ОВЧАРЕНКО АННА ОЛЕКСАНДРІВНА РОЗВИТОК КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ В УМОВАХ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ БІЗНЕСУ : ОВЧАРЕНКО АННА АЛЕКСАНДРОВНАЯ РАЗВИТИЕ КОРПОРАТИВНОЙ КУЛЬТУРЫ В УСЛОВИЯХ ИНТЕРНАЦИОНАЛИЗАЦИИ БИЗНЕСА



  • Название:
  • ОВЧАРЕНКО АННА ОЛЕКСАНДРІВНА РОЗВИТОК КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ В УМОВАХ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ БІЗНЕСУ
  • Альтернативное название:
  • ОВЧАРЕНКО АННА АЛЕКСАНДРОВНАЯ РАЗВИТИЕ КОРПОРАТИВНОЙ КУЛЬТУРЫ В УСЛОВИЯХ ИНТЕРНАЦИОНАЛИЗАЦИИ БИЗНЕСА
  • Кол-во страниц:
  • 318
  • ВУЗ:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА
  • Год защиты:
  • 2009
  • Краткое описание:
  • ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
    «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»



    На правах рукопису




    Овчаренко Анна Олександрівна



    УДК 339.94:005.73



    РОЗВИТОК КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ В УМОВАХ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ БІЗНЕСУ



    Спеціальність 08.00.02 – Світове господарство і міжнародні економічні відносини




    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата економічних наук




    Науковий керівник:
    Петрашко Людмила Петрівна,
    кандидат економічних наук, доцент





    Київ - 2009




    ЗМІСТ
    ВСТУП............................................................................................................... 3
    РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи розвитку корпоративної культури в умовах інтернаціоналізації бізнесу
    1.1. Інтегрована сутність корпоративної культури міжнародних компаній............................................................................................. 11
    1.2. Концептуальна модель розвитку корпоративної культури в умовах інтернаціоналізації............................................................... 28
    1.3 Базові підходи до оцінки впливу корпоративної культури на ефективність міжнародної діяльності компанії............................. 48
    Висновки до розділу 1...................................................................... 67
    РОЗДІЛ 2. Комплексна діагностика корпоративної культури міжнародних компаній
    2.1 Характеристика методик діагностики корпоративної культури. 72
    2.2 Аналітична оцінка корпоративної культури світових лідерів агропромислового машинобудування............................................. 85
    2.3 Апробація методичних підходів до комплексної діагностики корпоративної культури.................................................................... 95
    Висновки до розділу 2...................................................................... 116
    РОЗДІЛ 3 Крос-культурні технології формування корпоративної культури українських компаній
    3.1 Стратегічні пріоритети розвитку корпоративної культури.......... 122
    3.2 Основні напрями інтернаціоналізації корпоративної культури.. 147
    3.3 Кластерні моделі міжнародної ділової переговорної поведінки.. 168
    Висновки до розділу 3...................................................................... 180
    ВИСНОВКИ.......................................................................................................... 184
    ДОДАТКИ............................................................................................................. 190
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ



    У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо діагностики корпоративної культури міжнародних компаній та управління її розвитком в умовах інтернаціоналізації бізнесу. Результати проведеного дисертаційного дослідження дозволяють зробити такі висновки:
    1. Сучасне бізнес-середовище характеризується, з одного боку, якісними трансформаціями глобального характеру, коли дискредитуються традиційні умови та фактори економічної діяльності, джерела та інструменти конкуренції, реалізуються новітні, іноді унікальні мікростратегії розвитку, а з другого – стандартизацією та уніфікацією міжнародної корпоративної діяльності, гармонізацією регулятивних норм і правил. Ускладнення міжнародних корпоративних взаємозв’язків за умов формування глобальних інформаційно-комунікаційних мереж обумовлює необхідність використання принципово нових підходів до управління у парадигмі інноваційного, креативного менеджменту, де виключно важливу роль відіграє корпоративна культура.
    2. У сучасному розумінні корпоративна культура, по-перше, кваліфікує інтегровану систему колективних базових уявлень (переконання, корпоративні цілі, цінності, етичні норми поведінки, клімат, символи); по-друге, обумовлює розширену природу їх прояву (внутрішня-зовнішня, матеріальна-нематеріальна); по-третє, враховує адаптаційний механізм пристосування до міжнародно-стандартизованих правил конкурентної поведінки в глобальному крос-культурному середовищі. У методологічному контексті розвитку корпоративної культури доцільно класифікувати основні її типології на такі, що визначають внутрішню інтеграцію, зовнішню адаптацію та комплексні. Формат якісних характеристик фундаментальної елементної бази корпоративної культури (місія, цінності, норми та регламенти, комунікації, організаційний клімат, символи) відображає ключові аспекти міжнародного менеджменту в розрізі кланового, адхократичного, ринкового та ієрархічного її типів.
    3. В умовах масштабної і динамічної інтернаціоналізації бізнесу модель розвитку корпоративної культури визначає процес її цілеспрямованої зміни в концепції середовищ (внутрішнього, національного, міжнародного, глобального), орієнтує топ-менеджмент на створення або розвиток типу корпоративної культури, який відповідає, з одного боку, внутрішньому потенціалу компанії, національним традиціям, а з другого – її стратегічним орієнтаціям на зарубіжних ринках із урахуванням галузевої специфіки та, особливо, специфіки відносин між країнами. При цьому важливе значення мають механізми взаємозв’язку між життєвим циклом компанії та типами її корпоративної культури: стадія заснування та зростання компанії супроводжується зародженням та стабілізацією корпоративної культури; розквіт, стабілізація та «зняття вершків» характеризуються історизацією корпоративної культури; спад у життєвому циклі вирізняється її послабленням. Специфіка окреслених співвідношень визначається якісним складом елементів корпоративної культури та організаційно-економічними формами ведення міжнародного бізнесу (експорт, спільне підприємство, створення міжнародних компаній).
    4. Ефективність корпоративної культури забезпечує така сукупність її структурних елементів, яка сприяє результативній діяльності міжнародної компанії у конкурентному середовищі в контексті досягнення її стратегічних цілей та основних завдань. Основними її рисами є: філософія та цінності, які поділяють працівники; повага до влади, задоволеність роботою і гордість за її результати з боку персоналу; висока комунікативність; низький рівень конфліктності; наявність і дотримання кодексів корпоративної етики; розвинений командний дух компанії; готовність до інновацій та змін. Моделювання взаємозв’язку типу корпоративної культури та корпоративних стратегій за умов інтернаціоналізації бізнесу показує, що для стратегії зростання характерне різноманіття типів корпоративної культури, залежних від специфіки її зародження та укріплення, стратегії стабілізації притаманна кланова корпоративна культура, стратегії скорочення – ієрархічна, з очевидним деструктивним впливом на розвиток міжнародної компанії.
    5. Для ефективного міжнародного менеджменту важливою є комплексна діагностика рівня інтернаціоналізації корпоративної культури як цілісна система логічно послідовних, теоретичних та емпіричних, методичних і організаційно-технічних процедур, які дозволяють провести всебічний її аналіз (особливостей управління, внутрішнього клімату, цінностей, комунікацій, символів, місії та стратегічної спрямованості щодо позиціювання міжнародної компанії у глобальному середовищі). Такий підхід передбачає пояснення модифікацій корпоративної культури, розвиток і вдосконалення лідерських якостей топ-менеджерів, оцінку її ефективності для реалізації організаційно-кадрових змін міжнародної компанії на основі використання параметрів оцінки якісних діагностичних характеристик її елементів: цінності, влада та лідерство, етичні кодекси, процес комунікації, особливості прийняття рішень, соціально-психологічні відносини, портрет працівника, особливості мотивації, зовнішня ідентифікація, міфологічна структура, готовність до змін та інновацій. Профіль ефективності корпоративної культури включає чотири сектори: соціальний мікроклімат (глибинний та прихований рівень корпоративної культури); внутрішньоорганізаційні процеси (рівень інформаційних процесів та особливості такої інформації); корпоративна політика (характеризує корпоративну культуру з боку адміністративно-управлінського апарату); макроадаптивність (позиціонування компанії в зовнішньому середовищі в очах співробітників та рівень їх готовності до змін).
    6. Більшості компаній – лідерів світового ринку агропромислового машинобудування характерні ринково-кланова та кланово-адхократична корпоративна культура. Стадії розвитку корпоративної культури та життєвий цикл визначених компаній нерозривно пов’язані в концепції глобального середовища й знаходяться під впливом етапів розвитку галузі, що нині знаходиться на другій фазі розквіту та характеризується поширенням ноу-хау та інновацій у розробці техніки, диференціацією брендінгу, якості та комплектації, появою надлишку виробничих потужностей, зміною структури попиту та виробництва, збільшенням процесів злиття та поглинання. Для українських компаній характерним є акцент на ієрархічному типі корпоративної культури (в середньому 23,3-42,2% від загальної кількості відповідей), рівень відхилень у культурах (10,6%) підтверджує бажання працівників змінити корпоративну політику, особливо для компаній-виробників сільськогосподарської техніки. За результатами комплексної діагностики рівень профілю ефективності корпоративної культури компаній-виробників сфери агропромислового машинобудування знаходиться в рамках середнього – 1,13, що на 2,01 нижче його ідеального рівня, компаній сфери торгівлі – 0,78 (на 2,36 нижче від ідеального рівня). Досліджувані українські компанії перебувають на початкових етапах життєвого циклу та розширюють міжнародну діяльність, що вимагає принципово нових підходів до управління розвитком корпоративної культури.
    7. Управління розвитком корпоративної культури в умовах інтернаціоналізації – це процес застосування інструментів міжнародного менеджменту для здійснення контролю за її розвитком та формуванням відповідно до стратегії міжнародної діяльності компанії. Компаніям переважно виробничого профілю галузі агропромислового машинобудування в контексті розвитку міжнародної діяльності пропонується дотримуватися стратегії розширення за рахунок зростання масштабу діяльності, обсягів продажів, сервісного обслуговування покупців, ефективних маркетингових технологій, висококомпетентного управління та вертикальної інтеграції з постачальниками й структурними підрозділами компаній, що успішно реалізується за умов розвитку ринково-ієрархічної корпоративної культури. При цьому компаніям сфери торгівлі рекомендовано стратегію лавірування, яка полягає у виборі унікальних методів підвищення цінності відповідного продукту з акцентом на ринково-клановій корпоративній культурі. Процес впровадження змін має такі стадії: початкова, визначення бачення, моделювання змін, внутрішня інтеграція, соціалізація, зовнішня адаптація.
    8. Варіативна модель формування корпоративної культури в умовах інтернаціоналізації бізнесу включає: оцінку портфелів якісної характеристики її елементів; матриці відповідності інструментів формування елементів корпоративної культури в розрізі певних типів; динамічні сценарії вектора її змін. Українським компаніям переважно виробничого профілю пропонується використовувати динамічні сценарії вектора зміни корпоративної культури – «І ↕→/- Р» (зміна з ієрархічної на ринкову за рахунок початку, продовження, посилення, послаблення, припинення використання інструментарію формування елементів корпоративної культури): дотримання місії-експансії шляхом створення нових міжнародних структурних підрозділів, постійного впровадження інноваційних технологій у процеси виробництва, посилення пріоритетів інтересів споживачів; трансформація ключових цінностей у напрямі посилення внутрішньої та зовнішньої конкуренції, креативності, крос-культурної адаптивності персоналу; формування лідерства на основі створення креативних міжнародних команд, агресивного прагнення перемоги, крос-культурного навчання, впровадження процедур колективного прийняття рішень; акцент на розвитку вертикальних висхідних та горизонтальних комунікацій через поширення усних та візуальних способів передачі інформації, вдосконалення внутрішніх і зовнішніх комунікаційних мереж; підвищення агресивності, активності в організаційному кліматі компанії за рахунок зміщення акцентів системи мотивації (результативність завдання), часткове зниження тиску дисциплінарних методів); розширення зовнішньої символічної атрибутики. Розроблена варіативна модель формування корпоративної культури міжнародної компанії дозволяє підвищити ефективність управління та прискорити динамічність вектора зміни корпоративної культури за рахунок використання запропонованого інструментарію з урахуванням умов інтернаціоналізації бізнесу.
    9. Крос-культурні кластерні моделі переговорної поведінки українських компаній та їх зарубіжних бізнес-партнерів розробляють відповідно до міжнародно стандартизованих процедур (процес підготовки (формування команди, розробка пропозиції, вибір місця та стилю презентації), презентація пропозиції, торг (моделювання поведінки, вибір стратегії торгу) та укладання контракту) в процесі взаємної адаптації ділових соціокультурних цінностей. Модель крос-культурної переговорної поведінки для українських компаній визначається орієнтацією на взаємовідносини, формальністю, помірною монохромністю та варіативною експресивністю. У такому розрізі основні крос-культурні цінності існуючих і потенційних партнерів українських компаній агропромислового машинобудування позиціонуються до відповідних кластерів, які відрізняються орієнтацією культури ведення міжнародного бізнесу; ступенем експресивності; ставленням до статусу працівника, влади та часу. Особливості моделювання процесу крос-культурної переговорної поведінки полягають у відмінностях формату підготовки та проведення міжнародних переговорів у розрізі певних кластерів.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины