КОНСТИТУЦІЙНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В СИСТЕМІ ЗАХИСТУ ПРАВОВОГО СТАТУСУ СУБ\'ЄКТІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ :

Краткое описание

З М І С Т

ВСТУП.........……………………………………………………………………… 3
РОЗДІЛ 1. ОБ'ЄКТ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЗАХИСТУ В СИСТЕМІ
МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
1.1. Конституційні відносини за участю місцевого
самоврядування…………...................................................................…...…….. 11
1.2. Правовий статус місцевого самоврядування як об’єкт
конституційного захисту...…………………………….....…………..………... 31
Висновки до першого розділу.........................................................……........... 60

РОЗДІЛ 2. КОНСТИТУЦІЙНА ОХОРОНА І ЗАХИСТ ПРАВОВОГО
СТАТУСУ СУБ'ЄКТІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
2.1. Співвідношення охорони і захисту правового статусу
суб’єктів місцевого самоврядування...……………………….…..….……….. 63
2.2. Правові засоби захисту статусу суб’єктів
місцевого самоврядування...……........……………………………….……....... 77
2.3. Особливості конституційних засобів охорони і захисту
правового статусу суб’єктів місцевого самоврядування………………….…. 92
Висновки до другого розділу....................................................……...........…. 104

РОЗДІЛ 3. КОНСТИТУЦІЙНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЯК ЗАСІБ
ЗАХИСТУ ПРАВОВОГО СТАТУСУ СУБ’ЄКТІВ МІСЦЕВОГО
САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ
3.1. Конституційна відповідальність – вид юридичної
відповідальності...………………………………………………………...…… 107
3.2. Конституційні санкції за порушення правового статусу
суб’єктів місцевого самоврядування...……………………………….…….... 129
3.3. Підвищення ролі конституційних засобів захисту суб’єктів місцевого самоврядування в умовах муніципальної реформи……………………….... 145
Висновки до третього розділу................................................................……... 161
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………….... 164
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........……………………………….………….. 170

ВСТУП

Актуальність дослідження. Одним з найважливіших показників рівня демократії в суспільстві є ефективна і максимально наближена до населення місцева влада. Конституція України визнає та гарантує місцеве самоврядування і визначає його як самостійну форму здійснення влади народом.
Муніципальна реформа, що здійснюється в Україні на сучасному етапі, має на меті, насамперед, формування сучасної системи місцевого самоврядування, підвищення відповідальності держави за його розвиток, усунення недоліків, які істотно впливають на здійснення самоврядної діяльності на місцях.
У цих умовах особливої актуальності набуває правовий захист статусу суб’єктів місцевого самоврядування. Конституційна відповідальність є гарантією самостійності функціонування органів місцевого самоврядування, а також демократичної організації державної влади, прогресивного розвитку суспільства в цілому, важливим фактором утвердження і забезпечення законності публічної влади. Конституційна відповідальність держави, органів державної і самоврядної влади, посадових осіб перед громадянином, суб'єктами місцевого самоврядування і суспільством є чинником, що закріплює у правосвідомості людини уявлення про справедливість, легітимність влади.
Охорона правового статусу суб’єктів місцевого самоврядування забезпечується реалізацією відповідних правових гарантій, як комплексу мір, за допомогою яких забезпечується реальне здійснення місцевого самоврядування територіальними громадами й органами місцевого самоврядування, а також захист права на місцеве самоврядування.
З огляду на роль місцевого самоврядування у процесі демократизації суспільства, захисту і реалізації прав і свобод громадян, розвитку ініціативи і самодіяльності населення, необхідно визначити єдину державну політику підтримки місцевого самоврядування, а також проведення муніципальної реформи як пріоритетного напрямку реформування громадянського суспільства в Україні.
У юридичній літературі 70-х–90-х років минулого століття конституційну відповідальність розглядали як відповідальність влади за стан законності у правотворчій і правозастосовчій діяльності державного апарату і його представників, як охоронне правове відношення, яке має відображення у застосуванні певних встановлених державою санкцій. Такої точки зору дотримувалися, зокрема, Є.А. Агєєва, І.Л. Бачило, В.В. Серьогіна.
В останні роки позитивним фактором є те, що об’єктом наукових пошуків як в зарубіжній юридичній літературі, так і в українській стає конституційно-правова відповідальність, але конституційно-правові аспекти відповідальності в системі місцевого самоврядування фактично випадають з поля зору дослідників.
Необхідно відмітити наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, що висвітлюють різні аспекти інституту місцевого самоврядування, конституційної відповідальності, правових заходів захисту прав суб'єктів місцевого самоврядування. Серед них роботи С.А. Авак'яна, С.С. Алексєєва, Б.Г. Базилева, М.О. Баймуратова, Н.О. Бобрової, О.В. Батанова, С.Н. Братуся, В.А. Виноградова, А.А. Горницького, Ю.А. Дмитрієва, Т.Д. Зражевської, Ф.Ш. Ізмайлової, В.М. Кампо, А.А. Коваленка, Б.І. Кожохіна, Н.М. Колосової, В.В. Копєйчикова, М.О. Краснова, Л.Т. Кривенко, В.М. Кудрявцева, Б.М. Лазарєва, О.Е. Лейста, О.В. Майданика, О.В. Мельник, Л.О. Морозової Л.Р. Наливайко, П.О. Недбайло, Н.Р. Нижник, М.П. Орзіх, А.О. Пащенка, В.Ф. Погорілка, П.М. Рабіновича, С.В Резніченка, Н.І. Рудої, І.С. Самощенка, М.С. Строговича, Ю.М. Тодики, В.Я. Тація, М.Х. Фарукшина, О.Ф. Фрицького, Р.О. Халфиної, В.М. Шаповала, Д.Т. Шона та ін.
Були визначені роль і місце конституційної відповідальності в системі юридичної відповідальності; доповнені підстави залучення до відповідальності; розширене коло суб'єктів, які можуть бути притягнуті до конституційної відповідальності; доповнені класифікації санкцій і виділені їхні особливості. При цьому конституційна відповідальність розглядалася переважно в системі правової охорони Конституції.
Спеціально конституційну відповідальність держави і державних утворень досліджував у своїх роботах А.А. Кондрашев, особливості конституційної відповідальності вищих органів державної влади в дисертаційному дослідженні розкрила О.В. Мельник, проблемам конституційної відповідальності глави держави присвячені роботи Л.Т. Кривенко.
Критичний аналіз теоретичних концепцій дав можливість оцінити стан досліджуваних проблем, визначити коло проблем, що не були предметом наукового дослідження. Акцентуючи увагу на безперечній науковій цінності використаних джерел, варто вказати на те, що серед них є роботи, що мають яскраве ідеологічне забарвлення.
У сучасній вітчизняній правовій науці, включаючи комплексні монографічні дослідження, проблемам місцевого самоврядування приділяється достатньо уваги. Однак, не багато вчених звертається до проблем конституційної відповідальності в системі місцевого самоврядування. Серед них варто виокремити роботи М.О. Пухтинського, П.К. Радченка. Як елемент системи захисту прав суб'єктів місцевого самоврядування конституційна відповідальність ще не досліджувалася.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження є частиною загальної проблеми, за якою працює Одеська національна юридична академія: «Правові проблеми становлення та розвитку сучасної Української держави» (реєстраційний номер 0101U0001195) і республіканської програми, за якою працювала кафедра конституційного права Одеської національної юридичної академії («Місцеве самоврядування в умовах формування правової держави» (реєстраційний номер Державного комітету України з питань науки і технологій – 08.06.03 / 001 – 93).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексний науковий аналіз теоретичних і практичних питань інституту конституційної відповідальності в системі захисту й охорони правового статусу суб’єктів місцевого самоврядування в Україні, а також розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення чинного законодавства.
З урахуванням мети наукового дослідження вирішуються такі завдання:
- проаналізувати правовий статус елементів місцевого самоврядування як об’єкта конституційного захисту;
- визначити межі конституційних відносин, у яких беруть участь суб'єкти місцевого самоврядування;
- з’ясувати співвідношення правових засобів охорони і засобів захисту правового статусу чинників місцевого самоврядування і визначити особливості конституційних засобів захисту правового статусу суб'єктів місцевого самоврядування;
- охарактеризувати зміст інституту «конституційної відповідальності», його місце і роль у системі правових засобів захисту правового статусу суб’єктів місцевого самоврядування;
- класифікувати санкції конституційної відповідальності за порушення правового статусу суб’єктів місцевого самоврядування;
- визначити шляхи удосконалення вітчизняного законодавства про конституційну відповідальність в Україні у зв’язку з практичною реалізацією конституційної відповідальності в умовах муніципальної реформи в Україні.
Об'єктом дисертаційного дослідження є комплекс правовідносин, що виникають у сфері реалізації конституційної відповідальності як елемента в системі правових засобів захисту статусу суб'єктів місцевого самоврядування в Україні.
Предметом дослідження є конституційна відповідальність у системі правових засобів захисту статусу суб'єктів місцевого самоврядування.
Методи дослідження. Методами дослідження є наукові методи, які базуються на вимогах об'єктивного і всебічного аналізу суспільних явищ політико-правового характеру. В основу методології дослідження покладені загальнотеоретичні принципи і підходи щодо визначення змісту правових заходів захисту статусу суб'єктів місцевого самоврядування, серед яких особливе місце займає інститут конституційно-правової відповідальності. Аналіз правових явищ заснований на принципові системності дослідження, об'єктивності і конкретності.
При дослідженні проблеми в цілому використовувалися формально-юридичний метод, методи аналізу і синтезу. Крім того, при розгляді системи місцевого самоврядування використовувався структурно-функціональний метод; при характеристиці компетенції органів місцевого самоврядування – метод функціонального аналізу; конституційні відносини за участю суб’єктів місцевого самоврядування досліджувалися переважно за допомогою методів аналізу і синтезу; правові, конституційні засоби захисту правового статусу суб'єктів місцевого самоврядування – за допомогою дедуктивного й індуктивного методів; шляхом ототожнення класифікувалися на групи видів конституційних санкцій за порушення прав місцевого самоврядування.
Наукова новизна отриманих результатів. Дисертація є першим в Україні монографічним дослідженням, яке присвячене комплексній розробці теоретичних і практичних проблем конституційної відповідальності в системі захисту правового статусу місцевого самоврядування.
Наукова новизна дисертаційного дослідження відображається у положеннях, які виносяться на захист:
- уперше виділена система правових заходів, що забезпечує охорону і захист правового статусу суб’єктів місцевого самоврядування, у якій варто розрізняти конституційні засоби охорони і захисту місцевого самоврядування, адміністративно-правовий, цивільно-правовий захист і судовий захист;
- запропоноване нове положення про те, що конституційні засоби охорони і захисту правового статусу суб'єктів місцевого самоврядування включають конституційний судовий контроль, конституційні гарантії захисту прав місцевого самоврядування, конституційну відповідальність;
- представлені додаткові доводи того, що конституційна відповідальність – це вид юридичної відповідальності, а не політичної, моральної чи соціальної;
- уперше знайдені оптимальні підстави класифікації конституційних санкцій за порушення правового статусу суб’єктів місцевого самоврядування;
- подальший розвиток одержали висновки про те, що санкції конституційної відповідальності за порушення правового статусу суб’єктів місцевого самоврядування можуть застосовуватися до органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб;
- на основі аналізу вітчизняного законодавства і практики сформульована пропозиція про нормативне закріплення системи правових заходів захисту правового статусу суб’єктів місцевого самоврядування в єдиному кодифікованому акті (Муніципальному кодексі).
Практичне значення одержаних результатів. Дисертація містить комплекс систематизованих знань з питань забезпечення охорони і захисту прав суб’єктів місцевого самоврядування. Розроблена система правових заходів охорони і захисту правового статусу суб’єктів місцевого самоврядування забезпечує цілісне уявлення про досліджуване явище, що дає можливість сформувати новий інститут муніципального права – інститут охорони і захисту місцевого самоврядування.
Конституційна відповідальність, як важливий елемент розглянутої системи охорони і захисту, одержала нове обґрунтування і розвиток. Це дозволяє виділити додаткові аспекти при дослідженні та застосуванні інституту конституційної відповідальності, зокрема як важливий засіб захисту правового статусу суб’єктів місцевої самоврядної влади.
Пропозиції, розробки і висновки дослідження можуть бути використані в законотворчій діяльності, для удосконалення законодавства, зокрема при розробці кодифікованого правового акта про місцеве самоврядування, а також для практичної реалізації заходів охорони і захисту прав суб’єктів місцевого самоврядування.
Наукові напрацювання і висновки, що містяться в дисертації, можуть бути введені у процес викладання курсів «Конституційне право України», «Муніципальне право України».
Апробація результатів дисертації. Основні положення і практичні висновки дисертації розглядалися на засіданнях кафедри конституційного права, на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Одеської національної юридичної академії, а також доповідалися на: Всеукраїнській науковій конференції «Проблеми розвитку держави і права України в сучасних умовах» (березень 2000 р., м. Одеса); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасний конституціоналізм та конституційна юстиція (жовтень 2000 р., м. Одеса); IV (56) звітній науковій конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів Одеської національної юридичної академії «Правові проблеми становлення і розвитку сучасної української держави» (березень 2001 р., м. Одеса); VI звітній науковій конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів Одеської національної юридичної академії (квітень 2003 р., м. Одеса); науково-практичній конференції «Гарантії виборчих прав громадян та демократичного характеру управління виборчим процесом» (червень 2003 р., м. Київ).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладені в чотирьох наукових статтях, які опубліковані у журналах і збірниках наукових праць, перелік яких затверджено ВАК України.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Однією з пріоритетних задач України є побудова правової держави, у якій громадяни, державні органи, органи місцевого самоврядування і їхні посадові особи при здійсненні своєї діяльності керуються законом, а у випадку його порушення – несуть відповідальність.
Однак незважаючи на гарантоване Основним Законом право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення, спостерігаються численні випадки втручання органів державної влади в діяльність органів місцевого самоврядування, що здобувають характер стійкої тенденції. Нерідко порушення закону обумовлені нечіткістю і невизначеністю законодавства про місцеве самоврядування. Місцеве самоврядування має потребу в правовій охороні і захисті. Органи місцевого самоврядування часто змушені звертатися за судовим захистом своїх інтересів.
Необхідність розгляду конституційних правовідносин, в яких одним з учасників є суб’єкти місцевого самоврядування, обумовлена дослідженням проблем, пов’язаних з конституційною відповідальністю за порушення правового статусу суб’єктів місцевого самоврядування.
Основою виникнення конституційних відносин є безпосередня практична діяльність суб'єктів конституційного права. Унаслідок цього встановлюються юридичні зв'язки між відповідними суб'єктами.
Особливостями конституційно-правових відносин є: їх комплексний, різнобічний характер; вони носять в переважній більшості латентний характер; виникають в сфері здійснення влади народом країни. Це також і різновид політико-правових відносин, їм притаманне особливе коло суб'єктів, яки реалізують свої права й обов'язки безпосередньо через норми Конституції України, і через інші джерела конституційного права.
Всі складові елементи системи місцевого самоврядування можуть бути об'єктами конституційної охорони і захисту.
Аналіз конституційних відносин, у яких беруть участь суб'єкти місцевої самоврядної і державної влади, дозволяє визначити межі і види відповідальності виконавчої влади за порушення правового статусу місцевого самоврядування, а також відповідальність суб'єктів місцевого самоврядування по відношенню один до одного.
Шляхом теоретичного й емпіричного аналізу з'ясоване співвідношення засобів охорони і захисту правового статусу суб'єктів місцевого самоврядування; уперше виділені в систему правові засоби і способи охорони і захисту суб'єктів місцевої самоврядної влади; визначені конституційні засоби охорони і захисту статусу суб'єктів місцевого самоврядування, їхні особливості, види.
Розглядаючи різні аспекти конституційної охорони і захисту правового статусу суб'єктів місцевого самоврядування, піддавалися аналізу не загальновідомі положення, а ті, котрі мало досліджені чи не одержали підтримки у вітчизняній літературі, але позначилися в політичній і юридичній практиці 90-х рр. минулого сторіччя.
Уявляється обґрунтованим виділяти в системі правового захисту статусу суб'єктів місцевого самоврядування такі складові:
- конституційний захист;
- судовий захист прав і інтересів місцевого самоврядування; - адміністративно-правовий захист (у порядку підпорядкованості);
- цивільно-правовий захист майнових прав й інтересів місцевого самоврядування, включаючи відшкодування морального і матеріального збитку з боку будь-яких суб'єктів внутрішньодержавного і міжнародного права;
- право громади і її складових частин (територіальних колективів, груп населення) безпосередньо або через органи місцевого самоврядування й органи самоорганізації населення звернутися в писемній формі з законопроектними пропозиціями до суб'єктів, зазначених у ст. 93 Конституції України; а також право звернутися в письмовій чи усній формі з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами в будь-які органи державної влади, органи місцевого самоврядування, об'єднання громадян, на підприємства, в установи, організації, до посадових і службових осіб.
Конституційний захист забезпечується засобами конституційного контролю, механізмом конституційної відповідальності, конституційними гарантіями прав місцевого самоврядування.
У системі вітчизняного конституційного права як галузі права ще триває процес формування інституту конституційної відповідальності. У цьому зв'язку актуалізується потреба у відповідних наукових дослідженнях.
В сучасних умовах така відповідальність здобуває особливе значення, що обумовлено характером політичних, економічних та інших процесів, які відбуваються в нашій країні. Рішучий перехід до прогресивних, демократичних відносин, розвиток державної незалежності України диктують необхідність створення нових механізмів забезпечення реалізації конституційно-правових норм. Одним з таких механізмів є конституційна відповідальність.
До початку 90-х років минулого сторіччя в українській юридичній науці не було проведено системного аналізу інституту конституційної відповідальності і нормативних актів, що регулюють правовідносини в цій сфері. Зокрема, не було дослідження конституційної відповідальності й в аспекті як складової системи конституційної охорони і захисту місцевого самоврядування.
Небогаточисленні наукові напрацювання по проблемі конституційної відповідальності, відсутність фундаментальних монографічних досліджень і відносна фрагментарність правового регулювання, нарешті, пробіли в законодавстві, що не дозволяють ефективно застосовувати його на практиці, дають підстави для прийняття закону про конституційну відповідальність.
Саме конституційна відповідальність як особливий вид юридичної, і в більш широкому розумінні, як вид соціальної відповідальності дозволяє зрозуміти діалектику переходу відповідальності як зовнішньої необхідності у відповідальність як внутрішню потребу. Ця діалектика, вимагаючи розмежування соціальної і власне юридичної відповідальності на рівні конкретного права, його галузей, не припускає, разом з тим, їхнього протиставлення на конституційному рівні. Тут немає грані між політично відповідальним станом конституційних відносин, що виражається в системі організаційно-правових мір підзвітності, підконтрольності, відповідальності, і ретроспективними мірами щодо ефективності стану відповідальності.
За результатами дослідження обґрунтовані конкретні пропозиції по удосконаленню інституту конституційної відповідальності органів державної влади і їхніх посадових осіб за порушення прав місцевого самоврядування, а також органів місцевої самоврядної влади і їхніх посадових осіб перед іншими суб'єктами місцевого самоврядування:
1) кодифікувати законодавство з питань конституційної відповідальності в окремому Законі «Про конституційну відповідальність в Україні», де необхідно чітко визначити зміст конституційної відповідальності, коло її суб'єктів, уніфікувати підстави застосування, поняття і види конституційних деліктів, санкцій, а також процедуру залучення до зазначеного виду відповідальності;
2) чітко розділити компетенцію органів державної влади і місцевого самоврядування для визначення меж їх взаємної конституційної відповідальності;
3) розробити механізм конституційної відповідальності державних органів і їхніх посадових осіб;
4) удосконалювати в напрямку ускладнення процедури конституційної відповідальності вищих органів державної влади з одночасним закріпленням основ конституційної відповідальності їхніх посадових осіб;
5) конкретизувати підстави відмежування конституційної відповідальності від інших видів юридичної відповідальності.
Правова регламентація процедурних аспектів застосування конституційної відповідальності дозволить більш ефективно використовувати її механізм для захисту правового статусу суб'єктів місцевого самоврядування.
Однак будь-яка правова проблема, не будучи перевірена юридичною практикою, не будучи «опущена» до рівня законодавчих і юрисдикційних конструкцій, ризикує залишитися абстрактною і малокорисною. Внаслідок цього представляється, що, наприклад, дослідження правових засобів, що забезпечують захист і охорону прав суб'єктів місцевого самоврядування, і визначення ролі конституційної відповідальності в системі правових засобів захисту, можуть бути використані для цілей, що мають наукове значення, як для практичних працівників, так і для підготовки майбутніх правознавців.
Особливістю санкцій у конституційному праві є їхній превентивний характер, тобто існування в більшому ступені як можливість, ніж дійсність їхнього застосування. Це обумовлено змістом конституційного права, що опирається в основному на відповідальність у її позитивному аспекті.
В процесі аналізу практичного і теоретичного матеріалу була проведена класифікація на групи санкцій конституційної відповідальності за порушення правового статусу суб'єктів місцевого самоврядування. Вихідним критерієм угруповання стали особливості суб'єкта й об'єкта конституційної відповідальності. На цих підставах виділені три групи видів конституційних санкцій за порушення правового статусу суб'єктів місцевого самоврядування, а саме:
- санкції конституційної відповідальності, що передбачають несприятливі наслідки для самих органів (посадових осіб) публічної влади як суб'єктів конституційно-правового порушення статусу суб'єктів місцевого самоврядування;
- санкції конституційної відповідальності, спрямовані на результат (продукт) діяльності органа (посадової особи) публічної влади – виданий їм закон, інший нормативний акт, що порушує правовий статус суб'єктів місцевого самоврядування;
- санкції конституційної відповідальності за порушення правового статусу суб'єктів місцевого самоврядування у сфері функціонування інститутів громадянського суспільства – виборів, референдуму, функціонування партій, ін.
Одним з важливих факторів демократизації місцевого самоврядування є муніципальна реформа. Нова модель місцевого самоврядування, запропонована проектом «Концепції державної регіональної політики України», передбачає повноцінне місцеве самоврядування як на територіальному, так і на місцевому рівнях. Подібні моделі існують у переважній більшості розвинутих країн Європи.
Разом з тим існують визначені проблеми у сфері місцевого самоврядування, від розв’язання яких буде залежати успіх муніципальної реформи. Важливо, щоб труднощі становлення цього інституту демократичної держави не сприймалися як свідчення його слабкості і нездатності і не породжували прагнення до таких його трансформацій, що вихолостили б саму сутність місцевого самоврядування і замінили б його на звичайну низову ланку ієрархії органів державної влади.
Позначена в Конституції України модель місцевого самоврядування не виключає необхідності подальшого наукового осмислення цього явища і пошуку більш зробленого варіанта місцевого самоврядування.
Муніципальна реформа в Україні проводиться як частина політичної.
Метою політичної реформи є: „....забезпечення динамічного розвитку української державності... створення передумов для підвищення реальної ролі партій та структур громадянського суспільства і втілення демократичних інститутів, які відповідають європейської моделі розвитку сучасної демократичної держави” . Це містить в собі, поряд з іншими моментами, і розвиток інститутів, що забезпечують послідовну і повну реалізацію народовладдя, його конституційно-правових початків, при неухильному підвищенні відповідальності всіх суб'єктів політичної системи.
У результаті реформування місцевої самоврядної влади повинні бути сформовані такі конституційні механізми і засоби захисту правового статусу суб'єктів місцевого самоврядування, які б ефективно відгородили названих суб'єктів від незаконного втручання в їхню діяльність, тобто в кінцевому рахунку, у здійснення демократичного керування народу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Авакьян С.А. Государственно-правовая ответственность // Советское государство и право. – 1975. – № 10. – С. 16-25.
2. Авакьян С.А. Санкции в советском государственном праве // Советское государство и право. – 1973. – № 11. – С. 29-36.
3. Авакьян С. А. Правовое регулирование деятельности Советов: (конституционные основы, теория, практика). – М.: Изд-во МГУ, 1980. – 176 с.
4. Агеева Е.А. Юридическая ответственность в государственном управлении // Известия вузов. Сер. Правоведение. – Л., 1986. – № 5. – С. 67-72.
5. Азовкин И. А. Местные Советы в системе органов власти. – М.: Юрид. лит., 1971. – 272 с.
6. Актуальные проблемы конституционно-правовой ответственности: обзор научной конференции // Государство и право. – 2002. – № 2. – С. 114-121.
7. Андресюк Б.А. Місцеве самоврядування в сучасній Україні: проблеми і перспективи. – К.: Стилос, 1997. – 223 с.
8. Ант А. Чи буде самоврядування в Україні європейським? // Віче. – 1998. – № 10 (79). – С. 50-53
9. Арефьев Г. Л. Понятие защиты субъективного права // Процессуальные средства реализации консти¬туционного права на судебную защиту. – Калинин, 1982. – С. 15-18.
10. Баглай М.В., Габричидзе Б.Н. Конституционное право Российской Федерации: Учебник для юридических вузов – М.: Инфра-М-Кодекс, 1996. – 512 с.
11. Базір А. Сучасні тенденції реформування місцевого самоврядування в Україні // Нова політика. – 2000. – № 6. – С. 44-50.
12. Базылев Б.Т. Сущность позитивной юридической ответственности // Правоведение. – 1979. – № 4. – С. 40-47.
13. Баймуратов М.О. Локальна система захисту прав людини в Україні: сутність та становлення // Юридична освіта і правова держава: Збірник наукових праць. – Одеса, 1997. – С. 96-101.
14. Баймуратов М.А. Конституционно-проектная регламентация местного самоуправления и территориальных коллективов // Юридический вестник. – 1996. – №1. – С. 95-101.
15. Барабашев Г.В. Ответственность органов управления перед Советами // Государство и право. – 1981. – № 5. – С. 5-12.
16. Барабашев Г.В. Местное самоуправление. – М.: Изд-во МГУ, 1996. – 352 с.
17. Барський В.Р. Інститут конституційних правопорушень та конституційної відповідальності як засіб охорони індивідуальних та колектівних прав громадян / Права людини і Україна: Праці Львівської лабораторії прав людини АПНУ (Серія I. Дослідження і реферати. Вип.2). – Львів: Світ, 1999. – С. 84-89.
18. Барциц И.Н. Ответственность власти // Власть. – 2000. – № 1. – С. 8-16.
19. Батанов О. В. Місцевий уповноважений з прав територіальної громади в механізмі захисту прав людини (проблеми теорії та практики) // Право України. – 2001. – № 2. – С. 43- 46.
20. Батанов О. В. Функції територіальних громад як специфічних суб’єктів конституційного права // Право України. – 1998. – № 8. – С. 21-24.
21. Батанов О.В. Проблеми реалізації функцій місцевого самоврядування // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України . – К., 1999. – Вип. 1. – С. 311-319.
22. Батанов О.В. Основні напрями і види діяльності територіальних громад: проблеми класифікації // Вісник Одес. ін-ту внутр. справ. – 1998. – № 4. – С. 19-25.
23. Батанов О.В. Концептуальні засади співвідношення функцій територіальних громад з функціями місцевих органів держаної виконавчої влади // Право України. – 1999. – № 5. – С. 25-29.
24. Бачило И.Л. Компетенция и ответственность субъектов управления // Советское государство и право. – 1981. – № 11. – С. 21-28.
25. Безсмертний Р. Конституція гарантує самоврядування // Нова політика. – 1996. – № 3. – С. 25-26.
26. Белкин А.А., Гумерова Л.М. Понятие и особенности правового статуса органа советского государственного управле¬ния // Государственное управление и право: история и современность. – Л., 1984. – С. 5-14.
27. Белкин А.А. Конституционная охрана: три направления рос¬сийской идеологии и практики. – СПб.: ТОО ТК «Петрополис», 1995. –144 с.
28. Бернштейн Д.И. Правовая ответственность как вид социальной ответственности и пути ее обеспечения / Под ред. Г.Р. Уразаева – Ташкент: Фан, 1989. – 148 с.
29. Боброва Н.А., Зражевская Т.Д. Ответственность в системе гарантий конституционных норм. (Государственно-правовые аспекты). – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1985. – 154 с.
30. Боброва Н.А. Гарантии реализации государственно-правовых норм. –Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1984. – 163 с.
31. Богданова М.С. О понимании юридической ответственности в современных условиях // Юрист. – 1997. – № 7. – С. 38-39.
32. Богданова Н.А. Категория статуса в конституционном праве // Вестник МГУ. Сер. ІІ. «Право». – М., 1998. – № 3. – С. 3-20.
33. Брусилова А. Лояльный совет к городскому голове // Голос Украины. – 2003 – 30 января.
34. Бузгалин А.В. Самоуправление как новый тип общественных отношений // Проблемы местного самоуправления. – 2002. – № 1. – С. 19.
35. Бутко I.П. Територіальна організація державної виконавчої влади і самоврядування // Юридический вестник. – 1996. – № 1. – С. 93-94.
36. Бутнев В. В. К понятию механизма защиты субъ¬ективных прав // Субъективное право: проблемы осу¬ществления и защиты. – Владивосток, 1989.
37. Відчуження комунального майна здійснюється тільки за рішенням власника або уповноваженого ним органу: Рішення Вищого Арбітражного Суду України. Справа № 1/48 від 28.09.98 р. // Вісник Вищого Арбітражного Суду України. – 1999. – № 11. – С. 122-127.
38. Виатр Ежи Дж. Конституционная ответственность в Польше после 1989 г. // Конституционное право: восточноевропейское обозрение. – 1996. – № 2. – С. 12-16.
39. Виноградов В. А. Конституционная ответственность: вопросы теории и правовое регулирование. – М., 2000. – 268 c.
40. Виноградов В. А. Проблемы охраны (защиты) Конституции Российской Федерации и конституционно-правовая ответственность // Конституционное и муниципальное право. – 2003. – № 1. – С. 2-4.
41. Воеводин Л. Д. Понятие правового положения личности и особен-ности статуса различных категорий лиц в СССР / Сов. гос-во и право / Под ред. С. С. Кравчука. – М., 1985. – С. 139-150.
42. Воложанин В. П. Несудебные формы разрешения гражданско-правовых споров. – Свердловск, 1974. – 203 с.
43. Воронов М.П. Види і особливості актів місцевого самоврядування // Правова держава. Міжвідомчий збірник наукових праць. – К.: Наукова думка, 1992. – Вип. 2-3. – С. 69-75.
44. Выдрин И. Территориальный коллектив как субъект местного самоуправления (государственно-правовые аспекты) // Государство и право. – 1993. – № 12. – С. 84-87.
45. Габричидзе Б. Н. Конституционный статус органов Советского государства. – М., 1982. – 184 с.
46. Гараджаев Д. Я., Куранин В. А. Защита граждан как членов территориального коллектива // Юридический вестник. – 1995. – № 2. – С. 91-93.
47. Гірняк М. Європейська хартія місцевого самоврядування в правовому полі України: аналіз ситуації // Людина і політика. – 2001. – № 3 (травень-червень). – С. 139-143.
48. Голосніченко І.П. Розмежування компетенції між місцевими органами державної виконавчої влади та місцевим самоврядуванням: судове вирішення спорів між ними // Юридический вестник. – 1996. – № 1. – С. 101.
49. Голосніченко І. П. Значення адміністративного права в умовах демократичних перетворень суспільства // Право України. – 1998. – № 11. – С. 19-22.
50. Горницкий А.А. Проблемы юридической ответственности должностных лиц в государственном управлении: Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук. – К., 1992. – 33 с.
51. Горшенев В. М. Способы и организационные фор¬мы правового регулирования в социалистическом об¬ществе. – М.: Юрид. лит., 1972. – 256 с.
52. Государственная дисциплина и ответственность / Под ред. Л.И. Антоновой и Б.И. Кожохина. – Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1990. – 152 с.
53. Государственное строительство и местное самоуправление в Украине / Под ред. Б.М. Свирского. – Харьков, 2001. – 487 с.
54. Гошко А. Демократизації місцевого самоврядування – наукову основу // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – 1998. – № 3. – С. 218-224.
55. Граб В. Нашу всебічну допомогу радам визначено як методологічну. Та вузлові протиріччя на місцях можна зняти лише законодавчо // Віче. – 2002. – № 6 (123). – С. 30-33.
56. Гусак Н. В интересах громады // Одесский вестник. – 2002 – 15 января.
57. Декларація про державний суверенітет України від 16 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 31. – Ст. 430.
58. Давид Р. Основные правовые сис¬темы современности. – М.: Прогресс, 1967. – 496 с.
59. Давидов Р.К. Актуальні питания правового забезпечення відносин у системі представницьких органів влади // Правова держава.– 1992. – Вип. 2-3. – С. 31-34.
60. Делія Ю. Місцеве самоврядування як суб'єкт конституційних правовідносин // Право України. – 1999. – № 11. – С. 24-26.
61. Делія Ю. Компетенційні спори: причини і шляхи їх подолання // Право України. – 2000. – № 6. – С. 32-33.
62. Дело № 234/2003 по иску Селянина Г.В. к городскому совету / Канцелярия местного Приморского районного суда г. Одессы.
63. Денисов Ю.А. Общая теория правонарушения и ответственности (Социологические и юридические аспекты). – Л.: Изд-во ЛГУ, 1983. – 142 с.
64. Державне будівництво та місцеве самоврядування / За ред. А.М. Колодій, А.Ю. Олійник А.Ю. – К., 2000. – 298 с.
65. Дмитриев Ю.А. Защита конституционных прав граждан в уголовной и конституционной юстиции // Государство и право. – 1999. – № 6. – С. 38-43.
66. Дмитриев Ю.А., Измайлова Ф.Ш. Проблема контроля и ответственности в деятельности органов государственной власти // Государство и право. – 1996. – № 4. – С. 88-96.
67. Дробуш І. Розмежування функцій органів місцевого самоврядування та органів державної виконавчої влади // Право України. – 2001. – № 10. – С. 20-24.
68. Дубинин Э. Л. Время принятия решений // День. – 2000 – 10 окт.
69. Дячок О. Якщо не імпічмент і не референдум, то що ж? // Віче. – 2002. - № 2 (119). – С. 21-27.
70. Европейская хартия местного самоуправления // Місцеве самоврядування. –1997. – № 1-2. – С. 90-94.
71. Еременко Ю.П., Рудинский Ф.М. Проблемы ответственности в советском государственном праве // Юридическая ответственность в сов. обществе: Сб. статей № 9. – Волгоград, 1974. – С. 29-41.
72. Еременко Ю. П. Советская Конституция и законность. – Саратов, 1982. – 162 с.
73. Жмурков В. И его в отставку «ушли» // Голос Украины. – 2003 – 30 января.
74. Закон “Про місцеве самоврядування в Україні”: Наук.-практ. коментар. – К., 1999. – 397 с.
75. За скаргою кандидата в депутати Одеської міської ради по виборчому округу № 3 Фаэр Г.Ш. до Одеської міської територіальної виборчої комісії про відміну п. 2.493 рішення Одеської міської територіальної виборчої комісії № 36 від 17.02.2002 р. в частині, яка стосується реєстрації кандидата в депутати Одеської міської ради по виборчому округу № 3 Шевцової Е.П.: Рішення Жовтневого місцевого суду м. Одеси. Справа № 2-705/2002 / Архів Жовтневого місцевого суду м. Одеси.
76. За скаргою кандидата в депутати Одеської міської ради по виборчому округу № 33 Кірєєва В.А. до Одеської міської територіальної виборчої комісії, до Григор’єва Є.О. про визнання дій по передвиборчій агітації 31.03.02 р. Григор’єва Є.О. протиправними, та про відміну рішення Одеської міської територіальної виборчої комісії № 211 від 5.04.2002 р. в частині, яка стосується депутата Григор’єва О.Є.: Рішення Жовтневого місцевого суду м. Одеси. Справа № 2-821 / Архів Жовтневого місцевого суду м. Одеси.
77. Замотаев А. Прекращение полномочий выборных органов местного самоуправления // Муниципальная власть. – 1999. – № 1. – С. 25.
78. Зелена О. Поняття юридичної відповідальності: окремі проблеми // Право України. – 2002. – № 11. – С. 109-111.
79. Зубчик О. В Одесі переборщили // Голос України. – 2003 – 11 січня.
80. Зражевская Т.Д. Ответственность по советскому государственному праву. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1980. – 159 с.
81. 3ражевская Т.Д. Ответственность по советскому государственному праву: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Воронеж, 1975. – 16 с.
82. Зражевская Т.Д. К вопросу об исследовании механизма реализации государственно-правовой ответственности // Методологические проблемы государства и права: Межвузовский сборник. – Куйбышев, 1986. – С. 37-39.
83. Иванищева Н. П. Основные черты конституций зарубежных социалистических стран. – Саратов, 1973. – 203 с.
84. Ильинский И. П., Щетинин Б. В. Конституционный контроль и охрана конституционной законности в социалистических странах // Советское государство и право. – 1969. – № 9. – С. 40-48.
85. Иоф¬фе О.С., Шаргородский М.Д. Вопросы теории права. – М.: Госюриздат, 1961. – С. 178-182.
86. Конституция Украины. Принята на пятой сессии Верховной Рады Украины 28.06.96 г. // Ведомости Верховной Рады Украины. – 1996. – № 30. – Ст. 140-141.
87. Кампо В. М., Оніщук М. В. Правові засади місцевого самоврядування в Україні. – К., 1998. – 58 с.
88. Кампо В. М. Дві системи місцевої влади: взаємодія, а не протистояння // Місцеве самоврядування. – 1998. – № 1-2. – С. 33-38.
89. Карлов А. А. Формирование института местного самоуправления. – К.: Вища школа, 1993. – 114 с.
90. Кечекьян С.Ф. Правоотношения в социалистическом обществе. – М.: Изд-во АН СССР, 1958. – 112 с.
91. Кирилова О. Відповідальність за невиконання рішень // Юридичний вісник України. – 2002 – 14-20 грудня.
92. Княгин В.Н. Юридическая ответственность общественных организаций в правовом государстве за политическую деятельность // Тезисы докладов межвузовской конференции молодых ученых. – Владивосток, 1990.
93. Коваленко А.А. Конституційно-правове регулювання місцевого самоврядування в Україні: питання теорії і практики. – К., 1997. – 130 с.
94. Коваль В., Линецький С. Щодо законодавчого врегулювання статусу сільських, селищних, міських голів // Право України.– 2000. – № 1. – С. 44-46.
95. Ковріга О. Відповідальність органів місцевого самоврядування за непровомірні дії // Право України. – 2001. – № 2. – С. 57-59.
96. Колосова Н.М. Конституционная ответственность – самостоятельный вид юридической ответственности // Государство и право. – 1997. – № 2. – С. 86-91.
97. Колосова Н.М. Конституционная ответственность в Российской Федерации. – М.: Городец, 2000. – 192 с.
98. Комашко М.В. Проблемні питання розмежування повноважень органів виконавчої влади та самоврядування на місцях // Держава и право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки / Ін-т держ. і права ім. В.М. Корецького НАН України. – К., 2001. – № 11. – С. 137-141.
99. Кондрашев А.А. Конституционно-правовая ответствен¬ность субъектов РФ. – Красноярск, 1999. – 289 с.
100. Конституційне право України / За ред. проф. В.Ф. Погорілка. – К., 1999. – 735 с.
101. Концепція Програми законодавчого забезпечення розвитку місцевого самоврядування: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 липня 2002 р. № 416-р // Офіційний вісник України. – 2002. – № 31. – Ст. 1483.
102. Концепция административной реформы в Украине, утвержденная Указом Президента Украины от 22.07.98 г. «О мероприятиях по внедрению концепции административной реформы в Украине». – К., 1998. – 53 с.
103. Косінський В. Процесуальні особливості здійснення повноважень органами місцевого самоврядування // Право України. – 2000. – № 5. – С. 17-19.
104. Кравченко В.В. Конституційне право України: Навч. посіб. – К.: Атіка, 2000. – 320 с.
105. Кравченко В. В., Гель А. Статут територіальної громади як елемент правового забезпечення адміністративної та муніципальної реформ // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України . – К., 1999. – Вип. 2. – ч. 2. – С. 179-184.
106. Красникова А.В. Конституционная ответственность за нарушение права на местное самоуправление // Актуальні проблеми держави і права. Збірник наукових праць. Вип 11. – Одеса: Юрид. літ., 2001. – С. 210-212.
107. Красникова А.В. Конституционная ответственность в современном украинском конституционализме // Юридический вестник. – 2001. – № 2. – С. 90-93.
108. Краснікова О.В. Конституційна відповідальність органів місцевого самоврядування у сфері прав членів територіальної громади // Актуальні проблеми політики: Збірник наукових праць. – 2001. – Вип. 12. – С. 484-488.
109. Краснікова О. В. Особливість конституційної відповідальності за порушення права на місцеве самоврядування: Тези доповіді // Правові проблеми становлення та розвитку сучасної української держави: Матеріали IV (56) звітної наукової конференції ОНЮА. — Одеса: Юрид. літ., 2001.
110. Красникова А.В. Конституционные санкции за нарушение правового статуса субъектов местного самоуправления // Юридический вестник. – 2003. – № 2. – С. 79-83.
111. Краснов М.А. Ответственность в системе народного представительства. – М.: Наука, 1995. – 56 с.
112. Краснов М.А. Ответственность власти. – М., 1997. – 29 с.
113. Краснов М.А. Введение в муниципальное право. – М., 1993. – 16 с.
114. Краснов М.А. Коллегиальность и персональная ответственность в работе местных Советов. – М.: Юрид. лит., 1986. – 78 с.
115. Краснов М.А. Парламентская ответственность депутата. – В кн.: Конституционный строй России. – Вып. II. – М., 1995. – С. 94-107.
116. Краснов М.А. Публично-правовая ответственность представительных органов за нарушение закона // Государство и право. – 1993. – № 6. – С. 46-55.
117. Крестєва Ю. Місцеве самоврядування в Україні: політико-правове оформлення // Нова політика. – 2001. – № 6 (38). – С. 50-53.
118. Кривенко Л. Т. Інституціоналізація конституційно-правової відповідальності – необхідна складова розширення та оновлення судової системи України // Право України. – 2003. – № 1. – С. 20-24.
119. Кривенко Л. Т. Конституційна відповідальність глави держави // Віче. – 2001. – № 10 (115). – С. 3-18.
120. Кривенко Л. Т. Побудова конституційно-правової моделі інституту конституційної відповідальності – важливий напрямок розширення та укріплення системи судового захисту прав людини / Актуальні проблеми політики: Збірник наукових праць. – Вип. 13-14. – Одеса, 2002. – С. 118-125.
121. Крусян А.Р. Взаємодія місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування в Україні: Дис. ... канд. юрид. наук. – К., 1999. – 187 с.
122. Крусян А.Р. Взаимодействие местных органов исполнительной власти и органов местного самоуправления: Учеб. пособ. – Одесса: Юрид. лит., 2001. – 162 с.
123. Кудрявцев В.Н. Правовое поведение: норма и патология. – М.: Наука, 1982. – 172 с.
124. Куйбіда В., Чушенко В. Поняття місцевого самоврядування в Україні // Право України. – 1998. – № 5. – С.17-21.
125. Куйбіда В.С. Функції місцевого самоврядування в Україні: аналіз і прогноз // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – 2000. – №1. – С. 294-298.
126. Куйбіда В., Чушенко В. Система місцевого самоврядування в Україні // Вісник Львів. університету. – Серія юридична. – Випуск 35. – Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка. – Львів, 2000. – С. 195-199.
127. Куйбіда В. С. Конституційно-правові основи самоврядування в містах обласного значення: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02. – Львів, 2001. – 201 с.
128. Курылев С. В. Формы защиты и принудительного осуществления субъективных прав и право на иск // Труды Иркут гос. ун-та. – Сер. юрид. – Т. XXII, – Вып. 3. – 1957. – С. 159-215.
129. Кутафин О. Е., Шеремет К. Ф. Компетенция местных Советов. – М., 1986. – 68 с.
130. Кутафин О. Е., Фадеев В. И. Муниципальное право Российской Федерации. – М., 1997. – 301 с.
131. Лаврик В. Місцеве самоврядування в Україні: більше запитань, ніж відповідей // Право України. – 1999. – № 7. – С. 42-43.
132. Лавриненко И. До новых судов можно и не дожить // Бизнес. – 2001 – 1 октября.
133. Лазарев Б. М. Компетенция органов управления. – М.: Юрид. лит., 1972. – 280 с.
134. Лазарев Б. М. Понятие органа Советского государства, его конституционный статус. – В кн.: Органы Советского общенародного государства. – М.: Наука, 1979. – С. 37-61.
135. Лазебная Н.В. Право на судебную защиту местного самоуправления // Государственная власть и местное самоуправление. – 2000. – № 1. – С. 23-32.
136. Лафитский В.И. Конституционное (государственное) право: Справочник. – М., 1995. – 266 с.
137. Ливеровский А.А. О статусе субъекта Российской Федерации // Правоведение. – 2000. – № 2. – С. 82-101.
138. Литвиненко И. Організаційно-правові форми і методи діяльності органів місцевого самоврядування у сфері забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України . – 2001. – № 2 (44). – С. 27-33.
139. Лейст О.Э. Понятие ответственности в теории права // Вестник МГУ. Серия 11. Право. – 1994. – № 1. – С. 31-38.
140. Лейст О. Э. Санкции в советском праве. – М.: Юрид. лит, 1962. – 283с.
141. Лейст О. Э. Санкции и ответственность по советскому праву: теоретические проблемы. – М.: Изд-во МГУ, 1981. – 239 с.
142. Лейст О. Э. Юридическая ответственность – фундаментальная категория правовой науки // Государство, право, демократия. – М., 1978. – С. 45-49.
143. Лунь З. До питання про конституційну відповідальність в аспекті правової охорони конституції України // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали VIII регіональної науково-практичної конференції. – Львів, 2002. – С.114-116.
144. Лучин В.О. Теоретические проблемы реализации конституционных норм: Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук. – М., 1993. – 48 с.
145. Лучин В.О. Конституционные деликты // Государство и право. – 2000. – № 1. – С. 12-19.
146. Лучин В.О. Конституционные нормы и правоотношения. – М., 1997. – 195 с.
147. Майданник О. Конституційно-правова відповідальність: ознаки, підстави, суб'єкти // Право України. – 2001. – № 2. – С. 92-95, 118.
148. Малеин И.С. Правонарушение: понятие, причины, ответственность. –М.: Юрии. лит., 1985. – 192 с.
149. Малеин И.С. Современные проблемы юридической ответственности // Государство и право. – 1994. – № 6. – С. 23-25.
150. Мальцев В. А. Принцип подотчетности в системе местного Совета: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – М., 1979. – 17 с.
151. Мамут Л. С. Проблема ответственности народа // Вопросы философии. – 1999. – № 8. – С. 19-28.
152. Мелещенко В.Ф. Конституційно-правові відносини // Конституційне право України. – К., 2000.
153. Мельник О. В. Конституційно-правова відповідальність вищих органів державної влади. Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – К., 2000. – 17 с.
154. Мельник О.В. Конституційна відповідальність органів державної влади: питання систематизації законодавства // Вісник Дон. ун-ту. – Донецьк, 1999. – № 3. – С. 39-42.
155. Мельник О.В. Конституційно-правова і політична відповідальність вищих органів державної влади // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – К., 1999. – № 1. – С. 10-15.
156. Мельник О.В. Конституційно-правова відповідальність органів державної влади: питання сутності // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2000. – № 1. – С. 11-15.
157. Мельник О.В. Імпічмент президента. Можливість і доцільність // Віче. – 2000. – № 2. – С. 150-155.
158. Мельник О. В. Державна влада в контексті конституційної відповідальності // Віче. – 2001. – № 5. – С. 60-66.
159. Місцеве самоврядування в Україні (мунціпальне право): Навч. посіб. – К.: Атіка, 2000. – 304 с.
160. Місцеве самоврядування: світовий та український досвід: Посібник / За ред. А.Ф. Ткачук, Р. Агронофф, Т. Браун. – К.: Заповіт, 1997. – 186 с.
161. Мойса О.В. Конституційна відповідальність як засіб захисту правового статусу суб′єктів місцевого самоврядування // Проблеми розвитку держави і права України в сучасних умовах: Тези доповідей учасників Всеукраїнської студентської наукової конференції 30-31 березня 2000 р. – Одеса: Юрид. літ., 2000. – С. 105-106.
162. Морозова Л.А. Рецензия на кн.: Боброва Н.А, Зражевская Т.Д. Ответственность в системе гарантий конституционных норм // Правоведение. – 1986. – № 5. – С. 84-87.
163. Морозова Л.А. Проблемы правовой ответственности государства, его органов и служащих // Государство и право. – 2000. – № 3. – С. 20-36.
164. Муніципальне право України: Підручник / За ред. В.Ф. Погорілка, О.Ф. Фрицького. – К.: Юрінком інтер, 2001. – 352 с.
165. Назаров Б.Л. О юридическом аспекте позитивной социальной ответственности // Сов. государство и право. – 1981. – № 10. – С. 29-39.
166. Назаров Д.И., Назарова И.С. Ответственность в конституционном праве // Конституционное и муниципальное право. – 2001. – № 1. – С. 16-17.
167. Назаренко С.В. Запровадження в життя Конституції – головна мета сучасного етапу правової реформи держави / Конституція України – основа подальшого розвитку законодавства: Зб. наук. праць. – К., 1997. – С. 39-40.
168. Назарко А. Т. Нормативно-правовое обеспечение статуса городов Украины // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. праць. Випуск № 8. – Одеса, Юрид. літ., 2000. – 451с.
169. Наливайко Л.Р. Деяки проблеми конституційної відповідальності в Україні / III міжрегіональна науково-практична конференція «Концепція формування законодавства України» (листопад 1998 року). Наукові статті – Запоріжжя, 1999. – С. 86-89.
170. Наливайко Л.Р. Конституційно-правова відповідальність: критерії класифікації та види // Віче. – 1999. – № 10 (91). – С. 25-32.
171. Наливайко Л.Р. Проблеми визначення поняття, специфічних ознак та функцій конституційної відповідальності в сучасній конституційній теорії // Право України. – 1999. – № 10. – С. 45-50.
172. Наливайко Л.Р. Види відповідальності за конституційні правопорушення // Вісник Одес. ін-ту внутр. справ. – 1999. – № 4. – С. 156-159.
173. Наливайко Л.Р. Конституційно-правова відповідальність: питання теорії та практики: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – К., 2000. – 15 с.
174. Наливайко Л.Р. Конституційно-правова відповідальність: питання теорії та практики: Дис. … канд. юрид. наук.