КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ :

Краткое описание

ЗМІСТ

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ………………3
Розділ 1. Публічна влада в системі конституційного ладу України…………...13
1.1. Теоретичні основи визначення публічної влади як категорії……………...13
1.2. Конституційно-правова природа публічної влади в Україні..…………..…31
Висновки до розділу 1 ……………………………………………………………53
Розділ 2. Конституційно-правові основи забезпечення єдності публічної влади в Україні …………………………………………………………………………...56 2.1. Проблеми публічної влади у контексті принципу поділу влади………......56
2.2. Система і закономірності функціонування публічної влади в Україні…...68
2.3. Забезпечення єдності інститутів державної влади в Україні ……………..93
2.4. Місцеве самоврядування в механізмі здійснення публічної влади……...131
Висновки до розділу 2 …………………………………………………………..140
Розділ 3. Актуальні проблеми реформування публічної влади в Україні …..147
3.1. Методологічні засади реформування публічної влади в Україні……..…147
3.2. Основні напрями реформування інститутів публічної влади в Україні…171
Висновки до розділу 3…………………………………………………………...180
Висновки ………………………………………………………………………..183
Список використаних джерел …………………………………………………..187

ВСТУП

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Утвердження України як суверенної і незалежної держави стало незаперечним фактом після прийняття у 1996 році Конституції України. Виявленням волі народу є конституювання України як демократичної, соціальної, правової держави, зміст і спрямованість діяльності якої визначають права і свободи людини та їх гарантії, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. Конституція закріпила принцип, що визначив найголовнішу рису демократії — єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Виключно народові належить право визначати і змінювати конституційний лад в Україні, і це право не може бути узурповане державою.
Зазначені конституційні положення зумовлюють відповідні вимоги щодо організації та функціонування держави й місцевого самоврядування як інститутів публічної влади в Україні, без чого неможливе утвердження і забезпечення прав і свобод людини. Водночас низький рівень забезпечення основних прав громадян у нашій країні є свідченням того, що державні органи та органи місцевого самоврядування не виконують належним чином свого конституційного обов’язку перед людиною; життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека людини не стали найвищою соціальною цінністю, як це передбачено Конституцією України. Не в останню чергу це пояснюється неефективною організацією та функціонуванням інститутів державної влади і місцевого самоврядування, що вкрай негативно позначається на реалізації зазначених вище завдань.
Ця обставина зумовлює потребу поглибленого наукового дослідження конституційних засад організації та функціонування публічної влади в Україні, виявлення сутності публічної влади та її особливостей в конкретних умовах сучасної України. До того ж гносеологія проблематики охоплює не лише юридичний, а й політологічний, соціологічний, управлінський та інші аспекти.
Зважаючи на існуючу практику державотворення в Україні впродовж останнього десятиліття, а також на незадовільний стан здійснення необхідних реформ, зокрема реформування владних інститутів, та наявність тривалого протистояння і конфліктів між різними суб’єктами влади на центральному та місцевому рівнях, особливо актуальною стає проблема забезпечення єдності влади в Україні. Саме на цю обставину все частіше звертається увага у вітчизняних та зарубіжних наукових публікаціях і дослідженнях.
З часу проголошення незалежності України зріс науковий інтерес до організації публічної влади в Україні. Особливо ця проблема стала актуальною після внесення змін до Конституції України у грудні 2004 року. Проте дослідники часто обмежуються аналізом лише окремих владних інститутів в Україні або ж порівняльним аналізом інститутів влади окремих держав. До того ж залишається поза увагою ряд важливих аспектів методологічного характеру організації публічної влади, без усвідомлення яких бракує системності у підходах до вироблення практичних рекомендацій щодо удосконалення владних інститутів, також відсутнє загальне концептуальне бачення необхідних для України реформ у сфері публічної влади. Свідченням цього є чергові спроби здійснення політичної та правової реформ, непослідовність та суперечливість відповідних законодавчих рішень.
Таким чином, дослідження загальних проблем організації публічної влади в контексті її конституційного визначення та реального функціонування в умовах сучасної України, з’ясування сутності проблем, які постають при вирішенні завдань реформування владних інститутів, набувають виключної актуальності. Саме цьому присвячено дане дисертаційне дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках наукового проекту Комплексної державної програми науково-дослідної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Розбудова державності України: 1996-2005 роки” і є складовою науково-дослідної роботи кафедри конституційного та адміністративного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка за темою “Формування механізму реалізації та захисту прав і свобод громадян України” № 01БФ042-01.
Стан наукової розробки проблеми. Теоретичні проблеми соціальної природи влади та управління суспільством, політичної влади, політичної системи, демократії, співвідношення політичної й державної влади, засад здійснення державної влади, проблеми парламентаризму, місцевого самоврядування, конституційного ладу України вже досліджувалися у філософській, політичній та юридичній літературі, і в у різних аспектах були предметом дисертаційних досліджень. Водночас для практики національного державотворення бракує комплексних досліджень організації та закономірностей функціонування публічної влади в системі конституційного ладу України, загальних уявлень про необхідність та напрями її реформування.
Теоретичною основою цього дослідження стали положення відомих зарубіжних вчених минулого й сучасних авторів, серед яких Н. Алексєєв, І. Андреєв, А. Анікевич, М. Вебер, Ф. Енгельс, А. Демидов, В. Ільїн, Н. Кейзеров, Ф. Кокошкін, К. Маркс, А.Шайо та інші. В дослідженні автором широко використовувалися праці вітчизняних вчених у галузі теорії держави і права, конституційного права, адміністративного права, авторами яких є В. Авер’янов, В.Бабкін, В. Борденюк, Ф. Бурчак, П. Євграфов, В.Журавський, А. Заєць, М. Козюбра, А. Колодій, В. Копєйчиков, Л. Кривенко, Є. Назаренко, Н. Нижник, В. Опришко, М. Орзіх, Н. Оніщенко, О. Петришин, В. Погорілко, А.Селіванов, В.Селіванов, В. Сіренко, О. Скрипнюк, М.Ставнійчук, П. Стецюк, В. Тацій, Є. Тихонова, Ю. Тодика, О. Фрицький, В. Цвєтков, М. Цвік, В. Шаповал, Ю. Шемшученко, Н. Шукліна, О. Ющик, О. Ярмиш та інші.
Дисертаційне дослідження ґрунтується також на наукових розробках відомих російських теоретиків держави і права, вчених у галузі конституційного права та інших галузях, зокрема роботах С. Алексєєва, О. Лейста, М. Марченка, Л. Окунькова, Ю. Тихомирова, Б. Топорніна, Т. Хабрієвої, В. Чіркіна, Ю. Юдіна та інших.
Крім того, варто зазначити, що в Україні в останні роки захищено ряд дисертацій, з актуальних проблем організації та удосконалення державної влади і місцевого самоврядування, зокрема дослідження С. Агафонова, Ф. Веніславського, Ю. Коломійця, В. Ладиченка, І. Процюка, Н. Плахотнюк, Л. Силенко, С. Серьогіної та інших. Водночас, як уже зазначено, без достатньої глибини у дослідженнях залишаються методологічні, концептуальні аспекти організації публічної влади та забезпечення її єдності в умовах сучасної України.
Нормативно-правову базу дослідження становлять Конституція і законодавство України, а також акти Конституційного Суду України (особливий вид джерел права), якими регулюються організація та функціонування інститутів публічної влади.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення методологічних підходів до реформування інститутів публічної влади на основі закономірностей та аналізу конституційних засад її організації та функціонування для утвердження та гарантування прав людини в Україні.
Відповідно до цієї мети автором визначені такі основні завдання дослідження:
визначити, спираючись на праці вітчизняних і зарубіжних авторів, зміст поняття публічної влади, її сутність і форми здійснення;
дослідити феномен публічної влади в системі конституційного ладу України;
здійснити загальний аналіз державної влади й місцевого самоврядування як складових публічної влади в Україні в аспекті організації й функціонування державних і самоврядних інститутів у системі поділу влади, а також з позицій їх взаємодоповнення та взаємодії;
дослідити проблему забезпечення єдності публічної влади в умовах сучасної України;
з’ясувати актуальність і необхідність реформування публічної влади в Україні, визначити методологічні підходи та основні напрями реформування владних інститутів.
Об’єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини у сфері організації та здійснення публічної влади в Україні.
Предмет дослідження становлять закономірності та конституційно-правові основи організації й функціонування публічної влади в сучасній Україні та методологічні підходи до реформування публічно-владних інститутів.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є філософсько-світоглядні, загальнонаукові та спеціально-наукові методи наукового пізнання, застосування яких обумовлено об’єктом і предметом дослідження.
Діалектичний метод дав змогу розглянути досліджуване правове явище в його розвитку та взаємозв’язку з іншими явищами. Завдяки цьому методу розкриваються сутність влади взагалі та публічної влади зокрема, а також форми її здійснення.
Системно-структурний метод використано в частині дослідження системного феномена, що дало змогу проаналізувати її структуру, визначити складові публічної влади.
Порівняльно-правовий метод застосовано при дослідженні окремих аспектів побудови стримувань і противаг в механізмі державної влади в різних країнах.
Лінгвістичний метод був використаний при дослідженні особливостей мови та стилю законодавчих актів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в роботі вперше у вітчизняній юридичній науці визначаються закономірності організації та функціонування публічної влади в Україні в її єдності й розподіленні, і на цій онові формулюються методологічні підходи до реформування інститутів державної влади і місцевого самоврядування в умовах сучасної України.
Наукову новизну та особистий внесок автора у дослідження проблеми становлять, зокрема, такі важливі для розвитку науки і державотворчої практики основні положення, висновки та рекомендації:
уперше:
обґрунтовано, що владні інститути громадянського суспільства та держави в процесі управління суспільством спираються на два протилежні механізми консолідації населення – відповідно на приватні інтереси та примус. До того ж визначальним для здійснення публічної влади є загальний інтерес народу як цілісності, а не реалізація особливих інтересів окремих суспільних груп через примус;
визначено, що конституювання в Україні економічної, політичної та ідеологічної багатоманітності зумовлено існуванням у суспільстві різноманітних приватних інтересів, що істотно ускладнює процес формування загальних інтересів і утвердження народу як єдиного джерела влади та носія суверенітету;
зроблено висновок, що в процесі розбудови демократичної держави виникають внутрішні протиріччя, розв’язання яких потребує наявності інтегруючих елементів конституційного ладу; такими елементами є передусім єдине право власності Українського народу та народне волевиявлення через різні форми безпосередньої демократії;
доведено, що неоднорідність народного волевиявлення створює можливість його викривленого вираження інститутами публічної влади і потребує вироблення механізму для належного опосередкування волевиявлення Українського народу. Такий механізм утворюють відповідна виборча система, інші інститути безпосередньої демократії, а також функціонування у політичній системі впливових політичних партій;
зроблено висновок, що при одночасному визначенні держави як демократичної та соціальної є можливість виникнення суперечностей між народним волевиявленням і його реалізацією в діяльності інститутів публічної влади, розв’язання яких полягає в розвитку справжньої демократії. Опосередковуючим фактором у цьому процесі виступає право як суттєвий момент характеристики публічної влади, що втілюється у конституційному визначенні України як правової держави; при цьому властивості України як демократичної, соціальної і правової держави перебувають у складному взаємозв’язку змісту та форми, виступаючи одна щодо одної як необхідність, утворюючи органічну єдність;
обґрунтовано, що Конституція України побудована на поєднанні доктрин розподілу влад в організаційно-правовому аспекті та єдності влади з позицій суверенітету народу. Проте конституційне закріплення принципу розподілу влад на сучасних теоретико-правових засадах супроводжується низькою ефективністю функціонування державної влади з точки зору утвердження і забезпечення прав і свобод громадян, оскільки ідея балансу гілок влади не доповнюється юридичним формулюванням принципу взаємодії гілок влади, що не дозволяє забезпечити єдність влади, її реалізацію в інтересах народу;
зроблено висновок, що в основі єдності влади має бути формування і здійснення єдиної державної політики та відповідний устрій публічної влади. Юридичною формою спрямування державних рішень у русло єдиної політики є реалізація повноваження Верховної Ради України визначати засади внутрішньої і зовнішньої політики. Проте цьому перешкоджає недосконала модель організації публічної влади в Україні, зокрема – неоптимальним поділом владних повноважень між структурами державного механізму та відсутністю їх належної взаємодії на всіх рівнях;
обґрунтовано, що актуальним завданням реформування публічної влади в Україні є вироблення установчого механізму, який би належним чином опосередковував волевиявлення Українського народу, виходячи із системного характеру організації та функціонування публічної влади, а також наявність політичного суб’єкта, спроможного створити належне державно-правове забезпечення реформ; тому пріоритетом у реформуванні публічної влади є політична реформа, що має сформувати такого суб’єкта реформ;
удосконалено положення, що суспільна влада виступає як необхідний спосіб реалізації пануючих в суспільстві економічних відносин, виражає корінні інтереси і сукупну волю суспільства, виявляючи себе в організації соціального управління. З виникненням приватної власності суспільна влада набуває політичного характеру. Суб’єктом політичної влади стає панівна верства або суспільний клас, який реалізує свою владу через ряд організацій (носіїв політичної влади);
дістав подальшого розвитку висновок, що політична влада завжди прагне набути публічної форми для виконання “загальних справ”, зумовлених загальносуспільними інтересами. Зазначені інтереси реалізуються публічною владою тією мірою, якою вони збігаються з інтересами суб’єкта політичної влади;
удосконалено традиційну трискладову класифікацію функцій держави на користь схеми розподілу влад “глава держави – парламент – уряд”, якою переважно визначається форма правління в сучасній державі;
дістав подальшого розвитку висновок щодо вироблення науково обґрунтованої методології здійснення реформ, зокрема, найважливіша методологічна вимога полягає в тому, що проблеми організації публічної влади в Україні слід розглядати передусім як проблеми взаємовідносин суспільства і публічної влади, механізмів реалізації народного суверенітету. Стратегічний напрям реформи публічної влади – децентралізація публічної влади, утвердження самоорганізації народу, в якому реалізуються життєві інтереси всіх членів суспільства;
удосконалено характеристику місцевого самоврядування як інституту публічної влади, задіяного в єдиний політичний механізм реалізації управління суспільством. Зокрема, зроблено висновок, що розгляд відношення місцевого самоврядування з державною владою через механізм реалізації інтересів людини є принциповою теоретичною передумовою оптимального вирішення на практиці цього відношення, а також відношення місцевого самоврядування з відповідними інститутами громадянського суспільства;
удосконалено теоретичні підходи до реалізації ідей політичної реформи; обґрунтовано, що здійснення політичної реформи є відповідна діяльність політичних партій, які мають реально впливати на політико-правові процеси в державі на основі науково обґрунтованої методології реформування публічної влади.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропоновані автором у роботі оцінки та висновки, методологічні підходи до удосконалення публічної влади в Україні можуть бути використані у сферах законотворення та реалізації статусу державних інститутів, функціонуванні системи місцевого самоврядування, а також як теоретична основа у виробленні й проведенні політичної та державно-правової реформи. Крім того, положення дисертації можуть бути використані для дальшого розвитку наукових досліджень у галузі теорії держави і права, конституційного права тощо. Одержані результати дослідження також можуть бути використані в навчальному процесі.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною завершеною науковою працею. Теоретичні положення, узагальнення та висновки, сформульовані в роботі, а також рекомендації та пропозиції автор одержав на основі теоретичного дослідження і практичної діяльності у галузі законотворення та сприяння в удосконаленні державного механізму, системи місцевого самоврядування.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження та їх обґрунтування були предметом обговорення на проведених Інститутом законодавства Верховної Ради України науково-практичній конференції “Державно-правова реформа в Україні” (м. Київ, 1997), міжнародній науково-практичній конференції “Парламентаризм в Україні: теорія та практика” (м. Київ, 2001); всеукраїнській науково-практичній конференції, присвяченій 10 річниці Конституції України (м. Київ, 2006); всеукраїнській теоретичній й науково-практичній конференції з правознавства, політології та соціології “Трансформація політичної системи: соціальні перетворення та законодавчий процес” (м. Київ, 2007); “круглих столах” за участю вчених, політиків, представників державних органів з проблем удосконалення конституційного механізму функціонування публічної влади, зокрема за участю членів Робочої групи Національної конституційної ради та членів Європейської Комісії “За демократію через право” (Венеціанська Комісія), присвяченого обговоренню питань системного оновлення конституційного регулювання суспільних відносин в Україні (м. Київ, 2008); методологічних семінарах, організованих Інститутом держави і права НАН України ім. В.М. Корецького, зокрема “Проблеми організації державної влади в Україні в контексті політико-правової реформи” (м. Київ, 2008).
Публікації. Положення за темою проведеного дослідження висвітлюються автором загалом у 4 наукових публікаціях у фахових виданнях відповідно до переліку, затвердженого ВАК України, а також у 1 монографії, 1 навчальному посібнику та 4 виступах на конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Загальні висновки за результатами дисертаційного дослідження зводяться до такого.
1. Суспільна влада від самого початку виступає як необхідний спосіб реалізації власності, виражаючи корінні інтереси і сукупну волю суспільства та виявляючи себе в організації соціального управління. З виникненням у суспільстві відносин приватної власності суспільна влада набуває політичного характеру. Суб’єктом політичної влади стає панівна верства або суспільний клас, який реалізує свою владу через ряд носіїв політичної влади, головною з яких виступає держава.
2. Будь-який суб’єкт політичної влади прагне набути публічної форми для виконання “загальних справ”, що зумовлені загальними інтересами суспільства. Проте загальні інтереси реалізуються публічною владою лише тією мірою, якою вони збігаються з інтересами суб’єкта політичної влади. Основними формами здійснення публічної влади в демократичних суспільствах стають державна влада та влада місцевого самоврядування.
3. Громадянське суспільство та держава – це дві сторони протилежності, що передбачають два протилежних механізми консолідації населення у процесі управління суспільством: приватні інтереси та примус. Ефективний вплив громадянського суспільства на державну владу є основою демократичного політичного режиму, в якому визначальним для організації та здійснення публічної влади має бути загальний інтерес народу як цілісності, що випливає з конституювання України як демократичної держави.
4. Конституювання в Україні економічної, політичної та ідеологічної багатоманітності означає існування в громадянському суспільстві широкого спектра приватних інтересів, що істотно ускладнює процес утвердження народу як єдиного джерела влади і носія суверенітету, розбудову демократичної держави. Виникають внутрішні протиріччя, що мають вирішуватися через інтегруючі елементи конституційного ладу, якими є єдине право власності Українського народу та народне волевиявлення через різні форми безпосередньої демократії.
5. В умовах соціально диференційованого суспільства народне волевиявлення є неоднорідним, що створює можливість його викривленого вираження публічною владою; це потребує вироблення механізму для належного опосередкування волевиявлення Українського народу. Такий механізм утворюють насамперед відповідна виборча система, інші інститути безпосередньої демократії, а також функціонування у політичній системі впливових політичних партій.
6. Можливість виникнення суперечностей між народним волевиявленням і його реалізацією в діяльності держави зумовлює необхідність розвитку справжньої демократії, утвердження дійсного самоуправління народу. Як опосередковуючий фактор розв’язання зазначених суперечностей виступає право, що стає суттєвим моментом реалізації публічної влади, втілюючись у конституційному визначенні України як правової держави. Визначення сучасної України як демократичної, соціальної, правової держави не зводиться, відтак, до надання публічній владі ознак демократичності, соціальності та правомірності. Ці характеристики держави перебувають у складному взаємозв’язку змісту та форми, виступаючи одна щодо одної як необхідність, утворюючи органічну єдність.
7. Конституція України побудована на поєднанні доктрин розподілу влад в організаційно-правовому аспекті та єдності влади в контексті суверенітету народу; однак конституційне закріплення принципу розподілу влад на сучасних теоретико - правових засадах не доповнено юридичним закріпленням принципу взаємодії гілок влади, що не дає змоги забезпечити єдність державної влади, її реалізацію в інтересах народу. Визнання принципу системності в організації публічної влади означає, що влада має діяти як єдина цілісність, підпорядкована меті утвердження прав людини. При цьому необхідно враховувати специфіку конкретно-історичного виявлення загальних закономірностей функціонування влади в Україні, якими, на думку автора, є концентрація публічної влади та спеціалізація державного управління суспільством.
8. В основі єдності влади має бути формування та здійснення єдиної державної політики, що забезпечується відповідним устроєм публічної влади. Юридичною формою спрямування державних рішень у русло єдиної політики є повноваження Верховної Ради України визначати засади внутрішньої і зовнішньої політики. Натомість відсутність єдиної державної політики зумовлюється недосконалою політичною моделлю організації публічної влади в Україні, зокрема – неоптимальним поділом владних повноважень між структурами державного механізму і відсутністю їх належної взаємодії через недосконале конституювання принципу розподілу влад на вищих щаблях влади та неефективною взаємодією на місцевому рівні органів виконавчої влади з органами місцевого самоврядування.
9. Конституційне визначення місцевого самоврядування в Україні не повною мірою відповідає природі цього інституту в його традиційному розумінні. Місцеве самоврядування повинно бути інститутом публічної влади, задіяним в єдиний з державою політичний механізм реалізації управління суспільством. Розгляд відношення місцевого самоврядування з державною владою через механізм реалізації інтересів людини є принциповою теоретичною передумовою оптимального вирішення на практиці цього відношення, а також відношення місцевого самоврядування з відповідними інститутами громадянського суспільства.
10. Актуальною для сучасної України є проблема вироблення науково обґрунтованої методології здійснення реформ. Найважливіша методологічна вимога полягає в тому, що проблеми організації публічної влади в Україні слід розглядати передусім як проблеми взаємовідносин суспільства і публічної влади, механізмів реалізації народного суверенітету. Стратегічний напрям реформи публічної влади — утвердження самоуправління народу, в якому реалізуються життєві інтереси всіх членів суспільства.
11. Актуальним завданням реформування публічної влади в Україні є вироблення установчого механізму, який би належним чином опосередковував волевиявлення Українського народу. Формуючи зазначений механізм, слід враховувати системний характер організації та функціонування публічної влади, а також наявність політичного суб’єкта, спроможного створити належне державно-правове забезпечення реформ. Тому в реформуванні публічної влади на перше місце виходить політична реформа, що має сформувати такого єдиного суб’єкта реформ.
12. Необхідним способом реалізації ідей політичної реформи є конструктивна діяльність політичних партій, які реально впливають на політико-правові процеси в державі, що потребує подальшого розвитку політичної і правової культури суспільства як важливих чинників розвитку нашої держави як демократичної, соціальної і правової. Зважаючи на це, зростає практичне значення суспільних наук, особливо юридичної науки, стає нагальною потребою ефективне наукове забезпечення політико-правової реформи, вироблення науково обґрунтованої методології реформування публічної влади.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Чиркин В. Е. Основы сравнительного государствоведения / Чиркин В. Е. – М. : Артикул, 1997. – 352 с.
2. Халипов В. Ф. Власть (Основы кратологии) / Халипов В. Ф. – М. : Луч, 1995. – 304 с.
3. Кокошкин Ф. Ф. Лекции по общему государственному праву / Кокошкин Ф. Ф. – М. : Изд-во Бр. Башмаковых, 1912. – 304 с.
4. Власть: Очерки современной политической философии Запада / [Мшвениерадзе В. В., Кравченко И. И., Осипова Е. В. и др.]. – М. : Наука, 1989. – 328 c.
5. Власть в жизни и наука о власти. Словарь–справочник / [под общ. ред. В. Ф. Халипова]. – М. : Витязь, 2004. – 440 c.
6. Демидов А. И. Власть в единстве и многообразии ее измерений / А. И. Демидов // Государство и право. – 1995. – № 11. – С. 3–4.
7. Лоренц К. Агрессия (так называемое Зло) / К. Лоренц // Вопросы философии. – 1992. – № 3. – С. 5–38.
8. Ильин В. В. Власть / В. В. Ильин // Вестник МГУ. Серия 12: Социально-политические исследования. – 1992. – № 3. С. 10–23.
9. Weber M. Wirtschaft und Geselschaft / М. Weber. – Keln/Berlin, 1964. –735s.
10. Вебер М. Избранные произведения / М. Вебер ; [пер. с нем. / сост., общ. ред. и послесл. Н. Давидова ; предисл. П. П. Гайденко]. – М. : Прогресс, 1990. – 808 с.
11. Макаренко В. П. Теория бюрократии М. Вебера и буржуазные концепции организации и управления / В. П. Макаренко // Вопросы философии. – 1986. – № 3. – С. 126–134.
12. Демидов А. И. Власть в единстве и многообразии ее измерений / А. И. Демидов // Государство и право. – 1995. – № 11. – С. 3.
13. Шабров О. Ф. Политическая система: демократия и управление обществом / О. Ф. Шабров // Государство и право. – 1994. – № 5. – С. 116–125.
14. Андреев И. Л. Происхождение человека и общества / Андреев И. Л. – М.: Мысль, 1988. – 415 с.
15. Аникевич А. Г. Политическая власть: Вопросы методологии исследования / Аникевич А. Г. – Красноярск : Изд-во Красноярского ун-та, 1986. – 180 с.
16. Ющик О. І. Правова реформа: загальне поняття, проблеми здійснення в Україні / Ющик О. І. – К. : Парламентське вид-во, 1997. – 190 с.
17. Болясний І. Л. Основи теорії соціальної влади / Болясний І. Л. – К. : Вид-во Київського ун-ту, 1971. – 198 с.
18. Кейзеров Н. М. Власть и авторитет. Критика буржуазных теорий / Кейзеров Н. М. – М. : Юрид. лит., 1973. – 264 с.
19. Галкин А. А. Социология. Политика. Международные отношения / Галкин А. А. – М. : Междунар. отнош., 1974. – 326 с.
20. Семенова Т. Н. Государство и государственная власть в классово-антагонистическом обществе / Т. Н. Семенова // Философские науки. – 1978. – № 6. – С. 14–15.
21. Орлов Г. П. Политические категории исторического материализма / Г. П. Орлов // Типология социальных явлений. – Свердловск : Уральский гос. ун-т, 1982. – С. 3–19.
22. Сиренко В. Ф. Интересы – власть – управление / Сиренко В. Ф. – К. : Наукова думка, 1991. – 156 с.
23. Маркс К. Собрание сочинений / К. Маркс, Ф. Энгельс. – [2-е изд.]. – М. : Госполитиздат, Т. 1– 50. – 1955–1981. –
Т. 46. Ч.1. – 1968. – 559 c.
24. Рац М. Власть в России и понятие “власти” / М. Рац // Власть. – 1998. – № 4. – С. 37–45.
25. Халипов В. Ф. Власть : кратологический словарь / Халипов В. Ф. – М. : Республика, 1997. – 431 с.
26. Кожевников С. Н. Социалистическая государственная власть – организующий фактор общественных отношений / С. Н. Кожевников // Актуальные и теоретические проблемы политической организации общества. – Свердловск, 1975. – Вып. 43. – С. 90–95.
27. Селіванов А. Публічна влада і громадянин в умовах застосування судової адміністративної юрисдикції / А. Селиванов // Право України. – 2006. – № 9. – С. 28–33.
28. Батанов О. В. Публічна влада як інститут конституційного права: концептуальні проблеми теорії / О. В. Батанов // Правова держава : Щорічник наук. праць. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2008. – Вип. 19. – С. 144–153.
29. Чиркин В. Е. Публичное управление : учебник / Чиркин В. Е. – М. : Юристъ, 2004. – 475 с.
30. Чиркин В. Е. Публичная власть / Чиркин В. Е. – М. : Юристъ, 2005. – 175 с.
31. Постановление Конституционного Суда Российской Федерации “По делу о проверке конституционности статей 80, 92, 93 и 94 Конституции Республики Коми и статьи 31 Закона Республики Коми от 31 октября 1994 г. “Об органах исполнительной власти в Республике Коми” от 15 января 1998 г.” / Собрание законодательства Российской Федерации. – 1998. – № 4. – Ст. 532. – С. 998–1008.
32. Постановление Конституционного Суда Российской Федерации “По делу о проверке конституционности Закона Удмуртской Республики от 17 апреля 1996 г. “О системе органов государственной власти в Удмуртской Республике” от 24 января 1997 г.” / Собрание законодательства Российской Федерации. – 1997. – № 5. – Ст. 708. – С. 1169–1179.
33. Рачинский В. В. Публичная власть как общеправовая категория: Теоретико-прикладной аспект : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 “ Теория и история права и государства; История правових учений” / В. В. Рачинский. – Екатеринбург, 2003. – 26 с.
34. Минаков П. А. Публичная власть: политологический аспект : автореф. дис. на соскание учен. степени канд. полит. наук : спец. 23.00.01 “Теория политики, история и методология политической науки” / П. А. Минаков. – Уфа, 2007. – 22 с.
35. Югов А. А. Конституционные начала публичной власти: российское измерение / А. А. Югов // Российский юридический журнал. – 2005. – № 1. – С. 43– 53.
36. Дробышевский С. А. Политическая организация, право и доклассовое общество / С. А. Дробышевский // Правоведение. – 1988. – № 5. – С. 41–42.
37. Василюк С. Теорія поділу влади і судова влада в Україні / С. Василюк // Право України. – 2002. – № 5. – С. 9–11.
38. Кузьмин Э. Л. Рецензия на книгу М. И Байтина: Государство и политическая власть (Саратов, 1972) / Э. Л. Кузьмин // Советское государство и право. – 1974. – № 2. – С. 139–141.
39. Теория государства и права : учебник . – М. : Госюриздат, 1949. – 511 с. / Академия наук СССР, Ин-т права.
40. Теория государства и права : учебник / [ред. А.М. Васильев]. – М. : Юрид. лит., 1983. – 415 с.
41. Маркс К. Собрание сочинений / К. Маркс, Ф. Энгельс. – [2-е изд.]. – М. : Госполитиздат, Т. 1– 50. – 1955–1981. –
Т. 4. – 1955. – 615 c.
42. Fried M. Н. The state, сhicken and the egg, or, what came first? Origins of the state / M. H. Fried // Antropology of political Evolution / Eds. R. Cohen and E. R. Service. – Philadelphia, 1978. – P. 35– 47.
43. Алексеев Н. Н. Русский народ и государство / Алексеев Н. Н. – М. : Аграф, 1998. – 640 c.
44. Дмитриев Ю. А. Соотношение понятий политической и государственной власти в условиях формирования гражданского общества / Ю. А. Дмитриев // Государство и право. – 1994. – № 7. – С. 28–31.
45. Дмитриев Ю. А. Концепция народовластияв современной России: (государственно-правовые проблемы теории и практики) : автореф. дис. на соискание учен. степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.02 “Конституционное право” / Ю. А. Дмитриев. – М., 1994. – 68 с.
46. Маркс К. Собрание сочинений / К. Маркс, Ф. Энгельс. – [2-е изд.]. – М. : Госполитиздат,Т. 1– 50. – 1955–1981. –
Т. 1. – 1955. – 698c.
47. Чиркин В. Е. Конституционное право: Россия и зарубежный опыт / Чиркин В. Е. – М. : ЗЕРЦАЛО, 1998. – 448 с.
48. Корнієнко М. І. Державна влада і місцеве самоврядування: актуальні питання теорії і практики / М. І. Корнієнко // Українське право. – 1995. – № 1 (2). – С. 70–75.
49. Борденюк В. Деякі аспекти співвідношення місцевого самоврядування, держави і громадянського суспільства в Україні / В. Борденюк // Право України. – 2001. – № 12. – С. 25–27.
50. Бориславська О. Принцип субсидіарності в системі конституційно-правових засад місцевого самоврядування в Україні / Бориславська О. // Problemy stosowania Konstytucji Ukrainy i Polski / [рod redakcja Petro Steciuka i Ierzego Buczkowskiego]. – Przemysl, 2003. – №12 – 148 с.
51. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / [за заг. ред. Б. В.Авер’янова]. – К. : Факт, 2003. – 384 с.
52. Кравченко В. В. Муніціпальне право України : навч. посібник / В. В. Кравченко, М. В. Пітцик. – К. : Атіка, 2003. – 672 с.
53. Крусян А. Территориальная громада и публичная власть в современной Украине / А. Крусян // Юридический весник. – 2002. – № 3. – С. 96–101.
54. Чапала Г. В. Місцеве самоврядування в системі публічної влади: теоретико-правовий аналіз : монографія / Чапала Г. В. – Харків : Право, 2006. – 224 с.
55. Шаповал В. М. Сучасний конституціоналізм : монографія / Шаповал В. М. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 560 с.
56. Український парламентаризм: минуле і сучасне / [за ред. Ю. С. Шемшученка]. – К. : Парламентське вид-во, 1999. – 368 c.
57. Назаренко Є. До питання про конституційну реформу державної влади України / Є. Назаренко // Право України. – 1996. – № 10. – С. 5–10.
58. Тацій В. Функціонування державної влади в аспекті конфліктології / В. Тацій, Ю. Тодика // Право України. – 1997. – № 8. – С. 31–32, 34.
59. Погорілко В. Ф. Теоретичні проблеми конституційного ладу України / В. Ф. Погорілко // Правова держава : Ювілейний щорічник наук. праць. – К. : Ін Юре, 1999. – Вип. 10. – С. 23–25, 27, 29–40.
60. Линецький С. Методологічні засади осмислення місця і ролі державного режиму в структурі державного ладу України / С. Линецький // Право України. – 2000. – № 6. – С. 19–23.
61. Конституційний Суд України: Рішення, висновки, 1997–2001: У 2 кн. / Конституц. Суд України; [ Уклад. Г.П. Сурначова, І.М. Шевляк]; Відп. ред. П. Б. Євграфов. – К. : Юрінком Інтер, 2001.
Кн. 1: – 2001– 510 c.
62. Конституційний Суд України: Рішення, висновки, 2005. / Конституц. Суд України; Відп.ред. П. Б. Євграфов. – К. : Юрінком Інтер, 2006.
Кн. 6: – 2006 – 229 с.
63. Теплюк М. Правові проблеми змінення Конституції України / М. Теплюк, О. Ющик // Право України. – 2007. – № 12. – С. 1–5.
64. Шаповал В. М. Основний Закон України і референдум: до питання про “стабільність” Конституції / В. М. Шаповал // Право України. – 2000. – №2. – С. 3–5.
65. Законодательные страницы. Конституции мира // Коммерсант. Власть. – 2007. – № 31. – С. 61–70.
66. Законодательные страницы. Конституции мира // Коммерсант. Власть. – 2007. – № 32. – С. 61–70.
67. Законодательные страницы. Конституции мира // Коммерсант. Власть. – 2007. – № 33. – С. 59–69.
68. Книгін К. Правове визначення референдуму як форми народовладдя: проблеми теорії і практики / К. Книгін // Право України. – 2001. – № 11. – С. 28–31.
69. Комарова В. В. Референдум в системе народовластия Российской Федерации : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / Комарова В. В. – М., 1995. – 224 с.
70. Шипілов Л. М. Принцип народовладдя і його здійснення в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук. : спец. 12.00.01 “Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень” / Л. М. Ширілов. – Харків, 2004. – 19 c.
71. Кратюк В. В. Правові та політичні аспекти взаємодії громадянського суспільства і демократичної держави / В. В. Кратюк // Держава і право : зб. наук. праць. – К. : Ін-т держави і права ім.. В. М. Корецького НАН України, 2000. – Вип. 7. – С. 223–228.
72. Мурашин О. Вибори як акти прямого народовладдя / О. Мурашин // Вісник Львівського ун-ту. Серія юридична. – Львів : ЛДУ ім. І. Франка, 2000. – Вип. 35. – С. 180–185.
73. Сравнительное конституционное право / РАН. Ин–т государства и права; [Топорни Б.Н., Чиркин В.Е., Юдин Ю.А. и др.; Редкол.: В. Е. Чиркин (отв. ред.) и др.]. – М. : Манускрипт, 1996. – 728 c.
74. Шаповал В. М. Поняття держави і суверенітету в конституційному праві / В. М. Шаповал // Вісник Конституційного Суду України. – 2003. – № 1. – С. 74 –79.
75. Скрипнюк О. Проблема соціальної держави в контексті концепції “державного мінімалізму” / С. Скрипнюк // Право України. – 2000. – № 11. – С. 17–20.
76. Співак В. М. Поняття та цінності соціальної, правової держави / В. М. Співак // Держава і право : зб. наук. праць. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2000. – Вип. 7. Юридичні і політичні науки. – С. 472–473.
77. Яковюк І. Про обсяг поняття “соціальна держава” (на основі порівняльного аналізу моделей ФРН і України) / І. Яковюк // Право України. – 1998. – № 11. – С. 26–28.
78. Прокопець Л. Соціальна держава як політична реальність / Л. Прокопець // Право України. – 2000. – № 12. – С. 16–19.
79. Маркс К. Собрание сочинений / К. Маркс, Ф. Энгельс. – [2-е изд.]. – М. : Госполитиздат, Т. 1– 50. – 1955–1981. –
Т. 36. – 1964. – 805 c.
80. Ленін В. І. Повне зібрання творів: Пер. з 5-го рос. Вид. / Ленін В. І. – К. : Політвидав, 1969 – 1975. –
Т. 33. – 1973. – 411 с.
81. Заєць А. П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду / Заєць А. П. – К. : Парламентське вид-во, 1999. – 247с.
82. Маркс К. Собрание сочинений / К. Маркс, Ф. Энгельс. – [2-е изд.]. – М. : Госполитиздат,Т. 1– 50. – 1955–1981. –
Т. 5. – 1956. – 643c.
83. Ленін В. І. Повне зібрання творів / Ленін В. І. – К. : Політвидав, 1969–1975. –
Т. 14. – 1971. – 514 с.
84. Кисельов Ю. Ю. Концепція правової держави як напрям демократичного державорозуміння / Ю. Ю. Кисельов // Держава і право : зб. наук. праць. – К. : Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2000. – Вип. 7. – С. 45–46.
85. Шемшученко Ю. Теоретичні проблеми формування правової держави / Ю. Шемшученко // Право України. – 1995. – № 12. – С. 7–10.
86. Конституційне право України / [за ред. В. Ф. Погорілка]. – К. : Наукова думка, 2000. – 731с.
87. Тихомиров Ю. А. Власть в обществе: единство и разделение / Ю. А. Тихомиров // Советское государство и право. – 1990. – № 2. – С. 35 –44.
88. Святоцький О. Питання теорії і практики конституціоналізму в Україні / О. Святоцький, В. Чушенко // Право України. – 1998. – № 2. – С. 17–20.
89. Тихомиров Ю. А. Государство на рубеже столетий / Ю. А. Тихомиров // Государство и право. – 1997. – № 2. – С. 24–32.
90. Макаров О. В. Соотношение права и государства / О. В. Макаров // Государство и право. – 1995. – № 5. – С. 116–122.
91. Організація судової влади в Україні: Перший аналіз нормативного змісту Закону України “Про судоустрій України” / [А. О. Селіванов (кер. авт. кол.), Є. В. Фесенко, Н. С. Рудюк та ін. ; за наук. ред. А. О. Селіванова]. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 112 с.
92. Шаповал В. М. Категорія “орган державної влади” в конституційній теорії і практиці / В. М. Шаповал : матеріали наук.-практ. конф. [“Ідеологія державотворення в Україні: історія і сучасність”], (22–23 лист. 1996 р.). – К. : Генеза, 1997. – С. 178.
93. Бех В. П. Механізм узгодження інтересів гілок влади або шляхи подолання кризи в системі саморегуляції соціального організму України / В. П. Бех // Нова парадигма. Альманах наукових праць. – Запоріжжя, 2000. – Вип. 16. – С. 103, 105–106.
94. Копєйчиков В. В. Державна влада і питання формування громадянського суспільства в Україні / В. В. Копєйчиков // Правова держава : Щорічник наук. праць. – К. : Наукова думка, 1995. – Вип. 6. – С. 35–45.
95. Новые конституции стран СНГ и Балтии : сборник документов / Межпарламент. Ассамблея СНГ. Центр публич. права; [ Сост. Ю.А. Дмитриев, Н.А. Михалева; Отв. ред. и авт. предисл. Н.А. Михалева]. – 2-е изд. – М.: Манускрипт, 1997. – 663с.
96. Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 20. – Ст. 271.
97. Конституційний договір між Верховною Радою України та Президентом України від 8 червня 1995 р. / Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 18. – Ст. 133.
98. Закон України " Про звіт про виконання Державного бюджету України за 1996 рік" : Прийнятий 9 жовт. 1997 року № 563/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 46. – Ст. 293.
99. Постанова Верховної Ради України "Про звіт про виконання Державного бюджету України за 1998 рік" : Вiд 19 жовт. 1999 року № 41-V Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 49. – Ст. 430.
100. Постанова Верховної Ради України " Про звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2001 рік" : Вiд 4 липн. 2002 року № 31-IV // Голос України. – 2002. – №123. – 11 липн. – С.4.
101. Постанова Верховної Ради України " Про звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" : Вiд 27 липн. 2006 року № 41-V // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 40. – Ст. 351.
102. Кучма Л. Д. Послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2002 році. / Кучма Л. Д. – К. : Інф.-вид. центр Держкомстату України, 2002. – 412 с.
103. Ющенко В. А. Послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України. 2008 рік / В. А. Ющенко // Офіційний вісник Президента України. – 2008. – № 15. – Ст. 555. – С. 3–15.
104. Тацій В. Я. Проблеми становлення і розвитку українського конституціоналізму / В. Я. Тацій, Ю. М. Тодика // Державне будівництво і місцеве самоврядування : зб. наук. праць. – Харків, 2001. – Вип. 1. – С. 14–15.
105. Нижник Н. Р. Проблема формування системи органів державної влади / Н. Р. Нижник : матеріали наук.-практ. конф. [“Ідеологія державотворення в Україні: історія і сучасність”], (22–23 лист. 1996 р.). – К. : Генеза, 1997. – С. 187–188.
106. Добродумов П. Про реформу політичної системи України / П. Добродумов // Право України. – 2003. – № 5. – С. 19–23.
107. Шаповал В. М. Конституційний механізм державної влади в незалежній Україні: політико-правові проблеми організації виконавчої влади / В. М. Шаповал // Право України. – 1997. – № 1. – С. 31–34.
108. Чикурлій С. О. Місце виконавчої влади в конституційній системі стримань і противаг України / С. О. Чикурлій // Держава і право : зб. наук. праць. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – Вип. 12. – С. 162–169.
109. Кресіна І. О. Політико – правові проблеми політичної реформи в Україні / І. О. Кресіна // Конституційні засади державотворення і право творення в Україні: проблеми теорії і практики : До 10-річчя Конституції України та 15-ї річниці незалежності України : зб. наук. статей / [за ред. Ю. С. Шемшученка ; упоряд.: І. О. Кресіна, В. П. Загребельний, Н. М. Пархоменко]. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2006. – С. 34–40.
110. Тодика Ю. М. Функціонування державної влади в аспекті конфліктології Україні / Ю. М. Тодика // Правова держава : Щорічник наук. праць. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 1997. – Вип. 8. – С. 56–63.
111. Нижник Н. Взаємодія органів місцевого самоврядування і органів державної влади: досвід та проблеми / Н. Нижник, Г. Цвєткова // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 1999. – № 2. – С. 3.
112. Смирнова Т. С. Закріплення у Конституції України основоположних принципів місцевого самоврядування / Т. С. Смирнова // Держава і право : зб. наук. праць. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 1998–1999. – Вип. 2. – С. 128–129.
113. Орзіх М. П. Державний суверенітет і місцеве самоврядування в умовах формування правової держави України // Правова держава : Щорічник наук. праць. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 1994. – Вип. 5. – С. 101–102.
114. Мартиненко П. Децентралізація у здійсненні державної влади як конституційний принцип в Україні / П. Мартиненко // Вісник Конституційного Суду України. – 2000. – № 6. – С. 40–47.
115. Борденюк В. Місцеве самоврядування в механізмі держави: конституційно-правовий аспект / В. Борденюк // Право України. – 2003. – № 4. – С. 12–17.
116. Баймуратов М. О. Публічна самоврядна (муніципальна) влада в Україні: основні ознаки та особливості / М. О. Баймуратов // Актуальні проблеми виконання законів України “Про місцеве самоврядування в Україні” та “Про місцеві державні адміністрації”: наук.-практ. посібник / [за ред. В. В. Кравченка]. – К. : Атіка, 2003. – С 71–87.
117. Батанов О. В. Конституційно-правовий статус територіальних громад в Україні : монографія / Батанов О. В. ; за заг. ред. В. Ф. Погорілка. – К. : Ін Юре, 2003. – 512 с.
118. Біленчук П. Д. Місцеве самоврядування в Україні (муніципальне право) : навч. посібник / Біленчук П. Д., Кравченко В. В. Підмогильний М. В. – К. : Атіка, 2000. – 304 с.
119. Місцеве самоврядування в Україні: історія, сучасність, перспективи розвитку : навч. посібник / [В. В. Кравченко, Н. В. Кравченко, В. П. Лисюченко, В. А. Негода, М. В. Пітцик, Л. Є. Подобєд, М. О. Пухтинський]. – К. : Арарат-Центр, 2001. – 206 с.
120. Скрипнюк В. Політико-правові принципи організації та функціонування державної влади в Україні / В. Скрипник // Право України. – 2002. – № 5. – С. 3–6.
121. Гегель Г.В.Ф. Философия права / Г.В.Ф. Гегель; [пер. с нем.: ред. и сост. Д.А. Керимов, В.С. Нерсесянц; авт. вступ. ст. и примеч. В.С. Нерсесянц]. – М.: Мысль, 1990. – 524с.
122. Шаповал В. М. Форма держави в конституційному праві / В. М. Шаповал // Вісник Конституційного Суду України. – 2003. – № 2. – С. 47–58.
123. Сухонос В. В. Форма правління: термінологія, класифікація, характеристика (проблеми постіндустріальної епохи) / В. В. Сухонос // Держава і право : зб. наук. праць. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. – Вип. 21. – С. 62–63.
124. Добролюбов А. И. Государственная власть как техническая система: О трех великих социальных изобретениях человечества / Добролюбов А. И. – [2-е изд., стереотипное]. – М. : Едиториал УРСС, 2003. – 240 c.
125. Шайо А. Самоограничение власти (краткий курс конституционализма) / А. Шайо ; [пер. с венг. А.П. Гуськовой, Б.В. Сотина]. – М. : Юристъ, 2001. – 292 c.
126. Кривенко Л. Т. Верховна Рада України – однопалатний парламент / Л. Т. Кривенко // Вісник Академії правових наук України. – 1998. – № 4. – С. 70–80.
127. Кривенко Л. Т. Український парламентаризм: питання становлення / Л. Т. Кривенко // Правова держава : зб. наук. праць. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 1996. – Вип. 7. – С. 29–33.
128. Кривенко Л. Т. Воля народу, її трансформація у державну волю / Л. Т. Кривенко // Віче. – 1997. – № 9. – С. 42–59.
129. Кривенко Л. Т. Суверенітет парламенту: теорія і практика / Л. Т. Кривенко // Віче. – 1998. – № 4. – С. 32–47.
130. Опрышко В. Ф. Конституционный статус Верховной Рады Украины / В. Ф. Опрышко // Журнал российского права. – 1998. – № 4–5. – С. 211–218.
131. Ладиченко В. В. Теоретико-правові засади поділу влади : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук. : спец. 12.00.01 “Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень” / В. В. Ладиченко. – К., 1998. – 18 с.
132. Процюк І. В. Законодавча влада в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук. : спец. 12.00.01 “Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень” / І. В. Процюк. – Харків, 1999. – 19 с.
133. Веніславський Ф. В. Конституційні основи взаємовідносин законодавчої та виконавчої влади в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 “ Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень” / Ф. В. Веніславський. – Харків, 2000. – 22 с.
134. Журавський В. С. Організація діяльності парламенту: особливості правового регулювання / Журавський В. С. – Х. : Ун-т внутрішніх справ, 2000. – 16 с.
135. Агафонов С. А. Окремі аспекти взаємодії Президента України та Верховної Ради України як вищих органів державної влади / С. А. Агафонов : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [“Парламентаризм в Україні: теорія та практика”], (26 червн. 2001 р.). – К. : Ін-т зак-ва Верховної Ради України, 2001. – С. 127–132.
136. Долежан В. В. Дія системи стримувань і противаг у відносинах між законодавчою і президентською владами в Україні / В. В. Долежан : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [“Парламентаризм в Україні: теорія та практика”], (26 червн. 2001 р.). – К. : Ін-т зак-ва Верховної Ради України, 2001. – С. 169–173.
137. Бульба О. Законодавча влада як один з елементів принципу розподілу влади / О. Бульба // Право України. – 2002. – № 6. – С. 113–117.
138. Журавльова Г. Поділ влади в сучасній Україні (проблеми теорії та практики) / Г. Журавльова // Право України. – 1998. – № 11. – С. 23–25.
139. Силенко Л. М. Конституція України про основні елементи системи стримувань і противаг / Л. М. Силенно // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 1999. – № 2. – С. 9, 33–34. 36–39, 84.
140. Пушкина Е. В. Конституции Украины и Российской Федерации. Опыт сравнительно-правового анализа / Пушкина Е. В. – Днепропетровск : Ин-т технологии, 1998. – 62с.
141. Кривенко Л. Т. Парламент і парламентаризм: теоретичні основи / Л. Т. Крищенко : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [“Парламентаризм в Україні: теорія та практика”], (26 червн. 2001 р.). – К. : Ін-т зак-ва Верховної Ради України, 2001. – С. 246–252.
142. Теплюк М. О. Парламентський контроль – одна з основних функцій парламенту України / М. О. Теплюк : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [“Парламентаризм в Україні: теорія та практика”], (26 червн. 2001 р.). – К. : Ін-т зак-ва Верховної Ради України. – 2001. – С. 463–468.
143. Конституційний Суд України: Рішення, висновки, 1997–2001: У 2 кн. / Конституц.Суд України; [ Уклад. Г.П. Сурначова, І.М. Шевляк]; Відп. ред. П. Б. Євграфов. – К. : Юрінком Інтер, 2001.
Кн. 2: – 2001– 503 c.
144. Руссо Ж.-Ж. Политические сочинения. Трактаты / Руссо Ж.-Ж.; [пер. с фр.]. – К. : [Дух і Літера], 2000. – 344 с.
145. Тихомиров Ю. О. Компетенція законодавчих органів / Ю. О. Тихомиров : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [“Парламентаризм в Україні: теорія та практика”], (26 червн. 2001 р.). – К. : Ін-т зак-ва Верховної Ради України. – 2001. – С. 105–117.
146. Тихомиров Ю. А. Теория компетенции / Тихомиров Ю. А. – М. : Изд-во г-на Тихомирова М. Ю., 2004. – 355с.
147. Серегина С. Г. Конституционные основы взаимодействия законодательной и президентской властей / С. Г. Середина // Нова Конституція України і проблеми вдосконалення законодавства : тематичний зб. наук. праць. – Харків, 1997. – С. 14–15.
148. Верховна Рада України : інформ. довідник / [авт.-упор.: М. Ярош та ін.]. – К. : Парламентське вид-во, 2002. – Вип. 2. – 160 с.
149. Окуньков Л. А. Вето Президента : научно-практ. пособие / Л. А. Окуньков, В. А. Рощин. – М. : Городец. Формула права, 1999. – 352 с.
150. Кривенко Л. Т. Інститут президентства. Глава держави: проблеми конституційного й фактичного статусу / Л. Т. Кривенко // Зб. наук. праць Української Академії державного управління при Президентові України. – К. : Вид-во УАДУ, 1999. – Ч. 2. – Вип. 2. – С. 60–87.
151. Серьогіна С. Г. Компетенція Президента України: теоретико-правові засади : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 “Конституційне право” / С. Г. Серьогіна. – Харків, 1998. – 18 с.
152. Плахотнюк Н. Г. Інститут президентства в Україні: конституційно-правовий аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 “Конституційне право” / Н. Г. Плахотнюк. – Харків, 1999. – 20 с.
153. Коломієць Ю. М. Інститут глави держави в системі вищих органів влади й управління зарубіжних країн : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 “Конституційне право” / Ю. М. Коломієць. – Харків, 1999. – 20 с.
154. Агафонов С. А. Інститут Президента в системі державної влади України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 “Конституційне право” / С. А. Агафонов. – К., 2003. – 16 с.
155. Шаповал В. М. Президент у механізмі здійснення державної влади : наукова доповідь / Шаповал В. М. – К. : Національний інститут стратегічних досліджень, 1995. – Вип. 36. – С. 29–32.
156. Агафонов С. А. Правовий статус Президента України / С. А. Агафонов // Право України. – 2000. – № 9. – С. 25–26.
157. Бурчак Ф. Г. Конституційний статус Президента України / Ф. Г. Бурчак // Правова держава : Щорічник наук. праць. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 1997. – Вип. 8. – С. 28–29.
158. Плахотнюк Н. Реалізація положень Конституції України щодо питання інституту президентства / Н. Плахотнюк // Зб. наук. праць Української Академії державного управління при Президентові України. – К. : Вид-во УАДУ, 1999. – Вип. 1. – С. 223–229.
159. Гриценко М. Конституційний статус Президента України та деякі аспекти здійснення виконавчої влади / М. Грищенко // Зб. наук. праць Української Академії державного управління при Президентові України. – К. : Вид-во УАДУ, 1999. – Вип. 2. – Ч. 2. – С. 258–259.
160. Толкованов В. Інститут глави держави в системі державного управління Канади, Франції та України: порівняльний аналіз / В. Толкованов // Зб. наук. праць Української Академії державного управління при Президентові України. – К.: Вид-во УАДУ, 1999. – Вип. 2. – Ч. 1. – С. 313–320.
161. Шатіло В. Місце Президента України в системі органів державної влади / В. Шатіло // Право України. – 2003. – № 5. – С. 24–26.
162. Державотворення і правотворення в Україні: досвід, проблеми, перспективи : монографія / [за ред. Ю. С. Шемшученка]. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – 656 с.
163. Михеєнко Р. Виконавча влада і конституційні статуси Президента України та Кабінету Міністрів України / Р. Михеєнко // Право України. – 2000. – № 8. – С. 24–28.
164. Дахова І. Поняття виконавчої влади та її місце в державному механізмі України (конституційний аспект) / І. Дахова // Право України. – 2002. – № 12. – С. 24–25.
165. Кисіль С. П. Поняття “виконавча влада” в науці адміністративного права / С. П. Кисіль // Правова держава : зб. наук. праць. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 1997. – Вип. 8. – С. 264–265.
166. Полянский И. А. Правовая природа исполнительной власти и ее место в организации государственной власти / И. А. Полянский // Правоведение. – 1999. – № 4. – С. 18–20.
167. Іващенко В. І. Про деякі аспекти правового статусу Кабінету Міністрів України / В. І. Іващенко // Правова держава : зб. наук. праць. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – Вип. 12. – С. 343–348.
168. Шаповал В. М. Сучасний конституціоналізм / Шаповал В. М. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 560 с.
169. Авер’янов В. Б. Закон про Кабінет Міністрів України: результати доктринального тлумачення / В. Б. Авер’янов // Право України. – 2007. – № 6. – С. 3–8.
170. Цвік М. Про державно-правову природу влади Президента України в системі розподілу влад / М. Цвік, І. Процюк // Вісник Академії правових наук України. – 1999. – № 1. – С. 56–57.
171. Чикурлій С. О. Місце виконавчої влади в конституційній системі стримувань і противаг України / С.О. Чикурлій // Держава і право : зб. наук. праць. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – Вип. 12. – С. 169.
172. Кудряченко А. И. Институт президентства в Украине: реалии конституционно-правового статуса / А. И. Кудряченко // Государство и право. – 1998. – № 3. – С. 99–106.
173. Селіванов В. М. Право і влада суверенної України: методологічні аспекти : монографія / Селіванов В. М. – К. : Ін Юре, 2002. – 724 с.
174. Бойко В. Ф. Становлення незалежного суду в Україні – гарантія демократії в державі / В. Ф. Бойко // Правова держава : зб. наук. праць. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 1999. – Вип. 10. – С. 88–96.
175. Ющик О. І. Про юридичну техніку конституційного визначення судоустрою України / О. І. Ющик // Право України. – 2001. – № 3. – С. 88–91.
176. Шевченко В. П. Конституційно-правові основи військового правосуддя в Україні : атореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 “ Конституційне право”/ В. П. Шевченко. – К., 2003. – 21 с.
177. Євдокимов В. О. Вища рада юстиції – інститут демократичного суспільства / В. О. Євдокимов // Правова держава : зб. наук. праць. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН