ТИХОНОВИЧ ЛАРИСА АНАТОЛІЇВНА ВЗАЄМОДІЯ НОРМ ПРАВА І НОРМ МОРАЛІ В РЕГУЛЮВАННІ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН : ТИХОНОВИЧ ЛАРИСА АНАТОЛИЕВНОЕ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ НОРМ ПРАВА И НОРМ МОРАЛИ В РЕГУЛИРОВАНИИ ТРУДОВЫХ ОТНОШЕНИЙ TYKHONOVYCH LARYSA ANATOLIYIVNA INTERACTION OF NORMS OF LAW AND NORMS OF MORALS IN THE REGULATION OF LABOR RELATIONS



  • Название:
  • ТИХОНОВИЧ ЛАРИСА АНАТОЛІЇВНА ВЗАЄМОДІЯ НОРМ ПРАВА І НОРМ МОРАЛІ В РЕГУЛЮВАННІ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН
  • Альтернативное название:
  • ТИХОНОВИЧ ЛАРИСА АНАТОЛИЕВНОЕ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ НОРМ ПРАВА И НОРМ МОРАЛИ В РЕГУЛИРОВАНИИ ТРУДОВЫХ ОТНОШЕНИЙ TYKHONOVYCH LARYSA ANATOLIYIVNA INTERACTION OF NORMS OF LAW AND NORMS OF MORALS IN THE REGULATION OF LABOR RELATIONS
  • Кол-во страниц:
  • 199
  • ВУЗ:
  • Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
  • Год защиты:
  • 2015
  • Краткое описание:
  • Міністерство освіти і науки України Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди На правах рукопису ТИХОНОВИЧ ЛАРИСА АНАТОЛІЇВНА УДК 349.22:340.61 ВЗАЄМОДІЯ НОРМ ПРАВА І НОРМ МОРАЛІ В РЕГУЛЮВАННІ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН 12.00.05 трудове право; право соціального забезпечення Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Науковий керівник Процевський Олександр Іванович доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України Харків 2015 2 ЗМІСТ ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 ВСТУП. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .4 РОЗДІЛ 1 ЗНАЧЕННЯ МОРАЛЬНИХ НОРМ У СФЕРІ ТРУДОВОГО ПРАВА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12 1.1 Ґенеза і сучасний стан наукової розробки проблеми взаємодії норм права і норм моралі в регулюванні трудових відносин . . . . . . . . . . . . . 12 1.2 Місце норми моралі в механізмі регулювання трудових відносин. . . . 30 ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 76 РОЗДІЛ 2 ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ РЕАЛІЗАЦІЇ МОРАЛЬНИХ НОРМ У РЕГУЛЮВАННІ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79 2.1 Форми взаємодії норм права і норм моралі в регулюванні трудових відносин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .79 2.2 Єдність моральних і правових вимог у реалізації виховної функції трудового права . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .94 2.3 Втілення норм моралі у вимогах професійної етики . . . . . . . . . . . . . . 115 ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 140 РОЗДІЛ 3 ЮРИДИЧНІ НАСЛІДКИ ПОРУШЕННЯ НОРМ МОРАЛІ У ТРУДОВОМУ ПРАВІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 144 3.1 Аморальний проступок як категорія трудового права. . . . . . . . . . . . . 144 3.2 Зловживання правами суб’єктами трудових правовідносин. . . . . . . . 160 ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 171 ВИСНОВКИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 175 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 181 3 ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ: АРК Автономна Республіка Крим КЗпП України Кодекс законів про працю України КК України Кримінальний кодекс України КМ України Кабінет Міністрів України МВС України Міністерство внутрішніх справ України ООН Організація Об’єднаних Націй проект ТК України проект Трудового кодексу України 4 ВСТУП Актуальність теми. Конституція України проголосила, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах (ст. 21) і кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов’язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості (ст. 23). При цьому, забезпечити охорону прав і свобод людини й громадянина, їх моральні і духовні цінності покликаний принципи верховенства права. Однак, у перехідний період розвитку України, з властивими йому кризами та глибокими соціально-структурними потрясіннями, існує реальна небезпека втрати багатьох історично-сформованих соціальних цінностей, і в першу чергу моральних, які були і залишаються іманентною основою права. Саме тому для визначення сутності правових норм необхідний не лише їх всебічний аналіз, але і вияв з подальшим вивченням взаємозв’язків норм права з нормами моралі. В умовах реформування трудового законодавства України виникає необхідність у формуванні правового механізму, який би здійснював ефективне регулювання відносин у сфері праці відповідно до вимог соціального прогресу, основою якого є гармонійний розвиток особистості. Моральні категорії свободи, рівності, честі та гідності, виявляючись через норми права, посилюють його дію в якості регулятора трудових відносин. Окрім матеріального добробуту, праця повинна приносити моральне задоволення, забезпечувати психологічну комфортність працівника і роботодавця у процесі їх спільної діяльності, виховувати високоморальну особистість. Високопрофесійне та ініціативне виконання сторонами трудового договору своїх обов’язків є однією з необхідних умов реалізації цього завдання, що вимагає використання в регулюванні трудових відносин тісної взаємодії норм права і норм моралі, які мають значний потенціал у стимулюванні сумлінної та бездоганної праці, встановленні трудової 5 дисципліни, розвитку морально-вольових якостей особистості громадян. Міра досконалості людських вчинків у процесі трудової діяльності пропорційна підпорядкованості їх праву, у фундаменті якого мають знаходиться принципи моралі. Вимоги моралі закріплені в законодавстві про працю України, але механізми їх реалізації не завжди спрацьовують в умовах формування ринкової економіки. Тому теоретико-прикладне дослідження взаємодії норм права і норм моралі сьогодні висувається на передній план науки трудового права, бо тільки адекватне нинішньому етапу розвитку країни розуміння змін, що відбуваються в духовній сфері життя суспільства, дозволить забезпечити необхідну адаптацію трудових відносин до нових викликів. Хоча теоретичним підґрунтям даної роботи послужив науковий доробок таких учених-правознавців, як Г. О. Барабаш, М. Й. Бару, К. Ю. Богуславська, Н. Б. Болотіна, Т. А. Занфірова, Б. І. Зеленко, С. О. Іванов, О. В. Лавриненко, І. В. Лапутіна, Р. З. Лівшиц, О. М. Офман, О. С. Пашков, П. Д. Пилипенко, В. І. Прокопенко, В. О. Процевський, О. І. Процевський, А. С. Сидоренко, О. В. Тищенко, О. М. Ярошенко, однак проблеми, порушувані цими фахівцями, не вичерпують усіх теоретичних і практичних проблем взаємодії норм права і норм моралі в регулювання трудових відносин, не дають цілісного уявлення про цей динамічний і подекуди суперечливий процес. Наукова і практична значимість цієї проблеми, недостатня її розробленість наукою трудового права, а також її дискусійність і зумовили вибір теми даної дисертації. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження відповідає Пріоритетним напрямам розвитку правової науки на 2011-2015 роки, затверджених постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 24 вересня 2010 р., № 14, та Переліку перспективних напрямів кандидатських та докторських дисертацій за юридичними спеціальностями, затвердженими постановою Президії Національної академії правових наук України від 18 жовтня 2013 р., №86/11, 6 та затверджена вченою радою Харківського державного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди 28 грудня 2010 р. (протокол № 9). Дисертація виконана відповідно до планів наукових досліджень кафедри цивільно-правових дисциплін, господарського та трудового права університету, в рамках державної наукової програми Правові засади розбудови державності”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2001 р., № 1716. Мета і задачі дослідження. Мета поданої на захист роботи полягає в тому, щоб на підставі аналізу наукового доробку вітчизняних і зарубіжних учених-правознавців, чинного законодавства про працю, узагальнення досвіду його реалізації з’ясувати значення моральних норм у сфері трудового права, визначити загальні засади реалізації цих норм у регулюванні трудових відносин, опрацювати юридичні наслідки їх порушення, а також надати науково обґрунтовані пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення нормативно-правового забезпечення і правозастосовної практики в цій царині. Відповідно до мети визначено такі задачі дослідження: визначити ступінь наукової розробки проблеми взаємодії норм права і норм моралі в регулюванні трудових відносин; з’ясувати місце норми моралі в механізмі регулювання трудових відносин; установити форми взаємодії норм права і норм моралі в регулюванні трудових відносин; схарактеризувати виховну функцію трудового права; розглянути вимоги професійної етики працівників крізь призму вияву моральності у нормах права; розкрити юридичну природу аморального проступку як категорії трудового права; обґрунтувати неприпустимість зловживання правами суб’єктами трудових правовідносин. 7 Об’єктом дослідження є мораль та право як важливі взаємопов’язані засоби регулювання відносин у сфері праці в умовах формування ринкової економіки. Предмет дослідження теоретичні та прикладні проблеми взаємодії норм права і норм моралі в регулюванні трудових відносин. Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження стала сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Як загальнонауковий метод було використано системний підхід, що дозволив окреслити проблемні питання взаємодії норм права і норм моралі в регулюванні трудових відносин. Діалектичний метод уможливив проведення дослідження в аспектах єдності й розвитку соціальних і моральних чинників (підрозділ 1.2). Логіко-семантичний метод застосовано з метою вдосконалення понятійного апарату дослідження (підрозділи 1.2, 3.1, 3.2). Системно-структурний метод надав можливість дослідити норми права і норми моралі як цілісне явище та визначити їх специфічні риси і загальні ознаки (підрозділ 1.2). Метод класифікації використаний під час виділення та характеристики форм взаємодії норм права і норм моралі в регулюванні трудових відносин (підрозділ 2.1). Метод раціональної критики послугував детальному аналізу нормативно-правового забезпечення в досліджуваній царині та з’ясуванню властивих йому колізій і прогалин (підрозділи 2.3, 3.1, 3.2). Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дане дослідження є першою в українській науці трудового права спробою комплексно, з урахуванням новітніх наукових досягнень і за допомогою сучасних методів пізнання, вивчити особливості взаємодії норм прав і норм моралі у регулюванні трудових відносин в умовах формування ринкової економіки, з’ясувати теоретичні і практичні проблеми цього явища і запропонувати шляхи їх вирішення. 8 У межах здійсненого дослідження одержані відповідні результати, що мають наукову новизну й виносяться на захист: Уперше: доведено, що взаємодія норм права і норм моралі в регулюванні трудових відносин відбувається у 2-х основних формах: а) регулювання трудових відносин нормами трудового права, основою яких є моральні принципи; б) регулювання трудових відносин нормами трудового права, які безпосередньо вимагають моральної поведінки їх учасників; виховну функцію трудового права схарактеризовано в аспекті єдності моральних і правових вимог під час її реалізації; визначено, що важливим засобом регулювання трудових відносин є забезпечення дотримання правил професійної етики як системи професійних моральних норм працівника з урахуванням особливостей його професійної діяльності й конкретної ситуації, що підтримує моральний престиж певної професійної групи; виокремлено суттєві ознаки категорії зловживання правами суб’єктами трудових правовідносин”: відбувається винятково через реалізацію працівниками та роботодавцями своїх суб’єктивних трудових прав; сторони трудового договору не виходять за межі можливостей, наданих і закріплених нормативно-правими актами у сфері праці; поведінка суб’єкта є недобросовісною і несправедливою; існує порушення засад взаємності та еквівалентності трудових правовідносин; має на меті отримання необґрунтованих пільг і переваг однією зі сторін трудового договору; відбувається з умислом; заподіюється шкода безпосередньо іншій стороні трудового договору й опосередковано інтересам суспільства. Удосконалено: усвідомлення того, що взаємодія норм права і норм моралі в регулюванні трудових відносин являє собою не однобічний вплив моралі на право і навпаки, а процес їх взаємовпливу один на одного, що сприяє 9 розвитку моральних і правових відносин, виражається в подібності їх вимог, які стосуються людини, вихованні в останньої громадянських якостей; дефініцію поняття аморальний проступок у трудовому праві”: це винна поведінка працівника, котрий порушує систему загальновизнаних етичних норм і правил, що спричиняє не лише громадський осуд, а й ускладнює, а інколи навіть унеможливлює, подальше продовження виконання покладених на нього трудових обов’язків; розмежування категорій аморальний проступок” і дисциплінарний проступок”. Дістали подальшого розвитку: переконання, що соціальна цінність трудового права полягає в сприянні розвитку таких відносин у сфері праці, в яких зацікавлені як окремі працівники, роботодавці, так і держава, суспільство в цілому. Упорядковані та стабільні трудові правовідносини є однією з найважливіших соціальних цінностей суспільства; думка, що чільне місце у системі трудового права України посідає людина як первинний суб’єкт цієї галузі права і відповідних правовідносин; аргументи на користь узгодження із чинним трудовим законодавством, згідно з яким звільнення працівника, котрий виконує виховні функції, за вчинення аморального проступку не належить до дисциплінарних стягнень; ст. 24 Закону України Про охорону дитинства”, за якою працівники закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які здійснюють виховні функції, в разі вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням зазначеної роботи, притягаються до дисциплінарної відповідальності в порядку, встановленому законом; пропозиція закріплення у новому ТК України галузевого принципу неприпустимості зловживання правами сторонами трудових правовідносин. 10 Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані в дисертації висновки і пропозиції можуть бути використані у: а) правотворчості у процесі вдосконалення проекту нового ТК України, чинного КЗпП України, Законів України Про охорону праці”, Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, Про захист персональних даних”, Про охорону дитинства”, й підзаконних нормативноправових актів, прийнятих у їх розвиток; б) науково-дослідницькій роботі для подальших теоретикоприкладних досліджень теоретичних і практичних проблем регулювання трудових відносин; в) правозастосуванні у діяльності судів, роботодавців, профспілок, служб управління персоналом, органів державного нагляду й контролю за додержанням законодавства про працю; г) навчальному процесі під час розробки навчальних курсів і спецкурсів із навчальної дисципліни Трудове право”, читання лекцій, проведення семінарських і практичних занять, підготовки навчальної, довідникової та методичної літератури. Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки та пропозиції, сформульовані в роботі, розглядалися й обговорювалися на засіданнях кафедри цивільно-правових дисциплін, господарського та трудового права Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Ключові теоретичні напрацювання й рекомендації даної дисертаційної роботи оприлюднені в доповідях і наукових повідомленнях на VII, VIII, Х та ХІ науково-практичних конференціях молодих учених Методологія сучасних наукових досліджень” (Харків, 2010, 2011, 2013 та 2014 рр.); міжнародних науково-практичних конференціях Правові проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (Харків, 2011 р.), Актуальні питання сучасної юридичної науки” (Київ, 2011 р.), Роль права у 11 забезпеченні законності та правопорядку” (Запоріжжя, 2011 р.), конференції Проблеми розвитку юридичної науки в дослідженнях молодих учених” (Харків, 2012 р.). Публікації. Основні результати дослідження викладено в 14 одноосібних публікаціях, з яких 6 статей, опублікованих в наукових фахових виданнях з правознавства, 8 тез наукових доповідей і повідомлень на наукових конференціях.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й запропоновано нове вирішення наукового завдання, яке полягало в тому, щоб на підставі аналізу наукового доробку вітчизняних і зарубіжних учених-правознавців, чинного законодавства про працю, узагальнення досвіду його реалізації, з’ясувати значення моральних норм у сфері трудового права, визначити загальні засади реалізації цих норм у регулюванні трудових відносин, опрацювати юридичні наслідки їх порушення, а також надати науково обґрунтовані пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення нормативно-правового забезпечення і правозастосовної практики в цій царині. Щодо отриманих результатів і внесених рекомендацій найбільш важливими є такі: 1. Критичний аналіз наукового доробку вітчизняних і зарубіжних учених-трудовиків Г. О. Барабаш, М. Й. Бару, К. Ю. Богуславської, О. М. Гоголева, Т. А. Занфірової, Б. І. Зеленка, М. О. Дей, С. В. Єндонової, А. Б. Жерукової, С. І. Кожушко, І. В. Лагутіної, О. М. Офман, С. М. Прилипка, В. І. Процевського, О. І. Процевського, Т. В. Руських, А. С. Сидоренко, О. В. Тищенко, О. М. Ярошенка дозволяє стверджувати, що їх увага в основному була зосереджена на таких основних напрямах: морально-етичні вимоги до окремих категорій працівників; заохочення та моральне стимулювання працівників як засоби забезпечення дисципліни праці; забезпечення честі й гідності працівників; свобода і рівність у відносинах у сфері праці; заборона дискримінації у сфері праці; зловживання правом у трудових відносинах. Між тим, хоча в сучасних умовах роль норм права і норм моралі в регулюванні відносин у сфері праці, механізми їх взаємодії принципово змінилися, відповідна наукова проблема залишається недостатньо розробленою, а отже невирішеною, і, в результаті, потребує ґрунтовного теоретико-прикладного опрацювання. 2. Значну роль у регулюванні трудових відносин відіграють соціальні приписи, серед яких норми моралі посідають чільне місце, оскільки вони визначають модель поведінки працівника та роботодавця у процесі їх 176 взаємовідносин, слугують основою оцінки вчинків, а усвідомлена особистістю моральна норма стає мотивом трудової діяльності. У процесі такого регулювання простежується застосування норм моралі як критерію для оцінки поведінки учасників відносин як у позитивному (під час застосування заохочень за сумлінну працю), так і в негативному аспекті (під час застосування заходів дисциплінарного або громадського впливу). Основою моральних норм у сфері праці є такі категорії, як свобода, обов’язок, необхідність, добро, справедливість, совість, честь, відповідальність, гідність та ін. Моральна цінність праці передбачає й моральну оцінку організації виробничої діяльності, її спрямованість на досягнення як суспільного, так і особистого інтересу. Ефективність регулювання трудових відносин визначається тим, наскільки якісно працівник засвоїв моральні вимоги та наскільки останні виконуються ним свідомо, сумлінно і самостійно. 3. Взаємодія норм права і норм моралі в регулюванні трудових відносин являє собою не однобічний вплив моралі на право і навпаки, а процес їх взаємовпливу один на одного, що сприяє розвитку моральних і правових відносин, виражається в подібності їх вимог, які стосуються людини, вихованні в останньої громадянських якостей. Взаємодія норм права і норм моралі в регулюванні трудових відносин відбувається у 2-х основних формах: а) регулювання трудових відносин нормами трудового права, основою яких є моральні принципи; б) регулювання трудових відносин нормами трудового права, які безпосередньо вимагають моральної поведінки їх учасників. У першому випадку уповноважений суб’єкт нормотворення під час складання правових норм керується вимогами моралі: захищати свободу, честь і гідність людей, регулюючи їх відносини у сфері права. У другому безпосередньо в нормах трудового права містяться вимоги до вияву моральності у трудових відносинах. 177 4. Єдність морального і правового виховання працівників полягає у визнанні пріоритетності вирішення завдання виховання свідомого ставлення до трудової дисципліни, почуття обов’язку та відповідальності. Норми права і норми моралі під час реалізації виховної функції посилюють одна одну, спільно регулюючи трудові відносини між працівниками і роботодавцями. 5. Важливим засобом регулювання трудових відносин є забезпечення дотримання правил професійної етики як системи професійних моральних норм працівника з урахуванням особливостей його професійної діяльності й конкретної ситуації, що підтримує моральний престиж певної професійної групи. До її завдань належить виявлення моральних норм і оцінок, суджень і понять, що характеризують людей як представників певної професії. Зміст професійної етики складається із загального та конкретного. Загальні принципи базуються на загальнолюдських нормах моралі та передбачають: професійну солідарність; особливе усвідомлення обов’язку, честі, відповідальності, зумовлене предметом і видом трудової діяльності. Конкретні принципи зумовлюються конкретними умовами, змістом і специфікою певної професії. Кожен із видів професійної етики визначається своєрідністю професійної діяльності, має свої специфічні аспекти в реалізації норм і принципів моралі. Професійна етика, зазвичай, стосується лише тих видів професійної діяльності, у яких існує деяка залежність людей від дій працюючого, тобто результати чи процеси цих дій по-особливому впливають на життя інших членів суспільства. Професійна етика не є наслідком нерівності щодо моральності різних професійних груп, але до деяких видів професійної діяльності суспільство висуває підвищені моральні вимоги. Існують такі професійні сфери, у яких безпосередньо процес праці основується на високого рівня узгодженості дій її учасників, зумовлюючи потребу в солідарній поведінці. 178 Позаяк у деяких галузях господарства порушення працівником норм професійної етики трактується як поведінка, що суперечить вимогам законодавства, і є підставою для притягнення винної особи до юридичної відповідальності (кримінальної, адміністративної та дисциплінарної), з метою зменшення кількості порушень трудових прав, що виникає внаслідок зловживання відомчою і корпоративною нормотворчістю, необхідним є закріплення у КЗпП України переліку галузей, у яких приймаються Кодекси професійної етики працівників. Такими сферами мають стати освіта, медицина, державна служба, дипломатична служба, суд, прокуратура, органи внутрішніх справ, митна служба, податкова служба, служба цивільного захисту та ін. Законодавець має нормативно зафіксувати чітку процедуру та визначити строки притягнення до юридичної відповідальності у випадку порушення вимог професійної етики. Безпосередньо Кодекси професійної етики повинні прийматися всеукраїнськими конференціями працівників відповідної галузі господарства. 6. Аморальний проступок у трудовому праві це винна поведінка працівника, котрий порушує систему загальновизнаних етичних норм і правил, і цим спричиняє не лише громадський осуд, а й ускладнює, а інколи навіть унеможливлює, подальше продовження виконання покладених на нього трудових обов’язків. Позаяк норми моралі перебувають у динаміці змінюються, переглядаються, удосконалюються, тому змістовне наповнення поняття аморальний проступок” не є сталим і не може бути універсально визначеним. Аморальні проступки не слід трактувати як самостійну підставу дисциплінарної відповідальності. Загальновідомо, що підставою будь-якого виду юридичної відповідальності може бути лише відповідний вид правопорушень. Аморальні проступки порушують норми моралі і є підставою такого виду соціальної відповідальності, як моральна. Лише після санкціонування державою аморальні дії законодавчо визначених категорій 179 працівників переходять до розряду дисциплінарних проступків і є підставою притягнення особи до відповідного виду юридичної відповідальності. Водночас згідно зі ст. 24 Закону України Про охорону дитинства” працівники закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які здійснюють виховні функції, в разі вчинення аморального проступку, несумісного із продовженням зазначеної роботи, притягаються до дисциплінарної відповідальності в порядку, встановленому законом. Цю норму слід узгодити із чинним трудовим законодавством, згідно з яким звільнення працівника, котрий виконує виховні функції, за вчинення аморального проступку не належить до дисциплінарних стягнень. Притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності за вчинення аморальних проступків можна лише тоді, якщо законами, статутами, положеннями про дисципліну передбачені відповідні підстави. Такі правила діють відносно суддів, працівників прокуратури та міліції, дипломатичних працівників, представників виконавчої влади і державних закладів за кордоном та ін. 7. Зловживання правами суб’єктами трудових правовідносин це форма реалізації трудових прав, що не виходить за межі можливостей, наданих і закріплених правовими нормами у сфері праці, за якої з метою отримання необґрунтованих пільг і переваг однією зі сторін умисно всупереч засадам взаємності та еквівалентності правовідносин заподіюється шкода безпосередньо іншій стороні трудового договору й опосередковано інтересам суспільства шляхом недобросовісного й несправедливого здійснення трудових прав поза їх нормативно визначеного цільового призначення. До суттєвих ознак цього явища належать: відбувається винятково через реалізацію працівниками та роботодавцями своїх суб’єктивних трудових прав; сторони трудового договору не виходять за межі можливостей, наданих і закріплених нормативно-правими актами у сфері праці; поведінка суб’єкта є недобросовісною і несправедливою; має місце порушення засад взаємності та еквівалентності трудових правовідносин; має на меті отримання 180 необґрунтованих пільг і переваг однією зі сторін трудового договору; відбувається з умислом; заподіюється шкода безпосередньо іншій стороні трудового договору й опосередковано інтересам суспільства. Ураховуючи те, що передбачити всі можливості зловживань трудовими правами об’єктивно неможливо через різні життєві ситуації та винахідливість осіб, які хочуть проігнорувати нормативні приписи чи то з метою уникнення юридичної відповідальності, чи отримання для себе певних преференцій шляхом завдавання шкоди іншому суб’єкту трудових відносин, протидія зловживанню правом у даній сфері має починатися із законодавчого закріплення у ст. 2 Основні принципи правового регулювання трудових відносин” проекту ТК України галузевого принципу неприпустимості зловживання правами сторонами трудових правовідносин із подальшою його конкретизацією у спеціальних трудо-правових нормах. У проекті ТК України також має бути закріплена норма такого змісту: Стаття _. Заборона зловживання правами сторонами трудового договору. У процесі реалізації трудових прав сторони трудового договору повинні діяти добросовісно, справедливо та не перевищувати своїх повноважень. Порушення цих вимог може бути підставою для притягнення винної особи до матеріальної відповідальності. Під час встановлення судом факту зловживання роботодавцем своїм правом у випадку незаконного звільнення працівника й неможливості його поновлення на роботі, суд одночасно приймає рішення про виплату працівникові грошової компенсації”.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины