Прокопова Ольга Петрівна Методика вивчення української казки з опорою на розкриття її космогонічного походження : Прокопова Ольга Петровна Методика изучения украинской сказки с опорой на раскрытие ее космогоничного происхождения



  • Название:
  • Прокопова Ольга Петрівна Методика вивчення української казки з опорою на розкриття її космогонічного походження
  • Альтернативное название:
  • Прокопова Ольга Петровна Методика изучения украинской сказки с опорой на раскрытие ее космогоничного происхождения
  • Кол-во страниц:
  • 182
  • ВУЗ:
  • Інститут педагогіки
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • АПН України
    Інститут педагогіки


    На правах рукопису


    ПРОКОПОВА
    Ольга Петрівна

    УДК 373.3.016:[398.21(=161.2):113]


    МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КАЗКИ З ОПОРОЮ НА РОЗКРИТТЯ ЇЇ КОСМОГОНІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ



    13.00.02 теорія і методика навчання
    (українська література)


    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступення
    кандидата педагогічних наук


    Науковий керівник
    ВОЛОШИНА Ніла Йосипівна,
    доктор педагогічних наук, професор,
    член-кореспондент АПН України


    Київ 2007

    ЗМІСТ

    ВСТУП3

    РОЗДІЛ 1. КОСМОГОНІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КАЗКИ
    1.1. Проблема космогонічного коріння української казки в літературознавчих джерелах.....13
    1.2. Казкознавство в контексті фольклористики......32
    1.3. Українська народна казка як ефективний засіб навчання і виховання....60
    1.4. Лексичне багатство та кодова інформація як якісний показник засвоєння казкових творів.......................71
    РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КАЗКИ З ОПОРОЮ НА РОЗКРИТТЯ ЇЇ КОСМОГОНІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ
    2.1. Педагогічні і методичні умови вивчення казки.86
    2.2. Підготовка та проведення констатувального зрізу97
    2.3 Організація формувального експерименту....116
    2.4. Перевірка ефективності запропонованої методики..138
    ВИСНОВКИ151
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...156
    ДОДАТКИ177
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ



    Основною ознакою казкового твору є багатство його нашарувань. Це важливий показник впливу на нього багатьох епох, починаючи від виникнення світу до теперішніх днів. Казка - один із видів фольклорних творів, яка є найдавнішою культурною пам’яткою усного слова. Саме їй відводиться велика роль у писемній традиції людства.
    У початковій-основній ланці освіти казка більше, ніж будь-який інший твір, допомагає дитині спілкуватися з героями на пізнавальному рівні. Аналізуючи казку, читач потрапляє у те складне минуле, яке спонукає його до пошуку певних істин у реальному житті.
    У казках знаходимо давні уявлення, мрії, сподівання українців. Це зумовлено тим, що вони побудовані на космогонічних засадах створення світу, тому і виникає великий інтерес до них не тільки у молодшого, а й у старшого покоління. Саме казка несе у собі закодовану інформацію про навколишній світ, перехід від хаосу до космосу (від безладдя до впорядкування).
    Визначення теоретичних засад вивчення української казки засобом космогонії та проведене дослідно-експериментальне навчання дали змогу сформулювати загальні висновки.
    Вивчаючи науково-теоретичні засади з проблеми дослідження, ми з’ясували місце та роль космогонічних знань у вивченні казки, розкрили поняття «космогонія», «космогонічність у казках», обгрунтували психолого-педагогічні та методичні умови розвитку в учнів 2-5-х класів умінь аналізувати казку через призму космогонії.
    У дисертації зібрано і систематизовано походження та зміст казкових образів, імен, символів, речей, чисел, а саме: дід, баба, Кощій, Світове Дерево, верба, дуб, булава, вода, три, сім, дванадцять, й показано їх зв’язок із світобудовою та віруваннями і сподіваннями українського народу. У роботі переконливо обґрунтовано, що космогонічні знання - це вміння пояснювати та трактувати походження слів, символіку чисел, фантастичних речей, образів (добротворців і злотворців) тощо.
    Дисертаційне дослідження містить проаналізовані навчальні програми 2 5-х класів з метою виявлення кількості відведених годин на вивчення української казки, а також підручники з читання та української літератури. Підручникова література дала змогу встановити, що стан викладання й оволодіння змістом казки носить репродуктивний характер. Це пов’язано, на нашу думку, з недостатньою кількістю годин виділених на їх засвоєння, неможливістю віднайти в методичній літературі тлумачень космогонічних понять (образів, символів, речей тощо) та їх застосування під час роботи над казкою. Тому, як наслідок цього поверхневе засвоєння учнями казкового змісту.
    Аналіз навчально-методичної літератури, перевірка умінь учнів засвідчили, що система роботи над засвоєнням української казки потребує свого подальшого розвитку та вдосконалення, а саме розробки методики вивчення казки через визначення її коренів, яка сприяла б розвитку у школярів знань про минуле свого народу.
    Цей висновок підтверджується результатами анкетування вчителів. Проведені серед них емпіричні зрізи дали змогу свідчити, що формування в учнів космогонічних знань і понять під час вивчення фольклору є актуальним і потребує детальної розробки в методичній літературі.
    Саме тому розроблена в роботі система творчих вправ і завдань на визначення космогонічного коріння, на матеріалі казок, ефективно вплинула на якісні зміни в образному мисленні школярів і посприяла кращому засвоєнню фольклору, зорієнтувала учнів на усвідомлення своєї приналежності до українського етносу, про що свідчать результати динамічних змін, висвітлені у Розділі 2.4.
    Запропонований в роботі педагогічний експеримент вказав на доцільність використання необхідних методів і прийомів, що допомагають у дослідженні походження казок (відшукування, порівняння, ототожнення) на уроках та в позаурочний час, формують прагнення школярів до свідомого вивчення минулого свого народу.
    Методи і прийоми, що постійно використовуються вчителями на уроках з вивчення казки, змістовно поглиблюються та вдосконалюються. Так як у 2-му класі в роботі з казкою лише пропонуються елементи прийомів (відшукування символічності змісту образу, символа, числа), то в 4 5-х класах необхідно звернути увагу на комплексний добір методів та прийомів, які сприятимуть формуванню цілісного розуміння казки через призму космогонії.
    У даній роботі запропоновано критерії та показники, які визначають рівні сформованості у школярів умінь аналізувати казку засобом космогонії. Це дало змогу встановити рівні обізнаності учнів (високий, середній, низький) з космогонічних понять походження казки та їх використання під час її аналізу. Проведене дослідження зорієнтоване і на вікові особливості учнів 2 - 5-х класів. Відповідно до психологічних особливостей розроблено методичну систему роботи над казкою, яка забезпечує практичне ознайомлення школярів з окремими космогонічними поняттями, використання на уроках оптимальних методів і прийомів, сприяє покращенню якості сприймання і засвоєння казки, пробуджує у школярів оцінне ставлення до прочитаного.
    В основу експериментальної методики покладено педагогічні положення та вимоги до педагогічної діяльності, що випливають із загальнодидактичних та частковометодичних принципів, а саме: наступності від простішого до складнішого; врахування вікових та індивідуальних особливостей сприймання; створення настанови на аналіз казкового твору; єдності форми та змісту у процесі аналізу та тлумачення космогонічних понять; вибірковості. Дотримання цих принципів забезпечує збагачення школярів космогонічними знаннями, що дає змогу розширити їх кругозір.
    Як показало експериментальне навчання, результативність вмінь аналізувати казку через визначення її витоків забезпечується такими умовами:
    - успішним аналізом казкового жанру засобом космогонії, який полягає у розумінні та поясненні слів, добиранні слів-синонімів, перекладі слів з російської на українську мову;
    - тлумаченням чисел, що наявні у казках;
    - відшуковуванням та роз’ясненням рослин-символів, які зображені у казці;
    - поясненням фантастичних речей, які допомагають героям;
    - класифікацією образів-добротворців та образів-злотворців.
    Результати дослідження можуть бути використані у практичній діяльності вчителів початкових класів та вчителів-словесників під час вивчення казок. Ми пропонуємо вчителям скористатись такими рекомендаціями:
    1.При роботі над українською казкою звертати увагу на походження казкових образів, імен, символів, речей, чисел тощо.
    2.Сприяти віднаходженню у творі понять, що пов’язані з космогонією.
    3.Під час роботи з казкою вчитель повинен дбати про формування в учнів космогонічних понять (значення магічності чисел, рослин, фантастичних речей, походження образів, імен тощо). Відповідні знання необхідно активізовувати в руслі казкового жанру на уроках позакласного читання, на виховних годинах.
    4.Ускладнювати завдання творчою роботою, метою якої є складання власних казок з використанням набутих знань.
    5.Використовувати космогонічні знання, які вміщують народознавчу, побутову, християнську обізнаність школяра, при роботі з художніми творами в старших класах.
    6.Вчителям при роботі з казкою необхідно враховувати вікові особливості присутньої аудиторії. Так, в 2 - 3 класах доцільно обмежитися формуванням у дітей розуміння фантастичних речей, умінням пояснювати символіку чисел, поділом образів на добротворців і злотворців; у 4-х класах варто ускладнювати завдання тлумаченням найуживаніших імен казкових персонажів чи фантастичних речей; у 5-х класах навчити узагальнювати, підсумовувати та використовувати набуті знання, уміння складати казки з опорою на їх космогонічне походження.
    Така робота дасть змогу вчителям і учням дослідити життя наших пращурів (мрії, думки, сподівання, мораль тощо), здобуті знання сприятимуть кращому засвоєнню літературного, історичного, народознавчого матеріалу.
    Запропонована в дисертаційному дослідженні методика вивчення казки з опорою на її космогонічне походження сприяє інтелектуальному розвитку учнів. Теоретичне дослідження та експериментальна перевірка основних положень дисертації підтвердили сформульовану гіпотезу (вивчення казки через призму космогонії здійснюється на уроках, позаурочних заходах та на уроках позакласного читання; забезпечується ознайомлення учнів із казковими образами, мотивами, сюжетами, в яких простежується космогонічність; на практиці застосовуються нові форми і методи під час вивчення казки засобом космогонії). Результати підсумкових робіт свідчать, що мету дослідження досягнуто. Введення апробованих експериментальних матеріалів до навчального матеріалу з читання та української літератури забезпечить реалізацію принципу перспективності та наступності між початковою і основною ланками школи в загальній системі літературної освіти.
    Проблема збагачення та тлумачення космогонічних понять і термінів не вичерпується результатами проведеного дослідження. Пропонована система роботи над казками може бути використана під час вивчення текстів іншого тематичного спрямування та жанрово-родових форм (байки, легенди, міфи тощо).
    У роботі доведено, що вивчення казок з опорою на їх космогонічне походження сприяє виробленню в учнів певних переконань, суджень, поглядів. Експериментальне дослідження підтвердило, що українська народна казка є надзвичайно багатим та цінним матеріалом для вивчення свого минулого звичаїв, традицій, світогляду українців.
    Робота над казкою повинна охоплювати знання із суміжних дисциплін. Подальшого вивчення потребують питання здійснення міжпредметних зв’язків з метою збагачення космогонічних знань на уроках народознавства, образотворчого мистецтва, музики та ін.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины