ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИБОРІВ ДЕПУТАТІВ ВЕРХОВНОЇ РАДИ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ :



  • Название:
  • ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИБОРІВ ДЕПУТАТІВ ВЕРХОВНОЇ РАДИ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
  • Кол-во страниц:
  • 245
  • ВУЗ:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • Год защиты:
  • 2005
  • Краткое описание:
  • ЗМІСТ
    ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3–13
    РОЗДІЛ І. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВИБОРІВ ДО АВТОНОМНИХ УТВОРЕНЬ
    1.1. Поняття виборчого права та виборів до автономних утворень . . . . . 14–24
    1.2. Принципи виборчого права на виборах до автономних утворень . . . 25–60
    1.3. Поняття та види виборчих систем на виборах до автономних
    утворень. Виборчі системи в Автономній Республіці Крим . . . . . . . . . . . . . 61–92
    1.4. Джерела виборчого права на виборах до автономних утворень . . . 93–108

    РОЗДІЛ ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ ВИБОРІВ ДЕПУТАТІВ ВЕРХОВНОЇ РАДИ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
    2.1. Історія виборчого законодавства Автономної Республіки Крим . .109–119
    2.2. Виборчі комісії як суб’єкт виборчого права на виборах депутатів
    Верховної Ради Автономної Республіки Крим . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .120–133
    2.3. Особливості висування і реєстрації кандидатів у депутати
    Верховної Ради Автономної Республіки Крим . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .134–141
    2.4. Правові аспекти проведення передвиборної агітації на виборах
    депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим . . . . . . . . . . . . . 142–159
    2.5. Порядок голосування і визначення результатів виборів депутатів
    Верховної Ради Автономної Республіки Крим . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .160–172
    2.6. Відповідальність за порушення законодавства при проведенні
    виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим . . . . . . 173–195

    ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .196–203
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    ДОДАТОК


    ВСТУП
    Актуальність теми дисертаційного дослідження. З прийняттям нової Конституції України пріоритетна роль у регулюванні суспільного функціону-вання надається вищим формам безпосереднього волевиявлення – референдуму і виборам. У сучасних умовах вибори є найпоширенішою формою прямого народовладдя, яка постійно застосовується у більшості країн світу і є одним з найважливіших етапів демократичного політичного процесу.
    Вибори – найважливіший інститут організації і функціонування влади в су-часних політичних відносинах в Україні у цілому та Автономній Республіці Крим, зокрема. Відновлення статусу Криму як автономної республіки у 1991 р. відповідало як раніше існуючим традиціям, так і новим реаліям, що склалися на той час. Кримський півострів був і нині залишається одним з небагатьох регіонів у світі, де зосереджені різні геополітичні, геостратегічні, економічні та конфесійні інтереси. Протягом тисячоліть Крим був історичним місцем проживання багатьох етносів. Тому вирішення існуючих у Криму національних питань, а саме проблем депортованих народів, які повернулися на свою історичну батьківщину до Криму, і, перш за все, кримських татар потребувало надання Криму особливого статусу шляхом створення багатонаціональної територіальної автономії. На сьогодні в Автономній Республіці Крим із загального числа кримського населення проживає близько 13 відсотків раніше депортованих (кримських татар, вірмен, болгар, греків і німців).
    З наданням Криму статусу автономії та з прийняттям Конституції Автономної Республіки Крим вирішена складна геополітична проблема, створено умови для розв’язання завдань у культурній і економічно-соціальній сферах щодо депортованих народів. Так, Конституцією АРК врегульовано питання функціонування та використання нарівні з українською мовою (як державною) також російської, кримськотатарської та мов інших національностей; у автономії гарантовано право виховання й отримання освіти рідною мвою національної меншини шляхом створення національних навчальних закладів, національних культурних товариств; створено умови для розвитку національної культури, мистецтва, мови тощо. Однак національне питання залишається актуальним і нині. Тому проблема представництва у Верховній Раді АРК національних меншин, які проживають на території Кримського півострова, для захисту їх політичних, культурних, соціальних тощо прав є актуальною і потребує вирішення. Особливості статусу Автономної Республіки Крим у економічному й політичному аспектах вплинули на вибір теми дисертаційного дослідження.
    Від рівня досконалості виборчого законодавства залежить: чи сприятиме це підвищенню політичної культури громадян, розвитку багатопартійності та зміцненню політичних партій, чи протидіятиме це маніпулюванню свідомістю громадян. Тому актуальним є питання всебічного осмислення такого суспільно-історичного явища, як вибори, щоб не тільки зрозуміти його політичну природу, розкрити юридичний зміст, а й гарантувати найменші соціальні витрати у виборчому процесі при обранні органів представницької влади.
    Законодавство про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим є значною за своїм впливом сферою юридичних дій, правил і процедур, що забезпечують політичну ротацію і передачу влади за підсумками виборів. Однак питання правового регулювання виборів в Автономній Республіці Крим взагалі й законодавство, зокрема, що регулює даний процес, до цього часу мало привертали увагу вчених і відповідно не були узагальнені й не стали об’єктом ґрунтовного науково-теоретичного аналізу.
    Автор, спираючись на досягнення вітчизняних і зарубіжних вчених з виборчого права, зробив спробу дати своє бачення розв’язання проблем, що випливають з наявності у чинному законодавстві про вибори депутатів Верховної Ради АРК норм, які не повністю відповідають суспільно-політичним відносинам, що склалися нині в Автономній Республіці Крим, не тільки з теоретичної, а й з практичної точки зору, з урахуванням властивої виборчим відносинам динамічності. Новий Закон України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” від 6 квітня 2004 р. (набере чинності 1 жовтня 2005 р.), передбачаючи обрання депутатів Верховної Ради АРК тільки за пропорційною системою, не вирішить проблеми представництва багатонаціонального складу населення кримської автономії у представницькому органі АРК. А, з іншого боку, існуюча мажоритарна виборча система не забезпечує нормальну працездатність Верховної Ради АРК через неможливість створення партійної більшості чи коаліції депутатів, які обираються не за партійною належністю.
    За цих умов першочергового значення набувають питання про правове регулювання виборів, зокрема, про виборчу систему на виборах Верховної Ради АРК. Автор вважає, що теоретичне обґрунтування доцільності запровадження в Автономній Республіці Крим змішаної виборчої системи як однієї з найсприятливіших для цього автономного утворення, що враховуватиме історичні національні традиції, найкращі надбання світової виборчої практики, позитивно вплине не тільки на подальший розвиток виборчого законодавства, а й виборчого права як інституту конституційного права. Застосування виборчого законодавства, що не забезпечує виконання загальновизнаних принципів демократичності проведення виборів, може призвести до нівелювання інституту виборів як такого.
    Сукупність зазначених чинників і зумовила вибір теми дисертаційного до-слідження.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами. Дисертаційне дослі-дження здійснено у рамках науково-дослідної роботи “Формування механізму реалізації та захисту прав і свобод громадян України” (ТЗН НДР №01 БФ042-01), яка виконується на юридичному факультеті Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
    Ступінь наукової розробки теми. Питання, певною мірою пов’язані з по-няттям виборчого права, виборчого законодавства і у цілому з проблемами виборів, одержали висвітлення у науковій і суспільно-політичній літературі з галузі держави і права, філософії, політології, а, головним чином – у науці конституційного права. Водночас питання виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим до цього часу не були предметом комплексного дисертаційного дослідження. І тому є необхідність такої розвідки у зв’язку зі значимістю та актуальністю регулювання процесу обрання представницького органу влади як єдино припустимого легітимного способу делегування влади народу.
    У науковому дослідженні використано праці дореволюційних авторів: І.Але¬ксєєва, Е.Віллея, Є.О.Енгеля, М.М.Коркунова, Г.Мейєра, В.К.Нікольського, І.Чернишова.
    У радянський період дослідженням питання виборів займалися такі науковці: Я.М.Бельсон, А.М.Горшеньов, Г.С.Гурвич, В.М.Даниленко, А.І.Кім, Є.В.Колесніков, А.О.Мішин, М.Н.Разумович, І.Б.Челяпов.
    У дисертації використано праці зарубіжних вчених: К.Бауна, С.Берч, С.Колівера, Д.Ламберта, Е.Лейкмана, П.Мерлоу, Нгуена Ань Туана, М.Прело, Л.Хенкіна.
    У основу дисертації покладено також праці провідних вчених країн ближнього зарубіжжя: Російська Федерація – С.А.Авак’яна, М.С.Айвазяна, П.О.Астафічева, О.О.Бєлкіна, Ю.О.Веденєєва, О.А.Вешнякова, О.В.Зинов’єва, О.В.Іванченка, В.В.Ігнатенка, Д.Б.Каткова, С.Д.Князєва, А.І.Ковлера, К.І.Козлової, Є.В.Корчиго, В.І.Лисенка, О.П.Любимова, В.В.Маклакова, М.Г.Мірзояна, В.В.Невинського, Т.В.Новикової, О.Є.Постникова, Б.О.Страшуна, В.Ф.Халіпова, О.В.Халіпової, А.М.Шишкіна, О.Є.Штурнєва; Узбекистан – А.Х.Саїдова; Бєларусь – С.А.Альфера, І.І.Бугрової, Г.В.Серебреникової.
    Дисертаційне дослідження спирається на розробки вітчизняних сучасних провідних вчених-юристів: В.В.Кравченка, В.Ф.Погорілка, В.Я.Тація, Ю.М.Тодики, В.М.Шаповала та науковців з виборчого права: О.М.Довгоша, Ю.Г.Кальниша, В.М.Кампо, М.І.Малишка, М.Ф.Рибачука, С.Г.Рябова, М.І.Ставнійчук, Л.Є.Шкляра, І.В.Шкурата, В.Д.Яворського та ін.
    Використано також ідеї та пропозиції фахівців-практиків з виборчого права України: В.В.Алсуф’єва, О.Л.Барабаша, О.М.Воробйова, Р.К.Давидова, С.В.Кальченка, В.В.Ковтунця, М.М.Рябця та інших.
    Розглянуто також праці молодих вчених М.В.Афанасьєвої, С.І.Бабій, Д.М.Котляра, Л.О.Кочубей, І.В.Попова.
    Дане дисертаційне дослідження доповнює зазначені праці тим, що у ньому розглянуто не тільки теоретичні й практичні положення проведення виборів, але вперше досліджено проведення виборів в Автономній Республіці Крим.
    Нормативну базу роботи становить насамперед Конституція України, Кон-ституція АРК, закони про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, прийняті з 1991 р., а також поточне цивільне, цивільно-процесуальне, кримінальне та адміністративне законодавство України.
    Мета дослідження полягає у проведенні комплексного теоретико-правового аналізу поняття виборчого права, принципів виборчого права, видів виборчих систем, джерел виборчого права, узагальнення вже існуючих положень з цих питань з метою створення відповідної теоретичної бази та вироблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення законодавства про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим і запровадження виборчої системи, яка враховуватиме особливості існуючих суспільно-політичних відносин в Автономній Республіці Крим.
    Завдання дослідження обумовлені його метою і полягають у тому, щоб:
    – проаналізувати й узагальнити наукові дослідження щодо поняття виборчого права, видів виборчих систем і джерел виборчого права та критично їх осмислити;
    – зробити порівняльний аналіз виборчих систем на виборах до автономних утворень, розкрити їх особливості, позитивні ознаки та визначитися з виборчою системою, що найбільше підходить для врегулювання політичних і національно-суспільних відносин, які склалися в Автономній Республіці Крим;
    – простежити динаміку розвитку законодавства про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, проаналізувати процес реалізації цього законодавства на практиці;
    – проаналізувати кожен з етапів виборчого процесу в ході обрання депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
    – запропонувати шляхи вдосконалення законодавства про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
    – проаналізувати практичне застосування законодавства про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим у виборчих кампаніях, що відбулись у 1991, 1994, 1998, 2002 рр.
    Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі ви-борів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
    Предметом дослідження є законодавство про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим і законодавство, яке регулює питання відповідальності за порушення його положень, а також практика застосування виборчого законодавства та ознаки, притаманні окремим виборчим системам.
    Наукова новизна дослідження полягає у тому, що дисертація є одним з перших комплексних монографічних досліджень правового регулювання виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Крім цього, вона відзначається сучасною постановкою проблеми, використанням нових ідей і знаходженням оновлених шляхів удосконалення чинного законодавства, що регулює питання виборів в Автономній Республіці Крим.
    Елементи наукової новизни проявляються також у тому, що у дисертації:
    – запропоновано авторське визначення поняття “виборче право”: у об'єк-тивному змісті як сукупності публічно-правових норм конституційного права та спеціальних законів про вибори, якими визначається статус суб'єктів вибо-рчого процесу і забезпечується реалізація передбаченого відповідним законодавством активного й пасивного виборчого права громадян, а також встановлюється порядок виборів і визначення результатів голосування, висування кандидатів і норми представництва у органах державної влади й органах місцевого самоврядування; у суб'єктивному змісті як комплексу відповідних прав громадянина, що передбачають гарантовану державою можливість брати участь у виборах і референдумі, обирати й бути обраним до виборних державних органів та органів місцевого самоврядування;
    – визначено поняття “вибори до автономних утворень” – це процедура волевиявлення народу автономного утворення щодо формування представницького органу даного утворення, яка здійснюється за допомогою голосування громадян певної держави, котрі проживають на території відповідного автономного утворення та володіють активним виборчим правом, межі й повнота якого встановлюються законодавством цієї держави, з дотриманням принципів обов’язковості та періодичності проведення виборів за умови, що кожен мандат надається виключно на підставах реальної змагальності кандидатів;
    – запропоновано авторське визначення поняття “принципи виборчого права на виборах до автономних утворень” – це відправні ідеї, фундаментальні настанови, незаперечні вимоги з допущенням існування відповідних виборчих цензів, які відповідають умовам демократичності виборів і у той же час враховують специфіку відповідного автономного утворення, тим самим забезпечуючи досягнення дійсно реальних і демократичних результатів виборів;
    – на основі існуючих наукових доробок щодо системних принципів виборчого права автором виокремлено ці принципи на виборах до автономних утворень і поділено на: а) принципи участі громадян у виборах до автономних утворень; б) принципи організації і проведення виборів до автономних утворень. Доведено, що незалежність органів, які здійснюють організацію і проведення виборів, а також гласність виборів належать до принципів їх проведення та організації;
    – визначено поняття “виборча система на виборах до автономних утво-рень” – це сукупність юридичних норм, правил і процедур, що встановлюють, по-перше, принципи, на основі яких здійснюються вибори; по-друге, право громадян обирати й бути обраними, а також відповідальність депутатів та інших виборних осіб за свою діяльність перед виборцями; по-третє, порядок формування представницьких органів публічної влади шляхом розподілу мандатів між кандидатами або політичними партіями на основі встановленого законом способу визначення результатів голосування, спираючись на базові цінності демократичного суспільства й одночасно з огляду на пріоритети соціального і політичного розвитку автономного утворення;
    – з урахуванням специфіки Автономної Республіки Крим автор дійшов висновку, що АРК є не лише адміністративно-територіальною автономією, як визначено у законі, а має також деякі ознаки національної автономії, оскільки на цій території проживає близько 12,1% кримськотатарського населення від загальної кількості населення АРК;
    – з урахуванням специфіки Автономної Республіки Крим обґрунтовано необхідність запровадження на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим змішаної виборчої системи (пропорційної з преференціями та мажоритарної, з утворенням одномандатних виборчих округів, зокрема, у місцях компактного проживання відповідних національних меншин, але дотримуючись при цьому принципу утворення вказаних округів з рівною кількістю виборців у кожному окрузі);
    – конкретизовані джерела виборчого права на виборах до автономних утворень: міжнародні договори (щодо України, згоду на обов’язковість яких дано Верховною Радою України), конституції, закони, конституції автономних республік, статути країв, автономних областей і автономних округів, нормативно-правові акти автономних утворень щодо виборів депутатів вищих представницьких органів у автономних утвореннях, рішення Конституційного Суду, рішення виборчих комісій по виборах до ав-тономних утворень;
    – запропоновано нову класифікацію виборів в Україні за територіальною ознакою: не лише загальнодержавні та місцеві вибори, а також і вибори до автономних утворень;
    – внесено пропозиції стосовно вдосконалення законодавства про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, а саме:
    1) змінити порядок формування виборчих комісій районними та міськими радами, поклавши обов’язок створення виборчих комісій на комісії вищого рівня, що сприятиме більшій їх незалежності;
    2) утворювати виборчі округи за поданням місцевих рад з урахуванням даних про кількість виборців, наданих Комітетом державної статистики України в Автономній Республіці Крим;
    3) при реєстрації кандидатів у депутати запровадити альтернативний порядок під-тримки кандидатури: внесення грошової застави або збирання підписів виборців;
    4) передбачити норми, згідно з якими вибори визнавалися б такими, що не відбулися, якщо кількість голосів, поданих за кандидата, котрий переміг на виборах, не перевищує числа голосів виборців, відданих за “не підтримує жодного кандидата у депутати”, та коли кількість голосів проти всіх кандидатів чи політичних партій перевищує 50%, а також додати положення, за яким, у разі включення до виборчого бюлетеня лише одного кандидата або списку кандидатів у депутати від політичної партії, вибори мають бути відкладені й голосування не повинно проводитися;
    – систематизовано теоретичні визначення поняття “передвиборна агітація” та запропоновано авторське визначення цього поняття як цілеспрямовані дії з боку суб’єкта виборчого процесу, що знаходять відображення у поширенні відповідної інформації стосовно кандидата у депутати або політичної партії (блоку) з метою створення у виборців позитивного чи негативного враження щодо кандидата у депутати або політичної партії (блоку) з метою схиляння до необхідного вибору.
    Методологічною основою дисертаційного дослідження є загальнофілософські категорії (структура та елемент, ціле і частина, причина й наслідок, форма та зміст), а також система загальнонаукових і спеціальних методів. Головними серед них є метод зіставлення і порівняльний аналіз, які дозволили автору визначити позитивні й негативні ознаки кожного з виборчих законів та законопроектів про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Використання порівняльно-історичного, конкретно-історичного та ретроспективно-порівняльного методів дозволило зіставити відповідність законодавства про вибори депутатів Верховної Ради АРК тим суспільно-політичним відносинам, що виникали у різні історичні періоди автономії. За допомогою системно-структурного аналізу досліджено внутрішню будову виборчого законодавства, аналіз окремих етапів виборчого процесу. Крім цього, використано деякі інші спеціальні методи: порівняльно-правовий, формально-юридичний, політологічний і загальнофілософські методи – діалектичний, об'єктивний.
    Теоретичне і практичне значення отриманих результатів. Сформульовані у дисертації пропозиції та висновки можуть бути використані:
    – з науково-дослідною метою – для подальших розробок теорії виборчого права як підгалузі конституційного права;
    – у законотворчій роботі – для вдосконалення чинного законодавства про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
    – у навчальному процесі – при підготовці відповідних розділів підручників та навчальних посібників з конституційного права, з предмета “Виборче право та виборчий процес”, історії держави і права.
    Особистий внесок автора. Дисертація є самостійною завершеною науко-вою працею, одним з перших комплексних досліджень правового регулювання виборів в Автономній Республіці Крим. Визначено та систематизовано найважливіші теоретичні й практичні питання виборчого процесу, деякі з них розглянуто під новим кутом зору і додатково обґрунтовані автором. Дисертантом обґрунтовано багато питань щодо вдосконалення законодавства, за яким відбуваються вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, а також кримінального, цивільного, цивільного процесуального законодавства та законодавства про адміністративні правопорушення, зроблено відповідні висновки та внесені конкретні пропозиції з цього приводу.
    Апробація результатів дисертаційного дослідження. Дисертація підготовлена і обговорена на кафедрі конституційного та адміністративного права юридичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Сформульовані автором положення і висновки виголошувалися:
    – на науково-практичній конференції для студентів і аспірантів – Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, 19 квітня 2002 р.;
    – на науково-практичній конференції для студентів і аспірантів – Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, 25 жовтня 2002 р.;
    – на міжнародній науковій конференції “Держава і право очима молодих дослідників” – Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, 29–30 листопада 2001 р.;
    – на всеукраїнській науково-практичній конференції “Юридичні читання молодих вчених” – Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, 23–24 квітня 2004 р.
    Публікації. З теми дисертації автор має чотири наукові публікації, три з яких опубліковані у фаховому виданні ВАК:
    1. Корольова Н.В. Вибори Верховної Ради Автономної Республіки Крим: проблеми та реалії // Вісник Київського ун-ту. Юрид. науки. – К., 2003. – Вип. 52. – С. 17–20.
    2. Корольова Н.В. Зміна статусу Кримської обласної Ради народних депутатів та проведення довиборів: правові наслідки // Вісник Київського ун-ту. Юрид. науки. – К., 2003. – Вип. 53. – С. 65–66.
    3. Корольова Н.В. Перспективи розвитку законодавства про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим // Вісник Київського ун-ту. Юрид. науки. – К., 2003. – Вип. 55. – С. 157–160.
    Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, які містять 10 підрозділів, висновків, списку використаних джерел і додатка. Основний текст дисертації викладено на 203 сторінках.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Становлення дійсно реальних і демократичних виборів як пріоритетної форми прямого народовладдя в Україні, забезпечення стабільності й закон-ності виборчого процесу потребує розв’язання проблеми застосування про-гресивних виборчих технологій на рівні кращих світових виборчих стандар-тів, подальшого вдосконалення правового регулювання, зокрема виборів де-путатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
    1. Під час дослідження правового статусу Автономної Республіки Крим автор дійшов висновку, що АРК є адміністративно-територіальною автономією з деякими ознаками національної, оскільки на цій території проживає близько 12,1 % кримськотатарського населення від загальної кількості населення АРК.
    2. До джерел виборчого права на виборах до автономних утворень відносяться міжнародні договори (щодо України, згоду на обов’язковість яких дано Верховною Радою України), конституції, закони, конституції автономних республік, статути країв, автономних областей і автономних округів, нормативно-правові акти автономних утворень щодо виборів депутатів вищих представницьких органів у автономних утвореннях, рішення Конституційного Суду, рішення виборчих комісій по виборах до автономних утворень.
    3. Є нагальна потреба у приведенні в повну відповідність з нормами Кон-ституції України норм ч. 4 ст. 1 чинного Закону України “Про вибори депу-татів Верховної Ради Автономної Республіки Крим”, за якими вважається, що виборці, котрі не брали участі в голосуванні на виборах, підтримують результати волевиявлення виборців, які взяли участь у голосуванні, та ч. 1 ст. 15 чинного Закону України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим” у відповідність з Конституцією України щодо умови використання іншого порядку оскарження рішень і дій (бездіяльності) виборчих комісій перед тим, як звернутися до суду.
    4. Потребують приведення у повну відповідність з нормами Конституції України положення ч. 4 ст. 3 чинного Закону України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим” та ч. 6 ст. 3 нового Закону України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”, згідно з якими здійснення виборчого права припиняється для осіб, котрі за вироком суду перебувають у місцях позбавлення волі.
    5. Самостійним напрямом удосконалення виборчого законодавства є також внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення виборчого закону.
    З огляду на це дисертант запропонував:
    1. Визначення поняття “виборче право”, в об'єктивному змісті як сукупності публічно-правових норм конституційного права та спеціальних законів про вибори, якими визначається статус суб'єктів виборчого процесу і забезпечується реалізація передбаченого відповідним законодавством активного й пасивного виборчого права громадян, а також встановлюється порядок виборів і визначення результатів голосування, висування кандидатів і норми представництва у органах державної влади й органах місцевого самоврядування.
    Виборче право в суб'єктивному змісті – це комплекс відповідних прав гро-мадянина, що передбачають гарантовану державою можливість брати участь у виборах і референдумі, обирати й бути обраним до виборних державних органів та органів місцевого самоврядування.
    2. Визначення терміна “вибори до автономних утворень” як процедури волевиявлення народу автономного утворення щодо формування представницького органу даного утворення, яка здійснюється за допомогою голосування громадян певної держави, котрі проживають на території відповідного автономного утворення та володіють активним виборчим правом, межі й повнота якого встановлюються законодавством цієї держави, з дотриманням принципів обов’язковості та періодичності проведення виборів за умови, що кожен мандат надається виключно на підставах реальної змагальності кандидатів.
    3. Нову класифікацію виборів в Україні за територіальною ознакою: загальнодержавні вибори, вибори до автономних утворень та місцеві вибори.
    4. Визначення поняття “принципи виборчого права на виборах до автономних утворень” – це відправні ідеї, фундаментальні настанови, незаперечні вимоги з допущенням існування відповідних виборчих цензів, які відповідають умовам демократичності виборів і у той же час враховують специфіку відповідного автономного утворення, тим самим забезпечуючи досягнення дійсно реальних і демократичних результатів виборів.
    5. Визначення поняття “виборча система на виборах до автономних утво-рень” – це сукупність юридичних норм, правил і процедур, що встановлю-ють, по-перше, принципи, на основі яких здійснюються вибори; по-друге, право громадян обирати й бути обраними, а також відповідальність депутатів та інших виборних осіб за свою діяльність перед виборцями; по-третє, порядок формування представницьких органів публічної влади шляхом розподілу мандатів між кандидатами або політичними партіями на основі встановленого законом способу визначення результатів голосування, спираючись на базові цінності демократичного суспільства й одночасно з огляду на пріоритети соціального і політичного розвитку автономного утворення.
    6. Визначення передвиборної агітації, політичної реклами та прихованої політичної реклами. Передвиборна агітація – це цілеспрямовані дії з боку суб’єкта виборчого процесу, що знаходять відображення у поширенні відповідної інформації стосовно кандидата у депутати або політичної партії (блоку) з метою створення у виборців позитивного чи негативного враження щодо кандидата у депутати або політичної партії (блоку) з метою схиляння до необхідного вибору.
    Політична реклама – це публічно поширювані через ЗМІ відомості про кандидата у депутати або політичну партію, які висвітлюють політичні погляди, ідеї, дії цих суб’єктів виборчого права та офіційно оплачені з виборчого фонду й відокремлені від інших матеріалів спеціальним визначенням “політична реклама”.
    Прихована політична реклама – поширення через засоби масової інформа-ції відомостей про діяльність посадових осіб у формі інформаційних матеріалів або матеріалів новин, що покликано не стільки висвітлити їх професійну чи службову діяльність, скільки політичні погляди, ідеї, переконання.
    7. Виокремити принципи виборчого права на виборах до автономних утворень і поділити їх на: а) принципи участі громадян у виборах до автономних утворень; б) принципи організації і проведення виборів до автономних утворень. Доведено, що незалежність органів, які здійснюють організацію і проведення виборів, а також гласність виборів належать до принципів їх проведення та організації.
    8. Передбачити процедуру утворення виборчих округів за поданням місцевих рад з урахуванням даних про кількість виборців, наданих Комітетом державної статистики України в Автономній Республіці Крим.
    9. Вирішити питання боротьби з абсентеїзмом. Необхідно підвищити полі-тичну та правову культуру електорату, сформувати в українських громадян почуття честі й гідності виборця, подолати в них зневіру та абсентеїзм шляхом проведення систематичної роз’яснювальної та просвітницької роботи з виборцями й іншими учасниками виборчого процесу, поклавши цей обов’язок на відповідні органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
    10. Доповнити чинний Закон “Про вибори депутатів Верховної Ради Авто-номної Республіки Крим” та новий Закон України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, се-лищних, міських голів” нормами, згідно з якими вибори визнавалися б таки-ми, що не відбулися, якщо кількість голосів, поданих за кандидата, котрий переміг на виборах, не перевищує числа голосів виборців, відданих за “не пі-дтримує жодного кандидата у депутати”, та якщо кількість голосів проти всіх кандидатів чи політичних партій перевищує 50 %, а також додати поло-ження, за яким у разі включення до виборчого бюлетеня лише одного канди-дата або списку кандидатів у депутати від політичної партії вибори мають бути відкладені й голосування не повинно проводитися.
    11. З урахуванням специфіки Автономної Республіки Крим запровадити на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим змішану – мажоритарно-пропорційну з преференціями – виборчу систему (передбачити 50 % обрання за пропорційною системою з преференціями та 50 % за мажоритарною системою відносної більшості, утворивши одномандатні виборчі округи з рівною кількістю виборців у кожному окрузі).
    12. Встановлювати квотний бар’єр для отримання хоча б одного мандата депутата Верховної Ради АРК, а саме: 2 % у разі застосування змішаної виборчої системи, де за пропорційною системою обиратиметься половина складу Верховної Ради АРК, тобто 50 зі 100 депутатів.
    13. Запровадити мораторій на строк зміни законодавства про вибори депутатів Верховної Ради АРК, передбачивши норму, за якою зміни й доповнення у цей Закон можуть бути внесені не пізніше ніж за 6 місяців до проведення виборів.
    14. Змінити передбачений чинним Законом України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим” та новим Законом України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місце-вих рад та сільських, селищних, міських голів” порядок формування вибор-чих комісій районними та міськими радами, поклавши обов’язок створення виборчих комісій на комісії вищого рівня. Законодавчо закріпити положення, за яким голова, заступник голови та секретар виборчої комісії мають обиратися на її засіданні, а не призначатися районними чи міськими радами при формуванні складу виборчої комісії, та передбачити норму, згідно з якою члени виборчих комісій повинні проходити навчання чи атестацію.
    15. Як запобіжні заходи щодо неодноразової участі виборців у голосуванні запровадити Державний реєстр виборців з видачею на його базі кожному виборцеві виборчої картки.
    16. Доповнити Закон про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим наступними положеннями:
    – усунути колізійні норми у новому Законі України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, се-лищних, міських голів” щодо реєстрації списків кандидатів від політичних партій, згідно з якими ці повноваження надані і Виборчій комісії АРК, і те-риторіальним виборчим комісіям;
    – при реєстрації кандидатів у депутати запровадити альтернативний порядок підтримки кандидатури: внесення грошової застави або збирання підписів виборців;
    – законодавчо встановити обов’язок осіб, які мають право рекомендувати громадян для реєстрації офіційними спостерігачами, проводити підготовку останніх.
    17. Законодавчо визначити статус ЗМІ, у яких політична партія або канди-дат у депутати виступає засновником чи одним із засновників, і закріпити поняття мережі Інтернет, юридично відповідальних суб’єктів мережного ЗМІ та механізм дії цього ресурсу.
    18. Доповнити новий Закон України “Про вибори депутатів Верховної Ра-ди Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” забороною поширення анонімних агітаційних матеріалів чи агітаційних матеріалів під псевдонімом.
    19. Змінити передбачений у новому Законі України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, се-лищних, міських голів” дозвільний порядок відкриття виборчого фонду полі-тичної партії на обов’язковий порядок; зменшити граничний розмір виборчого фонду кандидатів у депутати, передбачений цим Законом, з одного мільйона гривень до 7500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для політичної партії (тобто 127500 гривень) та до 150 неоподатковуваних мінімумів для кандидатів у депутати (тобто 2550 гривень) у разі застосування змішаної виборчої системи; вдосконалити порядок оприлюднення відомостей про використання кандидатом у депутати власного виборчого фонду; законодавчо встановити вимоги до осіб, котрі роблять добровільні внески до виборчого фонду кандидатів у депутати (передбачити обов’язковість доведення фінансової можливості особи робити добровільні пожертви), та окремо врегулювати оплату праці найманих працівників у виборчій кампанії.
    20. Законодавчо впорядкувати деякі процедури голосування, підрахунку голосів виборців і встановлення результатів виборів. По-перше, пропонується у Законі про вибори депутатів Верховної Ради АРК встановити заборону для осіб, які на те не мають повноважень, бути присутніми на виборчих дільницях. По-друге, у новому Законі України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” передбачити чіткий перелік підстав для визнання виборів недійсними Виборчою комісією АРК. Законодавчо закріпити можливість окружною (територіальною) виборчою комісією та Виборчою комісією АРК проводити вибіркову перевірку виборчої документації, складеної за результатами голосування на дільницях, у разі виникнення сумніву щодо правильності підрахунку голосів. По-третє, усунути колізійні норми нового Закону України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” щодо строку офіційного оголошення результатів виборів.
    21. Розвести у часі проведення виборів народних депутатів України, депутатів Верховної Ради АРК та депутатів міських рад і міських, сільських, селищних голів.
    22. Законодавчо закріпити процедуру відкликання депутата виборцями та політичними партіями, від яких було обрано депутата, у разі голосування у Верховній Раді Автономної Республіки Крим у порушення передвиборної програми цього кандидата у депутати чи цієї політичної партії і прийнятих з метою реалізації передвиборних програм рішень їх представницьких органів, фракцій і депутатських груп тощо.
    23. Забезпечити чітке законодавче визначення поняття підкупу, встановити форми підкупу, межі матеріальних благ, які у разі надання або обіцянки надання становитимуть предмет злочинного діяння як у кримінальному, так і виборчому законодавстві, та чіткий процесуальний порядок встановлення факту підкупу виборців.
    24. Безпосередньо у Законі про вибори депутатів Верховної Ради АРК та у кримінальному законодавстві чи законодавстві про адміністративні правопорушення передбачити нові чи вдосконалити наявні норми, що передбачають відповідальність за порушення правил проведення виборчої агітації та витрачання коштів виборчих фондів кандидатів у депутати. Зокрема, запровадити кримінальну відповідальність за планомірне збирання бюлетенів для виборів, заповнення або заміну їх; за дії, що порушують хід виборів, тобто за будь-яке умисне перешкоджання проведенню виборів або порушення спокою під час їх проведення – здіймання галасу чи провокацію безладу; поширення неправдивих відомостей (наклеп) про кандидата або іншим чином введення в оману виборця з метою примусити його не голосувати чи змінити позицію в ході виборів; за надання політичним партіям, кандидатам у депутати матеріальної або фінансової допомоги у великих розмірах без перерахування коштів до виборчого фонду партії чи кандидата та використання цих коштів кандидатом, політичною партією.
    25. Запровадити дисциплінарну відповідальність стосовно осіб, на яких покладено обов’язок складання списків виборців, за несвоєчасність передачі останніх виборчим комісіям, їх недостовірність і неповноту.
    26. Законодавчо передбачити у разі порушення правил проведення виборів депутатів Верховної Ради АРК наступні види конституційної відповідальності:
    – позбавити особу, котра була притягнута до кримінальної відповідальності за порушення виборчого законодавства, права бути обраною до Верховної Ради АРК протягом установленого судом строку;
    – встановити заборону для політичних партій пропонувати кандидатури до складу виборчих комісій на наступних виборах до Верховної Ради АРК, а для політичних партій і міжнародних організацій звертатись до виборчих комісій з поданням про реєстрацію громадян офіційними спостерігачами, у разі висунення ними тих осіб, які на минулих виборах не виконували належним чином покладених на них обов’язків членів виборчих комісій чи офіційних спостерігачів.
    У процесі аналізу практичного і теоретичного матеріалу автор дійшов висновку, що наступним кроком удосконалення виборчого законодавства, зокрема про вибори депутатів Верховної Ради АРК, має стати кодифікування вказаних норм шляхом прийняття Виборчого кодексу України.

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    І. Нормативні акти
    І.1. Нормативні акти України

    1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
    2. Конституция (Основной закон) СССР от 5 декабря 1936 г. / www.constitution.garant.ru.
    3. Конституція УРСР від 20 квітня 1978 р. № 888–IX / www.rada.gov.ua.
    4. Конституція Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 1998 р. / www.rada.crimea.ua.
    5. Конституція Криму від 5 червня 1937 р. / Копиленко О.Л. Конституція Автономної Республіки Крим: проблеми прийняття, затвердження, реалізації. – К.: Таксон, 2001. – С. 216–234.
    6. Конституція Республіки Крим від 6 травня 1992 р. // Відомості Верховної Ради Криму. – 1992. – № 7. – Ст. 259.
    7. Конституція Республіки Крим від 1 листопада 1995 р. // Відомості Верховної Ради Криму. – 1995. – № 12. – Ст. 184.
    8. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 липня 1963 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1963. – № 30. – Ст. 464.
    9. Кодекс України про адміністративні правопорушення вiд 7 грудня 1984 р. № 80731–X // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. Додаток до № 51. – Ст. 1122.
    10. Кримінальний кодекс України вiд 5 квітня 2001 р. № 2341–III // Відомості Верховної Ради України. – 29 червня 2001 р.– № 25. – Ст. 131.
    11. Цивільний Кодекс України вiд 16 січня 2003 р. № 435–IV // Відомості Верховної Ради України. ¬¬– 2003. – №№ 40–44. – Ст. 356.
    12. Цивільний процесуальний кодекс України вiд 18 березня 2004 р. № 1618-IV / www.rada.gov.ua.
    13. Про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалі¬стичної Республіки: Закон УРСР від 12 лютого 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 9. – Ст. 84.
    14. Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 р. (зі змінами, внесеними згідно із законами: № 1642–ІІІ від 6 квітня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 27. – Ст. 213; № 3047–ІІІ від 7 лютого 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 29. – Ст. 194; № 676–ІV від 3 квітня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 28. – Ст. 214) // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650.
    15. Про скасування Конституції і деяких законів Автоно¬мної Республіки Крим: Закон України від 17 березня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 11. – Ст. 67.
    16. Про Автономну Республіку Крим: Закон України від 17 березня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 11. – Ст. 69.
    17. Про особливості участі громадян України з числа депортованих з Криму у виборах депутатів місцевих Рад в Автономній Республіці Крим: Закон України від 6 квітня 1995 р. № 124/95–ВР / www.rada.gov.ua.
    18. Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим: Закон України вiд 10 лютого 1998 р. № 90/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 29. – Ст. 191.
    19. Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських го-лів: Закон України від 14 січня 1998 р. (зі змінами, внесеними згідно із законами: № 431– XIV від 16 лютого 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 15. – Ст. 85; № 3014–III від 7 лютого 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 29. – Ст. 161) // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 3–4. – Ст. 15.
    20. Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Респуб¬ліки Крим: Закон України від 12 лютого 1998 р. (зі змінами від 3 березня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 8. – Ст. 29; від 21 грудня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 9. – Ст. 38; від 17 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 17. – Ст.123) // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 6–7. – Ст. 24.
    21. Про внесення змін до Закону України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим” від 12 лютого 1998 р.: Закон Украї-ни від 3 березня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 8. – Ст. 29.
    22. Про внесення змін до Закону України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 12 лютого 1998 р.”: Закон Украї-ни від 21 грудня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 9. – Ст. 38.
    23. Про вибори народних депутатів України: Закон України від 18 жовтня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 51–52. – Ст. 265.
    24. Про внесення змін до Закону України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 12 лютого 1998 р.”: Закон України від 17 січня 2002 р. № 2979–ІІІ // Голос України. – 2002. – №25. – С. 4.
    25. Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів: Закон України від 6 квітня 2004 р. № 667–IV (набере чинності 1 жовтня 2005 р.) / www.rada.gov.ua.
    26. Всеобщая декларация прав человека от 10 декабря 1948 г. / Международное публичное право: Сб. док. – М., 1996. – Т. 1. – С. 460–464.
    27. Протокол № 1 Европейской конвенции о защите прав человека и основных свобод от 4 ноября 1950 г. / Европейский Суд по правам человека. Очерк организации и деятельности. – М.: Норма, 2001.– Прилож. – С. 203–210.
    28. Конвенція про політичні права жінок від 20 грудня 1952 р. / www.rada.gov.ua.
    29. Международный пакт о гражданских и политических правах от 16 де-кабря 1966 г. / Международное публичное право: Сб. док. – М., 1996. – Т. 1. – С. 460–464.
    30. Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації від 21 січня 1969 р. (поправки до Конвенції внесені Постановою ВР № 3936–12 від 4 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 23. –Ст. 169) / www.rada.gov.ua.
    31. Віденська конвенція про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 р. / www.rada.gov.ua.
    32. Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок від 18 грудня 1979 р. / www.rada.gov.ua.
    33. Конвенция о стандартах демократических выборов, избирательных прав и свобод в государствах-участниках Содружества Независимых Государств: Совершено в г. Кишиневе 7 октября 2002 г. // Вестник Межпарламентской Ассамблеи. – СПб., 2002. – № 3. – С. 343–368.
    34. Про політико-правову ситуацію в Автономній Республіці Крим: Постанова Верховної Ради України від 22 вересня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 40. – Ст. 372.
    35. Про виконання постанов Верховної Ради України «Про зупинення дії Закону Республіки Крим “Про відновлення конституційних основ державності Республіки Крим”, “Про політико–правову ситуацію в Автономній Республіці Крим”» та «Про виконання Постанови Верховної Ради України “Про політико-правову ситуацію в Автономній Республіці Крим”»: Постанова Верховної Ради України від 17 березня 1995 р. (зі змінами, внесеними згідно із Законом № 2171 від 21 грудня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 9. – Ст. 38) // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 11. – Ст. 75.
    36. Про порядок введення в дію Закону України “Про скасування Конституції і деяких законів Автономної Республіки Крим”: Постанова Верховної Ради України від 17 березня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 11. – Ст. 68.
    37. Про розгляд Конституції Автономної Республіки Крим: Постанова Верховної Ради України від 10 грудня 1997 р. / www.rada.gov.ua.
    38. Про проведення позачергових виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим: Постанова Верховної Ради України від 12 лютого 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 6–7. – Ст. 26.
    39. Про порядок обчислення часу на території України: Постанова Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 р. № 509 / www.rada.gov.ua.

    І.2 Нормативні акти Автономної Республіки Крим

    40. Про вибори Верховної Ради Криму: Закон Республіки Крим від 17 вересня 1993 р. (з доп. від 14 жовтня 1993 р. і змін. від 9 грудня 1993 р., від 5 червня 1996 р., від 13 червня 1996 р., від 26 березня 1997 р.) // Відомості Верховної Ради Криму. – № 5. – 1993. – Ст. 218.
    41. Про внесення змін та доповнень до Закону Республіки Крим “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим”: Закон Республіки Крим від 14 жовтня 1993 р. № 424–1 // Відомості Верховної Ради Криму. – № 5. – 1993. – Ст. 220.
    42. Про внесення змін і доповнень до Закону Республіки Крим “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим”: Закон Респуб-ліки Крим від 9 грудня 1993 р. № 463–1 // Відомості Верховної Ради Криму. – № 5. – 1993. – Ст. 289.
    43. Про внесення змін і доповнень до Закону Республіки Крим “Про вибори депутатів Верховної Ради Криму”: Закон Республіки Крим від 5 червня 1996 р. № 808–1 // Собрание законодательства Республики Крым. – 1996. – № 6. – Ст. 503.
    44. Про внесення змін і доповнень до Закону Республіки Крим “Про вибори депутатів Верховної Ради Криму”: Закон Республіки Крим від 13 червня 1996 р. № 828–1 // Собрание законодательства Республики Крым. – 1996. – № 6. – Ст. 504.
    45. Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим: Нормативно-правовий акт – Закон Автономної Республіки Крим від 18 червня 1997 р. // Відомості Верховної Ради Криму. – 1997. – № 7. – Ст. 102.
    46. Про внесення змін і доповнень до Закону Республіки Крим “Про вибори депутатів Верховної Ради Криму”: Нормативно-правовий акт Верховної Ради Криму від 26 березня 1997 р. № 1118–1 // Собрание законодательства Республики Крым. – 1996. – № 3. – Ст. 132.
    47. Про внесення змін і доповнень в Конституцію Автономної Республіки Крим: Нормативно-правовий акт – Закон Автономної Республіки Крим від 19 червня 1997 р. // Відомості Верховної Ради Криму. – 1997. – №7. – Ст. 105.
    48. Про затвердження плану захо¬дів Верховної Ради Криму по доопрацю-ванню статей Конституції Автоно¬мної Республіки Крим і по підготовці проекту нормативно-правового акта – Закону Автономної Республіки Крим “Про внесення змін і доповнень в Конституцію Автономної Респу-бліки Крим”: Постанова Президії Верховної Ради Криму від 2 вересня 1996 р. // Відомості Верховної Ради Криму. – 1996. – № 10. – Ст. 221.
    49. Про зміну статусу депутатів Кримської обласної Ради народних депутатів: Постанова Верховної Ради Кримської АРСР від 21 березня 1991 р. // Відомості Верховної Ради Криму. – 1991–1992. – № 11. – Ст. 247.
    50. Про доповнення складу Верховної Ради Кримської АРСР: Постанова Верховної Ради Кримської АРСР від 22 березня 1991 р. // Відомості Верховної Ради Криму. – 1991–1992. – № 11. – Ст. 254.
    51. Про визнання повноважень народних депутатів Кримської АРСР, обра-них 13, 14, 19, 21 квітня 1991 р.: Постанова Верховної Ради Кримської АРСР від 23 травня 1991 р. // Відомості Верховної Ради Криму. – 1991–1992. – № 11. – Ст. 311.
    52. Про призначення виборів Верховної Ради Криму: Постанова Верховної Ради Криму від 14 жовтня 1993 р. // Відомості Верховної Ради Криму. – № 5. – 1993. – Ст. 219.
    53. Про надання чинності нормативно-правовому акту – Закону Автономної Республіки Крим “Про вибори депута¬тів Верховної Ради Автономної Республіки Крим”: Постанова Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 18 червня 1997 р. // Відомості Верховної Ради Криму. – 1997. – № 7. – Ст. 103.
    54. Про подання на затвердження Верховній Раді України нормативно-правового акта – Закону Автономної Республіки Крим від 19 червня 1997 р. “Про внесення змін і доповнень в Конститу¬цію Автономної Ре-спубліки Крим”: Постанова Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 5 лютого 1998 р. // Відомості Верховної Ради Криму. – 1998. – № 3. – Ст. 97.
    55. Про Конституційне подання по Постанові Верховної Ради України від 12 лютого 1998 р. № 119/98–ВР “Про прове¬дення позачергових виборів в Верховну Раду Автономної Республіки Крим” і Закону України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим”: Постанова Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 19 лютого 1998 р. № 1449–1 // Відомості Верховної Ради Криму. – 1998. – № 3. – Ст. 109.
    56. Про Положення про виборчу комісію Автономної Республіки Крим: По-станова Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 4 березня 1998 р. / Избирательная комиссия АРК. Парламент Крыма: выборы 1998 года. – Симферополь, 1999. – С. 92–98.
    57. Заява третьої сесії Кримської обласної Ради народних депутатів Верховній Раді Союзу Радянських Соціалістичних Республік, Верховній Раді Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки “Про необхідність скасування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 30 червня 1945 р. “Про перетворення Кримської АРСР у Кримську область у складі РРФСР” і Закону Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки від 25 червня 1946 р. “Про скасування Чечено-Інгушської АРСР і про перетворення Кримської АРСР у Кримську область” від 8 вересня 1990 р. / Архів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
    58. Звернення Кримської обласної Ради народних депутатів до Верховної Ра¬ди Української Радянської Соціалістичної Республіки 25 січня 1991 р. / Архів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
    59. Конституційне подання Верховної Ради Автономної Республіки Крим до Конституційного Суду України від 19 лютого 1998 р. // Відомості Верховної Ради Криму. – 1998. – № 3. – Ст. 111.
    60. Звернення Верховної Ради Автономної Республіки Крим до Генерального Секретаря Ради Європи Д. Таршиса і Президента Парламентської Асамблеї Ради Європи Л.Фішера від 19 лютого 1998 р. №100–1 // Відомості Верховної Ради Криму. – 1998. – № 3. – Ст. 107.

    І.3. Нормативні акти зарубіжних країн

    61. The Constitution Act, 1867 (Canada) of 27 March 1867 // Canada 125: its constitutions, 1763–1982: evolution of a democracy directed by J.Fernand Tanguay; introduction by Gérald A. Beaudoin. – Publisher: Montreal, Quebec: Méridien: 1992. – p. 17–78.
    62. Конституция Итальянской Республики: от 22 декабря 1947 г. / Конституции государств Европы: В 3-х томах. – Т. 2. – М.: Норма, 2001. – С. 95–133.
    63. Конституция Королевства Дания от 5 июня 1953 г. / Конституции госу-дарств Европейского Союза / Под ред. Л.А.Окунькова. – М.: Издательская группа НОРМА-ИНФА-М, 1999. – С. 301–314.
    64. Конституция Республики Кипр от 16 августа 1960 г. / http://clin.iatp.by/ constitution/constitutiones.htm.
    65. Конституция Социалистической Федеративной Республики Югославия от 21 февраля 1974 г. – М.: Издательство “Юридическая литература”, 1975. – 191 с.
    66. Конституция Испании от 29 декабря 1978 г. № 311 / www.ibmh.msk.su.
    67. Конституционный акт 1982 г. от 17 апреля 1982 г. (Канада) / Конститу-ции зарубежных государств: Учеб. пособ. – М.: Издательство БЕК, 1996. – С. 318–336.
    68. Конституция Китайской Народной Республики от 4 декабря 1982 г. (с поправками от 12 апреля 1988 г. и 29 марта 1993 г.) / www.asia-business.ru.
    69. Конституция Республики Македония от 17 ноября 1991 г. / Македония: путь к самостоятельности. Документы / Сост. и отв. ред. Е.Ю.Гуськова. – М.: Радуга, 1995. – С. 111–145.
    70. Конституція Румынии от 21 ноября 1991 г. / http://clin.iatp.by/constitution/ constitutiones.htm.
    71. Конституция Республики Словении от 23 декабря 1991 г. / http://clin.iatp.by/ constitution/constitutiones.htm.
    72. Конституция Республики Узбекистан от 8 декабря 1992 г. / www.gov.uz.
    73. Конституция Российской Федерации от 12 декабря 1993 г. / Конституции государств Европы: В 3-х томах. – Т. 3. – М.: Норма, 2001. – С. 1–50.
    74. Конституция Бельгии от 17 февраля 1994 г. (7 февраля 1831 г.) / Конституции государств Европейского Союза; Под ред. Л.А.Окунькова. – М.: Издательская группа НОРМА-ИНФА-М, 1999. – С. 109–144.
    75. Конституция Республики Таджикистан от 6 ноября 1994 г. / www.lexinfosys.de.
    76. Конституция Грузии от 24 августа 1995 г. / www.parliament.ge.
    77. Конституция Азербайджанской Республики от 12 ноября 1995 г. (в ред. Постановления Конституционного суда Азербайджанской Республики от 21 июня 2002 г.; Решения Центральной избирательной комиссии Азербайджанской Республики от 29 августа 2002 г. № 99/372) / www.tjintel.narod.ru.
    78. Конституция Боснии и Герцеговины от 14 декабря 1995 г. / http://clin.iatp.by/constitution.
    79. Constitution fédérale de la Confédération suisse du 18 avril 1999 (Etat le 11 mai 2004) / www.admin.ch.
    80. Основной закон Финляндии от 11 июня 1999 г. / http://clin.iatp.by/ constitution/constitutiones.htm.
    81. Статут сицилийской области от 15 мая 1946 г. / Италия: Конституция и законодательные акты. – М.: Прогресс, 1988. – С. 114–132.
    82. Конституция Республики Каракалпакстан от 9 апреля 1993 г. / www.catalog.booksite.ru.
    83. Конституция Республики Ингушетия от 27 февраля 1994 г. / www.ingushetia.ru.
    84. Конституция Республики Абхазия от 26 ноября 1994 г. / www.catalog.booksite.ru.
    85. Устав Коми-Пермяцкого автономного округа от 19 декабря 1994 г. / www.humanities.edu.ru.
    86. Устав Усть-Ордынского Бурятского автономного округа от 30 мая 1995 г. / www.humanities.edu.ru.
    87. Устав Чукотского автономного округа от 2 июля 1995 г. / www.humanities.edu.ru.
    88. Устав Ненецкого автономного округа от 11 сентября 1995 г. / www.humanities.edu.ru.
    89. Конституция Приднестровской Молдавской Республики от 24 декабря 1995 г. (с изменениями от 30 июня 2000г.) / www.mfa-pmr.idknet.com.
    90. Устав Эвенкийского автономного округа от 1 февраля 1996 г. / www.humanities.edu.ru.
    91. Устав Еврейской автономной области от 8 октября 1997 г. / www.humanities.edu.ru.
    92. Устав Корякского автономного округа от 19 декабря 1997 г. / www.humanities.edu.ru.
    93. Government of Wales Act 1998, Chapter 38 / www.legislation.hmso.gov.uk.
    94. Northern Ireland Act 1998, Chapter 47 / www.hmso.gov.uk.
    95. Scotland Act 1998, Chapter 46 / www.legislation.hmso.gov.uk.
    96. Устав Таймырского (Долгано-Ненецкого) автономного округа от 25 марта 1998 г. / www.humanities.edu.ru.
    97. Belfast Agreement 1998, 10th, April 1998 / www.nio.gov.uk
    98. Устав (Основной Закон) Ямало-Ненецкого автономного округа от 27 декабря 1998 г. / www.humanities.edu.ru.
    99. Конституция Нахичеванской Автономной Республики от 29 декабря 1998 г. / www.vescc.com.
    100. Устав Ханты-Мансийского автономного округа от 25 сентября 2000 г. / www.humanities.edu.ru.
    101. Виборчий кодекс Франції 1983 р. / Зб. виборчих законів країн Центральної та Східної Європи. – Вашингтон, 2002. – С. 467–513.
    102. Уголовный кодекс Швейцарии 1937 г. (по состоянию на 1 июня 1999 г.) / Науч. ред. А.В.Серебренникова. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2002. – 350 с.
    103. Виборчий кодекс Республіки Албанії: введений у дію 8 травня 2000 р. / Зб. виборчих законів країн Центральної та Східної Європи. – Вашингтон, 2002. – С. 1–39.
    104. Кодекс Российской Федерации об административных правонарушениях от 30 декабря 2001 г. № 195–ФЗ (с изм. от 25 апреля 2002 г.) / www.garweb.ru.
    105. Об активном избирательном праве, о составлении избирательных списков: Сводный текст законов (часть 1), утвержден Декретом Президента Республики Италия от 22 марта 1967 г. / Италия: Конституция и законодательные акты; Под ред. В.А.Туманова. – М.: Прогресс, 1988. – С. 75–83.
    106. О специальном статусе Трентино-Альто Адидже: Сводный текст законов от 31 августа 1972 г. / Италия: Конституция и законодательные акты; Под ред. В.А.Туманова. – М.: Прогресс, 1988. – С. 254–279.
    107. О статусе автономии Каталонии: Органический закон от 18 декабря 1979 г. / Испания: Конституция и законодательные акты; Пер. с исп. – М.: Прогресс, 1982. – С. 279–316.
    108. О статусе об автономии Страны Басков: Органический закон от 18 декабря 1979 г. // Испания: Конституция и законодательные акты; Пер. с исп. – М.: Прогресс, 1982. – С. 317–348.
    109. Об организации местных собраний народных представителей и местных народных правительств различных ступеней: Закон Китайской Народной Республики от 2 декабря 1986 г. / Китайская Народная Республика: Законодат. акты (1984–1988; Пер. с кит. / Сост. К. А. Егоров); Под ред. и со вступ. ст. А. М. Гудошникова. – М.: Прогресс, 1989. – С. 67–80.
    110. О выборах в ВСНП и в местные собрания народных представителей различных степуней: Закон Китайской Народной Республики от 2 декабря 1986 г. / Китайская Народная Республика: Законодат. акты (1984–1988; Пер. с кит. / Сост. К. А. Егоров); Под ред. и со вступ. ст. А. М. Гудошникова. – М.: Прогресс, 1989. – С. 29–41.
    111. Act on the autonomy of Aland, 16 August 1991/1144 amended 31 December 1994/1556 and 12 July 1996/520 / www.lagtinget.aland.fi.
    112. Про вибори до Палати Представників і Сенату: Закон Республіки Румунія, введений у 1992 р. № 68/1992 / Зб. виборчих законів країн Центральної та Східної Європи. – Вашингтон, 2002. – С. 351–372.
    113. Oб особом правовом статусе Гагаузии (Гагауз Ери): Закон Республики Молдова №.344-XIII от 23 декабря 1994 г. / www.minelres.lv/NationalLegislation/Moldova.
    114. О выборах депутатов Народного Хурала Республики Бурятия: Закон Республики Бурятия от 16 марта 1994 г. № 427-XII / www.humanities.edu.ru
    115. О выборах депутатов Народного Собрания Карачаево-Черкесской Республики: Закон Карачаево-Черкесской Республики от 29 марта 1995 г. / www.panorama.ru.
    116. O выборах депутатов Государственного Совета – Хасэ Республики Адыгея: Закон Республики Адыгея от 20 июля 1995 г. / www.democracy.ru.
    117. О выборах депутатов Государственного Собрания Республики Марий Эл: Закон Республики Марий Эл от 25 июля 1995 г. / www.panorama.ru.
    118. О выборах депутатов Верховного Совета Республики Хакасия: Закон Республики Хакасия от 12 сентября 1996 г. / www.mediatext.ru.
    119. О выборах депутатов Народного Хурала (Парламента) Республики Калмыкия: Закон Республики Калмыкия от 12 сентября 1996 г. / www.panorama.ru.
    120. О выборах депутатов в местные маджлисы народных депутатов: Закон Республики Таджикистан от 13 декабря 1996 г. № 325 // Ахбори Маджлиси Оли РТ. – 1996. – № 23. – Ст. 348.
    121. О выборах депутатов Республики Алтай: Закон Республики Алтай от 10 апреля 1997 г. / www.mediatext.ru.
    122. Кодекс Республики Башкортостан “О выборах” от 1 сентября 1997 г. №118-з / www.akcentplus.ru.
    123. О выборах депутатов народного собрания Республики Дагестан: Закон Р
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины