КОНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ :

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП.............................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ КОНСТИТУЦІЙНИХ ЗАСАД РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ...10
1.1.Джерельна база та основні напрями дослідження................................10
1.2. Верховенство права в діяльності системи органів внутрішніх справ України............................................................................................................30
1.3.Утвердження і забезпечення прав і свобод людини і в діяльності органів внутрішніх справ України................................................................49
1.4. Місце органів внутрішніх справ України в системі поділу державної влади.................................................................................................................73
Висновки до розділу.......................................................................................88
РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК І ВДОСКОНАЛЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИХ ЗАСАД ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ................................................................92
2.1. Становлення і розвиток конституційно-правових засад організації та діяльності органів внутрішніх справ (1919-1996 рр.) в Україні.................92
2.2. Розвиток і вдосконалення конституційно-правових засад організації і діяльності органів внутрішніх справ в умовах незалежності України....116
2.3.Співвідношення конституційно-правових засад системи органів внутрішніх справ України з загальновизнаними принципами та нормами міжнародного права .....................................................................................146
Висновки до розділу......................................................................................163
ВИСНОВКИ...................................................................................................167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....................................................175

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Орієнтація на ідеї громадянського суспільства та соціальної правової держави зумовлена об’єктивними потребами суспільного та політичного розвитку в пострадянській Україні і стала однією з визначальних передумов закріплення в Конституції України якісно нового правового статусу органів державної влади, місцевого самоврядування, а в законах та інших нормативно-правових актах – їх повноважень у конкретних сферах суспільного життя. У цьому зв’язку актуальним є дослідження проблемних питань удосконалення правових засад організації та діяльності органів внутрішніх справ на новій конституційній основі.
Існуюча система органів внутрішніх справ, в діяльності якої все ще спостерігаються тенденції тяжіння до досвіду минулого, мірки колишніх радянських традицій, на сьогодні не може повною мірою гарантувати захист загальнолюдських цінностей правової держави. Сучасні політико-правові реалії зумовлюють необхідність інших підходів до оцінки соціальної ролі органів внутрішніх справ, переосмислення принципів їх організації та діяльності, створення нової моделі взаємовідносин міліції з особою та суспільством.
Дослідження даної проблеми пов’язується з низкою факторів, серед яких: курс України на побудову демократичної, соціальної та правової держави, наявність відголосків минулого досвіду у діяльності державного механізму, а також кризові явища перехідного періоду, які нерідко ускладнюються бюрократизацією управлінських установ, криміналізацією суспільства, корупцією та діяльністю тіньових структур в економіці. Це зумовлено, зокрема, відсутністю сильних та авторитетних правоохоронних органів, глибоких правових традицій у суспільстві. Світовий досвід свідчить, що саме посилення в перехідний період діяльності органів виконавчої влади найбільш ефективно сприяє виведенню суспільства з кризового стану.
В умовах розвитку демократичної правової держави органи внутрішніх справ мають набути статусу авторитетної, суто правоохоронної структури з чіткою, злагодженою, прогресивною організацією роботи, оскільки їх ефективне функціонування є основою стабільної життєдіяльності суспільства і держави. Тож сьогодні важливим завданням теорії і практики є реформування даних органів. З огляду на це та з урахуванням змін, які відбулися у суспільстві і державі, а також закріпленням в Конституції України прогресивних положень державотворення проблема вивчення та втілення конституційних засад у розвиток системи органів внутрішніх справ є актуальною і потребує наукового дослідження.
У дисертаційному дослідженні використані положення, які розробили у своїх працях О.М. Бандурка, І.П. Голосніченко, Е.П. Григоніс, С.Д. Гусарєв, В.О. Демиденко, Ю.В. Кідрук, А.М. Колодій, Б.П. Кондрашов, Я.Ю. Кондратьєв, В.В. Копєйчиков, В.В. Лазарєв, С.Л. Лисенков, А. Я. Малигін, П.П. Михайленко, Р.С. Мулукаєв, В.С. Нерсесянц, А.Ю. Олійник, О.І. Олійник, В.Ф. Опришко, Н.А. Пелих, В.Ф. Погорілко, І.В. Ростовщиков, Л.А. Сидорчук, Ю.М. Тодика, К.Б. Толкачев, О.Ф. Фрицький, А.Г. Хабібулін, Н.Г. Хижняков, В.М. Шаповал, Ю.С. Шемшученко та інші. З огляду на те, що частина вищенаведених досліджень здійснювалася в радянський період, багато досліджень здійснено в контексті теорії державного управління та адміністративного права, деякі сфери організації і діяльності системи органів внутрішніх справ залишаються за межами наукового аналізу, існує потреба в наукових узагальненнях проблем становлення і розвитку органів внутрішніх справ саме у руслі конституційної теорії та практики України.
Крім того, зазначені праці не мали на меті застосування глибокого, комплексного, системного підходу до дослідження конституційних засад розвитку системи органів внутрішніх справ України. Тож дане дослідження їх доповнює, а наявність вказаних робіт не позбавляє його актуальності.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до комплексної цільової програмами «Проблеми удосконалення організації і діяльності органів законодавчої і виконавчої влади та самоврядування в Україні» (номер державної реєстрації 0186.0.070865), програми реформування освітянської діяльності МВС України, затвердженої наказом МВС України № 1213 від 20 жовтня 2003 року, концепції адміністративної реформи в Україні, концепції розвитку Міністерства внутрішніх справ України і включена до планів науково-дослідних робіт Національної академії внутрішніх справ України 2003 року (п.44).
Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Національної академії внутрішніх справ України 29 січня 2002 року.
Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування конституційних засад розвитку системи органів внутрішніх справ України, узагальнення процесів їх становлення, виявлення тенденцій та загальних закономірностей впливу на організацію і діяльність даних органів.
Для досягнення цієї мети слід вирішити наступні завдання:
проаналізувати і узагальнити наукові дослідження з даної тематики, критично осмислити їх з позицій сьогодення;
визначити роль конституційних засад у розвитку системи права та державних інститутів;
визначити поняття конституційних засад розвитку системи органів внутрішніх справ України;
розкрити зміст принципу верховенства права в діяльності системи органів внутрішніх справ України;
визначити роль системи органів внутрішніх справ України в утвердженні і забезпеченні прав і свобод людини і громадянина;
визначити роль і місце органів внутрішніх справ в системі поділу державної влади;
узагальнити процеси становлення і розвитку конституційно-правових засад організації та діяльності органів внутрішніх справ України з 1917 року по 1996 рік;
узагальнити чинну нормативно-правову основу організації та діяльності органів внутрішніх справ, виявити недоліки в правовому регулюванні та визначити шляхи їх подолання;
здійснити співвідношення нормативно-правової основи органів внутрішніх справ України з загальновизнаними принципами та нормами міжнародного права;
визначити основні напрями реформування системи органів внутрішніх справ України на основі конституційних засад.
Об‘єктом дослідження є правові відносини в сфері організації та діяльності органів державної виконавчої влади України.
Предметом дослідження є конституційні засади організації та діяльності органів внутрішніх справ України.
Методологія дослідження. Дисертація написана на основі комплексного підходу до вивчення предмета дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становлять діалектична теорія пізнання соціальних процесів, система загальнонаукових та спеціальних методів як засобів наукового пошуку в арсеналі гуманітарних, у тому числі юридичних наук.
Для дослідження питань, що стосуються поняття та змісту конституційних засад розвитку органів внутрішніх справ, використовувалися методи: історико-правовий, системно-структурний, порівняльно-правовий, наукового узагальнення, а також системного аналізу правових та історичних категорій і явищ.
При визначенні співвідношення нормативно-правової основи органів внутрішніх справ України з загальновизнаними принципами та нормами міжнародного права застосовувались порівняльно-правовий, функціональний, статистичний, логіко-юридичний, а також метод формально-юридичного аналізу нормативних документів та юридичних фактів.
При дослідженні питання щодо вдосконалення нормативно-правової основи органів внутрішніх справ України та їх реформування використовувались здебільшого методи системного аналізу, раціональної критики, прогнозування та моделювання.
Нормативно-правову основу дисертаційного дослідження становлять Конституція України, закони та інші нормативно-правові акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, відомчі нормативно-правові акти Міністерства внутрішніх справ України, праці вітчизняних та зарубіжних науковців з даної проблематики.
Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що в ньому поглиблено, а з ряду питань вперше в національному конституційному праві розглядалися найбільш істотні конституційні засади розвитку системи органів внутрішніх справ України.
Наукова новизна дослідження характеризується такими найважливішими положеннями, узагальненнями та висновками:
авторське визначення поняття конституційних засад розвитку системи органів внутрішніх справ України як фундаментальних системотворчих положень установчого характеру, які закріплені в Конституції України і є підґрунтям правотворчості і правозастосування в системі органів внутрішніх справ України;
запропоновано концептуальний підхід до співвідношення принципів верховенства права та верховенства закону в діяльності державних органів як єдності змісту та форми, обґрунтовано необхідність їх інтеграції в принцип “верховенства правового закону”;
сформульовано поняття принципу верховенства правового закону як панування ідей природного права в нормативному оформленні, що надає їм офіційного загальнообов’язкового характеру, визначеності та конкретності;
визначено основні нормативно-правові, організаційно-управлінські та морально-етичні чинники дії принципу верховенства правового закону в організації та діяльності органів внутрішніх справ України;
визначено поняття та основні структурні елементи утвердження і забезпечення прав і свобод людини і громадянина, як основного обов’язку держави: визнання і закріплення прав і свобод, сприяння їх реалізації, охорона і захист;
конституційні засади організації та діяльності органів внутрішніх справ України за радянських часів, як і законодавство в цілому, попри ідеологічний та декларативний характер, зумовлений об’єктивними потребами політичної системи даного суспільства, є позитивним надбанням законодавчих органів того періоду;
пропозиції стосовно вдосконалення законодавства та приведення його у відповідність до Конституції України – доповнення Закону України “Про міліцію” нормою, що деталізує конституційне право громадян на відмову від виконання явно незаконних розпоряджень та наказів з боку працівників міліції, а також частини третьої статті 5 Закону України “Про міліцію” конкретизацією випадків, коли дозволяється розголошення відомостей, що стосуються особистого життя людини;
висновок про те, що за умов протистояння політичних сил на всіх рівнях влади та дестабілізуючого впливу певних економічних, правових та соціальних чинників, створення муніципальної міліції може призвести до двовладдя та перетворення даної структури на знаряддя позаправового досягнення місцевих інтересів, тому її утворення на сьогодні є передчасним.
Практичне значення результатів дисертаційного дослідження визначається висновками і пропозиціями теоретичного та практичного характеру, які можуть бути використані для удосконалення конституційно-правового регулювання організації та діяльності органів внутрішніх справ України, в науково-дослідній роботі, при викладанні курсів “Конституційне право України”, “Державне будівництво та місцеве самоврядування”, “Права та свободи людини і громадянина”, “Управління в органах внутрішніх справ”, а також при підготовці навчально-методичних посібників.
Апробація результатів дисертації. Робота обговорювалась на міжкафедральному семінарі кафедр конституційного права та теорії держави і права Національної академії внутрішніх справ України та на засіданні відділу конституційного права та місцевого самоврядування Інституту держави і права ім. В.М. Корецького.
Окремі положення дисертації були оприлюднені на міжнародній конференції студентів та аспірантів “Актуальні проблеми правознавства очима молодих вчених” (Хмельницький регіональний інститут підприємництва та права, 29-30 квітня 2002 р.), науково-практичній конференції “Теорія та практика застосування чинного кримінального та кримінально-процесуального законодавства в сучасних умовах” (Національна академія внутрішніх справ України, 25 квітня 2002 року) та на міжвузівській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми розвитку та модернізації податкових та інших правоохоронних органів України в ХХІ столітті” (Національна академія державної податкової служби України, 26 травня 2004 року).
Публікації. Основні положення дисертації викладені у шести наукових статтях, чотири з яких опубліковані у фахових виданнях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Конституція України – політико-правовий документ, який закріплюючи співвідношення політичних сил, що склалися на час його прийняття, фіксує і узгоджує політичні інтереси різноманітних соціальних прошарків суспільства. Основне призначення Конституції полягає у визначенні юридичних меж втручання держави в сферу економічної, політичної та соціальної свободи індивіда.
2. Конституційні засади розвитку системи органів внутрішніх справ України – це фундаментальні системотворчі принципи установчого характеру, які є юридичним підґрунтям правотворчості і правозастосування в системі органів внутрішніх справ України.
3. Принципи верховенства права та верховенства закону в правовій державі – це органічна єдність змісту та форми. Їх роз’єднання та надання останній пріоритетного значення, як свідчить негативний досвід радянського минулого, призводять до формалізму. Ці принципи варто інтегрувати в єдиний – принцип верховенства правового закону, тобто проголосити панування ідей природного права в нормативному оформленні. Даний принцип необхідно покласти в основу діяльності органів внутрішніх справ.
4. Основними чинниками, що прискорять темпи втілення принципу верховенства правового закону в практику суспільних відносин є: а)морально-етичні – реалізація гуманістичного потенціалу Конституції України, підвищення рівня правової культури працівників органів внутрішніх справ. б)організаційно-управлінські – удосконалення управління органами внутрішніх справ, їх незалежність від політики, посилення взаємодії з населенням та підвищення авторитету даних органів; а)нормативно-правові – закріплення ієрархії нормативно-правових актів на законодавчому рівні, чітке закріплення меж правового регулювання законів та підзаконних нормативно-правових актів, усунення диспропорції між ними на користь законів, закріплення принципу верховенства правового закону в Законі України «Про міліцію» та інших нормативно-правових актах. Як наслідок – створення законодавчої бази на основі правових за своєю суттю та змістом законів, яка має забезпечити організацію і функціонування органів внутрішніх справ у тому правовому полі, яке визначено Конституцією України.
5. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини і громадянина, як основний обов’язок держави передбачає її цілеспрямовану діяльність щодо визнання і закріплення певних можливостей людини обирати вид і міру своєї поведінки, а також сприяння їх реалізації, охорона і захист.
6. З метою підвищення рівня утвердження та забезпечення прав і свобод людини і громадянина та втілення у законодавстві положень статті 60 Конституції Україн пропонуємо внести до статті 5 Закону України “Про міліцію” доповнення такого змісту: “Громадяни мають право відмовитися від виконання явно незаконних вимог та протидіяти явно незаконним діям з боку працівників міліції, не перевищуючи при цьому меж необхідної оборони. Явно незаконними визнаються вимоги та дії працівників міліції, які не відповідають чинному законодавству та виключають можливість працівників міліції діяти за власним розсудом”.
7. Необхідно також привести у відповідність з Конституцією України частину третю статті 5 Закону України “Про міліцію”, конкретизувавши випадки, коли дозволяється розголошення відомостей, що стосуються особистого життя людини, принижують її честь і гідність, а саме, коли цього потребують інтереси національної безпеки, економічного добробуту і, найголовніше, прав людини.
8. Пропонуємо узгодити зі ст. 30 Конституції України п. 15 б) ст. 11 Закону України “Про міліцію” сформулювавши його таким чином: співробітникам міліції для виконання покладених на них обов'язків надається право входити безперешкодно у будь-який час на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення громадян у разі переслідування особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, або припинення злочину, що загрожує життю мешканців, а також для забезпечення особистої безпеки громадян та громадської безпеки при стихійному лихові, катастрофах, аваріях, епідеміях, епізоотіях та масових безпорядках.
9. Для забезпечення об’єктивної оцінки стану злочинності та утвердження пріоритету діяльності органів внутрішніх справ на зебезпеченні прав і свобод людини і громадянина необхідно прийняти закон “Про єдину ситему державного обліку та реєстрації злочинів”. Це дасть можливість одержати реальну картину стану злочинності на Україні і відповідно прийняти необхідіні заходи по її утриманню на соціально терпимому рівні, а також орієнтувати діяльність правоохоронних органів на забезпечення прав і свобод особи, що значно підвищить їх авторитет у суспільстві.
10. В демократичній соціальній правовій державі органи внутрішніх справ мають бути лише складовою виконавчої гілки влади, незважаючи на те, що вони виконують специфічні забезпечувальні функції по відношенню до інших гілок влади та їх компетенція певною мірою виходить за межі виконавчої діяльності. Виділення ж правоохоронних органів в окрему гілку влади буде доречним, якщо говорити про антидемократичну державу, яка існує на основі сильних репресивно-каральних органів, що є самостійною та провідною структурою в державному механізмі, про що яскраво свідчить досвід минулого нашої держави в 30-40 роки.
11. На виконання статті 92 Конституції України необхідно завершити роботу над законом “Про Кабінет Міністрів України” та розробити та прийняти закон “Про органи виконавчої влади в Україні”, які стали б основою для вдосконалення системи правового регулювання організації та діяльності органів внутрішніх справ, як складової органів виконавчої влади.
12. Дієвим засобом забезпечення пріоритету закону у правовому регулюванні діяльності органів внутрішніх справ України буде закріплення в Законі України “Про Кабінет Міністрів”, проект якого вже знаходиться в Верховній Раді України, такого положення “не мають юридичної сили підзаконні акти, які принижують або обмежують законні права і свободи людини і громадянина”.
13. Конституції України, починаючи з Основного Закону 1919 року та закінчуючи Конституцією УРСР 1978 року певною мірою відрізнялися за своєю суттю, проте зберігали риси, властиві законодавству авторитарних держав, а саме: ідеї колективізму за яких інтереси держави та суспільства превалюють над інтересами особи; концепція диктатури пролетаріату, яка в Конституції УРСР 1978 року еволюціонувала в доктрину загальнонародної держави; постулат повновладдя Рад, що заперечував принцип розподілу влад; заперечення фундаментальних демократичних інститутів; відсутність суверенних прав республік; нехтування гарантіями прав людини.
14. Конституційні засади організації та діяльності органів внутрішніх справ більшою мірою носили ідеологічний характер, а в частині забезпечення прав і свобод людини і громадянина – декларативний. Це пояснюється тим, що основні риси правової системи передусім зумовлюються об’єктивними потребами політичної системи даного суспільства. Особливостями правової основи діяльності органів внітрішніх справ були: незначна частка законів; гіпертрофована роль відомчих нормативно-правових актів; ідеологічне нашарування; прогалини в законодавстві в регулюванні важливих питань; практика розширеного тлумачення закону.
15. Зазначені характеристики законодавства в регулюванні діяльності органів внутрішніх справ були закономірними зважаючи на відсутність глибоких демократичних традицій у суспільстві через панування в нашій державі протягом багатоьх років авторитарного політичного режиму за якого не передбачається створення сильної правоохоронної системи, основним завданням якої є захист прав, свобод та законних інтересів людини та громадянина. Органи внутрішніх справ в такій державі є силовою структурою, яка стоїть на варті інтересів держави та забезпечує стабільність правлячого режиму.
16. Конституційні засади, які були покладені в основу організації та діяльності органів внутрішніх справ України за радянських часів, як і законодавство в цілому, попри властивий їм в основі своїй ідеологічний і декларативний характер, є позитивним надбанням законодавчих органів того періоду. Негативний історичний досвід, що мав місце в організації і практичній діяльності органів внутрішніх справ України, має стати запорукою недопущення подібного в умовах незалежної України.
17. Основні правові засади організації та діяльності органів внутрішніх справ України мають визначатись передусім Основним Законом держави. В основу діяльності даного відомства неприпустимо покладати засади ідеологічного та декларативного характеру. Органи внутрішніх справ мають функціонувати виходячи з принципів правової держави. Це дозволить виконавчій владі забезпечувати політичну рівновагу у суспільстві та контролювати процеси соціальних перетворень.
18. З метою закріплення на законодавчому рівні загальних принципів їх організації та діяльності, завдань, структури, повноважень різних підрозділів органів внутрішніх справ необхідно прийняти єдиний нормативно-правовий акт - Закон України “Про органи внутрішніх справ України”, оскільки дані органи, крім своїх специфічних функцій, виконують загальні для всієї системи завдання, а співробітники підрозділів системи мають єдиний правовий статус осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ.
19. Міліція, як складова системи органів внутрішніх справ, потребує системної цілісності і звільнення від деяких функцій з метою її деуніверсалізації і посилення безпосередньої правоохоронної діяльності – захисту життя, здоров'я, прав і свобод громадян, власності, природного середовища, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань.
20. Для забезпечення реальної процесуальної незалежності слідчих працівників, повного виключення можливості втручання в їх професійну діяльність, досягнення на цій підставі об'єктивності і законності попереднього слідства, чіткого розмежування функцій, прав і обов'язків слідчих було б доцільно створити самостійний слідчий комітет.
21. Інтереси правосуддя вимагають проведення експертизи у кримінальних справах та у справах про адміністративні правопорушення незалежними експертними службами з огляду на можливість різного роду зловживань, за умов підпорядкування органів дізнання, слідства та експертної служби одному відомству.
22. Створення муніципальної міліції в її класичному вигляді в Україні стане можливим лише за умов стабільної соціально-економічної та політичної ситуації в державі, коли остаточно сформується система місцевого самоврядування, яка відповідатиме вимогам громадянського суспільства та правової держави. А для цього необхідна належна економічна та фінансова база. За умов протистояння політичних сил на всіх рівнях влади та дестабілізуючого впливу певних економічних, правових та соціальних чинників, створення муніципальної міліції може призвести до двовладдя та перетворення даної структури на знаряддя позаправового досягнення місцевих інтересів, тому її утворення на сьогодні є передчасним.
23. Паспортну та міграційну діяльність слід покласти на Міністерство юстиції, яке має контролювати переміщення іноземців та осіб без громадянства в пунктах пропуску через кордон, а також перевіряти законність їх в’їзду, виїзду, додержання правил перебування та реєстрації.
24. Сучасні політико-правові реалії зумовлюють необхідність реформування внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ у визначеному Президентом України напрямі щодо претворення їх у невійськове формування європейського зразка.
25. Органи внутрішніх справ України потребують системної цілісності та деуніверсалізації з метою посилення їх безпосередньої правоохоронної функції та виконання основного обов’язку держави з утвердження і забезпечення прав і свобод людини. Основними напрямками розвитку ОВС є: оптимізація їх структури, зменшення кількості управлінських ланок, звільнення від невластивих їм функцій, створення і закріплення партнерських стосунків з населенням, впровадження нових форм звітування, підвищення рівня матеріально-технічного забезпечення, посилення соціального захисту працівників органів внутрішніх справ.
26. В Законі України “Про міліцію” слід закріпити перелік працівників органів внутрішініх справ, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, а також привести у відповідність до Конституції України та чинного законодавства накази Міністенрства внутрішніх справ України № 404 від 28 липня 1994 року “Про затвердження Статуту патрульно-постової служби міліції України” та № 185 від 22 лютого 2001року “Про затвердження Інструкції по оформленню матеріалів про адміністративні правопорушення”.
27. Одними з важливих передумов гармонізації національного законодавства з нормами та принципами міжнародного права є вирішення питання щодо гарантованості безпеки свідків, допомоги жертвам торгівлі людьми, уніфікація міжнародного законодавства, оскільки міжнародні конвенції ООН, Ради Європи, СНД встановлюють різні стандарти.
28. Необхідно посилити гарантії реалізації права на свободу та особисту недоторканість. Для цього доцільно скоротити дозволений строк тримання особи під вартою з 72 до 48 годин відповідними змінами до статті 29 Конституції України та до чинного законодавства.
29. Реальною є також необхідність узгодити з Конституцією України ч. 5 ст. 5 Закону України “Про міліцію”, в якій зазначено, що міліція не пізніш як через 24 години повідомляє про місцеперебування затриманих і взятих під варту осіб близьким родичам. Згідно ж з ч. 6 ст. 29 Конституції України, це необхідно зробити негайно.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Актуальні проблеми політики: Зб. наук. пр. / Голов. ред. С. В. Ківалов; відп. за вип. Л. І. Кормич. – Одеса: Юридична література, 2002. – Вип. 13 – 14. – 976с.
2. Андріанов В. М. Правова держава і принцип розподілу влад //Філософські проблеми права та правоохоронної діяльності співробітників ОВС. Зб. наук. пр. - К.: Українська академія внутрішніх справ, 1995. - С. 51- 62.
3. Ануфрієв М. І. Актуальні проблеми реформування системи органів внутрішніх справ України // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. - 1999.- №2.- С. 39-43.
4. Бахрах Д.Н. Административное право России: Учебник для вузов. - М.: ВЕК, 1997. – 355 с.
5. Бандурка О.М. Основні напрямки науково-дослідної роботи // Міліція України. – К., 1997. – С. 4-6.
6. Білий П. М. Закон - гарант прав людини // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. пр.. – Одеса: Юридична література, 2002. – Вип. 13 – 14. – С. 521 – 526.
7. Білоконь М. Наша політика – працювати на народ. Наша мета – соціальний комфорт // Іменем закону. – 2003. - №41(5377). – C.3.
8. Бинев А. Увидел милиционера – «руки по швам»? // Аргументы и факты. -1991. - № 27. - С. 6.
9. Богородицкий И.Б. Криминальная полиция ФРГ: состояние и тенденции развития: Авторе. дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Акад. МВД СССР. – М., 1989. – 20 с.
10. Болдирєв С.В. Організаційно-правові питання місцевого самоврядування в Україні: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. – Х., 2003. – 20 с.
11. Бондаренко І. В. Органи внутрішніх справ та основні напрями їх реформування у сучасних умовах // Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях учених. - 2002. - № 13.- 29 с.
12. Бородін І. Деякі питання щодо деуніверсалізації міліції // Державно-правова реформа в Україні. – К., 1997. – С. 199-202.
13. Бортновська З. Реалізація права на свободу і особисту недоторканість в українському кримінальному процесі // Право України. – 2003. - №10. – С.104-108.
14. Валерко В. Храм законності має будуватися чистими руками // Міліція України. - 2003. - №1. - С. 10 - 11.
15. Венгеров А. Б. Теория государства и права: Учеб. для юр. вузов. - М.: Новый юрист, 1998. – 622 с.
16. Войцеховський М. М. Правові основи організації та діяльності органів міліції України у повоєнний період (1946 – 1953 рр.): Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Нац. ун-т внутр. справ. - 2001. – 16 с.
17. Гайнетдинов А.Н. Конституционные гарантии прав российских граждан по защите от неправомерных действий (бездествия) правоохранительных органов / Юристъ – Правоведъ. Ростовский юрид. ин-т МВД России. – 2003 - № 1 (6). – С. 38-42.
18. Галкин А. А., Красин Ю. А. Россия на перепутье. Авторитаризм и демократия: варианты развития./ Российская ассоциация политической науки. – М.: Весь мир, 1998. – 164 с.
19. Галунько В.В. Особливості завдань державної служби охорони при МВС України // Науковий вісник Нац. акад. внутр. справ України. – К., 2003. – Вип. 2. – С. 288-292.
20. Гіда Є.О. Загальнолюдські стандарти прав людини і забезпечення їх реалізації в діяльності міліції: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.01 / НАН України Ін-т держ. І права ім. В.М. Корецького. – К., 2000. – 16 с.
21. Горбачев М. С. Октябрь и перестройка: революция продолжается. – М., 1987.
22. Горова О. Б. Конституція України про права людини, їх відповідність міжнародним нормам // Громадянське суспільство і правова держава, проблеми становлення. – К.: ТОВ “Міжнародна фінансова агенція”. – 1997. – С. 64-69.
23. Гошовський М. І. Кучинська О. П. Потерпілий в кримінальному процесі України. - К.: Юринком Интер, 1998р. - 187с.
24. Григонис Э. П. Органы внутренних дел в механизме правового государства (теоретико-правовой аспект): Автореф. дис…канд. юрид. Наук: 12.00.01 / МВД РФ., Санкт-Петербургский юр. ин-т. - Санкт-Петербург, 1995. - 18с.
25. Грищенко А. В. Розвиток правового законодавства як складова правової реформи в Україні // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. - 2002. - №1. - С. 49-56.
26. Грохольський В. Л. Проблеми конституційного принципу верховенства права та практика його реалізації // Вісник Одеського університету внутрішніх справ / МВС України. - 1999. - №1. - С. 36 - 44.
27. Грохольський В. Л. Реалізація і дотримання конституційних принципів в оперативно-розшуковій діяльності// Вісник Одеського університету внутрішніх справ / МВС України. - 1998. - №3. - С. 29-35.
28. Губанов А. В. Полиция зарубежных стран. Организационно-правовые основы, стратегия и тактика деятельности. – М.: МАЭП, 1999. - С. 188.
29. Гуренко М.М. Конституційна держава як умова забезпечення прав і свобод людини і громадянина // Актуальні проблеми держави та права. Вип. ІІ. – Одеса: Одеська нац. Юрид. академія. – 2001. – с. 309-320.
30. Гусарєв С. Д. Конституційні основи формування в Україні правової держави та вдосконалення діяльності міліції: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12. 00. 02 / Укр. акад. внутр. справ. - К., 1994. - 20 с.
31. Гусарєв С.Д., Цельєв О.В. Деякі аспекти функціонування міліції в системі громадянського суспільства // Громадянське суспільство і правова держава, проблеми, становлення. - К., 1997. - С. 56 - 63.
32. Гусаров С. Центр ваги наших реформ – інтереси людини // Міліція України. – 2004. - № 5. – С. 6-9.
33. Декларація про державний суверенітет України від 16.07.1990р. № 55-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1990. – 31 липня - № 31, ст. 429.
34. Декларація про принципи міжнародного права від 24 жовтня 1970 р.
35. Демиденко В.О. Посилення боротьби з корупцією як засіб покращання забезпечення прав і свобод людини // Науковий вісник Нац. акад. внутр. справ України. - 2003. - № 2. - С. 206-211.
36. Демиденко В.О. Утвердження і забезпечення конституційних прав та свобод людини й громадянина в діяльності міліції: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Київ. націон. ун-т ім. Т. Шевченка. - К., 2002, - С. 16.
37. Демія Ю.В. Правові основи місцевого самоврядування в Україні: проблеми теорії і практики: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 / НАН Укр. Ін-т держ. І права ім. В.М. Корецького. – К., 2003. – 17с.
38. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ. Затверджений Указом Президіуму Верховної Ради УРСР від 29 липня 1991 р. № 1368-ХХ // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 45
39. Евграфов П.Б. Соотношение структуры права и структуры советского законодательства: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. - Харьков, 1981. – с. 17.
40. Євдокімов М.В. Проблеми взаємодії дільничих інспекторів міліції з населеням та шляхи її вдосканавлення // Проблеми взаємопорозуміння органів внутрішніх справ з населенням. - Донецьк: Донецький ін-т внутр. справ, 2002.- С. 126-131.
41. Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
42. Єрмолін В.П. Конституційні засади виконавчої влади в Україні (проблеми теорії і практики): Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.02 / НАН України Ін-т держ. і права ім. В.М. Корецького. – К., 2003. – 17 с.
43. Жукаускас С. В. Объективные факторы, обусловливающие негативное состояние взаимоотношений милиции и граждан // Проблеми взаємопорозуміння оргнів внутрішніх справ з населенням. - Донецьк: Донецький ін-т внутр. справ, 2002. - С. 38-44.
44. Загальна декларація прав людини. Прийнята 10.12.1948р. на III сесії Генеральної Асамблеї ООН. Постанова Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. № 114. – К., 1991.- С.12.
45. Зайцев М.Ю. Організаційно та фінансово-правові питання розвитку сучасної міліції // Науковий Вісник Національної академії внутрішніх справ. - К., 1998. – Вип. 3. – С. 74-77.
46. Закалюк А.П. Концепція створення місцевої міліції в Україні: історія і сучасні підходи // Наукові розробки академії – вдосконалення практичної діяльності та підготовки кадрів органів внутрішніх справ: Матеріали наук.-практ. конференції, К., 1-2 лютого 1994 р. – К.: Укра. Акад. внутр. справ, 1994. – С. 20-26.
47. Закон України “Про дію міжнародних договорів на території України” від 10 грудня 1991 року № 1953 – ХІІ.
48. Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” від 18.02.92, ВВР, 1992, N 22, ст.303
49. Закон України “Про міліцію” (Зі змінами, внесеними згідно із Законами №2484 – ХІІ (2484 – 12) від 19. 06. 92 // Відомості верховної Ради україни. – 1992. - №36. – Ст. 526
50. Закон України від 16.12.1993р. “Про державну службу” //Відомості Верховної Ради України. –1993. -№ 52.-Ст.490.
51. Закон України „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” від 30 червня 1993 р.
52. Закон України “Про міжнародні договори” від 22.12.1993 р. № 3767- ХІІ //Відомості Верховної Ради України. – 1994. – 9 березня № 10. – Ст. 45
53. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 1-2. – Ст. 95.
54. Закон України “Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України” від 10 січня 2002 року // Офіційний вісник Укрпаїни. – 2002. - № 5. – С.10.
55. Закон України “Про службу в органах місцевого самоваядування” (За станом на 12. 08. 03): Офіц. Видання / ВР України. – К.: Парламентське вид-во, 2003. – 20 с.
56. Закон України “Про прокуратуру” // Офіційний вісник України
57. Захист прав, свобод і законних інтересів громадян в процесі правоохоронної діяльності: Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції, 27.04.2001 / Гол. ред. Кириченко. – Донецьк: Дон. ін-т внутр. справ, 2001. – 656 с.
58. Заяць Н. Місце органів внутрішніх справ у реалізації прав людини // Право України. – 1999. - № 9. – С. 26-29.
59. Збірник нормативних актів України з питань правопорядку / Штаб МВС України; відділ правового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ. – К., 1993. – 507 с.
60. Звіт Міністерства внутрішніх справ перед українським народом // Додаток до журналу Міліція України. – 2003. - №3. – С. 1-16.
61. Земскова А.Укрепление Федеративных начал в руководстве МВД //Российская юстиція. – 2002. - № 2. – С. 52-56.
62. Іваненко Г. В. Щодо питання становлення правової держави в рамках Конституції України // Актуальні проблеми політики. – Одеса: Юрид. література. - 2002. - Вип. 13 – 14. – С. 928 - 933.
63. Історія держави і права України / А.Й. Рогожин, М.М. Страхов, В.Д. Гончаренко та ін. / За ред. А. Й. Рогожина. - К.: Ін Юре, 1996. - Ч. 2. – 448 с.
64. Іщенко А.В., М.М. Гуренко Непорушення прав людини як принцип діяльності міліції // Науковий вісник Нац. акад. внутр. справ України. - ?. - № ?. - С. 135-140.
65. Капітанська С. А. Правові основи діяльності органів внутрішніх справ України щодо забезпечення охорони і захисту прав та свобод людини і громадянина // Захист прав, свобод і законних інтересів громадян в процесі правоохоронної діяльності: Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції, 27.04.2001 – Донецьк: Дон. ін-т внутр. справ, 2001. – С. 309 – 316.
66. Карпюк Г. Погляд на ОВС з “вікна” баварської поліції // Міліція України. – 2004. - № 6. – С. 22-23.
67. Кикоть П. Міністерство – центральний орган виконавчої влади в Україні // Право України. – 2000. - № 1. – С. 35-37
68. Кідрук Ю.В. Проблеми створення і діяльності місцевої міліції в Україні. (адміністативно-правові та організаційні аспекти): Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Укр. акад. внутр. справ. - К., 1995. - с. 22.
69. Кінаш Б.С. Методологічні аспекти форм прямої дії Конституції України // Науковий вісник Нац. акад. внутр. справ України. - 2003. - № 2. - С. 30-34.
70. Коган Д.А. Из конституционного опыта Украины //Актуальні проблеми вітчизняної і всесвітньої історії. – Х., 1997. – С. 72 – 75.
71. Кодекс України про адміністративні правопорушення. – К.: Школа, 2004. – С.
72. Козюбра М.І. Права свободи людини і громадянина у новій Конституції України. // Адвокат. – 1996. - № 2. - С. 3-6.
73. Колодій А.М. Конституція і розвиток принципів права України: Дис... д.ю.н. - К.1998. - 391с.
74. Колодій А.М. Принципи права України: Монографія. - К.: Юрінком Інтер, 1998. – 208 с.
75. Колонтаевский Ф.С. Организационные основы охраны общественного порядка в современных условиях: Дис… в виде научного доклада на соискание ученой степени д-ра юрид. Наук 12.00.02 / Акад. МВД России. – М., 1996. – 58 с.
76. Коляда П. Досудове розслідування: міркування щодо його підпорядкованості та незалежності // Міліція України. - № 3. - 2003. - С. 6- 7.
77. Кондратьєв Я.Ю., Голосніченко І.П.. Науково-практичний коментар до Закону “Про міліцію”. – К.: Юрінком Інтер, 1999.- 140с.
78. Кондратьєв Я. Ю. Проблеми кадрового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України // Інститут законодавства Верховної Ради України. Державно-правова реформа в Україні. 1997.- Листопад. - 419с.
79. Кондрашов Б. П. Правовые основы организации и деятельности милиции России: Дисс...канд. юрид. наук в форме научного доклада, выполняющего функции автореферата: 12.00.02 / МВД РФ Науч.-исслед. ин-т. - М., - 1992. - 51с.
80. Кондрашов Б.П., Соловей Ю.П., Черников В.В. Российский закон о милиции. – М.: Вердикт, 1992. – 176с.
81. Конституційний Суд України: рішення, висновки 1997-2001: У двох книжках / За ред. Єфграфова. – К.: Юрінком Інтер, 2001. Кн.1. – 511 с.
82. Конституційний Суд України: рішення, висновки 1997-2001: У двох книжках / За ред. Єфграфова. – К.: Юрінком Інтер, 2001. Кн.2. – 511 с.
83. Конституция Украинской ССР, утверждена ІІІ съездом Советов УССР – 10-14 марта 1919 г. // История советской конституции (в документах) 1917-1956 / Под ред. Студеникина С.С. – М.: Гос. изд-во юрид. лит-ры, 1957. – С. 192-198.
84. Конституция (Основной Закон) Союза ССР 1924 г. // История советской конституции (в документах) 1917-1956 / Под ред. Студеникина С.С. – М.: Гос. изд-во юрид. лит-ры, 1957. – С. 458-473.
85. Конституция (Основной Закон) Украинской ССР, утверждена ХІ Всеукраинским съездом Советов 15 мая 1929 г. // История советской конституции (в документах) 1917-1956 / Под ред. Студеникина С.С. – М.: Гос. изд-во юрид. лит-ры, 1957. – С. 513-528.
86. Конституция (Основной Закон) Союза ССР 5 декабря 1936 г. // История советской конституции (в документах) 1917-1956 / Под ред. Студеникина С.С. – М.: Гос. изд-во юрид. лит-ры, 1957. – С. 729-746.
87. Конституція Української РСР 1937 р.
88. Конституция (Основной Закон) Украинской ССР. Принята на внеочередной седьмой сессии Верховного Совета Украинской ССР девятого созыва 20 апреля 1978 г. – К.: Политиздат, Украина, 1986. – 48 с.
89. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №30. – Ст. 141.
90. Конституція України: Офіц. текст: Коментар законодавства України про права та свободи людини і громадянина: Навч. посібник /Авт.-упоряд. М.І.Хавронюк.- К.: Парламент. вид-во, 1999.- 544 с.
91. Концепція розвитку Міністерства внутрішніх справ, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України № 456 від 24 квітня 1996 р.
92. Концепція “Народ і міліція – партнери”: Науковий проект / За ред. проф. Я.Ю. Кондратьєва – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 1999. – 20 с.
93. Концепція розвитку органів внутрішніх справ України в ХХІ столітті: Науковий проект/ За ред. проф. Я.Ю. Кондратьєва – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 1999. – 27 с.
94. Копєйчиков В.В. Загальна теорія держави і права. – К.: Юрінком Інтер, 1999. –317с.
95. Копєйчиков В.В.Основи конституційного права України. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 286с.
96. Копєйчиков В., Троян О. Що береже моя міліція? // Віче.- 1994.- №10. - С. 41-50.
97. Костицький М.В. Українська політико-правова доктрина як основа регулювання судових і правоохоронних органів // Науковий вісник Української академії внутрішніх справ. – К., 1996. – Вип. 1. – С. 21-27.
98. Костюченко О. А. Основи конституційного права України. - К.: МАУП, 1999.- с.181.
99. Кравец И. А. Сущность конституций и конституционный процес (динамика социально-политического содержания российских конституций). // Известия вузов. Правоведение. – М., 2002. - №2. – С. 43- 57.
100. Кравченко В.В. Конституційне право України: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2000. – 318 с.
101. Кравченко Ю. Ф. Актуальні проблеми реформування ОВС України: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.07. - Х., 1998. - 191с.
102. Кравченко Ю. Ф. Міліція України. – К.: Генеза, 1999. – 432 с.; іл.
103. Кримінальна ситуація в Україні (оцінка, проблеми, тенденції) / Головний штаб МВС. – К., 2001. – 117 с.
104. Кримінальний кодекс України. - К.: Школа, 2003. – 198.
105. Кримінально-процесуальний кодекс України. – К.: Школа, 2002. – 208 с.
106. Кунєв Ю.Д. Принципи побудови та вдосконалення організаційної структури органів внутрішніх справ України: загальнотеоретичні аспекти державного управління: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / МВС України Нац. ун. внутр. справ. – Х., 2001. – 17 с.
107. Лазарев В. В. Правоохранительные органы. –М. , 1996. С. 32.
108. Лазарев В. В. Теория государства и права. – М. 1992. С.80.
109. Лазнюк Н.В. Нормативно-правові акти Міністерства внутрішніх справ: Автореф. дис... канд. юрид. наук.: 12.00.01 / Київ. ун-т. ім. Т. Шевченка. – К., 2002. – С.18.
110. Лассаль Ф. О. О сущности конституций. Пер с нем. с предисл. Э. Бернштейна., 2-е изд.. – Одесса: Буревесник, 1905. – 32 с.
111. Липатов А. А., Савенков Н.Т. История советской конституции (в документах) 1917-1956 / Под ред. Студеникина С.С. – М.: Гос. изд-во юрид. лит-ры, 1957. – 1048 с.
112. Лукашевич В. Г., Негодченко О. В. Місце і роль правоохоронних органів у системі державної влади та місцевого самоврядування // Вісник Одеського ун-ту внутр. справ. – 1997. - №1. - С.17-22.
113. Лукьянова Е. А. Значение Конституции СССР 1977 года в развитии источников российского государственного права // Государство и право. -2001.- № 4 .- С. 107.
114. Лукьянова Е. А. Источники советского государственного права в период между двумя конституциями (1936 – 1977 рр.) // Советское госгосударство и право. - 1990. - №2.- С. 121-127.
115. Малыгин А. Я., Мулукаев Р. С. Развитие конституционно-правовых основ организации и деятельности органов внутренних дел: Учебное пособие. – М.: Академия МВД СССР, 1988. - 108с.
116. Маньова О. М. Захист прав людини та застосування норм міжнародного права в діяльності органів внутрішніх справ // Захист прав, свобод і законних інтересів громадян України в процесі правоохоронної діяльності. – Донецьк: ДІВС, 2001. – С. 305 – 308.
117. Маркс К., Энгельс Ф. Соч. Изд. 2-е. – М., Госполитиздат, 1955-57. Ин-т Маркса – Энгельс – Ленина – Сталина при ИК КПСС). Т. 1. С. 635
118. Медведчук В.В. Конституційний процес в Україні: організація державної влади та місцевого самоврядування: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Укр. акад. внутр. справ. – К., 1996. – 24 с.
119. Мелащенко В. Ф. Основи конституційного права України: Курс лекцій. – К.: Вентурі, 1995. – 240 с.
120. Михайленко П. П., Кондратьєв Я. Ю. Історія міліції України у документах і матеріалах: У 3-х т. – К.: Генеза, 1997. – Т. 1: 1917–1925. – 504 с.: іл.
121. Михайлов П.М. Личные конституционные права и свободы советских граждан: деятельность милиции в сфере их реализации: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.02. / КВШ. – К., 1990. – 20 с.
122. Михеєнко Р. Виконавча влада і конституційні статуси Президента України і Кабінету Міністрів України // Право України. – 2000. - № 8. – С. 24-27.
123. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1996 року
124. Міжнародний пакт громадянські і політичні права 1966 року
125. Міжнародне співробітництво держав по боротьбі зі злочинністю: Навч. Метод. Комплекс / МВС України. НАВСУ: Укл. Мацько. – К., 2000. – 14 с.
126. Міжнародні стандарти та механізми захисту прав людини6 Навч.-метод. Комплекс МВС України. НАВСУ: Укл. Мацько. – К., 2000. – 14 с.
127. Мурашин О. Г. Місце і роль Конституції у правовій системі України // Науковий вісник Нац. акад. внутр. справ України. - 2002. - № 4. - С. 62-68.
128. Назаренко Є. В. Запровадження в життя Конституції – головна мета сучасної правової реформи державної влади // Конституція України – основа подальшого розвитку законодавства. Ін-т зак-ва ВРУ. – К., 1997.- С. 37-39.
129. Наказ МВС ГУ по роботі з особовим складом “Про Комплексну програму вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції на 1999- 2005р.” № 67 від 29.01. 1999р.
130. Наказ МВС України року “Про затвердженя статуту патрульно-постової служби, міліції” від 28 липня 1994
131. Наказ МВС України “Про розмежування функцій між галузевими службами МВС України в організації діяльності органів внутрішніх справ, профілактичної роботи і боротьби зі злочинністю” № 26 від 9 січня 1997р.
132. Наказ Міністра внутрішніх справ України “Про затвердження Інструкції про порядок підбору, вивчення осіб котрі приймаються на службу в органи внутрішніх справ України”// Збірник нормативних актів по роботі з особовим складом органів внутрішніх справ України. –Х.:ХЮС, 1994.
133. Наказ МВС України “Про затвердження типових штатів та типового положення про підрозділи органів внутрішніх справ по роботі з населенням та громадськими формуваннями” № 32 від 24 січня 1999р.
134. Наказ МВС України “Про Комплексну програму вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції” № 61 від 29 січня 1999р.
135. Наказ МВС України “Про затвердження інструкції з організаційно-штатної роботи в органах внутрішніх справ, навчальних закладах, науково-дослідних установах і внутрішніх військах МВС України” № 115 від 21 лютого 1997р.
136. Наказ МВС України “Про затвердження типової структури галузевих служб міських управлінь, міськрайлінорганів внутрішніх справ, відділів (відділень) міліції та переліку посад у них” № 205 від 28 березня 1998р. Наказ МВС України “Про затвердження типового положення про оперативно-пошуковий підрозділ карного розшуку” № 336, дск, від 14 травня 1998р.
137. Наказ МВС України “Про заходи щодо вдосконалення організаційної побудови в діяльності дорожньої міліції та затвердження типових штатів стройових підрозділів дорожньо-патрульної міліції ДАІ” № 459 від 15 липня 1997р.
138. Наказ МВС України “Про створення спеціальних підрозділів для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів” № 467 від 23 липня 1997р. Наказ МВС України “Про затвердження типової структури органів внутрішніх справ” № 688 від 11 жовтня 1997р.
139. Наказ МВС України “Про серйозні недоліки в роботі з кадрами, фактам зловживання службовим становищем зі сторони окремих керівників” № 74 від 31 січня 1995р.
140. Наказ МВС України “Про передачу від Головного управління внутрішніх справ військ до Головного управління виконання покарань МВС України функцій нагляду за засудженими та особами, які утримуються в лікувально-трудових профілакторіях” №106 від 17 лютого 1997р.
141. Наказ МВС України “Про затвердження положення про Головне фінансово-економічне управління Міністерства внутрішніх справ України” № 261 від 14 травня 1992р.
142. Наказ МВС України “Про затвердження типової структури галузевих служб апаратів ГУМВС, УМВС, УМВСТ та переліку посад у них” № 806 від 28 листопада 1997р.
143. Наказ МВС України “Про основні напрями реформування Державної служби охорони при МВС України та затвердження Концепції реформування Державнрої служби охорони при МВС України” № 96 від 14 лютого 2000 р.
144. Наказ МВС України “Про затвердження інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про злочини, інші правопорушення і події” № 1155 від 4 жовтня 2003 року // Офіц. вісник України. – 2004. - № 9. – Ст. 551.
145. Наумкина С. М. Отношение государства к правам человека как признак его демократизма // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. пр.. – Одеса: Юридична література, 2002. – Вип. 13 – 14. – С. 618 – 628.
146. Нечипоренко Л. Співробітництво – запорука безпеки // Міліція України. – 2004. - № 5. – С. 2-3.
147. Обертинський О. Колегія МВС: 2 кроки з 12 зроблено, напрям правильний // Міліція України. - 2004. - № 4. – С. 4-6.
148. Овсепян Ж. И. Развитие научных прадставлений о понятии и сущности конституции. // Известия вузов. Правоведение.