ІНСТИТУТ РЕЄСТРАЦІЇ ВИБОРЦІВ У ВИБОРЧОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ :



  • Название:
  • ІНСТИТУТ РЕЄСТРАЦІЇ ВИБОРЦІВ У ВИБОРЧОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ
  • Кол-во страниц:
  • 214
  • ВУЗ:
  • ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В. М. КОРЕЦЬКОГО
  • Год защиты:
  • 2010
  • Краткое описание:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
    ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В. М. КОРЕЦЬКОГО


    На правах рукопису

    ШУМЛЯК Ольга Петрівна

    УДК 342.845



    ІНСТИТУТ РЕЄСТРАЦІЇ ВИБОРЦІВ У ВИБОРЧОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ


    12.00.02 – конституційне право; муніципальне право


    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата юридичних наук



    Науковий керівник:
    член-кореспондент
    Академії правових наук України, заслужений юрист України
    МУРАШИН Геннадій Олександрович,
    кандидат юридичних наук,
    провідний науковий співробітник





    Київ – 2010




    ЗМІСТ

    ВСТУП 3
    РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕЄСТРАЦІЇ ВИБОРЦІВ ТА СТВОРЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ВИБОРЦІВ 12
    1.1. ЕВОЛЮЦІЯ ІНСТИТУТУ РЕЄСТРАЦІЇ ВИБОРЦІВ В АСПЕКТІ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ В УКРАЇНІ 12
    1.2. РЕЄСТРАЦІЯ ВИБОРЦІВ ЯК ПЕРЕДУМОВА РЕАЛІЗАЦІЇ КОНСТИТУЦІЙНОГО ВИБОРЧОГО ПРАВА ГРОМАДЯН 31
    1.3. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕХАНІЗМУ РЕЄСТРАЦІЇ ВИБОРЦІВ 50
    1.4. УТОЧНЕННЯ СПИСКІВ ВИБОРЦІВ У КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ВИБОРЦІВ 69
    ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ 91
    РОЗДІЛ 2. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ СТВОРЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ВИБОРЦІВ НА ОСНОВІ ПЕРЕДОВИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 97
    2. 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ЄДИНОГО ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ВИБОРЦІВ 97
    2.2. ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО МІСТИТЬСЯ В ДЕРЖАВНОМУ РЕЄСТРІ ВИБОРЦІВ ТА ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РЕЄСТРУ 118
    2.3. СИСТЕМА ОРГАНІВ І СПЕЦІАЛЬНИХ СТРУКТУР, НА ЯКІ ПОКЛАДЕНО ОБОВ’ЯЗКИ З РЕЄСТРАЦІЇ ТА ВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ВИБОРЦІВ 137
    2.4. ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД РЕЄСТРАЦІЇ ВИБОРЦІВ: АНАЛІЗ, КЛАСИФІКАЦІЯ ТА МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ 156
    ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ 170
    ВИСНОВКИ 177
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 182




    ВСТУП
    Актуальність теми дослідження. Серед реформувань, що відбуваються сьогодні в Україні, важливе місце посідає подальше вдосконалення її виборчої системи, спрямоване на зростання існуючого демократичного потенціалу країни, більш чітке правове регулювання виборчих інститутів і процедур – невід’ємних складових механізму справді демократичного формування представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також всенародного обрання Президента України. Цей механізм може бути дієвим і справедливим лише при неухильному забезпеченні виборчих прав громадян.
    За таких умов першочергового значення набувають наукові дослідження виборчої проблематики, зростає актуальність створення цілісної, обґрунтованої теорії виборчого права, формування концептуальних засад реалізації виборчих прав громадян України, серед яких надзвичайно важливим є подальше удосконалення інституту реєстрації громадян України, які мають право голосу, створення і належного функціонування у нашій країні Державного реєстру виборців.
    Реєстрація виборців є однією з найважливіших передумов реалізації виборчих прав громадян. Завдяки її застосуванню реалізуються основні принципи виборчого права — принципи загальності даного права, рівності виборців, однократності, факультативності й особистого характеру голосування.
    На сьогодні нормативне регулювання процедури реєстрації виборців залишається не достатньо впорядкованим, часто взаємно неузгодженим, оскільки відповідні положення виборчих законів все ще не стали логічним продовженням норм Закону України «Про Державний реєстр виборців». Одні і ті ж поняття до цього часу вживаються у різних значеннях, правовий статус суб’єктів реєстрації так і не набув ознак необхідної завершеності та системності, а робота з удосконалення виборчого законодавства є фрагментарною і, як правило, стосується лише окремих питань складання списків виборців. Тому важко применшити актуальність дослідження національних систем реєстрації виборців у зарубіжних країнах, виділення їх найбільш позитивних та негативних аспектів, а також можливостей використання їх кращого досвіду у вітчизняній практиці.
    Разом з тим, не дивлячись на значний обсяг досліджень сучасного стану виборчої системи, і сьогодні значна частина основоположних юридичних термінів є неоднозначними, кількість наукових праць, що тією чи іншою мірою стосуються питань виборчого процесу та створення Державного реєстру виборців, досить обмежена, а питання реєстрації громадян України, які мають право голосу, взагалі не були предметом комплексного, системного і самостійного дослідження. Розглядалися лише окремі аспекти, пов’язані зі складанням списків виборців. Фахівці виборчого права, виділяючи обов’язковість чи не обов’язковість, постійність чи не постійність означеної процедури, не проводили концептуального аналізу правового статусу реєстратора, фактичного режиму реєстрації, періодичності актуалізації реєстраційних даних, відповідальності за подання недостовірної інформації про виборців, співвідношення системи реєстрації та наступної явки на вибори.
    За таких обставин особливо актуальною стала необхідність проведення комплексного наукового дослідження проблематики реєстрації виборців, осмислення юридичної сутності цього інституту з точки зору нових доктринальних позицій, напрацювання підходів щодо вдосконалення правового регулювання реєстрації в аспекті організаційно-методологічного забезпечення реалізації основоположних принципів виборчого права та демократичного формування влади.
    Сукупність зазначених чинників й зумовила вибір теми дисертаційного дослідження.
    Вирішення поставлених у роботі проблем, аналіз генезису наукової думки щодо досліджуваної проблематики, а також сформульовані у дисертації висновки засновані на загальних досягненнях юридичної науки, у тому числі на результатах досліджень відомих українських та зарубіжних фахівців виборчого права. Теоретичну базу дисертаційного дослідження складають праці вітчизняних вчених у галузі загальної теорії права та фахівців виборчого права, зокрема Н.В. Богашевої, Є.Д. Жовтяка, В.М. Кампо, Ю.Б. Ключковського, Р.П. Князевича, М.І. Коваля, О.Б. Ковальчук, Д.С. Ковриженка, В.В. Ковтунця, А.М. Колодія, В.В. Кравченка, А.І. Мартинюка, Г.О. Мурашина, П.О. Недбайла, В.Ф. Погорілка, П.М. Рабіновича, О.Ф. Скакун, М.І. Ставнійчук, Т.В. Стешенко, В.М. Фурашева, Ж.І. Усенко-Чорної, Ю.С. Шемшученка, Л.П. Юзькова; праці російських вчених: С.С. Алєксєєва, М.М. Арбатської, М.В. Баглая, Ю.О. Веденєєва, О.О. Вешнякова, Ю.А. Дмітрієва, О.В. Зінов’єва, В.Б. Ісраеляна, С.Д. Князєва, В.В. Маклакова, Н.С. Малеїна, В.В. Пиліна, Б.О. Страшуна, В.Є. Чиркіна; а також профільні дослідження проблематики реєстрації виборців, проведені такими зарубіжними фахівцями виборчого права як Р.М. Альварес, Д. Андерсон, К. Арчер, Дж. Блек, К.Л. Бріанс, Т. Верцелотті, Р. Вулфінгер, Б. Грофман, Р.Дж. Карлсон, Д. Келінгерт, К. Дж. Колмен, Дж. Наглер, Р. Пастор, Дж. С. Розенберг, Б. Сімонс, Дж. П. Харіс та ін.
    У процесі дослідження здійснено аналіз законодавчих та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідними органами державної влади України та зарубіжних країн стосовно електорального процесу, Рекомендацій парламентської асамблеї Ради Європи, Кодексу кращої практики з виборчих питань Венеціанської комісії. Інформаційну базу даної дисертації становили також аналітичні документи, доповіді голови та членів Центральної виборчої комісії, дисертації, висновки вітчизняних та іноземних експертів, монографії, публікації науковців, відомчі видання, матеріали конференцій і круглих столів, присвячених тематиці дослідження.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи відділу конституційного права та місцевого самоврядування Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України „Конституційно-правові відносини в Україні” (номер державної реєстрації 0106U004754).
    Мета і завдання дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження є комплексний теоретичний аналіз правових норм, що регулюють відносини з реєстрації громадян України, які мають право голосу, та вироблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення виборчого законодавства у цій галузі. Визначена мета дослідження зумовила постановку і розв’язання таких завдань:
    комплексно дослідити інститут реєстрації виборців у процесі становлення, розвитку та вдосконалення виборчого процесу в Україні;
    розкрити сутність поняття реєстрації виборців; з’ясувати роль інституту реєстрації виборців у виборчому процесі України;
    проаналізувати етапи розвитку інституту реєстрації виборців в Україні, визначити основні фактори становлення чинного законодавства України у цій галузі;
    здійснити теоретичний аналіз правових норм, які встановлюють процедури складання та уточнення списків виборців та вказати шляхи їх удосконалення;
    визначити зміст основоположних принципів формування та функціонування Державного реєстру виборців, його характеристики та внутрішню структуру;
    розглянути основні цілі використання реєстраційної бази даних, яка містить інформацію про всіх виборців України;
    розкрити правовий статус органів та посадових осіб, на які покладено обов’язки з реєстрації виборців;
    з’ясувати роль інститутів громадського контролю у процесі обліку громадян України, які мають право голосу;
    класифікувати види національних моделей реєстрації виборців в аспекті виявлення переваг і недоліків кожної з них та встановлення можливостей запровадження найбільш ефективних механізмів обліку осіб, які мають активне виборче право на території України;
    сформулювати пропозиції щодо удосконалення та розвитку правового регулювання досліджуваних відносин.
    Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у процесі здійснення реєстрації громадян України, які мають право голосу.
    Предметом дослідження є інститут реєстрації виборців у виборчому процесі України як умова реалізації виборчих прав громадян.
    Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сукупність філософсько-світоглядних, загальнонаукових та спеціально-наукових методів. За допомогою діалектичного методу пізнання було розглянуто тенденції розвитку досліджуваного інституту. Методи аналізу та синтезу використовувались для визначення основних ознак реєстрації виборців і Державного реєстру виборців. За допомогою історико-правового методу досліджено основні етапи розвитку відносин реєстрації виборців та еволюції нормативно-правової бази, що регулює такі відносини. Системний метод використано при дослідженні видів моделей реєстрації виборців та правового статусу органів, на які покладено повноваження з реєстрації виборців; логічний – при аргументації істинності або помилковості наукових суджень та умовиводів; структурно-функціональний метод та метод інституційного аналізу – з метою визначення понять і термінів, зокрема “виборчий процес”, “стадія виборчого процесу”, „реєстрація виборців”, „державний реєстр виборців” тощо; порівняльно-правовий – при аналізі національних моделей реєстрації виборців, правових механізмів складання та уточнення списків виборців, основних методів ідентифікації виборців; формально-юридичний – при аналізі норм чинного законодавства, що регулюють відносини з реєстрації виборців. За допомогою методу правового моделювання визначено перспективи запровадження у виборче законодавство України механізмів реєстрації виборців поштою, через мережу Інтернет, проаналізовано наслідки легітимізації внесення до Державного реєстру виборців біометричних персональних даних громадян України.
    Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що вперше в Україні зроблено спробу комплексно, цілісно та системно дослідити теоретичні і практичні проблеми реєстрації громадян, які мають право голосу в Україні, обґрунтувати нові у теоретичному та важливі у практичному аспекті положення.
    Найсуттєвіші результати, що містять наукову новизну й характеризують відмінність одержаних результатів від існуючих розробок полягають у тому, що:
    уперше:
    на основі комплексного аналізу історії становлення та розвитку виборчого процесу в Україні визначено основні етапи еволюції інституту реєстрації виборців в Україні та їх характеристики, встановлено фактори, які впливали на розвиток вітчизняного законодавства у цій сфері;
    з’ясовано специфіку, основні ознаки та засади реєстрації виборців в Україні, що дало змогу обґрунтувати роль та значення реєстрації як передумови реалізації конституційного виборчого права громадян, а також сформулювати власне визначення поняття інституту реєстрації виборців як сукупності правових норм, що регулюють суспільні відносини, які виникають між спеціально уповноваженими органами реєстрації та громадянами України з приводу виконання логічно взаємопов’язаних та взаємообумовлених процедур, спрямованих на забезпечення державного обліку громадян, які мають право голосу;
    визначено концептуальні засади забезпечення ефективності діяльності органів та посадових осіб, на які покладено обов’язки з реєстрації виборців. На цій основі розроблено шляхи удосконалення їх системи та правового статусу у напрямку забезпечення реалізації виборчих прав усіх дієздатних громадян України;
    на підставі порівняльного аналізу досвіду реєстрації виборців різних країн світу встановлено можливі наслідки запровадження на території України правових інститутів та відповідних їм механізмів особистої реєстрації виборців, реєстрації поштою, через мережу Інтернет, введення ідентифікаційних карт виборця; обґрунтовано висновок про нездатність таких механізмів забезпечити реалізацію основоположних принципів загального, рівного та прямого виборчого права, принципу таємності голосування;

    удосконалено:
    понятійний апарат виборчого процесуального права стосовно тлумачення змісту понять „стадія виборчого процесу ” та „етап виборчого процесу ”, „реєстрація виборців”, „механізм реєстрації виборців”, „Державний реєстр виборців”;
    класифікацію видів національних моделей реєстрації виборців за критеріями залежності реєстрації від волі її суб’єктів та визначення суб’єкта, відповідального за внесення облікових персональних відомостей до реєстраційної бази даних;
    правові механізми забезпечення ведення Державного реєстру виборців в аспекті спрощення процедури внесення змін до Реєстру, яку дозволяють здійснити сучасні інформаційні технології, запровадження процедур архівування даних Реєстру з метою гарантування можливостей відновлення цих даних на випадок виходу інформаційно-телекомунікаційної системи Реєстру з ладу; а також правові механізми здійснення громадського контролю за повнотою та достовірністю даних Реєстру у напрямку встановлення оптимального балансу між систематичністю, всеосяжністю такого контролю та унеможливленням порушення у зв’язку із виконанням контрольних функцій інших прав та свобод громадян;
    набули подальшого розвитку:
    узагальнення зарубіжного і вітчизняного досвіду нормотворчої діяльності у сфері реєстрації громадян, які мають право голосу, в результаті якого розроблено пропозиції щодо удосконалення в Україні процедур складання та уточнення списків виборців, голосування виборців, не здатних постійно чи тимчасово пересуватися, а також виборців, які у день голосування перебувають поза межами місця їх постійного проживання; на цій же основі обґрунтовано необхідність легітимізації додаткових цілей використання відомостей Державного реєстру виборців, зокрема, для проведення перехресних перевірок даних інших державних систем електронного обліку населення;
    пропозиції щодо необхідності стабілізації, систематизації та уніфікації виборчого законодавства, а саме розроблення і прийняття Виборчого кодексу України.
    Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження мають теоретичне та прикладне значення, можуть бути використані у науково-дослідній, навчальній, правотворчій та правозастосовчій діяльності. Висновки та пропозиції, викладені у дисертації, можуть служити матеріалом для подальших наукових досліджень і дискусій з проблем реєстрації громадян, які мають право голосу в Україні. Їх також можна застосовувати у навчальному процесі при викладанні таких предметів: “Конституційне право України”, “Конституційне-процесуальне право України”, спецкурсу “Виборчий процес в Україні”, а також при розробці відповідних навчальних посібників, курсів лекцій та підручників.
    Сформульовані в роботі окремі висновки та пропозиції можуть бути враховані під час підготовки і вдосконалення виборчого законодавства України, в процесі внесення змін і доповнень до окремих статей Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за порушення виборчого законодавства України, а також під час підготовки Виборчого кодексу України.
    Апробація результатів дослідження. Дисертацію виконано та обговорено на засіданні відділу конституційного права та місцевого самоврядування Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.
    Основні положення дисертаційного дослідження пройшли публічне обговорення та оприлюднені в доповідях на міжнародних науково-практичних конференціях „П’яті осінні юридичні читання” (м. Хмельницький, 27–28 жовтня 2006 р.; тези доповіді опубліковано), „Шості осінні юридичні читання” (м. Хмельницький, 27–28 жовтня 2007 р.; тези доповіді опубліковано), „Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права і держави” (м. Одеса, 21–22 листопада 2008 р.; тези доповіді опубліковано), „Теоретичні засади та практика реалізації безпосередньої демократії в Україні” (м. Тернопіль, 19-21 лютого 2009 р.; тези доповіді опубліковано), „Восьмі осінні юридичні читання” (м. Хмельницький, 13–14 листопада 2009 р.; тези доповіді опубліковано).
    Публікації. Основні положення та висновки дисертації знайшли відображення у восьми наукових працях, з яких три опубліковано у фахових виданнях, що входять до переліку наукових видань ВАК України, п’ять – у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.
    Структура дисертаційної роботи визначається її метою та завданнями. Робота складається зі вступу, двох розділів, які об’єднують вісім підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 214 сторінок, в тому числі список використаних джерел на 32 сторінках (269 найменувань).
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    1. Інститут реєстрації виборців є одним із видів адміністративно-правового інституту державної реєстрації, що регулює суспільні відносини, які складаються між органами реєстрації та суб’єктами, що відповідно до закону підлягають реєстрації.
    Основною особливістю реєстрації виборців є її спрямованість на підтвердження державою статусу особи як виборця, а відтак реєстрація постає передумовою забезпечення реалізації конституційного права громадян України обирати та бути обраними до представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування, гарантування захисту цього права від будь-яких посягань, виключення участі у виборах осіб, позбавлених виборчих прав
    Під інститутом реєстрації виборців слід розуміти сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, що складаються між спеціально уповноваженими органами реєстрації та громадянами України з приводу виконання логічно взаємопов’язаних та взаємообумовлених процедур, спрямованих на забезпечення державного обліку громадян, які мають право голос.
    Реєстрація осіб, які мають право голосу, утворює самостійний загальнодержавний захід, не пов’язаний з конкретними виборами, є частиною організаційно-технологічної інфраструктури виборів, а тому не може бути визнаною стадією виборчого процесу.
    2. В еволюції розвитку інституту реєстрації виборців в Україні слід виділити наступні етапи: 1) перший етап – зародження цього інституту (XVI ст.- перша половина XІХ ст.); 2) другий етап – його становлення (з другої половини ХІХ ст. до початку XХ ст.); 3) третій – радянський етап (1922-1990 рр.); 4) четвертий – новітній етап ( з 1991).
    3. Реєстрація виборців має забезпечуватись діяльністю цілісної, відокремленої, спеціалізованої і постійно діючої системи державних органів. Формування такої системи потребує підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органів ведення та регіональних органів адміністрування Державного реєстру виборців виключно Центральній виборчій комісії; надання Центральній виборчій комісії права на формування та зміну кадрового складу таких органів, притягнення їх працівників до встановленої правовими нормами відповідальності.
    Належне виконання функцій з реєстрації виборців можливе лише за умови запровадження ефективних механізмів співпраці системи органів Державного реєстру виборців з іншими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, відповідними закладами, установами та організаціями. З цією метою слід передбачити обов’язок відповідних державних органів, закладів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування призначати для співпраці з органами Державного реєстру виборців та надання їм необхідної інформації спеціально уповноважених працівників (пропонується ч. 2 ст. 22 Закону України „Про Державний реєстр виборців”).
    4. Основним критерієм для визначення кінцевого строку уточнення списків виборців повинна стати реальна можливість забезпечення оптимального балансу між створенням умов для реалізації кожним громадянином України свого конституційного виборчого права та наданням нормативних гарантій однократності такої реалізації. Легітимізація уточнення списків виборців у день голосування може бути доцільною лише у випадку існування технічних можливостей фіксації факту голосування виборця у межах всіх виборчих округів та в режимі реального часу.
    Положення п. 9 та остання вимога ч. 18 ст. 102-3 Закону України „Про вибори народних депутатів України”, відповідно до яких зі списків виборців виключають відомості про осіб, які фактично перетнули державний кордон України і за три дні до дня виборів не повернулись на територію України, ставлять реалізацію виборчих прав громадян у залежність від їх пересування, а тому повинні бути скасованими, як такі, що суперечать загальним принципам виборчого права та Конституції України.
    Специфіка реалізації виборчих прав громадян України, які перебувають за кордоном, обумовлює необхідність застосування неординарних механізмів та процедур здійснення ними права голосу. До таких механізмів автор відносить надання права на уточнення списків виборців закордонним дільничним виборчим комісіям, адже у протилежному випадку списки виборців будуть складені виключно на підставі даних консульського обліку, який не відображає реальних відомостей про громадян, які перебувають або проживають за кордоном.
    5. Обґрунтовані в роботі основні ознаки Державного реєстру виборців надають можливість сформулювати власне визначення Реєстру як єдиної, загальнодержавної, централізованої, автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи, призначеної для зберігання, обробки та використання передбачених у нормах закону персональних даних громадян України, які відповідно до ст. 70 Конституції України володіють правом голосу, створеної з метою забезпечення державного обліку таких громадян.
    Проаналізований зарубіжний досвід легітимізації включення до виборчих реєстрів переведених в електронний формат зображень особистого підпису громадян, їх біометричних даних, свідчить про доцільність подібних кроків в українському законодавстві лише за умови створення відповідних технологій, програмного забезпечення та розробки й прийняття основ їх правового регулювання.
    6. Одним із пріоритетних напрямків розвитку законодавчого регулювання питань використання відомостей Державного реєстру виборців є легітимізація та практичне застосування процедури фіксації та електронного обліку виборців, які взяли участь у голосуванні.
    Публічний контроль за повнотою та коректністю персональних даних Державного реєстру виборців повинен характеризуватися ознаками ефективності та достатності. Для цього автор пропонує надати право виборцям на ознайомлення лише зі своїми власними даними, які містяться в Реєстрі, та узагальненими даними про кількість виборців, зареєстрованих за відповідною виборчою адресою, адміністративно-територіальною одиницею, іноземною державою; а також рекомендувати Центральній виборчій комісії визначити порядок здійснення публічного контролю за повнотою та достовірністю персональних даних Державного реєстру виборців партіями, які мають свою фракцію у поточному скликанні Верховної Ради України або партіями, які входять до складу блоку, що має свою фракцію у Верховній Раді України.
    Процедури обміну відомостями між різними інформаційними базами даних слід визнати такими, що оптимізують витрати з державного бюджету на збір і зберігання однотипних персональних даних громадян; забезпечують достовірність, актуальність та повноту відомостей державних реєстрів, доступність систем обліку населення зацікавленим державним органам на міжвідомчому рівні.
    7. Огляд світового досвіду реєстрації виборців надає можливість за допомогою різноманітних ознак диференціювати останню наступним чином:
    за критерієм залежності реєстрації від волі її суб’єктів, можна виділити обов’язкову та добровільну реєстрацію;
    за ознакою періодичності актуалізації персональних даних виборців реєстрацію слід класифікувати на безперервну (постійну) реєстрацію (знаходить зовнішнє вираження у формі окремих виборчих реєстрів або цивільних реєстрів), періодичну поточну (реєстраційні відомості уточнюються щорічно не залежно від проведення виборів) та спеціальну реєстрацію, орієнтовану на виборчу подію;
    в залежності від ефективності механізмів правового регулювання та організації проведення процедур реєстрації виборців необхідно виділити: належно організовану реєстрацію, що забезпечує внесення до списків виборців якнайбільшої частини правомочних громадян, та аномальну реєстрацію, що дискримінує у здійсненні виборчих прав певну категорію населення держави;
    поділяючи реєстрацію на ініційовану державою, виборцями або змішану, слід виходити із того, який саме суб’єкт є відповідальним за внесення облікових персональних відомостей до реєстраційної бази даних.
    Особистий (ініційований виборцями) вид реєстрації, хоч і є найбільш демократичним з точки зору врахування особистої волі виборців, проте він не здатен забезпечити внесення до виборчих списків якнайбільшої частини громадян, які мають право голосу. У зв’язку з цим слід визнати за доцільне збереження в Україні публічного (ініційованого державою) виду реєстрації виборців як такого, що створює необхідні передумови для реалізації безпосереднього волевиявлення всіма правомочними громадянами та недопущення такої реалізації громадянами, які позбавлені виборчих прав.
    Легітимізація застосування ідентифікаційних карт виборця пов’язана із значними матеріальними витратами, необхідністю створення окремих організаційних структур, які б забезпечували їх виготовлення, видачу та обмін, складністю формування правових механізмів гарантування одноразовості видачі карт та забезпечення реалізації виборчих прав громадян у випадку втрати виборчих карт чи появи у приміщенні для голосування без таких карт. Тому запровадження останніх є ефективним лише в тих країнах, у яких відсутні документи, що ідентифікують особу виборця.






    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Райковський Б. Від Народного Віча – до Верховної Ради / Броніслав Райковський, Юрій Донченко, Сергій Смолянніков // Вісник Ценральної виборчої комісії. – 2005. – № 1. – С. 87–91.
    2. Довнаръ-Запольский М. В. Вече / Митрофан Викторович Довнаръ-Запольский // Русская история въ очеркахъ и статьяхъ : в 3 т. – М. : Тип. И. Люндорфа, 1909–1912. –
    Т. 1. – 1909. – С. 226–247.
    3. Луговой В. В. Выборы в средневековом Новгороде / В. В. Луговой // Очерки по истории выборов и избирательного права / [под ред. Ю. А. Веденеева, Н. А. Богодаровой]. – Калуга-Москва : Символ, 1997. – С. 219–244.
    4. Чубатий М. Огляд історії українського права / Микола Чубатий. – Мюнхен, 1947. – 175 с.
    5. Грушевський М. С. Історія України-Руси : в 11 т., 12 кн. / М.С. Грушевський ; [редкол.: П. С. Сохань (голова) та ін.]. – К. : Наукова думка, 1991–1998. – (Пам’ятки історичної думки України).
    Т. 5. – 1994. – 704 с.
    6. Дорошенко Д. I. Нарис iсторiї Украини : в 2 т. / Дорошенко Д. І. – К. : Глобус, 1991–1992. –
    Т. 1: До половини XVII столiття. – 1991. – 231 с.
    7. Юшков С. В. История государства и права СССР : [учебник для юрид. ин-тов и фак.] Ч. 1 / Юшков С. В. – М. : Юрид. лит., 1961. – 679 с.
    8. Виборче право України : навч. посібник / [за ред. В. Ф. Погорілка, М. І. Ставнійчук]. – К. : Парламентське вид-во, 2003. – 383 с.
    9. Грамота на права и выгоды городам Российской империи 1875 года, апреля 21 // Полное собрание законов Российской империи. – СПб., 1830. – Т. ХХII. – Ст. 16187.
    10. Дитятин И. И. Устройство и управление городов России: Введение. Города России в ХVІІІ столетии [Електронний ресурс] / И. И. Дитятин. – СПб., 1875. – Т. 1. – Режим доступу :
    http://www.democracy.ru/library/publications/voter/ special/el_history/page7.html#P759_396708
    11. Кизеветтер А. А. Городовое положение Екатерины IІ 1785 г.: Опыт Исторического комментария / Кизеветтер А. А. – М., 1909. – 473 с.
    12. Именной Высочайший указ, данный Правительствующему Сенату 1864 года, января 1 // Полное собрание законов Российской империи. – СПб., 1867. – Собр. II. – Т. ХXХIX. Отделение 1-е. – Ст. 40457.
    13. Именной Высочайший указ, данный Правительствующему Сенату о порядке приведения в действие городового положения 1870 года, июня 16 // Полное собрание законов Российской империи. – СПб., 1874. – Собр. II. – Т. ХLV. Отделение 1-е. – Ст. 48498.
    14. Именной Высочайший указ, данный Правительствующему Сенату о введении в действие нового городового положения 1892 года, июня 11 // Полное собрание законов Российской империи. – СПб., 1895. – Собр. ІII. – Т. ХІІ. Отделение 1-е. – Ст. 8708.
    15. Высочайше утвержденное мнение Государственного совета 11 июня 1892 года // Полное собрание законов Российской империи. – СПб., 1895. – Собр. ІII. – Т. ХІІ. Отделение 1-е. – Ст. 8708.
    16. Манифест об учреждении Государственной Думы 6 августа 1905 года // Полное собрание законов Российской империи. – СПб., 1908. – Собр. ІII. – Т. ХXV. Отделение 1-е. – Ст. 26656.
    17. Высочайше утвержденное положение о выборах в Государственную Думу 6 августа 1905 года // Полное собрание законов Российской империи. – СПб., 1908. – Собр. ІII. – Т. ХXV. Отделение 1-е.– Ст. 26662.
    18. Высочайше утвержденные правила о применении и введении в действие положения о выборах в Государственную Думу 18 сентября 1905 года // Полное собрание законов Российской империи. – СПб., 1908. – Собр. ІII. – Т. ХXV. Отделение 1-е. – Ст. 26721.
    19. Манифест об усовершенствовании государственного порядка 17 октября 1905 года // Полное собрание законов Российской империи. – СПб., 1908. – Собр. ІII. – Т. ХXV. Отделение 1-е. – Ст. 26803.
    20. Именной высочайший указ данный сенату об изменении положения о выборах в Государственную Думу 11 декабря 1905 года // Полное собрание законов Российской империи. – СПб., 1908. – Собр. ІII. – Т. ХXV. Отделение 1-е.– Ст. 27029.
    21. Именной высочайший указ данный сенату об ограждении свободы и правильности предстоящих выборов в Государственный Совет и Государственную Думу, а также беспрепятственной деятельности сих установлений 8 марта 1906 года // Полное собрание законов Российской империи. – СПб., 1909. – Собр. ІII. – Т. ХXVІ. Отделение 1-е. – Ст. 27506.
    22. Вишняк М. В. Дань прошлому [Електронний ресурс] / М. В. Вишняк. – Нью-Йорк : Изд-во им. Чехова, 1954. – Режим доступу :
    http://www.democracy.ru/library/publications/voter/special/el_history/page32.html
    23. Водовозов В. М. Всеобщее избирательное право и применение его в России / Водовозов В. М. – СПб. : Издание Н. Глаголева, 1906. – 218 с.
    24. Таганцев Н. С. Пережитое / Таганцев Н. С. – СПб, 1919. – Вып. 1: Учреждение Государственной Думы в 1905–1906 гг. – 224 с.
    25. Шипов Д. Н. Воспоминания и думы о пережитом / Шипов Д. Н. – М. : Изд-во М. и С. Сабашниковых, 1918. – 592 с.
    26. Шумляк О. П. Еволюція інституту реєстрації виборців в аспекті становлення і розвитку виборчого процесу в Україні (дорадянський період) / О. П. Шумляк // Вісник Центральної виборчої комісії. – 2007. – № 3 (9). – С. 81–88.
    27. Закон про вибори до Установчих зборів Української Народної Республіки. – К. : Вид-во головної комісії по справах виборів до Установчих зборів Української Народної Республіки, 1917. – 48 с.
    28. Інструкція для користування розділом першим Закону про вибори до Установчих зборів Української Народної Республіки від 16 листопада 1917 р. // ЦДАВО України. – Ф. 115. – Оп. 1 – Спр. 1. – Арк. 39.
    29. Виборча ординація до сойму і сенату. – Львів : Накладом Осипа Навроцького, 1927. – 61 с.
    30. Інструкція про проведення виборів до сільських рад та волосних з’їздів рад, затверджена Постановою ВЦВК від 28 квітня 1921 р. // СЗ СССР. – 1921. – № 5. – Ст. 799.
    31. Історія держави і права Української РСР (1917–1960) / [під ред. В. М. Корецького]. – К., 1961. – 730 с.
    32. Інструкція про вибори до рад, затверджена Постановою ВЦВК від 11 серпня 1924 р. // СЗ СССР. – 1924. – № 36. – Ст. 295.
    33. Бродович С. М. Советское избирательное право / Бродович С. М. – Ленинград : Госиздат, 1925. – 132 с.
    34. Інструкція про перевибори до рад, затверджена Постановою ВЦВК від 16 січня 1925 р. // СЗ СССР. – 1925. – № 52. – Ст. 530.
    35. Положення про вибори до Верховної Ради УРСР від 21 лютого 1938 р. // ЗЗ УРСР. – 1938. – № 12. – Ст. 39.
    36. Василенков Л. Т. Выборы советских представительных органов / Василенков Л. Т. – М. : Изд-во Московского государственного ун-та, 1966. – 82 с.
    37. Горшенев А. Советская избирательная система / А. Горшенев, Н. Челяпов. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Госполитиздат, 1959. – 63 с.
    38. Ким А. Н. Советское избирательное право. Вопросы теории избирательного законодательства и практики его применения / Ким А. Н. – М. : Юрид. лит., 1965. – 211 с.
    39. Эсмен А. Основные начала государственного права: Новейшая свобода, принципы и учреждения. / А. Эсмен ; [пер. с франц. Н. Кончевской ; под ред. и с предисл. М. М. Ковалевского]. – М. : К. Т. Солдатенков, 1898. – Т. 1. – 460 с.
    40. Шумляк О. П. Еволюція інституту реєстрації виборців в аспекті становлення і розвитку виборчого процесу в Україні (радянський період) / О. П. Шумляк // Вісник Центральної виборчої комісії. – 2008. – № 1 (11). – С. 80–88.
    41. Про вибори до Верховної Ради Української РСР. Закон УРСР від 1 грудня 1978 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1979. – № 1. – Ст. 9.
    42. Про вибори народних депутатів Української РСР : Закон УРСР від 27 жовтня 1989 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1989. – № 45. – Ст. 626.
    43. Основы советского государственного строительства и права : учебник / [Керимов Д. А., Шабанов М. Р., Жилинский С. Э. и др.] ; под общ. ред. Н. Г. Кобеца, А. Л. Недавнего, В. А. Прокошина. – М. : Мысль, 1979. – 636 с. – (Академия общественных наук при ЦК КПСС. Кафедра советского государственного строительства и права).
    44. Советское государственное право : учебник / [под ред. С. С. Кравчука]. – М. : Юрид. лит., 1980. – 632 с.
    45. Конституция СССР: Политико-правовой комментарий / [под ред. В. Н. Пономарева]. – М. : Политиздат, 1982. – 398 с.
    46. Положення про паспортну систему СРСР : затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 28 серпня 1974 р. № 677 // СП СССР. – 1974. – № 19. – Ст. 109.
    47. .Про вибори Президента Української РСР : Закон УРСР від 5 липня 1991 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1991. – № 18. – Ст. 448.
    48. Про вибори народних депутатів України : Закон України від 18 листопада 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 48. – Ст. 455.
    49. Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР „Про вибори Президента Української РСР” : Закон України від 24 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 8. – Ст. 40.
    50. Про вибори депутатів і голів сільських селищних, районних, міських, районних у містах, обласних рад : Закон України від 24 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 8. – Ст. 38.
    51. Про вибори народних депутатів України : Закон України від 24 вересня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 43. – Ст. 280.
    52. Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим : Закон України від 12 лютого 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 15. – Ст. 85.
    53. Про вибори місцевих рад, сільських селищних, міських голів : Закон України від 24 січня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 3–4. – Ст. 15.
    54. Ковтунець В. Списки виборців: чи повинен закон поборювати традицію? / В. Ковтунець // Вибори та демократія. – 2004. – № 2. – С. 15–22.
    55. Про вибори Президента України : Закон України від 5 березня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 18. – Ст. 81.
    56. Про вибори народних депутатів України. Закон України від 18 жовтня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 51–52. – Ст. 265.
    57. ОБСЄ/БДІПЛ. Місія спостереження за виборами. Вибори народних депутатів України – 2002 року. Заява про попередні результати та висновки [Електронний ресурс]. – Варшава, 2002. – Режим доступу :
    www.osce.org/item/ 18500.html?lc=UK
    58. Про вибори Президента України : Закон України від 18 березня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 20–21. – Ст. 291.
    59. Про вибори народних депутатів України : Закон України від 25 березня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 27–28. – Ст. 366.
    60. Про внесення змін до Закону України „Про вибори народних депутатів України” : Закон України від 7 липня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 38–39. – Ст. 449.
    61. Відповідальність за порушення законодавства про вибори / [за ред. О. Л. Копиленка]. – К. : Парламентське вид-во, 2006. – 72 с.
    62. Усенко-Чорна Ж. І. Окремі проблеми складання загальних списків виборців / Ж. І. Усенко-Чорна // Вісник Центральної виборчої комісії. – 2005. – № 1 (1). – С. 54–58.
    63. Пылин В. В. Избирательное и референдумное право Российской Федерации : [учеб.-практ. пособие] / Пылин В. В. – СПб. : Изд-во «Юридический центр Пресс», 2003. – 561 с.
    64. Дмитриев Ю. А. Избирательное право и процес в Российской Федерации / Ю. А. Дмитриев, В. Б. Исраелян. – Ростов-на-Дону : Изд-во „Феникс”, 2004. – 864 с.
    65. Коментар до Закону України „Про вибори народних депутатів України” / [за заг. ред. А. І. Мартинюка]. – К. : Юридична думка, 2006. – 704 с.
    66. Веденеев Ю. А. Избирательные правоотношения / Ю. А. Веденеев, С. Д. Князев // Государство и право. – 1999. – № 5. – С. 27–35.
    67. Конституційне право України : підручник для студ. вищих навч. закладів / [за ред. В. П. Колісника та Ю. Г. Барабаша]. – Харків : Право, 2008. – 416 с.
    68. Конституционное (государственное) право зарубежных стран : учебник для студ. юрид. вузов и фак-тов : в 4 т. [Електронний ресурс] / [отв. ред. Б. А. Страшун]. – М. : БЕК, 2000. – Т. 1–2. – Режим доступу :
    http://pravoznavec.com.ua/books/92/5185/25/#chapter
    69. Кравченко В. В. Конституційне право України : [навч. посібник] / Кравченко В. В. – [6-е вид., виправл. та доп.]. – К. : Атіка, 2008. – 592 с.
    70. Погорілко В. Ф. Конституційне право України / Погорілко В. Ф. – [4-е вид.]. – К. : Наукова думка, 2003. – 734 с.
    71. Биктагиров Р. Т. Стадии избирательного процесса: правовая природа и проблемы классификации [Електронний ресурс] / Р. Т. Биктагиров // Журнал о выборах. – 2008. – № 3. – Режим доступу :
    http://journal_o_vyborah/arhiv/po_nomeram/3_2009/stadii_izbiratelnogo_processa_pravovaya_priroda_i_problemy_klassifikacii
    72. Галаган И. А. К проблемам теории правоприменительных отношений / И. А. Галаган, А. В. Василенко // Государство и право. – 1998. – № 3. – С. 12–19.
    73. Юридическая процессуальная форма: Теория и практика / [под ред. П. Е. Недбайло и В. М. Горшеневаъ. – М. : Юрид. лит., 1976. – 280 с.
    74. Ковальчук О. Б. Виборчий процес в Україні: конституційно-правові аспекти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право» [Електронний ресурс] / Олена Богданівна Ковальчук. – Одеса, 2003. – Режим доступу :
    http://www.nbuv.gov.ua/ard/2003/03kobkpa.zip
    75. Князев С. Д. Избирательный процесс: понятие, особенности и структура [Електронний ресурс] / С. Д. Князев // Правоведение. – 1999. – № 3. – Режим доступу :
    http://www.politlogia.narod.ru/k/Knyazev.htm
    76. Князевич Р. П. Конституційно-правові засади виборів Президента України: проблеми теорії і практики : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / Князевич Руслан Петрович. – Одеса, 2002. – 199 арк.
    77. Ковальчук О. Б. Стадії виборчого процесу в Україні / О. Б. Ковальчук // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ України. – 2001. – № 2. – С. 89–97.
    78. Зиновьев А. В. Избирательная система России: теория, практика и перспективы : учебник / А. В. Зиновьев, И. С. Поляшова. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2003. – 357с.
    79. Хрусталев Е. Н. Избирательный процесс в России: понятие и стадии / Е. Н. Хрусталев // Правоведение. – 1998. – № 2. – С. 32–35.
    80. Маклаков В. В. Народные голосования (выборы, отзыв, референдум) / В. В. Маклаков // Конституционное (государственное) право зарубежных стран : учебник для вузов. Общая часть / [рук. авт. кол. и отв. ред. Б. А. Страшун]. – [4-е изд., обновл. и доработ.]. – М. : НОРМА, 2005. – С. 433–434.
    81. Чудаков М. Ф. Избирательный процесс: понятие и основные стадии / Чудаков М. Ф. – Минск : Тесей, 2001. – 72 с.
    82. Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів : Закон України від 10 липня 2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=2487-17
    83. Корчиго Е. В. Стадии избирательного процесса / Е. В. Корчиго // Избирательный процесс и электорально-правовая культура. – М. : НОРМА, 2005. – С. 97–99.
    84. Юридична енциклопедія : в 6 т. / [редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) та ін.]. – К. : Вид-во „Українська енциклопедія” імені М. П. Бажана, 1998–2004. –
    Т. 1: А–Г. – 1998. – 669 с.
    85. International IDEA Annual report 2002 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://www.idea.int/about/upload/annual_report_2000-1_screen.pdf
    86. Комментарий к Федеральному закону «Об основных гарантиях избирательных прав и права на участие в референдуме граждан Российской Федерации» / [Алехичева Л. Г., Альхименко В. В., Биктагиров Р. Т., Васильев В. И., Веденеев Ю. А.] ; под ред. В. И. Васильева. – М. : Норма, 1999. – 760 с.
    87. Carlson R. J. Voter Registration Systems in Canada and Western Europe / Carlson R. J. – N.Y. : National Municipal League, 1974 – 36 p.
    88. Богашева Н. В. Науково-практичний коментар до Закону України „Про вибори народних депутатів України” / Богашева Н. В., Задорожній О. В., Ключковський Ю. Б. – К. : Парламентське вид-во, 2006. – 680 с.
    89. Бахрах Д. М.. Административное право России : [учебник для вузов] [Електронний ресурс] / Д. М. Бахрах – М. : НОРМА, 2002. – Режим доступу :
    http://www.lawbook.by.ru/admin/bahrah/2-3.shtml
    90. Бандурка А. М. Административный процесс. Учебник для высших учебных заведений МВД Украины [Електронний ресурс] / А. М. Бандурка, Н. М. Тищенко. – Харьков, 20016 – Режим доступу :
    http://pravoznavec.com.ua/books/246/18373/13/#chapter
    91. Добров А. Н. Институт регистрации в административном праве : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.14 / Алексей Николаевич Добров. – М., 2005. – 173 с.
    92. Лазарев И. М. Административные процедуры в сфере взаимоотношений граждан и их организаций с органами исполнительной власти в Российской Федерации : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.14 «Административное право; финансовое право; информационное право» / Игорь Михайлович Лазарев. – М., 2002. – 20 с.
    93. Науково-практичний коментар Закону України „Про вибори Президента України” / [за ред. Ю. Б. Ключковського]. – К. : Парламентське вид-во, 2004. – 408 с.
    94. Избирательное право и избирательный процесс в Российской Федерации : учебник для вузов / [отв. ред. А. В. Иванченко]. – М. : Изд-во НОРМА, 1999. – 856 с.
    95. Joseph P. Harris, Registration of Voters in the United States / Р. Joseph. – Washington, D.C.: Brookings Institution, 1929. – 390 p.
    96. Alvarez R. Michael. Voter registration, California Institute of Technology Caltech/MIT Voting Technology Project, 2001 [Електронний ресурс] / R. Michael Alvarez. – Режим доступу :
    http://hsgac.senate.gov/050301_Alvarez.pdf
    97. Jerome H. Black. „From Enumeration to the National Register of Electors. An Account and an Evaluation” [Електронний ресурс] / H. Black Jerome // Сhoices. – 2003. – Vol. 9. – 7 August 2003. – Режим доступу :
    www.irpp.org/choices/archive/ vol9no7.pdf
    98. Keith Archer. Guiding Principles of Voter Registration [Електронний ресурс] / Keith Archer. – Режим доступу :
    http://aceproject.org/ace-en/topics/vr/vr20
    99. Eric A. Fischer. Coleman. Voter Registration Systems, March 22, 2006 [Електронний ресурс] / A. Fischer Eric, J. Kevin. – Режим доступу :
    http://www1.american.edu /ia/cdem/usp/hava_papers/Fischer_Coleman-Voter_Registration_Systems-AU.pdf
    100. Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
    101. Рекомендации по анализу законодательной базы выборов : Бюро по демократическим институтам и правам человека ОБСЕ. – Варшава, 2001 [Електрронний ресурс] // Международные избирательные стандарты : сб. документов / [отв. ред. А. А. Вешняков]. – М. : Весь Мир, 2004. – 1152 с.– Режим доступу :
    http://www.cikrf.ru/books/sbornik.jsp
    102. Про внесення змін до Закону України „Про вибори народних депутатів України” та деяких інших законодавчих актів України (щодо порядку проведення позачергових виборів України та заміщення народних депутатів України, повноваження яких були достроково припинені) : Закон України від 1 червня 2007 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 28. – Ст. 383.
    103. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виборів Президента України : Закон України від 21 серпня 2010 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2009. – № 50. – Ст. 754.
    104. Про Державний реєстр виборців : Закон України від 22 лютого 2007 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 20. – Ст. 282.
    105. Афанасьєва М. В. Конституційно-правове забезпечення виборчих технологій в Україні : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / Мар’яна Володимирівна Афанасьєва. – Одеса, 2002. – 203 с.
    106. Арбатская М. Н. Национальные информационные системы управления избирательными правами граждан: мировой опыт и типология [Електронний ресурс] / М. Н. Арбатская. – Режим доступу :
    http://www.media-pres.ru/journal_o_vyborah/arhiv/po_nomeram/2_2007/nacionalnye_informacionnye_sistemy_upravleniya_izbiratelnymi_pravami_grazhdan_mirovoj_opyt_i_tipologiy
    107. Жовтяк Є. Д. Реформа виборчого законодавства: від слів до діла. Чому в Україні назріло питання Виборчого кодексу і яким він має бути: Законопроект і коментар / Жовтяк Є. Д. – К. : Видавничий Центр „Просвіта”, 2003. – 312 с.
    108. Брокауз Ф. А. Малый енциклопедический словарь [Електронний ресурс] / Ф. А. Брокауз, И. А. Ефрон. – Режим доступу :
    http://slovari.yandex.ru/dict/brokminor/article/27/ 27853.html
    109. Большая советская енциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://slovari.yandex.ru/dict/bse/article/00047/72800.htm
    110. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : [підручник] / О. Ф. Скакун ; [пер. з рос.]. – Харків : Консум, 2001. – 651 с.
    111. Алексеев С. С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве [Електронний ресурс] / С. С. Алексеев. – М. : Изд-во «Юридическая литература», 1966. – Режим доступу :
    http://www.pravo. vuzlib.net/book_z055.html
    112. Колодій А.М., Олійник А.Ю. Права людини і громадянина в Україні: [навч. посіб.] – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 336 с.
    113. Лебедев М. П. Об эффективности воздействия социалистического права на общественные отношения / М. П. Лебедев // Советское государство и право. – 1963. – № 1. – С. 22–31.
    114. Юзьков Л. П. Конституційні основи механізму Радянської держави / Л. П. Юзьков // Основа соціалістичної державності / [відп. ред. А. П. Ткач, Л. П. Юзьков]. – К. : Політвидав України, 1978. – С. 39–51.
    115. The Elektoral Knowledge Network. Ace Encyclopaedia [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://aceproject.org
    116. Archer K. Periodic List [Електронний ресурс] / K. Archer. – Режим доступу :
    http://aceproject.org/ace-en/topics/vr/vra/vra02
    117. Joseph P. Harris. Registration of Voters in the United States / Joseph P. Harris. – Washington, D.C.: Brookings Institution, 1929. – 153 p.
    118. Robert A. Pastor. “A Plan to Modernize Voter Registration: Implementation of the Recommendations of the Carter-Baker Commission on Federal Election Reform”, May 30, 2006 [Електронний ресурс] / Robert A. Pastor, Daniel Calingaert, John Henderson and Paula Hawthorn. – Режим доступу :
    http://www.american.edu/ia/cdem/pdfs/ working_paper_1.pdf
    119. Archer K. Civi registry [Електронний ресурс] / K. Archer. – Режим доступу :
    http://aceproject.org/ace-en/topics/vr/vra/vra04
    120. Justin Levitt. “Making the List: Database Matching and Verification Processes for Voter Registration” : Brennan Center for Justice at New York University School of Law, March 2006 [Електронний ресурс] / Justin Levitt, Wendy R. Weiser, and Ana Muñoz. – Режим доступу :
    http://www.brennancenter.org/programs/downloads /HAVA/svrd/SVRD %20matching%20report.pdf
    121. Кампо В. Реєстрація виборців: порівняльний аналіз виборчого законодавства країн центральної і східної Європи та СНД / В. Кампо, В. Ковтунець // Гарантії виборчих прав громадян: проблеми реєстру виборців : матеріали семінару (м. Київ, 23 жовтня 2002 р.) / [Редкол.: Ключковський Ю.Б. (відп. ред.) та ін.]. – К. : Ін-т вибор. права, Проект «Вибори та політичні процеси», 2002. – С. 46–48.
    122. Уфімцев С. Виступ на семінарі / С. Уфімцев // Гарантії виборчих прав громадян: проблеми реєстру виборців : матеріали семінару (м. Київ, 23 жовтня 2002 р.) / [Редкол.: Ключковський Ю.Б. (відп. ред.) та ін.]. – К. : Ін-т вибор. права, Проект «Вибори та політичні процеси», 2002. – С. 18–20.
    123. Ковтунець В. До проблеми складання списків виборців / В. Ковтунець // Вибори та демократія. – 2006. – № 3 (9). – С. 95–102.
    124. Язловицька О. Виступ на семінарі / О. Язловицька // Гарантії виборчих прав громадян: проблеми реєстру виборців : матеріали семінару (м. Київ, 23 жовтня 2002 р.) / [Редкол.: Ключковський Ю.Б. (відп. ред.) та ін.]. – К. : Ін-т вибор. права, Проект «Вибори та політичні процеси», 2002. – С. 17–18.
    125. Ставнійчук М. Виступ на семінарі / М. Ставнійчук // Гарантії виборчих прав громадян: проблеми реєстру виборців : матеріали семінару (м. Київ, 23 жовтня 2002 р.) / [Редкол.: Ключковський Ю.Б. (відп. ред.) та ін.]. – К. : Ін-т вибор. права, Проект «Вибори та політичні процеси», 2002. – С. 41–42.
    126. Ставнійчук М. І. Законодавство про вибори народних депутатів України: актуальні проблеми теорії і практики / Ставнійчук М. І. – К. : Факт, 2002. – 156 с.
    127. Ключковський Ю. Виступ на семінарі / Ю. Ключковський // Гарантії виборчих прав громадян: проблеми реєстру виборців : матеріали семінару (м. Київ, 23 жовтня 2002 р.) / [Редкол.: Ключковський Ю.Б. (відп. ред.) та ін.]. – К. : Ін-т вибор. права, Проект «Вибори та політичні процеси», 2002. – С. 43–45.
    128. Семьоркіна О. М. Формування списків виборців в аспекті запровадження державного реєстру фізичних осіб / О. М. Семьоркіна // Збірник матеріалів Міжнародної наук.-практ. конф. [«Вибори і референдуми в Україні: законодавче забезпечення, проблеми реалізації та шляхи вдосконалення»], м. Київ, 13–15 листопада 2002 р.) / [Ред. : М.М. Рябець]. — К. : НОРА-ДРУК, 2003. – С. 191–196.
    129. Давыдович Я. ЦВК будет наказывать фальсификаторов [Електронний ресурс] / Я. Давыдович. – Режим доступу :
    www.cvk.gov.ua/zmi/press_9.htm
    130. Задорожний О. Виступ на семінарі / О. Задопожний // Гарантії виборчих прав громадян: проблеми реєстру виборців : матеріали семінару (м. Київ, 23 жовтня 2002 р.) / [Редкол.: Ключковський Ю.Б. (відп. ред.) та ін.]. – К. : Ін-т вибор. права, Проект «Вибори та політичні процеси», 2002. – С. 7–10.
    131. Коваль М. І. Концептуальні проблеми вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення підготовки та проведення виборів і референдумів в Україні / М. І. Коваль, В. М. Фурашев // Открытые информационные и компьютерные интегрированные технологии. – Харьков : НАКУ «ХАИ», 2003. – Вып. 13. – С. 11–32.
    132. Коваль М. І. До питань подальшої уніфікації та впровадження засобів автоматизації виборчих та референдум них процедур в Україні в процесі створення та розвитку Єдиної інформаційно-аналітичної системи «Вибори» / М. І. Коваль, В. М. Фурашев // Открытые информационные и компьютерные интегрированные технологии. – Харьков : НАКУ «ХАИ», 2003. – Вып. 20. – С. 108–134.
    133. Симоненко В. К. Список збитків замість реєстру виборців [Електронний ресурс] / В. К. Симоненко // Дзеркало тижня. – 2007. – № 25 (654). – Режим доступу :
    www.dt.ua/1000/1550/59789
    134. Про державний реєстр фізичних осіб : Проект Закону України від 17 вересня 2002 р., реєстраційний № 2206 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=13085
    135. Про реєстрацію фізичних осіб в Україні : Проект Закону України від 12 листопада 2003 р., реєстраційний № 4368 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=16262
    136. Про реєстрацію фізичних осіб в Україні : Проект Закону України від 12 травня 2004 р., реєстраційний № 4002. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=15592
    137. Про створення Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування : Постанова Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 р. № 327 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 11. – Ст. 752.
    138. Концепція розвитку Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування : схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 р. № 711-р [Електронний ресурс] // Офіційний вісник України. – 2009. – № 48. – Режим доступу :
    http://www.ovu.com.ua/articles/1661-pro-shvalennya-kontseptsiyi-rozvitku-derzhavnoyi-i
    139. Усенко-Чорна Ж. І. Державний реєстр виборців – якісно новий крок до демократичних виборів / Ж. І. Усенко-Чорна // Вісник Центральної виборчої комісії. – 2007. – № 1 (7). – С. 26–31.
    140. Про вибори народних депутатів України : Проект Закону України від 11 грудня 2008 р. № 3468 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=33945.
    141. Про вибори Президента України : Проект Закону України від 22 травня 2009 р. № 4440 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=35158
    142. Об основных гарантиях избирательных прав и права на участие в референдуме граждан Российской Федерации : Федеральный закон от 12 июня 2002 г. № 67-ФЗ, в редакции от 24 июля 2007 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://www.cikrf.ru/law/2/zakon_02_67fz_n.jsp
    143. Місцеві вибори в Україні: проблеми правового регулювання [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://www.parlament.org.ua/index.php?action=magazine&id=9&ar_id=1374&iar_id=724&as=2
    144. Convention on the Participation of Foreigners in Public Life at Local Level [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://conventions.coe.int/Treaty/ EN/Treaties/Html/144.htm
    145. Recommendation Rec(2001)19 of the Committee of Ministers to member states on the participation of citizens in local public life (Adopted by the Committee of Ministers on 6 December 2001 at the 776th meeting of the Ministers' Deputies) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://www.odpm.gov.uk/index. asp?id=1133645
    146. Code of Good Practice in Electoral Matters: Venice Commission Adopted Guidelines and Draft Explanatory Report. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://www.venice.coe.int/docs/2002/CDL-EL(2002)005-e.asp
    147. Барабаш О. Виступ на семінарі / О. Барабаш // Гарантії виборчих прав громадян: проблеми реєстру виборців : матеріали семінару (м. Київ, 23 жовтня 2002 р.) / [Редкол.: Ключковський Ю.Б. (відп. ред.) та ін.]. – К. : Ін-т вибор. права, Проект «Вибори та політичні процеси», 2002. – С. 30–35.
    148. Нарада експертів з роботи над законом з питань правового регулювання Державного реєстру виборців, 22–25 жовтня 2006 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://www.eli.org.ua/conferens/materials/166?PHPSESSID =eda4381e55a4b889a9f39741bfa9f751
    149. Про інформацію : Закон України від 2 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650.
    150. Рішення Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України «Про інформацію» та статті 12 Закону України «Про прокуратуру» (справа К. Г. Устименка) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v005p710-97
    151. Про захист персональних даних : Закон України від 1 червня 2010 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 34. – Ст. 481.
    152. Серьогін В. Проблеми забезпечення недоторканості приватного життя громадян України у межах виборчого процесу / В. Серьогін // Вісник Центральної Виборчої комісії. – 2006. – № 3 (5). – С. 49–55.
    153. Потресов С. Многострадальная Privacy [Електронний ресурс] / С. Потресов. – Режим доступу :
    http://www.mobile-review.com
    154. Попов А. Миф о спасительном реестре [Електронний ресурс] / А. Попов // Неделя Украины. Политика. – 2007. – № 21 (367).– Режим доступу :
    www.news2000.org.ua
    155. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо оскарження неправильностей у списках виборців) : Проект Закону України від 2 березня 2006 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=27088
    156. Супровідна записка до проекту Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины