Екстремальні енергоефективні електромеханічні системи автоматизації багатоагрегатних насосних установок :

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

На правах рукопису

бур’ян сергій олександрович

УДК 62-83: 628.12

екстремальні енергоефективні електромеханічні системи автоматизації багатоагрегатних насосних установок

Спеціальність 05.09.03 – Електротехнічні комплекси та системи

Дисертація

на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Науковий керівник: доктор технічних наук,

професор Попович Микола Гаврилович

Київ – 2012

Зміст

Вступ......................................................................................................... 6

1. Аналітичний огляд сучасних науково-технічних

тенденцій підвищення енергоефективності

керування в системах водопостачання......................... 13

1.1. Технології керування параметрами відцентрових насосних

установок систем водопостачання.............................................................. 13

1.2. Електромеханічні системи автоматичного керування

насосними установками систем водопостачання........................................ 15

1.3. Сучасні науково-технічні тенденції керування в системах

водопостачання............................................................................................ 19

Висновки до розділу 1................................................................................ 29

2. екстремальний енергоефективний алгоритм

керування відцентровими насосними

установками...................................................................................... 31

2.1. Насосні установки, як об’єкт екстремальних систем

автоматичного керування........................................................................... 31

2.2. Постановка задачі керування насосними установками при забезпеченні максимальної енергоефективності...................................................................................... 34

2.3. Математичний опис екстремального регулятора ККД насосної

установки..................................................................................................... 37

2.4. Модель датчика коефіцієнта корисної дії насосу на основі

каталожних характеристик та нейронних мереж....................................... 44

2.5. Модель кривої максимального ККД насосу на основі каталожних

характеристик та нейронних мереж........................................................... 50

2.6. Екстремальний алгоритм керування ККД насосної установки для

послідовно з’єднаних агрегатів.................................................................. 53

2.7. Екстремальний алгоритм керування ККД керованого за швидкістю

насоса для паралельно з’єднаних агрегатів............................................... 58

2.8. Особливості застосування екстремального алгоритму керування

ККД керованого за швидкістю насоса для паралельно з’єднаних агрегатів

з жорсткими напірними характеристиками................................................ 61

2.9. Екстремальний алгоритм керування ККД некерованого за швидкістю

насоса для паралельно з’єднаних агрегатів............................................... 63

2.10. Екстремальний алгоритм керування ККД насосної установки для

змішаного з’єднання агрегатів................................................................... 66

2.11. Визначення такту квантування екстремального регулятора

ККД насосу.................................................................................................. 69

2.12. Визначення умов існування точки перетину кривої максимального

ККД з характеристикою гідравлічної мережі при послідовному та

паралельному з’єднанні насосів................................................................. 72

Висновки до розділу 2................................................................................ 79

3. Математичні моделі екстремальних

енергоефективних електромеханічних систем

автоматичного керування насосними

установками...................................................................................... 81

3.1. Екстремальний енергоефективний алгоритм керування сумарними

втратами у привідному асинхронному двигуні насосної установки........ 81

3.2. Математичний опис екстремального регулятора сумарних втрат.... 85

3.3. Математична модель двоканальної енергоефективної екстремальної

електромеханічної системи керування насосною установкою.................. 86

3.4. Математична модель двоканальної екстремальної енергоефективної

електромеханічної системи керування насосною установкою для

послідовного з’єднання агрегатів............................................................... 91

3.5. Математична модель двоканальної екстремальної енергоефективної

електромеханічної системи керування насосною установкою для

паралельного з’єднання агрегатів.............................................................. 94

3.6. Математична модель двоканальної екстремальної енергоефективної

електромеханічної системи керування насосною установкою для змішаного

з’єднання агрегатів...................................................................................... 97

3.7. Оцінювач продуктивності насосної установки на основі нейронної

мережі при вимірюванні напору та швидкості......................................... 101

Висновки до розділу 3............................................................................... 107

4. Дослідження екстремальних енергоефективних електромеханічних систем автоматичного керування насосними установками......................................................... 109

4.1. Вихідні параметри для моделювання................................................. 109

4.2. Моделювання режимів роботи насосної установки при послідовному з’єднанні регульованого та нерегульованого агрегатів з екстремальним регулятором ККД регульованого насосу................................................................................. 110

4.3. Моделювання режимів роботи насосної установки при паралельному з’єднанні регульованого та нерегульованого агрегатів з екстремальним регулятором ККД регульованого насосу................................................................................. 123

4.4. Моделювання режимів роботи насосної установки при паралельному з’єднанні регульованого та нерегульованого агрегатів з екстремальним регулятором ККД нерегульованого насосу............................................................................. 126

4.5. Моделювання режимів роботи насосної установки при змішаному з’єднанні регульованого та нерегульованих агрегатів............................................. 134

4.6. Моделювання роботи двоканальної екстремальної енергоефективної електромеханічної системи автоматичного керування при послідовному з’єднанні насосів водопостачання........................................................................................... 144

4.7. Моделювання роботи двоканальної екстремальної енергоефективної електромеханічної системи автоматичного керування при паралельному з’єднанні насосів водопостачання........................................................................................... 148

4.8. Дослідження екстремального алгоритму керування ККД насосу на основі спеціалізованого експериментального стенда........................................... 150

4.9 Розробка та дослідження бездавачевої системи керування турбомеханізмом з статичними нейрооцінювачами.................................................................. 159

Висновки до розділу 4............................................................................... 169

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ......................................................................... 171

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................... 173

ДОДАТКИ.................................................................................................. 192

вступ

За останні роки в Україні зросла тенденція використання вичерпних водних ресурсів. Кількість питної води зменшується, її якість погіршується, а потреби населення збільшуються. Системи міського, сільсько-господарського, комунального водопостачання споживають велику кількість електричної енергії, але їх якість погіршується з кожним роком. Внаслідок цього виникає питання вдосконалення існуючих електромеханічних систем автоматичного керування насосними установками шляхом впровадження сучасних енергоефективних алгоритмів. Системи стабілізації напору та продуктивності на основі частотно-керованих асинхронних електроприводів, що широко використовуються у системах водопостачання, забезпечують до 40% економії електроенергії [1]-[15] у порівнянні із регулюванням за допомогою засувок [1]-[3]. Кібернетичні системи забезпечують підвищення енергоефективності за допомогою впровадження ігрових ситуацій між споживачем та системою керування. Також перспективне впровадження бездавачевого керування насосними установками на основі нейронних мереж та фаззі-логіки. Багато провідних корпорацій, що займаються розробкою та продажом насосних установок впровадили «інтелектуальні» насоси, які автоматично знаходять робочу точку за принципом мінімуму енергоспоживання при забезпеченні необхідного технологічного процесу. Кожен з методів керування має свої переваги та використовується для реалізації різних задач керування. Але питання підвищення енергоефективності насосних установок, що використовуються у системах перекачування рідини, гідроакумулюючих станціях, системах поливу та інших, задачею яких є передача великої кількості рідини без суттєвого обмеження за часом але з максимальною енергоефективністю, залишається актуальним.

Актуальність теми. Насосні установки, які забезпечують країну водою, є потужними споживачами електричної енергії. Сучасні вимоги їх експлуатації потребують впровадження нових енергозберігаючих технологій. Застосування регульованого електроприводу суттєво підвищує енергоефективність систем водопостачання, знижуючи втрати електричної енергії до 30-40%. Тому актуальним питанням є впровадження високоефективних електромеханічних систем автоматичного керування на базі регульованих електроприводів, що дозволить забезпечити додаткове підвищення енергоефективності насосної установки.

Вибір насосного обладнання та режимів його роботи виконується виходячи з особливостей технологічної задачі, а також, потреб споживачів. В процесі роботи насосної установки робоча точка може відхилятися від лінії максимального коефіцієнта корисної дії (ККД). Так як номінальний ККД насосної установки зазвичай нижчий за ККД двигуна, то його зменшення суттєво знижує енергоефективність системи в цілому. Багатоагрегатні насосні установки, що використовуються в системах перекачування великих об’ємів рідини, поливу, системах наповнювання резервуарів, тощо, працюють на робочих точках, які можна вважати квазістаціонарними через повільність зміни гідравлічного опору. Постає питання передачі великої кількості води без суттєвого обмеження за часом з максимальною енергоефективністю в умовах невідомого, але сталого гідравлічного опору в наперед заданому діапазоні. Ця задача може бути розв’язана за допомогою використання положень теорії екстремальних систем керування, які встановлюють, що для збіжності пошуку локальної точки екстремуму достатньо самого факту її існування з властивістю унімодальності.

Синтез та дослідження екстремальних енергоефективних електромеханічних систем автоматичного керування одинарними та багатоагрегатними насосними установками є важливим та актуальним завданням в умовах сучасного економічного та соціального стану суспільства.

         Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основний зміст роботи складають результати досліджень, які проводились протягом 2006-2011 років, відповідно до наукового напрямку кафедри «Автоматизації електромеханічних систем та електроприводу» НТУУ «КПІ» та держбюджетних тем «Основи теорії високоефективних систем автоматичного керування складними технологічними об’єктами з векторно-керованими асинхронними двигунами» №2937, номер державної реєстрації 0106U002145 та «Основи теорії адаптивних електромеханічних систем автоматичного керування з векторно-керованими електродвигунами змінного струму в умовах неповної інформації» №2217, номер державної реєстрації 0109U001826.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи – підвищення енергоефективності насосних установок за рахунок вдосконалення існуючих електромеханічних систем автоматичного керування насосними установками на основі частотно-керованих асинхронних електроприводів та застосування екстремального методу керування для різних типів з’єднань насосів.

Для досягнення мети розв’язано наступні задачі:

-        аналіз відомих методів керування насосними установками, що призводять до підвищення енергоефективності системи, та вибір раціонального та економічно доцільного способу керування;

-        розробка принципів екстремального енергоефективного керування багатоагрегатними насосними установками та їх математичний опис;

-        розробка процедури нейрооцінювання технологічних координат насосу та його ККД;

-        визначення умови існування точки екстремуму та дослідження роботи екстремального енергоефективного регулятора для паралельного, послідовного та змішаного типів з’єднань насосів;

-        розробка та дослідження екстремального регулятора сумарних втрат у привідному асинхронному двигуні насосної установки для різних типів з’єднань насосів;

-        визначення умов інкорпорації екстремального регулятора сумарних втрат привідного асинхронного двигуна в екстремальні системи керування ККД насосу;

-        дослідження екстремального регулятора ККД насосу на основі спеціалізованого експериментального стенда.

Об’єкт дослідження: процеси автоматичного регулювання в багатоагрегатних насосних установках.

Предмет дослідження: енергоефективні електромеханічні системи автоматизації насосних установок при паралельному, послідовному, змішаному з’єднанні агрегатів в умовах екстремального керування.

Методи дослідження. У роботі використані фундаментальні положення теорії автоматичного керування, теорії електропривода, теорії турбомеханізмів, методи теорії екстремальних систем, комп’ютерне моделювання та експериментальні дослідження.

Наукова новизна отриманих результатів.

1. Розроблено метод керування ККД насосних установок на основі теорії екстремальних систем для послідовного, паралельного та змішаного типів з’єднання агрегатів, що дозволило підвищити енергоефективність електромеханічної системи автоматизації багатоагрегатних насосних установок.

2. Вперше встановлено властивість для багатоагрегатних систем забезпечувати робочу точку з максимальним ККД одного з насосів при екстремальному алгоритмі керування за рахунок лише зміни швидкості обертання двигуна без необхідності стабілізації продуктивності та отримані аналітичні умови існування цієї властивості.

3. Виявлено можливість одночасного поєднання оптимізації роботи насосу по критерію максимального ККД з мінімізацією втрат у привідному асинхронному двигуні, що на відміну від максимізації тільки насосу дозволило додатково підвищити енергоефективність.

4. Запропоновано закон пошуку точки максимального ККД насосу з непрямим оцінюванням на основі нелінійної залежності продуктивності насосу від швидкості обертання, отриманої для робочих точок з максимальним ККД.

Практичне значення отриманих результатів.

1. Розроблені екстремальні принципи керування, математичний апарат їх опису та моделювання дозволяє провести модернізацію існуючих багатоагрегатних насосних установок з метою підвищення їх енергоефективності.

2. Розроблені підходи до оцінювання технологічних координат насосу та їх математична формалізація можуть використовуватися для широко поширених систем стабілізації напору чи витрат з метою зменшення капіталовкладень за рахунок організації бездатчикового керування.

3. Розроблені інтегровані математичні моделі відцентрових насосних установок з привідними асинхронними двигунами та підходи з нейрооцінювання можливо інкорпорувати в системи автоматизованого проектування систем водопостачання, вентиляції та кондиціонування для підвищення точності розрахунків.

Результати дисертаційної роботи впроваджені в навчальний процес НТУУ «КПІ» у якості експериментальної лабораторної установки, що використовується при проведенні лабораторних робіт по дисциплінам «Електромеханічні системи автоматизації загальнопромислових механізмів» та «Електропостачання та енергозбереження в електромеханічних установках» та при проведенні науково-дослідної роботи студентів та аспірантів на кафедрі автоматизації електромеханічних систем та електроприводу. Розроблені алгоритми екстремального керування впроваджені в комунальне підприємство «Житомирське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства». В дисертації наведені відповідні акти впровадження результатів роботи.

Особистий внесок здобувача. Основні положення й результати дисертаційної роботи автором отримані самостійно. Проаналізовані способи керування насосними установками у [113]. Досліджено моделі відцентрових насосних установок у роботах [120], [147]-[150]. Особливості синтезу частотно-регульованих асинхронних електроприводів подано у [27]. У роботах [115]-[116], [118] проаналізовано інтерактивний метод керування насосною установкою, проведені дослідження інтерактивного керування на гібридній моделі насосної установки у [119] і на спеціалізованому лабораторному стенді у [117], технологічна частина якого розроблена у [146]. Проаналізовані та досліджені екстремальні енергозберігаючі системи автоматичного керування у роботах [141] та [142]. Проведено моделювання адаптивної системи керування насосною установкою у [121]. Запропонована математична модель насосу з урахуванням просторового розподілу трубопроводу у роботі [114]. У публікації [128] запропоновано та досліджено екстремальний алгоритм енергоефективної системи автоматичного керування для послідовного з’єднання насосів, у [138] – для паралельного, а у [130] визначено границі роботи екстремального алгоритму за відсутності реакції споживачів для послідовного з’єднання. У роботі [132] визначені умови існування точки перетину кривої максимального ККД з’єднанні насосів. Екстремальний алгоритм керування для змішаного з’єднання агрегатів запропонований у [133]. Для визначення ККД насосу розроблено відповідний оцінювач у [131]на основі нейронної мережі та каталожних характеристик. Розроблено оцінювач продуктивності з вимірюванням напору та швидкості двигуна у [135], [136], а з вимірюванням тільки напору у [137]. Досліджено двоканальну енергоефективну екстремальну систему автоматичного керування одинарною насосною установкою у роботі [139], а при паралельному з’єднанні насосів – у [140]. Проведений порівняльний аналіз системи стабілізації тиску із екстремальним алгоритмом керування у [152]. Розроблено методику оцінювання напору та продуктивності на основі вимірювання активної потужності на статорі привідного двигуна за відомої частоти у [151]. Проведені дослідження екстремального алгоритму на основі експериментального лабораторного стенду у роботі [153].

Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на Х Міжнародній науково-технічній конференції “Електромеханічні системи, методи моделювання та оптимізації” м. Кременчук 14-16 травня 2008 року, XV міжнародній науково-технічній конференції «Проблеми автоматизованого електроприводу» 15-20 вересня 2008 року, Крим, XVII міжнародній науково-технічній конференції «Проблеми автоматизованого електроприводу» 20-25 вересня 2010 року, Крим, VII, VIII та IX Всеукраїнській науково-технічній конференції молодих учених і спеціалістів у місті Кременчук 2009, 2010 та 2011 роках відповідно, доповідалися на щорічній Міжнародній науково-технічній конференції молодих учених, аспірантів і студентів «Сучасні проблеми електроенерготехніки та автоматики», НТУУ «КПІ», ФЕА, на семінарі Наукової Ради Інституту електродинаміки НАН України «Наукові основи електроенергетики», лютий 2012 р. та наукових семінарах кафедри автоматизації електромеханічних систем та електроприводу НТУУ «КПІ» (2008-2012 р.).

Публікації. Основні результати досліджень викладені у 31 наукових працях, з них 13 у фахових.

Список литературы

У дисертації отримала подальший розвиток теорія аналізу режимів роботи електромеханічних систем автоматичного керування насосними установками. Це забезпечило розв’язання наукової задачі вдосконалення сучасних систем автоматизації багатоагрегатних насосних установок з частотно-керованими асинхронними електродвигунами на основі екстремального методу керування для різних типів з’єднань насосів. При цьому отримано головні результати:

         1. Аналіз сучасних науково-технічних тенденцій енергоефективного керування насосними установками виявив додаткові можливості підвищення їх техніко-економічних показників за рахунок впровадження екстремальних підходів керування з елементами нейрооцінювання.

2. Математично формалізовано принципи екстремального керування ККД насосних установок для послідовного, паралельного та змішаного типів з’єднання агрегатів та розроблено відповідні математичні моделі на основі інтегрованих моделей насосних установок з привідними асинхронними двигунами, на основі яких розроблені електромеханічні системи автоматичного керування насосними установками для різних типів з’єднань, що забезпечують підвищення енергоефективності у порівнянні з відомими способами керування.

3. При послідовному, паралельному та змішаному типах з’єднання агрегатів працездатність енергоефективних екстремальних пошукових алгоритмів забезпечується і без умов стабілізації продуктивності. Наявність точки екстремуму визначається співвідношенням параметрів гідравлічної мережі та насосу.

4. Отримано математичний опис енергоефективних регуляторів ККД регульованого насосу для послідовного, паралельного та змішаного типів з’єднань насосних агрегатів. Для паралельного та змішаного з’єднання отриманий математичний опис енергоефективних регуляторів ККД нерегульованих насосів, що дозволяють отримати підвищення енергоефективності шляхом підвищення до максимуму ККД нерегульованого насосу.

5. Проведена інкорпорація екстремального регулятора сумарних втрат привідного асинхронного двигуна в екстремальні системи керування ККД насосу, що дало можливість додатково підвищити енергоефективність електромеханічної системи керування багатоагрегатними насосними установками.

5. Показано доцільність застосування апарату нейронних мереж для оцінювання технологічних координат насосу та його ККД. Розроблено оцінювач ККД насосу з вимірюванням продуктивності та напору, оцінювач продуктивності з вимірюванням швидкості та напору та оцінювачі продуктивності та напору з вимірюванням активної споживаної потужності за відомої частоти, що дозволяють зменшити кількість вимірювальних величин у системі.

6. Порівняльний аналіз енергоспоживання насосних установок при екстремальному керуванні та в умовах стабілізації тиску показав більш високу енергоефективність запропонованих алгоритмів керування. При паралельному, послідовному та змішаному з’єднаннях насосних агрегатів застосування енергоефективного керування дозволяє зменшити енергоспоживання при наповненні рідиною резервуарів. В процесі досліджень отримано до 33% економії електроенергії при послідовному, до 14% при паралельному і при змішаному до 13%.

7. Дослідження на спеціалізованому експериментальному стенді підтвердили працездатність екстремального алгоритму керування ККД насосу при пуску системи з різних робочих точок.

 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

“Электротехника”, №7, 1995. – с.9-12.

[7]               Перекрест А.Л. Характеристики турбомеханизмов в двигательном и тормозном режимах электропривода/ А.Л. Перекрест, Т.В. Коренькова // Електромашинобудування та електрообладнання. Тематичний випуск “Проблеми автоматизованого електропривода”, Випуск 66. – Київ, “Техніка”, 2006. – с.180-183.

[10]          Николаев В.Г. Энергосберегающие способы управления лопастными насосными агрегатами в системах водоснабжения при нестационарной нагрузке / В.Г. Николаев // Сантехника. – №4. – 2006. – Режим доступу: www.abok.ru/for_spec/articles.php?nid=3355 – Заголовок з екрана.

.

www.v-itc.ru/electrotech – Заголовок з екрана.

“Elpro AG”, Германия)/ Г. Оттерпол, Р.Хюбнер // “Электротехника”. – №7. – 1995. – с.12-16.

[20]          Эпштейн И.И. Автоматизированный электропривод переменного тока / И.И. Эпштейн. – М.: Энергоиздат, 1982. – 192 с.

[21]          Місюренко В.О. Частотно-керований електропривод насосної станції водовідведення / В.О. Місюренко // Електромашинобудування та електрообладнання. “Проблеми автоматизованого електропривода”. – Випуск 66. – Київ, “Техніка”, 2006. – с.184-185.

[22]          Коренькова Т.В. Исследование системы ПЧ–АД–насос–гидросеть / Т.В. Коренькова, Д.А. Михайличенко, А.Л. Перекрест, Ю.С. Костюк, А.А. Сердюк // Вісник Кременчуцького державного політехнічного університету: Наукові праці КДПУ. – Кременчук: КДПУ, 2003. – Випуск. 2(19), Т.2. – с.277-281.

[23]          Зинченко В.М. Опыт применения энергосберегающего электропривода на насосной станции МЭИ / В.М. Зинченко, Б.М. Сарач // “Электротехника”. – №7. – 1995. –с.21-22.

[24]          Сарач Б.М. Заводские и натурные испытания насосных агрегатов с преобразователями частоты / Б.М. Сарач, А.М. Бастунский // “Электротехника”. – №7. – 1995. – с.19-20.

[25]          Луговой А.В. К теории энергосбережения средствами промышленного електропривода / А.В. Луговой // “Электротехника”. – 1999. – №5. – с.62-67.

[30]          Ильинский Н.Ф. Энергосберегающий электропривод насосов / Н.Ф. Ильинский // Электротехника. – №7. – 1995. – с.3-7.

Энергоиздат. Ленингр. Отделение. – 1982. – 392 с, ил.

 О.І. Цифрова система керування швидкістю асинхронно-вентильного каскаду / О.І. Кіселичник, О.М. Халімовський // Наукові вісті Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”. Науково-технічний журнал. – №1(21). – 2002. –с.111-118.

[35]          Пересада С. М. Основанный на принципе пассивности алгоритм векторного управления асинхронным двигателем при питании со стороны ротора / С.М. Пересада, А.Ю. Болотников, С.Н. Ковбаса // Технічна електродинаміка. Тематичний випуск „Проблеми сучасної електротехніки”. – Київ. – 2006. – С. 83-88.

[36]          Пересада С.М. Управление скоростью асинхронной машины двойного питания на основе косвенной ориентации по вектору потокосцепления статора / С.М. Пересада, С.В. Король // Технічна електродинаміка. – 2003. – ч. 1. – С. 14-18.

С.М. Экспериментальное тестирование алгоритмов управления машиной двойного питания / С.М. Пересада, И.А. Шаповал, С.В. Король // Технічна електродинаміка. – 2003. – ч. 2. – С. 29-35.

Вип. 2/2010 (10). – С. 34-38.

[48]          Попович М.Г. Екстремальні енергозберігаючі електромеханічні системи з асинхронним електроприводом / М.Г.Попович, М.В.Печеник, О.В.Ковальчук, О.І.Кіселичник // Вісник НТУ “ХПІ”. Збірка наукових праць, 2001. – Вип. 10. – с.314-318.

A.E. High Pressure Pump Efficiency Determination from Temperature and Pressure Measurements / A.E. Cattaert // IEEE PES PowerAfrica 2007 Conference and Exposition Johannesburg. – South Africa, 16-20 July 2007.

Control and Optimisation Techniques for the Water Industry, 9 May 1990. pp.1/1 - 1/4.

Control and Optimisation Techniques for the Water Industry, 9 May 1990. pp.2/1 - 2/3.

Warwick, 1980, Lecture Notes in Mathematics, vol. 898. D.A.Rand and L.S.Young, Eds. Berlin: Springer, pp.366-381, 1981.

Issue 4, July-Aug. 1997. pp.72 – 78.

[64]          R.Lamedica, A.Prudenyi, M.Sforna, M.Caciotta, V.O.Cencelli, “A Neural Network Based Technique For Short-term Forecasting of Anomalous Load Periods”, IEEE Trans. Power Syst., pp.1749-1756, Nov. 1996.

Optimizing Control of Water Supply/Distribution Networks”, II, IEE Colloquium on Control and Optimisation Techniques for the Water Industry, 22 Oct 1990. pp.5/1 - 5/4.

Optimized operation of water supply systems containing a mixture of fixed and variable speed pumps”, Proceedings International Conference on Control. Vol.2. 25-28 March, 1991. pp.1200 – 1205.

Joint State and Parameter Estimation Under Bounded Measurement Error for Water Networks”, IEE Colloquium on Control and Optimisation Techniques for the Water Industry, 22 Oct 1990. pp.3/1 - 3/3.

Energy saving with pump's AC adjustable speed drives”, 9 Mediterranean Electrotechnical Conference, 18-20 May, 1998.MELECON 98., Vol. 2. pp.1224 – 1227.

Overview of recent developments in hierarchical techniques for optimized control of water systems”, IEE Colloquium on
Large-Scale and Hierarchical Systems, 11 Mar 1988. pp.4/1 - 4/6.

[84]          E.Muljadi, “PV Water Pumping with a Peak-power Tracker Using a Simple Six-step Square-wave Inverter”, IEEE Trans. Industry Applications, vol.33, no.3, 1997. pp.714-712.

[85]          V.Vongmanee, “The Photovoltaic Pumping System Using a Variable Speed Single Phase Induction Motor Drive Controlled by Field Oriented Principle”, The 2004 IEEE Asia-Pacific Conference on Circuits and Systems, December 6-9, 2004. pp.1185-1188.

[86]          V.Vongmanee, “The Photovoltaic Water Pumping System Using Optimum Slip Control to Maximum Power and Efficiency”, IEEE Russia Power Tech., 27-30 June 2005. pp.1 – 4.

[87]          E.Muljadi, R.Taylor, “PV Water Pumping with a Peak Power Tracker Using a Simple Six Step Square Wave Inverter”, Industry Application Conference, 1996, 31 IAS Annual Meeting, IAS’96, Conference Record of the 1996 IEEE. Vol. 1, 6-10 Oct. 1996. pp.133 – 142.

[88]          C.V.Nayar, E.Vasu, S.J.Phillips, “Optimised Solar Water Pumping System Based on an Induction Motor Driven Centrifugal Pump”, IEEE TENCON’93/Beijing. Proceedings. Computer, Communication, Control and Power Engineering,1993,  Part 50000, 19-21 Oct. vol.5, 1993. pp.388 – 393.

AFRICON, 1999 IEEE,Vol. 2, 28 Sept.-1 Oct. 1999. pp.965 – 970.

Pressure Control of a Moscow Water Supply System Using Expert System Technology”, Proceedings of the 35 IEEE, Decision and Control, Vol. 4, 11-13 Dec. 1996. pp.4498–4499.

The Advantages of Knowledge Based Techniques in Pump Scheduling”, II, IEE Colloquium on Control and Optimisation Techniques for the Water Industry: 22 Oct 1990. pp.4/1 - 4/3.

[93]          P.Carpentier, G.Cohen, “Decomposition, Coordination and Aggregation in the Optimal Control of a Large Water Supply Network”, Proc. 9^th IFAC World Congress, Budapest, 1984.

[94]          G.Cohen, “Optimal Control of Water Supply Networks”, in S.G.Tzafetas (ed.) Optimization and Control of Dynamic Operational Research Models, North Holland, 1982. pp.251-276.

A method for scheduling of multi-source, multi-reservoir water supply systems containing only fixed speed pumps”, International Conference on Control, 1988. CONTROL 88., 13-15 Apr 1988. pp.641 – 647.

A genetic algorithm approach for electric pump scheduling in water supply systems”, IEEE International Conference on Evolutionary Computation, Vol. 1,  29 Nov.-1 Dec. 1995. pp.21-26.

Application of genetic algorithms to pump scheduling for water supply”, Genetic Algorithms in Engineering Systems: Innovations and Applications, 1995. GALESIA. First International Conference on (Conf. Publ. No. 414)12-14 Sep 1995. pp.400 – 405.

Electricity Usage in Water Distribution Networks”, IEEE Canada Electrical Power Conference, 2007. EPC 2007. 25-26 Oct. 2007. pp.97-102.

Egypt”, 11 Water Technology Conference, IWTC11 2007, Sharm El-Sheikh, Egypt, http://www.iwtc.info/2007_pdf/7-2.pdf