КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПОЛІТИЧНОЇ ФУНКЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

УДК 342.2 (477)

БЕЛЯЄВА МАРИНА ВАЛЕРІЇВНА

КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ
ПОЛІТИЧНОЇ ФУНКЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Спеціальність: 12.00.02 – конституційне право;
муніципальне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Наливайко Лариса Романівна,
доктор юридичних наук, професор

Дніпропетровськ - 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФУНКЦІЙ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 12
1.1. Поняття та сутність функцій держави 12
1.2. Класифікація функцій Української держави 14
1.3. Конституційно-правові основи функцій Української держави 14
Висновки до першого розділу 14
РОЗДІЛ 2 КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОЛІТИЧНОЇ ФУНКЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 14
2.1. Поняття політичної функції Української держави 14
2.2. Конституційно-правовий зміст політичної функції Української держави...14
2.3. Форми та методи реалізації політичної функції Української держави 14
Висновки до другого розділу 14
РОЗДІЛ 3 МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛІТИЧНОЇ ФУНКЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 14
3.1. Поняття та елементи механізму реалізації політичної функції Української держави 14
3.2. Державні інститути механізму реалізації політичної функції Української держави 14
3.3. Участь недержавних інститутів у механізмі реалізації політичної функції Української держави 14
Висновки до третього розділу 14
ВИСНОВКИ 14
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 14

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. В сучасних державотворчих процесах, в умовах проведення конституційної та політичної реформ значення політичної діяльності та політики взагалі може стати визначальним для подальшого економічного, соціального, екологічного і культурного розвитку. Політична функція держави є фундаментом для створення сприятливих умов визначення основних засад державної політики в сфері економіки, культури, соціального розвитку, охорони навколишнього природного середовища тощо. Вона створює в суспільстві певний клімат, що сприяє розвитку інших напрямів діяльності держави.
В юридичній науковій літературі політична функція держави досліджена досить поверхово. Сучасний стан розвитку науки характеризується відсутністю монографічних та дисертаційних досліджень, присвячених проблемам функціонування держави в політичній сфері. Сьогодні серед науковців немає єдності щодо визначення поняття, змісту, механізму реалізації, місця та ролі політичної функції в системі об’єктних функцій держави.
На перехідному етапі розвитку України, в умовах глибоких трансформаційних перетворень в політичній сфері розробка конституційно-правової моделі політичної функції Української держави має як теоретичний, так і практичний характер. У теоретичному плані дослідження політичної функції держави дозволяє поглибити та конкретизувати знання про сутність діяльності Української держави в політичній сфері, розкрити конституційно-правовий зміст цієї функції, висвітлити конституційно-правові основи регулювання, обґрунтувати механізм її реалізації тощо. В практичному плані аналіз політичної діяльності держави допомагає визначити оптимальні шляхи вдосконалення цієї діяльності, прогнозувати найближчі та очікувані перспективи її розвитку.
Джерельною базою дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних вчених, які належать до різних наукових напрямів та шкіл. Це наукові роботи в галузі юриспруденції, філософії, історії, політології, соціології, економіки тощо. Основні положення та висновки, сформульовані в роботі, ґрунтуються на аналізі радянського законодавства; чинного законодавства, у тому числі міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України; зарубіжного законодавства; політико-програмних документів; матеріалів преси тощо.
У радянський період загальнотеоретичні та конституційно-правові аспекти функцій держави вивчали такі вчені, як: А. Глєбов, С. Голунський, А. Денисов, Л. Загайнов, О. Іоффе, Л. Каск, В. Коженевський, В. Копєйчиков, В. Котюк, Н. Кудзінау, Б. Курашвілі, О. Лєпьошкін, Г. Манов, О. Міцкевич, П. Недбайло, А. Нормантас, А. Піголкін, М. Піскотін, В. Погорілко, І. Самощенко, М. Строгович, В. Тененбаум, М. Черноголовкін та ін. Ці вчені зробили вагомий внесок у дослідження зазначеної проблематики. Багато із запропонованих у радянській юридичній літературі варіантів розуміння та тлумачення категорії «функції держави» не втратили свого теоретичного й методологічного потенціалу і використовуються як вихідні у процесі сучасного пізнання окресленої проблематики. Проте їх роботи базувалися на марксистсько-ленінському трактуванні держави, класовій її характеристиці і відповідно акцентували увагу здебільшого на класовій сутності й призначенні держави.
На сучасному етапі дослідження функцій Української держави в тих чи інших аспектах здійснено такими вітчизняними вченими, як: Ю. Барабаш, О. Бермічева, О. Варич, А. Гетьман, А. Заєць, О. Зайчук, М. Козюбра, В. Колісник, А. Колодій, О. Копиленко, В. Котюк, В. Лемак, О. Лощихін, І. Мотиль, Л. Наливайко, П. Онопенко, Г. Падалко, В. Погорілко, А. Селіванов, В. Темченко, М. Тесленко, О. Фрицький, В. Шаповал, Ю. Шемшученко та ін. Теоретичною основою дослідження стали також сучасні праці російських науковців, таких як: Є. Андрєєва, В. Бабаєв, М. Баглай, М. Байтін, А. Венгеров, М. Жигульонков, А. Кадомцева, О. Мазаєва, М. Меркулов, Л. Морозова, В. Нерсесянц, Д. Пожарський, Ю. Тихомиров, А. Черданцев, З. Черниловський, В. Чиркін та ін. Їх роботи заклали фундамент сучасного розуміння теорії функцій держави, проте не можна стверджувати, що всі теоретичні та практичні питання, які стосуються функціонування сучасної держави, повністю висвітлені. У дослідженнях згаданих науковців питання політичної функції держави практично не порушувалося. Більшість аспектів цієї проблематики досліджені фрагментарно, залишаються остаточно невирішеними та дискусійними, що і обумовлює актуальність цього дослідження.
Наукова розробка політичної функції держави є актуальним завданням сучасної науки конституційного права, вирішення якого забезпечує успішність становлення і розбудови демократичної, соціальної, правової держави в умовах формування громадянського суспільства в Україні. Усе вищенаведене зумовило вибір теми і мети дослідження, його наукову новизну та практичне значення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до комплексної наукової програми «Основні напрямки реформування законодавства України у контексті європейської інтеграції» (номер державної реєстрації 0104U004048), а також відповідно до Наказу МВС України від 27 вересня 2010 року № 347 «Про затвердження Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення, впровадження в практичну діяльність ОВС, на період 2010-2014 років» та теми кафедри загальноправових дисциплін Навчально-наукового інституту права та безпеки Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ «Організаційно-правові засади державного управління адміністративно-політичною діяльністю в умовах євроінтеграції».
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є комплексна наукова розробка конституційно-правової моделі політичної функції Української держави, а також створення науково обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства з питань функціонування держави в політичній сфері.
Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішення наступних дослідницьких завдань:
– уточнити поняття та ознаки функцій держави з урахуванням досягнень радянської та сучасної юридичної науки;
– з’ясувати співвідношення терміна «функції держави» з термінами «функції політичної системи суспільства», «функції державних органів», «функції державної влади», «функції місцевого самоврядування», «функції органів місцевого самоврядування»;
– конкретизувати класифікацію функцій держави: визначити її поняття та призначення, обґрунтувати критерії класифікації та види функцій держави;
– висвітлити конституційно-правові основи функцій Української держави в сучасних трансформаційних умовах, в тому числі дослідити конституційно-правові основи політичної функції Української держави;
– визначити поняття та особливості політичної функції Української держави;
– розкрити конституційно-правовий зміст політичної функції Української держави шляхом її структуризації на окремі напрями, за якими здійснюється її реалізація;
– уточнити форми і методи реалізації політичної функції Української держави;
– розробити теорію механізму реалізації політичної функції Української держави, зокрема визначити його поняття, ознаки, елементи;
– обґрунтувати місце і роль державних та недержавних інституцій в інституціональному механізмі реалізації політичної функції Української держави.
Об’єктом дослідження є система функцій Української держави на сучасному етапі її розвитку.
Предметом дослідження є конституційно-правові засади політичної функції Української держави як відносно самостійної об’єктної функції держави.
Методи дослідження. Методологічною основою роботи є система філософсько-світоглядних, загальнонаукових та спеціальнонаукових методів, що забезпечують об’єктивний і цілісний аналіз предмету дослідження.
Діалектичний метод є одним з основних методів, що використовувався на всіх етапах дослідження з метою визначення місця і ролі політичної функції в системі функцій Української держави. Зокрема в дисертації застосовано діалектичні методи сходження від абстрактного до конкретного, взаємодії зовнішнього і внутрішнього, об’єктивного і суб’єктивного, з’ясування співвідношення особливого та одиничного, частини й цілого, зв’язок теорії та практики тощо. Завдяки системному підходу стало можливим розкриття конституційно-правового змісту політичної функції Української держави. Історичний метод використовувався при аналізі поглядів на еволюцію функцій держави. Застосування в роботі методологічного плюралізму дозволило врахувати різноманіття підходів до класифікації функцій держави, форм і методів реалізації функцій держави, механізму реалізації функцій держави тощо. Використання структурно-функціонального підходу дозволило визначити інституціональні елементи механізму реалізації політичної функції держави та розкрити їх роль в ньому. Застосування формально-юридичного методу надало можливість дослідити функціонування держави в політичній сфері з точки зору відповідності праву крізь призму правових категорій. Метод аналогії надав можливість виявити подібність у структурі різних явищ безвідносно до їх природи, зокрема під час дослідження змісту термінів «функції держави», «форми реалізації функцій держави», «методи реалізації функцій держави», «механізм реалізації функцій держави» тощо. Метод тлумачення правових норм, що регулюють суспільні відносини, пов’язані з реалізацією політичної функції Української держави, дозволив виявити неузгодженість конституційно-правових норм, наявність прогалин в конституційно-правовому регулюванні. Методи моделювання та прогнозування дозволили здійснити пошук оптимальної моделі механізму реалізації політичної функції Української держави.
Використання цих та інших методів наукового пізнання забезпечило одержання достовірних і обґрунтованих наукових результатів у дисертації, розкриття поставлених цілей й завдань.
Наукова новизна одержаних результатів. За характером, сутністю і змістом підходів наукова робота є першою у вітчизняній науці конституційного права спробою монографічного комплексного конституційно-правового аналізу політичної функції Української держави. Основні теоретичні положення і висновки, що сформульовані на основі проведеного дослідження, виносяться на захист.
Уперше в українській юридичній науці:
– визначено поняття терміна «політична функція Української держави» як конституційно регламентовані, загальні, об’єктивно необхідні напрями та види її діяльності з регулювання сфери політичних відносин, вироблення, реалізації й гарантування внутрішньої і зовнішньої політики держави, створення умов та інститутів для розвитку народовладдя, забезпечення умов для розвитку і функціонування політичної системи суспільства, створення механізмів досягнення політичної стабільності та забезпечення національної безпеки з метою формування громадянського суспільства і розбудови демократичної, соціальної, правової держави;
– сформульовано та проаналізовано особливості політичної функції Української держави, визначено її місце і роль в системі внутрішніх об’єктних функцій сучасної держави;
– виокремлено відносно самостійний конституційно-правовий інститут законодавства про політичну функцію Української держави;
– розкрито конституційно-правовий зміст політичної функції Української держави через дослідження її складових, таких як: 1) вироблення, реалізація й гарантування державної внутрішньої і зовнішньої політики; 2) створення умов та інститутів для розвитку народовладдя; 3) забезпечення умов для розвитку і функціонування політичної системи суспільства; 4) створення механізмів досягнення політичної стабільності та забезпечення національної безпеки;
– розроблено теорію механізму реалізації політичної функції Української держави, зокрема визначено його поняття, ознаки, структуру та взаємодію елементів;
– обґрунтовано місце і роль державних та недержавних інституцій в інституціональному механізмі реалізації політичної функції Української держави;
Удосконалено:
– визначення поняття «функції держави», в якому розкриваються сутність і соціальне призначення держави в громадянському суспільстві, виділено і проаналізовано ознаки функцій держави;
– класифікацію функцій держави за об’єктивно існуючими, суттєвими критеріями, що дозволило визначити місце політичної функції держави в системі об’єктних функцій Української держави. Систематизовано класифікаційні критерії та проаналізовано види функцій держави. Доведено, що «система» і «класифікація» не тотожні поняття, але разом із тим тісно пов’язані між собою, де перше – існує як об’єктивна дійсність, а друге – виступає як засіб пізнання цієї дійсності, засіб, що поєднує в собі як соціально-політичні, так і логіко-пізнавальні властивості;
– наукові положення про форми та методи реалізації функцій держави: уточнено їх поняття, взаємозв’язок, особливості та класифікацію. Доведено, що політична функція Української держави здійснюється у правових та організаційних формах за допомогою системи методів;
Набули подальшого розвитку:
– положення щодо співвідношення терміна «функції держави» з термінами «функції політичної системи суспільства», «функції державних органів», «функції державної влади», «функції місцевого самоврядування», «функції органів місцевого самоврядування»;
– положення про конституційно-правову регламентацію внутрішніх об’єктних функцій Української держави в сучасних трансформаційних умовах;
– положення про вплив доктрини «політичного питання» на ефективність реалізації політичної функції Української держави.
Практичне значення отриманих результатів визначається його актуальністю, новизною і висновками – теоретичними і практичними. Теоретична цінність положень дисертації полягає не тільки в їх узагальнюючому, а й дискусійно-постановочному характері. Отримані результати мають важливе конституційно-правове значення для нормотворчої техніки в процесі вдосконалення тексту Основного Закону. Проведене дослідження дозволило внести ряд пропозицій з питань вдосконалення чинного законодавства про функції Української держави. У науково-дослідницькій – для поглиблення і розвитку конституційно-правової моделі функцій держави, для подальшої розробки проблеми вдосконалення політичної функції Української держави та її конституційно-правових основ, підвищення ефективності механізму її реалізації, створення для цього необхідної теоретико-правової бази; у навчально-методичному процесі при підготовці підручників, навчальних посібників, при розробці навчальних програм та методичних рекомендацій, а також при проведенні лекційних, семінарських та практичних занять з навчальних дисциплін: «Конституційне право України», «Теорія держави і права» та спецкурсів з них, а також при написанні курсових, дипломних, магістерських робіт із досліджуваної проблематики.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним комплексним дослідженням й відбиває особистий здобуток автора. В опублікованих у співавторстві з Л. Р. Наливайко статтях «Поняття політичної функції Української держави», «Конституційно-правові основи політичної функції Української держави», «Форми здійснення політичної функції Української держави» проаналізовано теоретичні підходи до визначення поняття політичної функції Української держави та сформульовано її авторське визначення, обґрунтовано виокремлення відносно самостійного конституційно-правового інституту законодавства про політичну функцію Української держави, досліджено правові та організаційні форми здійснення політичної функції держави.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження оприлюднені у доповідях на міжнародних, всеукраїнських, регіональних наукових та науково-практичних конференціях, круглих столах, зокрема: «Другі юридичні читання» (Київ, 18 травня 2005 р.); «Четверті осінні юридичні читання» (Хмельницький, 21-22 жовтня 2005 р.); «Влада і суспільство: проблеми взаємодії» (Запоріжжя, 18-19 листопада 2005 р.); «Приватно-правовий метод регулювання суспільних відносин: стан та перспективи розвитку» (Київ, 25-26 листопада 2005 р.); «Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку» (Луцьк, 17-18 березня 2006 р.); «Состояние и перспективы развития юридической науки» (Россия, Удмуртская Республика, г. Ижевск, 30-31 марта 2006 г.); «Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні» (Івано-Франківськ, 28 квітня 2006 р.); «International Conference Comparative Institutional Transformations and Institutional Design in the Post-Soviet Region» (Yerevan, Armenia, 11-13 May 2006); «Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво» (Луцьк, 18 травня 2006 р.); «Запорізькі правові читання» (Запоріжжя, 18-19 травня 2006 р.); «Сучасні стандарти захисту прав людини та шляхи її вдосконалення» (Одеса, 24 листопада 2006 р.); «Права людини в умовах сучасного державотворення: теоретичні і практичні аспекти» (Суми, 8-9 грудня 2006 р.); «Реалізація положень Болонської угоди в процесі реформування галузевої освіти системи МВС України: проблеми і перспективи» (Запоріжжя, 25 травня 2007 р.); «Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку» (Луцьк, 14-15 березня 2008 р.); «Правова держава: історія, сучасність та перспективи» (Запоріжжя, 31 травня 2008 р.); «Сучасний вимір держави та права» (Миколаїв, 28-29 листопада 2008 р.); «Актуальні проблеми охорони громадського порядку та досудового провадження» (Дніпропетровськ, 11 грудня 2009 р., 16 лютого, 11 березня та 28 травня 2010 р.); «Науковий потенціал сучасної юриспруденції» (Тернопіль, 15 грудня 2009 р.); «Проблеми національної державності» (Одеса, 26 березня 2010 р.); «Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні» (Запоріжжя, 23 квітня 2010 р.); «Верховенство права у процесі державотворення» (Тернопіль, 29 вересня 2010 р.); «Правові реформи в Україні: проблеми реалізації» (Київ, 16-17 лютого 2011 р.); «Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні» (Запоріжжя, 22 квітня 2011 р.); «Правовий вимір сучасних реформаційних процесів в Україні» (Львів, 21-22 жовтня 2011 р.) тощо.
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації викладено в 32 публікаціях, 10 з яких у наукових фахових виданнях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації вперше здійснено всебічне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягало у комплексній науковій розробці конституційно-правової моделі політичної функції Української держави. Основні результати дослідження, з погляду автора, полягають у наступному.
1. Існування у правовій науці різноманітних поглядів до розуміння функцій держави дало можливість розглядати їх під різними кутами зору та умовно виокремити два основних підходи до визначення цієї категорії. По-перше, «функції держави» визначаються головним чином через її соціальне призначення, що полягає в розв’язанні певних завдань і досягненні цілей. По-друге, поняття «функції держави» пов’язується та (або) прямо ототожнюється з поняттям її діяльності.
2. Вивчення співвідношення терміна «функції держави» з термінами «функції політичної системи суспільства», «функції державних органів», «функції державної влади», «функції місцевого самоврядування», «функції органів місцевого самоврядування» дозволило розкрити взаємовплив, взаємообумовленість цих понять, дослідити їх юридичну природу, внутрішню сутність, соціальне призначення, що слугуватиме основою для формування сучасної цілісної конституційно-правової моделі функцій держави, в тому числі конституційно-правових засад політичної функції Української держави. Терміни «функції держави» та «функції політичної системи суспільства» співвідносяться як особливе і загальне, де функції держави мають похідний характер щодо функцій політичної системи суспільства. Співвідношення функцій держави та функцій державних органів – це співвідношення загального і особливого в державній діяльності. Розмежування цих категорій може проводитись за формою (формами), за змістом, обсягом та масштабом (територіальною ознакою). Функції державної влади є поняттям загальним щодо функцій державних органів та більш конкретним щодо функцій держави. Функції державної влади – складова частина функцій держави, що полягає у найбільш вузьких і конкретних напрямах державної діяльності. Функції державної влади знаходяться між функціями держави та функціями державних органів: вони опосередковані об’єктивно існуючими функціями держави і переважно відображають її сутність, є визначальними відносно функцій державних органів. Співвідношення функцій держави, функцій державної влади та функцій державних органів – це співвідношення загального, особливого і одиничного в діяльності держави. Функції держави та функції місцевого самоврядування не є тотожними, мають різне походження, юридичну природу та сутність. Функції держави та функції місцевого самоврядування взаємопов’язані та взаємообумовлені, здійснюється паралельно та спрямовані на становлення правової держави, формування, розвиток громадянського суспільства в Україні, утвердження її демократичної європейської перспективи. Функції місцевого самоврядування та функції органів місцевого самоврядування співвідносяться як ціле та частина, між ними існує відповідний змістовний зв’язок, аналогічний співвідношенню функцій держави та державних органів.
3. Функції держави – це конституційно-регламентовані, загальні, об’єктивно необхідні напрями і види внутрішньої та зовнішньої діяльності держави для досягнення відповідних цілей шляхом реалізації основних завдань на конкретному історичному етапі розвитку, які виражають сутність та соціальне призначення держави. Як напрями діяльності, функції держави опосередковують собою, насамперед, зміст її діяльності, а як види – форми діяльності держави.
4. Основними ознаками, що у своїй сукупності складають певний інваріант визначення поняття такого складного системного явища, як «функції держави» є: 1) конституційно-регламентований, загальний, основний, предметний (об’єктний) характер функцій держави; 2) функції держави є безпосереднім та найбільш повним проявом сутності та соціального призначення держави; 3) функції держави спрямовані на виконання завдань і досягнення цілей, які формуються на кожному конкретному, історичному етапі розвитку суспільства; 4) об’єктивна обумовленість функцій держави; 5) дуалістична природа функцій держави (поєднання стійкості та динамізму); 6) реалізація функцій держави в певних формах та системою методів.
5. Проведений аналіз дозволив виділити такі класифікаційні критерії та види функцій держави: за об’єктами (сферами) діяльності держави – об’єктні (лінійні): внутрішні і зовнішні функції держави. Внутрішні: політична, економічна, соціальна, екологічна, культурна; зовнішні: оборонна, зовнішньополітична, зовнішньоекономічна, гуманітарна, екологічна, зовнішньокультурна; за способами діяльності держави – технологічні (владні, процесуальні, організаційні): законодавча, виконавча, судова, контрольно-наглядова; за тривалістю дії: постійні та тимчасові.
6. Ефективність реалізації об’єктних функцій держави залежить, насамперед, від їх повної та систематизованої конституційно-правової регламентації. Комплексний системний підхід до питання про визначення конституційно-правових основ функцій держави дозволив побудувати ієрархічну систему нормативно-правових актів, які складають законодавство про функції Української держави. Систему конституційно-правового інституту законодавства про функції Української держави формують чотири групи нормативно-правових актів: Конституція України; закони; підзаконні акти; міжнародні акти, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. В системі конституційно-правового інституту законодавства про функції Української держави доцільно виокремлювати відносно самостійний конституційно-правовий інститут законодавства про політичну функцію Української держави.
7. Політична функція держави є відносно самостійною об’єктною функцією держави. Діяльність держави із здійснення політичної функції складна, багатогранна, інтегративна, динамічна і, по суті, створює умови для ефективного виконання інших функцій. Аналіз наукових підходів до розуміння політичної функції держави дозволив сформулювати її авторське визначення. Політична функція Української держави – це конституційно регламентовані, загальні, об’єктивно необхідні напрями та види її діяльності з регулювання сфери політичних відносин, вироблення, реалізації й гарантування внутрішньої і зовнішньої політики держави, створення умов та інститутів для розвитку народовладдя, забезпечення умов для розвитку і функціонування політичної системи суспільства, створення механізмів досягнення політичної стабільності та забезпечення національної безпеки з метою формування громадянського суспільства і розбудови демократичної, соціальної, правової держави.
8. Конституційно-правовий змісті політичної функції Української держави розкривається через виокремлення та дослідження таких складових: 1) вироблення, реалізація й гарантування державної внутрішньої і зовнішньої політики; 2) створення умов та інститутів для розвитку народовладдя; 3) забезпечення умов для розвитку і функціонування політичної системи суспільства; 4) створення механізмів досягнення політичної стабільності та забезпечення національної безпеки.
9. Вироблення, реалізація і гарантування державної політики України залежать як від теоретичного підґрунтя, так і практичної діяльності працівників державного апарату. Державна політика є стрижнем політичної функції держави, що є фундаментом для створення сприятливих умов визначення основних засад державної політики в різних сферах суспільного життя. Державна політика є родовим явищем і поняттям відносно всіх інших видів політики в різноманітних сферах державної діяльності.
Спеціальні державні програми є офіційним виразом і юридичним закріпленням основних напрямів державної політики в тій чи іншій галузі. Стратегічне планування політичного розвитку України залежить, насамперед, від формування основних засад державної політики, які мають бути відображені на законодавчому рівні, що обумовлює необхідність розробки та прийняття на конституційно-правовому рівні програми політичного розвитку України, де б закріплювалися стратегічні цілі і завдання розвитку суспільства й держави.
Зв’язок політичної функції держави і державної політики полягає у фіксації останньою за допомогою юридичних актів державної волі щодо реалізації державної влади як в окремих сферах життєдіяльності суспільства (у тому числі політичній), так і в суспільстві в цілому. У функціях держави відображається державна політика, що дозволяє вважати «функції держави» поняттям більш ширшим ніж «державна політика» у відповідній сфері. Функція «відповідальна» за вироблення, реалізацію й гарантування державної політики в певній сфері, тобто концепцій, перспективних і строкових програм, планів тощо. Політика держави «відповідальна» за досягнення мети за умов наявних у держави можливостей, тобто характеризує динамічне в державній діяльності.
10. Важливою складовою політичної функції Української держави в сучасних умовах є створення умов та інститутів для розвитку народовладдя, що безпосередньо залежать від ролі держави в процесі становлення і розвитку демократичних процесів, оскільки саме держава забезпечує створення належних організаційно-правових і матеріально-фінансових умов функціонування механізму народовладдя. Змістом політичної суб’єктності держави в сфері народовладдя є формування органів держави, участь у вирішенні державних питань, контроль за функціонуванням державної влади та реалізацією прийнятих рішень. Однаково небажаною є держава як з гіпотрофованою, так і гіпертрофованою політичною суб’єктністю.
Реалізація політичної функції держави, становлення реального народовладдя в Україні безпосередньо залежать від ефективності боротьби з політичною корупцією, яка негативно впливає не тільки на державно-правовий розвиток країни, а й на політико-правову активність громадян, легітимність державної влади, її авторитет, динаміку економічних процесів, дискредитує конституційну, політичну та інші реформи, наслідком чого є згортання демократичних процесів, стагнація суспільства. Сьогодні в перехідних умовах державно-правового розвитку України необхідно підвищувати роль держави у створенні належних умов та ефективних інститутів для розвитку народовладдя, використовуючи правові, економічні, силові, ідеологічні, інформаційні та соціальні ресурси.
11. В контексті формування громадянського суспільства в Україні забезпечення умов для розвитку і функціонування політичної системи суспільства є важливим напрямом політичної функції держави. Важливим засобом зміцнення конституційного ладу, гарантування реального народовладдя, забезпечення політичної стабільності, піднесення ефективності діяльності державно-правових та політичних інститутів, прискорення суспільних перетворень має стати реформування політичної системи України, яке важливо проводити на таких основних засадах: досягнення широкого суспільного консенсусу, поетапність, наступність, науковий підхід, забезпечення легітимності та законності, виважене врахування провідних тенденцій світового розвитку.
Важливим компонентом розвитку і функціонування політичної системи є її структура. Науковий аналіз підсистем політичної системи суспільства дає підстави для ствердження, що саме інституціональна підсистема є суб’єктною основою реалізації політичної функції Української держави шляхом створення системи формалізованих державно-правових і політичних інститутів. Визначення і вдосконалення всіх інституційних елементів політичної системи, створення відповідної конституційно-правової бази є необхідним для здійснення політичної функції Української держави та сприятиме подальшому розвиткові сучасної української державності, ефективній реалізації завдань, що стоять перед державою в політичній сфері.
12. Створення механізмів досягнення політичної стабільності та забезпечення національної безпеки є важливим напрямом державної діяльності в політичній сфері. Реалізуючи політичну функцію, держава повинна виявляти і узгоджувати інтереси державно-правових і політичних інститутів, враховувати їх у своїй політиці, в тому числі при прийнятті державних рішень, своєчасно виявляти джерела загострення соціальної напруженості і використовувати державно-правові механізми для вирішення демократичним шляхом соціальних протиріч. Нині трансформаційні процеси в політичній сфері напряму залежать від ефективності розв’язання існуючих у суспільстві конфліктів, зняття соціальної напруги, що в сукупності забезпечить врахування всіх суспільних інтересів, досягнення суспільного консенсусу та політичної стабільності. Політична стабільність є необхідною умовою національної безпеки, яка покликана створити сприятливі умови для життя і продуктивної діяльності громадян, державних інститутів, захищати життєво важливі інтереси суспільства та держави від внутрішніх й зовнішніх загроз.
Забезпечення національної безпеки та кожного з її елементів, включаючи політичну безпеку, вимагає всебічного поглибленого дослідження та вивчення як внутрішніх, так і зовнішніх політичних процесів, а також нормативно-правового супроводження адекватних дій на загальнодержавному рівні, спроможних розв’язати потенційні і реальні загрози Українській державі. Забезпечення національної безпеки є однією з головних передумов внутрішньої стабільності та подальшого розвитку України як повноправного і незалежного члена світового співтовариства.
13. Кожна функція Української держави, в тому числі політична, являє собою єдність змісту, форм і методів здійснення державної влади у відповідній сфері діяльності держави. Концепція форм і методів здійснення функцій держави є однією з найбільш динамічних складових у державній діяльності, яка відображає дійсне коло першочергових завдань, що стоять перед нашою країною на сучасному перехідному етапі її розвитку. Форма і метод взаємопов’язані та не виключають один одного, а навпаки – доповнюють. Якщо методи характеризують внутрішню сторону діяльності з реалізації функцій держави, то форми – зовнішню. Методи – це своєрідне наповнення форм здійснення функцій держави. Форма є виразом здійснення функцій держави, то метод – набором необхідних правових та організаційних інструментів реалізації функцій держави. Форма в певній мірі є вихідною (первинною) щодо методу реалізації функцій держави.
14. Концептуальне узагальнення наукового матеріалу дозволило виокремити два підходи до трактування форм реалізації політичної функції Української держави: 1) це діяльність основних складових механізму держави, специфічні види державної діяльності; 2) це однорідна за характером і змістом діяльність органів держави щодо здійснення її функцій. Згідно з першим підходом формами реалізації політичної функції Української держави є: законодавча діяльність, виконавча діяльність, судова діяльність, контрольно-наглядова діяльність. Відповідно до другого підходу форми поділяються на правові (правотворча та правозастосовча (правовиконавча, правоохоронна, договірна) та організаційні (організаційно-регламентуюча, організаційно-економічна, організаційно-ідеологічна). Співвідношення правових та організаційних (неправових) форм здійснення функцій держави дозволило констатувати, по-перше, домінуючий характер правових форм, що обумовлено проголошенням держави правовою, демократичною, по-друге, їх органічну єдність та взаємодоповнення. Правова природа організаційних форм здійснення функцій держави полягає в такому виді діяльності, який не пов’язаний із створенням, застосуванням норм права та в результаті не тягне за собою юридичних наслідків. Правові форми можуть стати підставою виникнення організаційних форм здійснення політичної функції держави. Разом з тим, організаційні форми можуть набувати характер правових форм, тобто отримати правове закріплення результатів, що були одержані за допомогою організаційних заходів. Правові форми завжди є організаційними, але не всі організаційні форми є правовими.
15. Методи реалізації політичної функції Української держави – це сукупність правових й організаційних прийомів та засобів реалізації напрямів та видів державної діяльності в політичній сфері. Під час реалізації політичної функції Української держави застосовуються як загальні (переконання, примус, стимулювання), так і спеціальні методи (наприклад, політичний діалог, політичний консенсус, лобізм, політичні прогнози, політичні плани тощо).
16. Вперше розроблена теорія механізму реалізації політичної функції Української держави. Механізм реалізації політичної функції держави – це комплексна система, яка є сукупністю нормативно-правових та інституціональних елементів, за допомогою яких забезпечується реалізація політичної функції держави. Ознаками механізму реалізації політичної функції Української держави є: ієрархічність системи, тобто система побудована на засадах субординації та координації; цілісність системи, що характеризується єдиними принципами побудови, завданнями та цілями; структурованість системи, наявність чітких зв’язків між її елементами; взаємодія, динаміка.
17. В структурі механізму реалізації політичної функції Української держави виокремлено два блоки: нормативно-правовий та інституціональний. Нормативно-правовий механізм реалізації політичної функції держави – це ієрархічна сукупність нормативно-правових актів, регламентуючих функціонування держави в політичній сфері. Інституціональний механізм реалізації політичної функції держави – це сукупність або система інститутів публічної влади (органів державної влади і місцевого самоврядування) та інститутів громадянського суспільства, діяльність яких спрямована на реалізацію політичної функції Української держави. Ефективність механізму реалізації політичної функції Української держави в цілому забезпечується ефективністю кожної складової її механізму.
18. Державним інститутам належить провідна роль в інституціональному механізмі реалізації політичної функції Української держави, що обумовлено їх функціями, компетенцією та повноваженнями. Державні інститути механізму реалізації політичної функції Української держави є системою взаємопов’язаних державних органів різних гілок влади та різних рівнів, які в межах своєї компетенції, визначеної Конституцією і законами України, вирішують завдання щодо реалізації політичної функції держави. В контексті діяльності державних інституцій важливе конституційно-правове значення набуває доктрина «політичного питання», відповідно до якої необхідним є встановлення правових стандартів відокремлення права від політики. Серед державних інститутів механізму реалізації політичної функції Української держави більш ґрунтовно досліджена роль Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Конституційного Суду України, що обумовлено їх функціями, компетенцією та повноваженнями. В механізмі реалізації політично функції держави законодавчим органом визначаються засади державної політики, Президентом вирішується питання щодо визначення конкретних інструментів досягнення і забезпечення цього процесу, а на Кабінет Міністрів України покладено завдання щодо застосування обраного інструменту впливу на суспільні відносини і проведення в життя передбачених заходів. За таких умов в сфері реалізації політичної функції держави втілюється в життя конституційний принцип поділу державної влади, а додаткові схеми взаємодії цих органів з дублюючими та перехрещеними повноваженнями виконують роль системи стримувань і противаг різних гілок влади. В цій системі Конституційний Суд України покликаний здійснювати конституційне судочинство і приймати рішення та висновки, що є обов’язковими для всіх органів державної влади, та, таким чином, забезпечувати ефективну реалізацію політичної функції Української держави.
19. Участь недержавних інститутів в механізмі реалізації політичної функції Української держави є не менш важливою, ніж формалізована діяльність державних інституцій. Включення інститутів громадянського суспільства в цей механізм забезпечує вирішення ряду важливих завдань: 1) участь громадськості у прийнятті рішень з питань політичного розвитку держави, що дозволяє врахувати інтереси широких верств населення і тим самим створити засади легітимності рішень органів публічної влади у політичній сфері; 2) процес залучення (партисипації) громадян у вирішення проблем в політичній сфері; 3) відкритість відповідних органів публічної влади та створення дієвих механізмів громадського контролю їх діяльності.
Ефективність реалізації політичної функції держави залежить від вдосконалення конституційного законодавства в частині створення механізмів співпраці громадських організацій, політичних партій та інших форм об’єднань громадян з інститутами публічної влади при виробленні державної політики, в тому числі в політичній сфері. Реалізація політичної функції Української держави також пов’язана із діяльністю органів місцевого самоврядування, ЗМІ та інших інститутів громадянського суспільства, завдяки діяльності яких здійснюється політичний процес, що стає дедалі інтенсивнішим і вимагає демократизації політичних інститутів, зокрема і держави. Суб’єкти громадянського суспільства покликані виконувати роль активного політичного посередника між громадянським суспільством та демократичною, правовою державою і тим самим бути постійно залученими до політичних процесів.
20. Сформульовано тенденції розвитку інститутів громадянського суспільства, які є не лише значущими в політичному і правовому аспектах, а й такими, які утворюють єдиний комплекс заходів, покликаних забезпечити створення ефективної моделі механізму реалізації політичної функції Української держави, вдосконалити функціонування держави в політичній сфері в цілому.
Результати проведеного дослідження дозволяють системно подивитися на проблематику конституційно-правових засад політичної функції держави та створюють підґрунтя для подальшої розробки цієї актуальної теми. Основні положення і висновки, отримані в дисертації, створюють науковий базис для розвитку цілісної конституційно-правової моделі політичної функції України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Погорілко В. Ф. Теоретичні і практичні проблеми сучасного українського державотворення / В. Ф. Погорілко // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2005. — № 10 (48). — С. 5-17.
2. Падалко Г. До сучасного розуміння наукової категорії «функція держави» (загальний огляд проблеми) / Г. Падалко // Право України. — 2006. — № 8. — С. 63-69.
3. Бабаев В. К. Функции современного Российского государства / В. К. Бабаев, С. В. Бабаев. — Н. Новгород : Нижегор. правовая акад., 2001. — 100 с.
4. Венгеров А. Б. Теория государства и права : [учеб. для юрид. вузов] / А. Б. Венгеров. — М. : Омега-Л, 2004. — 608 с.
5. Жигуленков М. В. К вопросу о понятии «функция государства» / М. В. Жигуленков // Право и политика. — 2001. — № 5. — С. 13-16.
6. Тесленко М. В. Судебный конституционный контроль в Украине : [монография] / М. В. Тесленко ; вступ. ст. В. Ф. Погорелко. — К. : Ин-т государства и права им. В. М. Корецкого НАН Украины, 2001. — 344 с.
7. Чиркин В. Е. Функции государства / В. Е. Чиркин // Теория государства и права : [учеб. для студ. высш. учеб. зав.] / под ред. М. М. Рассолова, В. О. Лучина, Б. С. Эбзеева. — М. : ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2000. — С. 93-112.
8. Сучасний тлумачний словник української мови : 65 000 слів / за заг. ред. В. В. Дубічинського. — Х. : Школа, 2006. — 1008 с.
9. Большая Советская Энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Т. 28. — М. : Советская энциклопедия, 1978. — 616 с.
10. Философский словарь / [под ред. М. М. Розенталя, П. Ф. Юдиной]. — [2-е изд.]. — М. : Политиздат, 1968. — 432 с.
11. Философский словарь / [под ред. И. Т. Фролова]. — М. : Политиздат, 1980. — 445 с.
12. История математики с древнейших времен до начала ХІХ столетия : в 3 т. / отв. ред. А. П. Юшкевич. — Т. 2. — М. : Наука, 1970. — 301 с.
13. Социологический энциклопедический словарь / под ред. Г. В. Осипова. — М. : ИНФРА×М-НОРМА, 1998. — 481 с.
14. Психологічний словник / [за ред. В. І. Войтка]. — К. : Вища школа, 1982. — 216 c.
15. Всемирная энциклопедия: Философия / главн. науч. ред. и сост. А. А. Грицанов. — М. : АСТ, Мн. : Харвест, Современный литератор, 2001. — 1312 с.
16. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка : в 4 т. / В. Даль. — М. : Рус. яз., 1978-1980. — Т. 4. — 1980. — 700 с.
17. Словарь русского языка : в 4 т. / под ред. А. П. Евгеньевой. — 2-е изд., испр. и доп. — М. : АН СССР, Ин-т рус. яз. : Русский язык, 1981-1984. — Т. 4 : С-Я. — 1984. — 794 с.
18. Батанов О. В. Функції муніципальної влади: поняття та класифікація / О. В. Батанов // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2006. — № 11 (61). — С. 17-30.
19. Денисов А. И. Советское государство: возникновение, развитие, сущность и функции / А. И. Денисов. — М. : Изд-во МГУ, 1967. — 426 с.
20. Загайнов Л. И. Экономические функции советского государства / Л. И. Загайнов. — М. : Юрид. лит., 1968. — 263 с.
21. Каск Л. И. Функции и структура государства / Л. И. Каск. — Л. : Изд-во ЛГУ, 1969. — 65 с.
22. Черноголовкин Н. В. Теория функций социалистического государства / Н. В. Черноголовкин. — М. : Юрид. лит., 1970. — 215 с.
23. Блищенко И. П. Внешние функции социалистического государства / И. П. Блищенко. — М. : Юрид. лит., 1970. — 176 с.
24. Коженевский В. Б. Функции советского общенародного социалистического государства / В. Б. Коженевский. — Иркутск : Иркут. гос. ун-т им. А. А. Жданова, 1974. — 147 с.
25. Манов Г. Н. Советское общенародное государство: цели, задачи, функции / Г. Н. Манов. — М. : Юрид. лит., 1978. — 96 с.
26. Байтин М. И. Сущность и основные функции социалистического государства / М. И. Байтин. — Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1979. — 302 с.
27. Погорелко В. Ф. Функции Советского общенародного государства / В. Ф. Погорелко. — К. : Знание, 1980. — 64 с.
28. Кирилов Н. Н. Функции Советского государства : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства, история правовых учений» / Н. Н. Кирилов. — М., 1951. — 16 с.
29. Шамарин Э. В. Оборонная функция Советского государства : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства, история правовых учений» / Э. В. Шамарин. — М., 1966. — 14 с.
30. Фомицкий Е. В. Хозяйственно-организаторская функция Советского государства в современных условиях : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства, история правовых учений» / Е. В. Фомицкий. — М., 1971. — 16 с.
31. Цивалидзе Д. Ю. Развитие экономических функций социалистического государства в современных условиях : автореф. дис. на соискание учен. степени д-ра экон. наук : спец. 08.00.01 «Политическая экономия» / Д. Ю. Цивалидзе. — М., 1971. — 17 с.
32. Глебов А. П. Проблемы структуры функций государства : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства, история правовых учений» / А. П. Глебов. — М., 1974. — 18 с.
33. Козлов М. К. Охрана здоровья – направление в деятельности социалистического государства : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : 12.00.01 «Теория и история права и государства, история правовых учений» / М. К. Козлов. — Минск, 1974. — 26 с.
34. Аракелян М. Р. Диалектика формы и содержания природоохранительной функции социалистического государства : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства, история правовых учений» / М. Р. Аракелян. — К., 1982. — 20 с.
35. Исхакова Т. С. Диалектика развития культурно-воспитательной функции Советского государства : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства, история правовых учений» / Т. С. Исхакова. — М., 1983. — 18 с.
36. Форнель Е. Р. Функция Советского общенародного государства по оказанию социальных услуг : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства, история правовых учений» / Е. Р. Форнель. — М., 1983. — 19 с.
37. Тюленев В. Г. Правовые формы осуществления хозяйственно-организаторской функции Советского государства на современном этапе : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства, история правовых учений» / В. Г. Тюленев. — М., 1983. — 24 с.
38. Кузнецов И. А. Охрана социалистического правопорядка, социалистической собственности, прав и свобод граждан как функция советского общенародного государства : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства, история правовых учений» / И. А. Кузнецов. — Саратов, 1986. — 17 с.
39. Самощенко И. С. О правовых формах осуществления функций Советского государства / И. С. Самощенко // Советское государство и право. — 1956. — № 3. — С. 81-91.
40. Общая теория советского права / под ред. С. Н. Братуся, И. С. Самощенко. — М. : Юрид. лит., 1966. — 491 с.
41. Горшенев В. М. Участие общественных организаций в правовом регулировании / В. М. Горшенев. — М. : Госюриздат, 1963. — 167 с.
42. Лукьянов А. И. Советское государство и общественные организации / А. И. Лукьянов, Б. М. Лазарев. — М. : Госюриздат, 1962. — 322 с.
43. Глебов А. П. Понятие и структура функций социалистического государства / А. П. Глебов. — Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1974. — 37 с.
44. Курашвили Б. П. О системе функций государства / Б. П. Курашвили // Проблемы государства и права : Труды науч. сотрудников и аспирантов. — Вып. 9. — М. : Политиздат, 1974. — С. 25-35.
45. Наливайко Л. Р. Державний лад України: теоретико-правова модель : монографія / Л. Р. Наливайко. — Х. : Право, 2009. — 600 с.
46. Maneli M. Pojecie funkcji panstwa / M. Maneli // Panstwo i prawo. — 1957. — № 1. — S. 12-18.
47. Maneli M. O funkcjach panstwa / M. Maneli. — Warszawa, 1963. — 170 s.
48. Фукс С. Л. Некоторые вопросы методологии исследования социалистического государства / С. Л. Фукс. — К. : Наукова думка, 1965. — 246 с.
49. Кудзінау Н. А. Поняцце і класифікацыя функцый савецкай дзяржавы / Н. А. Кудзінау // Весці Акадэміі Навук БССР. — Серыя грамадскіх навук. — Мінск. — 1962. — № 2. — С. 21-28.
50. Петров В. С. Сущность, содержание и форма государства / В. С. Петров. — Л. : Наука, 1971. — 163 с.
51. Нормантас А. А. Общенародное государство: становление, сущность и функции : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства, история правовых учений» / А. А. Нормантас. — М., 1982. — 20 с.
52. Манохин В. М. Советское административное право : курс лекций / В. М. Манохин. — Вып. 1. : Часть общая. — Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1968. — 42 с.
53. Нерсесянц В. С. Теория права и государства : крат. учеб. курс / В. С. Нерсесянц. — М. : Норма, 2001. — 261 с.
54. Теория государства и права / под ред. П. С. Ромашкина, М. С. Строговича. — М. : Изд-во АН СССР, 1962. — 534 с.
55. Чхиквадзе В. О социалистическом государстве / В. Чхиквадзе, Н. Фарберов // Коммунист. — 1967. — № 5. — С. 14-24.
56. Погорелко В. Ф. Местные советы в механизме осуществления функций Советского общенародного государства / В. Ф. Погорелко. — К. : Наукова думка, 1986. — 234 с.
57. Лепешкин А. И. Фазы развития и функции Советского государства / А. И. Лепешкин. — М. : Знание, 1958. — 40 с.
58. Пискотин М. И. К вопросу о функциях Советского государства в современный период / М. И. Пискотин // Советское государство и право. — 1958. — № 1. — С. 89-100.
59. Онопенко П. В. Правоохоронні функції Української держави: зміст і реалізація: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Онопенко Петро Васильович. — К., 2005. — 204 с.
60. Давиденко В. В. Економічна функція сучасної держави / В. В. Давиденко // Держава і право : зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. — К., 2003. — Вип. 19. — С. 73-79.
61. Ковальський В. Охоронна функція держави як система / В. Ковальський // Юридична Україна. — 2003. — № 11. — С. 26-30.
62. Лощихін О. Економічна функція у системі функцій сучасної держави: деякі питання теорії / О. Лощихін // Право України. — 2006. — № 8. — С. 29-34.
63. Майданник О. Функції держави та органу державної влади – поняття, ознаки, співвідношення / О. Майданник // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2009. — № 4-5. — С. 67-74.
64. Мотиль І. І. Становлення та розвиток поняття функцій сучасної правової держави // Право і суспільство. — 2011. — № 2. — С. 47-51.
65. Наливайко Л. Р. Поняття та основні ознаки функцій держави / Л. Р. Наливайко // Правова держава. — Вип. 16. — К., 2005. — С. 177-191.
66. Наливайко Л. Р. Конституційно-правові основи політичної функції Української держави / Л. Р. Наливайко, М. В. Беляєва // Право і суспільство. — 2011. — № 2. — С. 63-69.
67. Наливайко Л. Р. Форми здійснення політичної функції Української держави / Л. Р. Наливайко, М. В. Беляєва // Підприємництво, господарство і право. — 2006. — № 8. — С. 3-7.
68. Погорілко В. Ф. Функції української держави та їх правові основи / В. Ф. Погорілко // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2004. — № 1 (27). — С. 9-17.
69. Пожарский Д. В. Контрольно-надзорная деятельность как функция современного государства / Д. В. Пожарский // Государственная власть и местное самоуправление. — 2003. — № 4. — С. 33-35.
70. Просвирнин Ю. Г. Информационная функция государства / Ю. Г. Просвирнин // Журнал российского права. — 2002. — № 3. — С. 29-35.
71. Штукин В. В. Федеративная функция государства / В. В. Штукин // Государственная власть и местное самоуправление. — 2003. — № 5. — С. 8-12.
72. Кадомцева А. Е. Экологическая функция современного Российского государства / А. Е. Кадомцева ; под ред. М. И. Байтина. — Саратов : СГАП, 2001. — 120 с.
73. Клепцова Т. Н. Функции и аппарат Российского государства в рыночной экономике : учеб. пособие / Т. Н. Клепцова. — М. : [б. и.], 1992. — 56 с.
74. Морозова Л. А. Проблемы современной российской государственности / Л. А. Морозова. — М. : ЮНИТИ-ДАНА, 1998. — 249 с.
75. Онопенко П. В. Правоохоронні органи держави Україна : монографія / П. В. Онопенко. — К. : Варна, 2003. — 126 с.
76. Шестаев Н. Г. Функции и структура государства / Н. Г. Шестаев. — М. : МВШМ, 1992. — 28 с.
77. Андреева Е. М. Социальная функция демократического государства (конституционно-правовой аспект): дис. .... канд. юрид. наук : 12.00.02 / Андреева Евгения Михайловна. — М., 1998. — 200 с.
78. Анцупов В. В. Экономическая функция государства: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Анцупов Владислав Владимирович. — Абакан, 2003. — 198 с.
79. Архипов А. М. Экологическая функция Российского государства : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; история правовых учений» / А. М. Архипов. — Н. Новгород, 1997. — 20 с.
80. Батищева Е. В. Механизм реализации социальной функции государства: на примере деятельности уголовно-исполнительной системы : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства, история правовых учений» / Е. В. Батищева. — Владимир, 2006. — 24 с.
81. Бермічева О. В. Соціальна функція держави в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права, історія політичних і правових учень» / О. В. Бермічева. — Харків, 2002. — 17 с.
82. Буховец А. Н. Идеологическая функция государства : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства, история правовых учений» / А. Н. Буховец. — М., 2002. — 18 с.
83. Варич О. Г. Економічні функції сучасної держави: природа, зміст, тенденції розвитку в Україні: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Варич Ольга Григорівна. — К., 2006. — 209 с.
84. Джураєва О. О. Функції сучасної держави: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Джураєва Олена Олексіївна. — Одеса, 2006. — 220 с.
85. Калентьева Т. А. Правовые формы реализации экономической функции Российского государства в условиях перехода к рыночным отношениям : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория права и государства, история права и государства, история политических и правовых учений» / Т. А. Калентьева. — Самара, 2000. — 25 с.
86. Королева В. В. Экологическая функция Российского государства и роль органов внутренних дел в ее реализации : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституционное право; муниципальное право» / В. В. Королева. — М., 1996. — 21 с.
87. Купцова О. Б. Экономическая функция современного Российского государства : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства, история правовых учений» / О. Б. Купцова. — Н. Новгород, 2002. — 26 с.
88. Лапина М. А. Теоретические и организационно-правовые основы реализации экологической функции государства органами внутренних дел : автореф. дис. на соискание учен. степен