ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ЗАКАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ ( 1944–1946 роки) :

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ДЖЕРЕЛА, СТУПІНЬ ВИСВІТЛЕННЯ І НАУКОВОГО
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ 14

РОЗДІЛ 2. ДЕРЖАВНО-ПРАВОВИЙ РОЗВИТОК ЗАКАРПАТТЯ У
ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХХ СТОЛІТТЯ 27

2.1. Проблеми статусу Підкарпатської Русі між двома світовими війнами
(1918-1939 рр.). 27
2.2. Правовий статус Закарпаття у складі Угорщини (1939-1944 рр.). 50

РОЗДІЛ 3. ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИКО-ПРАВОВИХ ЗАСАД
ЗАКАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ (1944-1945 рр.) 65

3.1. Спроба легітимізації Закарпатської України. З’їзд Народних Комітетів.65
3.2. Органи управління Закарпатської України. 77
3.3. Формування правоохоронної та судової систем. 92
3.4. Система законодавства Закарпатської України. 118

РОЗДІЛ 4. МЕХАНІЗМ ПРИЄДНАННЯ ЗАКАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ
ДО УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ
РЕСПУБЛІКИ 134

4.1. Політико-правові передумови Радянсько-Чехословацького договору
1945 року. 134
4.2. Договір між Чехословацькою республікою та СРСР від 29 червня
1945 року. 150
4.3. Реорганізація органів державної влади. Утворення
Закарпатської області. 165

ВИСНОВКИ 175

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 180

ВСТУП

Актуальність дослідження. Процес національного державотворення України ставить перед вітчизняною правовою наукою цілу низку актуальних завдань, що потребують належного наукового аналізу. Серед історико-правових проблем, які вимагають новітнього переосмислення, є питання встановлення і функціонування радянського режиму на західноукраїнських територіях у 1939-1946 роках. Значне місце серед них займає питання возз’єднання Закарпаття з Українською Радянською Соціалістичною республікою, що стало результатом двостороннього Радянсько-Чехословацького договору від 29 червня 1945 року. При цьому, йшлося не тільки про контроль над територією, якого було досягнуто внаслідок військових операцій Червоної армії восени 1944 року, не тільки про юридичне оформлення цього контролю Договором між СРСР та Чехословацькою республікою - йшлося про перетворення території Закарпаття на інтегровану частину Радянської України. Саме в таких межах в кінцевому варіанті і відбулася консолідація української нації в одній державі, що поряд з іншими факторами підготувала утворення сучасної незалежної України.
Аналізуючи недалеке минуле, можна дійти висновку: возз’єднання території Закарпаття з Україною було закономірним, об’єктивним процесом, який, незважаючи на деякі неоднозначні оціночні аспекти, став історично виправданим і справедливим актом.
І коли в даний час помітно зростає увага вчених до етапів становлення і розвитку державницьких традицій українського народу, процеси на Закарпатті (українській території, яка тривалий час була відірвана від Наддніпрянської України, однак не втратила власних національно-державницьких традицій) викликають значний інтерес цілого ряду науковців.
Необхідність глибокого вивчення даної проблеми зумовлена і тим, що протягом десятиліть радянської влади в наукових дослідженнях тенденційно висвітлювались події та явища, які відбувалися на Закарпатті у період 1944-1946 років. У публікаціях зустрічався відхід від наукових принципів, перекручення фактів. Автори оминали проблему легітимності встановлення радянської влади на цій території, участі місцевого населення у процесах, що відбувались, однобічно висвітлювали роль зовнішніх факторів, які впливали на формування ситуації. Тому особливо актуальною є потреба глибокого переосмислення процесу встановлення і функціонування радянської влади на Закарпатській Україні, з’ясування специфіки її еволюції як своєрідної адміністративної форми, узагальнення, уточ¬нення і, звичайно, переосмислення фактів державно-правового статусу Закарпаття у 1944-1946 роках, що дасть змогу врахувати набутий досвід у процесі розбудови сучасної Української держави та громадянського суспільства.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконане в рамках цільової комплексної програми НАН України № 0186.0.070872 „Актуальні проблеми історії українського національного державотворення”, є складовою комплексної теми наукових досліджень кафедри теорії та історії держави і права Ужгородського національного університету „Державно-правові і етнополітичні проблеми національних меншин на Закарпатті у ХХ ст. (№ д/р 0199U004191)” і відповідає тематиці науково-дослідних робіт кафедри історії держави та права Київського національного університету внутрішніх справ (План роботи кафедри на 2007-2008 н.р).
Тема дисертаційного дослідження (у зміненій редакції) затверджена рішенням Вченої ради Ужгородського національного університету № 11 від 25 грудня 2008 року.
Мета і завдання дослідження. Мета цього дослідження полягає в тому, щоб на основі сучасних досягнень історичної та юридичної наук здійснити комплексний історико-правовий аналіз державно-правових процесів на Закарпатті в період 1944–1946 рр. у контексті тогочасних політико-правових реалій, а також виявити їх закономірності та особливості.
Відповідно до зазначеної мети у дисертаційному дослідженні здійснено спробу вирішити такі завдання:
– узагальнити державно-правові традиції Закарпаття у ХХ столітті, а також охарактеризувати основні соціально-економічні, політичні та юридичні особливості статусу краю восени 1944 р. як об’єктивної передумови виникнення Закарпатської України;
– з’ясувати політико-правову природу Закарпатської України, її особливості як форми територіально-політичного утворення перехідного періоду та ступінь його легітимності;
– дослідити процес державного будівництва в регіоні у 1944–1946 рр., проаналізувавши діючі державні інститути цього періоду, зокрема Народну Раду Закарпатської України, народні комітети, суди, міліцію, прокуратуру і, у такий спосіб, визначити основні напрями державно-управлінської діяльності на Закарпатті, її форми та методи здійснення;
– дослідити процес нормотворчої діяльності Народної Ради Закарпатської України, класифікувати та охарактеризувати прийняті нею акти для визначення ефективності діяльності НРЗУ;
– простежити впливи зовнішньополітичних факторів на становлення і розвиток ситуації в регіоні та формування його державного статусу;
– проаналізувати зміст радянсько-чехословацького договору від 29 червня 1945 р. як передумови зміни державно-правового статусу Закарпаття.
Об’єктом дослідження є державно-правові процеси на Закарпатті в період з жовтня 1944 р. по січень 1946 р., їх витоки та передумови.
Предметом дослідження є становлення й розвиток системи державних органів Закарпатської України, а також підготовка та реалізація процесу возз’єднання цієї території з УРСР.
Хронологічні рамки дисертації окреслюються періодом від жовтня 1944 р., коли Закарпаття було визволене від угорської окупації і розпочалось формування органів народної влади, до моменту утворення Закарпатської області УРСР у січні 1946 р. і запровадження на території краю радянського законодавства.
Методи дослідження. З метою одержання найбільш достовірних наукових результатів у дисертаційному дослідженні використано систему принципів та підходів, яка побудована на загальнонаукових та спеціально-наукових (юридичних та неюридичних) методах. Дослідження здійснювались відповідно до принципів об’єктивності та історизму в історико-правових дослідженнях, які використовувалися при систематизації та класифікації джерельної бази і фактологічного матеріалу, встановленні вірогідності та повноти інформації.
Універсальними, загальнонауковими підходами стало поєднання діалектичного, гносеологічного та логічного ядра, що дозволило осмислити Закарпатську Україну як державно-правове явище в історії Центрально-Східної Європи. Метод герменевтики дозволив досягти ідентичності в тлумаченні нормативно-правових актів органів державної влади Словаччини, Чехословацької Республіки, Закарпатської України, СРСР і Української РСР, проаналізувати їх зміст, оцінити правові наслідки цих документів для становлення і розвитку Закарпатської України.
Серед спеціальних методів необхідно виділити наступні: конкретно-історичний, структурно-функціональний, інституційний, порівняльно-правовий, соціологічний. Їх комплексне застосування здійснювалося на підставі системного підходу, а співвідношення у вирішенні конкретних завдань дослідження визначалося характером наукового опрацювання фактичного матеріалу. Зокрема, завдяки конкретно-історичному методу було проаналізовано еволюцію державно-правового статусу Закарпаття у першій половині ХХ століття, а також досліджено етапи розвитку Закарпатської України як територіально-політичного утворення з ознаками державності. Структурно-функціональний метод використовувався для виявлення державно-правових ознак Закарпатської України, ступеня її легітимності, інституційний – для вивчення органів та інститутів влади, ефективності їх функціонування, порівняльно-правовий – сприяв виявленню подібних та відмінних рис правових систем Закарпатської України та СРСР, що дозволило в повній мірі визначити витоки формування правової системи Закарпатської України. Соціологічний метод дозволив адекватно, з урахуванням усіх соціальних факторів, що впливали на досліджувані процеси, висвітлити різні сфери діяльності органів державної влади Закарпатської України, оцінити ступінь результативності їх рішень та ефективності реалізації нею своїх функцій.
Наукова новизна одержаних результатів. Використовуючи в ході дослідження низку загальнонаукових та спеціальних методів, автор розглядає Закарпатську Україну як територіально-політичне утворення перехідного періоду, що перебувало у надзвичайних умовах, зумовлених Другою світовою війною і переорганізацією європейського простору. В цій ситуації головним завданням стала відбудова господарства краю та забезпечення підготовки входження його до складу Радянської України, що, у свою чергу, зумовило основні тенденції розвитку та загальні характеристики Закарпатської України. Достовірність і наукова новизна підтверджуються: результатами аналізу та теоретичного узагальнення значного масиву нормативно-правової бази, а також оцінками автора з даної проблеми; апробацією основних результатів наукових досліджень шляхом публікацій та виступів на науково-практичних конференціях; комплексним застосуванням загальнонаукових та спеціальних методів дослідження.
Конкретизовано наукова новизна основних положень, висновків і рекомендацій, сформульованих у дисертації, полягає в тому, що в ній:
уперше:
комплексно розглянуто період державно-правової історії Закарпаття 1944–1946 рр. як період територіально-правового становлення Закарпатської України, що отримав неоднозначні оцінки науковців;
здійснено комплексний правовий аналіз нормативно-правових документів Народної Ради Закарпатської України, Першого З’їзду Народних Комітетів Закарпатської України, народних комітетів з організації державного і місцевого управління в досліджуваний період;
за державними характеристиками Закарпатську Україну кваліфіковано як територіально-політичне утворення перехідного типу, що володіло окремими ознаками державності, такими як територія, органи державного управління, правові норми;
зроблено висновок, що, на відміну від утворення держав, утворення Закарпатської України не можна вважати легітимним з юридичної точки зору актом, оскільки даний термін означає правомірність утворення, тобто таку обов’язкову ознаку законодавчої влади держави, при якій вона визнається як всередині країни, так і на міжнародній арені. З таких позицій Закарпатська Україна не могла бути легітимною, оскільки делегати Першого З’їзду Народних Комітетів (після якого почало існувати це утворення) не обирались шляхом таємного голосування в умовах вільного вибору, а тому об’єктивно не могли представляти всі верстви населення регіону. Щодо зовнішнього визнання, то ні міжнародними нормами, ні законодавством Чехословаччини або СРСР можливість існування такого утворення не була передбачена. Крім того, відсутній жодний нормативний акт, на основі якого була утворена Закарпатська Україна. Виходячи з цього та враховуючи зміст Маніфесту, прийнятого Першим З’їздом Народних Комітетів Закарпатської України, зроблено висновок, що з’їзд мав на меті вихід Закарпаття із складу Чехословаччини і приєднання краю до України, а не створення нової держави з усіма необхідними ознаками;
простежено впливи зовнішньополітичних факторів на становлення і розвиток ситуації в регіоні та формування його державного статусу;
удосконалено:
дослідження генезису Закарпатської України як територіально-політичного утворення, що поділяється на два етапи: перший – з жовтня 1944 р. по червень 1945 р. – етап державотворчої діяльності Народної Ради Закарпатської України, спрямованої на формування основних засад державного управління, яке базувалось на симбіозі довоєнного законодавства та революційної народної ініціативи, що орієнтувалась на радянську правову систему; другий – з липня 1945 р. по січень 1946 р. – етап підготовки входження регіону до складу СРСР та впровадження радянської адміністративної системи;
науковий підхід щодо місця і ролі Народної Ради Закарпатської України, Першого З’їзду Народних Комітетів Закарпатської України, місцевих народних комітетів у державно-управлінському будівництві в регіоні;
систему вивчення нормотворчої діяльності Народної Ради Закарпатської України з подальшою класифікацією та характеристикою прийнятих нею актів для визначення ефективності її роботи;
аналіз організації та діяльності державних інститутів досліджуваного періоду, зокрема Народної Ради Закарпатської України, народних комітетів, судів, міліції, прокуратури, і у такий спосіб визначено основні напрями державно-управлінської діяльності на Закарпатті, її форм та методів здійснення;
положення щодо значення радянсько-чехословацького договору від 29 червня 1945 р. як передумови зміни державно-правового статусу Закарпаття;
дістали подальший розвиток:
теза, що двосторонній договір між Чехословацькою республікою та Союзом Радянських Соціалістичних Республік щодо возз’єднання Закарпатської України з УРСР є легітимним актом, оскільки являв собою результат волевиявлення двох суб’єктів міжнародного права щодо взаємного перерозподілу територій і відповідав усім існуючим на той час нормам міжнародного права;
положення, згідно з яким утворення Закарпатської України у жовтні 1944 р. стало можливим внаслідок визволення регіону від угорської окупації і зумовлювалось бажанням більшості населення цієї території приєднатись до основної частини української нації, з якою воно себе ідентифікувало. Цей процес об’єктивно збігся з бажанням керівництва Радянського Союзу розширити свій вплив у повоєнній Європі, а тому спирався на значну підтримку радянських державних та військових органів, що зосереджували у своїх руках єдину реальну владу;
точка зору, що формування правових норм відбувалось в умовах відсутності законодавчої бази, при цьому постійно відчуваючи на собі вплив угорських, довоєнних чехословацьких, а також нововпроваджуваних радянських юридичних норм. Ця діяльність зумовлювалась необхідністю нагального вирішення повсякденних повоєнних проблем, що за відсутності необхідного часу для досконалої їх підготовки спричиняло хаотичність та епізодичність процесу і значно ускладнювало роботу державного апарату та загальну орієнтацію громадян у чинному законодавстві. При цьому ряд норм містили більше революційного пафосу, ніж юридичної форми, і готувались без урахування необхідності переходу від однієї правової системи до іншої, про що свідчить наявність в них тільки загальних правил без регламентації самого впровадження норм;
теза, що рішення про возз’єднання з Радянською Україною виражало волю більшості населення Закарпаття, що підтверджує цілий ряд документів, спогадів учасників подій та наукові дослідження;
положення, що у Закарпатської України була відсутня основна політико-правова властивість держави – суверенітет владних повноважень, тобто її верховенство щодо проявів інших наявних в регіоні влад, зокрема щодо діяльності радянських державних та військових органів; що в основі державного апарату Закарпатської України функціонувала система представницьких органів – народних комітетів з невизначеною юрисдикцією у відповідних адміністративно-територіальних одиницях; що реальні владні повноваження належали не декларованим органам (Народній Раді і народним комітетам), а радянському військовому та державному керівництву, що опиралось на місцевих комуністів та їх партійні організації;
точка зору, що процес становлення та розвитку Закарпатської України безпосередньо орієнтувався на радянську державну систему і спрямовувався на підготовку входження цієї території до УРСР. Це, значною мірою, зумовило поступове витіснення національно-державних особливостей, а також певну непослідовність та незакінченість правотворчого процесу в Закарпатській Україні;
теза, що фактичним кінцевим моментом існування Закарпатської України як відносно самостійного територіально-політичного утворення, можна вважати 29 червня 1945 р., коли СРСР та Чехословацька республіка підписали договір про передачу цієї території Радянській Україні. З цього часу вся діяльність державних органів в краї зосереджується на підготовці процесу входження регіону до складу УРСР і обумовлюється отриманими від радянського керівництва вказівками;
погляд, що досвід Закарпатської України періоду 1944–1946 рр. має невід’ємний зв’язок з історичними традиціями державотворення і правотворення сучасної України і може бути використаний для вирішення проблем що стосуються статусу самоврядних регіонів та інших невизначених територій.
Практичне значення одержаних результатів. Дослідження проблеми Закарпатської України сприятиме подальшому науково-теоретичному опрацюванню проблеми формування і розвитку ідеї українського національного державотворення та осмисленню важливих історико-правових питань розвитку українського державотворчого процесу.
Положення та висновки роботи можуть використовуватись для вдосконалення юридичної освіти, зокрема, для підготовки навчальної дисципліни «Історія держави і права України», спецкурсу «Державно-правовий статус Закарпаття у складі Чехословаччини», для науково-дослідної роботи студентів, слухачів, курсантів, аспірантів, ад’юнктів вищих навчальних закладів освіти юридичного профілю, а також для створення необхідного підґрунтя для побудови правової бази сучасної української держави.
Особистий внесок здобувача. Основні теоретичні положення та розробки в межах дисертаційного дослідження, зокрема ті, що характеризують його наукову новизну і практичне значення результатів, одержані особисто дисертантом. Самостійні висновки автора використані при опублікуванні наступних статей: Болдижар С.М. Основні напрямки правотворчої діяльності Народної Ради Закарпатської України//Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право.-2006.-Випуск 5. -С. 55-59; Болдижар С.М. Формування судової системи Закарпатської України//Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. -2006. -Випуск 6. -С.55-58; Болдижар С.М. До питання про правомірність укладення Радянсько-Чехословацького договору від 29 червня 1945 року//Міліція України. Щомісячний інформаційно-популярний та науково-практичний журнал. -2007. -Випуск 1. - С. 3-6; Болдижар С.М. Проект Конституції Закарпатської України: загально - правова характеристика // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. -2007. -Випуск 8 -С.13-16. Болдижар С.М. Нормативні засади проголошення військової диктатури у Словаччині та Підкарпатській Русі // Форум права. -2008. -№ 1. -С.43-48 [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2008-1/08bsmtpr.pdf.; Болдижар С.М. Правові аспекти народного волевиявлення (приклад Закарпаття у 1944-1945 рр.) /С.М.Болдижар // Ціна свободи й незалежності: трансформація політичних систем в країнах Центральної та Південно-Східної Європи до та після 1989-1991 рр.: матеріали міжнародної науково-практичної конференції // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Політологія, соціологія, філософія. – 2007. – Вип. 5-6. – С. 132–134; Болдижар С.М. Конституційно-адміністративні засади Закарпатської України /С.М.Болдижар // Збірник матеріалів круглого столу присвяченого дню Конституції України. Ужгород, 2007. –С. 12–16.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дослідження обговорювались на засіданнях кафедри теорії та історії держави і права Ужгородського національного університету.
Окремі аспекти роботи висвітлювались автором під час участі в наукових заходах, таких як: Міжнародна науково-практична конференція «Ціна свободи й незалежності: трансформація політичних систем в країнах Центральної та Південно-Східної Європи до та після 1989–1991 рр.» (Ужгород, березень 2007); Круглий стіл, присвячений дню Конституції України (Ужгород, травень 2007).
Матеріали дисертації використано у навчальному процесі під час підготовки та викладання навчального курсу «Історія держави і права України» в Ужгородському національному університеті (акт про впровадження у навчальний процес № 1 від 16 березня 2009 року, акт про впровадження у навчально-методичний процес № 2 від 16 березня 2009 року).
Структура дисертації обумовлена метою роботи та авторським розумінням предмета дослідження і включає вступ, чотири розділи та висновки. Загальний обсяг дисертації складає 203 аркуші, з яких список використаних джерел ( 251 найменувань) займає 23 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У ХХ столітті виникли умови, за яких населення Закарпаття спочатку у складі Чехословацької республіки, а потім в кінці Другої світової війни отримало змогу в значній мірі реалізувати свої національні інтереси. Кульмінаційним моментом цього процесу стало створення восени 1944 року Закарпатської України, яку можемо характеризувати як певне територіальне утворення перехідного періоду, що володіло окремими ознаками державності.
В кандидатській дисертації автор вперше подав комплексну характеристику державно-правового статусу Закарпатської України в період з жовтня 1944 по січень 1946 року та проаналізував правові аспекти процесів, що відбувались у регіоні.
Дослідивши дану проблематику можна зробити ряд висновків, які коротко зводяться до наступного:
1. Перша половина ХХ століття стала для Закарпаття періодом, на протязі якого у основної частини населення регіону, що іменувала себе русинами, сформувалось переконання власної національної ідентичності з українським народом. Разом з тим, міжнародно-політична ситуація, що склалась по завершенню Першої світової війни, не дозволила реалізувати ці плани і привела до включення Закарпаття (Підкарпатської Русі) до складу Чехословацької республіки на правах „якнайширшого самоуправління”.
Однак на протязі 20 років уряд ЧСР так і не надав реального автономного статусу, передбаченого відповідними юридичними актами цій частині республіки. Це, в свою чергу, рівно як і перебування Закарпаття з 1939 по 1944 роки у складі Угорської фашистської держави, сприяло не тільки збереженню, але й значному посиленню стремління місцевого населення, спрямованого на возз’єднання з „братами - українцями по той бік Карпат”.
2. У жовтні 1944 року, на заключному етапі Другої світової війни невеликий карпатський регіон, що згідно урядових угорських документів носив назву „приєднані Карпатські території”, був звільнений Радянською армією від угорської окупації і об’єктивно опинився в центрі уваги країн, які намагались контролювати дану територію. Такими країнами стали Чехословацька республіка, що прагнула відновити тут своє управління і у такий спосіб забезпечити довоєнний статус впливової центрально-європейської держави, а також Радянський Союз, що шляхом приєднання цієї території прагнув створити певний плацдарм для поширення власного впливу у Центральній та Західній Європі. Разом з тим, першочергова необхідність переможного завершення війни, що об’єднувала зокрема і ці країни, відвела на задній план їх територіальні змагання і створила певну державну невизначеність статусу Закарпаття.
3. В умовах такої невизначеності та певного вакууму державної влади основну роль взяли на себе внутрішні чинники, представлені рядом політичних сил проукраїнського (тобто в тих умовах - прорадянського) спрямування. Взявши на себе управлінські повноваження, вони розпочинають власне державотворення, виявом якого стало територіально-політичне утворення перехідного періоду, відоме під назвою „Закарпатська Україна”.
4.Одночасно в самому регіоні широкого поширення набувають ідеї щодо возз’єднання з іншими українськими територіями, які за підтримки радянських військових органів та місцевих комуністів набувають реального вияву. Ці ідеї, основою яких було багаторічне бажання основної маси населення „возз’єднатись зі своїми братами по той бік Карпат” фактично створили ідеологічні засади процесу, спрямованого на реалізацією плану возз’єднання Закарпаття з Радянською Україною.
5. В умовах, коли територія Закарпаття знаходилась під фактичним контролем радянських військ, що підтримували лідерів Закарпатської України та їх бажання до возз’єднання з УРСР, Чехословацький уряд не мав реальних важелів для відновлення свого управління на цій території і змушений був визнати факт утворення Закарпатської України, а пізніше і юридично відмовитись від даного регіону.
6. В процесі свого становлення Закарпатська Україна пройшла два основних етапи:
- з жовтня 1944 року по червень 1945 року - формування і діяльність Закарпатської України як, у значній мірі, самостійного утворення з власними органами влади та законодавством;
- з липня 1945 року по січень 1946 року - період підготовки до фактичного входження краю до складу УРСР та поступового впровадження радянської системи управління.
7. Важливим фактором, що характеризував Закарпатську Україну як територіальне утворення, стало створення Народної Ради Закарпатської України, органів місцевого самоврядування в особі народних комітетів, які одночасно виступали формою народної демократії і системи адміністративної централізації, а також системи правоохоронних та судових органів, на які покладалось завдання забезпечення законності. Саме завдяки цим державним структурам відбулось формування елементів політичної системи Закарпатської України, що забезпечило процес входження регіону до складу УРСР.
8. Правовою основою, на якій базувалось становлення Закарпатської України, стало її власне законодавство, що складалось з декретів, постанов та розпоряджень і спрямовувалось на вирішення політичних та економічних питань. Разом з тим, нова система, в значній мірі, була симбіозом угорських, довоєнних чехословацьких, а також впроваджуваних радянських юридичних норм, що нерідко виражалось у прийнятті суперечливих та недемократичних норм і значно ускладнювало діяльність державного апарату.
9. Особливість утворення і функціонування Закарпатської України полягала в тому, що вона формувалась у складних умовах неприйняття ідеї незалежності та самостійності краю ні Радянським Союзом, ні Чехословаччиною, ані іншими державами - суб’єктами міжнародних відносин. З цих причин, Закарпаття розглядалось як певна спірна територія, майбутнє якої необхідно було вирішити у двосторонньому порядку країнами - претендентами.
10. Саме з цих причин міждержавні відносини Радянського Союзу та Чехословацької республіки відіграли значну роль при визначенні статусу Закарпаття і вирішенні долі Закарпатської України. Аналіз договорів між СРСР і ЧСР, підписаних у 1943 році (Договір про дружбу, взаємодопомогу і післявоєнне співробітництво), у 1944 році (Угода про взаємовідносини Чехословацької адміністрації і радянського командування на визволеній території), а також договір між СРСР та Чехословаччиною про входження Закарпаття до складу Української Радянської Соціалістичної республіки РСР від 29 червня 1945 року, дозволяє характеризувати ці відносини як поступовий розвиток процесу військового співробітництва двох держав, що призвів до волевиявлення цих суб’єктів міжнародного права щодо взаємного перерозподілу територій і відповідав нормам міжнародного права.
11. За вищевказаних обставин до участі у підписанні Договору 29 червня 1945 року не запрошувались представники Закарпаття та Радянської України, які згідно тогочасних міжнародних норм не були суб’єктами міжнародного права. Однак, активна підтримка возз’єднання населенням цих територій та ряд проведених акцій якраз і свідчать про справжнє народне волевиявлення та підтримку з боку всіх учасників процесу входження Закарпатської України до складу УРСР.
12. Возз’єднання Закарпатської України з Радянською Україною стало заключним етапом об’єднання українських земель в межах однієї держави і сприяло кінцевому формуванню української нації. Разом з тим, входження Закарпаття до складу УРСР зумовило формування в регіоні сталінської системи управління з усіма випливаючими з цього характеристиками. Становлення однопартійного тоталітарного режиму, що супроводжувався насадженням комуністичної ідеології та відповідною кадровою політикою, викликали недовіру з боку закарпатців і навіть супротив непродуманим заходам. Це в свою чергу розцінювалось як діяння ворожих антинародних сил і зумовило розгортання хвилі політичних переслідувань, що торкнулись кращих представників політичного бомонду краю. Вже в перші повоєнні роки було репресовано та знищено ряд активних політиків Закарпаття, серед яких Президент Карпатської України Августин Волошин, міністр охорони здоров’я Карпатської України М.Долинай, уповноважений з питань юстиції НРЗУ С.Борецький, уповноважений з питань соціальної опіки НРЗУ Ф.Чекан, греко-католицький єпископ Т.Ромжа, а також десятки інших закарпатців, єдина вина яких полягала у нерозумінні та несприйнятті нової державної політики.
13. Вивчення досвіду державотворення та правотворення на Закарпатті у 1944-1946 роках породжує певні історичні паралелі і аналогії, зокрема щодо визначення правового статусу окремих регіонів, а отже певною мірою може сприяти і вирішенню сучасних завдань розбудови України як суверенної, демократичної і правової держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Возз’єднання українського народу в єдиній Українській Радянській державі 1939–1949 : зб. документів і матеріалів / [упоряд. П. Павлюк, С. Пількевич, А. Ярошенко]. – К., 1949. – 210 с.
2. Советско-чехословацкие отношения во время Великой Отечественной войны 1941–1945 гг. : документы и материалы. – М.: Госполитиздат, 1960. – 290 с.
3. Восточная Европа в документах российских архивов 1944–1953 гг. – Т. 1 (1944–1948 гг.). – Новосибирск : Сибирский хронограф, 1997. – 985 с.
4. Шляхом Жовтня. Визволення радянською армією Закарпатської України і возз’єднання її з Радянською Україною : зб. документів в 6 т. / [упоряд. Г.І. Сіяртова]. – Т. 6. Серпень 1944 – січень 1946 р. – Ужгород, 1965. – 448 с.
5. Возз’єднання. Збірник архівних документів і матеріалів (травень 1944 – січень 1946 рр.) про возз’єднання Закарпатської України з Радянською Україною / [упоряд. О.Д. Довганич, А.М. Шекета, М.В. Делеган]. – Ужгород : Закарпаття, 2000. – 341 с.
6. Hubenak L. Dokumenty k deijnam statu a prava na uzemi Slovenska II / L. Hubenak – Banska Bystrica, 1997. – 280 s.
7. Ванат І. Нариси новітньої історії українців Східної Словаччини. – Книга ІІ. / І. Ванат. – Пряшів : Словацьке педагогічне видавництво, 1985. – 353 с.
8. Hanak W.K. Podkarpatsko-rusinska otazka 1918–1945 / W.K. Hanak.– Praha, 1998. – 51 s.
9. Маркусь В. Приєднання Закарпатської України до Радянської України 1944–1945 рр. / В. Маркусь – К. : Інтел, 1992. – 111 с.
10. Русин В.П. На крутих перевалах. Долі назустріч : художньо-документальна дилогія / В.П. Русин. – Ужгород : Карпати, 1987. – 337 с.
11. Климпотюк М. Юність в боротьбі / М. Климпотюк. – Ужгород, 1959. – 103 с.
12. Fierlinger Z. Ve službach CSR, – d.II / Z. Fierlinger. – Praha, 1948. – 582 s.
13. Nemec F. Sovietsky seuzeren Podkarpatskej Rusi. / F. Nemec, M. Modry. – Praha, 1994. – 211 s.
14. Макара М.П. Компартія Закарпатської України в боротьбі за інтернаціональне згуртування трудящих (жовтень 1944 – січень 1946 рр.) / М.П. Макара // Український історичний журнал. – 1969. – № 10. – С. 11–17.
15. Сегеда Т.С. Створення культосвітніх закладів на Закарпатській Україні і їх роль у боротьбі за возз’єднання з Радянською Україною (1944–1945 рр.) / Т.С. Сегеда // Матеріали XXI наукової конференції УжДУ. – Серія: Історія. – К., 1967. – С. 43–50.
16. Данилюк Д.Д. Закарпаття 1939–1945 років у радянській історіографії / Д.Д. Данилюк // Матеріали ХХІ наукової конференції УжНУ. – Серія: Історія. – К., 1967. – С. 137–148.
17. Бабій Б.М. Возз’єднання Західної України з Українською РСР / Б.М. Бабій. – К. : Академія наук УРСР, 1954. – 196 с.
18. Білоусов С.М. Возз’єднання українського народу в єдиній Українській Радянській державі / С.М. Білоусов. – К. : Академія наук УРСР, 1951. – 168 с.
19. Чернявський Ф.Ф. Соціалістичні перетворення в промисловості Закарпаття в 1944–1945 рр. / Ф.Ф. Чернявський // Наукові записки УжДУ. – Т. 29. – Ужгород, 1957. – С. 74–81.
20. Яремчук В.Т. Встановлення Радянської влади на Закарпатті і створення передумов для соціалістичного перетворення сільського господарства (жовтень 1944–1945 рр.) / В.Т. Яремчук // Наукові записки УжДУ. – Т. 39. – Ужгород, 1959. – С. 25–32.
21. Ілько В.І. Аграрні перетворення в закарпатському селі / В.І. Ілько // Соціалістичні перетворення на Закарпатті за 25 років Радянської влади. – Ужгород, 1970. – С. 101–113.
22. Куценко К.О. Визволення Закарпатської України Радянською Армією (вересень–жовтень 1944 р.) / К.О. Куценко // Український історичний журнал. – 1970. – № 2. – С. 39–44.
23. Жученко І.Я. Допомога радянських військ народним комітетам Закарпаття / І.Я. Жученко // Український історичний журнал. – 1971. – № 2. – С. 21–27.
24. Навічно в пам’яті історії. Біографічний довідник делегатів першого з’їзду народних комітетів Закарпатської України. – Ужгород, 2004. –366 с.
25. Пальок В.В. Про І з’їзд Народних комітетів Закарпатської України (1944 р.) / В.В. Пальок // Український історичний журнал. – 1965. – № 6. – С. 58–62.
26. Сірко П.С. До питання про історичне значення І з’їзду Народних комітетів Закарпатської України / П.С. Сірко // Тези доповідей до наукової конференції, присвяченої 20-річчю возз’єднання Закарпаття з Радянською Україною і 20-річчю заснування Ужгородського університету. – Ужгород, 1965. – С. 48–54.
27. Співак Б.І. 25-річчя Першого з’їзду Народних комітетів Закарпатської України / Б.І. Співак // Український історичний журнал. – 1969. – № 11. – С. 121–122.
28. Троян М.В. До 30-річчя І з’їзду Народних комітетів Закарпатської України / М.В. Троян // Український історичний журнал. – 1974. – № 11. – С. 118–122.
29. Хайнас В.В. Незабутня подія в житті Закарпаття (Перший з’їзд Народних комітетів Закарпатської України) / В.В. Хайнас // Закарпатська правда. – 1955. – 26 листоп.
30. Куценко К.О. Історичне рішення Першого з’їзду Народних комітетів Закарпатської України / К.О. Куценко // Закарпатська правда – 1959. – 26 листоп.
31. Бабидорич М.І. З’їзд Народних комітетів / М.І. Бабидорич // Закарпатська правда. – 1979. – 26 груд.
32. Худанич В.І. Правда і домисли про возз’єднання / В.І. Худанич // Закарпатська правда. – 1992. – 21 листоп.
33. Троян М.В. Того дня зійшло сонце возз’єднання / М.В. Троян. – Ужгород : Карпати, 1979. – 134 с.
34. Довганич О. Закарпаття в роки війни / О. Довганич, З. Пашкуй, М. Троян. – Ужгород : Карпати, 1990. – 172 с.
35. Евсеев И.Ф. Народные Комитеты Закарпатской Украины – органы государственной власти (1944–1945 гг.) / И.Ф. Евсеев. – М. : Госюриздат, 1954. – 148 с.
36. Закарпаття під Угорщиною 1938–1944 рр. – Нью-Йорк –Чикаго – Ужгород : Гражда–Карпати, 1999. – 223 c.
37. Кульчицький В.С. Возз’єднання Закарпаття з Радянською Україною (соціально-політичні і правові основи) / В.С. Кульчицький, М.І. Настюк, А.П. Ткач, В.Ю. Ганчин, П.Ф. Гураль. – Львів : Львівський ун-т, 1985. – 167 с.
38. Історія міст і сіл УРСР. – У 26 т. – Закарпатська область / [гол. редкол. П.Т Тронько]. – К. : Академія наук УРСР, 1969. – 786 с.
39. Історія Української РСР. – У 8 т. – Т. 7. – К. : Наукова думка, 1977. – 535 с.
40. Нариси історії Закарпаття. – Т. 2 (1918–1945) / [гол. редкол. І.М. Гранчак]. – Ужгород : Закарпаття, 1995. – 663 с.
41. Нариси історії Закарпаття. – Т. 3 (1946–1991) / [гол. редкол. М.М. Болдижар]. – Ужгород, 2003. – 646 с.
42. Поп І. Режисери і статисти : Возз’єднання Закарпаття з радянською Україною в дзеркалі московських документів 1944–1945 рр. / І. Поп // Карпатський край. – 1995. – № 1–4. – С. 68–72.
43. Россовська М.І. Й. Сталін, Е. Бенеш і Закарпаття восени 1944 р. / М.І. Россовська // Carpatica – Карпатика : Актуальні питання історії, історіографії і культури країн Центральної і Південно-Східної Європи : зб. статей. – Ужгород : Патент, 1993. – Вип. 2. – С. 210–222.
44. Гранчак І.М. Закарпаття в чехословацько-радянських відносинах періоду другої світової війни / І.М. Гранчак, І.І. Поп // Carpatica – Карпатика : Актуальні питання історії, історіографії і культури країн Центральної і Південно-Східної Європи : зб. статей. – Ужгород : Патент, 1993. – С. 223–236.
45. Магочій П. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848–1948) / П. Магочій. – Ужгород : Карпатський край, 1994. – 296 с.
46. Sivak F. Slovenske a česke dejiny štatu a prava v rokoch 1918–1945 / F. Sivak. – Bratislava, 1998. – 190 s.
47. Mosny P. Podkarpatska Rus. Nerealizovana avtonomia / P. Mosny. – Bratislava : Slova Academic Press, 2001. – 216 s.
48. Bena J. Vyvoj Slovenskeho pravneho poriadku / J. Bena. – Banska Bystrica, 2001. – 391 s.
49. Kaplan K. Pravda o československu 1945–1948 / K. Kaplan. – Praha, 1990. – 143 s.
50. Taborsky E. Benešovy moskevské cesty / E. Taborsky. – Praha, 1990. – 58 с.
51. Болдижар М. Будьмо правдивими до минулого / М. Болдижар. – Ужгород, 2000. – 65 с.
52. Грін О. Правові нариси / О. Грін. – Ужгород, 2003. – 220 с.
53. Макара М.П. Закарпатська Україна: шлях до возз’єднання, досвід розвитку / М.П. Макара. – Ужгород : Патент, 1995. – 108 с.
54. Юридична енциклопедія : [у 6 т. – Т. 3. – К. : Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 2001. – 789 с.
55. Švorc Р. Začlenenie Podkarpatskej Rusi do ČSR (1918–1920) / Р. Švorc // Česko-Slovenska Historicka Ročenka 1997. – Brno, 1997. – 59 s.
56. Адамович С. Проблема автономії Закарпаття та політичне русинство у незалежній Україні / С. Адамович // Людина і політика. – 2004. – № 4. – С. 10–19.
57. Beneš E. Podkarpatsko a jeho vzytah Československu / E. Beneš. – Praha, 1996. – 46 s.
58. Гранчак І. Хто такі русини і чого вони хочуть / І. Гранчак // Політика і час. – 1993. – № 12. – С. 45–50.
59. Мишанич О. Політиче русинство і що за ним / О. Мишанич. – Ужгород, 1993. – 67 с.
60. Народний закон числа 10 „Про самоуправу руського народу проживаючого в Угорщині” від 21 грудня 1918 р. // ДАЗО, ф. 59 [Правління Руської Країни, оп. 1, спр. 2, арк. 1.
61. Kalouser V. O vojenske diktature na Slovensku a Podkarpatske Rusi v letech 1919–1922 / V. Kalouser // Pravny obzor. – Ročnik XI. – Bratislava, 1928. – S. 281–332.
62. Таблиця № 1, 2 // Архівна довідка Державного архіву Закарпатської області № 783 від 29.10.1992 р. – С. 8–9.
63. Шандор В. Закарпаття : Історично-правовий нарис від ІХ ст. до 1920 р. / В. Шандор. – Нью-Йорк, 1992. – 292 с.
64. Творидло М. З кращих днів на Подкарпаттю / М. Творидло // Народний календар товариства Просвіта на звичайний рік 1923. – Ужгород, 1922. – 43 с.
65. Opocensky J. Konec monarchie Rakousko-Uherske / J. Opocensky. – Praha, 1928. – 123 s.
66. Документ № 58 // Шляхом Жовтня. Боротьба трудящих Закарпаття за національне і соціальне визволення та возз’єднання з Радянською Україною : зб. документів. – Т. 1. 1917–1923 рр. [до 40-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції. – Ужгород, 1957. – 553 с.
67. Болдижар М. Державність на Закарпатті: правда історії та вигадки фальсифікаторів. Перші кроки / М. Болдижар, С. Болдижар. – Ужгород, 2004. – 136 с.
68. Клочурак С. До волі / С. Клочурак. – Нью-Йорк : Карпатський Союз, 1978. – 188 с.
69. Болдижар М. Державність на Закарпатті. Події, факти, оцінки / М. Болдижар, С. Болдижар. – Ужгород : Ужгородський національний ун-т, 2003. – 212 с.
70. Perovtka F. Budovani statu 1918–1919. – Т.3 – 4 / F. Perovtka. – Praha, 2003. – 961 s.
71. Zawadowski Z. Rus Podkarpacka. Jej stanowisko prawno-polityczne / Z. Zawadowski. – Warszawa : Zaklady graficzne straszewiczow, 1931. – 79 s.
72. Ванат І. Нариси новітньої історії українців Східної Словаччини. – Кн. І / І. Ванат. – Пряшів : Словацьке педагогічне видавництво, 1979. – 350 с.
73. Houdek F. Vznik hranic Slovenska / F. Houdek. – Bratislava, 1931. – 412 s.
74. Vznik ČSR 1918 a Podkarpatska Rus // Sbornik z mezinarodni konference v Praze. – Praha, 1999. – 142 s.
75. Beneš E. Problemy Nove Evropy a zahranični politika Československa / E. Beneš. – Praga, 1924. – 306 s.
76. Vyhlaška generala Hennocquea ze dne 6 června 1919 // Slovensky narodny arhiv Bratislava. – Fond A.II.1. – L. 112.
77. Telegrama ministerstva vnitra z 29 listopadu 1919 // Slovensky narodny arhiv Bratislava. – Fond A.II.1. – L. 150.
78. Болдижар С.М. Нормативні засади проголошення військової диктатури у Словаччині та Підкарпатській Русі / С.М. Болдижар // Форум права. – 2008. – № 1. – С. 43–48 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e – journals/FP/2008 – 1/08bsmtpr.pdf.
79. Болдижар М. Державно-правовий статус Закарпаття (Підкарпатської Русі) / М. Болдижар, М. Мосні. – Ужгород, 2002. – 238 с.
80. Zatkovič G. Otkrytie – Expose buvseho gubernatora Podkarpatskoj Rusi o Podkarpatskoj Rusi / G. Zatkovič. – Homestead, 1921. – S. 54.
81. Razek M. Okupace Zakarpatske Ukrajiny československym vojskem na jare 1919. Historie a vojenstvi / M. Razek. – Praha, 1960. – 138 s.
82. Бедь В. Політико-правове становище Закарпаття у складі Чехословацької республіки (1919 – березень 1939 р. / В. Бедь // Саrраtіса – Карпатика. Історія і культура Закарпаття XX століття (До 55-річчя возз’єднання Закарпаття з Україною). – Вип. 7. – Ужгород, 2000. – C. 54–58.
83. Vrana V. Slovanska politika, Slovensko a Podkarpatska Rus z pogladu Е. Beneša // Закарпаття і Чехословаччина в 1945–1948 роках / V. Vrana // Матеріали наук. конф. – Ужгород : Мистецька лінія, 1999. – C. 59–67.
84. Zbirka zakonov a nariadeni republiky Ceskoslovenskej : Zakon č. 328/1938 z 22 novembra 1938. – Praha, 1939. – S.233–238.
85. Dejiny statu a prava na uzemi Československa v obdobi kapitalizmu (1848–1945). – T. 2. – Bratislava, 1973. – 781 s.
86. Вегеш М.М. Карпатська Україна в 1938–1939 рр.: соціально-економічні та політичні аспекти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук / М.М. Вегеш. – Ужгород, 1994. – 18 с.
87. Поп И. Энциклопедия Подкарпатской Руси / И. Поп. – Ужгород : В. Падяка, 2001. – 430 с.
88. Стерчо П. Карпато-Українська держава. До історії визвольної боротьби карпатських українців у 1919–1939 рр. / П. Стерчо. – Торонто : Пробой, 1965. – 288 с.
89. Mosny P. Dejiny statu a prava na Slovensku po roku 1918 / P. Mosny. – Košice, 1997. – 241 s.
90. Martel R. La Ruthenie Subcarpathique (Podkarpatska Rus) / R. Martel. – Paris, 1935. – 186 s.
91. Баран В.Г. Денник / В.Г. Баран. – Ужгород : Гражда, 1996. – 143 с.
92. Русскій Вісник. – 1939. – 2 квіт. – С. 2.
93. Мудра Ю.І. Наш край – наша історія / Ю.І. Мудра. – Ужгород, 1994. – 351 с.
94. Баран О. Проблема Закарпатської автономії в Угорщині в 1939–1941 рр. / О. Баран // Закарпаття під Угорщиною 1939–1944 рр. – Нью-Йорк –Чикаго – Ужгород : Гранда–Карпати, 1999. – C. 49–63.
95. Підкарпатський вісник. – 1940. – № 6. – С. 25.
96. Русин О. Економічне становище Закарпаття у 1938–44 рр. / О. Русин // Закарпаття під Угорщиною 1938–1944 рр. – Нью-Йорк – Чикаго – Ужгород : Гранда–Карпати, 1999. – 64–87 с.
97. Звіт Надзвичайної Комісії про встановлення збитків, нанесених Угорським урядом Закарпатській Україні за 1939–1944 роки // ДАЗО, ф. Р–14 [Президія Народної Ради Закарпатської України, оп. 1, спр. 121, арк. 1–9.
98. Співак Б.І. Нариси історії революційної боротьби трудящих Закарпаття в 1930–1945 роках / Б.І. Співак. – Львів : Львівський ун-т, 1963. – 381 с.
99. Доповідна записка про роботу відділу у справах репатріації Закарпатського облвиконкому за станом на 01.07.1947 року // ДАЗО, ф. Р–236 [Відділ репатріації виконавчого комітету Закарпатської обласної ради депутатів трудящих, оп. 1, спр. 19, арк. 8–15.
100. Офіцинський Р. Нелегальний перехід Угорсько-радянського кордону в 1939–1941 роках / Р. Офіцинський. – Ужгород, 1993. – 70 с.
101. Підкарпатський вісник за 1941 рік. – Ужгород, 1941. – С. 13.
102. Книга Пам’яті України. Закарпатська область. – Т. І. – Ужгород : Карпати, 1995. – 661 с.
103. Поп I. Визволені і визволителі / I. Поп. // Карпатський край. – 1992. – № 38. – С. 11–14.
104. Закарпатська правда. – 1944. – 13 листоп.
105. Нариси історії обласної партійної організації / [голова редкол. Ю.В. Ільницький]. – Ужгород : Карпати, 1980. – 317 с.
106. Valečny denik velitelstvi osvobozeneho uzemi od 01.08.1944 do 30.11.1944 r. // Vojensky historicky archiv v Prahе. Fond VOU. Pril.cis. 2–4. – L. 1–32.
107. Лист духовенства Закарпатської України Й.В. Сталіну про прийняття „Карпатської Русі” до складу Радянського Союзу // Новини Закарпаття. – 1995. –14 січ.
108. Марьина В.В. Закарпатская Украина (Подкарпатская Русь) в политике Бенеша и Сталина. 1939–1945 гг. : документальный очерк / В.В. Марьина. – М. : Новый хронограф, 2003. – 303 с.
109. Лист Народної Ради Закарпатської України до Президента Чехословацької республіки Е. Бенеша // ДАЗО, ф. П–4 [Центральний Комітет Комуністичної партії Закарпатської України, оп. 1, спр. 9, арк. 1.
110. Československo-sovětské vztahy v diplomatických jednáních 1939–1945. Dokumenty. Díl 2. Čevenec 1943 – brezen 1945. – Praha, 1999. – 629 s.
111. Маніфест Першого З’їзду Народних Комітетів Закарпатської України про возз’єднання Закарпатської України з Радянською Україною // ДАЗО, ф. Р–1, оп.1, спр. 11, арк. 1.
112. Закарпатська правда. – 1944. – 28 листоп.
113. Списки і мандати делегатів 1-го з’їзду народних комітетів у м. Мукачево // ДАЗО, ф. Р–14 [Народна Рада Закарпатської України, оп. 1, спр. 9, арк. 1–528.
114. Болдижар С.М. До питання про правомірність укладення Радянсько-Чехословацького договору від 29 червня 1945 року / С.М. Болдижар // Міліція України : щомісячний інформац.-попул. та наук.-практ. журнал. – 2007. – Вип. 1. – С. 3–6.
115. Закарпатська Україна. – 1944. – 27 листоп.
116. Про наділ селян, робітників і службовців Закарпатської України землею і лісом : постанова Першого з’їзду Народних Комітетів Закарпатської України від 26 листоп. 1944 р. // Вісник НРЗУ. – 1944. – 30 листоп. – № 1. – С. 3.
117. Про переведення в життя Декрету чис. 1 про дочасне місце осідку Народної Ради Закарпатської України : розпорядження НРЗУ № 1 // Вісник НРЗУ. – 1944. – 30 листоп. – № 1. – С. 6.
118. Про створення органів влади : постанова Мукачівського міського народного комітету від 20 листоп. 1944 р. // ДАЗО, ф. Р–411 [Мукачівський міський народний комітет, оп.1, спр. 2, арк. 7–8.
119. Правильник Окружної Народної Ради у м. Рахові // ДАЗО, ф. Р–14 [Президія Народної Ради Закарпатської України, оп. 1, спр. 2, арк. 1–3.
120. Циркуляр Рахівського окружного народного комітету сільським народним комітетам про обрання сільських органів влади. // ДАЗО, ф. Р–8 [Рахівський міський народний комітет, оп. 1, спр. 1, арк. 3.
121. Про політичні настрої населення Закарпатської України // ДАЗО, ф. П–4. [Центральний Комітет Комуністичної партії Закарпатської України, оп. 1, спр. 101, арк. 27–31.
122. Закарпатська правда. – 1945. – 27 берез.
123. Про дочасне місце осідку Народної Ради Закарпатської України : декрет НРЗУ № 1 від 27 листоп. 1944 р. // Вісник НРЗУ. – 1944. – 30 листоп. – № 1. – С. 3.
124. Про місце осідку Народної Ради Закарпатської України : декрет НРЗУ №18 від 15 груд. 1944 р. // Вісник НРЗУ. – 1944. – 15 груд. – № 2. – С. 12.
125. Про припинення зв’язків Народних Комітетів Закарпатської України з Уповноваженим уряду Чехословацької республіки : декрет НРЗУ № 15 від 15 груд. 1944 р. // Вісник НРЗУ. – 1944. – 15 груд. – № 2. – С. 11.
126. Закарпатська Україна. – 1944. – 6 груд.
127. Про переведення в життя Декрету № 1 про дочасне місце осідку Народної Ради Закарпатської України : розпорядження НРЗУ № 1 // Вісник НРЗУ. – 1944. – 30 листоп. – № 1. – С. 6.
128. Про організацію державно-адміністративного управління Закарпатської України : декрет НРЗУ № 39 від 9 лютого 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 3. – С. 23–27.
129. Про утворення Планово-Економічного Бюро при Народній Раді Закарпатської України : декрет НРЗУ № 40 від 9 лютого 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 3. – С. 27.
130. Про утворення Банкової Ради при Уповноваженім Народної Ради в справах фінансів і Банкової Управи Народного Банку Закарпатської України : постанова НРЗУ від 31 січ. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – 15 груд. – № 3. – С. 30–31.
131. Про утворення Рахункового відділу Народної Ради Закарпатської України : декрет НРЗУ № 41 від 9 лют. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – 15 груд. – № 3. – С. 27–28.
132. Про утворення органів запису актів громадянського стану : постанова НРЗУ від 6 берез. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – 15 берез. – № 5. – С. 54.
133. Про утворення управління по ділам мистецтва : постанова НРЗУ від 15 березня 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – 15 берез. – № 5. – С. 55.
134. Про створення Комітету в справах фізкультури та спорту при Народній Раді Закарпатської України : постанова НРЗУ від 26 трав. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – 31 трав. – № 11. – С. 13.
135. Лемак В.В. Особливості політичного режиму Закарпатської України (1944–1945 рр.): деякі аспекти методології дослідження / В.В. Лемак // Закарпаття і Чехословаччина в 1945–1948 роках // Матеріали наук. конф. – Ужгород – Кошіце, 1999. – С. 15–18.
136. Сталинское знамя. – 1944. – 28 жовт.
137. Закарпатська правда. – 1944. – 15 листоп.
138. Про надання органам Народної міліції права застосувати заходи адміністративного впливу за проступки і правопорушення : постанова НРЗУ від 17 берез. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 6. – С. 77.
139. Про організацію Народних Дружин : декрет № 23 від 18 груд. 1944 р. // Вісник НРЗУ. – 1944. – № 3. – С. 16.
140. Про організацію пограничної сторожі Закарпатської України : постанова НРЗУ // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 7. – С. 90–91.
141. Про об’єднання і координацію оперативних дій Народної Міліції і Народної Дружини і створення Управління внутрішніх справ Закарпатської України : постанова НРЗУ від 26 берез. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 6. – С. 79.
142. Про утворення органів прокуратури Закарпатської України : декрет № 34 від 12 січ. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 1. – С. 5–6.
143. Про порядок діяльності Народних Судів Закарпатської України в справах цивільних : постанова НРЗУ від 22 січ. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 2. – С. 13–15.
144. Про передання місць ув’язнення (тюрем) до відання органів державної безпеки : постанова НРЗУ від 22 січ. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 2. – С. 19.
145. Про організацію і порядок діяльності Спеціального Суду Закарпатської України : постанова НРЗУ від 18 груд. 1944 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 2. – С. 11–12.
146. Про встановлення єдиної державної пошлини : постанова НРЗУ від 22 січ. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945 – № 2. – С. 18–19.
147. Про організацію державних нотаріальних контор та про затвердження Положення про Державний Нотаріат на території Закарпатської України : постанова НРЗУ від 23 лют. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 4. – С. 45–47.
148. Розпорядження № 19 Уповноваженого Народної Ради Закарпатської України в справах юстиції про таксу (тарифу) державних нотаріусів від 8 берез. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 7. – С. 97–98.
149. Болдижар М. Сучасні табеліони на службі держави і народу / М. Болдижар. – Ужгород : Іва, 2002. – 60 с.
150. Про організацію роботи народної адвокатури : декрет НРЗУ № 35 від 12 січ. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 1. – С. 6–7.
151. Про здійснення Декрету № 35 „Про організацію роботи народної адвокатури” : розпорядження НРЗУ № 14 // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 4. – С. 47–48.
152. Протоколи засідань Організаційного бюро Народної Адвокатури Закарпатської України Міністерства юстиції УРСР // ДАЗО, ф. Р–1364 [Президія Закарпатської обласної колегії адвокатів, оп. 1, арк. 4–9.
153. Про організацію Судових органів Закарпатської України : декрет НРЗУ № 33 від 12 січ. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 1. – С. 4–5.
154. Про порядок діяльності Народних Судів Закарпатської України в справах кримінальних : постанова НРЗУ від 22 січ. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 2. – С. 15–18.
155. Про утворення Спеціального Суду при Народній Раді Закарпатської України : декрет № 22 від 18 груд. 1944 р. // Вісник НРЗУ. – 1944. – № 3. – С. 15–16.
156. Болдижар С.М. Формування судової системи Закарпатської України / С.М. Болдижар // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. – 2006. – Вип. 6. – С. 55–58.
157. Звіт про діяльність Спеціального суду Закарпатської України до 24.04.1945 року // ДАЗО, ф. П–4 [Центральний Комітет Комуністичної партії Закарпатської України, оп. 1, спр. 87, арк. 113.
158. Про порядок виконання судових рішень і ухвал : постанова НРЗУ від 22 лют. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 4. – С. 39–44.
159. Про організацію поправно-трудових установ : постанова НРЗУ від 17 берез. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 6. – С. 77–78.
160. Доповідна записка про діяльність ресорту юстиції НРЗУ народному комісару юстиції УРСР від 16.04.1945 року // ДАЗО, ф. П–4 [Центральний Комітет Комуністичної партії Закарпатської України, оп. 1, спр. 87, арк. 1–2.
161. Тимчасовий Конституційний закон Закарпатської України, складений членами НРЗУ // ДАЗО, ф. Р–14, оп. 1, спр. 12, арк. 1–2.
162. Про народний Гімн Закарпатської України : декрет НРЗУ № 27 від 12 січ. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 1. – С. 1.
163. Про державний прапор Закарпатської України : декрет НРЗУ № 28 від 12 січ. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 1. – С. 2.
164. Про орган Народної Ради Закарпатської України : декрет НРЗУ № 2 від 27 листоп. 1944 р. // Вісник НРЗУ. – 1944. – № 1. – С. 3.
165. Про урядовий орган Народної Ради Закарпатської України : декрет НРЗУ № 3 від 27 листоп. 1944 р. // Вісник НРЗУ. – 1944. – № 1. – С. 4.
166. Про адміністративний поділ Закарпатської України : декрет НРЗУ від 16 берез. 1945 р. // ДАЗО, ф. Р–14 [Президія Народної Ради Закарпатської України, оп. 1, спр. 106, арк. 1–5.
167. Протокол засідання НРЗУ № 4 від 16 берез. 1945 р. // ДАЗО, ф. Р–14 [Президія Народної Ради Закарпатської України, оп. 1, спр. 71, арк. 15.
168. Про зрушення розпорядження мадярського Міністерства внутрішніх справ, яким були села Страбічово і Горонда злучені в одно село : постанова НРЗУ від 17 трав. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 11. – С. 133–134.
169. Про розділення села Горінчово на самостійні 2 політичні села : декрет НРЗУ № 69 від 27 лип. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 15. – С. 177.
170. Про усунення мадярських і німецьких надписів зі всіх публічних місць : декрет НРЗУ № 4 від 29 листоп. 1944 р. // Вісник НРЗУ. – 1944. – № 1. – С. 4.
171. Про зміну числення часу : декрет НРЗУ № 5 від 29 листоп. 1944 р. // Вісник НРЗУ. – 1944. – № 1. – С. 4.
172. Про перехід прав власності від Чехословацької Республіки та Угорського Королівства до Закарпатської України : декрет НРЗУ № 13 від 5 груд. 1944 р. // Вісник НРЗУ. – 1944. – № 2. – С.10.
173. Про націоналізацію спиртних заводів, палінчарень і всіх підприємств по виробництву алкогольних напоїв : декрет НРЗУ № 11 від 5. груд. 1944 р. // Вісник НРЗУ. – 1944. – № 2. – С. 9–10.
174. Про націоналізацію публічних електростанцій на території Закарпатської України : декрет НРЗУ № 21 від 9 груд. 1944 р. // Вісник НРЗУ. – 1944. – № 2. – С. 12–13.
175. Про націоналізацію лісопромислової фірми „Латориця”, акційної спілки в Мукачеві : декрет НРЗУ № 31 від 12 січ. 1945 р. // Вісник НРЗУ. –1945. – № 1. – С. 3.
176. Про наділення землею безземельних та малоземельних селян, робітників і службовців Закарпатської України : декрет НРЗУ № 7 від 29 листоп. 1944 р. // Вісник НРЗУ. – 1944. – № 1. – С. 5.
177. Про організацію Надзвичайної Комісії для розслідування та встановлення злочинів та шкод, спричинених мадярсько-німецькими фашистськими загарбниками на території Закарпатської України : постанова НРЗУ від 9 лют. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 3. – С. 31–32.
178. Про будинки та рухоме майно ворогів народу, які втекли з німецько-мадярськими загарбниками : декрет НРЗУ № 14 // Вісник НРЗУ. – 1944. – № 2. – С. 10–11.
179. Болдижар С.М. Основні напрямки правотворчої діяльності Народної Ради Закарпатської України С.М. Болдижар // Науковий вісник Ужгородського національного університету. – Серія: Право. – 2006. – Вип. 5. – С. 55–59.
180. Про відкриття крамниць, магазинів і торговельних підприємств та максимальні ціни на товари на території Закарпатської України : декрет НРЗУ № 10 від 5 груд. 1944 р. // Вісник НРЗУ. – 1944. – № 2. – С. 9.
181. Про розвиток товарообороту на Закарпатській Україні : декрет НРЗУ № 46 від 16 лют. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 4. – С. 39.
182. Про обов’язкове держання торгів та базарів : постанова НРЗУ від 18 черв. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 13. – С. 150.
183. Про обов’язкові поставки зерна державі селянськими господарствами Закарпатської України : декрет НРЗУ № 65 від 27 лип. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 15. – С. 170–172.
184. Про ціни кухонної, столової та денатурованої солі в гуртовій торгівлі і в торгівлі в роздріб : постанова НРЗУ від 28 лют. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 7. – С. 83–84.
185. Про нове упорядкування ціни на хліб та муку, а також про встановлення цін на пшеничну крупу, отруби та рослинну олію і макуху : постанова НРЗУ від 6 квіт. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 7. – С. 91.
186. Про встановлення ціни сирого, чистого, промислового і денатурованого спирту та горілки і рому : постанова НРЗУ від 20 черв. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 13. – С. 151.
187. Про встановлення єдиної державної пошлини : постанова НРЗУ від 22 січ. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 2. – С. 18–19.
188. Про встановлення оплат і мита за мелення, за виробу олію та про повинності млина і олійниць : постанова НРЗУ від 23 берез. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 7. – С. 86.
189. Про встановлення державних і місцевих податків і зборів : декрет НРЗУ № 53 від 20 квіт. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 8. – С. 101–112.
190. Про зниження податкового тягару добровільцям Червоної Армії : декрет НРЗУ № 37 від 12 січ. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 1. – С. 8.
191. Про проведення місцевих та державних податків і зборів на території Закарпатської України : постанова НРЗУ // ДАЗО, ф. Р–1, оп. 1, спр. 758, арк. 1–2.
192. Про тимчасову виплату страхових пенсій та допомог : постанова НРЗУ від 31 січ. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 2. – С. 20.
193. Про соціальне страхування робітників і службовців : декрет НРЗУ № 49 від 16 берез 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 6. – С. 64–74.
194. Про постачання населення Закарпатської України хлібом і мукою : постанова НРЗУ від 23 берез 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 7. – С. 85–86.
195. Розпорядження Уповноваженого Народної Ради в справах освіти від 27 січ. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 2. – С. 20–21.
196. Про створення Педагогічного Комітету Закарпатської України : декрет НРЗУ № 17 від 5 груд. 1944 р. // Вісник НРЗУ. – 1944. – № 2. – С. 11.
197. Про відкриття курсів для перепідготовки та підготовки вчителів та робітників дошкільного виховання влітку 1945 р. : постанова НРЗУ від 22 черв. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 13. – С. 153.
198. Про реформу системи освіти на Закарпатській Україні : постанова НРЗУ від 3 берез. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 14. – С. 158–159.
199. Про організацію вищих шкіл на Закарпатській Україні : декрет НРЗУ № 16 від 5 груд 1944 р. // Вісник НРЗУ. – 1944. – № 2. – С. 11.
200. Про утворення центрального лекційного бюро : постанова НРЗУ від 18 берез. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 6. – С. 78.
201. Про проведення Олімпіади народної художньої творчості : постанова НРЗУ від 29 берез. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 7. – С. 88.
202. Про відкриття музичної школи імені Петра Ілліча Чайковського : постанова НРЗУ від 20 берез. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 7. – С. 85.
203. Про відкриття школи драматичного мистецтва : постанова НРЗУ від 26 лип. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 15. – С. 180.
204. Про відкриття школи малярства, скульптури та школи художніх ремесел : постанова НРЗУ від 26 лип. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 15. – С. 179–180.
205. Про ведення і контроль за тілесною виховою і спортом на території Закарпатської України : постанова НРЗУ від 10 квіт. 1945 р. // Вісник НРЗУ. – 1945. – № 7. – С. 95.
206. Про народний теат