КОНСТИТУЦІЙНИЙ ОБОВ’ЯЗОК ДОДЕРЖУВАТИСЯ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ ТА ЗАКОНІВ УКРАЇНИ, НЕ ПОСЯГАТИ НА ПРАВА І СВОБОДИ, ЧЕСТЬ І ГІДНІСТЬ ІНШИХ ЛЮДЕЙ :

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП ............................................................................................................ 3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні питання конституційних обов’язків людини і громадянина в Україні
1.1. Конституційні обов’язки людини і громадянина як елемент конституційно-правового статусу особи і конституційно-правовий інститут ............................................................................................................

12
1.2. Становлення і розвиток системи конституційних обов’язків людини і громадянина в Україні …………………………………………………….
34
Висновки до Розділу 1 .................................................................................... 61

РОЗДІЛ 2. Поняття, зміст і форми реалізації конституційного обов’язку додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей
2.1. Поняття та зміст конституційного обов’язку додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей .........................................................................

65
2.2. Форми реалізації конституційного обов’язку додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей .........................................................................

103
Висновки до Розділу 2 ................................................................................... 120

РОЗДІЛ 3. Механізм забезпечення виконання конституційного обов’язку додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей
3.1. Поняття механізму забезпечення виконання конституційного обов’язку додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей .......................

123
3.2. Організаційно-правовий механізм забезпечення виконання конституційного обов’язку додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей ..............................................................................................................

133
3.3. Нормативно-правовий механізм забезпечення виконання конституційного обов’язку додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей ...............................................................................................................

151
Висновки до Розділу 3 ................................................................................... 171

ВИСНОВКИ ................................................................................................... 175

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .................................................. 182

ВСТУП

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Проблема конституційних обов’язків як одного із засобів розвитку конституційно-правових відносин, формування правової свідомості людини та громадянина, становлення законності та правопорядку є досить актуальною для вітчизняної правової науки. На рівні із конституційними правами, свободами обов’язки людини, громадянина, як складова конституційно-правового статусу, є регулятором виду і міри поведінки учасників суспільних відносин, засобом правової рівноваги їх матеріальних і духовних потреб, вираженням найбільш істотних зв’язків та відносин між суспільством, особистістю, державою, забезпеченням поєднання громадських та особистих інтересів.
Значне місце серед них займає обов’язок додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, закріплений ч. 1 ст. 68 Основного Закону України, який можна вважати основоположним для всіх інших юридичних обов’язків людини і громадянина, закріпленою в конституційно-правових нормах вимогою держави щодо моделі поведінки громадян та всіх осіб, які перебувають на території України на законних підставах. Виконання саме зазначеного обов’язку в найбільш повній мірі сприяє дотриманню, виконанню інших конституційних обов’язків, є також однією з гарантій дотримання конституційних прав людини і громадянина.
Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена ще й її недостатньою теоретичною розробленістю на сучасному етапі розвитку і становлення вітчизняної конституційно-правової думки. Потребують більш детального аналізу, зокрема, питання щодо поняття і змісту конституційного обов’язку додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, його структури та форм реалізації. Багатоаспектність і значимість досліджуваної проблеми потребує також наукової розробки практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму забезпечення виконання зазначеного обов’язку. Важливо дослідити даний обов’язок в системі інших конституційних обов’язків, визначити його місце, роль для реалізації конституційного статусу особи.
Значущість названої проблематики посилюється також у зв’язку з необхідністю створення організаційно-правового механізму виконання конституційного обов’язку людини і громадянина додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей як одного із юридичних засобів реалізації, зокрема, органами державної влади своїх функцій, одного із основних чинників стабілізації суспільних відносин в Україні. Зокрема, особливо актуальним ці питання є в сучасний період визнаної багатьма науковцями, практиками колізійності конституційних норм, зумовленої внесенням змін до Конституції України Законом України від 8 грудня 2004 року.
Дослідження відповідних теоретичних проблем, пов’язаних із названим обов’язком, на наш погляд, не тільки сприятиме вдосконаленню механізму його реалізації, а й може стати певним вкладом як в загальну теорію конституційних обов’язків, так і загалом в теоретичну концепцію прав, свобод та обов’язків людини і громадянина.
Проблема конституційних обов’язків взагалі, і обов’язку додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, зокрема, є багатоаспектною, що зумовлює необхідність вивчення та узагальнення робіт вітчизняних і зарубіжних вчених – представників різних галузевих юридичних наук. Так, вагомий внесок у дослідження цієї проблеми зробили такі вчені: С. Алексєєв, Н. Боброва, В. Бутилін, М. Вітрук, Л. Воєводін, Б. Ебзєєв, В. Єм, Т. Зражевська, С. Кечек’ян, А. Колодій, В. Копєйчиков, Л. Летнянчин, А. Лєпьошкін, О. Лукашева, В. Лучін, Г. Мальцев, О. Марцеляк, В. Маслєнніков, М. Матузов, Н. Мяловицька, В. Нерсесянц, А. Олійник, В. Погорілко, П. Рабінович, Б. Семенеко, В. Тацій, Ю. Тодика, Б. Топорнін, О. Фрицький, М. Хавронюк, М. Цвік, В. Шаповал, Ю. Шемшученко та інші. В дисертаційному дослідженні використані і положення таких видатних філософів, як І. Кант та Г. Гегель, російських науковців минулого П. Віноградова, Г. Шершеневича та ін.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах планової теми відділу конституційного права та місцевого самоврядування Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України “Проблеми реалізації Конституції України: теорія і практика” (0101U005662 номер державної реєстрації).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексний науковий аналіз теоретичних та практичних проблем конституційного обов’язку додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей та обґрунтування висновків щодо його поняття, змісту та форм реалізації; вирішення низки теоретичних і практичних проблем механізму забезпечення виконання обов’язку людини і громадянина додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей; формулювання теоретично обґрунтованих висновків щодо поняття, історії становлення та розвитку конституційних обов’язків людини і громадянина в Україні; внесення пропозицій щодо вдосконалення національної системи законодавства в цій сфері.
Мета роботи зумовила необхідність вирішення таких основних завдань:
з’ясувати загальні риси теорії конституційних обов’язків людини і громадянина з метою пошуку наукових підходів до дослідження конституційного обов’язку додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей;
на підставі аналізу існуючих в науковій літературі та з метою удосконалення сформулювати авторське визначення конституційних обов’язків людини і громадянина в Україні та розкрити їх суть, зміст і форму;
дати авторське визначення конституційного обов’язку додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей;
проаналізувати форми реалізації названого конституційного обов’язку;
розробити поняття механізму забезпечення виконання обов’язку додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, дослідити його структурні складові;
здійснити науковий аналіз проблем організаційно-правового механізму забезпечення виконання зазначеного обов’язку;
дослідити нормативно-правовий механізм забезпечення виконання обов’язку додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей;
внести науково-обґрунтовані пропозиції по вдосконаленню норм чинного законодавства, направленого на забезпечення виконання досліджуваного конституційного обов’язку.
Об’єктом дослідження є правовідносини, що пов’язані з конституційним обов’язком кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Предметом дослідження є конституційний обов’язок додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації складає система філософсько-світоглядних, загальнонаукових та спеціально-наукових методів, що забезпечують об’єктивний аналіз досліджуваного предмету. З урахуванням специфіки теми, мети і завдань дослідження, застосовуються наступні методи:
історико-правовий метод (надав можливість дослідити становлення та розвиток конституційних обов’язків людини і громадянина в Україні);
формально-логічний метод (використовувався для розмежування та формулювання понять та визначень – поняття конституційних обов’язків, поняття обов’язку додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, форми реалізації вказаного обов’язку, а також механізм забезпечення його виконання);
системно-структурний метод (використання цього методу сприяло дослідженню класифікації конституційних обов’язків та аналізу форм реалізації вище зазначеного обов’язку людини і громадянина);
функціональний метод (надав можливість охарактеризувати елементи механізму забезпечення виконання досліджуваного обов’язку);
нормативно-догматичний метод (використовувався при аналізі українського законодавства).
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що запропонована дисертація є першим у вітчизняному конституційному праві монографічним науковим дослідженням, яке присвячене комплексному аналізу теоретичних та практичних проблем конституційного обов’язку додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Результати наукового дослідження знайшли своє втілення у таких висновках та положеннях:
вперше:
обґрунтовані основні риси системи конституційних обов’язків людини і громадянина, яка є однією із складових та доповненням системи основних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина, що має внутрішньосистемні зв’язки між окремими обов’язками, з яких вона складається, виступає єдиним правовим елементом, усі складові якого є взаємоузгодженими, взаємопов’язаними між собою, охоплює своїм впливом соціальну, економічну, політичну, духовну та інші сфери життєдіяльності людини, громадянина;
запропоновано авторське визначення обов’язку додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей як одного з основних конституційних обов’язків, який являє собою необхідність підпорядкування поведінки людини і громадянина волі українського народу, вираженої в нормах Основного Закону та законах України, узгодженої з політикою держави з метою забезпечення реалізації функцій Конституції та законів в межах і порядку, передбачених Конституцією і законами України, та вияву поваги до прав і свобод, честі і гідності інших людей;
проаналізовані форми реалізації названого конституційного обов’язку, якими є виконання та додержання відповідного обов’язку;
запропоновано на конституційному рівні закріпити обов’язок кожного шанувати державні символи України, який на сьогодні покладається тільки на громадян України з метою конкретизації конституційних обов’язків ;
дістало подальшого розвитку:
науковий аналіз існуючих критеріїв теоретичної класифікації конституційних обов’язків, визначено найбільш суттєві з них, на підставі чого обґрунтована авторська класифікація системи конституційних обов’язків, а саме: за суб’єктом, на якого покладаються конституційні обов’язки – загальні та спеціальні обов’язки; за сферою функціонування – особисті, політичні, економічні, соціальні, екологічні та ін.; за способом закріплення – обов’язки людини і громадянина, що безпосередньо закріплені в Конституції України, і обов’язки, що опосередковано випливають з норм положень Основного Закону; за формою реалізації – індивідуальні і колективні; за черговістю їх включення до конституцій – обов’язки першого, другого, третього і четвертого періоду;
обґрунтування визначення поняття механізму забезпечення виконання обов’язку додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей як сукупності взаємопов’язаних і взаємодіючих, передбачених Конституцією і законами України організаційних, нормативно-правових та інших засобів матеріального, процесуального, примусового, стимулюючого характеру по забезпеченню його виконання людиною і громадянином в Україні;
здійснено аналіз структурних елементів механізму забезпечення виконання конституційного обов’язку додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (організаційно-правового механізму та нормативно-правового механізму забезпечення виконання обов’язку);
удосконалено:
визначення поняття конституційних обов’язків людини і громадянина в Україні як різновиду юридичних обов’язків, встановлену і гарантовану, забезпечену державою необхідність поведінки людини і громадянина в Україні в інтересах суспільства, держави та інших осіб, в межах і порядку, передбачених Конституцією та іншими законами України щодо створення, набуття та захисту суспільних і власних благ;
формулювання положення ч. 1 ст. 68 Конституції України, яке пропронується викласти у наступній редакції: “Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, поважати та не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей”.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації теоретичні положення, висновки і рекомендації можуть бути використані: у науково-дослідній сфері – як підґрунтя для подальшого вдосконалення концепції конституційно-правового статусу людини і громадянина; у правотворчій діяльності – при розробці й удосконаленні законодавства; у навчальному процесі – при підготовці відповідних розділів підручників, навчальних посібників з конституційного права, у викладанні курсів “Конституційне право України”, “Конституційне право зарубіжних країн”, “Порівняльне конституційне право”, відповідних спецкурсів у вищих навчальних закладах, а також у науково-дослідній роботі студентів і аспірантів юридичних факультетів; у процесі правовиховної роботи – для підвищення рівня правової свідомості та правової культури людини і громадянина.
Апробація результатів дисертації. Положення і висновки дисертаційного дослідження доповідалися, обговорювалися на засіданнях відділу конституційного права та місцевого самоврядування Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України.
Окремі результати дисертації оприлюднені у доповідях на: Міжнародній науково-практичній конференції “Україна наукова 2003” (м. Дніпропетровськ, 16–20 червня 2003 р.; тези опубліковано); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень 2003” (м. Дніпропетровськ, 20–27 жовтня 2003 р.; тези опубліковано); Науково-практичній конференції “Проблеми кодифікації законодавства України” (м. Київ, 14 травня 2003 р.; тези опубліковано); VIIІ Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта 2005” (м. Дніпропетровськ, 7–21 лютого 2005 р.; тези опубліковано); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів та аспірантів “Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку” (м. Луцьк, 17–18 березня, 2006 р.; тези опубліковано); Міжнародній науково-практичній конференції “Треті Прибузькі юридичні читання” (м. Миколаїв, 23–24 листопада 2007 р.; тези опубліковано).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладені у 8 статтях у фахових виданнях ВАК України та у 6 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 201 сторінку. Список використаних джерел складає 193 найменування викладених на 20 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У Висновках сформульовані найбільш суттєві результати та положення дисертаційного дослідження, наведені теоретичні узагальнення, наданий авторський погляд на вирішення наукового завдання щодо конституційного обов’язку людини і громадянина додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Конституційні обов’язки людини і громадянина є одним із основних елементів конституційно-правового статусу особи, необхідною складовою взаємодії держави, права та індивіда, важливою умовою підтримки стійкості та стабільності в суспільстві, забезпечення прав, свобод і поєднання громадських та особистих інтересів.
Поняття конституційних обов’язків людини і громадянина доцільно розкривати через категорію правової необхідності. Всебічне визначення конституційних обов’язків людини і громадянина в Україні передбачає визначення їх за суттю, змістом та формою.
За своєю суттю, конституційний обов’язок є необхідністю певної поведінки людини і громадянина перед Конституцією та законами України. За своїм змістом – це необхідність передбаченої Конституцією і законами поведінки людини і громадянина в Україні в інтересах суспільства, держави та інших осіб щодо створення і захисту суспільних і власних благ. За формою – це вид юридичних обов’язків, які являють собою необхідність поведінки людини і громадянина в межах і порядку, передбачених Конституцією і законами України.
Характеризуючи інститут конституційних обов’язків людини і громадянина в Україні за суттю, змістом і формою, автор вважає, що конституційні обов’язки людини і громадянина можна визначити як різновид юридичних обов’язків, встановлену і гарантовану, забезпечену державою необхідність поведінки людини і громадянина в Україні в інтересах суспільства, держави та інших осіб, в межах і порядку, передбачених Конституцією України та іншими законами України щодо створення, набуття та захисту суспільних і власних благ.
Конституційно-правовий інститут обов’язків людини і громадянина почав формуватися лише після Другої Світової війни, однак до цього періоду існували випадки їх закріплення в окремих законах, звичаях тощо. В процесі становлення та розвитку обсяг обов’язків людини і громадянина не залишався незмінним. Загалом традиційними обов’язками, які держава не прямо чи відкрито покладала на громадян, були, зокрема, підкорення законам та іншим нормативним актам, сплата податків, військова повинність тощо.
Еволюція становлення та розвитку конституційних обов’язків людини і громадянина в Україні поділяється на чотири періоди: початковий – характеризується встановленням і закріпленням обов’язків вперше на конституційному рівні у Конституції Пилипа Орлика (1710 р. – середина XIX ст.); другий – встановленням обов’язків конституційними проектами та першими конституційними актами України часів нової історії, які закріплювали, зокрема, обов’язок сплати податків і зборів та військовий обов’язок (середина ХІХ ст. – початок ХХ ст.); третій – встановленням і розвитком конституційних обов’язків радянськими конституціями – 1919, 1929, 1937, 1978 років, коли в Конституції УРСР 1937 р. вперше на конституційному рівні був закріплений обов’язок додержуватися Конституції та виконувати закони. Розглядаючи цей період слід підкреслити послідовне збереження класового підходу до встановлення обов’язків, відображення в них ідеї диктатури пролетаріату (1919–1991 рр.); четвертий – встановленням обов’язків конституційними актами незалежної України, а саме процесом новелізації традиційних обов’язків і встановленням нових (1991 р. – сучасний період).
Аналіз становлення конституційних обов’язків людини і громадянина в Україні показує, що кожен новий етап конституційного розвитку суспільства зумовлював зміну кількісного складу, зміст інституту обов’язків людини і громадянина. Вказана закономірність пояснюється соціально-економічними умовами розвитку суспільства, співвідношенням політичних сил в державі, ідеологічними, культурними та іншими чинниками.
Запропоноване певне коло критеріїв класифікації конституційних обов’язків: 1) за суб’єктом, на якого покладаються конституційні обов’язки – загальні та спеціальні; 2) за сферою функціонування – особисті, політичні, економічні, соціальні, екологічні, культурні; 3) за способом закріплення – обов’язки людини і громадянина, безпосередньо закріплені в Конституції України, та обов’язки, що опосередковано визначаються із конституційних положень; 4) за формою реалізації – індивідуальні і колективні; 5) за черговістю конституційного закріплення – обов’язки першого, другого, третього і четвертого періоду. Серед них визначальним для існування системи конституційних обов’язків, підкреслення єдності прав і обов’язків людини і громадянина є розподіл їх на особисті, політичні, економічні, соціальні, екологічні та ін. Конституційні обов’язки являють собою певну систему, внутрішня взаємоузгодженість між елементами якої не виключає їх групування за одним чи декількома критеріями, і яка охоплює своїм впливом соціальну, економічну, політичну, духовну та інші сфери життєдіяльності людини та громадянина.
Конституційний обов’язок додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей згідно суб’єкта на якого покладаються конституційні обов’язки належить до загальних обов’язків; за сферою функціонування – до особистих обов’язків; за способом закріплення – це є обов’язок, закріплений в Конституції Україні; за формою реалізації – індивідуальний обов’язок; за черговістю конституційного закріплення належить до обов’язків третього періоду конституційного розвитку.
Зміст конституційного обов’язку додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей виражається в двох аспектах: по-перше, в необхідності здійснювати активні позитивні дії на користь інших учасників правовідносин; по-друге, в необхідності утримуватися від дій, що заборонені нормами права.
В основу поняття конституційного обов’язку додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей закладена категорія необхідності, а всебічне визначення вказаного обов’язку передбачає обґрунтування його за суттю, змістом та формою.
За своєю суттю конституційний обов’язок додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей – це є необхідність здійснення, реалізації волі українського народу. За своїм змістом – це своєрідна участь у здійсненні функцій Конституції України та законів України і відповідно участь у здійсненні функцій суспільства і держави. За формою – це один з основних видів конституційних обов’язків, який є втіленням волі народу в межах і порядку, передбачених Конституцією і законами України.
Конституційний обов’язок додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей можна визначити як один з основних конституційних обов’язків, який являє собою необхідність підпорядкування поведінки людини і громадянина волі українського народу, вираженої в нормах Основного Закону та законах України, узгодженої з політикою держави з метою забезпечення реалізації функцій Конституції та законів в межах і порядку, передбачених Конституцією і законами України, та вияву поваги до прав і свобод, честі і гідності інших людей.
Конституційний обов’язок додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей розглядається як комплексний обов’язок, складовими елементами якого є обов’язок додержуватися Конституції України та законів України, обов’язок не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. У свою чергу, досліджуваний обов’язок необхідно розглядати не лише окремо, а й у системі всіх конституційних обов’язків людини і громадянина.
Пропонується змінити чинну редакцію ч. 1 ст. 68 Конституції України наступним чином: „Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, поважати та не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей”.
Доцільним є закріплення на конституційному рівні обов’язку кожного шанувати державні символи України, як загального обов’язку, що стосується всіх осіб, які перебувають на території України, який на сьогодні покладається лише на громадян України.
Форми реалізації конституційного обов’язку додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей – це процес втілення конституційно-правових норм щодо конституційного обов’язку на практиці.
Формами реалізації розглядуваного обов’язку є виконання та додержання. Додержання – це форма, в якій відбувається реалізація конституційного обов’язку тоді, коли у ньому чітко вказані приписи необхідної поведінки, що не потребують додаткової регламентації. Виконання передбачає високий ступінь активності суб’єктів конституційного обов’язку та орієнтує їх на здійснення конституційних вимог, проведення з цією метою різноманітних заходів: економічних, політичних, наукових, організаційних та інших, тобто виконання досліджуваного конституційного обов’язку передбачає активну поведінку суб’єктів даного обов’язку, а додержання – пасивну, в рамках конституційних приписів.
Механізм забезпечення виконання конституційного обов’язку додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей – це сукупність взаємопов’язаних і взаємодіючих, передбачених Конституцією і законами України організаційних, нормативно-правових та інших засобів матеріального, процесуального, примусового, стимулюючого характеру по забезпеченню його виконання людиною і громадянином в Україні.
Організаційно-правовий механізм забезпечення виконання конституційного обов’язку додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей – це передбачена Конституцією і законами України система органів державної влади, державних і недержавних організацій та інших інститутів, які забезпечують виконання даного конституційного обов’язку. Організаційно-правова діяльність переводить зафіксований в правовій нормі обов’язок додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей в стадію його виконання. Вона служить засобом, що гарантує виконання даного обов’язку.
Нормативно-правовий механізм забезпечення виконання конституційного обов’язку додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей охоплює конституційне, адміністративне, кримінальне, цивільне, трудове та інші галузі права, які є засобами реалізації суб’єктивного права – прав, свобод і обов’язків. Основними елементами нормативно-правового механізму є: 1) процесуальні норми; 2) юридична відповідальність за невиконання або неналежне виконання вказаного конституційного обов’язку; 3) норми-принципи, передбачені Конституцією і законами України щодо виконання конституційного обов’язку додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей; 4) пільги та заохочення як один із правових засобів, які сприяють ефективності виконання даного конституційного обов’язку; 5) правова культура та правосвідомість громадян, серед яких особливе місце займає конституційна культура; 6) режим конституційної законності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Загальна декларація прав людини / [М-во юстиції України]. – К. : ЛОГОС, 1998. – 8 с.
2. Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. (із змінами, внесеними згідно із Законом України № 2222-IV від 08.12.2004 p. / Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 2. – Ст. 44. – Харків : “Фоліо”, 2006. – 47 с.
3. Конституція незалежної України : [навч. посібник / за ред. В. Ф. Погорілка, Ю. С. Шемчушенка, В. О. Євдокимова]. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Спілка юристів України, 2000. – 428 c.
4. Эбзеев Б. С. Личность и государство в России: взаимная ответственность и конституционные обязанности / Эбзеев Б. С. – М : Норма, 2007. – 384 с.
5. Права человека: [учебник для вузов / отв. ред. Е. А. Лукашева]. – М. : Норма, 2004. – 576 с.
6. Теория государства и права / [под ред. Н. И. Матузова и А. В. Малько]. – М. : Юристъ, 2001. – 776 с.
7. Рабінович П. М. Права людини і громадянина : навч. посібник / П. М. Рабінович, М. І. Хавронюк. – К. : Атіка, 2004. – 464 с.
8. Конституційне право України: Академический курс : підручник : в 2 т. / [за заг. ред. Ю. С. Шемшученка]. – К. : ТОВ “Видавництво “Юридична думка”, 2006–2008. –
Т. 2. – 2008. – 800 с.
9. Конституційне право України / [за ред. В. Я. Тація, В. Ф. Погорілка, Ю. М. Тодики]. – К. : Український центр правничих студій, 1999. – 376 с.
10. Кравченко В. В. Конституційне право України : [навч. посібник] / Кравченко В. В. – К. : Атіка, 2000. – 320 с.
11. Колодій А. М. Права людини і громадянина в Україні : навч. посібник / А. М. Колодій, А. Ю. Олійник. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 336 с.
12. Чхиквадзе В. М. Гуманизм, мир, личность / Чхиквадзе В. М. – М. : Наука, 1981. – 285 с.
13. Козлова Е. И. Конституционное право России : учебник / Е. И. Козлова, О. Е. Кутафин. – [3-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Юристъ, 2004. – 587 с.
14. Чиркин В. Е. Конституционное право России : [учебник] / Вениамин Евгеньевич Чиркин. – [3-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Юристъ, 2004. – 463 с.
15. Конституційне право України / [за ред. В. Ф. Погорілка]. – К. : Наукова думка, 2002. – 734 с.
16. Воеводин Л. Д. Юридический статус личности в России : [учебное пособие] / Леонид Дмитриевич Воеводин. – М. : Инфра*М-Норма, 1997. – 298 с.
17. Фрицький О. Ф. Конституційне право України : [підручник] / Фрицький О. Ф. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 536 с.
18. Тодыка Ю. Н. Конституционно-правовой статус человека и гражданина в Украине / Ю. Н. Тодыка, О. Ю. Тодыка. – К. : Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2004. – 368 с.
19. Усанов В. Е. Конституционное (государственное) право Российской Федерации : учебник / В. Е. Усанов, С. В. Хмелевский ; под общ. ред. Хмелевской С. А., Хмелевского С. В. – М. : ПЕР СЭ, 2003. – 576 с.
20. Коропецки О. Государство и личность в период построения и совершенствования развитого социализма (На опыте СССР и ЧССР) : дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Коропецки О. – М., 1981. – 199 с.
21. Летнянчин Л. І. Конституційні обов’язки людини і громадянина в Україні: проблеми теорії і практики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 “Конституційне право” / Л. І. Летнянчин. – Харків, 2002. – 20 с.
22. Матузов Н. И. Исследование проблемы юридических обязанностей граждан СССР / М. И. Матузов, Б. М. Семенеко // Советское государство и право. – 1980. – № 12. – С. 28–37.
23. Ем В. С. К вопросу о понятии, содержании и сущности правовых обязанностей / В. С. Ем // Вестник Московского университета. – Серия 11 : Право. – 1981. – № 1. – С. 56–62.
24. Масленников В. А. Конституционные обязанности граждан СССР: сущность и проблемы реализации / В. А. Масленников // Советское государство и право. – 1983. – № 6. – С. 3–10.
25. Масленников В. А. Конституционные обязанности советских граждан / Масленников В. А. – М. : Знание, 1970. – 48 с.
26. Юридические гарантии конституционных прав и свобод личности в социалистическом обществе / [под ред. Л. Д. Воєводина]. – М. : Изд-во Московского ун-та, 1987. – 322 с.
27. Семенеко Б. М. О научной разработке проблемы юридических обязанностей советских граждан / Б. М. Семенеко // Вопросы теории государства и права. – 1976. – Вып. 4. – С. 145–155.
28. Алексеев С. С. Проблемы теории права : курс лекцій : в 2 т. / С. С. Алексеев. – Свердловськ : Свердловский юрид. ин-т, 1972–1973. –
Т. 1. –1972. – 395 с.
29. Большой юридический словарь / [ред. А. Я. Сухарев, авт.-сост. В. Н. Додонов]. – М. : ИНФРА – М., 1998. – 790 с.
30. Хропанюк В. Н. Теория государства и права : учеб. пособие [для высших учеб. заведений] / Валентин Николаевич Хропанюк. – М. : “Интерстиль”, 1999. – 377 с.
31. Скакун О. Ф. Теорія держави і права: [підручник] / Ольга Федорівна Скакун. – Харків : Консум, 2001. – 656 с.
32. Смоленский М. Б. Конституционное право Российской Федерации : учебник / М. Б. Смоленский, М. В. Мархгейм. – М. : ИКЦ “МарТ”; Ростов н/Д : Издательский центр “МарТ”, 2003. – 448 с. – (Серия “Юридическое образование”).
33. Wierusrewski R. Podstawowe obowieszki obywateli PRL / Wierusrewski R. – Wroclaw W-w Krakow – Gdansk – Lodz, 1984. – 255 s.
34. Конституционный статус гражданина / [отв. ред. Б. Н. Топорнин]. – М. : Наука, 1989. – 208 с.
35. Эбзеев Б. С. Человек, народ, государство в конституционном строе Российской Федерации / Эбзеев Б. С. – М. : Юрид. лит., 2005. – 576 с.
36. Витрук Н. В. Социальное содержание конституционных и иных прав и обязанностей советских граждан / Н. В. Витрук // Доклады по вопросам конкретной экономики. – Томск : Изд-во Томского ун-та, 1963. – С. 33–39.
37. Права личности в социалистическом обществе / [отв. ред. В. Н. Кудрявцев, М. С. Строгович]. – М. : Наука, 1981. – 272 с.
38. Ratajczak A. Podstawowe obowiazki obywateli / А. Ratajczak // Prawa I obowiaski obywatelskie w Polsce I Swiecie. W-wa, 1978. – S. 13–15.
39. Братусь С. Н. Субъекты гражданского права / Братусь С. Н. – М. : Юрид. лит., 1950. – 367 с.
40. Кечекьян С. Ф. Правоотношения в социалистическом обществе / Кечекьян С. Ф. – М. : Изд-во Академии наук СССР, 1958. – 187 с.
41. Даль В. Толковый словарь живого великорусского язика : в 4 т. / Даль В. – М. : Русский язык, 1978–1980. –
Т. 2. – 1979. – 779 с.
42. Дробницкий О. Г. Долг / О. Г. Дробницкий // Большая советская энциклопедия : в 30 т. – М. : “Советская энциклопедия”, 1969–1978. –
Т. 8. – 1972. – 591 с.
43. Александров Н. Г. Законность и правопорядок в социалистическом обществе / Н. Г. Александров // Советское государство и право. – 1955. – № 5. – С. 3–16.
44. Кант И. Сочинения : в 6 т. / И. Кант ; [под общ. ред. В. Ф. Асмуса и др.]. – М. : Мысль, 1963–1966. –
Т. 4. – Ч. 1. – 1965. – 544 с.
45. Гегель Г. В. Ф. Работы разных лет : в 2 т. / Гегель Г. В. Ф. ; [сост., общ. ред. А. В. Гулыги]. – М. : Мысль, 1970–1971. –
Т. 2. – 1971. – 630 с.
46. Ткаченко Ю. Г. Социалистические правоотношения / Ткаченко Ю. Г. – М. : Министерство высшего и среднего специального образования РСФСР. Всесоюзный юрид. заочный ин–т, 1961. – 30 c.
47. Лепешкин А. И. Правовое положение советских граждан / Лепешкин А. И. – М. : Мысль, 1966. – 55 с.
48. Мальцев Г. В. Социалистическое право и свобода личности (теоретические вопросы) / Мальцев Г. В. – М. : Юрид. лит., 1968. – 142 с.
49. Матузов Н. И. Правовая система и личность / Матузов Н. И. – Саратов : Изд-во Саратовского ун-та, 1987. – 293 с.
50. Масленников В. А. Конституционные обязанности граждан / В. А. Масленников // Конституционный статус личности в СРСР. – М. : Юрид. лит., 1980. – С. 84–100.
51. Витрук Н. В. Основы теории правового положения личности в социалистическом обществе / Витрук Н. В. – М. : Наука, 1979. – 229 с.
52. Федотов М. А. Конституционный статус советского гражданина (вопросы теории) : [учеб. пособие] / Федотов М. А. – М. : Всесоюз. юрид. заочн. ин-т, 1982. – 71 с.
53. Конституционное право : энциклопедический словарь / [отв. ред. С. А. Авакьян]. – М. : НОРМА, 2000. – 676 с.
54. Батанов О. В. Обов’язок конституційний / О. В. Батанов // Юридична енциклопедія : в 6 т. / [редкол. Ю. С. Шемшученко (голова ред.) та ін.]. – К. : Вид-во “Українська енциклопедія” імені М. П. Бажана, 1998–2004. –
Т. 4: Н–П. – 2002. – 717 с.
55. Конституційне право України : [підручник для студ. вищих навч. закладів / за ред. Ю. М. Тодики, В. С. Журавського]. – К. : Видавничий Дім “Ін Юре”, 2002. – 544 с.
56. Керимов Д. А. Философские проблемы права / Керимов Д. А. – М. : Мысль, 1972. – 472 с.
57. Семенеко Б. М. Юридические обязанности граждан СРСР (вопросы теории) : автореф. дисс. на соискание учен. степени кандидата юрид. наук : спец. 12.00.01 “Теория и история государства и права” / Б. М. Семенеко. – Саратов, 1978. – 21 с.
58. Социалистическая концепция прав человека / [отв. ред. В. М. Чхиквадзе, Е. А. Лукашева]. – М. : Наука, 1986. – 221 c.
59. Щетинин Б. В. Проблемы теории советского государственного права / Щетинин Б. В. – М. : Юрид. лит., 1974. – 288 с.
60. Общая теория прав человека / [рук. авт. колл. и отв. ред. Е. А. Лукашева]. – М. : НОРМА, 1996. – 520 с.
61. Еременко Ю. П. Советская Конституция и законность / Ю. П. Еременко ; [науч. ред. Ржевский В. А.]. – Саратов : Изд-во Саратовского ун-та, 1982. – 170 с.
62. Погорілко В. Ф. Права та свободи людини і громадянина в Україні / Погорілко В. Ф., Головченко В. В., Сірий М. І. – К. : Ін Юре, 1997. – 52 с.
63. Фейербах Л. Избранные философские произведения : в 2 т. / Л. Фейербах ; [общ. ред. и вст. ст. М. М. Григорьяна]. – М. : Госполитиздат, 1955. –
Т. 1. – 1955. – 676 с.
64. Буткевич В. Права людини в Україні / В. Буткевич // Права людини в Україні : щорічник 1993 р. – К. : Укр. правнича фундація, 1995. – С. 20–48.
65. Білоскурська О. Щодо поняття конституційних обов’язків / О. Білоскурська // Право України. – 2004. – № 10. – С. 85–88.
66. Слюсаренко А. Г. Історія української Конституції / А. Г. Слюсаренко, М. В. Томенко. – К. : Т-во “Знання України”, 1993. – 192 с.
67. Начерки конституції республіки Георгія Андрузького // Історія української Конституції / [упоряд. А. Г. Слюсаренко, М. В. Томенко]. – К. : Право, 1997. – 464 с. – (Українська правнича фундація).
68. Полный Свод Законов Российской Империи. В 2 книгах / [под ред. А. А. Добровольского]. – СПБ : Изд-ие юрид. книж. магазина И. И. Зубкова под фирмою “Законоведение”, 1911. –
Кн. 1: Т. 1–8. – 3522 с.
69. Кудинов О. А. К проблемам истории Российского государства (государственно-правые аспекты). Полемические заметки : эссе / О. А. Кудинов // Право и политика. – 2001. – № 4. – С. 98–106.
70. Білоскурська О. В. Історія становлення конституційних обов’язків в Україні / О. В. Білоскурська // Держава і право : зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – Вип. 19. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. – С. 242–247.
71. Стецюк П. Конституційний проект Теодота Галіпа “Основні права і обов’язки українських громадян” / П. Стецюк // Вісник Львівського ун-ту. Серія юридична. – 2000. – Вип. 35. – С. 163–170
72. Конституція Української Соціялістичної Радянської Республіки // Історія української Конституції / [упоряд. А. Г. Слюсаренко, М. В. Томенко]. – К. : Право, 1997. – С. 175–181.
73. Вітрук М. В. Конституційні обов’язки радянських громадян / М. В. Вітрук // Радянське право. – 1971. – № 11. – С. 14–18.
74. Конституція Української Радянської Соціалістичної Республіки // Історія української Конституції / [упоряд. А. Г. Слюсаренко, М. В. Томенко]. – К. : Право, 1997. – С. 236– 277.
75. Конституції нових держав Європи та Азії / [упоряд. С. Головатий]. – К. : Укр. правнича фундація. Вид-во “Право”, 1996. – 544 с.
76. Новые конституции стран СНГ и Балтии : [сб. документов / состав.: Ю. А. Дмитриев, Н. А. Михалева]. – [2-е изд.]. – М. : Манускрипт, 1997. – 672 с. – (Межпарламентская ассамблея СНГ. Центр публичного права).
77. Личность, общество и государство / [отв. ред. В. Ф. Коток, В. С. Тадевосян]. – М. : Наука, 1966. – 248 с.
78. Лепешкин А. И. Курс советского государственного права : в 2 т. / А. И. Лепешкин. – М. : Госюриздат, 1961–1962.–
Т. 1. – 1961. – 559 с.
79. Советское государственное право / [под ред. С. С. Студеникина, Н. П. Фарберова, Б. П. Кравцова, А. Е. Дунаева, Д. С. Карева, Н. А. Пономарева, И. Я. Куприка]. – М. : Госюриздат, 1950. – 422 с.
80. Денисов А. И. Советское государственное право / А. И. Денисов, М. Г. Кириченко. – М. : Госюриздат, 1957. – 335 с.
81. Витрук Н. В. Социально-правовой механизм реализации конституционных прав и свобод граждан / Н. В. Витрук // Конституционный статус личности в СССР. – М. : Юрид. лит., 1980. – С. 195–210.
82. Конституция развитого социализма : [учеб. пособие / под ред. В. Н. Кудрявцева, И. А. Азовкина, С. Г. Келина и др.]. – [2-е изд.]. – М. : Политиздат, 1978. – 278 с.
83. Советское государственное право : [учебник для сред. спец. учеб. заведений / под ред. М. Г. Кириченко]. – М. : Высшая школа, 1983. – 320 с.
84. Эбзеев Б. С. Вопросы классификации конституционных прав и обязанностей советских граждан / Б. С. Эбзеев // Проблемы конституционного права. – 1974. – Вып. 1 (2). – С. 99– 109.
85. Теория государства и права : [учебник для вузов / под ред. В. М. Корельского, В. Д. Перевалова]. – [2-е изд., изм. и доп.]. – М. : Изд-во НОРМА, 2003. – 616 с.
86. СБУ розкрила вандалізм на Говерлі, керований з Москви // Українська правда. – 2007. – 20 жовтня.
87. Мартышин О. В. Политическая обязанность / О. В. Мартышин // Государство и право. – 2000. – № 4. – С. 5–14.
88. Шаповал В. М. Конституційне право зарубіжних країн : [підручник] / В. М. Шаповал. – К. : АртЕк, Вища школа, 1997. – 264 с.
89. Теория государства и права : [учебник для юрид. вузов и фак-тов / под ред. В. М. Корельского, В. Д. Перевалова]. – М. : Издательская группа “Норма ИНФРА-М”, 1998. – 570 с.
90. Конституційно-правові засади становлення української державності / [Тацій В. Я., Тодика Ю. М., Данильян О. Г. та ін. ; за ред. В. Я. Тація, Ю. М. Тодики]. – Харків : Право, 2003. – 328 с.
91. Рабінович П. М. Основи загальної теорії держави і права / Рабінович П. М. – К. : Атіка, 1995. – 175 с.
92. Пустовіт Ж. М. Основні соціальні права та свободи людини і громадянина в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 “Конституційне право” / Ж. М. Пустовіт. – К., 2001. – 17 с.
93. Проблеми реалізації Конституції України: теорія і практика : монографія / [відп. ред. В. Ф. Погоріло]. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України; А.С.К., 2003. – 652 с. – (Нормативні документи та коментарі).
94. Баглай М. В. Малая энциклопедия конституционного права / М. В. Баглай, В. А. Туманов. – М. : Изд-во БЕК, 1998. – 506 с.
95. Стефанчук Р. О. Цивільно-правовий захист честі, гідності та репутації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 “Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / Р. О. Стефанчук. – К., 2000. – 17 с.
96. Грищук О. В. Право людини на компенсацію моральної шкоди (загально-теоретичні аспекти) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 “Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень” / О. В. Грищук. – К., 2002. – 20 с.
97. Нагребельний В. П. Честь і гідність / В. П. Нагребельний, Ю. В. Швець // Юридична енциклопедія : в 6 т. / редкол. Ю. С. Шемшученко (голова ред.) та ін. – К. : Вид-во “Українська енциклопедія” імені М. П. Бажана, 1998–2004. –
Т. 6: Т–Я. – 2004. – 765 с.
98. Права людини в Україні – 2006 : доповідь правозахисних організацій / [за ред. Є. Захарова]. – Харків : Права людини, 2007. – 528 с. – (Українська Гельсінська спілка з прав людини. Харківська правозахисна група).
99. Білоскурська О. В. Конституційний обов’язок людини і громадянина неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи інших людей: поняття і зміст / О. В. Білоскурська // Адвокат. – 2006. – № 7. – С. 20–23.
100. Цивільний кодекс України : коментар / [за ред. Є. О. Харитонова, О. М. Калітенко]. – Харків : ТОВ “Одісей”, 2003. – 856 с.
101. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2000 р. / [за ред. М. І. Мельника, С. І. Хавронюка]. – К. : Каннон, А.С.К., 2001. – 1104 с.
102. Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні / Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 1. – Ст. 1.
103. Про телебачення і радіомовлення : Закон України (в редакції від 12.01.2006 р.) / Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 18. – Ст. 155
104. Костецька Т. А. Право на інформацію в Україні / Костецька Т. А. – К. : ІДП НАНУ, Вища школа права, 1998. – 39 с.
105. Матузов Н. И. Личность. Право. Демократия. Теоретические проблемы субъективного права / Матузов Н. И. – Саратов : Изд-во Саратовского ун-та, 1972. – 292 с.
106. Білоскурська О. В. Теоретичні та практичні проблеми конституційного обов’язку людини і громадянина неухильно додержуватися Конституції України та законів України / О. В. Білоскурська // Часопис Київського університету права НАН України. – 2006. – № 3. – С. 59–62.
107. Шершеневич Г. Ф. Общая теория права : в 4 т. / Г. Ф. Шершеневич. – Москва : Изд–ие Бр. Башмаковых, 1911–1912. –
Вып. 3. – 1911. – 698 с.
108. Краткий словарь по философии / [под общ. ред. И. В. Блауберга, И. К. Мантина]. – [4-е изд.]. – М. : Политиздат, 1982. – 431 с.
109. Горбатенко В. П. Воля / В. П. Горбатенко // Юридична енциклопедія : в 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. – К. : Вид-во “Українська енциклопедія” імені М. П. Бажана, 1998–2004. –
Т. 1: А–Г. – 1998. – 669 с.
110. Безуглов А. А. Конституционное право России : в 3 т. / А. А. Безуглов, С. А. Солдатов. – М. : Профобразование, 2001. –
Т. 1. – 2001. – 800 с.
111. Погорілко В. Поняття та юридичні властивості Конституції України / В. Погорілко, В. Федоренко // Право України. – 2006. – № 11. – С. 4–10.
112. Шукліна Н. Г. Конституційно-правове регулювання прав і свобод людини і громадянина в Україні (проблеми теорії і практики) : монографія / Шукліна Н. Г. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 424 с.
113. Оніщенко Н. М. Сприйняття права в умовах демократичного розвитку: проблеми, реалії, перспективи : монографія / Н. М. Оніщенко ; [відп. ред. Ю. С. Шемшученко]. – К. : ТОВ “Видавництво “Юридична думка”, 2008. – 320 с.
114. Тодыка Ю. Н. Конституция Украины – Основной Закон государства и общества : учеб. пособие / Тодыка Ю. Н. – Харьков : Факт, 2001. – 382 с.
115. Тесленко М. “Непорушність” Конституції як особлива гарантія її правової охорони / М. Тесленко // Право України. – 2006. – № 11. – С. 10–14.
116. Литвин В. Жити і діяти за Конституцією треба навчитися всім / В. Литвин // Конституційні засади державотворення і правотворення в Україні: проблеми теорії і практики. До 10-річчя Конституції України і 15-і річниці незалежності України : [зб. наук. статей / за ред. Ю. С. Шемшученка]. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2006. – С. 12–16.
117. УНІВЕРСАЛ національної єдності // Урядовий кур’єр. – 2006. – 5 серпня. – № 145.
118. Погорілко В. Ф. Основи конституційного ладу / Погорілко В. Ф. – К. : Ін Юре, 1997. – 40 с.
119. Тесленко М. Держава і правова охорона конституції / М. Тесленко // Право України. – 2005. – № 2. – С. 89–91.
120. Котюк В. О. Теорія права : [курс лекцій] / В. О. Котюк. – К. : Вентурі, 1996. – 208 с.
121. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства : Закон України від 04.02.1994 р. / Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 23. – Ст. 161.
122. Погорілко В. Ф. Конституція України: проблеми теорії і практики / В. Ф. Погорілко // Правова держава : Щорічник наукових праць Ін-ту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – 2001. – Вип. 12. – С. 141–158.
123. Государственное право Российской Федерации / [под ред. О. Е. Кутафина]. – М. : Юрид. лит., 1996. – 584 с.
124. Эбзеев Б. С. Конституция. Правовое государство. Конституционный Суд : [учеб. пособие для вузов] / Б. С. Эбзеев. – М. : Закон и право, 1996. – 349 с.
125. Лучин В. О. Конституция Российской Федерации. Проблемы реализации / Лучин В. О. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 687 с.
126. Базылев Б. Т. Сущность позитивной юридической ответственности / Б. Т. Базылев // Правоведение. – 1979. – № 4. – С. 40–46.
127. Wagner Ingo Theoretisches zum subjektiven Recht in der entwichelten sozialistischen Gesellschaft // Staat und Recht. – 1979. – № 8. – S. 682.
128. Эбзее Б. С. Советское государство и права человека. Конституционные вопросы / Эбзее Б. С. ; [под ред. И. Е. Фарбера]. – Саратов : Изд-во Саратовского ун-та, 1986. – 182 с.
129. Загальна теорія держави і права / [за ред. В. В. Копєйчикова]. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 320 с.
130. Алексеев С. С. Общая теория права : в 2 т. / Алексеев С. С. – М. : Юрид. лит., 1981–1982. –
Т. 1. – 1981. – 359 с.
131. Шаповал В. Теоретичні проблеми реалізації норм Конституції України / В. Шаповал // Право України. – 1997. – № 6. – С. 3–7.
132. Проблемы общей теории права и государства / [под общ. ред. В. С. Нерсесянца]. – М. : Изд-во НОРМА (Издательская группа НОРМА – ИНФРА*М), 2002. – 832 с.
133. Явич Л. С. Право развитого социалистического общества (сущность и принципы) / Явич Л. С. – М. : Юрид. лит., 1978. – 224 с.
134. Погорілко В. Ф. Теоретичні і практичні проблеми сучасного українського державотворення / В. Ф. Погорілко // Часопис Київського університету права. – 2005. – № 4. – С. 87–95.
135. Про охорону культурної спадщини : Закон України від 08.06.2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 39. – Ст. 333.
136. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Чинне законодавство (зі змінами та доповненнями станом на 1 серпня 2005 р.). – К. : Вид. Паливода А. В., 2005. – 200 с.
137. Про громадянство України : Закон України від 18.01.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 13. – Ст. 65.
138. Про освіту : Закон України (в редакції від 23.03.1996 p.) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 21. – Ст. 84.
139. Про загальну середню освіту : Закон України від 13.05.1999 p. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 28. – Ст. 230.
140. Про охорону дитинства : Закон України від 26.04.2001 p. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 30. – Ст. 142.
141. Панов М. І. До проекту Закону України “Про нормативні правові акти” / М. І. Панов, М. П. Воронов // Вісник Академії правових наук України. – 1995. – № 4. – С. 140–141.
142. Алексеев С. С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве / Алексеев С. С. – М. : Юрид. лит., 1966. – 190 с.
143. Бережнов А. Г. Государство и личность / А. Г. Бережнов // Общая теория государства и права: Академический курс: в 2 т. / [под ред. М. Н. Марченко]. – М. : Изд-во “Зерцало”, 2003. –
Т. 1: Теория государства. – 2003. – 416 с.
144. Лучин В. О. Теоретические проблемы реализации конституционных норм : дис. .... докт. юрид. наук. в форме науч. доклада : 12.00.02 / Лучин В. О. – М., 1993. – 83 с.
145. Бутылин В. Н. Основы государственно-правового механизма охраны конституционных прав и свобод граждан : учеб. пособие / Бутылин В. Н. – М. : Изд-во Рос. экон. акад., 2002. – 205 с.
146. Князєв В. Конституційні гарантії прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні / В. Князєв // Право України. – 1998. – № 11. – С. 29–31.
147. Волинка К. Г. Механізм забезпечення прав і свобод особи: питання теорії і практики : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Волинка К. Г. – К., 2000. – 178 с.
148. Марцеляк О. В. Контрольно-наглядові органи в конституційно-правовому механізмі забезпечення основних прав і свобод громадян України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 “Конституційне право” / О. В. Марцеляк. – Харків, 1997. – 22 с.
149. Реализация прав граждан в условиях развитого социализма / [под ред. Е. А. Лукашевой]. – М. : Наука, 1983. – 264 с.
150. Виноградов П. Г. Очерки по теории права / Виноградов П. Г. – М. : Т-во Скоропеч. А. А. Левенсон, 1915. – 153 с.
151. Хрыкин А. П. К вопросу о правовом механизме реализации конституционных обязанностей советских граждан / А. П. Хрыкин // Конституционное законодательство и вопросы государственного управления. – Томск : Изд-во Томского ун-та, 1985. – С. 53–62.
152. Летнянчин Л. І. Конституційні обов’язки людини і громадянина в Україні: проблеми теорії і практики : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / Летнянчин Л. І. – Харків, 2002. – 211 с.
153. Тодыка Ю. Н. Конституция Украины: проблемы теории и практики : монографія / Тодыка Ю. Н. – Харьков : Факт, 2000. – 608 с.
154. Демидов А. И. Учение о политике: философские основания / Демидов А. И. – М. : НОРМА, 2001. – 283 с.
155. Білоскурська О. В. Організаційно-правовий механізм забезпечення виконання конституційного обов’язку додержуватися Конституції України та законів України / О. В. Білоскурська // Часопис Київського університету права. – 2005. – № 3. – С. 84–89.
156. Білоскурська О. В. Актуальні питання механізму забезпечення виконання конституційного обов’язку додержуватися Конституції України та законів України / О. В. Білоскурська // Часопис Київського університету права. – 2007. – № 3. – С.78–82.
157. Ткаченко Ю. В. Проблеми конституційної законності в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02. “Конституційне право” / Ткаченко Ю. В. – Харків, 2001. – 19 с.
158. Шемшученко Ю. С. Конституція України і права людини / Ю. С. Шемшученко // Право України. – 2001. – № 8. – С.13–15.
159. Шемшученко Ю. С. Роль і значення Конституції України у державотворенні і правотворенні: проблеми теорії і практики / Ю. С. Шемшученко // Конституційні засади державотворення і правотворення в Україні: проблеми теорії і практики. До 10-річчя Конституції України і 15-і річниці незалежності України : зб. наук. статей / [за ред. Ю. С. Шемшученка]. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2006. – С. 6–12.
160. Про Конституційний Суд України : Закон України від 16.10.1996 р. // Відомості Верховної Ради, 1996. – № 49. – Ст. 272.
161. Савченко М. Забезпечення прав і свобод людини і громадянина та їх захист органами конституційної юрисдикції / М. Савченко // Право України. – 1998. – № 2. – С. 3–9.
162. Юридический конфликт: процедуры разрешения / [отв. ред. В. Н. Кудрявцев]. – М. : РАН, Центр конфликтологических исследований, 1995. – 160 с.
163. Органи державної влади України : монографія / [за ред. В. Ф. Погорілка]. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. – 592 с.
164. Про внесення змін до Конституції України : Закон України від 08.12.2004 р. // Голос України. – 2004. – 8 грудня.
165. Тацій В. Прокуратура в системі поділу влад / В. Тацій // Юридичний вісник України. – 1999. – 16–22 грудня.
166. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів : Закон України