ПРАВОВИЙ СТАТУС СУДДІ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ :

Краткое описание

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 Конституційний Суд України в системі органів державної влади
1.1. Конституційний Суд України як орган державної влади
1.2. Правове регулювання діяльності Конституційного Суду України
Висновки до розділу 1
12
12

36
59
РОЗДІЛ 2 Суддя Конституційного Суду України та його правовий статус
2.1.Засади правового статусу судді Конституційного Суду України
2.2. Система прав судді Конституційного Суду України
2.3. Система обов’язків судді Конституційного Суду України
2.4. Питання набуття та припинення повноважень судді Конституційного Суду України
Висновки до розділу 2
61
61
79
92

107
119
РОЗДІЛ 3 Організаційні, правові та інші форми реалізації правового статусу судді Конституційного Суду України
3.1. Поняття та види форм реалізації правового статусу судді Конституційного Суду України
3.2. Правові форми реалізації правового статусу судді Конституційного Суду України
3.3. Організаційні форми реалізації правового статусу судді Конституційного Суду України
Висновки до розділу 3
124

124

135

154
168
ВИСНОВКИ 172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 181

ВСТУП
Актуальність теми дисертаційної роботи. Конституційний Суд України є досить важливою частиною механізму здійснення державної влади та покликаний не тільки забезпечувати верховенство Основного Закону, а й гарантувати в межах своїх завдань, функцій та повноважень стабільність конституційного ладу держави. За більш ніж 12 років функціонування проблемам становлення та розвитку даного державного органу було присвячено дисертаційні дослідження ряду вчених.
У той же час в юридичній науці відсутнє комплексне дослідження статусу судді Конституційного Суду України. Існування різноманітних, часом протилежних, позицій вимагає дослідження теоретичного змісту поняття правового статусу судді Конституційного Суду України та його складових. Конституційний Суд України функціонує у системі органів державної влади як досить складна організаційна структура, що призводить до існування різних форм реалізації правового статусу судді Конституційного Суду України: участі судді у конституційному судочинстві у ролі головуючого на засіданні Конституційного Суду України, Голови Конституційного Суду України та його заступників, секретаря Колегії суддів, судді-доповідача у справі та судді Конституційного Суду України.
Практичні проблеми реалізації статусу судді Конституційного Суду України ускладнюються тим, що вітчизняне законодавство розвивається повільніше, стосовно конституційно-правових процесів, які відбуваються у державі. Невідповідність нормам Основного Закону України положень Закону України „Про Конституційний Суд України” призвела до невизначеності процедури формування складу Конституційного Суду України.
Незавершеність судово-правової реформи, наявність протиріччя у підходах до її змісту спричиняють необхідність дослідження поняття та сутності не лише судової влади у цілому, а й юридичної природи Конституційного Суду України як державного органу та органу судової влади, а також ролі та статусу судді Конституційного Суду України як основного учасника конституційного судочинства. Зазначені обставини визначають актуальність обраної теми дисертаційної роботи, її науково-практичну важливість для подальшого становлення юридичної і особливо науки конституційного права та функціонування державної влади в Україні у цілому.
Теоретичну основу для проведення даного дослідження склали праці відомих радянських, сучасних українських та зарубіжних вчених-юристів із питань конституційного права, теорії держави та права та ряду інших галузей юридичної науки: О. О. Бєлкіна, А. З. Георгіци, П. Б. Євграфова, Л. М. Завадської, В. А. Кряжкова, Л. В. Лазарєва, Л. М. Москвич, Г. О. Мурашина, Ж. І. Овсепян, М. Д. Савенка, В. М. Савицького, М. В. Савчина, В. Є. Скоморохи, М. В. Тесленко, В. П. Тихого, Г. О. Христової, Ю. Л. Шульженко та інших. Питання складу та діяльності Конституційного Суду України були предметами розробок М. І. Козюбри, В. Ф. Опришка, В. Ф. Погорілка, Ю. М. Тодики, В. М. Шаповала, Ю. С. Шемшученка, В. С. Боботова, В. М. Вітрука, Б. С. Ебзєєва, В. М. Чиркіна, Г. Штайнбергера тощо.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі правового регулювання економіки юридичного фаукультету ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” відповідно до комплексної цільової програми „Проблеми правового забезпечення соціально-економічного та політичного розвитку України” (номер державної реєстрації 0102 U 006315).
Мета та завдання дослідження. Метою даного дослідження є комплексний науковий аналіз правового статусу судді Конституційного Суду України, формулювання теоретичних висновків та розробка конкретних обгрунтованих наукових пропозицій щодо успішної його реалізації, обгрунтування рекомендацій по вдосконаленню відповідних актів чинного законодавства України.
Для досягнення цієї мети були поставлені наступні завдання:
з’ясувати та проаналізувати ознаки Конституційного Суду України як органа державної влади;
розкрити поняття правового статусу судді Конституційного Суду України та його складових;
визначити поняття та встановити характерні ознаки судді Конституційного Суду України як посадової особи цього державного органу;
провести порівняльний аналіз особливостей правового статусу судді Конституційного Суду України та судді суду загальної юрисдикції;
здійснити класифікацію прав та обов’язків судді Конституційного Суду України;
розкрити зміст поняття та види правових форм реалізації статусу судді Конституційного Суду України;
з’ясувати зміст поняття та види організаційних форм реалізації статусу судді Конституційного Суду України;
встановити інші форми реалізації правового статусу судді Конституційного Суду України;
сформулювати та обгрунтувати пропозиції і рекомендації щодо вдосконалення законодавства, яке визначає правові засади діяльності судді Конституційного Суду України.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі формування складу та функціонування Конституційного Суду України як єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні.
Предметом дослідження є правовий статус судді Конституційного Суду України та форми його реалізації.
Методи дослідження. В основу методології дослідження покладено філософсько-світоглядні, загальнонаукові та спеціальнонаукові методи. Діалектичний метод дозволив розкрити необхідний взаємозв’язок між статусом Конституційного Суду України та правовим статусом судді даного органу, а також дав змогу розглянути правовий статус судді Конституційного Суду України в його розвитку та взаємозв’язку з іншими правовими явищами. Системно-структурний метод використовувався для з’ясування Конституційного Суду України як системного феномена, його місця та ролі у механізмі здійснення державної влади, а також у частині дослідження структурних елементів правового статусу судді Конституційного Суду України. Історико-правовий метод дозволив дослідити розвиток законодавства та практики його застосування у процесі функціонування Конституційного Суду України і, зокрема, правового статусу судді Конституційного Суду України. Метод формальної юридичної логіки дав змогу цілісно розглянути та визначити основні юридичні категорії, що розкривають зміст функціонування Конституційного Суду України та суддів Конституційного Суду України. Порівняльно-правовий метод застосовувався для порівняння законодавства України, відповідного законодавства зарубіжних країн та міжнародно-правових документів, зокрема, для визначення відповідності практики реалізації правового статусу судді Конституційного Суду України та інших органів конституційної юрисдикції, порівняльного аналізу правового статусу судді Конституційного Суду України та судді суду загальної юрисдикції.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дана робота є першим дисертаційним дослідженням, в якому на монографічному рівні проведений комплексний аналіз теоретичних та практичних засад правового статусу судді Конституційного Суду України, його формування та реалізації.
Наукова новизна роботи конкретизується у науково-теоретичних положеннях, висновках та пропозиціях, найважливішими з яких є наступні:
вперше:
визначено поняття судді Конституційного Суду України як посадової особи органу державної влади через його функції та особливості компетенції, а саме: реалізація колегіально з іншими суддями зовнішніх функцій як складової компетенції Конституційного Суду України (прийняття рішень та надання висновків); реалізація колегіально з іншими суддями внутрішніх функцій Конституційного Суду України (прийняття рішень з організаційних питань, ухвал);
запропоновано авторську класифікацію системи прав судді Конституційного Суду України, зокрема поділ на статусні права (право на зайняття посади судді Конституційного Суду України; право на відставку; право на повагу до судді Конституційного Суду України; право на особисту та майнову недоторканість), функціональні права (право отримувати в установленому порядку інформацію та матеріали, необхідні для виконання службових повноважень; права, пов’язані з прийняттям рішення та наданням висновку, а також з участю в їх підготовці у відповідності з посадовими обов’язками, в тому числі суддівський розсуд; право судді Конституційного Суду України викласти окрему думку; право публічно висловлювати свою думку з питань провадження у Конституційному Суді України; право на забезпечення необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності судді та ін.); соціально-особистісні права (право на державний захист; право на одержання матеріальної винагороди за працю; право на пенсійне забезпечення; право на матеріальне та побутове забезпечення суддів; право на відпочинок; право на державне страхування; право на медичне обслуговування судді та членів його родини, у тому числі і після виходу судді у відставку або на пенсію та ін.);
сформульовано авторську класифікацію системи обов’язків судді Конституційного Суду України на загальні (дотримання Конституції та законів України при здійсненні конституційного правосуддя; додержання вимог щодо несумісності посади; нерозголошення відомостей, що становлять державну, військову, службову, комерційну та банківську таємницю, таємницю нарадчої кімнати, відомостей про особисте життя громадян та інших відомостей, які були отримані під час розгляду справи у судовому засіданні; недопущення вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів в його об’єктивності, неупередженості та незалежності; забезпечення повного, всебічного та об’єктивного розгляду судових справ з дотриманням встановлених законом строків; дотримання службової дисципліни та розпорядку роботи суду) та спеціальні (обов’язки судді Конституційного Суду України, пов’язані з прийняттям рішення та наданням висновку);
обґрунтовано зміст та види організаційних форм реалізації статусу судді Конституційного Суду України, до яких запропоновано віднести: участь у проведенні засідань, пленарних засідань Конституційного Суду України, участь у проведенні засідань Колегій суддів, участь у розробці звітів та офіційних заяв, затвердженні щорічного проекту кошторису витрат, щоквартальній розробці та затвердженні плану роботи Конституційного Суду України;
виокремлено та охарактеризовано структурні та процесуальні (процедурні) форми реалізації правового статусу судді Конституційного Суду України;
дістало подальший розвиток:
змістовна характеристика сутності поняття Конституційного Суду України як державного органу, якому притаманні наступні ознаки: наявність певної структури, що має організаційну форму діяльності - колегіальну; структурно-функціональні зв’язки у діяльності Конституційного Суду України з іншими органами, у системі судової влади; реалізація Конституційним Судом України частини функцій та завдань судової влади - здійснення конституційного судочинства; зміст та обсяг владних повноважень Конституційного Суду України закріплюються в його компетенції, тобто у вирішенні питань про відповідність законів та інших нормативно-правових актів Конституції України та в офіційному тлумаченні Конституції та законів України; у системі органів державної влади Конституційний Суд України не має ієрархічної структури і функціонує відособлено;
аналіз змісту поняття „правовий статус” судді Конституційного Суду України та його складових. Запропоновано визначити поняття правового статусу судді Конституційного Суду України через його завдання, функції, систему прав та обов’язків з урахуванням їх динамічного розвитку, взаємодії зі статусами інших суб’єктів права - учасників конституційного процесу;
порівняльний аналіз правового статусу судді суду загальної юрисдикції та судді Конституційного Суду України. Доведено, що спільним для обох статусів є певні складові, що визначаються самим змістом судової влади і до яких можна віднести поняття незалежності та її гарантій, несумісності посад, недоторканості тощо. Відмінними ознаками є: вимоги, що висуваються до суддів Конституційного Суду України; зміст правового статусу суддів Конституційного Суду України; порядок набуття (припинення) особою статусу судді Конституційного Суду України;
визначення поняття правової форми реалізації статусу судді Конституційного Суду України, яка полягає в способі підготовки та прийняття актів Конституційного Суду України, а також викладення окремої думки;
обгрунтовано:
доцільність доповнення Конституції України положенням про те, що по закінченню строку повноважень, судді Конституційного Суду України продовжують свою службову діяльність до призначення наступного складу Суду;
висновок про закріплення у Законі України „Про Конституційний Суд України” можливості складання присяги суддями Конституційного Суду України на засіданні Конституційного Суду України у конкретно визначеному законом випадку виникнення складностей приведення суддів до присяги на засіданні Верховної Ради України;
необхідність передбачити у Законі України „Про Конституційний Суд України” кваліфікаційні класи для суддів Конституційного Суду України, враховуючи посаду, стаж та досвід роботи, високий рівень професійних знань. Судді Конституційного Суду України повинні мати вищий кваліфікаційний клас судді за посадою;
доцільність закріплення у Законі України „Про Конституційний Суд України” порядку самовідводу судді Конституційного Суду України та можливості відводу судді-доповідача у справі сторонами конституційного провадження на підставах, що передбачені Параграфом 37 Регламенту Конституційного Суду України;
необхідність передбачити у Законі України „Про Конституційний Суд України” обов’язок судді Конституційного Суду України бути присутнім при розгляді справи та запровадити дисциплінарну відповідальність за порушення даного обов’язку. Встановити допустимий строк відсутності судді, перелік хвороб та інших підстав, що свідчать про неможливість судді виконувати свої функції.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані та обґрунтовані у дисертації теоретичні узагальнення, положення, висновки та пропозиції можуть використовуватись у науково-дослідній роботі для подальших теоретичних розробок; у сфері правотворчості для розвитку та вдосконалення чинного законодавства; у навчальному процесі при викладанні курсів «конституційного права» та відповідних спецкурсів у вищих навчальних закладах, при підготовці підручників та навчальних посібників.
Апробація результатів дослідження. Теоретичні та практичні висновки і положення, викладені у дисертації, обговорювалися на засіданнях кафедри правового регулювання економіки ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”. Результати дослідження були оприлюднені у виступах автора на міжнародних науково-практичних конференціях: І Міжнародній науково-практичній конференції „Новости научной мысли – ‘2006” (м. Дніпропетровськ, 1-15 листопада 2006 р., тези опубліковано); на Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальные проблемы современных наук - 2007” (м. Дніпропетровськ, 15 30 червня 2007 р., тези опубліковано).
Публікації. Результати дослідження знайшли своє відображення у п’яти наукових статтях у фахових виданнях та двох тезах доповідей у наукових збірниках.
Структура дисертаційної роботи визначена метою і завданнями. Вона складається із вступу, трьох розділів, дев’яти підрозділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 195 сторінок, в тому числі список використаних джерел - 14 сторінок (141 найменування).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дослідження правової природи Конституційного Суду України як державного органу, визначення його статусу та місця в механізмі здійснення державної влади, визначення правового статусу судді Конституційного Суду України та форм його реалізації дозволило сформулювати та обґрунтувати загальнотеоретичні висновки, які можна врахувати у процесі удосконалення законодавства України.
Комплексна розробка теоретичних та практичних проблем статусу судді Конституційного Суду України знайшла своє втілення у наступних наукових та практичних результатах, які виносяться на захист:

1. Дістало подальший розвиток дослідженння сутності поняття Конституційного Суду України як органу державної влади, з’ясовані його ознаки. Наведені у дисертаційному дослідженні характеристики державної влади дозволяють запропонувати наступне визначення та ознаки державного органу. Це організаційно оформлена структура, частина єдиного державного апарату, що виконує покладені на неї державою завдання та функції у межах визначених державно-владних повноваженнях, що юридично закріплені в її компетенції. Відповідно до запропонованого визначення, основними ознаками Конституційного Суду України як органу державної влади є:
1) наявність певної структури, що має організаційну форму діяльності - колегіальну;
2) функціонування державних органів відбувається не хаотично, а узгоджено й взаємопов’язано, у певній системі – діяльність Конституційного Суду України у системі судової влади;
3) реалізація Конституційним Судом України частини функцій та завдань судової влади, здійснення конституційного судочинства;
4) зміст та обсяг владних повноважень Конституційного Суду України закріплюються в його компетенції, тобто у вирішенні питань про відповідність Конституції України законів та інших нормативно-правових актів та в офіційному тлумаченні Конституції та законів України;
5) у системі органів державної влади Конституційний Суд України не має ієрархічного владного підпорядкування, функціонує відособлено.

2. Визначено місце Конституційного Суду України у механізмі здійснення державної влади. Однією із ознак Конституційного Суду України як державного органу є реалізація певної частини функцій та завдань державної влади. Повноваження Конституційного Суду України виконуються ним у певній формі, яка є притаманною лише судовій владі. Відповідно до Конституції України, Конституційний Суд України, як і суди загальної юрисдикції, здійснює судочинство. Конституційний Суд України є, таким чином, органом судової влади, що входить до механізму здійснення державної влади у цілому.

3. Проаналізовано зміст поняття правового статусу судді Конституційного Суду України та його складових. Зміст поняття правового статусу судді Конституційного Суду України становлять не просто права та обов’язки, як юридичні елементи, що закріплюються у відповідних нормативно-правових актах, а динамічний розвиток цих прав та обов’язків, тобто їх взаємозв’язок із статусами інших суб’єктів права. Правовий статус судді Конституційного Суду України не обмежується лише констатацією його прав та обов’язків, а розкривається під час взаємодії членів Конституційного Суду України з учасниками конституційного процесу, до яких відносяться суб’єкти права на конституційне подання з питань прийняття рішень та дачі висновків Конституційним Судом України, суб’єкти права на конституційне звернення з питань дачі висновків, їхні представники, залучені Конституційним Судом України до участі у розгляді справи органи та посадові особи, свідки, експерти, перекладачі та інші.

4. Проведена характеристика поняття судді Конституційного Суду України як посадової особи державного органу та визначені наступні його ознаки:
1) колегіально з іншими суддями приймає рішення та надає висновки, які є обов’язковими на всій території України, тобто реалізує зовнішні функції як складові компетенції Конституційного Суду України;
2) колегіально з іншими суддями реалізує внутрішні функції як складові компетенції Конституційного Суду України шляхом прийняття: а) актів з питань організації внутрішньої роботи Конституційного Суду України, не пов’язаної з прийняттям рішень, наданням висновків у справах (рішення з організаційних питань); б) актів з питань, пов’язаних з підготовкою та розглядом справи, незалежно від того, розглядаються ці питання суддями Конституційного Суду України на засіданні, пленарному засіданні Конституційного Суду України чи засіданні Колегії суддів (ухвали: процесуальні, протокольні, процесуальні ухвали про відкриття конституційного провадження у справі та про відмову у відкритті конституційного провадження у справі.
Судді Конституційного Суду України є рівноправними при прийнятті рішень та наданні висновків. Разом з цим, відповідно до внутрішньої ієрархії судді Конституційного Суду України поділяються на Голову Конституційного Суду України, заступників Голови Конституційного Суду України, головуючого на засіданні (пленарному засіданні, спеціальному пленарному засіданні); секретаря Колегії суддів Конституційного Суду України, суддю-доповідача зі справи та суддів Конституційного Суду України. Така класифікація посад суддів Конституційного Суду України обумовлена змістом та обсягом повноважень. У межах перелічених посад судді Конституційного Суду України володіють певним обсягом прав та обов’язків. При цьому, одні з перелічених посад мають відносно постійний характер (Голова та заступники Голови Конституційного Суду України), інші характеризуються окремими призначеннями (суддя-доповідач призначається для розгляду конкретної справи).

5. Проведено порівняльний аналіз правових статусів суддів загальної юрисдикції та суддів Конституційного Суду України. Статус судді Конституційного Суду порівняно зі статусом судді загальної юрисдикції має свої особливості, що обумовлені його місцем, роллю та призначенням у загальній судовій системі. Конституційний Суд України не входить до системи судів загальної юрисдикції. Статус суддів Конституційного Суду України відрізняється за такими ознаками як:
4) вимоги, що висуваються до судді Конституційного Суду України;
5) зміст правового статусу судді Конституційного Суду України, тобто права та обов’язки судді, що формують його повноваження;
6) порядок набуття особою статусу судді Конституційного Суду України.
За формою, тобто тими складовими, що є зовнішнім виразом даного поняття, правовий статус судді загальної юрисдикції та правовий статус судді Конституційного Суду України є поняттями нерівнозначними. Спільним для обох статусів є певні складові, що визначаються самим змістом судової влади і до яких можна віднести поняття незалежності та гарантій незалежності, несумісності посад, недоторканості тощо.

6. Вперше здійснена класифікація прав судді Конституційного Суду України. Передбачені Конституцією, законами та підзаконними актами права судді Конституційного Суду України можна умовно поділити на три групи: 1) статусні права; 2) функціональні права; 3) соціально-особистісні права.
Статусні права встановлюють та закріплюють правовий статус судді Конституційного Суду України, забезпечують особливості реалізації правового статусу судді Конституційного Суду України як носія судової влади. До цієї групи прав відносяться: право на зайняття посади судді Конституційного Суду України; право на відставку; право на повагу до судді Конституційного Суду України; право на особисту та майнову недоторканість.
Функціональні права сприяють реалізації судових функцій та забезпечують виконання суддею Конституційного Суду України покладених на нього повноважень. До цієї групи прав відносяться: право отримувати в установленому порядку інформацію та матеріали, необхідні для виконання службових повноважень; права, пов’язані з прийняттям рішень та даванням висновків, а також з участю в їх підготовці у відповідності з посадовими обов’язками, у тому числі суддівський розсуд; право судді Конституційного Суду України викласти окрему думку; право публічно висловлювати свою думку з питань провадження у Конституційному Суді України; право на забезпечення необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності судді та ін.
Соціально-особистісні права допомагають судді реалізувати належні йому конституційні права і основні свободи, закріплюють можливість користуватися соціальними благами. Ці права встановлюють певні переваги, пільги щодо суддів. Дану групу прав складають: право на державний захист; право на одержання матеріальної винагороди за працю; право на пенсійне забезпечення; право на матеріальне та побутове забезпечення суддів; право на відпочинок; право на державне страхування; право на медичне обслуговування судді та членів його родини, у тому числі і після виходу судді у відставку або на пенсію; право на можливість підвищення кваліфікації та здобуття досвіду; право на об’єднання в професійні союзи (асоціації) для захисту своїх прав, соціально-економічних та професійних інтересів та ін.

7. Вперше здійснена класифікація обов’язків судді Конституційного Суду України. Обов’язки судді Конституційного Суду України поділяються на загальні та спеціальні.
До загальних належать обов’язки судді Конституційного Суду України, які встановлюють основоположні умови реалізації суддею, як посадовою особою судової влади, наданих йому прав. Загальні обов’язки судді Конституційного Суду України передбачені Законом України „Про статус суддів”, до них відносяться: 1) дотримання Конституції та законів України при здійсненні конституційного правосуддя; 2) додержання вимог щодо несумісності посади судді з політичною, підприємницькою та іншою оплачуваною діяльністю, крім наукової, викладацької та творчої; 3) нерозголошення відомостей, що становлять державну, військову, службову, комерційну та банківську таємницю, таємницю нарадчої кімнати, відомостей про особисте життя громадян та інших відомостей, які були отримані під час розгляду справи у судовому засіданні; 4) недопущення вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів в його об’єктивності, неупередженості та незалежності; 5) забезпечення повного, всебічного та об’єктивного розгляду судових справ з дотриманням встановлених законом строків; 6) дотримання службової дисципліни та розпорядку роботи суду (присутність суддів Конституційного Суду України на засіданнях, пленарних засіданнях, засіданнях Колегії суддів).
Спеціальні обов’язки судді Конституційного Суду України передбачені Законом України „Про статус суддів” та розширені в Законі України „Про Конституційний Суд України”, Регламенті Конституційного Суду України. Спеціальні обов’язки закріплюють правила здійснення суддею Конституційного Суду України конституційного судочинства, характеризуються певними особливостями. До спеціальних обов’язків судді Конституційного Суду України належать обов’язки, пов’язані з прийняттям рішення та наданням висновку: участь у дослідженні матеріалів справи та їх розгляді під час засідань та пленарних засідань; голосування за проект рішення, висновку; підписання рішення, висновку; утримання від коментарів та реплік під час засідань та пленарних засідань, невтручання у дії головуючого; утримання від висловлювань власної думки з питань, що є у провадженні Суду до прийняття рішення чи висновку.
Ступінь реалізації суддею Конституційного Суду України своїх обов’язків впливає на функціонування Конституційного Суду України як державного органу, що полягає у наступному: рішення Конституційного Суду України можуть бути прийняті, висновки надані за умови голосування не менше десяти суддів Конституційного Суду України; рішення з організаційних питань приймаються за умови голосування більше половини суддів Конституційного Суду України, які брали участь у засіданні; у конституційному судочинстві відсутня можливість відводу судді Конституційного Суду України учасниками конституційного провадження – суддя Конституційного Суду України зобов’язаний заявити самовідвід, забезпечити виконання даного обов’язку лише до початку розгляду справи; судді Конституційного Суду України можуть приймати рішення та давати висновки лише за умови активної участі у підготовки справи, матеріалів справи та їх розгляді, участі у засіданнях та пленарних засіданнях Конституційного Суду України.

8. Визначено поняття правової форми реалізації статусу судді Конституційного Суду України. Правовою формою реалізації статусу судді Конституційного Суду України є прийняття актів Конституційним Судом України, які передбачені Конституцією України, Законом України „Про Конституційний Суд України” та Регламентом Конституційного Суду України. Акти, що приймаються, надаються або виносяться суддями Конституційного Суду України поділяються на такі групи:
1) акти, що приймаються або надаються по суті розглянутої справи на пленарному засіданні Конституційного Суду України - рішення та висновки Конституційного Суду України;
2) акти, що приймаються на засіданні Конституційного Суду України з питань організації його внутрішньої роботи, не пов’язаної з прийняттям рішень, наданням висновків із справ - рішення Конституційного Суду України з організаційних питань;
3) акти Конституційного Суду України, що приймаються з питань, пов’язаних з підготовкою та розглядом справи, незалежно від того, розглядаються ці питання суддями Конституційного Суду України на засіданні, пленарному засіданні Конституційного Суду України чи засіданні Колегії суддів (до цієї ж групи відносяться акти з питання невідкладності відкриття конституційного провадження, про перенесення розгляду справи на інше пленарне засідання) - ухвали Конституційного Суду України;
4) ухвали про відкриття конституційного провадження у справі та про відмову у відкритті конституційного провадження у справі.

9. Досліджено детально особливу правову форму реалізації статусу судді Конституційного Суду України - окрему думку судді Конституційного Суду України.
Через право на окрему думку безпосередньо реалізується правовий статус судді Конституційного Суду України, який не пов’язаний із статусом Конституційного Суду України як державного органу. Наведена характеристика відрізняє окрему думку судді Конституційного Суду України від актів Конституційного Суду України, які завжди є результатом діяльності Конституційного Суду України як колегіального органу. Відтак, право судді Конституційного Суду України на окрему думку є однією з найсуттєвіших гарантій його незалежності, як зовнішньої – від законодавчої та виконавчої влади, так і внутрішньої.
На відміну від загального, у конституційному судочинстві судді викладають окрему думку у письмовій формі, яка публікується у передбачених офіційних виданнях України разом з рішенням або висновком Конституційного Суду України, що підвищує юридичну силу окремої думки судді Конституційного Суду України.
В українському законодавстві право судді Конституційного Суду України на окрему думку фактично необмежене. Це досягається можливістю викласти окрему думку незалежно від організаційного статусу судді Конституційного Суду України (Голова Конституційного Суду України чи суддя-доповідач у справі) або від результатів його голосування.

10. Досліджено зміст та види організаційних форм реалізації правового статусу судді Конституційного Суду України. Організаційні форми реалізації правового статусу судді Конституційного Суду України покликані забезпечувати та організовувати внутрішню роботу суб’єкта, полягають в однорідній за своїми зовнішніми ознаками діяльності, що не пов’язана з прийняттям юридичних актів та не має юридичних наслідків.
До організаційних форм діяльності Конституційного Суду України належать: проведення засідань, пленарних засідань Конституційного Суду України, проведення засідань Колегій суддів, розробка звітів та офіційних заяв, затвердження щорічного проекту кошторису витрат, щоквартальні розробка та затвердження плану роботи Конституційного Суду України тощо.

11. Виділено та досліджено інші форми реалізації правового статусу судді Конституційного Суду України - структурні та процесуальні (процедурні). Особливістю процесуальної (процедурної) форми є діяльність Конституційного Суду України як єдиного органу конституційної юрисдикції, що має зовнішній вияв у відмінності конституційного судочинства від інших видів судочинства, а звідси і у відмінності процесуального статусу суддів Конституційного Суду України.
Конституційний Суд України повинен самостійно вирішувати, яку процедурну форму діяльності йому обрати для раціоналізації своєї роботи. При цьому, таке право Конституційного Суду України має бути обмежене певними видами справ. Так, усні слухання мають бути обов’язковими при всіх тих провадженнях, де для прийняття обґрунтованого рішення важливо отримати широкий спектр думок щодо наслідків судового рішення. Прикладами таких проваджень можуть бути справи щодо конституційності правових актів, що викликають спір стосовно повноважень конституційних органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування; справи щодо конституційності правових актів, якими суперечливо регулюється порядок реалізації конституційних прав та свобод людини і громадянина; справи щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста у порядку імпічменту та ін.
Структурними формами реалізації правового статусу судді Конституційного Суду України є: 1) участь суддів у спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України (вибори зі складу суддів Голови Конституційного Суду України та двох заступників Голови Конституційного Суду України); 2) участь суддів на пленарних засіданнях Конституційного Суду України (безпосередня форма участі суддів Конституційного Суду України у розгляді справи та при прийнятті рішення, даванні висновку, а також прийняття рішень і давання висновків суддями Конституційного Суду України колегіально, в формі поіменного голосування шляхом опитування; 3) участь суддів Конституційного Суду України у засіданнях Конституційного Суду України; 4) участь суддів Конституційного Суду України у роботі Колегії суддів Конституційного Суду України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Шаповал В. Поняття держави і суверенітету в конституційному праві / В. Шаповал // Вісник Конституційного Суду України. - 2003. - № 1. - С. 70-83.
2. Чиркин В. Е. Основы государственной власти: учеб. пособие. / Чиркин В. Е. - М. : Юристъ, 1996. - 112 с.
3. Органи державної влади України / [В. Ф. Погорілко, Л. Т. Кривенко, Н. Г. Григорук та ін.]; за ред. В. Ф.Погорілка. - К. : Ін-т держави і права ім. В. М.Корецького, 2002. - 592 с.
4. Алексеев С. С. Государство и право: начальный курс. / Алексеев С. С. - [2 изд., перераб. и доп.] - М. : Юрид. лит., 1994. - 190 с.
5. Чиркин В. Е. Современное государство / Чиркин В. Е. - М. : Международные отношения, 2001. - 416 с.
6. Титарчук В. Реформування державної влади в Україні: деякі аспекти / В. Титарчук // Право України. - 1997. - № 11. - С. 45-47.
7. Скакун О. Ф. Теория государства и права: учебник / Скакун О. Ф. -Х. : Консум, Ун-т внутр. дел, 2000. - 691с.
8. Солов’євич І. В. Сутність державної влади в Україні (конституційно-правовий аспект) / І. В. Солов’євич // Право України. - 1997. - № 11. - С. 15-17.
9. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.
10. Василенков П. Т. Органы советского государства и их система на современном этапе / Василенков П. Т. - М. : Изд-во Моск. ун-та, 1967. - 302 с.
11. Гуренко М. Н. Основы конституционного права: учеб. пособие / Гуренко М. Н. - К. : Логос, 2000. - 303 с.
12. Теория государства и права: Курс лекций / [М. И. Байтин, В. В. Борисов, Ф. А. Григорьев и др.] ; под ред. Н. И. Матузова и А. В. Малько. – [2-е изд., перераб. и доп.] - М. : Юристъ, 2003. - 776 с.
13. Кардаш В. М. Державні органи як структурні елементи механізму держави / В. М. Кардаш // Чернівецький ун-т. Науковий вісник. - Чернівці, 2000. - Вип. 100. - С. 24-27.
14. Кравченко В. В. Конституційне право України: навчальний посібник / Кравченко В. В. - [4-те вид.]. - К. : Атіка, 2007. - 568 с.
15. Закон України „Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 року № 422/96- ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 49. Ст. 272.
16. Закон України “Про судоустрій України” від 7 лютого 2002 року
№ 3018-III // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 27-28. - Ст. 180.
17. Савенко М. Д. Правовий статус Конституційного Суду України: дис. ....канд. юр. наук : 12.00.02. / Савенко М. Д. - Х., 2001. - 205 с.
18. Тихомирова Л. В., Тихомиров М. Ю. Юридическая энциклопедия / Л. В. Тихомирова, М. Ю. Тихомиров. - [5-е изд.] - М., 2002. - 972 с.
19. Постанова Верховної Ради України „Про Концепцію судово-правової реформи в Україні” від 28 квітня 1992 року № 2296-XII // Відомості Верховної Ради (ВВР) . - 1992. - № 30. - Ст. 426
20. Чудаков М. Ф. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: учеб. пособие / Чудаков М. Ф. - Минск : ООО «Новое знание», 2001. - 576 с.
21. Коментар до Закону „Про судоустрій України” / [заг. ред. В. Т. Маляренка]. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 461 с. - (Верховний Суд України).
22. Проблеми реалізації Конституції України: теорія і практика / [відп. ред. В. Ф. Погоріло]. - К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України: А.С.К., 2003. - 652 с. - (Нормативні документи і коментарі).
23. Судебный контроль и права человека : материалы российско-британского семинара, (Москва, 12 - 13 сентября 1994 г.) / [под общ. ред. В. М. Савицкого]. - М. : Права человека, 1996. - 224 c.
24. Ржевский В. А. Судебная власть в Российской Федерации: конституционные основы организации и деятельности / В. А. Ржевский, Н. М. Чепурнова. - М. : Юристъ, 1998. - 216 с.
25. Баренбойм П. Д. Первая Конституция мира. Библейские корни независимости суда / Баренбойм П. Д. - М. : Белые альвы, 1997. - 144 с.
26. Четвернин В. А. Демократическое конституционное государство. Введение в теорию / Четвернин В. А. - М., 1993. - 142 с.
27. Завадская Л. Н. Механизм реализации права / Завадская Л. Н. - М. : Наука, 1992. - 288 с.
28. Эбзеев Б. С. Конституция. Правовое государство. Конституционный Суд: Учебное пособие для вузов / Эбзеев Б. С. - М. : Закон и право, ЮНИТИ, 1996. - 349 с.
29. Назаров І. В. Правовий статус Вищої ради юстиції: Монографія / Іван Володимирович Назаров. - Х. : Право, 2006. - 206 с.
30. Сравнительное конституционное право: учеб. пособие / [Б. Н. Топорнин, В. Е. Чиркин, Ю. А. Юдин и др.] - М. : Международные отношения, 2002. - 446 с.
31. Шульженко Ю. Л. Конституционный контроль в России / Шульженко Ю. Л. - М. : РАН Ин-т государства и права, 1995. - 175 с.
32. Тихий В. П. Конституційний Суд України. Науково-практичне видання / Тихий В. П. - Київ, 2007. - 64 с.
33. Кряжков В. А. Конституционная юстиция в Российской Федерации. Учебное пособие для юридических вузов / В. А. Кряжков, Л. В. Лазарев. - М. : Издательство «БЕК», 1998. - 462 с.
34. Козюбра М. І. Конституційний суд в системі органів державної влади // Державно-правова реформа в Україні / Козюбра М. І. - К. : Ін-т законодавства Верховної Ради України, 1997. - С. 22-23.
35. Тодыка Ю. Н. Основы конституционного строя Украины. Учебное пособие / Тодыка Ю. Н. - Х. : «Факт», 1999. - 320 с.
36. Зиновьев А. В. Концепция первоочередных поправок в Конституцию России / А. В. Зиновьев // Правоведение. - 2000. - № 4 (231). - С. 52-57.
37. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка: 80000 слов и фразеологических выражений / С. И. Ожегов, Н. Ю. Шведова; Российская академия наук. Ин-т русского языка им. В. В. Виноградова. - [4-е изд.] - М. : ООО «НТИ Технологии», 2003. - 944 с.
38. Опрышко В. Ф. Правовые основы государственного управления качеством продукции / Опрышко В. Ф. - К. : Издательское объединение „Вища школа”, 1986. - 272 с.
39. Андрійко О. Ф. Державний контроль в Україні: організаційно-правові засади / Андрійко О. Ф.; НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. - К. : Наукова думка, 2004. - 299 с.
40. Боннер А. Т. Судебный контроль в области государственного управления / А. Т. Боннер, В. Т. Квиткин. - М. : Издательство Московского ун-та, 1973. - 111 с.
41. Белкин А. А. Избранные работы 90-х годов по конституционному праву / Белкин А. А. - СПб. : Юр. Центр Пресс, 2003. - 320 с.
42. Витрук Н. В. Конституционное правосудие: судебное конституционное правосудие и процесс: учебное пособие для студентов вузов / Витрук Н. В. - М. : Закон и право, ЮНИТИ, 1998. - 384 с.
43. Рішення Конституційного Суду України від 7 травня 2002 року
№ 8-рп/2002 у справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частини другої, третьої статті 124 Конституції України (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) // Вісник Конституційного Суду України. - 2002. - № 2. - С. 29-35.
44. Рішення Конституційного Суду України від 27 березня 2002 року
№ 7-рп/2002 у справі за конституційним поданням Вищої ради юстиції щодо офіційного тлумачення положень абзаців другого, третього пункту 1 частини першої статті 150 Конституції України (справа щодо актів про обрання / призначення суддів на посади та про звільнення їх з посад) // Вісник Конституційного Суду України. - 2002. - № 2. - С. 23-29.
45. Маклаков В. В. Конституционный контроль в буржуазных и развивающихся странах: учебное пособие / Маклаков В. В. - М. : ВЮЗИ, 1988. - 55 с.
46. Штайнбергер Г. Модели конституционной юрисдикции: [доклад] / Штайнбергер Г.; Европейская комиссия за демократию через право. - Страсбург : Изд. Совета Европы, 1994. - 51 с.
47. Коментар до Конституції України / [В. Б. Авер’янов, В. Ф. Бойко, В.Ф. Опришко та ін.]. - К. : Інститут законодавства Верховної Ради України, 1998. - 412 с.
48. Алексеев С. С. Общая теория права: в 2-х т. / С. С. Алексеев. - М. : Юридическая литература, 1982. - 190 с.
49. Георгіца А. З. Конституційно-правові інститути зарубіжних країн / Георгіца А. З.- Чернівці : Рута, 1994. - 138 с.
50. Венедиктов В. С. Організаційно-правові засади сучасної державної служби України: науково-практичний посібник / Венедиктов В. С., Іншин М. І., Клюєв О. М. - Харків : Видавництво НУВС, 2004. - 172 с.
51. Юсупов В. А. Право и советское государственное управление / Юсупов В. А. - Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1976. - 263 с.
52. Савенко М. Д. Окремі питання конституційного судочинства в Україні // Конституційне судочинство. Американський та український досвід / Савенко М. Д. - К. : Інститут демократії ім. Пилипа Орлика, 1999. - 111 с.
53. Овсепян Ж. И. Правовая защита Конституции. Судебный конституционный контроль в зарубежных странах / Овсепян Ж. И. - Ростов-на-Дону : Изд-во Литера Д, 1992. - 320 с.
54. Конституционное правосудие в странах СНГ и Балтии. Сборник нормативных актов. - М. : Зерцало, 1998. - 788 с.
55. Шемшученко Ю. Конституційний Суд України як орган конституційної юрисдикції / Юрій Шемшученко, Генадій Мурашин // Вісник Конституційного Суду України. - 2006. - № 4. - С. 3-10.
56. Скомороха В. До першої річниці запровадження конституційної юрисдикції / В. Скомороха // Право України. - 1997. - № 11. - С. 3-8.
57. Шаповал В. Становлення конституціоналізму в Україні: проблеми теорії / В. Шаповал // Право України. – 1998. - № 5. - С. 25-29.
58. Рішення Конституційного Суду України від 24 червня 1999 року
№ 6-рп/99 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 19, 42 Закону України „Про Державний бюджет України на 1999 рік” (справа про фінансування судів) // Офіційний вісник України - 1999 - № 28. - Ст. 169.
59. Арутюнян Г. Конституционный суд в системе государственной власти. Сравнительный анализ [Электронный ресурс] / Г. Арутюнян. - Ереван. : «Нжар», 1998. - 238 с. - Режим доступа к монографии: http://www.concourt.am/old/Books/harutunyan/monograf2/ index.html
60. Закон України „Про статус суддів” від 12 грудня 1992 року
№ 2862-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 8. - Ст. 56.
61. Постанова Верховної Ради України „Про Регламент Верховної Ради України” від 16 березня 2006 року № 3547-IV // Офіційний вісник України. – 2006 - № 16. - Ст. 1174.
62. Постанова Верховної Ради України „Про забезпечення представництва Верховної Ради України у Конституційному Суді України”
від 3 квітня 1997 року № 169/97-ВР // Відомості Верховної Ради. - 1997. - N 19. - Ст. 142.
63. Указ Президента України „Про опублікування актів законодавства України в Офіційному віснику України” від 13 грудня 1996 року № 1207/96 // Урядовий кур'єр. - 19 грудня 1996. - № 238-239.
64. Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2000 року
№ 15-рп/2000 у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України „Про чинність Закону України „Про Рахункову палату”, офіційного тлумачення положень частини другої статті 150 Конституції України, а також частини другої статті 70 Закону України „Про Конституційний Суд України” стосовно порядку виконання рішень Конституційного Суду України (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України) // Вісник Конституційного Суду України. -2000. - № 6. - С. 16-21.
65. Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року
№ 2-зп/1997 року у справі щодо відповідності Конституції України положенням підпункту 2 пункту 3 розділу IV Закону України „Про Конституційний Суд України” стосовно правових актів органів Верховної ради України (справа про акти органів Верховної ради України) // Офіційний вісник України. - 1997. -
№ 27. - Ст. 155.
66. Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року
№ 19-рп/2004 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень частин першої, другої статті 126 Конституції України та частини другої статті 13 Закону України "Про статус суддів" (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) // Вісник Конституційного Суду України. - 2004. - № 6. - С. 16-22.
67. Юрій М. Ф. Соціологія : навчальне видання / Юрій М. Ф. - К. : Дакор, 2004. - 552 с.
68. Общая теория прав человека / [Е. А. Лукашева, В. А. Карташкин, Н. С. Колесова и др.]. - М. : НОРМА, 1996. - 520 с.
69. Соціологія : [підручник для студентів вищих навчальних закладів] / ред. В. Г. Городяненка. - К. : Видавничий центр „Академія”, 2002. - 560 с.
70. Москвич Л. М. Статус судді : питання теорії та практики / Москвич Л. М., Подкопаєв С. В., Прилуцький С. В. - Х. : ВД „ІНЖЕК”, 2004. - 360 с.
71. Закон України „Про державну службу” від 16 грудня 1993 року
№ 3723-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 52. - Ст. 490.
72. Юридичний словник-довідник / ред. Ю. С. Шемшученка. – К. : Феміна, 1996. - 597 с.
73. Матіос А. Генезис адміністративно-правового статусу посадової особи / А. Матіос // Право України. - 2006. - № 1. - С. 33-37.
74. Петришин О. В. Державна служба як проблема теорії держави і права / О. В. Петришин // Вісник Академії правових наук України. - 2000. - № 1. - С. 21-34.
75. Закон України ”Про внесення змін до Закону України „Про статус суддів” від 21 червня 2001 року №2534-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 33. - Ст. 180.
76. Європейська Хартія про закон „Про статус суддів” // Вісник Верховного Суду України. - 1998. - № 4. - С. 9-11.
77. Рекомендація № R (94) 12 „Незалежність, дієвість та роль суддів” ухвалена Комітетом міністрів Ради Європи на 518 засіданні заступників міністрів 13 жовтня 1994 р. // Вісник Верховного Суду України. - 1997. - № 4. - С. 10-11.
78. Юридична енциклопедія : В 6 т., Т. 5 / [ред. Ю. С. Шемшученко та ін.]. - К. : „Укр. енцикл. ім. М. П. Бажана”, 2003. - 733 с.
79. Палеев М. С. Закон о статусе судей в Российской Федерации : научно-практический комментарий / [Палеев М. С., Пашин С. А., Савицкий В. М. и др.]. - М. : БЕК, 1994. - 78 с.
80. Шишкін В. І. Судові системи країн світу : навчальний посібник. Кн. 1 / В. І. Шишкін. - К. : Юрінком Інтер, 2001. - 318с.
81. Федеративная Республика Германия: Конституция и законодательные акты : [пер. с нем. / ред. В. А. Туманов и др.]. - М. : Прогресс, 1991. - 472 с.
82. Фулей Т. Підготовка професійних суддів у Франції / Т. Фулей // Право України. - 2005. - № 4. - С. 124-128.
83. Котюк В. О. Загальна теорія держави і права : навчальний посібник / Котюк В. О. - К. : Атіка, 2005. - 592 с.
84. Витрук Н. В. Правовой статус личности в СССР / Витрук Н. В. - М. : Юридическая литература, 1985. – 176 с.
85. Антонова В. П. Административно-правовой статус человека и гражданина (Седьмые «Лазаревские чтения») / В. П. Антонова // Государство и право. - 2003. - № 11. - С. 5-43.
86. Кряжков В. А. Конституционное правосудие в субъектах Российской Федерации (правовые основы и практика) / Кряжков В. А. – М. : Формула права : Городец, 1999. - 766 с.
87. Костюков А. Н. Должностное лицо: административно-правовой статус / А. Н. Костюков // Правоведение. - 1987. - № 2. - С. 21.
88. Якимов О. Ю. Статус субъекта права (теоретические вопросы) / О. Ю. Якимов // Государство и право. - 2003. - № 4. - С. 5-10.
89. Витрук Н. В. Основы теории правового положения личности в социалистическом обществе / Витрук Н. В.; (ред. Патюлин В. А.). - М. : Наука, 1979. - 229 с.
90. Козбаненко В. А. Правовое обеспечение статуса государственных и муниципальных служащих: общее и особенное / В. А. Козбаненко // Государство и право. - 2003. - № 1. - С. 13-22.
91. Актуальні проблеми конституційної юрисдикції : сучасність і перспективи розвитку: Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 5-й річниці КСУ, (Київ, 18 - 19 жовт. 2001 р.) / Г. П. Сурначова, І. М. Шевляк. – К. : Юрінком Інтер, 2002. - 272 с.
92. Федеральный конституционный закон «О Конституционном Суде Российской Федерации»: Комментарий / [Аметистов Э. М., Витрук Н. В., Гаджиев Г. А. и др.; отв. ред. Н. В. Витрук и др.]. - М. : Юридическая литература, 1996. - 351 с.
93. Права человека и судопроизводство: [собрание международных документов]. - Варшава, 1996. - 175с.
94. Алексеенко И. Г. Европейская модель конституционной юстиции (сравнительно-правовая перспектива) / Алексеенко И. Г., ред. Т. А. Прудникова. - Днепропетровск : Наука и образование, 1998. - 230 с.
95. Судьи в зарубежных странах / отв. ред. Ф. М. Решетников. - М. : ВНИИ сов. гос. стр-ва и законодательства, 1991. - 50 с.
96. Кримінальний кодекс України / Верховна Рада України. - Офіц. вид. - К. : Парлам. вид-во, 2001. - 143 с. - (Бібліотека офіційних видань).
97. Кодекс Украины об административных правонарушениях : по состоянию на 1 февраля 2000 года. - К. :«Фортуна-пресс», 2000. - 157 с.
98. Висновки IV зустрічі Голів Верховних Судів держав Центральної та Східної Європи (14 жовтня 1998 р.) // Вісник Верховного Суду України. - 1998. - № 4. - С. 2-11.
99. Нерабочий юбилейный год для КСУ // Юридическая практика. - 13 марта 2007 года. - № 11 (481). - С. 12-13.
100. Эбзеев Б. С. Конституция. Демократия. Права человека / Эбзеев Б.С. - Москва -Черкасск : Изд-во АО «Пул», 1992. - 228 с.
101. Охотский Е. В. Правовой статус государственного служащего Российской Федерации / Е. В. Охотский // Государство и право. - 2003. - № 9. - С. 17-26.
102. Конституционное право зарубежных стран : учеб. для вузов / [М. В. Баглай, Н. П. Гурева и др.]. - М. : Норма, 1999. - 792 с.
103. Закон Республики Армения «О Конституционном Суде» от 6 декабря 1995 года (с изменениями и дополнениями от 9 декабря 1997 года) // Официальный вестник Республики Армения. - 1997. - № 30. - Ст. 167.
104. Конституции государств Европейского Союза / Л. А. Окуньков и др. – М. : Издательство НОРМА, 1999. - 816 с. - (Ин-т зак-ва и сравнительного правоведения при Правительстве РФ)
105. Конституции зарубежных государств: США, Великобритания, Франция, Германия, Италия, Япония, Канада / [ сост. В. В. Маклаков]. - М. : БЕК, 1996. - 432 с.
106. Кодекс професійної етики судді. Затверджено V з’їздом суддів України 24 жовтня 2002 року // Вісник Верховного Суду України. - 2002. - № 5 (33). - С. 24.
107. Марков О. Нравственные начала судейской профессии (опыт и размышления) / О. Марков // Российская юстиция. - 2001. - № 12. - С. 43-45.
108. Закон України „Про внесення змін до статті 17 Закону України „Про Конституційний Суд України” від 3 серпня 2006 року № 73-V // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 2006. - № 42. - Ст. 383.
109. Испания. Конституция и законодательные акты : [пер. с исп. / сост. В. А. Савина; под ред. Н. Н. Разумовича]. - М. : Прогресс, 1982. - 352 с.
110. Висновок № 377/2006 Щодо можливих конституційних та законодавчих змін для забезпечення безперервного функціонування Конституційного Суду України [Електронний ресурс] / А. Ендзінш, Дж. Мазак, П. Пачолай. - Страсбург. - 22 червня 2006. - Режим доступу до статті :
http://www.khpg.org.
111. Скомороха В. Є. Конституційний Суд України в механізмі державної влади: дис. …канд. юрид. наук : 12.00.02 / Скомороха В. Є. - Х., 2001. - 237 с.
112. Конституционный Суд: оценка ученых. Оценка деятельности и перспектив дальнейшей работы Конституционного Суда Украины // Юридическая практика. - 13 марта 2007 года. - № 11 (481). - С . 15.
113. Постанова Верховної Ради України „Про порядок складення у Верховній Раді України присяги суддею Конституційного Суду України” від 14 грудня 2005 року № 3193-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 4. - Ст. 70.
114. Австрийская Республика. Конституция и законодательные акты / [сост. Т. Г. Морщакова ; под ред. и вступ. ст. И. П. Ильинского]. - М. : Прогресс, 1985. - 429 с.
115. Ухвала Конституційного Суду України від 30 червня 2004 року
№ 56-у/20