КОНСТИТУЦІЙНІ ОБОВ\'ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ

Краткое описание

З М І С Т

ВСТУП ..................................................................................................................... 3

РОЗДІЛ 1
КОНСТИТУЦІЙНІ ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА
В АСПЕКТІ РОЗБУДОВИ В УКРАЇНІ ПРАВОВОЇ
ДЕРЖАВИ ................................................................................................................ 10

1.1. Поняття та юридична природа конституційних обов'язків людини
і громадянина ......................................................................................................... 10
1.2. Конституційні обов'язки як елемент конституційного статусу особи .......... 30
1.3. Генеза конституційних обов'язків людини і громадянина та еволюція
їх конституційного регулювання в Україні .................................................... 47
1.4. Конституційні обов'язки в правовій державі: український досвід ................ 73

РОЗДІЛ 2
КЛАСИФІКАЦІЯ КОНСТИТУЦІЙНИХ ОБОВ'ЯЗКІВ ТА ГАРАНТІЇ
ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ ....................................................................................................... 101

2.1. Класифікація конституційних обов'язків людини і громадянина ................ 101
2.2. Поняття і структура механізму реалізації основних обов'язків ................... 126
2.3. Реалізація конституційних обов'язків людини і громадянина як
процес ................................................................................................................... 129
2.4. Механізм реалізації конституційних обов'язків людини і
громадянина ......................................................................................................... 138
2.4.1. Правова основа механізму реалізації основних обов'язків ......................... 142
2.4.2. Інституційний блок механізму реалізації конституційних обов'язків ...... 164
2.5. Умови й чинники, що впливають на реалізацію конституційних
обов'язків .............................................................................................................. 174
ВИСНОВКИ ............................................................................................................. 185
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................................ 188

В С Т У П

Актуальність теми. Формування громадянського суспільства, розбудова України як правової, демократичної держави ставить на порядок денний необхідність дослідження ролі й місця в цьому процесі конституційних обов'язків, теоретичного переосмислення уявлень про них з позицій сьогодення, аналізу їх юридичної природи й місця в механізмі правового регулювання. Функціонування соціуму було б практично неможливим, якщо б у ньому не виконувалися обов'язки. Вони виступають одним із засобів реального забезпечення демократичних перетворень у державі, протікання соціальних процесів у режимі законності, а, отже, посідають чільне місце в забезпеченні нормального функціонування соціуму.
Необхідність дослідження проблеми юридичних обов'язків взагалі і конституційних обов'язків, зокрема, зумовлена якісно новим рівнем суспільних відносин у нашій державі, станом науково-технічного прогресу, законності, динамізмом розвитку українського суспільства, необхідністю вдосконалення управління ним, забезпечення балансу приватних і публічних інтересів, зміцнення правового статусу громадян. У вітчизняній юридичній літературі проблема конституційних обов'язків не знайшла свого належного опрацювання, вона далека від рівня дослідженості конституційних прав і свобод та їх забезпечення. Немає значних монографічних робіт, присвячених цій темі, відсутні широкі теоретичні узагальнення.
Конституційні обов'язки – такий же необхідний і важливий елемент консти-туційного статусу особи, як і основні права та свободи. Разом із тим, досліджу-ються зазвичай конституційні права людини і громадянина. Однак зрозуміло, що без глибокої і всебічної розробки основних обов'язків концепція консти-туційного статусу особи є односторонньою, неповною.
Суттєве теоретико-пізнавальне і практичне значення має дослідження кон-ституційних витоків, розвитку основних обов'язків як в Україні, так і в інших країнах світу.
Основні обов'язки особи важливо проаналізувати не тільки з позицій статики, але й динаміки, тобто їх реального втілення у життя в процесі практичної реалізації. Виняткового значення набуває гарантування здійснення обов'язків, ролі в цьому правового та інституційного елементів, впливу умов і чинників соціальної дійсності, вирішення питань удосконалення механізму реалізації конституційних обов'язків. Викладене свідчить про перспективність обраної теми дослідження та її актуальність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі конституційного права України Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого в межах і відповідно до цільової комплексної програми “Права людини і проблеми організації функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування” № 0186.0.070865.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є формулювання теоретично обґрунтованих висновків щодо поняття, юридичної природи, становлення та розвитку конституційних обов'язків людини і громадянина в Україні; обґрунтування необхідності вдосконалення існуючої системи основних обов'язків; їх класифікація; вирішення низки теоретичних і практичних проблем їх реалізації; заповнення прогалин в науці консти-туційного права з цієї тематики; пошук та опрацювання конкретних пропозицій по вдосконаленню законодавства щодо забезпечення ефективності реалізації конституційних обов'язків .
Відповідно до поставленої мети в дисертаційному дослідженні передбачено вирішити такі наукові завдання:
- проаналізувати й узагальнити в конституційно-правовому аспекті наукові дослідження з даної тематики і критично осмислити їх із позицій сьогодення;
- визначити поняття конституційних обов'язків, розкрити їх юридичну природу та специфіку;
- дослідити категорію “конституційні обов'язки” як елемента конституційного статусу особи;
- проаналізувати в порівняльно-правовому аспекті становлення та розвиток основних обов'язків людини і громадянина в Україні з їх генезою в інших країнах світу;
- висвітлити роль основних обов'язків в розбудові в Україні правової державності;
- з’ясувати тенденції розвитку основних обов'язків на сучасному етапі та чинники, що їх обумовлюють;
- науково обґрунтувати вимоги щодо конституційного закріплення оптимального обсягу основних обов'язків особи на сучасному етапі держа-вотворення в Україні;
- обґрунтувати необхідність та реальну можливість класифікації основних обов'язків особи і провести їх наукову класифікацію;
- описати реалізацію конституційних обов'язків як процес, довести необхід-ність та розкрити гарантії їх здійснення, разом з умовами і чинниками, що впливають на нього;
- вивчити й дати узагальнення забезпеченості конституційних обов'язків нормами поточного законодавства;
- запропонувати концепцію можливого поліпшення конституційної регламентації основних обов'язків людини і громадянина в Україні;
- внести пропозиції по вдосконаленню вітчизняного законодавства в аспекті підвищення ефективності реалізації конституційних обов'язків особи.
Об’єктом дослідження є конституційні обов'язки людини і громадянина.
Предметом дослідження є поняття, юридична природа конституційних обов'язків, їх генеза, тенденції розвитку, класифікація та механізм реалізації.
Методи дослідження. У роботі використовувався універсальний діалектичний метод, сучасні методи наукового пізнання, засновані на філософії загальнолюдських цінностей. Із спеціальних методів наукового дослідження застосовано:
- історико-порівняльний і порівняльно-правовий – при дослідженні генези конституційних обов'язків людини і громадянина, їх еволюції в Україні;
- системно-структурний і функціональний – при розкритті юридичної природи, аналізі ролі конституційних обов'язків як структурного елемента конституційного статусу особи, їх значення для розбудови в Україні правової держави;
- формально-логічний і метод тлумачення права – при класифікації консти-туційних обов'язків, з’ясуванні й роз’ясненні конституційних норм, які встанов-люють основні обов'язки людини і громадянина в Україні;
- статистичний – при дослідженні умов і чинників, які впливають на здійс-нення конституційних обов'язків.
Вищезазначені наукові методи використовувалися автором в більшій чи меншій мірі при дослідженні всіх аспектів теми дисертації.
Теоретична і практична основа дисертаційного дослідження ґрун-тується на працях і висновках юристів-теоретиків у галузі конституційного права, представників інших галузей права, загальної теорії держави і права, історії держави і права України та зарубіжних країн. Зокрема, йдеться про наукові роботи: В.Айвазяна, С.Алексєєва, А.Астраханя, Н.Бобрової, В.Буткевича, Й.Віга, М.Вітрука, Л.Воєводіна, В.Горшеньова, Б.Ебзєєва, В.Єма, А.Зайця, Т.Зражевської, С.Кечек’яна, А.Колодія, В.Копейчикова, Є.Кравця, М.Кучерявенка, В.Кучинського, О.Лукашової, Г.Мальцева, В.Масленникова, М.Матузова, В.Нерсесянца, В.Погорілка, О.Петришина, І.Петрухіна, П.Рабіновича, В.Речицького, Б.Семенека, Т.Синюкової, П.Стецюка, В.Тація, Ю.Тодики, О.Фрицького, М.Цвіка, В.Шаповала, Ю.Шемшученка та ін.
Теоретичне обґрунтування дисертаційного дослідження базується також на літературних джерелах з філософії права, історії, працях фахівців дорадянського періоду: Л.Петражицького, С.Пуфендорфа, П.Виноградова, Г.Шершеневича. Опрацьовано й узагальнено роботи інших вітчизняних і зарубіжних науковців (зокрема Дж.Ролза), в яких висвітлювались окремі аспекти дослідження.
Дисертація в основному має характер теоретичного дослідження.
Джерельною базою дисертації є Конституція України, закони України, інші нормативно-правові акти органів державної влади, що регламентують конституційні обов'язки, конституції інших країн, міжнародно-правові документи.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим цілісним і комплексним монографічним дослідженням сутності, юридичної природи, місця й ролі основних обов'язків людини і громадянина в умовах розбудови в Україні демократичної, правової держави, в якому доктринально обґрунтовується необхідність удосконалення існуючої системи основних обов'язків і чинного законодавства, регламентуючого механізм їх реалізації.
Найістотніші результати дослідження, які відображають внесок автора в розробку зазначеної проблеми, зводяться до наступного:
1. Вперше поняття конституційних обов'язків людини і громадянина визначене через описання єдності в їх змісті правових і морально-релігійних компонентів, орієнтацію основних обов'язків на міжнародно-правові стандарти в царині прав людини.
2. Удосконалено концепцію конституційного статусу особи шляхом розкриття основних обов'язків як його важливого структурного елемента, роль яких проявляється в таких основних функціях, як-то: гарантуюча, обмежуваль-на, сприяння розвитку особистості, виховна.
3. Вперше конституційні обов'язки людини і громадянина в Україні проаналізовано в порівняльно-правовому аспекті з еволюцією їх становлення й розвитку в інших країнах світу.
4. По-новому розкривається роль основних обов'язків у розбудові в Україні правової державності, зазначається, що, виступаючи правовою формою взаємозв’язку громадянина і держави, вони є юридичним засобом виконання останньою своїх функцій, важливим інструментом попередження виникнення дисбалансу особистих і публічних інтересів, забезпечення їх співіснування й розумного поєднання.
5. Вперше стверджується, що обмежена кількість обов'язків, закріплених у конституціях, є свідченням та ознакою правової держави, що в загальному русі України до побудови правової державності основною тенденцією буде зменшення кількості конституційних обов'язків. Але на початковій стадії цього процесу визнається недосконалість існуючої системи останніх, обґрунтовується необхідність їх певної трансформації – як якісної, так і кількісної.
6. Наводяться додаткові аргументи на користь можливості і необхідності самостійної класифікації конституційних обов'язків у відриві від прав і свобод, пропонується її авторський варіант.
7. Дістало подальший розвиток вчення про механізм реалізації конституційних прав, свобод і обов'язків.
8. Вперше розкривається гарантування основних обов'язків особи за допомогою правових та інституційних елементів, які у сукупності складають механізм реалізації конституційних обов'язків; висвітлено особливості процесу їх реалізації.
9. Вперше робиться висновок про формування (становлення) консти-туційно-правового інституту основних обов'язків як головного у складі генерального інституту основ правового статусу людини і громадянина.
10. Досліджено умови і чинники, що впливають на реалізацію конституцій-них обов'язків, встановлено, що на сьогодні вони здійснюють здебільшого негативний вплив; визначається, що подолання негативних явищ суспільного життя є важливою гарантію здійснення конституційних обов'язків людини і громадянина в Україні.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що дослі-дження спрямовано на подальший розвиток науки конституційного права України, поглиблення знань про основи правового статусу особи, його вдосконалення.
Сформульовані в дисертації пропозиції й висновки можуть бути використані:
- у науково-дослідницьких цілях – для подальших розробок теорії правового статусу людини і громадянина, забезпечення їх прав, свобод та обов'язків;
- у правотворчій роботі – як теоретичний матеріал при розробці, прийнятті або вдосконаленні законів України, що регламентують реалізацію конституційних обов'язків;
- у навчальному процесі – при підготовці відповідних розділів підручників і навчальних посібників з конституційного права, у викладанні курсу конституційного права України, в науково-дослідницькій роботі студентів;
- у правовиховній роботі серед населення дисертація може слугувати теоретичним матеріалом, сприяти підвищенню рівня правової культури громадян України, формуванню їх світогляду, зміцненню демократичних, гуманістичних надбань українського суспільства.
Апробація результатів дисертації. Основні положення й висновки роботи доповідалися на: 1) Х Харківських політологічних читаннях (м. Харків, 2000); 2) ХІ Харківських політологічних читаннях (м. Харків, 2001); 3) Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених “Актуальні проблеми формування правової держави в Україні” (м. Харків, 27 грудня 2000); 4) Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених “Актуальні проблеми юридичної науки” (м. Харків, 2000); 5) науковій конференції молодих учених “Конституція – основа державно-правового будівництва і соціального розвитку України” (м. Харків, 30 червня 2001 р.); 6) науковому семінарі молодих учених “Право власності: проблеми забезпечення та захисту”(м. Харків, 14-15 вересня, 2001). Вони також обговорювалися на теоретичних семінарах кафедри конституційного права України Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.
Теоретичні аспекти роботи використовувалися автором у процесі ви-кладання навчального курсу “Конституційне право України”, зокрема, при проведенні семінарських занять по темах “Засади конституційного ладу України”, “Конституційні права, свободи та обов'язки людини і громадянина в Україні” тощо.
Публікації. Основні теоретичні положення й висновки, що сформульовані в дисертаційному дослідженні, знайшли відображення у чотирьох наукових статтях (із них три – у фахових виданнях) та в шести тезах доповідей і виступах на наукових конференціях.
Структура дисертації обумовлена метою і предметом дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів, які загалом містять дев’ять підрозділів, два пункти, висновків та списку використаних джерел.

Список литературы

В И С Н О В К И

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у дослідженні поняття конституційних обов'язків людини і громадянина в Україні, їх юридичної природи, конституційних витоків та еволюції обов'язків, класифікації та гарантій їх реалізації. Головними науковими і практичними результатами роботи автору бачаться такі висновки:
1. Конституційні обов'язки людини і громадянина в Україні – це різновид юридичних обов'язків, визнана і встановлена (забезпечена) державою в інтересах усіх членів суспільства й кожної особи, заснована на нормах Міжнародної хартії прав людини та християнської моралі і закріплена в Конституції України необхідність, що приписує кожному індивіду певні вид і міру поведінки.
2. Конституційні обов'язки – важливий структурний елемент конституційного статусу людини і громадянина, роль якого проявляється у таких основних функціях як гарантуюча, обмежувальна, сприяння розвитку особистості, виховна.
3. На сучасному етапі концепція конституційного закріплення основних обов'язків людини і громадянина в Україні у змістовному розумінні відповідає зразкам світового та європейського конституціоналізму; вона ввібрала в себе позитивний досвід їх конституційного регулювання на різних етапах розвитку української державності.
4. Соціальна цінність конституційних обов'язків як правової форми взає-мозв’язку особи і держави полягає в тому, що вони виступають юридичним засобом виконання державою своїх функцій, і в цьому аспекті покликані сприяти захисту суверенітету, територіальної цілісності і незалежності України, охороні конституційного ладу, прав і свобод людини і громадянина, забезпеченню економічної та екологічної безпеки держави, законності та пра-вопорядку, виконанню соціальної функції держави; бути важливим інструментом попередження виникнення дисбалансу приватних і публічних інтересів, забезпечення їх співіснування й розумного поєднання.
5. Незначна кількість конституційних обов'язків є сутнісною ознакою правової держави, і тому в стратегічному русі України до побудови правової держави основною тенденцією розвитку конституційних обов'язків буде поступове зменшення їх кількості. Але на початковій стадії цього процесу існуюча система конституційних обов'язків потребує свого вдосконалення шляхом розширення їх кількості, приведення їх в більш гармонійне поєднання з основними правами, створення належних засобів та умов для їх реалізації.
6. Здійснення конституційних обов'язків потребує гарантій не в меншій мірі, аніж права і свободи. До таких гарантій слід включати правову основу та інституційний елемент, які в сукупності складають механізм реалізації конституційних обов'язків. Правова основа включає: а) норми-принципи Конституції України; б) конкретизуючі норми, за допомогою яких встановлюється процедурно-правовий механізм їх реалізації, зміст, межі здійснення; в) юридичну відповідальність (у позитивному й негативному розумінні) й санкції за їх невиконання чи неналежне виконання; г) пільги та заохочення; д) високий рівень правової культури і правосвідомості громадян; е) режим законності в державі взагалі і конституційної, зокрема. Здійснення основних обов'язків забезпечується цілісною системою органів державної влади і місцевого самоврядування в Україні, які умовно можна поділити на органи загальної і спеціальної компетенції.
7. Чинне законодавство, в якому встановлено процедурно-правові аспекти реалізації конституційних обов'язків, вимагає його “конституціоналізації” – регламентування конституційних обов'язків виключно законами України, законодавчого регулювання деяких конституційних обов'язків. На сьогодні є підстави говорити про формування конституційно-правового інституту основних обов'язків як головного інституту, який є важливим структурним елементом генерального інституту основ правового статусу людини і гро-мадянина.
8. В умовах перехідного характеру розвитку Української держави на здійснення конституційних обов'язків впливають як позитивні, так і негативні чинники. До позитивних слід віднести демократизацію суспільного життя, деідеологізацію та економічну багатоманітність. До негативних: а) відсутність у громадян України традицій свідомого виконання обов'язків, заснованих на високому авторитеті права; б) низький рівень правової культури, правовий нігілізм суспільства в цілому; в) негаразди соціально-економічного характеру; г) недосконалість і нестабільність законодавства; д) негативні явища політичного життя країни; е) органічне психічне сприйняття людиною обов'язків як феноменів, які обмежують її свободу, можливість вибору варіантів поведінки. Подолання зазначених негативних чинників слід розглядати в якості гарантій реалізації конституційних обов'язків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авакьян С.А. Конституция России: природа, эволюция, современность: 2-е изд. – М.: РЮИД. Сашко, 2000. – 528 с.
2. Айвазян В. Соотношение прав и обязанностей в социалистическом обществе: Автореф. дисс. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Ин-т государства и права. – М., 1966. – 17 с.
3. Алексеев С.С. Проблемы теории права: Курс лекций: В 2-х т. – Т. 1. – Свердловск: Свердл. юрид. ин-т, 1972. – 395 с.
4. Алексеев С.С. Структура советского права. – М.: Юрид. лит., 1975. – 263 с.
5. Алексеев С.С. Общая теория права: В 2-х т. – Т. 2. – М.: Юрид. лит., 1982.– 359 с.
6. Антология мировой философии: В 4-х т. – Т. 1. Ч. 1 / Ред. сост. и авт. вступит. ст. В.В.Соколов. – М.: Мысль, 1969. – 576 с.
7. Апресян Р.Г., Гусейнов А.А. Демократия и гражданство // Вопросы философии. – 1996. – № 7. – С. 3-16.
8. Астемиров З.А. Понятие юридической ответственности // Советское госу-дарство и право. – 1979. – № 6. – С. 59-67.
9. Астрахань А.А. Гарантии и пределы осуществления конституционных прав и свобод советских граждан: Автореф. дисс… канд. юрид. наук: 12.00.02 / Моск. гос. ун-т. – М., 1986. – 25 с.
10. Баглай М.В., Туманов В.А. Малая энциклопедия конституционного права. – М.: Изд-во БЕК, 1998. – 519 с.
11. Байниязов Р.С. Правосознание и российский правовой менталитет // Правоведение. – 2000. – № 2. – С. 31- 40.
12. Баранов В.М. О некоторых условиях повышения юридической эффективности поощрительных норм советского права // Вопросы теории государства и права: Межвуз. науч. сб. / Отв. ред. М.И.Байтин. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1976. – Вып. 4. – С. 115-134.
13. Бачинин В.А. Антропосоциологические проблемы права: методология и эмпирия // Правоведение. – 2001. – № 3. – С. 27-39.
14. Березовская С.Г. Охрана прав граждан советской прокуратурой. – М.: Наука, 1964. – 261 с.
15. Боброва Н.А. О конституционных гарантиях прав, свобод и обязанностей граждан СССР // Советское государство и право. – 1979. – № 3. – С. 3-10.
16. Боброва Н.А. Гарантии реализации государственно-правовых норм. –Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1984. – 163 с.
17. Боброва Н.А., Зражевская Т.Д. Ответственность в системе гарантий конституционных норм. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1985. – 153 с.
18. Богданова Н.А. Категория статуса в конституционном праве // Вестн. Моск. ун-та: Сер. 11: Право. – 1998. – № 3. – С. 3-20.
19. Борисов А. Десять заповедей – свод божественных законов для человека // Российская юстиция. – 2002. – № 3. – С. 43-45.
20. Бородін І. Права та свободи громадян, їх класифікація, гарантії реалізації // Право України. – 2001. – № 12. – С. 32-34.
21. Бороноев А.О., Смирнов П.И. Российский менталитет и реформы. Ментальные представления, ценности, строй мышления и поведения // Общество и политика: Современные исследования, поиск концепций / Под ред. В.Ю.Большакова. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2000. – С. 274-302.
22. Братусь С.Н. Субъекты гражданского права.– М.: Юрид. лит., 1950. – 367 с.
23. Буткевич В. Права людини в Україні // Права людини в Україні: Щорічник 1993 р. – К.: Укр. правн. фундація, 1995. – С. 20-48.
24. Виг Й. Соотношение прав и обязанностей человека и проблемы преступности // Государство и право. – 1995. – № 7. – С. 44-49.
25. Виноградов П.Г. Очерки по теории права. – М.: Т-во Скоропеч. А.А.Левенсон, 1915. – 153 с.
26. Витрук Н.В. О юридических средствах обеспечения, реализации и охраны прав советских граждан // Правоведение. – 1964. – № 4. – С. 29-38.
27. Витрук Н.В. Основы теории правового положения личности в социалистическом обществе. – М.: Наука, 1979. – 229 с.
28. Витрук Н.В. Роль социальной среды в реализации прав и свобод личности // Советское государство и право. – 1981. – № 6. – С. 42-49.
29. Витрук Н.В. Социально-правовой механизм реализации конституционных прав и свобод граждан // Конституционный статус личности в СССР / Б.Н.Топорнин, Л.Д.Воеводин, В.С.Шевцов и др. – М.: Юрид. лит., 1980. – С. 195-210.
30. Воеводин Л.Д. Конституционные права и обязанности советских граждан. – М.: Изд-во МГУ, 1972. – 298 с.
31. Воеводин Л.Д. Реализация конституционных прав и свобод советских граждан и деятельность высших представительных органов // Проблемы развития представительных органов власти социалистического государства / Под ред. С.С.Кравчука. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1979. – С. 93-160.
32. Воеводин Л.Д. Юридический статус личности в России. – М.: Инфра*М-Норма, 1997. – 298 с.
33. Волинка К. Забезпечення прав і свобод особи в Україні: теоретичні і практичні аспекти // Право України. – 2000. – № 11. – С. 30-33.
34. Гайворонская Я.В. К вопросу о понимании правовых и юридических норм // Правоведение. – 2001. – № 3. – С. 39-45.
35. Гегель Г.В. Философия права / Авт. вступ. ст. и примеч. В.С.Нерсесянц; АН СССР, Ин-т философии. – М.: Мысль, 1990. – 524 с.
36. Гегель. Работы разных лет: В 2-х т. – Т. 2 / Сост., общ. ред. А.В.Гулыги. – М.: Мысль, 1971. – 630 с.
37. Гессен В.М. Основы конституционного права: Изд. 2. – Петроград: Изд-е юрид. книжн. фонда Право, 1918. – 437 с.
38. Горшенев В.М. Структура правового статуса гражданина в свете Конституции СССР 1977 года // Правопорядок и правовой статус личности в развитом социалистическом обществе в свете Конституции СССР 1977 года (вопросы теории государства и права, государственного и административного права). – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1980. – С. 51-58.
39. Государство и право развитого социализма в СРСР / А.И.Королев, В.С.Петров, В.Д. Сорокин и др. – Л.: Изд-во Ленинг. ун-та, 1977. – 472 с.
40. Гредескул Н.А. К учению об осуществлении права. Интеллектуальный процесс, требующийся для осуществления права: Юридическое исследование. – Харьков: Изд-во Адольфа Дарре, 1900. – 235 с.
41. Гулиев В.Е. Протодемократическая государственность: аксиологическая феноменология отчуждения // Право и политика. – 2001. – № 5. – С. 4-13.
42. Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ століття: нариси політичної історії. – К.: Либідь, 1993. – 287 с.
43. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4-х т. – Т. 2. – М.: Изд-во иностр. и нац. словарей, 1955. – 780 с.
44. Дейнека О.С. Психологические последствия экономической политики реформирования // Общество и политика: Современные исследования, поиск концепций / Под ред. В.Ю.Большакова. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2000. – С. 452-459.
45. Декларація прав національностей України: Прийнята Верховною Радою України 01.11.1991 // Відомості Верховної Ради. – 1991. – № 53. – Ст. 799.
46. Демчук П. Виховання військовослужбовця. Сила – не тільки в зброї // Віче. – 1997. – № 8. – С. 37-45.
47. Диденко Н.Г., Селиванов В.Н. Право и свобода // Правоведение. – 2001. – № 3. – С. 4-27.
48. Доповідь Президента України на урочистому засіданні, присвяченому 5-й річниці незалежності України // Урядовий кур’єр. – 1996. – 29 серпня.
49. Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 р. // Офіційний вісник України. – 1998. – № 13. – С. 270-302.
50. Ем В.С. К вопросу о понятии, содержании и сущности правовых обязанностей // Вестн. Моск. ун-та: Сер. 11: Право. – 1981. – № 1. – С. 56-62.
51. Еременко Ю.П. Советская Конституция и законность / Науч. ред. Ржевский В.А. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1982. – 164 с.
52. Загальна декларація прав людини 1948 р. – К.: Право, 1995. – 16 с.
53. Заєць А.П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду. – К.: Парламентське вид-во, 1999. – 248 с.
54. Земельний кодекс України: Закон України від 25.10.2001 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 46. – Ст. 2038.
55. Ильин И.А. О сущности правoсознания / Отв. за вып.: Мартынова Н.М., Подольский В.М.; Сост. и вступ. ст. Смирнов И.Н. – М.: Рарогъ, 1993. – 235 с.
56. Інструкція “Про прибутковий податок з громадян”: Затв. Наказом Головної державної податкової інспекції від 21.04.93 р. № 12 (із зм. і доп.) // Бизнесс (Сб. системат. законодательства). – 2001. – № 35 (450).
57. Исполнительная власть в Российской Федерации. Проблемы развития / Отв. ред. И.Л.Бачило. М.: Изд. гр. Юристъ, 1998. – 431 с.
58. Кант И. Сочинения: В 6 т. – Т. 4. Ч. 1 / Под общ. ред. В.Ф.Асмуса и др. – М.: Мысль, 1965. – 544 с.
59. Карпенко М. Правова держава – запорука законності і порядку у військах // Народна армія. – 1999. – 6 жовтня.
60. Кечекьян С.Ф. Правоотношения в социалистическом обществе. – М.: Изд-во Акад. наук СССР, 1958. – 187 с.
61. Кистяковский Б.А. В защиту права (интеллигенция и правосознание) // Вестн. Моск. ун-та: Сер. 7: Философия. – 1990. – № 3. – С. 50-60.
62. Клементьев Р.П., Николаева И.А. Призыв на военную службу // СОЦИС. – 2000. – № 10. – С. 72-76.
63. Клочкова А.В. Правовое сознание студенческой молодежи: результаты криминологических исследований // Вестн. Моск. ун-та: Сер. 11: Право. – 1998. – № 1. – С. 78-89.
64. Князєв В. Конституційні гарантії прав, свобод та обов'язків людини і громадянина в Україні // Право України. – 1998. – № 11. – С. 29-31.
65. Князєв В. Поняття та елементи конституційного статусу людини і громадянина в Україні // Право України. – 1998. – № 12. – С. 29-31.
66. Кодекс про шлюб та сім’ю України: Затв. Законом УРСР від 20.06.69 (із зм. і доп.) // Відомості Верховної Ради України. – 1969. – № 26. – Ст. 204.
67. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Затв. Законом УРСР від 07.12.84 (із зм. і доп.) // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122.
68. Колосова Н.М. Конституционная ответственность – самостоятельный вид юридической ответственности // Государство и право. – 1997. – № 2. – С. 86-91.
69. Конституции буржуазных стран: В 4–х т. – Т.1: Великие державы и западные соседи СССР / Под ред. Ю.В.Ключникова. – М. – Л.: Соцэкгиз, 1935. – 336 с.
70. Конституции буржуазных стран: В 4–х т. – Т. 2: Средние и малые европейские страны / Под. ред. Ю.В.Ключникова. – М. – Л.: Соцэкгиз, 1936. – 664с.
71. Конституции государств Ближнего и Среднего Востока / Пер. под ред. И.Д.Левина. – М.: Изд-во иностр. лит-ры, 1956. – 591 с.
72. Конституции государств Европейского Союза / Под общ. ред. Л.А.Окунькова. – М.: Изд. гр. НОРМА-ИНФРА*М, 1999. – 816 с.
73. Конституции зарубежных государств: США. Великобритания. Франция. Германия. Италия. Япония. Канада: Учеб. пособие / Сост., авт. введ., вступ. ст. В. В . Маклаков. – М.: Изд-во БЕК, 1996. – 406 с.
74. Конституции и законодательные акты буржуазных государств ХVII-XIX ст: Сб. док. / Под ред. Н.П.Галанзы. – М.: Гос. изд-во юрид. лит., 1957. – 587 с.
75. Конституционный статус личности в СРСР / Б.Н.Топорнин, Л.Д.Воеводин, В.С.Шевцов и др. – М.: Юрид. лит., 1980. – 256 с.
76. Конституция развитого социализма: Учеб. пособие / Под ред. В.Н.Кудрявцева, И.А.Азовкина, С.Г.Келина и др.: 2-е изд. – М.: Политиздат, 1978. – 278 с.
77. Конституция СССР. Политико-правовой комментарий / Общ. ред. и введ. Б.Н.Пономарева. – М.: Политиздат, 1982. – 397 с.
78. Конституції нових держав Європи та Азії / Упоряд. С. Головатий. К.: Укр. правн. фундація. Вид-во “Право”, 1996. – 554 с.
79. Конституційне право України / За ред. В.Ф.Погорілка. – К.: Наук. думка, 1999. – 734 с.
80. Конституція незалежної України: У 3 кн. Кн.1: Документи, коментарі, статті / Під заг. ред. С. Головатого. – К.: Право. Укр. правн. фундація, 1995. – 379 с.
81. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
82. Концепція нової Конституції України від 19 червня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 35. – Ст. 466.
83. Копейчиков В.В., Сущук З.И. Реальный социализм: демократия, личность, права человека. – К.: Выща школа, 1983. – 150 с.
84. Копейчиков В.В. Реализация субъективных прав граждан // Советское государство и право. – 1984. – № 3. – С. 13-19.
85. Корешкова И.Н. Гарантии основних прав и свобод граждан СССР в текущем законодательстве // Вестн. Моск. ун-та: Сер. 11: Право. – 1980. – № 6. – С. 41-46.
86. Коркунов Н.М. Лекции по общей теории права: Изд-е 5. – СПб.: Изд-ние юрид. книжного магазина Мартынова Н.К., 1898. – 354 с.
87. Котляревский С.Л. Власть и право. Проблема правового государства. – М.: Мысль, 1915. – 417 с.
88. Кравец Е.Я. Правовые и нравственные основы советского воинского долга: Автореф. дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / Киев. гос. ун-т. – Киев, 1987. – 20 с.
89. Краснов М.А. Юридическая ответственность – целостное правовое явление // Советское государство и право. – 1984. – № 3. – С. 73-77.
90. Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 21. – Ст. 920.
91. Кряжков А.В. Публичный интерес: понятие, виды и защита // Госу-дарство и право. – 1999. – № 10. – С. 91-99.
92. Кудинов О.А. К проблемам истории Российского государства (государственно-правые аспекты). Полемические заметки. – ЭССЕ // Право и политика. – 2001. – № 4. – С. 98-106.
93. Купчишин О. Основоположні принципи Конституції УРСР 1919 р. // Радянське право. – 1979. – № 3. – С. 12-14.
94. Кури Хельмут. Имеет ли наказание превентивный эффект // Правоведение. – 2001. – № 3. – С. 143-157.
95. Кучерявенко М.П. Теоретичні проблеми правового регулювання податків та зборів в Україні: Дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.07. – Харків, 1997. – 370 с.
96. Кучинский В.А. Политико-правовой механизм реализации и охраны конституционных прав граждан // Актуальные теоретические проблемы развития государственного права и советского строительства / Отв. ред. Б.Н.Топорнин. – М.: Акад. Наук СССР. Ин-т гос-ва и права, 1976. – С. 95-98.
97. Кушніренко О.Г., Слінько Т.М. Права і свободи людини та громадянина: Навчальний посібник. – Х.: Факт, 2001. – 440 с.
98. Лазарев В.В. Социально-психологические аспекты применения права. – Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1982. – 143 с.
99. Лем С. Что будет через 10-20 лет? Я знаю, что этого никто не знает // Литературная газета. – 1990. – 14 ноября.
100. Ленин В.И. Полное собрание сочинений: Изд. 5-е. – Т. 27. – М.: Изд-во полит. лит-ры, 1977. – 643 с.
101. Лепешкин А.И. Правовое положение советских граждан. – М.: Мысль, 1966. – 56 с.
102. Летнянчин Л.І. Деякі психологічні аспекти реалізації конституційних обов'язків людини і громадянина // Конституція – основа державно-правового будівництва і соціального розвитку України: Тези доп. та наук. повідомлень учасників наук. конф. молодих учених (м. Харків, 30 червня 2001 р.) / За ред. М.І.Панова. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2001. – С. 10-12.
103. Летнянчин Л.І. Конституційні обов'язки громадян щодо власності в аспекті розбудови в Україні правової держави // Право власності: проблеми забезпечення, реалізації та захисту: Тези доп. та наук. повідомлень наук. семінару молодих учених (м. Харків, 14-15 вересня 2001 р.) / За ред. М.І.Панова. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2001. – С. 5-7.
104. Летнянчин Л.І. Конституційні обов'язки людини і громадянина як інструмент запобігання конфлікту приватних і публічних інтересів / Конфлікти в суспільствах, що трансформуються: Зб. наук. ст. (За матеріалами ХІ Харківських політологічних читань) / Упоряд.: А.П.Гетьман, О.В.Ставицька. – Харків: Право, 2001. – С. 103-104.
105. Летнянчин Л.І. Основні обов'язки людини і громадянина як самостійний конституційно-правовий інститут // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я.Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2000. – Вип. 44. – С. 45-49.
106. Летнянчин Л.І. Становлення конституційно-правового статусу громадян України в дорадянський період // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я.Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2000. – Вип. 41. – С. 62-66.
107. Лісовий кодекс: Затв. Постановою Верховної Ради України від 21.04.94 (із зм. і доп.) // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 17. – Ст. 99.
108. Лукашева Е.А. Социалистическое правосознание и законность. – М.: Юрид. лит., 1973. – 343 с.
109. Лучин В.О. Конституционные институты // Совр. Конститиуциона-лизм. – М.: ИГП АН СССР, 1990. – С. 30-38.
110. Максимов С. Інститут прав людини в сучасному світі: філософсько-правові аспекти // Вісн. Акад. прав. наук України. – Харків: Право, 2000. – № 3 (22). – С. 49-57.
111. Малеин Н.С. Повышение роли закона в охране личных и имущественных прав граждан // Советское государство и право. – 1974. – № 6. – С. 41-48.
112. Малько А.В. Дисциплина и политика // Право и политика. – 2001. – № 3. – С. 38-43.
113. Мальцев Г.В. Социалистическое право и свобода личности (теоретические вопросы). – М.: Юрид. лит., 1968. – 142 с.
114. Мамут Л.С. Народ в правовом государстве. – М.: Изд-во НОРМА, 1999. – 160 с.
115. Маркс К. и Энгельс Ф. Сочинения: Изд. 2-е. – Т. 16. – М.: Гос. изд-во полит. лит-ры, 1960. – 839 с.
116. Марксистско-ленинская общая теория государства и права. Социалистическое право / Отв. ред. Е.А.Лукашева. – М.: Юрид. лит., 1973. – 646 с.
117. Мартышин О.В. Несколько тезисов о перспективах правового госу-дарства в России // Государство и право. – 1996. – № 5. – С. 3-13.
118. Мартышин О.В. Политическая обязанность // Государство и право. – 2000. – № 4. – С. 5-14.
119. Масленников В.А. Конституционные обязанности советских граждан. – М.: Знание, 1970. – 48 с.
120. Масленников В.А. Конституционные обязанности граждан // Конституционный статус личности в СССР. – М.: Юрид. лит., 1980. – С. 84-100.
121. Масленников В.А. Юридические обязанности и ответственность личности // Права личности в социалистическом обществе / Отв. ред. В.Н.Кудрявцев, М.С.Строгович. – М.: Наука, 1981. – С. 114-143.
122. Масленников В.А. Конституционные обязанности граждан СССР: сущность и проблемы реализации // Советское государство и право. – 1983. – № 6. – С. 3-10.
123. Матузов Н.И. Личность. Право. Демократия. Теоретические проблемы субъективного права. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1972. – 292 с.
124. Матузов Н.И. Юридические обязанности и ответственность как эле-менты правового статуса личности // Конституция СССР и правовое положение личности / Ред. коллегия В.М.Чхиквадзе и др. – М.: Ин-т гос-тва и права АН СССР, 1979. – С. 81-88.
125. Матузов Н.И. Конференция в Саратове // Правоведение. – 1980. – № 1. – С. 100-101.
126. Матузов Н.И., Семенеко Б.М. Исследование проблемы юридических обязанностей граждан СССР // Советское государство и право. – 1980. – № 6. – С. 28-37.
127. Матузов Н.И. Правовая система и личность. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1987. – 293 с.
128. Матузов Н.И. О принципе “все не запрещенное законом, дозволено” // Советское государство и право. – 1989. – № 8. – С. 3-9.
129. Матузов Н.И. Актуальные проблемы российской правовой политики // Государство и право. – 2001. – № 10. – С. 5-12.
130. Мигачев Ю.И. Понятие и виды юридических гарантий (Юридические гарантии прав личности в Российской Федерации) (По материалам «Круглого стола») // Государство и право. – 2000. – № 11. – С. 95-107.
131. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 р. – К.: Право, 1995. – 40 с.
132. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 р. – К.: Право, 1995. – 16 с.
133. Милль Дж.С. О свободе / Перевод с англ. М.И.Ловцовой: 2-е изд. – СПб.: Издание В.И.Губинского, 1906. – 236 с.
134. Михайленко О.Р. До питання про концепцію системи ознак правової держави / Актуальні проблеми формування правової держави в Україні. До 50-ї річниці конвенції про захист прав людини і основних свобод: Матеріали міжнародної наук.-практ. конф.: У 2-х ч. – Ч. 1 / За ред. М.І.Панова. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2000. – С. 76-78.
135. Мицкевич А.В. Субъекты советского права. – М.: Госюриздат, 1962. – 212 с.
136. Мицкевич А.В. О гарантиях прав и свобод советских граждан в об-щенародном социалистическом государстве // Советское государство и право. – 1963. – № 8. – 24-33.
137. Мозохина А.Г. Свобода личности и основные права граждан в социалистических странах Европы. – М.: Наука, 1965. – 295 с.
138. Мойсеєва О. Правовий захист неповнолітніх (за матеріалами нового Кримінального Кодексу України) // Право України. – 2001. – № 9. – С. 59-60.
139. Монтескье Ш. Избранные произведения / Общ. ред. и вступ. ст. М. П. Баскина. – М.: Гос. изд-во полит. лит-ры, 1955. – 799 с.
140. Морозова Л.А. Функции Российского государства на современном этапе // Государство и право. – 1993. – № 6. – С. 98-108.
141. Мурашин Г.А., Колодий А.Н. Развитие принципов правового регулирования в условиях формирования социалистического правового государства // Актуальные проблемы формирования правового государства / Отв. за вып. С.Б.Гаврыш. – Х.: Юрид. ин-т, 1990. – С. 13-14.
142. Національна програма правової освіти населення: Затв. Указом Президента України від 18.10.2001 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 43. – Ст. 1921.
143. Недбайло П.Е. Система юридических гарантий применения советских правовых норм // Правоведение. – 1971. – № 3. – С. 49-53.
144. Нерсесянц В.С. Система юридических гарантий прав и свобод граждан // Социалистическое правовое государство: концепция и пути реализации / Отв. ред. В.С.Нерсесянц. – М.: Юрид. лит., 1990. – С. 60-75.
145. Німченко В. Правовий статус особи за Конституцією України // Віс-ник Конституційного Суду України. – 1998. – № 3. – С. 35-45.
146. Нитти Ф. Основные начала финансовой науки / Перевод с итал. И.Шрейдера, под ред. и с доп. А.Свирцевского, со вступ. ст. А.И. Чу-прова. – М.: Издание М. и С.Сабашниковых, 1904. – 621 с.
147. Новик Ю.И. Психологические аспекты правового регулирования (теоретические исследования): Автореф. дисс. … докт. юрид наук: 12.00.01 / Белорус. гос. ун-т. – Минск, 1990. – 42 с.
148. Новоселов В.И. Правовое положение граждан в социалистическом государственном управлении. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1976. – 216 с.
149. Новоселов В.И. Юридический долг как элемент правового положення граждан СССР // Конституция СРСР и правовое положение личности / Ред. колл. В.М.Чхиквадзе и др. – М.: Ин-т государства и права АН СРСР, 1979. – С. 130-133.
150. Обсуждение актуальных проблем развития общества и права в новом тысячелетии // Государство и право. – 2001. – № 2. – С. 100-105.
151. О должностях человека и гражданина. Книга к чтению определенная в народных училищах Российской Империи, изданная по высочайшему повелению. – СПб., 1805. – 180 с.
152. Основи законодавства України про культуру // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 21. – Ст. 294.
153. Особое мнение судьи Конституционного Суда Российской Федерации Н. В. Витрука по делу о проверке конституционности ряда положений пункта «а» статьи 64 Уголовного кодекса РСФСР в связи с жалобой В. А.Смирнова // Собрание законодательства Российской Федерации. –1996. – № 1. – Ст. 54.
154. Очерки юридической энциклопедии / Под ред. Н.К.Ренненкампфа: Изд. 2-е, испр. и доп. – К., СПб.: Издание книготворца Н.Я.Ослобина, 1880. – 282 с.
155. Панкевич І.М. Здійснення прав людини: проблеми обмежування (за-гальнотеоретичні аспекти): Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Львів. держ. ун-т. – Львів, 2000. – 19 с.
156. Патюлин В.А. Субъективные права граждан: основные черты, стадии, гарантии реализации // Советское государство и право. – 1971. – № 6. – С. 24-32.
157. Патюлин В.А. Государство и личность в СССР (правовые аспекты взаимоотношений). – М.: Наука, 1974. – 245 с.
158. Перелік підприємств, установ, організацій, що перебувають у державній або комунальній власності, на яких громадяни можуть проходити альтернативну службу: Затв. Постановою Кабінета Міністрів України від 10.11.99 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 45. – Ст. 2240.
159. Перелік релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю: Затв. Постановою Кабінета Міністрів України від 10.11.99 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 45. – Ст. 2240.
160. Пертцик В.А., Шмайлова Л.П. Реализация конституционных норм // Советское государство и право. – 1979. – № 5. – С. 3-10.
161. Петражицкий Л.И. Теория права и государства в связи с теорией нравственности: В 2-х т. – Т. 1 и 2. – СПб.: Типография СПб акц. общ. “Слово”, 1907. – 656 с.
162. Петражицкий Л.И. Теория права и государства в связи с теорией нравственности: В 2-х т. – Т. 2: Изд. 2-е, испр. и доп. – СПб.: Типография М.М.Меркушева, 1910. – 758 с.
163. Петришин О.В. Права людини як фундаментальна цінність правової демократичної державності // Актуальні проблеми формування правової держави в Україні. До 50-ї річниці Конвенції про захист прав людини та основних свобод: Матеріали міжнародної наук.-практ. конф.: У 2-х ч. – Ч. 1 / За ред. М. І. Панова. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2000. – С. 39-42.
164. Петрова Н. Проблема прав дитини в Україні // Права людини в Україні: Щорічник 1993 р. – К.: Укр. правн. Фундація. – 1995. – С. 49-57.
165. Петрухин И.Л. Человек и власть (в сфере борьбы с преступностью). – М.: Юристъ, 1999. – 392 с.
166. Погорілко В.Ф., Головченко В.В., Сірий М.І. Права та свободи людини і громадянина в Україні. – К.: Ін Юре, 1997. – 52 с.
167. Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України: Затв. Наказом Міністра Оборони України від 04.01.94 № 2.
168. Положення про Державну податкову адміністрацію України: Затв. Указом Президента України від 13.07.2000 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 29. – Ст. 1200.
169. Положення про комісії у справах альтернативної (невійськової) служби: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.99 № 2066 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 45. – Ст. 2240.
170. Положення про підготовку і проведення призову громадян на строкову військову службу: Затв. Наказом Міноборони України від 04.01.95. № 1.
171. Положення про порядок проходження альтернативної (невійськової) служби: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.99 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 45. – Ст. 2240.
172. Положення про проходження військової служби солдатами (матросами), сержантами і старшинами Збройних Сил України: Затв. Указом Президента України від 07.11.2001 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 46. – Ст. 2039.
173. Поляков А.В. Петербургская школа философии права // Правоведение. – 2000. – № 2. – С. 4-23.
174. Постановление Конституционного Суда Российской Федерации по делу о проверке конституционности ряда положений пункта «а» статьи 64 Уголовного кодекса РСФСР в связи с жалобой гражданина В. А. Смирнова // Собрание законодательства Российской Федерации. – 1996. - № 1. - Ст. 54.
175. Потякин А.А. Пути и меры преодоления правового нигилизма // Общество и политика: Современные исследования, поиск концепций / Под ред. В.Ю.Большакова. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2000. – С. 358-360.
176. Пошадін О. Від чого залежить дух війська // Віче. – 1999. – № 12. – С. 124-127.
177. Права человека: итоги века, тенденции, перспективы (Круглый стол) // Государство и право. – 2001. – № 5. – С. 89-100.
178. Права человека: Сб. универсал. и регион. междунар. документов / Сост. Л.Н.Шестаков. – М.: Изд-во МГУ, 1990. – 205 с.
179. Права человека: Учебник для вузов / Отв. ред. Е.А.Лукашева. – М.: Изд. гр. НОРМА-ИНФРА*М, 1999. – 537 с.
180. Правила військового обліку громадян України: Затв. Наказом Міноборони України від 27.06.95 № 166 // БНА. –1996. – № 2. – С. 35.
181. Про акцизний збір: Декрет Кабінета Міністрів України від 26.12.92 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 10. – Ст. 82.
182. Про альтернативну (невійськову) службу: Закон України в ред. від 18.02.99 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 10. – Ст. 373.
183. Про власність: Закон України від 07.02.91 (із зм. і доп.) // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 20. – Ст. 249.
184. Про внесення змін до Закону України "Про державну податкову службу в Україні”: Закон України від 05.02.98 // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 29. – Ст. 190.
185. Про громадянство СРСР: Закон СРСР від 01.12.78 // Відомості Верховної Ради СРСР. – 1978. – № 49. – Ст. 816.
186. Про громадянство України: Закон України в ред. від 16.04.97 // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 23. – Ст. 169.
187. Про громадянство України: Закон України від 18.01.2001 // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 13. – Ст. 65.
188. Про державне мито: Декрет Кабінета Міністрів України від 21.01.93 (із зм. і доп.) // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 13. – Ст. 113.
189. Про державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів: Закон України від 22.12.94 (із зм. і доп.) // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 2. – Ст. 10.
190. Про загальний військовий обов'язок і військову службу: Закон України в ред. від 18.02.99 // Офіційний Вісник України. – 1999. – № 28. – Ст. 1369.
191. Про загальну середню освіту: Закон України від 13.05.99 // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 28. – Ст. 230.
192. Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 26.06.97 (із зм. і доп.) // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 37. – Ст. 237.
193. Про збір на обов’язкове соціальне страхування: Закон України в ред. від 26.07.97 (із зм. і доп.) // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 37. – Ст. 238.
194. Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярництва: Закон України від 09.04.99 // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20-21. – Ст. 191.
195. Про Конституційний Суд України: Закон України від 16.10.96 // Ві-домості Верховної Ради України. – 1996. – № 49. – Ст. 272.
196. Про міліцію: Закон України від 20.12.90 (із зм. і доп.) // Відомості Верховної Ради. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
197. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.97 // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
198. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 09.04.99 // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20-21. – Ст. 190.
199. Про місцеві податки і збори: Декрет Кабінета Міністрів України від 20.05.93 (із зм. і доп.) // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 30. – Ст. 336.
200. Про національні меншини в Україні: Закон України від 25.06.92 // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 36. – Ст. 529.
201. Про оборону України: Закон України в ред. від 05.10.2000 // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 49. – Ст. 420.
202. Про освіту: Закон України в ред. від 23.03.96 // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 21. – Ст. 84.
203. Про охорону атмосферного повітря: Закон України від 21.06.2001 // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 48. – Ст. 252.
204. Про охорону дитинства: Закон України від 26.04.2001 // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 30. – Ст. 142.
205. Про охорону культурної спадщини: Закон України від 08.06.2000 // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 39. – Ст. 633.
206. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон УРСР від 25.06.91 (із зм. і доп.) // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 41. – Ст. 546.
207. Про плату за землю: Закон України в ред. від 19.09.96 (із зм. і доп.) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 45. – Ст. 238.
208. Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів: Закон України в ред. від 18.02.97 (із зм. і доп.) // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 15. – Ст. 117.
209. Про податок на додану вартість: Закон України від 03.04.97 (із зм. і доп.) // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 21. – Ст. 156.
210. Про податок на промисел: Декрет Кабінета Міністрів України від 17.03.93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 19. – Ст. 28.
211. Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України: Закон України від 21.01.94 // Відомості Верховної Ради України. –1994. – № 18. – Ст. 101.
212. Про прибутковий податок з громадян: Декрет Кабінета Міністрів України від 26.12.92 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 10. – Ст. 77.
213. Про прокуратуру: Закон України від 05.11.91 (із зм. і доп.) // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.
214. Про систему оподаткування: Закон України в ред. від 18.02.97 (із зм. і доп.) // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 16. – Ст. 119.
215. Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей: Закон України від 20.12.91 (із зм. і доп.) // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 15. – Ст. 190.
216. Про судоустрій України: Закон УРСР від 05.06.81 (із зм. і доп.) // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1981. – № 24. – Ст. 357.
217. Про судоустрій України: Закон України від 07.02.2002 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 10. – Ст. 441.
218. Про тваринний світ: Закон України від 03.03.93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 18. – Ст. 191.
219. Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: Закон України від 23.12.97 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 1. – Ст. 5.
220. Путин В. Власть должна быть работающей // Российская газета. – 2000. – 19 мая.
221. Пуффендорф С. О должности человека и гражданина: В 2-х кн. – Кн. 1 и 2. – СПб., 1726. – 537 с.
222. Рабинович П.М. Реализация норм социалистического права (некоторые ценностные аспекты) // Проблемы социалистической законности. – Харьков, 1988. – Вып. 22. – С. 61-65.
223. Рабинович П.М. О концепции социалистического правового государства (к характеристике методологических основ) // Актуальные проблемы формирования правового государства / Отв. за вып. С.Б.Гаврыш. – Х.: Юрид. ин-т, 1990. – С. 8-10.
224. Рабінович П.М. Сучасні концепції правової держави (методологічний аспект) // Правова держава Україна: проблеми, перспективи розвитку / Відп. за вип. В.В.Устименко. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 1995. – С. 5-7.
225. Рабінович П.М. Межі здійснення прав людини (загальнотеоретичний аспект) // Вісн. Акад. прав. наук України. – Харків, 1996. – № 6. – С. 9.
226. Рабінович П., Панкевич І. Межі прав людини і Конституція України // Право України. – 1997. – № 5. – С. 19-22.
227. Реализация прав граждан в условиях развитого социализма / Под ред. Е.А.Лукашевой. – М.: Изд-во Наука, 1983. – 264 с.
228. Речицкий В.В. Конституционные гарантии права граждан СССР на участие в управлении государственными и общественными делами: Дисс. ... канд. юрид.