ГАРАНТІЇ ДЕРЖАВНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ УКРАЇНИ: КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

На правах рукопису

КОВТУН ВІТАЛІЙ ІВАНОВИЧ

УДК 342.3

ГАРАНТІЇ ДЕРЖАВНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ УКРАЇНИ: КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

12.00.02 – конституційне право; муніципальне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Барабаш Юрій Григорович,
доктор юридичних наук, професор,
член-кореспондент НАПрН України

Харків – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП……………...………………………………………………………..........…3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади державного суверенітету та його гарантій
1.1. Категорія «суверенітет», її визначення в конституційному праві……...10
1.2. Співвідношення народного (національного) і державного суверенітету……………………………………………………………………..….24
1.3. Суверенні права сучасної демократичної держави……………………....48
1.4. Державний суверенітет в аспекті посилення глобалізаційних та інтеграційних процесів..…………………………………………………………...70
Висновки до першого розділу………………………………..……………………87

РОЗДІЛ 2. Конституційно-правова характеристика гарантій державного суверенітету в окремих напрямках
2.1. Юридичні гарантії державного суверенітету та їх відображення в конституційному праві України………………………………………………….90
2.2. Військові гарантії державного суверенітету: поняття, система, конституційна регламентація……………………………………………………104
2.3. Конституційно-правові засади економічних гарантій державного суверенітету………………………………………………………………………121
2.4. Дипломатичні ( міжнародно-правові ) гарантії державного суверенітету: конституційно-правовий аспект………………………………………….………146
Висновки до другого розділу…………………………………………………….159

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………........163

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………….……..……169

ВСТУП

Актуальність теми. В умовах глобалізації та розвитку європейських інтеграційних процесів нового значення набуває дослідження такого політико-правового явища, як державний суверенітет. Суверенітет на сучасному етапі державотворення залишається невід’ємною характеристикою державної політики у її внутрішньому та міжнародному аспектах. Він продовжує відігравати ключову роль в архітектоніці політичної карти світу, отже не дивно, що здійснення суверенних прав молодою Українською державою вимагає нових підходів, оновленого сприйняття і розуміння його змісту.
Суверенітет Української держави забезпечується не лише формально-юридичним закріпленням даної категорії на конституційному рівні, але й ефективним гарантуванням суверенного стану державної влади економічними, військовими, дипломатичними та іншими засобами і ресурсами. Суверенітет України базується на потужній економічній основі, тому утвердження України як суверенної держави передбачає широкий комплекс відповідних матеріально-фінансових та організаційних заходів.
Вагомий внесок у розробку проблематики державного суверенітету зробили такі вітчизняні і зарубіжні вчені-конституціоналісти як: С. А. Авакьян, В. Г. Аненкова, Ю. Г. Барабаш, Н. Валкер, Ю. О. Волошин, Н. Б. Пастухова, О. В. Скрипнюк, О. Ю. Тодика, Ю. М. Тодика, Я. Хасебе, А. Шайо, В. М. Шаповал, І. В. Яковюк та ін. Цими та іншими науковцями досліджувалися і продовжують досліджуватися різні грані державного суверенітету, а також механізм його гарантій. При цьому гарантії державного суверенітету розглядаються в якості окремої комплексної системи, яка включає у себе засоби, процедури та принципи забезпечення єдності (неподільності), верховенства і незалежності державної влади.
Суттєві зміни в сучасному розумінні політико-юридичного змісту державного суверенітету впливають нині не лише на науково-теоретичні уявлення про суверенітет, але й на сприйняття цієї категорії європейськими органами конституційної юрисдикції. Що ж стосується незалежної України, то тут комплексного дослідження гарантій державного суверенітету в конституційно-правовому аспекті проведено досі не було.
Все це доводить необхідність ґрунтовного оновлення українських конституційно-правових уявлень про державний суверенітет, зумовлює концептуально нові підходи до розуміння його змісту та засобів (механізму) гарантування.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження відповідає планам науково-дослідницької роботи кафедри конституційного права України, в межах та відповідно до цільової комплексної програми «Права людини і проблеми організації і функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування в умовах становлення громадянського суспільства» № 0106U002285. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» ( протоколом № 6 від 18.12.2009 р.).
Мета та завдання дослідження. Метою дисертації є визначення особливостей побудови системи гарантій державного суверенітету України, механізму їх правозастосування на конституційному рівні. Для досягнення зазначеної мети у дисертації поставлені і послідовно вирішуються такі завдання:
- виділити основні аспекти проблематики державного суверенітету та розкрити їх зміст;
- визначити юридичне співвідношення категорій «суверенітет» і «незалежність» у їх європейському правозастосуванні;
- з’ясувати суверенний статус Української держави на основі новітніх класифікацій суверенних прав;
- виявити тенденції розвитку категорії державного суверенітету в аспекті глобалізації та посилення світових інтеграційних процесів;
- встановити юридичні, військові, економічні та дипломатичні гарантії державного суверенітету;
- подати системну класифікацію військових гарантій державного суверенітету України;
- розглянути характерні прояви доктрини «розмитого» суверенітету у європейській конституційно-правовій площині;
- окреслити ключові проблеми використання референдуму, а також парламентських механізмів при вступі держав до міжнародних об’єднань;
- встановити порядок використання прийому «європейського застереження» відносно участі суверенних країн у наднаціональних союзах;
- розкрити стан конституційних гарантій державного суверенітету України в економічній сфері;
- визначити оптимальні способи узгодження національних (конституційних) вимог з міжнародно-правовими гарантіями державного суверенітету.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, пов’язані із забезпеченням (гарантуванням) державного суверенітету України.
Предметом дослідження є система гарантій державного суверенітету України у її конституційно-правовому аспекті.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становить комплекс філософсько-світоглядних підходів, загальнонаукових і спеціально-юридичних методів пізнання. Методи дослідження обиралися автором з урахуванням конкретно поставлених у дисертації завдань. У дослідженні використовувався діалектичний метод, що дозволило простежити еволюцію теоретичних уявлень про суверенітет на різних етапах розвитку цієї доктрини. Використання формально-логічних прийомів (аналіз, синтез, індукція, дедукція) дозволило дослідити окремі грані державного суверенітету, розкрити співвідношення його якісних характеристик. Прийоми герменевтики були використані в процесі тлумачення Основного Закону України, а також конституцій зарубіжних країн, низки рішень органів конституційної юрисдикції. Системний метод був використаний з метою аналізу, насамперед, військових гарантій державного суверенітету України тощо. Вищезазначені методи дослідження були використані у їх системному зв’язку.
Теоретичним підґрунтям дисертації послужили філософські трактати, політико-ідеологічні доктрини, сучасні наукові розвідки фахівців у царині політичної науки та конституційного права. Емпіричну базу дослідження склали тексти Конституції України та інших європейських конституцій, рішення Конституційного Суду України та інших європейських органів конституційної юрисдикції, довідкова література та допоміжні аналітичні матеріали.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження. Дисертаційна робота є першим у вітчизняній юридичній науці комплексним монографічним дослідженням гарантій державного суверенітету України у їх конституційному-правовому аспекті. Дисертація характеризується постановкою актуальних з точки зору сучасності проблем, з’ясовані особливості побудови системи гарантій державного суверенітету, розкриті їх зміст та характеристика з урахуванням новітніх конституційно-правових ідей і тенденцій розвитку теорії і практики гарантування державного суверенітету.
Вперше у вітчизняній науці:
- встановлено характерні відмінності змісту між поняттями «суверенітет» та «незалежність» у конституційній правотворчості країн Центральної та Східної Європи;
- виявлені характерні (позитивні і негативні) ознаки «бюджетного пакту» як окремого конституційного засобу подолання кризових явищ у економіці, окреслено можливості його застосування у конституційній практиці суверенної України;
- запропоновано закріпити в Основному Законі України розмір максимально допустимого «суверенного боргу» України, що має посилити стабілізуючу функцію Конституції у внутрішній і зовнішній політиці України;
- обґрунтовується потреба виділення двох підходів до формування військових гарантій державного суверенітету України: 1) «заборонний» – як рішучого заперечення можливості розташування на території республіки іноземних військових баз; 2) «дозвільний» – з визнанням такої можливості за певних, конституційно обумовлених обставин;
- сформульовані основні ознаки гарантій державного суверенітету, вироблені органами конституційної юрисдикції європейських країн на основі доктрин «суддівського активізму» та «суддівської стриманості».
Набули подальшого розвитку:
- аргументи щодо застосування прийому «європейського застереження» при внесенні змін та доповнень до конституцій суверенних держав;
- положення про використання референдуму і парламентських механізмів при оформленні вступу держав до міждержавних об’єднань, а також в умовах передачі ними своїх суверенних прав;
- уявлення про якісний і кількісний вплив глобалізації на розмивання суверенних прав національних держав, які раніше (від заснування Вестфальскої системи – до середини ХХ століття) вважалися недоторканими;
- нормативні вимоги, за настання яких країни здобувають право вступати у союзи з іншими державами або виходити з них, брати участь у створенні міждержавних органів та делегувати їм частину своїх повноважень;
- аргументи на користь пониження ролі військової складової у механізмі вирішення міжнародних конфліктів.
Удосконалено:
- класифікацію гарантій державного суверенітету; визначення їх додаткових – нормативної та інституційної складових;
- аргументацію щодо визнання державного суверенітету в якості фактору, що перешкоджає гуманітарній інтервенції проти деспотичних режимів, а народного суверенітету – в якості фактору, що може потенційно сприяти встановленню тиранії більшості;
- аргументацію стосовно збереження державами-членами Євросоюзу державного суверенітету відповідно до укладених ними інтеграційних договорів.
Практичне значення. Сформульовані висновки та практичні рекомендації можна застосувати:
у науково-дослідній сфері – для подальшого вивчення та розробки сучасної системи гарантій державного суверенітету;
у правотворчій діяльності – для удосконалення засад конституційно-правового регулювання відносин, пов’язаних з гарантуванням державного суверенітету України;
у навчальному процесі – для розробки відповідного розділу університетського підручника з конституційного права України; у викладанні університетських навчальних курсів; у науково-дослідній роботі аспірантів та студентів вишів;
у виховній роботі – для підвищення правової культури посадових та службових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, формування загального європейського світобачення у політико-правовій сфері.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри конституційного права України Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Ключові положення роботи були представлені на таких науково-практичних конференціях та «круглих столах»: «Треті конституційні читання: Збірка тез наукових доповідей і повідомлень міжнародної наукової конференції молодих учених, аспірантів і студентів присвячений пам’яті академіка Ю.М. Тодики» (м. Харків, 28-29 травня 2010 року); «Правове регулювання суспільних відносин: актуальні проблеми та вимоги сьогодення» (м. Запорожжя, 27-28 травня 2010 року); «Декларація про державний суверенітет України – передумова її незалежності та демократичного розвитку» (м. Харків, 16 червня 2010 року); Четверта міжнародна наукова конференція молодих учених, аспірантів та студентів «Демократія у країнах східної Європи: конституційно-правовий вимір» (м. Харків 27-28 травня 2011 року); «Юридична осінь 2011 року» (м. Харків, 9 листопада 2011 року); «Цінності сучасного конституціоналізму» (м. Харків, 28-29 вересня 2012 року) тощо.
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли своє відображення у трьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, а також у шести тезах наукових доповідей на науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й запропоновано нове вирішення наукового завдання, що виявляється у здійсненні комплексної науково-практичної розробки теорії державного суверенітету, встановленні особливостей побудови системи гарантій державного суверенітету, обґрунтовані необхідності конкретних практичних пропозицій щодо вдосконалення конституційного закріплення гарантування державного суверенітету в Україні.
Головними науковими і практичними результатами роботи є такі висновки:
1. Існуючі відмінності між такими публічно-правовими явищами і поняттями як «суверенітет» і «незалежність» у країнах Центральної та Східної Європи зумовлені їх історичними та політичними особливостями. Навпаки, у країнах Західної Європи інтеграція в Євросоюз фактично знищила розбіжності в розумінні їх змісту. Що ж стосується України, то тут все ще зберігає доктринальну силу застаріле (радянське) уявлення про «незалежність» і «суверенітет». Сучасна східноєвропейська конституційна теорія дозволяє часткове делегування суверенних прав (компетенції, «внутрішнього суверенітету») до структур Європейського Союзу, у той час як державна незалежність («зовнішній суверенітет») залишається в якості принципу непорушною.
2. Суверенітет у конституційному праві є однією з передумов формування держави в цілому, важливим атрибутом конституційного устрою сучасної держави. Саме тому він потребує чіткого нормативного визначення та забезпечення гарантіями на найвищому юридичному рівні. Категорія суверенітету є ключовою для розуміння сутності держави, вона закладає базис державності як політико-правового явища. Державний суверенітет є основою легітимності органів державної влади і держави в цілому.
3. Аналіз сучасної конституційної практики різних країн свідчить, що при вступі держав до міждержавних об’єднань використання ними загальнонаціонального референдуму стало більш поширеним, ніж використання парламентських механізмів.
4. Звертається увага на специфіку реалізації суверенних прав у зв’язку зі входженням країни до міждержавного об’єднання за допомогою національних конституційних механізмів. Так, зарубіжний досвід досліджується на прикладі врегулювання цього питання на конституційному рівні. Якщо «країни-засновники» ЄС (Франція, Німеччина) встановили на вищому нормативному рівні спеціальні розділи або низку норм для врегулювання питань взаємовідносин з ЄС, то нові держави-члени застосовують так звану «європейську обмовку», коли до Основного Закону включається одна-дві статті, які в абстрактній формі врегульовують питання входження до міждержавних утворень.
Практика використання європейськими державами інструменту «європейського застереження» доводить, що саме цей інструмент необхідно використати для конституційного оформлення вступу України до міждержавних об’єднань.
5. Для конституційного тлумачення типовим є шлях «від норми до принципу», що іноді призводить до звинувачень конституційних судів у неконтрольованій правотворчості («суддівському активізмі»). Конкуруючою тенденцію є нині «суддівська стриманість» – прояв свідомого самообмеження конституційних судів при ухваленні ними рішень з політичним контекстом. На основі аналізу даних двох тенденцій можна зробити висновок про те, що органи конституційної юрисдикції країн Західної Європи частіше проявляють суддівську стриманість. Навпаки, явище суддівського активізму є більш типовим для конституційних судів країн Східної та Центральної Європи, де законодавча і виконавча гілки влади ще не завжди готові брати на себе всю повноту конституційної відповідальності.
6. Зазначається, що в науці конституційного права набули поширення нові підходи до розуміння державного суверенітету. Зокрема, найбільш популярними серед них є: 1) французька доктрина обмеженого суверенітету (з передачею суверенних прав); 2) «новий підхід» Х’юстона і Маршалла стосовно доктрини парламентського суверенітету; 3) конструктивна теорія разом із теорією самообмеження парламентського суверенітету у Великобританії; 4) адаптовані правила щодо тлумачення колізій між нормами національного та міжнародного права (на прикладі Данії) тощо.
7. В умовах глобалізації та міждержавної інтеграції суверенітет у якості принципу конституційного ладу ніби «зникає», «розмивається», «дезінтегрується». Зокрема, глобалізація уже призвела до часткового розмивання суверенних прав держав у тих сферах, які вважалися традиційно недоторканими на основі Вестфальскої системи. Крім того, нині відмічається суттєвий вплив неурядових організацій та громадських асоціацій на політику суверенних держав.
8. Виробилася конституційна доктрина, щодо процесу державного владарювання при вступі країн до міждержавних об’єднань. Найбільш типовим тут нині вважається використання референдуму. Загалом, пряме народне волевиявлення не створює перешкод для європейського інтеграційного процесу. На підтвердження даної тези автор посилається, зокре ма, на референдум 22 січня 2012 року у Хорватії.
Що ж стосується інших каналів вираження настроїв та інтересів народу з питань міждержавної інтеграції/дезінтеграції, то тут типовим способом волевиявлення залишається парламент. Прикладом тут може служити досвід Литви, яка дозволяє депутатам сейму ухвалювати на власний розсуд рішення, пов’язані з політикою Литви в рамках Євросоюзу. Паралельно в Литві зберігається можливість використання також загальнонаціонального референдуму за ініціативою 50 депутатів сейму або не менш ніж 10% виборців країни.
9. Під юридичними гарантіями державного суверенітету автор розуміє засоби та умови забезпечення державного суверенітету, закріплені у спеціальних нормах права, а також інституційну складову реалізації даних норм.
Виділяються дві групи юридичних гарантій державного суверенітету: 1) нормативно-правові гарантії – закріплені у Конституції України засади, на яких ґрунтується суверенітет Української держави (державний суверенітет, народний суверенітет (повновладдя народу), територіальна цілісність, поділ влади, верховенство права, єдине громадянство); 2) організаційно-правові гарантії – сформовані відповідно до Конституції та законів України державно-владні інститути (Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Конституційний Суд України).
10. Конституційний контроль як засіб оцінки європейських договорів став невід’ємною складовою частиною інтеграційних процесів у Західній Європі. Небезпека втрати або несанкціонованого обмеження державного суверенітету стала причиною ухвалення судами низки конкретних рішень. На цій основі поступово виробився доктринальний підхід, за яким внесення змін до законодавства Євросоюзу вважається прийнятним лише за умови, що ці зміни не загрожують суверенним правам держав-членів. Загалом, розвиток європейської інтеграції вважається допустимий лише при умові, що він не містить в собі загрози для суверенітету потенційних держав-членів.
11. До категорії військових гарантій державного суверенітету необхідно віднести наявність у держави власних збройних сил. Окремим аспектом військових гарантій суверенітету слід вважати конституційний дозвіл/заборону на розміщення іноземних військових баз на території тієї або іншої країни. При цьому необхідно розрізняти заборонний характер конституційних гарантій (що передбачає повну заборону на розташування баз) та дозвільний характер цих же гарантій (розташування баз на основі спеціального дозволу представницьких органів).
12. Необхідно закріпити на конституційному рівні розмір максимально допустимого суверенного боргу Української держави. Дана вимога пояснюється не лише обставинами світової економічної кризи. Такий крок може стати важливою конституційною гарантією державного суверенітету України. Необхідність внесення даної поправки зумовлюється також потребою приведення конституційного регулювання в Україні у відповідність з європейськими юридичними стандартами.
13. У своїй зовнішньополітичній активності Українська держава має виходити з того, що процес глобалізації у поєднанні з міжнародними інтеграційними заходами призвели до помітного «розмивання» суверенних прав держав у тих сферах, які вважалися недоторканими з часу заснування Вестфальської системи – до середини ХХ століття.
14. Під міжнародно-правовими гарантіями суверенітету розуміються особливі юридичні засоби, за допомогою яких держави-учасниці міжнародних договорів мають можливість захистити свої інтереси з урахуванням принципу поваги до їх державного суверенітету та невтручання у їх внутрішні справи.
Міжнародно-правові гарантії суверенітету поділяються на два види: 1) гарантії загального типу; 2) спеціальні гарантії. Сучасна наука виділяє також такі види міжнародно-правових гарантій, як двосторонні і багатосторонні, колективні та індивідуальні тощо. Дані гарантії необхідно розглядати не лише в якості засобу забезпечення виконання міжнародних договорів, але й в якості засобів втілення у життя країни важливих принципів міжнародного права.
15. У Конституції України необхідно закріпити правові механізми, які дозволили б Українській державі безперешкодно укладати союзи з іншими державами, а також виходити з них; брати участь у створенні спільних міждержавних органів, а також делегувати їм частину своїх повноважень. Відповідні норми слід закріпити у якості окремого принципу основ конституційного ладу України.
16. З огляду на європейську тенденцію «розмивання» суверенних прав держав, помітно знизилась роль військової складової гарантій їх суверенітету. Тобто функція збройного захисту державного суверенітету поступово перекладається на військові блоки (союзи), які виступають не лише гарантами порядку і миру, але й здатні набагато краще використовувати воєнні ресурси.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аллан Т. Р. С. Конституційна справедливість. Ліберальна теорія верховенства права / Т. Р. С. Аллан ; пер. з англ. Р. А. Семків. – К. : Києво-Могилянська академія, 2008. – 385 с.
2. Андреева Г. Н. Экономическая конституция в зарубежных странах / Г. Н. Андреева. – М. : Наука, 2006 – 268 с.
3. Аненкова В. Г. Единство Российского государства: проблемы конституционной теории и практики : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.02 / В. Г. Анненкова ; Российская академ. гос. службы при През. Рос. Федерации. – М., 2006. – 386 с.
4. Андрейцев В. І. Земельне право і законодавство суверенної України: актуальні проблеми практичної теорії / В. І. Андрейцев – К. : Знання, 2005. – 445 с.
5. Анненкова В. Г. Единство Российского государства: проблемы конституционной теории и практики : автореф. дис. ... д-ра. юрид. наук : 12.00.02 / В. Г. Анненкова ; Российская академ. гос. службы при През. Рос. Федерации. – М., 2006. – 36 с.
6. Аргентина решила национализировать еще один актив Repsol [Електронний режим] : // http://www.lenta.ru/news/2012/04/19/onemore/ – Заголовок з екрана.
7. Арнольд Р. Европейское конституционное право: некоторые размышления о концепции, возникшей во второй половине двадцатого века / Р. Арнольд // Конституционное право : Восточное обозрение. – 2001. – № 4 (37). – С. 107-114.
8. Ассиметрия мировой системы суверенитета: зоны проблемной государственности : монография / под. ред. М. В. Ильина, И. В. Кудряшовой. – М. : МГИМО-Университет, 2011. – 248 с.
9. Байдін Ю. В. Державний суверенітет і його межі в умовах європейської інтеграції: питання теорії : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Ю. В. Байдін ; Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого». – Х., 2012. – 20 с.
10. Барабаш Ю. Г. Вироблення доктринальних підходів у науці конституційного права як одна з умов ефективності конституційної реформи / Ю. Г. Барабаш // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2009. – № 11 (97). – С. 36-39.
11. Барабаш Ю. Г. Вопросы непосредственной демократии в теории и практике конституционного права Украины / Ю. Г. Барабаш // Конституционно-правовые основы народовластия в России и Украине : сб. науч. тр. – Х. : Право, 2012. – С. 29-52.
12. Барабаш Ю. Г. Державно-правові конфлікти в теорії та практиці конституційного права : монографія / Ю. Г. Барабаш – Х. : Право, 2008. – 220 с.
13. Барабаш Ю. Г. Конституційна реформа і стабільність конституційного ладу: конфліктологічно-правовий аналіз системного взаємозв’язку / Ю. Г. Барабаш // Право України. – 2012. – № 1-2. – С. 77-96.
14. Барабаш Ю. Г. Конституційно-правові механізми захисту державного суверенітету України / Ю. Г. Барабаш // Вісник НАН України. – 2011. – №6. – С. 9-10.
15. Барабаш Ю. Г. Організаційні та правові проблеми забезпечення державного суверенітету: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Харків, 27 березня 2009 р. АПН України, НДІ держ. буд-ва та місцевого самоврядування АПрН України, Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого / Редкол. : Ю. П. Битяк, І. В. Яковюк, Г. В. Чапала. – X. : Видавець ФО-П Вапнярчук Н. М., 2009. – С. 147-149.
16. Барабаш Ю. Г. Референдум як спосіб вирішення питань, пов’язаних із державним суверенітетом / Ю. Г. Барабаш // Вісник академії правових наук. – 2008. – № 3 (56). – С. 98-108.
17. Барабаш Ю. Г. Установча влада українського народу як конституційний феномен / Ю. Г. Барабаш // Право України. Юридичний журнал. – 2009. – № 11. – С. 73-80.
18. Бауман З. Глобализация. Последствия для человека и общества : пер. с англ. / З. Бауман. – М. : Весь Мир, 2004. – 188 с.
19. Баумгартнер Х. М. Свобода и человеческое достоинство как цели государства // Политическая философия в Германии: Сб. ст. Й. Изензее и др. / пер. с нем. Д. Мироновой, С. Погорельской. – М. : Современные тетради, 2005. – 520 с.
20. Безуглов А. А. Суверенитет советского народа / А. А Безуглов. – М. : Юрид. лит., 1975. – 153 с.
21. Близнашки Г. Конституционализм и демократия / Г. Близнашки // Социальные и гуманитарные науки. Отечественная и зарубежная литература. Сер. 4. Государство и право. – М.: ИНИОН РАН, 2012. – № 2. – С. 55-60.
22. Блинов А. С. Национальное государство в условиях глобализации: контуры построения политико-правовой модели формирующегося глобального порядка / А. С. Блинов – М. : МАКС Пресс, 2003. – 149 с.
23. Блищенко И. П., Дориа Ж. Понятие экономического суверенитета государства / И. П. Блищенко // Мировое сообщество. – 2000. – № 1.– С. 200-215.
24. Боден Ж. Шесть книг о Республике / в кн.: История политических и правовых учений. – М. : Юристь, 1995. – 378 с.
25. Бориславська О. М. Власність українського народу на землю як елемент конституційно-правового механізму забезпечення суверенітету України / О. М. Бориславська, І. Заяць, С. Різник // Вісник Львів. Ун-ту. – 2011. – вип.53. – С. 101-117.
26. Бордачёв Т. В. Новый стратегический союз. Россия и Европа перед вызовами XX века: возможности «большой сделки» / Т. В. Бордачёв. – М. : Европа, 2009. – 304 с.
27. Броунли Я. Международное право: учеб. пособие / Я. Броунли // пер. с англ. под ред. и со вст. ст. Г. И. Тункина. Кн. 1. – М. : Прогресс, 1977. – 507 с.
28. Броунли Я. Политика прав человека во взаимосвязи с господством права / Я. Броунли // Социальные и гуманитарные науки. Отечественная и зарубежная литература. Сер. 4. Государство и право: РЖ / РАН. ИНИОН. Центр социал. науч.-информ. исслед. отд. правоведения. – М., 2011. – № 3. – С. 183-185.
29. Валадес Д. Контроль над властью / Д. Валадес ; пер. с испанского А. Автономова, В. Гайдамака. – М. : Идея-Пресс, 2006. – 248 с.
30. Валлерстайн И. Конец знакомого мира: Социология ХХІ века / И. Валлерстайн ; пер. с англ. под ред. Б. Л. Иноземцева. – М. : Логос, 2003. – 368 с.
31. Виганд М. А. Демократическое конституционное государство между идеалом и реальностью: к современному пониманию свободы / М. А. Виганд, Б. Забель // Социальные и гуманитарные науки. Отечественная и зарубежная литература. Сер. 4. Государство и право: РЖ / РАН. ИНИОН. Центр социал. науч.-информ. исслед. отд. правоведения. – М., 2012. – № 1. – С. 12-17.
32. Витрук Н. В. Народний суверенитет и народовластие в контексте / Н. В. Витрук // Конституционно-правовые основы народовластия в России и Украине: сб. науч. тр. – Х. : Право, 2012. – С. 13-27.
33. Віднянський С. В. Об’єднана Європа: від мрії до реальності. Історичні нариси про батьків-засновників Європейського Союзу: монографія / С. В. Віднянський, А. Ю. Мартинов – К. : Вид. дім «Київо-Могилянська академія», 2011. – 376 с.
34. Внешний долг Украины достиг 129 млрд долларов [Електронний ресурс]: говорится в материалах НБУ – Режим доступу : http://www.bfm.ru/news/2012/09/18/vneshnij-dolg-ukrainy-dostig-129-mlrd-dollarov.html – Заголовок з екрана.
35. Волошин Ю. О. Конституційно-правове забезпечення європейської міждержавної інтеграції: теоретико-методологічні аспекти / Ю. О. Волошин ; за ред. М. О. Баймуратова. – К. : Логос, 2010. – 480 с.
36. Волянська Г. М. Народний суверенітет та форми його реалізації в Україні: конституційно-правові аспекти : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / Г. М. Волянська. – К., 1995. – 23 с.
37. Габермас Ю. Залучення іншого: Студії з політичної теорії / Ю. Габермас. – Л. : Астролябія, 2006. – 421 с.
38. Гаджиев Г. А. Экономическая Конституция. Конституционные гарантии свободы предпринимательской деятельности / Г. А. Гаджиев // Конституционный вестник, 2008. – № 1 (19). – С. 248-254.
39. Гаєць В. М. Суверенітет держави в сучасному глобалізованому світі / В. М. Гаєць // Вісник НАН України, 2011. – №6. – С. 5-15.
40. Гапотій В. Д. Теоретичні та практичні аспекти суверенітету народу, нації та держави: автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / В. Д. Гапотій; Нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2005. – 23 с.
41. Германия: Конституция против роста госзадолжности [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www. finansmag.ru/new/18989 – Заголовок з экрана.
42. Гидденс Э. Ускользающий мир. Как глобализация меняет нашу жизнь / Э. Гидденс – М. : Весь мир, 2004. – 320 с.
43. Гизо Ф. Политическая философия: о суверенитете / Ф. Гизо // Суверенитет. Сборник / сост. : Н. Гараджа. – М. : Изд. «Европа», 2006. – С. 237-291.
44. Гийу Л. Конституционный пересмотр и европейская интеграция; не выдерживающее критики необдуманное непостоянство Конституции / Л. Гийу // Социальные и гуманитарные науки. Отечественная и зарубежная литература. Сер. 4. Государство и право: РЖ / РАН. ИНИОН. Центр социал. науч.-информ. исслед. отд. правоведения. – М. : ИНИОН РАН, 2011. – №1. – С. 49-54.
45. Голль Шарль де. Мемуары надежд / Шарль де Голль. – М. : Прогресс, 2000. – 337 с.
46. Головко А. А. Современные проблемы государственного суверенитета в Республике Беларусь / А. А. Головко // Право и политика. – 2000. – № 1. – С. 28-34.
47. Гончаренко В. Д. Декларація про державний суверенітет України (1990 р.) та її роль в історії творення незалежної Української держави / В. Д. Гончаренко // Вісник Академії правових наук України. – Х., 2010. – № 2 (61). – С. 95-99.
48. Горюнов В. В. Суверенитет Российской Федерации: сущность, содержание, гарантии : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.02 / В. В. Горюнов. – Екатеринбург, 2007. – 26 с.
49. Горюнов В. В. Суверенитет Российской Федерации: сущность, содержание, гарантии : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.02 / В. В. Горюнов. – Екатенирбург, 2007. – 237 с.
50. Государственный суверенитет vs. право наций на самоопределение: сб. науч. ст. / отв. ред. А. Л. Рябинин. – М. : Изд. Дом Гос. ун-та – Высшей школы экономики, 2011. – 250 с.
51. Гражданское право. Учебник. / под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. – М. : Проспект. – 1997. –583 с.
52. Грачев Н. И. Происхождение суверенитета: верховная власть в мировоззрении и практике государственного строительства традиционного общества : монография / Н. И. Грачев. – М. : ИКД «Зерцало-М», 2009. – 320 с.
53. Грачев Н. И. Государственный суверенитет и формы территориальной организации современного государства / Н. И. Грачев. – М. : Книгодел, 2009. – 468 с.
54. Гьофе О. Демократія в епоху глобалізації / О. Гьофе ; пер. с нім. Л. Ситніченко, О. Лозінської. – К. : ППС, 2007. – 436 с.
55. Д'аспремон Ж. Недемократическое государство в международном праве.Критическое исследование позитивного международного права и современной практики / Ж. Д'аспремон // Социальные и гуманитарные науки. Отечественная и зарубежная литература. Сер. 4. Государство и право: РЖ / РАН. ИНИОН. Центр социал. науч.-информ. исслед. отд. правоведения. – М., 2011. – № 2 . – С. 169-172.
56. Декларация независимости Эстонии [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://ru.wikipedia.org/wiki/%C4%E5%EA – Заголовок з екрана.
57. Декларація про державний суверенітет України: від 16.07.1990 року // Відом. Верх. Ради України. – 1990. – № 31. – Ст. 429.
58. Декларація про державний суверенітет України. Історія прийняття, документи, свідчення / За ред. О. Барабаш. – Житомир: «Рута», 2010. – 868 с.
59. Демишель А. Институты и власть во Франции. Институционные формы государственно-монополистического капитализма / А. Демишель, Ф. Демишель, М. Пикемаль. – М. : Прогресс, 1977. – 448 с.
60. Демократия и модернизация: к дискуссии о вызовах 21 века / Центр исследований постиндустриального общества; Вступ. статья В. Л. Инозецев. – М. : Издательство «Европа», 2010. – 318 с.
61. Демократия и суверенитет. Многообразие исторического опыта / под. ред. А. А. Гучейнов – М. : Идея-Пресс, 2010. – 236 с.
62. Державний суверенітет: теоретико-правові проблеми : монографія / за ред. Ю. П. Битяка, І. В. Яковюка. – Х. : Право, 2010. – 272 с.
63. Дзоло Д. Демократия и сложность: реалистический подход / Д. Дзоло. – М. : Изд. дом гос. ун-та Высшей школы экон., 2010. – 320 с.
64. Дідківська Т. В. Суверенітет грошово-кредитної політики у відкритій економіці : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 08.00.01 / Т. В. Дідківська ; Інст. економ. та прогн. НАН України. – К., 2009. – 23 с.
65. Дорогин В. А. Суверенитет в советском государственном праве / В. А. Дорогин. – М. : Изд. АОН при ЦК ВКП (б), 1948. – 380 с.
66. Дюги Л. Конституционное право / Л. Дюги ; пер. с фр. – М. : Изд. Т-ва И. Д. Сытина, 1908. – 342 с.
67. Дюги Л. Социальное право, индивидуальное право и преобразование государства: лекции, прочит. в 1908 г. в Высш. шк. соц. наук в Париже / Л. Дюги; пер. А. Ященко; предисл. А. С. Алексеева. – М. : Изд. М. Н. Клочков, 1909. – 148 с.
68. Европа закривається: чого Україні чекати від посилення візових правил [Електронний ресурс]: Положення бюджетного пакту Євросоюзу не підлягають перегляду – Режим доступу:http://news.finance.ua /ua/~/1/0/all/2012/04/27/277597 – Заголовок з екрана.
69. Европейский Союз: основополагающие акты в редакции Лиссабонского договора с комментариями / под. ред. С. Ю. Кашкина. – М. : ИНФРА-М, 2008. – 698 с.
70. Економічна теорія : підручник / за ред. В. Г. Чепінога. – К. : Юрінком Інтер, 2011. – 656 с.
71. Еллинек Г. Общее учение о государстве (по изданию 1903) / Г. Еллинек. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2004. – 784 с.
72. Енциклопедичний словник / Ф. А. Брокгауз та И. А. Єфрон. [Электронный ресурс] – Режим доступа : http://www.brocgaus.ru. – Заголовок з экрана.
73. Ефремова Н. А. Международно-правовые механизмы регулирования экономической интеграции и суверенитет государств : автореферат дис. ... докт. юрид. наук : 12.00.10 / Н. А. Ефремова. – М., 2009. – 44 с.
74. Ефремова Н. А. Международная економическая интеграция и суверенитет государства / Н. А. Ефремова // Государство и право. – 2011. – №6. – С. 60-66.
75. Жувенель Бертран де Власть: Единственная история ее возрастания / де Жувенель Бертран ; перевод с франц. В. П. Гайдамака. – М. : Мысль, 2011. – 546 с.
76. Задихайло Д. В. Правовий господарський порядок в Україні: десятирічний досвід конституційно-правового забезпечення / Д. В. Задихайло // Вісник Академії правових наук. – № 3 (46) – С. 141-149.
77. Зовнішньополітична сфера в оцінках експертів // Національна безпека і оборона. – 2010. – № 2. – С. 30-38
78. Ильин М. В. Россия и вызовы XXI века // Доклад на пленарном заседании II Всероссийского конгресса политологов «Россия. Политические вызовы XXI века». – М., 2000. – С. 46-51.
79. Иноземцев В. Л. Демократия и модернизация: к дискусcии о вызовах XXI века / В. Л. Иноземцев // Центр исследований постиндустриального общества. – М. : Европа, 2010. – 318 c.
80. История политических и правовых учений: учебник / под ред. В. С. Нерсесянца. – М. : Наука, 1995. – 721 с.
81. Каращук В. В. Державний суверенітет: підходи до класифікації та рівні дослідження / В. В. Каращук // Держава і право. Юридичні і політичні науки. – 2006. – № 34. – С. 60-67.
82. Карденас Х. Конституция и реформа нефтяной промышленности / Х. Карденас // Социальные и гуманитарные науки. Отечественная и зарубежная литература. Сер. 4. Государство и право: РЖ / РАН. ИНИОН. Центр социал. науч.-информ. исслед. отд. правоведения. – М., 2011. – № 2. – С. 34-38.
83. Князев Д. А. Современные формы легитимации государственной власти / Д. А. Князев. – Ростов н/Д. : Центр ДГТУ – 2010. – 155 с.
84. Кокошин А. А. Реальный суверенитет и суверенная демократия / А. А. Кокошин // Суверенитет. Сборник / сост. Н. Гараджа. – М. : Европ, 2006 – С. 92-106.
85. Коломер Ж. М. Великие империи, малые нации: неясное будущее суверенного государства / Ж. М. Коломер // Социальные и гуманитарные науки. Отечественная и зарубежная литература. Сер. 4. Государство и право. – М. : ИНИОН РАН, 2011. – № 1. – С. 11-16.
86. Конституционная экономика : учеб. пособ. / под ред. П. М. Баренбойм, В. И. Лафитский, В. А. Мау. – М. : Юстицинформ, 2006. – 256 с.
87. Конституционная экономика в зарубежных странах : учеб. пособие / С. Ю. Данилов. – М. : Изд. дом ГУ ВШЭ, 2008. – 145 с.
88. Конституционное право Российской Федерации / под. ред. М. В. Баглай. – М. : Норма, 2007. – 784 с.
89. Конституционное право. Энциклопедический словарь. / отв. за ред. С. А. Авакьян. – М. : Норма, 2001. – 565 с.
90. Конституционное право России : ученик / отв. ред. А. Н. Кокотов, М. И. Кукушкин. – М., 2003. – 536 с.
91. Конституційне право України в схемах і дефініціях : навч. посібник для студ. юрид. вузів та факультетів / под. ред. О. Г. Кушніренко, Т. М. Слінько, Ф. В. Веніславський – X. : Торнадо, 2003. – 328 с.
92. Конституционно-правовой механизм внешней политики : учеб. пособие / редкол.: В. П. Воробьев, Ю. И. Лейбо, А. Г. Орлов. – М. : РОССПЭН, 2004. – 319 с.
93. Конституція незалежної України: У 3 кн./ під заг. ред. С. Головатого; Упоряд. С. Головатий, Я. Юзьков. – К. : Право. Укр. Правнич. Фундація, 1995. Кн. І : Документи, коментарі, статті. – 398 с.
94. Конституція Угорщини [ Електронний ресурс] – Режим доступу : http://ru.wikipedia.org/wiki/Конституция_Венгрии – Заголовок з экрана.
95. Коченов Д. Рецензия на книгу: Ван Элсуэдж П. От республик советского союза к государствам - членам европейского союза / Д. Коченов // Социальные и гуманитарные науки. Отечественная и зарубежная литература. Сер. 4. Государство и право: РЖ / РАН. ИНИОН. Центр социал. науч.-информ. исслед. отд. правоведения. – М., 2012. – № 2. – С. 180-196.
96. Кравчук І. В. Гармонізація національних правових систем з правом ЄС / І. В. Кравчук, М. В. Парапан. – К. : Слово, 2005. – 320 с.
97. Кревельд М. ван. Расцвет и упадок государства / Мартин ван Кревельд ; пер. с англ. под ред. Ю. Кузнецова, А. Макеева. – М. : ИРИСЭН, 2006. – 544 с.
98. Кремень Т. В. Трансформація державного суверенітету в умовах глобалізації: дис. ... канд. політ. наук : 23.00.04 / Т. В. Кремень; НАН України, Інститут економіки і міжнародних відносин. – К., 2004. – 178 с.
99. Крикун В. Б. Фонд державного майна України як суб’єкт антикризового адміністративно-правового регулювання у сфері економіки // Крикун В. Б. – М. : Журнал «Публічне право», 2012. – №1 (5). – С. 76-82.
100. Кукатас Ч. Либеральний архипелаг: Теория разнообразия и свободы / Ч. Кукатас ; пер. с англ. Н. Эдельмана, под научн. ред. А. В. Куряева. – М. : Мысль, 2011. – 482 с.
101. Куян І. А. Розвиток вчення про суверенітет в українській та російській конституційно-правовій думці дорадянського періоду / І. А. Куян // Часопис Київського університету права. – 2011. – № 1. – С. 86-90.
102. Лазарев М. И. Военные базы США – нарушение Устава ООН / М. И. Лазарев // Советский ежегодный журнал международного права. – 1958. – С. 192-199.
103. Леви Л. Упадок политики силы и необходимость новой архитектуры международных организаций / Л. Леви // Социальные и гуманитарные науки. Отечественная и зарубежная литература. Сер. 4. Государство и право: РЖ / РАН. ИНИОН. Центр социал. науч.-информ. исслед. отд. правоведения. – М., 2011. – № 2 . – С. 175-177.
104. Левин И. Д. Суверенитет / И. Д. Левин. – Спб. : Юридический центр Пресс, 2003. – 373 с.
105. Летнянчин Л. І. Конституційні обов'язки людини і громадянина в Україні: проблеми теорії і практики: монографія / Л. І. Летнянчин. – Х. : СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2006. – 256 с .
106. Лист Ф. Международное право в систематическом изложении / Ф. Лист. – М. : Юрьев тин. К. Матиссена, 1909. – 674 с.
107. Литовські депутати запропонували розмістити в країні бази НАТО [Электронный ресурс] – http://uebp.sko.kz/rus. – Заголовок з екрана.
108. Лунц Л. А. Курс международного частного права: учеб. курс : Общая часть в 3- х томах / Л. А. Лунц – М. : Юрид. лит., 1973. – 384 с.
109. Люшер Ф. Конституционная защита прав и свобод личности / Ф. Люшер – М. : Прогресс-Универс, 1993. – 384 с.
110. Макиавелли Н. Государь. Рассуждения о первой декаде Тита Ливия / Н. Макиавелли; пер. с итал. Г. Муравьевой, Р. Хлодовского; вступ. ст. И. А. Гончарова. – СПб. : Азбука-классика, 2005. – 288 с.
111. Манелис Б. Л. Проблема суверенитета и ее значение в современных условиях / Б. Л. Манелис ; отв. ред. А. И. Ишанов, – Ташкент : Изд-во «Наука» Узб. ССР, 1964. – 306 с.
112. Маркс Э. Великобритания: суверенитет Парламента под угрозой / Э. Маркс // Сравнительное Конституционное Обозрение. – 2006. – №1 (54). – С. 15-20.
113. Марченко М. Н. Государственный суверенитет: проблемы определения понятия и содержания / М. Н. Марченко // Правоведение. – 2003. – №1. – С. 186-197.
114. Марченко М. Н. Проблемы государственного суверенитета: проблемы определения понятия и содержания / М. Н. Марченко // Правоведение. – 2009. – № 3. – С. 192-194.
115. Марченко М. Н. Государство и право в условиях глобализации / М. Н. Марченко. – М. : Проспект, 2011. – 399 с.
116. Медушевский О. Н. Параметры измерения современной российской демократии: народовластие, многопартийность, конкуренция / О. Н. Медушевский // Сравнительное конституционное обозрение. – № 6 (85). – 2011. – С. 170-175.
117. Международное право / под. ред. В. Г. Витцум ; перевод с немецкого. – М. : Волтер Клюверт – 2011. – 992 с.
118. Международное публичное право : учебник / под ред. Л. П. Ануфриева, Д. К. Бекяшев, К. А. Бекяшев, В. В. Устинов [и др.]. – 4-е изд., перераб. и доп. – М. : ТК Велби , Изд-во Проспект, 2009. – 784 с.
119. Меркель: Положення бюджетного пакту Євросоюзу не підлягають перегляду [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://news.finance.ua /ua/~/1/0/all/2012/04/27/277597 – Заголовок з екрана.
120. Мельникова І. В. Україна на міжнародній арені / І. В. Мельникова // Україна в європейських міжнародних відносинах. – К. : НАНУ., 1998. – С. 63-71.
121. Мещерякова О. М. Наднациональность в праве Европейского Союза и проблема суверенитета: автореф. дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.10 / О. М. Мещерякова. – М., 2010. – 38 с.
122. Михеев В. В. Логика глобализации и интересы России / В. В Михеев // Pro et Contra. – 1999. – №4. – С. 49-65.
123. Моисеев A. A. Соотношение суверенитета и надгосударственности в современном международном праве: в контексте глобализации : автореф. дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.10 / А. А. Моисеев ; Дипломат. акад. МИД РФ. – М., 2007. – 45 с.
124. Моисеев A. A. Суверенитет государства в международном праве / А. А. Моисеев – М. : «Восток-Запад», 2009. – 384 с.
125. Набли Б. Нестабильность в пятой республике / Б. Набли, Ж. Сюттер // Социальные и гуманитарные науки. Отечественная и зарубежная литература. Сер. 4. Государство и право: РЖ / РАН. ИНИОН. Центр социал. науч.-информ. исслед. отд. правоведения. – М., 2011. – № 2. – С. 37-45.
126. Наливайко Л. Р. Державний лад України: теоретико-правова модель: монографія / Л. Р. Наливайко. – Х. : Право, 2009. – 600 с.
127. Николаи А. Конституционные механизмы Дании и Швеции, лежащие в основе легитимности Европейского Союза / А. Николаи // Сравнительное конституционное обозрение. – 2005. – №1 (50). – С. 145-153.
128. Новак А. Я. Як підняти українську економіку: монографія / А. Я. Новак. – К. : Гнозіс, 2011. – 368 с.
129. Ногера-Фернандес А. Колумбийская конституция 1991 г. как начало нового конституционализма в Латинской Америке / А. Ногера-Фернандес, М. Криадо де Диего // Социальные и гуманитарные науки. Отечественная и зарубежная литература. Сер. 4. Государство и право. – М. : ИНИОН РАН , 2012. – № 2. – С. 60-64.
130. Обзор конституционных новостей (январь – февраль 2012) // Сравнительное конституционное обозрение. – 2012. – № 1. – С. 10-18.
131. Обзор конституционных новостей (июнь-июль 2011) // Сравнительное конституционное право. – 2011. – № 4 (83). – С. 10-17.
132. Общая теория государства и права / отв. ред.: Д. А. Керимов, М. Д. Шаргородский. – Л. : Изд-во Ленинград. ун-та, 1961. – 528 с.
133. Ориу М. Основы публичного права. / М. Ориу ; пер. с фр. – М. : Изд-во Коммунист. акад., 1929. – 760 с.
134. Оруку Э. Культурное многообразие и правовые системы: Мультикультурализм и евроскептицизм / Э. Оруку // Социальные и гуманитарные науки. Отечественная и зарубежная литература. Сер. 4. Государство и право. – М. : ИНИОН РАН , 2011. – № 4. – С. 17-22.
135. Основы российского права: учебник для вузов / под. ред. Т. В. Кашанина, А.В. Кашанин – М. : Изд. НОРМА, 2002. – 800 с.
136. Осьминин Б. И. Заключение и имплементация международных договоров и внутригосударственное право: учеб. пособие / Б. И. Осьминин. – М. : Берлин: Инфотропик Медиа, 2010. – 383 с.
137. Палиенко Н. И. Суверенитет. Историческое развитие идеи суверенитета и ее правовое значение / Н. И. Палиенко // Антологія української юридичної думки. Т. 1. Загальна теорія держави і права, філософія та енциклопедія права. – К. : Вид. Дім "Юрид. кн.", 2002. – С. 361-368.
138. Пастухова Н. Б. Государственный суверенитет как основа российской государственности // Конституционное развитие Росии и Украины. Вып. 1: Сб. науч. тр. – Харьков: Право, 2011. – 216 с.
139. Пастухова Н. Б. Суверенитет и федеративная организация Российского государства в условиях глобализации: конституционно-правовые аспекты: дис. … д-ра юр. наук 12.00.02 / Н. Б. Пастухова ; Москва, 2010. – 418 с.
140. Пастухова Н. Б. Суверенитет и федеративная организация российского государства в условиях глобализации: конституционно-правовые аспекты: автореф. дис… докт. юрид. наук : 12.00.02 / Н. Б. Пастухова ; Рос. Акад. гос. службы при Президенте РФ. – М., 2010. – 45 с.
141. Политическая философия в Германии: Сб. ст. Изензее Й. и др. / М. : Современные тетради, 2005. – 520 с.
142. Порфирьев А. И. Национальный суверенитет в правовой природе российского федерализма: монография / А. И. Порфирьев. – М. : Книгодел, 2009. – 294 с.
143. Правова система України: історія, стан та перспективи: Т. 2: Конституційні засади правової системи України і проблеми її вдосконалення/ под. ред. Ю. П. Битяка. – 576 с.
144. Проблеми теорії права і конституціоналізму у працях М. В. Цвіка / упоряд. О. В. Петришин [та ін.] . – Х. : Право, 2010. – 272 с.
145. Пустовіт Ж. М. Концепція суверенітету народу в Конституції України / Ж. М. Пустовіт // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2008. – № 4. – С. 13-20.
146. Равин С. М. Сущность советского государственного права / С. М. Равин. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1963. – 86 с.
147. Речицкий В. В. Конституционализм. Украинский опыт / В. В. Речицкий. – Х. : Фолио, 1998. – 160 с.
148. Речицький В. В. Політичний предмет конституції / В. В. Речицький – К. : ДУХ І ЛІТЕРАТУРА, 2012 р. – 728 с.
149. Речицкий В. В. Прості цінності конституціоналізму [Електронний ресурс] / В. В. Речицкий // Права человека в Украине : информ. портал Харьк. правозащит. группы. – Режим доступу : http://khpg.org/ru/index.php?id =1317622 749 – Заголовок з екрана.
150. Рішення Конституційного суду Литовської Республіки [Електронний ресурс] http://www.codices.coe.int/NXT/gateway.dll?f=templates&fn=default.htm – Заголовок з екрана.
151. Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 49 народних депутатiв України щодо вiдповiдностi Конституцiї України (конституцiйностi) Указу Президента України «Про деякi питання здiйснення керiвництва у сферах нацiональної безпеки i оборони» : рішення від 25 лютого 2009 року N 5-рп/200 // Вісник Конституційного Суду України. – 2009. – № 3. – С. 45.
152. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Кабінету Міністрів України про офіційне тлумачення положення частини другої статті 95 Конституції України та словосполучення «збалансованість бюджету», використаного в частині третій цієї статті (справа про збалансованість бюджету) : від 27 листопада 2008 року № 26-рп // Вісник Конституційного Суду України. – 2009. – № 1. – С. 42.
153. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 5, частини третьої статті 6, статті 32 Закону України "Про угоди про розподіл продукції" (справа про угоди про розподіл продукції): рішення від 6 грудня 2001 № 17-рп // Офіційний Вісник України. – 2001. –№ 50. – Ст. 2239. – С. 48.
154. Рішення Конституційного суду ФРН GER-1994-2-021 Das Bundesverfassungsgericht im Juli 1994 entschieden, dass der Einsatz der Bundeswehr außerhalb des NATO angeblich nicht im Widerspruch gegen das Grundgesetz. Nur