КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА НА БЕЗПЕЧНЕ ДЛЯ ЖИТТЯ І ЗДОРОВ’Я ДОВКІЛЛЯ ТА ЙОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В СИСТЕМІ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ :

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА НА БЕЗПЕЧНЕ ДЛЯ ЖИТТЯ І ЗДОРОВ’Я ДОВКІЛЛЯ ТА ЙОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В СИСТЕМІ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
  • Кол-во страниц:
  • 215
  • ВУЗ:
  • ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
  • Год защиты:
  • 2009
  • Краткое описание:
  • З М І С Т

    ВСТУП ......................................................................................................... 3
    РОЗДІЛ 1. Наукові і нормативно-правові засади конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля в Україні
    14
    1.1. Стан наукового дослідження проблематики права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля ........................
    14
    1.2. Нормативно-правове закріплення права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля ....................................................
    29
    Висновки до Розділу 1 ................................................................................. 47
    РОЗДІЛ 2. Поняття, зміст та організаційно-правовий механізм забезпечення конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля
    50
    2.1. Поняття та зміст конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля .....................................................
    50
    2.2. Юридичні гарантії конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля ................................................
    75
    2.3. Організаційно-правовий механізм забезпечення конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля. Місце і роль органів місцевого самоврядування в механізмі забезпечення права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля ............................................................................



    101
    Висновки до Розділу 2 ................................................................................. 112
    РОЗДІЛ 3. Компетенція та повноваження, форми і методи діяльності органів місцевого самоврядування в сфері забезпечення конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля

    122
    3.1. Повноваження органів місцевого самоврядування в сфері забезпечення конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля .....................................................

    122
    3.2. Форми і методи діяльності органів місцевого самоврядування в сфері забезпечення конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля .....................................................

    150
    3.3. Проблеми удосконалення діяльності органів місцевого самоврядування із забезпечення конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля .........................

    172
    Висновки до Розділу 3 ................................................................................. 184
    ВИСНОВКИ ................................................................................................ 189
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................... 193


    В С Т У П

    Актуальність теми дослідження. За сучасних умов одним із найпріоритетніших напрямків подальшої розбудови України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави є забезпечення конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля.
    Це обумовлено постійним зростанням рівня забруднення території України, який є одним з найвищих у Європі (на одного мешканця України припадає понад 500 тонн накопичених твердих побутових відходів); негативними соціально-екологічними наслідками Чорнобильської катастрофи; нераціональним, виснажливим використанням мінерально-сировинних природних ресурсів; застосуванням екологічно шкідливих технологій; неконтрольованим ввезенням в Україну екологічно небезпечних технологій, речовин і матеріалів; негативними екологічними наслідками військової та іншої екологічно небезпечної діяльності; природними катаклізмами та іншими загрозами в екологічній сфері.
    В Конституції України зазначається, що людина, її життя і здоров’я, безпека визнаються найвищою соціальною цінністю, утвердження і забезпечення її прав і свобод є головним обов’язком держави. Цей основоположний принцип чітко й однозначно відображає загальнополітичну позицію сучасної української держави і в повній мірі стосується і права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля. А враховуючи те, що людина проживає в певному населеному пункті, тобто на території юрисдикції відповідних органів місцевого самоврядування, то забезпечення безпечного для життя і здоров’я довкілля може розглядатися як важливе завдання не лише держави, а й місцевого самоврядування. Саме місцеве самоврядування спроможне створити такі ефективні механізми, які б сприяли повній реалізації конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля. Важливим завданням місцевого самоврядування є створення гідного середовища існування людини, а це можливо шляхом реалізації передбачених законом його повноважень у цій сфері. Гуманістичний характер місцевого самоврядування та його органічний зв’язок з правами людини і громадянина – безперечний. В той же час, сьогодні фактично відсутні комплексні наукові дослідження, які були б присвячені висвітленню феномену місцевого самоврядування через призму прав і свобод людини і громадянина взагалі та конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля зокрема.
    Також залишаються не в повній мірі визначеними теоретичні засади забезпечення конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля, місце і роль місцевого самоврядування в механізмі забезпечення цього права, різними науковцями неоднозначно розглядається поняття та зміст вказаного конституційного права людини і громадянина. Зазначені питання отримали лише часткове висвітлення в юридичній літературі й потребують подальшого ґрунтовного опрацювання.
    Зокрема, з огляду на завдання місцевого самоврядування в цій сфері, нагальним є комплексний аналіз місця і ролі органів місцевого самоврядування в механізмі забезпечення конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля, який ще не проводився у вітчизняній юридичній науці. Крім того, поза увагою дослідників ще залишаються питання чіткого визначення власних і делегованих повноважень органів місцевого самоврядування у галузі забезпечення конституційних екологічних прав людини та їхнього матеріально-фінансового забезпечення. Не в повному обсязі також досліджувалися форми і методи діяльності вказаних органів з реалізації цих повноважень.
    Актуальність цієї роботи визначається також практичною необхідністю вдосконалення національного законодавства у сфері забезпечення конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля, у тому числі і законодавства, яке регламентує діяльність органів місцевого самоврядування із забезпечення зазначеного права.
    Враховуючи вищевикладене, дослідження змісту конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля та його забезпечення в системі місцевого самоврядування уявляється актуальною науковою проблемою.
    Науково-теоретичною базою даного дослідження стали праці вітчизняних та зарубіжних вчених, роботи яких присвячені проблемам права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля та ролі місцевого самоврядування в механізмі його забезпечення, авторами яких є: С. Алексєєв, В. Андрейцев, Г. Анісімова, О. Баб’як, Н. Барбашова, О. Батанов, М. Баймуратов, А. Бережнов, М. Бринчук, С. Боголюбов, М. Васильєва, Л. Воєводін, К. Волинка, О. Волков, С. Гавриш, А. Георгіца, С. Грицкевич, М. Гуренко, Р. Давидов, І. Дмитренко, Т. Заворотченко, Г. Задорожня, О. Зайчук, Н. Ілларіонова, В. Кампо, В. Карпунов, Н. Кобецька, О. Колбасов, А. Колодій, В. Копєйчиков, О. Копиленко, В. Костицький, А. Котелевець, В. Кравченко, С. Кравченко, М. Краснова, В. Кукса, О. Кушніренко, Є. Лукашева, М. Малишко, Н. Малишева, Н. Мяловицька, Н. Нижник, А. Олійник, Н. Онищенко, В. Погорілко, М. Пітцик, Х. Приходько, М. Пухтинський, П. Рабінович, Б. Розовський, Т. Слінько, Є. Тихонова, Г. Тищенко, Ю. Тодика, О. Фрицький, В. Чиркин, В.Шаповал, Ю. Шемшученко та інші.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано як складова загального плану науково-дослідної роботи Інституту законодавства Верховної Ради України, зокрема, програми “Стратегія розвитку законодавства України” (державний реєстраційний № 0103U007975).
    Мета та завдання дослідження. Метою дисертації є розробка теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму забезпечення конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля в Україні.
    Для досягнення зазначеної мети дослідження у дисертації зосереджено увагу на вирішенні таких завдань:
    з’ясувати місце права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля у системі конституційних прав і свобод людини і громадянина та визначити його структуру;
    сформулювати авторське визначення поняття та змісту конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля;
    дослідити генезу права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля на різних етапах становлення української державності;
    проаналізувати концептуальні проблеми механізму забезпечення права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля та з’ясувати місце і роль місцевого самоврядування в цьому механізмі;
    дослідити систему гарантій конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля;
    на основі аналізу законодавства та узагальнення практики діяльності органів місцевого самоврядування у сфері забезпечення конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля сформулювати пропозиції щодо удосконалення її організаційно-правових основ.
    Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються в процесі реалізації конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля та його забезпечення в системі місцевого самоврядування.
    Предметом дослідження є конституційне право людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля та практика його забезпечення в системі місцевого самоврядування України.
    Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становлять як загальнонаукові (діалектичний, системний тощо) так і спеціальні (порівняльно-правовий, нормативно-юридичний, структурно-функціональний, статистичний, формально-логічний тощо) методи. Так, за допомогою діалектичного методу досліджується становлення та розвиток права на безпечне для життя і здоров’я довкілля в загальній системі прав людини. Системний метод дозволив проаналізувати досліджуване право, визначити його місце в системі інших прав, місце і роль органів місцевого самоврядування в механізмі забезпечення права на безпечне для життя і здоров’я довкілля. На основі порівняльно-правового методу проведено аналіз положень національного, зарубіжного та міжнародного законодавства для зіставлення юридичних понять, явищ і процесів, визначення їх загальних та спеціальних ознак. Нормативно-юридичний метод дав можливість з’ясувати обсяг і зміст правового регулювання досліджуваного права. Структурно-функціональний метод застосовувався, зокрема, при дослідженні повноважень місцевого самоврядування в сфері забезпечення права на безпечне для життя і здоров’я довкілля та їх розподіл між елементами системи місцевого самоврядування. Статистичний метод був використаний для аналізу кількісних факторів, що використовувались в процесі дослідження. Формально-логічний метод дозволив обґрунтовано запропонувати визначення права на безпечне для життя і здоров’я довкілля.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що запропонована дисертаційна робота є одним із перших комплексних досліджень проблеми поняття та змісту конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля, теоретичних засад забезпечення його в системі місцевого самоврядування.
    Наукова новизна дисертаційного дослідження конкретизується в теоретичних положеннях, висновках та пропозиціях, найважливішими з яких є такі:
    вперше:
    запропоновано періодизацію процесу становлення та розвитку інституту права на безпечне для життя і здоров’я довкілля в Україні, що включає такі основні етапи:
    I етап: кінець 30-х років – до прийняття Конституції СРСР 1977 р. (відповідно Конституції УРСР 1978 р.);
    II етап: 1977 р. – друга половина 80-х років;
    III етап: 1986 р. – до прийняття Конституції України 1996 р.;
    IV етап: після прийняття Конституції України 1996 р.;
    сформульовано авторське визначення поняття “конституційне право людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля” як закріплена в Конституції України і гарантована державою сукупність історично обумовлених ступенем розвитку суспільства можливостей кожного вільно користуватися безпечним довкіллям, стан якого відповідає встановленим нормативам його якості, з метою задоволення своїх життєво важливих потреб та інтересів;
    з’ясовано, що за своїм змістом це право включає такі групи можливостей: по-перше, проживати у навколишньому середовищі, яке відповідає вимогам екологічної безпеки; по-друге, звернутися про сприяння в реалізації права на безпечне довкілля до органів державної влади і місцевого самоврядування, до установ, організацій незалежно від форм власності, до компетенції яких належить вирішення порушених у зверненнях питань; по-третє, вимагати від інших осіб дотримання правил забезпечення безпечного довкілля; по-четверте, у будь-який час звернутися до суду або захистити своє право на безпечне довкілля в інший спосіб, не забороненими законом засобами;
    здійснено класифікацію нормативно-правових актів – джерел інституту права на безпечне для життя і здоров’я довкілля в Україні, за предметом правового регулювання та цільовою спрямованістю, на три групи: 1) нормативно-правові акти, в яких закладені основи формування інституту права на безпечне для життя і здоров’я довкілля; 2) нормативно-правові акти, в яких визначені зобов’язані суб’єкти щодо забезпечення права на безпечне для життя і здоров’я довкілля та їх правове становище; 3) нормативно-правові акти, в яких встановлюються забезпечувальні (охоронні) засоби реалізації права на безпечне для життя і здоров’я довкілля;
    визначено поняття механізму забезпечення права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля, під яким розуміється комплекс системних заходів правового та організаційного характеру, які спрямовані на його практичну реалізацію, охорону і захист. Зроблено висновок про те, що в організаційно-правовому механізмі забезпечення конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля органи місцевого самоврядування займають особливе місце. Це зумовлено тим, що органи місцевого самоврядування здійснюють діяльність, яка, по-перше, обумовлена завданнями і функціями місцевого самоврядування як особливого виду публічної влади – влади територіальної громади, мета якої покращення умов життєдіяльності громади, надання якісних послуг її членам; по-друге, спрямована на виконання природоохоронної функції держави, реалізуючи при цьому важливі делеговані їм повноваження органів виконавчої влади в цій сфері;
    запропоновано авторське визначення поняття “юридичні гарантії конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля” як встановлену Конституцією та законами України єдину систему юридичних умов (засобів, способів), які забезпечують здійснення досліджуваного права на всіх стадіях його реалізації та визначені законодавством завдання і повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо охорони і захисту права на безпечне довкілля, його відновлення в разі порушення та притягнення винних до відповідальності. Обґрунтовані підходи до побудови системи юридичних гарантій, які систематизовані на: конституційні та галузеві;
    сформульовано визначення поняття “компетенція місцевого самоврядування в сфері забезпечення права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля ” як сукупність предметів відання та самоврядних повноважень елементів системи місцевого самоврядування, показано співвідношення зазначеного поняття з поняттям “компетенція органів місцевого самоврядування в сфері забезпечення права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля”, які охоплюють їхні як самоврядні, так і делеговані повноваження;
    виходячи з нормативного визначення структури системи місцевого самоврядування, запропоновано здійснити таку класифікацію повноважень місцевого самоврядування в сфері забезпечення права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля: повноваження територіальної громади; повноваження сільських, селищних, міських рад; повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад; повноваження районних та обласних рад; повноваження органів самоорганізації населення;
    дістало подальший розвиток:
    висновок про місце права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля в системі основних прав людини і громадянина, яке, на думку автора, відноситься до окремого виду – екологічних прав і свобод;
    думка про те, що з урахуванням положень ст. 21–24 Конституції України право на безпечне для життя і здоров’я довкілля відноситься до категорії невідчужуваних та непорушних суб’єктивних прав людини, як такі, що складають у теорії права категорію природних прав;
    дослідження форм та методів діяльності органів місцевого самоврядування в сфері забезпечення конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля;
    уточнено: поняття: “довкілля”, “безпечне довкілля”; “екологічна безпека”; “якість довкілля”;
    удосконалено:
    пріоритетні напрями подальшого вдосконалення діяльності органів місцевого самоврядування із забезпечення конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля;
    обґрунтовано:
    нову редакцію ст. 50 Конституції України, а саме: “Кожен має право на екологічно безпечне для життя і здоров’я довкілля…”;
    нову редакцію п. 1 ст. 9 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”: “Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля”.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки та пропозиції, які містяться в дисертаційному дослідженні, можуть сприяти процесу вдосконалення законодавства України в галузі регулювання конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля, а також удосконалення діяльності органів місцевого самоврядування у сфері його забезпечення.
    Одержані результати дисертаційного дослідження як теоретичні, так і практичні можуть використовуватися у:
    науково-дослідній сфері – для здійснення подальших досліджень проблематики конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля та його забезпечення в системі місцевого самоврядування;
    нормотворчій діяльності – при розробці проектів нормативно-правових актів, що регулюють діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування у забезпеченні реалізації права на безпечне довкілля;
    правозастосовчій роботі – результати цього дослідження сприятимуть практичному забезпеченню права людини на безпечне для життя і здоров’я довкілля в діяльності органів місцевого самоврядування;
    навчальному процесі – результати дослідження можуть бути використані при підготовці підручників, навчальних посібників з курсів “Конституційне право України”, “Екологічне право”, “Муніципальне право”, викладанні відповідних навчальних дисциплін, а також у науково-дослідницькій роботі викладачів та студентів юридичних вузів та факультетів;
    виховній роботі – результати дослідження можуть бути використані для профілактичної роботи серед працівників органів місцевого самоврядування, всього населення України з підвищення рівня правової культури та правової свідомості.
    Особистий внесок здобувача. Основні положення й висновки дисертації розроблені автором особисто і викладено в одноосібних наукових працях.
    Апробація та впровадження результатів дисертації. Результати дослідження, викладені в дисертації, були обговорені в Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України (акт впровадження № 06-19/15-577 від 24 травня 2006 р.), доповідалися і обговорювалися в Інституті законодавства Верховної Ради України, оприлюднені на науково-практичних конференціях, зокрема на: V Всеукраїнській науковій конференції “Проблеми державотворення, захисту прав людини в Україні” (м. Острог, 21–22 травня 2004 р.; тези опубліковані); VI Всеукраїнській науково-практичній конференції (м. Острог, 28–29 квітня 2005 р.; тези опубліковані); Міжвузівській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми протидії правопорушенням у сфері господарської діяльності” (м. Ірпінь, 30 травня 2007 р.); II Міжнародній науково-практичній конференції “Від громадянського суспільства-до правової держави” (м. Харків, 25 квітня 2007 р.; тези опубліковані); IX Всеукраїнській науково-практичній конференції “Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні” (м. Острог, 30–31 травня 2008 р.; тези опубліковані).
    Публікації. Результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у 8 публікаціях, з яких 4 – у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України.
    Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які включають вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 214 сторінок, з них основного тексту – 192 сторінки, список використаних джерел налічує 214 найменувань (22 сторінки).
  • Список литературы:
  • В И С Н О В К И

    У Висновках дисертації викладені підсумки дослідження, визначено основні ідеї та засади, що дали змогу обґрунтувати і сформулювати пропозиції теоретичного та практичного характеру:
    1. На основі аналізу вітчизняного та зарубіжного законодавства, теоретичного осмислення наукових праць автором, з урахуванням історичного характеру процесу формування інституту права на безпечне для життя і здоров’я довкілля, запропоновано виділити етапи його становлення.
    2. Аналіз законодавства України, покликаного сприяти забезпеченню права на безпечне для життя і здоров’я довкілля, дозволив систематизувати відповідні нормативно-правових акти за такими групами:
    1) акти, в яких закладені основи інституту права на безпечне для життя і здоров’я довкілля;
    2) акти, в яких визначені зобов’язані суб’єкти щодо забезпечення права на безпечне для життя і здоров’я довкілля та їх правове становище;
    3) акти, в яких встановлюються забезпечувальні (охоронні) засоби реалізації права на безпечне для життя і здоров’я довкілля.
    3. З урахуванням доцільності виділення окремої групи прав і свобод людини і громадянина – екологічних та віднесення до неї права на безпечне для життя і здоров’я довкілля, запропоновано ст. 50 Конституції України викласти у такій редакції “Кожен має право на екологічно безпечне для життя і здоров’я довкілля…”.
    4. Встановлено, що під довкіллям в чинному законодавстві та науковій літературі розуміється сукупність природних, природно-антропогенних, соціальних та інших факторів, які впливають на фізичний та психічний стан людини і визначають умови, що забезпечують її життєдіяльність.
    5. З урахуванням сучасних наукових положень сформульовано авторське визначення поняття “конституційне право людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля” та розкрито його зміст.
    6. Аналіз місця досліджуваного права в системі прав людини і громадянина дозволив виокремити його характерні риси, до яких, на думку автора, можна віднести те, що воно: а) належить до природних прав людини; б) відноситься до основних прав людини і громадянина; в) є показником рівня правової та екологічної політики держави; г) закріплює за кожною людиною рівні юридичні можливості в екологічній сфері; д) має тісний зв’язок із такими суб’єктивними правами: на життя; на належні, безпечні і здорові умови праці; на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування; на користування природними об’єктами права власності народу України тощо; е) є правовим фундаментом закріплення та здійснення інших екологічних прав: на одержання повної та достовірної інформації про стан навколишнього середовища та його вплив на здоров’я населення; на відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян внаслідок негативного впливу на довкілля та ін.; є) має комплексний характер і включає в себе низку суміжних прав, котрі закріплені в галузевих нормативно-правових актах: на стабільну якісну й безпечну екологічну обстановку; на безпечні житлові умови; на безпечні умови праці та відпочинку; на екологічний добробут тощо; ж) є правом як теперішніх так і майбутніх поколінь. Права майбутніх поколінь випливають з концепції сталого розвитку.
    7. Сформульовано авторське визначення поняття “юридичні гарантії конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля”. Запропоновано класифікацію юридичних гарантій конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля, що передбачає їх поділ на: конституційні та галузеві.
    8. Обґрунтовано зміст механізму забезпечення права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля та місце і роль органів місцевого самоврядування в цьому механізмі.
    9. У процесі аналізу повноважень органів місцевого самоврядування в досліджуваній сфері наголошено на тому, що в чинному законодавстві відсутні нормативне визначення дефініції “питання місцевого значення” та перелік таких питань. Розмежування відповідних повноважень органів місцевого самоврядування на власні і делеговані здійснено без врахування чітких критеріїв.
    10. Виходячи із нормативного визначення системи місцевого самоврядування, запропоновано здійснити класифікацію повноважень місцевого самоврядування в сфері забезпечення права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля в залежності від її елементів. Обґрунтовується необхідність прийняття Закону України “Про екологічну безпеку”, в окремому розділі якого було б доцільно системно викласти повноваження місцевого самоврядування в цій сфері.
    11. За результатами дослідження підготовлено рекомендації щодо удосконалення діяльності органів місцевого самоврядування із забезпечення права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля. На думку дисертанта, серед умов ефективності діяльності органів місцевого самоврядування в цій сфері можна виділити такі:
    - комплексний та орієнтований на майбутнє підхід до розв’язання проблеми щодо забезпечення органами місцевого самоврядування права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля;
    - належний рівень нормативно-правової регламентації діяльність місцевого самоврядування із забезпечення конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля;
    - адекватна відповідність матеріально-фінансових ресурсів місцевого самоврядування з його повноваженнями в цій сфері;
    - чітке розмежування повноважень в досліджуваній сфері між місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, та між органами місцевого самоврядування різного територіального рівня;
    - вдале поєднання форм і методів управлінської діяльності органів місцевого самоврядування, спрямованої на забезпечення досліджуваного права;
    - підвищення відповідальності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за неналежне виконання своїх обов’язків із забезпечення права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля;
    - вдосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації посадових осіб органів місцевого самоврядування на яких покладено здійснення завдань та повноважень в цій сфері;
    - співробітництво з міжнародними, закордонними та громадськими екологічними організаціями в досліджуваній сфері.


    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Конституція (Основний Закон) України, прийнята 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141; 2005. – № 2. – Ст. 44.
    2. Шемшученко Ю. С. В центрі уваги відділення – проблеми екологічного, господарського, аграрного та земельного права / Ю. С. Шемшученко // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 2–3. – С. 522–532.
    3. Кравченко С. М. Актуальні проблеми міжнародного права навколишнього середовища : підручник / Кравченко С. М., Андрусевич А. О., Бонайн Дж. ; під заг. ред. С. М. Кравченко. – Львів : Видавничий центр ЛНУ, 2002. – 336 с.
    4. Колбасов О. С. Экология: политика-право. Правовая охрана природы в СРСР / Колбасов О. С. – М. : Наука, 1976. – 230 с.
    5. Социализм и охрана окружающей среды / [под ред. О. С. Колбасова]. – М. : Юрид. лит., 1979. – 150 с.
    6. Шемшученко Ю. С. Правовые проблемы экологии / Шемшученко Ю. С. – К. : Наукова думка, 1989. – 231 с.
    7. Тарнавский А. Право граждан охранять природу / А. Тарнавский // Советская юстиция. – 1988. – № 20. – С. 21–28.
    8. Тарнавский А. Право граждан на благоприятную окружающую среду А. Тарнавский // Советское государство и право. – 1990. – № 9. – С. 103–110.
    9. Васильева М. И. Право граждан СССР на здоровую окружающую среду : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 “Сельскохозяйственное право; Земельное, водное, горное и лесное право; Экологическое право” / М. И. Васильева. – М., 1990. – 26 с.
    10. Боголюбов С. А. Конституционно-правовые проблемы охраны окружающей среды в СРСР : автореф. дис. на соискание учен. степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.02 “Государственное право и управление” / С. А. Боголюбов. – М., 1990. – 43 с.
    11. Декларація про державний суверенітет України, прийнята Верховною Радою УРСР 16 липня 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 31. – Ст. 429.
    12. “Про охорону навколишнього природного середовища” : Закон України від 25 червня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 41. – Ст. 546.
    13. Права і свободи людини і громадянина в Україні : навч. посібник / [Погорілко В. Ф. та ін.]. – К. : Ін Юре, 1997. – 51 с.
    14. Кравченко В. В. Конституційне право України : навч. посібник / Кравченко В. В. – [6-те вид., виправл. та доповн.]. – К. : Атіка, 2007. – 592 с.
    15. Колодій А. М. Права людини і громадянина в Україні : навч. посібник / А. М. Колодій, А. Ю. Олійник. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 336 с.
    16. Правознавство : підручник / [авт. кол.: Демський С. Е., Ковальський В. С., Колодій А. М. та ін.] ; за ред. В. В. Копейчикова. – [5-е вид., переробл. та доповн.]. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 736 с.
    17. Рабінович П. М. Права людини і громадянина : навч. посібник / П. М. Рабінович, М. І. Хавронюк. – К. : Атіка, 2004. – 464 c.
    18. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : підручник / О. Ф. Скакун ; [пер. з рос.]. – Харків : Консум, 2006. – 656 с.
    19. Права человека : учебник для вузов / [отв. ред. Е. А. Лукашева]. – М. : Изд. группа НОРМА-ИНФРА М, 1999. – 360 с.
    20. Тодика Ю. М. Конституція України: проблеми теорії і практики : монографія / Тодика Ю. М. – Х.: Факт, 2000. – 608 с.
    21. Кобецька Н. Р. Правове регулювання одержання громадянами екологічної інформації / Н. Р. Кобецька // Право України. – 1996. – № 12. – С. 67–70.
    22. Андрейцев В. І. Концепція правового забезпечення екологічної політики України / В. І. Андрейцев // Право України. – 1994. – № 3–4. – С. 28–38.
    23. Болотіна Н. Концепція кодифікації законодавства України про соціальне забезпечення / Н. Болотіна // Право України. – 1996. – № 7. – С. 19–23.
    24. Воеводин Л. Д. Юридический статус личности в России / Воеводин Л. Д. – М. : Изд-во МГУ, Изд. группа ИНФРА М.-НОРМА, 1997. – 307 с.
    25. Козлова Е. И. Конституционное право России : учебник для юрид. фак-тов и ин-тов / Е. Н. Козлова, О. Е. Кутафин. – М. : Юристъ, 1995. – 479 с.
    26. Бринчук М. М. Экологическое право (право окружающей среды) : учебник для высших юрид. заведений / Бринчук М. М. – М. : Юрист, 1998. – 688 с.
    27. Момонов В. В. Конституционные аспекты обеспечения экологической безопасности Российской Федерации / В. В. Момонов // Конституционное и муниципальное право. – 2003. – № 2. – С. 38–42.
    28. Грицкевич С. Г. Конституційні екологічні права людини і громадянина та їх забезпечення органами внутрішніх справ : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.02 / Грицкевич С. Г. – К., 2002. – 214 с.
    29. Грицкевич С. Г. Ознаки та загальна характеристика конституційних екологічних прав / С. Г. Грицкевич // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України : зб. наук. статей. – 2000. – Вип. IV. – С. 80–87.
    30. Грицкевич С. Г. Конституційні екологічні права в системі конституційних прав людини і громадянина / С. Г. Грицкевич // Право України. – 2001. – № 8. – С. 54–57.
    31. Петров В. В. Экологическое право и реальность / В. В. Петров // Вестник МГУ. Серия 11. Право. – 1990. – № 3. – С. 3–12.
    32. Васильева М. И. Публичные интересы в экологическом праве: теория и практика правового регулирования : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.06 / Васильева М. И. – М., 2003. – 416 с.
    33. “Об охране окружающей среды” : Федеральний закон от 20 декабря 2001 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: www.meta-2.com
    34. Анисимова А. В. Осуществление гражданами экологических прав : дис. …канд. юрид. наук : 12.00.06 / Анисимова А. В. – Х., 1996. – 168 с.
    35. Малюга Л. В. Особисті немайнові права фізичних осіб в цивільному праві: теоретичні основи та проблеми правового забезпечення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 “Конституційне право” / Л. В. Малюга. – К., 2004. – 20 с.
    36. Бредіхіна В. Л. Право громадян на безпечне навколишнє природне середовище : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 “Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право” / В. Л. Бредіхіна. – Х., 2005. – 21 с.
    37. Кравченко С. Захист екологічних прав громадян в Україні та США: порівняльний аналіз / С. Кравченко // Право України. – 1995. – № 5–6. – С. 33–36.
    38. Краснова М. В. Гарантії реалізації права громадян на екологічну інформацію : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 “Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право” / М. В. Краснова. – К., 1997. – 17 с.
    39. Князєв В. Конституційні гарантії прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні / В. Князєв // Право України. – 1998. – № 11. – С. 29–31.
    40. Костицький В. Організаційно-правовий механізм регулювання в галузі охорони довкілля / Костицький В. – К. : ЗАТ "Нічлава", 1997. – 120 с.
    41. Синюкова Т. В. Юридические гарантии реализации прав и обязанностей советских граждан (Вопросы теории) : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : 12.00.01 “Теория и история государства и права; история политических и правовых учений” / Т. В. Синюкова. – Свердловськ, 1986. – 19 с.
    42. Велиева Д. С. Конституционно-правовые вопросы реализации права человека и гражданина на благоприятную окружающую среду : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 “Конституционное право; Муниципальное право” / Д. С. Велиева. – Саратов, 2001. – 27 с.
    43. Литвиненко І. Л. Діяльність органів місцевого самоврядування по забезпеченню конституційних прав та свобод людини і громадянина : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.02 / Литвиненко І. Л. – К., 2003. – 234 с.
    44. Кравченко В. В. Муніципальне право України : навч. посібник / В. В. Кравченко, М. В. Пітцик. – К. : Атіка, 2003. – 672 с.
    45. Грицяк І. А. Правові і організаційні проблеми реалізації повноважень органів місцевого самоврядування : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.02 / Грицяк І. А. – К., 1993. – 217 с.
    46. Любченко П. М. Компетенція місцевого самоврядування: організаційно-правові питання реалізації : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.02 / Любченко П. М. – Х., 1998. – 165 с.
    47. Мяловицкая Н. А. Деятельность местных Советов народных депутатов по обеспечению социалистической законности, охраны государственного и общественного порядка и прав граждан : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.02 / Мяловицкая Н. А. – К., 1986. – 213 с.
    48. Котелевець А. В. Актуальні питання правозастосовчої діяльності районних рад в галузі екології : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 “Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право” / А. В. Котелевець. – Харків, 2000. – 20 с.
    49. Бондарь Н. С. Права человека и местное самоуправление в Российской Федерации : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.02 / Бондарь Н. С. – Ростов-на-Дону, 1997. – 370 с.
    50. Загребельный А. С. Правовые и организационные вопросы деятельности местных Советов народных депутатов по рассмотрению предложений, заявлений и жалоб : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.02 / Загребельный А. С. – М., 1984. – 206 с.
    51. Карпунов В. С. Обеспечение и охрана прав граждан местными Советами депутатов трудящихся : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.02 / Карпунов В. С. – М., 1977. – 191 с.
    52. Людина. Право. Держава : збірник правових актів / [упоряд. В.С. Торош] – Х. : Консум, 1996. – 51 с.
    53. Международное публичное право : сб. документов / [cост. К.А. Бекяшев, А.Г. Ходаков]. – М. : БЕК, 1996. – Т. 1. – С. 460–464.
    54. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. – Амстердам-Київ : Укр.-Америк. бюро захисту прав людини, 1996. – С. 9–19.
    55. Dinah Shelton. Environmental Rights. People Rights. Edited by Philip Alston. Oxford University Press, 2002. – P. 198.
    56. Конвенція ЄЕК ООН “Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля” (Оргуська Конвенція). – Львів : Мета, 2002. – 200 с.
    57. Конституции государств Европы : в 3 т. / [под общей ред. Л. А. Окунькова]. – М. : Изд-во НОРМА, 2001. –
    Т. 3. – 2001. – 459 с.
    58. Конституции буржуазных государств : [учеб. пособие для студ. вузов, обуч. по спец. "Правоведение" / отв. ред. П. К. Пантелеев]. – М. : Юрид. лит., 1982. – 407 с.
    59. Бринчук М. М. Теоретические основы экологических прав человека / М. М. Бринчук // Государство и право. – 2004. – № 5. – С. 5–15.
    60. Угода про партнерство і співробітництва між Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами і Україною // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 46. – Ст. 415.
    61. “Про невідкладні заходи щодо захисту громадян України від наслідків Чорнобильської катастрофи” : Постанова Верховної Ради Української РСР від 1 серпня 1990 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1990. – № 33. – Ст. 466.
    62. “Про екологічну експертизу” : Закон України від 9 лютого 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 8. – Ст. 54.
    63. Директива Ради Європи від 27 червня 1985 р. № 85/337/ЄЕС “Про оцінку наслідків виконання державних та приватних проектів для навколишнього природного середовища” // OJ, № L. 175, 05.07. – 1985. – P. 40.
    64. Директива Ради Європи від 7 червня 1990 р. № 90/313/ЄЕС “Про вільний доступ до інформації про навколишнє середовище” // OJ, № L. 158, 23.06. – 1990. – P. 56.
    65. “Про відходи” : Закон України від 5 березня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 36–37. – Ст. 242.
    66. “Про охорону атмосферного повітря” : Закон України від 21 червня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 48. – Ст. 252.
    67. “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” : Закон України від 24 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 27. – Ст. 218.
    68. “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000–2015 роки” : Закон України від 21 вересня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 47. – Ст. 405.
    69. “Про державні цільові програми” : Закон України від 18 березня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 25. – Ст. 352.
    70. Цивільний кодекс України : Офіційний текст (прийнятий 16 січня 2003 р.). – К. : Кондор, 2003. – 400 с.
    71. “Основи законодавства України про охорону здоров’я” : Закон України від 19 листопада 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 4. – Ст. 19.
    72. “Про затвердження Порядку проведення державного соціально-гігієнічного моніторингу” : Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 182 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 8. – Ст. 440.
    73. “Про наукову і науково-технічну діяльність” : Закон України в редакції від 1 грудня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 2–3. – Ст. 20.
    74. “Про основи національної безпеки України” : Закон України від 19 червня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 351.
    75. “Про безпечність та якість харчових продуктів” : Закон України від 23 грудня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 19. – Ст. 98.
    76. “Про захист прав споживачів” : Закон України в редакції від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 1. – Ст. 1.
    77. “Про охорону праці” : Закон України від 14 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 49. – Ст. 668.
    78. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18–22. – Ст. 144.
    79. “Про затвердження Порядку ліцензування окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії” : Постанова Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2000 р. № 1781 //Офіційний вісник України. – 2000. – № 49. – Ст. 2127.
    80. “Про інвестиційну діяльність” : Закон України від 18 вересня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 47. – Ст. 646.
    81. “Про дорожній рух” : Закон України від 30 червня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 31. – Ст. 338.
    82. Повітряний кодекс України від 4 травня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 25. – Ст. 274.
    83. “Про залізничний транспорт” : Закон України від 4 липня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 40. – Ст. 183.
    84. “Про трубопровідний транспорт” : Закон України від 15 травня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 29. – Ст. 139.
    85. “Про правовий режим надзвичайного стану” : Закон України від 16 березня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 23. – Ст. 176.
    86. “Про аварійно-рятувальні служби” : Закон України від 14 грудня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 4. – Ст. 25.
    87. “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” : Закон України від 27 лютого 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 16. – Ст. 198.
    88. “Про космічну діяльність” : Закон України від 15 листопада 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 1. – Ст. 2.
    89. “Про хімічні джерела струму” : Закон України від 23 лютого 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 33. – Ст. 279.
    90. “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” : Закон України від 8 лютого 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 12. – Ст. 81.
    91. “Про поводження з радіоактивними відходами” : Закон України від 30 червня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 27. – Ст. 198.
    92. “Про затвердження Державної програми забезпечення безпечного зберігання відпрацьованих високоактивних джерел іонізуючого випромінювання” : Постанова Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 р. № 1091 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 32. – Ст. 2317.
    93. “Про пестициди і агрохімікати” : Закон України від 2 березня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 14. – Ст. 91.
    94. “Про затвердження порядку проведення державних випробувань, державної реєстрації та перереєстрації, видання переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні” : Постанова Кабінету Міністрів України від 4 березня 1996 р. № 295 (зі змінами від 21 листопада 2007 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:zakon.rada.gov.ua
    95. Водний кодекс України від 06.06.1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 24. – Ст. 189.
    96. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3–4. – Ст. 27.
    97. Лісовий кодекс України в редакції Закону № 3404-IV від 8 лютого 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 21. – Ст. 170.
    98. “Про місцеве самоврядування в Україні” : Закон України від 21.05.1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
    99. “Про Концепцію державної регіональної політики” : Указ Президента України від 25 травня 2001 р. № 341 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 22. – Ст. 983.
    100. Кодекс України про адміністративні правопорушення : за станом на 1 вересня 2003 р. – К. : НВП “Форум”, 2003. – 291 с.
    101. Кримінальний кодекс України : прийнятий 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131.
    102. Іванюшенко В. В. Перспективи розвитку законодавства України про право людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля / В. В. Іванюшенко // Науковий вісник Київського національного ун-ту внутрішніх справ. – 2007. – Вип. 3. – С. 158–166.
    103. Теорія держави та права. Академічний курс : підручник / [ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенка]. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 688 с.
    104. Основи конституційного права України / [за ред. В. В. Копєйчикова]. – К. : Юрінком, 1997. – 208 с.
    105. Добрянський С. Вихідні засади прав людини: До характеристики сучасної інтерпретації / С. Добрянський // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2004. – Вип. 39. – С. 28–36.
    106. Теория государства и права / [отв. ред. В. Д. Перевалов]. – М. : Норма, 2006. – 496 с.
    107. Морозова Л. А. Теория государства и права / Морозова Л. А. – М. : Изд-во”Эксма”, 2005. – 448 с.
    108. Матузов Н. И. Правовая система и личность / Матузов Н. И. – Саратов : Изд-во Саратовского университета, 1987. – 293 с.
    109. Волинка К. Г. Теорія держави і права : навч. посібник / Волинка К. Г. – К. : МАУП, 2003. – 240 с.
    110. Конституційне право України : підручник / [за заг. ред. В. Ф. Погорілка]. – К. : Наукова думка; Прецедент, 2006. – 344 с.
    111. Мусієнко М. М. Екологія. Охорона природи : словник довідник / Мусієнко М. М., Серебряков В. В., Брайон О. В. – К. : Т-во “Знання”, КОО, 2002. – 550 с.
    112. Петров В. В. Экологическое право России / Петров В. В. – М. : БЕК, 1996. – 215 с.
    113. Шемшученко Ю. С. Местные советы и охрана окружающей среды / Шемшученко Ю. С. – М. : Юрид. лит., 1987. – 112 с.
    114. Бринчук М. М. Экологические права граждан в контексте развития природоохранного законодательства / М. М. Бринчук // Вестник МГУ. Серия 11 "Право". – 1996. – № 1. – С. 20–28.
    115. Юридична енциклопедія : в 6 т. / [ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (голова) та ін.]. – К. : Вид-во “Українська енциклопедія” імені М. П. Бажана, 1998–2004. –
    Т. 1 : А–Г. – 1998. – 669 с.
    116. “Про затвердження Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об’єктів” : Наказ Міністерства України з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 338 від 18 грудня 2000 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:zakon.rada.gov.ua
    117. Непийвода В. Проблеми вдосконалення української термінології в галузі екологічного права / В. Непийвода // Право України. – 2003. – № 11. – С. 76–81.
    118. Крассов О. И. Экологическое право / Крассов О. И. – М. : Норма, 2003. – 307 с.
    119. Шеварнадзе Г. Н. Охрана права граждан СССР на на здоровую окружающую среду / Г. Н. Шеварнадзе // Вестник Московского ун-та. Серия 11. Право. – 1985. – № 6. – С. 20–28.
    120. Популярна юридична енциклопедія / [кол. авт.: В. К. Гіжевський, В. В. Головченко та ін.]. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 528 с.
    121. Бринчук М. М. Охраняем окружающую среду или обеспечиваем экологическую безопасность? / М. М. Бринчук // Государство и право. – 1994. – № 8–9. – С. 118–127.
    122. Бринчук М. М. О законодательном обеспечении экологической безопасности / М. М. Бринчук // Государство и право. – 1995. – № 2. – С. 118–119.
    123. Андрейцев В. И. Правовое обеспечение охраны окружающей среды в условиях рыночной экономики / В. И. Андрейцев // Государство и право. – 1993. – № 11. – С. 25–30.
    124. Колбасов О. С. Концепция экологической безопасности (юридический аспект) / О. С. Колбасов // Советское государство и право. – 1988. – № 12. – С. 48–54.
    125. Андрейцев В. І. Екологічне право : курс лекцій у схемах / Андрейцев В. І. – К. : Вентурі, 1996. – 208 с.
    126. Екологічне право України. Академічний курс : підручник / [за заг. ред. Ю. С. Шемшученка]. – К. : “Видавництво “Юридична думка”, 2005. – 848 с.
    127. Тищенко Г. В. Екологічне право : навч. посібник для студ. юрид. вузів та фак-тів / Тищенко Г. В. – К. : Юмана, 2001. – 256 с.
    128. Андрейцев В. І. Конституційно-правові засади права громадян на екологічну безпеку / В. І. Андрейцев // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. – 2001. – Вип. 43. – С. 5–12.
    129. “Про основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки” : Постанова Верховної Ради України від 5 березня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 38–39. – Ст. 248.
    130. Проект екологічного кодексу України (реєстр. № 5170 від 20.02.2004 р., внесений народними депутатами України А. Толстоуховим, Г. Руденком, Ю. Соломатіним, К. Ситником, А. Грязєвим, С. Гавришем, Р. Богатирьовою, К. Ващук, Ю. Павленком) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:zakon.rada.gov.ua
    131. Шемшученко Ю. С. Человек и его право на безопасную (здоровую) окружающую среду / Ю. С. Шемшученко // Государство и право. – 1993. – № 10. – С. 121–123.
    132. Кобецька Н. Р. Екологічні права громадян України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 “Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право “/ Н. Р. Кобецька. – К., 1998. – 16 с.
    133. Красавчикова Л. О. Перспективы и проблемы в регулировании личных неимущественных отношений по новому ГК РФ / Л. О. Красавчикова // Цивилистические записки : межвузовский сб. науч. трудов. – М. : Стаут, 2001. – С. 50–62.
    134. Іванюшенко В. В. Поняття конституційного права людини на безпечне для життя і здоров’я довкілля / В. В. Іванюшенко // Науковий вісник Національної академії ДПС України. – 2005. – № 5 (32). – С. 138–142.
    135. Іванюшенко В. В. Право на безпечне для життя і здоров’я довкілля в контексті конституційних прав людини і громадянина / В. В. Іванюшенко // Вісник Харківського національного ун-ту внутрішніх справ. – 2006. – Вип. 35. – С. 70–79.
    136. П’ята Всеєвропейська Конференція Міністрів Охорони Навколишнього Середовища “Довкілля для Європи” : матеріали та документи – К. : UNDP Ukraine, 2004. – 541 с.
    137. Васильева М. И. Проблемы защиты общественного интереса / М. И. Васильева // Государство и право. – 1999. – № 8. – С. 51–60.
    138. Малеина М. И. Содержание и осуществление личных неимущественных прав граждан: проблемы теории и законодательства / М. И. Малеина // Государство и право. – 2000. – № 2. – С. 21–23.
    139. Котюк В. О. Теорія права : курс лекцій / Котюк В. О. – К. : Вентурі, 1996. – 208 с.
    140. Теория государства и права : курс лекцій / [под ред. Н. И. Матузова и А. В. Малько]. – М. : Юрист, 1997. – 672 с.
    141. Совгиря О. В. Конституційне право України : навч. посібник / О. В. Совгиря, Н. Г. Шукліна. – К. : Юрінком Інтер, 2007. – 632 с.
    142. Фрицький О. Ф. Конституційне право України : підручник / О. Ф. Фрицький. – К. : Юринком Інтер, 2003. – 536 с.
    143. Право громадян у сфері виконавчої влади: адміністративно-правове забезпечення реалізації та захисту / [за заг. ред. В. Б. Авер’янова]. – К. : Науково-виробниче підприємство “Видавництво “Наукова думка” НАН України, 2007. – 585 с.
    144. Конституційне право України : підручник для вузів / [за ред. В. Ф. Погорілка]. – К. : Наукова думка, 2000. – 734 с.
    145. Конституція України. Текст основного закону з офіційними тлумаченнями Конституційного Суду / [огляд і коментарі В. Ф. Погорілка та В. Л. Федоренка]. – К. : Наукова думка, 2006. – 209 с.
    146. Реализация прав граждан в условиях развитого социализма / [Е.В. Аграновская, Н.В. Витрук, Л.Н. Завадская и др.]; отв. ред. Е.А. Лукашева – М. : Наука, 1983. – 264 с.
    147. Недбайло П. Е. Система юридических гарантий применения советских правовых норм / П. Е. Недбайло // Правоведение. – 1971. – № 3. – С. 44–53.
    148. Іванюшенко В. В. Юридичні гарантії права людини на безпечне для життя і здоров’я довкілля / В. В. Іванюшенко // Науковий журнал “Право і суспільство”. – 2007. – Вип. 3. – С. 8–13.
    149. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави / Рабінович П. М. – К. : Атіка, 2001. – 176 с.
    150. Заворотченко Т. М. Конституційно-правові гарантії прав і свобод людини і громадянина в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02. "Конституційне право" / Т. М. Заворотченко. – К., 2002. – 19 с.
    151. “Про інформацію” : Закон України від 2 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 65.
    152. “Про затвердження Положення про порядок надання екологічної інформації” : Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 18 грудня 2003 р. № 169 : зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 лютого 2004 р. за № 156/8755 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:zakon.rada.gov.ua
    153. Кодекс України про надра від 27 липня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 36. – Ст. 341.
    154. “Про тваринний світ” : Закон України від 13 грудня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 14. – Ст. 97.
    155. “Про мисливське господарство та полювання” : Закон України від 22 лютого 2000 р. // Відомості Верховної Ради України – 2000. – № 18. – Ст. 132.
    156. “Про природно-заповідний фонд України” : Закон України від 16 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 502.
    157. "Про Червону книгу України" : Закон України від 7 лютого 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 30. – Ст. 201.
    158. “Про охорону земель” : Закон України від 19 червня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 349.
    159. “Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону” : Закон України від 10 лютого 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 13. – Ст. 99.
    160. “Про фермерське господарство” : Закон України від 19 червня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 45. – Ст. 363.
    161. “Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини” : Закон України від 23 грудня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 1. – Ст. 1.
    162. “Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення” : Декрет Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 23. – Ст. 247.
    163. “Про здійснення радіологічного, хіміко-токсикологічного та фізико-хімічного контролю за продуктами харчування у сфері торгівлі та громадського харчування” : Постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 1993 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:zakon.rada.gov.ua
    164. “Про вдосконалення контролю якості і безпеки харчових продуктів” : Постанова Кабінету Міністрів України від 9 листопада 1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: zakon.rada.gov.ua
    165. “Про благоустрій населених пунктів” : Закон України від 6 вересня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 49. – Ст. 517.
    166. “Про транспорт” : Закон України від 10 листопада 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 51. – Ст. 446.
    167. “Положення про громадських інспекторів з охорони довкілля” : Наказ Міністерства природи України від 27 лютого 2002 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції 20 березня 2002 р. за № 276/6564) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: zakon.rada.gov.ua
    168. Словарь русского языка : около 53 000 слов / С.И. Ожегов; Под ред. Л.И. Скворцова. – [24-е изд., испр.]. – М. : ООО “Издат. дом “ОНИКС 21 век”, 2005. – 896с.
    169. Карпунов В. С. Обеспечение и охрана прав граждан местными Советами депутатов трудящих ся : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 "Конституционное право" / В. С. Карпунов. – М., 1977. – 22 с.
    170. Олійник А. Ю. Механізм, форми, методи та особливості забезпечення органами внутрішніх справ реалізації прав людини в громадянина : лекції / Олійник А. Ю. – К. : Національна академія внутрішніх справ України, 1997. – 32 с.
    171. Карпунов В. С. Обеспечение прав граждан местными Советами / Карпунов В. С. – М. : Юрид. лит., 1974. – 63 с.
    172. Червякова Е. Б. Защита конституционных прав граждан средствами прокурорського надзора (проблемы общенадзорной деятельности) : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 "Конституционное право" / Е. Б. Червяков. – Х., 1992. – 26 с.
    173. Горян Е. В. Органи місцевого самоврядування в конституційно-правовому механізмі забезпечення основних прав і свобод громадян України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 "Конституційне право" / Е. В. Горян – К., 2005. – 20 с.
    174. Великий тлумачний словник української мови / [уклад. і голов. ред. В. Бусел]. – К., Ірпінь : ВТФ “Перун”, 2001. – 472 с.
    175. Волинка К. Г. Механізм забезпечення прав і свобод особи: питання теорії і практики : автореф. дисн на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 "Конституційне право" / К. Г. Волинка. – К., 2000. – 25 с.
    176. Васьковська В. П. Право людини на безпеку та конституційно-правовий механізм його забезпечення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 "Конституційне право" / В. П. Васьковська. – К., 2006. – 22 с.
    177. Марцеляк О. В. Контрольно-наглядові органи в конституційно-правовому механізмі забезпечення основних прав і свобод громадян України : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.02 / Марцеляк О. В. – Х., 1997. – 218 с.
    178. Про схвалення Концепції національної екологічної політики України на період до 2020 року : Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 р. № 880-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:zakon.rada.gov.ua
    179. “Про Раду національної безпеки та оборони України” : Закон України від 5 березня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 35. – Ст. 237.
    180. “Про місцеві державні адміністрації” : Закон України від 9 квітня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20–21. – Ст. 190.
    181. Ківалов С. В. Адміністративне право України : навчально-методичний посібник / С. В. Ківалов, Л. Р. Біла – Одеса. : Юридична література, 2002. – 250 с.
    182. Подлигайлов П. Н. Местное самоуправление в России / Подлигайлов П. Н. – СПб., 1884. – 200 с.
    183. "Про ратифікацію Європейської Хартії місцевого самоврядування" : Закон України від 15 липня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 38. – Ст. 249.
    184. Всесвітня декларація місцевого самоврядування (Ріо-де-Жанейро, 23–26 вересня 1985 р.) // Місцеве та регіональне самоуправління. – 1997. – № 1–2. – С. 95–97.
    185. Постовой Н. В. Муниципальное право России / Постовой Н. В. – М. : Новый Юристъ, 1998. – 276 с.
    186. Кравченко В. В. Конституційні засади місцевого самоврядування в Україні (основи муніципального права) : навч. посібник / В. В. Кравченко, М. В. Пітцик. – К. : “Арарат-Центр”, 2001. – 176 с.
    187. Кампо В. Деякі проблеми становлення і розвитку місцевого самоврядування / В. Кампо // Місцеве та регіональне самоврядування. – 1993. – С. 69–73.
    188. Коваленко А. А. Конституційно-правове регулювання місцевого самоврядування в Україні: питання теорії та практики / Коваленко А. А. – К. : Атіка, 1997. – 131 с.
    189. Григорьев В. А. Становление местного самоуправления в Украине / Григорьев В. А. – Одеса : Юридична література, 2000. – 73 с.
    190. Про розгляд проекту Статуту територіальної громади міста Славутича : Рішення Славутицької міської ради Київської області від 05.10.2007 р. № 348-16-V [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:www.slavuta.km.ua
    191. Статут територіальної громади міста Києва : затвердже
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины