Малишівська Ірина Василівна. Проза Валерія Шевчука й англійський роман 50-60 рр. XX ст. екзистенціалістська парадигма : Малышевская Ирина Васильевна. Проза Валерия Шевчука и английский роман 50-60 гг. XX ст. экзистенциалистская парадигма

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • Малишівська Ірина Василівна. Проза Валерія Шевчука й англійський роман 50-60 рр. XX ст. екзистенціалістська парадигма
  • Альтернативное название:
  • Малышевская Ирина Васильевна. Проза Валерия Шевчука и английский роман 50-60 гг. XX ст. экзистенциалистская парадигма
  • Кол-во страниц:
  • 190
  • ВУЗ:
  • ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА
  • Год защиты:
  • 2013
  • Краткое описание:
  • ДВНЗ «ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА»

    На правах рукопису


    Малишівська Ірина Василівна

    УДК 821.161.2+821.111:82-312.1


    ПРОЗА ВАЛЕРІЯ ШЕВЧУКА Й АНГЛІЙСЬКИЙ РОМАН
    5060 рр. ХХ ст.: ЕКЗИСТЕНЦІАЛІСТСЬКА ПАРАДИГМА

    10.01.05 порівняльне літературознавство


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата філологічних наук




    Науковий керівник:
    кандидат філологічних наук, доцент
    Девдюк Іванна Василівна




    Івано-Франківськ 2013
    ЗМІСТ
    ВСТУП...................................................................................................................4
    РОЗДІЛ1. ЕКЗИСТЕНЦІАЛІСТСЬКА ПРОЗА: ІСТОРИКО‑ГЕНЕТИЧНИЙ ТА ТИПОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТИ.12
    1.1. Екзистенціалістська парадигма романів А. Камю та Ж.-П. Сартра як класичний зразок вираження філософії існування в літературній формі...131.2.Зародження та розвиток екзистенціалістської прози в Україні..32
    1.3.Ідейно-естетичнімодифікаціїлітературногоекзистенціалізмув Англії..51Висновки до розділу 1..64
    РОЗДІЛ2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ РІЗНОНАЦІОНАЛЬНОЇЕКЗИСТЕНЦІАЛІСТСЬКОЇПРОЗИ..672.1.Порівняльно-типологічний аналіз...69
    2.2.Інтертекстуальний та герменевтичний підходи до тлумачення екзистенціалістськихтекстів74Висновки до розділу 2..80
    РОЗДІЛ 3. ГЕРОЙ ТА ДІЙСНІСТЬ У ФІЛОСОФСЬКО‑ЕСТЕТИЧНИХ КОНЦЕПЦІЯХ В.ШЕВЧУКА ТА АНГЛІЙСЬКИХ РОМАНІСТІВ..82
    3.1.ЕкзистенціалістськадійсністьпрозиВ.Шевчука,А.Мердок,
    К.Вілсона крізь призму інтертекстуальності ...83
    3.2.Свобода як домінанта свідомості провідних персонажів у творах В.Шевчука й англійських письменників .102
    3.3.Художня деталь дієвий засіб розкодування екзистенціалістських текстів...115
    Висновки до розділу 3.130
    РОЗДІЛ4. ЖАНРОВІ ІНВАРІАНТИ ТВОРІВ В.ШЕВЧУКА, К.ВІЛСОНА ТА В. ГОЛДІНГА.133
    4.1.Функціональність фантастики в художній структурі прози В.Шевчука та К. Вілсона 134
    4.2.ЕкзистенціалістськапритчаВ.ШевчукатаВ.Голдінга..144
    Висновки до розділу 4.153
    ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ .155
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..162
  • Список литературы:
  • ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
    На основі аналізу типологічно споріднених за формою і внутрішньою структурою творів екзистенціалістського спрямування української та англійської літератури зроблені такі узагальнення:
    1. За основу дослідження взято поняття парадигми як моделі з певним набором складових, притаманних окремо взятому жанровому різновиду творів. Враховуючи напрацювання Н.Копистянської, В.Марка та інших, де поняття жанру характеризується як гнучка, позбавлена монолітності система, було визначено відносно сталі структурні компоненти екзистенціалістської прози як окремої одиниці літературного простору. Базовим матеріалом відбору стали формо-змістові ознаки творів Ж.‑П.Сартра та А.Камю, у яких творче злиття філософії та літератури набуло довершеності та гармонійної єдності. Тексти містять класичні елементи філософсько-інтелектуального роману, де герої виступають носіями певних доктрин, сюжетно-конфліктна лінія творів спроектована згідно з авторськими ідейними концепціями, змальована дійсність має умовний характер, зображально‑виражальні засоби тяжіють до натуралістичності. Обов’язковими складовими екзистенціалістської парадигми, окрім вищенаведених, є наявність «межових ситуацій», які в безапеляційному порядку ставлять героя перед життєвим вибором; присутність контрастно-опозиційних персонажів, що демонструють різновекторні підходи до сприйняття дійсності; наративна зосередженість на окремому існуванні провідного персонажа обумовлена концептуально‑протилежним трактуванням проблем свободи, вибору та хаосу буття, що у композиційному плані реалізується у формі щоденника, спогадів, снів, внутрішніх монологів.
    2. Застосування сучасних методологічних здобутків порівняльного літературознавства, представлених у теоретичних працях В.Будного, Д.Дюришина, М.Ільницького, С.Запетніка, Е.Касперського, Д.Наливайка та ін., дозволило цілісно використати типологічний, порівняльно-історичний, інтертекстуальний, герменевтичний методи, що сприяло виявленню суспільних, літературних, психологічних аналогій (відмінностей) художніх світів В. Шевчука. К. Вілсона, В. Голдінга, А.Мердок.
    3. Витоки екзистенціалістської прози України та Англії сягають початку ХХ століття, періоду входження обох літератур у фазу зрілого модернізму, що супроводжувалось світоглядно-філософськими та естетичними змінами. Проте динаміка цього процесу в кожній з країн має національну специфіку. У творчості українських прозаїків початку ХХ століття, зокрема В.Домонтовича В.Підмогильного, Є.Плужника, М.Хвильового, екзистенціалістська складова простежується послідовно та сублімує екзистенціальний тип філософування, започаткований ще Г. Сковородою. Текстуальний аналіз прози названих авторів, підкріплений теоретичними положеннями таких провідних вітчизняних науковців у цій галузі, як І.Василишин, М.Гірняк, О.Галета, В.Мельник, С.Павличко, Л.Тарнашинська, підтвердив одностайність висновків про приналежність творів до типологічного ряду екзистенціалістської літератури. Парадокс появи постулатів популярної філософії на теренах підрежимної України пояснюється природним прагненням індивіда звільнитися від штучно створених рамок, які накладало радянське суспільство.
    4. Зародки літературного екзистенціалізму в Англії виявлені у творчості письменників початку ХХ століття, зокрема у прозі В.Вульф, О.Гакслі, Р.Олдінгтона, які представили проблему людини з усіма дотичними компонентами страждання, любові, втрати крізь призму відверто індивідуального суб’єктивізму без романтичних віянь. Літературу Англії цього періоду характеризує ескейпічно-суїцидна домінанта, яка, виключаючи можливість подолання стану лімінальності, дозволяє говорити лише про передекзистенціалістські пошуки авторів на рівні переживань героїв абсурдної дійсності.
    5. Схематично можемо розцінювати розвиток окресленої прози в Україні як такий, що пройшов три етапи, де перший−це інтуїтивно‑екзистенціалістська творчість письменників 20-х років, другий− емігрантська проза Ю.Косача та В.Домонтовича 40-х років, яка розвивалась одностадіально з фактичним поширенням нової філософії в Європі, а тому містить не тільки ідейні розмірковування щодо її ключових постулатів, зокрема свободи, абсурдності буття, самотності, вибору, а й формальне наслідування композиційної структури творів французьких колег (Ю.Косач «Еней та життя інших»− Ж.-П.Сартр «Нудота»); третій етап розвитку датується 60-ми роками та позначений діяльністю письменників-шістдесятників, до когорти яких входив В. Шевчук. Переконання літературного угруповання пройняті ідеєю нескореності, що перегукується з філософією бунту А.Камю.
    6. Англійський літературний екзистенціалізм не має поетапного розвитку та представлений творчістю письменників філософського спрямування, серед яких К.Вілсон, В.Голдінг, А.Мердок. Адаптувавши ідеї Ж.‑П.Сартра та А. Камю і продовживши оповідні традиції модернізму 20-х років, вони запропонували жанрово-структурну модель, у межах якої герой розцінює стан лімінальності не як кінець, а новий виток пошуку. Бажання втекти, сховатись чи звільнитись нівелюється прийняттям абсурдності існування у всіх її соціальних та особистісних проявах.
    7. Знакові твори в доробку В.Шевчука («Набережна 12»), К.Вілсона («Паразити свідомості»), А.Мердок («Під сіткою») трансформують екзистенціалістську парадигму, представлену Ж.-П. Сартром та А. Камю, на рівні ідейного сприймання та композиційного структурування. Інтертекстуальний підхід до інтерпретації дійсності в згаданих наративах демонструє безпосереднє використання авторами поняттєво‑ідейної бази, художньо вираженої у формі алюзій, ремінісценцій, цитувань тощо. В.Шевчук для обрамлення власних світоглядних позицій обирає соціально обумовлену модель твору, у якій фігурують реальні люди з повсякденними проблемами, втілюючи на підтекстовому рівні екзистенціалістські ідеї стосовно місця людини в абсурдному світі, а також свободи вибору цього місця, що в умовах тоталітарного режиму були вираженням духу нескореності в протистоянні зовнішнім та внутрішнім чинникам морального занепаду.
    У романі «Під сіткою» А.Мердок, вступаючи в полеміку з низкою постулатів Ж.-П.Сартра, вдається до пародійного обігравання на рівні сюжетно-композиційної побудови роману «Нудота» у формі пригодницько‑іронічної нашарованості сюжетних подій, що надає пошукам її героїв, на відміну від невротичних блукань сартрівського Рокантена, невимушеності та зовнішньої легкості. Для К.Вілсона роман «Паразити свідомості» − це символічне місце боротьби інваріантних доктрин «старого» та «нового» екзистенціалізму Під ширмою фантастичних перипетій твору приховане авторське філософське світосприйняття, що має претензійно оптимістичне спрямування як альтернатива до поглядів французьких мислителів.
    8. Свобода як одне з ключових понять екзистенціалізму у творах В.Шевчука («Середохрестя»), К.Вілсона («Паразити свідомості»), В.Голдінга («Вільне падіння») та А.Мердок («Одноріг») визначає характеротворчі ознаки головних героїв. Автори через вчинки, роздуми та рефлексії персонажів щодо проблем буття розглядають різноаспектні складові поняттєвого концепту свобода. Готичне забарвлення роману «Одноріг» дозволяє перетворити таємничий замок, де відбуваються події, на арену філософських перипетій. У хаотичному поєднанні сюжетних колізій свобода як важливий філософський постулат має граничні межі, що визначаються моральністю та обумовлюють звільнення від чужорідних впливів. Для протагоніста твору В. Шевчука свобода не предмет філософських міркувань, а безпосередня запорука життя, коли несвобода рівнозначна духовному і моральному паралічу, а то і смерті. У «Середохресті» вільний вибір асоціюється з вільнодумством, що дозволяє розкритися внутрішнім силам, але провокує зречення від загальноприйнятих колективних норм суспільства. «Вільне падіння» у формі наративного щоденника демонструє шлях внутрішнього самозречення людини, для якої питання втрати свободи стало життєво необхідною істиною, за якою слідує пізнання власного моменту духовного падіння. Поняття свободи у «Паразитах свідомості» проектується як оманливо-ілюзорна незалежність індивіда, який або сліпо підкоряється рутині, або слугує інструментом для виконання чужої волі. В обох випадках кінцевим результатом буде самознищення. У розумінні К.Вілсона тільки інтелектуально багата людина здатна протистояти руйнівній силі обмеженості, яка у творі представлена алегоричним образом «паразитів свідомості». У порівнянні з героями В.Шевчука («Набережна 12», «Середохрестя») персонажі творів англійських письменників позначені схематичністю та однобічністю, є втіленням певної доктрини. У цьому плані характери українського автора більш багатогранні та завуальовані, що створює ширше інтерпретаційне поле для дослідження.
    9. Художня деталь як засіб увиразнення знакових екзистенціалістських постулатів свободи, сенсу та абсурдності існування поряд з філософсько‑ментальним компонентом символічності окремо обраних предметів сприяла збагаченню стилю авторів. Якщо у В.Шевчука зображально-виражальні засоби опоетизованості тяжіють до метафоричності, то в англійських письменників вони підкреслено лаконічні та стримані. В аналізованих творах українського автора домінуючу позицію займають наскрізні деталі-символи, що формують загальне інтонаційне звучання, у романах англійців переважають одномоментні предметні деталі, які беруть на себе або роль символу, або слугують додатковим індикатором для характеристики відповідної сюжетної лінії. Аналіз підбору художніх деталей дозволив збагнути приховані трактування основних філософсько‑етичних концептів, зрозуміти духовний стан персонажів та рівень самоусвідомлення на різних етапах пізнання внутрішнього та зовнішнього світів.
    10. Екзистенціалістська парадигма жанрово різноманітних творів В.Шевчука, К.Вілсона та В.Голдінга трансформується з урахуванням особливостей визначеного жанру. Використання фантастики у творах «Паразити свідомості» та «Мор» дозволило розширити межі розуміння екзистенціалістських концептів. Увівши в роман поняття «паразити свідомості», К.Вілсон продовжив філософські роздуми, започатковані в теоретичній книзі «Вступ до нового екзистенціалізму», та переосмислив екзистенціалістсько-песимістичну налаштованість у питанні цінності буття, вбачаючи вихід у дослідженні інтелектуально-підсвідомих можливостей людини. В.Шевчук, обравши для алегоричного трактування занепаду людської душі символ всепоглинаючого мору, запропонував у своєму творі вирішення питання двобою темних та світлих сил людської свідомості шляхом зміни акцентів протистояння в бік самопожертви, любові та надії. Фантастичні декорації в англійського письменника слугують ключовим сюжетнотворчим важелем, що зумовлено його власними науковими інтересами, зокрема обізнаністю в галузі астрономії й фізики, а також бажанням осучаснити філософію та надати їй захоплюючої форми. У В.Шевчука синтез фантастичного та філософського більш гармонійний, оповідна структура в художньому плані демонструє органічну цілісність, оскільки жоден з названих аспектів не домінує над літературним. У творах «Птахи з невидимого острова» В.Шевчука та «Володар мух» В.Голдінга ключову роль відіграє притчево-моралізуючий компонент, за допомогою якого викристалізовується етичне протистояння доброго та злого начал у внутрішньому бутті людини, що, відповідно, передбачає зосередженість на існуванні протагоністів з урахуванням пороговості створених ситуацій, за якими слідує вибір деструктивної чи оновлюючої моделі поведінки.
    Таким чином, проза В.Шевчука та англійських письменників синтезує запропоновані Ж.-П.Сартром та А.Камю екзистенціалістські парадигми, демонструє різний рівень модифікації ідейних та структурно-композиційних компонентів. Це свідчить про формування у творчості кожного митця самобутньої інтерпретаційної моделі філософії буття. Завдяки своєрідності творчої манери українського письменника, що характеризується універсальністю вибраних художніх форм, літературний екзистенціалізм в Україні постає як самобутнє та довершене явище.
    Загалом спільними художніми характеристиками для українського та англійських письменників є обране ними поняттєве поле екзистенціалістської філософії. І у В.Шевчука, і в англійських романістів спостерігаємо ідейно‑композиційну парадигму, спроектовану в межах французького варіанту екзистенціалізму, проте з видимою трансформацією в бік обнадійливого звучання. Метаморфози, запропоновані авторами, об’єднує спільне − віра в людину та в її внутрішні сили як єдино можливий спосіб порятунку від хаосу буття. На відміну від творів В.Шевчука, у романах К.Вілсона, В.Голдінга та А.Мердок відсутні соціально мотивовані теми, тоді як в українського письменника прочитується особистісна незгода з існуючим режимом тоталітарного панування. Інакше кажучи, екзистенціалізм для англійських письменників − це цікава доктрина, яка інтерпретувалась ними з урахуванням особистісного світогляду, для В.Шевчука положення екзистенціалізму були органічною необхідністю, що відповідала нонконформістській та кордоцентристській налаштованості автора.
    Представлене на розгляд дослідження не претендує на універсальність та вичерпність, навпаки − виявляє широке коло актуальних проблем, що стосуються як більшої кількості творів та авторів, так і більш детального текстуального аналізу.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины