – 1991. – №2. – С. 10 – 11.
    81. Тимошин В. А. Электронный регулятор температуры для бытовых холодильников / В. А. Тимошин, В. А. Арефьев, В. И. Васильев, В. Н. Крупенко // Холодильная техника. – 1996. – №5. – С. 9.
    82. Титлов А. С. Современный уровень разработок и производства бытовых абсорбционных холодильных приборов и их экономическая эффективность / А. С. Титлов // Энергосбережение. Энергетика, Энергоаудит. – 2007. – №9. – С. 9 – 17.
    83. Бадылькес И. С. Абсорбционные холодильные машины / И. С. Бадылькес, Р. Л. Данилов – М.: Пищевая промышленность, 1978. – 239 с.
    84. Современные холодильники / под ред. А. В. Родина, Н. А. Тюнина (серия «Ремонт», вип. 102). – М.: СОЛОН–ПРЕСС, 2008. – 96 с.
    85. Лаптев Д. А. Ремонт бытовых холодильников: Справочник. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Легпромбытиздат, 1989. – 304 с.
    86. Зелинковский И. Х. Малые холодильные машины и установи / И. Х. Зелинкоский, Л. Г. Каплан – М.: Агропромиздат, 1989. – 688 с.
    87. Ленгли Б. К. Справочник по устранению неисправностей в оборудовании для кондиционирования воздуха и в холодильных установках / Под ред. Л. Г. Каплана: Пер. с англ. М. Б. Розенберг. – М.: Агропромиздат, 1986.– 176 с.
    88. Каплан Л. Г. Торговое холодильное оборудование: Справочник / Л. Г. Каплан. – М.: Колос, 1995. – 303 с.
    89. Канторович В. И. Основы автоматизации холодильных установок / В. И. Канторович, З. В. Подлипенцева. – М.: Агропромиздат, 1987. – 287 с.
    90. Котзаогланиан. Пособие для ремонтника. Практическое руководство по ремонту холодильных установок с конденсаторами воздушного охлаждения: Пер. с франц. В. Б. Сапожникова; Техн. ред. В. И. Велиханова. – М.: Изд-во ЗАО «Эдем», 1999. – 340 с.
    91. Кьергор А. Новые терморегулирующие вентили из нержавеющей стали / А. Кьергор // Холодильная техника. – 1996. – №6. – С. 14 – 15.
    92. Морозов В. И. Автоматическое регулирование заполнения испарителей хладагентом / В. И. Морозов, С. Н. Самохина // Холодильная техника. – 1993. – №2. – С. 25 – 28.
    93. Теплообменные аппараты, приборы автоматизации и испытания холодильных машин. Холодильная техника: Справочник / Под ред. А. В. Быкова. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1984. – 248 с.
    94. Маке В. Учебник по холодильной технике / В. Мааке, Г. Ю. Эккерт, Ж. Л. Польмани // Под ред. В. Б. Сапожникова: Пер. с франц. – М.: МГУ, 1998. – 1142 с.
    95. Бабакин Б. С. Диагностика работы дросселирующих устройств малых холодильных установок: учеб. пособ. / Б. С. Бабакин, В. А. Выгодин, В. Н. Кулагин, С. Б. Бабакин. – Рязань: «Узорочье», – 2000. – 136 с.
    96. Енергетична стратегія України на період до 2030 року / Постанова Верховної Ради України від 22.02.2001 р. №2274–111 (2274–14).
    97. Про забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів / Постанова Кабінету Міністрів України від 03.04.2006 р. №412.
    98. Про організацію державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів / Постанова Кабінету Міністрів України від 22.10.2008 р. №935.
    99. Красновский И. Н. Система теплоэнергетических испытаний холодильной техники в условиях ЗАО «НОРД». – Управление производством в системе ТРЭЙС МОУД / И. Н. Красновский, В. В. Потёмкин, В. С. Кузнецов [и др.] // 11–я международная конференция 26 – 28 января. 2005 г.: тезисы докладов.: М. : AdAstra Research Group. Ltd., 2005 г. С. 67.
    100. Computerized system for performance of the heat–and–power test of the refrigerating devices. Technical description. Bono Sistemi. 2004. 31 p.
    101. Енергозбереження. Енергетичне маркування електрообладнання побутового призначення. Визначення енергетичної ефективності холодильних приладів: ДСТУ 4238:2003, – [Чинний від 2003] – К.: Держстандарт України, 2003, – 35 с. – (Національний стандарт України).
    102. EN 28187. Household refrigerating appliances. Refrigerator–freezers. Characteristics and test methods.
    103. EN 153:1996. Методы измерения потребления электроэнергии и взаимосвязанные с этим особенности электробытовых приборов с питанием от сети: холодильников, низкотемпературных холодильников, морозильников и их комбинаций. Приложение 5 – Классы энергетической эффективности.
    104. ISO 5155:1983. Электробытовые низкотемпературные и морозильные приборы – существенные особенности и условия испытаний.
    105. ISO 7371:1985. Особенности использования электробытовых холодильных приборов – холодильников с низкотемпературным отделением или без него.
    106. ISO/DIS 8187.3:1988. Особенности использования бытовых холодильных приборов – холодильных и морозильных приборов.
    107. Зварич Т. М. Автоматизированный стенд калориметрирования компрессоров / Т. М. Зварич, А. А. Пустовойтов, А. И. Соколец // ПиКАД. №3–4. 2003. – С. 24 – 25.
    108. Геращенко О. А. Температурные измерения. Справочник / О. А. Геращенко, А. Н. Гордов, А. К. Еремина [и др.] // АН УССР. Ин–т проблем энергосбережения. – К.: Наук. Думка, 1989. – 704 с.
    109. Балашов Е. П. Проектирование информационно–управляющих систем / Е. П. Балашов, Д. В. Пузанков. – М.: Радио и связь. 1987. – 256 с.
    110. Р50–076–98. Вимірювальні інформаційні системи та автоматизовані системи керування технологічними процесами. Методики визначення характеристик похибки вимірювальних каналів, до складу яких входить обчислювальний компонент.
    111. Дроздов А. И. Теплоэнергетические испытания холодильников. Обоснование и разработка структуры электронной системы теплоэнергетических испытаний холодильной техники в условиях АО «НОРД»: Автореферат / А. И. Дроздов. // Дон НТУ – Донецк, 2009. – 11 с.
    112. Kanaoka S., Noda T., Hamano H., Kubota Y. High Efficiency Refrigerator Cooling System using an INVERTER Compressor.
    113. Arne Jacobsen, Bjarne D Rasmussen. Energy Optimization of Domestic Refrigerators.
    114. Bailey G. Intelligent Electronic Controls for No–Frost Appliances. – Режим доступу http: //www.eurocooling.com/articlembraco. pdf.
    115. Электродвигатели для герметичных компрессоров бытовых холодильников / Д. В. Примаченко, Л. Н. Лень [и др.] // Холодильная техника. – 1992. – №1. – С. 29 – 30.
    116. Шелашова С. Л. Рынок бытовой холодильной техники / С. Л. Шелашова, Г. П. Барыкина // Холодильная техника. – 1992. – №6. – С. 20 – 22.
    117. Холодильные компрессоры / А. В. Быков, Э. М. Бежанишвили, И. М. Калнинь [и др.] Под ред. А. В. Быкова. – 2–е изд., перераб. и доп. – М.: Колос, 1992. – 304 с.
    118. Пискунов В. В. Снижение энергопотребления бытовых холодильников: самоцель или целесообразность / В. В. Пискунов // Холодильная техника. – 1993. – №1. – С. 11 – 14.
    119. Новый электроизоляционный материал для электродвигателей герметичных компрессоров / Г. П. Сафронов, Л. П. Горлина [и др.] // Холодильная техника. – 1996. – №3. – С. 13 – 14.
    120. Железный В. П. Эколого–энергетические аспекты внедрения альтернативных хладагентов в холодильной технике / В. П. Железный, В. В. Жидков. – Донецк: Донбасс, 1996. – 144 с.
    121.Дмитриев В. И. О некоторых качественных показателях бытовой холодильной техники / В. И. Дмитриев // Холодильная техника. – 1989. – №6. – С. 52 – 54.
    122.Применение интегрированной платформы TRACE MODE для создания АСУТП и управления производством: теория и практика. Материалы конференции. Киев, март 2005 г.
    123. Гёль П. Как превратить персональный компьютер в измерительный комплекс: Пер. с фр. – М.: ДМК Пресс, 2005. – 144 с.
    124. Сайт «Цифрові мікросхеми і мікропроцесори», http://digitchip. by.ru.
    125. Сайт «Мікропроцесори», http://microprocessor. by.ru.
    126. Сайт фірми Atmel, http://www.atmel. com.
    127. Сайт фірми Atmel (русское представительство), http://www.atmel. ru.
    128. Сайт фірми Phillips, http://www.phillips.com.
    129. Сайт фірми Phillips (радіоелементи), http://www.semiconductors. phillips.com.
    130. Сайт фірми Maxim, http://www.maxim–ic.com.
    131. Сайт «Книги по микропроцессорам», http://book.microprocessor. by.ru.
    132. Кругляк И. Н. Ремонт домашних холодильников // Под ред. В. Б. Якобсона. – М.: Лёгкая индустрия, 1966. – 280 с.
    133. Кругляк И. Н. Работа электродвигателей домашних холодильников в условиях повышенного и пониженного напряжения / И. Н. Кругляк // Холодильная техника. – 1962. – №2. – С. 50 – 54.
    134. Чумак И. Г. Струйные аппараты с изменением агрегатного состояния потоков / И. Г. Чумак, В. И. Живица // Холодильна техніка і технологія. – 2001. – №4 (73). – С.10–15.
    135. Buzelin L. O. S. Experimental development of an intelligent refrigeration system / L. O. S. Buzelin, S. A. Amico, J, V. C. Vargas, J. A. R. Parise // International Journal of Refrigeration 28 (2005) P.165–175.
    136. Живица В. И. Современный электропривод холодильных установок / В. И. Живица, О. А. Онищенко, И. Н. Радимов // Холодильна техніка і технологія. –1999. – №64. – С. 112 – 116.
    137. Васылив О. Б. Моделирование тепловых режимов нагревательных камер комбинированных бытовых аппаратов абсорбционного типа / О. Б. Васылив, А. С. Титлов, А. А. Оргиян // Холодильна техніка і технологія. – 2003. – №2 (82). – С. 13 – 18.
    138. Осокин В. В. Об улучшении теплоэнергетических характеристик бытовых холодильников путём обдува конденсатора малогабаритным вентилятором / В. В. Осокин, Ю. А. Селезнева, Р. В. Брюшков // Удосконалення малої хладотеплотехніки – використання холоду в харчовій галузі: темат. зб. наук. пр./ Донецький нац. ун–т економіки і торгівлі ім. М. Туган–Барановського. – 2010.– Вып. №24 ,– С. 27 – 29.
    139. Пат. 75689 Україна, МПК7(2006) F25D 19/00 F25D 11/00 F25D 21/00. Спосіб зниження енергоспоживання побутовими холодильниками / Осокін В. В., Шубін О. О., Селезньова Ю. А., та ін. . – №u2004021285; заявл. 23.02.04; опубл.15.05.06, Бюл. №5.
    140. Варгафтик Н. Б. Справочник по теплофизическим свойствам газов и жидкостей / Н. Б. Варгафтик – М.: Наука, 1972. – 720 с.
    141. Богданов С. Н. Холодильная техника. Свойства веществ / С. Н. Богданов, О. П. Іванов, А. В. Купріянова. – М.: Агропромиздат, 1985. – 208 с.
    142. Справочник по теплообменникам: в 2–х т. Т.1. – М.: Энергоатомиздат, 1987. – 560 с.
    143. Лыков А. В. Тепломассообмен : Справочник / А. В. Лыков. – М.: Энергия, 1987. – 480 с.
    144. Ужанский В. С. Автоматизація холодильних машин и установок / В. С. Ужанский. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1982. – 304 с.
    145. Laguerre O. The analysis of the factors determining temperature in a house refrigerator / O. Laguerre, E. Derens, B. Palagos // Int.J. Refr. GB, 2002.08. – Vol. 25. – №5. – 653 – 659.
    146. Куо Б. Теория и проектирование цифровых систем управления / Б. Куо. – М.: Машиностроение, 1986. – 448 с.
    147. Дмитриев В. И. О выборе толщины изоляции для бытового холодильника / В. И. Дмитриев, В. М. Присахарь // Холодильная техника. –1991. – №3. – С. 32 – 35.
    148. Пискунов Н. С. Дифференциальное и интегральное исчисление для втузов. Том второй / Н. С. Пискунов. – М.: Наука, 1978. – 576 с.
    149. Khmelnyuk M. Mixtures of carbon dioxide with hydrocarbons as working substances for refrigerators / Khmelnyuk M, Korba E, Zhvyvtsya V // Proceedings of joint Conference of IIR Commissions B2 and B1 with E1 and E2 [Compressors and coolants 2009], (Papiernicka – Smolenice – Slovak Republic, 20.09 – 2.10.2009) / Intrenational Institute of Refrigeration, Ministry of Environment, Slovakia. – Papiernicka, SZ CHKT Rovinka, 2009. – P. 216 – 221.
    150. Парниковый эффект, изменение климата и экосистемы / [Б. Болин, Б. Р. Деес, Дж. Ягер и др.]; пер. с англ. М. Я. Антюховского. – Л.: Гидрометеоиздат, 1989. – 558 с.
    151. Чунихин А. А. Электрические аппараты (общий курс). Учебник для энергетических и электротехнических институтов и факультетов. Изд. 2–е перераб. и доп. М., «Энергия», 1975. 648 с.
    152. United Nations on Climate Change. 1997, Global Warming Central. Convection Kyoto.
    153. Experimental development of an intelligent refrigeration system / L. O. S. Buzelin, S. C. Amico, J. V. C. Vargas, J. A. R. Parise. – International Journal of Refrigeration 28(2005) 165 – 175 p.
    154. COPELAND Compressors, USA, Compressor short cycling, an unrecognized problem, Application Engineering Bulletin AE–1262, 17 – 1262, May 1, 1981.
    155. Tassou S. A., Qureshi T. Q. Performance of a variable–speed inverter motor drive for refrigeration applications, Compute Control Eng J 5 (4) (1994) P. 193 – 199.
    156. Lorenzen G. 1994, Revival of Carbon Dioxide as a Refrigerant // Int. J. Refrig. – №6. – P. 292 – 301.
    157. Hesse U. Kruse H. 1993, Alternatives for CFCs and H–САС22 based on CO2. I.I.R. Conference, Ghent, Belgium.
    158. Commission Directive 2003/66/ES of 3 July 2003 amending Directive 94/2/EC implementing Council Directive 92/75/EEC with regard to energy labeling of household electric refrigerators, freezers and their combinations (Text with EEA relevance) // Official Journal. – 2003. – L. 170. – 9 July. – P. 10 – 14.
    159. Желєзний В. П. Холодагенти, їхні властивості і застосування / В. П. Желєзний, Д.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины