ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ ВИКОНАВЧИХ ОРГАНІВ МІСЦЕВИХ РАД В УКРАЇНІ

Краткое описание

ЗМІСТ

Вступ 3

Розділ 1
Загальна характеристика виконавчих
органів місцевих рад 10

1.1. Поняття і система виконавчих органів 10
1.2. Сутність виконавчих органів, їх місце і роль
в системі місцевого самоврядування 48
1.3. Функції виконавчих органів 85

Розділ 2
Повноваження, форми та методи діяльності
виконавчих органів місцевих рад 101

2.1. Повноваження виконавчих органів 101
2.2. Форми та методи діяльності виконавчих органів 126
2.3. Відповідальність виконавчих органів
та їх посадових осіб 158

Висновки 181

Список використаних джерел 185

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Організація та діяльність виконавчих органів місцевих рад є складовою проблеми становлення і розвитку місцевого самоврядування в Україні. Статус цих органів, порядок їх формування, форми та методи діяльності потребують наукового дослідження. Ця необхідність зумовлена тим, що виконавчі органи сучасних місцевих рад стали наступниками органів державного управління місцевого рівня часів радянської влади, які не були органами місцевого самоврядування, і мали інші структурні зв’язки, не характерні для сучасної системи публічної влади. Практика організації та діяльності виконавчих органів місцевих рад сьогодення багато в чому свідчить про невідповідність існуючих відносин тій ідеї місцевого самоврядування, яка закріплена в Конституції України 1996 року.
В сучасній юридичній науці проблеми організації та діяльності виконавчих органів місцевих рад не отримали належного висвітлення. Відсутні спеціальні комплексні дослідження, за винятком окремих статей, виступів на науково-практичних конференціях та праць науково-популярного характеру, які розкривають порядок функціонування цих органів. Дослідження радянської науки щодо організації та діяльності місцевих органів державного управління потребують відповідного аналізу відносно сучасного статусу виконавчих органів місцевих рад. Існує необхідність з’ясування місця, ролі та значення виконавчих органів для дієздатності системи місцевого самоврядування, забезпечення реалізації прав та інтересів територіальних громад.
Дослідження організації та діяльності виконавчих органів має безпосередній вплив на становлення державності України. Відповідно до Указу Президента України від 30 серпня 2001 року, яким затверджена Програма державної підтримки місцевого самоврядування в Україні, розвиток місцевого самоврядування є на сучасному етапі одним із найпріоритетніших напрямів державної політики України. Саме ці обставини визначають актуальність обраної теми дисертації, науково-практичну важливість її для місцевого самоврядування нашої держави.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Дисертація виконана відповідно до комплексної програми наукової діяльності Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого № 0186.0.070865 за напрямком “Проблеми вдосконалення організації і діяльності органів законодавчої і виконавчої влади та місцевого самоврядування в Україні”.
Мета й завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у сприянні створенню цілісної моделі інституту виконавчих органів місцевих рад в Україні та розробці теоретико-прикладних питань їх організації і діяльності в системі місцевого самоврядування.
Для досягнення поставленої мети всебічного дослідження теми дисертант поставив своїм науковим завданням:
– дати поняття виконавчих органів, розглянути їх систему та охарактеризувати кожний її елемент;
– з’ясувати сутність виконавчих органів місцевих рад, визначити їх місце в системі місцевого самоврядування;
– проаналізувати роль місцевої ради в організації і діяльності виконавчих органів;
– визначити систему функцій виконавчих органів місцевих рад;
– дати характеристику повноважень виконавчих органів;
– розкрити особливості організаційних форм і методів діяльності виконавчих органів;
– дослідити відповідальність виконавчих органів та їх посадових осіб.
Об’єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, які виникають у процесі організації та діяльності виконавчих органів місцевих рад.
Предметом дисертаційного дослідження є соціальна сутність і правова природа виконавчих органів місцевих рад, їх система та організаційна структура, функції, повноваження, форми і методи діяльності, відповідальність органів та їх посадових осіб.
Методологічна основа роботи. Методологічною основою дисертаційного дослідження є принципи, закони і категорії діалектики, комплексний підхід до аналізу організації та діяльності виконавчих органів місцевих рад, зумовлений специфікою теми роботи і пов’язаний з використанням загальнонаукових методів. Застосовуючи історико-правовий і порівняльно-правовий методи, автор досліджує вітчизняне та зарубіжне законодавство стосовно регулювання правового статусу виконавчих органів, їх практичну діяльність на різних історичних етапах становлення. За допомогою методу класифікації розмежовуються групи функцій виконавчих органів; методу тлумачення права – з’ясовується зміст норм, що становлять нормативну основу організації та діяльності цих органів; формально-логічного – визначається сутність та природа виконавчих органів місцевих рад. Застосовувались також системний, соціологічний, статистичний, структурно-функціональний, політологічний та інші загальнонаукові та спеціальні наукові методи.
Теоретична основа дисертації. Теоретико-концептуальні засади дисертаційного дослідження складають наукові положення з теорії та історії держави і права, конституційного, адміністративного права, державного будівництва та місцевого самоврядування, державного (конституційного) права зарубіжних країн про сутність місцевого самоврядування, порядок формування, організаційну структуру, функції і компетенцію його органів, форми та методи їх діяльності, що містяться в працях українських і зарубіжних вчених різних історичних періодів: С.А. Авак’яна, В.Б. Авер’янова, Є.О. Агєєвої, Б.П. Андресюка, Г.В. Атаманчука, П. Ашлея, Г.В. Барабашева, В.О. Барахтяна, Д.Н. Бахраха, І.Л. Бачило, В.П. Безобразова, В.І. Борденюка, І.П. Бутка, В.І. Васильєва, В.Г. Вишнякова, М.П. Воронова, Б.Н. Габричидзе, А.З. Георгіци, Е. Деттона, І. Дитятіна, А.І. Єлістратова, В.В. Івановського, В.М. Кампа, Ю.М. Козлова, А.М. Колодія, М.М. Коркунова, М.І. Корнієнка, В.В. Кравченка, В.О. Кряжкова, О.Є. Кутафіна, Б.М. Лазарєва, М.І. Лазаревського, О.Є. Луньова, П.М. Любченка, Л.В. Ніколаєвої, Б.І. Ольховського, М.П. Орзіха, В.С. Основіна, Р.С. Павловського, В.Ф. Погорілка, М.О. Пухтинського, А.О. Селіванова, М.Ф. Селівона, М.І. Свєшникова, Ю.О. Тихомирова, Ю.М. Тодики, В.В. Тордія, О.Ф. Фрицького, В.В. Цвєткова, М.В. Цвіка, Ю.С. Шемшученка, К.Ф. Шеремета, К.С. Шугриної, В.Д. Яворського та ін.
Нормативно-правову базу наукової роботи становлять Конституція України, Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”, інші нормативно-правові акти України та зарубіжних країн, а також правові акти місцевих рад і їх виконавчих органів. Науковому аналізу піддавалися як діючі акти, так і ті, що втратили чинність, але мають наукову цінність в історично-правовому аспекті.
Емпіричною базою роботи стали матеріали практики діяльності виконавчих органів місцевих рад, зокрема, виконавчих органів Харківської міської ради.
Особливістю дисертаційного дослідження є комплексний підхід до розгляду організаційно-правових проблем діяльності, правового статусу і практики функціонування виконавчих органів місцевих рад із використанням результатів наукових досліджень теорії держави і права, конституційного права, адміністративного права, державного будівництва та місцевого самоврядування.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в науці конституційного права України, державного будівництва та місцевого самоврядування на теоретичному рівні проаналізовано місце виконавчих органів місцевих рад в системі місцевого самоврядування і місцевої ради, їх сутність, система, організаційна структура, функції, форми та методи діяльності, відповідальність. Дисертація являє собою перше комплексне дослідження питань організації і діяльності виконавчих органів місцевих рад, яка здійснена на основі чинного законодавства України.
На основі проведеного дослідження сформульовано ряд положень, висновків і пропозицій:
– надається авторське визначення поняття виконавчого органу місцевої ради як відносно відокремленої частини ради, яку складає колектив громадян, що здійснює виконавчо-розпорядчі функції на підставі владних повноважень і діє за допомогою визначених форм організації та методів діяльності;
– вперше комплексно характеризується система та структура виконавчих органів місцевих рад: виконавчий комітет, відділи, управління та інші виконавчі органи (галузеві, функціональні, допоміжні); робиться висновок про необхідність реорганізації та вдосконалення системи виконавчих органів, ліквідування виконавчих комітетів місцевих рад;
– говориться про можливість та необхідність обласної і районної ради мати власні виконавчі органи, їх безпосередній вплив на рівень самостійності й ефективності діяльності місцевого самоврядування;
– розкривається сутність виконавчих органів місцевих рад, їх місце та роль в системі місцевого самоврядування, які зумовлені принципом горизонтальної субсидіарності, що має застосування при організації місцевого самоврядування;
– обґрунтовується висновок про необхідність використання в законодавстві, теорії і практиці поняття “муніципалітет”, яке має охопити структурну та функціональну єдність представницького і виконавчого органів місцевого самоврядування;
– по-новому окреслюються функції виконавчих органів місцевих рад, пропонується їх класифікація на власні – виконавча, розпорядча, правоохоронна, “президіальна”, стабілізуюча, наступництва, взаємодії з органами державної влади та делеговані функції державної виконавчої влади;
– визначається можливість, доцільність і необхідність здійснення виконавчими органами місцевих рад делегованих функцій органів державної виконавчої влади, пропонується застосування іншого механізму закріплення та реалізації цих функцій;
– пропонуються і аналізуються шляхи вдосконалення розподілу повноважень виконавчих органів;
– висловлюється пропозиція щодо принципів правового закріплення повноважень виконавчих органів, які мають враховувати функції та завдання всіх елементів системи місцевого самоврядування;
– надається класифікація форм діяльності виконавчих органів – правових, організаційно-правових, організаційних (внутрішньоорганізаційних, організаторських, організаційно-масових), матеріально-технічних, висвітлюються їх особливості;
– виокремлюються організаційні методи діяльності виконавчих органів: організаційне планування, вироблення рішень, організація і контроль виконання рішень, організаційна координація, інформаційне забезпечення, метод роботи з кадрами, з нових позицій встановлюється особливість їх застосування;
– розкривається зміст відповідальності виконавчих органів та їх посадових осіб, видові особливості і необхідність більш широкого застосування конституційно-правової та дисциплінарної відповідальності;
– виноситься пропозиція щодо зміни підстав і суб’єктів конституційно-правової відповідальності перед територіальною громадою з урахуванням її мети та можливостей застосування.
Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що сформульовані в дисертації теоретичні положення, висновки та рекомендації можуть бути використані у науково-дослідницькій роботі для подальших теоретичних розробок проблем місцевого самоврядування, при вдосконаленні чинного законодавства щодо організації і діяльності виконавчих органів місцевих рад. Результати дослідження поглиблять знання про інститут виконавчих органів місцевих рад в системі місцевого самоврядування, сприятимуть удосконаленню практики діяльності виконавчих органів України. Положення дисертації можуть бути також використані в навчальному процесі при читанні лекцій і проведенні семінарських занять у рамках таких курсів, як “Конституційне право України”, “Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні”, “Адміністративне право України”.
Апробація результатів дисертації була здійснена у виступах автора на науково-методичних засіданнях кафедри державного будівництва та місцевого самоврядування Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, при читанні лекцій і проведенні семінарських та практичних занять із курсу “Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні”. Основні тези дисертації знайшли відбиття у виступах на науково-практичних конференціях молодих вчених “Актуальні проблеми формування правової держави в Україні (До 50-ї річниці Конвенції про захист прав людини та основних свобод)” (м. Харків, грудень 2000 р.), “Конституція – основа державно-правового будівництва і соціального розвитку України” (м. Харків, червень 2001 р.), “Проблеми вдосконалення правового регулювання місцевого самоврядування” (м. Харків, грудень 2001 р.), “Сучасні проблеми юридичної науки і правозастосовчої діяльності” (м. Харків, грудень 2001 р.).
Публікації. Сформульовані в дослідженні положення, висновки та пропозиції викладені автором у п’ятьох наукових статтях і трьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Відповідно до мети, завдань, предмету й логіки дослідження дисертація складається із вступу, двох розділів, шести підрозділів, висновків та списку використаних джерел (двісті вісімдесят два найменування). Загальний обсяг дисертації становить сто вісімдесят чотири сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У результаті дисертаційного дослідження сутності, місця та ролі у системі місцевого самоврядування і місцевої ради, системи та функцій виконавчих органів місцевих рад, повноважень, форм і методів діяльності, відповідальності, а також з дослідженням законодавства та практики діяльності виконавчих органів місцевих рад, дисертант дійшов наступних висновків.
1. Виконавчі органи місцевих рад є органами місцевого самоврядування, які створюються місцевою радою для здійснення відповідних функцій і повноважень у виконавчо-розпорядчій сфері місцевого управління. Виконуючи завдання забезпечення належного рівня професійності в місцевому самоврядуванні, виконавчі органи місцевих рад забезпечують необхідний рівень демократизму, є гарантом реалізації прав та інтересів територіальної громади.
2. Аналіз організації та діяльності виконавчих органів місцевих рад свідчить про існування органічного взаємозв’язку, який має місце у структурно-функціональному відношенні між представницьким і виконавчими органами. Неврахування такої єдності при правовому регулюванні та в практичній діяльності призводить до виникнення багатьох проблем, існування яких перш за все принижує соціальну роль місцевого самоврядування, як ефективного засобу вирішення населенням місцевих питань.
3. Наявність в системі місцевого самоврядування виконавчих органів, які створюються місцевою радою і є підзвітними, підконтрольними та відповідальними перед нею, свідчить про забезпечення принципу організаційної автономії цієї системи. Порушення відносин організації і діяльності виконавчих органів на основі цього принципу приводить до втрати місцевим самоврядуванням спроможності виконувати покладені на нього завдання, перетворює його на неефективний та недемократичний інститут публічної влади.
4. Діюча система виконавчих органів місцевої ради несе на собі відбиток радянських принципів організації місцевого управління. За сучасних умов необхідно створити таку управляючу систему, де кожний її елемент буде в максимальній ступені виконувати покладені на нього функції, що спрямовані на досягнення мети демократичного, ефективного та економічного управління. Скорочення чисельності представницького органу, переведення його на професійні основи, посилення ролі сільського, селищного, міського голови в управлінському процесі, ліквідація виконавчого комітету мають стати першими кроками в процесі реорганізації існуючої системи місцевого самоврядування.
5. Будучи елементом системи місцевого самоврядування і системи місцевої ради, виконавчі органи мають функції та повноваження, що мають похідний характер від цих суб’єктів. Але, в той же час, окреме місце в цих системах передбачає особливі функції виконавчих органів, які виокремлюють ці органи зі всієї сукупності органів місцевого самоврядування. Крім того, сучасна організація місцевого самоврядування передбачає існування у виконавчих органів функцій, що їх не мають інші суб’єкти місцевого самоврядування – функції органів виконавчої влади.
6. Повноваженнями виконавчих органів місцевих рад є права та обов’язки, які встановлюються відповідно до функцій цих органів і є тим засобом, за допомогою якого нормативно закріплюється відповідна роль виконавчих органів місцевих рад у регулюванні суспільних відносин територіальної громади. Сучасна система місцевого управління створює умови дублювання повноважень виконавчих органів місцевих рад з повноваженнями інших органів державної влади та місцевого самоврядування.
7. Головними елементами, що визначають зміст діяльності, є форми та методи діяльності. Виконавчі органи місцевих рад здійснюють свою діяльність у правовій, організаційній і матеріально-технічній формах.
8. Організаційні методи діяльності виконавчих органів – це прийоми та способи, за допомогою яких останні досягають відповідної мети при реалізації своїх функцій і повноважень. Враховуючи становище виконавчих органів в системі місцевої ради, можна стверджувати, що кількісні та якісні характеристики елементів діяльності виконавчих органів прямо впливають на відповідні характеристики елементів діяльності місцевої ради та територіальної громади.
9. Відносини відповідальності, що мають місце при функціонуванні виконавчих органів, мають різну мету, суб’єктів, підстави, механізм застосування в залежності від видової належності. Наукова розробленість та правова регламентація одних видів відповідальності дозволяє повною мірою реалізовувати її в практичній діяльності виконавчих органів місцевих рад, і, навпаки, відповідальність, яка не отримала відповідної розробленості та регламентації, має окремі труднощі застосування. Розвиток конституційно-правової та дисциплінарної відповідальності виконавчих органів і їх посадових осіб сприятиме кристалізації належних взаємовідносин елементів системи місцевого самоврядування й органів публічної влади.
10. Конкретні пропозиції, як підсумки дослідження, полягають у необхідності:
а) введення в законодавство, теорію та практику поняття “муніципалітет”, яке має відобразити єдність представницького і виконавчих органів, що є єдині як за функціональною спрямованістю діяльності, так і за становищем;
б) створення підконтрольних, підзвітних і відповідальних виконавчих органів в обласних та районних радах;
в) створення на рівні районів в місті рад структурних територіальних підрозділів виконавчих органів міської ради замість існуючих зараз районних в місті рад та їх виконавчих органів;
г) утворення в містах Києві та Севастополі місцевими радами власних виконавчих органів, здійснення міськими органами виконавчої влади лише контрольно-наглядових функцій;
д) скорочення чисельності місцевих рад, їх професіоналізація, ліквідація виконавчих комітетів і розподіл їх функцій та повноважень між місцевою радою, відповідним головою і відділами, управліннями та іншими виконавчими органами місцевої ради;
е) чітке закріплення в законодавстві статусу сільського, селищного, міського голови, що має визначити його як посадовця місцевої ради (муніципалітету), діяльність якого спрямована на забезпечення функціонування всієї системи місцевої ради під керівництвом представницького органу, а також важливість функцій і повноважень якого потребують необхідності обрання його територіальною громадою;
ж) закріплення в Законі норми про секретаря місцевої ради, яка має надати йому право здійснювати повноваження сільського, селищного, міського голови (за окремими винятками) у випадках, коли останній позбавлен можливості їх виконувати в силу законодавчо визначених причин;
з) закріплення в Законі необхідності встановлення місцевими радами всіх рівнів однакових найменувань власних виконавчих органів;
і) зміни концепції Закону щодо закріплення повноважень виконавчих органів місцевих рад. Повноваження мають встановлюватися за місцевою радою (в даному разі допоможе термін “муніципалітет”); остання, як керівний колегіальний орган, з урахуванням власних функцій та функцій конкретних виконавчих органів і сільського, селищного, міського голови, розподілить їх між собою та виконавчими органами;
к) закріплення делегованих повноважень за місцевою радою (муніципалітетом) при умові визначення можливості, доцільності та необхідності у здійсненні конкретною місцевою радою окремих функцій і повноважень органів виконавчої влади;
л) встановлення в Законі єдиної підстави відповідальності сільського, селищного, міського голови перед територіальною громадою – “втрата довіри”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авакьян С.А. Государственно–правовая ответственность // Сов. государство и право. – 1975. – № 10. – С. 16 – 24.
2. Авакьян С.А. Местное самоуправление в Российской Федерации: концепции и решения нового закона // Вестн. Моск. ун–та. Сер. 11, Право. – 1996. – № 2. – С. 3 – 33.
3. Авакьян С.А. Правовое регулирование деятельности Советов (конституционные основы, теория и практика). — М.: Из–во Моск. ун–та, 1980. – 176 с.
4. Авакьян С.А. Рецензия на книгу Висильева В.И. Местное самоуправление. Учеб. и науч.–практ. пособие // Государство и право. – 1999. – № 12. – С. 99 – 102.
5. Авакьян С.А. Санкции в советском государственном праве // Сов. государство и право. – 1973. – № 11. – С. 29 – 36.
6. Аверьянов В.Б. Аппарат государственного управления: содержание деятельности и организационные структуры. — К.: Наук. думка, 1990. – 148 с.
7. Аверьянов В.Б. Содержание деятельности аппарата государственного управления и его организационные структуры // Сов. государство и право. – 1988. – № 6. – С. 60 – 68.
8. Агеева Е.А. Формы управленческой деятельности исполкомов местных Советов. — М.: Юрид. лит., 1973. – 104 с.
9. Агеева Е.А. Юридическая ответственность в государственном управлении (социально–правововой аспект). — Л.: Изд–во Ленинградского ун–та, 1990. – 144 с.
10. Административное право Украины ( Общая часть ): Учеб. пособие. — Х.: ООО “Одиссей”, 1999. – 224 с.
11. Адміністративне право України: Підручник / За ред. Ю.П. Битяка. — Х.: Право, 2000. – 520 с.
12. Азовкин И.А. Местные Советы в системе органов власти. — М.: Юрид. лит.,1971. – 272 с.
13. Алехин А.П., Кармолицкий А.А., Козлов Ю.М. Административное право Российской Федерации: Учебник. — М.: Зерцало, 1998. – 672 с.
14. Андресюк Б.П. Місцеве самоврядування в сучасній Україні: проблеми і перспективи. — К.: Стилос, 1997. – 223 с.
15. Аппарат управления социалистического государства. – Ч.1.— М.: Юрид. лит., 1976. – 320 с.
16. Аппарат управления социалистического государства. – Ч.2.— М.: Юрид. лит., 1977. – 352 с.
17. Астемиров З.А. Понятие юридической ответственности // Сов. государство и право. – 1979. – № 6. – С. 59 – 67.
18. Атаманчук Г.В. Сущность советского государственного управления. — М.: Юрид. лит., 1980. – 256 с.
19. Ашлей П. Местное и центральное управление. Сравнительный обзор учреждений Англии, Франции, Пруссии, Соединенных Штатов / Под ред. В.Ф. Дерюжинского. — Спб.: Изд–во О.Н. Поповой, 1910. – 295 с.
20. Барабашев Г., Шеремет К. Связующее звено // Нар. депутат. – 1991. – № 14. – С. 37 – 45.
21. Барабашев Г.В. Идеалы самоуправления и российская действительность // Государство и право. – 1996. – № 11. – С. 137 – 142.
22. Барабашев Г.В. Муниципальные органы современного капиталистического государства. — М.: Изд–во Моск. ун–та, 1971. – 280 с.
23. Барабашев Г.В. Ответственность органов управления перед Советами // Сов. государство и право. – 1981. – № 5. – С. 4 – 12.
24. Барабашев Г.В. Совет и “мэр” в упряжке самоуправления // Нар. депутат. – 1991. – № 11. – С. 36 – 40.
25. Барабашев Г.В., Васильев В.И., Шеремет К.Ф. Советы народных депутатов: время перемен // Сов. государство и право. – 1988. – № 5. – С. 3 – 13.
26. Барабашев Г.В., Шеремет К.Ф. Процесс принятия решений местными Советами народных депутатов (теоретические вопросы) // Принятие решений местными органами власти и управления. — М.: Ин–т государства и права АН СССР, 1983. – С. 7 – 23.
27. Барабашев Г.В., Шеремет К.Ф. Советское строительство: Учебник. — М.: Юрид. лит., 1988. – 560 с.
28. Барановський О. Київ: точка відліку // Український регіональний вісник. – 2002. – № 30. – С. 4 – 5.
29. Баранчиков В.А. Муниципальное право: Учебник для вузов. — М.: ЮНИТИ–ДАНА, Закон и право, 2000. – 383 с.
30. Батанов О. Місцевий уповноважений з прав територіальної громади в механізмі захисту прав людини (проблеми теорії та практики) // Право України. – 2001. – № 2. – С. 43 – 46.
31. Батанов О.В. Функції територіальних громад як суб’єктів місцевого самоврядування в Україні: Автореф. дис... к.ю.н.: 12.00.02. — К., 2000. – 20 с.
32. Бахрах Д.Н. Административное право России: Учебник для вузов. — М.: Изд. группа НОРМА—ИНФРА–М, 2000. – 640 с.
33. Бахрах Д.Н. Программно–целевые структуры в советском государственном управлении // Сов. государство и право. – 1980. – № 1. – С. 35 – 43.
34. Бахрах Д.Н. Структура аппарата управления: Учеб. пособие. — Свердловск: Свердловский юрид. ин–т, 1983. – 80 с.
35. Бахрах Д.Н. Форма государственного управления // Сов. государство и право. – 1983. – № 4. – С. 20 – 27.
36. Бачило И.Л. Функции органов управления (правовые проблемы оформления и реализации). — М.: Юрид. лит., 1976. – 200 с.
37. Безобразов В.П. Государство и общество. Управление, самоуправление и судебная власть. — Спб.: Тип. В. Безобразова и Комп., 1882. – 737 с.
38. Бельский К.С. О функциях исполнительной власти // Государство и право. – 1997. – № 3. – С. 14 – 21.
39. Бельский К.С. Персональная ответственность и дисциплина в государственном управлении // Сов. государство и право. – 1984. – № 3. – С. 65 – 73.
40. Берг О.В. О применимости принципа разделения властей в местном самоуправлении // Право и политика. – 2001. – № 1. – С. 143 – 146.
41. Біленчук П.Д., Кравченко В.В., Підмогильний М.В. Місцеве самоврядування в Україні (муніципальне право): Навч. посібник. — К.: Атіка, 2000. – 304 с.
42. Боброва Н.А., Зражевская Т.Д. Ответственность в системе гарантий конституционных норм (государственно–правовые аспекты). — Воронеж: Изд–во Воронежского ун–та, 1985. – 156 с.
43. Боклаг О. Виборний працівник: поняття і характеристика // Радянське право. – 1988. – № 9. – С. 58 – 62.
44. Борденюк В. Деякі проблеми становлення та розвитку місцевого самоврядування у містах з районним поділом // Право України. – 2001. – № 2. – С. 53 – 57.
45. Борденюк В. Особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування в місті Києві // Вісник прокуратури. – 2001. – № 4 (10). – С. 39 – 46.
46. Борденюк В.І. Територіальні громади та органи місцевого самоврядування у містах з районним поділом: наближення влади до людей // Актуальні проблеми державного управління: Наук. зб. — Х.: УАДУ ХФ, 2001. – № 1(9). – С. 50 – 60.
47. Бражников В.Є. Обласна Рада депутатів трудящих (форми і методи організаційної діяльності). — К.: Вид–во АН УРСР, 1959. – 172 с.
48. Братусь С.П. Юридическая ответственность и законность. — М.: Юрид. лит., 1976. – 215 с.
49. Бурмистров А.С. Местное сообщество как субъект самоуправления // Правоведение. – 2001. – № 5. – С. 36 – 42.
50. Бутко И.Ф., Пухтинский Н.А. Концепция законодательства союзной республики о местных Советах // Сов. государство и право. – 1991. – № 1. – С. 11 – 19.
51. Васильев В.И. Местное самоуправление: Учеб. и науч.–практ. пособие. — М.: Юринформцентр, 1999. – 453 с.
52. Васильев Р.Ф. Правовые акты местных Советов. — М.: Изд–во Моск. ун–та, 1975. – 152 с.
53. Введение в философию: Учебник в 2-х частях. – Ч.2. / Фролов И.Т., Араб–Оглы Э.А., Арофьева Г.С. и др. — М.: Политиздат, 1989. – 639 с.
54. Величко В.О. Поняття адміністративного договору як форми діяльності місцевих державних адміністрацій // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. — Х.: Нац. юрид. акад. України, 2001. – № 46. – С. 106 – 110.
55. Величко В.О. Управлінське рішення як форма діяльності місцевої державної адміністрації // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. — Х.: Нац. юрид. акад. України, 2000.– Вип. 43. – С. 75 – 80.
56. Вишняков В.Г. Структура и штаты органов советского государственного управления. — М.: Наука, 1972. – 280 с.
57. Власенко О. Політикам потрібна влада, а виборцям – нормальне життя! // Місцеве самоврядування. – 1998.–№ 1-2 (9). – С. 88 – 92.
58. Воронов М.П. Місцеве самоврядування та його акти: Навч. посібник. — К.: НМК ВО, 1992. – 56 с.
59. Воронов Н.П., Пономаренко А.А. О демократизме выработки и принятия правовых актов органов местного самоуправления // Проблемы законности: Респ. междуведом. науч. сб. / Отв. ред. В.Я. Таций. — Х.: Укр. юрид. акад., 1995. – Вип. 29. – С. 47 – 54.
60. Габричидзе Б.Н. Аппарат управления местных Советов. — М.: Юрид. лит., 1971. – 240 с.
61. Габричидзе Б.Н. Совет, президиум, исполком: соотношение и разграничение функций // Сов. государство и право. – 1991. – № 3. – С. 76 – 86.
62. Габричидзе Б.Н. Функциональный аппарат управления местных Советов // Сов. государство и право. – 1970. – № 12. – С. 98 – 103.
63. Гарантии прав местного самоуправления в Российской Федерации (научно–аналитический обзор). — М.: ИНИОН РАН, 1994. – 52 с.
64. Гаращук В.М. І ще раз про сутність контролю та його загальне розуміння // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. — Х.: Нац. юрид. акад. України, 2002. – Вип. 54. – С. 83 – 90.
65. Гольцев В. Самоуправление и децентрализация // Юридический вестник. – 1885. – № 2. – С. 269 – 274.
66. Городецький О. Відповідальність виконкомів перед місцевими Радами // Радянське право. – 1988. – № 5. – С. 13 – 15.
67. Делія О. Компетенційні спори: причини і шляхи їх подолання // Право України. – 2000. – № 6. – С. 32 – 33.
68. Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. — К.: Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.
69. Деттон Э. Местная администрация Франции / Под. ред. М.А. Крутоголова; пер. с франц. Л.Б. Алексеева. — М.: Госюриздат, 1957. – 124 с.
70. Дитятин И. К истории городового положения 1870 года // Юридический вестник. – 1885. – № 2. – С. 205 – 249.
71. Дитятин И. Наше городское самоуправление // Временник демидовского юрид. лицея: Кн. 12. — Ярославль, Тип. Г.В. Фальк, 1877. – С. 1 – 51.
72. Дмитриев Ю.А., Измайлова Ф.Ш. Проблемы контроля и ответственности в деятельности органов государственной власти // Государство и право. – 1996. – № 4. – С. 88 – 96.
73. Елистратов А.И. Учебник русского административного права: Пособие к лекциям. – Вып. 2. — М.: Тов. Скоропеч. А.А. Левенсон, 1911. – 192 с.
74. Еремин А.Р. Право граждан на местное самоуправление // Правоведение. – 1998. – № 3. – С. 40 – 44.
75. Європейська хартія місцевого самоврядування // Віче. – 2000. – № 3. – С. 43 – 50.
76. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник для юрид. вузів і фак. — Х.: Основа, 1995. – 256 с.
77. Закон про місцеве самоврядування в Україні: Науково–практичний коментар / За ред. В.Ф. Опришка. — К.: Ін–т законодавства Верхов. Ради України, 1999. – 398 с.
78. Звечаровский И.Э. О сущности юридической ответственности // Юридическая ответственность: общие проблемы и отраслевые особенности. — Владивосток: Дальневост. госуд. университет, 1990. – С. 6 – 7.
79. Зотов В. Концептуальные проблемы подготовки специалистов по муниципальному управлению // Российский экономический журнал. – 1999. – № 8. – С. 83 – 86.
80. Ивановский В. Опыт исследования деятельности органов земского самоуправления в России. — Казань: Тип. Императорского ун–та, 1882. – 314 с.
81. Исполком горсовета отчитывается перед харьковчанами // Слобода. – 2001. – № 3. – С. 1 – 4.
82. Исполнительный комитет местного Совета народных депутатов (проблемы совершенствования организации и деятельности). — К.: Наук. думка, 1980. – 328 с.
83. Исполнительный комитет местного Совета народных депутатов: Правовое положение. Основы организации и деятельности / Под ред. Г.В. Барабашева. — М.: Юрид. лит., 1983. – 256 с.
84. Кампо В. Деякі проблеми становлення і розвитку місцевого самоврядування // Місцеве та регіональне самоврядування України. – 1993. – № 1 – 2 (4 – 5). – С. 68 – 73.
85. Каранська М. Річище нашої мови потребує очищення // Місцеве самоврядування. – 1998. – № 1–2 (9). – С. 73 – 80.
86. Карлов А.А. Местные Советы депутатов трудящихся (вопросы организации и деятельности). — М.: Юрид. лит., 1975. – 182 с.
87. Катков Д.Б., Корчиго Е. В. Конституционное право России: Учеб. пособие / Отв. ред. Ю. А. Веденеев. — М.: Юриспруденция, 1999. – 288 с.
88. Ковешников Е.М. Муниципальное право. — М.: Изд–во НОРМА (Изд. группа НОРМА–ИНФРА-М), 2000. – 284 с.
89. Кодекс законів про працю України // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1971. – додаток до № 50. – Ст. 375.
90. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. – додаток до № 51. – Ст. 1122.
91. Козлов Ю.М. Горизонтальные управленческие отношения // Сов. государство и право. – 1973. – № 12. – С. 62 – 70.
92. Козлов Ю.М. Исполнительная власть: сущность, функции // Вестн. Моск. ун–та. Сер. 11, Право. – 1992. – № 4. – С. 3 – 12.
93. Козлов Ю.М. Методы управления народным хозяйством СССР // Сов. государство и право. – 1968. – № 4. – С. 68 – 77.
94. Колосова Н.М. Конституционная ответственность – самостоятельный вид юридической ответственности // Государство и право. – 1997. – № 2. – С. 86 – 91.
95. Комкова Г.Н., Шудра О.В., Южаков В.Н. Российская муниципальная служба на современном этапе: преемственность, правовое регулирование, специфика категорий // Правоведение. – 2001. – № 5. – С. 25 – 36.
96. Комментарий к Федеральному Закону “Об общих принципах организации местного самоуправления в Российской Федерации” / Отв. ред. Ю.А. Тихомиров. — М.: Изд. группа ИНФРА-М–НОРМА, 1997. – 460 с.
97. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. В 4-х томах. – Т.2. / Отв. ред. Б.А. Страшун. — М.: Изд–во БЕК, 1995. – 448 с.
98. Конституционное право. Энциклопедический словарь / Отв. ред. С. А. Авакьян. — М.: Изд–во Норма ( изд. группа НОРМА—ИНФРА–М ), 2000. – 688 с.
99. Конституційне право України / За ред. В. Ф. Погорілка. — К.: Наук. думка, 1999. – 736 с.
100. Конституційне право України / За ред. В.Я. Тація, В.Ф. Погорілка, Ю.М. Тодики. – К.: Український центр правничих студій, 1999. – 376 с.
101. Конституція України // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
102. Концепція адміністративної реформи в Україні // Офіційний вісник України. – 1999.– № 21. – Ст. 943.
103. Коренев А.П. Административное право России: Учебник. В 3–х частях. – Ч. 1. — М.: МЮИ МВД России, Изд–во “Щит–М”, 1997. – 280 с.
104. Кореневская Е.И. Территориальное планирование и проблемы комплексного развития территории в деятельности местных советов // Совершенствование работы Советов в современных условиях. — М.: Ин–т государства и права АН СССР, 1976. – С. 54 – 68.
105. Коркунов Н.М. Русское государственное право. – Т II: Часть особенная / Под. ред М.Б. Горенберга. – Изд. 7–е. — Спб.: Тип. М.М. Стасюлевича, 1913. – 729 с.
106. Корниенко Н.И., Тордия В.В. Отделы и управления исполкомов местных Советов: перечень и классификация // Сов. государство и право. – 1985. – № 2. – С. 45 – 52.
107. Корнієнко М. Державна влада і місцеве самоврядування: актуальні питання теорії і практики // Українське право. – 1995. – № 1(2). – С. 68 – 77.
108. Корнієнко М. Місцеве самоврядування – зразок якості конституційного права, демократична клітинка держави // Закон і бізнес. – № 21. – С. 28.
109. Корнієнко М.І. Діюча виборча система України: шляхи вдосконалення // Місцеве та регіон. самоврядування України. – 1993. – № 1 – 2 (4 – 5). – С. 79 – 84.
110. Корнієнко М.І. Місцеве самоврядування: вибір зроблено, проблеми залишилися // Вісник Академіі прав. наук. – 1996. – № 7. – С. 87 – 93.
111. Корнієнко М.І. Правове становище відділів та управлінь виконавчих комітетів місцевих Рад. — К.: Наук. думка, 1973. – 144 с.
112. Косаковский Л. Вернуть Киев киевлянам // Голос Украины. – 1998. – 12 июня. – С. 4–5.
113. Котелевская И., Тихомиров Ю. Советы и ведомства: соратники или соперники? // Советы нар. депутатов. – 1989. – № 4. – С. 14 – 21.
114. Кочуєв В., Сергеєв В. Інформаційні технології: сучасний стан та досвід розвитку // Аспекти самоврядування. – 2001. – № 3 (11). – С. 20 – 21.
115. Кравченко В. Влада, яка найближча до людей // Місцеве самоврядування. – 1998. – № 1 – 2 (9). – С. 100 – 112.
116. Кравченко В. Перспективи становлення інституту муніципальної міліції в Україні // Аспекти самоврядування. – 2001. – № 4 (12). – С. 15 – 23.
117. Кравченко В.В., Пітцик М.В. Конституційні засади місцевого самоврядування в Україні (основи муніципального права): Навч. посібник. — К.: Арарат–Центр, 2001. – 176 с.
118. Красникова А. Конституционная ответственность в современном украинском конституционализме // Юридический вестник. – 2001. – № 2. – С. 90 – 93.
119. Краснов М.А. Коллегиальность и персональная ответственность в работе местных Советов. — М.: Юрид. лит., 1986. – 80 с.
120. Кримінальний Кодекс України // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 25 – 26. – Ст. 131.
121. Кряжков В.А. Местное самоуправление: правовое регулирование и структуры // Сов. государство и право. – 1992. – № 1. – С. 16 – 24.
122. Куйбіда В.С. Конституційно–правові основи самоврядування в містах обласного значення: Дис... к.ю.н.: 12.00.02. — Львів, 2001. – 211 с.
123. Кутафин О.Е., Фадеев В.И. Муниципальное право Российской Федерации: Учебник. – 2–е изд., перераб. и доп. — М.: Юристъ, 2002. – 552 с.
124. Кутафин О.Е., Шеремет К.Ф. Компетенция местных Советов: Учеб. пособие. 2–е изд. — М.: Юрид. лит., 1986. – 224 с.
125. Лаврик В. Законодавча база існування рад в містах з районним поділом // Право України. – 2000. – № 3. – С. 34 – 36.
126. Лазарев Б.М. Аппарат управления общенародного государства. — М.: Юрид. лит., 1978. – 88 с.
127. Лазарев Б.М. Исключительные полномочия местных органов управления // Сов. государство и право. – 1970. – № 8. – С.103 – 111.
128. Лазарева Н.С. Отраслевой аппарат исполкомов краевых, областных Советов // Сов. государство и право. – 1978. – № 6. – С. 61 – 66.
129. Лазаревский Н.И. Самоуправление // Мелкая земская единица. – Ч. 1. — Спб.: Тип. тов. “Общественная польза”, 1903. – С. 1 – 55.
130. Ленін В.І. Повне зібрання творів. Пер. з 5–го рос. вид. – Т.13. — К.: Вид–во “Політ. літ–ри України”, 1971. – 550 с.
131. Лешков В.И. О праве самостоятельности как основе для самоуправления // Юридический вестник. – 1872. – № 1. – С. 47 – 73.
132. Лопатина С.Н. Правовой акт органа или должностного лица местного самоуправления как источник права: общетеоретический аспект // Правоведение. – 2000. – № 2. – С. 41–51.
133. Лунев А.Е. Координация в государственном управлении // Сов. государство и право. – 1971. – № 11. – С. 69 – 78.
134. Любченко П.М. Компетенція місцевого самоврядування: організаційно–правові питання реалізації: Дис... к.ю.н.: 12.00.02. — Х., 1998. – 181 с.
135. Лясковский А.И. Становление системы местного самоуправления в Российской Федерации: Автореф. дис. к.ю.н.: 12.00.02. — М., 1992. – 24 с.
136. Местное самоуправление в Германии (на примере Положения об общинах земли Баден–Вюртмберг). — М.: Изд–во “ДЕ–ЮРЕ”, 1996. – 200 с.
137. Минникес И.В. Ответственность органов местного управления Великобритании, налагаемая в судебном порядке // Юридическая ответственность: общие проблемы и отраслевые особенности. — Владивосток: Дальневост. госуд. университет, 1990. – С. 30 – 31.
138. Митюков А.С. Некоторые вопросы роботы с кадрами аппарата исполкомов местных Советов // Советы и управление. Сб. науч. трудов / Отв ред. А.А. Безуглов. — М.: ВЮЗИ, 1984. – С. 128 – 136.
139. Модин Н. Ответственность органов местного самоуправления за неправомерные действия // Российская юстиция. – 2000. – № 1. – С. 22 – 23.
140. Морозова Л.А. Проблемы правовой ответственности государства, его органов и служащих // Государство и право. – 2000. – № 3. – С. 20 – 36.
141. Мотовиловкер Е.Я. Юридическая ответственность и принуждение // Юридическая ответственность: общие проблемы и отраслевые особенности. — Владивосток: Дальневост. госуд. университет, 1990. – С. 10 – 12.
142. Муниципальное право Российской Федерации: Хрестоматия / Сост. Белоусова Е.В. — М.: Юристъ, 1999. – 544 с.
143. Муніципальне право України: Підручник / За ред. В. Ф. Погорілка, О. Ф. Фрицького. — К.: Юрінком Інтер, 2001. – 352 с.
144. Нагорная М.А. Информация в практике работы местных Советов. — М.: Юрид. лит., 1986. – 128 с.
145. Назарко А.Т. Конституционно–правовое понятие города // Актуальні проблеми держави та права. Вып.6. – Ч.1. — Одесса, 1999. – С. 166 – 171.
146. Наливайко Л. Проблеми визначення поняття, специфічних ознак та функцій конституційної відповідальності в сучасній конституційній теорії // Право України. – 1999. – № 10. – С. 45 – 50.
147. Николаева Л.В., Пухтинский Н.А. Аппарат исполкома местного Совета и информационное обеспечение его работы. — К.: Наук. думка, 1982. – 208 с.
148. Николов П.Е. Отделы и управления исполкомов местных Советов. — М.: Юрид. лит., 1981. – 88 с.
149. Об общих принципах организации местного самоуправления в Российской Федерации: Закон Российской Федерации от 28 августа 1995 года № 154–ФЗ // СЗ РФ. – 1995. – № 36. – Ст. 3506.
150. Ольховский Б.І., Єрмолаєв В.М. Місцеве самоврядування в Україні: Навч. посібник. — Х.: Рубікон, 1998. – 128 с.
151. Организация управления. — М.: Экономика, 1977. – 208 с.
152. Організація роботи виконкомів місцевих Рад / С.П. Виноградська, В.П. Дарменко, М.І. Корнієнко та їн. — К.: Політвидав України, 1984. – 168 с.
153. Органы советского общенародного государства / Т. Е. Абова, Б. Н. Габричидзе, Т. Н. Добровольская. — М.: Наука, 1979. – 344 с.
154. Орзіх М. Адміністративно–правовий статус органів місцевого самоврядування // Юридический вестник. – 2000. – №2. – С. 101 – 107.
155. Орзіх М. Проект муніципального кодексу України // Юридический вестник. – 2001. – № 2. – С. 105 – 137.
156. Основин В.С. Городской Совет – орган социального управления. — М.: Юрид. лит., 1983. – 128 с.
157. Основы теории государства и права / Под ред. Н.Г. Александрова. — М.: Госюриздат, 1963. – 563 с.
158. Оськин Ф.Ф. О компетенции руководителей // Правоведение. – 1990. – № 1. – С. 76 – 80.
159. Ответственность в управлении / Под ред. А.Е. Лунева, Б.М. Лазарева. — М.: Наука, 1985. – 304 с.
160. Павлов В.Н. Совершенствование правового регулирования служебных отношений в аппарате исполкомов районных Советов // Сов. государство и право. – 1987. – № 6. – С. 45 – 52.
161. Пахомов І. Централізація і децентралізація виконавчої влади в сучасній Україні // Право України. – 1997. – № 12. – С. 18 – 19.
162. Перелік рішень виконавчого комітету Харківської міської ради прийнятих з 20.03.2001р. по 15.04.2001р. // Бюлетень актів органів місцевого самоврядування м. Харкова. – 2001. – № 7 (3). – С. 5 – 11
163. Перелік розпоряджень Харківського міського голови прийнятих з 16.03.2001р. по 13.04.2001р. // Бюлетень актів органів місцевого самоврядування м. Харкова. – 2001. – № 7 (3). – С.19 – 24.
164. Пилипчук М.Д. Наука самоуправления по Европейской хартии // Слобода. – 2001. – 6 апреля. – № 27. – С. 1.
165. Писарев А.И. Муниципальное право Российской Федерации: Учеб. пособие. — М.: Ин–т междун. права и экономики, Триада ЛТД, 1997. – 112 с.
166. Погорелко В.Ф. Местные Советы в механизме осуществления функций советского общенародного государства. – К.: Наук. думка, 1986. – 236 с.
167. Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Юридична відповідальність за порушення конституційного законодавства України // Часопис Київського університету права. – 2001. – № 1. – С. 30 – 38.
168. Положення про управління містобудування та архітектури Харківської міської ради: Затверджено розпорядженням Харківського міського голови від 6 квітня 1999 року № 533 // Бюлетень актів органів місцевого самоврядування м. Харкова. – № 7 (3). – 2001. – С. 48 – 50.
169. Положення про управління праці та соціального захисту населення ГУ з гуманітарних та соціальних питань Харківської міської ради: Затверджено розпорядженням Харківського міського голови від 30 грудня 2000 року № 2485 // Бюлетень актів органів місцевого самоврядування м. Харкова. – № 7 (3). – 2001. – С. 79 – 83.
170. Положення про діяльність омбудсмена із захисту прав підприємців: Затверджено Розпорядженням Кам’янець–Подільського міського голови від 16 жовтня 2001 року № 1160–р // Юридичні аспекти самоврядування. – 2001. – № 4 (12). – С. 2 – 3.
171. Полуян Л.Я., Парамонов А.Р. Проблемы и пути развития публичной власти на местном уровне // Право и политика. – 2000. – № 10. – С. 34 – 40.
172. Постовой Н.В. Муниципальное право России. — М.: Новый Юрист, 1998. – 350 с.
173. Постовой Н.В. Муниципальное право России: Учебник. – 2-е изд. испр. и доп. — М.: Юриспруденция, 2000. – 352с.
174. Представительные и исполнительные органы власти в системе местного самоуправления Российской Федерации (научно–аналитический обзор). — М.: РАН ИНИОН, 1994. – 35 с.
175. Прієшкіна О.В. Місцеве самоврядування в Україні та проблеми розвитку його правової бази // Держава і право: Збірн. наук. праць. Вип. 9. — К.: Ін–т держави і права ім В.М. Корецького НАН України; Спілка юристів України, 2001. – С. 167 – 172.
176. Принципи Європейської Хартії місцевого самоврядування: Навч. посібник / Пітцик М., Кравченко В., Моньйо Е.С. – К., 2000. – 136 с.
177. Про виконавчий орган Київської міської ради: Рішення Київської міської ради від 11 березня 1999 року № 161/262 // Економіка, фінанси, право. – 1999. – №5. – С. 13.
178. Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів: Постанова Кабінету Міністрів України від 13 грудня 1999 року № 2288 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 50. – Ст. 2469.
179. Про державну підтримку розвитку місцевого самоврядування в Україні: Указ Президента України від 30 серпня 2001 року № 749/2001 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 36. – Ст. 1658.
180. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 року № 2939 // Відомості Верховної Ради.– 1993. – № 52.– Ст. 491.
181. Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим: Закон України від 23 грудня 1998 № 350 – XIV // Відомості Верховної Ради. – 1999. – № 5 – 6. – Ст. 43.
182. Про затвердження плану роботи Харківської міської ради XXIII скликання на 2001 рік: Рішення Харківської міської ради від 27 грудня 2000 року // Бюлетень актів органів місцевого самоврядування м. Харкова. – 2000/2001. – № 4 (4). – С. 54 – 75.
183. Про затвердження положення про відділ програмно–комп’ютерного забезпечення Харківської міської ради: Розпорядження Харківського міського голови від 8 листопада 2000 року № 2112 // Бюлетень актів органів місцевого самоврядування м. Харкова. – 2000. – № 3 (3). – С. 97 – 98.
184. Про затвердження Порядку розгляду питань, пов’язаних з призначенням на посади та звільненням з посад керівників центральних органів виконавчої влади, урядових органів державного управління, державних підприємств та їх об’єднань, а також голів місцевих державних адміністрацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001р. № 1658 // Офіційний вісник Україии. – 2000. – № 51. – Ст. 2275.
185. Про затвердження структури виконавчих органів Харьківської міської ради XXIII скликання: Рішення Харківської міської ради від 15 квітня 1998 року // Бюлетень актів органів місцевого самоврядування м. Харкова. – 2001. – № 7(3). – С. 27 – 28.
186. Про затвердження Типового положення про Головне управління економіки обласної, Київської міської державної адміністрації та управління економіки Севастопольської міської державної адміністрації: Постанова Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001року № 1666 // Офіційний вісник України. –2001. – № 51. – Ст. 2279.
187. Про затвердження Типового регламенту місцевої державної адміністрації: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1999 року № 2263 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 50. – Ст. 2456.
188. Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україн: Указ Президента України від 31 липня 2000 року № 928/2000 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 31. – Ст. 1300
189. Про звернення громадян: Закон України від 2 жовтня 1996 року № 393/96–ВР // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 47. – Ст. 256.
190. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97–ВР // Відомості Верховної Ради. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
191. Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування: Закон України від 26 березня 1992 року № 2234 // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 28. – Ст. 387.
192. Про міську, районну в місті Раду народних депутатів: Закон Української РСР // Відомості Верховної Ради УРСР. – додаток до № 52. – С. 37 – 73.
193. Про національну програму інформатизації: Закон України від 4 лютого 1998 № 74/98 – ВР // Відомості Верховної Ради. – 1998. – № 27 – 28. – Ст. 181
194. Про обласну Раду народних депутатів: Закон Української РСР від 31 жовтня 1980 року № 1048 – X // Відомості Верховної Ради УРСР. – додаток до № 46. – Ст. 896.
195. Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх: Закон України від 24 січня 1995 року № 20/95–ВР // Відомості Верховної Ради. – 1995. – № 6. – Ст. 35.
196. Про підготовку шляхового господарства до роботи в зимових умовах 2000–2001 рр. та заходи по забезпеченню безперебійного руху транспорту під час снігопаду, снігових заметів та ожеледиці: Розпорядження Харківського міського голови від 6 листопада 2000 року № 2101 // Бюлетень актів органів місцевого самоврядування м. Харкова. – 2000. – № 3 (3). – С. 96.
197. Про повноваження керуючого справами міськвиконкому: Розпорядження Харківського міського голови від 22 травня 1998 року № 1091 // Бюлетень актів органів місцевого самоврядування м. Харкова. – 2001. – № 7(3). – С. 42–43.
198. Про повноваження секретаря міської ради: Розпорядження Харківького міського голови від 27 травня 1998 року № 1142 // Бюлетень актів органів місцевого самоврядування м. Харкова. – 2001. – № 7(3). – С. 42.
199. Про примірні переліки управлінь, відділів, інших структурних підрозділів Київської міської та районної у місті Києві державних адміністрацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2000 року № 733 // Офіційний вісник України. – 2000.– № 18. – Ст. 745.
200. Про проведення прямих телефонних зв’язків: Розпорядження Харківського міського голови від 15 січня 2001 року № 59 // Бюлетень актів органів місцевого самоврядування м. Харкова. – 2000 / 2001. – № 4 (4). – С. 136 – 137.
201. Про Раду національної безпеки і оборони України: Закон України від 5 березня 1998 року № 183/98–ВР // Відомості Верховної Ради. – 1998. – № 35. – Ст. 237.
202. Про районну Раду народних депутатів: Закон Української РСР // Відомості Верховної Ради УРСР. – додаток до № 52. – С. 3 – 36.
203. Про регламент виконавчих оранів Харківської міської ради: Рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 13 травня 1998 року № 375 // Бюлетень актів органів місцевого самоврядування м. Харкова. – 2001. – № 7(3). – С. 35 – 42.
204. Про селищну Раду на