Конституційний принцип рівності людини і громадянина в Україні :

Краткое описание

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………….. 3

Розділ 1 Конституційний принцип рівності в системі принципів конституційно - правового статусу людини і громадянина

1.1. Система основних принципів конституційно-правового статусу людини і громадянина в Україні…………………………………………………..10
1.2. Становлення і розвиток принципу рівності особи……………………...33
1.3. Поняття конституційного принципу рівності людини і громадянина ……………………………………………………………………………...56
1.4. Значення конституційного принципу рівності людини і громадянина для реалізації конституційних прав і свобод……………………………75
Висновки з першого розділу…………………………………………......90

Розділ 2 Конституційно-правове регулювання рівності людини і громадянина за різними ознаками

2.1. Основні напрямки забезпечення рівності особи: конституційно-правовий аспект…………………………………………………………..93
2.2. Конституційно-правове регулювання рівності особи перед законом і
судом……………………………………………………………………..105
2.3. Конституційно-правові питання забезпечення рівності прав жінки і чоловіка…………………………………………………………………..122
2.4. Рівність особи і проблема захисту національних меншин…………….142
Висновки з другого розділу………………………………………….......164

Висновки………………………………………………………………………..167
Список використаних джерел…………………………………………………170
ВСТУП

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Основний Закон (ст.1) проголосив Україну демократичною, соціальною, правовою державою. Правовий статус особи в такій державі має базуватися насамперед на конституційному принципі рівності, який є визначальним у системі принципів конституційно-правового статусу людини і громадянина. Він є одним з фундаментальних принципів засад конституційного ладу, а його реалізація не припускає дискримінацію особи за якими-небудь ознаками.
Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Але нині гостро постає проблема втілення на практиці зазначеного конституційного положення, що зумовлено значними розбіжностями між його закріпленням та політичними й соціально-економічними реаліями сьогодення. Наразі на сучасному етапі державотворення відбуваються кардинальні перетворення, а реалізація конституційного принципу рівності особи є однією з найважливіших проблем держави й суспільства, що знаходяться на трансформаційному етапі розвитку.
Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена як її недостатньою теоретичною розробленістю – відсутністю узагальнюючих робіт щодо правової природи конституційного принципу рівності людини і громадянина в Україні, так і практичною значущістю вирішення цих проблем. Попри значний інтерес науковців до питань рівності особи, у юридичній літературі існують монографічні дослідження, в яких висвітлюються лише окремі аспекти прояву зазначеного принципу. Вищевказані фактори викликають необхідність подальшої комплексної наукової розробки конституційного принципу рівності людини і громадянина в Україні.
Науково-теоретичною основою дисертаційного дослідження та зроблених у дисертації висновків стали праці учених, які зверталися до досліджуваних у роботі питань. Зокрема, йдеться про таких радянських учених-правознавців, як М.Вітрук, Л.Воєводін, Б.Ебзеєв, Г.Мальцев, В.Маслєнніков, М.Матузов, В.Патюлін, Ф.Рудинський, А.Савицька, В.Сокуренко, І.Фарбер, В.Шевцов, Л.Явич; сучасних українських учених: О.Дашковська, В.Колісник, А.Колодій, А.Олійник, М.Орзіх, О.Петришин, В.Погорілко, П.Рабінович, В.Шаповал, Ю.Тодика, М.Цвік; сучасних російських учених: М.Баглай, М.Бондар, К.Козлова, Г.Комкова, О.Кутафін, О.Лукашева, В.Нерсесянц, В.Чиркін; таких дореволюційних дослідників, як Г.Андрузький, М.Драгоманов, В.Меллок; зарубіжних учених: Ф.Люшер, А.Токвіль, Ф.Хайєк, М.Фрідман, Дж.Ролз та ін.
Емпіричний фундамент дослідження склали: Конституція України, міжнародно-правові акти з прав людини, зокрема, загальновизнані норми і принципи міжнародного права, конституції зарубіжних країн, поточне законодавство України, рішення Конституційного Суду України, вітчизняне законодавство, яке регулювало статус особи в суспільстві, статистичні дані та ін.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах і відповідно до цільової комплексної програми ,,Права людини і проблеми становлення, організації і функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування”, № 0186.0.070865.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є здійснення комплексної розробки теорії конституційного принципу рівності людини і громадянина в Україні; обґрунтування необхідності конкретних практичних пропозицій щодо вдосконалення конституційно-правового регулювання рівності особи за різними ознаками, а також заповнення теоретичних прогалин, що мають місце в конституційно-правовій теорії з цієї проблематики.
Для досягнення вказаної мети в дисертації поставлено такі завдання:
• обґрунтувати місце і роль конституційного принципу рівності людини і громадянина в системі принципів конституційно-правового статусу особи в Україні; дати характеристику зазначених принципів;
• дослідити еволюцію ідеї рівності у світовій і вітчизняній політико-правовій думці, її місце в науці конституційного права на сучасному етапі;
• встановити правову природу і сформулювати визначення конституційного принципу рівності людини і громадянина в Україні;
• з’ясувати значення конституційного принципу рівності людини і громадянина для реалізації особою її конституційних прав і свобод;
• окреслити й обґрунтувати основні напрямки забезпечення рівності особи за різними ознаками;
• проаналізувати конституційно-правове закріплення рівності особи перед законом і судом;
• сформулювати пропозиції щодо забезпечення рівності прав жінки і чоловіка;
• розглянути проблему рівності в аспекті захисту національних меншин.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері реалізації конституційного принципу рівності людини і громадянина в Україні.
Предметом дослідження є конституційно-правові норми, що здійснюють регулювання конституційного принципу рівності людини і громадянина в Україні, питання його забезпечення й реалізації.
Методи дослідження. Методологічне підґрунтя дисертації становить загальнонауковий діалектичний метод, який дає можливість проаналізувати конституційний принцип рівності людини і громадянина в динаміці його становлення й розвитку. Із спеціальних методів дослідження в роботі використовувалися: системно-структурний – з метою визначення системи основних принципів конституційно-правового статусу людини і громадянина та місця в ній конституційного принципу рівності особи; історичний – для аналізу історичних передумов конституційно-правової регламентації рівності особи на різних етапах розвитку суспільства; порівняльно-правовий – у процесі порівняння конституційно-правового регулювання конституційного принципу рівності з міжнародно-правовими стандартами прав та свобод людини і громадянина, з нормативним його закріпленням у законодавстві зарубіжних країн; формально-логічний – при розмежуванні і формулюванні понять і таких визначень, як рівність і рівноправність, конституційний принцип рівності людини і громадянина, ґендерна рівність тощо; статистичний і соціологічний – для аналізу і співвідношення можливостей різних прошарків населення з неоднаковим рівнем прибутків використовувати конституційні права і свободи, з’ясування даних про представництво жіночої статі в органах державної влади й органах місцевого самоврядування та ін.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження. Дисертаційна робота є першим в Україні на сучасному етапі комплексним науковим дослідженням конституційного принципу рівності людини і громадянина, в якому обґрунтовано низку концептуальних понять, теоретичних положень і висновків, практичних рекомендацій по вдосконаленню правового регулювання й реалізації особами цього принципу:
1. Набуло подальшого розвитку вчення про принципи конституційно-правового статусу особи в Україні, до системи яких пропонується віднести такі: а) людина – найвища соціальна цінність; б) рівність людини і громадянина; в) гуманістична спрямованість конституційно-правового статусу особи; г) невідчужуваність прав і свобод; ґ) загальнодоступність прав і свобод; д) відповідність основ конституційно-правового статусу особи міжнародно-правовим стандартам прав людини; е) єдність основних прав та обов’язків особи; є) гарантованість прав і свобод.
2. У дисертації на підставі історичного, міжнародно-правового та конституційно-правового підходів розкрито еволюцію конституційного принципу рівності особи. По-новому визначено сутність і особливості конституційно-правової регламентації вказаного принципу шляхом порівняння сучасного українського законодавства з міжнародно-правовими актами з прав людини, а також конституціями зарубіжних країн.
3. По-новому розглянуто співвідношення і взаємозв’язок категорій ,,рівність” і ,,рівноправність”. Доводиться, що вони не тотожні поняття, а тісно взаємопов’язані. Рівність є ширшим поняттям за рівноправність й включає останню.
4. Уперше сформульовано визначення конституційного принципу рівності людини і громадянина як гарантування кожному члену суспільства, незважаючи на будь-які його індивідуальні ознаки (за винятком обставин, передбачених Конституцією й законодавством), однакових можливостей для реалізації конституційних прав і свобод, покладення на осіб, які знаходяться в однаковому правовому становищі, рівних обов’язків, а також забезпечення рівності всіх перед законом і судом.
5. Встановлено значення конституційного принципу рівності людини і громадянина для реалізації конституційних прав і свобод, по-новому визначено напрямки забезпечення рівності особи за різними ознаками, а також проаналізовано чинники, що впливають на цей процес.
6. Запропоновано нову редакцію ч.1 ст. 24 Конституції України: ,,Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом і судом”.
7. Наведено нові аргументи на користь законодавчого закріплення чисельності представників однієї статі в списках кандидатів у народні депутати при виборах до парламенту за пропорційною виборчою системою, що сприятиме вирішенню проблеми дискримінації жінок у процесі реалізації пасивного виборчого права і унеможливленню їх розміщення у непрохідній частині списку політичної партії (блоку).
8. З метою забезпечення конституційного принципу рівності особи обґрунтовано необхідність удосконалення нормативної складової в механізмі захисту національних меншин в Україні.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в дисертації пропозиції й висновки можуть бути використані:
- у науково-дослідницькій сфері – для подальшої розробки теорії конституційного принципу рівності людини і громадянина в Україні загалом та окремих його складників;
- у правотворчій діяльності – як теоретичний матеріал при опрацюванні і прийнятті законів та інших нормативно-правових актів, що визначають конституційно-правові засади рівності особи;
- у правозастосуванні – з метою оптимізації форм і методів реалізації конституційного принципу рівності людини і громадянина;
- у навчальному процесі – при підготовці відповідних розділів підручників, навчальних посібників, навчально-методичних рекомендацій з конституційного права України, у викладанні курсу конституційного права України, у науково-дослідницькій роботі студентів;
- у правовиховній роботі серед населення – для підвищення правової культури посадових осіб і громадян України, роз’яснення конституційного положення щодо надання всім рівних можливостей в реалізації конституційних прав і свобод, толерантного ставлення до людини як рівної й гідної незалежно від раси, кольору шкіри, статі, різних переконань, майнового стану та інших ознак, формуючи тим самим у населення демократичний світогляд і прагнення до побудови громадянського суспільства.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення й висновки доповідалися на: всеукраїнській науково-практичній конференції до Дня науки ,,Правові проблеми сучасності в умовах розвитку юридичної науки” (Чернігівський державний інститут права, соціальних технологій та праці, 19 травня 2005 р.); науковій конференції молодих учених і здобувачів ,,Сучасні проблеми юридичної науки: стан і перспективи розвитку” (Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, 21-22 листопада 2005 р.); міжнародній науково-теоретичній конференції ,,Україна в контексті євроінтеграції” (Сумський державний університет, 1-3 грудня 2005р.); всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених і здобувачів ,,Конституція України – основа побудови правової держави і громадянського суспільства” (Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, 26-27 червня 2006 р.), а також обговорювалися на теоретичних семінарах і засіданнях кафедри конституційного права України Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.
Публікації. Основні теоретичні положення й висновки, сформульовані в дисертаційному дослідженні, знайшли відображення у восьми наукових працях: чотирьох статтях у фахових виданнях і чотирьох тезах доповідей на наукових конференціях.
Структура дисертації зумовлена метою і предметом дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів, що містять вісім підрозділів, висновків до розділів, загальних висновків по дисертації та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 191 сторінка, із них основного тексту – 169 сторінок. Кількість використаних джерел – 242.

Список литературы

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в дослідженні проблеми конституційного принципу рівності людини і громадянина в Україні, питання його забезпечення й реалізації. Головними науковими і практичними результатами роботи автор вважає такі висновки:
1. Конституційний принцип рівності людини і громадянина є одним з фундаментальних принципів конституційно-правового статусу особи. У демократичній, соціальній, правовій державі на його засадах реалізуються основні права, свободи й обов’язки людини і громадянина. Він знайшов закріплення на конституційному рівні (ст. 24 Конституції України), є загальновизнаним у міжнародному праві та відображений у міжнародно-правових актах, присвячених правам людини. З урахуванням важливості зазначеного принципу для конституційного будівництва, існують підстави вважати його не лише принципом правового статусу особи, а й конституційного ладу України.
2. Категорії ,,рівність” і ,,рівноправність” – це не тотожні поняття, а тісно взаємопов’язаними. Рівність є ширшим поняттям за рівноправність й включає останню. Конституційний принцип рівності особи складається з двох елементів: рівності її прав, свобод й обов’язків (рівноправності) та рівності всіх перед законом.
3. Конституційний принцип рівності людини і громадянина – це гарантування кожному члену суспільства, незважаючи на будь-які його індивідуальні ознаки (за винятком обставин, передбачених Конституцією й законодавством), однакових можливостей для реалізації конституційних прав і свобод, покладення на осіб, які знаходяться в однаковому правовому становищі, рівних обов’язків, а також забезпечення рівності всіх перед законом і судом.
4. Нерівність між людьми є неминучою, це витікає з їх природної сутності. Але при цьому важливо розрізняти, коли така нерівність є результатом об’єктивної реальності, а коли носить дискримінаційний характер. Не будь-які відступи від вказаного принципу є дискримінацією. Так, соціальна держава шляхом певних винятків – різного роду пільг, компенсацій тощо, намагається вирівнювати становище тих, хто в силу не залежних від них причин не може користуватися рівними з іншими особами правами. Завдяки проведенню виваженої соціальної політики така держава може забезпечити гідний людини рівень життя, що зумовлює гарантування кожному рівних можливостей для використання проголошених Конституцією України прав і свобод.
5. В Україні досить гостро постає проблема реалізації конституційного принципу рівності людини і громадянина. Потенціал Основного Закону в даному напрямку більшою мірою не реалізований. Цьому перешкоджають такі негативні чинники, як: корупція у всіх ешелонах влади, бюрократизм, відсутність дієздатного громадянського суспільства, порушення конституційної законності, низький рівень правової культури як посадовців, так і громадян та ін.
Закріплення в Конституції вказаного принципу є вагомим підґрунтям становлення України як демократичної, соціальної, правової держави. Але це початок шляху, оскільки потрібно багато докласти зусиль, щоб досліджувані конституційні приписи повноцінно втілювалися у суспільно-політичне життя.
6. Формально проголошений конституційний принцип рівності особи вимагає свого забезпечення, тобто прийняття заходів, здатних зробити можливість його втілення в життя реальним. Конституційно-правовий механізм реалізації конституційного принципу рівності особи складається з сукупності нормативних і інституційних елементів.
Основними напрямками забезпечення вказаного принципу виступають: наявність якісної нормативно-правової бази; соціально-орієнтований вектор державної політики і гарантована підтримка соціально незахищених і мало захищених верств населення; чітке втілення ідеї рівності в процесі правотворчої й правозастосовчої діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, органів суду і прокуратури, їх посадових осіб; підвищення рівня правової культури населення і подолання правового нігілізму.
7. Прагнення лише держави, її органів і посадових осіб щодо подолання нерівності є недостатніми. Необхідними є зусилля самих громадян. Насамперед важливо, щоб вони займали активну життєву позицію в боротьбі з різними видами дискримінації, правильно реагували на випадки порушення їх прав і свобод.
Забезпечення і захист прав людини і громадянина в Україні значною мірою визначається рівнем правової культури, який у більшості населення сьогодні досить низький. Це суттєво впливає на можливість захисту особою своїх прав. Формування демократичних засад українського суспільства на сучасному етапі безпосередньо пов’язано з завданням становлення високої правової, зокрема конституційної культури. Важливим є не лише знання основних положень Конституції і конституційного законодавства України, а й вміння керуватися у своїй практичній діяльності їх приписами. Тому необхідною є цілеспрямована робота з правового виховання, формування у кожної людини почуття зв’язку зі справами суспільства і держави.

Список використаних джерел

1. Абубикирова Н.И. Что такое гендер? // Общественные науки и современность. – 1996. – № 6. – С. 123-152.
2. Авакьян С.А. Конституционное право России: Учеб. курс. – 2-е изд., перераб. и доп. – В 2т. Т.1. – М.: Юристъ, 2006. – 719 с.
3. Азарова Е.Г., Козлов О.Е. Личность и социальное обеспечение в СССР. – М.: Наука, 1983. – 190 с.
4. Андриченко Л.В. Регулирование и защита прав национальных меньшинств и коренных малочисленных народов в Российской Федерации. – М.: ОАО Изд. дом ,,Городец”, 2005. – 384 с.
5. Андриченко Л.В., Сукало А.Е. Проблемы культурно-национальной автономии в суверенном государстве // Проблемы суверенитета в Российской Федерации. – М., 1994. – С. 149-150.
6. Аніщук Н.В. Гендерне квотування як засіб реалізації політичних прав жінок // Наукові праці Одеської національної юридичної академії. Т.3. – Одеса: Юрид. літ., 2004. – С. 220 – 227.
7. Антология мировой правовой мысли. В 5 т. Т.1. Античный мир и Восточные цивилизации. Руководитель науч. проекта Г.Ю. Семигин. – М.:Мысль, 1999. – 750 с.
8. Антология мировой правовой мысли. В 5 т. Т.3. Европа. Америка. XVII – XX вв. Руководитель науч. проекта Г.Ю. Семигин. – М.:Мысль, 1999. – 829с.
9. Антология мировой философии. В 4 т. Т.1. Философия древности и средневековья. Ред.-сост. В.В. Соколов. – М.: Мысль, 1969. – 576 с.
10. Антологія української юридичної думки. В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова) та ін. Т.4: Конституційне( державне) право / відпов. ред. Погорілко В.Ф. – К.: Юридична книга, 2003. – 600 с.
11. Бабкін В.Д. Соціальна держава та захист прав людини // Правова держава: Щорічник наук.праць ІДП ім. В.М. Корецького НАН України.– К.: Ін Юре, 1998. – Вип.9. – С.3-11.

12. Баглай М.В., Габричидзе Б.Н. Конституционное право Российской Федерации. – М.: Инфра, 1996. – 512 с.
13. Баглай М.В. Конституционное право Российской Федерации. Учебник: Учебник для вузов. – 3-е изд., изм. и доп. – М.: НОРМА-ИНФРА*М, 2002. –800 с.
14. Байтин М.И. О принципах и функциях права: новые моменты // Известия вузов. Правоведение, 2000. – С. 4-16.
15. Байрачна Л.К. Конституційно-правовий статус релігійних організацій в Україні // Конституційне право України: Підручник / За ред. Ю.М. Тодики, В.С. Журавського. – К.: Ін Юре, 2002. – С.222-231
16. Балабин В. Разрешение споров о применении налоговых льгот // Хозяйство и право. – 1998. – №3. – С. 72-81.
17. Барабаш Ю.Г. Парламентський контроль в Україні (конституційно-правовий аспект). – Х.: Легас, 2004. – 192 с.
18. Бебель А. Христианство и социализм. – М.: Госполитиздат, 1959. – 40 с.
19. Богданова Н.А. Система науки конституционного права. – М. Юристъ, 2001. – 256 с.
20. Бондарь Н.С. Гражданин и публичная власть: Конституционное обеспечение прав и свобод в местном самоуправлении: Учеб. пособие. – М.: Городец, 2004. – 352 с.
21. Буроменський М.В. міжнародний захист прав людини та права біженців. Навч. посіб. – К., 2002. – 160 с.
22. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. Пільги. Регулювання та захист / Гол. ред. В.С. Ковальський – К.: Юрінком Інтер, 2004. – № 7. – 416 с.
23. Бырдин Е.И. Правовое равенство граждан и его обеспечение в Российском государстве: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.01: Научное издание – М.: Б. и., 2002. – 148 с.
24. Бырдин Е.Н. Причины юридического неравенства в Российском государстве // Юрист. – 2000. – № 10. – С. 2 – 5.
25. Васильев А.М. Правовые категории. Методологические аспекты разработки системы категорий теории права. – М.: Юрид. лит., 1976. – 264 с.
26. Вебер М. Класс, статус и партия // Социальная стратификация. – М. – 1992. – Вып. 1. – С. 25-30.
27. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К., Ірпінь: ВТФ ,,Перун”, 2001. – 1440 с.
28. Витрук Н.В. Основы теории правового положения личности в социалистическом обществе. – М.: Наука, 1979. – 232 с.
29. Витрук Н.В. Правовой статус личности в СССР=Реальный социализм: теория и практика: Научное издание. – М.: Юрид.лит., 1985. – 176 с.
30. Власть, демократия, привилегии (материалы ,,круглого стола”) // Вопросы философии. – 1991. – № 7. – С.46-67.
31. Воеводин Л.Д. Конституционные права и обязанности советских граждан. – М.: Изд-во МГУ, 1972. – 299 с.
32. Воеводин Л.Д. Юридический статус личности в России. Учеб. пособие. – М.: Изд-во МГУ, ИНФРА* М – НОРМА, 1997. – 304 с.
33. Гараджа В.И. Социология религии. – М.: Аспект Пресс, 1996. – 239 с.
34. Гидденс Э. Стратификация и классовая структура // Социологические исследования. – 1992. – № 11. – С. 107-120.
35. Гладких В.И. Социальные права граждан Украины в системе конституционных прав // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2006. – Вип. 80. – С. 15-21.
36. Горбатенко В.П. Поняття ,,пільги” і ,,привілеї” в контексті забезпечення соціальної справедливості // Правова держава: Щорічник наук.праць ІДП ім. В.М. Корецького НАН України. – К.: Вид. дім ,,Юрид. книга”, 2002. – Вип.13. – С. 28-34.
37. Грицяк Н. Проблеми правового забезпечення гендерної рівності в Україні // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. праць / Редкол.: С.М. Серьогін ( голова ред..) та ін. – Д.: Дніпропетровський регіональний ін-т УАДУ при Президентові України, 2003. – Вип.1(11). – С.31 – 39.
38. Грицяк Теоретико-методологічні засади формування й реалізації державної ґендерної політики в Україні: Автореф. дис…докт. наук з держ. управління: Научное издание. – К.. : Б. в., 2005. – 36 с.
39. Гулиев В.Е., Рудинский Ф. М. Демократия и достоинство личности. – М.: Наука, 1983. – 166 с.
40. Ґендерний розвиток у суспільстві: (конспекти лекцій). – 2-е вид. / Відп. ред. К.М. Левківський – К.: Фоліант, 2005. – 351 с.
41. Дашковська О.Р. Деякі проблеми реалізації рівних прав і можливостей жінок і чоловіків в Україні // Матеріали наук. конференції ,,Конституція України – основа модернізації держави та суспільства”. – Х.: Право, 2001. – С.137-139.
42. Дашковська О.Р. Жінка як суб’єкт права в аспекті гендерної рівності: Монографія. – Х.: Право, 2005. – 224 с.
43. Дашковська О.Р. Проблеми впровадження принципу гендерної рівності в українське законодавство // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2002. – Вип. 52. – С.9-15.
44. Дашковська О.Р. Репродуктивні права жінки: особливості реалізації й захисту // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2005. – Вип. 74. – С. 3-9.
45. Декларація прав національностей України від 1 листопада 1991 р. // Від. Верхов. Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 799.
46. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. // Від. Верхов. Ради України. – 1990. – № 30. – Ст. 429.
47. Депутатська недоторканість: (Сучас. парлам. та судова практика: правовий аналіз) / За заг. ред. О.В. Задорожнього. – К.: Логос, 2004. – 288 с.
48. Дороніна Т.О. Ґендерний напрямок у літературознавстві: теоретико-методологічні основи та практика інтерпретацій / Ґендерний розвиток у суспільстві: (конспекти лекцій). – 2-е вид./ Відп. ред. К.М. Левківський. – К.:
Фоліант, 2005. – С. 283-351.
49. Дюрягин И.Я. Применение норм советского права и социальное (государственное управление). Теоретические проблемы: Автореф. дис... докт. юрид. наук: Научное издание. – Свердловск.: Б. и., 1973. – 35 с.
50. Ж.-Ж. Руссо. Трактаты. М.: Наука, 1969. – 703 с.
51. Загальна теорія держави і права: Підручник / За ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. – Х.: Право, 2002. – 432 с.
52. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. № 2768 – ІІІ // Від. Верхов. Ради України. – 2002. – № 3-4. – Ст. 27.
53. Зібрання чинних міжнародних договорів України.: Офіційне видання / За заг. ред. К.І. Грищенка – Том 3, книга 2: липень-грудень 1993 р. – К.: Концерн ,,Видавничий Дім ,,Ін Юре”, 2004. – 736 с.
54. Євробюлетень. –2006. – №3. – С. 10.
55. Ємець Т.М. Проблеми національних меншин у правових документах / Українська політична нація: ґенеза, стан, перспективи / За ред. В.С. Крисаченка – К.: НІСД, 2003. – С. 250-260.
56. Еникеев З.Д. Свобода личности как высшая ценность и проблемы ее защиты // Рос. юрид. журнал. – 2000. – № 1(25). – С. 5-18.
57. История политических учений / Под ред. С.Ф. Кечекьяна и Г.И. Федькина.– М.: Гос. изд-во юрид. литературы, 1960. – 815с.
58. История политических и правовых учений. Учебник / Под ред. О.Э. Лейста. – М.: ИКД „Зерцало – М”, 2002. – 688 с.
59. История политических и правовых учений. Учебник для вузов / Под ред. В.С. Нерсесянца. – М.: Норма, 2001. – 736 с.
60. Кант И. Сочинения в шести томах. Т.4 Ч.1: Науч. издание. – М.: Мысль, 1965. – 544 с.
61. Капоторти Ф. Исследование по вопросу о правах лиц, принадлежащих к этническим, религиозным и языковым меньшинствам. – Нью-Йорк, 1979. – 187 с.
62. Катков Д.Б., Корчиго Е.В. Конституционное право России: Учеб. пособие: Учебное издание. – М.: Юриспруденция, 1999. – С.288 с.
63. Карпачова Н.І. Стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні: Перща щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. –2-е вид. – Х.: Консум, 2001. – 464 с.
64. Кесіора Н.К. Гендер як явище соціально-політичного життя // Актуальні проблеми політики: Збірник наук.праць / Відп. ред. Л.І. Кормич. – Одеса: Астропринт, 1999 – Вип. 6-7. – С. 50- 54.
65. Ківалов С.В. Актуальні проблеми судового захисту прав людини в Україні і міжнародні стандарти // Актуальні проблеми політики: Зб.наук.праць / Голов.ред. С.В. Ківалов. – Одеса: Юрид.літ., 2002. – Вип.13-14. – С.3-8.
66. Козлова Е.И., Кутафин О.Е. Конституционное право России: Учебник. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2004. –587 с.
67. Козлов А.Е. Социальная политика: конституционно-правовые проблемы. – М.: Наука, 1990. – 160 с.
68. Колісник В. Деякі питання реалізації національно-культурних прав особи // Вісн. Акад. правових наук України. – 2000. – №3 (22). – С. 41-49.
69. Колісник В.П. Культура міжнаціональних відносин як передумова демократичних перетворень та формування правової державності // Українська державність: становлення, досвід, проблеми: Збірник наук. статей (за матеріалами XII Харківських політологічних читань). – Х.: Право, 2001. – С.31,32.
70. Колісник В.П. Національно-етнічні відносини в Україні: теоретичні засади та конституційно-правові аспекти: Монографія / Харківська правозахисна група. – Х.: Фоліо, 2003. – 240 с.
71. Колісник В.П. Правовий статус національностей в Україні: Конспект лекції. – Х.: УкрЮА, 1994. – 20 с.
72. Колодій А.М., Олійник А.Ю. Права людини і громадянина в Україні: Навч. посібн. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 336 с.
73. Колодій А.М. Принципи права України. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 208с.
74. Комкова Г.Н. Конституционный принцип равенства прав и свобод человека и гражданина в России (понятие, содержание, механизмы защиты): Дис. … д-ра юрид.наук: 12.00.02: Научное издание. – Саратов : Б., и., 2002. – 384 с.
75. Комкова Г.Н. Равенство прав независимо от отношения к религии // Правоведение. – 2003. – № 1. – С.19-31.
76. Комкова Г.Н. Реализация принципа равноправия в национальной политике Российского государства // Правовая политика и правовая жизнь. – 2001. – № 3. – С. 16-24.
77. Конституции государств Европейского Союза / Под общей ред. Л.А. Окунькова. – М.: НОРМА-ИНФРА*М, 1999. – 816 с.
78. Конституции стран СНГ и Балтии: Учеб. пособие / Сост. Г.Н. Андреева – М.: Юристъ, 1999. – 640 с.
79. Конституції і конституційні акти України. Історія і сучасність. – К. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – 400 с.
80. Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посіб. / В.О. Ріяка (керівник авт. кол.), В.С. Семенов, М.В. Цвік та ін.; За заг. ред. В.О. Ріяки. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 512 с.
81. Конституційне право України: Підручник / За ред. В.Ф. Погорілка. – К.: Наук. думка, 1999. – 734 с.
82. Конституційні акти Європейського Союзу. Частина 1. / Упорядник Г. Друзенко, за заг. ред. Г. Качки. – К.: Юстиніан, 2005. – 512 с.
83. Конституційно-правові засади становлення української державності / В.Я. Тацій, Ю.М. Тодика, О.Г. Данільян та ін.; За ред. акад. НАН В.Я. Тація, акад. АПрН України Ю.М. Тодики. – Х.: Право, 2003. – 328 с.
84. Конституционное право государств Европы: Учеб. пособие / Отв. ред. Д. Ковачев. – М.: Волтерс Клувер, 2005. – 320 с.
85. Конституционное право. Энцикл. словарь. / Отв. ред. С.А. Авакьян. – М.: Норма – Инфра М, 2000. – 688 с.
86. Конституционный статус личности в СССР / Редкол.: Н.В. Витрук и др.– М.: Юрид. лит., 1980. – 256 с.
87. Конституция США: История и современность / Под общ. ред. А.А. Мишина, Е.Ф. Язькова – М.: Юрид. лит., 1998. – 316 с.
88. Конституция Российской Федерации: Проблемный комментарий / Отв. ред. В.А. Четвернин. – М.: Центр конституционных исследований Московского общественного научного фонда, 1997. – 702 с.
89.Конституція Румунії від 21 листопада 1991 р.// http: // constitution.garant.ru / DOC_3864899.htm
90. Конституція України від 28 червня 1996 р. ( Із змінами, внесеними згідно із Законом України № 2222 – VI від 08.12.2004, ВВР. – 2005. – №2. – Ст. 44) // Від. Верхов. Ради України . –1996. – № 30. – Ст.141.
91. Конституція України: Науково-практичний коментар / Ред.кол. В.Я. Тацій, Ю.П. Битяк, Ю.М. Грошевий та ін. – Х: Право; К.: Концерн ,, Видавничий Дім ,,Ін Юре”, 2003. – 808 с.
92. Костецький М., Годованець В. Правові проблеми судового захисту прав людини і громадянина в конституційному суді України // Вісник Конституційного Суду України. – 2002. – №3. – С. 53-65
93. Корж В. Застосування на практиці принципу рівності громадян перед законом // Право України. – 1999. – № 4. – С. 49-51
94. Корж В. П. Конституційний інститут депутатської недоторканості і проблеми забезпечення принципу рівності громадян // Теоретичні та практичні питання реалізації Конституції України: проблеми, досвід, перспективи: Матер. наук.-практич. конференції / Упорядник Ю.М. Грошевий. – Х.: Право, 1988. – С.101-104.
95. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. № 2341-ІІІ // Від. Верхов. Ради України. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.
96. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 р. № 1001.-V // Від. Верхов. Ради України. – 1961. – № 2. – Ст. 15.
97. Крисаченко В.С. Суспільний статус жінки як критерій цивілізованості / Українська політична нація: ґенеза, стан, перспективи / За ред. В.С. Крисаченка – К.: НІСД, 2003. – С. 282-288.
98. Крылов В.С. Проблемы равноправия и равенства в российском конституционном праве // Журнал российского права. – 2002. – № 11. – С. 13-24.
99. Кудрявцев М.А. От равноправия собственников к реальному равноправию // Конституционное и муниципальное право. – 2003. – № 5. – С. 7-10.
100. Кухта Б.Л. З історії української політичної думки: Тексти лекцій: Навч. посібн. – К.: Ґенеза,1994. – 368 с
101. Кучинский В.А. Личность, свобода, права. – Минск: Наука и техника, 1969. – 200 с.
102. Кушніренко О.Г., Слінько Т.М. Права і свободи людини та громадянина: Навч. посібн. – Х.: Факт, 2001. – 440 с.
103. Леонова А. Організаційно-правові механізми регулювання етнокультурних відносин в Україні // Зб. наук. праць УДАУ при Президентові України. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – Вип. 2. – С. 438-446.
104. Лейст О.Э., Мачин И.Ф. Гражданское общество и современное государство // Вестник Моск. ун-та. Сер. 11, Право. – 1996. – № 4. – С. 32-33.
105. Летнянчин Л.І. До питання про механізм реалізації конституційних обов’язків людини і громадянина // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2001. – Вип. . – С.44- 48.
106. Летнянчин Л.І. Конституційні обов’язки людини і громадянина в Україні: проблеми теорії і практики: Монографія. – Х.: Видавець СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2006. – 256 с.
107. Локк Дж . Избранные философские произведения в двух томах. Т. 2: Научное издание. – М.: Изд-во соц.-экономич. лит., 1960. – 532 с.
108. Лукашева Е.А. Права человека, политика, мораль / Права человека. Учебник для вузов. Отв. ред. Е.А. Лукашева. – М.: НОРМА – ИНФРА*М, 1999. – С. 234-265.
109. Лукашева Е.А. Права человека: понятие и сущность / Права человека. Учебник для вузов. Отв. ред. Е.А. Лукашева. – М.: НОРМА – ИНФРА*М, 1999. – С. 12-28.
110. Лукашева Е.А. Право. Мораль. Личность. – М.: Наука, 1986. – 363 с.
111. Лукашева Е.А. Социалистическое право и личность.: Научное издание. – М.: Наука, Гл. ред. восточ. лит., 1987. – С. 155 с.
112. Лукашева Е.А. Социальное государство и защита прав граждан в условиях рыночных отношений / Социальное государство и защита прав человека. – М., 1994. – 147 с.
113. Лукашева Е.А. Человек и государство / Права человека. Учебник для вузов. Отв. ред. Е.А. Лукашева. – М.: НОРМА – ИНФРА*М, 1999. –
114. Лысенков С. Л. Развитие правового статуса советских граждан в Конституции СССР 1977 г. и задачи органов внутренних дел по обеспечению его реализации. Учеб. пособие. – К., 1980. –53 с.
115. Люшер Ф. Конституционная защита прав и свобод личности: Пер. с франц. – М.: Изд.гр. ,,Прогресс” – ,,Универс”, 1993. – 384 с.
116. Мабли Г. О правах и обязанностях граждан // Избранные произведения. – М.-Л., 1950. – 340 с.
117. Максимов С.И. Правовая реальность: опыт философского осмысления. – Х.: Право, 2002. – 328 с.
118. Малько А.В., Морозова И.С. Привилегии как специфическая разновидность правовых льгот // Известия ВУЗов. Правоведение. – 1999. – С.143-156.
119. Мальцев Г.В. Иллюзии равноправия: (Правовое неравенство в мире капитала). – М.: Мысль, 1982. – 271с.
120. Мальцев В.А. Право как нормативно-деятельностная система // Известия вузов. Правоведение. – 2003. – №2. – С. 17-23.
121. Масленников В.А. Конституционные обязанности советских граждан. – М.: Знание, 1970. – С. 231 с.
122. Матузов Н.И. О принципе ,,не запрещено законом дозволено” // Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько. – М.:Юристъ, 1997. – 672 с.
123. Матузов Н.И. Правовая система и личность: Научное издание. – Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1987. – 293 с.
124. Мачин И.Ф. Правовые взгляды софистов // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 11. Право. – М., 2001. – № 3. – С. 89 – 104
125. Марцеляк О.В. Забезпечення гендерної рівності спеціалізованими омбудсманами: міжнародний досвід // Вісник Національного ун-ту внутрішніх справ. – Х., 2005. – Вип. 30. – С.318-324.
126. Международные акты о правах человека. Сборник документов. – М.: НОРМА – ИНФРА*М, 1998. – 784 с.
127. Мельник Т.М. Міжнародний досвід утвердження гендерної рівності / Міжнародний досвід державного забезпечення рівності жінок та чоловіків: Матер.міжнар. конф. / Ред. О. Кузьміна – К.: Канадс.-укр. ґендер. фонд, 2003. – С.12-50.
128. Мигович І. Дискримінації нема, бо її ,,не помічають” // Віче. – 2006. – № 5-6. – С.48-50.
129. Мэллок В.Х. Социальное равенство. – М.: Университетская типография, 1887. – 48 с.
130. Народы мира: историко-этнографический справочник. – М.: Научная книга, 1995. – 632 с.
131. Нерсесянц В.С. ,, Декларация прав человека и гражданина” в истории идей о правах человека // Социолог. исследования, 1990. – № 1. – С. 132-140
132. Нерсесянц В.С. Права человека в истории политико-правовой мысли / Права человека. Учебник для вузов. Отв. ред. Е.А. Лукашева. – М.: НОРМА – ИНФРА*М, 1999. – С. 35-79.
133. Нерсесянц В.С. Право как необходимая форма равенства, свободы и справедливости // Социологические исследования. – 2001. – № 2. – С.3-15
134. Нерсесянц В.С. Право – математика свободы. – М.: НОРМА- ИНФРА*М, 1996. – 157 с.
135. Нерсесянц В.С. Философия права.: Учебник для вузов: Учебное издание – М.: НОРМА- ИНФРА*М, 1998. – С. 652 с.
136. Огородник І.В., Русин М.Ю. Українська філософія в іменах: Навч. посіб. / За ред. М.Ф. Тарасенка. – К.: Либідь, 1997. – 328 с.
137. Олійник А.С. Окремі аспекти формування національних організаційно-правових механізмів забезпечення принципу рівноправності жінок і чоловіків // Міжнародний досвід державного забезпечення рівності жінок та чоловіків: Матер.міжнар. конф. / Ред. О. Кузьміна – К.: Канадс.-укр. ґендер. фонд, 2003. – С.96-105.
138. Ольков С.Г. О пользе и вреде неравенства (криминологическое исследование) // Государство и право. – 2004. – № 8. – С. 73-78.
139. Омельченко І.К. Конституційні ідеї в документах Кирило- Мефодіївського таємного товариства // Правова держава. – 1998. – Вип. 9. – С. 95-98.
140. Орзих М. Конституционная свобода и равенство людей // Юридический вестник. – 1998. – №2. – С.48.
141. Основи конституційного права України / За редакцією академіка АПрН України, професора Копейчикова В.В. – К.: Юрінком, 1997. –208 с.
142. Официальный перечень приоритетных проблем для рассмотрения грядущим Сам¬митом тысячелетия (ООН) // Мировая экономика и международные отношения. – 2000. – №12. – С. 26-28.
143. Паліюк В.П. Право на справедливий суд // Адвокат. – 2002. – №1. – С. 51-55.
144. Парчишева И.Е. Механизм защиты национальных меньшинств // Юридический вестник. – 2002. – № 2. – С. 78-83.
145. Патюлин В.А. Государство и личность в СССР (правовые аспекты взаимоотношений). – М.: Наука, 1974. – С.246 с.
146. Петришин А.В. К вопросу об общетеоретическом понятии прав человека // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України,1997. – Вип. 32. – С. 7-17.
147. Петрухин И.Л. Человек как социально-правовая ценность // Государство и право, 1999. – № 10. – С.83-90.
148. Печера С. Доходи, нерівність та бідність населення України // Вісник Пенсійного фонду України. – 2005. – № 2. – С. 10-11.
149. Пєтков В.П., Пєтков С.В. Питання наукової розробки проблеми правового статусу національних меншин в Україні // Вісник Луганського ін-ту внутр.справ МВС України / Науково-теорет. журнал. Гол.ред. Е.О. Дідоренко. – Луганськ, 1998. – С.44-56.
150. Поліщук К. Механізм забезпечення участі жінок у політичному житті // Рівність жінок і чоловіків в Україні: правові аспекти: Матеріали Міжнародної наук.-практ. конференції. – К.: Логос, 2001. – С. 105-109.
151. Поленина С.В. Ґендерное равенство. Проблема равных прав и равных возможностей мужчин и женщин. – М.: Аспект Пресс, 2005. – 269 с.
152. Права людини в Україні. – 2004. Доповідь правозахисних організацій. Українська Гельсінська спілка з прав людини / За ред. Є.Захарова, І.Рапп, В.Яворського. – Х.: Фоліо, 2005. –332 с.
153. Права національних меншин у Європі / Упорядник Р.Романов. – Севастополь: Севастопольська правозахисна група, 2002. – 152 с.
154. Права человека: итоги века, тенденции, перспективы // Государство и право. – 2001. – №5. – С. 89-100.
155. Принципы, пределы, основания ограничения прав и свобод человека по российскому законодательству и международному праву / ,,Круглый стол” // Государство и право. – 1998. – № 7. – С. 20-42.
156. Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів: Закон України від 6 квітня 2004 р. № 1667- ІV // Від. Верхов. Ради України. – 2004. – № 30-31. – Ст.382.
157. Про вибори Президента України: Закон України від 5 березня 1999р. № 474- ХІV в ред. Закону від 18 березня 2004 р. №1630-ІV // Від. Верхов. Ради України. – 2004. – № 20-21. – Ст. 291.
158. Про внесення змін до Закону України ,,Про статус депутатів місцевих рад”: Закон України від 8 вересня 2005 р. № 2854– ІV // Від. Верхов. Ради України. – 2005. – № 51. – Ст. 552.
159. Про громадянство України: Закон України від 18січня 2001р. № 2235- ІІІ // Від. Верхов. Ради України. – 2001. – № 30. – Ст.408.
160. Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям : Закон України від 1 червня 2000 р. № 1768 – ІІІ // Від. Верхов. Ради України. – 2000. – № 35. – Ст. 290.
161. Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків: Закон України від 8 вересня 2005 р. № 2866 – ІV // Від. Верхов. Ради України. – 2005. – № 52. – Ст. 561.
162. Про мови в Українській РСР: Закон України від 28 жовтня 1989 р. № 8312 – ІІ // Від. Верхов. Ради України. – 1989. – № 45. – Ст. 632.
163. Про національні меншини в Україні : Закон України від 25 червня 1992р. № 2494 – ХІІ // Від. Верхов. Ради України. – 1992. – № 36. – Ст. 529.

164. Про політичні партії в Україні: Закон України від 5 квітня 2001 р. № 2365 – III // Від. Верхов. Ради України. – 2001. – № 23. – Ст. 118.
165. Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин: Закон України від 15 травня 2003 р. № 802 – ІV // Від. Верхов. Ради України. – 2003. – № 30. – Ст. 259.
166. Про свободу совісті та релігійні організації: Закон України від 23 квітня 1991 р. № 987 – ХII // Від. Верхов. Ради України. – 1991. – № 25. – Ст. 283.
167. Про статус суддів: Закон України від 15 грудня 1992 р. № 2862 – ХII // Від. Верхов. Ради України. – 1993. – № 8. – Ст. 56.
168. Про судоустрій України: Закон України від 7 лютого 2002 р. № 3018 – ІII // Від .Верхов. Ради України. – 2002. – № 27-28. – Ст. 180.
169. Про стан та тенденції розвитку релігійної ситуації і державно-церковних відносин в Україні // Людина і світ. – 2000. – № 3. – С. 24-30.
170. Пунжин С.М. Проблемы международно-правовой защиты прав меньшинств / Права человека и межнациональные отношения / Отв. ред. Е.А. Лукашева. – М., 1994. – С. 102-123.
171. Рабінович П.М. Конституційні права людини в Україні: юридичні проблеми реалізації // Правова держава: Щорічник наук. праць ІДП ім. В.М. Корецького НАН України.– К.: Ін Юре, 1998. – Вип.9. – С. 11-15.
172. Рабінович П.М., Хавронюк М.І. Права і свободи людини і громадянина: Навч. посібн. – К.: Атіка, 2004. – 464 с.
173. Реализация прав граждан в условиях развитого социализма / Академия Наук СССР – М.: Наука, 1983. – 264 с.
174. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України ,,Про Рахункову палату Верховної Ради України” ( справа про Рахункову палату) № 7-зп / 97 // Вісн. Конституц. Суду України. –1998. – № 1. – С. 12.
175. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадян Проценко Раїси Миколаївни, Ярошенко Поліни Петрівни та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України ( справа за зверненням жителів міста Жовті Води) № 9-зп / 97 // Вісн. Конституц. Суду України. –1998. – № 1. – С. 24.
176. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 66 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) постанови Кабінету Міністрів України ,,Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров’я та вищих медичних закладах освіти” від 17.09.96 р. №1138 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.97р. №449 (справа про платні медичні послуги) № 15-рп / 98 // Офіц. вісн. України. – 1998. – № 50. – Ст.1854.
177. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 51 народного депутата України про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України (справа про застосування української мови) № 10-рп / 99 // Вісн. Конституц. Суду України. – 2000. – № 1. – С.5.
178. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 56 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частин першої, третьої статті 80 Конституції України, частини першої статті 26, частин першої, другої, третьої 27 Закону України ,,Про статус народного депутата України” та за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України про офіційне тлумачення положень часини третьої статті 80 Конституції України стосовно затримання народного депутата України (справа про гарантії депутатської недоторканності) № 12-рп / 03 // Вісн. Конституц. Суду України. – 2003. – №3. – С. 16.
179. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини першої статті 105, частин першої статті 111 Конституції України (справа щодо недоторканості та імпічменту Президента України) № 19-рп / 03 // Вісн. Конституц. Суду України. – 2003. – № 6. – С.5.
180. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень частин першої, другої статті 126 Конституції України та частини другої статті 13 Закону України ,,Про статус суддів” ( справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) № 19-рп / 04 // Вісн. Конституц. Суду України. – 2004. – № 6. – С. 16.
181. Роговин В.З. Социальная политика в развитом социалистическом обществе. – М.: Наука, 1980. – С.29-30.
182. Родионова О.В. Юридическая сущность ,,права на достойное человеческое существование” // Известия ВУЗов. Правоведение. – 2004. – № 2. – С. 182-188.
183. Ротань В.Г. Социальное равенство и советское трудовое право: Автореф. дис... докт. юрид. наук: Научное издание.– М.: Б., и., 1987. – 38 с.
184. Руднєва О. М. Ґендерна рівність у праві України: Дис. ... канд. юрид. наук: Научное издание. – Х.: Б., и., 2002. – 178с.
185. Савицкий В.М. Судебная защита прав и свобод человека и гражданина / Права человека. Учебник для вузов. Отв. ред. Е.А. Лукашева. – М.: НОРМА – ИНФРА* М, 1999. – С. 305-366.
186. Самсонова Т.Н. Обоснования равенства идеологами Просвещения XVIIIв. // Вест. Моск. ун-та. Сер. 18. Социология и политология, 2003. – № 3. – С.161-184.
187. Самсонова Т.Н. Проблема равенства в утопическом коммунизме XVI – нач. XVII ст. // Вест. Моск. ун-та. Сер. 18. Социология и политология, 2003. – № 1. – С.96 – 113.
188. Самсонова Т.Н. Проблема равенства в утопическом коммунизме XVI – нач. XVII ст. // Вест. Моск. ун-та. Сер. 18. Социология и политология, 2003. – № 2. – С.127-139
189. Сборник нормативных актов по советскому государственному праву. – М.: Юрид. лит., 1984. – 832 с.
190. Свида Г.О. Гендерна проблематика і право / Гендерний розвиток у суспільстві: (конспекти лекцій). – 2-е вид./ Відп. ред. К.М. Левківський. – К.: Фоліант, 2005. – С. 47- 183.
191. Середа О.О. Легітимація соціальної нерівності як фактор ствердження соціального порядку // Вісн. Київс. націон. ун-ту ім. Тараса Шевченко Соціологія. Психологія. Педагогіка. – Вип. 11. – С. 8-12.
192. Сивов В.А. Конституционный статус советского гражданина. – Л., 1980. 193. Сиклова Й., Миклушанова М. Отказывая в гражданстве цыганам Чешской Республики // Конституционное право: Восточноевропейское обозрение. – 1999. – № 1(26). – С. 26-32.
194. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р. № 2947 – ІІІ // Від. Верхов. Ради України. – 2002. – № 21-22. – Ст. 135.
195. Скакун О.Ф. Политическая и правовая мысль на Украине (1861-1917). – Х.: Вища. шк., 1987. – 157 с.
196. Скакун О.Ф. Прогрессивная политико-правовая мысль на Украине (IXст. – 1917 г.): Учеб. пособие. – К.: УМК ВО, 1990. – 88 с.
197. Слюсаренко А.Г., Томенко М.В. Історія української конституції. – К.: Т-во ,, Знання” України, 1993. – 192 с.
198. Современный словарь по общественным наукам / Под общей ред. О.Г. Данильяна, Н.И. Панова. – М.: Изд-во Эксмо, 2005. – 528 с.
199. Сокуренко В. Г., Савицкая А.Н. Право. Свобода. Равенство. – Львов: Вища. шк., 1981. – С.232 с.
200. Социальная философия. Учебник / Под общей ред. Андрущенко В.П., Горлача Н.И. – Киев – Харьков.: Издательский центр ,, Единорог”, 2002. – 736 с.
201. Степико М.Т. Феномен політичної нації / Українська політична нація: ґенеза, стан, перспективи / За ред. В.С. Крисаченка – К.: НІСД, 2003. – С. 12-40.
202. Т.Гоббс. Избранные произведения в 2-х т. Т.2. – М.: Мысль, 1964. – 748с.
203. Тищенко О.В. Ґендерне питання в трудових відносинах: реалії сьогодення // Бюлетень міністерства юстиції України. – 2006. – № 5. – С. 70-75.
204. Тодика О.Ю. Вибори до парламентів країн СНД (порівняльно-правовий аспект): Монографія. – Х.:Факт, 2003. – 147 с.
205. Тодыка О.Ю. Народовластие в условиях глобализации. – Х.: Право, 2005. – С. 336с.
206. Тодика Ю. М. Конституційні права, свободи та обов’язки людини і громадянина // Конституційне право України: Підручник / За ред. Ю.М. Тодики, В.С. Журавського. – К.: Ін Юре, 2002. – С.117 – 174.
207. Тодыка Ю.Н., Тодыка.О.Ю.Конституционно-правовой статус человека и гражданина в Украине. – К.: Вид. дім ,, Ін Юре”, 2004. – 368 с.
208. Тодыка Ю.Н. Конституционные основы формирования правовой культуры. – Х.: Райдер, 2001. – 160 с.
209. Тодыка Ю.Н. Конституция Украины – Основной Закон государства и общества: Учеб. пособие. – Х.: Факт, 2001. – 382 с.
210. Тодыка Ю.Н. Основи конституционного строя Украины: Монография. – Х.: Факт, 2000. – 176 с.
211. Тодика Ю. Права жінок в аспекті розвитку конституційного процесу в Україні / Перспективи паритетної демократії у політико-правовому полі України: Зб. наук. статей / АПрН України, ХЦЖД/ Наук. ред. В.О. Лозовий– Х., 1997. – С. 17-30.
212. Тодыка Ю.Н. Роль конституционных принципов в обеспечении функционирования государства и общества // Українська державність: становлення, досвід, проблеми: Зб. наук. статей (за матеріалами XII Харківських політологічних читань). – Х.: Право, 2001. – С. 101-102.
213. Фарбер И.Е. Свобода и права человека в Советском государстве. – Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1974. – 188 с.
214. Фердман Г.П. Організаційно-правовий механізм державного управління в сфері гендерної політики: Автореф. дис…канд. юрид. наук / Одес. регіон. ін-т держ. управління НАДУ. – Одеса, 2006. – 20 с.
215. Філософія права: Навч. посібн./ О.Г. Данільян, Л.Д. Байрачна, С.І. Максимов та ін.; за заг. ред. О.Г. Данільяна. – К.: Юрінко