Самоврядування вірменської громади у місті Львові (XIV – XVIII ст.)

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………...…... 4
РОЗДІЛ І Стан розробки проблеми і характеристика джерел дослідження ……………………………………………………....
12
РОЗДІЛ 2 Переселення вірмен на територію Галичини та формування вірменської громади у Львові

2.1. Передумови та причини переселення вірмен у Галичину………………………………………………………….
22
2.2. Вірменська громада у Львові: правовий статус та роль у зміцненні економічного потенціалу міста ……………...............
27
РОЗДІЛ 3 Інститути самоврядування вірменської громади Львова та їх правове забезпечення
3.1. Правовий статус вірменських старійшин та їхня роль у здійсненні судочинства …………………………………….........
37
3.2. Створення, функціонування та ліквідація вірменського війтівства у Львові …………………………………………….…
43
3.3. Правовий статус вірменського війтівства у Львівських передмістях ………………………………………………………
57
3.4. Застосування королівського законодавства при здійсненні вірменського судочинства у XV-XVIII ст. ....…………………..
64
РОЗДІЛ 4 Вірменський статут 1519 р. - кодекс матеріального права львівських вірмен
4.1. Загальна характеристика Статуту, його структура та джерела . 77
4.2. Правовий статус особи ……………………………………….…. 87
4.3. Цивільне право .………………………………………………….. 95
4.4. Кримінальне право ……………………. ……………………….. 120
РОЗДІЛ 5 Правові основи та практика здійснення вірменського судочинства
5.1. “Порядок судів і справ вірменського права” – вірменський процесуальний кодекс...………………………………………….
136
5.2. Застосування норм вірменського права при вирішенні судових справ та вчиненні актів, які мають юридичне значення …………………………………………………………..

162
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………….... 173
ДОДАТКИ …………………………………………………………………….... 176
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………... 182

ВСТУП

Актуальність теми дисертаційного дослідження. В умовах утвердження української державності зростає роль наукових досліджень історії держави і права України, що дозволяє поглибити вітчизняні історико-правові знання. З огляду на це залишаються актуальними дослідження інститутів самоврядування вірменської громади міста Львова у XIV-XVIII ст.
У вітчизняній, зарубіжній історичній та історико-правовій літературі аналізувалися деякі питання становлення і функціонування інститутів самоврядування вірменської громади у місті Львові в XIV-XVIII ст. у працях вчених О. Бальцера, Ф. Бішофа, Я. Дашкевича, В. Григоряна. Окремі історико-правові аспекти даної проблеми висвітлені у статтях сучасних істориків права: В. Кульчицького, М. Кобилецького, А. Кольбенка, І. Бойка. Проте значна частина питань щодо становлення і функціонування інститутів самоврядування вірменської громади на території міста Львова у XIV-XVIII залишається недослідженою. Це й обумовлює актуальність теми, за якою виконана дисертація.
У досліджуваний період територія міста Львова входила до складу Руського воєводства Польської держави. Це, безперечно, впливало на самоврядування національних громад, що проживали у місті. Так, акти польських королів у багатьох випадках покращували становище львівських вірмен, але й нерідко суттєвого його погіршували в частині обмеження їхніх прав у здійсненні вірменського самоврядування.
Незважаючи на перебіг політичних подій у державі, вірменська громада всіляко намагалася затвердити і зміцнити свій правовий статус, подаючи прохання (заяви) та скарги до польських королів, унаслідок чого в багатьох випадках приймалися позитивні для вірмен рішення, а польські королі видавали сприятливі для них привілеї. Так, з 1519 року привілеєм польського короля Сигізмунда І був затверджений складений вірменами правовий кодекс, що отримав назву - Вірменський статут, який в основному містив норми матеріального права.
Важливе місце серед проблем, які вимагають дослідження історико-правових інститутів діяльності вірменської громади, посідає питання самоврядування вірменської громади у місті Львові у XIV-XVIII ст. У межах поняття “самоврядування вірменської громади” розглядаються такі елементи, як роль і призначення інститутів самоврядування у здійсненні судочинства, їхня компетенція, взаємозв’язки з міською владою, а також здійснення самоврядування всередині самої вірменської громади.
Дослідження історії державно-правових інститутів міста Львова, формування у ньому вірменської громади, утвердження її правового статусу має важливе значення для розвитку вітчизняної історико-правової науки та для сучасної вірменської громади Львова.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до теми “Актуальні проблеми історії держави і права України, політичних і правових вчень та зарубіжної історії”, яка досліджується на кафедрі теорії та історії держави і права Львівського національного університету ім. Івана Франка згідно з наказом ректора ЛНУ Н-239 від 28.03.2003.
Метою дисертаційного дослідження є поглиблення історико-правових знань щодо становлення і функціонування інститутів самоврядування вірменської громади на території міста Львова у XIV-XVIII століттях.
Для досягнення поставленої мети, у дисертації необхідно розв’язати такі завдання:
- охарактеризувати передумови становлення інститутів самоврядування вірменської громади на території міста Львова у XIV-XVIII століттях;
- виявити особливості застосування актів королівського законодавства Польщі, яке визначало правове становище львівських вірмен;
- з’ясувати, які інститути відносилися до інститутів самоврядування вірменської громади міста Львова та визначити їх правовий статус;
- охарактеризувати основні джерела вірменського права у місті Львові;
- дослідити порядок здійснення судочинства у вірменському суді, юридичну природу судових рішень та актів, які мають юридичне значення.
Об’єктом дисертаційного дослідження є інститути самоврядування вірменської громади міста Львова у XIV-XVIII століттях.
Предметом дисертаційного дослідження є історико-правові закономірності становлення і функціонування інститутів самоврядування вірменської громади, які діяли на території міста Львова у XIV-XVIII століттях.
Хронологічні рамки дисертаційного дослідження включають період з XIV ст., а саме з 1356 р., коли місту Львову було надано магдебурзьке право і вірмени отримали право судитися у власному суді під головуванням міського війта, що стало правовою підставою діяльності вірменського суду, до XVIII ст., а саме до 1790 р., коли у зв’язку зі скасуванням магдебурзького права, реорганізацією Австрією у 1784 р. місцевого самоврядування, було ліквідовано самоврядування вірменської громади.
Територіальні рамки дисертаційного дослідження обмежені територією міста Львова, що пояснюється існуванням у ньому однієї з найчисельніших вірменської громад України, а також найбільшої громади Галичини.
Методи дисертаційного дослідження. Методологією дисертаційного дослідження є система філософських, загальнонаукових та спеціально-юридичних методів.
У роботі використовувався, зокрема, діалектичний метод, що дало змогу встановити особливості становлення і функціонування інститутів самоврядування вірменської громади міста Львова в досліджуваний період.
Соціологічний метод використовувався у процесі визначення чинників, що впливали на становлення і функціонування інститутів самоврядування вірменської громади міста Львова.
Статистичний метод використовувався для обробки архівних матеріалів під час аналізу актів вірменського суду.
Історико-правовий метод, як основний, використовувався при виявленні закономірностей та особливостей становлення і функціонування інститутів самоврядування вірменської громади та змін, які супроводжували їх розвиток.
Порівняльно-правовий метод був застосований при порівнянні норм вірменського, старовірменського та магдебурзького права, що стосувалися функціонування інститутів самоврядування вірменської громади.
Формально-догматичний та метод тлумачення правових приписів використовувався при аналізі джерел вірменського права та з’ясуванні змісту їх нормативно-правових приписів.
Джерельною та історіографічною базою є норми і збірники вірменського права, акти польських королів відповідних історичних періодів, архівні документи та матеріали, праці як вітчизняних, так і зарубіжних авторів з досліджуваної проблематики.
Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у тому, що вона є першим вітчизняним історико-правовим монографічним дослідженням проблем становлення та функціонування інститутів самоврядування вірменської громади міста Львова у XIV-XVIII століттях.
У результаті проведеного дослідження сформульовані такі положення, яким притаманні елементи новизни і які виносяться на захист:
1. Уточнено, що становлення інститутів самоврядування вірменської громади міста Львова безпосередньо пов’язане з привілеєм Казимира ІІІ від 17 червня 1356 р. про надання місту Львову магдебурзького права.
2. З’ясовано, що правовий статус інститутів самоврядування вірменської громади Львова зокрема закріплювався актами королівського законодавства Польщі.
3. Встановлено, що в досліджуваний період до інститутів самоврядування вірменської громади Львова відносилися: вірменський суд, вірменські старійшини та вірменський війт, які частково зберегли в собі ознаки інститутів самоврядування Вірменії.
4. Виявлено, що вірменські старійшини відігравали безпосередню роль у реалізації правового статусу вірменської громади Львова, зокрема вони брали участь у здійсненні судочинства, виступали посередниками у спорах як між членами громади, так і з жителями міста та міською владою.
5. З’ясовано, що вірменський війт був представником вірменської громади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування Львова, здійснював функції самоврядування в межах громади, а також на певних історичних етапах головував у вірменському суді.
6. Встановлено, що затвердження у 1519 р. королем Сигізмундом І Вірменського статуту стало способом об’єктивації норм старовірменського права назовні.
7. Виявлено, що судочинство у вірменському суді здійснювалося згідно з “Порядком судів і справ вірменського права”.
8. З’ясовано, що самоврядний статус вірменської громади у місті Львові був неповним, зокрема щодо управління містом.
9. Уточнено, що не зважаючи на ліквідацію самоврядування вірменської громади у Львові відповідно до скасування магдебурзького права та реорганізації Австрією міського самоврядування (1784 року), фактично самоврядування вірменської громади у галузі судочинства проіснувало аж до 1790 року.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Положення та висновки дисертації поглиблюють знання вітчизняної історико-правової науки з проблем становлення та функціонування інститутів самоврядування в Україні і можуть бути використані у подальших істотко-правових дослідженнях цієї проблеми.
Матеріали дослідження можуть бути використані у навчальному процесі: лекціях і практичних заняттях з курсу держави і права України, підготовці підручників і посібників для поглиблення вивчення даної проблематики.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження апробовано шляхом його обговорення на засіданні кафедри теорії та історії держави і права Львівського національного університету імені Івана Франка, а також на 4-х конференціях:
1) VIII регіональній науково-практичній конференції “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (Львів, 13-14 лютого 2002 року);
2) ІХ регіональній науково-практичній конференції “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (Львів, 13-14 лютого 2003 року);
3) Х регіональній науково-практичній конференції “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (Львів, 5-6 лютого 2004 року);
4) науково-практичній конференції студентів і аспірантів “Проблеми реформування правовідносин у сучасних умовах очима молодих дослідників” (Київ, 8-9 квітня 2004 року).
Публікації. Основні положення та висновки дослідження викладені у 9 наукових публікаціях, у тому числі у 6 фахових:
1. Демкова М. Вірменський статут 1519 р:, зміст, структура та джерела // Вісник Львівського університету. Серія юридична. - 2002. - № 37. - С. 104-111.
2. Демкова М. Основи правового статусу особи за Вірменським статутом 1519 року // Держава і право. Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 19. – К.: Ін-т держави і права ім. Корецького НАН України, 2003. - С. 173-178.
3. Демкова М. Цивільне право за вірменським статутом 1519 р. // Вісник Львівського університету. Серія юридична. - 2003. - № 38. - С. 48-56.
4. Переселення вірмен на територію Галичини та створення вірменської колонії у Львові (XII-XIV ст.) // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - № 6. – С. 83-86.
5. Створення, функціонування та ліквідація інституту вірменського війтівства у Львові (XIV-XVIII cт.) // Життя і право. Львівський правничий часопис. - 2004.- № 5. - С. 30-35.
6. Правовий статус вірменських старших та їх роль у здійсненні судочинства у Львові (XIV-XVIII ст.) // Право України. - 2004. - № 10. - С. 124-126.
7. Демкова М. Вірменський статут 1519 р:, зміст та структура // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали VIII регіональної науково-практичної конференції. 13-14 лютого 2002 р. - Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2002. - С. 89-92.
8. Демкова М. Характеристика норм кримінального права за Вірменським статутом 1519 р. // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали IX регіональної науково-практичної конференції. 13-14 лютого 2003 р. - Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2003. - С. 71-76.
9. Демкова М. Зобов’язальне право за Вірменським статутом 1519 р. // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали X регіональної науково-практичної конференції. 5-6 лютого 2004 р. - Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2004. - С. 91-96.
Структура роботи побудована за проблемно-хронологічним принципом та зумовлена метою і завданням дослідження. Робота складається зі вступу, п’яти розділів (які включають 12 підрозділів), висновків, додатків та списку використаних джерел (186 найменувань).
Повний обсяг дисертації 195 сторінок, з них – 20 сторінок займають додатки і список використаних джерел (186 найменувань).

Список литературы

В И С Н О В К И

У висновках наведене історико-правове узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у поглибленні історико-правових знань щодо становлення і розвитку інститутів самоврядування вірменської громади на території міста Львова у XIV-XVIII століттях, що є відповідним внеском у правничу науку.
Виконане дисертаційне дослідження дозволило зробити наступні висновки:
1. Уточнено, що становлення інститутів самоврядування вірменської громади міста Львова безпосередньо пов’язане з привілеєм Казимира ІІІ від 17 червня 1356 р. про надання місту Львову магдебурзького права. Цей акт створив правову основу для формування та функціонування власного суду для вірменської громади у місті Львові (під головуванням міського війта).
2. З’ясовано, що правовий статус інститутів самоврядування вірменської громади Львова зокрема закріплювався актами королівського законодавства Польщі.
3. Встановлено, що в досліджуваний період до інститутів самоврядування вірменської громади Львова відносилися: вірменський суд, вірменські старійшини та вірменський війт, які частково зберегли в собі ознаки інститутів самоврядування Вірменії. Правовий статус інститутів самоврядування вірменської громади Львова змінювався, що пояснювалося перебігом політичних та інших соціальних подій у Польській державі.
4. Виявлено, що вірменські старійшини відігравали безпосередню роль у реалізації правового статусу вірменської громади Львова, зокрема вони брали участь у здійсненні судочинства, виступали посередниками у спорах як у межах громади, так і з жителями міста та міською владою.
5. З’ясовано, що вірменський війт був представником вірменської громади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування Львова, здійснював функції самоврядування в межах громади, а також на певних історичних етапах головував у вірменському суді. До компетенції вірменського війта входило: опіка малолітніх, забезпечення виконання заповітів, розв’язання дрібних правових спорів, які не вимагали судового втручання, укладання мирових угод. Крім того, війт міг представляти інтереси як вірменської громади в цілому, так і її окремих членів у міських та старостівських судах як захисник або представник від вірменської громади чи членів цієї громади.
6. Встановлено, що затвердження у 1519 р. королем Сигізмундом І Вірменського статуту стало способом об’єктивації норм старовірменського права назовні, що вплинуло на ефективність врегулювання цивільних, кримінальних, сімейних відносин та усунення колізій у визначених Вірменським статутом сферах. До 1519 р. львівські вірмени користувалися нормами старовірменського права, зокрема Книги правної сирійсько-римської, що дає підстави стверджувати про рецепцію римського права в Україні
7. Виявлено, що судочинство у вірменському суді здійснювалося згідно з “Порядком судів і справ вірменського права”. Цей акт був своєрідним процесуальним кодексом, який, хоча і не був офіційно затверджений, але використовувався при здійсненні вірменського судочинства. Вірменське судочинство здійснювалося відповідно до кращих правових надбань свого часу, зокрема суд при прийнятті рішення керувався законом, враховував пояснення сторін, показання свідків, зібрані докази у справі. При здійсненні судочинства існував інститут апеляційного оскарження судових рішень до короля, який нерідко скасовував попередні рішення і, у зв’язку з цим, накладав на суддів штрафні санкції.
8. З’ясовано, що статус вірменської громади значно підвищився після підписання у 1667 році унії з Римом, після чого вірмени отримали право обіймати посади в державному апараті, що сприяло представленню і захисту інтересів вірменської громади.
9. Обґрунтовано, що самоврядний статус вірменської громади у місті Львові був неповним, зокрема щодо управління містом. Це пояснюється, зокрема, тим, що польсько-латинська мова у Львові (як і у всій державі) була офіційною, посади львівських урядовців могли отримувати тільки католики.
10. Уточнено, що незважаючи на найбільш широкий самоврядний статус вірменської громади у Львові поряд з іншими громадами, певні передумови, зокрема насильницьке навертання вірмен у католицтво, затвердження целібату вірменських священиків, полонізація, сприяло асиміляції вірменської нації. Незважаючи на ліквідацію самоврядування вірменської громади у Львові відповідно до скасування магдебурзького права та реорганізації Австрією міського самоврядування (1784 року), фактично самоврядування вірменської громади у галузі судочинства проіснувало аж до 1790 року.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
А. Архівні матеріали
1. Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України (ЛНБ), відділ рукописів, ф. 5 (Оссолінських), оп. 1, спр. 375.
2. ЛНБ, відділ рукописів, ф. 5 (Оссолінських), оп. 4, спр. 1916.
3. ЛНБ, відділ рукописів, ф. 5 (Оссолінських), оп. 1, спр. 1724/ІІ. Protokól spraw róznych publicznych nacyej ormiańskiej lwowskiej w rezydencyej slachetnych ichmosc panów sędziów tejze nacyej odprawających się od 1695-1701.
4. ЛНБ, відділ рукописів, ф. 5 (Оссолінських), оп. 1, спр. 1725/ІІ. Protokól aktów rezydencyi szlachetnych ichmość panów sędziów nacyej ormianskiej odprawujących się w latach 1719-1735.
5. ЛНБ, відділ рукописів, ф. 5 (Оссолінських), оп. 1, спр. 1726/ІІ. Indukta spraw ludzkich od 1728 -1730.
6. Центральний державний історичний архів України у Львові (ЦДІАУЛ), ф. 9 (Львівський гродський суд), оп. 1, 2, 3, 4, спр. 16 (1531-1536 р.).
7. ЦДІАУЛ, ф. 52 (Магістрат міста Львова), оп. 2, спр. 904. Книга реєстрів річних прибутків і видатків королівської каси (1663-1672 р.).
8. ЦДІАУЛ, ф. 52 (Магістрат міста Львова), оп. 2, спр. 649 (1627-1658 р.).
9. ЦДІАУЛ, ф. 52 (Магістрат міста Львова), оп. 2, спр. 650 (1654-1675 р.).
10 ЦДІАУЛ, ф. 52 (Магістрат міста Львова), оп. 2, спр. 676 (1629 р.).
11. ЦДІАУЛ, ф. 52 (Магістрат міста Львова), оп. 2, спр. 288. Книга індуктів і протоколів спірних і кримінальних справ лавничого суду (1771-1772 р.).
12. ЦДІАУЛ, ф. 52 (Магістрат міста Львова), оп. 2, спр. 297. Книга індуктів і протоколів спірних і кримінальних справ лавничого суду (1787 р.).
13. ЦДІАУЛ, ф. 52 (Магістрат міста Львова), оп. 2, спр. 355. Книга протоколів комісії присяжних (1702-1723 р.).
14. ЦДІАУЛ, ф. 52 (Магістрат міста Львова), оп. 2, спр. 536. Книга індуктів вірменського суду (1731-1739 р.).- С. 107-108.
15. ЦДІАУЛ, ф. 52 (Магістрат міста Львова), оп. 2, спр. 537. Книга індуктів вірменського суду (1739-1752 р.). - С. 51-52.
16. ЦДІАУЛ, ф. 52 (Магістрат міста Львова), оп. 2, спр. 538. Книга індуктів вірменського суду (1756-1783 р.). - С. 32-33; С. 289-291; С. 588-591.
17. Akta Grodzkie i Ziemskie. - Lwów, 1872 - T. III. - № 5.
18. Akta Grodzkie i Ziemskie. - Lwów, 1872 - T. III. - № 26.
19. Akta Grodzkie i Ziemskie. - Lwów, 1872 - T. III. - № 42.
20. Akta Grodzkie i Ziemskie. - Lwów, 1873 - T. IV. - № 32.
21. Akta Grodzkie i Ziemskie. - Lwów, 1876. - T. VI. - № 41.
22. Akta Grodzkie i Ziemskie. - Lwów, 1878. - T. VII. - № 69.
23. Akta Grodzkie i Ziemskie. - Lwów, 1884. - T. X. - № 267.
24. Akta Grodzkie i Ziemskie. - Lwów, 1884. - T. X. - № 1055.
25. Akta Grodzkie i Ziemskie. - Lwów, 1884. - T. X. - № 1078.
26. Akta Grodzkie i Ziemskie. - Lwów, 1884. - T. X. - № 1109.
27. Akta Grodzkie i Ziemskie. - Lwów, 1884. - T. X. - № 1157.
28. Akta Grodzkie i Ziemskie. - Lwów, 1889 - T. XIV. - № 276.
29. Akta Grodzkie i Ziemskie. - Lwów, 1889 - T. XIV. - № 375.
30. Akta Grodzkie i Ziemskie. - Lwów, 1889 - T. XIV. - № 759.
31. Akta Grodzkie i Ziemskie. - Lwów, 1889 - T. XIV. - № 842.
32. Akta Grodzkie i Ziemskie. – Lwów, 1889 - T. XIV. - № 860.
33. Akta Grodzkie i Ziemskie. - Lwów, 1889 - T. XIV. - № 1153.
34. Akta Grodzkie i Ziemskie. - Lwów, 1889 - T. XIV. - № 1164.
35. Akta Grodzkie i Ziemskie. - Lwów, 1889 - T. XIV. - № 1173.
36. Akta Grodzkie i Ziemskie. - Lwów, 1889 - T. XIV. - № 1185.
37. Akta Grodzkie i Ziemskie. - Lwów, 1889 - T. XIV. - № 1626.
38. Akta Grodzkie i Ziemskie. - Lwów, 1889 - T. XIV. - № 1996.
39. Akta Grodzkie i Ziemskie. - Lwów, 1889 - T. XIV. - № 2225.
40. Akta Grodzkie i Ziemskie. - Lwów, 1889 - T. XIV. - № 2368.
41. Akta Grodzkie i Ziemskie. - Lwów, 1889 - T. XIV. - № 2378.
42. Akta Grodzkie i Ziemskie. - Lwów, 1889 - T. XIV. - № 2393.
43. Akta Grodzkie i Ziemskie. - Lwów, 1889 - T. XIV. - № 2407.
44. Akta Grodzkie i Ziemskie. - Lwów, 1889 - T. XIV. - № 2409.
45. Akta Grodzkie i Ziemskie. - Lwów, 1889 - T. XIV. - № 3005.
46. Akta Grodzkie i Ziemskie. - Lwów, 1889 - T. XIV. - № 1342.
47. Akta Grodzkie i Ziemskie. - Lwów, 1889 - T. XIV. - № 679.
48. Akta Grodzkie i Ziemskie. - Lwów, 1891 - T. XV. - № 90.
49. Akta Grodzkie i Ziemskie. - Lwów, 1891 - T. XV. - № 649.
50. Akta Grodzkie i Ziemskie. - Lwów, 1891 - T. XV. - № 650.
51. Akta Grodzkie i Ziemskie. - Lwów, 1891 - T. XV. - № 2039.
52. Akta Grodzkie i Ziemskie. - Lwów, 1891 - T. XV. - № 2537.
53. Akta Grodzkie i Ziemskie. - Lwów, 1891 - T. XV. - № 2893.
54. Archiwum akt dawnych miasta Lwowa. - Cz. III: Księgi i akta administracyjno-sądowe 1382-1787 / Opr. K. Badecki. - Lwów, 1935.
55. Katalog dokumentów pergaminowych Biblioteki Czartoryskich w Krakowie. - Cz.II: Dokumenty z lat 1506 - 1828 / Opr. J. Tomaszewicz. - Kraków, 1991. - N 174.
56. Księga, t. I - Najstarsza księga miejska lwowska (1382-1389) / Wyd. A. Czołowski. (Pomniki dziejowe Lwowa. T. I.). - Lwów, 1892. - N 102.
57. Księga, t. I - Najstarsza księga miejska lwowska (1382-1389) / Wyd. A. Czołowski. (Pomniki dziejowe Lwowa. T. I.). - Lwów, 1892. - N 189.
58. Księga, t. I - Najstarsza księga miejska lwowska (1382-1389) / Wyd. A. Czołowski. (Pomniki dziejowe Lwowa. T. I.). - Lwów, 1892. - N 347.
59. Księga, t. I - Najstarsza księga miejska lwowska (1382-1389) / Wyd. A. Czołowski. (Pomniki dziejowe Lwowa. T. I.). - Lwów, 1892. - N 396.
60. Księga, t. I - Najstarsza księga miejska lwowska (1382-1389) / Wyd. A. Czołowski. (Pomniki dziejowe Lwowa. T. I.). - Lwów, 1892. - N 397.
61. Księga, t. I - Najstarsza księga miejska lwowska (1382-1389) / Wyd. A. Czołowski. (Pomniki dziejowe Lwowa. T. I.). - Lwów, 1892. - N 564.
62. Księga, t. I - Najstarsza księga miejska lwowska (1382-1389) / Wyd. A. Czołowski. (Pomniki dziejowe Lwowa. T. I.). - Lwów, 1892. - N 571.
63. Księga, t. I - Najstarsza księga miejska lwowska (1382-1389) / Wyd. A. Czołowski. (Pomniki dziejowe Lwowa. T. I.). - Lwów, 1892. - N 576.
64. Księga, t. II - Księga przychodów i rozchodów miasta (1404-1414) / Wyd. A. Czołowski. (Pomniki dziejowe Lwowa. T. II.). - Lwów, 1896. - S. 21.
65. Księga, t. II - Księga przychodów i rozchodów miasta (1404-1414) / Wyd. A. Czołowski. (Pomniki dziejowe Lwowa. T. II.). - Lwów, 1896. - S. 40.
66. Księga, t. II - Księga przychodów i rozchodów miasta (1404-1414) / Wyd. A. Czołowski. (Pomniki dziejowe Lwowa. T. II.). - Lwów, 1896. - S. 41.
67. Księga, t. II - Księga przychodów i rozchodów miasta (1404-1414) / Wyd. A. Czołowski. (Pomniki dziejowe Lwowa. T. II.). - Lwów, 1896. - S. 58.
68. Księga, t. II - Księga przychodów i rozchodów miasta (1404-1414) / Wyd. A. Czołowski. (Pomniki dziejowe Lwowa. T. II.). - Lwów, 1896. - S. 165.
69. Księga, t. II - Księga przychodów i rozchodów miasta (1404-1414) / Wyd. A. Czołowski. (Pomniki dziejowe Lwowa. T. II.). - Lwów, 1896. - S. 182.
70. Księga, t. III - Spisy wydatków i przychodów miasta Lwowa / Wyd. A. Czołowski. (Pomniki dziejowe Lwowa. T. III.). - Lwów, 1905. - S. 13.
71. Księga, t. III - Spisy wydatków i przychodów miasta Lwowa / Wyd. A. Czołowski. (Pomniki dziejowe Lwowa. T. III.). - Lwów, 1905. - S. 61.
72. Księga, t. III - Spisy wydatków i przychodów miasta Lwowa / Wyd. A. Czołowski. (Pomniki dziejowe Lwowa. T. III.). - Lwów, 1905. - S. 397.
73. Księga, t. IV - Księga ławnicza miejska. / Wyd. A. Czołowski. (Pomniki dziejowe Lwowa. T. IV). - Lwów, 1921. - N 10.
74. Księga, t. IV - Księga ławnicza miejska. / Wyd. A. Czołowski. (Pomniki dziejowe Lwowa. T. IV). - Lwów, 1921. - N 64.
75. Księga, t. IV - Księga ławnicza miejska. / Wyd. A. Czołowski. (Pomniki dziejowe Lwowa. T. IV). - Lwów, 1921. - N 115a.
76. Księga, t. IV - Księga ławnicza miejska. / Wyd. A. Czołowski. (Pomniki dziejowe Lwowa. T. IV). - Lwów, 1921. - N 277.
77. Księga, t. IV - Księga ławnicza miejska. / Wyd. A. Czołowski. (Pomniki dziejowe Lwowa. T. IV). - Lwów, 1921. - N 439.
78. Księga, t. IV - Księga ławnicza miejska. / Wyd. A. Czołowski. (Pomniki dziejowe Lwowa. T. IV). - Lwów, 1921. - N 511.
79. Księga, t. IV - Księga ławnicza miejska. / Wyd. A. Czołowski. (Pomniki dziejowe Lwowa. T. IV). - Lwów, 1921. - N 544.
80. Księga, t. IV - Księga ławnicza miejska. / Wyd. A. Czołowski. (Pomniki dziejowe Lwowa. T. IV). - Lwów, 1921. - N 1289.
81. Księga, t. IV - Księga ławnicza miejska. / Wyd. A. Czołowski. (Pomniki dziejowe Lwowa. T. IV). - Lwów, 1921. - N 1443.
82. Księga, t. IV - Księga ławnicza miejska. / Wyd. A. Czołowski. (Pomniki dziejowe Lwowa. T. IV). - Lwów, 1921. - N 1448.
83. Księga, t. IV - Księga ławnicza miejska. / Wyd. A. Czołowski. (Pomniki dziejowe Lwowa. T. IV). - Lwów, 1921. - N 1627.
84. Księga, t. IV - Księga ławnicza miejska. / Wyd. A. Czołowski. (Pomniki dziejowe Lwowa. T. IV). - Lwów, 1921. - N 1673.
85. Księga, t. IV - Księga ławnicza miejska. / Wyd. A. Czołowski. (Pomniki dziejowe Lwowa. T. IV). - Lwów, 1921. - N 1903.
86. Księga, t. IV - Księga ławnicza miejska. / Wyd. A. Czołowski. (Pomniki dziejowe Lwowa. T. IV). - Lwów, 1921. - N 2430.
87. Księga, t. IV - Księga ławnicza miejska. / Wyd. A. Czołowski. (Pomniki dziejowe Lwowa. T. IV). - Lwów, 1921. - N 2566.

Б. Королівські привілеї
88. Привілеї національних громад міста Львова (XIV-XVIII) / Упорядник М. Капраль, наук. ред. Я. Дашкевич, Р. Шуст. - Львів, 2000. - № 34-1379 р.
89. Привілеї національних громад міста Львова (XIV-XVIII) / Упорядник М. Капраль, наук. ред. Я. Дашкевич, Р. Шуст. - Львів, 2000. - № 35-1380 р.
90. Привілеї національних громад міста Львова (XIV-XVIII) / Упорядник М. Капраль, наук. ред. Я. Дашкевич, Р. Шуст. - Львів, 2000. - № 36-1387 р.
91. Привілеї національних громад міста Львова (XIV-XVIII) / Упорядник М. Капраль, наук. ред. Я. Дашкевич, Р. Шуст. - Львів, 2000. - № 38-1415 р.
92. Привілеї національних громад міста Львова (XIV-XVIII) / Упорядник М. Капраль, наук. ред. Я. Дашкевич, Р. Шуст. - Львів, 2000. - № 39-1434 р.
93. Привілеї національних громад міста Львова (XIV-XVIII) / Упорядник М. Капраль, наук. ред. Я. Дашкевич, Р. Шуст. - Львів, 2000. - № 42-1444 р.
94. Привілеї національних громад міста Львова (XIV-XVIII) / Упорядник М. Капраль, наук. ред. Я. Дашкевич, Р. Шуст. - Львів, 2000. - № 44-1461 р.
95. Привілеї національних громад міста Львова (XIV-XVIII) / Упорядник М. Капраль, наук. ред. Я. Дашкевич, Р. Шуст. - Львів, 2000. - № 46-1462 р.
96. Привілеї національних громад міста Львова (XIV-XVIII) / Упорядник М. Капраль, наук. ред. Я. Дашкевич, Р. Шуст. - Львів, 2000. - № 48-1463 р.
97. Привілеї національних громад міста Львова (XIV-XVIII) / Упорядник М. Капраль, наук. ред. Я. Дашкевич, Р. Шуст. - Львів, 2000. - № 49-1476 р.
98. Привілеї національних громад міста Львова (XIV-XVIII) / Упорядник М. Капраль, наук. ред. Я. Дашкевич, Р. Шуст. - Львів, 2000. - № 53-1493 р.
99. Привілеї національних громад міста Львова (XIV-XVIII) / Упорядник М. Капраль, наук. ред. Я. Дашкевич, Р. Шуст. - Львів, 2000. - № 59-1510 р.
100. Привілеї національних громад міста Львова (XIV-XVIII) / Упорядник М. Капраль, наук. ред. Я. Дашкевич, Р. Шуст. - Львів, 2000. - № 64-1518 р.
101. Привілеї національних громад міста Львова (XIV-XVIII) / Упорядник М. Капраль, наук. ред. Я. Дашкевич, Р. Шуст. - Львів, 2000. - № 66-1518 р.
102. Привілеї національних громад міста Львова (XIV-XVIII) / Упорядник М. Капраль, наук. ред. Я. Дашкевич, Р. Шуст. - Львів, 2000. - № 67- 1519 р.
103. Привілеї національних громад міста Львова (XIV-XVIII) / Упорядник М. Капраль, наук. ред. Я. Дашкевич, Р. Шуст. - Львів, 2000. -№ 72-1523 р.
104. Привілеї національних громад міста Львова (XIV-XVIII) / Упорядник М. Капраль, наук. ред. Я. Дашкевич, Р. Шуст. - Львів, 2000. - № 79-1549 р.
105. Привілеї національних громад міста Львова (XIV-XVIII) / Упорядник М. Капраль, наук. ред. Я. Дашкевич, Р. Шуст. - Львів, 2000. - № 82-1563 р.
106. Привілеї національних громад міста Львова (XIV-XVIII) / Упорядник М. Капраль, наук. ред. Я. Дашкевич, Р. Шуст. - Львів, 2000. - № 86-1578 р.
107. Привілеї національних громад міста Львова (XIV-XVIII) / Упорядник М. Капраль, наук. ред. Я. Дашкевич, Р. Шуст. - Львів, 2000. - № 90-1616 р.
108. Привілеї національних громад міста Львова (XIV-XVIII) / Упорядник М. Капраль, наук. ред. Я. Дашкевич, Р. Шуст. - Львів, 2000. - № 95-1642 р.
109. Привілеї національних громад міста Львова (XIV-XVIII) / Упорядник М. Капраль, наук. ред. Я. Дашкевич, Р. Шуст. - Львів, 2000. - № 103-1678 р.
110. Привілеї національних громад міста Львова (XIV-XVIII) / Упорядник М. Капраль, наук. ред. Я. Дашкевич, Р. Шуст. - Львів, 2000. - № 104-1678 р.
111. Привілеї національних громад міста Львова (XIV-XVIII) / Упорядник М. Капраль, наук. ред. Я. Дашкевич, Р. Шуст. - Львів, 2000. - № 105-1686 р.

В. Спеціальна література
112. Аракелян Б. Н. Городская администрация и самоуправление в средневековой Армении // Историко-филологический журнал. - АН Арм. ССР, 1961. - № 3-4. - C. 58-81.
113. Армянский судебник Мхитара Гоша / Пер. с древнеармянского А. А. Паповяна. - Ереван, 1954. - 270 с.
114. Арцибашев Н. Повествование о России. – М., 1838. - Т. ІІ. - 408 с.
115. Бойко І. Основні положення вірменського феодального права за Судебником Мхітара Гоша // Вісник Львівського університету. Серія юридична. - 2002. – Вип. 37. - С. 156-161.
116. Брун Ф. Черноморье // Сборник исследований по исторической географии Южной России (1852-1877) - Одесса, 1880. - Ч. 2. - 409 с.
117. Врадий Н. Ф. Актовые книги Центрального государственного исторического архива УССР во Львове - источник по изучению истории армянских поселений на Украине // Исторические связи и дружба украинского и армянского народов. - К.: Наукова думка, 1965. - С. 79-82.
118. Гаркавець О. Вірмено-кипчацькі рукописи в Україні, Вірменії, Росії. - К.: Українознавство, 1993. - 328 с.
119. Голубовский П. Печенеги, турки и половцы до нашествия татар: Монография. - К., 1884. - 254 с.
120. Грабовецкий В. Армянские поселения на западноукраинских землях // Исторические связи и дружба украинского и армянского народов. - Ереван: Изд-во АН АрмССР, 1961. – С. 92-109.
121. Григорян В. Р. История армянских колоний Украины и Польши. - Ереван: Изд-во АН АрмССР, 1980. - 291 c.
122. Грушевський М. С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. – К: Наукова думка, 1992. - Т. 2. - 640 с.
123. Дашкевич Я. Р. Армянские колонии на Украине в источниках и литературе XV-XIX веков. - Ереван: Изд-во АН АрмССР, 1962. - 176 с.
124. Дашкевич Я. Р. Армянское самоуправление во Львове в 60-80-х гг. XVII в. (Протоколы армянского совета старейшин как исторический источник) // Вестник Матедарана. - Ереван, 1969. - № 9. - С. 213-240.
125. Дашкевич Я. Р. Грамота Федора Дмитровича 1062 р. (нарис з української дипломатики) // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР. - К., 1962. - № 4. - С. 9-20.
126. Дашкевич Я. Р. Давній Львів у вірменських та вірмено-кипчацьких джерелах // Україна в минулому. Вип. 1. - К., 1992. - 146 с.
127. Дашкевич Я. Р. Типологія актів з щоденного життя Львова // Український археографічний щорічник. - К., 1999. – Т. 6/7. - С. 169-199.
128. Зіморович Ю. Потрійний Львів: Leopolis Triplex // Громадська організація “Інститут Львова”; перекл. з лат. Н. Царьової; коментарі І. Мицька; редактор О. Шишка. - Львів: Центр Європи, 2002. - 224 с.
129. Зубрицький Д. Хроніка міста Львова / перекл. з польськ. І. Сварника; коментарі М. Капраля; ред. О. Шишки.- Львів: Центр Європи, 2001. - 640 с.
130. Исаевич Я. Д. К характеристике источников по истории армянских колоний Украины и Ближнего Востока в конце XІV - начале XVI вв. // Исторические связи и дружба украинского и армянского народов. - Ереван: Изд-во АрмССР, 1971. – С. 337-345.
131. Історія Львова в документах і матеріалах. – К.: Наукова думка, 1986. - 422 с.
132. Капраль М. Джерела до історичної демографії та соціотопографії Львова XVI-XVII cт. у варшавських архівних збірках // Матеріали засідань Історичної та Археографічної комісії НТШ в Україні. - Львів, 1999. - С. 201-204.
133. Капраль М. Національні громади Львова XVI-XVIII ст. (соціально-правові взаємини). - Львів: ЛНУ ім. І. Франка, Львівське відділення Ін-ту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, 2003. – 440 с.
134. Кuпчакско-польская версия Армянского Судебника и Армяно-кипчакский Процессуальный кодекс 1519-1594 гг. / Сост. А. Н. Гаркавец, Г. Сапаргалиев. – Алматы: Дешт-и-Кuпчак, Баур, 2003. -792 с.
135. Кись Я. Участие армян в развитии ремесла г. Львова в XV-XVII вв. // Исторические связи и дружба украинского и армянского народов: Сб. материалов второй украинско-армянской научной сесии. К., 1965. - С. 137-139.
136. Кобилецький М. Самоврядування вірменської громади у м. Львові (XIV-XVIII cт.) // Вісник Львів. ін-ту внутрішніх справ. - 2001. - № 2. - С. 84-88.
137. Кобилецький М. Судочинство вірменської громади у м. Львові (XIV-XVIII ст.) // Юридический вестник Одеской национальной юридической академии. – 2002. – № 1 - С. 119-122.
138. Кольбенко А. Надання судового самоврядування вірменським поселенням у Галичині (XIV-XVIII ст.) // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 1999. – Вип. 34. - С. 37- 40.
139. Котляр Н. Ф. Армяне в экономике средневекового Львова (XIV-XV вв.) // Исторические связи и дружба украинского и армянского народов. - Ереван: Изд-во АН АрмССР, 1971. - С. 201-207.
140. Кривонос Н. К. К истории армянских ремесленников во Львове в первой половине XVII в. // Обществ. науки. Изд-во. АН АрмССР, - 1962. - № 8. - С. 101-105.
141. Кривонос Н. К. К истории армянской колонии во Львове во второй половине XVII ст. // Исторические связи и дружба украинского и армянского народов. - Ереван: Изд-во АН АрмССР, 1971. - С. 241-249.
142. Крипякевич И. К вопросу о начале Армянской колонии во Львове // Исторические связи и дружба украинского и армянского народов: Сб. материалов второй украинско-армянской научной сессии. - К., 1965. - С. 122-127.
143. Кульчицкий В. С. Осуществление правосудия в армянских поселениях в Прикарпатье // Исторические связи и дружба украинского и армянского народов. - Ереван: Изд-во АН АрмССР, 1971. - С. 271-275.
144. Кульчицкий В. С. Правосудие в армянских поселениях на территории Галиции (XIV – XVIII вв.) // Правоведение. - 1974. - № 2. - С. 116-118.
145. Кульчицький В. С. Армянский “Судебник” Гоша и его применение во Львове // Исторические связи и дружба украинского и армянского народов: Сб. материалов второй украинско-армянской научной сесии. - К., 1965. - С. 145-150.
146. Линниченко И. А. Черты из историй сословий в Юго-Западной (Галицкой) Руси XIV-XV в. - М., 1894. - 268 с.
147. Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; відп. ред. О. В. Мишанич. - К.: Дніпро, 1989. - XVI + 591 с.
148. Мельничук Я. С. Армянское поселение в Бродах // Исторические связи и дружба украинского и армянского народов. - Ереван: Изд-во АН АрмССР, 1971. - С. 250-254.
149. Микаелян В. История армянской колонии в Крыму: Авторефер. дисс. докт. ист. наук. - Ереван, 1965. - 72 с.
150. Пироженко П. Х. Материалu ЦГИА Украинской ССР во Львове по истории армянских поселений на Украине // Исторические связи и дружба украинского и армянского народов. - Ереван: Изд-во АН АрмССР, 1961. - С. 237-251.
151. Привілеї міста Львова XIV-XVIII ст. / Упорядник М. Капраль, наук. ред. Я. Дашкевич, Р. Шуст. – Львів, 1998. - 640 с.
152. Сизоненко Г. С. Архивные материалы к истории армянской колонии во Львове // Исторические связи и дружба украинского и армянского народов. - Ереван: Изд-во АН АрмССР, 1961. - С. 204-209.
153. Украинско-армянские связи в XVII веке. Сборник документов / Сост., автор предисловия и комментария Я. Р. Дашкевич. - К: Наукова думка, 1969. - 167 с.
154. Abraham W. Powstanie kościoła łacińskiego na Rusi. - Lwów, 1904. - 418 s.
155. Balzer O. Statut ormiański w zatwierdzeniu Zygmunta I z. r. 1519. - Lwów, 1910. - 290 s.
156. Balzer O. Porządek sądów i spraw prawa ormiańskiego z r.1604. – Lwów, 1912. - 64 s.
157. Balzer O. Sądownictwo ormiańskie w średniowiecznym Lwowie. - Lwów, 1909. - 188 s.
158. Barącz S. Żywoty sławnych ormian w Polsce. - Lwów, 1856. - 486 s.
159. Barącz S, Rysopis dziejów Ormiańskich. - Tarnopól, 1869. - 318 s.
160. Barącz S, Sobieski a ormianie // Dziennik literacki. - Lwów, 1887, ą 22. - S. 168-173.
161. Bischoff F. Urkunden zur Geschichte der Armenier in Lemberg. - Wien., 1864. - 155 s.
162. Bischoff F. Das alte Recht der Armenier in Lemberg. - Wien., 1862. - 50 s.
163. Chodynicki J. Historia stołecznego królewstwa Galicyi. - Lwów, 1829. - 466 s.
164. Chowaniec Cz. Ormianie w Stanisławowie w XVII i XVIII wieku. - Stanisławów, 1928. - 51 s.
165. Corpus juris polonici (w wydaniu O. Balzera) - Kraków, 1906. - T. III. - 796 s.
166. Czołowski A. Lwów za ruskich czasów // Kwartalnik historyczny - Lwów, 1891. - 42 s.
167. Encyklopedia koscielna. - Warszawa, 1891. - T. XVII - 620 s.
168. Groicki B. Porządek sądów i spraw miejskich prawa magdeburskiego w Koronie Polskiej. - Warszawa: Wydawnictwo Prawnicze, 1953. - 58 s.
169. Gromnicki T. Ormianie w Polsce ich historia, prawa i przywileje. - Warszawa, 1889. - 140 s.
170. Hejnosz W. Sprawa niewoli w lwowskim Statucie Ormiańskim // Kwartalnik historyczny. - Lwów, 1932. - 25 s.
171. Janeczek A. Polska ekspansja osadnicza w ziemi lwowskiej w XIV-XVI w. // Przegląd historyczny. - Lwów, 1978. - T.-69. - Z.4. - S. 597-622.
172. Karst J. Grundriss, Zeitschr. - Leipzig, 1901. - 433 s.
173. Kutsheba S. Datastangirk Mechitara Gosza i Statut ormiański z r. 1519. // Kwartalnik historyczny. - Lwów, 1908. - ą 2. - S. 81-87.
174. Lewicki S. Prawo składu w Polsce. - Lwów, 1910. - 202 c.
175. Łoziński W. Ormiański epilog Lwowskiej sztuki złotniczej. Komisya do badania historyi sztuki w Polsce. - Kraków, 1906. - S. 242-272.
176. Łoziński W. Złotnictwo Lwowskie w dawnych wiekach 1384-1640. - Lwów, 1889. - 110 s.
177. Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI - XVII wieku. - Lwów, 1890. - 306 s.
178. Małowist M. Kaffa - kolonia genueńska na Krymie i problem wschodni w latach 1453 - 1475. - Warszawa, 1947. - 365 s.
179. Mańkowski T. Lwowski cech malarzy w XVI-XVII wieku. - Lwów, 1936. - 126 s.
180. Matwijowski L. Prawo ormiańskie w dawnej Polsce. - Lwów, 1939. - 99 s.
181. Rachwał St. Jan Alpnek i jego “Opis miasta Lwowa” z początku XVII wieku. - Lwów, 1930. - 56 s.
182. Skoczek J. Studia nad patrycjatem lwowskim wieków średnich // Pamiętnik historyczno-prawny. - Lwów, 1929. - T.7. - Zesz. 5. - 74 s.
183. Siarczyński F. Galicya, jej ziemia, płody i ludy. (Z pism pośmiertnych). // Dodatek tygodniowy przy “Gazecie Lwowskiej”. - Lwów, 1857. - ą 41.
184. Wójcicki K. Biblioteka starożytnych pisarzy polskich. - Warszawa, 1843. T.I. - 366 s.
185. Zachariasiewicz F.X. Wiadomosci o Ormianach w Polszcze / Biblioteka Narodowego Zakładu im. Ossolinskich. - Lwów, 1842. - 85 s.
186. Zimorowicz Józef Bartolomej Pisma do dziejów Lwowa odnoszące się. / Wydał K. Heck – Lwów, 1899. - 424 s.