ПОСТІЙНІ КОМІСІЇ ПРЕДСТАВНИЦЬКИХ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ :

Краткое описание

З М І С Т

ВСТУП…………………………………………………………………….3-13

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика постійних комісій
представницьких органів місцевого самоврядування

1.1. Поняття постійних комісій……………………………………..14-33
1.2. Становлення і розвиток постійних комісій…………………….34-51
1.3. Принципи організації та діяльності постійних комісій……….52-77
Висновки до розділу…………………………………………….78-79

РОЗДІЛ 2. Система і функції постійних комісій представницьких
органів місцевого самоврядування

2.1. Система постійних комісій………………………………………80-95

2.2. Склад постійних комісій………………………………………..96-109

2.3. Функції та повноваження постійних комісій………………...110-136

Висновки до розділу…………………………………………...137-139

РОЗДІЛ 3. Форми роботи постійних комісій представницьких
органів місцевого самоврядування

3.1. Поняття форм роботи постійних комісій…………………….140-150

3.2. Організаційні форми роботи постійних комісій…………….151-172

3.3. Правові форми роботи постійних комісій……………………173-202

Висновки до розділу…………………………………………...203-204

ВИСНОВКИ…………………………………………………………...205-208

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………..209-224

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Після проголошення незалежності України, прийняття чинної Конституції України, Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та низки інших законів розпочались радикальні процеси демократизації суспільства та децентралізації влади. Одним із пріоритетних напрямків процесу демократизації нашого суспільства є визнання і гарантування місцевого самоврядування в Україні, що нині стало реальністю. Важливим елементом системи місцевого самоврядування є представницькі органи – ради, в діяльності яких все більшу роль відіграють постійні комісії, зокрема, з питань місцевого бюджету, сільського господарства, освіти та інші, стаючи рушійною силою місцевого самоврядування.
Інститут постійних комісій в системі місцевого самоврядування займає особливе місце. Комісії, як один із центральних інститутів муніципального права, зумовлюють розв‘язання основоположних питань, пов‘язаних з необхідністю з‘ясування їх місця, ролі та значення не лише в напрямку визначення потенційних можливостей ради, але й їх дієвої та безпосередньої участі у розв‘язанні муніципальних проблем на рівні тієї чи іншої територіальної громади в цілому.
Теоретичне дослідження інституту постійних комісій представницьких органів місцевого самоврядування в Україні є актуальним, що значною мірою опосередковується складністю та неоднозначністю процесів децентралізації в сучасних умовах. З однієї сторони, із введенням конституційних змін, пов‘язаних з реалізацією політичної реформи, відчутно зростає роль органів місцевого самоврядування, в тому числі постійних комісій рад, щодо здійснення ними цілого спектру управлінських функцій в муніципальній сфері.
З іншої сторони, на жаль, можна спостерігати прояви муніципальної кризи, опосередкованої недостатнім фінансовим забезпеченням для дієвої реалізації самоврядними органами наданим їм чинним законодавством функцій та повноважень, що в кінцевому результаті може призвести до прийняття декларативних рішень чи делегування значної частини своїх повноважень державним адміністраціям.
Проблема успішної реалізації функцій та повноважень постійними комісіями, безперечно, має виключно важливе значення як для науки муніципального права, так і для самоврядно-управлінської діяльності в цілому. Постійні комісії представницьких органів на місцях покликані всією своєю діяльністю забезпечувати права і свободи територіальних громад, виражати волю та бути безпосереднім представником їх інтересів. Це зумовлює реальну необхідність дієвого усвідомлення існуючих проблем в сфері здійснення комісіями самоврядної управлінської діяльності, теоретичного переосмислення та узагальнення науково-правових положень досліджуваного інституту муніципального права, виявлення як позитивних, так і негативних чинників, що мають місце в процесі реалізації комісіями їх функцій та повноважень.
Зауважимо, що в науці муніципального права проблемам теорії представницьких органів місцевого самоврядування приділяється значна увага. Незважаючи на досить активну діяльність науковців щодо пошуку оптимальних шляхів ефективного реформування муніципальних інститутів місцевого самоврядування в незалежній Україні, проблема ефективної організації та функціональної діяльності інституту постійних комісій досліджено ще недостатньо. Цілий ряд проблем постійних комісій, як органів місцевого самоврядування України, на жаль, залишаються поза увагою науковців. Зокрема, в сучасній юридичній науці не отримали належного висвітлення проблеми ефективної організації діяльності постійних комісій рад, порядок їх формування та визначення їх правового статусу тощо.
Важливість ретельного вивчення даного питання зумовлюється необхідністю глибокого та критичного переосмислення підходів, вироблених науковцями радянської доби, щодо розуміння ролі та сутнісного значення постійних комісій рад, як органів влади на місцях. Водночас доцільно виокремити позитивні надбання науково-практичного змісту, що були вироблені теоретиками та життям в процесі історичного розвитку даного правового інституту. Відомо, що дієвий та неупереджений аналіз напрацювань минулого є ефективним чинником розуміння сучасних проблем, що створює об‘єктивні підстави визначення пріоритетних підходів з метою пошуку найоптимальнішої інноваційної моделі місцевого самоврядування, в якій гідне місце зайняли б постійні комісії представницьких органів.
Тому ефективне реформування місцевого самоврядування повинно здійснюватись з урахуванням наукового пошуку нових підходів щодо організаційно-функціональних принципів, методів організації та діяльності усіх його управлінських інститутів, серед яких інститут постійних комісій займає одне із чільних місць. Такий стан справи значною мірою актуалізує необхідність наукового обґрунтування даної проблеми. Це зумовлює вибір теми дисертаційного дослідження, її структуру та зміст.
В процесі дослідження обраної теми автор звертався до тих теоретичних надбань, що містяться в наукових працях як вітчизняних, так і зарубіжних науковців-конституціоналістів, фахівців загальнотеоретичних правових наук. В цілому науково-теоретичну основу виконання даного дисертаційного дослідження склали наукові праці в галузі теорії та історії держави і права, теорії управління, державного будівництва та місцевого самоврядування, конституційного, муніципального та адміністративного права.
Різні загальнотеоретичні аспекти організації та функціонування даного правового інституту, прямо чи опосередковано, досліджували у своїх наукових працях представники вітчизняної та зарубіжної правової науки радянського та сучасного періодів: В.Б.Авер‘янов, С.С.Алексеев, О.М.Анохін, Г.В.Атаманчук, М.О.Баймуратов, В.П.Безобразов, В.Е.Бражник, М.П.Воронов, А.З.Георгіца, Л.А.Григорян, А.А.Карп, М.І.Корнієнко, А.М.Колодій, Є.І.Колюшін, В.В.Копейчиков, В.В.Кравченко, В.С.Куйбіда, О.Е.Кутафін, Н.Р.Нижник, Б.М.Свирський, О.Ф.Скакун, Е.В.Спіріна, Ю.І.Обрядін, В.А.Пертцик, В.Ф.Погорілко, М.В.Пітцик, Ю.В.Тодорський, Г.А.Тютюнник, О.Ф.Фрицький, І.М.Чехарін, В.А.Юсупов та інші.
Вагомим підґрунтям, сформульованих в дисертаційному дослідженні теоретичних висновків та узагальнень, стали загальні положення, які розробляли у своїх працях провідні вітчизняні вчені. Насамперед, це стосується проблем правового статусу постійних комісій, їх місця та ролі в системі місцевого самоврядування, наданих їм функцій та повноважень та інших аспектів організації діяльності постійних комісій. Зокрема, особлива увага приділялась науковим здобуткам таких вчених, як-от: Г.В.Атаманчука, М.П.Воронова, А.З.Георгіци, В.С.Куйбіди, В.А.Кулаківського, М.І Корнієнка, А.М.Колодія, В.В.Копейчикова, В.В.Кравченка, Б.М.Свирського, В.Ф.Погорілка, М.В.Пітцика, Г.А. Тютюника, О.Ф.Фрицького та багатьох інших.
Водночас дисертаційне дослідження здійснювалось на основі врахування теоретичних надбань зарубіжних авторів: А.Токвіля, Д.Гарнера, Дж.Кноррінга та інших.
Окрім наукових джерел основу дисертації складає профільний нормативний матеріал. Нормативно-правову базу наукової роботи становлять Конституція України, Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”, підзаконні нормативно-правові акти, в тому числі Регламенти рад та Положення про постійні комісії, нормативно-правові акти інших держав. В ході написання наукової роботи аналізувались поряд із діючими актами – недіючі акти, тобто ті, що становили об‘єктивну цінність в процесі дослідження тих чи інших проблемних аспектів даного муніципального інституту.
Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Спрямованість дисертаційного дослідження визначається програмою наукових досліджень Інституту повітряного і космічного права Національного Авіаційного Університету, плану науково-дослідницької роботи кафедри конституційного і адміністративного права Інституту повітряного і космічного права Національного Авіаційного Університету “Проблеми реформування державного управління та місцевого самоврядування” (державний реєстраційний номер 0106U002961).
Мета та завдання дослідження. Метою даного дисертаційного дослідження є з‘ясування історико-теоретичних, організаційних, правових основ існування постійних комісій представницьких органів місцевого самоврядування; дослідження їх виникнення, становлення, розвитку, функціонування та їх сутнісного призначення, що опосередковує можливість створення відносно самодостатньої моделі інституту постійних комісій представницьких органів на місцях.
Досягнення поставленої мети опосередковується необхідністю вирішення завдань наступного змісту:
- здійснити авторське визначення поняття “постійні комісії представницьких органів місцевого самоврядування” з урахуванням різних тенденцій розуміння даної дефініції;
- проаналізувати спеціальну нормативно-правову базу, визначити сутність, правову природу постійних комісій;
- вивчити та дослідити загальні закономірності виникнення, становлення та розвитку постійних комісій представницьких органів, починаючи з моменту фактичної їх появи до сьогоднішнього дня;
- здійснити аналіз порядку та процедури формування даного муніципального інституту, внести пропозиції щодо створення оптимальної моделі якісного та кількісного його складу;
- виділити та проаналізувати основні форми роботи постійних комісій;
- розкрити особливості організаційних та правових форм і методів діяльності досліджуваних органів;
- сформулювати поняття “організаційних форм роботи постійних комісій”, виявити можливі шляхи покращення їх організаційної діяльності;
- виділити і проаналізувати комплекс повноважень постійних комісій рад, виявити проблеми пов‘язані з їх розподілом та реалізацією, внести пропозиції щодо їх вирішення;
- дослідити місце даного правового інституту в інноваційній моделі місцевого самоврядування, виробити конкретні висновки, пропозиції та рекомендації щодо його дієвої взаємодії з іншими органами влади на місцях.
Об‘єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, що виникають і складаються в процесі організації та діяльності постійних комісій представницьких органів місцевого самоврядування.
Предметом наукового дослідження є правова природа, система, склад, структура, принципи організації та діяльності, порядок утворення, функції та повноваження постійних комісій представницьких органів та форми їх діяльності.
Методи дослідження. Аналіз цілого комплексу багатоаспектних завдань дисертаційного дослідження обумовив використання різних методологічних прийомів та способів, що стали дієвим інструментом розкриття сутнісного навантаження цілого ряду питань наукового дослідження. Основним методологічним підґрунтям дисертаційного дослідження стали загальнотеоретичні принципи та підходи щодо наукового обґрунтування понятійного апарату, системи, складу, функцій та повноважень, форм роботи постійних комісій.
В ході дослідження автор використовував широкий спектр загальнонаукових методів наукового пізнання, що дало змогу розкрити сутнісне навантаження та сформулювати цілий перелік дефініцій, як-от: “система постійних комісій”, “склад постійних комісій”, “форми роботи постійних комісій” та інші. Відтак, використання логіко-семантичного методу зумовило поглиблення понятійного апарату (підрозділи 1.1, 2.1, 2.2, 3.2, 3.3).
Історико-правовий метод використано в ході дослідження етапів становлення та розвитку постійних комісій з часу їх виникнення до сьогодення (підрозділ 1.2). Застосування порівняльно-правового методу дало змогу визначити загальну спрямованість розвитку постійних комісій в Україні та деяких інших державах. Використання аналітично-системного методу дозволило виокремити основні критерії та принципи класифікації побудови цих органів, сформулювати дієві пропозиції щодо покращання системної їх побудови (підрозділ 2.1).
Застосування таких методів наукового дослідження як структурний та функціональний дозволило з‘ясувати зміст та сутнісне навантаження правового статусу комісій, їх структурну побудову. Використання статистичного та соціологічного методів дало можливість визначити кількісний та якісний склад постійних комісій (підрозділ 2.1), метод моделювання - визначити реальні перспективи та можливості дієвого функціонування постійних комісій в інноваційній системі місцевого самоврядування.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що подана дисертація є першим на теренах незалежної України комплексним дослідженням місцевого самоврядування, присвяченим проблемам аналізу поняття, системи, складу, видів, функцій та повноважень комісій та змісту організаційно-правових форм роботи постійних комісій представницьких органів на місцях. Вперше було системно досліджено історико-правові етапи становлення та розвитку постійних комісій, починаючи з часу їх фактичної появи до сьогоднішнього дня.
В результаті здійсненого системного дослідження сформульована авторська концепція, що характеризує наукову новизну дисертації та містить ряд практичних пропозицій і рекомендацій до законодавства:
- сформульоване авторське визначення поняття постійних комісій представницьких органів місцевого самоврядування як колегіальних, виборних, допоміжних органів рад, утворених у встановленому законодавством порядку, наділених відповідними владними повноваженнями необхідними для здійснення їх функцій;
- обґрунтовується положення, що функціонування постійних комісій відбувається на основі передбачених законом принципів, які поділяються на дві групи: загальноюридичні (законності, гласності, демократичності, гуманізму, науковості) та спеціальні (постійності, функціонально-галузевий, колегіальності, організаційної самостійності, професійної компетентності, юридичної рівності, детермінованості у часі);
- обґрунтовується твердження про те, що система постійних комісій представницьких органів місцевого самоврядування – це поєднання за напрямами і видами діяльності постійних комісій, наділених відповідними повноваженнями та матеріальними засобами з метою ефективного вирішення управлінських проблем та захисту інтересів територіальної громади;
- доведено доцільність формування системи постійних комісій насамперед за принципом галузевого спрямування в межах самоврядної території на основі обов‘язкового паралельного врахуванням виокремлених напрямків стратегічного розвитку територій, відповідно до яких створюються комісії, окрім цього, доведено необхідність формування обов‘язкових комісій за критерієм функціонального характеру;
- здійснено авторське визначення дефініції “склад постійної комісії” в наступній редакції: це відносно постійне поєднання депутатів з різним досвідом, інтересами, здібностями та різним рівнем фахової підготовки в рамках одного органу (комісії)з метою реалізації властивих їм повноважень;
- визначено критерії класифікації функцій постійних комісій за наступними критеріями: за об’єктами (сферами) діяльності, за суб’єктами, за способами (формами) діяльності, за засобами діяльності, за терміном реалізації функцій, за механізмом реалізації;
- запропоноване авторське визначення поняття форм діяльності постійних комісій як відповідних способів досягнення результатів у їх діяльності. Здійснено поділ форм роботи комісій на організаційні та правові. Організаційні форми роботи становлять закріплені в нормах муніципального права, вироблені теорією та практикою види та способи організації діяльності постійних комісій, спрямовані на реалізацію комісіями їх функцій та повноважень. Правові форми роботи постійних комісій здійснюються шляхом реалізації їх повноважень, пов‘язаних з нормотворчою, контрольно-правоохоронною та правозастосовчою діяльністю;
- вперше було запропоновано визначення рекомендації постійних комісій як локального підзаконного ненормативно-правового акта, прийнятого комісіями в передбаченому законодавством порядку з метою регулювання муніципальних відносин. Такі правові акти мають локально-спеціальний характер, оскільки вони поширюються на окреслене коло об‘єктів управління в сфері місцевого самоврядування і є обов‘язковими лише для тих, кому вони персонально адресовані;
- доведено необхідність надання деяким найбільш професійно укомплектованим постійним комісіям права: а)приймати зобов‘язуючі рішення у тих сферах муніципальних відносин, в яких постійні комісії змогли б більш ефективно здійснювати управління: в сфері побутового обслуговування, культури, благоустрою, в сфері дотримання екологічних умов виробництва тощо; б) оспорювати рішення підприємств, установ, організацій та інших органів, прийняття яких є безпосередньою правовою реакцією на підзаконні правові акти комісій;
- обґрунтовується думка про те, що функціонування постійних комісій відбувається найбільш ефективно на рівні сільської, селищної, міської Ради, оскільки члени постійних комісій мають об’єктивні умови тісного співробітництва з територіальними громадами, виражають їх волю та законні інтереси, що цілком відповідає ідеї побудові самого місцевого самоврядування. Окрім цього доведено, що процес формування постійних комісій мав поступальний характер, проте не завжди був послідовним.
Практичне значення одержаних результатів дослідження визначається тим, що результати наукових пошуків, відбитих у висновках та рекомендаціях, можуть бути використані в такому спрямуванні:
- в ході здійснення подальшого науково-дослідницького пошуку науковців щодо розв‘язання загальнотеоретичних проблем в галузі конституційного та муніципального права;
- у правотворчій сфері – в процесі внесення змін та доповнень до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” з метою вдосконалення норм чинного законодавства, в ході прийняття Типового положення про постійні комісії представницьких органів, а також в процесі здійснення органами місцевого самоврядування нормотворчої діяльності;
- у навчальному процесі - при підготовці курсу лекцій з дисципліни “Конституційне право України”, “Муніципальне право України”, “Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні”, методичних вказівок та навчальних підручників для студентів, при проведенні практичних занять;
- для підвищення загальноосвітнього рівня депутатів представницьких органів місцевого самоврядування.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею, що містить нові результати та висновки в галузі муніципального права, що в своїй єдності становить науково-теоретичну основу вдосконалення організації та функціональної діяльності постійних комісій в інноваційній системі місцевого самоврядування.
Дисертантом, у межах поставленої мети, було проаналізовано доволі широкий спектр нормативно-правової бази радянського та сучасного періодів, що дало змогу проаналізувати історико-правові етапи виникнення, становлення та розвитку постійних комісій впродовж майже 90-літнього періоду їх функціонування.
Апробація результатів дисертації. Отримані результати, висновки та основні положення дисертаційної роботи обговорювались на засіданні кафедри конституційного та адміністративного права Інституту повітряного і космічного права Національного Авіаційного Університету.
Основні положення та висновки дисертації були оприлюдненні на VІ міжнародній науково-технічній конференції “Правові засади державотворення України”(26-28 квітня 2004, Київ), на міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми реформування правовідносин у сучасних умовах очима молодих дослідників”(13-14 квітня 2005, Київ), на міжнародній науковій конференції “Четверті юридичні осінні читання” (21-22 жовтня 2005, Хмельницький), міжнародній науковій конференції молодих вчених “Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку”(16-17 березня 2006, м. Луцьк), на міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми реформування правовідносин у сучасних умовах очима молодих дослідників”(20 - 21 квітня 2006, Київ).
Публікації. Результати дослідження опубліковано у чотирьох наукових статтях, перелік яких затверджено ВАК України та тезах науково-практичних конференцій.
Структура дисертації побудована у відповідності із змістом наукових завдань і складається з вступу, трьох розділів, що поділяються на дев‘ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 224 сторінки, у тому числі список використаних джерел становить 16 сторінок, що включає 193 найменування.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В результаті проведення дослідження одного із найскладніших інститутів місцевого самоврядування – постійних комісій рад, сформульовано цілий ряд висновків, пропозицій та практично-орієнтованих рекомендацій щодо обґрунтування системи та складу постійних комісій, виокремлення пріоритетних факторів їх утворення та умов функціонування, підвищення їх дієвості та значущості в умовах запровадження конституційних змін.
Підсумовуючи теоретичні та практичні результати наукового дослідження можна стверджувати наступне:
1. Постійні комісії – це колегіальні, виборні, допоміжні органи рад, утворені у встановленому законодавством порядку, наділені відповідними владними повноваженнями і засобами, необхідними для здійснення властивих їм функцій.
2. Функціонування постійних комісій рад здійснюється найбільш активно і результативно на рівні сільської, селищної, міської Ради, оскільки члени постійних комісій мають об’єктивні умови тісного співробітництва з територіальними громадами, що цілком відповідає ідеї побудови самого місцевого самоврядування.
3. Принципи організації та діяльності постійних комісій становлять єдину локальну правову систему, опосередковану змістом реальних суспільних відносин. Принципи організації та діяльності постійних комісій доцільно поділити на дві групи: загальноюридичні та спеціальні (органічні). Загальноюридичні принципи організації та діяльності постійних комісій - це беззаперечні вимоги, що виражають основний зміст правової природи організації цих органів. Це такі принципи: законності, гласності, демократичності, гуманізму, науковості. Спеціальні принципи постійних комісій – це вихідні засади, що визначають особливий порядок утворення та організації їх діяльності і суттєво відрізняють їх від інших органів місцевого самоврядування. До них належать наступні принципи: постійності, функціонально-галузевий, колегіальності, організаційної самостійності, професійної компетентності, юридичної рівності, детермінованості у часі.
4. Система постійних комісій представницьких органів місцевого самоврядування – це поєднання за напрямами і видами діяльності постійних комісій в рамках однієї самоврядної одиниці, наділених відповідними повноваженнями та матеріальними засобами з метою ефективного вирішення управлінських проблем та захисту інтересів територіальної громади.
5. Формування системи постійних комісій доцільно здійснювати, насамперед, за принципом галузевого спрямування стратегічного розвитку самоврядних територій (регіонів). Водночас доведено необхідність формування як обов‘язкових комісій за критерієм функціонального характеру.
6. Склад постійної комісії – це відносно постійне поєднання депутатів з різним досвідом, інтересами, здібностями та різним рівнем фахової підготовки в рамках одного органу (комісії)з метою реалізації властивих їм повноважень.
7. Якісно-персональний склад постійних комісій рад опосередковується засобом поєднання наступних складових: рівнем теоретичної підготовки членів комісій (наявність відповідної освіти, фахової підготовки, теоретичне знання напрямку роботи комісії); набутим практичним досвідом (наявність досвіду комісійної роботи, вміння дієво вирішувати практичні проблеми, брати на себе відповідальність за прийняті рішення, вміти працювати в єдиній комісійній команді тощо); їх бажанням працювати у тій чи іншій комісії, опосередкованого відповідною мотивацією.
8.Форми діяльності постійних комісій – це відповідні способи досягнення результатів у діяльності комісій. Форми роботи комісій поділяються на організаційні та правові. Організаційні форми роботи - це закріплені в нормах муніципального права, вироблені теорією та практикою види та способи організації діяльності постійних комісій, спрямовані на реалізацію комісіями їх функцій та повноважень. Правові форми роботи постійних комісій здійснюються шляхом реалізації їх повноважень, пов‘язаних з нормотворчою, контрольно-правоохоронною та правозастосовчою діяльністю.
9. Надати деяким постійним комісіям, які є найбільш фахово укомплектовані, права: а)приймати зобов‘язуючі рішення у тих сферах муніципальних відносин, в яких постійні комісії змогли б більш ефективно здійснювати управління: в сфері побутового обслуговування, культури, благоустрою, в сфері дотримання екологічних умов виробництва тощо; б)оспорювати рішення підприємств, установ, організацій та інших органів, прийняття яких є безпосередньою правовою реакцією на підзаконні правові акти комісій.
10.Рекомендація постійних комісій – це локальний підзаконний ненормативно-правовий акт, прийнятий комісіями в передбаченому законодавством порядку. Ступінь практичної реалізації рекомендацій комісій є відображенням реальної міри їх влади як в окремо взятій самоврядній одиниці, так і в сфері місцевого самоврядування в цілому.
11. Функції постійних комісій - це основні, відносно постійні напрямки або види діяльності комісій, що опосередковують визначальні сторони їх соціального призначення.
12. Науково-теоретична класифікація функцій постійних комісій проводилась відповідно до таких критеріїв: за об’єктами (сферами) діяльності; за суб’єктами; за способами (формами) діяльності; за засобами діяльності; за терміном реалізації функцій; за механізмом реалізації.
13. Джерелом виникнення функцій комісій є об’єктивні потреби представницького органу місцевого самоврядування та інтереси територіальних громад.
14. Повноваження постійних комісій – це законодавчо закріплені за ними права та обов‘язки з метою виконання завдань та функцій в сфері муніципального управління на території самоврядної одиниці.
15.Науковий аналіз нормотворчої діяльності постійних комісій дозволяє стверджувати, що процес здійснення ними нормотворчості в чинному законодавстві не врегульований, оскільки відсутні конкретні правила-вимоги, що регламентували б порядок підготовки, документальне оформлення проектів програм чи правових актів тощо. Тому вважаємо за необхідне прийняття єдиних правил, змістом яких була б регламентація нормотворчого процесу від підготовки до процедурного завершення роботи над проектами правових актів, чи програм.
16. Пропонується прийняття типового Положення про постійні комісії із внесенням суттєвих змін та доповнень, спрямованих на виокремлення як основних, так і профільно-галузевих повноважень комісій із зазначенням конкретних предметів їх відання.
17. Вважаємо за доцільне внесення змін до профільного Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” згідно з якими визначається максимальну межа кількісного складу комісій засобом нормування членства у них не більше третини складу ради. Запропоновано внести зміни до положення п.2 ст.47 згаданого Закону з метою встановлення загальної норми щодо обрання постійних комісій вже на першій сесії новообраної ради.
18. Внести зміни до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, зокрема, положення п.3 ст.47 зазначеного закону викласти в наступній редакції: “Головою постійної комісії районної, обласної рад не може бути обраний представник обласної державної адміністрації”.
19. Запропоновано положення п.21 ст.47 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” викласти в наступній редакції: “Голови постійних комісій обираються радами шляхом таємного голосування за пропозицією голови ради. Голова ради не може пропонувати на обрання головою комісії одну й ту особу більше двох разів. У випадку дворазового відхилення кандидатури, запропонованої головою, на посаду голови постійної комісії пропонується інша особа депутатською більшістю, за узгодженням між депутатськими групами (фракціями)”.

список використаних джерел:

1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст. 140.
2. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 24.
3. Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів: Закон України від 14 січня 1998 року // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 3-4.
4. Про столицю України - місто-герой Київ: Закон України від 15 січня 1999 року // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 11.
5.Муніципальне право України: Підручник / В.Ф.Погорілко, О.Ф.Фрицький, М.О.Баймуратов та ін.; За ред. В.Ф.Погорілка, О.Ф.Фрицького. - Стер. вид. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - 352с.
6. Баймуратов М.О., Григор‘єв В.А. Роль міжнародних стандартів місцевого самоврядування у формуванні компетенції публічної самоврядувальної (муніципальної) влади / Одеськ. нац. юрид. академія. – Одеса: ФЕНІКС, 2003. – 160с.
7. Лата Н.Ф. Адміністративно-правове регулювання нормотворчої діяльності органів виконавчої влади. Автореф …к.ю.н./ 12.00.07/ Національна академія державної податкової служби України. – Ірпінь, 2004. – 18с.
8. Словник української мови в 11т.: Т.9 / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні; Укл.: І.Р.Вихованець, В.П.Градова, Г.Н.Демчик та ін. – К.: Наук. думка, 1978. – 916с.
9. Юридична енциклопедія в 6 т.: Т.5 / Ред. кол.: Ю.С.Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: “Укр. енцикл”, 2003. – 736с.
10. Гусарєв С.Д., Олійник А.Ю., Слюсаренко О.Л. Тематичний словник термінів та визначень з курсу теорії держави і права. – К., 1996. – 100с.
11. Рабінович М.П. Основи загальної теорії права та держави. Видання 5-те, зі змінами. Навчальний посібник. – К.: Атіка. – 2001. – 176с.
12. Юридична енциклопедія в 6 т.: Т.3 / Ред. кол.: Ю.С.Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: “Укр. енцикл”, 2001. – 792с.
13. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка в 4-х т.: Т.2. – М.: Рус. яз., 1999. – 799с.
14. Кравченко В.В., Пітцик М.В. Муніципальне право України. Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2003. - 672с.
15. Тютюнник Г.А. Постоянные комиссии местных Советов: формы и методы работы. М.; Юрид. лит., 1979. - 94с.
16. Мудра О. Роль комітетів Верховної Ради України у законодавчому процесі // Право України. - 2000. - № 3. – С. 29-32.
17. Свирський Б.М. Государственное строительство и местное самоуправление в Украине. Х.: Эспада, 2001. – 487с.
18. Бойко В. И. Сочетание государственных и общественных начал в управлении обществом. - М.: "Мысль", 1965. - С. 42-43.
19. Нижник В. Ради депутатів трудящих і громадськість // "Радянське право", 1962. - С.15.
20. Чехарин И.М. Постоянные комиссии местних Советов. - М.: “Юрид. лит.”, 1975. - 176с.
21. Карапетян Л., Разин В. Советы общенародного государства. - М.: Политиздат, 1964. – 166с.
22. Аверьянов В.Б. Функции и организационная структура органа государственного управление. - К.: Наук. думка, 1979. – 150с.
23. Аверьянов В.Б. Организация аппарата государственного управления: (структурно-функциональный аспект) - К.: Наук. думка, 1985. – 146с.
24. Про внесення змін до Конституції України: Закон України від 8 грудня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. - №2. – Ст.141.
25. Універсальний словник-енциклопедія / Гол. ред. ради чл.-кор. НАНУ М.Попович. – К.: “Ірина”, 1999. – 1551с.
26. Георгіца А.З. Сучасний парламентаризм: проблеми теорії та практики. - Чернівці, “Рута”, - 1998. - 483с.
27. Дж. Кнорринг. Искусство управления. - М.: БЕК, 1997. - 263с.
28. Кулаківський В.А. Актуальні проблеми діяльності постійних комісій місцевих рад. – К.: Знання України, 2003. – 78с.
29. Евдокимов В.Б., Старцев Я.Ю. Местные органы власти зарубежных стран: правовые аспекты. – М.: Спарк, 2001. – 251с.
30. Музыченко П.П. История государства и права Украины: Учебник. - К.: О-во “Знання”, КОО, 2001. - 487с.
31. Гусєв С.О. Історія держави і права України. Навчальний посібник. - Одеса: ЛАТСТАР, 2000. - 224с.
32.Тодорский Ю.В. Постоянные комиссии местных Советов депутатов трудящихся. – М.: Госюриздат, 1955. – 188с.
33. История Советского государства и права в 3-хкнигах. Советское государство и право в период строительства социализма (1921 – 1935гг.). Под ред. Е.А.Скрипильова. – М.: Наука, 1968. – 622с.
34.Збірник законів і розпоряджень робітничо-селянського уряду України. - 27.03 - 6.04.1921р. - №5.
35.Собрание узаконений и распоряжений рабочего и крестьянского правительства издаваемое народным комиссариатом Юстиции. – М.: Мосполиграф, 1922. – 1762с.
36. Соловьева С.В. Постоянные комиссии местных Советов на современном етапе. – М.: Изд-во ВПШ и АОН при ЦК КПСС, 1963. – 84с.
37. История государства и права СССР.(Сборник документов). – М.: Юрид. лит., 1968. – Под ред. А.Ф.Гончарова. – Ч.2.- 598с.
38. Положення про сільські Ради: Постанова ВУЦВК від 28 жовтня 1925р. // Збірник законів УРРС. – 1925. - № 85.
39.История УССР. Т.7 / Под ред. В.Годлевской, И.Маркевич. – К.: Наук. думка, 1984. – 719с.
40. Конституция (Основной Закон) СССР от 5 декабря 1936г. // Известия ЦИК Союза ССР и ВЦИК. – 1936. - № 283.
41.Історія держави і права України: Підручник. – У 2-х т. (За ред. В.Я.Тація, А.Й.Рогожина, В.Д.Гончаренка).– Т.2. – Кол. авторів: В.Д.Гончаренко, А.Й.Рогожин, О.Д. Святоцький та ін. – К.: Концерн “Видавничий Дім” Ін Юре”, 2003. – 508с.
42. История УССР. Т.7. Подред. В.Годлевской, И.Маркевич. – К.: Наук. думка, 1984. – 719с.
43.Карп А.А. Постійні комісії районних Рад депутатів трудящихся // Советское государство и право, 1950. - №9. - С.54-61.
44. Історія держави і права України: Підручник. - У 2-х т. / За ред. В.Я. Тація, А.Й.Рогожина. - К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2000. - 580с.
45. История УССР. Т.8. Под ред. В.Годлевской, И.Маркевич. – К.: Наук. думка, 1984. – 719с.
46. Про виборчі норми по виборах до сільських і селищних Рад депутатів трудящих Української РСР: Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 3 жовтня 1950р.// Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1950. - № 4.
47. Положення про обласні Ради депутатів трудящих; Положення про міську, районну в місті Раду депутатів трудящих; Положення про районну Раду депутатів трудящих; Положення про селищну Раду депутатів трудящих; Положення про сільську Раду депутатів трудящих; Положення про постійні комісії Рад депутатів трудящих Української РСР: Закони Української РСР від 31 травня 1957 року // Вісник Верховної Ради Української РСР. - 1957. - № 4.
48. Про утворення обласних (промислових) і обласних (сільських) Рад депутатів трудящих Української РСР: Закон Української РСР від 30 грудня 1962р. // Вісник Верховної Ради Української РСР. – 1963. - №2.
49. Про утворення обласних Рад: Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 1 грудня 1964 року // Вісник Верховної Ради Української РСР. - 1964. - № 50.
50. Про сільську Раду депутатів трудящих Української РСР, Про селищну Раду депутатів трудящих Української РСР: Закон Верховної Ради УРСР від 2 липня 1968 року // Вісник Верховної Ради Української РСР. - 1968. - №28.
51. Про районну Раду депутатів трудящих Української РСР, Про міську, районну в місті Раду депутатів трудящих Української РСР: Закон Верховної Ради УРСР від 15 липня 1971 року // Вісник Верховної Ради Української РСР. - 1971. - Додаток до № 29.
52. Конституция (Основной Закон) СССР: Закон СССР от 7 октября 1977г. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1977. - №41.
53. Конституція (Основний Закон) УРСР: Закон УРСР від 20 квітня 1978р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1978. - №18.
54. Про обласну Раду народних депутатів УРСР: Закон Української РСР від 11 лист. 1980р. // Відомості Верховної Ради Української РСР . – 1980. -Додаток № 46.
55. Про сільську Раду народних депутатів УРСР: Закон Української РСР від 13 грудня 1979р. // Відомості Верховної Ради Української РСР . – 1979. - №52.
56. Про селищну Раду народних депутатів УРСР: Закон Української РСР від 13 грудня 1979р. // Відомості Верховної Ради Української РСР . – 1979. - №52.
57. Про міську, районну в місті Раду народних депутатів УРСР: Закон Української РСР від 13 грудня 1979р. // Відомості Верховної Ради Української РСР . – 1979. - № 52.
58. Про загальні засади місцевого самоврядування і місцевого господарства СРСР: Закон СРСР від 9 квітня 1990 року // Відомості з‘їзду народних депутатів СРСР і Верховної Ради СРСР. – 1990. - № 16.
59. Про місцеві ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування: Закон Української РСР від 7 грудня 1990р. // Відомості Верховної Ради Української РСР . – 1991. - № 2.
60. Про місцеві ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування: Закон Української РСР від 26 березня 1992р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 28.
61. Про формування місцевих органів влади і самоврядування: Закон України від 3 лютого 1994р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1994. - № 18.
62. Філософія: Навч. посібник. За ред. І.Ф.Надольного. - К.: Вікар, 1997. - 584с.
63. Філософський словник / За ред. В.І.Шинкарука. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Голов. ред. УРЕ, 1986. – 800с.
64. Теория государства и права. Учебник для юридических вузов и факультетов. Под ред. В.М.Корельского и В.Д.Перевалова. – М.: Издательская группа ИНФРА, М-НОРМА, 1997. – 570с.
65. Социология: Энциклопедия / Сост. А.А.Грицанов, В.Л.Абушенко, Г.М.Евелькин, Г.Н.Соколова, О.В.Терещенко. – Мн.: Книжный Дом, 2003. – 1312с.
66. Абрамов Н.А. Хозяйственно-процесуальное право Украины. - Х.: Одиссей, 2003. – 336 с.
67. Мелащенко В.Д.Основи конституційного права України. - К.: Вентурі, 1995. - 240с.
68.Костюков А.Н. Принципы местного самоуправления // Местное самоуправление, № 3-4. - 2002. -С.27-46.
69. Сторожук І. Основи місцевого управління // Вісник Хмельницького інституту регіон. управління та права.- 2002. -№1 - С.50-55.
70. Копейчиков В.В. Теорія держави і права. К.: Юрінформ, 1995. - 190с.
71.Семенов В.М. Конституционные принципы гражданского судопроизводства. – М.: Юрид. лит., 1982. – 150с.
72.Тополь Ю.О. Правові системи сучасності: поняття та проблеми класифікації // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. - 2002 - №3 - С.27-34.
73. Алексеев С.С. Проблемы теории права. Курс лекций в 2-х т.: Т.1. – Свердловск: Свердл. юрид. и ин-т, 1972. – 396с.
74. Лукашева Е.А. Социалистическое правосознание и законность. – М.: Юрид. лит., 1973. – 344с.
75. Борисов Г.А. О системе принципов, действующих в правовой сфере // Проблемы правоведения: Межвед. науч. сб. – К.: Вища шк., 1976. – Вып. 34. – С.14-25.
76. Фурса С.Я. Нотаріальний процес: Теоретичні основи. - К.: Істина, 2002. - 320 с.
77. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. - Харків: Консум, 2001. - 656 с.
78. Четвериков В.С.Муниципальное право.Учебн. пособие. - М., 2000 -С.42.
79. Буткевич В.Г., Мицик В.В., Задорожній О.В. Міжнародне право. Основи теорії: Підручник / К.: Либідь, 2002. - 608 с.
80. Алексеев Б.К. Принципы и тенденции развития представительного состава местных Советов. – Л.: Лениздат, 1976. – 303с., Атаманчук Г.В. Постійні комісії Рад – органи повноважні. – Львів, “Каменяр”, 1967. – 100с., Бусько Л.С. Постоянные комиссии. – Л.: Лениздат, 1972. – 67с., Карабут В.М. Депутатские группы. – М.: Юрид. лит., 1976. – 72с. та інші.
81. Максимов В.М. Постоянные комиссии действуют. – Симферополь, “Таврия”, 1974. – 80с., Тютюннык Г.А. Постоянные комиссии Советов: формы и методы работы. – М.: Юрид. лит., 1979. – 94с. та інші.
82. Чехарин И.М. Постоянные комиссии местных Советов. - М.: “Юрид. лит.”, 1975. - 176с.
83. Фрицький О.Ф. Местные Советы народных депутатов и управление. - К.: “Вища школа”, 1977. - 160 с.
84. Колпаков В.К. Адміністративне право України.: Підручник. – 3-е вид. стер. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 752с.
85.Теорія держави і права: Підручник / С.Л.Лисенков, А.М.Колодій, О.Д.Тихомиров, В.С.Ковальський; За ред. С.Л.Лисенкова. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 448с.
86. Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування В Україні засобами масової інформації: Закон України від 23 вересня 1997р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - №49. – Ст.2.
87. Про державну таємницю: Закон України від 21 січня 1994 року // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - №16.
88. Кутафин О.Е, Фадеев В.И. Муниципальное право Российской Федерации. - М.: Юристь, 1997 – 428с.
89.Політологічний енциклопедичний словник / Упорядник В.П.Горбатенко., За ред. Ю.С.Шемшученка, В.Д.Бабкіна, В.П.Горбатенка. – 2-е вид., доп. і перероб. – К.: Генеза, 2004. – 736с.
90. Поппер Карл. Відкрите суспільство та його вороги. Т.1 / Перекл. з анг. О.Буценка. – К.: Основи, 1994. – 494с.
91. Советский энциклопедический словарь. М., 1980 -1072с.
92. Криминалистика / Под ред. Р.С.Белкина. - М.: Издательство НОРМА, 2003. - 992с.
93. Погорілко В.Ф., Кришталь М.С. Управляють мільйони. - К.: “Знання”, 1974. - 46с.
94. Буравлев Ю.М. Принципы государственной службы // Государственная власть и местное самоуправление.- 2001. - №3.- С.7-15.
95. Бабаев В. Інкорпоративна кадрова політика як чинник відновлення муніципальної управлінської еліти // Управління сучасним містом. – 2002. - № 7-9 (7). – С.152-155., Князев В.М. Інтелектуальний ресурс місцевого та регіонального розвитку. – К.: Атіка Н, 2003. – С. 320-323., Луговий В.І. Інтелектуальні ресурси місцевого та регіонального розвитку // Інноваційні механізми місцевого та регіонального розвитку. К.: Атіка-Н, 2003. – С.86-89., Яцуба В., Луговий В., Князев В. Кадрове забезпечення місцевого самоврядування // Вісник УАДУ. – 1998. - №4. – С.5-13. та інші.
96. Смішко Л.В. До проблеми удосконалення кадрового потенціалу місцевого самоврядування // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. - №2. - 2003. - С.221-226.
97. Плаксій Л.І. Удосконалення змісту та методів підвищення кваліфікації державних службовців в умовах адміністративної реформи в Україні. Автореф. …к.ю.н./ 12.00.07/ УАДУ. – К., 2000. - 21с.
98.ФулейТ. Застосування фундаментальних принципів права зарубіжними та міжнародними судовими органами // Юрид. Україна. - № 6. -2003. -С.40-47.
99. Философский словарь / Под ред. И.Т.Фролова. – 7-е изд., перераб. и доп. – М.: Република, 2001. – 719с.
100. Философский энциклопедический словарь. – М.: ИНФРА- М., 2003. – 576с.
101. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і головн. ред. В.Т. Бусел. - К.: Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2001. – 1440с.
102. Іщенко О.М. Місцеве самоврядування: світовий досвід та особливості української моделі. – К.: Коло. – 602с.
103.Узагальнення польського досвіду місцевого самоврядування та перспективні напрямки розвитку самоврядування в Україні. – К., Агенство “Україна”, 2001.- 336с./ Фонд підтримки молодіж. демокр. ініціатив, молоді консерватори акції виборчої “Солідарність” (Польща); Упоряд.: Т.Шамайда, О.Дмитренко. – К. – [Агенство “Україна”], 2001. – 333с.
104. Нижник Н.Р., Машков О.А. Системний підхід в організації державного управління: Навч. посібн. / За заг. ред Н.Р.Нижник. – К.: Вид-во УАДУ, 1998. – 160с.
105.Філософський енциклопедичний словник / Кол. авт.: Є.К.Бистрицький, М.О.Булатов, А.Т.Ішмуров, П.Ф.Йолон та ін. Гол. ред. В.І.Шинкарук. – К.: Абрис, 2002. – 743с.
106. Удосконалення підвищення кваліфікації державних службовців / Кол. авт.: П.С.Назимко (кер.), Л.М. Гогіна, Л.А.Ліщенюк та ін. – К.: Вид-во НАДУ, 2003. – 112с.
107. Аверьянов В.Б.. Системное познание мира. – М.: Политиздат, 1985. – 263с.
108. Черкасов А.И. Сравнительное местное управление: М.: Издательская група “Форум – ИНФРА-М”, 1998. – 160с.
109. Куйбіда В.С. Принципи і методи діяльності органів місцевого самоврядування: Монографія. – К.: МАУП, 2004. – 432с.
110. Конституційне право України / За ред. Погорілка В.Ф. – К.: Наук. думка, 1999. – 734с.
111.Корнієнко М.І. Муніципальне право України. Концептуальні та організаційно-правові системи. Навч. пос. – К.: Алерта, 2005. – 144с.
112. Колюшин Е.И. Основные организационно-правовые формы деятельности местных органов народного представительства социалистических стран. Иваново: Ивановский Гос-й унив-т, 1986. – 92с.
113. Гарнер Д. Великобритания. Центральное и местное управление. – М.: Прогрес, 1984. – 359с.
114. Дніпропетровська обласна рада ХХІІІ скликання. 1998-2002. – Днпропетровськ: Арт-Прес, 2002. – 236с.
115. Положення про постійні комісії П‘ятигірської сільської ради Тетіївського району Київської області. - Додаток №1 до рішення №10 другої сесії ХХІV скликання від 02.07.2002р.
116. Савенков Н.Т. Основные формы деятельности депутата местного Совета. - М.: Госюриздат, 1956. – 88с.
117. Погорілко В.Ф., Теплюк М.О. Роль місцевих Рад у зміцненні правовпорядку і боротьбі з правопорушеннями. – К.: т-во “Знання” УРСР, 1982. – 48с.
118.Атаманчук Г.В. Постійні комісії Рад – органи повноважні. – Львів: “Каменяр”, 1967. – 100с.
119. Гринишин Н., Трохимчук С. Місцеве самоврядування в Україні та Польщі на шляху до спільного Європейського дому. – Львів, 2002. – 96с.
120. Подолян Л. Іллічівські літні студії: говорити, слухати чи дослухатися? // Воля. - 6 липня 2003. – С. 3.
121. Удосконалення підвищення кваліфікації державних службовців / Кол. Авт.: П.С.Назимко (кер.), Л.М.Гогіна, Л.А.Ліщенюк та ін. – К.: Вид-во НАДУ, 2003. – 112с.
122. Всемирная энциклопедия: Филисофия / Главн. науч. ред. и сост. А.А.Грицианов. – М.: Аст., Мн.: + Харвест, Современный литератор, 2001. – 1312с.
123. Словник української мови в 11т.: Т.10 / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні., Укл.: П.С.Лисенко, Є.М.Радкенко, Л.М.Стоян та ін. – К.: Наук. думка, 1979. – 658с.
124. Философский словарь / Под ред. М.М.Розенталя. – М., 1972. – 496с.
125. Бейкун А. Структурні компоненти формування теоретичних основ державних регуляторних заходів щодо впливу на соціально-економічні відносини // Право України. – 2003. - №7. - С.21-24.
126. Даль Владимир. Толковый словарь живого великорусского языка: Т 1-4. – М.: Рус.яз., 1978 – 1980. Т. 4. Р-V. 1980. – 683с.
127. Гусарєв С.Д., Колодій А.М., Кравченко Л.В., Павлюк І.І., Слюсаренко О.Л. Основи держави і права (Навчальний посібник). – К.: Юрінформ, 1995. – 168с.
128. Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави і права: Посібник. – К.: Юрінформ, 1995. – 170с.
129. Черноголовкин Н.В. Теория функций социалистического государства. – М.: Юрид. лит., 1970. – 215с.
130. Аверьянов В.Б. Функции и организационная структура органа государственого управления: связь и взаимодействие: Автореф. …к.ю.н./ 12.00.02. – К., 1978. – 22с.
131.Юсупов В.А., Волков Н.А. Научные основы государственного управления в СССР. – Казань, 1972. – 97с.
132. Бачило И.Л. Функции и структура управления. – М.: Юрид. лит., 1976. – 198с.
133. Куйбіда В.С. Функції місцевого самоврядування в Україні: аналіз і прогноз // Вісник УАДУ. – 2000. - №1. - С.294 – 298. - С. 295.
134. Коваль Л.В. Адміністративне право: Курс лекцій для студентів юрид. вузів факультетів. – К.: Вентурі, 1998. – 208с.
135. Гурне Б. Державне управління / Переклад В.Шовкуна. – К.: Основа, 1993. – 165с.
136. Введение в теорию государственно-правовой организации социальных систем / Под ред. Е.Б.Кубко. – К.: Юринком, 1997. – 192с.
137. Словник української мови в 11т.: Т.3 / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні., Укл.: А.А.Бурячок, А.П.Білоштан, Н.П.Дзятківська та ін. – К.: Наук. думка, 1972. – 744с.
138. Буева Л.П. Социальная среда и сознание личности. – М.: Изд. Моск. ун-та, 1969. - 268с.
139. Баглай М.В., Габричидзе Б.Н. Конституционное право Российской Федерации. – М., 1996. – 512с.
140. Батанов О. Функції територіальних громад як специфічних субєктів конституційного права // Право України. – 1998. - №8. – С. 21-25.
141.Лукьянов А.И. Развитие законодательства о советских представительных органах государственной власти: некоторые вопросы истории, теории практики. – М., 1978. – 351с.
142. Лазарев Б.М. Компетенция органов управления. – М.: “Юрид. лит”, 1972. – 280с.
143. Афанасьев В.Г. Системность и общество. – М.: Политиздат, 1980. – 368с.
144. Філософський енциклопедичний словник. – Головн. ред. В.І.Шинкарук.- К.: “Абрис”, 2002. – 742с.
145. Словарь русского языка в 4-х т.: Т.4 / АН СССР, Ин-т рус. яз.; Под ред. А.П.Евгеньевой. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Русский язык, 1984. – 794с.
146. Философский энциклопедический словарь / Гл. редакция: Л.Ф.Ильичов, П.Н.Федосеев, С.М.Ковальов, В.Г.Панов. – М.: Сов. энциклопедия, 1983. – 840с.
147. Каск Л.И. Функции и структура государства. – Л.: Издательство ЛГУ, 1969. – 156с.
148. Погорілко В.Ф. Місцеві Ради в механізмі здійснення функцій радянської загальнонародної держави. – К.: Наук. думка, 1986. – 232с.
149. Погорілко В.Ф. Функції українського парламенту. Від номінального до реального // Віче. – 2002. - №2. – С. 17-20.
150.Труш І. Упорядкування механізму проведення перевірок суб’єктів підприємницької діяльності контролюючими органами // Право України, 2002. - №4. – С. 32-35.
151.Бражников В.Е. Постоянные комиссии районного Совета депутатов трудящихся. – М.: Госюриздат, 1962. – 67с.
152. Мамішев А. Зміст і призначення контролю в механізмі управління // Економіка. Фінанси. Право, 2003. - №3. – С.5-10.
153. Погорілко В.Ф. Теоретичні проблеми конституційного ладу України. С.23-46 // Правова Україна. Ювілейний випуск. - К.: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 1999. – 434с.
154. Ожегов С.И., Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка. – М.: Юрид. лит., 1993. – 920с.
155. Ясюнас В.А. Местное самоуправление. – М.: “Ось - 89”, 1997. – 175с.
156. Конституційне право України / За ред В.Я.Тація, В.Ф.Погорілка, Ю.М.Тодики. – К.: Український центр правничих студій, 1999. – 376с.
157.Коваленко А. Столиця – у законопроектних риштуваннях // Місцеве самоврядування. – 1997. - № 3-4(5). – С. 28-36.
158. Манжула А. Деякі аспекти співвідношення органів місцевого управління і органів місцевого самоврядування // Підприємництво, господарство і право. – 2002. - №12. – С.63-65.
159.Іванова Т.В., Піддубна Л.П. Муніципальне діловодство: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2004. – 321с.
160. Лазарев Б.М. Государственное управление на этапе перестройки. – М.: Юрид. лит., 1988. – 320с.
161. Атаманчук Г.В. Государственное управление: проблемы методологии правового исследования. – М.: Юрид. лит., 1975. – С.121; Воронов М.П. Місцеве самоврядування України та його акти: Навч. посібник. – К.: НМК ВО, 1992. – 56с.
162. Філософія. Навчальний посібник / За заг. Ред. Ю.В.Осічнюка.- К.: Атіка, 2003. – 464с.
163. Філософський словник соціальних термінів. – Х.: “Корвін”, 2002. – 672с.
164. Аверьянов В.Б. Аппарат государственного управления: содержания деятельности и организационные структуры / АН УССР. Институт государства и права; Отв. ред. В.В.Цветков. – К.: Наук думка, 1990. – 148с.
165. Горшенев В.М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе. – М.: Юрид. лит., 1972. – 258с.
166. Куйбіда В.С. Організаційно-функціональні принципи і методи діяльності органів місцевого самоврядування: Автореф. дис. …д-ра наук з державного управління: 25.00.04 / Націон. академ. держ. управл. при Президентові України. – К.: 2003. – 36с.
167. Спирина Э.В., Стогов Ю.А. Формы и методы работы постоянных комиссий местных Советов. М.: Юрид. л-ра, 1973. – 88с.
168. Погорелко В.Ф. Осуществление Советами народных депутатов функций советского общенародного государства. Автореф. ... д.ю.н., К.,1988. – 35с.
169. Анохін О.М. Постійні комісії (комітети) Верховної Ради України: правові питання організації та діяльності: Автореферат дис... к.ю.н.: 12.00.02. – Х., 1997. - 23с.
170.Іванова Т.В., Піддубна Т.В. Муніципальне діловодство: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2004. – 312с.
171. Обрядин Ю.И. Совершенствование праовых ы организационных форм деятельности местных Советов народных депутатов. Автореф. …к.ю.н. /12.00.02/ - М., 1982. – 25с.
172. Кнорринг Дж. Искусство управления. – М.: БЕК, 1997. – 263с.
173.БолдиревС.В. Організаційно-правові питання місцевого самоврядування в Україні //Автореф. …к.ю.н. / 12.00.03./ Харків, 2003. – 20с.
174. Соболевский И.А. Правовая работа местных Советов в условиях перестройки. – Л.: Знание, 1990. – 16с.
175. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления. Курс лекций. М.: Юрид. лит., 1997. – 400с.
176. Литвиненко І. Організаційно-правові форми і методи діяльності органів місцевого самоврядування у сфері забезпечення конституційних прав і обов‘язків людини і громадянина // Вісник Української Академії державного управління. № . - С.27-33.
177. Овсянко Д.М. Административное право. Учеб. пособие. – М.: Юристь, 1995. - 303с.
178. Соляннік К. Форми діяльності виконавчих органів місцевих Рад // Підприємство, господарство і право. - № 8. – 2002. – С.99-102.
179. Шпиталенко Г.А., Шпиталенко Р.Б. Основи праознавства: Навч. посіб. – К.: Каравела, 2003. – 384с.
180. Законодавча діяльність: Словник термінів і понять / За ред. акад. НАН України В.М.Литвина. – К.: Парламентське вид-во, 2004. – 344с.
181. Колодій А.М. Принципи права України: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 208с.
182.Юсупов В.А. Право и советское государственное управление (административно-правовой аспект проблемы). – Казань: Изд-во Казанского Ун-та, 1976. – 261с.
183. Дрейшев Б.В. О правовой инициативе и составлении проекта нормативного акта как стадиях правотворческой деятельности городских Советов и их исполкомов // Правоведение, 1966. - № 1. – С.13.
184. Правотворчество в СССР. Под ред. А.В.Мицкевича. – М.: Юрид. лит., 1974. – 319с.
185. Воронов Н.П. Нормотворческая деятельность местных Советов депутатов трудящихся. Автореф. …к.ю.н. / 12.711/ Х., 1970. - 24с.
186. Алексеев С.С. Развитие и совершенствование советского законодательства // Советское государство и право. 1971. - №1. - С.107, Воронов Н.П. Нормотворческая деятельность местных Советов депутатов трудящихся. Автореф. …к.ю.н. / 12.711/ Х., 1970. - С. 8-9.
187.СушинськийО.І. Місцеве самоврядування: регламент представницьких органів.- Львів: Вид-во ЛРІДУ УАДУ, 2002. – 76с.
188. Пертцик В.А. Реализация законодательства местными Советами. – М.: Юрид. лит., 1985. – 128с.
189. Фрицкий О.Ф. Конституційне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 2-е вид., перероб. та допов. – 510с.
190. Лемак В.В. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – Ужгород, ПП “Медіум”, 2003. – 251с.
191. Халипов В.Ф., Халипова Е.В., Шишкин А.Н. Выборы и власть: Словарь-справочник избирателя. – М.: Изд-во “Совершенство”, 1999. – 380с.
192. Рабінович М.П. Основи загальної теорії права та держави: Посібник для студентів спеціальності “Правознавство”. Видання 2-е, зі змін. і доп. - К., 1994. – 236с.
193. Теорія держави і права (опорні конспекти). Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Авт.- упоряд. Кравчук М.В. – К.Атіка, 2003. – 288с., Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. – Харків: Консум, 2001. – С.399.