НОРМОТВОРЧІСТЬ ПРЕДСТАВНИЦЬКИХ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ :

Краткое описание

ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………………………................3
Розділ 1. Теоретичні основи нормотворчості представницьких органів місцевого самоврядування……………………………………………………....11
1.1. Муніципальна нормотворчість як форма здійснення місцевого самоврядування………………………………… ………………………..11
1.2. Нормотворчість як спосіб реалізації компетенції представницьких органів місцевого самоврядування...…………….....................................33
1.3. Нормотворчість представницьких органів місцевого самоврядування як юридичний процес.......……………..........................53
Висновки до розділу 1…………………………………………………….71
Розділ 2. Організаційно-правове забезпечення нормотворчої діяльності представницьких органів місцевого самоврядування...…….............................74
2.1. Інституційне забезпечення нормотворчої діяльності представницьких органів місцевого самоврядування..............................74
2.2. Організаційно-правові форми нормотворчої діяльності представницьких органів місцевого самоврядування..............................89
2.3. Правове регулювання нормотворчої діяльності представницьких органів місцевого самоврядування.............……….................................104
Висновки до розділу 2…..……………………………………………….119
Розділ 3. Технологія нормотворчості представницьких органів місцевого самоврядування……………………………………………………………...…123
3.1. Підготовка проекту нормативно-правового акта.…………...........123
3.2. Офіційне внесення проекту нормативно-правового акта до представницького органу місцевого самоврядування….......................146
3.3. Нормотворче провадження в представницькому органі місцевого самоврядування...…………….………….……………………….......….159
3.4. Офіційне оприлюднення нормативно-правового акта……............172
Висновки до розділу 3..……….…………………………………………186
Висновки…………………………………………………………………….....189
Список використаних джерел……………….................................................192

ВСТУП
Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку України місцеве самоврядування — це інститут, що має вирішальну роль у формуванні громадянського суспільства та демократичної, правової держави. Це підкреслив у своєму інавгураційному виступі Президент України В.А. Ющенко, говорячи „про націю самоврядних громад” [1, c. 3].
Зростаюча роль місцевого самоврядування вимагає оновлення муніципального законодавства, що обумовлює необхідність усебічного дослідження як нових правових інститутів, так і тих, які існували раніше і які в сучасних умовах одержали нового змісту. Одним із таких інститутів є нормотворчість представницьких органів місцевого самоврядування.
Нормотворчість Рад народних депутатів (представницькі органи влади на місцях у СРСР) активно досліджувалася радянськими правознавцями [2-8]. Положення і висновки, що містяться в наукових роботах того періоду, частково можуть бути застосовні в сучасних умовах до нормотворчості представницьких органів місцевого самоврядування. Разом із тим, ці дослідження здійснено на основі якісно іншого (радянського) законодавства та іншого фактичного матеріалу, і тому вони не можуть розкрити особливостей нормотворчості представницьких органів місцевого самоврядування, зокрема її змісту та суб’єктно — діяльнісних характеристик. Однак ці питання часто виникають у публічно-самоврядній практиці і потребують наукового обґрунтування і чіткого правового регулювання.
Недосконалість вітчизняної законодавчої бази із цих питань є загальновизнаним фактом, який негативно впливає на вирішення проблем різних сфер суспільного життя.
Досягти ж глибокого розуміння цих проблем можна тільки шляхом наукового пізнання теоретичних основ, організаційно-правового забезпечення та технології нормотворчості представницьких органів місцевого самоврядування.
На цій основі буде реальним свідоме вироблення заходів, які необхідні для впорядкування нормотворчості представницьких органів місцевого самоврядування в Україні, її послідовного вдосконалення.
Попри значну увагу вітчизняних правознавців до різних аспектів місцевого самоврядування, у вітчизняній науковій літературі досі бракує розгорнутих досліджень феномена муніципальної нормотворчості. Уявлення про цей предмет зводяться, як правило, до окремих питань, які пов’язані з правовим статусом представницьких органів місцевого самоврядування. Пізнання муніципальної нормотворчості обмежується розглядом переліку правових актів місцевого самоврядування (Б.М. Свірський [9, с. 239]) або вказівкою на те, що прийняття органами місцевого самоврядування правових актів є формою реалізації їх компетенції (О.Д. Лазор [10]).
Відсутність ґрунтовних спеціальних досліджень нормотворчості представницьких органів місцевого самоврядування негативно позначається на науці теорії держави та права, в якій фактично не знаходиться місця для хоча б короткої характеристики цього важливого феномена правового життя. Натомість одні автори обмежуються загальною характеристикою нормотворчості місцевих рад як діяльності компетентних органів місцевого самоврядування, змістом якої є встановлення, зміна чи скасування юридичних норм, формування юридичного об’єктивного права (В.В. Сухонос [11, с. 383]), інші автори уникають характеристики нормотворчості представницьких органів місцевого самоврядування, розглядають її у сукупності з іншими видами підзаконної нормотворчості (М.С. Кельман, О.Г. Мурашин, Н.М. Хома [12, с. 363], П.М. Рабінович [13, с. 106]). Відтак залишаються без відповіді принципові питання, важливі для більш-менш глибокого усвідомлення сутності зазначеного явища та виявлення його ознак та властивостей у конкретних умовах існування держави і суспільства. Без цього нормотворчість представницьких органів місцевого самоврядування позбавляється чітких орієнтирів, здійснюється стихійно, методом спроб і помилок; непродуктивно витрачаються інтелектуальні, психічні зусилля учасників муніципальних нормотворчих правовідносин, не кажучи вже про негативні соціальні наслідки існування недосконалих нормативно-правових актів представницьких органів місцевого самоврядування як кінцевого правового результату (продукту) нормотворчої діяльності місцевих рад.
Разом із тим, невиправдано мало уваги приділяється дослідженню таких актуальних проблем нормотворчості представницьких органів місцевого самоврядування як визначення предмета нормативно-правових актів місцевого самоврядування, співвідношення прямої нормотворчості територіальної громади та нормотворчої діяльності представницьких органів місцевого самоврядування. Важливо не лише знати суб’єктно — діяльнісні характеристики нормотворчості місцевих рад (хто і як творить нормативно-правові акти місцевого самоврядування), але й чому саме у такий, а не інший спосіб, чому саме такі, а не інші правові акти приймаються або не приймаються у певний період. Нарешті, потрібні прогнозування і планування муніципальної нормотворчості, ефективне керування нею на підставі пізнання її властивостей. Вирішити ці завдання можливо за умови всебічного наукового обґрунтування концепції нормотворчості представницьких органів місцевого самоврядування та перевірки на можливість реалізації сформульованих висновків і пропозицій.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження є частиною загальної проблеми, за якою працювала Одеська національна юридична академія: „Правові проблеми становлення і розвитку сучасної Української держави” (реєстр. номер 0101U0001195) і республіканської програми, за якою працювала кафедра конституційного права Одеської національної юридичної академії „Місцеве самоврядування в умовах формування правової держави” (реєстр. номер Державного комітету України з питань науки і технологій - 08.06.03 / 001-93).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексний науковий аналіз нормотворчості представницьких органів МСВ; розробка рекомендацій щодо удосконалення чинного законодавства.
Відповідно до вказаної мети у дисертації поставлено такі задачі:
дослідити місце і роль муніципальної нормотворчості у правовій реальності сучасної України;
проаналізувати властивості муніципальної нормотворчості як форми реалізації МСВ;
визначити коло повноважень представницьких органів МСВ, способом реалізації яких є прийняття нормативно-правових актів;
дослідити процедурно-процесуальну форму муніципального нормотворчого процесу;
проаналізувати стан організаційно-правового забезпечення нормотворчої діяльності представницьких органів МСВ і сформулювати пропозиції щодо його вдосконалення;
дослідити технологію нормотворчості представницьких органів МСВ.
Об’єктом дослідження є комплекс суспільних відносин, що пов’язані з підготовкою і прийняттям нормативно-правових актів МСВ.
Предметом дослідження є муніципальний нормотворчий процес та його правові результати.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання. Як загальнонауковий було використано діалектичний метод, завдяки якому нормотворчість представницьких органів МСВ розглянуто як різновид правотворчості, що знаходиться у постійному розвиткові і одночасно відображає конкретно-історичний етап розвитку суспільства. Історико-правовий метод було використано при дослідженні розвитку організаційно-правового забезпечення нормотворчої діяльності місцевих рад (підрозділи 1.3., 2.1., 2.3.). Системний метод дозволив дослідити МСВ як систему, що складається з підсистем із притаманними їм властивостями (підрозділ 1.2.). Порівняльно-правовий метод використовувався для з’ясування зарубіжного досвіду правового регулювання нормотворчості представницьких органів МСВ (підрозділи 1.1., 1.2., 3.6.). Методи класифікації та групування було використано для визначення представницьких органів у системі органів МСВ, стадій муніципального нормотворчого процесу (підрозділи 1.2., 1.3.). Функціональний метод було використано при дослідженні нормотворчості місцевих рад як способу реалізації їхньої компетенції (підрозділ 1.2.).
Теоретичною основою дисертаційного дослідження стали роботи радянських державознавців О.В. Годунової, В.М. Горшенєва, Б.В. Дрейшева, К.І. Козлової, О.О. Кутафіна, Б.М. Лазарєва, Н.О. Міхальової, В.В. Онохова, В.С. Основіна, А.С. Піголкіна, Ю.О. Тихомирова, К.Ф. Шеремета; сучасних українських учених-юристів М.О. Баймуратова, П.Д. Біленчука, І.В. Дробуша, В.М. Кампо, В.С. Ковальського, І.П. Козінцева, М.І. Корнієнка, О.В. Корпаня, В.В. Кравченка, А.Р. Крусян, Б.А. Пережняка, М.В. Пітцика, О.Д. Лазор, О.Я. Лазор, М.П. Орзіха, М.В. Підмогильного, В.Ф. Погорілка, М.О. Пухтинського Б.М. Свірського, В.Я. Тація, Ю.М. Тодики, О.Ф. Фрицького, Р.Б. Хоменця, В.М. Шаповала; сучасних зарубіжних науковців Р.В. Бабуна, О.В. Берга, М.А. Васильєва, Сюзан Л. Броді, С.В. Кабишева, Є.М. Ковєшнікова, С.Н. Лопатіна, Т.С. Масловської, Карін Плоккер, В.К. Сидорчука, В.В. Таболіна, Фурманна Урсуса, В.І. Фадєєва, Гай Холліс, В.В. Чернікова, К.С. Шугріної та ін. Особливої уваги було приділено роботам сучасних вітчизняних авторів, які розробляють проблематику правового регулювання діяльності представницьких органів влади, зокрема В.С. Журавського, Н.В. Ганжі.
Нормативну основу дослідження склали Конституція України, законодавство України, що визначає систему МСВ і компетенцію місцевих рад, практика Конституційного Суду України із цих питань. Емпіричну основу дослідження становлять матеріали нормотворчої практики Дніпропетровської, Житомирської, Львівської, Нікопольської, Рівненської, Харківської, Чернівецької міських рад; Луганської, Одеської, Сумської обласних рад. Значне місце в роботі приділено досвіду організаційно-правового забезпечення нормотворчої діяльності Одеської міської ради. В роботі використано законодавства зарубіжних країн та міжнародно-правові акти, які дають змогу оцінити правове забезпечення нормотворчості представницьких органів МСВ у порівняльно-правовому аспекті.
Наукова новизна одержаних результатів. Робота є першим у вітчизняній юридичній науці монографічним дослідженням нормотворчості представницьких органів МСВ в Україні. У результаті здійсненого дослідження закладено основи концепції нормотворчості представницьких органів МСВ, надано пропозиції щодо вдосконалення її правового регулювання нормотворчості місцевих рад, сформульовано нові положення і висновки, до найбільш значущих з яких належать:
уперше:
визначено місце і роль муніципальної нормотворчості у правовій реальності сучасної України як самостійного виду правотворчості;
сформульовано авторські критерії, за якими муніципальна нормотворчість відрізняється від законотворчості та підзаконної нормотворчості органів держави: цілі, принципи, зміст, етапи, коло суб’єктів нормотворчих правовідносин;
досліджено вплив функціонального призначення МСВ на властивості муніципальної нормотворчості як форми його реалізації;
узагальнено вітчизняний досвід організаційно-правового забезпечення і технології нормотворчості представницьких органів МСВ;
удосконалено:
змістовну характеристику муніципальної нормотворчості, яка полягає у матеріально-технічних діях з виявлення волі територіальної громади, формування відповідно до неї владних імперативів, закріплення цих імперативів у нормативно-правових актах МСВ;
систематизацію нормативно-правових актів представницьких органів МСВ, поряд із самоврядними актами виокремлено регуляторні акти;
набули подальшого розвитку:
дослідження ознак нормативно-правових актів МСВ;
положення про суб’єктний склад муніципальних нормотворчих правовідносин, зокрема визначено, що до нього входять суб’єкт нормотворення (представницький орган МСВ) та інші суб’єкти права, які мають статус учасників нормотворчої діяльності;
аргументи на користь прийняття закону про нормативно-правові акти, Кодексу законів про місцеве самоврядування (Муніципального кодексу), Модельного регламенту представницького органу МСВ.
Практичне значення отриманих результатів. Сформульовані в дисертації пропозиції можуть бути використані у:
науково-дослідній сфері - для подальшої розробки проблеми нормотворчості представницьких органів МСВ;
правотворчості - для удосконалення законодавства;
правозастосуванні - для оптимізації форм і методів нормотворчої діяльності місцевих рад;
навчальному процесі - для підготовки підрозділів навчальних посібників, навчально-методичних рекомендацій для навчальних курсів „Конституційне право України”, „Муніципальне право України”.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювалися на теоретичних семінарах і засіданнях кафедри конституційного права Одеської національної юридичної академії; міжнародній науково-практичній конференції „Сучасний конституціоналізм та конституційна юстиція” (Одеса, 2000 р.); IV (56-й) звітній науковій конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів ОНЮА (Одеса, 2001 р.); громадських слуханнях з обговорення проекту Закону України від 13 грудня 2000 р. № 6287 Кодекс законів про місцеве самоврядування (Муніципальний кодекс) (Одеса, 2001 р.); V (57-й) звітній науковій конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів ОНЮА (Одеса, 2002 р.); VI (58-й) звітній науковій конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів ОНЮА (Одеса, 2003 р.); міжнародній науково-практичній конференції „Конституційні права і свободи людини і громадянина як вища цінність демократичної правової держави” (Тирасполь, 2005 р.).
Публікації. Основні положення, результати та висновки дисертації викладено у 6 наукових статтях, 3 з яких опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Загальні висновки за результатами дослідження зводяться до такого.
1. Нормотворчість представницьких органів місцевого самоврядування є самостійним, поряд із законотворчістю і підзаконною нормотворчістю органів держави, видом правотворчості. Особливість їх співвідношення полягає в тому, що нормотворчість представницьких органів місцевого самоврядування має субсидіарний характер стосовно законотворчості і підзаконної нормотворчості органів держави. Нормотворчість місцевих рад відрізняється від законотворчості і підзаконної нормотворчості органів держави: цілями, принципами, суб’єктно-діяльнісніми характеристиками, етапами.
2. Нормотворчість представницьких органів місцевого самоврядування належить до сфери правотворчості, тобто пов’язана з творенням об’єктивного права. Діяльнісні характеристики нормотворчості представницьких органів місцевого самоврядування полягають у виявленні волі територіальної громади; формуванні відповідно до неї владних імперативів; закріпленні цих імперативів у нормативно-правових актах місцевих рад. Результатом нормотворчості представницького органу місцевого самоврядування є нормативно-правовий акт.
3. Прийняття представницькими органами місцевого самоврядування нормативно-правових та індивідуальних актів у формі рішень заважає уявленню про властивості конкретного правового акта (його юридичні ознаки, порядок розробки і прийняття, порядок набрання чинності, порядок оскарження). На сучасному етапі розвитку місцевого самоврядування залишається актуальним пошук співвідношення між юридичними властивостями та найменуванням (формою) правових актів місцевих рад. Пропонується на законодавчому рівні диференціювати правові акти місцевих рад залежно від їхньої нормативності, надавши їм різних найменувань.
4. Система нормативно-правових актів представницьких органів місцевого самоврядування складається з двох видів актів: самоврядних актів, які прийнято в межах предмета відання місцевого самоврядування, та регуляторних актів, які прийнято з метою реалізації державної регуляторної політики. Таке групування пояснює процедурно-процесуальні особливості їх підготовки і прийняття.
5. Прийняття нормативно-правових актів не є самоціллю — це спосіб реалізації тих повноважень представницького органу місцевого самоврядування, які пов’язані із покладанням обов’язків на конкретно невизначене коло фізичних та юридичних осіб у розумінні здійснення ними дій, стримування від здійснення ними дій або не перешкоджання здійсненню стосовно них дій. Для забезпечення єдності правового простору України і попередження спорів про те, за яких обставин або для реалізації яких повноважень місцеві ради мають право (або зобов’язані) прийняти нормативно-правові акти, законодавство слід доповнити нормою, яка визначатиме коло питань, що встановлюються виключно нормативно-правовими актами.
6. В умовах відсутності закону про нормативно-правові акти особливого значення набуває проблема регламентного регулювання нормотворчої діяльності представницьких органів місцевого самоврядування. Вибірковий аналіз регламентів місцевих рад свідчить про те, що вони вирішують одні і ті ж питання нормотворчої діяльності по-різному або зовсім їх не вирішують. Удосконаленню регламентного регулювання сприятиме прийняття Модельного регламенту представницького органу місцевого самоврядування. В роботі запропоновано теоретико-прикладні підходи щодо підготовки та властивостей цієї моделі.
7. Оцінка якості нормативно-правових актів представницьких органів місцевого самоврядування ґрунтується на уявленні про ідеальну нормотворчість, що передбачає певні заходи. По-перше, законодавче закріплення науково-методичних рекомендацій з підготовки проектів нормативно-правових актів, завдяки чому ці рекомендації набувають нормативного характеру. Законопроектні роботи у цьому напрямку ведуться в Україні вже близько десятиліття, але не можуть одержати свого завершення. По-друге, це додаткова юридична підготовка (щодо правил юридичної техніки) суб’єктів муніципальних нормотворчих правовідносин.
8. Офіційне внесення проекту нормативно-правового акта до представницького органу місцевого самоврядування не слід ототожнювати лише з реалізацією права муніципальної нормотворчої ініціативи. Праву, яке належить суб’єктові муніципальної нормотворчої ініціативи, кореспондують обов’язки нормотворчого органу. Закон „Про місцеве самоврядування в Україні” не визначає ані кола суб’єктів права муніципальної нормотворчої ініціативи, ані умов та порядку реалізації цього права. Закон слід доповнити нормами, які запобігли б інфляції права муніципальної нормотворчої ініціативи, до якої може призвести його використання нічим не обмеженим колом суб’єктів.
9. Офіційне оприлюднення нормативно-правового акта має важливе значення для набрання ним чинності. У законодавстві слід детально визначити форми і порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів місцевого самоврядування. Поряд із традиційними формами їхнього оприлюднення пропонується визнати таку форму як їх розміщення на офіційному Інтернет-сайті представницького органу місцевого самоврядування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Виступ В.А. Ющенка на Майдані Незалежності в Києві 23 січня 2005 р. в день інавгурації Президента України // Урядовий кур’єр. — 2005. — № 13 (20 січня) — С. 3.
2. Акуев Н.И. Правовые акты областных Советов депутатов трудящихся и их исполнительных комитетов: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.02 /Академия наук КазССР. — Алма-Ата, 1974. – 18 с.
3. Вальденберг Я.С. Акты местных советов депутатов трудящихся и их исполкомов: Автореф. дис. … канд. юрид. наук /Моск. госуд. ун-т им. М.В. Ломоносова, юрид. факультет. — М., 1955. – 16 с.
4. Векшина И.А. Нормативно-правовые акты городских Советов народных депутатов: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02 /Ленинградский госуд. ун-т им. А.А. Жданова, юрид. Факультет. — Л. — 1987. — 17 с.
5. Воронов Н.П. Нормотворческая деятельность местных Советов депутатов трудящихся: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02 /Харьк. юрид. ин-т. — Харьков, 1970. – 24 с.
6. Дрейшев Б.В. Правотворческая деятельность городских советов и их исполнительных комитетов: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.02 /Ленинград. госуд. ун-т им. А.А. Жданова, юрид. факультет. — Л., 1966. — 16 с.
7. Онохова В.В. Правовые акты местных советов народных депутатов и их органов как способ управленческой деятельности: На матер. деят. городских Советов народных депутатов Восточно-Сибирского региона: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.02 /Всесоюзный юрид. заочный
ин-т. — М., 1988. — 27 с.
8. Ралдугин Н.В. Нормотворческая деятельность областных Советов депутатов трудящихся: Автореф. дис. … канд. юрид. наук.: 12.00.02 /Моск. госуд. ун-т им. М.В. Ломоносова, юрид. факультет. — М., 1975. — 24 с.
9. Свирский Б.М. Государственное строительство и местное самоуправление в Украине: Учеб. пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. — Харьков: ЭСПАДА. — 2004. — 304 с.
10. Лазор О.Д. Основи місцевого самоврядування: Навч. посібник. 3-є вид., доп. і перероб. – К.: Центр навч. літератури, 2003. – 432 c.
11. Сухонос В.В. Теорія держави і права: Навч. посібник. – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2005. – 536 с.
12. Кельман М.С., Мурашин О.Г., Хома Н.М. Загальна теорія держави та права: Підручник. — Львів: Новий Світ — 2003. — 584 с.
13. Рабинович П.М. Основи загальної теорії права та держави: Навч. посібник. — 5-е вид. зі зм. — Одеса: Юрид. л-ра, 2002. — 176 с.
14. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.
15. Пережняк Б.А. Теоретичні аспекти становлення науки муніципального права України // Наук. праці Одеської нац. юрид. академії. Т 1. — Одеса: Юрид. л-ра, 2002. — С. 118-136.
16. Орзіх М.П. Місцеве самоврядування в незалежній Україні: десятиріччя досягнень та прорахунків // Тези доповідей ІІ міжнар. конференції „Розвиток демократії та демократична освіта в Україні” (Одеса, 24-26 травня 2002 р.). — С. 16-17.
17. Нормотворчество муниципальных образований России: содержание, техника, эффективность: Сб. статей /Под ред. В.М. Баранова. — Нижний Новгород, 2002. — 298 с.
18. Розенфельд В.Г., Сергеев А.А. Муниципальное правотворчество и государственный контроль за законностью // Изв. высш. учеб. заведений. Сер. Правоведение. — 2000. — № 6. — С. 69-78.
19. Андресюк Б.П. Місцеве самоврядування в сучасній Україні: проблеми і перспективи. — К.: Стилос, 1997. — 222 с.
20. Кампо В.М. Місцеве самоврядування в Україні. — К.: Ін Юре, 1997. — 36 с.
21. Корпань О.В. Правові проблеми організації самоврядування в Україні. — К.: Оріяни, 2001. — 144 с.
22. Місцеве самоврядування в Україні: проблеми і прогнози /Наєнко Ю., Ткачук А., Привалов Ю. — К.: Інститут соціології НАНУ, 1997. — 148 с.
23. Оніщук М.В., Кампо В.М. Правові засади місцевого самоврядування. — К.: Освіта і культура, 1998. — 56 с.
24. Ткачук А., Агранофф Р., Браун Т. Місцеве самоврядування: світовий та український досвід: Посібник. – 2-е. вид. — К.: Заповіт, 1998. — 185 с.
25. Дробуш І.В. Функції органів місцевого самоврядування в Україні: Монографія. — К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. — 244 с.
26. Тодика Ю.М. Основи конституційного ладу України: Монографія. — Х.: Факт, 2000. — 176 с.
27. Шаповал В.М. Сучасні характеристики місцевого самоврядування // Право України. — 2002. — № 3. — С. 48-54.
28. Коментар до Конституції України. — К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1996. — 376 с.
29. Орзіх М. Втілення конституційних засад в галузях законодавства щодо функціювання публічної влади в Україні // Юридический вестник. — 1997. — № 4. — С. 59-63.
30. Баймуратов М.О., Григор’єв В.А. Муніципальна влада: актуальні проблеми становлення і розвитку в Україні: Монографія. — Одеса: Юрид. л-ра, 2003. — 248 с.
31. Баймуратов М.А. Публичная самоуправленческая (муниципальная) власть и гражданское общество: проблемы взаимосвязи и взаимозависимости // Политика и право. — 2004. — № 3. — С. 82-87.
32. Чиркин В.Е. Государствоведение. — М.: Юрист, 1999. — 400 с.
33. Чеботарев Г.Н. Развитие конституционных основ местного самоуправления в Российской Федерации. — Тюмень, 1995. – 133 с.
34. Шугрина Е.С. Муниципальное право. — М.: Дело, 2000. – 496 с.
35. Конституция Республики Беларусь от 27 ноября 1996 г. //Конституции государств Европы: В 3 т. /Под общ. ред. и вступ. статьей Л.А. Окунькова. — М.: Изд-во НОРМА, 2001. — Т. 1. — С. 285-330.
36. Конституция Туркменистана от 18 мая 1992 г. с изменениями от 27 декабря 1995 г. // Конституции государств-участников СНГ. — М.: Изд. группа НОРМА-ИНФРА•М, 1999. — С. 553-578.
37. Конституция Приднестровской Молдавской Республики от 24 декабря 1995 г.: Норм. док. по отрасли права. — Тирасполь: ГУ „Юридическая литература”, 2003. — 56 с.
38. Государственное право зарубежных социалистических стран / Авт. кол.: Л.Д. Воеводин, Д.Л. Златопольский, Н.Я. Куприц, В.М. Сафронов; Под ред. Д.Л. Златопольского. — М.: Юрид. лит., 1972. – 478 с.
39. Советское государственное право /Авт. кол.: С.А. Авакьян, Г.В. Барабашев, Р.Ф. Васильев и др.; Под ред. С.С. Кравчука. — М.: Юрид. лит., 1985. — C. 409-411.
40. Советское строительство: Учебник /Авт. кол.: Н.Г. Беляева, А.И. Лукьянов, С.М. Попова и др.; Под ред. А.А. Безуглова. — М.: Юрид. лит., 1985. — 544 с.
41. Крусян А. Территориальная громада и публичная власть в современной Украине // Юридический вестник. — 2002. — № 3. — С. 96-101.
42. Конституция Армении от 5 июня 1995 г. // Конституции государств Европы: В 3 т. /Под общ. ред. и вступ. статьей Л.А. Окунькова. — М.: Изд-во НОРМА, 2001. — Т. 1. — С. 262-284.
43. Конституция Российской Федерации от 12 декабря 1993 г. // Конституции государств Европы: В 3 т. /Под общ. ред. и вступ. статьей Л.А. Окунькова. — М.: Изд-во НОРМА, 2001. — Т. 3. — С. 18-50.
44. Бориславська О. Місцеве самоврядування як форма народовладдя: конституційно-правові аспекти // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матер. регіон. наук.-практ. конференції (Львів, 13-14 лютого 2002 р.): Львівський нац. ун-т ім. Івана Франка, юридичний факультет. — С. 119-121.
45. Югов А.А., Бендюрина С.В. Конституционные основы статуса народных представителей в органах публичной власти // Российский юридический журнал. — 2001. — № 3. — С. 20-28.
46. Ярошенко А.А. Местное самоуправление в системе власти в государстве // Актуальные вопросы муниципального права. — 2002. — № 4. — С. 37-40.
47. Хоменець Р. Особливості правового статусу фізичних осіб як суб’єктів місцевого самоврядування // Право України. — 2001. — № 11. — С. 36-38.
48. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 24. — Ст. 170.
49. Рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2002 р. № 6-рп/2002 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 28 Закону України „Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів” (справа про охорону трудових прав депутатів місцевих рад) // Офіційний вісник України. – 2002. — № 14. — Ст. 767.
50. Рішення Конституційного Суду України від 18 червня 2002 р. № 12-рп/2002 у справі за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 140 Конституції України (справа про об’єднання територіальних громад) // Офіційний вісник України. — 2002. — № 26. — Ст. 1233.
51. Крусян А.Р. Взаємодія місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в Україні: Навч. посібник. – Одеса: Юрид. л-ра, 2001. — 164 с.
52. Орзих М. Интерес в системе местного самоуправления // Аппарат государственного управления: интересы и деятельность. — Гл. IV. — К.: Наукова думка, 1993. — С. 86-96.
53. Європейська хартія місцевого самоврядування (Страсбург, 15 жовтня 1985 р.) // Збірка договорів Ради Європи: Українська версія / Рада Європи, Відп. за вип. Є.М. Вишневський. – К.: Парламентське ви-во, 2000. – С. 198-205.
54. Орзих М.Ф. Проект устава территориальной громады города Одессы // Юридический вестник. — 2000. — № 1. — С. 67-87.
55. Саханенко В. Адміністративно-територіальний устрій та муніціпально — територіальний устрій: проблеми співвідношення та реформування // Управління сучасним містом. — 2001. — № 4-6. — С. 45-46.
56. Сидорчук В.К. Организация местного самоуправления. — Мн.: Амалфея, 2002. — 272 с.
57. Кутафин О.Е., Фадеев В.И. Муниципальное право Российской Федерации. — М.: Юристъ, 1997. — 428 с.
58. Кампо В. Реформа адміністративно-територіального устрою України — 2005: час діяти // Проблеми трансформації територіальної організації влади. Зб. матер. та докум. /Наук. редактор: М. Пухтинський. — К.: Атіка, 2005. — С. 238-241.
59. Кравченко В., Пітник М., Яловий В. До питання щодо напрямів та приорететів трансформації системи територіальної організації влади в Україні // Проблеми трансформації територіальної організації влади. Зб. матер. та докум. /Наук. редактор: М. Пухтинський. — К.: Атіка, 2005. — С. 261-273.
60. Пухтинський М., Власенко О. Місцеве самоврядування: сучасні проблеми та перспективи // Проблеми трансформації територіальної організації влади. Зб. матер. та докум. /Наук. редактор: М. Пухтинський. — К.: Атіка, 2005. — С. 299-306.
61. Про територіальний устрій України: Проект Закону України // Проблеми трансформації територіальної організації влади. Зб. матер. та докум. /Наук. редактор: М. Пухтинський. — К.: Атіка, 2005. — С. 659-678.
62. Безсмертний Р. Основні засади адміністративно-територіальної реформи в Україні // Проблеми трансформації територіальної організації влади. Зб. матер. та докум. /Наук. редактор: М. Пухтинський. — К.: Атіка, 2005. — С. 222-237.
63. Таболин В.В. Роль государства в процессе урбанизации и усложнения системы управления крупными городами // Актуальные вопросы российской государственности. — Труды академии управления. — М., 2001. – С. 169-189.
64. Акопов П. Управлятся сами. Москва разделится на 116 частей // Российская газета. — 2001. — 31 марта. — С. 1-2.
65. Мурашин А.Г. Прямое правотворчество. Особенности принятия актов прямого народовластия // Государство и право. — 2001. — № 2. — С. 85-93.
66. Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів: Закон України від 14 січня 1998 року № 1667-ІV // Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 30-31. — Ст. 382.
67. Грозовський І.М., Малютіна О.О. Місцеві референдуми в Україні: першій досвід та перспективи // Вибори і референдум в Україні: законодавче забезпечення, проблеми, реалізації та шляхи вдосконалення. — Київ, 13-15 листопада 2002 р. (доповіді, виступи, рекомендації). — К.: Нора-друк, 2003. — С. 426-436.
68. Кількість адміністративно-територіальних одиниць в Україні на 1 січня 2005 р. (http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/ds/ator/ator 2005_u. htm) // Офіційний сайт Державного комітету статистики.
69. Про службу в органах місцевого самоврядування: Закон України від 7 червня 2001 р. № 2493-III // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 33. — Ст. 175.
70. Ковешников Е.М. Государство и местное самоуправление в России: теоретико-правовые основы взаимодействия. — М.: Изд-во НОРМА, 2002. — 272 с.
71. Борденюк В. Деякі аспекти співвідношення місцевого самоврядування, держави і громадського суспільства // Право України. — 2001. — № 12. — С. 24-27.
72. Борденюк В. Місцеве самоврядування в механізмі держави: конституційно-правовий аспект // Право України. — 2003. — № 4. — С. 12-17.
73. Про затвердження Положення про державну реєстрацію статутів територіальних громад: Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 р. № 1550 // Офіційний вісник України. — 1998. — № 30. — С. 66.
74. Пылин В.В. Представительные органы местного самоуправления: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.02 / МВД России, С.-Петерб. юрид. ин-т. — СПб., 1996. – 21 с.
75. Тевелєв О. Не протистояння, а збалансована взаємодія // Місцеве самоврядування. — 1998. — № 3-4. — С. 111-116.
76. Земцов А.В., Мухаев Р.Т. Политология: Учебник. — М.: Книга сервис, 2003. — 276 с.
77. Бабаєв В. На сайті і на ділі. Дедалі ширше харків’яни залучаються до управління містом // Віче. — 2004. — № 2. — С. 43-44.
78. Ковальський В.С., Козинцев І.П. Правотворчість: теоретичні та логічні засади. — К.: Юрінком Інтер, 2005. — 192 с.
79. Скакун О.Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): Учебник. — Харьков: Эспада, 2005. — 840 с.
80. Дрейшев Б.В. Правотворческие отношения в советском государственном управлении. — Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1978. – 175 с.
81. Выдрин И.В., Кокотов А.Н. Муниципальное право России. Учеб. для вузов. – М.: Изд-во НОРМА (Издат. группа НОРМА-ИНФРА•М, 2001. – 368 с.
82. Масловская Т.С. Нормотворчество органов местного самоуправления Российской Федерации: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.02 / Омск. госуд. ун-т. — Омск, 1998. – 23 с.
83. Шугрина Е.С. Организационные основы местного самоуправления: Учеб.-метод. пособие. — Новосибирск, 1997. – 108 с.
84. Проект Муніципального кодексу України /Огляд підготовлено М. Орзіх //Юридический вестник. — 2001. — № 2. — С. 105-138.
85. Оніщенко Н. Юридичний процес як форма правової діяльності // Право України. — 2002. — № 7. — С. 7-13.
86. Біленчук П.Д., Кравченко В.В., Підмогильний М.В. Місцеве самоврядування в Україні (муніціпальне право): Навч. посібник. — К.: Атіка, 2000. – 304 с.
87. Муніципальне право України: Підручник /За ред. В.Ф. Погорілка, О.Ф. Фрицького. — К.: Юрінком Інтер, 2001. — 352 с.
88. Дубовин К.П., Чеботарев Г.Н. Органы местного самоуправления: понятие, виды и статус // Российский юридический журнал. — 2001. — № 4. — С. 57-63.
89. Постовой Н.В. Представительные органы местного самоуправления // Местное право. — 2003. — № 3-4. — С. 23-38.
90. Широков А. Классификация органов местного самоуправления // Концептуальные проблемы местного самоуправления. Сер. 1. – Вып. 1. — Уфа, 1998. — С. 116-122.
91. Кравченко В.В., Пітник М.В. Муніципальне право України: Навч. посібник. — К.: Атіка, 2003. — 672 с.
92. Коммунальное право Украины: Учеб. пособие /В.Д. Волков, А.Г. Бобкова, Н.А. Захарченко и др. — Донецк: ДонГУ, 1999. – 374 с.
93. Система государственного и муниципального управления: Учебник /Под общ. ред. Г.В. Атаманчука. — М.: Изд-во РАГС, 2005. — 488 с.
94. Широков А., Юркова С. Организационные основы местного самоуправления // Муниципальная власть. — 2003. — № 6. — С. 43-49.
95. Дубовкин К.П., Чеботарев Г.Н. Органы местного самоуправления: понятие, виды и статус // Российский юридический журнал. — 2001. — № 4. — С. 57-63.
96. Корнієнко М.І. Муніципальне право України. Концептуальні та організаційно-правові системи: Навч. посібник. — К.: Алерта, 2005. – 144 с.
97. Про порядок обчислення скликань представницьких органів місцевого самоврядування (рад): Закон України від 24 червня 2004 р. № 866-IV // Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 45. — Ст. 504.
98. Масловская Т.С. Правовые средства оптимизации структуры органов местного самоуправления // Нормотворчество муниципальных образований России: содержание, техника, эффективность: Сб. статей /Под ред. В.М. Баранова. — Нижний Новгород, 2002. — С. 121-144.
99. Бондарь Н.С. Правотворчество как особая форма реализации муниципальной власти // Нормотворчество муниципальных образований России: содержание, техника, эффективность: Сб. статей /Под ред. В.М. Баранова. — Нижний Новгород, 2002. — С. 9-24.
100. Бальний Ю.Ю. Правовой статус городского головы // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. праць /Відп. ред. Л.І. Корміч. — Одеса: Астропринт, 1999. — Вип. 6-7. — С. 109-112.
101. Рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 р. № 7-рп/99 у справі за конституційними поданнями 49 народних депутатів України і виконавчого комітету Вінницької міської ради щодо офіційного тлумачення положень статей 38, 78 Конституції України, статей 1, 10, 12, частини другої статті 49 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” (справа про сумісництво посад народного депутата України і міського голови) // Офіційний вісник України. — 1999. — № 27. — Ст. 1341.
102. Рішення Конституційного Суду України від 20 травня 2004 р. № 12-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України про офіційне тлумачення положення частини четвертої статті 12 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” щодо сумісності посади сільського, селищного, міського голови з мандатом депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим (справа щодо сумісності посади сільського, селищного, міського голови з мандатом депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим) // Офіційний вісник України. — 2004. — № 22. — Ст. 1516.
103. Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 2000 р. № 1-рп/2000 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини п’ятої статті 6, частини першої статті 11, частини четвертої статті 16, пунктів 3, 5, 6, 9, 10, 16 частини першої статті 26, частин третьої і четвертої статті 41, частини шостої статті 42, статей 51, 52, 53, 54, частини четвертої статті 61, частини першої статті 62, частин першої, шостої, сьомої статті 63, частин четвертої, п’ятої, шостої статті 78, частин третьої, п’ятої, сьомої статті 79, абзацу третього пункту 2 розділу V „Прикінцеві та перехідні положення” Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” (справа про місцеве самоврядування) // Офіційний вісник України. — 2000. — № 30. — Ст. 1283.
104. Конституційно-правові засади становлення української державності / За ред. В.Я. Тація, Ю.М. Тодики. — Х.: Право, 2003. – 328 c.
105. Постовой Н.В. Представительные органы местного самоуправления // Местное право. — 2003. — № 3-4. — С. 23-39.
106. Васильев М.А. Правовое регулирование нормотворческой деятельности в муниципальных образованиях. — Обнинск: Институт муниципального управления, 2002. — 126 с.
107. Баймуратов М.О., Григор’єв В.А. Роль міжнародних стандартів місцевого самоврядування у формуванні компетенції публічної самоврядувальної (муніципальної) влади. — Одеса: ФЕНІКС. — 2003. — 160 с.
108. Лазарев Б.М. Компетенция органов управления. — М.: Юрид. лит., 1972. – 280 с.
109. Кутафин О.Е.. Шеремет К.Ф. Компетенция местных советов: Учеб. пособие. — М.: Юрид. лит., 1982. — 232 с.
110. Фадеев В.И. Муниципальное право России. — М.: Юристъ, 1994. – 168 с.
111. Карабут В.М. О легальном определении понятия компетенции органов местного самоуправления // Государство и право на рубеже веков: Всероссийская научная конференция (Москва, 2-4 февраля 2000 г.). — М. — 2000. — С. 102-107.
112. Малый А.Ф. Государственная власть как правовая категория // Государство и право. — 2001. — № 3. — С. 94-99.
113. Тихомиров Ю.А. Основные черты компетенции представительных органов власти // Всесоюзный юридический заочный институт. Труды. — Т. 7. — Вопросы развития и совершенствования органов народного представительства в СССР. — М., 1966. — С. 5-21.
114. Кутафин О.Е., Фадеев В.И. Муниципальное право Российской Федерации. — М.: Юристъ, 1997. – 428 с.
115. Любченко П.М. Компетенція суб’єктів місцевого самоврядування. — Харків: ООО „Модель всесвіту”, 2001. – 224 с.
116. Овчинников И.И. Местное самоуправление в системе народовластия. — М.: Институт государства и права РАН. — 1999. – 329 с.
117. Олейников О.В. Правовые проблемы регулирования компетенции органов муниципальной власти в свете предстоящей реформы местного самоуправления // Аспирант и соискатель. — 2004. — № 1. — С. 84-87.
118. Карлов А.А. Формирование института местного самоуправления. — К.: Вища школа, 1993. – 114 с.
119. Компетенція // Популярна юридична енциклопедія /Упоряд. В.К. Гіжевський, В.В. Головченко, Е.Ф. Демський. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — С. 394.
120. Компетенция // Баглай М.В., Туманов В.А. Малая энциклопедия конституционного права. — М.: Изд-во БЕК, 1998. — С. 188.
121. Компетенция // Юридическая энциклопедия /Институт государства и права Российской академии наук; Под общ. ред. Б.Н. Топорнина — М.: Юристъ, 2001. — С. 436.
122. Компетенция // Конституционное право. Энциклопедический словарь /Отв. ред. С.А. Авакьян. — М.: Из-во НОРМА (Изд. группа НОРМА - ИНФРА•М), 2001. — С. 303.
123. Компетенция // Конституционное право: Словарь /Отв. ред. В.В. Маклаков. — М.: Юристъ, 2001. — С. 213.
124. Компетенція // Молдован В.В., Мелашенко В.Ф. Конституційне право: опорні конспекти: Навч. посібник для студ. юрид. вузів та факультетів. — К.: Юмана, 1996. — С. 202.
125. Компетенція // Лазор О.Д, Лазор О.Я. Місцеве управління: поняття, терміни, визначення: Словник-довідник / Наук. ред. М.Д. Лесеченко. — Львів: ЛРІДУ УАДУ, 2003. — С. 100.
126. Таболин В.В., Корнев А.В. Муниципальное городское право. Правовые и организационные основы деятельности органов местного самоуправления. — М.: Формула права, 2000. – 304 с.
127. Хоменець Р. Щодо визначення поняття місцевого самоврядування // Право України. — 2002. — № 4. — С. 29-31.
128. Об общих принципах организации местного самоуправления в Российской Федерации: Федеральный закон от 6 октября 2003 г. № 131-ФЗ // Собрание законодательства Российской Федерации. — 2003. — № 35. — Ст. 6053.
129. Кананыкина Е.С. О некоторых вопросах разграничения компетенции в сфере образовательного правотворчества между государственными и муниципальными органами власти // Право и образование. — 2004. — 4. — С. 77-92.
130. Рішення Конституційного суду України від 26 березня 2002 р. № 6-рп/2002 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 28 Закону України „Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів” (справа про охорону трудових прав депутатів місцевих рад) // Офіційний вісник України. —2002. — № 14. — Ст. 767.
131. Рішення Конституційного Суду України від 27 грудня 2001 р. № 20-рп/2001 у справі за конституційним поданням 139 народних депутатів України (конституційності) указів Президії Верховної Ради України „Про тимчасове припинення діяльності Компартії України” і „Про заборону діяльності Компартії України” (справа про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України) // Офіційний вісник України. – 2002. — № 1. — Cт. 28.
132. Муращин О. До питання про поняття правового акта // Підприємництво, господарство в право. — С. 7-9.
133. Васильєв Р.Ф. Решения местных Советов с административной санкцией. — М.: Изд-во МГУ, 1967. – 108 с.
134. Теория юридического процесса / Авт. кол.: В.М. Горшенев, В.Г. Крупнин, Ю.И. Мельников и др.; Под общ. ред. В.М. Горшенева. — Харьков: Вища школа, 1985. – 192 с.
135. Авакьян С.А. Процесс правотворческой деятельности представительных органов власти и его регламентация // Вестн. Моск. госуд. ун-та. Сер.11. — Право. — 1977. — № 4 — С. 10-19.
136. Годунова О.В. Конституционные основы процедурно-процессуальной деятельности местных советов и их аппарата // Конституционное законодательство и государственное управление. — Свердловск, 1977. — С. 43-48.
137. Горшенев В.М. Конституционные основы совершенствования процедурной регламентации деятельности представительных органов в СССР // Проблемы совершенствования законодательства и правоприменительной работы в СССР: Тез. науч. докл. и сообщ. респ. науч.-практ. конф., 3-4 окт., 1983 г. — Минск., 1983. — С. 4-6.
138. Козлова Е.И. Процедура деятельности представительных органов власти в СССР // Сов. государство и право. — 1979. — № 1. — С. 85-90.
139. Михалева Н.А. Регулирование процедуры деятельности верховных представительных учреждений социалистических стран // Сов. государство и право. — 1973. — № 7. — С. 35-41.
140. Пиголкин А.С. Процессуальная форма в правотворчестве // Юридическая процессуальная форма: теория и практика / Авт. кол.: В.С. Основин, В.О. Лучин, А.С. Пиголкин и др.; Под общ. ред. П.Е. Недбайло и В.М. Горшенева. — М.: Юрид. лит., 1976. — Гл. ІІІ. — С. 84-85.
141. Косінський В. Законодавчий процес та процедура, їх основні стадії і етапи // Право України. — 1999. — № 6. — С. 26-32.
142. Мікула Л.О. Верховна Рада України: конституційно-процесуальні основи організації та діяльності // Правова система України: теорія і практика: Межд. научн.-практ. конф. (Київ, 7-8 жовт. 1992 р.). — К., 1993. — С. 192-193.
143. Васильєв М.А. „Парламентская процедура” в представительном органе местного самоуправления. — Обнинск: Институт муниципального самоуправления, 2000. – 114 с.
144. Гавришев А.Е. Проблемы регулирования процессуальной формы муниципального правотворчества // Нормотворчество муниципальных образований России: содержание, техника, эффективность: Сб. статей /Под ред. В.М. Баранова. — Нижний Новгород, 2002. — С. 163-167.
145. Тарасова В.А. Процедурная форма деятельности органов социального обеспечения // Советское государство и право. — 1973. — № 11. — С. 111-115.
146. Якуб М.Л. Процессуальная форма в советском судопроизводстве. — М.: Юрид. лит., 1981. – 143 с.
147. Тертышников В.И. Гражданский процесс: Курс лекций. — Харьков, 1993. — 169 с.
148. Самофалов Л.П. Роль процессуальной формы в реализации конституционных прав и свобод советских граждан в их отношениях с милицией: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Киевская высшая школа им. Ф.Э. Дзержинского. — М., 1987. – 23 с.
149. Горшенев В.М. Природа и назначение процессуальной формы в советском праве // Вестн. Яросл. гос. ун-та. — 1972. — № 4. — С. 3-23.
150. Основин В.С., Евсеев П.И. Организационно-правовые проблемы повышения эффективности работы местных Советов // Изв. высш. учеб. заведений. Сер. Правоведение . — 1985. — № 1. — С. 3-12.
151. Юридическая процессуальная форма: теория и практика /Авт. кол.: В.С. Основин, В.О. Лучин, А.С. Пиголкин и др.; Под общ. ред. П.Е. Недбайло и В.М. Горшенева. — М.: Юрид. лит., 1976. – 279 с.
152. Строгович М.С. Судебное право: предмет, система, наука // Сов. государство и право. — 1979. — № 12. — С. 58-65.
153. Васильев А.М. О правоприменении и процессуальном праве // Проблемы соотношения материального и процессуального права. — М. — 1980. — С. 10-12.
154. Гетьман А.П. Процессуальные нормы и отношения в экологическом праве. — Х.: Основа, 1994. — 136 с.
155. Барский В.Р. Конституционно-процессуальная форма // Юридический вестник. — 2000. - № 2. — С. 63-67.
156. Законодательный процесс: Понятие; Институты; Стадии: Науч.-практ. пособие / Отв. ред. Р.Ф. Васильев. — М.: Юриспруденция, 2000. – 318 с.
157. Фурса С.Я. Нотаріальний процес: Теоретичні основи. — К.: Істина, 2002. — 320 с.
158. Борисов А.С. Подготовка проектов нормативно-правовых актов в правотворческих органах муниципальных образований // Юрист. — 1999. — № 4. — С. 28-29.
159. Дрейшев Б.В. О правовой инициативе и составлении проекта нормативного акта как стадиях правотворческой деятельности городских Советов и их исполкомов // Изв. высш. учеб. заведений. Сер. Правоведение. — 1966. — № 1. — С. 15-19.
160. Сырых В.М. Теория государства и права: Учебник. — М.: Былина, 1998. – 512 с.
161. Антонова Л.И. О стадиях правотворческого процесса в СССР // Изв. высш. учеб. заведений. Сер. Правоведение. — 1966. — № 1. — с. 10-19.
162. Дрейшев В.В. Правотворчество в советском государственном управлении. — М.: Юрид. лит., 1977. – 175 с.
163. Комаров с.А. Общая теория государства и права: Учебник. — М.: Юрайт, 1997. – 411 с.
164. Пиголкин А.С. Теоретические проблемы правотворческой деятельности в СССР: Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12.710 / Всесоюзный научно-исследовательский институт советского законодательства. — М., 1972. – 41 с.
165. Мартьянов Т.Д. Инициатива как стадия принятия нормативных актов исполкомами местных Советов // Конституционное законодательство и государственное управление. — Свердловск: Свердл. гос. ун-т, 1977. — С. 53-57.
166. Горшков Н.Г. Теория государства и права: Учеб. пособие. — М.: Юристъ. — 1996. – 245 с.
167. Технология // Словарь иностранных слов. – 18-е изд., стер. — М.: Рус. яз., 1989. — С. 507.
168. Орзих М.Ф. Правовая политика и технология правотворчества: Учеб.-метод. пособие. — Одесса: Юридический институт ОГУ, 1996. – 20 с.
169. Веденеев Ю.А., Лысенко В.И. Избирательный процесс в Российской Федерации: политико-правовые и технологические аспекты // Государство и право. — 1997. — № 8. — С. 5-13.
170. Афанасьєва М.В. Конституційно-правове забезпечення виборчих технологій в Україні: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.02 / Одес. нац. юр. академія. — Одеса, 2004. — 20 с.
171. Иванова В.Н., Гузов Ю.Н., Безденежный Т.И. Технология муниципального управления: Учеб. пособие. — М.: Финансы и статистика, 2005. — 396 с.
172. Васильев М. Некоторые вопросы технологии нормотворческого процесса в муниципальных образованиях // Муниципальное право. — 2000. — № 2. — С. 24-40.
173. Бабун Р. Нормативно-правовая база городского самоуправления // Городское управление. — 1997. — № 2. — С. 16-18.
174. Сюзан Л. Броди. Процесс подготовки юридических документов // Муниципальное право. — 2003. — № 1. — С. 29-35.
175. Пащенко В. Как проанализировать документ (методы анализа документов) // Муниципальное право. — 2003. — № 4. — С. 33-37.
176. Горбунова Л. Конституційні засади забезпечення законності у нормотворчості // Право України. — 2004. — № 7. — С. 15-18.
177. Про столицю України — місто-герой Київ: Закон України від 15 січня 1999 р. № 401-ХIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. — № 11. — Ст. 78.
178. Про затвердження Положення про постійні комісії Одеської міської ради: Рішення Одеської міської ради від 29 квітня 2002 р. № 9 XXIV // Архів Одеської міської ради.
179. Про затвердження Положення про постійні комісії Харківської міської ради IV скликання: Рішення Харківської міської ради від 15 травня 2002 р.(http://www.citynet.kharkov.ua/citynet/index.jsp?pagename=aboutcommis&language.ua) // Офіційний сайт Харківського міського інформаційного центру.
180. Постовой Н.В. Представительные органы местного самоуправления // Местное право. — 2003. — № 3-4. – С. 23-39.
181. Склад постійних комісій Сумської обласної ради IV скликання (http://www.oblrada.sumy.ua/rsmenu/komissya_a.php) // Офіційний сайт Сумської обласної ради.
182. Склад постійних комісій Дніпропетровської міської ради, обраних на І сесії 15 травня 2002 р. (http://www.rada.dp.ua/percomm.html) // Портал Дніпропетровської міської ради.
183. Постійні комісії Нікопольської міської ради IV скликання (http://www.adm.nikopol.net) // Офіційний сайт Нікопольської міської ради.
184. Персональний склад постійних комісій Рівненської міської ради (http://www.city-adm.rv.ua/ukr/ustrij.shtml) // Офіційна сторінка Рівненської міської ради.
185. Склад постійних комісій та фракцій Чернівецької міської ради IV скликання (http://www.city.cv.ua/Ukrainian/CityCouncil/commissions.shtml) // Офіційний сайт міста Чернівці.
186. Постійні комисії (http://oblrada.lg.ua/soviet/index.php?aPath=3) // Офіційний сайт Луганської обласної ради.
187. Склад постійних комісій (http://www.zt-rada.gov.ua/ukrainian/ page.php?pageid=18) // Офіційний сайт Житомирської міської Ради.
188. Склад постійних комісій Харківської міської ради 4 скликання (http://www.citynet.kharkov.ua/citynet/index.jsp?pagename=aboutcommis&language=ua) // Офіційний сайт Харківського міського інформаційного центру.
189. Состав постоянных комиссий Одесского городского совета IV созыва (http://www.city.odessa.ua/index.php?module=ContentExpress&func=display&ceid905) // Офіційний сайт міста Одеса.
190. Про статус депутатів місцевих рад: Закон України від 11 липня 2002 р. № 93-IV // Відомості Верховної Ради України. — 2002. — № 40. — Ст. 290.
191. Цвєткова А.Г. Особенности партийной жизни на местном уровне // Социс. — 2003. — № 8. — С. 45-50.
192. Демин И.Ю. Элементы непосредственной демократии и механизмы представительства политических интересов на муниципальном уровне // Вестн. Моск. госуд. ун-та. Сер. 12. Политические науки. — 2002. — № 6. — С. 40-58.
193. Гай Холлис, Карин Плоккер. На пути к демократической децентрализации: Перестройка региональных и местных властей, Tacis services DG IA, 1995. – 327 с.
194. Лукьянов А.И. Развитие законодательства о советских представительных органах власти: (Некоторые вопросы истории, теории и практики). — М.: Юрид. лит., 1978. – 352 с.
195. Банных М.П. Сессии районного, городского Совета. — М.: Юрид. лит., 1974. — 96 с.
196. Васенин В.К. Сессии местны