КОНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ МІЛІЦІЇ УКРАЇНИ

Краткое описание

ПЛАН

ВСТУП.......................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ І ЗМІСТ КОНСТИТУЦІЙНИХ ЗАСАД ДІЯЛЬНОСТІ МІЛІЦІЇ
1.1 .Міліція - орган суверенної, демократичної, соціальної і правової держави...................................................................................................................10
1.2 .Міліція - суб‘єкт забезпечення конституційних прав і свобод людини та громадянина........................................................................................................31
1.3 .Міліція в системі народовладдя.......................................................................57
1.4 .Верховенство права - вихідний принцип організації та діяльності міліції...................................................................................................................73
1.5 .Чинні міжнародні договори – правова основа діяльності міліції...................................................................................................................89
Висновки до розділу..............................................................................................103
РОЗДІЛ 2. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ РЕФОРМУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МІЛІЦІЇ
2.1.Удосконалення нормативної бази діяльності міліції...................................106
2.2.Структурно-організаційні основи реформування діяльності міліції.........126
2.3.Наукове, матеріальне, технічне та фінансове забезпечення діяльності міліції.....................................................................................................................145
Висновки до розділу.............................................................................................168
ВИСНОВКИ...........................................................................................................171СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................176
ДОДАТКИ..............................................................................................................186

ВСТУП

Актуальність теми пояснюється тим, що автором вперше в національному праві на рівні дисертаційного дослідження розглядаються найістотніші конституційні засади діяльності міліції та конституційно-правові основи її реформування.
Сучасний етап розвитку суспільства і держави характеризується формуванням нових поглядів на конституційно-правовий статус державних органів, особливо правоохоронного спрямування. При цьому домінуючим є системний підхід щодо визначення їх природи, сутності, системи і структури, головних напрямків діяльності тощо.
Міліція, як і вся наша країна, на всіх етапах свого розвитку зазнавала значних труднощів, змін під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів, які, до речі, по - різному впливали на підрозділи міліції. Звичайно, сьогодні Україна ще відносно молода держава і їй доводиться самотужки долати догми та стереотипи, що залишилися разом з правонаступництвом від колишнього Радянського Союзу. Але станом на нинішній день міліція за своєю організацією не відповідає основним вимогам сьогодення. Тому назріла гостра необхідність зміни напрямків удосконалення її професійної діяльності відповідно до сучасних перспектив становлення України, як справді суверенної, демократичної, соціальної та правової держави.
Цього можна досягти лише шляхом реформування органів внутрішніх справ з тим, щоб в підрозділах міліції швидше відбулися суттєві позитивні зміни з метою покращення ситуації, в якій вона знаходиться.
Сам процес проведення реформування в підрозділах міліції потребує сучасних та науково обґрунтованих пропозицій і коректив. Адже будь-які зміни в структурно-організаційному аспекті потрібно починати з керівних ідей, основ тощо.
Тому ми, з метою отримання науково обґрунтованих пропозицій, дослідили спочатку питання щодо поняття та змісту конституційних засад діяльності міліції, а вже потім, на основі отриманих результатів даної проблематики, подаємо власні пропозиції щодо усунення виявлених недоліків.
Сам процес проведення реформування має знайти своє відображення, на нашу думку, в таких змінах: зміні назви міліції на поліцію; організаційному, нормативному та іншому удосконаленні діяльності міліції (поліції); прийнятті законів про структурно-складові підрозділи міліції (поліції), а також в удосконаленні вже діючих нормативно-правових актів; звільненні міліції від виконання невластивих їй функцій; приведенні вже діючого законодавства у відповідність з міжнародним; створенні нових органів міліції (поліції), зокрема муніципальної міліції; розробці принципово нових критеріїв оцінки діяльності міліції (поліції); створенні належних умов для забезпечення і визнання людини найвищою соціальною цінністю суспільства та держави; внесенні змін щодо самої структурно-організаційної основи діяльності міліції; суттєвому покращенні наукового, матеріального, технічного, фінансового забезпечення діяльності міліції.
Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане дисертаційне дослідження виконане в рамках планів наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України згідно з п.3.1 “Пріоритетних напрямків фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995 –2000рр”. (Рішення колегії МВС України від 28 червня 1995 року № 4 КМ/2), включене до планів науково-дослідних робіт Національної академії внутрішніх справ України і кафедри конституційного права цього закладу.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування конституційних засад діяльності міліції, а саме: виявлення їх загальних закономірностей та впливу на діяльність міліції, її реформування у відповідності з цими закономірностями на підставі науково обґрунтованої авторської Концепції.
Звідси: об‘єкт дослідження - конституційні засади, що визначають місце і роль міліції, як органу суверенної, демократичної, соціальної і правової держави, як суб‘єкта забезпечення і визнання людини найвищою соціальною цінністю суспільства і держави, як органу представницького народовладдя, вихідними принципами діяльності якого є верховенство права, закону та міжнародних договорів, згода на обов‘язковість яких надана Верховною Радою України.
Предмет дослідження - конституційно-правові основи вдосконалення нормативної бази діяльності міліції, структурно-організаційні основи її реформування, покращення наукового, матеріального, технічного та фінансового забезпечення.
Методи дослідження - обрані відповідно до мети і завдання дослідження, які поставлені в роботі з відповідним урахуванням специфіки об‘єкта та предмета дослідження. В цілому у праці використано систему як загальнонаукових методів і прийомів пізнання, так і спеціальних ( історико-правовий, порівняльно-правовий, системного аналізу, статистичний, соціологічний, моделювання, прогнозування та ін.).
Перераховані вище методи дослідження використовувались:
- для з‘ясування сутності та специфіки окремих конституційних засад діяльності міліції, а також дослідження різних позицій щодо зміни назви міліції на поліцію на різних етапах свого становлення і розвитку; перевага надавалась таким загальнонауковим методам, як історико-правовий, системно-структурний, системного аналізу, порівняльно-правовий та наукового узагальнення;
- з метою визначення співвідношення та взаємозумовленості між національним та міжнародним законодавствами застосовувались порівняльно-правовий, статистичний та логіко-юридичний методи;
- з метою дослідження стану довіри населення України до працівників міліції (поліції), стану приведення національного законодавства до міжнародного, а також щодо приведення чинного законодавства України у відповідність з умовами сьогодення використовувались порівняльно-правовий, соціологічний та статистичний методи дослідження. Статистичний метод дослідження використовувався дисертантом і при формуванні додатків до дисертаційного дослідження;
- методи прогнозування та моделювання переважно використовувались при написанні положення “Про місцеву поліцію”; а також при дослідженні питання щодо вдосконалення діючого законодавства України, а також щодо покращення наукового, матеріального, технічного, фінансового та іншого забезпечення діяльності міліції (поліції) України.
Нормативну базу дисертаційного дослідження складають Конституція України, закони і постанови Верховної Ради України, укази Президента України, відомчі нормативно-правові акти МВС України, праці вітчизняних та зарубіжних науковців, що займалися даною проблематикою.
Аналіз наукової літератури і практики щодо конституційних засад діяльності працівників міліції дав можливість автору обґрунтувати свої висновки і пропозиції з урахуванням потреб як теоретичної, так і практичної діяльності міліції.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що в ньому вперше в національному конституційному праві розглядалися найбільш істотні конституційні засади діяльності міліції, а також конституційно-правові основи її реформування.
На захист виносяться такі основні положення дисертації:
1. Науково обґрунтоване твердження, що міліція - це самостійний правоохоронний орган суверенної, демократичної та соціальної держави.
2. Особиста думка автора, що міліція є суб‘єктом забезпечення і визнання людини найвищою соціальною цінністю в державі і обґрунтування цього твердження.
3. Обґрунтування необхідності створення нових гілок влади: президентської, контрольно-наглядової, правоохоронної, а також відповідного розширення змісту ст.6 Конституції України. Виходячи із запропонованого, міліцію слід віднести до правоохоронної гілки влади, оскільки її основне завдання – охорона громадського порядку та боротьба зі злочинністю. Тому потрібно внести зміни в ст. 1 Закону України “Про міліцію”, записавши, що міліція – це державний озброєний правоохоронний орган, який захищає життя, здоров‘я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
4. Доведення конституційно закріпленого принципу верховенства права, який є вихідним у діяльності працівників міліції, та встановлення основних причин, які стоять на заваді у 100 - відсотковій реалізації даного принципу, а також власні пропозиції автора щодо їх усунення. З цією метою дисертант пропонує створити базові закони, які забезпечать це верховенство, в тому числі і в діяльності міліції: Закони “Про державну правоохоронну діяльність”, “Про недержавну правоохоронну діяльність”, “Про профілактичну діяльність”, “Про адміністративну діяльність”, “Про слідчо-дізнавальну діяльність” та ін. Ці закони мають бути загальними, оскільки такими видами діяльності займається абсолютна більшість правоохоронних органів.
5. Розгляд значної частини міжнародних договорів, як елементів національної системи законодавства та опрацювання пропозицій щодо подальшої гармонізації вітчизняного законодавства з міжнародним, а також демонстрація співвідношення чинного законодавства з міжнародним на основі розгляду значної частини міжнародних договорів, як елементів національної системи законодавства.
6. Власна пропозиція автора відносно того, що міліція має стати самостійним органом, а тому її співробітників слід звільнити від виконання невластивих їй функцій. Дається перелік цих функцій.
7. На основі проведеного аналізу чинного законодавства, що є базовим для працівників міліції, автор виділив ряд позитивних моментів та надав рекомендації щодо подолання негативних факторів. Для цього дисертант пропонує внести зміни в ст.7 Закону України “Про міліцію”.
8. Пропозиції і рекомендації щодо створення в Україні місцевої поліції та розроблене положення “Про місцеву поліцію”.
9. Положення про необхідність створення єдиної Концепції організації та діяльності міліції (поліції) і виділення автором трьох етапів її реалізації.
10. Надання ряду основних новітніх напрямків впровадження основних інформаційних технологій, зокрема прискорення впровадження в підрозділи міліції сучасної обчислювальної техніки з подальшою організацією регіональних та глобальних інформаційних мереж, в тому числі супутникових технологій та ряд ін. Розробка спеціальних технічних засобів, які сприятимуть ефективнішій боротьбі зі злочинністю, зокрема введення нових видів зброї невражаючої дії для практичного застосування та ін.
11. Надання автором пропозицій щодо покращення фінансового становища міліції, наприклад, виділення в Державному бюджеті окремої статті для фінансування виключно підрозділів міліції (поліції) та ін.
Практичне значення одержаних результатів визначається конкретними пропозиціями організаційно-правового та іншого характеру, які в подальшому можуть мати реальне впровадження.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що викладені висновки і пропозиції можуть бути використані: 1) в правотворчості – при підготовці та прийнятті нормативних актів, що безпосередньо стосуються даної проблематики; 2) в правозастосуванні – рекомендації можуть носити допоміжний характер для працівників міліції різних рівнів; 3) у навчально-виховному процесі – при викладанні курсів “Конституційне право”, “Державне будівництво та місцеве самоврядування”, “Права та свободи людини та громадянина”, “Управління в органах внутрішніх справ”, а також при підготовці навчально-методичної літератури.
Особистий внесок здобувача. Всі сформульовані в дисертаційному дослідженні положення, пропозиції, висновки були зроблені на базі особистих теоретичних і практичних досліджень автора.
Апробація результатів дисертації. Апробація результатів дослідження проводилась шляхом оприлюднення основних ідей у доповіді “Створення місцевої поліції” на міжвузівській науково-практичній конференції “Захист прав, свобод і законних інтересів громадян України в процесі правоохоронної діяльності”, що проходила в Донецькому інституті внутрішніх справ при Донецькому національному університеті.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано в чотирьох наукових статтях: дві - у збірнику наукових праць “Держава і право” на теми: “Міжнародні договори – основа діяльності міліції України”, “Діяльність міліції по охороні та забезпеченню основних громадянських прав та свобод людини та громадянина”; інші дві - в журналі “Право України” на теми: “Верховенство права – вихідний принцип у діяльності працівників міліції”, “Реформування міліції України: окремі проблеми”.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1.Міліція (поліція) України – це самостійний орган суверенної, демократичної, соціальної і правової держави:
- оскільки міліція (поліція) є одночасно як частиною українського народу, так і виразником суверенітету і органом, що його представляє;
- окрім того, в умовах демократизації суспільства практична робота працівників міліції повинна відповідати головному принципу: міліція (поліція) для людей, оскільки основним і визначальним критерієм ефективності роботи міліції (поліції) має бути саме населення України;
- в умовах сучасності міліція (поліція) України має працювати в напрямку соціалізації. Це означає, в першу чергу, що її робота пов‘язується з підвищенням їх ролі в суспільстві, зміцненням контактів з населенням, а в кінцевому результаті - з перетворенням міліції (поліції) в своєрідний “підрозділ по наданню соціальних послуг населенню”;
- працівники міліції (поліції) в своїх діях спираються на принцип верховенства права, розподілу влад, охорони реальності прав, свобод і обов‘язків і законних інтересів людини і громадянина, які є головними підвалинами правової держави.
2.Міліція (поліція) – це надійний суб‘єкт забезпечення і визнання людини найвищою соціальною цінністю в державі, ефективність діяльності якої залежить саме від вибору пріоритетних напрямків і сфери цієї діяльності, від наукової організації і правового забезпечення роботи міліції щодо захисту особистості в цілому. При здійсненні роботи в цьому напрямку демонструється не тільки гуманізм, демократизм їхньої роботи, але й одночасно підкреслюються відомі резерви для їх покращення та вдосконалення в відповідності не тільки з потребами сьогодення, але й з орієнтацією на перспективу.
3.Взагалі народовладдя пов‘язане не з одним якимось видом влади або якимось конкретним державним органом, а з усіма видами, які мають загальносоціальну значущість і служать зміцненню ролі особи у системі суспільних відносин. Тому дуже важливо, щоб між різними гілками влади на практиці була досягнута належна єдність, і їх практична діяльність сприяла здійсненню народовладдя в усіх існуючих законних формах, а міліція (поліція), в свою чергу, ретельно пильнувала за тим, щоб ніхто не чинив перешкод щодо їх реалізації громадянами України. Власне, з цією метою, ми вважаємо, нині є необхідність створення і інших гілок влади та відповідного розширення змісту ст.6 Конституції України - “президентську, контрольно-наглядову, правоохоронну”. Виходячи із запропонованого, слід віднести міліцію до правоохоронної гілки влади, оскільки її основне завдання – це охорона громадського порядку і боротьба зі злочинністю. Тому потрібно внести зміни до ст.1 Закону України “Про міліцію”, в якій необхідно зазначити, що міліція – це держаний озброєний правоохоронний орган, який захищає життя, здоров‘я, права і свободи, власність, природне середовище, інтереси суспільства від протиправних посягань.
4.Вихідним принципом організації та діяльності міліції (поліції) – є верховенство права та закону. Цей принцип є одним з основних принципів. Тому в найближчий час мають бути прийняті базові закони, які забезпечать в повній мірі це верховенство права, в тому числі і в міліції. Це Закони “Про державну правоохоронну діяльність”, “Про недержавну правоохоронну діяльність”, “Про адміністративну діяльність”, “Про профілактичну діяльність”, “Про слідчо-дізнавальну діяльність” та ін. Ці закони мають бути загальними тому, що такими видами діяльності займаються всі правоохоронні органи. А окреме прийняття законів допоможе визначити компетенцію органів, проведе “умовну лінію” між кожним органом, де кожен буде займатися суто своїми професійними обов‘язками, удосконалюватися як фахівець своєї справи та не дублювати роботу інших .
Виконання в подальшому перерахованих вище заходів позитивно вплине на стан реалізації принципу верховенства права. Адже саме на його основі будується як організація, так і діяльність міліції (поліції), у відповідності з якою виконуються основні завдання, покладені на працівників міліції (поліції) з боку держави. І саме від дотримання та застосування цього принципу залежить не тільки рівень довіри та авторитету міліції (поліції), а й держави в цілому.
5.Міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України, є одночасно і частиною національного законодавства і основою у діяльності міліції (поліції), оскільки вони виступають одним з найбільш ефективних засобів в боротьбі зі злочинністю. Але розглядаючи останні, як елемент національної системи законодавства, слід ще багато зробити, щоб вони були узгоджені з останньою. Тобто, акцент слід зробити на подальшій гармонізації законодавства з діючим міжнародним правом.
6.Міліція (поліція) - це не орган державної виконавчої влади, а самостійний орган, що має на меті захищати життя, здоров‘я, честь і гідність особи від усіх протиправних посягань. Тому необхідно внести зміну в ст.1 діючого Закону України “Про міліцію”.
7.Враховуючи те, що міліція (поліція) має стати самостійним органом, її співробітників слід звільнити від виконання невластивих їм функцій:
• здійснення реєстрації та обліку автотранспортних засобів, прийняття іспитів на право керування ними і видачі відповідних документів;
• запобігання забрудненню повітря, водоймищ транспортними засобами та сільськогосподарською технікою;
• контролю за дотриманням громадянами та посадовими особами встановлених законом правил паспортної системи, в‘їзду, виїзду, перебування в Україні і транспортного проїзду через її територію іноземних громадян та осіб без громадянства;
• прийняття участі в проведенні карантинних заходів під час епідемій та епізоотій;
• забезпечення збереження знайдених документів, цінностей, речей та іншого майна;
• виявлення і повідомлення в заклади охорони здоров‘я про осіб, які становлять групу ризику захворювання на СНІД і здійснення, за поданням закладу охорони здоров‘я, санкції прокурора з приводу цих осіб, а також ВІЛ – інфікованих, хворих венеричними хворобами, хронічних алкоголіків і наркоманів, для обов‘язкового обстеження і лікування;
• здійснення приводів до відповідних державних органів або установ, згідно з чинним законодавством та з санкції прокурора осіб, які ухиляються від призову на військову службу.
8.На основі проведеного аналізу Закону України “Про міліцію” необхідно виділити такі моменти:
• слід перейменувати назву міліції на поліцію, оскільки: по–перше, дана назва не відповідає сфері діяльності міліції; по–друге, таке перейменування сприятиме так званому зникненню плям соціалізму в Україні; по–третє, це забезпечить застосування в Україні загальновизнаної у світі термінології; по–четверте, сприятиме зміцненню авторитету і зростанню рівня професіоналізму та престижу самого особового складу поліції;
• вважати Закон України “Про міліцію” основним стосовно всіх її підрозділів не можна, оскільки не всі вони є органами державної виконавчої влади, а на цій основі змінюються не лише права та обов‘язки співробітників, а й підпорядкованість в цілому. Так, управління по боротьбі з організованою злочинністю та слідче управління не передбачені взагалі;
• виявлено 7 позитивних сторін та 6 негативних в Законі України “Про міліцію”;
• у зв‘язку зі створенням місцевої міліції (поліції), необхідно внести зміни до ст.7 даного Закону: “з метою посиленням боротьби зі злочинністю на місцях, а саме з урахуванням особливостей злочинності, яка домінує на певних територіях, може створюватись з власної ініціативи сільських, селищних, міських рад місцева поліція, що утримуватиметься за рахунок місцевих бюджетів та при умові наявності вільних коштів, що можуть забезпечити належний рівень матеріально-технічного обладнання. Вважати місцеву поліцію створеною з моменту набрання юридичної сили угод, що укладатимуться між МВС, відповідною радою та особовим складом”.
9.В роботі дане обґрунтування щодо необхідності створення в Україні місцевої поліції, а також розроблене положення “Про місцеву поліцію”.
10.Обґрунтована необхідність щодо створення єдиної Концепції організації та діяльності міліції (поліції) і виділено три етапи її створення: перший етап – досягнення позитивних змін, щодо самого функціонування міліції (поліції) в Україні; другий етап – спрямований на підняття престижу міліції (поліції) як на внутрішньодержавному, так і на зовнішньому рівнях; третій етап – всебічний розвиток міліції (поліції) в організації та функціонуванні.
11.Наводиться ряд основних новітніх напрямків впровадження основних інформаційних технологій, зокрема прискорення впровадження в підрозділи міліції сучасної обчислювальної техніки з метою подальшої організації регіональних та глобальних інформаційних мереж, в тому числі супутникових технологій та ряд ін. А також надаються розробки спеціальних технічних засобів, які сприятимуть ефективнішій боротьбі зі злочинністю, зокрема введення нових видів зброї невражаючої дії для практичного застосування та ін.
12.Формулюються пропозиції щодо покращення фінансового становища міліції, зокрема виділення в Державному бюджеті окремої статті для фінансування виключно підрозділів міліції (поліції) та ін., оскільки державний бюджет є основним фінансовим планом створення і використання загальних грошових ресурсів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аверьянов В.Б. Организация аппарата государственного управления (структурно-функциональный аспект): Монография. – К.: Наукова думка, 1985. – 192с.
2. Аналітична довідка щодо сучасних вимог до поліцейської зброї. НДІ/898 від 19.10.2000.
3. Ансель М. Новая социальная защита: Гуманистическое движение в уголовной политике / Под ред. А.А. Пионтовского. - М., 1970.-280с.
4. Ануфриев Н.И. Звездопада в милиции не будет // Человек и закон . – 2000. – № 8 (9). – С.20-23.
5. Бандурка О.М. Основні напрямки науково-дослідної роботи // Міліція України. – К., 1997. – С. 4-6.
6. Бару М. На шляху до нового трудового кодексу //Право України. –1995.- № 5-6.- С.26-27.
7. Бойцова В.В. Омбудсмен как защитник фундаментальных личных прав (Н. Зеландия, Великобритания, Канада, Австралия).– Тверь, 1994. –С. 57.
8. Власть: Очерки современной философии. – М., 1989.- С.20.
9. World Encyclopedia of Forces and Penal Systems. Facts on File. – Oxford, 1989.- P.69-78.
10. Гегель Г.В.Ф. Предисловие // Философия права. – М., 1990.- 524с.
11. Грохольський В.Л. Проблеми конституційного принципу верховенства права та практика його реалізації //Одеський вісник інституту внутрішніх справ. – 1999.- №1.- С.36-43.
12. Гусарєв С.Д. Конституційні основи формування в Україні правової держави та вдосконалення діяльності міліції: Автореф. дис...к.ю.н. – К.: 1994.- 20с.
13. Демократия в Западной Европе XX в. – М., 1996. – С.256.
14. Електронний інформаційний бюлетень (№ 25000, version 7.1., Net User).
15. Еллинек Г. Общее учение о государстве. – СПБ., 1908.- С.418-422.
16. Эсмен А.Общие основания конституционного права.–СПБ., 1898.- С.196.
17. Женунтій В., Біленчук П. Діяльність міліції – чітке правове регулювання // Право України. –1991.- № 4.- С.4-23.
18. Жернаков В.В. Деякі правові питання визначення відповідності робітника характеру виконавчої роботи //Проблеми соціалістичної законності. - 1985. – Вип.16.- С.69-75.
19. Journal of Police Science and Administration.–1986. - 4. – Vol.3.- P.175-177.
20. Забезпечення та охорона радянською міліцією конституційних прав і свобод громадян. –М.: ВЮЗШ МВС СРСР,1988.- С.58-69.
21. Загальна декларація прав людини. Прийнята 10.12.1948р. на III сесії Генеральної Асамблеї ООН. Постанова Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. № 114. – К., 1991.- С.12.
22. Закон України “Про правонаступництво України” від 12 вересня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1990. – № 31. – Ст.429.
23. Закон України “Про службу безпеки України” від 25.03.1992 //Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 27. - Ст.382. Із змінами, внесеними згідно із Законом України № 1381-ХIV від 13.01.2000р.-Ст.79.
24. Закон України від 16.12.1993р. “Про державну службу” //Відомості Верховної Ради України. –1993. -№ 52.-Ст.490.
25. Законодательство о труде /Под ред. А.С. Пашкова, В.И. Семенова. – М.: Наука, 1978.- С.92.
26. Заходи на виконання Комплексної програми кадрового забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ на період до 2000 року: Додаток до наказу МВС України від 7 жовтня 1992 р. №6/5 – 2476 від 29.11.1995.
27. Защита прав человека и соблюдение законности органами внутренних дел // Материалы международной научно-практической конференции от 10.12.1998г. – М.:МЮ и МВД России. Щит-М., 1999.- 207с.
28. Збірник нормативних актів по роботі з особовим складом органів внутрішніх справ України. – Х.: Ун-т внутрішніх справ. – 1994.-26с.
29. Иванов Н., Карпухин Ю. Стратегия управления //Преступления и наказание. - 1994. – Вып. 6. С.10-12.
30. І правоохоронці потребують захисту // Урядовий кур‘єр. – 2001. – 21 березня.
31. Inohara H. Human Recourse Development in Japanese companies. – Tokyo. : National Police Egency, 1990. – P.210.
32. Кадровий резерв: яким він має бути // Урядовий кур‘єр. – 2001. –21 березня.
33. Кант И. Соч.: В 8-и т. - М., 1969. – Т.4: Ч.2.- С.233.
34. Кистяковский Б.А. Социальные науки и право: Очерки по методологии социальных наук и общей теории права. – М., 1916.- С.505-526.
35. Кистяковский Б.В. В защиту права. – М.: Вехи,1999.- С.147.
36. Кіндрук Ю.В. Проблеми створення і діяльності місцевої міліції в Україні. Адміністративно-правові та організаційні аспекти: Дис... к.ю.н.- К., 1995.- С.67.
37. Колодій А., Копєйчиков В., Цвік М. Народовладдя як основа представницької демократії //Українське право – 1995.- № 1(2).- С.14-24.
38. Колодій А.М. Конституція і розвиток принципів права України: Дис... д.ю.н. - К.1998.-391с.
39. Кондратьєв Я.Ю. Проблеми кадрового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України // Інститут законодавства Верховної Ради України. Державно-правова реформа в Україні. 1997.- Листопад. - 419с.
40. Кондратьєв Я.Ю., Голосніченко І.П.. Науково-практичний коментар до Закону “Про міліцію”. – К.: Юрінком Інтер, 1999.- 140с.
41. Конституція України: Офіц. текст: Коментар законодавства України про права та свободи людини і громадянина: Навч. посібник /Авт.-упоряд. М.І.Хавронюк.- К.: Парламент. вид-во, 1999.- 544с.
42. Копєйчиков В.В. Загальна теорія держави і права. – К.: Юрінком Інтер, 1999. –317с.
43. Копєйчиков В.В.Основи конституційного права України. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 286с.
44. Костюченко О.А. Основи конституційного права України. - К.: МАУП, 1999.- С.8-11.
45. Котак В.Ф. Проблемы развития непосредственной демократии в Советском государстве: Автореф. дис… д.ю.н. - М., 1965. – С.3.
46. Кравченко В.В. Конституційне право України: Навч. посібник. Ч. I. – К.: 1998.- 86с.
47. Кравченко Ю.Ф. Актуальні проблеми реформування ОВС України: Дис... к.ю.н. Х.,1998.- 191с.
48. Кравченко Ю.Ф. Громадська думка – дзеркало діяльності міліції // Іменем Закону . – 2000. – № 35. – 25 серпня. – С.5-9.
49. Кравченко Ю.Ф. Міліція України. – К.: Генеза, 1999. – С.64-146.
50. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року /Упоряд. та переднє слово: М.І. Мельник, М.І.Хавронюк. Категорія злочинів та санкції Особливої частини КК України: наукові дослідження та деякі висновки/ За ред. М.І.Мельника. – К.: А.С.К., 2001. – 304 с.
51. Куренной А.М.Трудовое право: путь к рынку.–М.:Дело ЛТД,1995.-С.71.
52. Лавриненко О.В. Правовое регулирование приема на службу в органы внутренних дел. - Харьков: Знание ЛТД, 1998.- 189с.
53. Лазор Л.І. Оцінка при атестації діяльності робітника //Проблеми соціалістичної законності. – 1985. –Вип. 16.- С.76-83.
54. Лихолоб В.Г. Органи внутрішніх справ у боротьбі зі злочинністю: Монографія. – К.: Вища школа, 1991. – 219с.
55. Локк Дж. Два трактата о правлении //Избранные философские произведения. Сочинения в 7 томах. – М., 1960. – Т.2. – Разд. 142.
56. Локк Дж. О государственном правлении //Избранные философские произведения. – М., 1960. - Т.2. – 532с.
57. Магнитская Е.В. Конституционные принципы привлечения к труду распределения трудовых ресурсов //Известия ВУЗОВ. Правоведение. – 1979. -№ 2.- С.27-34.
58. Миль Дж. Ст. Представительное правление. – С.-Пб.: Изд-во Ф.Павленкова, 1987.- С.34-35.
59. Михайлов П. М. Личные конституционные права и свободы советских граждан в сфере их реализации: Автореф… к.ю.н. - К.,1990. – 21с.
60. Міжнародні договори між Україною та іншими державами про діяльність ОВС. – К.,1997.- 346с.
61. Міліція України. - 2000.- № 4. – С.20-21.
62. Моль Р. Энциклопедия государственных наук. – М., 1868.- С.255-257.
63. Монтескье Ш. Дух законов. – М., 1968.- С.289.
64. Монтескье Ш. Избранные произведения. - М.: 1995. – С.292.
65. Мордовец А.С., Магометов А.А., Чинчиков П.А., Силантьева А.В. Права человека в деятельности ОВД. – Саратов, 1994.-С.92.
66. Наказ МВС ГУ по роботі з особовим складом “Про Комплексну програму вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції на 1999- 2005р.” № 67 від 29.01. 1999р.
67. Наказ МВС України “Про затвердження типових штатів та типового положення про підрозділи органів внутрішніх справ по роботі з населенням та громадськими формуваннями” № 32 від 24 січня 1999р.
68. Наказ МВС України “Про Комплексну програму вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції” № 61 від 29 січня 1999р.
69. Наказ МВС України “Про затвердження інструкції з організаційно-штатної роботи в органах внутрішніх справ, навчальних закладах, науково-дослідних установах і внутрішніх військах МВС України” № 115 від 21 лютого 1997р.
70. Наказ МВС України “Про затвердження типової структури галузевих служб міських управлінь, міськрайлінорганів внутрішніх справ, відділів (відділень) міліції та переліку посад у них” № 205 від 28 березня 1998р.
71. Наказ МВС України “Про затвердження типового положення про оперативно-пошуковий підрозділ карного розшуку” № 336, дск, від 14 травня 1998р.
72. Наказ МВС України “Про заходи щодо вдосконалення організаційної побудови в діяльності дорожньої міліції та затвердження типових штатів стройових підрозділів дорожньо-патрульної міліції ДАІ” № 459 від 15 липня 1997р.
73. Наказ МВС України “Про створення спеціальних підрозділів для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів” № 467 від 23 липня 1997р.
74. Наказ МВС України “Про затвердження типової структури органів внутрішніх справ” № 688 від 11 жовтня 1997р.
75. Наказ МВС України “Про серйозні недоліки в роботі з кадрами, фактам зловживання службовим становищем зі сторони окремих керівників” № 74 від 31 січня 1995р.
76. Наказ МВС України “Про передачу від Головного управління внутрішніх справ військ до Головного управління виконання покарань МВС України функцій нагляду за засудженими та особами, які утримуються в лікувально-трудових профілакторіях” №106 від 17 лютого 1997р.
77. Наказ МВС України “Про затвердження положення про Головне фінансово-економічне управління Міністерства внутрішніх справ України” № 261 від 14 травня 1992р.
78. Наказ МВС України “Про затвердження типової структури галузевих служб апаратів ГУМВС, УМВС, УМВСТ та переліку посад у них” № 806 від 28 листопада 1997р.
79. Наказ МВС України “Про затвердження інструкції про відбір кандидатів на службу в органи внутрішніх справ України” № 60 від 31 січня 1996р.
80. Наказ МВС України “Про розмежування функцій між галузевими службами МВС України в організації діяльності органів внутрішніх справ, профілактичної роботи і боротьби зі злочинністю” № 26 від 9 січня 1997р.
81. Наказ Міністра внутрішніх справ України “Про затвердження Інструкції про порядок підбору, вивчення осіб котрі приймаються на службу в органи внутрішніх справ України”// Збірник нормативних актів по роботі з особовим складом органів внутрішніх справ України. –Х.:ХЮС, 1994.
82. Науково-аналітичний огляд про стан правопорушень та скоєння злочинів правопорушниками органів внутрішніх справ (Вих. №НДІ /672 від 28.12.98р., вих. №НА/14м від 13.01.99р.)
83. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України /Відп. редактори В.Ф. Бойко, З.І. Гончаренко. –К.: Юрінком Інтер, 1997. –620с.
84. Некоторые сведения о системе и методах обучения полиции капиталистических стран. – М.: МВД ССР, 1975.-С.14-15.
85. Ожегов С.И. Словарь русского языка. – М.: Просвещение, 1981. –648с.
86. Омаров А.М. Руководитель: размышление о стиле управления.–М.,1987.-365с.
87. Опришко В. Імплементація норм міжнародного права у вітчизняному законодавстві – важливий аспект правової реформи //Право України. - 1998. - №12. –С.24-28.
88. Опришко В.Ф. Коментар до Конституції України. – К.:1996. –375с.
89. Опришко В. Питання гармонізації законодавства України з міжнародним правом і національними правовими системами //Право України. - 1999. - №8.- С.12-16.
90. Опришко В.Ф. Систематизація законодавства України – новий етап його вдосконалення ( теоретичні та практичні проблеми ) // Конституція України та проблеми систематизації законодавства: Збірник наукових праць. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1999.- Вип. 5.- С.6.
91. Организация деятельности органов внутренних дел зарубежных стран: Академия МВД ССР.- М., 1990. –С.90.
92. Панкін В.А. Організаційно-правові питання просування по службі на посаді керівника //Правознавство. – 1983. – № 4.- С.26-29.
93. Плішкін В.М. Теорія управління ОВС: Підручник / За ред. к.ю.н. Ю.Ф. Кравченка . - К.: НАВСУ, 1999.- 702с.
94. Погорілко В.Ф. Муніципальне право України: Підручник України / За ред. В.Ф.Погорілка, О.Ф.Фрицького. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 350с.
95. Погорілко В.Ф. Основи радянського законодавства. – К.: Політвидав України, 1979. – 80с.
96. Погорілко В.Ф., Теплюк М.О. Роль місцевих Рад у зміцненні правопорядку і боротьби з правопорушеннями. - К.: Знання, 1982. – 48с.( Т-во Знання УРСР Сер. ХШ - “Юридична”, № 7).
97. Погорілко В.Ф., Юзьков Л.П. та ін. Ради – органи справжнього народовладдя. - К.: Наукова думка, 1985.- 139с.
98. Погорілко В.Ф.Конституційне право України.–К.: Наука.1999- 733с.
99. Политологический энциклопедический словарь. – М., 1993.- С.153.
100. Положение о работе с кадрами центральных и местных органов государственной исполнительной власти, утв. Пост. Каб. Мин. Украины от20.09.1995г. № 747 //Людина та праця.-1995.-С.20-23.
101. Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затверджене Указом Президента України від 17 жовтня 2000 р. № 1138/2000// Іменем Закону. – 2000. – № 51. – 15 грудня. – С.6.
102. Положення про Міністерство внутрішніх справ України. - Додаток до Розпорядження Президента України від 7 жовтня 1992 року № 157//Урядовий кур‘єр. – 1992. – №19.
103. Поппер Карл. Открытое общество и его враги. Т.I. – М., 1992. –С.189.
104. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9. –С.35-39.
105. Проблемы преступности в капиталистических странах. – 1988.- №7. – С. 40-42.
106. Програма діяльності органів внутрішніх справ щодо поліпшення правопорядку в Україні на початку Ш тисячоліття, затверджена Рішенням колегії МВС України від 28 грудня 1999 р. № 6 км/1.
107. Рабинович П.М.Основи загальної теорії права та держави. Бородянка,- 1993. – 237с.
108. Ростовщиков М.В. Обеспечение прав и свобод человека в СССР. - Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1988.- 177с.
109. Рудницький М.І. Народовладдя: спроба системного підходу // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 1998. - №3.- С.25-29.
110. Сборник документов Совета Европы в области защиты прав человека и борьбы с преступностью. – М.: СПАРК ,1998.- С.77-81.
111. Світова класична думка про державу і право: Навч. посібник / Є.Ф.Безродний, Г.К.Ковальчук, О.С.Масний.-К.: Юрінком Інтер, 1999.-400с.
112. Сервецький І.В. Науково –практичний коментар Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”. – К.: Парламент. вид-во, 2000.– С.51.
113. Сіган Бернард Г. Створення Конституції для народу чи республіки, які забули свободу /Пер.з нгл.– К.: Ін-тут демокр. ім. П.Орлика, 1993.- 126с.
114. Слюсаренко А.Г., Томенко М.В. Історія української конституції: Товариство “Знання” України, –К., 1993.- 192с.
115. Смирнов О.В. Совершенствование гарантий права на труд :Проблемы трудового права. –М.: Юрид. лит-ра,1968.- С.66.
116. Статистичні дані НДІ НАВСУ, 1993 – 2000рр.
117. Стефанюк Н. Напрямки реалізації положень Конституції судами //Право України. - 1997. – № 1. – С.74-82.
118. Тарасов И.Н. Очерки науки полицейского права. - К., 1877. –С.8-10.
119. Тимчасова інструкція про організацію роботи дільничних інспекторів міліції, затверджена наказом МВС України від 18 червня 1994 року № 326 дск.
120. Типові правила внутрішнього трудового розпорядку і організацій, затв. Постановою Держкомітету СРСР по праці і соціальних питаннях від 20.07.1984р. № 213 //Бюлетень Держкомітету СРСР по праці і соціальних питаннях. – 1984. – № 11. –С.98.
121. Указ Президента України “Про комісію з питань реформування правоохоронних органів в Україні” від 17 січня 2001 р. № 17/2001 // Голос України. – 2001. – № 4.
122. Указ Президента України “Про утворення місцевої міліції” від 25 січня 2001 р. № 29/2001 //Урядовий кур‘єр. -2001.- №14.
123. Усенко І.Б. Основи правознавства. – К.:Ірпінь, 1997. –С.396.
124. Фарберов Н.П. Демократия развитого социалистического общества. – М., 1975. –С.19.
125. Цельєв О.В. Міліція як інститут громадянського суспільства: Дис... к.ю.н. – К., 1998. – С.76-86.
126. Цит. за : Політологія. – Львів, 1993. –С.119.
127. Часопис МВС України // Форпост (Міліція України).- 2001.- №5. –С.8-12
128. Чичерин Б. О народном представительстве. – М., 1899.-С.2-3.
129. Чудаков М.Ф. Правовые проблемы участия личности в осуществлении непосредственной демократии в СССР: Дис… к.ю.н. – Харьков, 1982.-С.35.
130. Шаповал В.А. Права человека и статус правоохранительных органов //Государство и право. – 1994. – № 11. –С.112-119.
131. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник. – К.: АрТек “Вища школа”, 1997.- 264с.
132. Шмоткин О.В. Правовое положение ОВД на транспорте: Автореф. дис... к.ю.н. – К., 1989. – 22с.