Бреус Сергій Михайлович Конституційне право на безоплатну професійну правничу допомогу: національні аспекти реа­лізації та зарубіжний досвід : Бреус Сергей Михайлович Конституционное право на бесплатную профессиональную юридическую помощь: национальные аспекты реализации и зарубежный опыт

Краткое описание

Бреус Сергій Михайлович, директор Четвертого київ­ського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги: «Конституційне право на безоплатну професійну правничу допомогу: національні аспекти реа­лізації та зарубіжний досвід» (12.00.02 - конституційне право; муніципальне право). Спецрада Д 26.001.04 у Київ­ському національному університеті імені Тараса Шевченка МОН України

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
БРЕУС Сергій Михайлович
Прим. № ____
УДК 342.72/.73
ДИСЕРТАЦІЯ
КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО НА БЕЗОПЛАТНУ ПРОФЕСІЙНУ
ПРАВНИЧУ ДОПОМОГУ: НАЦІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ
ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД
12.00.02 – конституційне право; муніципальне право
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
___________________________
(підпис, ініціали та прізвище аспіранта)
Науковий керівник –
доктор юридичних наук, доцент
Совгиря Ольга Володимирівна
Київ – 2019

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………..……10
РОЗДІЛ 1 ПРАВОВА ПРИРОДА ТА ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ
КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА НА БЕЗОПЛАТНУ ПРОФЕСІЙНУ
ПРАВНИЧУ ДОПОМОГУ……………………………………………………19
1.1 Значення, сутність та правова природа права на безоплатну професійну
правничу допомогу ……………………………………………………………..19
1.2 Місце права на безоплатну професійну правничу допомогу у системі
конституційних прав людини та громадянина………………………………..47
Висновки до розділу 1…………………………………………………………..61
РОЗДІЛ 2 ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД
РОЗВИТКУ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА НА БЕЗОПЛАТНУ
ПРОФЕСІЙНУ ПРАВНИЧУ ДОПОМОГУ………………………………..64
2.1 Історичні аспекти становлення права на безоплатну професійну правничу
допомогу………………………………………………………………………….64
2.2 Сучасні аспекти зарубіжного досвіду правового регулювання права на
безоплатну професійну правничу допомогу …………………………………..73
Висновки до розділу 2…………………………………………………………..97
РОЗДІЛ 3 НАЦІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА
БЕЗОПЛАТНУ ПРОФЕСІЙНУ ПРАВНИЧУ ДОПОМОГУ……………100
3.1 Зміст та суб’єкти конституційного права на безоплатну професійну
правничу допомогу в Україні …………………………………………………100
3.2 Інституційне та нормативне забезпечення конституційного права на
безоплатну професійну правничу допомогу в Україні………………………126
Висновки до розділу 3…………………………………………………….........163
ВИСНОВКИ………………………………………………………..….……….165
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………….….…….…172
ДОДАТОК………………………………………………………………...……204

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні наведено теоретичні узагальнення та
вирішено наукове завдання щодо сутності та змісту конституційного права
на безоплатну професійну правничу допомогу та механізму його реалізації.
Розглянуто значення, сутність та правову природу права на безоплатну
професійну правничу допомогу. Під конституційним правом на безоплатну
професійну правничу допомогу запропоновано розуміти конституційну
гарантію особи, яка покликана забезпечити реалізацію інших прав і свобод
людини і громадянина, охорону та захист цих прав і свобод, їх відновлення у
разі порушення, а також створення рівних можливостей для доступу таких
осіб до правосуддя.
Виявлено, що специфічною ознакою конституційного права на
безоплатну професійну правничу допомогу також є те, що джерелами такого
права, окрім Конституції, обов’язково повинні виступати й інші акти
законодавства, зокрема: рамкові Закони; акти Уряду; акти окремих органів
виконавчої влади, зокрема Міністерства юстиції, до компетенції якого,
зазвичай, відносять формування державної правової політики; рішення
муніципальних органів влади у питаннях створення спеціалізованих
правничих установ; рішення національних Конституційних судів щодо
тлумачення окремих правових норм, пов’язаних з реалізацією громадянам їх
права на безоплатну професійну правничу допомогу; рішення Європейського
суду з прав людини.
Це, здебільшого, акти парламенту країни – Закони, які містять в собі
основні положення механізмів реалізації такого права, зокрема
регламентують питання: деталізації змісту та обсяг такого права;
інституційного забезпечення; критеріїв віднесення особи до суб’єкта права
на таку допомогу; відповідальності за дії або бездіяльність органів,
уповноважених забезпечування особам безоплатну правничу допомогу.
167
Доведено, що держава, гарантуючи особам, які опинилися в складних
життєвих обставинах, право на безоплатну професійну правничу допомогу,
акцентує свою увагу не тільки на безоплатності з боку громадян таких
правничих послуг, а й сприяє доступності отримання такої допомоги та
здійснює моніторинг якості її надання. Зокрема, актами законодавства
встановлюються Стандарти якості надання безоплатної професійної
правничої допомоги, Порядки оплати послуг надавачів безоплатної
професійної правничої допомоги, обов’язок усіх органів державної влади та
місцевого самоврядування надавати правничу допомогу у формі правничої
інформації з питань, що належать до їх компетенції.
Проаналізовано, що конституційне право на безоплатну професійну
правничу допомогу має системоутворюючий характер та реалізується у
цивільному, кримінальному, адміністративному провадженнях. Ця позиція
підтверджується такими аргументами: таке право регламентоване
Конституцією – тому є конституційним, а отже, міжгалузевим; регулюється
як нормами національного законодавства, так і на рівні міжнародних
документів; за формою реалізації, є тотожним у всіх вищезгаданих
провадженнях; згадується у всіх процесуальних кодексах та має спеціальний
законодавчий акт, який регулює загальні положення реалізації права на
безоплатну професійну правничу допомогу.
Встановлено, що міжнародно-правові та регіональні акти право на
безоплатну професійну правничу допомогу виокремлюють як самостійне
право людини, зобов’язують/рекомендують Урядам країн привести у
відповідність національне законодавство до таких положень. Тобто,
міжнародною спільнотою насамперед: визнавалося право на безоплатну
професійну правничу допомогу вже засудженим особам; деталізувався зміст
такої допомоги та розширювався за рахунок можливості надання правничої
консультації; визначалося, що суб’єктом надання допомоги можуть
виступати не тільки адвокати.
168
Визначено місце права на безоплатну професійну правничу допомогу у
системі конституційних прав людини та громадянина. Констатовано, що
інституційна забезпеченість конституційного права на безоплатну
професійну правничу допомогу формується з системи як державних та
місцевих органів та інституцій, так і юридичних осіб приватного права.
З’ясовано історію становлення конституційного права на безоплатну
професійну правничу допомогу. Так, право людей на безоплатну професійну
правничу допомогу пройшло значні етапи свого становлення та
трансформації. Цивілізаційний розвиток суспільства визначав рівень
соціальної спрямованості держави, та, зокрема, політичної влади того часу.
Констатовано, що право людей на безоплатну професійну правничу
допомогу пройшло значні етапи свого становлення та трансформації.
Цивілізаційний розвиток суспільства визначав рівень соціальної
спрямованості держави, та, зокрема, політичної влади того часу. Умовно
процес становлення права на безоплатну професійну правничу допомогу
можна поділити на декілька етапів: становлення протоправничої допомоги в
межах національних звичаїв та традицій та приватно-правового регулювання
(І тис. до н. е. – до кінця XVIII ст.); регламентація права на правничу
допомогу у конституційних актах (кінець ХІХ ст. – середина ХХ ст.);
забезпечення безоплатного отримання правничої допомоги за рахунок
державних коштів (середина ХХ ст.).