КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ГІРСЬКИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ УКРАЇНИ

Краткое описание

ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

УДК 342: 911.6(23) (477)

ГЛАЗУНОВА СВІТЛАНА МИКОЛАЇВНА

КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС
ГІРСЬКИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ УКРАЇНИ

Спеціальність 12.00.02 – конституційне право; муніципальне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
к.ю.н., член-кореспондент НАПрН України,
Заслужений юрист України,
Мурашин Геннадій Олександрович
Інститут держави і права
ім. В.М. Корецького НАН України
провідний науковий співробітник

Київ – 2011

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОНСТИТУЦІЙНО-
ПРАВОВОГО СТАТУСУ ГІРСЬКИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ УКРАЇНИ 11
1.1.Поняття гірського населеного пункту, загальна характеристика і
особливості його конституційно-правового статусу 11
1.2 Законодавчі акти, що визначають конституційно-правовий статус
гірських населених пунктів 33
1.3. Історико-правові аспекти еволюції правового статусу сучасних
гірських населених пунктів України в різні історичні періоди 47
Висновки до розділу І 67
РОЗДІЛ ІІ СКЛАДОВІ ЕЛЕМЕНТИ КОНСТИТУЦІЙНО-
ПРАВОВОГО СТАТУСУ ГІРСЬКИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ УКРАЇНИ 70
2.1. Правосуб’єктність гірських населених пунктів України 70
2.2. Функції гірських населених пунктів та їх класифікація 94
2.3. Компетенція гірських населених пунктів України 116
Висновки до розділу ІІ 132
РОЗДІЛ ІІІ МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНСТИТУЦІЙНО-
ПРАВОВОГО СТАТУСУ ГІРСЬКИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ 136
3.1. Форми і методи реалізації конституційно-правового статусу
гірських населених пунктів 136
3.2. Гарантії реалізації конституційно-правового статусу гірських
населених пунктів 152
3.3. Юридична відповідальність гірських населених пунктів у
механізмі реалізації їх конституційно-правового статусу 167
Висновки до розділу ІІІ 179
ВИСНОВКИ 182
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 189

ВСТУП

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Важливою умовою розбудови України як демократичної, соціальної, правової держави є демократизація всіх сфер суспільного життя, устремління до підвищення його матеріального і соціально-культурного рівня. У цьому аспекті суттєве значення має і досягнення ефективних зрушень у формуванні як загально-теоретичних основ конституційно-правового статусу населених пунктів, зокрема гірських населених пунктів, так і механізму практичної реалізації цього статусу, що є однією із актуальних проблем, яка недостатньо або і зовсім належним чином ще не досліджувалася в науці конституційного права.
Значна частина населених пунктів, зважаючи на їх місцезнаходження в гірській місцевості зі складними географічними, кліматичними умовами та особливо небезпечними стихійними явищами, які негативно впливають на їх повсякденну життєдіяльність, набули відповідно до Закону України “Про статус гірських населених пунктів в Україні” спеціальний правовий статус “гірських”. Такі населені пункти (а їх більше семисот, і в них проживають, навчаються чи працюють близько мільйона громадян нашої країни), розташовані на територіях Івано-Франківської, Львівської, Чернівецької, Закарпатської областей. В умовах сучасних кризових явищ та загальносуспільних процесів, вони мають тільки їм характерні закономірності розвитку та функціонування, що зумовлені гірським чинником.
Гірські населені пункти – це не тільки гірська частина території нашої держави, а передовсім – просторова основа для життя і праці значної частини населення України, де в особливих природніх умовах реалізуються та захищаються конституційні права та свободи місцевих жителів, інтереси місцевих громад, здійснюється місцеве самоврядування. Виходячи з цього, питання конституційно-правового статусу гірських населених пунктів в Україні зважаючи на їх специфіку набуває особливої важливості як для процесу вдосконалення адміністративно-територіального устрою країни, так і для їх ефективного функціонування.
Важливість теми дослідження зумовлена комплексним характером конституційно-правового статусу гірських населених пунктів України та його реалізації. У зв’язку із цим особливе значення має розробка його теоретичних і практичних засад та функціонування в межах гірських населених пунктів системи місцевого самоврядування, що мають бути вихідними для галузевих науково-правових досліджень цієї проблеми.
Актуальність даного питання зумовлюється і спрямованістю нашої держави на євроінтеграцію, оскільки ратифікація Європейської Хартії місцевого самоврядування, визнання фундаментальних принципів його здійснення зобов’язують Україну до більш ефективного розвитку гірських населених пунктів, який відповідав би міжнародним стандартам. Актуальність проблем розвитку гірських територій була підтверджена Організацією Об’єднаних Націй, адже Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй проголошувала 2002 рік – Міжнародним роком гір, а щороку 11 грудня – Днем гір.
Варто зазначити, що гірські території, на яких знаходяться сучасні гірські населені пункти України, привертали увагу представників як української, так і зарубіжної соціогуманітарної науки: правової, історичної, етнографічної: Е.Брюгера, В.Гнатюка, М.Грушевського, Ю.Гошко, К.Добровольського, М.Жука, М.Клапчука, Л.Крушельницької, Л.Люкшандерля, Е.Мартінего, П.Мессерлі, Ф.Персовського, Р.Рейнфуса, В.Стефаника, Ю.Федьковича, І.Франка, Г.Хоткевича, О.Черниш, С.Штіка та інших.
У сучасний період проблемним питанням адміністративно-територіального устрою, конституційно-правового статусу територіальних одиниць, та здійснення місцевого самоврядування в їх територіальних межах присвячено ряд наукових праць: М.О.Баймуратова, О.В.Батанова, І.Я.Зайця, О.Л.Копиленка, В.В.Кравченка, В.С.Куйбіди, Г.О.Мурашина, Н.Р.Нижник, М.П.Орзіха, В.Ф.Погорілка, М.О.Пухтинського, Ю.М.Тодики, О.Ф.Фрицького та інших.
Останніми роками в Україні здійснено кілька наукових дисертаційних досліджень правового статусу окремих адміністративно-територіальних утворень, однак загальнотеоретичних робіт стосовно конституційно-правового статусу гірських населених пунктів ще не було, що є одним із головних мотивувань вибору теми для даного дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно із планом науково-дослідної роботи Інституту законодавства Верховної Ради України, зокрема програми “Стратегія розвитку законодавства України” ( державний реєстраційний № 0103U 007975).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в обгрунтуванні теоретичних основ конституційно-правового статусу гірських населених пунктів України та рекомендацій щодо вдосконалення законодавства, яким цей статус закріплюється.
Завдання наукового дослідження сформульовані відповідно до поставленої мети і полягають у наступному:
– дати загальну характеристику конституційно-правового статусу гірських населених пунктів;
– визначити поняття гірського населеного пункту як самостійного суб’єкта конституційних правовідносин;
– сформулювати поняття “конституційно-правовий статус гірських
населених пунктів” та розкрити його особливості;
– проаналізувати нормативно-правові акти, що визначають конституційно-правовий статус гірських населених пунктів;
– з’ясувати еволюцію становлення правового статусу сучасних гірських населених пунктів України в різні історичні періоди;
– здійснити аналіз структурних елементів конституційно-правового статусу гірських населених пунктів України;
– дослідити механізм реалізації конституційно-правового статусу гірських населених пунктів;
– сформулювати пропозиції і рекомендації щодо вдосконалення законодавства, яке визначає і закріплює конституційно-правовий статус гірських населених пунктів в Україні.
Об’єктом дисертаційного дослідження є правове становище гірських населених пунктів у системі конституційних правовідносин.
Предметом дисертаційного дослідження є конституційно-правовий статус гірських населених пунктів України.
Методи дослідження. Дане дисертаційне дослідження зумовило необхідність комплексного застосування методологічного апарату правових наук з урахуванням принципів всебічного та повного дослідження процесів і явищ, цілісності та єдності дослідження, використання методів історизму і порівняння. Основним з використаних методів є загальнонауковий діалектичний метод пізнання та аналізу, який дозволив дослідити стан реалізації конституційних положень та законодавчих актів, що визначають статус гірських населених пунктів в Україні.
Крім того, були використані: історико-правовий метод, який дав змогу з’ясувати та простежити етапи еволюції правового статусу сучасних гірських населених пунктів у різні історичні періоди, правове становище населення та можливість використання історичних звичаїв і традицій у сьогоденні; метод філософської діалектики дозволив розглядати гірські населені пункти як просторові межі функціонування територіальної громади, здійснення місцевого самоврядування; формально-юридичний метод дозволив з’ясувати зміст нормативно-правового матеріалу, який вивчався та аналізувався при написанні дисертаційної роботи; статистичний метод застосовувався при аналізі кількісних показників, що безпосередньо впливають на предмет дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що запропонована дисертація є першим комплексним науковим дослідженням конституційно-правового статусу гірських населених пунктів України. Це дало можливість сформулювати й аргументувати основні положення дослідження, які відображають такі найважливіші науково-теоретичні результати:
Вперше:
дано наукове визначення понять: гірський населений пункт – це частина комплексної, частково заселеної території України, що сформувалася природним чи штучним шляхом, характеризується розчленованістю рельєфу із значними різницями відносних висот на відповідних площах, віднесена за законодавчими критеріями до категорії гірських, має сталий склад населення, власну назву, межі та зареєстрована в порядку визначеному законом;
конституційно-правовий статус гірських населених пунктів – це врегульована Конституцією і законом України правова категорія, що складається із сукупності елементів, які відображають властивості даних пунктів як суб’єктів права, їх функціональне призначення, межі здійснення їхніх прав та обумовлюють їхнє правове становище у державі;
правосуб’єктність гірських населених пунктів – це юридичний стан, який складається із сукупності передбачених нормами права юридичних властивостей гірських населених пунктів, що надають їм можливість бути в межах Конституції та законів України суб’єктом конституційно-правових відносин безпосередньо чи опосередковано в особі територіальної громади та органів місцевого самоврядування;
функції гірських населених пунктів – це основні напрями їх діяльності, які зумовлюють роботу всіх елементів системи місцевого самоврядування в межах законодавства і відображають їх сутність, цілі та завдання;
компетенція гірських населених пунктів – це сукупність певних елементів, у яких проявляються різні аспекти їх діяльності, тобто їх обсяг прав і функцій, що необхідні для здійснення їх завдань в межах чинного законодавства;
обгрунтовано класифікацію гірських населених пунктів за висотним показником:
– низькогірні населені пункти розташовані на висоті 400-500 м над рівнем моря;
– середньогірні населені пункти розташовані на висоті 500-600 м над рівнем моря;
– високогірні населені пункти розташовані на висоті 600 м над рівнем моря
і вище;
здійснено аналіз правової бази, яка визначає конституційно-правовий статус гірських населених пунктів України. Доведено, що вона не позбавлена певних недоліків і є недосконалою. Сформульовано пропозиції щодо її вдосконалення;
досліджено еволюцію становлення правового статусу сучасних гірських населених пунктів в різні історичні періоди та обґрунтовано висновки, що конституційно-правовий статус даних населених пунктів формувався в складних правових та господарсько-економічних умовах при значному впливі гірського геопростору;
досліджено особливості набуття правосуб’єктності гірськими населеними пунктами, які полягають у тому, що загальну правосуб'єктність дані населені пункти набувають у момент їх державної реєстрації як елементів базового рівня системи адміністративно-територіального устрою. Водночас, з часу внесення їх до переліку гірських населених пунктів, вони набувають спеціальну правосуб'єктність;
доведено, що основу механізма реалізації правового статусу гірських населених пунктів складають такі елементи: форми і методи реалізації конституційно-правового статусу гірських населених пунктів, гарантії реалізації конституційно-правового статусу гірських населених пунктів, юридична відповідальність гірських населених пунктів.
Удосконалено:
визначення поняття “населений пункт”, під яким розуміють частину комплексної, частково заселеної території України, що сформувалася природним чи штучним шляхом, має сталий склад населення, власну назву, визначені межі та зареєстрована в порядку, визначеному чинним законодавством;
визначення поняття “адміністративно-територіальна одиниця”, якою вважається частина єдиної території України, яка складається з одного чи декількох населених пунктів, територіальний простір якої слугує діяльності органам місцевої влади, територіальної громади для забезпечення повсякденної життєдіяльності її мешканців.
Набуло подальшого розвитку:
доктрина конституційно-правового статусу населених пунктів стосовно гірських населених пунктів.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в дисертації пропозиції та висновки можуть бути використані:
у науково-дослідницьких цілях – для поглиблення наукових знань у сфері досліджень правового статусу населених пунктів, адміністративно-територіальних одиниць та в процесі вдосконалення адміністративно-територіального устрою;
у правотворчій роботі – при підготовці законодавства України з питань реалізації конституційно-правового статусу гірських населених пунктів, при розробці проекту Закону України “Про територіальний устрій”;
у правозастосуванні – при введенні в дію правових норм на території гірських населених пунктів України вимагається врахування відмінностей між умовами існування гірських і рівнинних населених пунктів, проведення моніторингу на ефективність їх правозастосування, контроль за виконанням.
у навчальному процесі – у процесі вивчення курсу “конституційне право”, при підготовці фахівців з напряму “правознавство”, перепідготовці та підвищенні кваліфікації працівників органів місцевого самоврядування гірських населених пунктів.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювалися на кафедрі конституційного та міжнародного права Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ, на засіданнях відділу проблем розвитку національного законодавства Інституту законодавства Верховної Ради України. Результати дослідження оприлюднені автором на науково-практичній конференції в рамках ХVІІ Гуцульського фестивалю “Етнокультурна та природна спадщина місцевих громад як складові розвитку туристично-рекреаційного потенціалу Карпатського краю”(м. Яремче, 27 липня 2007р.), Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції “Розвиток юридичної науки на сучасному етапі”(Тернопіль, 07.12.2007р.), Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції “Правовий статус людини в сучасних умовах державотворення” (Тернопіль, 22.02.2008р.), ХІХ Міжнародній історико-правовій конференції “Інтеграційні процеси в історії права, держави та юридичної думки. Історія міліції: минуле і сучасне” (с. Гута, 15-18 травня 2008 року), ХХ Міжнародній історико-правовій конференції “Земля і земельні відносини в історії права, держави і юридичній думці”(м. Судак, АРК, 25-28 вересня 2008р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток освітньо-виховного простору в Карпатах в умовах глобалізації: стан, проблеми, перспективи” (м. Івано-Франківськ, 9-11 жовтня 2008 р.), науково-практичній конференції “Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні” (м. Івано-Франківськ, 28 листопада 2008 р.), Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції “Розвиток правової свідомості сучасного суспільства” (Тернопіль, 06.10.2009р.). Тези доповідей опубліковані.
Публікації. За темою дисертації опубліковано шість наукових праць у фахових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України.
Структура дисертації зумовлена метою та завданням дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, що містять дев’ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел (253 найменувань). Загальний обсяг дисертації становить 212 сторінок, в тому числі 23 сторінки використаних джерел.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Населені пункти, розташовані в гірському геопросторі, є важливою частиною екологічного, економічного, культурного середовища нашої країни. Значна їх частина, більше семисот, відповідно до Закону України “Про статус гірських населених пунктів в Україні” набула спеціального правового статусу гірських. Вони представлені містами, селищами, селами – базовими одиницями системи адміністративно-територіального устрою.
Сучасні науковці все частіше звертають свої погляди на існуючі в Україні проблеми адміністративно-територіального устрою. Сьогодні є ряд наукових праць у яких вченими досліджується конституційно-правовий статус окремих елементів системи адміністративно-територіального устрою. У той же час у науці конституційного права відмічається певний науково-дослідницький вакуум щодо гірських населених пунктів з позицій конституційно-правового статусу. Тому автор намагався всебічно дослідити даний феномен та обґрунтувати теоретичні засади функціонування гірських населених пунктів як суб’єкта конституційно-правових відносин, окреслити теоретичні основи конституційно-правового статусу згаданих населених пунктів.
На основі застосування різних наукових методів та підходів дисертант пропонує наступні висновки.
1) Гірський населений пункт – це частина комплексної, частково заселеної території України, що сформувалася природним чи штучним шляхом, характеризується розчленованістю рельєфу із значними різницями відносних висот на відповідних площах, віднесена за законодавчими критеріями до категорії гірських, має сталий склад населення, власну назву, межі та зареєстрована в порядку визначеному законом.
Гірські населені пункти є елементами базового рівня системи адміністративно-територіального устрою – міста, селища, села.
Правовий статус базових елементів різниться між собою обсягом прав, функцій, компетенції, що суттєво впливає на механізм реалізації правового статусу гірських населених пунктів.
Механізм реалізації правового статусу повною мірою залежить від висотного показника розташування гірського населеного пункту, оскільки вимагає більше затрачених зусиль.
Вважаємо за доцільне законодавчо визначити і закріпити правовий статус гірських населених пунктів за наступною класифікацією:
– місто – гірський населений пункт;
– селище – гірський населений пункт;
– село – гірський населений пункт.
– низькогірні населені пункти розташовані на висоті 400-500 м над рівнем моря ;
– середньогірні населені пункти розташовані на висоті 500-600 м над рівнем моря;
– високогірні населені пункти розташовані на висоті 600 м над рівнем моря
і вище.
У переліку населених пунктів, яким надано статус гірських, йдеться про населені пункти чотирьох видів: міста, селища міського типу, селища, села. Поряд з такою категорією населеного пункту, як селище, на практиці існує й категорія населеного пункту – “селище міського типу”, однак Конституція України 1996 року не оперує цим терміном. Статус існуючих селищ міського типу й досі залишається невизначеним. Вважаємо за доцільне законодавчо визначити віднесення такої категорії населеного пункту, як селище міського типу, до категорії селищ відповідними доповненнями до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.
Конституційно-правовий статус гірських населених пунктів – це врегульована Конституцією і законом України правова категорія, що складається із сукупності елементів, які відображають властивості даних пунктів як суб’єктів права, їх функціональне призначення, межі здійснення їхніх прав та обумовлюють їхнє правове становище у державі.
Конституційно-правовий статус гірських населених пунктів найповніше розкривають такі елементи:
а) правосуб’єктність гірських населених пунктів;
б) функції гірських населених пунктів;
в) компетенція гірських населених пунктів.
2). На основі національного законодавства сформовано нормативно-правову базу, що визначає конституційно-правовий статус гірських населених пунктів. Її основу складають Конституція і Закон України “Про статус гірських населених пунктів в Україні”. Зазначений Закон окрім встановлення критеріїв, за яким населені пункти набувають статусу гірських, основних засад державної політики щодо розвитку гірських населених пунктів та гарантій соціального захисту громадян, що у них проживають, працюють чи навчаються не визначає особливостей статусу таких пунктів, їх специфіки як адміністративно-територіальних одиниць, не врегульовує суспільні відносини, що стосуються особливостей здійснення місцевого самоврядування в гірських населених пунктах, державних гарантій реалізації правового статусу. Автор вважає за доцільне підготувати і прийняти нову редакцію Закону України “Про статус гірських населених пунктів в Україні”.
3) Конституційно-правовий статус гірських населених пунктів України є результатом складної і тривалої еволюції цих населених пунктів. Значний вплив на становлення правового статусу сучасних гірських населених пунктів здійснював гірський геопростір. Його розвиток і вдосконалення відбувалися в складних правових, господарсько-економічних умовах життя місцевого населення та незмінно засновувалися на практичній доцільності і раціональності, віковому колективному досвіді селянства, в якому значну роль відігравала громада, спроб самоорганізації міського населення в рамках європейських моделей магдебурзького права, розвитку поселень під впливом зміни зовнішньополітичних та економічних орієнтацій і реформ, конституювання адміністративно-територіальної організації суспільства, проведення політики ліквідації відмінностей між гірськими та низинними населеними пунктами, штучну урбанізацію, повальну індустріалізацію, будівництво промислових і виробничих комплексів тощо.
4). Правосуб’єктність гірських населених пунктів – це юридичний стан, який складається із сукупності передбачених нормами права юридичних властивостей гірських населених пунктів, що надають їм можливість бути в межах Конституції та законів України суб’єктом конституційно-правових відносин безпосередньо чи опосередковано в особі територіальної громади, органів місцевого самоврядування.
Обсяг правосуб’єкності гірських населених пунктів різний. Це пояснюється тим, що статус “гірських” набувають відповідно до закону міста, селища, села, тобто населені пункти, віднесені до різних категорій системи адміністративно-територіального устрою. Цей факт, безперечно, впливає на обсяг їх правосуб’єктності, оскільки вони мають і тотожні, але за обсягом фактично різні завдання, цілі, мету, права й обов’язки.
Гірські населені пункти є суб’єктами конституційно-правових відносин, і в процесі здійснення своїх прав, функцій та компетенції набувають ознак юридичної особи публічного права, оскільки їх діяльність спрямована на задоволення невиробничих потреб.
Гірському населеному пункту притаманні ознаки юридичної особи публічного права із статусоутворюючими та похідними від них властивостями.
Для нормативного закріплення за гірськими населеними пунктами статусу юридичної особи важливим є досвід у цій сфері зарубіжних країн з гірською територією, де адміністративно-територіальні утворення наділяються правами юридичних осіб або прямо визначаються як юридичні особи, наділені власною компетенцією.
Набуття гірськими населеними пунктами статусу юридичної особи сприятиме розмежуванню компетенції держави та адміністративно-територіальних одиниць безпосередньо на конституційному рівні.
5). Функції гірських населених пунктів – це основні напрями їх діяльності, які зумовлюють роботу всіх елементів системи місцевого самоврядування в межах законодавства і відображають їх сутність, цілі та завдання.
Виокремлення функцій, які притаманні гірським населеним пунктам, дозволяє окреслити організаційну побудову зазначених адміністративно-територіальних одиниць. Діяльність гірських населених пунктів характеризується певними напрямами в економічній, політичній, екологічній та інших сферах місцевого розвитку.
За сферами діяльності гірських населених пунктів можна виокремити політичну, економічну, екологічну, культурну, соціальну, інформаційно-комунікативну, нормотворчу, бюджетно-фінансову функції, функцію планування. Зазначені функції мають внутрішній характер.
Зовнішні функції гірських населених пунктів – це основні напрями та види діяльності гірських населених пунктів поза своїми територіальними межами, які відображають їх значення в здійсненні регіональної і загальнодержавної політики.
Зважаючи на тривалість здійснення у часі функцій гірських населених пунктів серед них можна виокремити постійні і тимчасові.
6. Компетенція гірських населених пунктів – це сукупність певних елементів, у яких проявляються різні аспекти їх діяльності, тобто їх обсяг прав і функцій, які необхідні для здійснення їх завдань в межах чинного законодавства.
Предмет відання гірських населених пунктів, є способом юридичного зазначення тих сфер місцевого життя, які визначаються в якості предмета власних дій через елементи системи місцевого самоврядування в межах передбачених законодавством.
7. Механізм реалізації конституційно-правового статусу гірських населених пунктів – це складна категорія, яка включає в себе сукупність правових засобів і форм, за допомогою якої реалізуються функції, компетенція гірських населених пунктів.
Елементами механізму реалізації конституційно-правового статусу гірських населених пунктів в Україні є:
– форми і методи реалізації конституційно-правового статусу гірських населених пунктів;
– гарантії реалізації конституційно-правового статусу гірських населених пунктів;
– юридична відповідальність гірських населених пунктів.
Форми реалізації конституційно-правового статусу гірських населених пунктів це – спеціальні аспекти діяльності, які відповідають демократичним засадам суспільного і державного ладу, за допомогою яких реалізуються елементи правового статусу гірських населених пунктів.
Реалізація правового статусу гірських населених пунктів здійснюється безпосередньо територіальною громадою за допомогою основних законодавчо визнаних форм прямого волевиявлення (місцевих виборів, місцевих референдумів, загальних зборів громадян за місцем проживання, місцевої ініціативи, громадських слухань) та опосередковано у формі представництва
Методи реалізації правового статусу гірських населених пунктів застосовуються у класифікаційних межах вище визначених форм.
8. Гарантії реалізації конституційно-правового статусу гірських населених пунктів - це система правових умов, засобів, способів, які в межах Конституції і законів України забезпечують фактичну реалізацію правового статусу гірських населених пунктів безпосередньо чи опосередковано в особі органів місцевої влади з метою здійснення прав та інтересів місцевого населення.
Гарантії реалізації конституційно-правового статусу гірських населених пунктів поділяються на нормативні та організаційно-правові.
Нормативні гарантії закріплюються в Конституції України, Законах “Про статус гірських населених пунктів в Україні”, “Про місцеве самоврядування в Україні” та інших законах, підзаконних актах, локальних актах, міжнародних актах, ратифікованих Верховною Радою України. Вважаємо, що важливе значення в забезпеченні гарантій гірських населених пунктів матимуть також закони про адміністративно-територіальний устрій України, адміністративно-територіальні утворення, які мають визначити правовий статус гірських населених пунктів у системі адміністративно-територіального устрою держави. Серед нормативних гарантій виділяють: політичні, соціальні, економічні, культурні, правові гарантії реалізації матеріально-фінансової самостійності гірських населених пунктів; правові гарантії реалізації організаційно-правової самостійності гірських населених пунктів, правові гарантії охорони правового статусу гірських населених пунктів, правові гарантії захисту правового статусу гірських населених пунктів.
Організаційно-правові гарантії гірських населених пунктів відображають та забезпечують їх територіальну організацію влади. Зазначені гарантії спрямовані перш за все на створення сприятливих умов для ефективної реалізації функціонального призначення гірських населених пунктів України.
9. Гірські населені пункти несуть відповідальність безпосередньо через місцеві громади та опосередковано через представницькі органи місцевого самоврядування. Елементи системи місцевого самоврядування виступають суб’єктами відповідальності в процесі реалізації правового статусу гірських населених пунктів у межах законодавчо визначеної компетенції.
До органів і посадових осіб місцевого самоврядування може бути застосована конституційно-правова, адміністративно-правова, кримінально-правова, цивільно-правова відповідальність, яка є вагомою складовою механізму реалізації правового статусу гірських населених пунктів в Україні.
10. Викладені вище загальнотеоретичні результати дослідження конституційно-правового статусу гірських населених пунктів України не є вичерпними. Актуальні процеси пошуку оптимальної моделі адміністративно-територіального устрою України та перманентного розвитку і становлення місцевого самоврядування на її території та гірських населених пунктах зокрема зумовлюють розширення наукових досліджень не тільки в рамках згаданих інституцій.

Список використаних джерел
1. Заяць І. Я. Правовий статус області в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 “Конституційне право” / І. Я. Заяць. – Харків, 2000. – 18 с.
2. Шкабаро В.М. Конституційно – правовий статус міста в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 “Конституційне право” / В.М. Шкабаро. – К., 2005. – 19 с.
3. Куйбіда В. С. Конституційно – правові основи самоврядування в містах обласного значення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 “Конституційне право” / В. С. Куйбіда. – Харків, 2001. – 21 с.
4. Про статус гірських населених пунктів в Україні : Закон України від 15.02. 1995, № 56/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 9. – Ст. 58.
5. “Про адміністративно-територіальний устрій України” : проект Закону України від 04.10.1997. – Електронний ресурс. – Режим доступу :
http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1069.1269.0
6. Про адміністративно-територіальний устрій : проект Закону України станом на 27.04.2009. – Електронний ресурс. – Режим доступу :
www.minregionbud.gov.ua/index.php?id=1938
7. Костюченко О.А. Конституційне право України : посібник /
О.А.Костюченко. – К. : КНЕУ, 2001. – 116 с.
8. Про правила дорожнього руху : Постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2001, № 1306 / Офіційний Вісник України. – № 41. – 2001.
9. Конвенція ООН про дорожній рух від 8.11.1968 р. – Електронний ресурс. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=995_041
10. Про дорожні знаки і сигнали : Конвенція ООН від 08.11.1968 р. – Електронний ресурс. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?code=995_041
11. Конституційне право України : навч. посіб. / [Ю.М.Бисага, Ю.Ю. Бисага, Д.М.Бєлов і ін.]. – Ужгород: Ліра, 2007. – 370 с.
12. Юридична енциклопедія : в 6т. / [ редкол. : Шемшученко Ю. С.] – К. : “Укр. енциклопедія”, 2004. –
Т. 6. – 2006. – 766с.
13. Конституція України від 28.06.1996 № 254К/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141.
14. Хорев Б.С. Проблемы городов (урбанизация и единая система
расселения в СССР) / Б.С.Хорев. – М. : Мысль, 1975. – 428 с.
15. Куйбіда В.С. Конституційно-правові проблеми міського самоврядування в Україні / В.С. Куйбіда. – Львів : Літопис, 2001. – 376 с.
23. Саханенко С. Місто як політико-управлінська система / С.Саханенко // Вісник Української Академії державного управління. – 2000. – № 3. – С. 395-403.
16. Заяць І. Область : становлення сучасної реґіональної політики в Україні / І. Заяць // Право України. – 1997. – № 6. – С. 20 – 24, 35.
17. Ковтун В.В. Города Украины : Экономико-географический справочник / В.В. Ковтун, А.В.Степаненко. – К. : Вища школа, 1990. – 279 с.
18. Степаненко А.В. Социально-экономическое развитие городов (проблемы комплексности и сбалансированности) / А.В.Степаненко. – К. : Наукова думка, 1988. – 208 с.
19. Про внесення змін до Закону України “ Про статус гірських населених пунктів в Україні” : Закон України від 13.07.2000, № 1917-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 42. – Cт. 350.
20. Про внесення змін до Закону України “ Про статус гірських населених пунктів в Україні” : Закон України від 07.03.2002, № 3101-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 32 – Cт. 226.
21. Про внесення змін до Закону України “ Про статус гірських населених пунктів в Україні” : Закон України від 29.06.2004., № 1928-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 51. – Cт. 551.
22. Про внесення змін до Закону України “Про статус гірських населених пунктів в Україні : Закон України. – Електронний ресурс. – Режим доступу. – http://www.president.gov.ua/done_img/files/propose_3596.rtf
23. Кагало О. О. Чи “гірські проблеми ” завжди є прерогативою гір? / О. О. Кагало // [“Гори і люди”] (у контексті сталого розвитку) : матеріали міжнарод. наук. практ. конф., (Рахів, 14 – 18.10.2002р.). [у 2 т.] – Рахів, 2002. –
Т.1. – 2002. – С.76 – 80.
24. Про перелік населених пунктів, яким надається статус гірських :
Постанова Кабінету Міністрів України від 11.08.1995 р. № 647 // Зібрання постанов Уряду України. – 1996. – № 1 (11 – 31 серпня 1995 р.).
25. Батанов О.В. Конституційні засади місцевого самоврядування в
Україні / Проблеми реалізації Конституції України : теорія і практика / відп. ред. В.Ф. Погорілко: [монографія] / О.В.Батанов. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України: А.С.К., 2003. – С. 482-524.
26. Беркела М. Про роботу органів місцевого самоврядування
Рахівщини щодо ефективного використання рекреаційних можливостей регіону. / М.Беркела // Місцеве самоврядування: досвід, проблеми, перспективи : зб. виступів. – Ужгород : Закарпаття, 2001. – С. 38-44.
27. Про місцеве самоврядування в Україні : Закон України від 21.05.1997, № 280/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
28. Рішення Конституційного Суду України від 13 липня 2001 року № 11-рп/2001 / Офіційний вісник України. – 2001. – № 29. – Ст.1327.
29. Годованець В.Ф. Конституційне право України : навч. посіб. / В.Ф.Годованець. – К. : МАУП, 2005. – 360 с.
30. Конституційне право України / за ред. В.Ф. Погорілка. – К. : Наукова думка, 2000. – 265c.
31. Фрицький О.Ф. Конституційне право України : підруч. – [3-є вид., перероб. і доп.] / О.Ф.Фрицький. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 512с.
32. Булгаков І.В. Господарське право України : навч. посібник / І.В.Булгаков. – К. : Прецедент, 2006. – 346 с.
33. Скакун О.Ф. Теория государства и права : учеб. / О.Ф.Скакун. – Харьков : Консум; Ун-т внутр. дел, 2000. – 704 с.
34. Конституційне право України / за ред.. В.Ф.Погорілка. [4-те вид.] – К. : Наукова думка, 2003. – 731 с.
35. Гнилорибов В. Проблеми правового статусу територіальних
утворень в Україні / В.Гнилорибов // Вісник державної служби України. – 2005. – № 4. – С. 23-26.
36. Чиркин В.Е. Два пути социально-политического развития – две концепции прав человека / В.Е.Чиркин // Правовое положение личности : зб.статтей. – М. : Наука, 1987. – С. 6-27.
37. Матузов Н.И. Правовая система и личность / Н.И.Матузов. – Саратов : Саратовск. ун-т, 1987. – 239 с.
38. Балакірєва Р.С. Конституційне право України : навч. посіб. / Р.С.Балакірєва. – Київ : Центр навч. літератури, 2003.– 210 с.
39. Теория права и государства : учебн. – Х. : ООО “Одиссей”, 2006. –
480 с.
40. Теория государства и права : учебн. / под ред. А.И.Денисова. – М. : Юридическая литература, 1980. – 432 с.
41. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (Енциклопедичний курс) : підр. / О.Ф.Скакун. – Харків : Еспада, 2006. – 776с.
42. Теорія держави і права : навч. посіб. / В.М.Субботін, О.В.Філонов, Л.М.Князькова. – К. : Знання, 2005. – 327 с.
43. Витрук Н.В. Правовой статус личности в СССР / Н.В.Витрук. – М. : Юридическая лит-ра, 1985. – 176 с.
44. Витрук Н.В. Общая теория правового положення личности : [монографія] / Н.В.Витрук. – М. : Норма, 2008. – 447 с.
45. Витрук Н.В. Конституционный статус личности в СССР / Н.В.Витрук. – М. : Юрид. лит., 1980. – 256 с.
46. Супатаев М.А. Особенности статуса личности по обычному праву/ М.А.Супатаев // Правовое положение личности : зб.статтей. – М. : Наука, 1987. – С. 52-72
47. Богданова Н.А. Категория статуса в конституционном праве / Н.А.Богданова // Вестник Московского университета. – Серия II. Право. – 1998. – № 3. – С. 3-20.
48. Основи правознавства : навч. посіб. [5-те вид., перероб. і доп.] / М.О.Баймуратов, Л.Р.Біла, С.В.Ківалов [і ін.] – Одеса : Юридична література, 2003. – 376 с.
49. Юридична енциклопедія : [ у 6 т./ редкол.: Шемшученко Ю.С.]. – К. : “Укр. енциклопедія”, 2001. –
Т. ІІІ. – 2001. – 789с.
50. Про службу в органах місцевого самоврядування : Закон України від 07.06.2001р., № 2493-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 33. – Ст. 175.
51. Про органи самоорганізації населення : Закон України від 11.07.2001р., № 2625-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 48. – Ст. 254.
52. Про статус депутатів місцевих рад : Закон України від 11.07.2002р., № 93-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 40. – Ст. 290.
53. Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів : Закон України від 06.04.2004р., № 1667-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 30-31. – Ст. 382
54. Пухтинський Н., Актуальні проблеми імплементації Європейської Хартії місцевого самоврядування та реформування місцевого самоврядування в Україні / Н.Пухтинський, В.Толкованов // (Європейська Хартія місцевого самоврядування та розвиток місцевої і реґіональної демократії в Україні : наук.-практ. посібн.) / [упоряд. О.В. Бейко, А.Г. Гук, В.М. Князєв] / за ред. М.О. Пухтинського, В.В. Толкованова. – К. : "Крамар", 2003. – С. 148-159.
55. Про столицю України – місто-герой Київ : Закон України від 15.01.1999р., № 401-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 11. – Ст. 79.
56. Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування :
Закон України від 09.07.2003р., № 1058-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 49-51. – Ст. 376.
57. Про пенсійне забезпечення : Закон України від 05.11.1991р., №
1788-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 3. – Ст. 10.
58. Про телекомунікації : Закон України від 18.11.2003р., № 1280-ІV //
Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 12. – Ст. 155.
59. Про порядок введення в дію Закону України “Про статус гірських
населених пунктів в Україні” : Постанова Верховної Ради України від 15.02.1995р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 9. – Ст. 59
60. Про Концепцію сталого розвитку населених пунктів : Постанова
Верховної Ради України від 24.12.1999р., № 1359-ХІV // Офіційний Вісник України. – 2000. – № 1.
61. Щодо стану та перспективи депресивних регіонів, міст та селищ України : Постанова Верховної Ради України від 15.05.2003р., № 782-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 31-32. – Ст. 265.
62. Про Основні напрями реформування пенсійного забезпечення в Україні : Указ Президента України від 13.04.1998р., № 291 // Урядовий кур’єр. – 1998. – 23 квітня. – С. 6.
63. Про Основні напрями соціальної політики на період до 2004 року : Указ Президента України від 24.05.2000р., № 717 // Урядовий кур’єр. – 2000. – 31 травня. – С. 6.
64. Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах : Постанова Кабінету Міністрів України від 11.08.1995р., № 648 // Урядовий кур’єр. – 1996. – С. 6.
65. Бойки Львівщини співпрацюватимуть із європейцями. – Західна інформаційна корпорація. – 2006. – Електронний ресурс. – Режим доступу : http://zik.com.ua/index.php?news_id=62026
66. Про посвідчення громадянина, який проживає, працює (навчається) на території гірського населеного пункту : Постанова Кабінету Міністрів України від 19.03.1996р., № 345 // Зібрання Постанов. – 1996. – № 8. – Ст. 265.
67. Про внесення змін до Положення про порядок видачі посвідчення громадянина, який проживає, працює (навчається) на території гірських населених пунктів : Постанова Кабінету Міністрів України від 07.02 2001р., № 119 // Офіційний Вісник України. – 2001. – № 6. – Ст.237.
68 Про внесення змін до Положення про порядок видачі посвідчення громадянина, який проживає, працює (навчається) на території гірських населених пунктів : Постанова Кабінету Міністрів України від 25.07.2002р.,
№ 1067 // Офіційний Вісник України. – 2002. – № 31. – Ст.1471.
69. Про затвердження Державної програми “Ліси України” на 2002-2015 роки : Постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2002р., № 581 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 18. – Ст. 933
70. Про Концепцію збереження біологічного різноманіття України : Постановa Кабінету Міністрів України від 12.05.1997р., № 439. – Електронний ресурс. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/print/content/print/?uid=1010.1.4057
71. Про розвиток сільської загальноосвітньої школи : Постановa Кабінету Міністрів України від 20.07.1999р., № 1305 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 29. – Ст. 340.
72. Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям : Постанова Кабінету Міністрів України від 24.02.2003р., № 250 // Збірник урядових нормативних актів України. – 2003. – № 15. – Ст. 258.
73. Про затвердження Порядку надання та використання у 2007 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для стимулювання розвитку регіонів, у тому числі депресивних територій : Постанова Кабінету Міністрів України від 07.03.2007р., № 396 // Офіційний Вісник України. – 2007. – № 18. – Ст. 704.
74. Деякі питання врегулювання міжбюджетних відносин на 2009 рік : Постанова Кабінету Міністрів України від 13.09.2008р., № 845 // Офіційний Вісник України. – 2008. – № 72. – Ст. 2429.
75 Про затвердження плану заходів щодо адаптації української економіки до вимог СОТ : Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2008р., № 1381-р. – Електронний ресурс. – Режим доступу:
http://www.uapravo.net/data2008/base00/ukr00410/index.htm
76. Про ратифікацію Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат : Закон України від 07.04.2004р., № 1672-ІV // Відомості Верховної Ради України. –2004. – № 32. – Ст.383
77. Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат. – Електронний ресурс. – Режим доступу:
http://uazakon.com/document/fpart93/idx93487.
78. Баймуратов М. Законодавство України про місцеве самоврядування: актуальні питання реалізації / М.Баймуратов // : зб. наук. праць Української Академії державного управління при Президентові України ; / [за заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва]. – К. : Видавництво УАДУ, 1999. – С. 300-302. – (Вип. 1)
79. Гошко Ю. Г. Населення Українських Карпат 15 – 18 ст. / Ю. Г. Гошко. – К. : Наукова думка, 1976. – 204 с.
80. Грабовецький В. Ілюстрована історія Прикарпаття. / В. Грабовецький. – [2–ге вид., доп.] у 5т – Т.3. – Івано – Франківськ : “Нова Зоря”, 2004. –
Т.3. – 2004. – 464с.
81. Пашуто В. Т.Очерки по истории Галицко-Волынской Руси / В. Т. Пашуто. – М., 1950. – 98 с.
82. Юридичні терміни : тлумачний словник / [Гончаренко В.Г.і інші.] – 2 – е вид. – К. : Либідь, 2004. – 320 с.
83. Грушевський М. Історія України-Руси. – Т. ІІІ. – Львів, 1925. – 345 с.
84. Українська культура : лекції /за ред. Антоновича Д. – К.: Либідь, 1993. – 592 с.
85. Шухевич В. О.Гуцульщина. Перша і друга частини. Репринтне видання / В.О.Шухевич.– Верховина : Гуцульщина, 1997. – 352 с.
86. Томашівський С. Народні рухи в Галицькій Русі. – 1848 / С. Томашівський // ЗНТШ. – Т.23 – 24 – Львів, 1897. – С.7.
87. Гошко Ю. Звичаєве право населення Українських Карпат та Прикарпаття ХIV-ХІХ ст. / Ю. Гошко. – Львів : Інстит. народознавства НАН України, 1999. – 336 с.
88. Левицький К. “Правда Руська” як перший збірник руських прав / К. Левицький // Зоря. – 1882. – №3. – С. 21.
89. Кордуба І. О становище женщин в старинном законодательстве руском / І. Кордуба // Зоря. – 1886. – № 9, 10. – С. 16.
90. Романов Б.Люди и нравы Древней Руси / Б. Романов. – Л., 1947. – 115с.
91. Свердлов М. От закона руского к “Русской Правде” / М.Свердлов. – М., 1988. – 110 с.
92. Шапок Я. Брак и семья в Древней Руси / Ярослав Шапок // Вопросы истории. – 1970. – №10. – С. 23.
93. Юшков С.Общественный политический строй и право Киевского государства / С. Юшков. – М., 1949. – 203с.
94. Білецький Л. Руська правда й історія її тексту / за ред. Книша Ю. / Л. Білецький. – Вінніпег, 1993. – 166 с.
95. Бобровник С. В. Основи держави і права./ С. Бобровник. – К.: АН України Інститут держави і права ім. В.М.Корецького, 1993. – 190 c.
96. Крип’якевич І.П. Історія України / І. П. Крип’якевич. – К. : Просвіта, 1992. – 87с.
97. Грабовецький В. Ілюстрована історія Прикарпаття / В.Грабовецький. – [2 – ге вид. доп.] – Т.1. – Івано – Франківськ : “Нова Зоря”, 2002. –
Т.1. – 2002. – 432с.
98. Stadnicki A. O.wsiach tak zwanych woloskich na polnocnym stoku Karpat. – Lwow, 1848. – C.7 – 10.
99. Reinfuss R. Problem Karpat w badaniach kulturu ludowej. – “Polska sztuka ludowa”, 1959, N 1 – 2.
100. Persowski F. Osady na prawie ruskim, polskim, niemieckim, woloskim w ziemi lwowskiej. Lwow, 1927. – c.97, 98.
101. Dobrowolski K. Migracje woloskie na ziemiach polskich. Pamietnik z powszechnego zjazdu historykow w Warszawie.Lwow,1958,c.138.
102. Stika J. Vyznam slova “Valach”u Zapadnich Karpatech. //Slovenska Narodopis. – 1962. – №3. – С.412.
103. Мельничук Я. К вопросу о так называемой волошской колонизации и волошском праве в Карпатах в 16 – 18 вв. / Ярослав Мельничук // Ежегодник по аграрной истории Восточной Европы. – Кишинев, 1966. – С.113 – 114.
104. Tatomir L. Geografia ogolna i statystyka ziem dawnej Polsri. – Lwow, 1868. – 221с.
105. Lengnicha B. Prawo pospolite Krolewstwa Polskiego. Krakow, 1836, c.136
106. Гошко Ю.Г. Промисли й торгівля в Українських Карпатах / Ю. Г. Гошко. – К. : Наукова думка, 1991. – 253с.
107. Лащенко Р.М. Лекції по історії українського права / Р. М. Лащенко. – К. : Україна, 1998. – 254с.
108. Греков Б.Д. Крестьяне на Руси с древнейших времен до 18 века. – Кн.1. – [2 – е изд.] / Б. Д. Греков. – М.: АН СССР, 1952. – 534с.
109. Крип’якевич І.П. Історія України / І. П. Крип’якевич. – Львів : Світ, 1990. – 520с.
110. Кульчицький В.С. Історія держави і права України : навч. посіб. / В.С. Кульчицький. – Львів : Світ, 1996. – 296с.
111. Кульчицький В. С. Історія держави і права України : навч. посіб. / В. С.Кульчицький, Б. Й. Тищик. – К. : Атіка, 2001. – 320 с.
112. Маркс К. і Енгельс Ф. (Соч – ния). – .Т.19. / К.Маркс, Ф. Енгельс. – М. : Государственное издание политической литературы, 1964. – 402с.
113. Культура і побут населення України : навч. посіб. / Наумко В.І [і інші]. – [2 – е вид.]. – К. : Либідь, 1993. – 288с.
114. Мандибура М.Д. З історії полонинського господарства Гуцульщини / М. Д. Мандибура // : матеріали респуб. наук. конф. присвяченої 50 річчю утворення СРСР [Культура та побут населення Українських Карпат]. – Ужгород, 1972. – С. 16 – 17.
115. Маркс К. (Сочинения) [2 – е изд.]. – Т. 23. / К. Маркс, Ф. Енгельс. – М. : Государственное издание политической литературы, 1960. –
Т.23. – 1960. – 908 с.
116. Панькив Б.Н. Экономическое развитие городов и местечек Галицкой земли во второй половине XVII – первой половине XVIII вв. : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. истор. наук : спец. 07.00.02. “Всемирная история” / Б. Н. Панькив. – Львов, 1983. – 24с.
117. Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн : навч. посіб. [3 – тє вид., доп.]. / В.С. Макарчук. – К. : Атіка, 2001. – 624 с.
118. Климовський С.І. До питання про "обмеженість" магдебурзького права середньовічного Києва / С.І Климовський // Український історичний журнал. – 1997. – № 4. – С. 76 – 81.
119. Музыченко П.П. История государства и права Украины : учебн. / П.П. Музыченко. – К. : "Знання", КОО, 2001. – 487 с.
120. Макаров А. "Дні магдебургії" у старому Києві /А. Макаров // Хроніка. – 1997. – № 17 – 18. – С. 91 – 115.
121. Білоус Н. "Тому ж войту даємо власть заполную…" Магдебурзьке право у Києві в кінці XV – першій половині XVII століття / Н.Білоус // Людина і влада. – 2000. – № 1 – 2. – С. 72 – 75.
122. Із запису магдебурзького права (кінець XII і XIIIст.) // Хрестоматія з історії держави та права зарубіжних країн : навч. посіб. [для юрид. вищих навч. закладів та факультетів]: у 2 т. / за ред. Гончаренка В.Д. – К., 1998. –
Т. 1. – 1998. – С. 200 – 203.
123. Історія держави та права України : Ч. 1 / А.Й. Рогожин, М.М. Страхов, В.Д. Гончаренко. – Х., 1993. – 367 с.
124. Владимирський-Буданов М.Ф. Німецьке право в Польщі і Литві : Ч. І / М.Ф. Владимирський-Буданов. – Львів, 1903. – 176 с.
125. Антонович В.Б. Исследование о городах в Юго – Западной России по актам 1432 – 1798 гг. / В.Б.Антонович // Архив Юго – Западной России. – Киев, 1870. –
Т.1. – Ч.5. – 1870. – С. 2 – 95.
126. Антонович В.Б. Українські міста. Розвідки про міста і міщанство на Україні – Русі в XV – XVIII ст. : Ч.2 / В. Антонович. – Львів, 1904. – 308 с.
127. Грушевський М. Ілюстрована історія України. "Десята тисяча" / М.Грушевський. – Київ – Львів. – 1918. – 575 с.
128. Отамановский В. Развитие городского строя на Украине в ХІV – ХVІІІ вв. и магдебургское право / В.Отамановский // Вопросы истории. – 1958. – № 3. – С. 122 – 135.
129. Михайлина П.В. Міста України в період феодалізму (До питання про становлення міст в умовах іноземного поневолення в кінці ХVI – першій половині XVII ст.) / П.В.Михайлина. – Чернівці : вид – во ЧДУ, 1971. – 112 с
130. Дорошенко Д. Нарис історії України / Д.Дорошенко. – Львів : Світ, 1991. – 576 с.
131. Ткачук П.Н. Опыт, проблемы совершенствования административно – территориального устройства Украинской ССР / П.Н. Ткачук. – К.: УМК ВО при Минвузе УССР, 1990. – 64 с. – (Методические рекомендации к изучению курса советского государственного права).
132. Про прийняття Західної України до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки : Закон від 15 листопада 1939 р. // Возз'єднання українського народу в єдиній українській радянській державі (1939 – 1949 рр.) : збірник документів і матеріалів. – К., 1949. – С. 85.
133. Гошко Ю.Г. Громадський побут робітників Західної України (1920 – 1939рр) / Ю.Г.Гошко. – К. : Наукова думка, 1967. – 262с.
134. Історія Української РСР : ( 8 т., 10 кн.) / АН УРСР Ін – т історії. – К. : Наукова думка, 1979. –
Т.8. – 1979. – 639с.
135. Конституція (Основний Закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки 1937 р. / хрестоматія з історії держави і права : навч. посіб.[ для студ. юрид. спец. закл. Освіти] (у 2 т.:) / за ред. В.Д. Гончаренка. – [2 – ге вид. перер.і доп.] Лютий 1917 р. – 1996 р. / [Уклад. В.Д. Гончаренко, А.Й. Рогожин, О.Д. Святоцький.] – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2000. –
Т.2. – 2000. – С. 319 – 338.
136. Історія держави і права України: підручник : у 2т. / за ред. В.Я. Тація, А.Й. Рогожина. – [В.Д. Гончаренко, А.Й. Рогожин, О.Д. Святоцький та ін.] – К. : Видавничий Дім “Ін Юре”, 2000. –
Т.2. – 2000. – 580 с.
137. Винниченко І. І. Україна 1920 – 1980 – х : депортації, заслання, вислання / І. І. Винниченко. – К. : Наукова думка, 1994. – С. 124 – 125.
138. Винниченко І. І. Українці в державах колишнього СРСР : історико – географічний нарис / І. І. Винниченко. – Житомир : Льонок, 1992. – 164с.
139. Шкрібляк П. В. Матеріальна і духовна культура гуцулів у загальноукраїнському контексті : підсумки, сучасний стан, перспективи / П. В. Шкрібляк // : матеріали міжн. наук. практ. конф. (Проблеми відродження та розвитку матеріальної і духовної культури гуцулів). – Верховина, 2001. – С.26 – 46.
140. Музиченко П. П. Історія держави і права України : навч.посіб. – [6 – те вид., перероб. і доп.] / П. П. Музиченко. – К. : Знання, 2007. – 471с.
141. Витрук Н.В. Территориальная организация Советского государства. / Н. В. Витрук (рецензия. – В.А.Ржевский.) [под общей ред. Фарбера И.Е. Саратов], 1996. – 144 с. // Правоведение. – 1967. – № 6. – С. 130-132.
142. Нерсесянц В.С. Философия права : учебн. / В.С.Нерсесянц. – М. : ИНФРА. М НОРМА, 1997. – 652 с.
143. Кравчук М.В.Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права : навч. посіб. – [3-тє вид., змін. i доп.] / М.В.Кравчук. – Тернопіль : Карт-бланш, 2002. – 247с.
144. Архипов С.И. Субъект права : Теоретическое исследование / С.И. Архипов. – СПБ : “Юридический центр Пресс”, 2004. – 466 с.
145. Приступа М.І. Основи держави і права : посіб. / М.І. Приступа, М.П.Олійник. – Хмельницький, 2000. – 190с.
146. Місцеве самоврядування : досвід, проблеми, перспективи : зб. виступів. – Ужгород: Закарпаття, 2001. – 112 с.
147. Европейская хартия местного самоуправления // Народный депутат. – 1993. – № 11. – С. 57-59.
148. Всесвітня Декларація місцевого самоврядування // Місцеве та реґіональне самоврядування в Україні. – Випуск 1-2 (6-7). – К., 1994. – С. 65-66.
149. Правознавство : навч. пос. / [В.І.Бобир, С.Е.Демський, А.М.Колодій та ін.]; за ред. В.В.Копейчикова. – [2-ге вид., перероб. та допов.]. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 704с.
150. Скакун О.Ф. Теорія держави і права : підручник [пер. з рос. О.Ф.Скакун]. – Харків : Консул, 2001. – 656 с.
151. Загальна теорія держави і права : навч.посіб. / [Колодій А.М., Копєйчиков В.В., Лисенков С.Л. та ін.]; за ред..Копейчикова В.В.. – [Стер.вид.] – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 320с.
152. Конституційне право України. Академічний курс : підруч. : у 2 т/ Ю.C.Шемшученко. – К. : “Юридична думка”, 2006. –
Т. 1. – В.Ф.Погорілко, В.Л.Федоренко. – 2006. – 544 с.
153. Про розмежування земель державної та комунальної власності : Закон України від 05.02.2004р., № 1457-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – №35. – Ст.411
154. Кампо В. М. Громада як корпорація / В. М. Кампо // Аспекти самоврядування. – 2006. – № 4 (36). – (липень – серпень). – C. 12 – 14.
155. Пастернак Е. К вопросу о правосубъектности территориальной громады / Е.Пастернак // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 3. – С. 87-90.
156. Первомайський О.О. Участь територіальної громади у цивільних правовідносинах : автореф. дис. канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 “Цивільне право”/ О.О.Первомайський. – Харків, 2003. – 20 с.
157. Кравченко В. До питання конституційно-правового статусу територіальної громади / В. Кравченко // Європейська Хартія місцевого са