СТРОГАНОВА ГАННА МИКОЛАЇВНА ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ ЛЕКСИКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ УЧНІВ 5–7 КЛАСІВ НА УРОКАХ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ : СТРОГАНОВАЯ АННА НИКОЛАЕВНАЯ ФУНКЦИОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧЕСКИЙ ПОДХОД К УЧЕНИЮ ЛЕКСИКИ УКРАИНСКОГО ЯЗЫКА УЧАЩИХСЯ 5–7 КЛАССОВ НА УРОКАХ РЕЧНОГО РАЗВИТИЯ



  • Название:
  • СТРОГАНОВА ГАННА МИКОЛАЇВНА ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ ЛЕКСИКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ УЧНІВ 5–7 КЛАСІВ НА УРОКАХ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ
  • Альтернативное название:
  • СТРОГАНОВАЯ АННА НИКОЛАЕВНАЯ ФУНКЦИОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧЕСКИЙ ПОДХОД К УЧЕНИЮ ЛЕКСИКИ УКРАИНСКОГО ЯЗЫКА УЧАЩИХСЯ 5–7 КЛАССОВ НА УРОКАХ РЕЧНОГО РАЗВИТИЯ
  • Кол-во страниц:
  • 250
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М. П. ДРАГОМАНОВА
  • Год защиты:
  • 2010
  • Краткое описание:
  • ЗМІСТ



    ВСТУП..... 4
    РОЗДІЛ 1. Науково-теоретичні засади навчання лексики української
    мови учнів 57 класів основної школи ................................................... 12
    1.1. Психолого-педагогічні та психолінгвістичні передумови навчання
    лексики ........ 12
    1.2. Лінгвістичні основи навчання лексики української мови в 57 класах .... 34
    1.3. Методичний аспект досліджуваної проблеми . 53
    Висновки до першого розділу .... 61
    РОЗДІЛ 2. Методичне забезпечення навчання лексики української
    мови учнів 57 класів основної школи в аспекті функціонально-
    семантичного підходу . 64
    2.1. Теоретичне обґрунтування розробленої моделі навчання ........... 64
    2.2. Організація експериментально-дослідного навчання ......... 73
    2.3. Відбір лексики української мови для навчання учнів 57 класів ... 79
    2.4. Традиції та інновації моделювання процесу навчання лексики
    учнів 57 класів ......... 84
    2.5. Функціональна модель навчання лексики української мови учнів 57 класів ......... 101
    Висновки до другого розділу ..... 148
    РОЗДІЛ 3. Експериментальна перевірка ефективності навчання
    лексики української мови учнів 57 класів основної школи на уроках мовленнєвого розвитку в аспекті функціонально-семантичного
    підходу .... 152
    3.1. Контроль та оцінка лексичної компетенції учнів 57 класів ...... 152
    3.2. Методика проведення експериментального навчання ......... 160
    3.3. Методичні рекомендації щодо навчання лексики української мови учнів 57 класів на уроках мовленнєвого розвитку в аспекті функціонально-семантичного підходу ........ 194
    Висновки до третього розділу .... 201
    ВИСНОВКИ .. 204
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .... 209
    ДОДАТКИ ........ 228
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ



    У дисертаційній роботі досліджено проблему формування лексичної компетенції учнів 57 класів на уроках мовленнєвого розвитку з позицій функціонально-семантичного підходу.
    Розгляд науково-методичної літератури в аспекті досліджуваної проблеми, а також вивчення сучасного стану навчання української мови в загальноосвітніх навчальних закладах підтвердили доцільність внесення змін до сиcтеми роботи з мовленнєвого розвитку учнів, сприяли практичному обґрунтуванню призначення джерел, критеріїв відбору і складу навчального матеріалу. У дисертації вперше досліджено процес навчання лексики української мови учнів 57 класів основної школи на уроках української мови на основі функціонально-семантичного підходу. Реалізація функціонально-семантичного підходу у навчанні лексики української мови є недостатньо вивченою проблемою і потребував визначення й обґрунтування змісту, вибору методів і прийомів, оскільки розвиток мовлення учнів відбувається на основі збагачення їхнього словникового запасу.
    У процесі вивчення психолого-педагогічних і психолінгвістичних передумов ефективного навчання лексики української мови учнів 57 класів на уроках мовленнєвого розвитку було визначено специфіку психічних процесів, що задіяні під час засвоєння слів, а саме: мислення, сприймання, усвідомлення і запам’ятовування, увага, вміння бачити мовленнєві факти у процесі словникової роботи на уроках. Погляди психолінгвістів на природу слова, його значення, функціонування і засвоєння учнями, на поняття мовленнєвої діяльності, на процеси створення і розуміння тексту стали засадничими у створенні експериментальної методики.
    Лінгвістичним підґрунтям у навчанні лексики учнів є системна спрямованість на зміст таких основних понять, як «слово», «значення слова», «функціонування слова»: осмислення слова як основної одиниці мови, системні відношення у лексиці, зв’язки слова з іншими компонентами мовленнєвого процесу; розуміння значення слова як складної багатоаспектної категорії, усвідомлення функціонування слів, що передбачають взаємодію форм з текстом і мовленнєвою ситуацією.
    Ефективність і результативність навчання лексики забезпечується створенням методичної системи, що ґрунтується на кращих здобутках лінгводидактики. Формування і розвиток необхідних лексичних умінь і навичок забезпечується раціональними способами реалізації методичних принципів, методів і прийомів навчання мови.
    Аналіз сучасного стану навчання української мови учнів 57 класів загальноосвітніх навчальних закладів показав, що навчання лексики має відбуватися в органічному зв’язку з розвитком мовлення і бути спрямованим на формування лексичної компетенції. Але на сьогодні ще не вироблено єдину функціональну модель процесу навчання лексики української мови, хоча визначено основні тенденції.
    Спостереження за мовленням учнів на уроках української мови, аналіз письмових робіт учнів 57 класів показали недостатній рівень їх мовленнєвих здібностей, збідненість активного словника, що свідчить про відсутність вироблених стійких умінь і навичок поповнювати свій лексикон новими словами. Пропедевтична робота з означеної проблеми має епізодичний характер, відсутня науково обґрунтована система навчання. Результати передекспериментального зрізу підтвердили потребу в розробленні науково обґрунтованої функціональної моделі навчання лексики української мови учнів 57 класів на уроках розвитку мовлення. Крім того, відсутність чітких рекомендацій щодо запровадження методичної системи роботи з формування лексичної компетенції учнів негативно позначається на продуктивності роботи з мовленнєвого розвитку.
    У результаті цілеспрямованого методичного спостереження за навчальним процесом, проведення пробної лексичної роботи у 57 класах було висунуто гіпотезу, а в результаті передекспериментального зрізу підтверджено необхідність і правомірність цієї гіпотези про те, що ефективність навчання лексики української мови на уроках мовленнєвого розвитку на основі функціонально-семантичного підходу підвищиться, якщо передбачатиме: відповідну мотивацію у засвоєнні лексики й формуванні досконалого мовлення; реалізацію функціонально-семантичного підходу на уроках мовленнєвого розвитку; урахування психологічних чинників, що впливають на процес засвоєння учнями лексичних одиниць; поетапне формування мовленнєвих умінь і навичок на основі роботи з тематичними групами слів; використання адекватних методів і прийомів навчання учнів.
    На основі вивчення традицій та інновацій моделювання процесу навчання було визначено п’ять етапів навчання лексики української мови на функціонально-семантичній основі: І етап рецептивно-аналітичний, ІІ етап усний імітаційно-репродуктивний, ІІІ етап письмовий імітаційно-репродуктивний, ІV етап усний продуктивний, V етап письмовий продуктивний. Запропоновані етапи дали можливість забезпечити двовекторність у навчанні лексики, тобто формувати знання семантики слів і вмінь та навичок використовувати лексику у процесі творення зв’язних висловлювань, власних текстів.
    Обґрунтовані критерії відбору лексики української мови для навчання сприяли підвищенню ефективності збагачення усного і писемного мовлення учнів 57 класів, вони визначалися особливостями пам’яті, мислення, інтересів учнів, вимогами чинної навчальної програми, відповідностями комунікативним потребам учнів, лексичним складом творів художньої та наукової літератури. З-поміж основних критеріїв було виділено критерії багатозначності, стилістичної необмеженості, відповідності психофізіологічним особливостям учня, частотності вживання лексичних одиниць, семантичної цінності, історико-діалектної диференційованості.
    Навчальний експеримент дав змогу визначити ефективні методи і прийоми, а хід і результати контрольного навчання підтвердили, що запропонована модель системного навчання лексики української мови на основі зазначеного підходу сприяла значному підвищенню ефективності формування лексичної компетенції учнів 57 класів на уроках мовленнєвого розвитку. Ефективними у навчанні лексики виявились вправи: конструктивні, творчі, комплексні та ін. З урахуванням мети навчання української мови у загальноосвітніх навчальних закладах і результатів передекспериментального експерименту, було розроблено систему вправ і завдань з позицій функціонально-семантичного підходу (наповненість вправ новими словами становила від 15 до 30%). Виконання таких вправ сприяло формуванню в учнів умінь запам’ятовувати слова, а також реконструювати, трансформувати, конструювати мовні одиниці, що суттєво впливало на процеси збагачення усного і писемного мовлення.
    Результати експериментально-дослідного навчання підтвердили, що запропонована модель навчання лексики української мови в аспекті функціонально-семантичного підходу, який включає комплексне вивчення семантики слова і особливостей його функціонування у мовленні (залежно від стилю, жанру, комунікативної мети), забезпечила значне підвищення рівня засвоєння лексичних одиниць учнями експериментальних груп порівняно з учнями контрольних груп. Досягнення саме такого рівня є обов’язковим результатом роботи над розвитком мовлення відповідно до сучасних стандартів і вимог до мовлення школярів. Реалізація функціонально-семантичного підходу під час навчання лексики сприяла розвитку асоціативного і логічного мислення школярів. У процесі такої роботи учні поєднували пов’язані за змістом мовні одиниці різних рівнів, виробляли вміння і навички пошуку семантично близьких слів, задіювали механізми відбору лексем, що значно сприяло успішному засвоєнню багатств мови, стимулювало розвиток як рецептивних, так і продуктивних мовленнєвих умінь і навичок, розвивало інтерес до мови під час роботи з різними текстами, а також під час творення власних текстів. Отже, у реальному навчальному процесі функціональну модель доцільно запроваджувати на уроках мовленнєвого розвитку, з вивчення усіх розділів шкільного курсу, бо вона є достатньо результативною. За результатами проведеної експериментальної роботи було розроблено методичні рекомендації щодо її впровадження у навчальний процес.
    Достовірність і надійність сформульованих висновків підтверджено статистичним аналізом результатів проведеного експерименту.
    Результати дослідження можуть бути використані для удосконалення шкільних програм, підручників і посібників з української мови для загальноосвітніх навчальних закладів, у підготовці спецкурсів та проведенні практичних занять з методики навчання української мови зі студентами-філологами.
    Дисертаційна робота не претендує на вичерпність у розв’язанні всіх аспектів проблеми, а передбачає дотримання принципу перспективності, тому що засвоєння слів є неперервним процесом.
    Подальші розвідки з методики мовленнєвого розвитку учнів можуть бути спрямовані на пошуки ефективних шляхів навчання лексики української мови учнів старших класів.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины