Погребняк Наталія Сергіївна. Конституційно-правовий статус апарату Верховної Ради України




  • скачать файл:
  • Название:
  • Погребняк Наталія Сергіївна. Конституційно-правовий статус апарату Верховної Ради України
  • Альтернативное название:
  • Погребняк Наталья Сергеевна. Конституционно-правовой статус аппарата Верховной Рады Украины
  • Кол-во страниц:
  • 244
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ ЮРИДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО
  • Год защиты:
  • 2014
  • Краткое описание:
  • Погребняк Наталія Сергіївна. Конституційно-правовий статус апарату Верховної Ради України.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.02, Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. - Харків, 2014.- 230 с.


    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

    НАЦІОНАЛЬНИЙ ЮРИДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО


    На правах рукопису

    ПОГРЕБНЯК НАТАЛІЯ СЕРГІЇВНА
    УДК 342.533(477)

    КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС
    АПАРАТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

    12.00.02 – конституційне право; муніципальне право

    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата юридичних наук

    Науковий керівник
    Серьогіна Світлана Григорівна
    доктор юридичних наук, доцент



    Харків – 2014


    ЗМІСТ


    ВСТУП 3
    РОЗДІЛ 1. АПАРАТ ЯК ДОПОМІЖНИЙ СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ ПАРЛАМЕНТУ: ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

    13
    1.1. Місце і роль апарату в структурі парламенту 13
    1.2. Зарубіжний досвід організації та діяльності парламентського апарату 33
    1.3. Еволюція парламентського апарату в Україні 51
    1.4. Конституційно-правове регулювання статусу Апарату Верховної Ради України
    72
    Висновки до розділу 1
    90
    РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ПИТАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ АПАРАТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
    93
    2.1. Функції та компетенція Апарату Верховної Ради України 93
    2.2. Структура і порядок формування Апарату Верховної Ради України 118
    2.3. Форми та методи діяльності Апарату Верховної Ради України 137
    2.4. Порядок проходження служби в Апараті Верховної Ради України 162
    Висновки до розділу 2
    183
    ВИСНОВКИ 187
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 191
    ДОДАТКИ
    231

    ВСТУП

    Актуальність теми. Розвиток і зміцнення демократичних, правових засад української державності пов’язаний з потребою осмислення конституційно-правовою наукою фундаментальних понять парламентаризму, парламентських процедур, організації парламентської діяльності; необхідністю проведення комплексної науково-практичної розробки категорії «конституційно-правовий статус Апарату Верховної Ради України»; виявлення особливостей організації допоміжних парламентських структур, що забезпечують безперебійне функціонування і організаційну підтримку законодавчого органу.
    Проблеми, пов’язані з правовим регулюванням, організацією і функціонуванням парламентського апарату набувають особливого значення в сучасних умовах. Надання комплексної характеристики сучасного стану конституційно-правового статусу Апарату Верховної Ради України набуває ще більшої актуальності у зв’язку з необхідністю осмислення об’єктивних процесів, що відбуваються у розвитку вітчизняної політичної системи, громадянського суспільства щодо вироблення нової концепції гармонізації інтересів суспільства і держави, удосконалення державного механізму, розвитку парламентаризму, оптимізації існуючої моделі організації допоміжних інституцій державних органів на інноваційних засадах.
    Незважаючи на існування широкої наукової бази щодо проблем парламентаризму, законодавчого процесу, принципів та форм парламентської діяльності, питання правового статусу Апарату Верховної Ради України вивчаються сучасною наукою конституційного права фрагментарно, а надання комплексної характеристики специфіки правового регулювання, функціонально-компетенційних особливостей, системно-структурної організації вітчизняного парламентського апарату відсутні. Нормативне закріплення в національному законодавстві зазначених питань також не відповідає потребам практики і характеризується наявністю суттєвих прогалин і протиріч.
    Таким чином, необхідність вирішення наукового завдання щодо проведення комплексної науково-практичної розробки категорії «конституційно - правовий статус Апарату Верховної Ради України» визначена нинішнім станом вітчизняної правової науки та відсутністю поглиблених і всебічних теоретичних робіт з цієї проблеми. Це свідчить про наукову, практичну значущість і актуальність дисертаційної роботи.
    Теоретичною основою роботи стали праці вітчизняних і зарубіжних вчених-правників: В. Б. Авер’янова, О. Ф. Андрійко, Л. Д. Антощук, О. М. Апанович, А. Г. Аркуші, Ю. Г. Барабаша, І. О. Билі, Ю. П. Битяка, Е. Валентайн, М. М. Воронова, А. З. Георгіци, В. Д. Гончаренка, О. М. Держалюка, А. Д. Доржиєва, В. В. Дурдинця, В. М. Єрмолаєва, В. О. Зайчука, А. П. Закалюка, І. О. Здзеби, А. Ю. Іванової, В. О. Йолчева, В. П. Колісника, А. М. Колодія, Ю. М. Коломійця, І. О. Кресіної, В. С. Кульчицького, П. М. Любченка, О. О. Майданник, В. Я. Малиновського, О. М. Мироненка, В. П. Нагребельного, Л. Р. Наливайко, А. Ю. Олійника, О. М. Осавелюка, М. Ю. Парамонової, О. В. Петришина, А. І. Погорєлової, А. Й. Рогожина, О. Г. Самойлюк, С. В. Саса, С. Г. Серьогіної, В. А. Смолія, В. Я. Тація, В. Е. Теліпка, Ю. М. Тодики, В. Л. Федоренка, М. В. Цвіка, В. М. Шаповала, В. І. Шевелєва, Ю. С. Шемшученка, М. Я. Швеця, К. Шоу, О. І. Ющика та інших.
    Праці цих вчених створили методологічну та науково-теоретичну базу для надання характеристики напрямків діяльності, внутрішнього устрою і процесуально-організаційної діяльності українського парламенту.
    Мета й завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні конституційно-правового статусу Апарату Верховної Ради України, наданні комплексної характеристики сучасного стану та виявленні перспектив розвитку правового положення допоміжної інституції парламенту; обґрунтуванні низки концептуальних понять, теоретичних положень, висновків, а також практичних рекомендацій щодо його удосконалення.
    Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішення таких завдань:
     узагальнити доктринальні підходи і розробити пропозиції щодо вдосконалення понятійного апарату, який застосовується для визначення змісту поняття «конституційно-правовий статус Апарату Верховної Ради України»;
     надати характеристику стану правового регулювання статусу Апарату Верховної Ради України;
     розкрити основні елементи конституційно-правового статусу Апарату Верховної Ради України і визначити його співвідношення в цілому з конституційно-правовим статусом українського парламенту;
     визначити місце і роль апарату в структурі парламенту;
     дати характеристику зарубіжного досвіду організації і діяльності парламентського апарату та оцінити можливості його використання в умовах трансформації існуючої моделі державного управління і розвитку парламентаризму в Україні;
     виявити фактори впливу на еволюцію парламентського апарату в Україні;
     комплексно розкрити зміст організаційно-процесуальної діяльності Апарату Верховної Ради України (функцій і компетенції, порядку формування і структури, форм та методів діяльності парламентського апарату), надати характеристику такому елементу статусу персонала апарату парламенту як порядок проходження служби в апараті законодавчого органу;
     розробити оптимальну модель системно-структурної організації Апарату Верховної Ради України, визначити перспективні напрямки оптимізації його функціонування, сформулювати відповідні пропозиції і рекомендації щодо вдосконалення конституційно-правового статусу парламентського апарату в Україні.
    Об’єкт дослідження – суспільні відносини, які складаються у сфері організації та функціонування Апарату Верховної Ради України.
    Предмет дослідження – конституційно-правовий статус Апарату Верховної Ради України.
    Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи складають сукупність філософсько-світоглядних, загальнонаукових та спеціальних методів пізнання при виявленні особливостей специфіки статусу Апарату Верховної Ради України у правовій доктрині, конституційному законодавстві та юридичній практиці. Використання діалектичного методу дозволило всебічно розглянути апарат парламенту як явище, яке знаходиться в динаміці та постійному оновленні, виявити закономірності функціонування і розвитку інституту парламентського апарату в сучасних умовах інтенсифікації суспільно-політичного життя, простежити еволюцію його моделей під впливом різноманітних факторів. Застосування феноменологічного підходу дозволило розкрити онтологічну природу інституту парламентського апарату як багатоаспектного правового феномену. Герменевтичний метод використовувався у процесі тлумачення положень вітчизняного і зарубіжного конституційного законодавства щодо організації і функціонування допоміжних органів парламенту. Завдяки використанню методів аналізу та синтезу, індукції та дедукції, абстракції встановлено ознаки та вироблено поняття конституційно-правового статусу Апарату Верховної Ради України.
    Системно-структурний метод дозволив визначити роль і місце парламентського апарату в механізмі державного управління, з’ясувати його сутнісні ознаки і структуру; структурно-функціональний – встановити функціональне призначення Апарату Верховної Ради України, а також надати функціональні характеристики його підрозділів; історико-правовий – висвітлити процес становлення і розвитку Апарату Верховної Ради України на вітчизняних теренах; порівняльно-правовий – надати компаративну характеристику правового регулювання організації і діяльності парламентського апарату; формально-юридичний – провести змістовне опрацювання текстів правових актів, що закріплюють елементи конституційно-правового статусу Апарату Верховної Ради України. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (визначено дефініції апарату парламенту, функцій, форм, методів його діяльності, порядку проходження служби в Апараті Верховної Ради України), надано рекомендації для внесення змін і доповнень до тексту окремих норм вітчизняного законодавства. На підставі застосування прийомів моделювання й прогнозування було визначено напрямки оптимізації організації вітчизняного парламентського апарату та окреслено перспективи вдосконалення його конституційно-правового регулювання.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в даній роботі вперше у вітчизняній юридичній науці науково-теоретично обґрунтувано конституційно-правовий статус Апарату Верховної Ради України, надано комплексну характеристику сучасного стану конституційно-правового статусу Апарату Верховної Ради України та виявлено перспективи його розвитку, обґрунтовано низку концептуальних понять, теоретичних положень, висновків, а також практичних рекомендацій щодо його удосконалення. Результатом проведеної роботи стало формування низки нових положень і висновків, що виносяться на захист.
    Наукова новизна дисертації конкретизується, зокрема, в науково-теоретичних положеннях, висновках та пропозиціях, найважливішими з яких є наступні:
    вперше:
     обґрунтовано положення про те, що правовий статус парламентського апарату є комплексною науковою категорією, яка включає: а) правову модель, закладену в нормах Конституції, законів та інших джерел конституційного права; б) фактичний статус – реальне становище парламентського апарату як суб’єкта конституційно-правових відносин у зв’язку із застосуванням норм конституційного права; в) теоретичну конструкцію, що сполучає нормативно-правові характеристики, ідеологічні уявлення і реальну практику реалізації правових приписів;
     сформульовано поняття конституційно-правового статусу Апарату Верховної Ради України як правового положення допоміжного структурного підрозділу парламенту, визначеного конституційно закріпленою системою взаємопов’язаних та взаємообумовлених структуроутворюючих елементів, що дають можливість встановити нормативно регламентовані характеристики інституту парламентського апарату, особливості його організації та функціонування;
     обґрунтовано, що елементами статусу Апарату Верховної Ради є такі юридичні показники: порядок формування, принципи, функції, компетенція, внутрішньоорганізаційна будова, основи, форми, методи діяльності;
     доведено, що категорія «правовий статус» дозволяє встановити характер взаємодії Апарату Верховної Ради України з учасниками законотворчості, виявити особливості такої елементної складової статусу службовців Апарату, як порядок проходження служби;
     охарактеризовано еволюцію статусу вітчизняного парламентського апарату на основі використання наукового матеріалу та архівних документів;
     виявлено залежність внутрішньої організації Апарату Парламенту України від його конституційно-правового статусу; з’ясовано особливості системно-структурної організації (невід’ємність від парламенту, синергетичність системи «апарат – парламент – державний апарат (механізм держави)», форм і методів діяльності парламентського апарату);
     запропоновано сучасну модель структурування Апарату Верховної Ради України на основі відповідності його функціональному призначенню, з врахуванням позитивних здобутків еволюції та зарубіжного досвіду;
     обґрунтовано необхідність прийняття закону «Про Апарат Верховної Ради України»; визначена його концепція, що передбачає регулювання принципів діяльності апарату парламенту, його функцій та організаційної структури, взаємодії з органами парламенту та допоміжними інституціями в законотворчому процесі, а також його взаємозв’язок з іншими державними органами, громадськістю;
    удосконалено:
     теоретичні підходи щодо оптимізації функції правового забезпечення, експертної та аналітичної функцій Апарату Верховної Ради України, порядку їх реалізації в напрямку усунення дублювання декількома структурними підрозділами; залучення до участі у законотворчому процесі науково-дослідних установ на конкурсній основі з забезпеченням гарантій повноцінного їх фінансування з Державного бюджету України та громадських експертних груп, створення з цією метою експертних майданчиків; утворення в структурі Апарату Дослідницької служби з метою забезпечення легіслатури незалежною достовірною інформацією;
     теоретичні підходи щодо змісту організаційної, документальної та матеріально-технічної діяльності в напрямку упровадження повноцінного електронного документообігу з мінімізацією паперового обороту з метою дієвого забезпечення функціонування парламенту та швидкого вирішення виникаючих проблем;
     класифікацію типів апаратів парламентів за: 1) структурою; 2) рівнем управління; 3) компетенцією; 4) суб’єктами обслуговування; 5) типом управління; 6) характером служби; 7) типом персоналу;
     наукові підходи до критеріїв визначення ефективності (результативності) функціонування апарату парламенту (виокремлено загальні та спеціальні критерії ефективності апарату легіслатури).


    дістали подальшого розвитку:
     підходи у здійсненні компаративного аналізу досвіду організації та діяльності апаратів парламентів іноземних країн в частині узагальнення змістовного наповнення конституційно-правового статусу та визначення можливостей використання позитивної практики в організації і функціонуванні Апарату Парламенту України; внесено, зокрема, пропозицію про використання англійської моделі системи моніторингу законодавства; взаємний обмін кадрами на довгостроковий термін з розробкою системи мотивації повернення вітчизняних спеціалістів;
     положення про те, що дефініція «апарат парламенту» є комплексною науковою категорією, яка може розглядатися в інституційному, функціональному, організаційному аспектах;
     підходи до визначення місця і ролі апарату в структурі парламенту, в державному апараті (механізмі держави); встановлена залежність його структури від структури парламенту; з’ясовано, що Апарат є постійно діючим структурним підрозділом Верховної Ради України; визначено його провідну роль у забезпеченні функціонування єдиного законодавчого органу державної влади;
     підходи до визначення сутності порядку проходження служби в Апараті Верховної Ради України, у тому числі в аспекті тенденцій розмежування працівників патронатних служб політиків і державних службовців у рамках вирішення питання виокремлення державної служби в окремий публічно-правовий інститут; забезпечення підготовки за новими стандартами нового відповідального та вихованого покоління дієвого професійного кадрового потенціалу апарату парламенту з метою гарантування якісної правотворчості в умовах інтенсифікації інформаційних процесів і глобалізації.
    Практичне значення одержаних результатів. Основні положення та висновки дисертації можуть використовуватися: у навчальному процесі при викладанні навчальних дисциплін «Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні», «Державне (конституційне) право зарубіжних країн», «Конституційне право України», «Нормативно-проектувальна техніка та державна реєстрація нормативно-правових актів», при викладанні відповідних курсів у навчальних закладах правового спрямування, у науково-дослідницькій роботі студентів; у правотворчій діяльності – відносно вдосконалення правового регулювання забезпечення діяльності Верховної Ради України, в ході реформування Апарату Верховної Ради України в рамках реалізації парламентської реформи; у науково-дослідній роботі – в процесі подальшої розробки науково-практичних проблем конституційно-правового статусу Апарату Верховної Ради України; у правовиховній роботі – можуть слугувати підвищенню рівня правової культури службовців апарату парламенту.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорено та схвалено на засіданнях кафедри державного будівництва Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, а також заслухано у формі доповіді на таких наукових та науково-практичних конференціях: «Проблеми державного будівництва та місцевого самоврядування на сучасному етапі» (м. Харків, 2009 р.), «Стратегія і тактика правових реформ: виклики сучасності» (м. Київ, 2013 р.), «Конституційні засади правового життя: світові традиції та національні реалії» (м. Київ, 2013 р.), «Проблеми юриспруденції: теорія, практика, світовий досвід» (м. Київ, 2013 р.), «Правові засади гарантування та захисту прав і свобод людини і громадянина» (м. Полтава, 2013 р.), «Юридические науки: проблемы и перспективы» (м. Пермь, 2014 р.), «Правовые реформы в постсоветских странах: достижения и проблемы» (м. Кишинів, 2014 р.)
    Дисертант взяла участь у 5 семінарах (м. Київ): 1 – організований Комітетом з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України за підтримки Програми сприяння парламенту України – ІІ на тему: «Шляхи вдосконалення роботи Апарату Верховної Ради України – пріоритетні кроки» (2010 р.); 4 дводенних – організовані Вестмінстерським консорціумом: «Робота в Апараті парламенту» (2010 р.), «Роль парламенту у забезпеченні дотримання верховенства права та реалізації прав людини» (2010 р.), «Парламентські комунікації» (2011 р.), «Нові медіа в парламентських комунікаціях» (2011 р.) За результатами останніх двох семінарів отримано сертифікати фундації Томсона Ройтерса.
    Публікації. Основні теоретичні положення і висновки, сформульовані в дисертації, знайшли відображення у 16 публікаціях, з яких: 7 наукових статей опубліковано у фахових виданнях України та зарубіжних країн та 9 тез доповідей – у матеріалах науково-практичних конференцій і семінарів.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертації наведене теоретичне узагальнення й вирішення наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні сутності конституційно-правового статусу Апарату Верховної Ради України, формулюванні пропозицій щодо удосконалення його сучасного стану та перспектив розвитку. Головними науковими і практичними результатами роботи є такі висновки:
    1. Конституційно-правовий статус Апарату Верховної Ради України – це правове положення допоміжного структурного підрозділу парламенту, визначене конституційно закріпленою системою взаємопов’язаних та взаємообумовлених структуроутворюючих елементів, що дають можливість встановити нормативно регламентовані характеристики інституту парламентського апарату, особливості його організації та функціонування.
    2. Сутність конституційно-правового статусу Апарату Верховної Ради України зумовлена: 1) закріпленням на конституційному рівні можливості утворення апарату парламенту, що дає підстави вважати його суб’єктом конституційно-правових відносин, учасником законодавчого процесу; 2) правом Верховної Ради України на утворення підрозділів у своїй структурі, що вказує на його характеристику як похідного по відношенню до первинного законодавчого органу, допоміжну роль у функціонуванні парламенту; 3) необхідністю безперервного забезпечення належної діяльності Верховної Ради України, її органів і посадових осіб, що дає підстави визнати апарат невід’ємною частиною у структурі вітчизняного парламенту; 4) необхідністю створення таких умов, за яких повноцінно буде забезпечена реалізація функцій і компетенції законодавчого органу, які визначають ступінь впливу на формування і реалізацію державної політики (головне завдання апарату легіслатури); 5) місцем і роллю Парламенту України в політичній системі; 6) закономірностями еволюційного розвитку інституту парламентського апарату; 7) орієнтацією на позитивний досвід іноземних країн та готовністю до відповідних змін; 8) діапазоном формальної визначеності його функціонування (актуальним є посилення інформаційної, аналітичної, експертної і контрольної функцій).
    3. Елементами конституційно-правового статусу Апарату Верховної Ради України є: принципи, функції, компетенція, внутрішньоорганізаційна будова, форми, методи, основи діяльності.
    4. Необхідність вдосконалення конституційно-правового статусу Апарату Верховної Ради України детермінована: потребою вирішення низки організаційно-правових проблем функціонування законодавчого органу в умовах здійснюваної реформи державного управління і розвитку парламентаризму в Україні; оптимізацією функцій Апарату; зростанням рівня очікувань українського електорату від органу законодавчої влади; потребою формування наукової бази і системи по забезпеченню ефективної законотворчої роботи; необхідністю впровадження досконалої системи моніторингу за виконанням прийнятих законів; потребою інформаційного, аналітичного та експертного забезпечення законотворчої діяльності на належному рівні тощо.
    5. Існуюча нормативно-правова основа, яка регулює відносини у сфері організації роботи Апарату Верховної Ради України, є недосконалою. Зокрема, Закон України «Про державну службу» не відображає усіх потреб специфічної парламентської діяльності, за своїм призначенням є більш придатним для урегулювання службових відносин у сфері діяльності органів виконавчої влади. Бажано урегулювати питання організації діяльності апарату в рамках закону про допоміжну службу парламенту, за прикладом ряду іноземних країн. Відповідний закон має гарантувати стабільність парламентського Апарату і його незалежність від партійної боротьби.
    6. Функціонально-структурна організація Апарату зумовлена структурою Верховної Ради України. Втім, як свідчить практика, спостерігається недосконалість схеми організації окремих структурних підрозділів. Вирішення цієї проблеми можливе за рахунок розробки критеріїв підбору кадрів відповідно до кваліфікації; упровадження дієвого механізму зменшення кількості законопроектів та підвищення їх якості; повноцінної системи електронного урядування; забезпечення зворотного зв’язку з громадськістю на основі краудсорцінгу та фандрайзингу.
    7. З метою недопущення дублювання функцій окремими структурними підрозділами необхідно вирішити питання про реорганізацію окремих структурних утворень Апарату Верховної Ради України, зменшивши їх кількість з 18 до 10. Їх злиття, приєднання та об’єднання має здійснюватися на основі відповідності функціональній складовій структури правового статусу Апарату. Досягнення її цілісності потребує утворення структурного підрозділу, який би спеціалізувався на здійсненні фінансового аудиту надходження та видатків на утримання парламенту, Дослідницької служби. Діяльність апарату легіслатури має здійснюватися на основі дієвого механізму підзвітності.
    8. Елементами структурної організації Апарату Верховної Ради України є його керівництво, структурні підрозділи, посадові особи, фахівці та технічний персонал. При виконанні функціональних завдань система вступає в управлінські відносини. Ці відносини можуть бути вертикальними (влади і підпорядкування) і горизонтальними (співпраці і погодження). Кожна з підсистем апарату легіслатури проявляє себе у двох видах: як керуючий суб’єкт і як керований об’єкт. Між суб’єктом і об’єктом управління існують постійні прямі і зворотні зв’язки. Прямий зв’язок виходить від суб’єкта управління у вигляді команд, управлінських рішень (наприклад, розпорядження, наказ, вказівка). Зворотній – від об’єкта управління у вигляді інформації про виконання команд чи причини їх невиконання. Така система управління є лінійно-функціональною.
    9. Підготовка професійних кадрів апарату парламенту має здійснюватися на основі постійного підвищення кваліфікації чиновників у процесі реформування державної служби. При цьому повинен діяти єдиний порядок конкурсного відбору кадрів, нормальний ринковий рівень їх мотивації, умови ротації в напрямку матеріального стимулювання керівника та орієнтації у підтягуванні до нього інших працівників. Удосконалення проходження служби в апараті має включати не тільки біхевіористські (менеджеріальні, технологічні), а й інтерпретативні (творчі, демократичні) критерії ефективності. Проблема підготовки нового покоління професіоналів у сфері правотворчості має вирішуватися шляхом взаємообміну спеціалістами на довгостроковій основі, з мотивацією повернення вітчизняних працівників.
    10. Оцінка ефективності Апарату Верховної Ради України має обумовлюватися низкою загальних (очікуваним рівнем ефективно діючих законів; участю кращих вищих учбових закладів у підвищенні кваліфікації кадрів Апарату – на перспективу Україна має відігравати активну роль у списках міжнародних рейтингових організацій; рівнем запровадження електронних технологій; участю кращих науково-дослідних інститутів у реалізації експертної функції; рівнем макроекономічних показників; ментальним рівнем розвитку громадян) та спеціальних (неупередженість, професіоналізм, швидке реагування, чесність та достовірність; дієвість, економічність, компетентність та продуктивність) критеріїв.






























    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Авер’янов, В. Б. Апарат державного управління [Текст] / В. Б. Авер’янов / Юридична енциклопедія : в 6 т. ; редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) [та ін.]. – К. : «Укр. енцикл.», 1998. –
    Т. 1 : А – Г. – 2011. – 672 с.
    2. Авер’янов, В. Державний апарат [Текст] / В. Авер’янов // Юридична енциклопедія : в 6 т. ; редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) [та ін.]. – К. : «Укр. енцикл.», 1998. –
    T. 2 : Д – Й. – 1999. – 744 с.
    3. Авер’янов, В. Б. Реформування українського адміністративного права : необхідність оновлення науково-теоретичних засад [Текст] / В. Б. Авер’янов // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених. – Спец. вип. : у 2 ч. – Ч. 1 : IV Національна науково-теоретична конференція «Українське адміністративне право: сучасний стан і перспективи реформування». – Сімферополь, 2005. – С. 24-30.
    4. Акаёмов, П. И. Роль общественного мнения в деятельности Государственной Думы [Електронний ресурс] / П. И. Акаёмов // Представительная власть – XXI век : законодательство, комментарии, проблемы. – М., 2009. – Вып. № 2-3(89-90). – Режим доступу : http://www.pvlast.ru/archive/index.570.php.
    5. Актуальные проблемы теории государства и права [Текст] : учеб. пособие ; отв. ред. Р. В. Шагиева. – М. : Норма, 2011. – 576 с.
    6. Амеллер, М. Парламенты. Сравнительное исследование структуры и деятельности 55 стран мира [Текст] / М. Амеллер : новое и пересм. издание ; перевод с англ. ред. З. И. Луковникова. – М. : Изд-во «Прогресс», 1967. – 511 с.
    7. Андрійко, О. Ф. Гендерна рівність доступу на державну службу [Текст] / О. Ф. Андрійко // Актуальні проблеми міжнародних відносин : збірн. наук. праць (у двох частинах). – Вип. 76. – Ч. I. – К. : Київський національний університет імені Тараса Шевченка , Інститут міжнародних відносин, 2008. – С. 3-5.
    8. Антоненко, С. А. Електронні фонди нормативно-правової інформації парламенту України : (прав., організац. та технол. аспекти) [Текст] / С. А. Антоненко : монографія ; за заг. ред. М. Я. Швеця // Право України. – Вип. 32. – К. : Ред. журн. «Право України» ; Х. : Право, 2013. – 305 с.
    9. Антощук, Л. Д. Законотворчість: Організація апарату парламентів: світовий досвід. [Текст] / Л. Д. Антощук ; заг. ред. : В. П. Крижанівський, Е. Р. Рахімкулов. – Київ : Вид-во «Заповіт», жовтень 2007. – 98 с.
    10. Апанович, О. М. Урядові службовці Гетьманщини – українська інтелігенція XVIIІ ст. [Текст] / О. М. Апанович // Український історичний журнал. – 1997. – № 2. – С. 92-97.
    11. Аппарат зарубежных парламентов : законодательное обеспечение его структуры и основных направлений деятельности (Информационно-аналитический обзор) [Текст] // Аналитический вестник. – М. – 1999. –№ 20 (108). – 74 с.
    12. Арзамасов, Ю. Г. Концепция мониторинга нормативных правовых актов [Текст] / Ю. Г. Арзамасов, Я. Е. Наконечный : Монография. – М. : Юрлитинформ, 2011. – 208 с.
    13. Атаманчук, Г. В. Теория государственного управления [Текст] / Г. В. Атаманчук // Курс лекций. – Изд.-е 2-е, дополн. – М. : Омега - Л, 2004. – 584 с.
    14. Атаманчук, Г. В. Теория государственного управления [Текст] / Г. В. Атаманчук // Курс лекций. – М. : Юрид. лит., 1997. – 400 с.
    15. Бандурка, О. М. Парламентаризм в Україні: становлення і розвиток : Монографія [Текст] / О. М. Бандурка, Ю. Д. Древаль. – Харків. – Ун-т внутр. справ, 1999. – 288 с.
    16. Барабаш, Ю. Г. Верховна Рада України. Спеціалізовані органи парламентського контролю [Текст] / Ю. Г. Барабаш // Конституційне право України : підручник для студ. вищ. навч. закл. ; за ред. В. П. Колісника та Ю. Г. Барабаша. – Х. : Право, 2008. – С. 252-285.
    17. Барабаш, Ю. Г. Засоби забезпечення дисципліни при розгляді питань на пленарних засіданнях парламентів в конституційній практиці країн ЄС [Текст] / Ю. Г. Барабаш // Конституційно-політичний процес в Україні : ідеї, досвід, проблеми : Збірник наукових статей (за матеріалами XVIII Харківських політологічних читань). – Харків : Право, 2006. – С. 6-7.
    18. Барабаш, Ю. Г. Парламентський контроль в Україні (конституційно-правовий аспект) [Текст] : Монографія / Ю. Г. Барабаш. – Х. : Легас, 2004. – 192 с.
    19. Батіщева, О. Зарубіжні стандарти оцінювання ефективності роботи законодавчих органів : методологічні аспекти [Текст] / О. Батіщева // Часопис Парламент. – 2010. – № 3. – С. 32-38.
    20. Бенедик, І. В. Правові форми діяльності органів держави [Текст] / І. В. Бенедик / Юридична діяльність // Загальна теорія держави і права : підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / М. В. Цвік, В. Д. Ткаченко, Л. Л. Богачова [та ін.] ; за ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. – Х. : Право, 2002. – С. 396-401.
    21. Биля, І. О. Проблеми підготовки спеціалістів в сфері розробки проектів нормативних правових актів [Текст] / І. О. Биля // Соціально-політичні та соціально-правові проблеми сучасності : Збірник наукових тез (за матеріалами XV Харківських політологічних читань) / Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Х., 2004. – С. 20-22.
    22. Биля-Сабадаш, І. О. Законодавча техніка [Текст] / І. О. Биля-Сабадаш / Загальна теорія держави і права [Текст] : підручник для студентів юридичних вищих навчальних закладів / М. В Цвік, О. В. Петришин, Л. В. Авраменко [та ін.]. ; за ред. д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України М. В. Цвіка, д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України О. В. Петришина. – Харків : Право, 2011. – С. 305-312.
    23. Битяк, Ю. П. Державні службовці [Текст] / Ю. П. Битяк // Адміністративне право : підручник / Ю. П. Битяк (кер. авт. кол.), А. М. Гаращук, В. В. Богуцький, І. В. Бойко [та ін.]. ; за заг. ред. Ю. П. Битяка, В. М. Гаращука, В. В. Зуй. – Х. : Право, 2010. – С. 101-116.
    24. Богачова, О. В. Вдосконалення професійної підготовки учасників законотворчого процесу – нагальна потреба часу [Текст] / О. В. Богачова // Вісник господарського судочинства. – 2006. – № 1. – С. 163-168.
    25. Богачова, О. Удосконалення законодавства – основна мета законотворчого процесу [Текст] / О. Богачова // Юридична Україна. – 2006. – № 5. – С. 10-15.
    26. Бюджетний кодекс України [Текст] : Закон України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – N 50 – 51. – Ст. 572.
    27. Варлен, М. В. Статус парламентария: теоретические проблемы [Текст] / М. В. Варлен : Монография. – Москва : Проспект, 2011. – 192 с.
    28. Ващенко, О. С. О коммуникативной точности законодательного текста в правотворчестве [Текст] / О. С. Ващенко // Российская юстиция. –2006. – № 4. – С. 58-60.
    29. Великий тлумачний словник сучасної української мови [Текст] / В. М. Білоножко, В. А. Бурячок, Г. М. Гнатюк [та ін.]. ; за ред. П. М. Мовчан (кер. видав. проекту), В. В. Німчук, В. Й. Клічак. – К. : Вид-во «Дніпро», 2009. – 1332 с.
    30. Веніславський, Ф. В. Конституційна система державних органів України [Текст] / Ф. В. Веніславський // Конституційне право України : підруч. для студ. вищ. навч. закл. ; за ред. В. П. Колісика, Ю. Г. Барабаша. – Х. : Право, 2008. – С. 237-251.
    31. Верстюк, В. Діячі Української Центральної Ради. Біографічний довідник [Текст] / В. Верстюк, Т. Онишко. – К., 1998. – 254 с.
    32. Верховна Рада України [Текст] : Інформаційний довідник ; авт.-упор. : В. О. Зайчук (відп. ред.), Ю. В. Ясенчук, А. В. Пивовар [та ін.]. – Вип. 3. – К. : Парламентське вид-во, 2006. – 264 с.
    33. Відповідь № 11/6-52 від 20.07.2011 р. [Текст] : на запит про отримання публічної інформації від 13.07.2011 р. [Із власних матеріалів].
    34. Волошин, Ю. О. Принцип [Текст] / Ю. О. Волошин // Юридична енциклопедія : в 6 т. ; редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) [та ін.]. – К. : «Укр. енцикл.», 1998. –
    T. 5 : П – С. – 2003. – 736 с.
    35. Ганжуров, Ю. С. Місце парламенту України в політичній комунікації [Текст] / Ю. С. Ганжуров // Шляхи забезпечення відкритості роботи Верховної Ради України: досвід, проблеми, перспективи : матеріали семінару завідувачів секретаріатів комітетів Верховної Ради України. – К. : Парламентське вид-во, 2009. – С. 39-42.
    36. Гвоздик, Л. Українська Гетьманська держава [Текст] / Л. Гвоздик // Український культурологічний альманах. – Хроніка, 2000. – 1998. – №. 27 – 28. – С. 180-186.
    37. Георгіца, А. Законодавча влада : поняття, правова природа, місце і роль у системі органів публічної влади [Текст] / А. Георгіца // Право України. – 2009. – № 11. – С. 100-117.
    38. Георгіца, А. З. Парламентські служби забезпечення діяльності вищого представницького органу : зарубіжний досвід [Текст] / А. З. Георгіца // Науковий вісник Чернівецького університету. – Сер. : Правознавство : збірник наук. праць. Вип. 1. – Чернівці : Рута, 1995. – С. 257-264.
    39. Герасіна, Л. Політична система в контексті сучасного політико-правового дискурсу [Текст] / Л. Герасіна, М. Панов // Проблеми модернізації політичних систем сучасності : Монографія / М. І. Панов (кер. авт. кол.), Л. М. Герасіна, О. Г. Данильян [та ін.]. ; за заг. ред. Л. М. Герасіної, О. Г. Данильяна. – Х. : Право, 2008. – С. 11-26.
    40. Гірний, Ю. Без секретаріату як без рук [Текст] / Ю. Гірний // Віче. – 2011. – № 3. – С. 30-31.
    41. Голова Верховної Ради України Володимир Литвин підтримує ідею запровадження у парламенті електронного документообігу замість паперового [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/Povidomlennya/50722.html.
    42. Головне управління документального забезпечення [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_pidrozdil?pidid=1238.
    43. Горбатенко, В. П. [Стенограма виступів учасників семінару] / Теорія і практика політичного аналізу і прогнозування [Текст] / В. П. Горбатенко : Збірник науково-експертних матеріалів ; за ред. М. М. Розумного. – К. : Національний інститут стратегічних досліджень, 2007. – С. 43-67.
    44. Гуринович, А. Г. Правовое обеспечение нормотворческой деятельности в Республике Беларусь [Текст] / А. Г. Гуринович // Представительная власть: законодательство, комментарии, проблемы. – М., 2006. – Вып. № 3 (69). – С. 10-15.
    45. Данильян, О. Г. Досвід удосконалення органів державної влади в європейських країнах та можливості його застосування в Україні [Текст] / О. Г. Данильян // Правові основи формування та функціонування органів державної влади у контексті євроінтеграції : Монографія / Ю. П. Битяк, О. Г. Данильян, О. П. Дзьобань [та ін.]. ; за ред. Ю. П. Битяка, О. Г. Данильяна. – Х. : Право, 2010. – С. 128-173.
    46. Данильян, О. Г. Правове виховання і державотворчий процес : взаємообумовленість та взаємовплив [Текст] / О. Г. Данильян, О. В. Петришин // Правове виховання в сучасній Україні : Монографія / А. П. Гетьман, Л. М. Герасіна, О. Г. Данильян [та ін.] ; за ред. В. Я. Тація, А. П. Гетьмана, О. Г. Данильяна. – Х. : Право, 2010. – С. 268-285.
    47. Дацків, І. Становлення дипломатичної служби УНР доби Центральної Ради [Тект] / І. Дацків // Наукові записки Тернопільського науково-педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка ; серія : Історія ; за заг. ред. проф. І. С. Зуляка. – Тернопіль : Вид – во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2009. – Вип. 2. – С. 92-98.
    48. Дашковська, О. Реалізація принципу гендерної рівності в законодавстві Французської Республіки (друга половина XX ст.) [Текст] / О. Дашковська // Вісник Академії правових наук України. – 2008. – № 3 (54). – С. 215-221.
    49. Дводенний семінар для працівників Апарату на тему : «Висвітлення законодавчої роботи парламенту» [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/Anonsy/44388.html.
    50. Державне управління в Україні : організаційно-правові засади [Текст] : навч. посіб. / Н. Нижник, С. Дубенко, В. Мельниченко, Н. Плахотнюк. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 164 с.
    51. Державне управління : теорія і практика [Текст] : підручн. ; за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.
    52. Держалюк, О. М Рівень контролю за реалізацією запитів народних депутатів (на прикладі діяльності Апарату Верховної Ради України) [Текст] / О. М. Держалюк // Часопис Київського університету права. – 2009. – № 1. – С. 93-99.
    53. Дзейко, Ж. О. Застосування правил і засобів внесення змін до законів [Текст] / Ж. О. Дзейко // Підприємництво, господарство і право.– 2006. – № 12. – С. 109-112.
    54. Дзейко, Ж. О. Правовий статус вищих органів державної влади Української Народної Республіки (1917 – 1920 рр.) : [Текст] : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Дзейко Жанна Олександрівна.– К., 1996. – 248 с.
    55. Дзьобань, О. П. Філософсько-правові проблеми правотворчості в перехідних суспільствах [Текст] / О. П. Дзьобань // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2006. – № 7 (57). – С. 16-28.
    56. Діяльність парламентського апарату : проблеми та шляхи підвищення ефективності [Текст] / О. Чабаненко, Д. Ковриженко, А. Євгеньєва, Н. Колодяжна [та ін.]. // Часопис ПАРЛАМЕНТ. – 2009. – № 1. – С. 48-56.
    57. Дмитрасевич, Н. О. Становлення та функціонування органів представницької влади в УСРР (1919 – 1922 рр.) [Текст] / Н. О. Дмитрасевич // Часопис Київського університету права. – 2010. – № 1. – С. 44-49.
    58. [До питання підготовки Тезауруса національного законодавства] [Текст] // Голос України. – 2011. – 21 квітня. – №73. – С. 3.
    59. Доржиев, А. Д. Правовое положение аппарата Народного Хурала Республики Бурятия [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.02 / Доржиев Алдар Джангарович. – Томск, 2007. – 23 с.
    60. Дубровський, І. М. Теорія рівноваги і самоорганізації систем О. О. Богданова та М. І. Бухаріна [Текст] / І. М. Дубровський // Право і безпека : Науковий журнал. – 2009. – № 3. – Х. : Вид-во Харківського національного Університету внутрішніх справ. – С. 117-120.
    61. Евсеева, М. В. Проблемы правового регулирования экспертизы законопроектов и пути его совершенствования [Текст] / М. В. Евсеева // История государства и права. – 2009. – № 1. – С. 5-8.
    62. Елкибаева, З. И. О проблемах повышения эффективности работы аппаратов Федерального Собрания Российской Федерации [Текст] / З. И. Елкибаева // Представительная власть – XXI век : законодательство, комментарии, проблемы. – М., 2009. – Вып. № 5, 6 (92, 93). – С. 60-63.
    63. Елкибаева, З. И. Правовые основы организации и деятельности аппаратов палат Федерального Собрания Российской Федерации [Електронний ресурс] / З. И. Елкибаева // Представительная власть – XXI век : законодательство, комментарии, проблемы. – М., 2009. – Вып. № 4 (91). – Режим доступу: http://www.pvlast.ru/archive/index.594.php.
    64. Ёлчев, В. А. Государственная Дума. Роль и место аппарата в законотворческом процессе [Текст] / В. А. Ёлчев ; Российская государственная библиотека. – М. : Памятники исторической мысли, 2000. – 240 с.
    65. Єрмолаєв, В. М. Вищі представницькі органи влади в Україні (історико-правове дослідження) [Текст] : Монографія / В. М. Єрмолаєв. – Х. : Право, 2005. – 272 с.
    66. Жамбалнимбуев, Б. -Ж. Зарубежный опыт организации и правового обеспечения парламентской государственной службы [Текст] / Б. -Ж. Жамбалнимбуев, А. В. Рогожкин // Проблемы и механизмы реализации Федерального Закона «О государственной гражданской службе Российской Федерации» в законодательных (представительных) органах власти. – 2005. – № 1. – С. 10-15.
    67. Журавель, М. В. Генеральний уряд як інститут державного управління Гетьманщини другої половини XVII – середини XVIII століття . Історико-правове дослідження [Текст] : Монографія / М. В. Журавель. – Одеса : Фенікс, 2012. – 206 с.
    68. Журавський, В. С. Робочі органи українського парламенту [Текст] / В. С. Журавський // Держава і право : Збірник наукових праць / Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – Вип. 10. – К. : [б.в.] , 2001. – С. 152-157.
    69. Закалюк, А. П. Методологічні проблеми підвищення якості законотворення в Україні засобами науково-кримінологічної експертизи [Текст] / А. П. Закалюк // Вісник Академії правових наук України. – 1996. – № 7.– С. 68-77.
    70. Закоморный, И. В. Отдельные теоретические и практические аспекты юридического прогнозирования (часть 1) [Текст] / И. В. Закоморный // Представительная власть – XXI век : законодательство, комментарии, проблемы. – М., 2004. – Вып. № 4 (58). – С. 45-48.
    71. Закоморный, И. В. Отдельные теоретические и практические аспекты юридического прогнозирования (часть 2) [Текст] / И. В. Закоморный // Представительная власть – XXI век : законодательство, комментарии, проблемы. – М., 2004. – Вып. № 5 (59). – С. 32-39.
    72. Законопроекти, закони, статути, прийняті Центральною Радою, про утворення Українського народного війська, національно-персональну автономію, флот Української Народної Республіки, земельний закон, робочий день і ін. (3 січня 1917 – 2 березня 1918 р.) [Текст] / ЦДАВО України, ф. 1115, оп. 1, спр. 6. – 222 арк.
    73. Закони Ради Народних Міністрів про тимчасові статути Кабінету і Ради Народних Міністрів, про порядок затвердження і оголошення законів і постанов, скасування попередніх законів. 1919 р. [Текст]. – ЦДАВО України, ф. 1065, оп. 1, спр. 203. –5 арк.
    74. Закон про утримання Центральної Ради за державний рахунок № 225 від 25 листопада 1917 р. [Текст] // Українська Центральна Рада. Документи і матеріали у двох томах. –
    Т. 1. (4 березня – 9 грудня 1917 р.) / Національна Академія Наук України, Інститут історії України , Центральний державний архів органів влади і управління України ; ред. кол. : В. А. Смолій [та ін.]. – К. : Наукова думка, 1996. – 590 с.
    75. Звіт про кількість працівників, їхній якісний склад та професійне навчання за 2013 рік [Текст] : Державне статистичне спостереження : Форма № 6 – ПВ (річна) / Лист Керівника управління кадрів Апарату Верховної Ради України В. Максим’яка за № 20-5/238 від 29.01.2014 р. [Із власних матеріалів].
    76. Зміцнення парламентів та демократії [Текст] : Інформаційний довідник навчальних курсів. – К. : Вестмінстерська фундація за демократію, 2009. – 28 с.
    77. Зуй, В. В. Законодавчі основи адміністративної відповідальності [Текст] / В. В. Зуй // Адміністративне право: підручник / Ю. П. Битяк (кер. авт. кол.), А. М. Гаращук, В. В. Богуцький, І. В. Бойко [та ін.]. ; за заг. ред. Ю. П. Битяка, В. М. Гаращука, В. В. Зуй. – Х. : Право, 2010. – С. 168-171.
    78. Іванова, А. Ю. Законодавчий процес і законодавча техніка у період Центральної Ради, Гетьманату та Директорії [Текст] : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Іванова Анастасія Юріївна. – К., 2005. – 221 с.
    79. Історія українського парламентаризму : від допарламентських форм організації життя до сьогодення [Текст] / науково-історичне видання ; авт. кол. : В. А. Смолій (кер.), О. Г. Аркуша, Т. А. Бевз, О. Д. Бойко [та ін.] ; ред. рада : В. М. Литвин (голова), В. О. Зайчук, В. Б. Яловий. – К. : Видавництво «Дніпро», 2010. – Т. І – ІІІ. – 636 с.
    80. Казаков, Д. В. Методологические проблемы исследования законотворчества [Текст] / Д. В. Казаков // Федеральный журнал «История государства и права». – 2009. – № 6. – С. 5-7.
    81. Каликян, В. А. Формирование кадрового потенциала законодательного органа – основа повышения эффективности законотворческого процесса [Текст] / В. А. Каликян, А. В. Багиян // Проблемы и механизмы реализации Федерального Закона «О государственной гражданской службе Российской Федерации» в законодательных (представительных) органах власти. – 2005. – № 1. – С. 34-39.
    82. Калиновський, Ю. Ю. Діалектика взаємодії правового виховання, правовосвідомості та правової культури [Текст] / Ю. Ю. Калиновський // Правове виховання в сучасній Україні : Монографія / А. П. Гетьман, Л. М. Герасіна, О. Г. Данильян [та ін.] ; за ред. В. Я. Тація, А. П. Гетьмана, О. Г. Данильяна. – Х. : Право, 2010. – С. 252-268.
    83. Капустинський, Д. Теоретико-методологічні аспекти управління розвитком національної законодавчої системи [Текст] / Д. Капустинський // Юридична Україна. – 2005. – № 3. – С. 4-10.
    84. Кислий, П. Становлення парламентаризму в Україні : на тлі світового досвіду [Текст] : Монографія / П. Кислий, Ч. Вайз ; за підтримки Агенції Міжнародного розвитку Сполучених Штатів (USAID) в Україні. – К., 2000. – 174 с.
    85. Ковбасюк, Ю. Сучасна кадрова політика в державному управлінні [Текст] / Ю. Ковбасюк // Віче. – 2001. – № 2. – С. 19-21.
    86. Когут, І. Лабораторія європейського досвіду : Інтеграція до Європейського Союзу [Текст] / І. Когут // Урядовий кур’єр. – 2007. – № 54. – С. 5.
    87. Кодекс законів про працю України [Текст] : Закон України від 10.12.1971 р. № 322-VIII (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. – 1971. – N 50. – Ст. 375.
    88. Кодекс України про адміністративні правопорушення [Електронний ресурс] : текст редакції із змінами, внесеними згідно із Законом № 1586-VІІ від 04.07.2014 р. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/80731-10.
    89. Козлова, Е. И. Конституционное право России [Текст] / Е. И. Козлова, О. Е. Кутафин : учебник. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Юристь, 2004. – 587 с.
    90. Колісник, В. П. Сутність конституціоналізму, конституційна доктрина та головні конституційні підходи до визначення конституційного ладу [Текст] / В. П. Колісник // Право України. – 2013. – №. 12. – С. 71-92.
    91. Колодій, А. М. Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні [Текст] / А. М. Колодій, А. Ю. Олійник : підручник . – 2-е вид., перероб. і допов. – К. : Юрінком Інтер, 2007. – 504 с.
    92. Колос Богдан. Управління державою ІІІ тисячоліття, або Стратегія і тактика побудови Української національної держави [Текст] / Богдан Колос. – Львів : Ініціатива, 2004. – 979 с.
    93. Комиссия по соблюдению требований к служебному поведению федеральных государственных гражданских служащих Аппарата Совета Федерации Федерального Собрания Российской Федерации и урегулированию конфликта интересов [Електронний ресурс] / Официальный веб-сайт Совета Федерации Федерального Собрания Российской Федерации. – Режим доступу : http://archiv.council.gov.ru/kom_home/comacf_inspect/.
    94. Конвенція Міжнародної організації праці про застосування принципів права на організацію і на ведення колективних переговорів [Електронний ресурс] : Міжнародний документ від 01.07.1949 р. № 98 ; ратифікація від 14.09.1956 р. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/993_004.
    95. Конвенція Міжнародної організації праці про рівне ставлення й рівні можливості для трудящих чоловіків і жінок, трудящих із сімейними обов’язками [Електронний ресурс] : Міжнародний документ від 23.06.1981 р. № 156 ; ратифіковано Законом N 1196-XIV від 22.10.1999 р. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/993_010.
    96. Конвенція Міжнародної організації праці про сприяння колективним переговорам 1981 р. [Електронний ресурс] : Міжнародний документ від 19.06.1981 р. № 154 ; ратифіковано Постановою ВР N 3932-XII від 04.02.1994 р. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/993_006.
    97. Конвенція Організації Об’єднаних націй проти корупції [Текст] : Міжнародний документ від 31.10.2003 р. // Відомості Верховної Ради України, 2007. – N 49. – Ст. 496.
    98. Конвенція Ради Європи про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних [Електронний ресурс] : Міжнародний документ від 28.01.1981 р. ; ратифіковано із заявами згідно із Законом N 2438-VI від 06.07.2010 р. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_326.
    99. Конкурс на реалізацію ініціатив працівників секретаріатів комітетів та структурних підрозділів Апарату Верховної Ради [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Програми сприяння Парламенту ІІ. – Режим доступу : http://pdp.org.ua/images/stories/file/info_konkurs.pdf.
    100. Конституционное право [Текст] : Энциклопедический словарь ; отв. ред. С. А. Авакьян (руков. авт. колл.). – М. : Норма, 2001. – 688 с.
    101. Конституція України [Текст] : Закон від 28 черв. 1996 р. № 254 к / 96 - ВР [зі змінами згідно з законом № 742-VII від 21.02.2014]. – Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
    102. Копиленко, О. З досвіду законотворчості УНР та Української держави. [Текст] / О. Копиленко, М. Копиленко // Право України, 1995. – № 5 – 6. – С. 52-55.
    103. Корж, І. Класифікація посад Секретаріату комітету парламенту України : порівняльно-правовий аналіз [Текст] / В. Корж // Право України. – 2006. – № 5. – С. 26-29.
    104. Корнієнко, М. Цікавий досвід парламентської роботи [Текст] / М. Корнієнко // Право України. – 1994. – № 34. – С. 53-54.
    105. Коростей, В. Проблеми правотворчості в Україні [Текст] / В. Коростей // Право України. – 2004. – № 3. – С. 121-124.
    106. Котелевская, И. В. Современный парламент [Текст] / И. В. Котелевская // Государство и право. – 1997. – № 3. – С. 5-13.
    107. Кошторис Верховної Ради України на 2013 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/420-18.
    108. Кримінальний кодекс України [Текст] : Закон України від 05.04.2001 р. № 2341-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – N 25-26. – Ст. 131.
    109. Крип’якевич, І. П. Історія України [Текст] / І. П. Крип’якевич. – Л. : Світ, 1990. – 520 с.
    110. Крылов, Б. С. Парламент буржуазного государства. Политическая сущность парламента и парламентаризма на современном этапе [Текст] / Б. С. Крылов. – М. : Изд-во института международных отношений, 1963. – 355 с.
    111. Крылова, Н. С. Конституционные модели законодательной власти [Текст] / Сравнительное конституционное право : учеб. ; авт. кол. : Б. Н. Топорнин, В. Е. Чиркин, Ю. А. Юдин [и др.] ; ред. коллегия : А. И. Ковлер, В. Е. Чиркин (отв. ред.), В. А. Юдин. – М. : Издательская фирма «Манускрипт», 1996. – С. 505-589.
    112. Кулаков, В. Ф. Вопросы реализации Федерального Закона «О государственной гражданской службе Российской Федерации» в законодательных (представительных) органах власти : проблемы и перспективы [Текст] / В. Ф. Кулаков // Проблемы и механизмы реализации Федерального Закона «О государственной гражданской службе Российской Федерации» в законодательных (представительных) органах власти. – 2005. – № 1– С. 3-10.
    113. Кулакова, А. І. Структура, функції та організація роботи апарату Верховної Ради України [Текст] / А. І. Кулакова // Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні : підручник для студентів вищих навчальних закладів ; за ред. С. Г Серьогіної. – Х. : Право, 2005. – С. 97-99.
    114. Кульчицький, В. С. Державний лад [Текст] / В. С. Кульчицький / Суспільно-політичний лад і право на західноукраїнських землях (кінець XVIII – перша половина XIX ст.) / Історія держави і права України : у 2-х т. ; за ред. В. Я. Тація, А. Й. Рогожина, В. Д. Гончаренка. – К. : Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре». –
    Т. 1. – Частина друга. – Розділ 1. – § 4 : Б. – 2003. – С. 385-390.
    115. Кульчицький, В. С. Суспільно-політичний лад і право Галичини, Буковини і Закарпаття (друга половина XIX ст.) [Текст] / В. С. Кульчицький / Історія держави і права України : підручник : у 2-х т. ; за ред. В. Я. Тація, А. Й. Рогожина, В. Д. Гончаренка. – К. : Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре». –
    Т. 1. – Частина друга. – Розділ 2. – § 4. – 2003. – С. 536-551.
    116. Литвинова, О. С. Понятие «эффективность и его критерии в парламентской деятельности [Текст] / О. С. Литвинова // Исторические, философские, политические и юридические науки, культорология и искусствоведение. Вопросы теории и практики. – Тамбов : Грамота, 2013. – № 5 (31) : в 2-х ч. – Ч. 2. – С. 101-107.
    117. Любимов, А. П. Принципы правовой этики государственных служащих и других должностных лиц [Електронний ресурс] / А. П. Любимов // Представительная власть – XXI век : законодательство, комментарии, проблемы. – М., 2007. – Вып. № 6(79). – Режим доступу : http://pvlast.ru/archive/index.421.php.
    118. Любченко, П. М. Проблеми правового регулювання функцій та компетенції місцевих рад [Текст] / П. М. Любченко // Проблеми функціонування місцевих рад та їх виконавчих органів : Монографія / В. Я. Тацій, Ю. М. Тодика, І. І. Бодрова, С. В. Болдирєв [та ін.]. ; за ред. Ю. М. Тодики. – Х. : Право, 2009.– С. 142-155.
    119. Лялюк, О. Ю. Наукова організація управлінської праці в органах державної влади і місцевого самоврядування, її основні вимоги [Текст] / О. Ю. Лялюк // Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні : підручник / І. І. Бодрова, С. В. Болдирєв, В. О. Величко [та ін.] ; за ред. С. Г. Серьогіної. – 2-ге вид. переробл. і доповн. – Х. : Право, 2011. – С. 70-72.
    120. Лялюк, О. Ю. Структура, функції та організація роботи апарату Верховної Ради України [Текст] / О. Ю. Лялюк / Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні : підручник / І. І. Бодрова, С. В. Болдирєв, В. О. Величко [та ін.] ; за ред. С. Г. Серьогіної. – 2-ге вид., переробл. і допов. – Х. : Право, 2011. – С.125-129.
    121. Майданник, О. О. До питання про методи здійснення Верховною Радою України функції парламентського контролю [Текст] / О. О. Майданник. – Науковий вісник Ужгородського університету. – 2007. – Вип. 8. – С. 86-89.
    122. Малиновський, В. Я. Державне управління [Текст] / В. Я. Малиновський : навчальний посібник. – 3-тє вид., переробл. та допов. – К. : Атіка, 2009. – 608 с.
    123. Малкин, В. Б. Государственное управление финансами : проблемы и перспективы финансового обеспечения парламентской деятельности [Текст] / В. Б. Малкин // Актуальные вопросы обеспечения парламентской деятельности : отечественный и зарубежный опыт. – 2005. – 09. – № 2.– С. 30-36.
    124. Мануйлов, Є. М. Формування правої культури особистості майбутнього фахівця [Текст] / Є. М. Мануйлов / Формування особистості майбутнього фахівця права. Вибрані праці : статті, матеріали конференцій, «круглих столів» (2006 – 2011). – Х. : Право, 2011. – 216 с.
    125. Між Апаратом Верховної Ради України та Університетом штату Огайо – виконавцем проекту Агентства США з міжнародного розвитку «Програма сприяння парламенту ІІ – Програма розвитку законотворчої політики» (ПСП-ІІ) підписано Протокол про співпрацю [Електронний ресурс]. –Режим доступу : http://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/44059.html.
    126. Мікула, О. І. Правові основи організації і діяльності Галицького крайового сейму (1861 – 1918 рр.) [Текст] : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Мікула Оксана Іванівна. – Л., 2004. – 182 с.
    127. Мишин, А. А. Управленческое решение в политическом процессе США [Текст] / А. А. Мишин // Конституционное (государственное) право зарубежных стран : актуальные проблемы : сб. науч. Трудов ; под ред. Б. А. Страшун. – М., 1990. – С. 49-58.
    128. Нагребельний, В. Прогнозування в законодавчій діяльності [Текст] / В. Нагребельний // Віче. – 2010. – № 13. – С. 22-24.
    129. Наливайко, Л. Р. Виконавча влада і державне управління в Україні : діалектика співвідношення [Текст] / Л. Р. Наливайко // Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 31 трав. 2005 р. : у 2 т. ; за заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. – К. : Вид-во НАДУ, 2005. – Т. 1. – С. 76-77.
    130. Наливайко, Л. Р. Державний лад України : теоретико-правова модель [Текст] : Монографія / Л. Р. Наливайко. – Х. : Право, 2009. – 600 с.
    131. На проект Закону України «Про нормативно-правові акти» (реєстр. № 7409 від 01.12.2010 р.) [Електронний ресурс] : Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України від 09.02.2011 р. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=39123.
    132. Некрасов, С. И. Внутренняя организация парламента и его палат : к вопросу об оптимизации структуры Совета Федерации Федерального Собрания Российской Федерации (часть 2) [Текст] / С. И. Некрасов // Представител
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)