ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ГАРАНТІЇ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ

Краткое описание

ЗМІСТ
ВСТУП...................................................................................................4
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ГАРАНТІЙ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
1.1. ПОНЯТТЯ ГАРАНТІЙ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ......................................................................................15
1.2. СИСТЕМА ГАРАНТІЙ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ...............................................................32
1.3. КОНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ ГАРАНТІЙ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ...............................................................56
РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ГАРАНТІЇ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
2.1. ОРГАНІЗАЦІЙНА САМОСТІЙНІСТЬ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ......................................................................................69
2.2. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ.........................................................…96
2.3. КОМПЕТЕНЦІЯ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЯК ГАРАНТІЯ ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВ МІСЦЕВИМ САМОВРЯДУВАННЯМ................................................................................106
РОЗДІЛ 3
ГАРАНТІЇ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНУ САМОСТІЙНІСТЬ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
3.1. МАЙНОВА САМОСТІЙНІСТЬ ................................................130
3.2. ФІНАНСОВА САМОСТІЙНІСТЬ.............................................143

РОЗДІЛ 4
СУДОВІ ТА ІНШІ ПРАВОВІ ФОРМИ ЗАХИСТУ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
4.1. СУДОВИЙ ЗАХИСТ, ЯК ВАЖЛИВА ГАРАНТІЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ.......... ................................................167
4.2. ІНШІ ПРАВОВІ ФОРМИ ЗАХИСТУ ІНТЕРЕСІВ І ПРАВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ.......... ................................................182
ВИСНОВКИ........................................................................................194
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..........................................199

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Конституція України 1996 року, закріпивши в якості однієї з основ конституційного ладу місцевого самоврядування, встановила і його гарантії. Конституційне закріплення гарантій місцевого самоврядування є найважливішою умовою його становлення та ефективного функціонування.
Оскільки Конституція України має верховенство і пряму дію на всій території України, закріплена в ній система основних прав місцевого самоврядування служить також його найважливішою гарантією. В Основному Законі України закріплені норми – гарантії, які встановлюють, що місцеве самоврядування гарантується правом на судовий захист, на компенсацію додаткових витрат, що виникають у результаті рішень, прийнятих органами державної влади, забороною на обмеження прав місцевого самоврядування. Таким чином, конституційні права і гарантії місцевого самоврядування і їх розвиток у поточному законодавстві виступають одночасно головними правовими гарантіями місцевого самоврядування.
Конституція України, в узагальненій формі закріплюючи вузлові питання системи загальних гарантій місцевого самоврядування, припускає більш докладну і повну їх характеристику в чинному законодавстві. У теоретичному плані виникає проблема чіткого визначення поняття гарантій місцевого самоврядування, дослідження їх системи, і особливо, організаційно-правових гарантій місцевого самоврядування.
Для забезпечення самостійності місцевого самоврядування, ефективності його діяльності по вирішенню задач місцевого значення, держава зобов'язана створити певні умови, гарантії. Такого роду гарантії зв'язують зі створенням правових, організаційних і матеріально-фінансових умов для діяльності населення по здійсненню місцевого самоврядування. Мова йде, перш за все, про організаційну самостійність місцевого самоврядування, розкриття змісту якої дозволяє визначити поняття організаційної самостійності місцевого самоврядування, їх створення.
Організаційно-правові гарантії місцевого самоврядування неможливо досліджувати не розкривши компетенцію органів місцевого самоврядування, що є одним з найважливіших інститутів місцевого самоврядування. На визначення компетенції і закріплення її нормами права впливають різні фактори: природа врегульованих суспільних відносин, рівень правового і демократичного розвитку громадянського суспільства і держави, рівень правової і політичної культури, історичні традиції, публічні інтереси населення і держави й ін. Ці фактори також мають дію на формування основ і принципів місцевого самоврядування, на базі яких визначаються і закріплюються законодавством предмети відання і повноваження територіальних громад і органів (посадових осіб) місцевого самоврядування.
Предмети відання місцевого самоврядування, виступають одним з елементів його компетенції, визначають ті сфери суспільних відносин, на які поширюються права й обов'язки територіальної громади й органів місцевого самоврядування, у межах яких вони вправі діяти. Повноваження характеризують межі можливостей суб'єкта в тій чи іншій сфері правових відносин і являють собою права й обов'язки органів (посадової особи) місцевого самоврядування по відношенню до прийняття правових актів, а також здійснення інших публічно-владних і цивільно-правових дій.
Аналіз організаційно-правових гарантій місцевого самоврядування був би неповним без дослідження питання державного контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування. Питання взаємовідносин і взаємодії органів місцевого самоврядування й органів державної влади, у тому числі і контроль за здійсненням місцевого самоврядування з боку держави залишаються дотепер мало вивченими і розробленими в юридичній літературі. Цей напрямок, на жаль, менш всього аналізується як теоретиками, так і у практичній діяльності. Разом з тим, конституційне ствердження, що місцеве самоврядування в межах своїх повноважень самостійно, а його органи не входять у систему органів державної влади, вимагає нових підходів і рішень до всієї сукупності механізмів взаємовідносин комунальних утворень і держави. Нерозв'язаність їх породжує серйозні колізії, складності і проблеми. До повноважень державних органів в області місцевого самоврядування відносяться не тільки встановлення загальних принципів організації місцевого самоврядування і його законодавче регулювання, але і контроль за їх дотриманням. Тим часом контроль з боку держави, без якого неможлива влада і керування, зведений в основному до прокурорського нагляду за дотриманням законності, що безумовно, важливо, але недостатньо. Самі по собі закони, якими б вони досконалими не були, не здатні гарантувати точне і належне їх виконання. Припинити та попередити зловживання правом можна, насамперед, на основі контролю за станом справ і виконанням прийнятих законів і рішень. Цінність контролю не тільки в тім, щоб розкрити факти порушення прав і інтересів громадян, а в тім, щоб вчасно їх попередити, не дати їм можливості з'явитися. З цього положення випливає висновок, що контроль з боку державних органів повинен бути спрямований не тільки на дотримання законності, але і на раціональність дій і прийнятих рішень органами та посадовими особами місцевого самоврядування. Без цього неможливо гарантувати громадянам дотримання і забезпечення їх прав і свобод.
Зміст організаційно-правових гарантій місцевого самоврядування досить багатогранний: він включає не тільки правову й організаційну самостійність, а також майнову і фінансову самостійність, яка існує завдяки цим гарантіям. Вивчення кожного елемента із складових змісту зазначених гарантій дозволить розкрити їх сутність.
Виклад даної теми був би неповним без дослідження судових і інших правових форм захисту місцевого самоврядування.
Необхідність наукового дослідження зазначених питань обумовлена низкою причин. По-перше, у даний час ще не закінчено процес формування законодавства про місцеве самоврядування, не завершене одновлення раніше прийнятий законів.
По-друге, аналіз діючого законодавства про місцеве самоврядування показує, що з деяких питань воно непослідовне, неузгоджене і навіть суперечливе. Крім того, більшість нормативних актів чітко не створюють оптимальний правовий механізм для ефективної реалізації гарантій місцевого самоврядування, що негативно позначається на здійсненні місцевого самоврядування.
По-третє, в науці комунального (муніципального) права не має комплексного дослідження проблем, що стосуються законодавчого закріплення і застосування правових, зокрема, організаційних гарантій місцевого самоврядування на рівні монографій чи дисертацій. Аналіз окремих сторін гарантій місцевого самоврядування висвітлювався у ракурсі відповідних загальних правових аспектів сфери місцевого самоврядування.
Заслуговує на увагу й зовнішньополітичний аспект актуальності теми. Ратифікація 15 липня 1997 р. Верховною Радою України Європейської Хартії про місцеве самоврядування, яка закріплює фундаментальні принципи організації і функціонування місцевого самоврядування, зобов’язує Україну приєднатися до міжнародних стандартів муніципальної демократії. Саме тому дослідження проблем організаційно-правових гарантій місцевого самоврядування як необхідного для реалізації місцевого самоврядування середовища і спеціального механізму, що забезпечують безперешкодну ефективну участь місцевого самоврядування в вирішенні питань місцевого значення, втіленні волі й інтересів територіальних громад є актуальним напрямком сучасної правової науки. Сукупність зазначених чинників й зумовила вибір теми дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисертація виконана відповідно до комплексної програми наукової діяльності Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого № 0186.0.070865 за напрямком “Проблеми вдосконалення організації і діяльності органів законодавчої, виконавчої влади та місцевого самоврядування в Україні”.
Мета і задачі дослідження. Ціль дисертаційного дослідження складається в розробці поняття гарантій місцевого самоврядування, наукового обґрунтування їх системи, характеристиці організаційно-правових гарантій, що закріплюють правову, організаційну і матеріально-фінансову автономію місцевого самоврядування, а також у розробленні практичних рекомендацій щодо вдосконалення законодавства про місцеве самоврядування. Для досягнення поставленої мети вирішуються такі задачі:
­ розробка поняття гарантій місцевого самоврядування;
­ визначення системи гарантій місцевого самоврядування і місця організаційно-правових гарантій у ній;
­ аналіз конституційних основ гарантій місцевого самоврядування;
­ розкриття змісту організаційної самостійності місцевого самоврядування;
­ аналіз змісту державного контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування і компетенції органів місцевого самоврядування;
­ розкриття особливостей гарантій, що забезпечують майнову і фінансову самостійність органів місцевого самоврядування;
­ з'ясування змісту судових і інших правових форм захисту місцевого самоврядування.
Предметом дисертаційного дослідження виступають суспільні відносини, що виникають у процесі організації і діяльності місцевого самоврядування.
Об'єктом даного дослідження є система гарантій місцевого самоврядування, зміст і місце організаційно-правових гарантій місцевого самоврядування, проблеми нормативного регулювання і реалізації гарантій місцевого самоврядування.
Методологічна основа дослідження. В основу методології покладений комплексний підхід до аналізу закріплення і реалізації організаційно-правових гарантій місцевого самоврядування. Філософсько-методологічною основою дослідження є принципи, закони і категорії діалектики. За допомогою історико-правового методу досліджувалося вітчизняне законодавство минулих років, що стосувалося гарантій місцевого самоврядування. Методом порівняльно-правового аналізу виступає практика функціонування гарантій місцевого самоврядування в інших державах. Широке застосування в роботі знайшли категорії і способи формальної логіки: поняття, визначення, докази і спростування, судження, аналіз, синтез, аналогія, порівняння, узагальнення. У процесі дослідження також використовувалися структурно-функціональний, соціологічний, статистичний і ряд інших загальнонаукових і спеціальних наукових методів.
Теоретичну основу дисертації складають наукові положення про сутність, систему, засади, зміст гарантій, що забезпечують організаційну, правову, матеріально-фінансову самостійність місцевого самоврядування.
В спеціальній літературі проблеми висвітлюються в контексті загальних проблем теорії держави і права, конституційного права і радянського будівництва, адміністративного права тощо у працях Б.В. Авер’яного, Г.В. Атаманчука, С.А. Авак’яна, С.М. Братуся,І.П. Бутка, А.З. Георгіца, Л.Є. Горьового, М.І. Корнієнка, Б.П. Курашвілі, В.В.Кравченка, Б.І. Ольховського, В.Ф. Погорілка, Н.Р. Нижник, Ю.О. Тихомирова, Ю.М. Тодики, О.Ф. Фрицького та інших дослідників.
Констатуючи значний внесок цих авторів у розроблення концептуальних основ функціонального аналізу суб’єктів публічно-владних відносин у загальнотеоретичному аспекті, слід мати на увазі, що переважну більшість їх наукових праць видано за радянських часів, що зумовлює їх спрямованість на дослідження, насамперед державницьких за своєю природою явищ.
Починаючи з 1990 р., коли у вітчизняній науці почалося формування сучасних поглядів на інститут місцевого самоврядування, муніципально-правовій проблематиці приділяли увагу М.О. Баймуратов, В.І. Борденюк, М.П. Воронов, Р.К. Давидов, В.М. Кампо, О.О.Карлов, А.А.Коваленко, М.І. Корнієнко, В.В.Куйбіда, П.М. Любченко, М.П. Орзіх, В.Ф. Опришко, В.Ф. Погорілко, М.О. Пухтинський, В.Д. Яворський та інші.
При науковому дослідженні окремих аспектів становлення і розвитку інститутів локальної демократії в Україні використовувалися праці відомих іноземних вчених-правників Г.Єллінека, А.де Токвіля, Л.Штейна тощо.
Дисертаційне дослідження спирається також на розробки провідних сучасних науковців Російської Федерації – Г.В. Барабашова, І.В.Видріна, Ю.Д. Казанчева, М.О. Краснова, О.Є. Кутафіна, І.І. Овчинникова, О.М. Писарєва, В.В. Пиліна, М.В. Постового, В.І. Фадєєва, О.С. Шугріної та інших країн – Р.Боклета, Р. Граверта, Пітера А. Шокста, А.Пеюхенена, Г. Франашек, Г. Холсміта.
Варто зазначити, що за останні роки в Україні захищено ряд дисертацій, що вміщують науковий аналіз окремих аспектів місцевого самоврядування. Однак, ці роботи не містять комплексного наукового аналізу організаційно-правових гарантій місцевого самоврядування, тому дане дисертаційне дослідження органічно їх доповнює, а наявність означених праць не позбавляє його актуальності.
Нормативно-правову базу наукової праці складають чинне законодавство України і правові акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування. Детальному аналізу підлягали як діючі правові акти, так і ті, котрі втратили дію, але мають наукову цінність в історико-правовому аспекті.
Емпіричною базою роботи стали матеріали практичної діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування.
Особливістю дисертаційного дослідження є комплексний підхід до сутності, змісту і ролі організаційно-правових гарантій у системі гарантій місцевого самоврядування, з використанням результатів наукових досліджень загальної теорії держави і права, теорії керування, конституційного, фінансового права, державного будівництва і місцевого самоврядування.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше у вітчизняній науці конституційного права державного будівництва і місцевого самоврядування на теоретичному рівні проаналізоване поняття, система, види, конституційні засади гарантій місцевого самоврядування, зміст організаційно-правових гарантій, що забезпечують правову, організаційну, матеріально-фінансову самостійність місцевого самоврядування, судових та інших правових форм захисту місцевого самоврядування. Дисертація являє собою перше комплексне дослідження організаційно-правових гарантій місцевого самоврядування, проблем їх реалізації, здійснене на основі діючого законодавства незалежної Української держави.
На підставі проведеного дослідження сформульовано ряд висновків і пропозицій:
­ досліджено становлення і закономірності розвитку гарантій місцевого самоврядування;
­ визначено поняття гарантій місцевого самоврядування;
­ по-новому представлено систему гарантій місцевого самоврядування і виноситься теза про поділ гарантій на групу загальних і спеціальних (юридичних) гарантій у залежності від покладених на них функцій; загальні гарантії включають підгрупу міжнародно-правових, конституційних, політичних, економічних і духовних; до групи спеціальних (юридичних) гарантій входять організаційні, що забезпечують правову, організаційну і фінансову самостійність місцевого самоврядування і судові й інші правові форми захисту місцевого самоврядування;
­ висвітлені конституційні засади гарантій місцевого самоврядування;
­ сформульовано поняття організаційної самостійності місцевого самоврядування;
­ розкрит зміст державного контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування;
­ досліджено компетенцію органів місцевого самоврядування як гарантію здійснення прав місцевого самоврядування;
­ вперше застосовується теза про те, що організаційні гарантії варто розглядати окремо, як такі, що регулюють майнову і фінансову самостійність;
­ досліджено практику здійснення забезпечення гарантій місцевого самоврядування.
Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що сформульовані в дисертації теоретичні положення, висновки і рекомендації можуть бути застосовні при удосконалюванні діючого законодавства про організацію діяльності місцевого самоврядування, у науково-дослідній роботі, для поглиблення знання про інститут гарантій місцевого самоврядування, сприяють побудові демократичної правової держави, становленню реального й ефективного місцевого самоврядування. Положення дисертації можуть бути також використані в навчальному процесі при читанні лекцій і проведенні семінарських занять у рамках таких курсів, як «Конституційне право України», «Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні».
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, всі сформульовані в ньому положення та висновки обґрунтовані на базі особистих досліджень автора. Всі наукові праці, в яких відображено зміст дисертації, написані без співавторів.
Апробація результатів дисертації була здійснена у виступах автора на науково-методичному засіданні кафедри державного будівництва Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, при читанні лекцій і проведенні семінарських занять по курсам «Конституційне право України», «Комунальне право України». Основні тези дисертації знайшли відображення у виступах авторів на науково-практичних конференціях у Донецьком національному університеті (1997, 2001 р.р.), науково-практичній конференції «Державно-правова реформа в Україні» (м. Київ, листопад 1997 р.), республіканській науково-практичній конференції «Проблеми вдосконалення правового регулювання місцевого самоврядування» (м. Харків, грудень 2001).
Публікації. Сформульовані в роботі висновки і пропозиції викладені дисертантом у чотирьох наукових статтях.
Структура дисертації. Відповідно до мети, завдань, предмету і логіки дослідження дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, десяти підрозділів, висновків і списку використаної літератури (196 найменувань). Загальний обсяг дисертації складає 198 сторінок.

Список литературы

Выводы к работе
1. Гарантии местного самоуправления – это необходимая для реализации полномочий обстановка и специальный механизм, обеспечивающие беспрепятственное эффективное участие местного самоуправления в решении вопросов местного значения, выражения воли и интересов соответствующей территориальной громады.
2. В системе гарантий местного самоуправления выделяются две группы: общие гарантии, т.е. международные, политические, экономические условия, духовные устои и ценности общества, которые обеспечивают существование местного самоуправления; специальные (юридические) гарантии – комплекс правовых средств, обеспечивающих организацию, деятельность и защиту прав местного самоуправления.
3. Конституционные основы гарантий местного самоуправления, охватывая все стороны организации и осуществления местного самоуправления различаются на основные, частные.
4. Организационная самостоятельность местного самоуправления характеризуется правовой, организационной и материально-финансовой автономией.
5. Имущественная самостоятельность местного самоуправления характеризуется наличием коммунальной собственности, к которой относится имущество, передаваемое безвозмездно государством, другими субъектами права собственности, имущество, создаваемое и приобретаемое органами местного самоуправления за счет принадлежащих им средств.
6. Финансовая самостоятельность предполагает наличие местных бюджетов, доходов, внебюджетных целевых (в т.ч. валютных) и других средств, находящихся в коммунальной собственности территориальных громад.
7. Важными формами обеспечения гарантий местного самоуправления являются судебная защита и иные правовые формы защиты интересов и прав местного самоуправления.
8. Для обеспечения гарантий местного самоуправления и становления реального самоуправления предлагается:
­ Разрешить проблему разделения функций и полномочий между государственными органами исполнительной власти и органами местного самоуправления;
­ Совершенствовать и закрепить систему административно-территориального устройства с учетом действующей системы и структуры органов местного самоуправления, форм их деятельности;
­ Определить компетенцию территориальных громад и их органов;
­ Совершенствовать механизм контроля со стороны территориальных громад за деятельностью органов местного самоуправления и их должностными лицами;
­ Закрепить на законодательном уровне процесс делегирования полномочий одних органов другим и совершенствовать контроль за реализацией делегированных полномочий;
­ Разработать механизм разрешения возникающих на местном уровне конфликтов и законодательное их регулирование;
­ Разрешить проблему размежевания полномочий местных советов и местных государственных администраций одного уровня – районных, областных – по горизонтали;
­ Законодательно закрепить положения о том, что областные и районные советы должны иметь свои исполнительные органы;
­ Определить компетенцию городских и районных в городе советов (в случае их образования), установить кто будет осуществлять полномочия районных в городе советов, если они не будут созданы;
­ Активизировать качественное обучение кадров местного самоуправления, повышение уровня политико-правовой культуры;
­ Дополнить Закон «О местном самоуправлении в Украине» нормой о разделении полномочий между сельскими, поселковыми, городскими головами и соответствующими советами и их исполнительными органами; ввести норму, согласно которой полномочия сельского, поселкового, городского головы могут быть прекращены досрочно только по решению местного референдума; полномочия председателя районного в городе, районного, областного совета должны прекращаться только по решению соответствующего совета, если за его освобождение проголосовало не менее двух третей депутатов от общего состава совета путем тайного голосования;
­ Принять ряд новых законов – об областных и районных советах; о территориальных громадах и формах реализации их прав (референдумах, общественных слушаниях, местных инициативах, общих собраниях граждан по месту жительства); о статусе сельских, поселковых, городских голов и председателей районных и областных советов; об ассоциациях местных советов.
­ Установить, что органы местного самоуправления вправе создавать хозяйственные общества (в т.ч. акционерные, полные, дополнительные, коммандитные и общества с ограниченной ответственностью);
­ Совершенствовать законодательное регулирование перспектив стратегического бюджетного планирования и финансового выравнивания;
­ В составе Государственного бюджета целесообразно создать фонд дотаций, источниками финансирования которого была бы определенная доля от НДС и доля изъятия, поступающих из местных бюджетов в госбюджет;
­ Установить, что при исчислении индекса налогоспособности административно-территориальной единицы поступления от местных налогов и сборов не должны учитываться;
­ Предусмотреть в составе Государственного бюджета целевые субвенции регионам для финансирования здравоохранения, на оплату населением жилищно-коммунальных услуг;
­ Законодательно закрепить, что индексы налогоспособности должны быть стабильными и закрепляться на долговременной основе;
­ Разработать механизм, чтобы формульный подход определения объема дотаций применялся и на уровне области – района – города;
­ Принять законы «О коммунальной собственности», «О местных налогах и сборах», «О коммунальном кредите и ценных бумагах», «О бюджетно-финансовой системе», «О местных финансах».
- Проводить широкую правовую пропаганду местного самоуправления среди населения, привлекать общественные организации, научные учреждения, ученых для организации просветительской деятельности, формирования в сознании людей понимания важности роли местного самоуправления;
- Улучшить систему информационного обеспечения развития местного самоуправления, создать соответствующую информационную систему;
- Совершенствовать формы взаимодействия с судебными и правоохранительными органами;
- Содействовать сотрудничеству органов, их ассоциации и иных объединений с соответствующими международными органами иностранных государств, их ассоциациями по вопросам развития этих институтов.

СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ

1. Авакьян С.А. Государственно-правовая ответственность // Государство и право. – 1985. - № 10. - С. 16;
2. Аналитическая справка о деятельности органов местного самоуправления Донецкой области за 1997 год.
3. Аналитическая справка о деятельности органов местного самоуправления Донецкой области за 1999 г.
4. Анимица Е.Г., Тертышный А.Т. Основы местного самоуправления. - М., 2000. – С. 40.
5. Баймуратов М.А. Конституционно-проектная регламентация местного самоуправления и территориальных коллективов // Юридический вестник. – 1996. - №1. – С. 97.
6. Баймуратов М.А. Проблема международной правосубъектности орагнов местного самоуправления в Украине. – Одесса, 1996. – С. 11-14.
7. Баймуратов М.А. Муниципальное право Украины в вопросах и ответах: Учебное пособие. – Одесса, 2000. – С. 21.
8. Барабашев Г.В. Местное самоуправление. - М.: изд-во МГУ, 1996. - С. 179;
9. Батанов О.В. Основні напрями і види діяльності територіальних громад: проблеми класифікації // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 1998. - № 4. – С. 19.
10. Батанов О.В. Функції територіальних громад як специфічних об’єктів конституційного права // Право України. – 1998. - №8. – С. 21-24.
11. Біленчук П.Д. Місцеве самоврядування в Україні. Муніципальне право: Навч. посіб. – К.: АТІКА, 2000. – С. 44.
12. Боклет Р. Комунальні рівні в Баварії: Комунальний устрій та вибори. // Місцеве та регіональне самоврядування України. – К., 1995. – Вип. 1-2 (10-11), с. 160.
13. Борденюк В. Конституція України та становлення галузі права місцевого самоврядування // Збірник наукових праць Української академії державного управління при Президентові України. – К., 1999. – Вип.1. – С. 286.
14. Борденюк В. Муніципальна реформа: що, як і для чого // Віче. – 1998. - № 7. – С. 64-65.
15. Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность. - М., 1976. - С. 81.
16. Бутко І. Децентралізація по-французські // Місцеве самоврядування в Україні. – К., 1994. – С. 28-35.
17. Бутко І., Пухтинський М. Конституція, територія, влада та регіон // Місцеве та регіональне самоврядування України. – К., 1995. – С. 34-38.
18. В Ассоциации городов поменялась власть // Сегодня. – 2000. – 9 февраля.
19. Валєєв І. Чи є самостійність? // Місцеве самоврядування в Україні: Історія, проблеми, пропозиції. – К., 1994. - С. 37.
20. Васильев В.И. Местное самоуправление: Учебное и научно-практическое пособие. - М., 1999. - С. 297;
21. Васильев В.И. Местное самоуправление и государственная власть // Вестник государственной службы. - 1993. - № 11. – С. 37-40;
22. Веселовский С. Самоуправление: от местных инициатив – к гражданскому обществу и новому качеству социальной жизни // Россия и соврем. мир. – 1995. - № 4. – С. 79-83.
23. Воронин А.Г., Лапин В.А., Широков А.Н. Основы управления муниципальным хозяйством: Учебное пособие. - М.: Дело, 1998. - С. 123.
24. Всемирная декларация местного самоуправления // Місцеве та регіональне самоврядування в Україні. – 1994. – Вип. 1-2 (6-7). – С. 27.
25. Выдрин И.В. Территориальный коллектив как субъект местного самоуправления (государственно-правовые аспекты) // Правоведение. Известия высших учебных заведений. – 1992. - № 4. – С. 89-90.
26. Выдрин И.В., Кокотов А.Н. Муниципальное право России: Учебник для вузов. – М., 1999. – С. 65-66.
27. Выдрин И.В. Вопросы местного самоуправления . – М., 1995. – С. 47-49.
28. Гараджаев Д., Куранин В. Защита прав граждан как членов территориального коллектива // Юридический вестник. – 1995. - № 2. – С. 41-44.
29. Горский Д.П. Логика. - М., 1963. - С. 84-85.
30. Граверт. Р. Финансовая автономия органов местного самоуправления в ФРГ // Государство и право. - 1992. - № 10. - с.96-107.
31. Давидов Р., Демченко Ю. Хочеш добре жити – спирайся на закон // Голос Украины. – 2000. – 19 октября.
32. Державне управління, державна служба і місцеве самоврядування / За заг. ред. проф. Ю. О. Оболенського. – Хмельницький, 1999. – С. 19.
33. Емельянов М.А. Местное самоуправление: международный опыт. – Тула, 1996. – С. 92-99.
34. Європейська конвенція про основні принципи транскордонного співробітництва між територіальними общинами або органами влади 1980 р. – К., 1992.
35. Жилищный Кодекс УССР // Ведомости УССР. – 1983. – Ст. 573
36. Заєць А. Організація виконавчої влади на місцях і місцеве самоврядування в Україні на основі нової Конституції України // Український правничий часопис. – 1998. – Вип.1. – С. 15.
37. Законодавство України про місцеве самоврядування та компетенцію його органів: Збірник нормативних актів / Уклад. М.П. Воронов, В.Д. Яворський, П.М. Любченко та ін. – Х.: Факт, 2000, С. 70;
38. Зиманов С.З. О понимании права // Государство и право. - 1989. - № 8 - С. 48.
39. Иванова В.Н. Местное самоуправление: проблемы теории и практики. – Спб.: изд-во СпбГУ, 1996. - С. 89.
40. Ильин И.А. О сущности правосознания. - М., 1993. – С. 23-24.
41. Ильинский И.П. Самоуправление народом. - М., 1997. - С. 112-126.
42. Институты самоуправления: историко-правовое исследование / В.Г. Графский, Н.Н. Ефремова, В.И. Карпец и др. - М.: Наука, 1995. - С. 395.
43. Казанчев Ю.Д., Писарев А.Н. Муниципальное право: Курс лекций. – М.: 1995. - С. 14-16.
44. Казанчев Ю.Д., Писарев А.Н. Муниципальное право: Учебник. – М.: Новый юрист, 1998. – С. 70.
45. Кампо В. Місцеве самоврядування в Україні. – К.: Ін Юре, 1997. – С.29.
46. Кампо В.М. Шляхи до самоврядування // Місцеве самоврядування. - 1997. – № 4. - С. 10-12.
47. Карлов А.А. Формирование института местного самоуправления. – К., 1993. – С. 46-83.
48. Каска Л.И. Реализация права. М., 1996. – С. 47.
49. Касынюк Л.А. Основы конституционного права Украины. – Харьков, 1997. – С. 32.
50. Кирпичников В.А. Власть, которой пока нет. - СПб, 1995. - С. 90-112.
51. Коваленко А.А. Конституційно-правове регулювання місцевого самоврядування в Україні: питання теорії та практики: Автореф. дис... канд. юрид. Наук. – К., 1997. – С. 7-8.
52. Ковешников Е.М. Муниципальное право. – М.; 2000. - С. 113-117.
53. Ковтун Н., Карась А. Сумы: Такие необходимые и такие трудные шаги подъема // Голос Украины. – 2001. – 9 октября.
54. Колодій А., Копейчиков В., Цвік М. Народовладдя як основа представницької демократії // Українське право. – 1995. - № 1 (2). – С. 14.
55. Коментар до Конституції України / За ред. В.Ф. Опришка, Л.Є. Горьового, М.І. Корнієнка. – К., 1996. – С. 316.
56. Коммунальное право Украины: учеб. пособие / В.Д. Волков, А.Г. Бобкова, Н.А. Захарченко и др. – Донецк: ДонГУ, 2000. – С. 286.
57. Коммунальное право Украины: учебное пособие / В.Д. Волков, А.Г. Бобкова, Н.А. Захарченко и др. - Донецк: ДонГУ, 1997. – с. 116.
58. Конвенция об участии иностранцев в общественной жизни на местном уровне // Сборник международных правовых документов, регулирующих вопросы миграции. - М., 1994.
59. Конституция Украины: Принята Верховной Радой Украины 28 июня 1996 г. // Ведомости Верховной Рады Украины. – 1996. - № 30.
60. Конституційне право України: Підручник / За ред. В.Я. Тація, В.Ф. Погорілка, Ю.М. Тодики. – К., 2000.– С. 52-62.
61. Колюшин Е.И. Территориальное самоуправление граждан: опыт и тенденции // Журнал российского права. – 1997. - № 9. – С. 15-19.
62. Корнієнко М. Державна влада і місцеве самоврядування: актуальні питання теорії і практики // Українське право. – 1995. - № 1 (2). – С. 68-77.
63. Корнієнко М. Пошук варіантів місцевого самоврядування ще продовжується // Місцеве та регіональне самоврядування України. – 1994. - № 4. – С. 17.
64. Кошко В. Спомин по самоврядуванню // Місцеве та регіональне самоврядування України. – 1995. – Вип. 1-2 (10-11). – С. 113-117.
65. Костюков А.Н., Постовой Н.В. Местное самоуправление: история, теория и практика. - М., 1995. - С. 189.
66. Котенко С. З життя регіонів // Урядовий кур’єр. – 2001. – 11 жовтня.
67. Кравченко В. Проблеми становлення місцевих фінансів України // Економічний часопис. - 1998. - № 1. - с. 30.
68. Кравченко В. Чому місцеві фінанси “співають романси”? // Місцеве самоврядування. – 1996. - №.1. – С. 35-40.
69. Кравченко В. Фінанси місцевого самоврядування: основні поняття і терміни // Економічний часопис. – 1999. - №.1. – С. 28.
70. Кравченко В.В. Конституційне право України: навчальний посібник. – К.: Атака, 2000. – С. 295-296.
71. Кравченко В.В. Основи конституційного права України. – К.: Юрінком - Інтер, 1997. - С. 196-197.
72. Кравчук Л.М. Управління територіями в умовах розбудови демократичної правової держави // Актуальні проблеми управління територіями в Україні. – К., 1993. – С. 11.
73. Краснов М.Н. Введение в муниципальное право. - М., 1993. - С. 255-257.
74. Краснов М.А. Местное самоуправление: государственное или общественное // Сов. Государство и право. – 1990. - № 10. – С. 82.
75. Краснодемська З. Асоціація стає впливовішою // Урядовий кур’єр. – 1996. – 13 лютого.
76. Кряжков А.В. Публичный интерес: понятие, виды и защита // Государство и право. – 1999. - № 10. – С. 92-93
77. Куйбіда В. Хто у місті господар // Місцеве самоврядування. – 1998. - № 3-4. – С. 1-9.
78. Курінний Л. Гарантованість місцевого самоврядування // Юридичний вісник України. – 2002. – 16-22 березня.
79. Кутафин А.Е., Козлова Е.И., Фадеев В.И. Конституционное право России. - М., 1994. – С. 75-76.
80. Кутафин О.Е. Муниципальное право России. – М.: Юристъ, 1996. – С.201-204.
81. Кутафин О.Е., Шеремет К.Ф. Компетенция местных советов. – М., 1992. – С. 91-103.
82. Конституционное право Российской Федерации / Под ред. О.Е. Кутафина. - М., 1996. – С. 112.
83. Кутафин. О.Е., Фадеев Е.Н. Муниципальное право Российской Федерации: Учебник. – М., 2000. – С. 231, 393-404.
84. Кутафин О.Е., Фадеев Е.Н. Муниципальное право Российской Федерации: Учебник. – М.: Юристъ, 1997. – С. 391.
85. Кутафин О.Е., Фадеев В.И. Муниципальное право Российской Федерации: Учебное пособие. – М.: ВУ, 1996. – С. 232-235.
86. Кушнарьов Е.П. Муніципальні союзи в політичній системі України // Проблеми управління сучасним містом. – К., 1995. – С. 45.
87. Луніна І. Місцеві бюджети України: Пошук нових підходів до проведення реформ // Економіка України. – 1999. - № 3. – С. 31-41.
88. Макуха В. Економіст: Україна і світовий досвід. - К.: Основи, 1997. – С. 27-43
89. Медведчук В. Місцеве самоврядування і як його доцільно організувати в Україні // Урядовий кур’єр. – 1995. – 28 грудня.
90. Медведчук В. Сучасна українська національна ідея і питання державотворення. - К., 1997.- С. 48.
91. Местное самоуправление // Деловой журнал для всех. - М., 1995. - С. 27.
92. Местное самоуправление: основы системного подхода / Под ред. А.Е. Когута, В.А. Гневко. - СПб, 1997. - С. 398.
93. Місцеве самоврядування в Україні: Історія. Проблеми. Пропозиції. – К., 1999. – С. 17.
94. Місцеве самоврядування: Світовий український досвід: Посібник / Ткачук А.Ф., Агранофф Р., Браун Т. – К.: Заповіт, 1997. - С. 20.
95. Моисеенков В. Роль местных органов самоуправления в формировании и использовании местных бюджетов // Экономика Украины. – 1998. - № 10. – С. 25-27.
96. Моисеенков В. Бюджеты местных органов самоуправления. // Экономика Украины. – 2000. - № 9. – С. 5-14.
97. Муниципальное право: Вопросы и ответы / Под ред. проф. А.И. Коваленко. – М., 1998. - С. 82-89.
98. Муниципальные союзы в Украине: Справка Ассоциации городов Украины 1997 г. – К., 1998.
99. Місцеве самоврядування в Україні: Навчальний посібник. – К., 2000. – С. 42-44.
100. Муніципальне право України: Підручник / В.Ф. Погорілко, О.Ф. Фрицький, М.О. Баймуратов та ін.; За ред. В.Ф. Погорілка, О.Ф. Фрицького. – К.: Юрінком. Інтер, 2001. – С. 110-111.
101. Напрями реформування адміністративного права України // Право України. – 1998. - № 8. – С. 19.
102. Нечай А. Фінансова діяльність держави та фінансове право в сучасний період: їх поняття // Право України. – 2000. - № 1. – С. 54-59.
103. Нечипоренко Н. Лечить – не обязательно резать // Голос Украины. – 2001. – 13 ноября
104. Нижник Н.Р. Природа та зміст адміністративної реформи в Україні // Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи. – К., 1998. – С. 159.
105. Нижник Н.Р. Україна – державне управління, шляхи реформування. – К., 1997. – С. 7-9.
106. О бюджетной системе Украины: Закон Украины // Ведомости Верховной Рады Украины. – 1995. - № 26. – Ст. 195
107. О внесении изменений в Закон Украины «О патентовании некоторых видов предпринимательской деятельности»: Закон Украины // Голос Украины. – 1999. – 7 августа.
108. О внешнеэкономической деятельности: Закон Украины от 16 апреля 1991 г. // Ведомости Верховного Совета Украины. - 1991. - № 29. - ст. 377.
109. О защите прав потребителей: Закон Украины // Ведомости Верховного Совет УССР. – 1991. - № 30. – Ст. 379
110. О местных государственных администрациях: Закон Украины от 9.04.1999 // Ведомости Верховной Рады Украины. – 1999. - № 20-21. – Ст. 190.
111. О местных налогах и сборах: Декрет Кабинета Министров Украины // Ведомости Верховного Совета Украины. - 1993. - № 56. - ст. 131.
112. О предпринимательстве: Закон Украины // Ведомости Верховной Рады УССР. – 1991. - № 14. – Ст. 168
113. О предприятиях в Украине: Закон Украины // Ведомости Верховного Совета Украины. - 1991. - № 24. - ст. 272.
114. О собственности: Закон Украины // Ведомости Верховного Совета Украины. – 1991. - № 20. – Ст. 249.
115. О хозяйственных обществах: Закон Украины // Ведомости Верховного Совета Украины. - 1991. - № 49. - ст. 682.
116. Об отпусках: Закон Украины // Ведомости Верховной Рады Украины. – 1997. - № 2. – Ст. 4
117. Об установлении полномочий органов исполнительной власти и исполнительных органов городских советов по регулированию цен (тарифов): Постановление Кабинета министров Украины // Урядовий кур’єр. – 1997. – 23 января.
118. Общая теория государства и права. М.: Право, 1994. - С. 391.
119. Овчинников И. Проблемы местного самоуправления // Рос. юстиция. – 1997. - №12. – С. 35-40
120. Овчинников И.И. Местное самоуправление в системе народовластия. – М.: Ин-т гос-ва и права РАН, 1999. – С. 304.
121. Овчинников И.И. Местное самоуправление: теорія и практика. – М., 1997. - С. 114-116.
122. Овчинников И.И. Местное самоуправление в России. – М., 1997. – С. 117-121.
123. Олійник Л. Хто гальмує реформу? // Місцеве самоврядування. - 1999. - № 1. С. 14 — 16;
124. Оніщук М., Кампо В. Правові засади місцевого самоврядування в Україні. – Київ: Освіта і культура, 1998. – С. 45.
125. Опришко В. Державно-правова реформа в Україні: основні напрями // Право України. – 1998. - № 1. – С. 16.
126. Опришко В.Ф. Конституція: політико-правові державно-правової реформи в Україні // Проблеми державно-правової реформи в Україні. Збірник наукових праць. - К., 1997. – С. 31-32.
127. Орзих М. Интерес в системе местного самоуправления // Аппарат государственного управления: интересы и деятельность. – К., 1993. – С. 95.
128. Орзих М. Регионализм в Украине: критический анализ современной ситуации // Юридический вестник. – 1996. - № 4. – С. 64.
129. Орзих М.П., Баймуратов М.А. Международные стандарты местного самоуправления. – Одесса, 1996. – С. 98-105.
130. Орзіх М.П., Баймуратов М.О. Концепція правового статутсу самоврядних територій і органів місцевого самоврядування // Місцеве та регіональне самоврядування України. – 1995. – № 1. - С. 67-75.
131. Орзіх М.П., Баймуратов М.О. Міжнародні неурядові організації // Місцеве та регіональне самоврядування України. – 1994. – Вип.. 1-2 (6-7); С. 78-80.
132. Орзіх М. Концепція правового статусу самоврядних територій і органів місцевого самоврядування // Місцеве та регіональне самоврядування України. – 1994. - № 3-4 (8-9). – С. 97-99.
133. Пасенюк О. Реформування адміністративного права – важливий напрямок правової політики // Право України. – 1998. - № 7. – С. 3-6.
134. Писарев А.Н. Муниципальное право Российской Федерации: Учебное пособие. - М., 1997. - С. 412-413.
135. Пітер А. Шокет. Місцеве самоврядування в Сполучених Штатах: контекст, форми, організації та тенденції // Аспекти самоврядування. - 1998. - № 1. – с. 21.
136. Погорілко В.Ф. Нова Конституція України: огляд, коментарі і текст Основного Закону. – Київ, 1997. – С. 85.
137. Погорілко В.Ф. Основи конституційного ладу України. – К., 1997. – С. 25.
138. Поживанов М. Нет денег, но есть конфликты // Голос Украины. – 2001. – 30 ноября.
139. Постовой Н.В. Муниципальное право: Учебник. – М.: Новый юрист, 1998. – С. 318.
140. Постовой Н.В. Местное самоуправление: история, теория, практика. - М., 1995. – С. 12-23.
141. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 24.
142. Про ратифікацію Європейської Хартії місцевого самоврядування: Закон України від 15 липня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 38. – Ст. 249.
143. Пухтинський М. Перетворення, зумовлені життям. Про взаємозв’язок адміністративної та муніципальної реформ в Україні // Місцеве самоврядування. – 1997. - № 5-7. – С. 33.
144. Пухтинський М.О. Організація влади: уроки, пошуки, погляд у майбутнє // Місцеве та регіональне самоврядування України. – 1995. - №1 (10-11). - С. 118-122.
145. Пухтинський. М.О. Проблеми розвитку місцевого самоврядування в Україні // Основи муніципального права України: Навчальний посібник / За ред. проф. М.І. Корнієнка. – Київ, 2000. – С. 90.
146. Пылин В.В. Народовластие в системе местного самоуправления. - СПб, 1998. – С. 71-74.
147. Пэюхэнен А. Местное самоуправление в Дании // Государство и право. - 1994. - №1. – С. 21-25
148. Рабінович П.М. Громадянське суспільство в правова держава (загальнотеоретичні міркування) // Українське право. – 1996. - № 3. – С. 32.
149. Рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи № 190 (1995) від 26 вересня 1995 року щодо вступу України до Ради Європи // Політика і час. – 1995. - № 12. – С. 81.
150. Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1998 р. Справа про статус депутатів місцевих рад // Вісник Конституційного Суду України. – 1998. - № 3. – С. 5.
151. Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 2000 року. Справа про місцеве самоврядування // Вісник Конституційного Суду України. – 2000. - № 1. – С. 24.
152. Рубцов В. Европейская Хартия о местном самоуправлении – стандарт местной демократии для стран – членов Совета Европы // Голос України. – 1995. – 21 декабря.
153. Руда Н. Правовий статус територіального колективу // Місцеве самоврядування в Україні: історія, проблеми, пропозиції. – К., 1994. – С. 65.
154. Руденко В. Федералізм і самоврядування у Федеративній Республиці Німеччині // Місцеве та регіональне самоврядування України. – К., 1995. – Вип. 1-2 (10-11), с. 166-171, 170.
155. Сабо И. Основы теории права. - М., 1974. - С. 168.
156. Саєнко Ю.І. Місцеве самоврядування в Україні: проблеми і прогнози / Саєнко Ю.І.; Ткачук А.Ф. – К.: Ін-т соціології НАНУ, 1997. – С. 15.
157. Самоуправление // От теории к практике / Под ред. Ю.А. Тихомирова, Г. Х. Шахназарова. - М.: Юрид. лит. 1998. – С. 17-21.
158. Сборник нормативных актов по коммунальному праву Украины. - Донецк, - ДонГУ. - 1998. - с.10-11.
159. Сигов И.И. Местное самоуправление в системе обеспечения демократизации общества // Государственное регулирование и местное самоуправление. - СПбГУ, 1996. - С. 20-24.
160. Слива А. Я. Отношения верхов надо решительно переламывать // Місцеве самоврядування. - 1997. - № 4. С. 9 — 11;
161. Собрание законодательства Российской Федерации. - 1994. - № 32. - ст. 3301.
162. Современные проблемы местного самоуправления // Гуманит. науки. – СПб., 1998. - № 1. – С. 56-71.
163. Стретович В. Правова система України: загальна характеристика сучасного етапу формування // Право України. – 1998. - № 2. – С. 5.
164. Сурмін Ю. Місцеве самоврядування та громадянське суспільство: моніторинг суспільної думки // Актуальні проблеми державного управління. – 2000. – № 1. – С. 9.
165. Тацій В.Я., Тодика Ю.М. Функціонування державної влади в аспекті конфліктології // Право України. – 1997.– № 8. - С. 11-15.
166. Теория государства и права. Учебник. – М.: НОРМА, 1997. – С. 185.
167. Тихомиров Ю. А. Публичное право. - М., 1995. С. 135
168. Ткачук А., Аграноффа Р., Браун Т. Місцеве самоврядування: світовий та український досвід: Навчальний посібник. – К., 1997. – С. 37-39.
169. Ткачук А. Влада і самоврядування в Україні // Місцеве та регіональне самоврядування України. – К., 1995. – Вип.. 1-2 (10-11) С.97-112.
170. Тодика Ю., Серьогін В. Конституційний принцип гласності: поняття та сутність. – Вісник Академії правових наук України. – 1998. - № 1 (12). – С. 57-58.
171. Тодыка Ю.Н. Основы конституционного строя Украины. Монография. – Х.: Факт, 2000. – С. 78-80.
172. Тодыка Ю.Н. Конституция Украины: проблемы теории и практики. - Х.: Факт, 2000. – С. 590-591.
173. Тодыка Ю.Н. Конституционное право Украины: отрасль права, наука, учебная дисциплина. - Х., 1998. - С. 75-80.
174. Устав Ассоциации демократических Советов народных депутатов Украины и демократических блоков в Советах. – К., 1990.
175. Уставы городов, областей, городов федерального значения, автономной области, автономных округов. – М., - 1995. - Вып. 1. - С. 19-21.
176. Уставы городов, областей, городов федерального значения, автономной области, автономных округов. – М., - 1996. - Вып. 2. – С. 15-17.
177. Уставы городов, областей, городов федерального значения, автономной области, автономных округов. – М., - 1995. - Вып. 2. – С. 11-14.
178. Федеральный закон «Об общих принципах организации местного самоуправления в Российской Федерации» // Собр. зак-ва РФ. – 1995. - № 35. – ст. 3506.
179. Федів І. Підприємницькі підходи місцевої влади в управлінні економічним розвитком міст // Економічний часопис. – 1998. - № 1. – С. 34-36.
180. Франашек Г. Самоуправление в Польше // Місцеве самоврядування. – 1998. - № 3. - С. 40.
181. Фрицький О.Ф. Місцевому самоврядуванню державну підтримку // Місцеве та регіональне самоврядування. – 1994. – Вип.3 (8). – С. 20-27.
182. Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. - М., 1984. - С. 323.
183. Холсміт Г. Від Миргорода до Рендольфа // Аспекти самоврядування. – 1998. - № 1. – с. 43-46.
184. Хропанюк В.М. Теория государства и права. – М., 1996. – С. 80.
185. Чеботарев Г.Н. Развитие Конституционных основ местного самоуправления в Российской Федерации. – Тюмень, - 1995. – с. 105.
186. Черкасов А.И. Сравнительное местное управление: теория и практика. М., 1998. С. 131.
187. Шабров О.Ф. Политическая система: Демократия и управление обществом // Государство и право. - 1994. - № 5. – С. 18-19.
188. Шахов В.Д. Юридические гарантии в праве и их эффективность. - Свердловск, 1985. - С. 6;
189. Шемшученко Ю.С. Від Декларації – до Конституції. – Правова держава. Щорічник наукових видань Інституту держави і прав-ва ім. В.М. Корецького. НАН України. – Київ, 1997. - Вип. 8. – С. 9.
190. Шеремет К.Ф. Становление правовой базы местного самоуправления в Российской Федерации // Местное самоуправление: современный российский опыт и опыт законодательного регулирования. - М., 1998. - С. 47.
191. Шугрина Е.С. Муниципальное право: Учебник. – М.: Дело, 1999. – С. 484.
192. Щербинський Д. Інкорпорація міжнародних угод у національне законодавство: європейський досвід та українська практика // Український правничий часопис. – 1998. – Вип. 1. – С. 40.
193. Явич Л.С. Общая теория права. Л., 1976. - С. 207.
194. Яворский В.Д., Любченко П.Н. Теоретические аспекты правового регулирования компетенции местных органов исполнительной власти и самоуправления // Проблеми законності: респ. міжвідом. наук зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: нац. юрид. акад. України, 1997. – С. 31-36.
195. Яворський В.Д. Проблеми формування комунального права України // Конституційні засади державотворення в Україні: науковий збірник. – Х.: УАДУ (ХФ), 1999. – С. 36-39.
196. Ясюнас В.А. Основы самоуправления: Учеб. пособие. – М., 1998. – С. 11.