Становлення та розвиток інституту прокуратури в Галичині у складі Австрії і Австро-Угорщини (1849 – 1918 рр.) :

Краткое описание

ЗМІСТ
Вступ …………………………………………………………………. 3
Розділ 1. Історіографія та джерельна база дослідження……………… 13
1.1. Історіографія проблеми……………………………….. 13
1.2. Джерельна база дослідження………………………….. 26
Розділ 2. Соціально-політичні і правові передумови утворення органів прокуратури в Галичині у складі Австрії та Австро-Угорщини……………………………………………………… 34
Розділ 3. Система та компетенція органів прокуратури в Галичині у складі Австрії та Австро-Угорщини ………………………... 65
3.1. Організаційно-правові основи діяльності державних прокуратур в Галичині……………………………….. 65
3.2. Вищі державні прокуратури Галичини: порядок формування, структура і компетенція………………. 95
3.3. Правовий статус Галицької фінансової прокуратури... 121
Розділ 4. Місце і роль органів прокуратури в Галичині у державно-політичній системі Австрії та Австро-Угорщини ………… 146
Висновки ……………………………………………………………………. 166
Додатки……………………………………………………………………… 171
Список використаних джерел…………….……………………………… 189

ВСТУП

Актуальність теми дослідження.
Побудова демократичної та правової держави в Україні немислима без утворення та функціонування системи її державних органів, що ефективно виконуватимуть покладені на них завдання і функції. Одне з чільних місць у системі цих органів, без сумніву, посідає прокуратура, на яку законодавство України покладає охорону інтересів особи, суспільства та держави.
У зв’язку з приведенням сучасного українського законодавства до вимог загальноєвропейських правових стандартів особливого значення набуває реформування органів прокуратури незалежної України. Метою даного реформування повинне стати напрацювання засад та механізмів, котрі нададуть прокуратурі можливість виконувати лише ті функції, що характерні цій інституції у правових державах, якісно вплинуть на її структурну побудову та ефективність діяльності.
Зазначене реформування прокуратури України неможливе без врахування історико-правового досвіду становлення та розвитку органів прокуратури на західноукраїнських землях. У даному аспекті цінний досвід надає, зокрема, дослідження утворення і діяльності інституту прокуратури в Галичині у складі Австрії та Австро-Угорщини в період з 1849 р. до 1918 р. Актуальність цього досвіду посилюється тим, що прокуратура в Австрії була утворена за кращими зразками європейської правової системи. Доцільним буде врахування такого досвіду у сферах структури і компетенції органів прокуратури сучасної України, окремих аспектів їх кадрової політики та фінансового забезпечення. Це матиме значний позитивний вплив на демократичний та правовий розвиток української держави, сприятиме покращенню діяльності її органів прокуратури та ефективному виконанню ними своїх функцій.
Питання історії функціонування інституту прокуратури в Австрії та Австро-Угорщині без врахування особливостей органів прокуратури в окремих коронних краях досліджували зарубіжні вчені А. Амшль, Ю. Ґлязер, А. Ґує-Глунек, Г. Келлер, В. Лібшер, А. Льофлер, Ф. Пешорн, Е. Суесс, Е. Ульманн та деякі інші. Окремі аспекти утворення органів прокуратури у Галичині та їх повноважень, а також розвиток інституту прокуратури на українських землях у складі Російської імперії проаналізовано у працях українських науковців І.Й. Бойка, І.І. Когутича, О.В. Кондратюка, В.С. Кульчицького, М.В. Никифорака, В.Т. Нора, А.А. Павлишина, Б.Й. Тищика та М.К. Якимчука. Однак питання структури органів прокуратури у Галичині, їх підпорядкування та кадрова політика, предметна і територіальна компетенція, а також особливості функціонування цих органів прокуратури продовжують залишатися недостатньо вивченими.
Усі ці обставини, а також відсутність комплексних наукових розвідок цієї проблеми і визначають актуальність даного дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося в рамках науково-дослідної проблематики кафедри історії держави, права та політико-правових учень юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка «Історія державно-правового розвитку та політико-правової думки в Україні та зарубіжних країнах», державна реєстрація № 0105U007451.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в поглибленні історико-правових знань про становлення інституту прокуратури в Галичині, визначенні структури та компетенції органів прокуратури і з’ясуванні місця та ролі органів прокуратури в Галичині у державно-політичній системі Австрії і Австро-Угорщини (1849 – 1918 рр.).
Відповідно до зазначеної мети та її реалізації вирішенню підлягають такі завдання:
1. Дослідити передумови становлення інституту прокуратури в Галичині у складі Австрії та Австро-Угорщини у 1849 – 1918 рр.;
2. Визначити основні періоди розвитку інституту прокуратури в Галичині та виділити їх етапи;
3. Охарактеризувати правовий статус державних прокуратур в Галичині, Вищих державних прокуратур і Галицької фінансової прокуратури;
4. З’ясувати особливості функціонування органів прокуратури у Галичині в складі Австрії та Австро-Угорщини;
5. Сформулювати пропозиції щодо використання позитивного досвіду діяльності органів прокуратури у Галичині з метою вдосконалення прокуратури незалежної України.
Об’єктом дисертаційного дослідження є інститут прокуратури в Галичині у складі Австрії і Австро-Угорщини у 1849 – 1918 рр.
Предметом дисертаційного дослідження є історико-правові закономірності та особливості становлення і розвитку інституту прокуратури в Галичині у складі Австрії та Австро-Угорщини (1849 – 1918 рр.).
Хронологічні межі дисертації – 1849 – 1918 рр., тобто період утворення та діяльності органів прокуратури в Галичині у складі Австрії та Австро-Угорщини. В означений період, зокрема, у 1849 р., при кожному окружному суді в Галичині були встановлені посади державних прокурорів, а в 1855 р. розпочали свою діяльність державні прокуратури та Вищі державні прокуратури в Галичині. У 1851 р. в Галичині була також утворена Галицька фінансова прокуратура.
Територіальні межі дисертаційного дослідження становлять регіони Галичини, здебільшого, в межах сучасних Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей, які в досліджуваний період входили до складу Австрії і Австро-Угорщини.
Методи дослідження обрані з врахуванням мети і завдань дисертаційної роботи, об’єкта і предмета дисертаційного дослідження. Методологічну основу дослідження становлять філософські, загальнонаукові та спеціально-юридичні методи. У роботі використовувався, зокрема, історико-правовий метод, за допомогою якого були проаналізовані передумови та наслідки приєднання Галичини до складу Австрії. Хронологічний метод було застосовано для встановлення основних періодів становлення і розвитку інституту прокуратури в Галичині в досліджуваний проміжок часу та виділення їх етапів. Використання діалектичного методу дало змогу встановити взаємозв’язок становлення та розвитку інституту прокуратури в Галичині із запровадженням органів прокуратури на території Австрії і Австро-Угорщини. Системно-структурний метод було використано з метою аналізу системи органів прокуратури в Галичині, виявлення і характеристики зв’язків між елементами цієї системи. Для порівняння правового статусу органів прокуратури на різних етапах їх функціонування та при зміні правового регулювання такого функціонування використовувався порівняльно-правовий метод. Водночас, даний метод використовувався для встановлення і дослідження відмінностей між органами прокуратури в Галичині та прокуратурами інших коронних країв імперії. З метою ґрунтовного аналізу правових актів, якими регулювалися утворення та діяльність органів прокуратури у імперії загалом та в Галичині зокрема використовувалися формально-юридичний метод і метод тлумачення.
Джерельну базу дослідження становлять нормативно-правові акти, якими регулювалися утворення і правовий статус органів прокуратури в Галичині, матеріали фондів № 458 (Державна прокуратура, м. Львів), № 156 (Вища державна прокуратура, м. Львів) та № 159 (Галицька фінансова прокуратура) Центрального державного історичного архіву України у м. Львові. Крім того, складовою частиною джерельної бази дослідження є також матеріали Адміністративного архіву, який є відділом Державного архіву Республіки Австрії.
Науково-теоретичною основою дисертації є положення провідних вітчизняних і зарубіжних учених-теоретиків та істориків держави та права, зокрема, А. Амшля, І.Й. Бойка, Ю. Вюрта, Ю. Ґлязера, А. Ґує-Глунека, В.І. Калиновича, Г. Келлера, І.І. Когутича, О.В. Кондратюка, В.С. Кульчицького, П.М. Лепісевича, В. Лібшера, М. Лозинського, А. Льофлера, Ю. Міттербахера, Е. Мішлєра, М.В. Никифорака, В.Т. Нора, Ф. Пешорна, П.М. Рабіновича, О.М. Сухого, Ф. Рульфа, Б.Й. Тищика, Е. Ульманна, Е. Цьольнера, Ю.С. Шемшученка, М.К. Якимчука та ін.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що дисертація є першим комплексним дослідженням проблеми становлення та розвитку інституту прокуратури в Галичині у складі Австрії і Австро-Угорщини в 1849 – 1918 рр. У результаті проведеного дослідження сформульовані основні положення і висновки, яким притаманні елементи наукової новизни:
Уперше:
1. Встановлено, що в 1849 – 1918 рр. на території Галичини відбувся історичний процес становлення та розвитку загальних (державних) та спеціалізованих (фінансових) прокуратур, які відрізнялись між собою порядком утворення, підпорядкуванням, структурою та компетенцією.
2. Виділено три етапи розвитку інституту прокуратури в Галичині: І етап характеризується формуванням низової ланки загальних прокуратур (1849 – 1855 рр.) та утворенням спеціалізованих прокуратур (1851 – 1856 рр.) На ІІ етапі відбулося становлення єдиної системи загальних прокуратур (1855 – 1873 рр.) та були здійснені реформи в структурі спеціалізованих прокуратур (1856 – 1867 рр.) з метою вибору найбільш оптимальної моделі цих органів відповідно до національної, соціально-економічної та політичної ситуації в Галичині. ІІІ етап пов’язаний із набуттям системою загальних прокуратур ознак цілісності та завершеності, остаточного визначення їх компетенції (1873 – 1918 рр.) та незначним реформуванням правового статусу спеціалізованих прокуратур (1867 – 1918 рр.).
3. Обґрунтовано, що ефективність виконання прокуратурами в Галичині своїх функцій знижувалася внаслідок браку належного кадрового забезпечення, несвоєчасного або неякісного виконання органами прокуратури своїх окремих повноважень.
4. Виявлено за наслідками дослідження становлення і розвитку інституту прокуратури в Галичині у складі Австрії та Австро-Угорщини позитивний історико-правовий досвід для удосконалення інституту прокуратури в сучасній Україні, зокрема, для визначення місця прокуратури України в системі гілок влади, її спеціалізації, окремих аспектів кадрової політики, а також матеріального забезпечення прокурорських службовців.
По-новому:
1. Показано, що діяльність органів прокуратури у Галичині за своєю суттю була спрямована в тому числі і на боротьбу з українським національним рухом в Галичині, оскільки органи прокуратури доволі часто використовували свої повноваження для запобігання поширенню на її території ідей та поглядів, що становили собою загрозу для австрійського та австро-угорського режимів.
2. Сформульовано, що особливістю кадрової політики в органах прокуратури у Галичині були дискримінаційні прояви щодо українців, які проявлялись, зокрема, у наданні переважного права на зайняття посад прокурорських службовців австрійцям та полякам.
Дістали подальший розвиток аргументи відносно чіткості та ефективності тогочасного законодавства про прокуратуру, оскільки після розпаду Австро-Угорщини деякі правові акти не втратили своєї чинності та продовжують діяти й до сьогодні в окремих європейських державах.
В науковий обіг вперше введено ряд нормативно-правових актів, котрі врегульовували правовий статус органів прокуратури у Галичині, а також архівні та статистичні дані, що містяться у більш ніж 200 архівних справах Центрального державного історичного архіву України у м. Львові та Адміністративного архіву, який є відділом Державного архіву Республіки Австрії.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що положення, які обґрунтовано у даному дисертаційному дослідженні, поглиблять та збагатять вітчизняну історико-правову науку знаннями про становлення, діяльність та роль органів прокуратури у Галичині в складі Австрії і Австро-Угорщини. Зазначені положення можуть бути застосовані у процесі реформування прокуратури сучасної України.
Матеріали даного дисертаційного дослідження можуть бути використані у навчальному процесі юридичних та інших навчальних гуманітарних закладів під час викладання курсів «Історія держави і права України», «Історія держави і права зарубіжних країн», «Прокурорський нагляд в Україні».

Апробація результатів дослідження.
Головні положення і висновки дисертації обговорені на засіданнях кафедри історії держави, права та політико-правових учень Львівського національного університету імені Івана Франка.
Основні результати дослідження оприлюднювалися здобувачем на XIV регіональній науково-практичній конференції «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (м. Львів, 2008 р.), IV Всеукраїнській науковій конференції «Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права і держави» (м. Одеса, 2006 р.), ІІ Всеукраїнській цивілістичній науковій конференції студентів та аспірантів (Одеса, 2007 р.), Міжнародній науковій конференції «Шості осінні юридичні читання» (Хмельницький, 2007 р.), IX Всеукраїнській науково-практичній конференції «Формування правової держави в Україні. Проблеми і перспективи» (м. Тернопіль, 2007 р.), V Всеукраїнській науковій конференції правників-початківців «Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права і держави» (м. Одеса, 2007 р.).
Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження викладено у семи статтях, опублікованих у виданнях, що визнані ВАК України фаховими з юридичних наук, а також у шести випусках матеріалів наукових конференцій, серед яких, зокрема:
1. Панич Н. Ю. Анексія Галичини Австрією та поширення австрійського права на її території / Н. Ю. Панич // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2006. – Вип. 43. – C. 73 – 77.
2. Панич Н. Ю. Правове регулювання організації та діяльності органів прокуратури в Галичині (1849 – 1918 рр.) / Н. Ю. Панич // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. – 2007. – Вип. 2. – С. 44 – 53.
3. Панич Н. Ю. Передумови створення Вищої державної прокуратури та її діяльність у Галичині (1855 – 1918 рр.) / Н. Ю. Панич // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. – 2007. – Вип. 3. – С. 124 – 132.
4. Панич Н. Ю. Участь органів прокуратури у судових процесах проти свободи преси в Галичині (1849 – 1918 рр.) / Н. Ю. Панич // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2007. – Вип. 45. – С. 69 – 76.
5. Панич Н. Ю. Створення та правовий статус Галицької фінансової прокуратури (1852 – 1918 рр.) / Н. Ю. Панич // Університетські наукові записки. – 2007. – Вип. 4. – С. 43 – 48.
6. Панич Н. Ю. Участь у справах приватного обвинувачення органів прокуратури в Галичині (1849 – 1918 рр.) / Н. Ю. Панич // Університетські наукові записки. – 2008. – Вип. 3. – С. 26 – 30.
7. Панич Н. Ю. Цивільний кодекс Австрії 1812 року та його застосування на території Галичини / Н. Ю. Панич // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2008. – Вип. 47. – С. 50 – 55.
8. Панич Н. Ю. Становлення і розвиток державної прокуратури в Галичині у складі Австрії та Австро-Угорщини (1855 – 1918) / Н. Ю. Панич // Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права і держави : IV Всеукр. наук. конф., 10 – 11 листопада 2006 р. : тези доп. – Одеса, 2006 – С. 272 – 277.
9. Панич Н. Ю. Судовий захист цивільних прав громадян органами прокуратури в Галичині у складі Австрії та Австро-Угорщини / Н. Ю. Панич // Збірник тез наукових робіт учасників : ІІ Всеукр. цивілістич. наук. конф. студ. та аспір., 30 – 31 березня 2007 р. : тези доп. – Одеса, 2007 – С. 330 – 332.
10. Панич Н. Ю. Підтримання державного обвинувачення Вищою державною прокуратурою в Галичині (1855 – 1918 рр.) / Н. Ю. Панич // Формування правової держави в Україні : проблеми і перспективи. Ч. 1. : IX Всеукр. наук. – практ. конф. , 13 квітня 2007 р. : тези доп. – Тернопіль, 2007 – С. 113 – 117.
11. Панич Н. Ю. Компетенція державної прокуратури в місті Львові у кримінальних справах (1855 – 1918 рр.) / Н. Ю. Панич // Актуальні проблеми юридичної науки Ч. 1. : Міжнародна наукова конференція «Шості осінні юридичні читання», 26 – 27 жовтня 2007 р. : тези доп. – Хмельницький, 2007. – С. 74 – 76.
12. Панич Н. Ю. Правовий статус органів прокуратури в Галичині за кримінально-процесуальним кодексом 1873 року / Н. Ю. Панич // Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права і держави : V Всеукр. наук. конф. правників-початківців, 8 – 9 листопада 2007 р. : тези доп. – Одеса – Львів, 2007. – С. 279 – 281.
13. Панич Н. Ю. Співпраця органів прокуратури з іншими органами державної влади та місцевого самоврядування в Галичині у складі Австрії та Австро-Угорщини (1849 – 1918 рр.) / Н. Ю. Панич // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : XIV регіон. наук. – практ. конф., 6 лют. 2008 р. : тези доп. – Львів, 2008. – С. 69 – 71.
Структура та обсяг дисертації зумовлені метою та завданнями дослідження і складаються з вступу, чотирьох розділів (розподілених на п’ять підрозділів), висновків, додатків (А – Р) та списку використаних джерел (341 найменування). Повний обсяг рукопису дисертації становить 240 сторінок, із них основний текст – 170 сторінок, обсяг додатків – 18 сторінок, список використаних джерел – 52 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Проведення даного дисертаційного дослідження щодо становлення та розвитку інституту прокуратури в Галичині у складі Австрії та Австро-Угорщини (1849 – 1918 рр.) дає підстави дійти до наступних висновків.
1. Входження Галичини до складу Австрії у 1772 р. та її перебування у складі австрійської та австро-угорської монархій до 1918 р. створило передумови для запровадження і діяльності на її території органів державної влади та крайового самоврядування за зразком австрійської, значно ефективнішої ніж польська, системи управління. Проведення австрійським урядом наприкінці першої – початку другої половини XIX ст. реформ у кримінальному праві та процесі, а також необхідність більш ефективного функціонування системи судових та інших правоохоронних органів імперії зумовили запровадження інституту прокуратури у Галичині.
2. Дослідження історії становлення інституту прокуратури у Галичині дає підстави стверджувати, що, попри запровадження посад державних прокурорів при судах у 1849 р., система загальних (державних) прокуратур в Галичині вперше набула цілісного характеру лише після прийняття міністерством юстиції Австрії постанови від 29 червня 1855 року. В подальшому, зокрема, на початку XX ст., система загальних прокуратур в Галичині була суттєво розширена шляхом утворення нових державних прокуратур. Доволі динамічно відбувався також розвиток спеціалізованих (фінансових) прокуратур в Галичині шляхом утворення у 1851 р. Галицької фінансової прокуратури, а також підпорядкованих їй експозитур (відділів). Такою експозитурою, зокрема, була експозитура Галицької фінансової прокуратури у м. Кракові (до 31 грудня 1867 року вона діяла як самостійна Краківська фінансова прокуратура). Також у підпорядкуванні Галицької фінансової прокуратури перебувала Чернівецька фінансова експозитура (з 13 жовтня 1861 року до 31 грудня 1867 року вона діяла як відділ Галицької фінансової прокуратури у м. Чернівці), однак вже наприкінці 1867 р. її було реформовано у самостійну Чернівецьку фінансову прокуратуру.
3. Аналіз правового статусу і функціонування органів прокуратури у Галичині засвідчує, що діяльність органів прокуратури у Галичині в цілому була добре організованою і здійснювалася на доволі кваліфікованому рівні. Значний обсяг повноважень органів прокуратури, високі вимоги щодо особистих та професійних якостей прокурорських службовців загалом сприяли ефективній діяльності органів прокуратури. Водночас окремі фактори, зокрема, низький рівень підготовки окремих службовців, менша кількість прокурорських службовців у порівнянні з службовцями судів у Галичині, тривалі затягування у розслідуванні органами прокуратури окремих справ, неодноразові затримки з поверненням документів їх власниками, зволікання із дачею відповідей на звернення та запити з боку органів прокуратури здійснювали негативний вплив на якість виконуваних прокуратурою функцій.
4. Діяльність органів прокуратури у Галичині характеризувалась також рядом особливостей, зумовлених специфікою Галичини, де така їх діяльність носила ще й антиукраїнський характер. Це проявлялось перш за все у тому, що органи прокуратури проводили цілеспрямовану політику перешкоджання друку українських засобів масової інформації та літератури, в яких містилися небезпечні для імперського режиму матеріали. Прокуратура спільно з органами поліції порушувала кримінальні справи щодо українських громадсько-політичних діячів та організацій, намагаючись не допустити поширення ними своїх поглядів і переконань серед населення Галичини, якщо такі містили в собі критику тогочасного державного і суспільного ладу Австрії та Австро-Угорщини.
Політика онімечування та ополячення в Галичині знаходила свій яскравий прояв також і в дискримінації українців при зайнятті ними посад у органах прокуратури у Галичині. Усвідомлюючи важливість прокуратури як інструменту боротьби проти інакомислячих, чиновники активно перешкоджали прийняттю на посади в ці органи українців, внаслідок чого їх кількість у порівнянні з прокурорськими службовцями австрійського і польського походження була найнижчою.
5. Після запровадження в Австрії, в тому числі і в Галичині, інституту прокуратури виникла потреба у правовому забезпеченні його діяльності. З цією метою в подальшому було прийнято цілу низку нормативно-правових актів, які детально врегульовували структуру й компетенцію органів прокуратури. Окремі такі акти не втратила своєї чинності і після розпаду австро-угорської імперії. Так, значна частина норм цивільного кодексу Австрії 1812 р., якими у своїй діяльності після внесення доповнень до даного кодексу у другій половині XIX ст. керувалися і органи прокуратури у Галичині, була вдосконалена та реципійована у законодавстві Сербії, Словенії та Румунії. До 1932 р. на території Галичини з відповідними доповненнями діяв кримінальний кодекс Австрії 1852 р. У Республіці Австрія після внесення змін та доповнень, продовжують діяти цивільний кодекс 1812 р. та кримінально-процесуальний кодекс 1873 р., а завдання, встановлені інструкцією 1898 р. для фінансових прокуратур, залишаються частково незмінними для фінансових прокуратур Австрії і до сьогодні.
6. Дослідження утворення і діяльності органів прокуратури в Галичині у складі Австрії та Австро-Угорщини у 1849 – 1918 рр. дозволяє стверджувати про наявність певного позитивного досвіду, внаслідок чого можна сформулювати ряд пропозицій щодо вдосконалення інституту прокуратури незалежної України.
Актуальним на сьогоднішній день є врахування місця органів прокуратури в Галичині як державного органу у системі інших органів Австрії та Австро-Угорщини. При реформуванні прокуратури сучасної української держави слід, зокрема, використати досвід утворення загальних прокуратур при судах в Галичині та підпорядкувати прокуратуру органам юстиції. Актуальність такого досвіду підтверджується його застосуванням у західноєвропейських державах, зокрема, в Республіці Австрії, Федеративній Республіці Німеччині і Швейцарії. Таке бачення майбутнього реформування органів прокуратури України висловлюють і представники Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанської комісії), оскільки воно відповідає становленню і розвитку цього інституту в демократичних і правових державах.
Доцільним у контексті реформування української прокуратури буде також врахування досвіду становлення і функціонування Галицької фінансової прокуратури та її експозитур (відділів). Така доцільність посилюється у зв’язку прийняттям указу Президента України від 08 квітня 2008 року «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 лютого 2008 року «Про хід реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів». Згідно даного указу податкова міліція має бути відокремлена від Державної податкової служби України і реорганізована у самостійний орган кримінальної юстиції в системі Міністерства фінансів України – фінансову поліцію. При утворенні системи органів фінансової поліції корисним, зокрема, буде досвід формування структури фінансових прокуратур в Галичині, їх підпорядкування (зокрема, шляхом підпорядкування органів фінансової поліції головним фінансовим управлінням), окремих повноважень фінансових прокуратур (наприклад, надання органам фінансової поліції прав на судове представництво фінансових інтересів держави, підготовку та юридичну перевірку документів органів влади та самоврядування, у яких вирішуються питання про такі інтереси тощо).
Заслуговує на увагу також демократизм окремих аспектів формування кадрового потенціалу органів прокуратури в Галичині. Публічність оголошень про прийом на посади, необхідність здачі кандидатами на посади прокурорських службовців ряду іспитів та їх вміння використовувати теоретичні знання на практиці, а також володіння мовами сприяли відбору на посади кращих кандидатів. До складу екзаменаційних комісій входили прокурори, судді, вищі службовці фінансових установ та провідні викладачі юридичних факультетів університетів у Галичині, внаслідок чого можливість прийняття на посади некваліфікованих кандидатів зменшувалася.
Переважне право прийняття на роботу в органи прокуратури у Галичині мали ті кандидати, які пройшли тривалу практику, володіли декількома мовами або отримали науковий ступінь доктора права. Аналіз архівних матеріалів свідчить – працівників з такими ступенями у Вищих державних прокуратурах та Галицькій фінансовій прокуратурі було більше половини. Використання даного досвіду дозволило б суттєво збільшити ефективність діяльності прокуратури незалежної України.
Корисним у контексті реформування інституту прокуратури України може стати також досвід матеріального забезпечення діяльності органів прокуратури в Галичині. Рівень заробітної плати прокурорських службовців був доволі високим та сприяв престижності прокурорської роботи, а також зменшенню корумпованості прокурорського складу. Врахування цього досвіду також є важливим у процесі реформування прокуратури сучасної України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Центральний державний історичний архів України, м. Львів

1. Фонд № 156 (Вища державна прокуратура, м. Львів), опис 1, справи 2, 38, 39, 47, 49, 55, 57, 66, 102, 127, 159, 160, 166, 196, 199, 220, 228, 342, 363, 507, 508, 509, 532, 571, 593, 625, 633, 676, 679, 680, 686, 687, 688, 699, 718, 733, 741, 755, 789, 809, 895, 899, 918, 922, 924, 950, 951, 952, 968, 976, 1088, 1102, 1139, 1146, 1558, 1563; опис 1 (додатковий), справи 31, 129, 220; опис 2, справи 38, 39, 50, 60.

2. Фонд № 159 (Галицька фінансова прокуратура, м. Львів), опис 1, справи 880, 1383, 1558; опис 2, справи 31, 66, 224, 227, 238, 247, 250, 258, 302, 304, 329, 395, 431, 540, 572, 601, 1236, 1278, 1286, 1296, 1313, 1328, 1337, 1357, 1399, 1413, 1426, 1799, 1804; опис 5, справи 1429, 1580, 1862, 4842, 9868, 9945, 9985, 10005, 10007, 10008, 10009, 10010, 10011, 10012, 10013, 10015, 10025, 10026, 10028, 10030, 10042, 10046, 10052, 10072, 10073, 10075, 10083, 10084, 10085, 10087, 10088, 10108, 10124, 10130, 10182, 10184, 10185.

3. Фонд № 458 (Державна прокуратура, м. Львів), опис 1, справи 1, 2, 3, 21, 22, 27, 29, 39, 47, 53, 55, 150, 151, 152, 153, 168, 169, 170, 171, 177, 209, 226, 227, 228, 229, 236, 460, 461, 462, 463, 464, 676, 677, 678, 705, 852, 853, 854, 855, 856, 857, 858, 859, 860, 867, 870.

4. Адміністративний архів (відділ Державного архіву Республіки Австрія) – Allgemeines Verwaltungsarchiv (Abteilung des Österreichischen Staatsarchivs) Positionsnummern 6 – 289, Geschäftszahlen 1316, 1542, 1901, 2320, 2321, 2462, 3056, 3493/851, 6008/352, 7591/330, 10654, 10693, 11050/572, 11082/231, 15752, 18673/1490, 18739/1277, 24903/212, 24903/365, 36609/1533; Justizministerium Galizien Personale K – N II 3/12, Galizien Personale II 18; O.L.G. Lemberg. In genere VZ : 4, 1897, In genere VZ :16b – 16d.

Нормативно-правові матеріали

5. Strafgesetz über die Verbrechen und schweren Polizeiübertretungen : Kaiserliches Patent vom 3. September 1803 № 626 / Justizgesetzsammlung. – 1803. – II. Fortsetzung. – S. 313 – 494.
6. Allgemeines bürgerliches Gesetzbuch : Kaiserliches Patent vom 1. Januar 1811 № 946 / Justizgesetzsammlung. – 1811. – Von dem Jahre 1811 bis 1811. – S. 275 – 465.
7. Von den Übertretungen der Pressgesetze und deren Bestrafung : Verordnung vom 31. März 1848 / Amtsblatt zur Wiener Zeitung. – 1848. – № 92. – 1. April – S. 1.
8. Pressverordnung : Verordnung von der Übertretungen der Pressgesetze und deren Bestrafung vom 1. April 1848 / Amtsblatt zur Wiener Zeitung. – 1848. – № 92. – 1. April. – S. 1 – 2.
9. Verfassungsurkunde des österreichischen Kaiserstaates (Pillersdorfische Verfassung) : Allerhöchstes Patent vom 25. April 1848 [Електронний ресурс] // Режим доступу до конституції : http://www.rechtsgeschichte.jku. at/Lehrveranstaltungen/Allgemeines/Lernbehelfe/WS/03.Aufgekl.%20Absolutismus-Fruehkonstitutionalismus/pillersdorfsche%20Verfassung.pdf
10. Gegen den Missbrauch der Presse : Verordnung des Ministerrates vom 18. Mai 1848 / Justizgesetzsammlung. – 1848. – Justizsache vom Jahre 1821 bis 2. Dezember 1848. – S. 625 – 635.
11. Entwurf des österreichischen Reichstages, welcher in der Zeit vom 22.Juli 1848 bis 4. März 1849 getagt hat, zuerst in Wien, ab dem 22. November 1848 im Kremsier (Mähren) (Kremsier Entwurf) [Електронний ресурс] / Режим доступу до проекту конституції : http://www.literature.at/elib/www/wiki/ index.php/Constitutions-Entwurf_des_%C3%96sterreichischen_ Reichstages_ %28 Kremsier_Entwurf%29
12. Reichsverfassung für das Kaisertum Österreich nebst dem dazu gehörigen Manifeste und Grundrechtspatent : Kaiserliches Patent vom 4. März 1849 № 150 / Allgemeines Reichs-Gesetz- und Regierungsblatt für das Kaiserthum Österreich. – 1849. – S. 151 – 165.
13. Über die, durch konstitutionelle Staatsform gewährleisteten politischen Rechte : Kaiserliches Patent vom 4 März 1849 № 151 / Allgemeines Reichs-Gesetz- und Regierungsblatt für das Kaiserthum Österreich. – 1849. – S. 165 – 167.
14. Wodurch die Einführung eines allgemeinen Reichs-Gesetz- und Regierungsblattes sowie der Landesgesetz- und Regierungsblätter angeordnet wird : Kaiserliches Patent vom 4. März 1849 № 153 / Allgemeines Reichs-Gesetz- und Regierungsblatt für das Kaiserthum Österreich. – 1849. – S. 173.
15. Gesetz gegen den Missbrauch der Presse : Kaiserliches Patent vom 13. März 1849 № 161 / Allgemeines Reichs-Gesetz- und Regierungsblatt für das Kaiserthum Österreich. – 1849. – № 160. – S. 178 –186.
16. Womit das Verfahren in Pressübertretungsfällen festgesetzt wird : Kaiserliches Patent vom 14. März 1849 № 164 / Allgemeines Reichs-Gesetz- und Regierungsblatt für das Kaiserthum Österreich. – 1849. – S. 187 – 200.
17. Womit die Errichtung einer Gendarmerie im ganzen Umfange des österreichischen Kaisertums nach den angetragenen Grundzügen genehmigt wird : Kaiserliche Verordnung vom 8. Juni 1849 № 272 / Allgemeines Reichs-Gesetz- und Regierungsblatt für das Kaiserthum Österreich. – 1849. – S. 297 – 300.
18. Womit die Grundzüge der neuen Gerichtsverfassung genehmigt werden : Kaiserliche Entschließung vom 14. Juni 1849 № 278 / Allgemeines Reichs-Gesetz- und Regierungsblatt für das Kaiserthum Österreich. – 1849. – S. 343 – 351.
19. Wodurch die Grundzüge für die Organisation der politischen Verwaltungsbehörden genehmigt werden : Kaiserliche Entschließung vom 26. Juni 1849 № 295 / Allgemeines Reichs-Gesetz- und Regierungsblatt für das Kaiserthum Österreich. – 1849. – S. 459 – 469.
20. Womit eine provisorische Advokatenordnung genehmigt wird : Kaiserliche Verordnung vom 16. August 1849 № 364 / Allgemeines Reichs-Gesetz- und Regierungsblatt für das Kaiserthum Österreich. – 1849. – S. 647 – 650.
21. Womit eine provisorische Vorschrift über die Bildung der Geschworenlisten für die Pressgerichte erlassen und vom Tag der Kundmachung in Wirksamkeit gesetzt wird : Kaiserliches Patent vom 11. September 1849 № 388 / Allgemeines Reichs-Gesetz- und Regierungsblatt für das Kaiserthum Österreich. – 1849. – S. 703 – 706.
22. Womit eine neue provisorische Strafprozessordnung mit der Bestimmung kundgemacht wird, dass der Tag, an welchem sie in Wirksamkeit zu treten hat, erst nachträglich bekannt gegeben wird : Kaiserliches Patent vom 17. Januar 1850 № 25 / Allgemeines Reichs-Gesetz- und Regierungsblatt für das Kaiserthum Österreich. – 1850. – XVII. Stück. – S. 287 – 395.
23. Wodurch die einstweilige Fortdauer der Vertretung der ehemals untertänigen Gemeinden in Galizien durch die galizische Kammerprokuratur bei Amortisierung und Linderung von Obligationen ausgesprochen wird : Erlass des Justizministeriums vom 28. Februar 1850 № 75 / Allgemeines Reichs-Gesetz- und Regierungsblatt für das Kaiserthum Österreich. – 1850. – XXVI. Stück. – S. 657 – 658.
24. Wodurch ein provisorisches organisches Gesetz für die Staatsanwaltschaften erlassen, und vom Tag der Kundmachung angefangen in Wirksamkeit gesetzt wird : Kaiserliches Patent vom 10. Juli 1850 № 266 / Allgemeines Reichs-Gesetz- und Regierungsblatt für das Kaiserthum Österreich. – 1850. – XCI. Stück. – S. 1171 – 1214.
25. Wodurch im Einvernehmen mit dem Ministerium des Innern der § 437 der Strafprozessordnung dahin erläutert wird, das an der jenen Orten, wo sich keine Staatspolizeibehörde befindet, die Verrichtungen der Staatsanwaltschaft in Übertretungsfällen stets von dem Gemeindevorsteher am Sitze des betreffenden Bezirks-Einzelrichters oder von dessen Stellvertreter zu besorgen seien : Erlass des Ministeriums der Justiz vom 22. Juli 1850 № 301 / Allgemeines Reichs-Gesetz- und Regierungsblatt für das Kaiserthum Österreich. – 1850. – XCVIII. Stück. – S. 1255 – 1256.
26. Womit die Formularien zu den von den Staatsanwaltschaften und Bezirks-Einzelgerichten monatlich zu erstattenden Ausweisen über die von ihnen verhandelten Strafsachen kundgemacht und die bei deren Abfassung zu beobachtenden Vorschriften festgesetzt werden : Erlass des Justizministeriums vom 22. Juli 1850 № 302 / Allgemeines Reichs-Gesetz- und Regierungsblatt für das Kaiserthum Österreich. – 1850. – XCVIII. Stück. – S. 1256 – 1262.
27. In Betreff der von den Gerichtsbehörden und Staatsanwaltschaften zu erstattenden Anzeigen über die aus den k. k. Staaten abgeschafften oder verwiesenen Ausländer : Erlass des Justizministeriums vom 26. Juli 1850 № 306 / Allgemeines Reichs-Gesetz- und Regierungsblatt für das Kaiserthum Österreich. – 1850. – C. Stück. – S. 1269.
28. Wodurch die Organisation des obersten Gerichts- und Kassationshofes in Wien festgesetzt wird : Kaiserliches Patent vom 7. August 1850 № 325 / Allgemeines Reichs-Gesetz- und Regierungsblatt für das Kaiserthum Österreich. – 1850. – CIX. Stück. – S. 1357 – 1366.
29. Wodurch die Landesverfassung und die Landtags-Wahlordnung für die Königreiche Galizien und Lodomerien mit den Herzogtümern Auschwitz und Zator und dem Großherzogtümer Krakau erlassen und verkündet wird : Kaiserliches Patent vom 29. September 1850 № 386 / Allgemeines Reichs-Gesetz- und Regierungsblatt für das Kaiserthum Österreich. – 1850. – CXXXVIII. Stück. – S. 1753 – 1776.
30. Wodurch die Landesverfassung und die Landtags-Wahlordnung für das Großherzogtum Bukowina erlassen und verkündet wird : Kaiserliches Patent vom 29. September 1850 № 387 / Allgemeines Reichs-Gesetz- und Regierungsblatt für das Kaiserthum Österreich. – 1850. – CXXXIX. Stück. – S. 1777 – 1795.
31. Wodurch mehrere Abänderungen an dem Patente vom 4. März 1849 (Ergänzungsband des Registerblattes, Nr. 153) über die Einrichtung des Reichsgesetzblattes und den Anfangstag der Verbindlichkeit der durch dasselbe kundgemachten Gesetze und Verordnungen verordnet, und vom 1. Januar 1851 angefangen in Wirksamkeit gesetzt werden : Kaiserliche Verordnung vom 20. Dezember 1850 № 473 / Allgemeines Reichs-Gesetz- und Regierungsblatt für das Kaiserthum Österreich. – 1850. – S. 2049 – 2050.
32. Womit die Formularien für die von den Staatsanwaltschaften jährlich zu erstattenden statistischen Ausweise über die Strafrechtspflege vorgeschrieben werden : Verordnung des Justizministeriums vom 13. Dezember 1850 № 495 / Allgemeines Reichs-Gesetz- und Regierungsblatt für das Kaiserthum Österreich. – 1850. – CLXIV. Stück. – S. 2075 – 2101.
33. Womit die Verfassungs-Urkunde vom 4. März 1849, Nr. 150 des R.G.B., außer Gesetzeskraft erklärt, jedoch die Gleichheit aller Staats-Angehörigen vor dem Gesetze, sowie die Unzulässigkeit und die Abstellung jedes bäuerlichen Untertänigkeit- oder Hörigkeits-Verbandes und der damit verbundenen Leistungen ausdrücklich bestätigt, ferner für die zunächst wichtigsten und dringendsten Richtungen der organischen Gesetzgebung eine Reihe von Grundsätzen festgestellt, bis zur Kundmachung der hiernach auszuarbeitenden Gesetze aber die Beobachtung der dermalen in Wirksamkeit bestehenden Gesetze angeordnet wird (Silvesterpatent) : Kaiserliches Patent vom 31. Dezember 1851 № 2 / Allgemeines Reichs-Gesetz- und Regierungsblatt für das Kaiserthum Österreich. – 1851. – II. Stück. – S. 25 – 26.
34. Wodurch die für die organische Gesetzgebung des Reiches festgestellten Grundsätze mit dem Auftrage mitgeteilt werden, dass ohne alle Verzögerung von den Ministerien zu den Arbeiten der Ausführung geschritten und die Resultate sofort Seiner Majestät vorgelegt werden sollen : Allerhöchstes Kabinettschreiben vom 31. Dezember 1851 № 4 / Allgemeines Reichs- Gesetz- und Regierungsblatt für das Kaiserthum Österreich. – 1851. – II. Stück. – S. 28 – 32.
35. Wodurch eine Erläuterung des § 346 dieser Strafprozessordnung erlassen wird : Kaiserliche Verordnung vom 16. März 1851 № 66 / Allgemeines Reichs- Gesetz- und Regierungsblatt für das Kaiserthum Österreich. – 1851. – XVIII. Stück. – S. 219 – 220.
36. Wodurch bestimmt wird, in welchen Fällen die Gemeindevorsteher als staatsanwaltschaftliche Funktionäre zu den Amtshandlungen der Bezirksgerichte in Strafsachen vorzuladen sind : Verordnung des Justizministeriums vom 14. Mai 1851 № 144 / Allgemeines Reichs- Gesetz- und Regierungsblatt für das Kaiserthum Österreich. – 1851. – XLI. Stück. – S. 427.
37. In Betreff der Errichtung der Finanzprokuraturen : Erlass des Finanzministeriums vom 13. August 1851 № 188 / Allgemeines Reichs- Gesetz- und Regierungsblatt für das Kaiserthum Österreich. – 1851. – LI. Stück. – S. 525 – 528.
38. Wodurch nach Maßgabe des durch Allerhöchste Entschließung angeordnet neuen Wirkungskreises der k. k. Finanzprokuraturen verfügt wird, dass in Zukunft zur Verteidigung des Ehebandes in Streitigkeiten über die Gültigkeit oder Trennung einer Ehe, sowie in dem Fall der zum Behufe einer Wiederherstellung eingeleiteten Todeserklärung und Beweisführung durch Zeugen, nicht die an die Stelle des Fiskalamtes getrennte Finanzprokuratur, sondern ein anderer verständiger und rechtschaffener Mann zu bestellen ist : Verordnung des Justizministeriums vom 2. Oktober 1851 № 251 / Allgemeines Reichs- Gesetz- und Regierungsblatt für das Kaiserthum Österreich. – 1851. – LXXI. Stück. – S. 645.
39. Über das Verfahren von der Landesgerichten, welches provisorisch bis zur Einführung eines neuen Gesetzes über das Strafverfahren überhaupt, an die Stelle des Verfahrens von den Schwurgerichten zu treten hat : Kaiserliche Verordnung vom 11. Januar 1852 № 5 / Allgemeines Reichs- Gesetz- und Regierungsblatt für das Kaiserthum Österreich. – 1852. – III. Stück. – S. 33 – 36.
40. Wodurch bekannt gemacht wird, dass in Folge Allerhöchsten Entschließung vom 17. Januar 1852 die Generalprokuratur am Obersten Gerichts- und Kassationshofe aufzuhören habe : Erlass des Justizministeriums vom 21. Januar 1852 № 24 / Allgemeines Reichs- Gesetz- und Regierungsblatt für das Kaiserthum Österreich. – 1852. – V. Stück. – S. 54.
41. Über die Beschränkung des Wirkungskreises der Staatsanwaltschaften : Kaiserliche Verordnung vom 20. Januar 1852 № 27 / Reichs- Gesetz- Blatt für das Kaisertum Österreich. – 1852. – VII. Stück. – S. 100.
42. Wodurch bestimmt wird, dass die Gerichte und Staatsanwaltschaften in ihren Schreiben und Berichten an andere Behörden sich durchgehends wieder den früheren Courtoisie zu bedienen haben : Erlass des Justizministeriums vom 25. Februar 1852 № 52 / Allgemeines Reichs- Gesetz- und Regierungsblatt für das Kaiserthum Österreich. – 1852. – XV. Stück. – S. 243.
43. Wodurch eine neue, durch die späteren Gesetze ergänzte, Ausgabe des Strafgesetzbuches über Verbrechen und schwere Polizeiübertretungen vom 3. September 1803, mit Aufnahme mehrerer neuer Bestimmungen, als alleiniges Strafgesetz über Verbrechen, Vergehen und Übertretungen für den ganzen Umfang des Reiches mit Ausnahme der Militärgrenze, kundgemacht wird und vom 1. September 1852 angefangen in Wirksamkeit gesetzt wird : Kaiserliches Patent vom 27. Mai 1852 № 117 / Allgemeines Reichs- Gesetz- und Regierungsblatt für das Kaiserthum Österreich. – 1852. – XXXVI. Stück. – S. 493 – 591.
44. Wodurch für eben diese Kronländer bis zur Einführung der definitiven Gerichtsorganisation und eines neuen Strafverfahrens die Zuständigkeit der Strafgerichte und das Strafverfahren rücksichtlich der Verbrechen des Hochverrates und der Majestätsbeleidigung geregelt, und auch auf die vor dem Eintritte der Wirksamkeit des neuen Strafgesetzes begangenen Verbrechen des Hochverrates und der im § 58 des I. Teiles des St.G.B. vom 3. September 1803 bezeichneten Störung der öffentlichen Ruhe ausgedehnt wird : Kaiserliche Verordnung vom 27. Mai 1852 № 119 / Allgemeines Reichs- Gesetz- und Regierungsblatt für das Kaiserthum Österreich. – 1852. – XXXVI. Stück. – S. 595 – 597.
45. Wodurch für sämtliche Kronländer des Reiches, mit Ausnahme des Militärgrenzgebietes, eine neue Pressordnung erlassen und vom 1. September 1852 angefangen in Wirksamkeit gesetzt, und das Gesetz gegen den Missbrauch der Presse vom 13. März 1849 (Nr. 161 des Reichsgesetzblattes) außer Geltung gesetzt wird : Kaiserliches Patent vom 27. Mai 1852 № 122 / Allgemeines Reichs- Gesetz- und Regierungsblatt für das Kaiserthum Österreich. – 1852. – XXXVI. Stück. – S. 603 – 616.
46. Wodurch den Generalprokuratoren und Staatsanwaltschaften die Führung von Übersichtsregistern über die wegen Verbrechen, Vergehen und mehrerer Arten von Übertretungen erfolgten Strafurteile aufgetragen wird : Verordnung des Justizministeriums vom 26. September 1852 № 195 / Allgemeines Reichs- Gesetz- und Regierungsblatt für das Kaiserthum Österreich. – 1852. – LX. Stück. – S. 849 – 850.
47. Wodurch eine neue Vorschrift über den Wirkungskreis und die Zuständigkeit der Gerichte in bürgerlichen Rechtsangelegenheiten (Zivil-Jurisdiktionsnorm) erlassen, und bestimmt wird, dass die Wirksamkeit derselben in jedem dieser Kronländer zugleich mit der Wirksamkeit der daselbst neu zu organisierenden Bezirksämter und der übrigen Gerichtsbehörden zu beginnen habe : Kaiserliches Patent vom 20. November 1852 № 251 / Allgemeines Reichs- Gesetz- und Regierungsblatt für das Kaiserthum Österreich. – 1852. – LXXIII. Stück. – S. 1081 – 1102.
48. Wodurch mehrere Abänderungen an der Einrichtung des Reichs- Gesetz- und Regierungsblattes und der Landesgesetz- und Regierungsblätter, sowie neue Bestimmungen über die Kundmachung von Gesetzen und Verordnungen angeordnet werden : Kaiserliches Patent vom 27. Dezember 1852 № 260 / Allgemeines Reichs-Gesetz- und Regierungsblatt für das Kaiserthum Österreich. – 1852. – LXXVII. Stück. – S. 1143 – 1147.
49. Womit die Allerhöchste Entschließung über die Einrichtung und Amtswirksamkeit der Bezirksämter, Kreisbehörden und Statthaltereien, über die Einrichtung der Gerichtsstellen und das Schema der systemisierten Gehalte und Diätenklasse, sowie über die Ausführung der Organisierung für die Kronländer Österreich ob und unter der Enns, Böhmen, Mähren, Schlesien, Galizien und Lodomerien mit Krakau, Bukowina, Salzburg, Tirol mit Voralberg, Steiermark, Kärnten, Krain, Görz, Gradisla und Istrien mit Triest, Dalmatien, Kroatien und Slawonien, Siebenbürgen, die serbische Wojewodschaft mit dem Banate, kundgemacht wird : Verordnung des Minster des Innern, der Justiz und der Finanzen vom 19. Januar 1853 № 10 / Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaiserthum Österreich. – 1853. – IV. Stück. – S. 65 – 110.
50. Wodurch in Folge Allerhöchster Entschließung vom 16. März 1853, der § 2 des Allerhöchsten Patentes vom 27. Dezember 1852 (Nr. 260 des Reichs-Gesetz-Blattes) auch auf die schon früher im Reichs-Gesetzblatte erschienenen Gesetze und Verordnungen ausgedehnt wird : Verordnung des Justizministeriums vom 19. März 1853 № 51 / Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaisertum Österreich. – 1853. – XVI. Stück. – S. 257.
51. Womit ein neues Gesetz über die innere Einrichtung und die Geschäftsordnung sämtlicher Gerichtsbehörden kundgemacht und festgesetzt wird, dass dasselbe in den Königreichen Ungarn, Kroatien und Slawonien, der serbischen Wojewodschaft und dem Temeser Banate am 1. Juli 1853, in den übrigen Kronländern aber mit der Wirksamkeit der daselbst neu zu organisierenden Bezirks-Ämter (Präturen) und der übrigen Gerichtsbehörden in Anwendung zu treten habe : Kaiserliches Patent vom 3. Mai 1853 № 81 / Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaisertum Österreich. – 1853. – XXVI. Stück. – S. 381 – 458.
52. Womit dem Landespräsidenten in Krakau für das, den dortigen Landesregierung zugewiesene Gebiet in Pressangelegenheiten der, den Statthaltern zustehende Wirkungskreis eingeräumt wird : Verordnung des Ministeriums des Innern und der Obersten Polizeibehörde vom 7. Juli 1853 № 127 / Reichs- Gesetz- Blatt für das Kaisertum Österreich. – 1853. – XL. Stück. – S. 713.
53. Betreffend die Anweisung und Einstellung der Bezüge der Staatsdiener : Erlass des Finanzministeriums vom 14. Juli 1853 № 139 / Reichs- Gesetz- Blatt für das Kaiserthum Österreich. – 1853. – XLIV. Stück. – S. 816 – 817.
54. Womit für den ganzen Umfang des Reiches, mit Ausnahme der Militärgrenze, eine neue Strafprozessordnung erlassen und bestimmt wird, dass der Tag, an welchem dieselbe in den einzelnen Kronländern in Wirksamkeit zu treten hat, nachträglich festgesetzt wird : Kaiserliches Patent vom 29. Juli 1853 № 151 / Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaisertum Österreich. – 1853. – XLVII. Stück. – S. 833 – 954.
55. Womit eine Instruktion über die innere Amtswirksamkeit und die Geschäftsordnung der Gerichtsbehörden in strafgerichtlichen Angelegenheiten erlassen wird : Verordnung des Justizministeriums vom 16. Juni 1854 № 165 / Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaisertum Österreich. – 1854. – LIX. Stück. – S. 649 – 708.
56. Betreffend die innere Einrichtung und die Geschäftsordnung der Staatsanwaltschaften : Verordnung des Justizministeriums vom 3. August 1854 № 201 / Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaisertum Österreich. – 1854. –LXX. Stück. – S. 803 – 834.
57. Womit ein neues Militärstrafgesetzbuch über Verbrechen und Vergehen kundgemacht und vom 1. Juli 1855 angefangen in Wirksamkeit steht : Kaiserliches Patent vom 15. Januar 1855 № 19 / Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaisertum Österreich. – 1855. – VI. Stück. – S. 65 – 220.
58. Womit eine provisorische Dienstinstruktion für die Finanzprokuraturen kundemacht wird : Erlass des Finanzministeriums vom 16. Februar 1855 № 34 / Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaisertum Österreich. – 1855. – XI. Stück. – S. 301 – 318.
59. Womit für diese Kronländer eine neue Notariatsordnung vorgeschrieben, und vom 1. August 1855 angefangen in Wirksamkeit gesetzt wird : Kaiserliches Patent vom 21. Mai 1855 № 94 / Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaisertum Österreich. – 1855. – XXIII. Stück. – S. 443 – 491.
60. Womit der Zeitpunkt des Beginnes der Wirksamkeit der neu organisierten Oberlandesgerichte in Lemberg und Krakau, samt den, bei denselben bestellten Oberstaatsanwaltschaften, dann der, in dem Sprengel dieser Oberlandesgerichte einzuführenden Gerichtshöfe erster Instanz, des Bezirksgerichtes in Brody und der betreffenden Staatsanwaltsbehörden, sowie der, mit der neuen Gerichtorganisierung in Verbindung stehenden Gesetze bestimmt wird : Verordnung des Justizministeriums vom 29. Juni 1855 № 117 / Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaisertum Österreich. – 1855. – XXVII. Stück. – S. 520 – 521.
61. Womit die Vorschrift in Betreff der Prüfungen für den höheren Konzeptsdienst bei den Finanzprokuraturen kundgemacht wird : Verordnung des Finanzministeriums vom 23. November 1855 № 202 / Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaisertum Österreich. – 1855. – XLIV. Stück. – S. 659 – 661.
62. Über die Fortdauer der Vertretung der galizischen Untertanen in ihren Rechtsstreiten mit ihren vormaligen Grundherren durch die Finanzprokuratur : Verordnung der Ministerien des Innern, der Justiz und der Finanzen vom 27. Dezember 1855 № 227/ Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaisertum Österreich. – 1855. – XLIX. Stück. – S. 763 – 764.
63. Womit eine nähere Bestimmung des § 41 der Strafgerichts-Instruktion vom 16. Juni 1854 Nr. 165 des Reichs-Gesetz-Blattes, wegen Einbringung der Berufung der Staatsanwaltschaften wider Erkenntnisse der Bezirksgerichte (Stuhlgerichte, Präturen) in Übertretungsfällen angeordnet wird : Erlass des Justizministeriums vom 6. Mai 1856 № 75 / Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaisertum Österreich. – 1856. – XX. Stück. – S. 275 – 276.
64. In Betreff der Errichtung einer Finanzprokuratur für das Verwaltungsgebiet der Krakauer Finanzlandesdirektion : Erlass des Finanzministeriums vom 28. Mai 1856 № 88 / Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaisertum Österreich. – 1856. – XXIV. Stück. – S. 315.
65. Zur Einführung der Notariatsordnung vom 21. Mai 1855, Reichs-Gesetz-Blatt Nr. 94, in Galizien, dem Großherzogtum Krakau und der Bukowina, dann in Ungarn, Kroatien, Slawonien, Siebenbürgen und in der serbischen Wojewodschaft mit dem Temeser Banate : Kaiserliches Patent vom 7. Februar 1858 № 23 / Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaisertum Österreich. – 1858. – VIII. Stück. – S. 203 – 206.
66. Wodurch in der Art der Kundmachung der Gesetze und Verordnungen mehrere Abänderungen angeordnet werden : Kaiserliches Patent vom 1. Januar 1860 № 3 / Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaisertum Österreich. – 1860. – I. Stück. – S. 4 – 5.
67. Zur Regelung der inneren staatsrechtlichen Verhältnisse der Monarchie : Kaiserliches Diplom vom 20. Oktober 1860 № 226 / Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaisertum Österreich. – 1860. – LIV. Stück. – S. 336 – 338.
68. In Betreff der Auflassung der Finanzprokuratursexposituren in Czernowitz und Troppau : Verordnung des Finanzministeriums vom 14. Dezember 1860 № 270 / Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaisertum Österreich. – 1860. – LXXVI. Stück. – S. 498.
69. Gesetz über die Reichsvertretung : Kaiserliches Patent vom 26. Februar 1861 № 20 / Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaisertum Österreich. – 1861. – IX. Stück. – S. 69 – 311.
70. Womit die Einrichtung des Landtages von Galizien und Lodomerien samt Krakau auf den 15. April 1861 verlegt wird : Kaiserliche Verordnung vom 26. März 1861 № 35 / Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaisertum Österreich. – 1861. – XV. Stück. – S. 332.
71. In Betreff der Wiederverrichtung der Finanzprokuratursabteilung in Czernowitz : Erlass des Finanzministeriums vom 13. Oktober 1861 № 104 / Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaisertum Österreich. – 1861. – XLVI. Stück. – S. 485.
72. Pressgesetz : Gesetz vom 17. Dezember 1862 № 6 / Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaisertum Österreich. – 1863. – IV. Stück. – S. 145 – 156.
73. Über das Verfahren in Presssachen : Gesetz vom 17. Dezember 1862 № 7 / Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaisertum Österreich. – 1862. – IV. Stück. – S. 157 – 161.
74. Womit die mit Allerhöchster Entschließung vom 16. Oktober 1865 angeordnete Übernahme der Leitung und Verwaltung der Gefängniswesens in das Ressort des Justizministeriums kundgemacht wird : Verordnung des Staatsministeriums und des Justizministeriums vom 25. Oktober 1865 № 109 / Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaiserthum Österreich. – 1865. – XXX. Stück. – S. 347.
75. Betreffend mehrere Änderungen der neuen administrativen Bezirksabgrenzung in den Königreichen Galizien und Lodomerien mit dem Großherzogtum Krakau : Verordnung des Ministers des Innern vom 19. Juni 1867 № 86 / Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaisertum Österreich. – 1867. – XXXV. Stück. – S. 185 – 187.
76. Über die Errichtungen selbstständiger Finanzprokuraturen in Linz, Salzburg, Klagenfurt, Laibach, Triest und Czernowitz und die Aufstellung einer Expositur der galizischen Finanzprokuratur in Krakau : Kundmachung des Finanzministeriums vom 8. Dezember 1867 № 138 / Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaisertum Österreich. – 1867. – LX. Stück. – S. 387.
77. Über die richterliche Gewalt : Staatsgrundgesetz vom 21. Dezember 1867 № 144 / Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaisertum Österreich. – 1867. – LXI. Stück. – S. 398 – 400.
78. Womit eine Advokatenordnung eingeführt wird : Gesetz vom 6. Juli 1868 № 96 / Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaisertum Österreich. – 1868. – XXXVIII. Stück. – S. 274 – 282.
79. Betreffend der Einführung von Schwurgerichten für die durch den Inhalt einer Druckschrift verübten Verbrechen und Vergehen : Gesetz vom 9. März 1869 № 32 / Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaisertum Österreich. – 1869. – XVII. Stück. – S. 121 – 131.
80. Betreffend einige Änderungen in den Titeln, Rangverhältnissen und Bezügen (Adjuten) der Gerichtshofbeamten und Diener : Gesetz vom 24. April 1869 № 48 / Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaiserthum Österreich. – 1869. – XXIII. Stück. – S. 173 – 174.
81. Über die Kundmachung von Gesetzen und Verordnungen durch das Reichsgesetzblatt : Gesetz vom 10. Juni 1869 / Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaiserthum Österreich. – 1869. – XLVII. Stück. – S. 433 – 434.
82. Betreffend der Einführung einer neuen Notariatsordnung : Gesetz vom 25. Juli 1871 / Reichsgesetzblatt für die im Reichsrath vertretenen Königreiche und Länder. – 1871. – XXXII. Stück. – S. 161 – 204.
83. Womit die Bestimmung des § 4 der Vorschrift in Betreff der Prüfungen für den höheren Konzeptsdienst bei den Finanzprokuraturen außer Wirksamkeit gesetzt wird : Verordnung des Finanzministeriums vom 6. September 1871 № 108 / Reichsgesetzblatt für die im Reichsrath vertretenen Königreiche und Länder. – 1871. – XL. Stück. – S. 292.
84. Betreffend die Handhabung der Disziplinargewalt über Advokaten und Advokaturskandidaten : Gesetz vom 1. April 1872 № 40 / Reichsgesetzblatt für die im Reichsrath vertretenen Königreiche und Länder. – 1871. – XVI. Stück. – S. 97 – 106.
85. Betreffend die Rechtsvertretung der staatlichen Schulbehörden durch die Finanzprokuratur : Verordnung des Ministeriums der Finanzen, des Ministeriums für Kultus und Unterricht und des Justizministeriums vom 14. Juli 1872 № 119 / Reichsgesetzblatt für die im Reichsrath vertretenen Königreiche und Länder. – 1872. – XLV. Stück. – S. 375.
86. Womit die Bestimmung des § 2 der Vorschrift in Betreff der Prüfungen für den höheren Konzeptsdienst bei den Finanzprokuraturen außer Wirksamkeit gesetzt wird : Verordnung des Finanzministeriums vom 26. Oktober 1872 № 153 / Reichsgesetzblatt für die im Reichsrath vertretenen Königreiche und Länder. – 1872. – LV. Stück. – S. 549.
87. Betreffend die Regelung der Bezüge der aktiven Staatsbeamten : Gesetz vom 15. April 1873 № 47 / Reichs-Gesetz-Blatt für die im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder. – 1873. – XVIII. Stück. – S. 221 – 224.
88. Betreffend die Einführung einer Strafprozess-Ordnung : Gesetz vom 23. Mai 1873 № 119 / Reichsgesetzblatt für die im Reichsrath vertretenen Königreiche und Länder. – 1873. – XLII. Stück. – S. 397 – 501.
89. Womit im Einvernehmen mit dem Minister des Innern eine Vollzugsvorschrift zur Strafprozessordnung vom 23. Mai 1873, R.G.Bl. Nr. 119, erlassen wird : Verordnung des Justizministeriums vom 19. November 1873 № 152 / Reichs-Gesetz-Blatt für die im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder. – 1873. – LVII. Stück. – S. 611 – 686.
90. Betreffend die Errichtung eines Verwaltungsgerichtshofes : Gesetz vom 22. Oktober 1875 № 36 / Reichs-Gesetz-Blatt für die im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder. – 1876. – XIII. Stück. – S. 85 – 92.
91. Womit die Kronenwährung festgestellt wird : Gesetz vom 2. August 1892 № 126 / Reichs-Gesetz-Blatt für die im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder. – 1892. – XLIII. Stück. – S. 641 – 645.
92. Betreffend die Einführung des Gesetzes über das gerichtliche Verfahren in bürgerlichen Rechtsstreitigkeiten (Zivilprozessordnung) : Gesetz vom 1. August 1895 № 112 / Reichs-Gesetz-Blatt für die im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder. – 1895. – LIX. Stück. – S. 355 – 364.
93. Über das gerichtliche Verfahren in bürgerlichen Rechtsstreitigkeiten (Zivilprozessordnung) : Gesetz vom 1. August 1895 № 113 / Reichs-Gesetz-Blatt für die im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder. – 1895. – LIX. Stück. – S. 365 – 458.
94. Betreffend Bestimmungen über die Versorgungsgenüsse der Zivilstaats-beamten (Staatslehrpersonen), dann der Diener, sowie deren Witwen und Waisen : Gesetz vom 14. Mai 1896 № 74 / Reichs-Gesetz-Blatt für die im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder. – 1896. – XXVII. Stück. – S. 255 – 257.
95. Womit für den Fall der Einführung der Grundbücher in Tirol einige grundbuchsrechtliche Sonderbestimmungen und erleichternde Gebühren-vorschriften erlassen und Beschränkungen der Teilung von Gebäuden nach materiellen Anteilen eingeführt werden : Gesetz vom 17. März 1897 № 77 / Reichs-Gesetz-Blatt für die im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder. – 1897. – XXV. Stück. – S. 399 – 404.
96. Womit ergänzende Bestimmungen für die Behandlung der Geschäfte bei den Staatsanwaltschaften getroffen werden : Verordnung des Justizministeriums vom 5. Mai 1897 № 114 / Reichs-Gesetz-Blatt für die im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder. – 1897. – XLIII. Stück. – S. 871 – 878.
97. Womit für richterliche und staatsanwaltschaftliche Beamte, sowie für die fachmännischen Laienrichter ein Amtskleid eingeführt, beziehungsweise für die Justizbeamten das Tragen der Uniform geregelt wird : Verordnung des Justizministeriums vom 9. August 1897 № 187 / Reichs-Gesetz-Blatt für die im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder. – 1897. – LXXV. Stück. – S. 1233 – 1236.
98. Betreffend die Dienstinstruktion für die k. k. Finanzprokuraturen : Verordnung des Gesamtministeriums vom 9. März 1898 № 41 / Reichs-Gesetz-Blatt für die im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder. – 1898. – XII. Stück. – S. 47 – 58.
99. Betreffend die Beratung der Ortsschulräte, der verstaatlichen Eisenbahn-unternehmungen und der Kommission für die Verkehrsanlagen in Wien durch die Finanzprokuraturen : Verordnung des Finanzministeriums, des Ministeriums für Kultus und Unterricht, des Eisenbahnministeriums und des Justizministeriums vom 9. Juni 1898 № 99 / Reichs-Gesetz-Blatt für die im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder. – 1898. – XXXIII. Stück. – S. 170.
100. Womit einige Bestimmungen des Gesetzes vom 15. April 1873, R.G.Bl. Nr. 47, betreffend die Regelung der Bezüge der aktiven Staatsbeamten, abgeändert werden : Gesetz vom 19. September 1898 № 172 / Reichs-Gesetz-Blatt für die im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder. – 1898. – LVIII. Stück. – S. 301 – 302.
101. Betreffend die praktische Prüfung für den Konzeptsdienst bei den Finanzprokuraturen : Verordnung des Finanzministeriums vom 10. Dezember 1898 № 220 / Reichs-Gesetz-Blatt für die im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder. – 1898. – LXXVI. Stück. – S. 451 – 454.
102. Betreffend die Regelung der Bezüge der in die Kategorie der Dienerschaft gehörigen aktiven Staatsdiener : Gesetz vom 26. Dezember 1899 № 255 / Reichs-Gesetz-Blatt für die im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder. – 1899. – CVII. Stück. – S. 1145 – 1147.
103. Wirksam für das Land Voralberg, womit für den Fall der Einführung der Grundbücher in Voralberg einige grundbuchsrechtliche Sonderbestimmungen und erleichternde Gebührenvorschriften erlassen und Beschränkungen der Teilung von Gebäuden nach materiellen Anteilen eingeführt werden : Gesetz vom 1. März 1900 № 44 / Reichs-Gesetz-Blatt für die im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder. – 1900. – XVIII. Stück. – S. 77 – 80.
104. Betreffend eine Änderung der örtlichen Zuständigkeit der k. k. Finanzprokuratursexpositur in Krakau anlässlich des Baues von Wasserstraßen : Verordnung des Finanzministeriums einverständlich mit den Ministerien des Handels und der Justiz vom 4. Oktober 1906 № 203 / Reichs-Gesetz-Blatt für die im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder. – 1906. – LXXXIX. Stück. – S. 1037 – 1038.
105. Womit einige Bestimmungen der Gesetze vom 15. April 1873, R.G.Bl. Nr. 47, vom 19. September 1898, R.G.Bl. Nr. 172, und vom 26. Dezember 1899, R.G.Bl. Nr. 255, sowie des Gesetzes vom 14- Mai 1896, R.G.Bl. Nr. 74, über die Regelung der Bezüge und Dienstverhältnisse von Staatsangestellten abgeändert werden : Gesetz vom 19. Februar 1907 № 34 / Reichs-Gesetz-Blatt für die im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder. – 1907. – XX. Stück. – S. 275 – 278.
106. Betreffend die Durchführung der Bestimmungen des Artikels IV des Gesetzes vom 19. Februar 1907, R.G.Bl. Nr. 34, womit einige Bestimmungen der Gesetze vom 15. April 1873, R.G.Bl. Nr. 47, vom 19. September 1898, R.G-Bl. Nr. 172 und vom 26. Dezember 1899, R.G.Bl. Nr. 255, sowie des Gesetzes vom 14. Mai 1896, R.G.Bl. Nr. 74, über die Regelung der Bezüge und Dienstverhältnisse von Staatsangestellten abgeändert werden : Verordnung des Finanzministeriums vom 11. März 1907 № 65 / Reichs-Gesetz-Blatt für die im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder. – 1907. – XXXIII. Stück. – S. 363 – 364.
107. Über die Militärstraprozessordnung für die gemeinsame Wehrmacht : Gesetz vom 5. Juli 1912 № 130 / Reichs-Gesetz-Blatt für die im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder. – 1912. – LV. Stück. – S. 441 – 531.
108. Über die Militärstrafprozessordnung für die Landwehr : Gesetz vom 5. Juli 1912 № 131 / Reichs-Gesetz-Blatt für die im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder. – 1912. – LV. Stück. – S. 532 – 620.
109. Betreffend die Inkraftsetzung des Gesetzes vom 5. Juli 1912, R.G.Bl. Nr. 130, über die Militärstrafprozessordnung für die gemeinsame Wehrmacht : Verordnung des Ministers für Landesverteidigung vom 23. Mai 1914 № 119 / Reichs-Gesetz-Blatt für die im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder. – 1914. – LII. Stück. – S. 673.
110. Betreffend die Inkraftsetzung des Gesetzes vom 5. Juli 1912, R.G.Bl. Nr. 131, über die Militärstrafprozessordnung für die Landwehr : Verordnung des Ministers für Landesverteidigung vom 23. Mai 1914 № 120 / Reichs-Gesetz-Blatt für die im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder. – 1914. – LII. Stück. – S. 673.
111. Strafprozessordnung : Kundmachung der Bundesregierung vom 9. Dezember 1975 über die Wiederverlautbarung der Strafprozeßordnung 1960 [Електронний ресурс] / Режим доступу до кодексу : http://www.sbg.ac.at /ssk/docs/stpo/stpo_index.htm
112. Über das Dienstverhältniss der Richter und Richteramtsanwärter : Richterdienstgesetz vom 14. Dezember 1961 [Електронний ресурс] / Режим доступу до закону : http://www.ris2.bka.gv.at/Dokumente/BgblPdf/ 1961_305_0/1961_305_0.pdf
113. Staatsanwaltschaftsgesetz : Bundesgesetz vom 5. März 1986 über die staatsanwaltschaftlichen Behörden [Електронний ресурс] / Режим доступу до закону : http://www.sbg.ac.at/ssk/docs/stag/stag_index.htm
114. Durchführung des Staatsanwaltschaftsgesetzes (DV – StAG) : Verordnung des Bundesministers für Justiz vom 16. Juni 1986 zur Durchführung des Staatsanwaltschaftsgesetzes (DV – StAG) [Електронний ресурс] / Режим доступу до постанови : http://stadt.heim.at/wien/141968/pub/gesetze_oe/ Dvstag.htm
115. Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 лютого 2008 року «Про хід реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів» № 311/2008 від 8 квітня 2008 року [Електронний ресурс] / Режим доступу до указу : http://www.president.gov.ua/documents/7703.html

Статистичні відомості
116. Hoegel H. Die österreichische Kriminalstatistik des Jahres 1889 / H. Hoegel // Gerichtssaal. – 1894. – Band XLIX. – S. 112 – 132.
117. Hoegel H. Die österreichische Kriminalstatistik des Jahres 1890 / H. Hoegel // Gerichtssaal. – 1895. – Band L. – S. 463 – 465.
118. Hoegel H. Die österreichische Kriminalstatistik des Jahres 1891 / H. Hoegel // Gerichtssaal. – 1895. – Band LI. – S. 312 – 314.
119. Hoegel H. Die österreichische Kriminalstatistik des Jahres 1892 / H. Hoegel // Gerichtssaal. – 1896. – Band LII. – S. 447 – 450.
120. Hoegel H. Die österreichische Kriminalstatistik des Jahres 1893 / H. Hoegel // Gerichtssaal. – 1897. – Band LIII. – S. 392 – 394.
121. Hoegel H. Österreichische Straffälligkeit im Jahre 1894 / H. Hoegel // Gerichtssaal. – 1898. – Band LV. – S. 146 – 150.
122. Hoegel H. Österreichische Straffälligkeit im Jahre 1895 / H. Hoegel // Gerichtssaal. – 1899. – Band LVI. – S. 271 – 275.
123. Hoegel H. Österreichische Straffälligkeit für 1896 / H. Hoegel // Gerichtssaal. – 1901. – Band LIX. – S. 46 – 55.
124. Hoegel H. Die österreichische Statistik der Strafrechtspflege für das Jahr 1907 / H. Hoegel // Gerichtssaal. – 1911. – Band LXXVII. – S. 178 – 191.
125. Geschäftsausweis über die Tätigkeit der k. k. Oberstaatsanwaltschaft zu Krakau und der ihr unterstehenden k. k. Staatsanwaltschaften zu Krakau, Neu-Sandez, Rzeszow und Tarnow im Jahre 1872 / Allgemeine österreichische Gerichtszeitung. – 1873. – 1. August. – S. 243 – 244.
126. Geschäftsausweis über die Tätigkeit der k. k. Oberstaatsanwaltschaft zu Lemberg und der ihr unterstehenden k. k. Staatsanwaltschaften zu Lemberg, Czernowitz, Przemysl, Sambor, Stanislau, Tarnopol und Zloczow im Jahre 1872 / Allgemeine österreichische Gerichtszeitung. – 1873. – 6. Mai. – S. 143 – 144.
127. Löffler A. Die österreichische Kriminalstatistik für 1907 / A. Löffler // Österreichische Zeitschrift für Strafrecht. – 1910. – Erster Jahrgang. – S. 374 – 379.
128. Löffler A. Die österreichische Kriminalstatistik für 1908 / A. Löffler // Österreichische Zeitschrift für Strafrecht. – 1912. – Dritter Jahrgang. – S. 211 – 217.
129. Löffler A. Die österreichische Kriminalstatistik für 1909 / A. Löffler // Österreichische Zeitschrift für Strafrecht. – 1912. – Vierter Jahrgang. – S. 87 – 98.
130. Kaserer J. Personalbewegung im österreichischen Justizdienste während des Jahres 1878 / J. Kaserer // Allgemeine österreichische Gerichtszeitung. – 1879. – 11. April. – S. 117 – 119.
131. Kaserer J. Personalbewegung im österreichischen Justizdienste während des Jahres 1880 / J. Kaserer // Allgemeine österreichische Gerichtszeitung. – 1881. – 15. Februar. – S. 49 – 51.
132. Übersicht über die Geschäftstätigkeit der k. k. Oberlandesgerichtes im Jahre 1880 / Allgemeine österreichische Gerichtszeitung. – 1881. – 6. Mai. – S. 143 – 144.
133. Übersicht über die Geschäftstätigkeit der k. k. Bezirksgerichte (mit Einschluss der städtisch-delegierten) in Strafsachen im Jahre 1881 / Allgemeine österreichische Gerichtszeitung. – 1882. – 12. Dezember. – S. 404.
134. Übersicht über die Geschäftstätigkeit der k. k. Bezirksgerichte (mit Einschluss der städtisch-delegierten) in Zivilsachen im Jahre 1881 / Allgemeine österreichische Gerichtszeitung. – 1882. – 12. Dezember. – S. 403.
135. Übersicht über die Geschäftstätigkeit der k. k. Oberstaatsanwaltschaften im Jahre 1873 / Allgemeine österreichische Gerichtszeitung. – 1874. – 19. Juni. – S. 192.
136. Übersicht über die Geschäftstätigkeit der k. k. Oberstaatsanwaltschaften im Jahre 1875 / Beilage zu Nr. 94 der Allgemeinen österreichischen Gerichtszeitung. – 1876. – 21. November. – S. 2.
137. Übersicht über die Geschäftstätigkeit der k. k. Oberstaatsanwaltschaften im Jahre 1876 / Allgemeine österreichische Gerichtszeitung. – 1877. – 29. Juni. – S. 208.
138. Übersicht über die Geschäftstätigkeit der k. k. Staatsanwaltschaften in Lemberg, Sambor, Stanislau, Przemysl, Czernowitz, Tarnopol und Zloczow im Jahre 1873 / Allgemeine österreichische Gerichtszeitung. – 1874. – 28. Juli. – S. 235.
139. Übersicht über die Geschäftstätigkeit der k. k. Staatsanwaltschaften in Krakau, Tarnow, Rzeszow und Neu-Sandez im Jahre 1873 / Allgemeine österreichische Gerichtszeitung. – 1874. – 30. Juni. – S. 203 – 204.
140. Übersicht über die Geschäftstätigkeit der k. k. Staatsanwaltschaften im Jahre 1875 / Beilage zu Nr. 94 der Allgemeinen österreichischen Gerichtszeitung. – 1876. – 21. November. – S. 1.
141. Übersicht über die Geschäftstätigkeit der k. k. Staatsanwaltschaften im Jahre 1876 / Allgemeine österreichische Gerichtszeitung. – 1877. – 6. Juli. – S. 216.
142. Wahlberg W. Die neuesten Ergebnisse des österreichischen Strafvollzugs / W. Wahlberg // Gerichtssaal. – 1886. – Band XXXVIII. – S. 614 – 621.
143. Walder A. Die Kriminalität Russlands im Jahre 1904 / A. Walder // Gerichtssaal. – 1908. – Band LXXII. – S. 266 – 311.
144. Zucker A. Einige Ergebnisse der österreichischen Strafrechtspflege im Jahre 1893 / A. Zucker // Gerichtssaal. – 1897. – Band LIV. – S. 130 – 143.
145. Zucker A. Über einige Ergebnisse der österreichischen Strafrechtspflege im Jahre 1894 / A. Zucker // Gerichtssaal. – 1898. – Band LV. – S. 128 – 137.
146. Zucker A. Einige Bemerkungen über die Ergebnisse der österreichischen Strafrechtspflege im Jahre 1895 / A. Zucker // Gerichtssaal. – 1899.– Band LVI. – S. 258 – 270.
147. Zucker A. Einige Bemerkungen über die Ergebnisse der österreichischen Strafrechtspflege im Jahre 1898 / A. Zucker // Gerichtssaal. – 1904. – Band LXIII. – S. 139 – 146.
148. Zucker A. Über einige Ergebnisse der österreichischen Strafrechtspflege in den Jahren 1900 und 1901 / A. Zucker // Gerichtssaal. – 1905. – Band LXVI. – S. 106 – 120.

Спеціальна література

Українська та російська література

149. Апарат управління Галичиною в складі Австро-Угорщини / Кульчицький В. С., Бойко І. Й., Настасяк І. Ю., Мікула О. І.. – Львів : Тріада плюс, 2002. – 88 с.
150. Барвінський В. Досліди з поля статистики / В. Барвінський. – Львів : ЛНБ, 1901. – 56 с.
151. Василевскій А. Современная Галиція / А. Василевскій. – С. – Петербургь : Типография Т – ва «Народная польза», 1900. – 231 с.
152. Великий німецько – український словник [уклад. В. Мюллер]. – К. : Чумацький шлях, 2007. – 792 с.
153. Від редакції / Народ. – 1892. – 8 і 22 листопада. – С. 219.
154. Галустьян О. А. Прокурорский надзор / Галустьян О. А., Ендольцева А. В., Сафиуллина Н. Х. – М. : Юнити – Дана, 2008. – 415 с.
155. Ганкевич М. Справи суспільно – економічні / М. Ганкевич // Народ. – 1891. – 7 грудня. – С. 328.
156. Гловацький І. Ю. Українські адвокати у політичних судових процесах у Східній Галичині (1921–1939 рр.) / Гловацький І. Ю. – Львів : Тріада плюс, 2003. – 348 с.
157. Гордишинський І. Про житє наших емігрантів в Америці / І. Гордишинський // Народ. – 1890. – 15 вересня. – С. 274.
158. Городницька Л. Кримінальне судочинство на Буковині (1774 –1918 рр.) / Л. Городницька // Право України. – 1999. – № 12. – С. 109 – 111.
159. Єфремова Н. В. Суд і судочинство в Українській Народній Республіці, Українській державі, Західноукраїнській Народній Республіці (1917 –1920 рр.) : Монографія / Єфремова Н. В., Тищик Б. Й., Марчук В. Т. – Одеса : Фенікс, 2007. – 280 с.
160. Календар знаменних та пам’ятних дат Національної парламентської бібліотеки України [Електронний