КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС У ПРАВОВІЙ СИСТЕМІ ГЕТЬМАНЩИНИ :

Краткое описание

ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ 12
1.1. Стан дослідження проблеми в історико-правовій та історичній літературі 12
1.2. Джерельна база дослідження 20
РОЗДІЛ 2 ДЖЕРЕЛА ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В ГЕТЬМАНЩИНІ 27
2.1. Джерела кримінально-процесуального права в Гетьманщині: чинники формування та загальні риси 27
2.2. Загальна характеристика кримінально-процесуального права Гетьманщини 50
2.2.1. Історична форма кримінального процесу. 50
2.2.2. Межі дії кримінально-процесуального права . 54
2.2.3. Основні принципи кримінально-процесуального права. 55
2.2.4. Доказування і докази. 62
РОЗДІЛ 3 СУБ’ЄКТИ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 73
3.1. Формування системи суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності (1648 – 1722 рр.) 73
3.1.1. Поняття, класифікація та правовий статус суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності. 73
3.1.2. Державні та судові органи, органи самоуправління, які вели судовий процес. 73
3.1.3. Посадові особи — учасники судового процесу. 87
3.1.4. Учасники кримінально-процесуальної діяльності. 90
3.2. Зміни у складі суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності під впливом державної політики та законодавства Російської імперії (1722 – 1786 рр.) 92
3.2.1. Державні, судові та поліцейські органи. 92
3.2.2. Посадові особи 116
3.2.3. Учасники кримінально-процесуальної діяльності. 118
РОЗДІЛ 4 КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ 124
4.1. Досудовий кримінальний процес 124
4.1.1. Порушення кримінальної справи. 124
4.1.2. Дізнання та досудове слідство. 132
4.1.3. Віддання обвинуваченого до суду. 134
4.2. Судовий кримінальний процес. 137
4.2.1. Судовий розгляд. 137
4.2.2. Винесення судового вироку. 148
4.2.3. Апеляційне провадження. 148
4.2.4. Виконання судових вироків. 160
ВИСНОВКИ 167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ 171

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Понад півтора десятиріччя існування незалежної Української держави поставили одним із головних завдань розвитку її правової системи удосконалення кримінально-процесуального законодавства. Розбудова правової держави обумовила зміну акцентів і завдань кримінального процесу. Від домінування каральних функцій вони змістилися більше до захисту прав і свобод особи в кримінальному процесі. Захищеність як обвинуваченого, так і потерпілого є відображенням демократичності й гуманності кримінально-процесуального законодавства у тій чи іншій державі.
Саме тому стільки дискусій точиться в часи незалежності навколо змін чинного кримінально-процесуального кодексу та розробки проекту нового. Безумовно, на його опрацювання впливає велика кількість різноманітних чинників: належність до тієї чи іншої правової сім’ї, рівень правової культури в суспільстві та її характеристики, завдання та цілі правової політики держави, історичні традиції. Запозичення іноземного досвіду, реалізація тих чи інших теоретичних моделей вимагають урахування особливостей конкретної правової дійсності, особливостей історико-правового минулого.
Для України специфіка обумовлювалася тривалими перервами в існуванні національної державності. Як наслідок, на посилену увагу заслуговують періоди існування національної Української держави, зокрема в період Гетьманщини.
Найбільш сконцентровано складності й протиріччя, якими супроводжувався процес формування кримінально-процесуального права першої української державності, проявилися у складанні та розвитку системи судочинства. Історико-правове дослідження кримінального процесу в правовій системі України – Гетьманщини дозволяє виявити і систематизувати набутий досвід у реформуванні цієї галузі права, визначити його позитивні сторони та недоліки, а головне – виявити певні закономірності генезису вітчизняного кримінально-процесуального права, корисні для сучасності та майбуття.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють середину ХVІІ – останню чверть ХVІІІ ст., від утворення Української національної держави до остаточної втрати української автономії у складі Російської імперії.
Територіальні межі дослідження визначаються територією Гетьманщини – тобто Лівобережної України. При дослідженні подій середини ХVІІ ст., а також застосуванні порівняльно-правового методу має місце звернення до історії Слобідської України, Правобережжя та Запорозької Січі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до п.1.1 “Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на 2001–2005 роки” та його річних планів науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт (нині Харківський національний університет внутрішніх справ).
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є системна історико-правова реконструкція становлення і розвитку кримінально-процесуального права та функціонування його суб’єктів на Гетьманщині у контексті загальних соціальних і правових процесів.
Відповідно до мети були поставлені такі задачі дослідження:
– вивчити різноманітні за характером та правовою силою джерела кримінально-процесуального права;
– окреслити коло та визначити вичерпний перелік суб’єктів кримінально-процесуальних відносин, описати їх правовий статус;
– визначити основні правові характеристики та стадії кримінально-процесуальної діяльності, виявити причини, що обумовлювали роль і місце окремих процесуальних дій;
– простежити співвідношення кримінально-процесуального права Гетьманщини та Московської держави – Російської імперії в історичному розвитку.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини у Гетьманщині, відображені у кримінально-процесуальному праві, що діяло на її території, а його предметом – генезис українського кримінально-процесуального права у контексті загального державно-правового розвитку.
Методи дослідження. В основу методології дослідження покладено сукупність сучасних методів наукового пізнання (загальнонаукових і спеціально-наукових). Діалектичний метод дає можливість розглянути кримінально-процесуальне право Гетьманщини в динаміці й розвитку як результат взаємодії різних соціальних чинників, виявити його детермінованість умовами життя суспільства. Поруч із цим слід відзначити, що кримінальний процес, як і будь-яку іншу галузь права, можливо відособити від інших тільки умовно. Реальне правове явище обов’язково проявляється в єдності, отже кримінальний процес неможливо аналізувати без урахування особливостей розвитку матеріального права (кримінального), загальних тенденцій розвитку тогочасного процесуального права. Це обумовлює звернення до використання феноменологічного методу історико-правового дослідження.
За допомогою системно-функціонального методу можемо визначити характер впливу різних факторів через структурні частини правової системи на генезис кримінально-процесуального права України – Гетьманщини. Використання структурно-функціонального методу дозволяє визначити функціональні зв’язки між основними поняттями та інститутами як складовими елементами кримінально-процесуального права.
Важливе місце в дослідженні займають спеціально-наукові методи історичної та правової наук. Це дає можливість провести аналіз становлення і розвитку кримінально-процесуального права України у другій половині XVII – XVIII ст. з урахуванням загальних закономірностей розвитку вітчизняної правової системи та з позицій історичного детермінізму. Порівняльно-правовий метод дозволив порівняти основні інститути, правовий статус суб’єктів кримінально-процесуального права Гетьманщини до початку впливу російської правової системи та після того, виявити зміни й відмінні риси, відрізнити моменти впливу і рецепції тощо. Компаративно-правовий метод застосовувався, передусім, „по вертикалі”, при аналізі джерел процесуального права, що діяли в Україні у 1648–1786 рр.
Формально-юридичний метод став важливим засобом при тлумаченні юридичних понять і термінів, які містяться в нормативних матеріалах та правових пам’ятках України періоду Гетьманщини, а також характеристиці інститутів кримінально-процесуального права. Оскільки позитивно-правові, формальні моменти відіграють особливу роль саме у процесуальних відносинах, формально-юридичний метод став постійним робочим інструментом при здійсненні дослідження.
Був застосований історико-генетичний метод, покладений в підгрунтя всіх основних аспектів дослідження. Він дозволив розглядати суспільні процеси, поєднані з кримінально-процесуальними феноменами, в їх розвитку, історичній обумовленості та контексті.
Соціальна детермінованість правових відносин, зокрема кримінально-процесуальних, а також вплив на урегульованість суспільних процесів стали причиною використання соціологічного методу історико-правового дослідження.
В основу дисертації лягли ідеї та положення, вміщені у фундаментальних працях вітчизняних істориків права та фахівців у галузі кримінально-процесуально права: М. Владимирського-Буданова, О. Кістяківського, О. Лазаревського, О. Левицького, Д. Міллера, Л. Окіншевича, А. Пашука, М. Слабченка, І. Теліченка, М. Чельцова-Бебутова, І. Черкаського та ін.
Значний внесок у дослідження історії держави і права України середини ХVІІ – ХVІІІ століть зробили в своїх новітніх працях такі українські історики права, як О.Апанович, В.Гончаренко, В.Горобець, В.Єрмолаєв, Л.Зайцев, А.Козаченко, А.Рогожин, І.Сафронова, М.Страхов, І.Усенко.
Робота над дисертаційним дослідженням проводилася на основі загальних положень, що містяться в наукових працях з теорії держави і права, зокрема теорії юридичного процесу, кримінально-процесуального та кримінального права.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
1. Уперше доведено, що поруч з недостатньою теоретичною розмежованістю понять і визначень у правовій дійсності в Україні саме в добу Гетьманщини реально відбувся поділ національного процесуального права на цивільно-процесуальне та кримінально-процесуальне; таким чином, галузь кримінально-процесуального права в Україні фактично сформувалася значно раніше, ніж це було визначено „Зводом законів Російської імперії” у кінці першої третини ХІХ ст.
2. Уперше на підставі критерію міри автономності українського права та його окремих галузей розроблено авторську періодизацію розвитку кримінального процесу в системі права Гетьманщини:
- перший етап – середина ХVІІ – початок 20-х рр. ХVІІІ ст. – початок формування кримінально-процесуального права як окремої галузі української системи права; вплив на її генезис українських та західноєвропейських правових традицій;
- другий етап – початок 20-х – середина 80-х рр. ХVІІІ ст. – завершення фактичного складання українського кримінально-процесуального права в умовах посилення державно-правового впливу Російської імперії; набуття кримінальним процесом унаслідок цієї особливості інквізиційного характеру, на відміну від цивільного, який залишився обвинувально-змагальним.
3. Уперше підкреслено, що процес виділення галузі українського кримінально-процесуального права з єдиного „нерозщепленого” процесуального права здійснювався на перетині впливу двох потужних парадигм: західноєвропейської (романо-германської) та східноєвропейської (візантійсько-російської); витіснення українського кримінально-процесуального права російським стало з точки зору рівня розвитку, юридичної техніки, захищеності прав сторін кроком назад.
4. Уперше спеціально узагальнено, систематизовано і проаналізовано джерела процесуального права, зокрема кримінально-процесуального, які були чинними в Гетьманщині: процесуальні норми звичаєвого права, польсько-литовського законодавства, пам’ятки українського позитивного права, російське законодавство, а також ідеї та правові погляди, викладені у працях окремих суспільно-політичних діячів і політико-правових мислителів цього періоду.
5. Удосконалено існуючі історико-правові знання щодо закономірностей розвитку органів державної влади – суб’єктів кримінального та цивільного процесу, найперше, судів, відділення судової влади від адміністративної (виконавчої в сучасному розумінні), а також переходу від поєднання адміністративних, військових і судових функцій у діяльності органів загальної компетенції до спеціалізації галузей державного апарату.
6. Удосконалено існуючі відомості щодо конкретики станової організації судочинства у кримінальних справах у Гетьманщині.
7. Реконструйовано структуру та механізм функціонування судових і окремих адміністративних органів у сфері кримінально-процесуальної діяльності на основі принципів судочинства, які були вироблені правовою культурою як європейського і російського права, так й тогочасною українською правовою думкою.
8. Уперше спеціально досліджено формування і розвиток окремих стадій кримінального процесу доби Гетьманщини, зокрема, порушення кримінальної справи; висвітлено розвиток і ускладнення досудових стадій кримінального процесу; обґрунтовано висновок про сталу тенденцію переходу від колегіального до одноосібного розгляду кримінальних справ на українських землях доби автономії у складі Російської імперії.
9. Набуло подальшого розвитку положення про те, що більшість прийнятих у цей період нормативно-правових актів у галузі судочинства не набрали юридичної сили як через внутрішні, так і через зовнішні чинники.
10. До наукового обігу вперше введено суттєвий масив історичних джерел правового характеру.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що результати роботи, положення, узагальнення і висновки можуть бути використані:
– у правотворчому процесі – під час роботи над удосконаленням чинного кримінально-процесуального законодавства в Україні; з метою проведення реформ у судовій та правоохоронній системах, їх підняття до загальноєвропейського рівня;
– у навчальному процесі – при викладанні навчальних дисциплін „Історія держави і права України”, „Кримінально-процесуальне право України”, а також історичної частини деяких курсів окремих галузевих юридичних дисциплін; при підготовці навчальних посібників, підручників, наукових статей, доповідей тощо;
– у діяльності з правового виховання – в системі юридичного всеобучу, службової підготовки в судових і правоохоронних органах, зокрема підрозділів слідства та дізнання в органах внутрішніх справ України.
Апробація результатів дослідження. Окремі розділи й дисертація в цілому обговорювалася на засіданнях кафедри теорії та історії держави і права Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. Основні положення та результати дослідження були оприлюднені на ІХ історико-правовій конференції „Юридична наука та освіта: історія, сучасність, перспективи” (Рівне, 2003), Всеукраїнській науковій конференції „Актуальні проблеми попередження, розкриття та розслідування злочинів органами внутрішніх справ” (Запоріжжя, 2003), ХІ міжнародній історико-правовій конференції „Місцеві органи державної влади та самоврядування: історико-правовий аспект” (Суми, 2004), Науково-практичній конференції „Механізм правового регулювання у правоохоронній та правозахисній діяльності в умовах формування громадянського суспільства” (Львів, 2004), Всеукраїнській науковій конференції студентів та аспірантів „Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку” (Луцьк, 2005) та на звітних річних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу, курсантів, студентів та слухачів Запорізького юридичного інституту МВС України (Запоріжжя, 2001-2003) та Кіровоградського юридичного інституту ХНУВС (Кіровоград, 2005-2007).
Публікації. Основні положення і висновки дисертації викладено автором в 11 наукових публікаціях, з них п’ять статей опубліковано у фахових виданнях з юридичних наук, затверджених ВАК України.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації вперше в українській історико-правовій науці здійснено системну реконструкцію становлення та розвитку кримінально-процесуального права як складової правової системи Гетьманщини. Доведено, що його формування як самостійної галузі українського права відбулося саме в цей період.
Виходячи із змін у характері суспільно-політичних умов, у розвитку кримінально-процесуального права Гетьманщини виділено два періоди: 1) 1648-1722 рр. – кримінально-процесуальне право почало формуватися як окрема галузь власне української правової системи під впливом західноєвропейського права та правових звичаїв українського народу; 2) 1722-1786 рр. – кримінально-процесуальне право зазнає впливу державно-правової політики та законодавства Російської імперії, значно поширюються норми інквізиційного процесу.
Упродовж досліджуваного періоду поруч із розвитком українського процесуального права посилювалися впливи російського. Перше мало європейське (як і вся тогочасна українська правова система), а друге – візантійсько-московське походження. Основними критеріями відмінності тут полягали співвідношення форм процесу (у першому випадку переважав обвинувально-змагальний, у другому – інквізиційний), особливості використання джерел права (відповідно Литовські статути, гетьманські ордери та універсали, інші нормативно-правові акти українського походження, звичаєве право; російське законодавство у широкому сенсі цього слова), принципи – у сучасному розумінні – покладені в основу кримінального процесу (для Гетьманщини були характерними принципи законності, презумпції невинуватості, диспозитивності, відкритості, забезпечення права на захист; у російському кримінально-процесуальному законодавстві ці принципи у більшості випадків були майже не вираженими; розшуковий характер і закритість процесу обумовлювали широке застосування об’єктивного поставлення, закритості, здійснення судових функцій адміністративними органами тощо).
У судочинстві періоду Гетьманщини домінувала колегіальність. Проте, починаючи з XVIII ст. під впливом російського права все частішими стають одноосібні судові розгляди.
У період існування Гетьманської держави було сформовану цілісну систему органів кримінально-процесуальної дії, яка відповідала тогочасним правовим вимогам. Вона, хоч і мала свої недоліки (збереження залишків поєднання судової влади з адміністративною; громіздкість системи судочинства, наслідком чого була судова тяганина), відображала тенденцію до формування нового, безстанового, по суті буржуазного судочинства. Це стало відображенням процесів поступової руйнації феодально-станової структури українського суспільства в останні роки існування Гетьманщини. Крім системи козацьких судів, які розглядали і займалися розслідуванням кримінальних справ, на території Гетьманщини існували ще й так звані спеціальні суди. До них належали магістратські, ратушні, цехові, ярмаркові, духовні та доменіальні суди.
Українській судовій системі в другій половині XVII – на початку XVIII ст. були притаманні певні демократичні ознаки: виборність судових колегій; колегіальний, публічний та відкритий розгляд справ, участь представників громад у виробленні судових рішень і вироків. Розгляд у судах кримінальних справ був публічним і прилюдним. На межі XVII-XVIII ст., у зв’язку з розширенням станових привілеїв козацької старшини і посилення впливу самодержавства на українські суди, їх демократичні ознаки поступово втрачалися. На зміну їм прийшли авторитарний порядок прийняття судових рішень і винесення вироків, бюрократизація судового процесу, які сприяли розповсюдженню тяганини, хабарництва та інших судових зловживань. Кримінальний процес почав носити закритий слідчо-інквізиційний характер.
На початку XVIII ст. суди генеральних, полкових і сотенних козацьких рад поступово втратили своє значення і перестали збиратися, замість них посилилася роль постійних судових органів. В останній період історії судочинства Гетьманщини К. Розумовським проведено реформу Генерального військового суду та запроваджено статутні суди. Наслідком цього стало відокремлення судової влади від адміністративної та введення спеціалізації судів за родовою приналежністю справ. Діяльність новостворених земських, гродських та підкоморських судів була успішною, однак нетривалою. Під час остаточної ліквідації української державності в 1783 р. вони як органи розгляду кримінальних справ припинили існування. Їх функції були передані повітовим судам, нижнім розправам та міським магістратам, що означало ліквідацію системи українського судочинства.
Українська судова процедура за багатьма ознаками перебувала на рівні тогочасних європейських держав. Судовий процес Гетьманщини був заснований на демократичних засадах змагальності, виборності суддів, гласного й відкритого судового розгляду, колегіального вирішення справ та доступності судового захисту. Велике значення надавалося задоволенню матеріальних претензій потерпілого від злочину.
В українському судочинстві періоду Гетьманщини починається виокремлення порушення кримінальної справи в окрему стадію судочинства. Його здійснювали судові органи, як правило, за наявності скарги потерпілого. Попереднє розслідування не було обов’язковою стадією і провадилось потерпілим. Однак у XVIII ст. для здійснення досудового слідства була запроваджена спеціальна посада „розищика” при судах. Основною стадією був судовий розгляд кримінальної справи, порядок проведення якого, в загальних рисах, нагадує сучасний. Апеляційний перегляд справи здійснювала вища судова інстанція на підставі апеляційної скарги. Виконання судового рішення провадилось судом чи спеціальним виконавчим органом. Була передбачена і можливість відновлення провадження по справі. Про високий рівень розвитку правової системи Гетьманщини з точки зору дослідження кримінального процесу свідчать існуючі в той час вимоги до осіб, які професійно здійснювали функцію захисту в суді. Про неможливість прибути на судове засідання адвокат повинен був заздалегідь повідомити суд, свого клієнта й протилежну сторону, а також мати законні для того причини, бо інакше мусив би сплачувати понесені іншою стороною збитки.
Таким чином, протягом існування Гетьманщини як українського національного державного утворення в ній сформувалася досить розвинена, як на ті часи, правова система, невід’ємною складовою якої стало українське кримінально-процесуальне право. Воно у цей період відділилося від цивільно-процесуального, формувалося як окрема галузь вітчизняного права. Ліквідація української державності загальмувала ці процеси, а згодом надала кримінальному процесу рис, притаманних для всієї Російської імперії. Об’єктивно це був крок назад у розвитку вітчизняного кримінально-процесуального права.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ

1. Актовая книга Стародубского городового уряда 1693 года / [под ред. В.Л. Модзалевского].— Чернигов: Изд-во Черниговской губернской ученой архивной комиссии, 1914.— 137с.
2. Актовые книги Полтавского городового уряда XVII-го века: Справы поточныя 1664-1671 годов / [ред. и прим. В.Л. Модзалевского].— Чернигов: Изд-во Полтав. Губ. Учен. Архив. Комиссии, 1912.— Вып.1.— 236с.
3. Актовые книги Полтавского городового уряда XVII века: Справы вечистые 1672-1680 г. / [ред. и прим. В.Л. Модзалевского]. – Чернигов: Изд-во Полтав. Губ. Учен. Архив. комиссии, 1914.— Вып.3.— 124с.
4. Акты греческого нежинского братства / [списанные и изданные проф. А.А. Федотовым-Чеховским].– К.: Типография Е.Т. Керер, 1884.— 84с.
5. Акты, относящиеся к истории Западной России, собранные и изданные Археограф. комиссиею. (Далі – А.З.Р.).— Т.1-5.— СПб., 1846-1853.
6. А.З.Р.— Т.5: 1633-1699.— СПб.: Тип. Э.Праца, 1853.— 288с.
7. Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографическою комиссиею. (Далі — Акты ЮЗР).— Т.1-15.— СПб., 1863-1892.
8. Акты ЮЗР.— Т.3: 1638-1657.— СПб.: Тип. П.А.Кулиша, 1863.— 604с.+134с.
9. Акты ЮЗР.— Т.4: 1657-1659.— СПб.: Тип. Э.Праца, 1863.— 276с.
10. Акты ЮЗР.— Т.5: 1659-1665.— СПб.: Тип. Э.Праца, 1867.— 322с.
11. Акты ЮЗР.— Т.6: 1665-1668.— СПб.: Тип. Э.Праца, 1869.— 273с.
12. Акты ЮЗР.— Т.7: 1668-1669.— СПб.: Тип. Э.Праца, 1872.— 398с.
13. Акты ЮЗР.— Т.8: 1668-1669. 1648-1657.— СПб.: Тип. В.В.Праца, 1875.— 400 с.
14. Акты ЮЗР.— Т.9: 1668-1672.— СПб.: Тип. М.Эттингера, 1877.— 987с.
15. Акты ЮЗР.— Т.10: 1653-1654.— СПб.: Тип. братьев Пантелеевых, 1878.— 838с.
16. Акты ЮЗР.— Т.11: 1672-1674.— СПб.: Тип. М.Эттингера, 1879.– 819с.
17. Акты ЮЗР.— Т.12: 1675-1676.— СПб.: Тип. братьев Пантелеевых, 1882.— 874с.
18. Акты ЮЗР.— Т.13.:1677-1678.— СПб.: Тип. А.М.Котомина, 1885.— 766с.
19. Акты ЮЗР.— Т.14: 1654-1655.— СПб.: Тип. Ф.Елеонского, 1889.— 902с.
20. Акты ЮЗР.— Т.15: 1658-1659.— СПб.: Тип. А.Катанского,1892.– 462с.
21. Андриевский А. Из дел об оскорблении гетманской чести / Андриевский А. // Киевская старина.— 1884.— Т.10.— Кн.12.— С.730-735.
22. Андриевский А. Материалы для истории южно-русского края в XVIII стол. 1715-1774. / Андриевский А. — Одесса, 1886.
23. Антонович В.Б. Исторические деятели Юго-Западной России в биографиях и портретах / В.Б. Антонович В.Б., В.А. Бец; [сост. по коллекции В.В.Тарновского].— К.: Тип. ун-та Св.Владимира, 1885.— Вып.1.— 110 с.
24. Апанович О.М. Україно-російський договір 1654 р.: Міфи і реальність / О.М. Апанович.— К.: Варта, 1994.— 94с.
25. Апанович О.М. Універсали гетьманські / О.М. Апанович // Неопалима купина.— 1995.— №1-2.— С.138-139.
26. Архив Юго-Западной России, издаваемый комиссиею для разбора древних актов, состоящей при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе.— Ч.1-8.— К.: Тип. Имп. ун-та Св. Владимира, 1859-1914.
27. Багалей Д.И. Магдебурское право в Левобережной Малороссии / Д.И. Багалей .— СПб: Извлечено из журнала Министерства народного просвещения, 1892.— 55с.
28. Бантыш-Каменский Д.Н. История Малой России от водворения славян в сей стране до уничтожения гетьманства / Д.Н. Бантыш-Каменский; [передм. О.І.Гуржія; ред. рада В.А.Смолій, П.С.Сохань, М.Ю.Брайчевський та ін.]. – К.: Час, 1993.– 656с.
29. Бережков А. О нежинской черной раде 1663 года / А.О. Бережков // Киевское слово.— 1901.— С.24-28.
30. Бодянский О. Дело гадяцкого полковника Михайла Милорадовича с генеральным судьей Чернышом, 1716 года / О. Бодянский // Чтения в императорском обществе истории и древностей российских при Московском университете.— М., 1870.— Кн.3.— 27с.
31. Бойко І.Й. Держава і право Гетьманщини: Навч. посіб. для студ. вищих та середніх спец. юр. навч. закладів і ф-тів.– Львів: Світ, 2000.– 120с.
32. Бойко І.Й. Цивільне право Гетьманщини за кодексом 1743 року: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 “теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень” / І.Й. Бойко.— Львів, 1999.— 18с.
33. Борисенок С. Звичаєве право Литовсько-Руської держави на початку XVI ст. / С. Борисенок // Праці комісії для виучування звичаєвого права країни.— К., 1928.— Вип.3.
34. Борисенок С. Утворення професійної адвокатури в Литовсько-Руській державі / С. Борисенок // Праці комісії для виучування історії західно-руського та вкраїнського права.— К., 1927.— Вип.3.— С.87-95.
35. Борисенко В.Й. Переддень національної трагедії України XVIІ ст. (причини “Руїни”) / В.Й. Борисенко // Іст. України.— 1999.— №3.— С.8-9.; №4.— С.3-5.
36. Борисенко В.Й. Соціально-економічний розвиток Лівобережної України в другій половині XVIІ ст. / Борисенко В.Й. — К.: Наук. думка, 1986.— 262с.
37. Боровиковский А. Об особенностях гражданского права Полтавской и Черниговской губерний / А. Боровиковский // Журнал министерства юстиции.— 1860.— №6.— С.446-447.
38. Василенко М. Генеральное следствие о маетностях Черниговского полка 1729-1730 гг. / Василенко М. — Чернигов, 1909.
39. Василенко М. Збірник матеріалів до історії Лівобережної України та українського права XVII – XVIII вв. / М. Василенко // Український археологічний збірник.— К., 1926.— Т.І.
40. Василенко М. З історії устрою Гетьманщини: Критичні замітки / М. Василенко // Записки НТШ.— Львів, 1912.— Т.108.— С.102-116.
41. Василенко М. Матеріали до історії українського права / М. Василенко.— Т.1 (1722-1764).— К., 1929.
42. Василенко М. Пам’ятник українського правничої літератури XVIII століття / М. Василенко. — Львів: Наукове товариство ім. Т.Г. Шевченка, 1925.— 26с.
43. Василенко М. „Права, за якими судиться малоросійський народ” як джерело державного права України XVIIIст. / М. Василенко // Ювілейний збірник Грушевського.— К., 1928.— Т.І.— С.245-252.
44. Василенко М. Экстракт из указов, инструкций и учреждений, с разделением по матеріям, на девятнадцать частей. Собрано в правительствующем Сенате малороссийской экспедиции 1786 г. / М. Василенко. — Чернигов, 1902.
45. Василенко М. Ще до історії устрою Гетьманщини XVII-XVIII ст. З приводу заміток М.Є.Слабченка / М. Василенко // Зап. наук. тов-ва ім. Т.Шевченка / [під ред. М.Грушевського].— Львів, 1913.— Т.140-141.— С.79-85.
46. Василенко М. Як скасовано Литовського Статута / М. Василенко.— К., 1926.
47. Василенко Н. Очерки по истории Западной Руси и Украины. Русская история в очерках и статьях / М. Василенко; [под ред. М.В.Довнар-Запольского].— К.: Изд-во Н.Я.Оглоблина, 1916.— Т.3.— 589с.
48. Величко Самійло. Літопис: Повість літописна про малоросійські та частково інші події, зібрані і тут описані / [пер. і упор. В.О. Шевчука].– К.: Дніпро, 1991.— Т.1.— 369с.; Т.2.— 640с.
49. Владимирский-Буданов М. Акты по управлению Малороссиею гр.Румянцева за 1767 г. / М. Владимирский-Буданов // Чтения в историческом обществе Нестора летописца.— К., 1891.— Кн.5.— С.103-140.
50. Владимирский-Буданов М. Німецьке право в Польщі і Литві / М. Владимирский-Буданов.— К., 1872.— Ч.ІІ.
51. Востоков А. Нежинская рада 1663 г. / А. Востоков.— К.: Оттиск из «Киевской старины» от 24 мая 1888г., 1888.— 15с.
52. Востоков А. Козелецкая рада 1662 года / А. Востоков.— М.: Б.и., 1886.— 16с.
53. Газін В. Чорна рада 1663р.: її підґрунтя та наслідки для української козацької держави / В. Газін // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку. Матеріали четвертих Всеукраїнських історичних читань.— Київ-Черкаси, 1994.— С.85-88.
54. Генеральне слідство про маєтності Стародубського полку: Укр. архів / Археогр. Комісія Всеукр. Акад. Наук; [передм. М.Грушевського та К.Лазаревської].— Т.1.— К.: ВУАН, 1929.— XXII c. + 576с.
55. Генеральное следствие о маетностях Черниговского полка (1729-1730) / [предисл. А.Лазаревского].— Чернигов: Тип. Губ. правл., 1892.— 196с.
56. Генеральное следствие о маетностях Нежинского полка (1729-1730 г.): материалы для истории экономического, юридического и общественного быта Старой Малороссии / [под ред. Н.П. Василенка].— Чернигов: Тип. Губ. Земства, 1901.— Вып.1.— 417с.
57. Горобець В.М. Малоросійська колегія та реформа державного устрою України: 1722-1727рр.: дис… канд. істор. наук: 07.00.02 / Горобець Володимир Йосипович.— К., 1993.— 231с.
58. Горобець В.М. Малоросійська колегія та реформа державного устрою України: 1722-1727рр.: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. істор. наук: спец. 07.00.02 «Історія України».— К., 1993.— 19с.
59. Грабовський С. Нариси з історії українського державотворення / Грабовський С., Ставрояні С., Шкляр Л.— К.: Генеза, 1995.— 608с.
60. Грозовський І.М. Звичаєве право запорозьких козаків: дис…канд. юрид. наук: 12.00.01 / Грозовський Ігор Миколайович.— Харків, 1998.— 192с.
61. Грозовський І.М. Козацьке право / І.М. Грозовський // Право України.— 1997.— №6.— С.76-80.
62. Грушевський М. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. / М. Грушевський; [ред. кол. П.С.Сохань та ін.]. — Т.8: Роки 1626-1650.— К.: Наук. думка, 1995.— Ч.1.— 335с.;— Ч.2.— 224с.;— Ч.3.— 228с.
63. Грушевський М. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. / М. Грушевський; [ред. кол. П.С.Сохань та ін.]. — Т.9.— Кн.1: Роки 1650-1654.— К.: Наук. думка, 1996.— 869с. — (Пам’ятки іст. думки України).
64. Грушевський М. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. / М. Грушевський; [ред. кол. П.С.Сохань та ін.]. — Т.9.— Кн.2: Роки 1654-1657.— К.: Наук. думка, 1997.— 870с. — (Пам’ятки іст. думки України).
65. Грушевський М. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. / М. Грушевський; [ред. кол. П.С.Сохань та ін.]. — Т.10: Роки 1657-1658.— К.: Наук. думка, 1998.— 393 с. — (Пам’ятки іст. думки України).
66. Грушевский М. Очерк истории украинского народа / М. Грушевський; [сост. и ист.-биогр. очерк Ф.П. Шевченка, В.А. Смолия; примеч. В.М. Рычки, А.И. Гуржия].— К.: Лыбидь, 1990.— 400с. — (Памятники ист. мысли Украины).
67. Гуржій О.І. Землеволодіння селян і рядових козаків на Лівобережній Україні у другій половині XVII – 60-х роках XVIIIст. / Гуржій О.І. // Український історичний журнал.— 1981.— №5.— С.72-82.
68. Гуржій О.І. Право в українській козацькій державі: друга половина XVII-XVIIIст. / Гуржій О.І. — К.: Ін-т історії України АН України, 1994.— 48с.
69. Гуржій О.І. Українська козацька держава в другій половині ХVII-XVIII ст.: кордони, населення, право / Гуржій О.І.— К.: Основи, 1996.— 222с.
70. Дашкевич Я. Гетьманська Україна: Полки. Полковники. Сотні / Я. Дашкевич // Пам’ятки України.— 1990.— №1.— С.6-7.;— №2.— С.12-13.;— №3.— С.18-20.
71. Джиджора І. До історії Генеральної військової канцелярії / І. Джиджора // Зап. наук. тов-ва. ім. Т.Шевченка; [під ред. М.С. Грушевського].— Львів, 1912.— Т.107.— С.39-51.
72. Джиджора І. Нові причинки до історії відносин Російського правительства до України в 1720-х і 1730-х рр. / І. Джиджора // Записки наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка.— Львів, 1904.— Т.61.— С.1-40.
73. Джиджора І. Україна в першій половині XVIII віку: Розвідки і замітки / Джиджора І.— К., 1930.— 171с.
74. Ділова документація Гетьманщини XVII ст.: зб. документів / [АН України. Ін-т укр. археографії та ін.; упоряд., автор передумови та комент В.Й. Горобець; відп. ред. Л.А. Дубровіна].— К.: Наук. думка, 1993.— 392с.
75. Ділова і народнорозмовна мова XVIII ст. [Матеріали сотенних канцелярій і ратуш Лівобережної України].— К.: Наук. думка, 1976.
76. Дмитриев Ф. История судебных инстанций и гражданского апелляционного судопроизводства от “Судебника” до “Учреждения о губерниях” / Ф. Дмитриев .— М., 1859.— 580с.
77. Документи Богдана Хмельницького 1648-1657 р. / [упор. І.Крип’якевич та І.Бутич].— К.: Вид-во АН УРСР, 1961.— 739с.
78. Дорошенко Д. Нарис історії України / Дмитро Дорошенко.— Варшава: Праці українського наукового інституту, 1933.— Т.ІІ: від половини XVII століття.— 386с.
79. Дубинянский М. В застенках тайной канцелярии / М. Дубинянский // Зеркало недели.— 2001.— 22 сентября (№37).
80. Дядиченко В.А. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця XVII-початку XVIII ст. / Дядиченко В.А. — К.: АН УРСР, 1959.— 532с.
81. Экстракт из указов, инструкций и учреждений, с разделением по материалам на девятнадцать частей. Собрано в Правительствующем Сенате по малороссийской экспедиции 1786 года: [Материалы для истории экономического, юридического и общественного быта Старой Малороссии, издаваемые под редакцией Н.П. Василенка].— Выпуск 2.— Чернигов: Земский сборник Черниговской губернии, 1902.— 296с.
82. Енциклопедія українознавства. Загальна частина: [У 3-х т.; репринтне відтворення видання 1949 р.].— К., 1995.— Т.1-3.— 1230с.
83. Єрмолаєв В.М. Органи влади і управління Української держави (друга половина XVII – XVIII ст.): навч. посібник / В.М., Єрмолаєв, А.І. Козаченко.— Харків: Право, 2002.— 176с.
84. Ефименко А.Я. История украинского народа / Ефименко А.Я.— К.: Лыбедь, 1990.— 512с.
85. Жила В. Українське судівництво протягом віків / В. Жила // Сучасність.— 1992.— №10.— С.107-110.
86. Історія держави і права України: підручник / [В.Д. Гончаренко, А.Й. Рогожин, О.Д. Святоцький та ін.; за ред. В.Я. Тація, А.Й. Рогожина].— К., 2000.— Т.1; Розд.5: Створення української національної держави та обмеження її суверенітету у другій половині XVII ст. / [І.П. Сафронова, Л.О. Зайцев].— С.203-268.
87. Инструкция гетьмана Данила Апостола малороссийским судам / [сообщ. А.А. Федотов-Чеховский] // Киевская старина.— 1887.— Т.17.— Кн.1.— С.139-154.
88. Инструкция о судах 13-го июля 1730 // Киевская старина.— 1887.—Т.17.— Кн.1.— С.144-148.
89. Квачевский А. Законы Черниговской и Полтавской губерний и новый суд / А. Квачевский // Журнал гражданского и уголовного права.— 1875.— Кн.1.— С.51-86; Кн.2.— С.106-117.
90. Квачевский А. Права женщин по законам Черниговской и Полтавской губерний / А. Квачевский // Журнал гражданского и уголовного права.— 1877.— Кн.3.— С.25-109.
91. Когут З. Російський централізм і українська автономія: Ліквідація Гетьманщини. 1760-1830 / З. Когут.— К.: Основи, 1996.— 317с.
92. Козаченко А. До питання про місцеві органи влади України другої половини XVIІ ст. Влада полковника / А. Козаченко // Вісник Акад. правових наук України.— Харків, 1999.— №3 (18).— С.54-63.
93. Козаченко А. Загальна військова рада України другої половини XVIІ ст. / А. Козаченко // Вісник Акад. правових наук України.— Харків, 2000.— №2(21).— С.69-77.
94. Козаченко А. Уряд сотника в другій половині XVIІ ст.: історико-правовий погляд / А. Козаченко // Вісник Акад. правових наук України.— Харків, 2000.— №1(20).— С.99-106.
95. Колодій А.М. Принципи права України / Колодій А.М.— К.: Юрінком Інтер, 1998.— 208с.
96. Компан О.С. Міста України в другій половині XVIІ ст. / Компан О.С. — К.: Вид-во АН УРСР, 1963.— 386с.
97. Кривошея В.В. Українська козацька старшина: Урядники гетьманської адміністрації: Реєстр / Кривошея В.В.— К.: Вид-во НАН України, 1997.— Ч.1.— 102с.
98. Крип’якевич І.П. Адміністративний поділ України 1648-1654 рр. / І.П. Крип’якевич // Іст. джерела та їх використання.— К., 1966.— Вип.2.— С.123-148.
99. Крип’якевич І.П. Богдан Хмельницький / Крип’якевич І.П.— [2-вид., доп.]. — Львів: Світ, 1990.— 405с.
100. Крип’якевич І.П. Історія України / Крип’якевич І.П.— Львів: Світ, 1992.— 560с.
101. Кульчицький В. Кодекс українського права 1743р. / В. Кульчицький // Право України.— 1994.— №9.— С.28-29.
102. Кульчицький В.С. Історія держави і права України / В.С. Кульчицький, М.І. Настюк, Б.Й. Тищик.— Львів: Світ, 1996.— 296с.
103. Лазаревська К. Київські цехи в другій половині XVIII на поч. XIX віку / Лазаревська К. – К.: НБУ НАН України, вирезка.— С.275-305.
104. Лазаревский А. Акты по истории монастырского землевладения в Малоросски (1636-1730 гг.) / А. Лазаревский // Чтения в историческом обществе Нестора летописца.— К., 1890.— Кн.IV.— Отд.ІІІ.— С.110-130.; 1891.— Кн.V.— Отд.ІІІ.— С.49-52.
105. Лазаревский А. Инструкция гетмана Ивана Скоропадского о переводе «Книг правных» на малорусский язык / Лазаревский А.— К., 1887.— Т.17.
106. Лазаревский А. Историческіе очерки полтавской Лубенщини XVII – XVIII вв. / Лазаревский А. — К., 1896.— Кн.11.— Отд. II.— С.122.
107. Лазаревский А. Описание старой Малороссии: Материалы для истории заселения, землевладения и управления / Лазаревский А.— Т.1: Полк Стародубский.— К.: Тип. К.Н.Милевского, 1888.— 506с.
108. Лазаревский А. Описание старой Малороссии: Материалы для истории заселения, землевладения и управления / Лазаревский А.— Т.2: Полк Нежинский.— К.: Тип. К.Н.Милевского, 1893.— 521с.
109. Лазаревский А. Описание Конотопской сотни 1711 года / Лазаревский А.— Чернигов: Б.и., 1892.— 30с.
110. Лазаревский А. Отрывки из дневника гетманской канцелярии за 1722-1723 годы / Лазаревский А.— К.: НБУ Украины, из коллекции Гринченко, 1897.— 158с.
111. Лазаревський А. Павел Полуботок / А. Лазаревский // Русский Архив.— М., 1880.— Кн.1.— С.137-209.
112. Лазаревський А. Суды в старой Малороссии / А. Лазаревский // Киевская Старина.— 1898.— Т.62.— С.75-115.
113. Лащенко Р. Пам’ятки звичаєвого права: діяльність копних судів в Україні у другій половині XVIIст. / Р. Лащенко // Український світ.— 1996.— №1-3.— С.34-36.
114. Левицкий О. Взгляд на ремесло палача в Старой Малороссии / О. Левицкий // Киевская Старина.— Т.67.— 1899.— С.390-398.
115. Левицкий О. Обычай помилования преступника, избранного девушкой в мужья / О. Левицкий // Киевская Старина.— Т.88.— 1905. – С.89-97.
116. Левицкий О. Обычные формы заключения браков Южной Руси в XVI и XVII вв. / О. Левицкий // Киевская Старина.— Т.58.— 1900. – С.12.-15.
117. Левицкий О. Очерки народной жизни в Малороссии во второй половине XVIIст. / Левицкий О. — К.: Киевская старина, 1902.— 311с.
118. Липинський В. Україна на переломі. (1657-1659): Замітки до історії українського державного будівництва в XVII-ім столітті / В. Липинський // Дзвін.— 1995.— №9.— С.103-136.
119. Літопис Гадяцького полковника Григорія Грабянки: [пер. із староукр.]. — К.: Знання, 1992.— 192с.
120. Літопис Самовидця / [ред. кол. А.Д.Скаба та ін.]. — К.: Наук. думка, 1971.— 207с.
121. Лохвицька ратушна книга др. пол. XVII ст.: [збірник актових документів / підготував до видання О.М. Маштабей та ін.]. — К., 1986.
122. Малиновський О. Кари майнові та кари особисті / О. Малиновський // Юбілейний збірник на пошану акад. Д.Багалія.— К., 1927.— Т.І.
123. Материалы для истории Малороссии. Из архива графа Милорадовича.— Чернигов: Черниговский губернский статистический комитет, 1890.— 14с.
124. Матвєєва Т.О. Генеральна Військова рада / Т.О. Матвєєва, В.А. Чехович // Юридична енциклопедія.— К., 1998.— Т.1: А-Г.— С.566.
125. Материалы для Отечественной истории / [под ред. М.Судиенко].— Т.1.— К.: В университетской типографии, 1853.— Т.1.— 317с.
126. Мацьків Т. Гетьман Іван Мазепа в західноєвропейських джерелах 1687-1709 / Мацьків Т. [передрук з мюнхен. вид. 1988 р.]. — Київ-Полтава: Б.в., 1995.— Вип. 2.— 311с.
127. Мъстечко Борисполь в XVII въкъ. Акты мъйского уряда 1612-1699 гг. / [предисл. А.В. Стороженка].— К.: Киевская старина, 1892.— 112с.
128. Месяц В.Д. История кодификации права на Украине в первой половине XVIII века / Месяц В.Д.— М., 1964.— 137с.
129. Миллер Д.П. Очерки из истории и юридического быта старой Малороссии. Превращение козацкой старшины во дворянство / Миллер Д.П.— К.: Киевская старина, 1897.— 133с.
130. Милорадович Г.А. К истории Литовского Статута как действующего законодательства в Малороссии / Г.А. Милорадович // Киевская старина.— 1896.— Т.52.— Отд.2.— С.11-16.
131. Михайленко П. Кримінальне право, кримінальний процес та кримінологія України (статті, доповіді, рецензії) / Михайленко П.– К.: Генеза, 1999.
132. Михеєнко М.М. Порівняльне судове право / М.М. Михеєнко, В.В. Молдован, Л.К. Радзієвська.— К.: Либідь, 1993.— 328с.
133. Михеєнко М.М. Кримінальний процес України: підручник / М.М. Михеєнко, В.Т. Нор, В.П. Шибіко.— [2-ге вид., перероб. і доп.].— К.: Либідь, 1999.— 536с.
134. Модзалевський В. З історії роздавання свобідних військових земель в XVIІ віці / В. Модзалевський // Зап. наук. тов-ва ім. Т.Шевченка / Під ред. М.С.Грушевського.— Львів, 1913.— Т.113.— С.69-76.
135. Мотыжинский архивъ. Акты Переяславского полка. XVII–XVIII в. – К., 1890.
136. Мякотин В.А. Архив генерального войскового суда / В.А. Мякотин // Киевская старина.— 1898.— Т.63.— №11.— С.137-149.
137. Нелин А.И. Собрание малороссийских прав, его содержание и значение: автореф. диссертации на соискание учен. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 / А.И. Нелин. — К., 1990.— 23с.
138. Нольде Б. Автономія України з історичного погляду / Нольде Б.— К.: Україна, 1995.— 45с.
139. Оглоблін О. Україно-московська угода 1654 роки / Оглоблін О.— Нью-Йорк-Торонто: Б.в., 1954.— 104с. — (Організація Оборони Чотирьох Свобід України – Ліга визволення України).
140. Оглоблин Н. Розыск 1666г. о злоупотреблениях московских ратных людей в Малороссии / Оглоблин Н.— К.: Киевская старина, 1895.— 36с.
141. Онацький Є. Сторінка з історії Генерального суду та прокуратури на Україні в другій половині XVIII віку / Онацький Є.; [вирізка з журн. «Наше минуле»].— К.: Друкар, 1918.— С.3-15.
142. Окіншевич Л. Значне військове товариство в Україні-Гетьманщині XVII-XVIII ст. / Л. Окіншевич // Записки НТШ.— Мюнхен, 1948.— С.154-165.
143. Окіншевич Л. Генеральна старшина на Україні-Гетьманщині XVII-XVIII ст. // Праці Комісії для виучування історії західньо-руського та вкраїнського права / Л. Окіншевич; під ред. М.П.Василенка.— К., 1926.— Вип.2.— С.84-171.
144. Окіншевич Л. Генеральна Рада на Україні-Гетьманщині XVII-XVIII ст. // Праці Комісії для виучування історії західньо-руського та українського права / Л. Окіншевич; під ред. М.П.Василенка.— К., 1929.— Вип.6.— С.253-410.
145. Окіншевич Л. Лекції з історії українського права. Право державне: Доба станового суспільства. (На правах рукопису) / Л. Окіншевич.— Мюнхен: Укр. вільний ун-т, 1947.— 171с.
146. Окіншевич Л. Приказ “Малые Росіи” Московської держави XVIІ ст. // Праці Комісії для виучування історії західно-руського та вкраїнського права / Л. Окіншевич; [під ред. М.П.Василенка].— К., 1925.— Вип.1.— С.108-121.
147. Окіншевич Л. Центральні установи України-Гетьманщини XVII-XVIIIст. / Окіншевич Л. — К.: Окрема відбитка з вип.4 Праць комісії для виучування історії зах-рус. та укр. права, 1929.— Ч.1.: Генеральна рада.— 425с.
148. Окіншевич Л. Центральні установи України-Гетьманщини XVII-XVIII ст.— Ч.2: Рада старшин / Л. Окіншевич // Праці Комісії для виучування західньо-руського та українського права.— К., 1930.— Вип.8.— 352с.
149. Отрывки из Нежинских магистратских книг 1657-1674 годов / [под ред. А.Лазаревского].— Чернигов: Типография губернского правления, 1887.— 66с.
150. Отрывки из Стародубской мъской книги за 1664-1673 гг. / [под ред. В.Модзалевского].— Чернигов, 1911.— Вып.8.— 137с.
151. Панашенко В.В. Полкове управління в Україні (сер. XVIІ-XVIІI ст.) / Панашенко В.В.— К.: Вид-во НАН України, 1997.— 74с.
152. Падох Я. Боротьба України-Гетьманщини за незалежне судівництво / Я. Падох // Правничий вісник.— Кн.2.— Нью-Йорк, 1955.
153. Падох Я. Ґрунтове судочинство України-Гетьманщини на Лівобережній Україні у другій половині XVII-XVIII століття / Падох Я.— Львів: НТШ, 1994.— 196с.
154. Падох Я. Міські суди на Україні-Гетьманщині після 1648 р. / Я. Падох // Ювілейний збірник. „У 300-ліття Хмельниччини (1648-1948)”. Записки НТШ.— Т.156.— 2-ге вид.— Мюнхен, 1954.
155. Пашук А.Й. Організація судів на Україні в другій половині XVII ст. / Пашук А.Й. — Харків: ХДУ, 1961.— 47с.
156. Пашук А.Й. Суд і судочинство на Лівобережній Україні в XVII-XVIII ст. (1648-1782) / Пашук А.Й.— Львів: Вид-во Львів. у-ту, 1967.— 178с.
157. Переписка нежинского воеводы Ивана Ивановича Ржевского с московским правительством 1665-1667г. Из московского главного архива Министерства иностранных дел.— Чернигов, 1901.— 62с.
158. Переписні книги 1666 року / [підгот. до друку і зред. В.О.Романовський].— К.: ВУАН, 1933.— 444с.
159. Перша Конституція України гетьмана Пилипа Орлика. 1710 рік.— К., 1994.
160. Петровський М. До історії полкового устрою Гетьманщини. Причинок до питання про статті Богдана Хмельницького / Петровський М.— Ніжин: Держдрукарня, 1929.— С.69-76.
161. Петровський М. Нариси історії України XVIІ – початку XVIІI століть: Досліди над літописом Самовидця / Петровський М.— Харків: Пролетар, 1930.— 452с.
162. Письмо Иоанна Пантлеймоновича Божгога к Степану Михайловичу Милорадовичу 1726 г. октября 23-го // Материалы для истории Малороссии. Из архива права Милорадовича.— Чернигов, 1890.
163. Полное собрание законов Российской империи. Собрание второе. — СПб.: Печатано в Правительствующем Сенате, 1830. — Т.4.— №4319.
164. Полное собрание законов Российской империи. Собрание второе.— СПб.: Печатано в Правительствующем Сенате, 1830.— Т.7.— №4196.
165. Права, по которым судится малороссийский народ / [под ред. проф. А.Ф. Кистяковского].— К.: Университетские известия, 1879.— 1069с.
166. Праці комісії для виучування звичаєвого права України.— К., 1928. .— Вип.1.
167. Приватні листи XVIII століття / [підготував до видання В.А. Перед-рієнко].— К.: Наук. думка, 1987.
168. Пріцак О. Доба військових канцеляристів / О. Пріцак // Київська старовина.— 1993.— №4.— С.62-66.
169. Програми до збирання звичаєвого права.— К., 1925.
170. Протокул до записовання справ поточных на рок 1690.— Чернигов: Из №36-45 Черниговских губернских ведомостей 1852 года, 1852.— 180с.
171. Путро О.І. Гетьман К.Розумовський і судова реформа в Україні-Гетьманщині / О.І. Путро // Укр. археограф. щорічник. Нова серія.— Вип.2.— Укр. археограф. збірник.— К.: Наук. думка, 1993.— Т.5.— С.54-61.
172. Путро А.И. Левобережная Украина в составе Российского государства во второй половине XVIIIв. / Путро А.И. – К.: Вища школа, 1988.– 143с.
173. Радакова Е. Гетман Д.Апостол в роли колонизатора / Е. Радакова // Киевская старина.— 1891.— Т.33.— №2.— С.458-468.
174. Развитие русского права второй половины XVII – XVIII вв. / [под ред. Е.А. Скрипилёва].— М.: Наука, 1992.— 307с.
175. Рисневич В. Розпорядчі документи сотників Гетьманщини другої половини XVII століття (за колекцією О.Лазаревського) / В. Рисневич // Київська старовина.— 2000.— №1.— С.30-35.
176. Рогожин А.И. Государство и право России в период становления и развития абсолютизма (вторая половина XVII – конец XVIII вв.): учебное пособие / А.И. Рогожин, А.Н. Ярмыш.— К.:УМКВО, 1989.— 75с.
177. Савва В. Материалы из архива нежинских греческих братства и магистрата / Савва В. — Нежин: Историко-филологическое общество при институте князя Безбородко, 1908.— 53с.
178. Сафроненко К.А. Малороссийский приказ русского государства второй половины XVIІ и начала XVIІІ века / Сафроненко К.А.— М.: Изд-во Моск. ун-та, 1960.— 179с.
179. Сафронова И.П. История государства и права Украины / И.П. Сафронова, Л.А. Зайцев. — Вып.3: Государственно-правовое развитие Украины в период народно-освободительной войны 1648-1654 г.— К.: ИСИОУ, 1993.— 83с.
180. Сборник Летописей, относящихся к истории Южной и Западной Руси, изданный комиссиею для разбора древних актов, состоящей при Киевском, Подольском и Волынском Генерал-Губернаторе / [предисл. В.Антоновича].— К.: Тип. Г.Т. Корчак-Новицкого, 1888.— LIXc.+322с.
181. Сиза Н. Суди і кримінальне судочинство України в добу Гетьманщини / Сиза Н.— К.: Українська Видавнича Спілка, 2000.— 120с.
182. Слабченко М. Ескізи з історії „Прав, по которим судиться Малоросійскій народ” / М. Слабченко // Юбілейний збірник УАН на пошану Д.Багалія.— К., 1927.— Т.І.— С.748-759.
183. Слабченко М.Е. Малорусский полк в административном отношении: ист.-юрид. очерк / Слабченко М.Е.— Одесса: Техник, 1909.— 439с.
184. Слабченко М. Наказанія въ жизніи првь Малороссіи XVII – XVIII ст. „Опыты по истории права Малороссіи XVII – XVIII ст.” / Слабченко М.— Одесса, 1911.
185. Слабченко М. Опыты по истории права Малороссии XVII и XVIII вв. / Слабченко М. — Одесса, 1911.
186. Слабченко М. Соціально-правова організація Січі Запорізької / М. Слабченко // Праці комісії для виучування історії західно-руського та вкраїнського права.— Вип.3.— К., 1927.
187. Слабченко М. Судівництво на Україні XVII-XVIII ст. / Слабченко М. — Харків: Союз, 1919.— 39с.
188. Слабченко М. Центральные учреждения Украины XVII-XVIII ст.: конспект лекций, читанных с 10 июня по 14 июля / Слабченко М.— Одесса: Губ.Ком.Просвіти, 1918.— 97с.
189. Слабченко М. Чи використувано гетьманське законодавство в „Правах...?” / Слабченко М. // Юбілейний збірник УАН на пошану акад. І.Багалія.— К., 1927.— Т.І.— С.252-255.
190. Слабченко М. Ще до історії устрою Гетьманщини XVII-XVIII cт. З приводу заміток М.П.Василенка / Слабченко М. // Зап. наук. тов-ва ім. Т.Шевченка; [під ред. М.С.Грушевського].— Львів, 1913.— Т.140-141.— С.70-78.
191. Смолій В.А. Українська козацька держава / В.А. Смолій // Іст. України.— 1996.— №4.— С.1-6.
192. Смолій В.А. Українська державна ідея XVII–XVIII століть: проблеми формування, еволюції, реалізації / В.А. Смолій, В.С. Степанков.— К., 1997.
193. Софроненко К.А. Малороссийский приказ русского государства второй половині XVII и начала XVIII века / Софроненко К.А.— М.: Изд-во Моск. ун-та, 1960.— 177с.
194. Становлення української державності в XVIІ ст.: Богдан Хмельницький та його спадкоємці / [М.І.Бушин, В.І.Коваль, М.Г.Дмитренко та ін.; ред. М.І.Бушина].— К.: Вища шк., 1998.— 271с.
195. Стародубского магистрата книга справ поточных (1690-1722гг) / [под ред. Д.Миллера, М.Плохинского] // Сборник Харьковского историко-филологического общества, 1894.— Т.6.– Вып.ІІ.– С.259-274.
196. Статут Великого Княжества Литовського 1588 года.— М., 1854.— 382с. — (Відбиток з „Временника Общества истории и древностей российских».— М., 1854.— Ч.19).
197. Степанков В.С. Антифеодальна боротьба в роки Визвольної війни та її вплив на формування Української держави (1648-1654) / Степанков В.С.— Львів: Світ, 1991.— 194с.
198. Стороженки. Фамильный архив. Книги третие мьскіе Ператинскіе, споряженіе в р. 1683 мьсяця июня, осмого надесять дня.— К., 1908.— Т.6.— XVIII+798. — (на правах рукописи).
199. Страхов М.М. Правовий статус України за Переяславською угодою 1654 р. / М.М. Страхов // 340 років Переяславської Ради: міжнародна конференція: тези доповідей.— Донецьк, 1994.— Вип.1.— С.9-11.
200. Страхов М.М. Основні риси права на Україні в кінці XVII – першій половині XVIII ст.: тескт лекції / М.М. Страхов, В.О. Румянцев.— Харьків: Укр. юридична академія, 1991.— 19с.
201. Струкевич О.К. “Березневі статті” як джерело політичної автономії України-Гетьманщини у середині XVIIIст. / О.К. Струкевич // Українсько-російський договір 1654 р.: нові підходи до історії міждержавних стосунків: матеріали науково-практичного семінару.— К.: Ін-т історії НАН України, 1995.— С.43-49.
202. Струкевич О.К. Про остаточне знищення гетьманства на Україні та заснування другої Малоросійської колегії / О.К. Струкевич // Український історичний журнал.— 1993.— №7-8.
203. Струкевич О.К. Розділення влади в Лівобережній Україні в період функціонування Другої Малоросійської колегії / О.К. Струкевич // Укр. козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку. Матеріали четвертих Всеукраїнських історичних читань.– Київ-Черкаси, 1994.— С.135-139.
204. Струкевич О.К. Україна-Гетьманщина та Російська імперія протягом 50-80-х рр. XVII-XVIII століття (політико-адміністративний аспект проблеми) / Струкевич О.К.— К.: Ін-т історії України НАН України, 1996.— 100с.
205. Судебная инквизиция в бывшей Гетманщине / [сообщ. А.Л-ский] // Киевская старина.— 1886.— Т.14.— Кн.1.— С.195-198.
206. Сулимовский архивъ. Фамильныя бумаги Сулимъ, Скорупъ и Войцеховичей. XVII–XVIII в.— К., 1884.
207. Теличенко И. Очерк кодификации малороссийского права до введения Свода законов / И. Теличенко // Киевская старина.— 1888.— Т.23.— №10.— С.22-63.
208. Терлюк І.Я. Історія українського права від найдавніших часів до XVIII ст.: [навч. посібник з історії держави і права України] / Терлюк І.Я.— Львів, 2003.— 156с.
209. Ткач А.П. Історія кодифікації дореволюційного права України / Ткач А.П.— К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1968.— 170с.
210. Ткач А.П. „Екстрат Малоросійських прав” 1767 р. –