КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА НА СВОБОДУ НАУКОВОЇ ТВОРЧОСТІ В УКРАЇНІ :



  • Название:
  • КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА НА СВОБОДУ НАУКОВОЇ ТВОРЧОСТІ В УКРАЇНІ
  • Кол-во страниц:
  • 211
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В. М. КОРЕЦЬКОГО
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • ЗМІСТ

    ВСТУП ........................................................................................................ 3

    РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА НА СВОБОДУ НАУКОВОЇ ТВОРЧОСТІ

    1.1. Поняття права людини і громадянина на свободу наукової
    творчості ............................................................................................................. 11

    1.2. Структура права людини і громадянина на свободу наукової творчості ............................................................................................................. 33

    1.3. Право на свободу наукової творчості в системі конституційних
    прав і свобод людини і громадянина................................................................ 46

    1.4. Становлення та розвиток права на свободу наукової творчості в Україні ................................................................................................................ 63

    Висновки до Розділу 1 ............................................................................... 84

    РОЗДІЛ 2. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА НА СВОБОДУ НАУКОВОЇ ТВОРЧОСТІ В УКРАЇНІ

    2.1. Механізм реалізації права людини і громадянина на свободу
    наукової творчості ............................................................................................ 89

    2.2. Форми реалізації права людини і громадянина на свободу
    наукової творчості ............................................................................................ 106

    2.3. Роль держави в процесі реалізації права людини і громадянина
    на свободу наукової творчості ........................................................................ 117

    2.4. Конституційно-правові гарантії права людини і громадянина на свободу наукової творчості ............................................................................. 134

    Висновки до Розділу 2 .............................................................................. 166

    ВИСНОВКИ ............................................................................................ 174

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................... 180

    ВСТУП

    Актуальність теми дисертаційного дослідження. З проголошенням незалежності Україна стала на шлях демократичних перетворень, формування соціальної та правової держави. Одним із головних ціннісних орієнтирів у досягненні цього є права і свободи людини і громадянина. За Основним Законом України саме права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
    Важливе місце у системі конституційних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні займає право на свободу наукової творчості. Наука в сучасному світі – важливий чинник соціально-економічного та культурного розвитку особистості, формування громадянського суспільства, економічної могутності та політичної незалежності держави, що разом становлять фундамент її національної безпеки.
    Актуальність дослідження теоретичних та практичних проблем, пов’язаних із конституційним закріпленням та реалізацією права людини і громадянина на свободу наукової творчості в Україні, зумовлена: по-перше, глобалізацією доктрини прав людини у сучасному світі; по-друге, необхідністю створення цілісної сучасної теорії системи основних прав та свобод людини і громадянина; по-третє, необхідністю концептуального аналізу права людини і громадянина на свободу наукової творчості, визначення місця цього права в системі прав і свобод людини і громадянина та розробки наукової моделі механізму його реалізації; по-четверте, потребою вдосконалення чинного законодавства як у галузі прав людини, так і у сфері науки і наукової діяльності, приведення його у відповідність до принципів, проголошених чинною Конституцією України; по-п’яте, процесами інтеграції України у світове співтовариство та іншими чинниками. Сукупність названих чинників зумовила вибір теми дослідження.
    У вітчизняній юридичній літературі проблеми прав та свобод людини і громадянина завжди займали чільне місце. Вони знайшли відображення, зокрема, у працях фахівців теорії держави і права та конституційного права, а саме: М. В. Вітрука, В. Н. Денисова, Б. С. Ебзєєва, В. І. Євінтова, В. С. Журавського, Т. М. Заворотченко, Н. І. Карпачової, М. І. Козюбри, А. М. Колодія, Т. А. Костецької, В. М. Кудрявцева, С. Л. Лисенкова, О. А. Лукашової, Г. В. Мальцева, М. І. Матузова, П. О. Недбайла, Н. М. Оніщенко, В. Ф. Опришка, М. П. Орзіха, В. А. Патюліна, В. Ф. Погорілка, Ж. М. Пустовіт, П. М. Рабіновича, М. І. Ставнійчук, А. П. Таранова, Ю. М. Тодики, О. Ф. Фрицького, В. В. Цвєткова, Ю. С. Шемшученка, Н. Г. Шукліної, І. О. Шумака та ін.
    Однак у цих працях проблеми реалізації права людини і громадянина на свободу наукової творчості розглядаються лише дотично і несистемно. Дана дисертаційна робота фактично є першим комплексним науковим дослідженням відповідних проблем, заснованим на аналізі здобутків як вітчизняної, так і зарубіжної юридичної науки. Із зарубіжних авторів використані, зокрема, праці Е. Агацці, Д. Й. Амбрасене, Е. Денісона, Г. Беккера, Дж. Я. Гараджаєва, Й. Ізензеє, В. Ж. Келлє, Т. Шульца та ін.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося як складова тематики досліджень відділу конституційного права та місцевого самоврядування Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України з науково-дослідної теми „Конституційно-правові відносини в Україні” (номер державної реєстрації 0106U004754).
    Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розробка теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму забезпечення конституційного права людини і громадянина на свободу наукової творчості в Україні.
    Відповідно до мети дослідження у дисертації зосереджено увагу на вирішенні таких завдань:
    сформулювати поняття „конституційне право людини і громадянина на свободу наукової творчості”, проаналізувати його за сутнісними та змістовими характеристиками;
    визначити структуру права людини і громадянина на свободу наукової творчості;
    з’ясувати місце права людини і громадянина на свободу наукової творчості у системі прав і свобод людини і громадянина;
    дослідити ґенезу права людини і громадянина на свободу наукової творчості на різних історичних етапах становлення української державності;
    проаналізувати концептуальні проблеми механізму реалізації права людини і громадянина на свободу наукової творчості в Україні;
    розкрити форми реалізації права людини і громадянина на свободу наукової творчості;
    визначити роль держави та органів державної влади України в забезпеченні права людини і громадянина на свободу наукової творчості;
    дослідити основні конституційно-правові гарантії права людини і громадянина на свободу наукової творчості.
    Об’єктом дослідження є суспільні відносини, в межах яких реалізуються та забезпечуються конституційні права та свободи людини і громадянина в Україні.
    Предметом дослідження є конституційне право людини і громадянина на свободу наукової творчості та проблеми його реалізації в Україні.
    Методи дослідження. В основу методології дослідження покладено філософські, загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання, які покликані забезпечити єдність гносеологічного, соціально-філософського та конституційно-правового аналізу конституційного права людини і громадянина на свободу наукової творчості та проблем його реалізації в Україні.
    Зокрема, метод діалектичної логіки використовувався у процесі аналізу історії становлення права людини і громадянина на свободу наукової творчості та розгляду еволюції законодавства у сфері науки і наукової діяльності в Україні. Закон єдності і боротьби протилежностей дав змогу виявити суперечливі тенденції становлення та здійснення державної політики у сфері наукової діяльності.
    Методологічну основу становлять також такі загальнонаукові методи: аналіз і синтез, індукція та дедукція, узагальнення, моделювання та ін. Так, використання методів аналізу і синтезу уможливив аналіз ознак права людини і громадянина на свободу наукової творчості як самостійного права у системі прав і свобод людини і громадянина, дослідження його місця у цій системі, вияв спільних й відмінних рис цього права з іншими правами та свободами людини і громадянина у духовній сфері. Соціологічний метод знайшов своє застосування при аналізі внутрішніх і зовнішніх чинників суспільних процесів, що зумовили виникнення, еволюцію та конституційне закріплення права людини і громадянина на свободу наукової творчості в Україні, а також при аналізі сучасного стану розвитку законодавства про науку, наукову та науково-технічну діяльність в Україні. Формально-логічний метод використовувався для визначення основних понять юридичних конструкцій, правових основ вирішення юридичних колізій конституційного та законодавчого регулювання конституційно-правових відносин, у межах яких реалізуються та забезпечуються конституційні права і свободи людини і громадянина в Україні; структурно-функціональний метод – під час дослідження складових елементів права людини і громадянина на свободу наукової творчості; порівняльно-правовий метод – при аналізі та співвідношенні вітчизняного та зарубіжного досвіду конституційної регламентації та окремих аспектів механізму реалізації права людини і громадянина на свободу наукової творчості.
    Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вона є першим в Україні комплексним дослідженням конституційного права людини і громадянина на свободу наукової творчості, а також теоретичних і практичних проблем реалізації цього права.
    Наукову новизну дисертаційного дослідження становлять, зокрема, такі основні положення, висновки та рекомендації:
    вперше:
    сформульовано авторське визначення поняття „конституційне право людини і громадянина на свободу наукової творчості” як визнаної та гарантованої державою можливості кожного вільно займатися інтелектуальною творчою діяльністю, спрямованою на одержання і використання нових наукових знань, а також самостійно обирати напрями та форми такої діяльності відповідно до своїх інтересів, творчих можливостей та загальнолюдських цінностей;
    обґрунтовано авторську концепцію визначення структури права людини і громадянина на свободу наукової творчості у контексті трьох стадій науково-дослідного процесу, а саме: організаційної; дослідної; стадії узагальнення, апробації і реалізації результатів дослідження;
    визначено поняття механізму реалізації права людини і громадянина на свободу наукової творчості, під яким розглядається система правових та неправових форм, засобів нормативного й організаційного характеру, що визначають функціонування суб’єктів даного права та дію всіх державно-правових і недержавних засобів з метою створення умов ефективного забезпечення права людини і громадянина на свободу наукової творчості;
    дістало подальший розвиток:
    висновок про органічний зв’язок змісту права людини і громадянина на свободу наукової творчості з іншими конституційними правами та свободами громадян України;
    положення про провідну роль держави у механізмі реалізації права людини і громадянина на свободу наукової творчості;
    обґрунтовано:
    нову редакцію ч. 1 ст. 54 Конституції України, а саме: “Кожному гарантується свобода літературної, художньої, наукової, технічної та інших видів творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інтелектуальної діяльності”;
    доцільність закріплення у Законі України „Про наукову і науково-технічну діяльність” окремих елементів права на свободу наукової творчості (права на відрядження, стажування, навчання чи роботу за кордоном; права відмовитися від залучення до роботи за закритою (секретною) науковою тематикою; права на вільний доступ до будь-яких відкритих національних чи міжнародних банків (баз) даних, бібліотек, інших інформаційних джерел і каналів (мереж) комунікацій; права на вільний міжнародний обмін результатами своїх досліджень тощо);
    авторські пропозиції щодо розширення видів правопорушень у сфері наукової діяльності та встановлення юридичної відповідальності за їх вчинення.
    Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання їх:
    у правотворчій діяльності з метою вдосконалення нормативно-правової бази з питань забезпечення конституційного права людини і громадянина на свободу наукової творчості;
    як теоретичної бази для подальших наукових досліджень із проблематики забезпечення конституційного права людини і громадянина на свободу наукової творчості;
    у навчальному процесі при викладанні курсів теорії держави і права, конституційного права України, конституційного права зарубіжних країн, прав, свобод та обов’язків людини і громадянина, юридичної деонтології;
    при підготовці відповідних розділів підручників, навчальних посібників та навчально-методичних матеріалів, предметом розгляду яких є право людини і громадянина на свободу наукової творчості та механізм його реалізації.
    Апробація результатів дисертації. Дисертаційне дослідження обговорювалося на засіданнях відділу конституційного права та місцевого самоврядування Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України.
    Результати дослідження оприлюднені у доповідях на обласних, всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях, круглих столах, наукових семінарах, зокрема, на Обласній науково-практичній конференції “Зміни в національному законодавстві та сучасні підходи до викладання правових дисциплін” (м. Кіровоград, 6 жовтня 2005 р., тези опубліковано); Міжнародній конференції студентів та аспірантів „Традиции и новации в системе современного российского права” (к 75-летию МГЮА) (м. Москва, 31 березня – 1 квітня 2006 р., тези опубліковано); Науково-практичній конференції „Конституційні засади державотворення і правотворення в Україні: проблеми теорії і практики” (до 10-річчя Конституції України і 15-ї річниці незалежності України) (м. Київ, 26 червня 2006 р., тези опубліковано); Міжвузівській науково-практичній конференції „Зміни в національному законодавстві та сучасні підходи до викладання правових дисциплін” (м. Кіровоград, 27 грудня 2006 р., тези опубліковано); Міжвузівській науково-практичній конференції „Зміни в національному законодавстві та сучасні підходи до викладання правових дисциплін” (м. Кіровоград, 13 червня 2007 р., тези опубліковано); Міжнародній науково-практичній конференції „Стан та перспективи розвитку юридичної науки та освіти”(м. Київ, 17–18 листопада 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених „Шості осінні юридичні читання” (м. Хмельницький, 26–27 жовтня 2007 р., тези опубліковано).
    Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження знайшли відображення у 4 наукових статтях у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, та у 6 тезах доповідей на наукових та науково-практичних конференціях.
    Структура дисертаційної роботи визначається її метою та завданнями. Робота складається зі вступу, двох розділів, які об’єднують вісім підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 211 сторінок, з них 32 сторінки – список використаних джерел (286 найменувань).
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У Висновках формулюються найсуттєвіші результати дисертаційного дослідження, що зумовили самостійність та значимість роботи; наводяться теоретичні узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у розробці теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму забезпечення конституційного права людини і громадянина на свободу наукової творчості в Україні.
    Конституційне право людини і громадянина на свободу наукової творчості – це визнана та гарантована державою можливість кожного вільно займатися інтелектуальною творчою діяльністю, спрямованою на одержання і використання нових наукових знань, а також самостійно обирати напрями та форми такої діяльності відповідно до своїх інтересів, творчих можливостей та загальнолюдських цінностей.
    За своєю суттю право на свободу наукової творчості є можливістю людини і громадянина брати участь в науковому житті; за змістом – це блага у сфері наукової діяльності та права на ці блага, тобто на їх одержання, захист, володіння, користування і розпорядження; за своєю формою дане право є мірою або образом, способом, формою поведінки, виявлення волі, інтересів, можливостей у сфері наукової діяльності.
    Враховуючи сучасні світові процеси, конституційний досвід багатьох європейських країн та непередбачуваність існування всіх можливих видів творчості в умовах постіндустріального суспільства, вважаємо за доцільне внесення відповідних змін до Конституції України. Зокрема, ч. 1 ст. 54 Конституції України пропонуємо викласти у такій редакції: “Кожному гарантується свобода літературної, художньої, наукової, технічної та інших видів творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інтелектуальної діяльності”.
    Структурою конституційного права людини і громадянина на свободу наукової творчості є сукупність взаємопов’язаних, взаємозумовлених можливостей людини і громадянина, покликаних забезпечити ефективну реалізацію її потреб у сфері наукової діяльності.
    Складові елементи права на свободу наукової творчості було визначено в контексті трьох стадій науково-дослідного процесу, а саме: організаційної; дослідної; стадії узагальнення, апробації і реалізації результатів дослідження. Специфіка такого підходу дозволяє охопити забезпечення максимальної кількості наукових потреб особи при реалізації свого права на свободу наукової творчості, а саме: 1) організаційна стадія забезпечує право на вибір форм, напрямів і засобів наукової і науково-технічної діяльності відповідно до своїх інтересів, творчих можливостей та загальнолюдських цінностей; право на створення об’єднань громадян у науковій сфері тощо; 2) дослідна стадія передбачає право на вільне здійснення наукових досліджень; право на одержання, передачу та поширення наукової інформації; право на відкриту науково-технічну інформацію; право брати участь у конкурсах на виконання наукових досліджень тощо; 3) до стадії узагальнення, апробації та реалізації результатів дослідження належить право здобувати визнання авторства на результати своєї наукової діяльності; право на захист своїх наукових результатів; право публікувати результати своїх досліджень або оприлюднювати їх іншим способом, у встановленому чинним законодавством України порядку та інші;
    Доцільним видається розширення прав ученого як суб’єкта реалізації права людини і громадянина на свободу наукової творчості та закріплення відкритого переліку (невичерпності) його прав у науковій сфері шляхом включення до ч. 2 ст. 5 Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” окремих елементів права на свободу наукової творчості, зокрема, права на відрядження, стажування, навчання чи роботу за кордоном; права відмовитися від залучення до роботи за закритою (секретною) науковою тематикою; права на вільний доступ до будь-яких відкритих національних чи міжнародних банків (баз) даних, бібліотек, інших інформаційних джерел і каналів (мереж) комунікацій; права на вільний міжнародний обмін результатами своїх досліджень тощо.
    Право людини і громадянина на свободу наукової творчості перебуває у тісних взаємозумовлених зв’язках з іншими конституційними правами та свободами, зокрема, з правом на свободу думки і слова, правом на інформацію тощо. Однак найбільш стійкий та органічний зв’язок права на свободу наукової творчості з окремими культурними правами громадян, а саме з правами на свободу літературної, художньої та технічної творчості, правом інтелектуальної власності, авторським правом, правом на освіту, що пояснюється особливою спільною сферою їх застосування.
    Особлива увага звернена на інтеграцію освіти і науки, що є актуальною тенденцією вітчизняного освітньо-наукового простору та, безумовно, оптимізує взаємозв’язки між правом на освіту та правом на свободу наукової творчості. Найбільш проблемними у цьому аспекті є питання системи підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів та наукова діяльність у системі вищої школи, що, у свою чергу, впливає на сферу реалізації права на свободу наукової творчості.
    Аналіз вікових традицій ставлення держави до науки та носіїв наукового знання за часів входження українських земель до складу Російської та Австро-Угорської імперій, які характеризувалися активізацією розвитку університетської науки; радянської епохи, коли наукові дослідження здійснювалися переважно в умовах жорстких ідеологічних настанов, та періоду становлення незалежної України, що відкрило перспективи для всебічного, вільного розвитку наукових досліджень та реалізації людиною права на свободу наукової творчості, становить науковий інтерес. Це зумовлено тим, що, по-перше, з’явилася можливість зіставити національні традиції взаємовідносин між науковою громадськістю, суспільством та державою; по-друге, є підстави розглянути особливості реалізації права на свободу наукової творчості у різні історичні епохи та виявити тенденції у розвитку цього права у сучасній Україні; по-третє, виникла потреба проаналізувати практику взаємовідносин між державою та носіями наукового знання на різних історичних етапах; по-четверте, уможливилось провести ретроспективне порівняння з аналогічними процесами у зарубіжних країнах.
    Механізм реалізації права людини і громадянина на свободу наукової творчості становить систему правових та неправових форм, засобів нормативного й організаційного характеру, що визначають функціонування суб’єктів даного права та дію всіх державно-правових та недержавних засобів з метою створення умов ефективного забезпечення права людини і громадянина на свободу наукової творчості.
    Структурою механізму реалізації права людини і громадянина на свободу наукової творчості є комплекс складників, окремих механізмів, що утворюють єдину систему, до якої входять механізм дії права, механізм держави, гарантії забезпечення дії досліджуваного механізму, механізм юридичної відповідальності та загальносоціальний (неюридичний) механізм.
    Механізм дії права передбачає організаційні форми реалізації права людини і громадянина на свободу наукової творчості, до яких відносимо: академічні наукові установи та організації, вищі навчальні заклади ІІІ–ІV рівнів акредитації та громадські наукові організації.
    Оскільки реалізація права людини і громадянина на свободу наукової творчості у системі наукових установ та організацій (Національна академія наук України, галузеві академії, науково-дослідні інститути, національні наукові центри та інші) здійснюється через безпосередні права останніх, то вкрай важливим є удосконалення чинного законодавства у сфері науки, яке нині значною мірою суперечливе та відірване від практики.
    Підвищити ефективність реалізації права людини і громадянина на свободу наукової творчості у системі вищих навчальних закладів, що є, безперечно, потужною формою реалізації даного права, необхідно шляхом поліпшення якості самої освіти та тісного співробітництва вищих навчальних закладів з науковими установами, але у жодному разі не за рахунок послаблення чи скорочення кількості останніх.
    Механізм держави, являє собою сукупність державних органів, установ та організацій, а також посадових осіб, за допомогою яких здійснюється регулятивний вплив на суспільні відносини, що виникають у процесі конституювання та реалізації права людини і громадянина на свободу наукової творчості.
    Ключовою матеріальною ознакою права людини і громадянина на свободу наукової творчості є його органічний зв’язок з певними функціями держави (економічною, соціальною, культурною, оборонною та іншими).
    Загальною тенденцією розвитку функцій української держави у сфері науки в сучасних умовах має стати всебічна модернізація усього механізму державного управління наукою та освітою, демократизація економічної системи суспільства, розгортання реформи науки в усіх напрямах, оптимізація державної кадрової політики, а також підвищення ролі науки в соціально-економічному розвитку держави і суспільства.
    Діючий в Україні механізм нормативно-правових гарантій права людини і громадянина на свободу наукової творчості потребує свого подальшого розвитку шляхом створення оптимальних умов для реалізації норм-принципів, ефективного виконання покладених на відповідні суб’єкти обов’язків та розширення видів правопорушень у сфері наукової діяльності та встановлення юридичної відповідальності за їх вчинення.
    Міжнародні (всесвітні, регіональні) нормативно-правові гарантії права людини і громадянина на свободу наукової творчості представлені нормами Статутів ООН, ЮНЕСКО, Загальної декларації прав людини, Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, дво- та багатосторонніми угодами та низкою інших документів, в тому числі і тих, що потребують ратифікації в Україні.
    Гарантування права людини і громадянина на свободу наукової творчості системою національних (конституційним ладом, Українською державою в цілому, діяльністю державних органів, установ і організацій) та міжнародних (ООН, ЮНЕСКО, Комітетом з економічних, соціальних і культурних прав, Європейським судом з прав людини та ін.) організаційно-правових гарантій при їх ефективному використанні покликано забезпечити всебічну реалізацію даного права.
    Загальносоціальний механізм реалізації права людини і громадянина на свободу наукової творчості складається із системи ідеологічних, політичних, економічних, духовних, власне соціальних та інших чинників розвитку суспільства, що у сукупності становлять матеріальне, соціальне та духовне підґрунтя для реалізації даного права.
    На підставі проведеного дисертаційного дослідження конституційного права людини і громадянина на свободу наукової творчості зауважимо на актуальності розглянутих теоретичних і практичних питань, а також на необхідності вдосконалення конституційно-правових основ механізму реалізації даного права в Україні.

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Аверченков В. И. Основы научного творчества : учеб. пособие / В. И. Аверченков, Ю. А. Малахов. Брянск : БГТУ, 2000. 178 с.
    2. Акуленко В. Культурні права людини, громадянина і народу / Віктор Акуленко // Пам’ятки України. 2003. № 3. С. 2–11.
    3. Амбрасене Д. И. Конституционное право граждан на пользование достижениями культуры и его реализация (по материалам Литовской ССР) : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 „Государственное право и управление; советское строительство; административное право; финансовое право” / Д. И. Амбрасене. – К., 1982. – 17 с.
    4. Амоша О. Підґрунтя інноваційного розвитку. Проблеми і перспективи взаємодії академічної науки й освіти / Амоша О., Землянкін А., Моісєєв Г. // Вісник Національної академії наук України. – 2006. – № 10. – С. 3 16.
    5. Анохин Ю. В. Механизм государственно-правового обеспечения прав и свобод личности (на материалах Российской Федерации) : автореф. дис. на соискание учен. степени д-ра юрид. наук : спец. 12.00.01 ”Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве” / Ю. В. Анохін. – Саратов, 2007. 50 с.
    6. Антонов В. М. Інтелектуальна власність і комп’ютерне авторське право / В. М. Антонов. – К. : КНТ, 2005. – 520 с.
    7. Артемов Е. Т. Научно-техническая политика в советской модели позднеиндустриальной модернизации : автореф. дис. на соискание учен. степени д-ра истор. наук : спец. 07.00.02 „Отечественная история” / Е. Т. Артемов. – Новосибирск, 2007. – 38 с.
    8. Бабкін В. Д. Соціальна держава та захист прав людини / В. Д. Бабкін // Правова держава : щорічник наукових праць. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 1998. Вип. 9. – С. 3 11.
    9. Баглай М. В. Конституционное право Российской Федерации : учеб. [для юрид. вузов и фак.] / М. В. Баглай. – М. : Норма-Инфра-М, 1998. – 741 с.
    10. Баглай М. В. Малая энциклопедия конституционного права / М. В. Баглай, В. А. Туманов. – М. : Бек, 1998. – 505, [2] с.
    11. Бажанов В. А. Наука как самопознающая система / В. А. Бажанов. – Казань : Изд-во Казанского ун-та, 1991. – 181 с.
    12. Байрамов Ф. Д. Соотношение функций государства и региональных межгосударственных объединений: современные теоретико-правовые проблемы : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 „Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве” / Ф. Д. Байрамов. – М., 2003. 27 с.
    13. Батанов О. В. Свобода / О. В. Батанов // Великий енциклопедичний юридичний словник / [за ред. Ю. С. Шемшученка]. – К. : ТОВ „Видавництво „Юридична думка”, 2007. – С. 805.
    14. Бачинін В. А. Філософія права : підручник [для юрид. спец-тей вищих навч. закладів] / Бачинін В. А., Журавський В. С., Панов М. І. – К. : Видавничий Дім „Ін Юре”, 2003. – 472 с.
    15. Белякова Г. И. Профессиональная этика / Г. И. Белякова. М. : Изд-во „Знание”. 1975. 64 с. – (Новое в жизни, науке, технике. Серия „Этика”).
    16. Бердяев Н. А. Философия свободы. Смысл творчества / Н. А. Бердяев. – М. : Правда, 1989. – 607, [1] с. – (Из истории отеч. филос. мысли).
    17. Білуха М. Т. Методологія наукових досліджень: підручник / М. Т. Білуха. – К. : АБУ, 2002. 480 с.
    18. Богданова Н. А. Система науки конституционного права / Н. А. Богданова. – М. : Юристъ, 2001. 254 с.
    19. Богоявленская Д. Б. Психолого-философский анализ творчества / Д. Б. Богоявленская // Междисциплинарный подход к исследованию научного творчества / [отв. ред. В. В. Давыдов]. М. : Наука, 1990. С. 71 83.
    20. Большой юридический словарь / [под ред. А. Я. Сухарева, В. Е. Крутских]. [2-е изд.]. – М. : ИНФРА-М, 2001. – 704 с.
    21. Бондарь Н. С. Самоуправление народа и социально-экономические права граждан СССР: конституционный аспект / Н. С. Бондар ; [отв. ред. В. А. Ржевский]. – Ростов-на-Дону : Изд-во Ростовского. ун-та, 1988. – 141, [2] с.
    22. Борисов В. И. Словарь по конституционному праву Российской Федерации / Борисов В. И., Ильюхин А. А., Кажанов О. А. – М. : Экономика, 2003. – 364 с.
    23. Бородін І. Права та свободи громадян, їх класифікація, гарантії реалізації / І. Бородін // Право України. – 2001. – № 12. – С. 32 34.
    24. Бошицький Ю. Л. Право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості / Ю. Л. Бошицький // Великий енциклопедичний юридичний словник / [за ред. Ю. С. Шемшученка]. – К. : ТОВ „Видавництво „Юридична думка”, 2007. – С. 683.
    25. Бутылин В. Н. Милиция в государственно-правовом механизме охраны конституционных прав и свобод граждан: монография / В. Н. Бутылин. Тюмень : Тюменский юридический институт МВД России, 2001. 176 с.
    26. Ващук О. М. Конституційно-правовий статус громадських організацій в Україні : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / Ващук Оксана Миколаївна. К., 2004. 207 с.
    27. Велика група науковців НАНУ: Настав час реформувати науку. З чого почати? [Електроний ресурс] / Рудчик А., Габович О., Дмитрук М. та ін.. – Режим доступу : http://maidanua.org/static/mai/1114344401.html.
    28. Великий тлумачний словник сучасної української мови : близько 170 000 слів та словосполучень / [уклад. та гол. ред. В. Т. Бусел]. – К.; Ірпінь : Перун, 2001. 1440 с.
    29. Верба І. Українська Академія Наук в окупації (кінець 1941 – початок 1942 рр.) / І. Верба // Пам’ять століть. 2000. № 3. С. 22 25.
    30. Верланов С. Особливості соціальних, економічних та культурних прав людини: до сучасних дискусій / Сергій Верланов // Юридична Україна. 2005. № 9. С. 11 17.
    31. Вернадский В. И. Научная мысль как планетное явление / В. И. Вернадский. – М. : Наука, 1991. – 270, [1] с.
    32. Вернадський В. И. Труды по истории науки в России / В. И. Вернадський ; [АН СССР, Комис. по разраб. науч. наследия акад. В. И. Вернадського и др.]. М. : Наука, 1988. 467 с.
    33. Верстюк В. Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: хронологічний довідник / Верстюк В. Ф., Дзюба О. М., Непринцев В. Ф. К. : Наукова думка, 1995. 688 с.
    34. Взаємодія науки й освіти – ключовий чинник сучасного цивілізаційного процесу: за матеріалами засідання Ради Міжнародної асоціації академій наук // Вісник Національної академії наук України. – 2005. – № 12. – С. 7 8.
    35. Вилкул А. Отраслевая наука: проблемы развития, пути решения / А. Вилкул // Голос Украины. – 2007. – 7 августа.
    36. Вища освіта і наука – найважливіші сфери відповідальності громадянського суспільства та основа інноваційного розвитку : інформаційно-аналітичні матеріали до засідання підсумкової колегії Міністерства освіти і науки, 24 березня 2005 р. К. : Міністерство освіти і науки України, 2005. 115 с.
    37. Вища школа України в цифрах // Дзеркало тижня. 2007. – № 11 (640). 24 30 березня. С. 1.
    38. Войнович А. П. Наука: проблемы и некоторые предложения [Електронный ресурс] / А. П. Войнович // Белорусский партизан. 2007. 21 июня. Режим доступа к журн. : http://www.belaruspartisan.org/bp-forte.
    39. Волинка К. Г. Механізм забезпечення прав і свобод особи: питання теорії і практики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня. канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 „Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень” / К. Г. Волинка. – К., 2000. – 16 с.
    40. Выдержки из конституций разных стран мира. Права и свободы человека : учебное пособие / [сост.: Ар Сантэм, Ар Шеньги]. – М. : Институт Йога Гуру Ар Сантэма, 1998. 93 с.
    41. Гайденко П. П. Творчество / Гайденко П. П., Спиркин А. Г., Ярошевский М. Г. // Большая Советская Энциклопедия : в 30 т. М. : Сов. Энциклопедия, 1970–1978. –
    Т. 25. – 1976. 600 с.
    42. Ганіткевич Я. Чи будуть в Україні європейська автономія та самоврядування університетів? / Я. Ганіткевич // Економічний часопис ХХІ. – 2005. – № 5 6. – С. 50 54.
    43. Гараджаев Дж. Я. Конституционные права и свободы человека и гражданина в странах СНГ и международные стандарты (на материалах Украины, России, Азербайджана) : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.02 / Гараджаев Джейхун Ясин оглы. Одеса, 1998. 233 с.
    44. Герасимчук В. Антинауковий підхід до „високолобих” : [НАН перебуває в нервовому напруженні. Віце-прем’єр-міністр із гуманітарних питань М. Томенко кинув ідею: „Більшість акад. ін-тів мають працювати в системі університетів, розділити бізнес, владу й наукове просування, переатестація учених"] / В. Герасимчук // День. – 2005. – 5 березня. – С. 3.
    45. Гиндилис Н. Л. О необходимости взаимодействия историко-научного и психологического подходов при исследовании творчества / Н. Л. Гиндилис // Междисциплинарный подход к исследованию научного творчества / [отв. ред. В. В. Давыдов]. – М. : Наука, 1990. – С. 44 71.
    46. Глухарева Л. И. Права человека в современном мире (социально-философские основы и государственно-правовое регулирование) / Л. И. Глухарева. М. : Юристъ, 2003. – 304 с.
    47. Глухівський Л. Наукова творчість і авторське право / Л. Глухівський // Інтелектуальний капітал. 2002. № 1. С. 30 31.
    48. Горностай К. Захист, охорона, гарантії прав і свобод людини і громадянина: співвідношення понять / К. Горностай // Держава і право : зб. наукових праць. Юридичні і політичні науки. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. Вип. 12. – С. 51 55.
    49. Государственное право Германии / [сокр. пер. нем. 7-томного изд. : в 2 т. / [редкол.: Б. Н. Топорнин (отв. ред.) и др.]; Рос. АН, Ин-т государства и права. М. : Ин-т государства и права РАН, 1994. –
    Т. 2: Г. Г. ф. Арним, Р. Бартльшпергер, Г. Бетге и др. – 1994. –
    320 с.
    50. Гуренко М. М. Теоретико-правові проблеми гарантій прав і свобод людини і громадянина: монографія / М. М. Гуренко. – К. : МВС України. НАВСУ, 2001. – 218 с.
    51. Дежина И. Г. Государственное регулирование науки в России : автореф. дис. на соискание учен. степени д-ра эконом. наук : спец. 08.00.05 „Экономика и управление народным хозяйством (экономика, организация и управление предприятиями, отраслями и комплексами – сфера услуг)” / И. Г. Дежина. – М., 2007. – 39 с.
    52. Декларация о науке и использовании научных знаний : принята на Всемирной конференции „Наука для ХХІ столетия: новые обязательства” в Будапеште 26 июня – 1 июля 1999 года [Електронный ресурс] // Бюро ЮНЕСКО в Москве. Режим доступа : http://www.unesco.ru/rus/index.php
    53. Денисов В. Н. Розвиток конституційного механізму зовнішньополітичної діяльності України / В. Н. Денисов // Правова держава : щорічник наукових праць. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 1996. Вип. 7. С. 42 49.
    54. Довідка фінансово-планового сектора Раднаркому УРСР про мережу та штати науково-дослідних установ Академії Наук УРСР від 21 травня 1942 р. // Культурне будівництво в Українській РСР, червень 1941 – 1950 рр. / Головне арх. упр. при Раді Міністрів УРСР / [упоряд.: А. І. Бичкова, В. М. Даниленко, О. Г. Луговський та ін.] ; відп. ред. Ю. Ю. Кондуфор. К. : Наукова думка, 1989. 576 с.
    55. Договір про співробітництво між Академією наук України і Академією наук Бєларусі від 12.05.1993 р. [Електронний ресурс] // Законодавство України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua
    56. Договір про співробітництво між Національною академією наук України і Академією наук Республіки Таджикистан від 28.04. 2006 р. // Вісник НАН України. 2006. № 7. С. 51 53.
    57. Дробноход М. Наукова сфера України в контексті реформування / М. Дробноход // Освіта і управління. 2007. Т. 10, № 1. С. 8 17.
    58. Дубина М. І. Розберімося з ВАКом... / М. І. Дубина // Інформаційний вісник АН ВШ України. – 2004. – № 4 (42). – С. 35 41.
    59. Ємець Т. Стан української науки в період визвольних змагань / Тетяна Ємець // Українська Центральна Рада: поступ націєтворення та державобудівництва: статті. К. : Українська Видавнича Спілка, 2002. С. 86 95.
    60. Заворотченко Т. Система конституційно-правових гарантій прав і свобод людини і громадянина в Україні / Т. Заворотченко // Право України. – 2002. – № 5. – С. 110 115.
    61. Заворотченко Т. М. Конституційно-правові гарантії прав і свобод людини і громадянина в Україні : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / Заворотченко Тетяна Миколаївна. – К., 2002. – 222 с.
    62. Зайчук О. В. Сутність і призначення держави / О. В. Зайчук // Теорія держави і права. Академічний курс : підруч. / [за ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко]. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – Гл. 3. – С. 59 73.
    63. Закон України „Про вищу освіту”. Науково-практичний коментар / [за заг. ред. В. Г. Кременя]. – К. : СДМ – Студіо, 2002. 323 с.
    64. Закон України „Про підготовку та державну атестацію наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації” [проект] // Наука та наукознавство. – 2004. – № 1. – С. 50 66.
    65. Закон Української Держави про заснування Української Академії Наук від 14.11.1918 р. № 710 // Хрестоматія з новітньої історії України. 1917–1945 : посібник [для 10 кл. серед. шкіл]. К. : Генеза, 1998. 399 с.
    66. Закони про тимчасовий державний устрій України (квітень 1918 р.) // Історія держави і права України: збірник документів / [укл. І. А. Козир, Т. М. Мілова]. Кіровоград, 2004. – С. 142 145.
    67. Законодательство о науке: современное состояние и перспективы развития / [отв. ред. В. В. Лапаева]. – М. : Изд-во НОРМА, 2004. 399 с.
    68. Звернення вчених Радянської України до прогресивних вчених світу з закликом віддати всі сили і знання на боротьбу з фашизмом від 22 грудня 1942 р. // Культурне будівництво в Українській РСР, червень 1941–1950 рр. / Головне арх. упр. при Раді Міністрів УРСР / [упоряд.: А. І. Бичкова, В. М. Даниленко, О. Г. Луговський та ін.] ; відп. ред. Ю. Ю. Кондуфор. К. : Наукова думка, 1989. 576 с.
    69. Звід відомостей, що становлять державну таємницю: затверджений Наказом Служби безпеки України від 12 серпня 2005 р. № 440 : в ред. від 22.01.2008 р. [Електронний ресурс] // Законодавство України. – Режим доступу : http//zakon.rada.gov.ua.
    70. Звіт про діяльність Національної академії наук України у 2006 році : у 2 ч. К. : Вид-во „Март”, 2007. –
    Ч. 2. 2007. 197 с.
    71. Ионас В. Я. Критерий творчества в авторском праве и судебной практике / В. Я. Ионас. – М. : Юрид. лит-ра, 1963. 140 с.
    72. Иоффе О. С. Советское гражданское право: в 3 т. / О. С. Иоффе. – Лениград, 1965. –
    Т. 3. – 1965. 347 с.
    73. Історія держави і права України : зб. документів / [укл. І. А. Козир, Т. М. Мілова]. Кіровоград : Поліграфія, 2004. 267 с.
    74. Історія України : навч. посібник / [Верстюк В. Ф., Гарань О. В., Гуржій О. І. та ін.] ; під ред. В. А. Смолія. – К. : Альтернативи, 1997. 416 с.
    75. Кадієвська І. А. Інтеграція науки та освіти – пріоритетний напрямок в системі інноваційних процесів / І. А. Кадієвська // Перспективи. – 2003. – № 1 (21). – С. 83 88.
    76. Кадієвська І. А. Сучасні проблеми інтеграції науки та освіти / І. А. Кадієвська // Перспективи – 2001 – № 3 (15). – С. 9 13.
    77. Келле В. Ж. Функции государства в научно-технической сфере: Россия и мировой опыт // ИИЕТ РАН. Годичная научная конференция 1998. – М. : ИИЕТ РАН, 1999. – С. 178 183.
    78. Кізіма В. В. Феномен української науки як проблема : [переднє слово] / В. В. Кізіма // Онопрієнко В. І. Історія української науки ХІХ–ХХ століть : навч. посібник / В. І. Онопрієнко. – К. : Либідь, 1998. – С. 4 14.
    79. Коваленко О. Громадська Академія наук вищої школи / О. Коваленко // Освіта України. 2006. № 8. 31 січня. С. 5.
    80. Коваль А. М. Кримінальна відповідальність за порушення авторського права і суміжних прав: теорія та практика / А. М. Коваль. – К. : Вид-во „Юстиніан”, 2005. 320 с.
    81. Ковтун Г. Розтрачений потенціал української науки / Г. Ковтун // Вісник НАН України. 2004. № 6. С. 32–36.
    82. Кодекс Законів про народну освіту від 22.11.1922 р. // Збірник Узаконень та Розпоряджень Робітничо-Селянського Уряду України. 1922. 19 грудня. Ч. 49. Ст. 729.
    83. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. № 8073-Х : в ред. від 01.01.2008 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122.
    84. Комаров С. А. Личность. Права и свободы. Политическая система / С. А. Комаров, И. В. Ростовщиков. – СПб. : Изд-во Юрид. ин-та (Санкт-Петербург), 2002. – 334 с.
    85. Коміренко В. Псевдоекономіка освіти. Болонський аспект. Український контекст / В. Коміренко // Економічний часопис – ХХІ. – 2006. – № 3 4. – С. 52–56.
    86. Конвенция Содружества Независимых Государств о правах и основных свободах человека от 26 мая 1995 г. // Иваненко В. А. Социальные права человека и социальные обязанности государства: международные и конституционные правовые аспекты / В. А. Иваненко, В. С. Иваненко. СПб. : Юрид. центр Пресс, 2003. С. 323 337.
    87. Конституционное (государственное) право зарубежных стран : учебн. [для студентов юрид. вузов и фак.] : в 4 т. / [рук. авт. коллектива и отв. ред. Б. А. Страшун. – М. : БЕК, 1996–1997. –
    Т. 1–2: Общая часть / [Андреева Г. Н., Андреева И. А.,
    Будагова А. Ш. и др.]. – 1996. 757 с.
    88. Конституционное право зарубежных стран : учеб. для студентов вузов, обучающихся по специальности «Юриспруденция» / [Баглай М. В. и др.] / под общ. ред. М. В. Баглая, Ю. И. Лейбо и Л. М. Энтина. – М. : НОРМА-ИНФРА-М, 2005. – 1043 с.
    89. Конституционное право России : учебно-методическое пособие : [крат. учеб. для вузов / под ред. А. В. Малько]. М. : Изд-во Норма, 2000. 395 с.
    90. Конституционное право : словарь / [отв. ред. В. В. Маклаков]. – М. : Юристъ, 2001. – 559 с.
    91. Конституционное право : энциклопедический словарь / [отв. ред. и рук. авт. кол. С. А. Авакьян]. – М. : НОРМА: НОРМА-ИНФРА-М, 2000. – 675, [1] с.
    92. Конституционные права и обязанности советских граждан / [Таранов А. П, Тимченко И. А., Чангули Г. И., Шуклина Н. Г] ; отв. ред. В. В. Таранов. – К. : Наукова думка, 1985. – 248 с.
    93. Конституционный статус личности в СССР / [Топорнин Б. Н., Воєводин Л. Д., Шевцов В. С. и др.] ; редкол.: Н. В. Витрук и др. – М. : Юрид. лит., 1980. 256 с. – (Социализм: Опыт. Проблемы. Перспективы).
    94. Конституция Азербайджанской Республики от 12 ноября 1995 г. // Конституции государств Европы : в 3 т. / [под ред. Л. А. Окунькова]. – М. : НОРМА, 2001. –
    Т. 1. 2001. – 818 с.
    95. Конституция Венгерской Республики от 18 августа 1949 г. // Конституции государств Европы : в 3 т. / [под ред. Л. А. Окунькова]. – М. : НОРМА, 2001. –
    Т. 1. 2001. – 818 с.
    96. Конституция Греции от 11 июня 1975 г. // Конституции государств Европы : в 3 т. / [под ред. Л. А. Окунькова]. – М. : НОРМА, 2001. –
    Т. 1. 2001. – 818 с.
    97. Конституция Испании от 27 декабря 1978 г. // Конституции государств Европы : в 3 т. / [под ред. Л. А. Окунькова]. – М. : НОРМА, 2001. –
    Т. 2. 2001. 838 с.
    98. Конституция Латвийской Республики от 15 февраля 1922 г. // Конституции государств Европы : в 3 т. / [под ред. Л. А. Окунькова]. – М. : НОРМА, 2001. –
    Т. 2. 2001. 838 с.
    99. Конституция Литовской Республики от 25 октября 1992 г. // Конституции государств Европы : в 3 т. / [под ред. Л. А. Окунькова]. – М. : НОРМА, 2001. –
    Т. 2. 2001. 838 с.
    100. Конституция Республики Албания от 21 октября 1998 г. // Конституции государств Европы : в 3 т. / [под ред. Л. А. Окунькова]. – М. : НОРМА, 2001. –
    Т. 1. 2001. – 818 с.
    101. Конституция Республики Армения от 5 июня 1995 г. // Конституции государств Европы : в 3 т. / [под ред. Л. А. Окунькова]. – М. : НОРМА, 2001. –
    Т. 1. 2001. – 818 с.
    102. Конституция Республики Беларусь от 24 ноября 1996 г. // Конституции государств Европы : в 3 т. / [под ред. Л. А. Окунькова]. – М. : НОРМА, 2001. –
    Т. 1. – 2001. – 818 с.
    103. Конституция Республики Хорватия от 22 декабря 1990 г. // Конституции государств Европы : в 3 т. / [под ред. Л. А. Окунькова]. – М. : НОРМА, 2001. –
    Т. 3. – 2001. – 790 с.
    104. Конституция Российской Федерации от 12 декабря 1993 г. // Конституции государств Европы : в 3 т. / [под ред. Л. А. Окунькова]. – М. : НОРМА, 2001. –
    Т. 3. – 2001. 790 с.
    105. Конституційне право України : підручник [для студ. вищих навч. закладів] / [за ред. Ю. М. Тодики, В. С. Журавського]. – К. : Видавничий Дім „Ін Юре”, 2002. 544 с.
    106. Конституційне право України : підручник [для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти] / [за ред. В. Ф. Погорілка]. К. : Наукова думка. 1999. 736 с.
    107. Конституційно-правові засади становлення української державності / [Тацій В. Я., Тодика Ю. М., Данильян О. Г. та ін.] ; за ред. В. Я. Тація та Ю. М. Тодики. – Харків : Право, 2003. – 326 с.
    108. Конституція (Основний Закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки від 20 квітня 1978 р. // Історія держави і права України : зб. документів / [укл. І. А. Козир, Т. М. Мілова]. – Кіровоград : Поліграфія, 2004. – С. 229 255.
    109. Конституція незалежної України : навч. посіб. [для студ. юрид. спец. вищих закл. освіти] / [за ред. В. Ф. Погорілка, Ю. С. Шемшученка, В. О. Євдокимова]. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Спілка юристів України, 2000. – 428 с.
    110. Конституція України. Закон України „Про Державний Гімн України” / [відп. за випуск П. Л. Толстінов]. – К. : Видавничий дім „Скіф”, 2006. 48 с.
    111. Конституція Української Народної Республіки (Статут про державний устрій, права і вольности УНР) від 29 квітня 1918 року // Історія держави і права України : зб. документів / [укл. І. А. Козир, Т. М. Мілова]. Кіровоград : Поліграфія, 2004. – С. 134 140.
    112. Копейчиков В. В. Механизм Советского государства / В. В. Копейчиков. – М. : Юрид. лит., 1968. – 215 с.
    113. Копелевич Ю. Х. Научные академии стран Западной Европы и Северной Америки / Ю. Х. Копелевич, Е. П. Ожигова. Ленинград: Наука, 1989. – 412, [1] с.
    114. Копылов А. Информация как обьект правоотношений в системах частого и публичного права / А. Копылов // НТИ. Сер. 1. 1997. № 9. С. 12 14.
    115. Костецька Т. А. Право на інформацію в Україні / Т. А. Костецька. К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Вища школа права, 1998. 39 с.
    116. Котова О. Г. Розвиток системи підготовки і атестації наукових і науково-педагогічних кадрів в Україні (1992–1998 рр.) (організаційно-нормативний аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. управл. : спец. 25.00.05 „Галузеве управління: управління освітою” / О. Г. Котова. – К., 2000. – 22 с.
    117. Котюк В. О. Основи держави і права : навч. посіб. / [гол. ред. Н. М. Гайдук] / В. О. Котюк. – [3-тє вид.]. К. : Атіка, 2001. – 430 с.
    118. Кравчук Л. Державотворення і нова Конституція України / Леонід Кравчук // Голос України. 1992. 12 листопада. С. 3.
    119. Кремень В. Болонский процесс: сближение, а не унификация / В. Кремень // Зеркало недели. – 2003. – № 48 (473). – 13 декабря.
    120. Кривицкий И. Наука: курс на понижение : [дискуссия о ВАКе] / И. Кривицкий // Еженедельник 2000. – 2005. – № 15. – 15 21 апреля.
    121. Кудрявцев В. Н. Свобода научного творчества / В. Н. Кудрявцев // Государство и право. 2005. № 5. С. 22 28.
    122. Кузнецов И. А. Охрана социалистического правопорядка, социалистической собственности, прав и свобод граждан как функция Советского общенародного государства : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 „Государственное право и управление; советское строительство; административное право; финансовое право” / И. А. Кузнецов. – Саратов, 1986. – 17 с.
    123. Куліш В. НАНУ як уламок імперії (точка зору) : [Автори пропонують провести зміни в організації науки в Україні] / В. Куліш, В. Астаф’єв // Дзеркало тижня. – 2005. – № 15 (543). – 23 квітня 6 травня.
    124. Культура в законі: стан та проблеми правового регулювання культури в Україні / [за ред. О. Гриценка]. К. : УЦКД, 1998. 104 с.
    125. Кушакова Н. В. Конституційне право на інформацію в Україні (порівняльний аналіз) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / Наталія Вадимівна Кушакова. – К., 2003. – 243 с.
    126. Лапаева В. В. Государственная научно-техническая политика: актуальные проблемы правового обеспечения / В. В. Лапаева // Законодательство о науке: Современное состояние и перспективы развития / [отв. ред. В. В. Лапаева]. – М. : Норма, 2004. С. 39 42.
    127. Лахтін Г. А. Про два види наукової інформації / Г. А. Лахтін // Вісник Національної Академії наук України. – 1996. – № 11 12. – С. 51 54.
    128. Лебедев В. А. Конституционно-правовая охрана и защита прав и свобод человека и гражданина в России (теория и практика современности) / В. А. Лебедев. М. : Изд-во Московского университета, 2005. 272 с.
    129. Лейман И. И. Наука как социальный институт / И. И. Лейман. Ленинград: Изд-во «Наука», 1971. 180 с.
    130. Ленин В. И. Практика в теории познания / В. И. Ленин // Ленин В. И. Полн. собр. соч. – М. : Изд-во полит. лит., 1979–1983. –
    Т. 29. – 1980. 507 с.
    131. Лепешкин А. И. Курс советского государственного права : в 2 т. / А.И. Лепешкин. – М. : Госюриздат, 1961–1962. –
    Т. 1. – 1961. 559 с.
    132. Липачова Л. М. Реалізація конституційного права людини та громадянина на звернення за захистом своїх прав і свобод до Європейського Суду з прав людини : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 „Конституційне право”/ Л. М. Липачова. – К., 2002. – 20 с.
    133. Лисенков С. Л. Гарантії прав та свобод людини і громадянина / С. Л. Лисенков, А. П. Таранов // Юридична енциклопедія : в 6 т. / [редкол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін.]. – К. : Вид-во "Українська енциклопедія" імені М. П. Бажана, 1998–2004. –
    Т. 1: А–Г. 1998. 672 с.
    134. Лисенков С. Л. Культурні права / С. Л. Лисенков. – К. : Либідь, 2001. – 507 с.
    135. Лисенков С. Л. Основи міжнародно-правової регламентації змісту і реалізації культурних прав і свобод / С. Л. Лисенков // Законодавство України. Науково-практичні коментарі. 2005. № 12. С. 92–102.
    136. Литвиненко І. Л. Діяльність органів місцевого самоврядування по забезпеченню конституційних прав та свобод людини і громадянина : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 „Конституційне право” / І. Л. Литвиненко. – К., 2003. – 20 с.
    137. Лихтенштейн В. М. Фундаментальная наука и высшая школа России : [Препр. докл.] / В. М. Лихтенштейн. М. : Ин-т экономики РАН, Центр соц.-экон. проблем федерализма, 2003. – 71 с.
    138. Локтев В. „Парк Юрського періоду” – не найгірше порівняння : [Полеміка з ректором НаУКМА В. Брюховецьким, який назвав НАНУ „Парком Юрського періоду” і заявив, що треба сконцентрувати наукові дослідження в університетах, а НАНУ розпустити] / В. Локтев // Дзеркало тижня. – 2005. – № 17 (544). – 7 травня.
    139. Лысенков С. Л. Гарантии прав и свобод личности в советском обществе : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид наук : спец. 12.00.02. „Государственное право и управление; советское строительство; административное право; финансовое право” / С. Л. Лысенков. – К., 1976. – 24 с.
    140. Матузов Н. И. Личность. Право. Демократия. Теоретические проблемы субъективного права / Н. И. Матузов. – Саратов : Саратовський университет, 1972. – 280 с.
    141. Мачулін В. Ф. ВАК у контексті Болонського процесу / Мачулі В. Ф., Бойко Р. В., Шкляр Л. Є. // Бюлетень Вищої атестаційної комісії України. 2005. № 3. С. 2–6.
    142. Мелков Ю. А. Факт в постнеклассической науке / Ю. А. Мелков. К. : ПАРАПАН, 2004. 224 с.
    143. Микитюк О. М. Теорія і практика організації науково-дослідної роботи у вищих закладах освіти України в ХІХ ст. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра. пед. наук : спец. 13.00.01 „Загальна педагогіка та історія педагогіки” / О. М. Микитюк. К., 2004. – 42 с.
    144. Мицкевич А. В. О гарантиях прав и свобод советских граждан в общенародном социалистическом государстве / А. В. Мицкевич // Советское государство и право. – 1963. – № 8. – С. 27 30.
    145. Мишин Ю. Д. Конституционно-правовой режим авторск
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины