ПУБЛІЧНОПРАВОВІ І ПРИВАТНОПРАВОВІ МЕТОДИ РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН У КРАЇНАХ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ І США З КІНЦЯ ХVІІІ - ДО ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТЬ :

Краткое описание

План
Вступ............................................................................................................... с. 4-12

Розділ І. Поняття трудових відносин,
історіографія та методологія дослідження
публічноправових і приватноправових методів регулювання
трудових відносин у країнах Західної Європи і США у кінці
ХVІІІ - на початку ХХІ століть..............................................................

1.1. Поняття, теорії трудових відносин та методи правового
регулювання ………………………………………………………………… с. 13-22
1.2. Роль соціальної держави у регулюванні суспільних
(трудових) відносин...................................................................................... с. 23-35
1.3. Історіографія досліджень публічноправовових та
приватноправових методів регулювання трудових відносин
у країнах Західної Європи і США у кінці ХУІІІ – на початку
ХХІ століть................................................................................................... с. 36-50
1.4.Методологія дослідження та теорії правового регулювання
трудових відносин...................................................................................... с. 51-59
Висновки до розділу…………………………………………………….. с. 60-62

Розділ ІІ. Особливості формування правових систем
та джерела правового регулювання трудових відносин
в країнах романо-германської та англо-саксонської правових сімей

2.1. Західна традиція права в епоху свого формування…………………... с. 63-75
2.2. Джерела правового регулювання трудових відносин
в країнах романо-германської та англо-саксонської правових сімей ……. с. 76-94
Висновки до розділу………………………………………………………… с. 95-96

Розділ ІІІ. Методи правового регулювання трудових відносин
у країнах романо-германської правової сім’ї

3.1. Публічноправові та приватноправові методи
регулювання трудових відносин у кінці ХVІІІ-ХІХ століттях................ с. 97-108
3.2. Публічноправові та приватноправові методи
регулювання трудових відносин у ХХ- на початку ХХІ століть............. с. 109-129
Висновки до розділу ……………………………………………………… с. 130-133

Розділ ІV. Методи правового регулювання трудових відносин
у країнах англо-американської правової сім’ї.

4.1. Публічноправові та приватноправові методи
регулювання трудових відносин у Англії та США
у кінці ХУІІІ-ХІХ століттях………………………………………………. с. 134-146
4.2. Публічноправові та приватноправові методи
регулювання трудових відносин у Англії та США
у ХХ на початку ХХІ століть………………………………………………. с.147-168
Висновки до розділу……………………………………………………….

Висновки........................................................................................................ с.169-182

Список використаної літератури ............................................................. с. 183-191

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Перехід незалежної України на капіталістичний шлях розвитку веде до різкої майнової диференціації суспільства, сприяє загостренню соціальних протиріч, які повинні вирішуватись мирними шляхами, правовими методами. Вивчення досвіду вирішення таких протиріч у країнах Західної Європи і США має для нас не тільки теоретичне, а й практичне значення.
Відомо, що буржуазні революції, які відбулися у країнах Заходу на початку їх капіталістичного розвитку, проголосили принципи свободи, рівності і братерства, які у XIX столітті стали ідеалами всього суспільства. Свобода розумілась як економічне і юридичне звільнення людини від опіки з боку держави, рівність - як зрівняння громадян у правах і перед законом, а братерство - як відмову від старих ідеалів феодального суспільства з його становим поділом населення та домінуванням релігійної ідеології.
Проте реальність виявилася складнішою: з'явилася соціально-економічна нерівність та протиріччя між роботодавцями і найманими працівниками. Домінуюча ідеологія лібералізму відкидала можливість втручання держави у суспільні відносини. Проте ідеї братерства наштовхували на пошуки шляхів досягнення гармонії між інтересами особи і держави У кінцевому підсумку інтереси усього суспільства були поставлені вище за егоїстичні інтереси як окремої особи, так і держави. Саме тому у другій половині XX століття в західноєвропейських країнах і США інтереси суспільства стали представляти професійні та громадські організації, які обмежували як свавілля держави, так і індивідуальний егоїзм особи. Згодом у США і західноєвропейських країнах сформувалася соціальна держава, яка в кінці XX на початку XXI століть почала перетворюватись ще й у державу справедливу.
Якщо соціальна держава прагнула захистити інтереси найманих працівників і тим самим не допустити соціального вибуху, то держава справедлива намагається зробити найманих працівників співвласниками виробництва і наділити усіх їх відповідними правами, що випливають з такого статусу.
В Україні ідеї соціальної держави пропагувались у працях відомого економіста початку XX століття Михайла Туган-Барановського, а також у теорії "класократичної трудової монархії" В'ячеслава Липинського. Сьогодні ідеї соціальної держави в Україні мають значну перспективу. Політична сила, яка візьме на озброєння ідеї побудови соціальної і справедливої держави в Україні, знайде широку і масову підтримку більшості різних верств українського суспільства.
Отже, вивчення досвіду побудови соціальної і справедливої держави у країнах Заходу має і суто наукове, і практичне значення.
Актуальність дисертаційної теми обумовлена також необхідністю вивчення досвіду застосування методів правового регулювання трудових відносин у країнах, що традиційно належать до так званого «Заходу» (країни з особливими соціально-економічним, політичним ладом, демократичною ідеологією та традиціями права - країни Західної Європи, США). У зв'язку із зазначеним виникає потреба у вивченні джерел - форм права, нормами якого регулюються трудові відносини. Відомо, що у радянську добу основним джерелом права вважався закон. Інші джерела права (договір, судова практика, звичай) відігравали меншу роль порівняно з законодавством, так як не відповідали концепції радянського права, згідно якої, право є засобом реалізації владної волі держави. У демократичних країнах зазначені джерела формують правовий простір, у якому належним чином захищено особу та її права від свавілля як з боку держави, так і роботодавця.
У зв'язку із зазначеним досить актуальним є аналіз політико-правового досвіду країн Заходу стосовно дотримання співвідношення доктрини природного права з політичними теоріями суспільного договору і правової держави, принципу персоналізму з доктриною лібералізму і приватним правом та багатоджерельністю права. В Україні існує асиметрія зазначеного співвідношення, яка, на наш погляд, спричинена порушенням основ правової системи. Тому виникає необхідність приведення українського національного права у відповідність до принципів багатоджерельного праворозуміння, правоутворення і правореалізації.
Дослідження правових засобів, за допомогою яких в країнах розвиненої демократії забезпечується вільна діяльність і волевиявлення особи, практичне їх застосування в Україні, допоможе нашій державі вдосконалювати правовий устрій та адаптувати його до нових соціально-економічних та політичних умов, знайти механізм вирішення актуальних проблем вітчизняного державознавства та правознавства.
Актуальність теми роботи полягає і в тому, що її розробка дозволяє виявити традиції права країн Заходу, що, на наш погляд, полягають у відносній автономності права, хоча воно і перебуває під впливом політики, моралі, релігії та звичаїв; його розвиток і зміна є внутрішньо логічним і воно має перевагу над політичною владою; воно є самостійним явищем, а його плюралізм закріплює багатогранність політичного і економічного життя країн Заходу і є джерелом свободи; право забезпечує своє верховенство та управління юридичними установами професіоналами у відповідності до закону . Так як Україна проявляє наміри включитися в євроатлантичну інтеграцію, то дослідження правових систем країн Заходу набуває особливої актуальності. Особливого значення набуває дослідження методів правового регулювання трудових відносин, адже воно може сприяти наданню українській правовій системі необхідної досконалості і завершеності та уникнути можливих помилок при удосконаленні вітчизняного трудового права.
Особливої актуальності набуває наше дисертаційне дослідження у зв'язку з необхідністю визначення методів, якими мають регулюватися трудові відносини.
Актуальність нашого монографічного дослідження полягає і в тому, що воно є першою спробою в історико-правовій науці простежити застосування публічноправових і приватноправових методів регулювання трудових відносин в країнах Західної Європи і США протягом значного історичного періоду. Таке дослідження може сприяти адаптації норм українського трудового права до загальноєвропейського, в якому останнім часом спостерігаються тенденції до широкої уніфікації насамперед норм приватного права, які регулюють трудові відносини.
У своєму дисертаційному дослідженні ми спиралися на теоретико-методичні та галузеві праці таких науковців як Е.Аннерс, Г.Дж.Берман, Ж.-Л. Бертель, Ф.Вікер, Р.Давід, В.М.Корецький, Д.Дождєв, Б. Жарков, О.Зайчук, А.Козловський, В.Кисіль, В.О.Котюк, І. Д. Котюк, М.І.Козюбра, В.В.Копєйчиков, Г.Кьотц, А.Пашерстник, Л.Таль, Ф.Тенер, Ф.Фінстра, К.Цвайгерт, Р.Ціммерман, О.Шевченко та ін. Праці зазначених дослідників мають у цілому загальнотеоретичне значення. Аналіз суто галузевих наукових досліджень нами здійснено у спеціальному підрозділі роботи.
Методологія, яку застосував автор даного дисертаційного дослідження, базується як на матеріалістичному, так і на ідеалістичному розумінні історії розвитку права. Не лише спосіб виробництва і те, як продукти виробництва розподіляються, впливають на розвиток права, але й система поглядів, за якої ідеї та свідомість людей мають визначальну силу у розвитку і пізнанні державно-правових явищ.
Різноманітні методи дослідження, які застосовував автор, дозволили йому встановити закономірності та особливості генезису застосування публічноправових і приватноправових методів регулювання трудових відносин у країнах Західної Європи і США у різні конкретно-історичні періоди їх розвитку, провести дослідження не тільки з юридичних, але й історичних та соціологічних позицій.
Висвітлення методів дослідження присвячено спеціальний підрозділ нашої дисертаційної роботи. Основна увага звернута на такі методи, як порівняльно-правовий, соціологічний, історичний, телеологічний, інституційний, функціональний, спеціально-юридичний, системно-логічний аналіз, застосування яких дозволило вирішити завдання, що були поставлені в дисертаційному дослідженні.
Джерельною базою нашого дисертаційного дослідження є чисельні пам'ятки права країн Західної Європи і США, англомовна монографічна література, матеріали різних наукових конференцій, міжнародні правові акти, тощо.
Об'єктом дослідження є правове регулювання трудових відносин у країнах західної Європи і США.
Предметом дослідження є приватноправові і публічноправові методи регулювання трудових відносин у країнах Західної Європи і США з кінця ХУШ до початку ХХЇ століть.
Метою дисертаційної роботи є комплексне дослідження співвідношення застосування приватноправових і публічноправових методів регулювання трудових відносин у країнах Західної Європи і США з кінця ХУШ до початку XXI століть, шляхи вдосконалення та уніфікації норм приватного права, якими сьогодні регулюються трудові відносини у країнах Заходу. Реалізація зазначеної мети передбачає вирішення наступних задач:
- визначити характерні ознаки та особливості поділу галузей права на публічне і приватне;
- з'ясувати причини застосування як приватноправових, так і
публічноправових методів регулювання трудових відносин у період феодалізму;
- розкрити зв'язок між технологічною революцією і необхідністю застосування публічноправових методів регулювання трудових відносин у країнах Західної Європи;
- дослідити вплив принципу свободи договору на застосування приватноправових методів регулювання трудових відносин у країнах Заходу;
- дослідити вплив трудового та колективного договорів на застосування приватноправових методів регулювання трудових відносин у країнах Заходу;
- визначити межі впливу законотворчої діяльності держави на застосування публічноправових методів регулювання трудових відносин;
- дослідити значення колективних договорів, їх юридичну силу та вплив на формування правових норм та джерел-форм приватного права;
- з'ясувати шляхи та методи уніфікації норм приватного права, якими регулюються трудові відносини у романо-германській та англо-американській правових сім'ях.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що в ньому вперше в історико правовій вітчизняній науці простежено застосування приватноправових і публічноправових методів регулювання трудових відносин в країнах Західної Європи і США у кінці ХУШ на початку XXI століть, зроблені відповідні науково теоретичні висновки, які можуть бути використані для вдосконалення правового регулювання трудових відносин у сучасній Україні та введено в науковий обіг цілу низку іншомовних джерел, які не були предметом наукового аналізу в українській історико-правовій науці.
Наукова новизна дисертаційного дослідження має вияв у положеннях, в яких автор
- вперше проаналізував історіографію стосовно публічноправових та приватноправових методів регулювання трудових відносин у країнах Західної Європи і США у кінці ХУШ на початку XXI століть і встановив, що наукові праці, присвячені проблематиці дослідження, відсутні як у вітчизняній, так і в зарубіжній історико-правовій науці;
- застосував методологію дослідження, яка ґрунтується не тільки на матеріалістичному, але й на ідеалістичному розумінні історії розвитку і права;
- встановив, що законодавство XIX століття у країнах Західної Європи та США не стосувалося змісту трудового договору, що судова практика кваліфікувала його норми як додатки до цивільно-правових норм про договір особистого найму, а тому трудові відносини регулювалися нормами суто приватного (цивільного) права; норми ж публічного права застосовувались головним чином для регулювання виплати заробітної плати, застосування праці дітей, підлітків та жінок, максимальної тривалості робочого часу, умов праці, соціального страхування, створення та діяльності профспілок тощо;
- встановив, що нормами публічного права у країнах Західної Європи стимулювалось застосування норм приватного права у регулюванні трудових відносин, що умови колективних договорів були нормами приватного права і вони регулювали відносини між роботодавцями і найманими працівниками;
- обґрунтував, що джерелом публічноправових методів регулювання трудових відносин у країнах романо-германської правової сім'ї є конституції, закони та постанови і декрети урядів, а джерелом приватноправових методів - трудовий і колективний договори, правила внутрішнього розпорядку на виробництві, звичаї та судова практика;
- встановив, що протягом XX століття право соціального захисту у країнах романо-германської правової сім'ї поступово відійшло до сфери публічного права, а регулювання трудових відносин - до сфери приватного права;
- встановив, що регулювання трудових відносин в Англії і США у кінці ХУШ протягом XIX століть здійснювалося згідно доктрини “свободи договору”. Проте, якщо відповідальність роботодавця за порушення умов трудового договору встановлювалася на основі норм приватного (загального) права, то відповідальність працівника - на основі норм публічного (кримінального) права;
- висунув і обґрунтував положення, що в Англії протягом зазначеного періоду, порядок виплати заробітної плати та її витрати, тривалість робочого дня та робочого тижня для дітей, підлітків і жінок регулювалися нормами публічного права;
- встановив, що створення і діяльність профспілок як в Англії, так і в США регулювалися спочатку на основі доктрини "таємної змови", а з другої половини XIX століття - на основі доктрини "законної мети і законних засобів", тобто, застосовувалися норми приватного (прецедентного) права;
- встановив, що в Англії і США профспілки можуть вдаватися до застосування страйків у випадку неправомірної практики у трудових відносинах з боку роботодавця, або ж у випадку виникнення трудового спору, і що у випадку, коли профспілка або окремий працівник досягне з роботодавцем кращих вигод або певних переваг, то вони повинні бути поширені на членів всього колективу;
- з'ясував, що з кінця XX століття в Англії і США почала виникати і розвиватися система партнерства роботодавців і найманих працівників, суть якої в тому, що наймані працівники через купівлю акцій почали ставати співвласниками виробництва, що дало їм можливість брати участь в управлінні виробництвом та в розподілі прибутків. Система партнерства ґрунтується на нормах приватного права;
- вияснив, що тривалість робочого часу, часу відпочинку, оплата праці та соціальне страхування в Англії і США сьогодні регулюються нормами як приватного, так і публічного права.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане у відповідності до планової тематики науково-дослідної роботи Інституту законодавства Верховної Ради України. Тема дисертаційного дослідження є частиною програми «Стратегія розвитку законодавства України» (державний реєстраційний № 01031U007975).
Практичне значення результатів дисертаційного дослідження полягає у можливості їх використання при вдосконаленні українського трудового законодавства, у навчальному процесі при вивченні таких дисциплін як історія держави і права зарубіжних країн, теорія держави і права, історія політичних і правових вчень та трудове право, для усвідомлення та осмислення процесу еволюційного розвитку правових систем країн Західної Європи і США, їх галузей та інститутів з кінця ХУШ століття до сьогодення.
Проведене дослідження має значення для розвитку системи правового регулювання трудових відносин в Україні, може бути використано при розробці відповідного законодавства та його адаптації до законодавства ЄС.
Апробація результатів дослідження здійснювалась на засіданнях кафедри теорії та історії держави і права відкритого міжнародного університету “Україна”, на лекційних та практичних заняттях відкритого міжнародного університету “Україна” з курсу «Актуальні проблеми теорії держави та права», на наукових конференціях, зокрема на науково-методичній конференції «Проблеми сучасної вищої юридичної освіти» (Харків, 2000), Міжнародної науково-практичної конференції «Туризм у ХХІ столітті: глобальні тенденції і регіональні особливості.» (Київ, 2001), «Правова система України в світлі європейського вибору» (Київ, 2008).
Публікації. По темі дисертаційної роботи опубліковано три статті у наукових виданнях:
1. Публічноправові та приватноправові методи регулювання трудових відносин у країнах Західної Європи і США у першій половині XIX століття. //Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2007. - №4(66). – С.225-230
2. Публічноправові та приватноправові методи у формуванні правового регулювання трудових відносин у країнах Західної Європи в період феодалізму.// Держава і право: Зб.наук.праць. – Вип..36. – Інст. держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2007. – С.347-352
3. Публічноправові методи у регулюванні трудових відносин у країнах Західної Європи і США у кінці ХІХ – першій половині ХХ ст. // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2007. - №5(67). – С.137-142
Структура дослідження відповідає його меті та завданням і складається із вступу, трьох розділів, які містять десять підрозділів, висновків та списку використаних джерел.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. В проведеному нами дисертаційному дослідженні визначені поняття, зміст, суб’єкти трудових відносин, предмет та методи їх правового регулювання. відповідно до традиційного поділу права на публічне та приватне методи поділяються на публічноправові та приватноправові. Для публічно-правового методу характерний імперативний вплив на суспільні відносини, а для приватно-правового методу – диспозитивний. Для приватного права характерним є наявність дозвільних, заохочуваних та регулюючих норм, для публічного - заборонних, охоронних і регулюючих. Наукове обґрунтування правового регулювання трудових відносин міститься в численних теоріях, які були розроблені в західній науці протягом ХХ століття. Наукова цінність цих теорій полягає в тому, що вони досліджували витоки соціально-економічних конфліктів та пропонували варіанти їх недопущення та подолання. Теоретична думка була тією науковою основою, на яку могла спиратись влада для реалізації державної політики в сфері праці. Було досліджено сутність соціальної держави, яка сформувалась в найбільш розвинених країнах Західної Європи та США в середині ХХ століття, принципи, на яких вона побудована, а також її роль в застосуванні тих чи інших методів правового регулювання трудових відносин. Соціальна держава взяла на себе зобов’язання соціального захисту людини, який вона забезпечує владними приписами, та встановлює мінімальні стандарти в сфері праці, на основі яких суб’єкти трудових відносин можуть в договірному порядку визначати права та обов’язки та покращувати умови, передбачені нормами законодавства.
2. Дослідження праць різних авторів дало можливість оцінити їх авторитетну наукову позицію щодо генези розвитку права в цілому, отримати цілісну картину наукової думки щодо історії права, а головне дозволило правильно обрати науковий напрямок дослідження, щоб заповнити існуючі прогалини, а саме дослідити еволюцію та співвідношення методів правового регулювання трудових відносин в найбільш розвинутих країнах сучасного західного світу на протязі тривалого історичного періоду. Застосування різних наукових методів дослідження дало змогу всебічно розкрити предмет нашої дисертаційної роботи.
3. Проведене нами дослідження застосування приватноправових і публічноправових методів регулювання трудових відносин у країнах Західної Європи і США у кінці ХУІІІ – на початку ХХІ століть дозволило авторові зробити висновок про те, що поділ права на приватне і публічне у країнах Західної Європи відбувався ще в епоху Середньовіччя. Такий поділ залежав від суб’єкта творення та суб’єкта застосування правових норм, а також від предмета регулювання та території такого регулювання. Рівність і рівноправність феодалів дозволяли їм вільно обирати правила поведінки, тому відносини між ними регулювались нормами приватного права. Спеціальні грамоти та цехові статути міст також сприяли формуванню приватного права та відокремлення його від публічного, яке набирає широкого розвитку у зв’язку із централізацією влади у період європейського абсолютизму. Інтенсифікація законодавства у період абсолютної монархії посилила роль публічного права у регулюванні суспільних відносин. Тому відносини між майстрами і підмайстрами у період абсолютизму регулювалися нормами як приватного, так і публічного права.
4. Розвиток законодавства у країнах романо-германської правової системи у ХІХ столітті не стосувався змісту трудового договору найму, а тому відносини між роботодавцями і найманими працівниками регулювалися нормами приватного (цивільного) права. Судова практика розглядала норми законодавства, що стосувалися трудових відносин, як додатки до цивільно-правових норм про договір особистого найму. Нормами публічного права у ХІХ столітті у країнах романо-германської правової сім’ї регулювали виплату заробітної плати, застосування праці дітей, підлітків та жінок, максимум тривалості робочого часу, умови праці, соціальне страхування, відшкодування збитків працівникам у випадку каліцтва, створення та діяльність професійних спілок.
5. Узаконення створення та діяльності профспілок сприяло розвитку у країнах романо-германської правової системи розвитку колективних договорів, в умовах яких закріплювалося скорочення робочого дня і робочого тижня, нижчих за законодавчо закріплений мінімум, збільшення заробітної плати та покращення умов праці тощо. Тобто, нормами публічного права заохочувався розвиток норм приватного права у регулюванні трудових відносин. Умови колективного договору стають нормами приватного права і є обов’язковими для їх застосування при регулюванні відносин між роботодавцями і найманими працівниками. У свою чергу, норми законодавства, якими регулювався соціальний захист найманих працівників, маючи імперативні риси, стають нормами публічного права. Так, інститут соціального захисту поступово стає інститутом публічного права, яким він залишається і донині. Отже, загальні умови праці протягом ХІХ століття регулювалися нормами публічного права, а конкретні умови – нормами приватного права. Контроль за дотриманням норм як публічного, так і приватного права в країнах романо-германської правової сім’ї здійснюється радами, що складаються з представників роботодавців і профспілок, що є свідченням того, що трудові відносини регулюються головним чином приватноправовими методами.
6. Джерелом публічноправових методів регулювання трудових відносин у країнах романо-германської правової сім’ї є конституції, закони та постанови і декрети урядів, а джерелом приватноправових методів – трудовий і колективний договори, правила внутрішнього розпорядку на виробництві, судова практика та звичаї. Якщо у публічному праві однією із сторін правовідносин є, як правило, держава, яка є захисником інтересів усього суспільства, то у приватному – держава та її органи не є обов’язковою стороною правовідносин, але коли вона є такою стороною, то вона виступає на рівних засадах з іншою стороною. У країнах романо-германської правової сім’ї умови колективних договорів є нормами приватного права і мають таку ж силу у регулюванні трудових відносин, як і норми законів. Умови колективних договорів за жодних обставин не можуть бути гіршими за ті, що закріплені законодавством. Отже, умови колективних договорів набули чинності регламентуючого акту, закріпленого законом, але разом з тим зберігають договірну природу, що є властивим для правових норм та джерел - форм приватного права. У свою чергу трудовий договір базується на умовах договірного права, місцевих або виробничо-галузевих звичаях та прецедентах. Зобов’язання сторін трудового договору випливають із відповідних норм приватного (цивільного) права. З другої половини ХХ століття в колективних договорах з’явились умови, які зобов’язують роботодавця обговорювати з представниками працівників питання масового звільнення та послідуючого працевлаштування звільнених з роботи. Вирішення трудового конфлікту здійснюється шляхом укладення нової угоди, або ж шляхом примирення сторін, При цьому приватне право стає інструментом, що згладжує протиріччя між роботодавцями і найманими працівниками, сприяє збереженню соціального миру.
7. З кінця ХХ століття наймані працівники почали ставати або ж співвласниками виробництва завдяки купівлі акцій виробництва, або ж брати участь у розподілі певної частини прибутків на виробництві. Окрім того, вони беруть участь в управлінні виробництвом та у вирішенні важливих виробничих проблем. У цьому зв’язку право, що регулює трудові відносини, набуває рис суто приватного права, а профспілки, як громадська організація, здійснюють певні владні функції, які притаманні державі. Нормами публічного права у країнах романо-германської правової сім’ї встановлюється мінімум заробітної плати, надбавки до заробітної плати на членів сім’ї працівників, гарантії виплати заробітної плати у випадку банкрутства роботодавця та закріплювалася система участі найманих працівників у розподілі прибутків виробництва.
8. Система соціального страхування з другої половини ХХ століття у країнах романо-германської правової сім’ї регулюється як нормами публічного, так і приватного права. На нормах публічного права ґрунтується соціальне страхування на випадок безробіття, пенсійне страхування тощо. Наймані працівники можуть бути застраховані і приватним шляхом. У цьому випадку, коли фонди соціального страхування формуються за рахунок внесків приватних юридичних і фізичних осіб, їх регулювання здійснюється нормами приватного права. У цілому право соціального захисту поступово відокремилося від трудового права, а його норми набули імперативного характеру, притаманному нормам публічного права.
9. В англо-американській правовій сім’ї формально відсутній поділ права на приватне і публічне. Таке становище в доктрині пояснюється тим, що юристи боялися, що у випадку такого поділу, держава та її установи не будуть підпорядковані нормам права. Разом з тим основними джерелами правового регулювання трудових відносин в Англії та США є договір та судовий прецедент, які відносяться до галузі приватного права. Англо-американське право тісно пов’язане з панівними соціальними, економічними і політичними відносинами і воно змінюється разом із змінами зазначених відносин, воно перебуває в тісній залежності від суддівських переконань та моральних принципів. В англо-американській правовій сім’ї реалізація суддівських норм права здійснюється через обов’язкове дотримання нижчими судами рішень верховних судів. Нормами загального права і права справедливості регулюються встановлення тривалості робочого часу, регламентації надурочних робіт, тривалості і оплати відпусток, термінів виплати зарплати та попередження про розірвання трудового договору тощо.
10. В англо-американській правові сім’ї важливим джерелом правового регулювання трудових відносин є трудовий договір, який може укладатись як в письмовій, так і в усній формі, і ґрунтується він на нормах загального договірного права, які створюються сторонами. У свою чергу умови колективного договору мають у переважній своїй більшості не юридичну, а моральну силу, але його чинність може бути забезпечена тиском з боку профспілок. у окремих випадках колективні договори набувають чинності за прямою вказівкою закону. Джерелом правового регулювання трудових відносин в Англії і США може бути звичай, точніше, вироблена практика, яка стає обов’язковою. Вона є невід’ємною від права справедливості і визначається здоровим глуздом та моральністю судді. Справедливість звичаю визначається його тривалістю, загальністю, розумністю та однаковим застосуванням. Джерелом права є також закон, але його роль в англо-американській правовій сім’ї є меншою, ніж у романо-германській. Виявлено, що як в англо-американській, так і в романо-германській правових системах застосовується однакова техніка судового тлумачення.
11. Правове регулювання трудових відносин у кінці ХVІІІ та протягом ХІХ століть в Англії і США здійснювалося згідно доктрини “свободи договору”. Проте, коли роботодавець порушував укладений з робітником договір трудового найму, то він ніс відповідальність згідно норм приватного (загального) права. Але коли умови трудового договору порушував робітник, то до нього могли застосувати норми публічного (кримінального) права. Окрім того, в Англії регулювання виплати заробітної плати та порядок її витрати, тривалість робочого дня та робочого тижня для дітей, підлітків і жінок також регулювалися нормами публічного права. У свою чергу в США регулювання трудових відносин здійснювалося на основі договору, умови якого ставали нормами суто приватного права. Держава не втручалась у такі відносини, адже це суперечило принципові свободи договору. Створення і діяльність профспілок в Англії і США вважалось таким, що суперечить договірному праву. Тому в обох країнах суди широко застосовували доктрину “таємної змови”, кваліфікуючи страйки, як “злочинну змову”. Лише з другої половини ХІХ століття судова практика виробила в США і Англії доктрину “законної мети і законних засобів”. Тим самим було визнано право найманих працівників створювати професійні спілки і проводити страйки. Отже, головну роль у організації та діяльності профспілок відігравало приватне (прецедентне) право. Окремі закони стосовно регулювання трудових відносин, що приймалися у США на федеральному рівні або на рівні окремих штатів, містили норми, які за своїм характером були диспозитивними і відносилися до сфери приватного права.
13. Протягом ХХ - на початку ХХІ століть в Англії і США правове регулювання трудових відносин здійснювалось нормами переважно приватного права, джерелом якого були договір, судовий прецедент. Норми більшості законів встановлювали певні мінімальні стандарти праці і створювали умови для врегулювання правовідносин на договірній основі. Наймані працівники набули права вільно створювати профспілки без їх реєстрації у державних органах. Профспілки можуть вдаватися до страйків у випадку, коли роботодавець здійснює неправомірну практику у трудових відносинах, або ж у випадку виникнення трудового спору. Страйк можна застосувати як для встановлення кращих умов праці і скорочення робочого часу, так і на знак протесту проти скорочення робочих місць, проти прийняття певних управлінських рішень, тощо. З’ясовано, що коли профспілка або окремий працівник досягне у переговорах з роботодавцем певних вигод або переваг, то вони повинні бути поширені на членів всього колективу, що працюють на виробництві. В Англії з 70-х, а у США з 80-х років ХХ століття почала виникати і розвиватися система партнерства роботодавців і найманих працівників. Сутність такої системи у тому, що найманий працівник через купівлю акцій ставав співвласником виробництва. Це спричинило підвищення ролі окремого працівника в укладенні договору найму та відповідної оплати праці. У Англії і у США вирішення трудових спорів здійснюється як у адміністративному, так і в судовому порядку. Вирішення трудових спорів через посередництво, переговори, консенсус базуються на принципах гуманізму та демократизму. Це сприяє економічному розвиткові, знижує рівень безробіття, гарантує належну соціальну забезпеченість, сприяє підвищенню купівельної спроможності всього населення. Тобто, вирішення трудових спорів в Англії і США здійснюється нормами приватного права. Такі інститути трудового права як тривалість робочого часу, часу відпочинку, оплати праці, соціальне страхування в Англії і США регулюються як нормами приватного, так і нормами публічного права.
14. Проведене нами дослідження дозволяє зробити висновок про наявність значної різниці у застосуванні приватноправових та публічноправових методів регулювання трудових відносин у романо-германській та англо-американській правових сім’ях. Нами з’ясовано, що якщо у романо-германській правовій сім’ї відчувався значний вплив римського права, яке було джерелом приватного права і законодавства, як найважливішого методу створення правових положень, то у англо-американській ми спостерігаємо домінування особливої процесуальної техніки, а джерелом приватного права є система прецедентів, створюваних судами. Спільним в обох правових сім’ях є високий рівень юридичної техніки, що дає можливість на сучасному етапі розвитку проводити уніфікацію норм приватного права на основі загальних принципів їх тлумачення.
15. В країнах романо-германської правової сім’ї, не дивлячись на вплив римського права на формування положень приватного права, на їх розташування в ієрархічній цілості та взаємне підпорядкування, розвивалася національна юридична техніка і виникали правові системи, що знаходились на високому конструктивному рівні. Значний внесок у розвиток законодавчої техніки країн романо-германської правової сім’ї зробило правознавство, яке допомагало законотворцям та суддям досягати високого рівня у тлумаченні та точності формулювань правових положень. Так як правознавці не звертали уваги на дотримання соціальної справедливості, то постала нагальна необхідність швидкого розвитку законодавчих методів їх вирішення. Усе зазначене у сукупності і впливало на застосування як приватноправових, так і публічноправових методів правового регулювання трудових відносин.
16. Співвідношення у застосуванні приватноправових і публічноправових методів регулювання трудових відносин залежало і від наявності та розвиненості соціальної держави та відповідних правових систем. Наявність соціальної держави в країнах англо-американської правової сім’ї забезпечувала застосування приватноправових методів регулювання трудових відносин. У країнах романо-германської правової системи спочатку домінували публічноправові методи регулювання трудових відносин, але з появою і розвитком соціальної держави характер законодавства змінювався з імперативного на диспозитивний, а тому з часом домінуючими методами регулювання трудових відносин стали приватноправові методи. У цілому аналіз методів регулювання трудових відносин в країнах Заходу дозволив авторові зробити висновок про те, що на сучасному етапі головним методом регулювання трудових відносин у зазначених країнах є приватноправовий метод.
17. Проаналізувавши досвід правового регулювання трудових відносин в найбільш розвинених країнах сучасного світу на протязі тривалого історичного періоду, були виявлені загальні закономірності та конкретні особливості західної традиції права, зокрема співвідношення правових методів, які використовуються в романо-германській та англо-саксонській правових сім’ях для регулювання відповідних правовідносин. Вивчення відповідної практики застосування в найбільш розвинених соціальних країнах тих чи інших методів правового регулювання, їх співвідношення, умов та факторів, які на це впливали є актуальним для України. Україна, згідно статті І Конституції проголошена правовою та соціальною державою. Але реальним фактом є те, що після зламу радянської правової системи, не проведена ефективна реформа законодавства в галузях регулювання трудових відносин та соціального забезпечення. Не визначено принципи, за якими має відбуватись таке регулювання, яке має щонайменше наблизити нас до утворення соціальної держави, коли існують прозорі індивідуальні та колективні відносини між людиною праці та роботодавцем, а також місце та роль держави в цих правовідносинах. На сучасному етапі свого розвитку для України дієвим є розумне поєднання публічно-правоих та приватно-правових методів правового регулювання, що призведе до «м’якого» контролю над трудовими відносинами, не руйнуючи при цьому ринкову модель економіки. Як показав історичний досвід західно-європейських країн та США як надмірне втручання держави в сферу трудових відносин, так й свідоме ігнорування з боку державних інституцій відповідної сфери суспільного життя є негативною практикою. Це призводило до кризових явищ в економіці, і як наслідок до бурхливих революційних подій в державі, викликаних соціально-економічними причинами, незадоволеністю народних мас поліцейською або надто ліберальною державною політикою. Держави, відповідаючи на ці «виклики», поступово, на протязі тривалого часу формували свою політику та правові системи, які сьогодні досягли дуже високого рівня демократії та ефективного захисту прав та інтересів всього суспільства, стали фактично соціальними та справедливими утвореннями. Тому неможливо негайно перестрибнути через століття історичного розвитку, досягти того рівня цивілізації, яким є сьогодні Захід. Тим більше це стосується України, яка історично, культурно відносилась до «традиційних» суспільств з іншим світоглядом, ментальністю, і тільки нещодавно почався дуже важкий перехід до формування сучасного, «модернізованого» суспільства за західним зразком. При наймі так проголошується. Більш того, Україна на міждержавному рівні взяла на себе зобов’язання адаптації внутрішнього законодавства відповідно до європейського. Що стосується співвідношення використання публічно-правових та приватно-правових методів регулювання трудових відносин, то слід зауважити наступне. Україна після розпаду СРСР почала будувати свою правову систему на основі принципів континентальної, європейської правової системи, в основі якої поділ права на публічне та приватне, закон визнається основним джерелом права, менша роль порівняно з законодавством належить судовим рішенням. В цьому є певне раціональне зерно, тому що у нас не має тієї випробуваної століттями англосаксонської традиції, згідно з якої судді є головними правотворцями, які незалежні від жодних соціальних груп в суспільстві і приймають рішення, ґрунтуючись лише на основі правових принципів та власного здорового глузду та сумління.
19. Принцип «свобода договору» має бути обмежено нормами законодавства, що відповідає реаліям сучасних країн континентальної Західної Європи. Це означає, що трудові договори (контракти) мають не суперечити законодавчим нормам, які встановлюють певні мінімальні стандарти. В Україні з початку 90-х років ХХ століття склалась практика, коли все залежало від роботодавців (взагалі не укладались контракти, реальна заробітня плата нижче прожиткового мінімуму або виплата заробітної плати «в конвертах»). Цей фактор на фоні глибокої економічної кризи викликав значну еміграцію працездатного населення в інші країни. Крім того, за таких умов не було реального соціального захисту найманих працівників, насамперед мова йде про пенсійне забезпечення в майбутньому. Тому саме держава має забезпечувати та гарантувати контроль за дотриманням трудових контрактів і відповідності їх чинному законодавству в сфері соціального забезпечення. Дієвим кроком до цього має стати підвищення ролі профспілок, які в найбільш розвинених країнах реально та ефективно впливають на роботодавців.
20. Як в континентальній Європі так і в Англії та США, в обох правових сім’ях, сьогодні колективні угоди (джерело приватно-правового методу правового регулювання) є найбільш дієвими засобами визначення та закріплення прав та обов’язків сторін, умов праці, дають можливість ефективного впливу на роботодавців щодо захисту прав працівників. В Україні має бути законодавчо передбачено державна реєстрація колективних угод, що призведе до контролю з боку спеціально створених або існуючих державних органів за дотриманням та виконанням законодавства сторонами цих угод, суб’єктами трудових правовідносин. Звичайно, більш демократичними є приватно-правові методи правового регулювання, коли сторони самостійно обирають моделі поведінки, не порушуючи загальних принципів законодавства, але за наших умов – тривалого перехідного періоду, насамперед має бути дієвий механізм державної влади, який повинен готувати соціально-економічні умови, прийнятне середовище, переорієнтацію держави на домінування приватно-правових способів регулювання індивідуальних та колективних трудових відносин. Соціальне забезпечення трудящих має бути галуззю публічного права. Саме такий підхід застосовується в соціально спрямованих країнах сучасного світу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Книги:
Один автор 1. Алексеев С. Общая теория права. М. Юрид. лит-ра,1981. – 352с.
2. Афанасьєв В.Г. Общество: системность, познане и управление. М., 1981.С.128
3. Андросов В.П. Новые явления в рабочем движении США// Новая и новейшая история, 1973, №3. Профсоюзы США в 1970-1980 гг.//Американский ежегодник, 1988. С.9-28
4. Андрусяк Т.Г. Теорія держави і права. Львів, Фонд "Право України", 1997. С.141
5. Аннерс Э. История европейского права. М., Наука, 1994. – 395с
6. Бабкін В.Д. Соціальна держава та захист прав людини// Правова держава. 1998, вип.9. - 3-11с.
7. Баглай М.В. Правовое регулирование труда в капиталистических странах. М, 1963. С.188
8. Беликов Б.Д. Охрана детского труда в Германии.С-Петербург, 1901. С.6
9. Бержель Ж-Л. Общая теория права. М.,Nota bena, 2000. С.432
10. Берман Г.Дж. Западная традиция права: эпоха формирования. М., Инфра- Норма, 1998. стр. 449, 623.
11. Бернхем В. Вступ до права та правової системи США. К., 1999.С.198
12. Бойко М.Д. Порівняльне трудове право К. 2006 стор.56-57, 131
13. Вебер М. Протестанская этика и дух капитализма. М., Ист-Вью,2002-350с
14. Войтинский И. Примирительное и третейское разбирательство в Германии. М., ВЦСПС, 1926-200с.
15. Гаркнер Г. Рабочий вопрос. 1917.С.184
16. Гольденвайзерь А.С. Социальное законодательство Германской империи. К., Типография Кульженко, 1890-180с.
17. Графский В.Г. Всеобщая история государства и права. М., Норма,2000. С.І74
18. Догадов В.М. Правовое регулирование труда при капитализме. М., 1959 -195с.
19. Добролюбов А.И. Государственная власть как техническая система: О трех великих социальных изобретениях человечества. Минск, Навука і Тэхніка. 1995- 239с
20. Дживелегов А.Е. Средневековые города в Западной Европе. М., 2002. С.199
21. Жарков Б.Н. Основные положення трудового законодательства в капиталистических странах. М., Профиздат, 1983 – 167с.
22. Жидков О.А. История буржуазного права. М., 1971. С. 110
23. Життлер А.Б. Організація соціального забезпечення у Франції. К.,1993. С.17
24. Котюк В.О. Загальна теорія держави і права. К., Атіка, 2005-586с.
25. Кувшинская Е. Борьба рабочихъ за политические права в Англіи. Спб. Русская Скоропечатня, 1907-190с.
26. Кувшинская Е. Исторія фабричного законодательства в Англіи. Спб. Русская Скоропечатня, 1912-281с.
27. Каскель В. Новое трудовое право. М., Вопросы труда, 1925- 408 с.
28. Каленский В.Г. Социальное законодательство Англии. М., Наука,1998-224с.
29. Корецкий В.М. Международное хозяйственное право. Избранные труды. Кн.1, К., Наукова думка.1989.С.124-125
30. Кучинский Ю. История условий труда во Франции. М., 1948. СІ74
31. Киселев И.Я. Современный капитализм и трудовое законодательство. М., 1971. С.138
32. Киселев И.Я. Зарубежное трудовое право. М.,Норма, 1998-250с.
33. Корчевна Л. Проблема різноджерельного права. Дослід порівняльного правознавства.К.,2004-359с.
34. Козюбра Н.И. Социологическое право и общественное сознание. К., Наук.думка, 1971. С.74
35. Козловський А.А. Право як пізнання. Вступ до гносеології права. Чернівці, Рута, 1999-295с.
36. Комаров С.А.Общая теория государства и права. Курс лекций.М.,1996
37. Качка Т. В поисках утраченного//Юрид. практика,2002,№3(213).-19с.
38. Лисневский З.В. История государства и права Великобритании(1870- 1917). Изд-во Рост. Ун-та, 1975-53с.
39. Луи Поль. Рабочий и государство. С-Петербург, Общественная польза, 1907-358с.
40. Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн.К.,Атіка.2004-405с.
41. Оноре Т. Про право: Короткий вступ. К., Сфера, 1997. С.27
42. Оуенз К. Право. К., Знання, 2002. С.61
43. Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права. М., 2002. С.39
44. Пашерстник А.Е. Правовое регулирование труда в капиталистических странах. М., Госюриздат,1955-131с.
45. Полянский Н.Н. Стачки рабочих и уголовный закон. С-Петербург, 1907. С.223
46. Репенакъ А.В. Страхованіе рабочих оть несчасныхь случаев в Германии. М., Типография Момонтова, 1911-240с.
47. Сіленко А.О. Соціальна держава: теорія змін. Одеса, УДАЗ, 2000-268с.
48. Социальное законодательство Франции и Бельгии. Сост. А.Кеппен. С.-Петербург, 1900-С.248,262
49. Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн. Харків, Право, 1999-415с.
50. Таль Л. Очерки промышленного права. С-Петербург, 1918. С.29-30
51. Тернер Ф. Фабричное законодательство Германии. Спб.: Типография Майкова, 1874 -173с
52. Толкачева Н. Звичаєве право. “Київ. Ун-т”, 2005. С. І97
53. Удовиченко В.П. Украина: Поиск модели социального государства. – К.: 1997 -204с
54. Фонер Ф. История рабочего движения в США. М.,1949-С.97
55. Фуллер Л. Анатомия права. К., Сфера, 1999. С.87
56. Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. К., Олан, 2005-351с.
57. Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія. К., Вентурі, 2005-255с.
58. Blackstone William . Commentaries on the Law of England. William S. Heinz and Co., 1992. P.69
59. Butler A. Labor Economics and Institutions. N.Y., 1961.P.156
60. Conig Helmut. Jus Commune. 1967. P.YII
61. Cooper Mansfield. Outlines of Industrial Law. London, 2000. P.2
62. Douglas L. Labor Law in Nutshell. West, 1992.-193P.
63. Darendorf R. Class and Class Conflict in Industrial Society. Stanford, 1959.P.23
64. Darendorf R. Class and Class Conflict. Glencol, 1956.P.154
65. Don A. Zimmerman. Collective Rights Versus Individual Rights. - In.: American Labor Policy. 1957.-203P
66. Dunlop John N. The Legal Framework of Industries and the Economic Future of the United States. - In.: American Labor Policy. The Bureau of National Affairs, Ins., Wash., 1987.- P.1-16
67. Entey M. Unions Structure, Development and Management. N.Y., 1976. P.23
68. Grand Gilmore. The Ages of American Law. Yale University Press, 1977.P.62
69. Gilmore Laura. The Ages of American Law. Yale 1927-1960.
70. Gary Miranda. The jurisprudential Movements of the 1980’s.1989,-191p.
71. Gould William B.. Primer on American Labor Law. Cambridge, Mass., 1993. -271p.
72. Grane P. The Moral Aspect of State Welfare.- The Christian Democrat, January, 1959.-16-23p.
73. Goldman A. Labor Law Industrial Relations in the USA. Deventer, 1919. P.74
74. Hein Kotz. Unidroit Principles of International Contracts. 1994. P.262
75. Kelin L. The Keinsian Revolution. New York, 1961.P.17-23
76. Kelly Matthew A. Labor and Industrial Relations. Terms, Court Decisions and Administration Standarts. Baltimore, 1987. P.93
77. Jolowicz H.F. Historical Introduction to Roman law. 3 rd. ed. 1972.-371p.
78. Jacobs Clyde. Law Writers and the Courts. University California Press, 1954.P.77
79. Lipset S.M. Consensus and Conflict. Essays in Political Sociology. Oxford, 1985. P.12
80. Marshall Rey . The Acts Impact on Employment, Society and the National Economy. -In.: American Labor Policy. The Bureau of National Affairs, Ins., Wash., 1987- 16-36p.
81. Peter G. Fisher. Plant Closing, Relocation and Transfers of Unit Work: A Union View. - In: Labor Law and Business Change. 1988.P.222
82. Robert Feenstra. Law. In.: Legacy of Rome. 1992. P.399
83. Reinhardt Zimmerman. The Law of Obligations of the Civilian Traditions. 1996.P.YIII
84. Rothschild K.W. The Theory of Wages. Oxford, 1956. P.89
85. Stephen L. Hester. Employee Ownership: Labor Law and Business Change, 1988. P.268
86. Samuels H. Trade Union Law. London, 1966. P.21
87. Theodore J. Antonine. The Collective Bargaining Process. - In.: American Labor Policy. 1957. P. 197-222
88. Veldcamp G.M. Economic Aspects of Social Security, 1972.P.72
89. Wiecker Franz . Foundations of Europeans Legal Culture. – American Journal of Comparative Law, 1990. p.6, p.38
90. Worren S. Social Security: The Fraud in your Future. L.1975.p.5
91. Wedderburn K. . The Worker and Law. London, 1967. P.131
Два автори 1. Баглай М.В., Усенин В.И., Правовое регулирование труда в капиталистических странах. М, 1963. -316с.
2. Борисевич М.М., Бельчук О.А., Евтушенко С.Г. История государства и права зарубежных стран. М., Юриспруденция, 2001. С.54
3. Давид Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности. М., Межд. отн, 1996. С.21
4. Котюк І., Котюк О. Основи приватного права України. К., “Версія”, 2004-246с.
5. Котюк І., Котюк О. Основи публічного права України. К., “Версія”, 2005-269с.
6. Матузов Н.И., Малько А.В. Теория государства и права. М., Юрист 2005, стр.399
7. Рабінович Л.М., Хаврюк М.І. Права людини і громадянина. К., Атіка,2004-464с.
8. Цвайгерт Г., Кетц Х. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права. Т.1. М.. “Международные отношения” 1998. С -479с., 511
9. Baily Kuklin and Jeffrey W. Stempel. Foundations of the Law: An Interdisciplinary and Jurisprudential Primer. West., 1994.PP. 147-158
10. Henry Hart, Albert Sacks. The Legal Process: Basis Problems in the Making and Application of Law. 1994;
11. Industrial Conflict. Ed., by B. Aaron, K. Wedderburn L., 1972. P.244;
12. Iles D., G.Turker. Problems of Full Employment. Boston, 1963. P. 313
13. Naylor G., F. Pierson. New Concepts in Wage Determination. New York, 1957. P.YIII
14. Robert N. Covington, Kurt H. Decker. Individual Employment Rights in a Nutshell. West, 1995-217p.
15. Strauss G., Sayles L. The Human Problems. Englewood Cliffs. New Jersey, 1961.P.733
П’ять і більше авторів
1. Законодательная охрана труда. Под ред. М. Тугай - Барановского. С.Птб, Типография Тиханова, 1901- 319 с.
2. Законодательство о труде в зарубежных странах. Под ред. А.М.Стопани. М., 1927 -236с.
3. Кодифікація приватного(цивільного) права України. За ред. проф. А.Довгерта. К., 2000-334с.
4. Статути паризьких цехів ХІІІ ст.. – Історія західноєвропейського Середньовіччя. Хрестоматія. К., Либідь, 2005-513с.
5. Труд, право, идеология . М., Наука, 1987-173с.
6. Федералист. К, Сфера,2002-490с.
7. Comparative Labor Law. Industrial Relations in Industrialized Market Economics. The Hague, 1998. P.4
8. Kermit L. Hall, William M. Wiecek, Paul Finkelman. American Legal History. Oxford University Press, 1991. PP.VII,151
Без автора 1. История государства и права зарубежных стран. Т.1, М. Норма, 2005- 269с.
2. Сравнительное трудовое право. М., Ин-т гос.и пр.АНСССР.1987-С.51-62
3. Трудовое право Франции. М., изд-во Ун-та Дружбы народов,1985-120с.
Багатотомний документ
1. Американские просветители. Избр. произв.Т.2. М, 1969.С.79
2. Дигесты Юстиниана: Избранные фрагменты. М., Наука,1986. с.157
3. Деянія Вселенскихь Соборовь, изданные вь русскомь переводе при Казанской Духовной Академии.Казань,1859. С.317
Матеріали конференцій, з’їздів

1. Доклад Генерального директора МОТ 81-й сессии Международной конференции труда. М., 1994. С.22
2. МКТ. Пятьдесят седьмая сессия. Доклад генерального директора. Женева, 1971. С.35
3. Современные проблемы международного и профсоюзного движения. Материалы У Всемирного конгресса профсоюзов. Политиздат, 1962- С.5-6
Словники 1. Юридичний словник. За ред. Б.М.Бабія та інш. Вид.2, К., 1983- 622с.
Частина книги,
періодичного, продовжуваного видання
1. Загальна теорія держави і права. За ред. В.В.Копєйчикова. К., Юрінком Інтер, 1998-387с
2. Италия. Конституция и законодательные акты. М. Прогресс,1988.С.362
3. Испания. Конституция и законодательные акты. М. Прогресс,1982.С.265
4. История государства и права зарубежных стран. М., Юриспруденция, 2001. С.197-332
5. История буржуазного государства и права. Под ред. М.Черниловского. М.,1973. С.30
6. Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія. За ред. Гончаренка В.Д. К., ІнЮре, 2002. С.237-671
7.Історія західноєвропейського Середньовіччя. Хрестоматія. К., Либідь, 2005-654с.
8. Панасюк О.Т. Звичаєве регулювання трудових відносин// Вісник Київського університету ім..Т.Шевченка. Юридичні науки.2004, №60-62.С.62-63
9. Сафонов В.Н. Социальное законодательство в США (историко-правовые аспекты).// Государство и право.1999. №1-98-105с
10. Сіленко А.О. Політичні чинники формування держави загального добробуту.// Людина і політика.2001, №5.-136-143с.
11. Скуратівський В., Жуков В. Соціальне партнерство в системі соціально-трудових відносин: сутність, історія розвитку.// Вісник Української Академії управління. 2001, №3. -233-245с.
12. Сухарев А.Я, Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник.
13. Хрестоматія з історії держава і права зарубіжних країн.Т.1. за ред.чл-кор.АПНУ В.Д.Гончаренка. К., ІнЮре, 1998.-503.с, с.607
14. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права. Под ред. З.М. Черниловского. М., 1973-С.300
15. Швеция. Конституция и законодательные акты. М.“Прогресс”,1983- 359с.
16. American Labor Policy. The Bureau of National Affairs, Inc., Wash., 1987. P.120
17. American Legal History. Cases and Industrial Materials. Oxford University Press. 1991. P.358.
18. Antitrust laws with Amendments 1890-1936. Government Printing Office, Washington, 1953.P.1
19. Contemporary Economics. Boston, 1963. P.312
20. Coser L. The Function of Conflict. Glencoe, 1956. P.154
21. Joy William F. A Framework for Protection of Liberty/ In.. American Labor Policy.
22. Labors Relations and the Law. London, 1965. P.3463. P.312
23. Labor Management Relations Act, 1982.-370p.
24. Social Security Programs Throughout the World, Wash., 1977. P.21
25. Stephen B. Presser, Jamil S. Zainaldin. Material on Law and jurisprudential. West, 1999-351p.
26. TGWU Record, 1979, December. P. 15
Автореферати дисертації
1. Запара С.І. Удосконалення процедури вирішення колективних трудових спорів(конфліктів)примирними органами в Україні. Автореферат десерт. на здобуття наук. ступ. канд. юр.наук. К.2005. – 22 с.
2. Кальян О.С. Становлення і розвиток правового регулювання трудових відносин у країнах Західної Європи. Автореферат десерт, на здобуття наук. ступ. канд.. юр. наук. К., 2005- 22с.
3. Лазор В.В. Проблема правового регулювання трудових спорів і конфліктів за умов формування ринкових відносин в Україні. Автореферат десерт. на здобуття наук. ступ. доктора юр. наук. К., 2005-44с.
4. Малишев Б.В. Судовий прецедент у правовій системі Англії(теоретико-правовий аспект). Автореф. на зд. н.с.к.ю.н., К.,2002-19с.
5. Околіта С.В. Справедливість та законність як принципи державно-правового регулювання. Автореф. десерт. на здобуття н.с. к. з державного управління. К., УАДУ, 2000-18с.
6. Панкевич О. До питання про основні завдання соціальної держави(загальнотеоретичний аспект)//Вісник Академії правових наук України,2000,№2(21).- С. 183-191
7. Перглер Т.І. Роль соціально-правової держави Німеччини у стабілізації суспільства. Автореф. десерт. на здобуття н.с. к. політ. н. К., 1998-20с.
8. Рогожин В.В. Социальное страхование по болезни в капиталистических странах.Автореф. диссерт. на соиск. уч. степ. канд.юр. наук. М.1973-21с.
Сабецький Б.В. Становлення і розвиток правового регулювання трудових відносин у США. Автореф. дисерт. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук. К.,2002. -21с.