ТУБЕЛЕЦЬ ОЛЕСЯ СТЕПАНІВНА РЕАЛІЗАЦІЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ШЛЯХОМ ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ : ТУБЕЛЕЦЬ ОЛЕСЯ СТЕПАНІВНА РЕАЛІЗАЦІЯ КРИМИНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ПОЛИТИКИ УКРАИНИ ШЛЯХОМ ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ TUBELETS OLESIA STEPANIVNA IMPLEMENTATION OF THE CRIMINAL AND LEGAL POLICY OF UKRAINE BY THE WAY OF LEGAL ENFORCEMENT



  • Название:
  • ТУБЕЛЕЦЬ ОЛЕСЯ СТЕПАНІВНА РЕАЛІЗАЦІЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ШЛЯХОМ ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ
  • Альтернативное название:
  • ТУБЕЛЕЦЬ ОЛЕСЯ СТЕПАНІВНА РЕАЛІЗАЦІЯ КРИМИНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ПОЛИТИКИ УКРАИНИ ШЛЯХОМ ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ TUBELETS OLESIA STEPANIVNA IMPLEMENTATION OF THE CRIMINAL AND LEGAL POLICY OF UKRAINE BY THE WAY OF LEGAL ENFORCEMENT
  • Кол-во страниц:
  • 183
  • ВУЗ:
  • Національна академія наук України Київський університет права
  • Год защиты:
  • 2016
  • Краткое описание:
  • Національна академія наук України Київський університет права
    На правах рукопису

    ТУБЕЛЕЦЬ ОЛЕСЯ СТЕПАНІВНА

    УДК 343.2/.7


    РЕАЛІЗАЦІЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ШЛЯХОМ ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ

    12.00.08 кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право


    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук


    Науковий керівник:
    Фріс Павло Львович
    доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України




    Київ 2016




    ЗМІСТ
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ....................................................... 3
    ВСТУП.......................................................................................................... 4
    РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ КРИМІНАЛЬНО- ПРАВОВОЇ ПОЛІТИКИ............................................................................. 12
    1.1 Кримінально-правова політика в системі політики держави у сфері боротьби зі злочинністю............................................................................................. 12
    1.2 Застосування кримінально-правової політики як форма її реалізації 35
    Висновки до розділу 1.............................................................................. 53
    РОЗДІЛ 2 РЕАЛІЗАЦІЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ПОЛІТИКИ НА СТАДІЯХ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАКОНУ ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ................................................................................ 56
    2.1 Застосування кримінально-правової політики при проведенні досудового розслідування............................................................................................. 56
    2.2 Застосування кримінально-правової політики при розгляді кримінальних проваджень судом...................................................................................... 79
    Висновки до розділу 2............................................................................ 140
    РОЗДІЛ 3 ЕФЕКТИВНІСТЬ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ПОЛІТИКИ ТА ЇЇ ЗВ’ЯЗОК ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ НОРМ ТА ІНСТИТУТІВ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА......................................................................................................... 142
    3.1 Ефективність кримінально-правової політики................................. 142
    3.2 Взаємозв’язок застосування норм та інститутів кримінального права та ефективності кримінально-правової політики......................................... 168
    Висновки до розділу 3............................................................................ 188
    ВИСНОВКИ.............................................................................................. 190
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................... 193
    ДОДАТКИ................................................................................................. 223
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання, що виявилося у дослідженні на монографічному рівні реалізації кримінально-правової політики при застосуванні кримінального закону. До найважливіших результатів, отриманих в процесі реалізації задач дисертаційної роботи, належать наступні висновки, положення та пропозиції.
    1. Правозастосовний рівень реалізації кримінально-правової політики виступає основним індикатором ефективності всієї державно-владної діяльності у сфері боротьби зі злочинністю, що здійснюється шляхом застосування кримінального закону.
    2. Реалізацію кримінально-правової політики слід розглядати у двох аспектах як процес і як результат. Реалізація кримінально-правової політики як процес виявляється в етапах проходження політичної ідеї від положення кримінально-правової доктрини до відображення її в окремому правозастосовному акті. Реалізація кримінально-правової політики як результат
    це досягнення мети кримінально-правової політики, тобто відображення позитивних тенденцій досягнення цілей останньої на показниках злочинності.
    3. На правозастосовному рівні кримінально-правова політика знаходить своє вираження через правильність кваліфікації та правильність призначення покарання. Правильність кваліфікації забезпечується реалізацією пріоритету норм, що пом’якшують відповідальність, повноти кваліфікації, точності кваліфікації, конкретності кваліфікації. Правильність призначення покарання забезпечується шляхом індивідуалізації покарання, економії репресії.
    4. Діяльність державних органів на правозастосовному рівні кримінально- правової політики має виражений політичний характер: поставлені перед ними завдання є невід’ємною складовою завдань кримінально-правової політики; здійснюючи свою поточну роботу, ці органи безпосередньо сприяють реалізації кримінально-правової політики; дискретність повноважень правозастосовних органів дає їм змогу не лише формально здійснювати свої обов’язки, а й надає достатній рівень свободи для ефективного використання своїх повноважень з метою втілення в життя завдань і принципів державної кримінально-правової політики.
    5. Протягом 20062015 років органами досудового розслідування та судами під час застосування кримінального закону допускалася значна кількість помилок у кваліфікації діяння та у призначенні покарання. Чинне законодавство не регламентує будь-яких прозорих і дієвих механізмів контролю стану реалізації кримінально-правової політики при застосуванні кримінально-правових норм. Характерною рисою правозастосовної практики цього періоду стала тенденція до скорочення застосування інститутів кримінального закону, спрямованих на економію кримінальної репресії при застосуванні заходів кримінально-правового впливу (звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання та його відбування).
    6. Успішна реалізація кримінально-правової політики на
    правозастосовному рівні залежить передусім від функціонування законодавчо



    встановлених механізмів застосування кримінального закону. Лише ідеологічна та технічна узгодженість дії матеріального та процесуального законів є юридичною базою для ефективної реалізації кримінально-правової політики в процесі правозастосування. Водночас, законодавчі механізми не повною мірою забезпечують встановлення в діянні наявності складу злочину як єдиної підстави кримінальної відповідальності. Це унеможливлює досягнення мети кримінально-правового впливу при призначенні покарання.
    7. Основними чинниками, що негативно впливають на ефективність реалізації кримінально-правової політики при застосуванні кримінального закону, необхідно визнати низький рівень якості досудового розслідування та судового розгляду кримінальних справ.
    8. Під ефективністю кримінально-правової політики як стрижневого елемента політики у сфері боротьби зі злочинністю слід розуміти зниження основних показників злочинності шляхом використання кримінально-правових засобів, зокрема, визначення засад кримінальної відповідальності й покарання, кола діянь, віднесених до категорії злочинних (криміналізації й декриміналізації), оптимальних заходів впливу на винного (пеналізації та депеналізації), загальної та спеціальної превенції, які б оптимально відповідали потребам суспільства.
    9. Результати дослідження дають підстави дійти висновку про низьку ефективність реалізації кримінально-правової політики шляхом застосування найбільш суворих видів покарання. Про це свідчить той факт, що рівень рецидиву корелюється зі строком позбавлення волі призначеного судом винному у злочині чим довший цей строк, тим вищий рівень рецидиву. Це свідчить про необхідність гуманізації як законодавства про кримінальну відповідальність у цілому, так і практики його застосування. Чинна практика застосування КК України не позбулася ганебної практики застосування покарання, які існували за часів СРСР. Необхідність корегування практики призначення покарання є надзвичайно важливим напрямом кримінально- правової політики на сучасному етапі.
    10. Із метою забезпечення належної реалізації кримінально-правової політики при застосуванні кримінального закону обґрунтовується необхідність внесення змін та доповнень до відповідних статей КПК України 2012 року. Зокрема, у статті 2 «Завдання кримінального провадження» пропонується доповнити перелік завдань кримінального провадження такими положеннями, як «забезпечення розкриття злочинів» та «правильного застосування закону». Крім того, статтю 9 «Законність» слід доповнити положенням про надання суду права у разі виявлення фактів неправильного застосування кримінального закону відповідними органами постановляти ухвалу про вжиття заходів для запобігання подібним помилкам.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины